АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Руденко Тамара Петрівна

УДК 316.356.2

Молода сім’я в сучасній Україні:Соціально-філософський аналіз

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: _доктор філософських наук, професор

Новіков Борис Володимирович,

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”,

завідувач кафедри філософії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Ярошовець Володимир Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри історії філософії

кандидат філософських наук, доцент

Павлов Валерій Лук’янович,

Київський національний університет харчових технологій,

доцент кафедри філософії

Провідна установа _Київський національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра філософії

Захист відбудеться “ 27 ” січня 2005 р. о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9 (Зала засідань вченої ради, 9-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: : 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий “23 ”грудня 2004 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Горбунова Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сім’я є складним соціокультурним явищем. Вона представляє собою практично всі аспекти людської життєдіяльності і виходить на всі рівні соціальної практики: від індивідуального до суспільно-історичного, від матеріального до духовного. На сучасному етапі в житті українського суспільства сім’я і сімейний добробут серед переліку цінностей людини виходить на чільне місце. Особливо важливим для українського суспільства, яке шукає дійсні принципи власного розвитку, є дослідження проблем молодої сім’ї її взаємодії з суспільством, зумовлене необхідністю пошуків і впровадження в соціальну практику принципів розвитку суспільства і людини.

Негативні явища повсякденного життя, такі, як інфляція, соціальна і політична нестабільність, відсутність правових гарантій, невизначеність майбутнього і навіть сама ситуація соціальних змін дають поштовх соціальній дезадаптації людей у багатьох її проявах і розвитку девіацій. Завдяки цьому ієрархія загальнолюдських цінностей в індивідуальній свідомості зазнала істотної деформації. Цей процес, обтяжений станом хронічного емоційного стресу, охопив усі верстви населення і вплинув на складні соціальні структури. В умовах, що склалися особливого значення набувають міжособові стосунки, яким в більшій мірі, ніж інші соціальні структури, здатна забезпечити гармонійна сім’я.

Сучасна криза сім’ї пов’язана з цілою низкою суперечностей, найважливіша з яких виникає між суспільством і сім’єю. В умовах зміни демографічних процесів в Україні, що характеризуються кризовим станом: зростання кількості розлучень; самотніх людей; перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності; залишається високою материнська і дитяча смертність; смертність чоловіків і жінок працездатного віку, через що зберігається високий рівень овдовіння і сирітства простежується негативний вплив цих чинників на функціонування інституту сім’ї.

Динаміка соціальних змін, що позначилися і на сім’ї вимагає застосування в філософському аналізі феномену сім’ї нової філософської парадигми, оскільки вітчизняна філософія не достатньо адекватно розглядала зміст і внутрішній світ сім’ї. Проблема формування сучасної молодої української сім’ї досліджувалась недостатньо, тому виникла потреба детально розглянути аспекти демографічного розвитку на сучасному етапі. У зв’язку з цим наведена тема дисертаційного дослідження є актуальною та викликає особливий інтерес для дослідження.

Об’єктом дослідження є молода сім’я в Україні як соціальне явище.

Предметом дослідження є зміни, які відбуваються в молодій українській сім’ї.

Головною метою дослідження є розкриття особливостей існування молодої української сім’ї як соціального явища в контексті сучасних демографічних процесів.

Для реалізації поставленої мети визначено слідуючи завдання дослідження:–

розкрити історичне осмислення феномену сім’ї як особливої комунікативної спільноти;–

проаналізувати основні концептуально-теоретичні можливості соціально-філософського дослідження сім’ї;–

на основі соціально-демографічної характеристики молодої сім’ї розкрити особливості її сучасного існування;–

визначити сучасний стан студентської сім’ї в Україні;–

показати молоду сім’ю як об’єкт демографічної політики і здійснити аналіз можливостей демографічного прогнозування;–

показати особливості державної сімейної політики в Україні і проаналізувати ефективність діючих програм з підтримки молодих сімей.

Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять класичні та новітні методологічні підходи, які застосовуються для аналізу проблем становлення молодої сім’ї, філософські праці присвячені проблемі людини її становлення як особистості. В досліджені використовується історичний підхід до дослідження сім’ї, філософські принципи системності, розвитку, взаємозв’язку явищ дійсності. Робота базується на результатах досліджень з філософських і соціологічних питань сімейно-шлюбних відносин. В досліджені враховано результати роботи науково-практичних конференцій, пов’язаних з темою дисертації, публікації періодичних видань.

Дисертаційне дослідження виконано в світоглядно-методологічному контексті “Конституції України”, законів України “Про освіту” (1998р.), “Про вищу освіту” (2002 р.), “Про соціальну підтримку молодої сім’ї” (2000 р.) інших законодавчих нормативів України, які врегульовують життєдіяльність молодої сім’ї та студентства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота є завершеним дослідженням, яке виконане на кафедрі філософії факультету соціології Національного технічного університету України “КПІ”, згідно з науковим напрямком кафедри. Тема дослідження: “Дослідження механізмів активізації творчого потенціалу молоді” (РК № 0103U000252; протокол вченої ради НТУУ “КПІ” № 2 від 03.11.2003р.).

Тема дисертаційного дослідження “Молода сім’я в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз”, була затверджена вченою радою факультету соціології НТУУ “КПІ” 8 грудня 1999 р., протокол засідання № 3.

Наукова новизна одержаних результатів. Особливості предмету та завдань дослідження викликали необхідність використання результатів соціологічних, демографічних, етнографічних досліджень. У цілому роботу виконано на основі цивілізаційного підходу, однак в основному використаний матеріал стосується передусім молодої сім’ї в Україні. На основі системного аналізу вітчизняної та зарубіжної філософської літератури по-новому формулюється розуміння проблеми взаємодії сім’ї і суспільства, а також специфіки її існування на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Враховуючи економічні, політичні, соціальні процеси які відбуваються в сучасному українському суспільстві,визначено мотиви для створення сучасної студентської сім’ї не тільки як чинники, що впливають на формування сім’ї, але і як фактори які вплинуть на стабільність сім’ї в майбутньому.

Зміст головних здобутків дослідження може бути викладений у наступних положеннях:–

дано авторське уточнення визначення поняття сім’ї як особливої історично визнаної, цілісної спільноти яка створює оптимальні можливості для розвитку людської індивідуальності, сприяє духовному розвитку суспільства;–

доведено, що сім’я є унікальним життєвим світом, приватною сферою, що характеризується незалежністю і автономністю, в межах якої здійснюється культурне, фізичне, соціальне, духовне і демографічне відтворення суспільства і соціальне формування особистості;–

обґрунтовано висновок, що сім’я виступає як онтологічна реальність, яка утворюється внаслідок інтегральної єдності різних існувань, як своєрідний життєвий світ, що має свою унікальну соціально-демографічну визначеність;–

визначено особливості функціонування сучасного інституту сім’ї в Україні, до яких перш за все, можна віднести низький життєвий рівень більшості сімей, що позначається на всіх рівнях функціонування інституту сім’ї; зростання кількості розлучень, погіршення здоров’я населення, в тому числі й репродуктивного, лібералізація сексуальної поведінки, збільшення кількості позашлюбних дітей, порушення системи суспільного виховання;–

з’ясовано, що незважаючи на падіння життєвого рівня сімей в умовах соціально-економічної кризи і важливості достатку для стабільності сім’ї, в суспільній свідомості спостерігається переоцінка значущості матеріальних факторів для нормального сімейного життя в порівнянні з більш важливими причинами її дестабілізації в наш час психологічною несумісністю та втручанням батьків; –

визначено мотиви для створення студентської сім’ї в Україні в сучасних умовах: любов і близькі до неї духовні, етичні і естетичні цінності і сподівання – вірність, турбота, потреба в шлюбі, материнстві, батьківстві, фізична привабливість; проаналізовано чинники, які впливають на стабільність сучасної студентської сім’ї ціннісні орієнтації, проблему розподілу влади в сім’ї, вплив батьківської родини на формування молодої сім’ї, процес засвоєння соціальних ролей, міжособистісні стосунки, задоволеність шлюбом, а також їх вплив на стабільність сім’ї в подальшому;–

з’ясовано особливості ефективності та сутність і напрямки державної сімейної політики в Україні стосовно молодої сім’ї (підвищення правової обізнаності сім’ї, психологічна та інформаційна підтримка, напрями роботи в межах програм соціального захисту молодої сім’ї: здійснення багатопланової підготовки молоді до сімейного життя, забезпечення матеріальної підтримки молодих сімей, сімейне консультування з різних проблем);–

визначено фактори, які впливають на показники демографічного прогнозування в напрямку шлюбно-сімейних відносин та відтворення населення в сучасних для України умовах (наслідки Чорнобильської катастрофи, загальне падіння народжуваності, збільшення чисельності незареєстрованих сімей).

Теоретична і практична цінність дослідження полягає в тому, що воно представляє сім’ю не лише як інституційне утворення, а як унікальний приватний життєвий світ, що створює оптимальні можливості становлення особистості, закладає передумову повноцінного людського буття. Враховуючи актуальність досліджуваної теми, а також недостатність її розробки у вітчизняній філософській літературі, проведене дослідження заповнює прогалини в даній галузі знань, а одержані за допомогою різних методичних підходів теоретичні положення і висновки можуть слугувати основою для подальшої розробки проблем сім’ї та сімейних відносин.

Матеріали дослідження можуть бути широко використані в лекційних курсах соціальної філософії, демографії, географії населення та соціології, а також в спецкурсах з проблем етики та психології сімейного життя та педагогіки.

Апробація дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено у публікаціях. Матеріали дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” та були висвітлені у виступах на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “Творчість свободи, як свобода творчості”. – Київ – НТУУ ”КПІ” – 2001 рік, “Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна – Німеччина ”. – Київ – НТУУ ”КПІ” – 2002 рік, “Творчість врятує світ”. – Київ – НТУУ “КПІ” – 2003 рік, “Сучасні проблеми управління”. – Київ – НТУУ “КПІ” – 2003 рік.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у шести статтях, чотири з яких – у виданнях, затверджених рішеннями ВАК України як фахові з філософських наук, і п’яти матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи обумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку 367 використаних джерел з питань, які розглядаються в роботі. Обсяг дисертації – 192 сторінки машинописного тексту. Робота містить 2 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У “Вступі” відзначається актуальність дослідження, його теоретична і практична цінність, формулюються мета та завдання дослідження, наукова новизна, положення, які виносяться на захист.

У першому розділі – “Українська сім’я як предмет соціально-філософського дослідження” – розглянуто еволюцію інституту української сім’ї, проведено соціально-філософський аналіз її функціонального стану.

У першому підрозділі першого розділу – “Концепції сім’ї в різних методологічних парадигмах” – здійснено аналіз літератури та розглянуто основні методологічні аспекти соціально-філософського аналізу сім’ї. В науці простежується ціла низка підходів до вивчення сім’ї. Достатньо назвати імена – Л. Моргана, Ф. Енгельса, М. Ковалевського, Ф. Ле Пле, Б. Малиновського, П. Сорокіна та інших.

3 історії шлюбно-сімейних відносин в Україні є цікавими роботи А. Хоменка та А. Пономарьова. Різні аспекти функціонування сім’ї в нових умовах досліджують І.Прибиткова, Л. Чуйко, Н. Лавриненко.

Соціальні зміни, що позначилися і на сім’ї, вимагають застосування в філософському аналізі феномену сім’ї нової філософської концепції, бо вітчизняна філософія (радянського періоду) не мала достатнього інструментарію для адекватного осягнення змісту і внутрішнього світу сім’ї. В філософії домінував соціологічний метод, який редагував розуміння сім’ї до вузької емоційної прихильності. Віддаючи належне науковому та практичному значенню праць вищенаведених авторів, необхідно відзначити, що у вітчизняній науці цілісного аналізу сім’ї (з урахуванням послідовності етапів життєвого циклу сім’ї, впливу батьківської сім’ї та інших чинників) не проводилось.

Розглянуті різні методологічні концепції у зарубіжній та вітчизняній філософській літературі в подальшому можуть слугувати основою для розробки проблем сім’ї та шлюбно-сімейних відносин.

У другому підрозділі – “Осмислення феномену сім’ї в філософській традиції” – розглянуто тип і форму української сім’ї в історичному розвитку. Щодо питань типологічного дослідження зміни сім’ї і особливо сім’ї в Україні, то вони досі розроблені не достатньо. Відомості про існування в кінці XIX століття великої патріархальної сім’ї або її застарілих форм в середовищі українців не викликають сумніву. Про її залишкові (рудиментарні) форми розповідають і матеріали етнографічних експедицій, які були здійснені у районі Карпат та в Українському Поліссі. Поетапність розвитку аграрних і товарно-грошових відносин обумовлювала і стадійність процесу трансформації великої сім’ї. Одним з його показників являється співвідношення кількості дворів і наявності в них господарств. Дані переписів населення XVI-XIX століття дозволяють простежити загальний напрямок розвитку сім’ї в Україні від патріархальної до малої сім’ї сучасного типу.

Таким чином, загальний напрямок динаміки сім’ї і шлюбно-сімейних відносин в Україні свідчить про формування якісно нового етапу у розвитку моногамної сім’ї, який проявляється у двох тенденціях: в тенденції досягнення оптимального кількісного та родинного складу і в тенденції ускладнення функцій, а також соціальної ролі сім’ї.

У третьому підрозділі – “Сім’я і шлюб як проблема соціальної філософії” – визначаються принципи і значення соціально-філософської дефініції понять “шлюб” і “сім’я”. В дисертаційному досліджені доводиться, що неправомірним є саме принцип визначення понять “шлюб” і “сім’я” коли одне з них береться як основа іншого, перетворюючись таким чином у предикат дефініції. Соціально-філософське визначення цих понять повинне враховувати наступні методологічні принципи: по-перше, шлюб і сім’я – тісно взаємопов’язані, але разом з тим, відносно самостійні, історично і суттєво різні явища; по-друге, соціально-філософський характер дефініції потребує щоб предмет визначався мовою філософських понять. В сучасному суспільстві, і в Україні зокрема, домінуючою формою санкціонування шлюбу лишається право. Сім’я ж, що є більш багатомірним відношенням, найважливішим елементом соціальної структури суспільства, як об’єкт дослідження більш відповідає специфіці соціально-філософського аналізу.

В контексті філософського аналізу розвитку сімейно-шлюбних відносин, визначення сім’ї і шлюбу сприяло реалізації методологічної функції філософії. Інакше кажучи, філософське визначення сім’ї і шлюбу само по собі малопридатне в конкретно-наукових сферах, однак соціально-філософський аналіз може послужити загальною методологією.

У четвертому підрозділі – “Соціально-філософський аналіз функцій і структури сучасної сім’ї. Методологічна типологія сім’ї і соціальні функції шлюбу” – засобами соціально-філософського аналізу з’ясовано особливості функціонального стану і структури сучасної сім’ї, закономірності та перспективи її розвитку як цілісного соціального формування. Також розглянуто методологічну проблему класифікації і типологізації сучасної сім’ї, проаналізовано функції шлюбу, розвиток шлюбно-сімейних відносин.

Система функцій має історичний характер, її зміст залежить від історичної епохи, географічних і етнографічних особливостей, від типу сім’ї, від форми шлюбу. Необхідно також розрізняти функції сім’ї по відношенню до суспільства і його соціальних інститутів і функції сім’ї по відношенню до її окремих членів. Сім’я була, є і буде важливим інститутом виховання, соціалізації дитини, виконує економічну, демографічну, репродуктивну, комунікативну, рекреаційну функції. Значиму і багатопланову роль виконує сім’я в сфері суспільного регулювання і керування, вона виконує первинний соціальний контроль. Відзначається трансформація сім’ї з соціального інституту в соціально-психологічну групу. Сутність структурно-функціонального підходу в дослідженні сім’ї полягає в її розгляді з одного боку як малої групи, а з іншого як соціального інституту.

На відміну від функцій сім’ї, функції шлюбу практично не стають предметом досліджень філософів і соціологів і аналізуються, як правило, правознавцями, до того ж, аналіз цих праць дозволяє визначити такі функції шлюбу: функція соціального контролю; функція обліку, яка має на меті статистичний аналіз, проведення демографічної політики; функція захисту майнових таінших матеріальних (успадкування, соціальний захист) інтересів членів сім’ї; забезпечення правового статусу дітей; психологічна функція; економічна функція; виховна функція.

Таким чином, визначивши низку функцій сучасних сім’ї і шлюбу та їх співвідношення, у загальному вигляді можна зробити оцінку функціонального стану сім’ї, а також перспектив розвитку сім’ї і шлюбу.

У другому розділі – “Соціальна характеристика молодих сімей в Україні в сучасних умовах. Студентська сім’я в Україні” – охарактеризовано соціально-демографічний стан молодої сім’ї в Україні, а також на прикладі Національного технічного університету України “КПІ” представлено студентську сім’ю в нових для України умовах.

У першому підрозділі другого розділу – “Соціальний стан молодої сім’ї в Україні” – представлено становлення молодої української сім’ї, стан, роль та місце в соціумі, проаналізовано матеріально-економічне становище молодих сімей. Демографічні зрушення та економічні перетворення в державі безпосередньо впливають на становлення нової української сім’ї, формування взаємостосунків між її членами, позначаються на системі сімейного виховання, висувають нові вимоги до організації життєдіяльності сім’ї. Стан сім’ї тісно пов’язаний з соціально-економічним станом суспільства. Поглибились проблеми дезорганізації та дезінтеграції сім’ї, зріс процент розлучень, який в деяких регіонах досягає 70 - 80 %. Слід звернути увагу на такі проблеми як: низька культура внутрісімейного спілкування; невміння вирішувати сімейні конфлікти й проблеми, цілковите незнання психології протилежної статі та низька культура сексуальних відносин, незадоволення власних проблем у сім’ї та інші. Діяльність держави повинна бути спрямована на надання допомоги молодим сім’ям у вирішенні цих проблем.

У другому підрозділі – “Соціально-економічні, духовні, моральні та психологічні чинники нестабільності сучасної молодої сім’ї” – розглянуто проблему нестабільності сучасної молодої сім’ї, виявлено чинники, що впливають на стабільність шлюбу. Стабільність шлюбу залежить від багатьох обставин, перш за все від змін статусу жінок в суспільстві і сім’ї, здобуттям ними економічної незалежності, зросту свідомості. Виграють роль і ранні шлюби, коли молоді люди ще не досягли належного ступеню соціальної зрілості і не мають економічної самостійності, а тому нестабільні. Причини нестабільності шлюбів вивчені ще недостатньо. Заважає в багатьох випадках неправильний методичний підхід до їх дослідження. Поряд із соціально-економічними умовами, які руйнують інститут шлюбу в Україні особливого значення набувають чинники психологічні і психофізіологічні. Поглиблений аналіз проблеми показує, що неміцність деяких молодих сімей була закладена вихованням, пояснювалась непідготовленістю до шлюбу, відсутністю основи для міцної сім’ї.

Таким чином, цілеспрямована робота по зміцненню сім’ї і підвищенню її виховної функції повинна бути домінантом в соціальній політиці держави та суспільства. В числі заходів соціальної політики необхідно виділити соціальну роботу стосовно молодої сім’ї, а також особливе місце надати публікаціям з проблем сім’ї та шлюбу.

У третьому підрозділі – “Студентська сім’я в Україні: проблеми вивчення і організації соціальної роботи” – простежені особливості функціонування студентської сім’ї в Україні в сучасних умовах; проаналізовано фактори становлення сучасної студентської сім’ї (ціннісні орієнтації, проблему розподілу влади в сім’ї, вплив батьківської родини на формування молодої сім’ї, процес засвоєння сімейних ролей, міжособистісні стосунки, задоволеність шлюбом), а також їх вплив на стабільність сім’ї в подальшому.

Метою нашого дослідження є вивчення, на прикладі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут специфіки студентської сім’ї і визначення факторів, що впливають на успішність студентського шлюбу.

Характер майбутнього подружжя в значній мірі визначається мотивами, які обумовили створення сім’ї. В дослідженні ми намагались виявити ці мотиви. Опитуваним сімейним студентам нашого університету пропонувався великий набір мотивів морально-психологічного, етичного, меркантильного характеру і треба було вказати, який саме вплинув на рішення створити сім’ю. Відповіді розподілились таким чином (в % до числа опитаних) (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Мотиви створення студентської сім’ї

Мотиви, які вплинули на рішення створити сім’ю | чоловіки % | жінки %

Любов до майбутнього чоловіка (дружини) | 90,4 | 90,4

Хотілося мати поруч дбайливого і вірного друга | 83,5 | 86,4

Хотілося мати сім’ю | 65,9 | 72,4

Хотілося самому турбуватись про кохану людину | 54,7 | 65,3

Бажання мати дітей (дитину) | 32,3 | 44,6

Зовнішня привабливість партнера | 37,0 | 29,5

Вірогідність скорого народження дитини | 27,2 | 28,9

В моєму віці пора створювати сім’ю | 26,4 | 32,9

Бажання покращити матеріальне становище | 2,3 | 2,1

Бажання узаконити інтимні відносини | 34,9 | 38,7

Отримані дані доводять, що мотивами створення шлюбу у студентської молоді являються любов і близькі до неї духовні, етичні і естетичні цінності і сподівання – вірність, турбота, потреба в шлюбі, материнстві, батьківстві, фізична привабливість.

Основні цінності шлюбу і сім’ї для студентів обумовлюються взаєминами між чоловіком і дружиною. При цьому найбільш ціннісною якістю шлюбу як для юнаків (86,4%), так і для дівчат (87,9%) є взаєморозуміння (Таблиця 2. 2).

Таблиця 2. 2.

Основні складові щасливого шлюбу, виділені студентами

Основні цінності шлюбу | Ранг | Юнаки% | Ранг | Дівчата %

Матеріальне благополуччя сім’ї | 5 | 68,2 | 2 | 86,9

Спільне виконання домашньої роботи | 14 | 16,2 | 14 | 20,5

Наявність окремого житла | 11 | 23,4 | 12 | 23,2

Наявність дітей | 7 | 52,5 | 5 | 57,2

Взаєморозуміння між подружжям | 1 | 86,4 | 1 | 87,9

Вміння задовольнити потреби сім’ї | 3 | 72,5 | 7 | 50,4

Спільні ціннісні орієнтації | 6 | 62,2 | 4 | 59,5

Наявність спільних інтересів | 9 | 37,4 | 9 | 36,2

Гармонія в сексуальних стосунках | 2 | 76,6 | 6 | 52,3

Подружня вірність | 4 | 65,4 | 3 | 65,5

Продовження таблиці 2.2.

Вміння вийти з конфліктної ситуації | 8 | 42,3 | 8 | 37,2

Готовність обговорювати свої проблеми | 10 | 33,4 | 10 | 27,2

Гарні стосунки з батьками | 12 | 17,2 | 11 | 25,3

Спільні друзі | 15 | 3,4 | 15 | 11,2

Вміння проводити спільне дозвілля | 13 | 16,5 | 13 | 22,4

До найважливіших умов щасливого шлюбу сучасне студентство відносить повагу та підтримку між подружжям, порозуміння та терпимість, подружню вірність.

Студентська сім’я має таки ж проблеми, як і інша молода сім’я. Пропонуються деякі шляхи їх вирішення. Це будівництво спеціальних студентських гуртожитків, цілеспрямована організація побуту молодих сімей, матеріальна і моральна допомога з боку суспільства, адміністрації вузів, а також вузівських громадських організацій, надання довгострокових кредитів на пільгових умовах, довгострокових суд на утримання домашнього господарства.

Третій розділ – “Молода сім’я в Україні як об’єкт соціально-філософського дослідження і державної сімейної політики в Україні ” – присвячено демографічному дослідженню молодої української сім’ї, а також розробці комплексу заходів соціального захисту молодих сімей.

У першому підрозділі третього розділу – “Демографічна ситуація та соціально-демографічне дослідження молодих сімей в Україні” – розглянуто сім’ю як об’єкт демографічного дослідження в напрямку шлюбно-сімейних відносин та відтворення населення.

В сучасний період посилюється роль сім’ї у відтворенні населення, а також у суспільному і особистому житті. До найбільш гостропроблемних деформацій і негативних зрушень у шлюбно-сімейній сфері відносяться: різке зниження рівня показників шлюбності та зріст кількості розлучень; поширення бездітності і безшлюбного материнства; збільшення кількості дітей-сиріт; зростання питомої ваги неповних сімей та посилення тенденцій до зменшення частки молодих сімей; природне скорочення населення, яке за 2000 рік становило – 311,5 тис. чоловік. На стан відтворення населення ще тривалий час негативно впливатиме забруднення регіонів України радіоактивними елементами. Передусім, це стосується тяжких наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Негативні тенденції в демографічних процесах призводять до поступового постаріння населення. Особливо несприятлива вікова структура склалася в селах України.

Таким чином, неухильно прогресуюча тенденція постаріння населення, що супроводжується такою негативною демографічною характеристикою, як зниження народжуваності, зменшення загальної чисельності населення обумовлюють надзвичайно складну ситуацію України в області народонаселення. До найгостріших проблем людей молодого віку відносяться: низький рівень доходів і споживання, труднощі забезпечення житлом, проблеми зайнятості молоді, підвищення конфліктності шлюбно-сімейних стосунків. Розв’язання проблем молодих сімей потребує посиленої уваги до них як до об’єктів соціально-демографічної політики.

Другий підрозділ – “Сім’я як особливий інститут первинної соціалізації людини” – визначає необхідність виявлення внутрішніх механізмів існування сім’ї, осмислення її місця у житті людини. Тобто, сім’я як форма особистісного вибору, всупереч мінливості соціальних контекстів, містить у собі ознаки самоорганізації і зберігає фундаментальну якість бути місцем самовираження та самореалізації особистості. Самостійність і стійке відтворення цього призначення сім’ї забезпечується у фундаментальних структурах повсякденного досвіду. Цим і пояснюється актуальність аналізу сім’ї як первинного інституту соціалізації людини.

Дослідження свідчать, що психологічна нестабільність сім’ї, порушення системи міжособистісних відношень і цінностей в ній впливає на розвиток особистості дитини. Добитися ж сповільнення негативних тенденцій в розвитку сім’ї можна поєднуючи загальний соціально-економічний і культурний розвиток країни з спеціальними заходами щодо зміцнення сім’ї.

Третій підрозділ – “Сучасні тенденції розвитку інституту молодої сім’ї в світлі демографічного прогнозування в Україні” – присвячено дослідженню всіх аспектів формування та функціонування сучасного інституту сім’ї, а також здійснено аналіз демографічного прогнозування в Україні.

Існування України в нових соціально-економічних умовах, зміна цінностей та ідеалів позначається на всіх сферах життєдіяльності суспільства. Особливо гостро нові соціально-економічні умови позначаються на молодій сім’ї. Одною з характеристик сучасного інституту сім’ї є значна нестабільність шлюбів. Сім’я в Україні потребує серйозної уваги і допомоги не тільки соціально-економічної, а й моральної, психологічної.

Одним із ефективних засобів аналітичної оцінки демографічної ситуації є прогноз. Прогнози очікуваної чисельності населення і його статево-вікового складу в Україні мають досить давню історію та вагомі здобутки, і започатковані вони наприкінці 1920х на початку 1930-х років фундаторами української демографії М.Птухою, Ю. Корчаком-Чепурківським та А.Хоменком. За останні роки низкою вітчизняних дослідницьких центрів виконані демографічні прогнози для України на найближчі 10-30 років.

Основними напрямами подолання демографічної кризи є забезпечення нормальних умов життєдіяльності та створення сприятливого середовища для демографічного відтворення населення. Соціальний інститут сім’ї потребує прийняття невідкладних заходів щодо його зміцнення і розвитку. Розв’язання проблем у цій сфері повинно базуватися на законодавчому забезпеченні створення сприятливих умов для розвитку сім’ї.

У четвертому підрозділі – “Соціальна робота з молодими сім’ями в Україні як фактор подолання соціально-демографічної кризи” – розглянуто заходи соціальної практики щодо зміцнення та розвитку молодих сімей, проблему кризових сімей в Україні.

Основними напрямами реалізації державної сімейної політики є: поліпшення матеріальних умов життєдіяльності сім’ї та забезпечення її стабільного існування; забезпечення належногоспіввідношення зайнятості у суспільному виробництві з виконанням сімейних обов’язків; забезпечення охорони здоров’я сім’ї; соціально-консультативна допомога населенню.

Четвертий підрозділ також включає загальнодержавну політику щодо молодої сім’ї яка здійснюється на основі широкомасштабних програм. Серед таких програм помітно вирізняються регіональні програми “Студентська сім’я”, “Молода сім’я”, “Репродуктивне здоров’я – 2000-2005 роки”.

Пропонуються такі напрями роботи в межах програми соціального захисту молодої сім’ї: запровадження механізму експертизи в системі державної діяльності; здійснення багатопланової підготовки молоді до сімейного життя: через батьківські сім’ї, школи, клуби молодих сімей, спеціальні шлюбно-сімейні консультації, кабінети сімейної психотерапії, засоби масової інформації; в межах концепції гуманітарної освіти варто започаткувати вивчення самостійних курсів з соціології сім’ї; забезпечення матеріальної підтримки молодих сімей.

У висновках узагальнено основні підсумки дисертаційного дослідження, сформульовано висновки та запропоновано заходи щодо соціального захисту молодих сімей в Україні.

1. У контексті соціальних змін сім’я покликана стати ефективним інструментом формування нових цінностей і норм поведінки. Слід враховувати національні і регіональні особливості моделей родини і форми сімейної поведінки, спрямованих на задоволення духовних, культурних потреб населення країни, збереження і розвиток їх традицій, специфічних рис життя.

2. До особливостей функціонування інституту сім’ї в Україні в сучасних умовах, перш за все, можна віднести низький життєвий рівень більшості сімей, що позначається на всіх рівнях існування інституту сім’ї; погіршення здоров’я населення, в тому числі й репродуктивного; зменшення кількості дітей в сім’ях, збільшення кількості позашлюбних дітей; зростання кількості розлучень; лібералізація сексуальної поведінки; порушення системи суспільного виховання.

3. Мотивами створення шлюбу у студентської молоді являються любов і близькі до неї духовні, етичні і естетичні цінності і сподівання. До найважливіших умов щасливого шлюбу студентство відносить повагу та підтримку між подружжям, порозуміння та терпимість, далі можна назвати добробут, готовність обговорювати свої проблеми, спільна діяльність. Студентська сім’я стикається з такими ж проблемами як і інша молода сім’я.

4. Одним з пріоритетних напрямів державної політики в Україні повинна стати ефективна сімейна політика. За змістом сімейна політика повинна бути комплексною і відбивати відносини держави і родини в основних сферах життєдіяльності суспільства. Водночас вона повинна зосереджуватись на специфічних проблемах сім’ї, пов’язаних з реалізацією її основних соціальних функцій (репродуктивної, економічної, виховної). У зв’язку з цим має значення чітка диференціація сімейної і соціальної політики щодо загально соціальних і специфічних проблем родини, підвищення правової обізнаності сім’ї, дітей та молоді стосовно їх власних прав.

5. Держава взаємодіє з родиною на основі партнерських відносин, забезпечує баланс прав і відповідальності державних інститутів і сім’ї, створює необхідні умови для активізації соціально-економічного потенціалу родини. Цьому сприятиме формування і розвиток громадського сімейного руху, надання державної підтримки жіночим, молодіжним громадським організаціям та благодійним фондам.

6. Державна сімейна політика не повинна обмежуватись тільки соціальним захистом сімей, які перебувають в складних обставинах. Мають бути визначені раціональні параметри соціального захисту і відповідні адаптаційні механізми. При цьому особливе значення повинно надаватися правовій, психологічній, інформаційній підтримці родини.

7. У зв’язку з цим конкретні завдання соціальних служб з реалізації програми соціальної підтримки різних категорій молодих сімей повинні включати соціальну роботу (профілактичну, корекційну та реабілітаційну), надання різного роду послуг і соціальної допомоги різним категоріям сімей, поліпшенню ситуації сприяло б, наприклад, повернення такої традиції, як бесіди психолога з людьми, що прийшли до ЗАГСу подати заяву, – і про одруження, і про розлучення (що навіть важливіше). Необхідні також поширення практики будування сімейних дитячих будинків, а також спрощення процедури усиновлення сім’єю покинутих дітей, профілактична робота з підлітками.

8. Важливий аспект проблемної ситуації простежується в неграмотності молодих людей у питаннях психології статевої диференціації, сім’ї та шлюбу, незважаючи на навчальний курс “Етика і психологія сімейного життя”, що передбачений програмою середньої школи. Тому необхідна підготовка спеціалістів з питань сім’ї та шлюбу, які могли б викладати цей курс, корисно було б запровадити викладання спеціалізованого курсу у вищих навчальних закладах.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Соціально-філософський аналіз функцій і структури сучасної сім’ї. Функції шлюбу. Методологічна типологія сім’ї // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка. – Вип.2. – Київ, 2001. – С. 7-16 (У співавторстві з Новіковим Б.В.).

2. Демографічна ситуація та соціально-демографічна характеристика молодих сімей в Україні та напрями поліпшення їх становища // Сторінки історії: Зб. наук. праць – Київ: Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, 2000. – Вип. 14. – С. 85-93 (У співавторстві з Новіковим Б.В.).

3. Головні концепції сім’ї в різних методологічних орієнтаціях // Гуманітарні науки і сучасність: Зб. наук. праць – К.: Київ. нац. торгово-економічний ун-т, 2001. – С. 93-101.

4. Тип і форма української сім’ї в історичному розвитку // Історія України і сучасність. Внесок українського народу в перемогу у Великій Вітчизняній війні. Матеріали міжнародної студентської історичної науково-практичної конференції. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2000. – С. 40-42.

5. Виховна сила української родини. Демографічні фактори соціалізації дітей у

сім’ї // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка. – Вип.2(5). – Київ, 2002. – С. 41-46.

6. Вплив внутрішньосімейних стосунків на формування особистості

дитини // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка. – Вип.. – Київ, 2002. – С. 61-66.

7. Стабільність молодої сім’ї в Україні. Соціально-філософський та демографічний аспекти // Мультиверсум. Філософський альманах. – Київ: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, 2004. – С. 235-242.

8. Культуротворча функція сучасної молодої сім’ї // Творчість свободи як свобода творчості. Матеріали міжнародної наукової конференції. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2001. – С. 142.

9. Соціальна робота з проблем сім’ї та її підтримки // Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна – Німеччина. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2002.– С. 24-25.

10. Державне управління освітою. Пріоритет освіти в молодих сім’ях в Україні // Сучасні проблеми управління. Зб. матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2003. – С. 9-10.

11. Творчість як потреба формування особистості. Виховні традиції української родини // Творчість врятує світ. Матеріали 7-ї міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2003. – С. 303-304.

Особистий внесок здобувача. У публікації №1 особисто авторові належить положення про систему функцій сім’ї, а у публікації №2 автором представлена соціально-демографічна характеристика молодих сімей в Україні та необхідні заходи щодо соціального захисту молодої сім’ї.

АНОТАЦІЯ

Руденко Т.П. Молода сім’я в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Інститут вищої освіти АПН України. Київ, 2004.

В дисертації пропонується аналіз головних концепцій сім’ї в різних методологічних орієнтаціях. Представлена еволюція інституту сучасної української сім’ї, розглянуто соціально-філософський аналіз її функцій. Проаналізовано стан молодої української сім’ї, її роль і місце в соціумі, матеріально-економічне положення молодих сімей. Розглянута проблема нестабільності сучасної молодої сім’ї. Виявлені чинники, які впливають на стабільність шлюбу. Однією з тенденцій неблагополуччя сучасної сім’ї являється збільшення числа розлучень. Серед важливих факторів можна назвати чинники духовного характеру – небажання молодих людей зрозуміти одне одного, низький рівень культури спілкування, дисгармонію інтересів, відсутність ідеалів, нетерпимість.

Простежено особливості функціонування студентської сім’ї в Україні в сучасних умовах, проаналізовані фактори становлення сучасної студентської сім’ї. Виявлено, що до найбільш необхідних умов щасливого шлюбу сучасні студенти відносять повагу і підтримку між подружжям, розуміння і терпимість, подружню вірність.

В дисетації сформульовано висновки що стосуються шляхів подальшого дослідження проблем молодої сім’ї в сучасній Україні, обгрунтовано ряд практичних рекомендацій.

Ключові слова: сім’я, комунікативна спільнота, соціалізація, демографічні процеси, соціальна політика, студенти, прогнозування, парадигма, ціннісні орієнтації.

АННОТАЦИЯ

Руденко Т.П. Молодая семья в современной Украине: социально-философский анализ.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Институт высшего образования АПН Украины. Киев, 2004.

В диссертации предлагается анализ основных концепций семьи в разных методологических ориентациях. Представлена эволюция института современной украинской семьи, проведен социально-философский анализ ее функций. Проблема функций семьи в большей степени является проблемой взаимосвязи и взаимодействия семьи и общества. Эволюция системы функций семьи выступает важным предметом социально-философского исследования, целью которого является анализ развития семьи как социального института. Через непоследовательность и незавершенность перемен, которые происходят в обществе, семья столкнулась с новыми проблемами, в большей мере утратила возможность выполнять жизненно необходимые для человечества функции и оказалась на пороге кризиса. Социально-экономические изменения, которые происходят в современном украинском обществе привели к резким деформациям в структуре развития и удовлетворения материальных и духовных потребностей людей, отрицательно повлияли и влияют на жизнедеятельность семьи, что отразилось на всех ее функциях, в том числе, на репродуктивной, коммуникативной, воспитательной, рекреативной. Прослеживается проблема дезорганизации и дезинтеграции семьи, увеличение числа разводов, неподготовленность молодых людей к воспитанию детей, недостаточная культура и образование родителей, потеря семейных традиций, нерациональная организация свободного времени, потеря таких понятий как честь семьи, родственные связи, традиции, мораль, желание полностью отделиться от родительской семьи и другое. Все эти факторы обуславливают чрезвычайно сложную ситуацию в Украине в области народонаселения. Трудности переходного периода усложняют адаптацию у молодежи, женщин, семьи к новым условиям жизни. Испытывает деформации демографический потенциал брачно-семейной структуры населения.

Социальные изменения в обществе, которые отразились и на семье, требуют применения в философском анализе семьи новой философской концепции. Предложенный анализ рассмотренных методологических концепций в зарубежной и отечественной философской литературе в дальнейшем может служить основой для разработки проблем семьи и брачно-семейных отношений.

Рассмотрена методологическая проблема классификации и типологизации современной семьи, проанализированы функции брака, развитие брачно-семейных отношений в условиях коренных преобразований в обществе. Определено социально-демографическое положение молодых семей в Украине, а также на примере Национального технического университета Украины “КПИ”, представлена студенческая семья в новых для Украины условиях. Проанализировано положение молодой украинской семьи, ее роль и место в социуме, материально-экономическое положение молодых семей. Рассмотрена проблема нестабильности современной молодой семьи. Выявлены факторы, которые влияют на стабильность брака. Одной из тенденций неблагополучия современной семьи является увеличение числа разводов. Среди влияющих факторов можно назвать причины духовного характера – нежелание молодых людей понять