НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЄНКО ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

УДК 635.342:631.53.01 (477.7)

ОСНОВНІ АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ БЕЗПЕРЕСАДКОВИМ СПОСОБОМ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

06.01.06 – овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва і баштанництва УААН

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

Жук Ольга Яківна, Національний аграрний університет,

професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук

Чернецький Василь Михайлович, Вінницький державний аграрний університет, професор кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції

кандидат сільськогосподарських наук

Лещук Надія Василівна, Український інститут експертизи сортів рослин, старший науковий співробітник відділу кваліфікаційної експертизи сортів рослин

Провідна установа – Подільська державна аграрно-технічна академія,

кафедра плодоовочівництва і виноградарства,

Міністерство аграрної політики України,

м. Кам’янець-Подільський

Захист відбудеться “19” листопада 2004 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий “14” жовтня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Капуста білоголова займає вагому частку у структурі виробництва і споживання овочів. Незважаючи на високу продуктивну спроможність рослин, урожайність її залишається низькою. Рівень урожайності насіння не перевищує 2-3 ц/га, що не забезпечує рентабельності виробництва. Однією з причин цього є трудомісткість вирощування насіння рослин з дворічним циклом розвитку. При цьому в перший рік вирощують маточники, зберігають їх у зимовий період при відповідному режимі і на другий рік отримують насіння. Значні кошти витрачаються на збирання, зберігання, передсадивну підготовку і садіння маточників.

Сучасні ринкові форми господарювання вимагають пошуку шляхів прискореного розмноження і здешевлення виробництва насіння. Виходячи з цього, актуальним питанням є вивчення основних агротехнічних заходів вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом із застосуванням розсадної і безрозсадної культур в умовах Одеської області.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науково-технічною програмою “Овочівництво і баштанництво” Інституту овочівництва і баштанництва УААН – “Теоретичне обґрунтування та розробка параметрів енергозберігаючих технологій виробництва екологічно безпечної продукції овочевих і баштанних культур на продовольчі і насіннєві цілі на базі нових сортів і гібридів, створення нових робочих органів, машин та обладнання в зональному обсязі”, завдання 03.02. “Розробити агротехнічні основи екологічно безпечної енергозберігаючої системи ведення овочівництва, спрямованої на збереження родючості ґрунту, одержання стабільних урожаїв насіння та товарної продукції високої якості” (номер державної реєстрації 0196 U 017174).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень передбачалося розробити основні агротехнічні заходи збільшення і здешевлення виробництва насіння капусти білоголової при безпересадковому способі вирощування та застосуванні розсадної і безрозсадної культур.

Для досягнення мети вирішувались наступні завдання:–

обґрунтувати можливості застосування розсадної і безрозсадної культур при вирощуванні насіння капусти білоголової безпересадковим способом;–

дослідити особливості росту та розвитку безпересадкових насінників, формування репродуктивних органів, визначити врожайність, якість і фракційний склад насіння при різних строках сівби;–

вивчити здатність безпересадкових насінників до формування квітконосних пагонів і стручків, потенційну врожайність, якість і фракційний склад насіння залежно від схеми їх розміщення;–

встановити вплив способів передзимового підгортання на перезимівлю рослин і врожайність насіння;–

розрахувати економічну ефективність безпересадкового способу вирощування насіння капусти білоголової при застосуванні розсадної і безрозсадної культур, різних строків сівби та схем розміщення безпересадкових насінників.

Об’єкт досліджень – основні агротехнічні заходи виробництва насіння капусти білоголової безпересадковим способом.

Предмет досліджень – капуста білоголова: розсадна і безрозсадна культури, строки сівби, схеми розміщення рослин, способи передзимового підгортання їх при безпересадковому способі вирощування насіння.

Методи дослідження – польові, лабораторні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовано особливості формування врожаю та якості насіння капусти білоголової при безпересадковому способі вирощування. Доведено можливості застосування розсадної і безрозсадної культур. Встановлено вплив строків сівби, схем розміщення безпересадкових насінників, способів їх передзимового підгортання на врожайність та якість насіння.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів експериментальних досліджень розроблено рекомендації виробництву щодо основних агротехнічних заходів вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом: застосування розсадної і безрозсадної культур, строків сівби насіння, схем розміщення безпересадкових насінників, способів передзимового підгортання рослин. Розроблені рекомендації впроваджено у фермерських господарствах “Гібрид” Ренійського району Одеської області та “Сонячна долина” Сакського району АР Крим на площі 2 га (по 1,0 га в кожному з них).

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні огляду джерел літератури, експериментальних досліджень, узагальненні одержаних результатів, їх аналізі, виконанні виробничого випробування та впровадження.

Апробація роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднені та обговорені на засіданнях науково-технічної ради Київського науково-дослідного центру ІОБ УААН (1998-2001 рр.) і на наукових конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів плодоовочевого факультету Національного аграрного університету (м. Київ, 1999-2001 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 7-ми наукових працях, з них 6 – у фахових виданнях, та підтверджені авторським свідоцтвом.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4-х розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 183 сторінках машинописного тексту, вміщує 43 таблиці, 4 рисунки та 12 додатків. Список джерел літератури налічує 220 найменувань, в тому числі 24 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва і баштанництва УААН та ВАТ “Побєда” Ренійського району Одеської області на темно-каштановому карбонатному середньосуглинковому слабозмитому ґрунті протягом 1997-2001 років. Вміст гумусу в орному шарі 3,6-4,2%, вміст поживних речовин: азоту – 6-9 мг, рухомого фосфору – 10 мг, калію – 10-16 мг на 100 г ґрунту; рН сольової витяжки – 7,6.

Клімат Одеської області теплий, помірно континентальний з середньою багаторічною температурою повітря 10,3 °С. Особливістю річного температурного режиму є м’яка, з частими відлигами зима та досить жарке і сухе літо. За рік випадає близько 414 мм опадів. Сніговий покрив нестійкий і зберігається лише в січні-лютому.

Мінімальна температура на поверхні ґрунту у грудні 1997-2000 рр. коливалася від –3 до –18 °С, у січні 1998-2001 рр. – від –4 до –20 °С (але протягом лише одного дня), у лютому – від –5 до –14 °С, у березні – від –2 до –8 °С.

В цілому погодні умови за роки проведення досліджень сприяли росту і розвитку рослин у початковий період і під час перезимівлі, проходженню стадійних змін, утворенню репродуктивних пагонів, стручків і насіння. Забезпечення ґрунту і рослин водою регулювали поливами і таким чином підтримували відносну вологість повітря на належному рівні.

Експериментальні дослідження проводили згідно з “Методикой опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве” (1992). При вивченні основних елементів технології вирощування насіння капусти білоголової користувались Законом України “Про насіння” (1993), “Положенням про виробництво насіння овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів та кормової капусти (1991), інструкцією з апробації насінницьких посівів овочевих, баштанних та кормових коренеплодів” (1999) і Державним стандартом України ДСТУ 2240-93 (1994).

При визначенні фізичних та посівних якостей насіння використовували такі нормативно-технічні документи: ГОСТ 12036-85, ГОСТ 12038-84 та ГОСТ 12041-80 (ДСТУ 2240-93). Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1985). Економічну ефективність безпересадкового способу вирощування насіння за розсадної і безрозсадної культури визначали, виходячи з фактичних затрат і середньої реалізаційної ціни.

Об’єктом досліджень був пізньостиглий сорт капусти білоголової Харківська зимова. Застосовуючи розсадну культуру, насіння у відкриті розсадники висівали з 1 до 25 липня з інтервалом 5 днів. Вік розсади 35-40 днів. Використовуючи безрозсадну культуру, досліджували строки сівби з 15 липня до 10 серпня. Облікова ділянка у дослідах трирядкова і становила 21 м2. Повторення варіантів чотириразове. Агротехнічні заходи в дослідах відповідали загальноприйнятим для південної зони.

При вивченні впливу густоти розміщення безпересадкових насінників на врожайність та якість насіння у дослід було включено такі схеми: розсадна культура – 70х50 см (контроль), 70х35 см і 70х25 см; безрозсадна культура – 70х50 см (контроль), 70х35 см, 70х25 см, 70х15 см.

У дослідах з вивчення способів передзимового підгортання застосовували такі варіанти: без підгортання (контроль), підгортання лише зовнішнього качана та нижньої частини листків розетки і повне вкривання рослин землею.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА РОСТОВІ ПРОЦЕСИ, ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ПРИ БЕЗПЕРЕСАДКОВОМУ СПОСОБІ ВИРОЩУВАННЯ ЗА РОЗСАДНОЇ І БЕЗРОЗСАДНОЇ КУЛЬТУР

На основі результатів експериментальних досліджень встановлено, що відростання, цвітіння безпересадкових насінників капусти білоголової та достигання насіння відбувалося раніше і дружніше, ніж при дворічному способі вирощування.

Ріст і розвиток рослин. Вирішальне значення в технології вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом мають строки сівби, оскільки від них залежить подальший ріст і розвиток насінних рослин, їх перезимівля, завершення стадійних змін, формування репродуктивних пагонів і стручків.

Значний вплив на ріст і розвиток безпересадкових насінників справляло застосування розсадної і безрозсадної культур.

Найвищі рослини у розсадній культурі формувались за строків сівби 10 і 15 липня – в середньому 144 см проти 130 см при весняному садінні маточників (табл. 1). За цих строків сівби відмічено найбільшу кількість репродуктивних пагонів на рослині порівняно з контролем, ранішими і пізнішими строками при безпересадковому вирощуванні. Це 61-62 пагони всього, з них 25 шт. першого порядку і 36-37 шт. – другого проти 40 шт. при дворічному способі вирощування (16 і 24 шт. відповідно).

Істотні зміни в рості і розвитку безпересадкових насінників капусти білоголової також спостерігались за безрозсадної культури залежно від строків сівби. Оптимальними строками сівби виявились 25 і 30 липня. При цьому формувались найвищі насінники – 148 і 147 см, що значно більше, ніж у контролі та при інших строках сівби. У цих варіантах відмічено найбільшу кількість репродуктивних пагонів (51 і 49 шт.) проти 37 шт. при весняному садінні маточників. Зменшення цього показника було при раніших і пізніших строках сівби. Більше репродуктивних пагонів мали безпересадкові насінники, вирощені за розсадної культури. У них виявлено вищу здатність до формування стручків залежно від строків сівби.

Таблиця 1 – Ріст і розвиток безпересадкових насінників капусти білоголової залежно від строків сівби (середнє за 1998-2001 рр.)

Строк садіння або сівби | Висота рослин, см | Кількість пагонів і стручків, шт.

І порядок | ІІ порядок | всього

пагони | стручки | пагони | стручки | пагони | стручки

Розсадна культура

Весняне садіння маточників – контроль | 130 | 16 | 476 | 24 | 154 | 40 | 630

Без пересад-жування маточників:

1.07 | 139 | 21 | 724 | 31 | 217 | 52 | 941

5.07 | 141 | 24 | 739 | 33 | 250 | 57 | 989

10.07 | 144 | 25 | 918 | 36 | 325 | 61 | 1243

15.07 | 144 | 25 | 901 | 37 | 319 | 62 | 1220

20.07 | 135 | 18 | 564 | 28 | 161 | 46 | 725

25.07 | 130 | 17 | 555 | 26 | 137 | 43 | 692

Безрозсадна культура

Весняне садіння маточників – контроль | 128 | 15 | 462 | 22 | 144 | 37 | 606

Без пересад-жування маточників:

15.07 | 144 | 16 | 629 | 28 | 265 | 44 | 894

20.07 | 143 | 17 | 631 | 27 | 294 | 44 | 925

25.07 | 148 | 20 | 810 | 31 | 326 | 51 | 1136

30.07 | 147 | 18 | 803 | 31 | 309 | 49 | 1112

5.08 | 139 | 15 | 441 | 26 | 230 | 41 | 671

10.08 | 135 | 14 | 433 | 24 | 205 | 38 | 638

Найбільшу кількість стручків утворювали рослини при застосуванні строків сівби 10 і 15 липня – 1243 і 1220 шт., у тому числі 918 і 901 шт. на пагонах першого порядку, 325 і 319 шт. – другого, що значно вище, ніж у контролі та раніших і пізніших строках сівби.

При безрозсадній культурі найбільше стручків формували безпересадкові насінники від строків сівби 25 і 30 липня – 1136 і 1112 шт. відповідно, з них 810 і 803 шт. на пагонах першого порядку та 326 і 309 шт. – другого.

Таким чином, найвищі рослини, найбільша кількість репродуктивних пагонів і стручків спостерігались при сівбі 10-15 липня за розсадної культури, 25-30 липня – за безрозсадної.

Урожайність та якість насіння. Одним із основних показників, який свідчить про перевагу того чи іншого строку сівби при безпересадковому способі вирощування за розсадної і безрозсадної культур, є врожайність насіння. При застосуванні розсадної культури найвищу врожайність насіння отримано у варіантах зі строками сівби 10 і 15 липня (табл. 2). У середньому за роки досліджень тут вирощено по 11,2 та 10,5 ц/га, що на 7,7 і 7,0 ц/га більше проти весняного садіння маточників. Раніші строки сівби дозволяли сформувати врожайність насіння 8,5-9,0 ц/га, пізніші – 5,7 і 4,6 ц/га.

Таблиця 2 – Урожайність насіння капусти білоголової при безпересадковому способі вирощування залежно від строків сівби

Строк садіння або сівби | Урожайність насіння, ц/га | Надбавка врожаю насіння

1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | середнє | ц/га | %

Розсадна культура

Весняне садіння маточників – контроль | 2,8 | 2,1 | 4,2 | 5,0 | 3,5– | 100

Без пересаджування маточників: 1.07 | 7,9 | 5,6 | 9,2 | 11,4 | 8,5 | 5,0 | 243

5.07 | 8,2 | 6,0 | 9,7 | 12,1 | 9,0 | 5,5 | 257

10.07 | 10,1 | 8,1 | 12,0 | 14,6 | 11,2 | 7,7 | 320

15.07 | 9,5 | 7,6 | 11,3 | 13,7 | 10,5 | 7,0 | 300

20.07 | 4,7 | 2,5 | 6,7 | 8,9 | 5,7 | 2,2 | 163

25.07 | 3,8 | 1,4 | 5,5 | 7,7 | 4,6 | 1,1 | 131

НІР05 | 0,72 | 0,63 | 0,85 | 1,03

Безрозсадна культура

Весняне садіння маточників – контроль | 2,9 | 2,0 | 4,0 | 4,9 | 3,4– | 100

Без пересаджування маточників: 15.07 | 6,5 | 4,5 | 8,0 | 10,6 | 7,4 | 4,0 | 218

20.07 | 7,1 | 5,1 | 8,8 | 11,3 | 8,1 | 4,7 | 238

25.07 | 8,5 | 6,5 | 10,3 | 13,2 | 9,6 | 6,2 | 282

30.07 | 7,9 | 5,9 | 9,6 | 12,4 | 8,9 | 5,5 | 262

5.08 | 4,2 | 2,1 | 6,0 | 8,5 | 5,2 | 1,8 | 153

10.08 | 2,4 | 1,2 | 4,3 | 6,9 | 3,7 | 0,3 | 109

НІР05 | 0,60 | 0,54 | 0,71 | 0,92

При вирощуванні насіння за безрозсадної культури отримано нижчу врожайність насіння порівняно з розсадною. Проте найвищу врожайність насіння забезпечили строки сівби 25 і 30 липня – 9,6 і 8,9 ц/га, що на 6,2 і 5,5 ц/га більше, ніж у контролі, і значно вище порівняно з іншими строками сівби.

При застосуванні різних строків сівби за розсадної і безрозсадної культур насіння капусти білоголової формувалось на материнській рослині у різний час і перебувало в неоднакових умовах температури, вологості ґрунту і повітря, тривалості та інтенсивності освітлення, а також живлення. Тому безпересадкові насінники сформували різну врожайність насіння, яке істотно відрізнялось за якістю. За розсадної культури для садіння відбирали більш розвинені рослини, за безрозсадної можливості такого добору не було.

У середньому за роки досліджень вищу якість насіння встановлено у безпересадкових насінників, вирощених при застосуванні розсадної культури і строків сівби 10 і 15 липня (табл. 3). Маса 1000 насінин у цих варіантах становила 4,74-4,78 г проти 4,55 г у контролі, енергія проростання насіння – 92-94% порівняно з весняним садінням маточників – 89%, схожість насіння досягала 96-98% (у контролі 91%).

Таблиця 3 – Якість насіння безпересадкових насінників капусти білоголової залежно від строків сівби (середнє за 1998-2001 рр.)

Строк садіння або сівби | Маса 1000 насінин, г | Енергія проростання, % | Схожість, % | Сортова чистота, %

Розсадна культура

Весняне садіння маточників – контроль | 4,55 | 89 | 91 | 98

Без пересаджування маточників: 1.07 | 4,20 | 75 | 84 | 96

5.07 | 4,29 | 76 | 83 | 96

10.07 | 4,74 | 92 | 96 | 97

15.07 | 4,78 | 94 | 98 | 97

20.07 | 4,14 | 88 | 91 | 93

25.07 | 4,15 | 89 | 90 | 90

НІР05 | 0,25-0,36

Безрозсадна культура

Весняне садіння маточників – контроль | 4,48 | 87 | 90 | 98

Без пересаджування маточників: 15.07 | 3,89 | 73 | 80 | 88

20.07 | 3,92 | 74 | 82 | 89

25.07 | 4,29 | 92 | 97 | 90

30.07 | 4,31 | 90 | 97 | 91

5.08 | 3,54 | 86 | 88 | 87

10.08 | 3,50 | 87 | 90 | 85

НІР05 | 0,24-0,35

Отримані результати досліджень свідчать, що маса 1000 насінин і схожість насіння за безрозсадної культури нижчі, ніж за розсадної. Маса 1000 насінин за оптимальних строків сівби становила 4,29-4,31 г, схожість насіння знаходилася на рівні 97%. За енергією проростання насіння, вирощене за безрозсадної культури, наближалось до отриманого у розсадній.

Важливого значення при безпересадковому способі вирощування набуває рівень сортової чистоти насіння. За розсадної культури і оптимальних строків сівби 10 і 15 липня сортова чистота становила 97% і вирощене насіння відповідало першій репродукції, а безрозсадної (строки сівби 25 і 30 липня) – репродукційному насінню наступних поколінь. При дворічному способі вирощене насіння відповідало категорії елітного (ДСТУ 2240-93).

Використання різних строків сівби за розсадної і безрозсадної культури спричиняло формування насіння неоднакового розміру. Аналіз проб очищеного насіння показав, що залежно від строків сівби в ньому переважала середня за розміром фракція. За умови застосування розсадної культури найбільше насіння середньої фракції одержано при строках сівби 10 і 15 липня – 77,6-78,1%, за безрозсадної 25 і 30 липня – 80,8 і 80,6%. У цих варіантах виявлено найменше насіння великого розміру – 9,9-10,5% і 9,1-9,5% і дрібного – 12,5 і 11,4% та 10,1 і 9,9% відповідно. За інших строків сівби спостерігався менший вихід насіння середньої фракції. Тобто, за оптимальних строків сівби на безпересадкових насінниках формувалось найбільше однорідного за розміром насіння.

Перезимівля безпересадкових насінників та здатність до утворення репродуктивних пагонів. За роки досліджень безпересадкові насінники капусти білоголової, вирощені розсадною і безрозсадною культурою, успішно витримували зниження температури в зимовий період, інтенсивно відростали весною та формували репродуктивні пагони і стручки. У варіантах розсадної культури за оптимальних строків сівби 10 і 15 липня встановлено найвищу зимостійкість маточних рослин. У середньому після перезимівлі їх зберігалось 91-93% проти 64-76% при раніших строках сівби та 84 і 81% – при пізніших.

При строках сівби 1-15 липня всі насінні рослини формували репродуктивні пагони і цвіли. При сівбі 20 і 25 липня кількість рослин, які не утворили квітконосні пагони, становила відповідно 17 і 28%.

Найбільше збереглось рослин після перезимівлі у варіантах безрозсадної культури, де насіння висівали 25 і 30 липня – 88-90%. Строки сівби 15-30 липня сприяли формуванню репродуктивних органів, 5-10 серпня призводили до неповного завершення стадійних змін, і частина рослин не утворила квітконосних пагонів – 29 і 47% відповідно. При порівнянні розсадної і безрозсадної культур виявлено більше маточних рослин, які не сформували репродуктивні пагони, у безрозсадній культурі.

ВПЛИВ СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК БЕЗПЕРЕСАДКОВИХ НАСІННИКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ЗА РОЗСАДНОЇ І БЕЗРОЗСАДНОЇ КУЛЬТУР

Особливості росту та формування репродуктивних пагонів і стручків. Запорукою підвищення врожайності насіння капусти білоголової є вибір раціональної схеми розміщення рослин. Результати експериментальних досліджень підтвердили позитивний вплив загущеного розміщення насінних рослин на ріст і процес формування репродуктивних пагонів і стручків (табл. 4).

Таблиця 4 – Ріст і розвиток безпересадкових насінників капусти білоголової залежно від схеми розміщення (середнє за 1998-2001 рр.)

Схема розміщення, см | Висота рослин, см | Кількість пагонів і стручків, шт.

І порядок | ІІ порядок | всього

пагони | стручки | пагони | стручки | пагони | стручки

Розсадна культура

70х50 – контроль | 146 | 34 | 862 | 50 | 648 | 84 | 1510

70х35 | 150 | 28 | 747 | 42 | 533 | 70 | 1280

70х25 | 150 | 26 | 711 | 40 | 494 | 66 | 1205

Безрозсадна культура

70х50 – контроль | 148 | 31 | 778 | 50 | 681 | 81 | 1459

70х35 | 153 | 25 | 703 | 40 | 544 | 65 | 1247

70х25 | 154 | 21 | 675 | 35 | 467 | 56 | 1142

70х15 | 156 | 17 | 662 | 33 | 389 | 50 | 1051

При розсадній і безрозсадній культурах висота рослин збільшувалася в міру їх загущення в рядку. Проте кількість квітконосних пагонів зменшувалася. За схеми розміщення 70х25 см при розсадній культурі кількість пагонів становила 66 шт. на одній рослині, при розрідженому садінні 70х50 см – 84 шт., в тому числі пагонів першого і другого порядків було відповідно 26 і 40 шт. проти 34 і 50 шт. у контрольному варіанті.

Безрозсадна культура формувала рослини дещо вищі в міру загущення їх у рядку порівняно з розсадною. Проте кількість репродуктивних пагонів на рослині зменшувалася з 81 до 50 шт. Відповідно до цього змінювалась кількість пагонів першого і другого порядків. Хоча зменшення площі живлення при загущеному розміщенні насінних рослин спричиняло зниження здатності до галуження, проте навіть за таких умов вони зберігали високу спроможність до формування репродуктивних пагонів.

Загущене розміщення безпересадкових насінників також призводило до зменшення кількості стручків на рослині. При застосуванні розсадної культури і схеми садіння 70х25 см на одній рослині відмічено 1205 стручків, а у контролі (70х50см) – 1510 шт. Менше було їх на пагонах першого і другого порядків – 711 і 494 шт. проти 862 і 648 шт. – у контролі.

За безрозсадної культури загущення до 15 см у рядку створювало умови для формування 1051 стручка на кожній рослині, при схемі розміщення 70х25 см – 1142 шт., при розрідженому 70х50 см – 1459 шт. Відповідно змінювалася і кількість стручків на пагонах першого і другого порядків галуження. Незважаючи на меншу кількість пагонів і стручків при безрозсадній культурі порівняно з розсадною, безпересадковим насінникам також властива висока здатність до формування репродуктивних органів. А саме, при загущеному розміщенні на одній рослині утворювалось менше репродуктивних пагонів і стручків, проте при перерахунку на одиницю площі їх кількість була значно більшою порівняно зі схемою 70х50 см.

Урожайність, якість та фракційний склад насіння. Залежно від схеми розміщення безпересадкових насінників капусти білоголової змінювалась урожайність насіння. При застосуванні розсадної культури продуктивність однієї рослини була вища при розрідженому вирощуванні. Меншу продуктивність мали насінні рослини при загущеному розміщенні. Проте завдяки більшій кількості насінників на одиниці площі за таких умов зростала загальна врожайність насіння.

У середньому за роки досліджень найвищу врожайність насіння отримано при застосуванні розсадної культури і загущеної схеми розміщення 70х25 см – 12,1 ц/га, що на 3,9 ц/га або 47% більше, ніж у контролі (табл. 5). Загущення рослин у рядку до 15 см при безрозсадній культурі сприяло також формуванню найвищої врожайності насіння – 10,5 ц/га, що на 4,2 ц/га більше проти схеми 70х50 см. Загущення до 25 см дозволяло виростити по 9,2 ц/га насіння. Порівняння врожайності насіння при загущених схемах розміщення показало переваги розсадної культури.

Під впливом різних схем розміщення безпересадкових насінників змінювалась якість насіння. При загущеному садінні рослин за розсадної культури дещо зменшувалася маса 1000 насінин – з 4,7 до 4,3 г. Проте різна маса 1000 шт. істотно не впливала на посівні якості насіння. Енергія проростання його за схеми садіння 70х25 см становила 90% проти 93% у контролі (70х50 см). Схожість насіння знаходилась на високому рівні незалежно від схеми розміщення насінників.

При загущеному розміщенні рослин безрозсадної культури маса 1000 насінин була менша порівняно з розрідженою схемою і зменшувалася з 4,5 до 4,0 г при схемі розміщення 70х15 см, енергія проростання істотно не змінювалася. Схожість насіння дещо знижувалася (до 92% проти 94%), але мала високі показники, які перевищували вимоги державного стандарту України ДСТУ 2240-93 (80% – перша репродукція).

Таблиця 5 – Урожайність насіння капусти білоголової при безпересадковому способі вирощування залежно від схеми розміщення

Схема розміщення, см | Урожайність насіння, ц/га | Надбавка врожаю

1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | середнє | ц/га | %

Розсадна культура

70 х 50 – контроль | 5,1 | 8,6 | 11,0 | 8,2– | 100

70 х 35 | 7,4 | 10,8 | 13,1 | 10,4 | 2,2 | 127

70 х 25 | 9,0 | 12,5 | 14,9 | 12,1 | 3,9 | 147

НІР05 | 0,93 | 1,12 | 1,24

Безрозсадна культура

70 х 50 – контроль | 3,2 | 7,0 | 8,8 | 6,3– | 100

70 х 35 | 4,9 | 8,8 | 10,1 | 7,9 | 1,6 | 125

70 х 25 | 6,1 | 10,0 | 11,6 | 9,2 | 2,9 | 146

70 х 15 | 7,4 | 11,2 | 13,0 | 10,5 | 4,2 | 166

НІР05 | 0,64 | 0,85 | 1,04

Важливим підтвердженням якості насіння є вивчення його фракційного складу. Загущене розміщення безпересадкових насінників сприяло формуванню найбільшої кількості насіння середньої фракції (рис. 1).

Розсадна культура Безрозсадна культура

Рис.1. Вплив схеми розміщення безпересадкових насінників на фракційний склад насіння капусти білоголової (середнє за 1999-2001 рр.)

При розсадній культурі частка середньої фракції насіння за схеми розміщення 70х25 см становила 79,4% проти 65,7% у контролі (70х50 см). За таких умов формувалось найменше насіння великого і дрібного розмірів. При застосуванні безрозсадної культури і схеми розміщення 70х15 см відмічено найбільше насіння середньої фракції 85,6% (у контролі – 63,6%). Зменшувалась кількість крупного і дрібного насіння.

Таким чином, загущене розміщення безпересадкових насінників сприяло утворенню більш однорідного насіння порівняно з розрідженим.

ЗИМОСТІЙКІСТЬ БЕЗПЕРЕСАДКОВИХ НАСІННИКІВ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ПЕРЕДЗИМОВОГО ПІДГОРТАННЯ РОСЛИН ЗА РОЗСАДНОЇ І БЕЗРОЗСАДНОЇ КУЛЬТУР

Однією з головних проблем при безпересадковому способі вирощування насіння капусти білоголової розсадної і безрозсадної культурами є успішна перезимівля рослин. Від цього залежать темпи відростання рослин весною, завершення стадійних змін, формування репродуктивних пагонів і насіння.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що найсприятливіші умови для перезимівлі насінних рослин створювались при підгортанні зовнішнього качана і нижньої частини листків землею перед настанням стійкого похолодання (табл. 6).

Таблиця 6 – Вплив способів передзимового підгортання на зимостійкість безпересадкових насінників та врожайність насіння

капусти білоголової

Варіант досліду | Перези-мувало рослин, % | Урожайність насіння, ц/га | Надбавка врожаю насіння

1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | середнє | ц/га | %

Розсадна культура

Без підгортання – контроль | 72 | 6,5 | 8,6 | 10,3 | 8,4– | 100

Підгортання рослин землею | 89 | 7,5 | 11,2 | 13,0 | 10,6 | 2,2 | 126

Повне вкривання рослин землею | 67 | 4,1 | 7,2 | 9,4 | 6,9 | -1,5 | 82,1

НІР05 | 0,68 | 0,92 | 1,21

Безрозсадна культура

Без підгортання – контроль | 66 | 5,7 | 7,7 | 9,1 | 7,5– | 100

Підгортання рослин землею | 84 | 6,4 | 9,6 | 11,3 | 9,1 | 1,6 | 121

Повне вкривання рослин землею | 62 | 3,0 | 6,1 | 8,7 | 5,9 | -1,4 | 78,7

НІР05 | 0,50 | 0,87 | 1,29

При розсадній культурі після перезимівлі зберігалось 89% насінників (у контролі – без підгортання – 72%). Повне вкривання рослин землею призводило до погіршення перезимівлі рослин та зниження врожайності насіння. Найвищу врожайність насіння отримано також при підгортанні насінників землею – 10,6 ц/га, що на 2,2 ц/га більше, ніж у контролі.

При безрозсадній культурі в цьому варіанті перезимувало 84% рослин проти 66% у контролі. За таких умов вирощено найвищу врожайність насіння – 9,1 ц/га, тобто на 1,6 ц/га більше, ніж у варіанті без підгортання. Гірше зимували і формували менший урожай насіння рослини при повному вкриванні землею.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БЕЗПЕРЕСАДКОВОГО СПОСОБУ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ЗА РОЗСАДНОЇ ТА БЕЗРОЗСАДНОЇ КУЛЬТУРІ

Про доцільність застосування різних строків сівби і схем розміщення безпересадкових насінників капусти білоголової можна судити, виходячи з розрахунків економічної ефективності. За рахунок вищої врожайності насіння при застосуванні строків сівби 10 і 15 липня у розсадній культурі отримано найбільший чистий прибуток з 1 га – 51520 і 48129 грн. відповідно. Виробничі витрати зростали лише на збирання і доробку додаткового врожаю насіння. Рентабельність виробництва підвищувалася і становила 1150 і 1101% проти 122% при дворічному способі вирощування. Собівартість 1 ц насіння була на рівні 400-416 грн. (у контролі – 2250 грн.).

При застосуванні безрозсадної культури виявлено перевагу строків сівби 25 і 30 липня. Чистий прибуток при цьому знаходився в межах 43890 і 40414 грн. з 1 га, що значно більше порівняно з контролем, але на 7715 і 7630 грн. менше за розсадну культуру. Відповідно до вищої врожайності насіння і прибутку у цих варіантах зростала рентабельність виробництва до 1068 і 989%. Собівартість 1 ц насіння була нижчою і становила 428-459 грн.

Підвищенню економічної ефективності виробництва насіння капусти білоголової безпересадковим способом сприяло також загущене розміщення рослин. Найбільший чистий прибуток отримано за схеми розміщення насінників розсадної культури 70х25 см – 55885 грн/га і 70х15 см безрозсадної – 48290 грн/га, що на 18831 грн. і 20005 грн. більше, ніж у відповідних контрольних варіантах – 70х50 см. Рентабельність виробництва досягала 1211 і 1147% проти 939 і 781% за схеми розміщення 50х50 см. За рахунок вищої врожайності насіння при загущеному вирощуванні знижувалася собівартість його і становила 381 і 401 грн. за 1 ц.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено узагальнення результатів досліджень з вивчення основних агротехнічних заходів вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом при застосуванні розсадної і безрозсадної культур на півдні України, які забезпечили підвищення врожайності та здешевлення його виробництва. Одержані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Кліматичні умови півдня України придатні для вирощування насіння капусти білоголової без пересаджування маточників (коли вони зимують у відкритому ґрунті). Насінництво капусти білоголової безпересадковим способом можливе при застосуванні розсадної і безрозсадної культури. Проте проведені дослідження свідчать про переваги його вирощування через розсаду.

2. Найвищу репродуктивну спроможність безпересадкових насінників за розсадної культури забезпечували строки сівби 10-15 липня. Насінні рослини формували по 61-62 пагони, з них 25 шт. першого порядку, 36-37 шт. – другого проти 40 пагонів (16 і 24 шт. за вказаними порядками) при весняному садінні маточників. За умови застосування безрозсадної культури безпересадкові насінники мали менше пагонів – по 49-51 шт., в тому числі 18-20 шт. і 31 шт. першого і другого порядків.

3. Оптимальні строки сівби позитивно впливали на процес утворення стручків. При вирощуванні через розсаду на одній рослині формувалось по 1220-1243 стручки, з них 901-918 шт. на пагонах першого порядку, 319-325 шт. – другого. За безрозсадної культури їх виявлено менше – 1112-1136 шт. всього, 803-810 шт. і 309-326 шт. відповідно, тоді як при весняному садінні маточників ці показники становили 630 шт., в тому числі 476 і 154 шт. за порядками галуження.

4. Оптимальні строки сівби зумовлювали найвищу продуктивність безпересадкових насінників і врожайність насіння. При застосуванні розсадної культури отримано вищу врожайність насіння порівняно з безрозсадною – 10,5-11,2 ц/га проти 8,9-9,6 ц/га, що на 7,0-7,7 ц/га і 5,4-6,1 ц/га відповідно більше, ніж у контрольному варіанті (при дворічному способі вирощування).

5. Залежно від строків сівби змінювалися якість і фракційний склад насіння. При строках сівби 10-15 липня розсадної культури і 25-30 липня – безрозсадної вирощене насіння характеризувалось найвищою масою, енергією проростання та схожістю. За таких умов формувалось найбільш однорідне насіння. Частка середньої фракції при вирощуванні через розсаду складала 77,6-78,1%, а при сівбі насіння безпосередньо у відкритий ґрунт – 80,6-80,8 %.

6. Головною перевагою розсадної культури є збереження високого рівня сортової чистоти насінницьких посівів. Застосування її забезпечувало вищий рівень сортової чистоти при оптимальних строках сівби порівняно з безрозсадною – 97% проти 90-91 %. У контрольному варіанті типовість рослин досягала 98%. Насіння, вирощене безпересадковим способом за розсадної культури, за вимогами державного стандарту України (ДСТУ 2240-93) відповідало першій репродукції, за безрозсадної – репродукційному насінню наступних поколінь, при традиційному дворічному способі – елітному.

7. Встановлено вищу зимостійкість маточних рослин при оптимальних строках сівби. При розсадній культурі після зими зберігалось 91-93% рослин, а безрозсадній – 88-90% проти 64 і 56% при найранішому строкові відповідно. При цьому відмічено найвищу здатність рослин до формування репродуктивних пагонів.

8. Істотному збільшенню врожайності насіння на 3,9 і 4,2 ц/га сприяло загущене розміщення безпересадкових насінників за розсадної культури 70х25 см, а безрозсадної – 70х15 см проти контрольного варіанту 70х50 см. Незважаючи на деяке зменшення маси 1000 насінин, зниження енергії проростання, схожість насіння залишалася високою (97 і 92% відповідно), що відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 (РН1 – 80%). За таких умов підвищувалась однорідність насіння, переважала частка середньої фракції – 79,4 і 85,6% залежно від способу культури.

9. Підвищенню зимостійкості маточних рослин сприяло підгортання їх землею перед настанням стійкого похолодання. Після перезимівлі при розсадній культурі зберігалось 89% рослин, безрозсадній – 84% в порівнянні з відповідними контрольними варіантами (без підгортання) – 72 і 66% та повним укриванням їх землею – 67 і 62%. Підгортання маточних рослин землею позитивно впливало на врожайність насіння, яка при розсадній культурі становила 10,6 ц/га, а в безрозсадній – 9,1 ц/га, що на 2,2 і 1,6 ц/га більше, ніж у контролі.

10. Застосування оптимального строку сівби при безпересадковому способі вирощування 10-15 липня за розсадної культури забезпечило чистий прибуток 48129-51520 грн. з 1 га, рентабельність 1101-1150%, собівартість 1ц – 400-416 грн., а безрозсадної – 40414-43890 грн. 989-1068% і 428-459 грн. відповідно порівняно з дворічним способом вирощування.

11. Загущене розміщення безпересадкових насінників, вирощених через розсаду, 70х25 см сприяло збільшенню чистого прибутку до 55885 грн. з 1 га, підвищенню рентабельності виробництва до 1211%. При схемі сівби 70х15 см за безрозсадної культури чистий прибуток становив 48290 грн. з 1 га, рентабельність 1147%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для забезпечення успішної перезимівлі безпересадкових насінників капусти білоголової, дружного відростання весною, завершення стадійних змін, високої спроможності до формування репродуктивних органів та досягнення врожайності насіння на рівні 10,5-11,2 ц/га на півдні України на темно-каштановому карбонатному середньосуглинковому слабозмитому грунті доцільно застосовувати розсадну культуру зі строками сівби 10-15 липня. В разі використання безрозсадної культури – строк сівби 25-30 липня.

2. За вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом рекомендуються загущені схеми розміщення рослин: 70х25 см