МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. КАРАЗІНА

Розсоха Володимир Васильович

УДК 658.8. +725.42:620.9

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ РИЗИКАМИ
В ЕНЕРГОЗБУТОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

08.02.03 – організація управління, планування

та регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Харків

2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Харківського національному університету радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Костін Юрій Дмитрович, Харківський національний університет радіоелектроніки МОН України, кафедра економічної кібернетики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Столяров Василь Федосійович, головний співробітник відділу проблем розвитку та розміщення галузей ПЕК РВПС України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України;

Кандидат економічних наук, доцент Раєвнєва Олена Валентинівна, Харківський національний університет радіоелектроніки, кафедра економічної кібернетики

Провідна установа – Інститут економіки промисловості НАН України, м. Донецьк

Захист відбудеться 27 квітні 2004 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, Д 64.151.05 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул..Мироносицька,1, ауд. 3-23.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 26 березня 2004 р.

Тимчасово виконуючий обов’язки

Вченого секретаря спеціалізованої

вченої ради В.В. Лантух

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність теми дослідження обумовлена різнополярною роллю економічних ризиків, що виникають під час функціонування реальних суб'єктів ринкових відносин. Розвиток ризикових ситуацій може привести як до настання несприятливих наслідків (до збитків, упущеного зиску), так і до позитивних результатів для компаній у вигляді збільшення прибутку. Ризик є неминучим елементом діяльності підприємств в умовах ринку.

В електроенергетиці (енергозбутова діяльність (ЕЗД), проблеми якої розглядаються в даній роботі, поряд із незалежними від економічної структури ризиками: поламки устаткування, природні катастрофи, політична обстановка в країні та ін., компанії стикаються з ризиками комерційних втрат електричної енергії (ЕЕ), неплатежів за поставлену споживачу ЕЕ, відсутністю конкуренції на оптовому і роздрібному ринках ЕЕ, що впливають на діяльність енергокомпаній, їхнє економічне становище та ін. Часто економічні ризики накопичуються майже автоматично у випадку несплати на поставлену ЕЕ, зростають втрати і, як правило, погіршується фінансовий стан енергокомпаній (“обленерго”). Сьогодні борг українських споживачів за ЕЕ складає понад 14 млрд. грн.

Наявна проблема методичного розкриття механізму оцінки економічних ризиків і розробка моделей вибору оптимальних управлінських рішень, що знижують ризики в ЕЗД і зачіпають інтереси як виробників, так і споживачів ЕЕ. Відсутність конкретних методик не дозволяє істотно зменшити втрати ЕЕ і, відповідно, складніше приймати стратегічні рішення, що знижують ризики в суб'єктах електроенергетики.

У той же час ні вітчизняними, ні закордонними авторами цій проблемі не приділяється належної уваги. Більшість дослідників розглядають ризики у відриві від механізму господарювання підприємств. Застосовувані експертні прогнози враховують лише невелику кількість випадкових факторів без оцінки їхньої значущості, що істотно знижує вірогідність результатів. Відомі наукові розробки по зниженню ризиків не можуть бути в чистому вигляді адаптовані до електроенергетики через свою розрізненість і не доведеність до рівня практичних рекомендацій.

Науковому розв'язанню зазначених проблем присвячено дану працю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертацію виконано згідно з напрямами науково-дослідних робіт Харківського національного університету радіоелектроніки за темами: “Теорія і практика прийняття рішень у визначенні ринків енергетики і нерухомості” (номер державної реєстрації 0092U13465, 1999-2004 pp.), a також “Дослідження механізму економічних ризиків реалізації електроенергії за нерегульованим тарифом” (номер державної реєстрації 0103U001980, 2002-2003 pp.). У межах теми автором розроблені методи оцінки економічних ризиків у енергозбутовій діяльності, визначено основні ризикові ситуації, запропоновано шляхи зниження можливих несприятливих наслідків від прояву виявлених ризиків.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій з оцінки та зниження економічних ризиків енергозбутової діяльності (ЕЗД) енергопостачаючих компаній (“обленерго”) України.

Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено такі задачі:

- визначено сутність категорії “економічний ризик”;

- узагальнено фактори, що впливають на стан і рівень економічного ризику в ЕЗД;

- класифіковано ознаки внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на економічні ризики в ЕЗД;

- обгрунтувано методичний підхід до аналізу й оцінювання економічних ризиків у ЕЗД;

- розраховано імовірності настання ризикових подій в ЕЗД;

- зпроектовано механізм керування ризиками;

- розроблено економіко-математичну модель рішення комплексу задач: аналіз ризику банкрутства компанії і визначення зон ризику; ранжування проектів за ступенями ризику; вибір оптимального рішення в ризиковій ситуації й ситуації невизначеності;

- розроблено заходи зниження економічних ризиків, пов'язаних з витратами в ЕЗД.

Об'єкт дослідження — енергозбутова діяльність енергопостачаючих компаній (“обленерго”) України.

Предмет дослідження - процедури управління економічними ризиками, що виникають у енергозбутовій діяльності.

Методи дослідження. В дисертації використані методи економічного аналізу і прикладні методи: системний аналіз (для виявлення сутності ризику і факторів, впливаючих на нього, а також для формування раціональної стратегії управління ризиками); аналіз і синтез (для обґрунтування класифікаційних ознак економічних ризиків у ЕЗД); методи експертної оцінки (для розробки механізму оцінки ризиків у ЕЗД); графічний метод (для ілюстрації результатів аналізу й оцінки ризиків); економіко-математичне моделювання (для вирішення практичних задач управлінських рішень з метою зниження економічних ризиків у ЕЗД); статистичний аналіз (для перевірки коректності інформації під час розрахунків імовірності настання ризикових подій в ЕЗД); логічне моделювання (для аналізу процесів, механізмів оптового і роздрібного ринків ЕЕ).

Інформаційна база дослідження. Методологічну та інформаційно-фактологічну базу дослідження склали роботи відомих українських і зарубіжних учених-економістів і фахівців з даної проблеми, а також нормативні документи і законодавчі акти України. В процесі підготовки дисертації були використані матеріали з періодичних видань, наукових статей, монографій. Як офіційні матеріали для дослідження використані дані Міністерства палива й енергетики України, первинні матеріали діяльності підприємств електроенергетики, а також результати досліджень, здійснених за участю автора на підприємствах АК “Харківобленерго”, ВАТ “Крименерго”, ВАТ “Київобленерго”, ВАТ “Дніпроенерго”.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішена важлива науково-практична задача, що полягає в теоретич-ному обґрунтуванні і розв'язанні проблеми управління економічними ризиками в ЕЗД на основі розробки методичних підходів до аналізу, оцінювання і зниження економічних ризиків шляхом прийняття організаційно-управлінських рішень. Нові наукові результати визначені у наступному:

Уперше:

- запропоновано ознаки класифікації найбільш значущих факторів (умов) економічного ризику у сфері маркетингової і виробничо-технічної діяльності, що дало можливість зводити у певну систему методи управління ризиками;

- узагальнено внутрішні, зовнішні і трансакційні витрати як фактори економічних ризиків ЕЗД;

- обгрунтовано методичний підхід до визначення факторів ризику ЕЗД і конкретизовано методику експертної оцінки ризику за ступенем значущості.

Удосконалено:

- уточнено сутність і конкретизовано поняття економічного ризику як виду діяльності, що здійснюється людиною чи трудовим колективом у ситуації неминучого вибору між позитивними і негативними наслідками їхнього функціонування;

- використання імовірнісних методів, що ґрунтуються на бальній оцінці, під час визначення основних (приоритетних) ризиків ЕЗД.

Дістали подальшого розвитку:

- визнання економічних ризиків як об'єкт планування (на випадок несприятливих обставин реалізується програма противаг деструктивам);

- економіко-математичне моделювання при обгрунтуванні й оптимізації управлінських рішень при виникненні ризику і невизначеності;

- методи розв'язання задач аналізу ризику банкрутства компанії і визначення зон ризику, набору можливих варіантів управлінських рішень за ступенем ризику і вибору ефективних рішень у ризиковій ситуації;

- методи управління економічними ризиками в ЕЗД, що базуються на вжитті заходів по зниженню всіх значущих для компанії ризиків.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні результати і висновки можуть бути методичною основою для прийняття рішень під час оцінки і управління ризиками, що виникають в ЕЗД.

Розроблена методика виявлення, аналізу й оцінювання економічних ризиків у ЕЗД дозволила енергокомпаніям вирішувати практичні задачі значного збільшення обсягу збирання коштів за поставлену споживачам ЕЕ.

Основні положення дисертації використані в навчальному процесі під час викладання курсів “Економіка підприємства” і спеціального курсу “Ризики в електроенергетиці”.

Підтвердженням практичного значення отриманих автором результатів є використання методичних розробок і практичних рекомендацій на ВАТ “Київобленерго”, АК “Харківобленерго”, у Міністерстві палива та енергетики, в ВАТ “Крименерго”, ВАТ “Дніпроенерго” (Довідки про впровадження представлені в матеріалах дисертації).

Особистий внесок здобувана. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані особисто автором. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень і розробок здобувача.

Апробація результатів дисертації. Викладені в дисертації результати / дослідження доповідалися на 7-й науково-практичних конференціях, у тому числі на міжнародних: “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2001 p.), “Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності” (м. Алушта, 2001 p.), “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (м. Алушта, 2002 p.), “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2002 p.), “Управління розвитком організації: регіональні аспекти” (м. Чернігів, 2002 p.), “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2002 p.), “Актуальні питання корпоративного управління в Україні” (м. Львів, 2002 p.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 робіт (у тому числі 13-у фахових виданнях) загальним обсягом 4,3 умов.-друк. аркушів, з яких автору належить 2,7 умов.-друк. аркушів.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота містить 260 сторінок машинописного тексту, який включає 29 таблиць, 21 малюнок, З додатки та 163 найменування використаної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і завдання, визначений предмет, об’єкт дослідження, методи дослідження, визначена наукова новизна, практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – “Сучасне уявлення про економічні ризики” – досліджений економічний зміст категорії ризику, розглянуті фактори, що впливають на рівень економічного ризику, наведена їхня класифікація, розкриті основні типи ризиків відповідно до класифікаційних ознак, орієнтовані на витрати компанії.

Економічна нестабільність, скорочення інвестицій у промисловість, посилення конкуренції, соціальна напруженість, відсутність достатньої правової бази й ефективної системи управління негативно відбиваються на діяльності об’єктів електроенергетичного комплексу України. Ринкові елементи господарювання значно розширили зони ризикових ситуацій, виникли невизначеність і невпевненість в одержанні очікуваного кінцевого результату виробничої діяльності, а отже, зріс і ступінь самого ризику.

Проблеми ризиків і управління ними стають одними з ключових і в енергозбутовій діяльності енергокомпаній. Тому ризики необхідно враховувати й оцінювати не лише тоді, коли рішення вже прийнято, але завчасно, оскільки в цьому випадку є велика можливість вибору альтернатив.

Аналіз численних визначень ризику дозволив виявити основні його риси: випадковий характер подій; наявність альтернативних рішень; очікувані результати.

В роботі доведено, що економічний ризик являє собою вид діяльності, здійснюваної людиною (підприємцем) чи виробничим колективом у ситуації неминучого вибору, що відбиває невизначеність майбутніх результатів і імовірність позитивних і негативних наслідків їхнього функціонування. Негативні наслідки ризику характеризуються рівнем втрат, що у ЕЗД пов’язані зі зміною ставлення покупця до ЕЕ, як до товару. Споживачами нерідко освоюються “технології” розкрадань ЕЕ, в результаті чого зростають наднормативні втрати, в загальному обсязі яких велика частина – це прямі розкрадання (рис. 1). Так, АТ “Харківобленерго” за 2000–2002 роки недоотримано товарної продукції за фактом наявності наднормативних втрат (в основному через розкрадання ЕЕ) на суму понад 245 млн. гривень.

Посилення економічного ризику в зв’язку з масовими розкраданнями ЕЕ диктує необхідність планування противаг несприятливим обставинам. Не маючи програмних заготовок, компанія може опинитися у важкій ситуації через брак часу на їхню розробку.

На рівень економічних ризиків впливають як внутрішні (контрольовані), так і зовнішні (неконтрольовані) фактори.

До зовнішніх факторів (умов) ризику відносяться, в першу чергу, неплатежі за ЕЕ, що постачається, і часті її розкрадання. Причини такого становища можна віднести до соціально-економічної сфери. В країні складається ситуація, коли велика частина населення має дуже обмежені фінансові можливості. Ця обставина призводить не тільки до зниження оплати за поставлену ЕЕ, але й до різного роду її розкрадань.

1. Динаміка розкрадань ЕЕ в Україні

Одним з основних внутрішніх факторів, що впливають на рівень економічного ризику, є маркетингова і виробничо-технічна діяльність компанії.

Важливим елементом для маркетингового аналізу й оцінки ризикових ситуацій є розробка відповідного класифікатора факторів ризику. Запропонована класифікація дозволяє послідовно розкрити характеристику факторів, джерела їхнього виникнення, причини появи і негативні форми прояву на певних ділянках діяльності енергопостачальної компанії в цілому.

Виявлені фактори економічних ризиків дозволили чіткіше і цілеспрямованіше визначити наявність самого ризику, а також вказали конкретні методи і способи управління ним.

Не менш важливою у проблемі управління економічними ризиками є наявність самої класифікації ризиків. Основною класифікаційною ознакою для ЕЗД слід вважати витрати компанії, які можна розділити на три складові: внутрішні, безпосередньо пов’язані з виробничою чи основною діяльністю; зовнішні, пов’язані з дією зовнішнього впливу на діяльність компанії (наприклад, несумлінна конкуренція на оптовому і споживчому ринках ЕЕ чи дія форс-мажорних обставин); трансакційні витрати, пов’язані з просуванням товару на ринках ЕЕ. Класифікація ризиків сприяє виявленню всієї сукупності і взаємозв’язку можливих ризиків, дозволяє зводити у визначену систему методи управління ризиками.

У другому розділі – “Методи аналізу й оцінки економічних ризиків” аналізуються основні методи аналізу й оцінки економічних ризиків у ЕЗД енергокомпаній.

В усіх випадках оцінка економічного ризику може бути якісна і кількісна. Якісна оцінка ризиків є описовою і виробляється на стадії розробки бізнес-плану компанії. Кількісна оцінка ризиків передбачає чисельне визначення величини ризику на основі теорії імовірності, математичної статистики, теорії дослідження операцій та ін.

На базі наявних вихідних даних розраховані стандартні статистичні характеристики ризику, що включають середнє очікуване значення (математичне чекання); дисперсію; стандартне відхилення (середнє квадратичне відхилення); коефіцієнт варіації. Однак у даний час лише незначна частина підприємств розташовує кваліфікованими економічними службами, що мають фахівців з математичних методів розрахунку ризиків і керівники яких спираються в господарській практиці на ці розрахунки. Звичайно менеджери у своїх управлінських рішеннях спираються на інтуїцію, на попередній досвід родинних або суміжних підприємств, нерідко інших галузей.

У роботі дана характеристика основних методів і методик, які доцільно використовувати при кількісному аналізі й оцінці ризиків у ЕЗД: статистичних, експертних і розрахунково-аналітичних. В результаті проведеного економічного аналізу зроблений висновок про неможливість для ЕЗД застосування в чистому вигляді кожного з розглянутих методів. Виникла необхідність розробки спеціальної моделі, що поєднує методи експертної оцінки і математичної статистики в алгоритмі необхідних для практики розрахунків.

Першою задачею методу є складання переліку ризиків і поділ їх на прості і складені (пріоритетні групи). У групу пріоритетних ризиків включені: технологічні і комерційні втрати ЕЕ, неплатежі за поставлену споживачам ЕЕ, невиконання господарських договорів на передачу і постачання споживачам ЕЕ, недостовірний облік ЕЕ, відсутність конкуренції на роздрібному ринку ЕЕ.

Другою задачею методу є визначення ваги кожного ризику у всій сукупності економічних ризиків.

Величина вагомості пріоритетної групи визначається як:

.

Вагомість групи з найменшим пріоритетом:

.

Вагомість ризиків за групами пріоритетів:

,

де – величина вагомості пріоритетної групи ризиків за визначенням; – вага (частка) пріоритетної групи ризиків; – число груп пріоритетів; – група пріоритетів.

Оскільки кількість простих ризиків у кожній пріоритетній групі різна, робимо поправку вагомості кожної групи пріоритетів на число простих ризиків у даній групі за формулою:

,

де – вага j-тої групи пріоритетів після виправлення на число ризиків у даній групі; – середнє число ризиків по пріоритетних групах.

Отримані результати (вагомість пріоритетів) у зв’язку з погрішністю обчислень відкоригуємо за формулою:

,

де – вага j-тої групи пріоритетів після коригування.

Результати розрахунків зведено в таблиці 1.

Як показують розрахунки, значнішими є ризики, пов’язані з системними втратами ЕЕ (30,5 %); неплатежами за поставлену споживачу ЕЕ (27,2 %) і невиконанням господарських договорів на передачу і постачання споживачу ЕЕ (25,7 %).

Наступним кроком аналогічно визначаємо ваги простих ризиків, що входять у відповідну пріоритетну групу. Найбільшу вагу мають ризики, пов’язані з розкраданнями ЕЕ, кризою платіжної системи країни, уповільненням роботи з укладання договорів енергопостачаючої організації зі споживачами ЕЕ, відхиленнями напруги від номінального чи базового значення, відсутністю оперативного комерційного обліку ЕЕ. Підтвердити цю версію можна, оцінюючи імовірність настання подій по кожному конкретному простому ризику, застосовуючи для цього спеціально розроблений метод експертних оцінок, який будується на колективній думці експертів.

Таблиця 1

Розрахункові показники по групах ризиків енергозбутових компаній

Метод характеризується анонімністю і керованим зворотним зв’язком. Анонімність членів комісії забезпечується шляхом їхнього відокремлення, що не дозволяє обговорювати відповіді на поставлені запитання. Мета такого відокремлення – уникнути “пасток” групового ухвалення рішення, а також домінування думки лідера.

Виконано шість оцінок відповідно для кожної пари думок експертів: першого і другого, першого і третього, першого і четвертого, другого і третього, другого і четвертого, третього і четвертого. Максимальна різниця між оцінками двох експертів по всіх простих ризиках виявилася не більшою за 25%, тобто менше мінімально припустимої.

Аналіз оцінок експертів показав, що найбільшу імовірність настання мають ризики зі 100% імовірністю: Y1 – розкрадання ЕЕ; Y5 – неповна оплата за ЕЕ; X1 – криза платіжної системи в країні; X6 – недосконалість технічної бази компанії; Z1 – наростання кредиторської заборгованості ДП “Енергоринок” за ЕЕ та ін.

Наступною задачею є підрахунок балів по кожній групі простих ризиків (мал. 2). Найістотнішими ризиками є: X1 – криза платіжної системи в країні (7,4 бали); Z1 – наростання кредиторської заборгованості ДП “Енергоринок” за ЕЕ (7,15 бала); Y1 – розкрадання ЕЕ (6,05); недосконалість системи обліку ЕЕ (4,02 бали). Таким чином, метод експертних оцінок підтверджує збіг результатів з розрахунково-аналітичним методом, що можна говорити про коректність застосовуваних методів оцінки.

Рис. 2. Фрагмент графіка значущості (у балах) простих ризиків

енергозбутової компанії

У третьому розділі - “Формування раціональної стратегії управління економічними ризиками в енергозбутової діяльності” - на основі розробленої економіко-математичної моделі наведений розрахунок вибору оптимальних УР для задач: аналізу ризику банкрутства компаній і визначення зон ризику; складання списку проектів за ступенем ризику; вибору оптимальних рішень у ризиковій ситуації і ситуації невизначеності і запропонований механізм управління ризиками в ЕЗД енергокомпаній України.

Залежно від зміни наявних можливостей реалізації ЕЕ розраховані варіанти результативних УР із застосуванням системи правил і критеріїв Вальда, Севіджа, Лапласа, Гурвиця і Бейєса.

Джерелом інформації є результати фінансово-господарської діяльності компаній (таблиця максимальних втрат ЕЕ, обсяг власних фінансових запитів, доход, розрахунковий прибуток, чистий прибуток, таблиця втрат по проектах, таблиця ефективності, імовірності обстановок).

Коефіцієнт ризику банкрутства компанії визначається за формулою:

де - сумарний коефіцієнт ризику; - коефіцієнт, що визначає ризик банкрутства по -му виду ризику; - число видів ризику, що враховуються; - максимально можливі втрати по -му виду ризику; - обсяг власних фінансових ресурсів.

Результатами розрахунків є таблиця значень коефіцієнтів ризику банкрутства і сумарний ризик банкрутства компанії.

Реалізація алгоритму складання списку проектів за ступенем ризику починається з введення назв проектів і величин втрат за кожним проектом, після чого розраховуються статистичні характеристики проекту (середнього очікуваного рівня втрат, дисперсії, середнєквадратичного відхилення) і порівняння цих характеристик; при необхідності розраховується коефіцієнт варіації. Результатом виконання алгоритму є виведення списку проектів за ступенем зростання ризику.

Реалізація алгоритму прийняття рішень починається з введення значень ефективності рішень й імовірності обстановок. Результатом виконаних розрахунків є виведення списку оптимальних рішень. Якщо сума введених значень імовірностей не дорівнює одиниці, може бути обраний один із критеріїв визначення оптимального рішення (Лапласа - варіант А1; Вальда - варіант А2; Севіджа - варіант А1; Гурвиця при коефіцієнті 0,6 - варіант А2).

У роботі викладений методичний підхід управління економічними ризиками за класифікаційною ознакою господарських витрат (витрат): внутрішніх, зовнішніх і трансакційних. Серед способів зниження економічних ризиків, пов’язаних із внутрішньогосподарськими витратами, виділені процеси приватизації “обленерго”. З приходом на вітчизняний енергоринок частки капіталу і професійного менеджменту змінилася ситуація з оплатою за ЕЕ, зменшилися і борги компаній перед державним підприємством “Енергоринок”.

Для зниження технологічних ризиків і частини форс-мажорних ризиків доцільне застосування механізму страхування ризиків. Такого виду зниження ризиків у нашій країні не існує у силу нерозвиненості даних послуг.

Зниження ризиків через недотримання якості ЕЕ повинно йти шляхом обов’язкової сертифікації ЕЕ за показниками якості (напруга, частота і т.д.).

Слабкість, а часом неефективність корпоративного керування в енергокомпаніях пов’язана з нерозвиненістю внутрішніх (корпоративних) документів акціонерних компаній. Зниження економічних ризиків має рухатися у напрямку розробки внутрішніх локальних нормативних актів, що зачіпляють дуже важливі сторони діяльності корпорації: питання взаємин вищого менеджменту і простих акціонерів, захист від агресивних дій покупців акцій компанії, удосконалення регламенту проведення загальних збори акціонерів, захист прав акціонерів на одержання дивідендів (створення спеціального фонду), обґрунтування довгострокової стратегії діяльності компанії (особливо ризику недооцінки акцій і падіння котировок внаслідок недостатньої “прозорості” ведення справ), надання звітності про термін погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей, питання доціль-ності впровадження західних стандартів бухобліку й аудиту. Наявність у корпорації вищезгаданих документів чи готовність основної маси акціонерів до їхнього прийняття, безумовно, є для інвесторів одним з істотних факторів, що визначають їхнє рішення про придбання акцій емітента.

Як показали дослідження, зниження економічних ризиків, пов’язаних із зовнішніми витратами компанії, може розвиватися в напрямку підвищення відповідальності і результативності судових виконавців, працюючих за рішенням господарського суду на користь продавця ЕЕ; збільшення бюджетонаповнюючої складової для оплати за ЕЕ бюджетними організаціями; створення резервного фонду компанії, страхуючись від несприятливої зміни податків; подальшої приватизації “обленерго” як механізму погашення дебіторської заборгованості; ініціювання законо-давчих ініціатив і реформування енергоринку і ЕЗД у подоланні недобросовісної конкуренції.

Зниження економічних ризиків у зв’язку з діями трансакційних витрат повинне передбачати: результативність маркетингових досліджень (вивчення переваг споживачів ЕЕ) і наявність передоплати при зміні умов реалізації ЕЕ; підвищену якість збирання інформації про ринки ЕЕ; використання бартер-них і інших форм оплати при складному фінансовому становищі споживачів ЕЕ; різні форми страхування і маркетингові прийоми в рекламному бізнесі; спеціальне законодавство, страхування, договірну і претензійну роботу в боротьбі з недобросовісністю комерційних партнерів тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-практичну задачу управління економічними ризиками в енергозбутовій діяльності енергокомпаній України на основі: систематизації й класифікації факторів економічних ризиків; аналізу й оцінки їх якісних і кількісних характеристик; визначеня ваги пріоритетних груп і простих ризиків; обґрунтування методів зниження ризиків; розроблення економіко-математичної моделі вибору і прийняття ефективних управлінських рішень.

Основні висновки наукового дослідження і узагальнення одержаних результатів зводяться до наступного.

1. Економічний ризик є об’єктивним, невідворотним елементом прийняття будь-якого господарського рішення й одним з основних факторів, впливаючих на прибутковість енергокомпаній.

2. В умовах невизначеності і тяжких наслідків ризик повинен стати об’єктом планування (можливість заздалегідь мати програму дій на випадок несприятливих обставин). Без програмних заготовок, компанія може опинитися у важкій ситуації через брак часу на їхню розробку.

3. На рівень і стан економічних ризиків ЕЗД впливають як об’єктивні (зовнішні), так і суб’єктивні (внутрішні) фактори (умови). Зовнішні фактори (умови): прямої дії (податкова система, корпоративне законодавство, ринкова конкуренція) й непрямої дії (стан макроекономіки, рівень інфляції, політична нестабільність, економічне становище галузі). Внутрішні фактори визначаються насамперед потенціалом підприємства: стратегія, рівень маркетингу, технічне оснащення, організація праці, використання ресурсів.

4. Основною класифікаційною ознакою класифікації економічних ризиків у ЕЗД є конкертні витрати компанії. Економічні ризики розділені на три групи: ризики, пов’язані із здійсненням внутрішніх витрат ЕЗД; ризики, пов’язані із здійсненням зовнішніх витрат і ризики, пов’язані з трансакційними витратами. Класифікація ризиків дозволила установити сукупність їхніх взаємозв’язків і виробити методичні підходи і механізми управління ризиками.

5. Методичний підхід до оцінювання економічних ризиків базується на організаційно-економічній моделі, що по’єднує метод експертної оцінки та імовірнісний математичний апарат. Умовою об’єктивної оцінки економічних ризиків має служити поєднання кількісних і якісних методів оцінки.

6. Найбільшу імовірність настання ризикових подій мають ризики зі стовідсотковою імовірністю, а за умови бальної складової (значення ризиків оцінюються до 10 балів) можлива конкретизація і самих ризиків. Найбільше значення мають ризики, пов’язані: із кризою платіжної системи країни -
7,4 бала; з наростанням дебіторської заборгованості державному підприємству “Енергоринок” - 7,15 бала; з розкраданнями ЕЕ - 6,05 бала; з недосконалістю системи обліку ЕЕ - 4,02 бала.

7. Розроблена економіко-математична модель вибору ефективних управлінських рішень дозволяє:–

ранжирувати шкалу рівнів ризику за видами споживання ЕЕ;–

визначити коефіцієнти ризику банкрутства компанії та вивести сумарний ризик банкрутства компанії, а також здійснити ранжування проектів за ступенем зростання ризику. –

обґрунтовані ефективні управлінські рішення.

8. Методи та заходи зниження економічних ризиків включають:

- для внутрішніх витрат: повна приватизація “обленерго”, страхування (хеджирування), обов’язкова сертифікація ЕЕ за показниками якості, розробка корпоративних нормативних актів (документів);

- для зовнішніх витрат: позитивні рішення господарських судів і відповідальність судових виконавців під час стягнення боргових зобов’язань споживача ЕЕ, виконання бюджетів усіх рівнів у частині оплати за електроресурси бюджетних організацій - споживачів ЕЕ, реформування енергоринку України в напрямку подолання недобросовісної конкуренції;

- для трансакційних витрат: результативність маркетингових досліджень (вивчення переваг споживачів ЕЕ), страхування в рекламному бізнесі, якість збирання і передачі інформації про ринки ЕЕ, використання різних форм оплати за спожиту ЕЕ, лобіювання законодавчих ініціатив щодо електроенергетики в Верховні Раді України.

Список опублікованих праць здобувача
за темою дисертації

1. Россоха В.В. О некоторых подходах и методах выбора решений и проектов с рисковой составляющей // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2001. - Вип. 103. - С. 58-63.

2. Россоха В.В. Экономические риски в электроэнергетике Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2001. -
Вип. 106. - С. 67-71.

3. Россоха В.В. Механизм оценки рисковых ситуаций в энергокомпаниях Украины / Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2001. - Вип. 109. - С. 64-71.

4. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Управление рисками в энергокомпаниях Украины / Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2001. - Вип. 112. - С. 83-89.

5. Россоха В.В. Системная процедура экономического анализа и оценки рисковых ситуаций / Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2001. - Вип. 113. - С. 108-114.

6. Розсоха В.В., Костін Ю.Д. Економічний механізм управління ризиками // Держава та регіони. Економіка та підприємництво. - 2001. -№4 - С. 159 - 161.

7. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Метод анализа и оценки рисков в маркетингово-сбытовой деятельности энергокомпаний // Маркентинг: Теорія і практика: Зб. наук. пр.: СУНУ. - 2002. - Вип. 4 - С. 178-189.

8. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Количественная оценка экономических рисков // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Зб. наук. пр./ ХНТУ “ХПІ”: 2002. - № 11-2. - С. 63-67.

9. Розсоха В.В., Костін Ю.Д. Методичні підходи до оцінки економічних ризиків // Сіверянський літопис. Всеукраїнський наук. журнал. - 2002. - № 3 (45). - С. 154-156.

10. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Методика вероятности наступления рисковых событий в энергосбытовой деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2002. - Вип. 147. - С. 134-145.

11. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Экономические потери и оценка вероятности наступления рисковых событий в энергосбытовой деятельности // Энергетика и электрификация. - 2002. - № 8. - С. 31-35.

12. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Многомерная оценка экономических рисков в электроэнергетике Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2002. - Вип. 128. - С. 126-135.

13. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Методические особенности планирования принимаемых управленческих решений в маркетингово-сбытовой деятельности энергокомпаний с учетом анализа и оценки экономических рисков// Віс. техно-лог. ун-ту Поділля: Економічні науки, 2002. - Ч. 2. Т. 2. С. 94-95.

14. Россоха В.В., Костин Ю.Д. О сущности риска, его классификации и єкономическом содержании // Матеріали Першої всеукраїнської наук.-практ. конф. “Україна наукова 2000”, Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - Т. 13. - С. 52-53.

15. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Принятие решений в условиях неопределенности маркетингово-сбытовой деятельности энергокомпаний // Тези доповідей ІІ Міжнародної наук.-прак. конф. “Маркетингові дослідження в Україні”. Ялта, 27-31 травня 2002 р. Гол. ред. Решетнікова І.Л. Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2002. - С. 158-159.

16. Россоха В.В., Костин Ю.Д. Применение игровых методов рисков в электроэнергетике // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Анотації доповідей міжнародної наук.-прак. конф.
16-17 травня 2002 р., Харків. - С. 403-405.

17. Россоха В.В. Методические рекомендации управления рисками в электроэнергетике // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр./ ДНУ. - 2003. - Вип. 173. - С. 10-22.

АНОТАЦІЯ

Розсоха В.В. Управління економічними ризиками в енергозбутовій діяльності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.

Дисертаційна робота присвячена питанням теоретичного обґрунтування проблеми управління економічними ризиками в енергозбутовій діяльності енергокомпаній України і розробці методичних підходів до аналізу, оцінки і механізму зниження ризиків за допомогою прийняття організаційно-управлінських рішень. У роботі на підставі визначення економічних ризиків, аналізу факторів, що впливають на їхній рівень, пропозицій класифікувати фактори і ризики за ознакою внутрішніх, зовнішніх і трансакційних витрат (витрат), якісної і кількісної оцінки ризиків і визначення їх вагомості, виявлення способів зниження несприятливих тенденцій за допомогою економіко-математичного моделювання ризикових ситуацій запропонована стратегія управління (система заходів) ризиками, що сприяє їхньому зниженню і підвищенню ефективності енергокомпаній.

Ключові слова: аналіз і оцінка ризиків, витрати, класифікація, конкуренція, неплатежі за електроенергію, ризик, управлінські рішення, електроенергія, енергоринок, енергозбутова діяльність, економіко-математичне моделювання.

АННОТАЦИЯ

Россоха В.В. Управление экономическими рисками в энергосбытовой деятельности. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2003.

Диссертационная работа посвящена вопросам теоретического обоснования проблемы управления экономическими рисками в энергосбытовой деятельности энергокомпаний Украины и разработке методических подходов к анализу, оценке и механизму снижения рисков посредством принятия организационно-управленческих решений. Большинство исследователей данной проблемы исследуют риски в отрыве от механизма хозяйствования.

В работе экономические риски рассматриваются как вид деятельности, осуществляемой человеком (предпринимателем) или производственным коллективом в ситуации неизбежного выбора (позитивных и негативных последствий). Показано, что на уровень и состояние экономических рисков в ЭСД оказывают влияние внешние и внутренние факторы. В предложенном классификаторе наиболее значимыми являются маркетинговая и производственно-техническая деятельность энергокомпаний.

При классификации экономических рисков в ЭСД в качестве основного (главного) признака используются затраты (издержки) производства. Как показал системный анализ, рассмотрение рисков, связанных с осуществлением внутренних, внешних и трансакционных затрат отвечает рыночным преобразованиям в электроэнергетике.

Доказывается, что существующие способы (методы) оценки экономических рисков не дают возможности в полной мере выбрать проектные решения, гарантирующие получение прибыли. Автором разработан методический подход к анализу и оценке рисков, в основе которого организационно-экономическая модель, соединяющая метод экспертной оценки и вероятностный математический аппарат. Составлены приоритетные и простые риски (всего их 49), определены их веса (доли). Наибольший удельный вес имеют риски, связанные с хищениями ЭЭ, кризисом платежной системы в стране, нарастанием кредиторской и дебиторской задолженности, отсутствием оперативного коммерческого учета ЭЭ и др. Делается вывод, что наибольшую вероятность наступления рисковых событий имеют риски со стопроцентной вероятностью. Данное предположение подтверждается результатами использования для этой цели метода бальной оценки (значения рисков до 10 баллов). Предложенный методический подход, по мнению автора, может послужить основой новой теории расчета рисков с заданной надежностью.

Для выбора оптимальной стратегии управленческих решений в ситуации риска и неопределенности ЭСД предложена экономико-математическая модель. С помощью правил и критериев Вальда, Севиджа, Лапласа, Гурвица, Бейеса реализованы оптимальные решения таких задач, как: определение зон риска и банкротства компаний, составление списка проектов по степени риска; выбор оптимального решения в ситуации риска и неопределенности. Определены значения коэффициентов риска банкротства компаний, разработан список названий проектов по возрастанию степени риска, представлен список оптимальных решений управленческих решений.

В качестве экономического механизма снижения и управления рисками в ЭСД использованы постулаты, основанные на главном классификационном признаке - внутренние, внешние и трансакционные затраты компании. Предложены способы снижения рисков, главные из которых - приватизация “облэнерго”, маркетинг, страхование, расширение внутренних корпоративных документов (нормативных актов), эффективность судопроизводства по защите права продавца ЭЭ и погашения дебиторской задолженности энергопотребителей, лоббирование законопроектов по электроэнергетике в Кабинете Министров и Верховной Раде, реформирование энергорынка Украины и развитием конкурентных начал.

Ключевые слова: анализ и оценка рисков, затраты, классификация, конкуренция, неплатежи за электроэнергию, риск, управленческие решения, электроэнергия, энергорынок, энергосбытовая деятельность, экономико-математическое моделирование.

THE SUMMARY

Rossokha V.V. Controlling of economic risks in the energy-marketable activity. Manuscript.

Thesis to the competition of scientific degree of candidate of economic sciences in specialty 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation of economy. Institut of Industry Economy NAS of Ukraine, Donetsk, 2003.

The dissertation work is dedicated to questions of the theoretical substantiation of the problem of controlling of economic risks in the energy-marketable activity of Ukraine energy companies and to development of systematic approaches to the analysis, evaluation and mechanism of risks’ reduction by making the organizational-administrative decisions. In the work on the basis of the determination of economic risks, analysis of the factors, which influence their level, proposals to classify factors and risks according to the criterions of internal, external and trans-action expenditures (expenses), qualitative and quantitative evaluation of risks and determination of their weights, detection of methods of reduction in the unfavorable tendencies by means of the economic and mathematical simulation of risky situations the strategy of control (system of measures) of risks, which contributes to their decrease and increase in the effectiveness of energy companies is proposed.

Key words: analysis and evaluation of risks, expenditure, classification, competition, nonpayments for electric power, risk, administrative solutions, electric power, energy-market, energy-marketable activity, economic and mathematical simulation.

Підп. до друку _________ Формат 60х90/16.

Друк офсетний Умов.-друк. арк. 1,2.

Тираж 100 прим. Зам. № 752

61166, Україна, Харків, пр.Леніна, 14

Віддруковано в учбово-виробничому

видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ

61166, Україна, Харків, пр.Леніна, 14