Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

САМОЙЛОВА АЛІНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 159.923.42:378.14

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному університеті МОН України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Шевченко Наталія Федорівна,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України, докторант

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Саннікова Ольга Павлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет

ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса) МОН України,

завідувач кафедри психології

кандидат психологічних наук, доцент

Папуча Микола Васильович,

Ніжинський державний педагогічний університет

ім. М.В.Гоголя МОН України,

завідувач кафедри практичної психології

Провідна установа Харківський національний університет ім. В.Н Каразіна,

кафедра прикладної психології, м. Харків.

Захист відбудеться “22” березня 2005 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім.Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий “21” лютого 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О.Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах трансформації сучасної системи освіти України у напрямку її гуманізації й гуманітаризації, зростання вимог до творчого потенціалу особистості, розробки і впровадження нових інформаційних і психолого-педагогічних технологій навчання, в тому числі і в галузі підготовки майбутніх суб’єктів професійної психологічної діяльності, задача наукового обґрунтування зазначеної тенденції перетворюється в одну із найбільш актуальних проблем, адже досконале володіння майбутніми психологами своєю професійною діяльністю постає запорукою задоволення як широкого кола освітянських проблем, так і тих, що безпосередньо пов’язуються із актуалізацією суб’єктної активності особистості. В цьому зв’язку виняткового значення набуває дослідження процесу формування на етапі вузівської підготовки професійної свідомості як ключової категорії, якою забезпечується належна продуктивність навчально-виховного процесу, зокрема, у ланці вищої психолого-педагогічної освіти.

В результаті подальшого осмислення вітчизняними психологами попереднього досвіду, передусім творчої спадщини Г.С.Костюка, психологічна теорія і практика збагатилася новими ідеями і підходами як загальнотеоретичного, так і прикладного штибу (Г.О. Балл, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.В. Рибалка, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко), в тому числі і в контексті дослідження змістовно-процесуальних характеристик свідомості й самосвідомості особистості (М.Т. Макаров, Н.Ф. Наумова, В.І. Слободчиков, Ю.М. Швалб, А.І. Яценко), а також в річищі дослідження проблеми професіоналізації майбутніх психологів (О.Ф. Бондаренко, Л.В. Долинська, Ж.П. Вірна, В.Г. Панок, Н.І. Пов’якель, В.Д. Потапова, Н.В. Пророк, О.П. Саннікова, Л.Г. Терлецька, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко).

Проте, у наведених вище роботах досліджувана нами проблематика аналізується переважно з огляду загальнотеоретичних закономірностей розвитку особистості (Г.О.Балл, М.Й. Боришевський, С.Д. Максименко, Л.М. Мітіна, В.А. Семиченко, Т.М. Титаренко, Т.Д. Щербан, Т.С. Яценко), в той час як проблема специфіки формування професійної свідомості майбутніх психологів на етапі їх вузівської підготовки залишає чимало відкритих питань як у теоретичній, так і практичній площині.

Виходячи із актуальності зазначеної проблеми, недостатнього розроблення її у сучасній педагогічній психології, потребами педагогічної практики у дійовій реалізації принципу розвивального навчання, було визначено тему дисертаційного дослідження “Особливості формування професійної свідомості майбутніх психологів“.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми “Концептуальні основи підготовки соціальних педагогів, психологів, спеціалістів із соціальної роботи у закладах вищої освіти України” (номер державної реєстрації 0100V001732) факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету.

Тема дисертаційної роботи затверджена 05 березня 2001 року на Вченій Раді Запорізького державного університету (протокол № 5) та погоджена з координаційною Радою АПН України (протокол № 2 від 26 лютого 2002 року).

Об’єкт дослідження - процес становлення професійної свідомості майбутніх психологів.

Предмет дослідження – особливості формування професійної свідомості практичних психологів на етапі їх підготовки у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження полягала у теоретичному й емпіричному дослідженні змісту і особливостей формування професійної свідомості у майбутніх психологів на етапі їх вузівської підготовки, а також у розробці на цій основі системи психолого-педагогічних засобів, спрямованих на розвиток у майбутніх психологів професійної свідомості.

Відповідно до предмету та мети дослідження основна гіпотеза полягала у тому припущенні, що в процесі професійно орієнтованого розвивального навчання, організованого на основі інтегративного підходу з урахуванням основних принципів експериментально-генетичного методу, відбуваються якісні перетворення в структурі квазіпрофесійної діяльності майбутніх психологів, формується орієнтовна основа дії, яка переходить у внутрішній план їх професійної свідомості, сприяючи таким чином її формуванню.

Перевірка гіпотези дослідження та досягнення його мети передбачали розв’язання таких завдань:

- здійснити теоретичний аналіз сучасних підходів до дослідження проблеми свідомості у психолого-педагогічній літературі загалом, у предметному полі педагогічної психології зокрема;

-

-

-

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, А.В. Брушлінський, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Т.С. Яценко); концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський); положення про механізми регуляції й саморегуляції діяльності (М.Й. Боришевський, В.І. Моросанова, М.В. Савчин, П.Р. Чамата); концептуальні засади дослідження особистості психолога загалом (Н.А. Амінов, І.В. Дубровіна, Т.А. Казанцева, М.В. Молоканов, О.П. Саннікова, Н.В. Чепелєва), на етапі його професійної підготовки у закладах вищої педагогічної освіти (О.Ф. Бондаренко, Л.В. Долинська, Л.М. Мітіна, В.Г. Панок, В.Д. Потапова, Л.Г. Терлецька, Н.В. Чепелєва) зокрема; філософські і психологічні теорії цілепокладання (М.Т. Макаров, Н.Ф. Наумова, Ю.М. Швалб, А.І. Яценко); наукові уявлення про особистість професіонала і закономірності його становлення (В.А. Бодров, К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, Г.В. Ложкін, Б.Ф. Ломов, А.К. Маркова, В.Д. Шадріков).

Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження було дібрано комплекс теоретико-емпіричних методів: теоретичний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, емпіричні методи дослідження – спостереження, анкетування, експертне оцінювання, аналіз продуктів діяльності, контент-аналіз. В основу дослідження були покладений експериментально-генетичний метод.

Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовим узагальненням. Статистичне оброблення даних та їх графічна презентація здійснювалися за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 10.

Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалося зі студентами четвертого - п’ятого курсу факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету. Загальна кількість студентів, що взяли участь у констатуючій і формувальній частині дослідження, становила 80 осіб. Дослідження здійснювалося впродовж 2001-2003 навчальних років.

Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в уточненні та конкретизації уявлення про зміст, сутність, структуру та особливості функціонування професійної свідомості майбутніх психологів; у поглибленні уявлення про етапи та засоби формування професійної свідомості особистості в період навчання у вищому навчальному закладі; у виділенні та систематизації психологічних властивостей особистості як індикаторів сформованості професійної свідомості практичних психологів; у встановленні взаємозв’язків між професійно-психологічним навчанням та рівнем розвитку професійної свідомості майбутніх практичних психологів; у психологічному обґрунтуванні процедури і змісту оптимізації підготовки майбутніх суб’єктів професійної психологічної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у ньому результати можуть бути використані в процесі навчально-професійної підготовки майбутніх психологів на етапі їх вузівського навчання; експериментальним шляхом обґрунтована ефективність розробленої програми формування у майбутніх психологів професійної свідомості, яка може використовуватися викладачами як особливий психологічний засіб розвивального характеру.

Розроблена процедура діяльнісно-рефлексивного навчання дозволяє більш ефективно формувати професійну картину світу в студентів–психологів і може бути використана для формування психологічної свідомості майбутніх фахівців у галузі практичної психології.

Надійність і вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, достатньою репрезентативністю дослідженої вибірки та застосуванням сучасних методів математичної статистики із залученням новітніх комп’ютерних програм оброблення даних.

Особистий внесок автора дослідження становлять: теоретичне обґрунтування, побудова та апробація діагностичної і формувальної програми дослідження, в обробці та інтерпретації емпіричних даних, апробації і впровадженні розроблених дидактичних матеріалів у практику навчальної діяльності.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися і були схвалені на засіданнях кафедри практичної психології, ради факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету; на засіданнях кафедри психології та педагогіки Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; на науковій студентській конференції “студент 2000: яким йому бути?” (Запоріжжя, 2000); на III Всеукраїнській конференції молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2000); на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (Херсон, 2002); на IV науково-практичній конференції “Психологічна наука в медичній та соціальній практиці” (Київ,2002); на XI Міжвузівській науково-практичній конференції “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2003).

Публікації. Зміст дослідження відбито у 11 публікаціях, з них 7 – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікації результатів дисертаційних наукових досліджень з педагогічної та вікової психології.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 191 найменувань та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках. Дисертація містить 9 таблиць та 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначається об’єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкривається методологічна основа і методи, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Професійна свідомість як предмет психолого-педагогічного аналізу” - викладено результати аналізу літературних джерел з досліджуваної проблематики, проаналізовано й узагальнено основні підходи до осмислення феномену свідомості загалом, професійної свідомості зокрема, визначено загальну стратегію та конкретну процедуру і методичні прийоми експериментального дослідження.

У розділі констатується, що сучасна вітчизняна психологія має достатню кількість досліджень, що присвячуються різноманітним аспектам свідомості як особливого психологічного феномену (Ф.Є. Василюк, Л.С. Виготський, О.В. Гордєєва, В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, Н.В. Кулагіна, С.Д. Максименко, О.М. Леонтьєв, Н.Ф. Наумова, С.Л. Рубінштейн, Є.В. Субботскій, Є.В. Улибіна, Ю.М. Швалб), як сутнісної характеристики процесу і змісту становлення особистості як суб’єкта професійної, зокрема, професійно-педагогічної і психологічної діяльності (Ю.Г. Громико, Є.І. Ісаєв, Т.А. Казанцевва, Т.В. Кудрявцев, Д.В. Оборіна, Ю.М. Олейнік, В.І. Слободчиков, Ю.М. Швалб).

На підставі розглянутих у цьому розділі праць визначаються основні функції свідомості: віддзеркалююча, інформативна та орієнтовна, творча, оцінювальна та регулятивно-управлінська (В.П. Зінченко, В.П. Тугарінов, Л.М. Веккер ). В розділі визначаються також наступні структурні елементи свідомості: перцепція та мислення, емоційний компонент, вольова регуляція діяльності, мнестичні процеси та мотиваційна сфера.

Значна увага в першому розділі дисертаційного дослідження надається визначенню форм свідомості. Серед них виділяються дві основні форми: індивідуальна та суспільна свідомість (В.І. Євсевічев, В.Ж. Келе, Б.Ф. Ломов та інші), а також такі, як колективна, національна свідомість. Констатується, що як індивідуальна, так і колективна свідомість отримують свій вияв на рівнях буденного та теоретичного, наукового знання (В.П. Зінченко, В.Т. Куєвда, О.В. Петровський, Ю.М. Швалб, В.А. Штофф). В результаті здійсненого у розділі порівняльного аналізу наукової та буденної свідомості особистості робиться висновок про те, що вони відрізняються за цілями, ступенем усвідомлення та методичності. Доведено, що в той час як буденна свідомість – це шар спонтанної свідомості, що забезпечує успішну адаптацію особистості до наявних соціокультурних умов життя, професійна свідомість – це шар цілепокладаючої свідомості, що виконує роль вищого регулятору психічного життя особистості, зокрема її професійної діяльності та поведінки.

У підсумку здійсненого аналізу робиться висновок про те, що свідомість людини визначається її суспільним буттям, системою діяльностей, в яких відбувається перехід об’єктів у суб’єктивну форму в вигляді образів дійсності, а також зворотній перехід у об’єктивні продукти. Оскільки, як відомо, свідомість не тільки виявляється, але й формується у діяльності, то дослідження змісту останньої перетворюється у обов’язкову умову (К.С. Абульханова-Славська, Г.В. Акопов, Л.М. Белозерова, О.О. Бодальов, Є.М. Борисова, С.Б. Братусь, Е.Ф. Зеєр, Є.А. Клімов, Н.А. Логінова, С.Д. Максименко, А.К. Маркова, Н.М. Пов’якель, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб ).

В розділі наводиться перелік психологічних утворень, якими охоплюється феноменологія професійної свідомості. Остання розглядається як багаторівнева та багатокомпонентна система, яка охоплює потребово-мотиваційну, інтелектуальну, духовно-моральну, та діяльнісно-практичну сфери особистості.

На підставі здійсненого у даному розділі аналізу феномену професійної свідомості робиться висновок про те, що рівень сформованості останньої постає неодмінною умовою успішності діяльності загалом, майбутніх практичних психологів зокрема. Зазначається, що професійна свідомість передбачає наявність у особистості здатності до рефлексії власних професійних здібностей, інтересів, мотивів професійного навчання та діяльності, оцінку своєї відповідності задачам і вимогам певної професійної діяльності, переживання цієї відповідності у формі задоволеності обраною професією.

У другому розділі дослідження – “Особливості становлення професійної свідомості майбутніх психологів у вищому навчальному закладі” – розглядаються етапи формування професійної свідомості студентів в процесі підготовки у внз, визначаються показники сформованості професійної свідомості практичних психологів, а також описується організація та методи емпіричного вивчення особливостей професійної свідомості майбутніх психологів, представляються та обґрунтовуються отримані результати.

Здійснений аналіз та узагальнення досвіду теоретико-експериментального дослідження зазначеного процесу (С.В. Васьковська, Ж.П. Вірна, Н.М. Давидюк, Л.В. Долинська, Н.Б. Завіниченко, Л.М. Мітіна, В.Г. Панок, В.Д. Потапова, Н.В. Пророк, О.П. Саннікова, Л.В. Скрипко, О.М. Столяренко, Л.Г. Терлецька, Н.В. Чепелєва, Н.Ф. Шевченко) дозволили встановити такі основні тенденції становлення і розвитку професійної свідомості психологів: 1) обумовленість змісту формування професійної свідомості вимогами суспільства; 2) залежність рівня формування професійної свідомості від соціально-культурного та освітнього середовища; 3) обумовленість характеру розвитку професійної свідомості певним рівнем керування цим процесом. Змістовний аналіз зазначених вище тенденцій дає підстави стверджувати, що процес формування професійної свідомості майбутніх психологів має бути інтегрований в структуру загальної професійної психологічної підготовки, тобто розвиток професійної свідомості ставиться нами у пряму залежність від змісту відповідних впливів і системи адекватних цьому змістові методичних прийомів.

Обґрунтовується припущення, що період юності, до якого належить студентство, є оптимальним для формування необхідних складових професійної свідомості особистості (Я-концепція, рефлексія, професійно важливі якості (І.Ю. Кулагина, Л.Д. Cтоляренко, J.C. Falmagne, R. Glaser).

На основі існуючих у літературі уявлень щодо особливостей і динаміки розвитку професійної діяльності і професійної свідомості студентів (Л.М. Митина, С.Є. Піняева, Н.Ф. Шевченко) робиться висновок про те, що на сучасному етапі професійної підготовки в закладах вищої освіти має застосовуватися така модель навчання, яка стимулювала б у суб’єктів учіння потребу у самостійності, рефлексивності, самопізнанні й самовдосконалення.

Відповідно до цього у розділі докладно розглядаються етапи розвитку професійної свідомості – адаптивний, репродуктивний, евристичний та креативний - від початку навчання до його завершення.

На основі узагальнення існуючих результатів дослідження змістовних характеристик вказаних етапів (Є.Ю. Артем’єва, В.П. Белянин, Ф.Є. Василюк, Л.М. Веккер, П.Я. Гальперин, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.Ф. Петренко, Н.І. Сукаленко, A.M. Isen, K.A. Daubman) робиться висновок про те, що успішне навчання (поруч із когнітивною і технологічною складовими) передбачає такі внутрішньоособистісні перетворення, що підносять особистість до статусу суб’єкта професійної діяльності. Відповідно до цього процес професійного навчання розглядається нами як взаємодія двох систем відносин: системи значень, зміст яких фіксується у поняттях, знаннях, узагальнених образах і т. ін., та системи особистісних смислів, яка презентується через ставлення суб’єкта до предметно-соціальних умов діяльності. Тобто в професійному навчанні співвідношення значення та особистісного смислу постає як співвідношення навчання та розвитку особистості, її професійно-важливих якостей, які розглядаються багатьма авторами як невід’ємні в структурі особистості практичних психологів (Г.С. Абрамова, Е. Аллан, Н.В. Бачманова, О.Ф. Бондаренко, Е.Ф. Зеєр, В.Н. Карандашев, Є.А. Клімов, Н.Б. Крилова, Н.А. Кучеровська, С.Д. Максименко, В.В. Налімов, Н.Д. Нікандров, В.Г. Панок, Н.І. Пов’якель, К.А. Рамуль, Є.Є. Сапогова, Н.А. Стафуріна, Н.В. Чепелєва, Н.Ф. Шевченко, C. Hill, A. Vargas та інші), відтак включаються у перелік показників сформованості професійної свідомості.

Беручи до уваги існуючий і наш власний досвід, зміст показників, що визначають рівень сформованості професійної свідомості практичного психолога, може бути представлений за такими комплексами якостей:

·

·

·

·

Стратегія і засоби формування вказаного симптомокомплексу якостей як складових професійної свідомості практичного психолога утілені нами у спеціальну програму, результати застосування якої складають предмет формувальної частини даного дослідження.

Процедура вивчення особливостей професійної свідомості майбутніх психологів складалася з трьох етапів, при цьому дослідженням було охоплено 80 студентів факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету.

На першому етапі вивчалися особливості суб’єктивної семантики студентів-психологів як майбутніх суб’єктів професійної діяльності (використовувався метод семантичного диференціалу). У результаті аналізу отриманих даних виявлено, зокрема, що образ професійної діяльності в досліджуваних на момент проведення констатуючої частини дослідження не є досить чітко сформованим. Поняття-стимули (рефлексія, емпатія, ідентифікація, інтеграція), обрані нами серед кола складових професійної свідомості практичних психологів, усвідомлюються досліджуваними в основному як декларативні, а не як особистісно значущі, що спричиняє в майбутніх психологів труднощі у практичному застосуванні професійних знань.

Метою другого етапу було вивчення провідних мотивів професійної діяльності майбутніх психологів (за допомогою тесту Л.А. Верещагіної), які входять до структури професійної свідомості. Встановлено, що найбільша вага балів в групі досліджуваних притаманна мотивам самоствердження в труді (15,73%). Водночас професійна підготовка явно недостатньо впливає на формування мотивів соціальної вагомості праці (10,9%) та мотивів професійної майстерності (6,8%).

Метою третього етапу стало вивчення процесу мислення досліджуваної групи студентів (використовувався тест пластичності – ригідності мислення А.С. Лачинса), оскільки саме мислення як процес свідомості створює цілісність з процесом діяльності. Виявлено, що високий (професійно достатній) рівень пластичності мислення притаманний 58,3% майбутніх психологів. Решті досліджуваних (41,66%) наявна ригідність мислення заважає швидко реагувати на зміни в оточуючому середовищі.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження процесу формування професійної свідомості практичного психолога” – викладається загальна процедура організації і застосування на основі принципів експериментально-генетичного методу програми розвивальних (формуючих) впливів, обґрунтовується закладений у її зміст комплекс методичних прийомів, аналізуються дані, отримані упродовж реалізації експериментальної програми, здійснюється порівняльний аналіз ефективності даної програми, накреслюються перспективи впровадження розробленої програми у практику вузівської підготовки практичних психологів.

Процедура формування передбачала наступні три етапи: аналіз процесу становлення професійної свідомості; проведення формувальної частини експериментального дослідження; підсумкова діагностика ефективності експериментального дослідження.

Формувальним експериментом було охоплено 40 студентів випускного курсу Запорізького державного університету (спеціальність “практична психологія”) денної форми навчання. Результати експериментального навчання порівнювалися з даними контрольної групи, роль якої виконувала група студентів (40 осіб) випускного курсу цього ж факультету.

Процедура формування спиралася на інтегративний підхід до організації процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів, який базувався на принципу розвитку психіки, принципу системності (С.Д. Максименко) та принципу організованості (Ю.М. Швалб). Інтеграція в системі професійної підготовки психологів визначається як: а) процес взаємопроникнення усієї ланки професійно орієнтованих психологічних дисциплін; б) процес психолого-педагогічного проектування ефективних технологій навчання; в) процес максимального наближення сучасних наукових здобутків до потреб освітянської практики.

Згідно до наведених вище принципів, формування професійної свідомості здійснювалося за допомогою методу моделювання задачної структури професійної діяльності шляхом рефлексії особистістю власних професійних знань.

Розроблена програма та її методичне забезпечення впроваджувалися в практиці професійно-психологічного освітнього процесу у вигляді квазіпрофесійної діяльності з використанням учбово-практичних задач. Завдання на моделювання ситуацій професійної діяльності практичних психологів надавали студентам можливість здійснити трансформацію засвоєних в ході професійного навчання теоретичних знань у тканину практичних дій.

Мета програми полягала у забезпеченні професійної спрямованості особистості та сприянні формуванню професійної свідомості майбутніх психологів як цілісного новоутворення, що стало можливим завдяки поєднанню у процесі професійного навчання таких компонентів, як комунікативне середовище та творче використання знань в процесі педагогічної комунікації.

Експериментальне навчання було спрямоване на формування власного способу входження особистості у професію на базі володіння техніками рефлексії, розуміння, дії, комунікації; на реалізацію адаптивної функції, пов’язаної з пристосуванням до умов практичної професійної діяльності; на забезпечення ефективного зворотного зв’язку шляхом аналізу ефективності застосування майбутніми психологами знань, вмінь та навичок.

Процедура дослідження включала такі блоки: а) методичний блок, який містив в собі рекомендації для проведення практичних занять з метою актуалізації в свідомості студентів знань стосовно специфіки професійного становлення психологів у внз; б) практичний блок, який мав на меті рефлексивну роботу з навчально-практичними ситуаціями квазіпрофесійної діяльності і який був спрямований на формування здатності до інтерпретації реалій майбутньої професійної діяльності; в) психодіагностичний, проведення якого перед навчанням та на постформуючому етапі дозволяло одержувати інформацію про результати інтеріоризації змісту експериментального навчання у свідомість майбутніх психологів та контролювати психологічні новоутворення.

Процес формування професійної свідомості майбутніх психологів здійснювався у формі формувального експерименту шляхом проведення інтегративного практикуму з психології серед студентів п’ятого курсу факультету соціальної педагогіки та психології із спеціальності “Психологія” у 2002-2003 навчальному році. Експериментальне навчання проводилося впродовж одного навчального семестру, у формі лекційних (8 академічних годин) та практичних (28 академічних годин) занять один раз на тиждень, тривалістю два заняття по дві академічні години кожне.

Динаміка професійної свідомості фіксувалася за допомогою методу семантичного диференціалу. Предметом слугувала професійна діяльність психологів. Побудова семантичного простору дозволила розчленувати та експериментально дослідити особливості категоризації у свідомості учасників формуючого навчання образу професії та порівняти їх з результатами дослідження у контрольній групі.

В результаті експериментального навчання були отримані дані, що свідчили про ефективність запропонованого підходу до формування професійної свідомості майбутніх психологів. Кількісне та якісне оброблення одержаних результатів експериментального дослідження (таблиця 1) не підтвердили нульову гіпотезу, відповідно якої значення стимулів, що порівнювалися, у змістовному смислі для досліджуваних залишилися незмінними.

Таблиця 1.

Розрахунок статистичного коефіцієнта Ст’юдента для оцінки динаміки професійної свідомості за методом семантичного диференціалу

Поняття-стимул | експериментальна група | контрольна група |

Коефіцієнт

Ст’юдента (t)

S |

S

Рефлексія | 5,29 | 0,25 | 4,45 | 0,49 | 3,09 при =0,05

Емпатія | 5,32 | 0,20 | 4,73 | 0,46 | 2,31 при =0,05

Ідентифікація | 5,28 | 0,47 | 4,72 | 0,20 | 2,16 при =0,05

Інтеграція | 5,25 | 0,55 | 4,49 | 0,37 | 2,50 при =0,05

Наведені у табл. №1 дані дають переконливий висновок про те, що експериментальне навчання привело до позитивних змін в професійній свідомості досліджуваних експериментальної групи на статистично значущому рівні (0,05).

З метою діагностики розвитку професійної свідомості студентів в результаті експериментального навчання були використані методи оцінки професійної мотивації та процесів мислення.

Встановлено, що експериментальне навчання позитивно вплинуло на розвиток професійної мотивації досліджуваних експериментальної групи. Оскільки професійна мотивація є сутнісною характеристикою професійної свідомості, можна стверджувати, що отримані результати можуть слугувати вагомим аргументом на користь ефективності розробленої нами програми.

Динаміка змін показника професійної мотивації до і після експериментального навчання наводиться у табл. №2.

Таблиця 2.

Статистика розподілу показника професійної мотивації у контрольній та експериментальній групі досліджуваних

Показник | Мотиви праці | Мотиви соціальної вагомості праці | Мотиви самоствердження

в труді | Мотиви професійної майстерності

контрольна група | експериментальна група | контрольна група | експериментальна група | контрольна група | експериментальна група | контрольна група | експериментальна група

Середнє значення ваги мотивів до експерименту (х1) | 14,02% | 13,33% | 9,5% | 10,67% | 16,2% | 15,25% | 7,1% | 6,5%

Ранги мотивів до експерименту (R1) | 2 | 2 | 3 | 3 | 1 | 1 | 4 | 4

Середнє значення ваги мотивів після експерименту (х2) | 9,5% | 12,33% | 11,2% | 14% | 17,4% | 12% | 7,8% | 9,5%

Ранги мотивів після експерименту (R2) | 3 | 2 | 2 | 1 | 1 | 3 | 4 | 4

Як свідчать наведені у табл. №2 дані, проведення інтегративного практикуму з психології призвело до суттєвих позитивних змін в системі професійних мотивів досліджуваних експериментальної групи (R=0,2) в порівнянні з контрольною групою (R=0,8).

Так, позитивним можна вважати зниження рангу мотиву самоствердження в професії та значне підвищення рангової ваги мотиву соціальної значущості майбутньої професії в суб’єктів експериментального навчання. Це свідчить про те, що студенти почали краще розуміти сутність професії практичного психолога, усвідомлювати свою роль як суб’єктів психологічної допомоги у суспільстві та визначили основний мотив професії – допомагати іншим людям.

Дістало підтвердження припущення про те, що спеціально організована система формувальних впливів призводить до оптимізації професійної свідомості.

Було зафіксовано також значне підвищення рівня пластичності мислення досліджуваних експериментальної групи, у порівнянні із контрольною (t= 3,17; t= 2,1; 3,17 > 2,1;).

Таким чином, одержані дані підтвердили гіпотезу про необхідність і доцільність розробки спеціальної програми формування професійної свідомості майбутніх психологів.

Отже, підсумовуючи всі наведені у роботі дані, маємо достатні підстави вважати розв’язаними усі поставлені в ній завдання, а отже і доведеною висунуту у даному дослідженні основну гіпотезу.

Отримані результати дослідження були узагальнені у таких висновках:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Анотація

Самойлова А.Г. Особливості формування професійної свідомості майбутніх психологів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Київ, 2004.

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів на етапі їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Визначено основні підходи до дослідження даного феномену в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Доведено, що оптимізація професійної свідомості сприяє забезпеченню професійної спрямованості особистості, формуванню цілісної професійної картини світу, розширенню професійного поля діяльності психологів. Належне обгрунтування у дослідженні отримав інтегративний підхід до формування професійної свідомості особистості. Розроблено модель навчально-практичної діяльності, яка б сприяла переходу від навчальної діяльності до професійної та активному формуванню професійної свідомості майбутніх психологів. Експериментально доведена перспективність та доцільність використання діяльнісно-рефлексивного навчання з метою забезпечення формування професійної свідомості особистості, з урахуванням загальних принципів експериментально-генетичного методу.

Практичну реалізацію результатів дослідження здійснено у формі експериментального навчання студентів-психологів; отримані дані використовуються в організації навчального процесу на факультеті соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету.

Ключові слова: професійна свідомість, експериментально-генетичний метод, інтеграція, діяльнісно-рефлексивне навчання, суб’єктивна семантика.

Аннотация

Самойлова А.Г. Особенности формирования профессионального сознания будущих психологов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. – Киев, 2004.

Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования профессионального сознания будущих психологов в условиях обучения в высшем учебном заведении. В работе предложены новые теоретические аспекты изучения феномена профессионального сознания. Установлено, что модель целостного процесса формирования профессионального сознания будущих психологов объединяет такие взаимосвязанные и взаимообуславливаемые компоненты, как уровни профессионального сознания, цели формирования профессионального сознания, общекультурная и профессиональная подготовка, рефлексия, инновационная деятельность, а также образовательные модели, методы и приемы формирования. Обосновано, что основными составляющими и критериями определения уровня сформированности профессионального сознания будущих психологов выступают профессионально значимые качества личности.

Изложены теоретико-методологические основы авторского интегративного подхода к организации процесса формирования профессионального сознания студентов вуза, который открывает новые возможности в прогнозировании успешности овладения студентами профессией психолога, дает основание для построения инновационных моделей педагогической деятельности в профессиональном обучении.

В работе представлена программа, средства и приемы, направленные на обогащение предметной области профессии новой технологией, которая воплощается на материале проблемно-конфликтных ситуаций.

Представлены и проанализированы результаты эмпирического исследования профессионального сознания студентов, которые свидетельствуют о том, что с динамикой формирования профессионального сознания соотносится развитие мотивационной сферы профессиональной деятельности, а также оптимизация процесса мышления студентов-психологов. Выявлены позитивные изменения субъективной семантики, профессиональной мотивации и пластичности мышления под влиянием формирующих воздействий.

Практическое значение работы состоит в разработке и применении в процессе подготовки будущих психологов имитационной динамической учебной модели, которая служит достаточно эффективным средством формирования профессионального сознания.

Ключевые слова: профессиональное сознание, экспериментально-генетический метод, интеграция, деятельностно-рефлексивное обученик, субъективная семантика.

Summary

Samoylova A.G. Peculiarities of forming the professional consciousness of psychologists to be. – Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in Psychological sciences. Speciality 19.00.07 – pedagogical and developmental psychology. G.S. Kostuk Institute of Psychology of Academy Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

This dissertational research work is devoted to the theoretical and experimental studying of the process of raising the professional consciousness of psychologists to be at the higher educational institution. The main approaches of the scientific research of this phenomenon in both domestic an world psychological sciences are enlighted.

The author scientifically proves that the optimizing of the professional educative process favours the professional growth of personality, moulds integral professional vision of the world, enlarges the field of professional activity. The integrative approach to the forming of professional consciousness has been worked out there. The model of practical educative activity, aiming the transformation from professional educative level to professional occupation as a psychologist, has been created and tested in the research.

It has been proved in the dissertational research the effectiveness of using the activity-reflexing education and the experimental-genetic method in ensuring the process of forming the personality’s professional consciousness.

The practical implementation of the research results has been conducted into the educational process of psychologists to be in the form of experimental education at the Zaporozhye State University.

Key words: professional consciousness, experimental-genetic method, integration, activity-reflexive education, subjective semantics.