Автореферат
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
СІГАЙОВ Андрій Олександрович
УДК: 330.101.541:336.74
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
АНАЛІЗУ МОНЕТАРНИХ ПОКАЗНИКІВ
В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Спеціальність: 08.02.03“
Організація управління, планування і
регулювання економікою”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор Беседін Василь Федорович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (м. Київ), заступник директора.
Офіційні опоненти:—
доктор економічних наук, професор Бондар Інтерна Касянівна, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (м. Київ), завідувач відділом проблем праці та політики доходів населення;—
доктор економічних наук, професор Вісящев Володимир Андрійович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедрою управління проектами;—
доктор економічних наук, професор Крушевський Аркадій Володимирович, Міжгалузевий інститут управління Міністерства освіти і науки України (м. Київ), завідувач кафедрою інформаційних технологій.
Провідна установа:
Київський національний економічний університет, кафедра макроекономіки та державного управління (м. Київ)
Захист відбудеться 8 квітня 2004 р. об 1530 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д .801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, Київ-103, бульвар Дружби народів 28, 5-й поверх, зал засідань).
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, Київ-103, бульвар Дружби народів 28, 1-й поверх).
Автореферат розісланий 3 березня 2004 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук О.Ю. Рудченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Однією з причин активного просування досліджень процесів у монетарній сфері останнім часом є надзвичайна важливість їх впливу на економічне зростання, рівень цін та добробут населення. Майже в усьому світі монетарна політика стала найбільш вживаним та дієвим засобом державного управління процесами економічного відтворення. Набуття знань щодо того, як за допомогою монетарної політики ефективно регулювати економіку, тобто в слушні моменти часу вживати дій щодо запобігання рецесії або стимулювання зростання, здатне врятувати від мільярдних втрат або на суми такого ж порядку збільшити національне багатство.
Проте, кілька десятиріч існування макроекономічного аналізу все ще не призвели до розробки ясних та дієвих правил грошово-кредитного регулювання економіки. Причиною цього є надзвичайна складність взаємозв’язків в економічній системі, навіть елементарні процеси, які разом утворюють монетарний трансмісійний механізм, не є добре зрозумілими. Одним з напрямів макроекономічного аналізу, де досягнуто значного прогресу, є економетричне моделювання та прогнозування впливу регулюючих імпульсів на економіку. Як результат цього, дослідниками постійно пропонуються різноманітні методи визначення слушного відгуку монетарної політики на поточні та сподівані збурення в економічній системі.
В Україні грошово-кредитні показники традиційно плідно аналізувалися в рамках загальноекономічних та галузевих моделей реального відтворення, наприклад в роботах І. Лукінова, О. Бакаєва, В. Гейця, В. Беседіна, Б. Панасюка, О. Івахненка. Теоретичні та практичні результати вищеназваних досліджень є стрижневими для українського макроекономічного аналізу, проте кожна мить економічного розвитку породжує нову ситуацію, отже зосередження уваги на реальних чинниках як єдиному джерелі економічного відтворення вже не відповідає потребам поточного моменту. Ці об’єктивні умови породжують необхідність постійного розвитку аналітично-прогнозного апарату з метою найбільш повного задоволення потреб органів державного регулювання економіки в підтримці ухвалення рішень на етапі радикальних економічних реформ.
Проблеми, пов’язані з розробкою дієвої та зв’язної монетарної політики, розглянуті в багатьох роботах. Однак ці питання ще не мають остаточного практичного вирішення. Тому наукове спрямування цієї роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні принципів та методів розробки ефективної та робастної монетарної складової державної економічної політики, опрацюванні різноманітних методів аналізу монетарних та інших макроекономічних показників. Сфера дослідження охоплює теоретичне та емпіричне вивчення різноманітних ефектів монетарної політики, а також розгляд її альтернативних варіантів.
Практична значимість цієї роботи полягає у розв’язанні низки вагомих теоретичних та прикладних проблем, що надає змогу застосувати результати дослідження при розробці заходів державної економічної політики під час перехідного періоду.
Актуальність дослідження та велика кількість нерозв’язаних теоретичних і прикладних питань щодо розробки монетарної політики, яка найбільш повно відповідає потребам України на сучасному етапі розвитку економіки, і обумовили мету і задачі дисертації, її логіку та коло питань, розглянутих у роботі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, що проводились автором при виконанні планів робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за період 2001-2002 років по темах: “Обґрунтування і оцінка заходів економічної політики в частині регулювання макроекономічних пропорцій та розробка пропозицій щодо їх включення у Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2002 рік” (2001 р., номер держреєстрації – 0101U004715, особистий вклад: методика оцінки ефективності монетарної політики); “Розроблення моделі взаємоузгодження прогнозних розрахунків СНР, бюджету, платіжного балансу та монетарних показників, а також методичних рекомендацій щодо задіяння моделі і рекомендацій в економічній роботі центральних органів виконавчої влади” (2001 р., номер держреєстрації – 0101U004716, особистий вклад: розробка прототипу базової моделі); “Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його використання під час розроблення Урядом “Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (2002 р., номер держреєстрації – 0102U007283, особистий вклад: розробка альтернативних прогнозних сценаріїв).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методичних засад аналізу монетарних показників макроекономічного розвитку для обґрунтування ефективної та робастної монетарної складової державної економічної політики, адекватної умовам формування ринкової економіки в Україні та побудованої на основі поміркованого ухвалення рішень та прогнозування їхніх наслідків.
Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні задачі:
обґрунтувати необхідність і методи монетарного аналізу, визначити його макроекономічне підґрунтя;
розробити принципи та методи побудови аналітичної системи уряду (центрального банку);
проаналізувати вітчизняний досвід розробки структурних систем макроекономічного аналізу;
побудувати базову структурну модель аналізу монетарних показників для України, перевірити її якість та прогнозну спроможність;
теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити трансмісійний механізм монетарної політики в Україні;
за допомогою побудованого прототипу аналітичної системи поставити ряд імітаційних експериментів та отримати низку макроекономічних прогнозів;
опрацювати методичні рекомендації щодо розробки оптимальної монетарної політики для етапу ринкових трансформацій в Україні.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних питань, пов’язаних з підтримкою ухвалення рішень щодо ефективної та робастної монетарної політики.
Об’єктом дослідження є монетарна сфера економіки України та інших держав, що переходять або повністю перейшли до ринкових принципів управління. Вибір інших країн як об’єкту дослідження зумовлений розмаїттям економічного середовища та їхнім досвідом, необхідним для більш точного встановлення взаємозв’язків між основними макроекономічними показниками та процесами, які характерні для сучасної економіки України.
Методи дослідження. В якості методології дослідження застосовується неопозитивізм, тобто поєднання раціоналізму та емпіризму. Кожну гіпотезу ми намагаємося підтвердити або спростувати за допомогою економетричних розрахунків, на основі яких логічно виводяться наслідки або передбачення, які можна перевірити емпірично. В процесі дослідження діалектично поєднувалися теоретичні та емпіричні методи пізнання, що взаємодоповнюють один одного.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі здійсненого автором комплексу наукових досліджень отримані наступні результати, які можна кваліфікувати як нові положення.
Одержано вперше:
науково-методичні засади аналізу монетарних показників для підтримки ухвалення рішень державної економічної політики, які будуються на мультиконцептуальному підході та охоплюють всю наявну в даних множину інформації. Для запобігання невизначеності в макроекономічному аналізі пропонується мультиконцептуальний підхід, тобто використання множини моделей, які відрізняються одна від одної в певних фундаментальних аспектах (зокрема, щодо чинників інфляційної динаміки — реальних або фінансових). Такий диверсифікований підхід до аналізу зменшує ризик серйозних помилок в порадах щодо економічної політики;
прототип аналітично-прогнозної системи уряду (центрального банку) для дослідження різноманітних варіантів монетарної політики та сценаріїв регулюючих дій, який підтримує ухвалення рішень на всіх ділянках ланцюгу “аналіз – прогноз – програма (план) – моніторинг – звітність”;
методику розрахунку базового рівню інфляції в Україні за допомогою фільтра Калмана. Базова інфляція є рівнем інфляції в довгостроковій перспективі, коли гроші є нейтральними та відсутні будь-які шоки пропозиції. Отже, базова інфляція є безпосереднім результатом впровадження певної монетарної політики та вкрай важливою інформацією для розробки цієї політики.
Удосконалено:
підходи до побудови моделей макроекономічної динаміки в умовах економічної неврівноваженості, ірраціональності поведінки господарських суб’єктів, з урахуванням вбудованих балансових та бюджетних обмежень руху коштів та всієї множини наявної інформації щодо взаємозв’язків між макроекономічними змінними за допомогою економетричної оцінки системи одночасних рівнянь (повноінформаційний підхід);
організаційні засади підтримки, застосування та узгодження множинних концепцій та підходів до макроекономічного моделювання в рамках єдиної аналітичної системи уряду (центрального банку), які утворюють баланс між вимогами ясності та простоти, з одного боку, та прозорості та відвертості, з іншого. Оптимальною уявляється підтримка двох концепцій та двох методик ідентифікації — моделей, які зосереджені на реальних або фінансових взаємодіях для пояснення інфляції, та емпіричних або теоретичних методів ідентифікації моделей;
основні напрями розробки оптимальної монетарної політики в Україні, головною метою якої є економічне зростання. Головними рисами рішень щодо макроекономічної політики мають бути оптимальність та робастність. Оптимальність полягає у обранні кращого результату в певній ситуації, а робастність — у запобіганні поганих результатів в різноманітних ситуаціях.
Дістало подальшого розвитку:
методичні підходи щодо емпіричного дослідження монетарного трансмісійного механізму в Україні, які враховують наступні особливості перехідної економіки: ступень розвитку фінансових ринків, нееластичність цін, часткову доларизацію економіки, можливість існування нелінійних взаємозв’язків, специфіку операцій центрального банку. Як інструмент дослідження трансмісійного механізму монетарної політики реалізована модель векторної авторегресії, системна динаміка ендогенних змінних проаналізована з використанням імпульсного відгуку та декомпозиції варіації;
методика імітаційного моделювання, яка дозволяє оцінити кількісний вплив різноманітних джерел коливань макроекономічних показників на сукупний випуск, в тому числі наступних: тимчасового шоку попиту, тимчасового шоку реального ефективного обмінного курсу, несподіваного збільшення грошової маси, несподіваного збільшення ставки рефінансування, тимчасового збільшення інфляції, одноразового підвищення реальної середньомісячної зарплати;
доведена недоцільність застосування простих та умовних монетарних правил, а також інших підходів на основі обмеженої інформації, оскільки вони збільшують невизначеність в економічній системі.
Практичне значення одержаних результатів. Основні розробки дисертації мають істотне значення для підвищення ефективності аналізу та прогнозування монетарних і реальних макроекономічних показників, що, в свою чергу, сприятиме поліпшенню системи державного управління та регулювання українською економікою не тільки на етапі ринкової трансформації, але й подальшого зростання.
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України використовувало запропонованою дисертантом методикою аналізу та прогнозування монетарних показників при розробці Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2004 рік, Аналізу ситуації на грошово-кредитному ринку України протягом 2003 року, Аналізу ситуації на валютному ринку України протягом 2003 року, Консенсус-прогнозу основних макроекономічних показників на 2003-2004 роки та розділу 6.3 “Грошово-кредитна та валютно-курсова політика” проекту Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2004 рік (довідка № /347 від .11.2003 р.).
Окремі положення дисертації застосовані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при розробці Схеми (Прогнозу) розвитку та розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на період до 2015 року (довідка № /871-6-4 від .12.2003 р.).
Результати цього дослідження також використані в НТУУ “Київський політехнічний інститут” при викладанні лекційних курсів “Економічна теорія”, “Макроекономічний аналіз”, “Державне регулювання економіки”, “Економетрика” (довідка № /17 від .01.2004 р.) та при написанні навчального посібника “Вступ до макроекономічного моделювання та прогнозування” для студентів вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать автору і є його особистим науковим доробком.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та обговорювалися на 10 науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема на: Другій міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції ХХІ століття: шляхи активізації” (8-9 червня 2002 р., Умань); Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський союз” (29 травня 2002 р., Київ); Третій міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції ХХІ століття: проблеми ефективності” (7-8 червня 2002 р., Умань); Щорічній науково-практичній конференції “Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (23 січня 2003 р., Львів); Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика формування і розвитку корпоративного сектора економіки” (21-22 березня 2003 р., Київ); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції ХХІ століття: соціальні орієнтири” (13-14 червня 2003 р., Умань); Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (29 травня 2003 р., Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року” (6-7 червня 2003 р., Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічні напрями розвитку України. Україна: цілі розвитку тисячоліття до 2015 року” (24-25 жовтня 2003 р., Умань); Першій міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво як соціально-економічна передумова становлення середнього класу” (21 січня 2004 р., Київ).
Публікація результатів досліджень. Основні ідеї, положення та результати досліджень висвітлені у 35 одноосібних публікаціях загальним обсягом 57,3 ум. друк. арк., з них одна індивідуальна монографія, навчальний посібник, параграф у колективній монографії, 28 статей у фахових наукових виданнях, 4 у збірниках тез, виступів і матеріалів конференцій.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шості розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Її обсяг становить 438 сторінок друкованого тексту, в тому числі 51 таблиця, 76 рисунків, 22 формули, список використаних літературних джерел із 253 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Теоретичні основи монетарних механізмів регулювання економіки” узагальнені теоретичні питання, пов’язані з роллю держави в монетарному регулюванні економіки в умовах трансформації, сутністю монетарних показників як економічної категорії, а також проаналізовано досвід монетарного регулювання в країнах з ринкової економікою.
Монетарна політика разом з фіскальною є головними засобами, за допомогою яких у ринковій економіці уряд впливає на темпи і напрями загальноекономічної активності, включаючи сукупний випуск, зайнятість і рівень цін. Домінуючою тенденцією останніх півсторіччя було зростаюче застосування з цією метою монетарної політики та відповідне зниження — фіскальної.
Головною метою сучасної монетарної політики є збалансоване економічне зростання, яке досягається підтримкою стабільності загального рівня цін та відсоткових ставок в країні, тобто запобіганням як інфляції, так і дефляції. Іншими загальновизнаними цілями монетарної політики є підтримка максимального рівня виробництва та зайнятості, балансу міжнародної торгівлі країни, збереження стабільності фінансових ринків, заохочення інвестицій для подальшого економічного зростання. За виключенням збереження стабільності фінансових ринків, що звичайно вважається вторинною, всі вищезазначені цілі стосуються не-фінансової економічної активності. Попри це, операції монетарної політики мають місце виключно на фінансових ринках.
Економічна теорія стверджує, що в довгостроковій перспективі монетарна політика є нейтральною — іншими словами, реальні аспекти економічної продуктивності на зразок виробництва та зайнятості кінець кінцем повертаються до рівнів, визначених ресурсами, технологіями, перевагами економічних агентів та іншими фундаментальними факторами, які не залежать від дій центрального банку. Але, навіть за таких умов, лишається взаємозалежність між варіацією виробництва та зайнятості та варіацією рівня цін, на яку впливає підхід центрального банку до монетарної політики. Намагання зрозуміти цю взаємозалежність та обмеження, які вона накладає на монетарну політику, лишається важливою частиною досліджень в цій галузі.
Загальновизнаним фактом є те, що монетарні показники містять інформацію, яка потенційно важлива для ухвалення рішень монетарної політики, спрямованих на підтримку збалансованого економічного зростання. Отже, всі центральні банки ретельно аналізують монетарні показники на регулярній основі.
Інформація, що міститься в монетарному розвитку, може розглядатися окремо від спектру економічних гіпотез, розташованих від структурного пояснення інфляційного процесу, коли гроші відіграють домінантну роль, до тлумачення грошей як підсумкового індикатора, який не бере участі у причинно-наслідкових процесах визначення рівня цін. Крім того, монетарні показники несуть додаткову інформацію про майбутню цінову динаміку, яка не міститься в інших макроекономічних індикаторах.
Якщо монетарний розвиток досліджується шляхом ефективного поєднання економетричних технік, експертних оцінок та інституційного аналізу, він може надати релевантну і важливу інформацію для розробки монетарної політики, що спрямована на підтримку економічного зростання. Розумна суміш економетричних методів (структурні та калібровані моделі, векторні авторегресії) може розглядатися як головний напрям сучасного монетарного аналізу. Крім того, провідники монетарної політики не можуть цілком покладатися на грошову масу чи на будь-який інший єдиний індикатор. Монетарні змінні завжди повинні аналізуватися у поєднанні з іншими економічними та фінансовими змінними, такими як сукупний випуск, національне багатство, відсоткові ставки та ціни.
Важливою проблемою є незалежний статус центрального банку в системі державної влади, як юридичний, так і фактичний. Чи повинен центральний банк мати повноваження встановлювати цілі монетарної політики (“цільова незалежність”) та оперувати так, як він вважає за доцільне, навіть якщо цілі встановлюються іншими частинами уряду (“інструментальна незалежність”)? Чи вповноважені службовці центрального банку істотно змінювати політику, як довго ці службовці мусять працювати на посаді та ін.?
Останнім часом існує певна збіжність у методах та інструментах монетарної політики не тільки в розвинених країнах, але й у перехідних економіках. Головним чинником уніфікації процедур монетарної політики виступає швидкий розвиток різноманітних фінансових ринків, диверсифікація інститутів та глобалізація фінансового посередництва. Загальною сучасною тенденцією є перехід від адміністративних методів регулювання до ринкових.
В Україні, на нашу думку, сьогодні не можна однозначно оцінити практику впровадження монетарної політики. З одного боку, НБУ в рамках загальносвітової тенденції надає перевагу ринковим інструментам — операціям відкритого ринку, міжбанківський ринок є достатньо розвиненим, ефективність монетарної політики підвищує наявність системи міжбанківських розрахунків у реальному часі.
З іншого боку, через відсутність в Україні ринків ліквідних цінних паперів операції відкритого ринку застосовуються виключно на валютному ринку, в банківському секторі домінує невелика кількість закладів. Наявність несумлінної конкуренції на грошовому ринку, відсутність змови між комерційними банками під час застосування НБУ ринкових інструментів, стійкість міжбанківського ринку щодо системних ризиків лишаються відкритими питаннями. Всі ці фактори, на нашу думку, здатні суттєво підірвати дієвість монетарної політики та утруднити прогнозування наслідків конкретних операцій.
Ситуацію можна виправити за умови кардинального перегляду стратегії державного регулювання грошового ринку в Україні. В якості першочергових заходів, які сприятимуть подальшим розвитку та зміцненню міжбанківського ринку, можна запропонувати скасування резервних вимог до міжбанківських депозитів та емісію Національним банком власних ліквідних цінних паперів. Останнє сприятиме формуванню повноцінного грошового ринку в Україні шляхом стандартизації строків та умов платежів за зобов’язаннями інших емітентів, а також запровадження орієнтиру доходності для боргових цінних паперів приватного сектору. Ретельний моніторинг індикаторів несумлінної конкуренції, врахування ринкової психології та сподівань допоможуть запобігти змові учасників грошового ринку. Все це створить необхідний ступінь прозорості монетарної політики та надійний механізм подання сигналів про зміни в ній економічним агентам.
У другому розділі “Методологічні основи визначення монетарної політики” подаються цілі та принципи аналізу монетарних показників, відповідні засоби та моделі, а також розглядається сучасний стан монетарних аналітичних засобів в Україні.
Монетарна політика розробляється на основі даних і знань, які є невизначеними. З цим явищем можна боротися за допомогою мультиконцептуального аналізу, тобто використовуючи множину моделей, які відрізняються одна від одної в певних фундаментальних аспектах. Такий диверсифікований підхід до аналізу зменшує ризик суттєвих помилок у порадах щодо монетарної політики.
Існує дві важливих характеристики макроекономічної політики: оптимальність та робастність. Оптимальність полягає у обранні кращого результату в єдиній макроекономічній моделі, а робастність — у запобіганні поганих результатів в різноманітних макроекономічних моделях.
Головними складовими невизначеності в аналізі монетарних показників (рис. ) є шокова (адитивна), параметрична (мультиплікативна) та модельна невизначеність. Джерелом адитивної невизначеності є збурення екзогенних змінних, мультиплікативної — непевність щодо функціональних форм економічних моделей, модельної — незрозумілість економічної поведінки. Шляхами подолання шокової невизначеності є застосування найбільш вірогідних траєкторій екзогенних змінних, параметричної невизначеності — модифікація функцій відгуку економічних показників, модельної (найбільш складної форми) — використання множини альтернативних моделей (мультконцептуальний підхід).
Рисунок . Невизначеність в макроекономічних моделях
В умовах обмеженості дослідницьких та аналітичних ресурсів уряду (центрального банку) існує протиріччя між кількістю підтримуваних концепцій та складністю моделей. Різні концепції мають бути відмінними одна від одної, наскільки це можливо, щоб запобігти дублюванню та надмірності. Відповідно до цього підходу, оптимальною уявляється підтримка двох концепцій та двох методик ідентифікації — моделей, які зосереджені на реальних або фінансових взаємодіях для пояснення інфляції, та емпіричних або теоретичних методів ідентифікації моделей.
Для збереження внутрішньої несуперечності кожна модель має підтримуватися окремо від інших моделей, щоб запобігти появі чужорідних концепцій та плутаних типів економічної поведінки. Це передбачає, що кожна концепція підтримується окремою групою дослідників і аналітиків, а кожна така група розробляє множинні моделі, які представляють їхню концепцію. Ці групи мають широко спілкуватися між собою для створення впевненості, що останні досягнення в методології моделювання швидко розповсюджуються.
Найкраща монетарна політика формується в умовах активних та відкритих дебатів. Отже, процес подання рекомендацій провідникам політики є таким же важливим, як і моделі, за допомогою яких ці рекомендації генеруються. Цей процес має бути структурованим, щоб дозволяти широку участь в обговоренні без надмірних витрат часу. Обговорення висновку щодо рекомендованої монетарної політики має ґрунтуватися на окремо отриманих порадах від альтернативних моделей для гарантування, що провідникам політики була доступна вся релевантна інформація.
Зовнішнє обговорення монетарної політики є таким же важливим для ухвалення добрих рішень, як і внутрішнє. Це означає, що добре роз’яснення громадськості причин відповідних рішень монетарної політики, ретельна зовнішня перевірка моделей, результатів досліджень і аналізу, на основі яких ухвалюються рішення, є важливими елементами процесу подання рекомендацій. Інформація, призначена зовнішній аудиторії, має бути ясною і стислою, щоб покращити розуміння. Чітке та ефективне спілкування з громадськістю призводить до ухвалення кращих рішень монетарної політики через допомогу фахівців та загальної спільноти, які беруть участь в зовнішньому обговоренні політики.
Існує широкий спектр підходів до економетричного моделювання, які варіюють від чистої економічної теорії до відвертої емпірики. У випадку класичних структурних моделей параметри спочатку специфікуються на базі фундаментальної економічної теорії, а потім ідентифікуються за допомогою різноманітних економетричних технік. З точки зору теорії реального ділового циклу (критики Лукаса) традиційні макроеконометричні моделі не здатні описувати зміни режиму економічної політики, оскільки від останнього залежать сподівання економічних агентів. Теорія реального ділового циклу пропонує моделі з каліброваними параметрами, які відповідають теоретичним уявленням про економічну поведінку за конкретних умов. На противагу цим двом підходам моделі векторних авторегресій (VAR) статистично оцінюють динамічні взаємодії між множиною змінних, не накладаючи якихось теоретичних обмежень. Отже, перевагою VAR є необмежене охоплення минулого досвіду. Проте, завдяки своїм властивостям, VAR є особливо вразливими до структурних зрушень в економіці та критики Лукаса. Всі ці підходи мають свої переваги та недоліки за конкретних умов застосування. Запропонована автором структура аналітичної системи уряду (центрального банку) наводиться на рис. .
Рисунок . Структура аналітичної системи уряду
Підсумовуючи український досвід структурного економетричного моделювання, треба відзначити, що всім проаналізованим розробкам властиві однакові принципові недоліки, пов’язані зі специфікацію моделі та з її економетричною ідентифікацією. З точки зору економічної теорії головним недоліком всіх моделей є їх концептуальна невизначеність щодо джерел інфляційного процесу. З точки зору економетричної методології всім моделям властиві проблеми з ідентифікацією параметрів. Таким чином, жодна з опублікованих на сьогодні структурних моделей української економіки не придатна для застосування в якості базової моделі аналітично-прогнозної системи уряду.
У третьому розділі “Методика аналізу та прогнозування монетарних показників” розглядаються різноманітні методи побудови структурних моделей монетарного аналізу, систем одночасних рівнянь, а також перевірка прогнозної спроможності економетричних моделей
Перехід від теоретичної до емпіричної структурної моделі є одним з найбільш складних процесів у макроекономіці. Першим кроком переходу є обрання змінних та пошук даних. Другим кроком, який виконується в цьому розділі, є ухвалення рішення, які змінні будуть вважатися екзогенними, які будуть визначені стохастичними рівняннями, а які — тотожностями. Третім кроком є визначення пояснювальних змінних та функціональної форми стохастичних рівнянь. Четвертим і останнім кроком є оцінка параметрів рівнянь.
Головною рисою запропонованої автором базової структурної моделі є можливість адаптації до невизначеності біхевіористичної сутності трансмісійного механізму в економіці.
Рисунок . Узагальнена схема базової макроекономічної моделі
Залежно від застосування тих чи інших альтернативних припущень щодо поточного стану економіки фактори інфляційного процесу можуть перемикатися в режимі тригера (рис. ). Отже, така архітектура моделі дозволяє розрахунок трьох гіпотетичних траєкторій розвитку економіки: двох альтернативних і однієї компромісної.
Концепції потенційного випуску та розриву виробництва (output gap) є центральними у аналізі та розробці макроекономічної політики. Потенційний випуск визначається як максимальний випуск, що його може підтримувати економіка без росту інфляції. У середньостроковій перспективі оцінка тренду потенційного випуску допомагає визначити темпи стійкого зростання. В короткостроковій перспективі оцінка розриву між фактичним та потенційним випусками являє собою ключову порівняльну характеристику, за допомогою якої визначається інфляційний тиск. В нашій моделі для оцінки потенційного випуску ми пропонуємо новітню методику для країн з перехідною економікою, яка полягає в розрахунку міжпікової інтерполяції відношення ВВП до кількості відпрацьованих людино-годин, потенційний випуск отримуємо як добуток цієї інтерполяції та затрат праці.
Стабільна функція попиту на гроші є наріжним каменем монетарної політики, дозволяючи керованим змінам у монетарних агрегатах мати передбачуваний вплив на сукупний випуск, відсоткові ставки та кінцеві ціни. В пропонованій моделі нам вдалося економетричними засобами довести стабільність попиту на гроші в Україні.
Контроль відсоткових ставок займає чільне місце серед ринкових інструментів монетарної політики. Нами розроблено принципово нову методику розрахунку довгострокової рівноважної відсоткової ставки та сподіваного рівню інфляції в Україні за допомогою тесту на коінтеграцію економетричних рядів відсоткових ставок по кредитах і депозитах.
В теорії відкритої економіки моделі ринкового визначення обмінного курсу відіграють стрижневу роль. В моделі узагальнені існуючі та розроблені нові підходи до економетричного моделювання обмінного курсу, визначення фундаментальних чинників його динаміки. Рівняння є зміни цін є стрижневим для цієї моделі. Нами запропоновано методику структурного моделювання інфляції в перехідній економіці та встановлення факторів, які її викликають, в рамках мультиконцептуального підходу.
Для замкнення базової моделі блоком зайнятості запропоновано узагальнений механізм врівноваження ринку праці в Україні, в тому числі визначені методики економетричного моделювання змін рівня зайнятості, рівня реальної зарплати та кількості відпрацьованих годин.
Докладно висвітлено та адаптовано для макроекономічних даних України методику економетричної ідентифікації системи одночасних рівнянь, яка враховує взаємозалежності між одночасними рівняннями та інші порушення припущень класичного регресійного аналізу. В сутності, система рівнянь, що оцінюються як єдине ціле, дозволяє використовувати всю наявну в даних інформацію.
Однією з головних проблем у макроекономічному моделюванні є вибір з багатьох саме тієї моделі, яка найліпше відповідає структурі та причинно-наслідковим зв’язкам економіки. Хоча очевидним рішенням є обрання моделі, що краще апроксимує дані, питання полягає у пошуку об’єктивних критеріїв такої оцінки. Прогнози мають самостійну цінність, проте їхнє особливе значення полягає в тому, що користувачі результатів моделювання розглядають прогнозну точність як підтвердження якості моделі. Запропоновано методику тестування прогнозної спроможності економетричних моделей в рамках мультиконцептуального підходу, адекватну специфічним умовам перехідного періоду.
Четвертий розділ “Трансмісійний механізм монетарної політики” присвячено визначенню та обґрунтуванню економічної сутності монетарної трансмісії, її механізмів, а також практичному застосуванню монетарної трансмісії в розробці державної економічної політики.
Впровадження монетарної політики потребує доброго розуміння та ретельного моделювання монетарного трансмісійного механізму. Теоретичне дослідження властивостей монетарного трансмісійного механізму (рис. ) дозволило виявити десять шляхів монетарної трансмісії, в тому числі:
1. Канали традиційних відсоткових ставок.
2. Канали цін на інші активи.
2.1. Обмінний курс.
2.2. Ціни на акції.
2.2.1. q Тобіна.
2.2.2. Ефект багатства.
3. Кредитні канали.
3.1. Банківське кредитування.
3.2. Балансові канали фірм.
3.3. Балансові канали домогосподарств.
3.4. Фінансові кризи.
Хоча традиційно найбільш важливим вважається канал відсоткових ставок, який діє через вартість капіталу, проте в сучасних умовах все більшого значення набувають кредитні канали.
Головними висновками для вдосконалення грошово-кредитної політики на основі розуміння монетарного трансмісійного механізму є наступні.
1. Не можна завжди пов’язувати зміцнення або пом’якшення монетарної політики з падінням або зростанням короткострокових номінальних відсоткових ставок.
2. Необхідно більше уваги приділяти цінам на інші активи, відмінні від короткострокових боргових інструментів, тому що вони є важливими каналами монетарної трансмісії грошово-кредитної політики та містять унікальну інформацію.
3. Монетарна політика є високоефективним засобом пожвавлення пригніченої економіки, навіть якщо номінальні короткострокові ставки знаходяться майже біля нуля.
4. Запобігання несподіваним коливанням рівня цін (як вгору, так і додолу) є важливою функцією монетарної політики, а забезпечення збалансованого економічного зростання є її головною довгостроковою метою.
У випадку перехідної економіки на зразок України при моделюванні трансмісійного механізму необхідно враховувати ступень розвитку фінансових
Рисунок . Концептуальна схема трансмісійного
механізму монетарної політики
ринків, нееластичність цін, часткову доларизацію економіки, можливість існування нелінійних взаємозв’язків, специфіку операцій центрального банку. В Україні канали монетарної трансмісії виявилися не дуже чіткими. Крім того, випереджуючі індикатори та лагові структури менш стабільні ніж у розвинених країнах, в той час як ряди макроекономічних змінних відбивають певні структурні зміни, охоплюють малу вибірку та часто-густо є нестаціонарними.
Зараз найбільш вживаним інструментом дослідження трансмісійного механізму монетарної політики є різноманітні моделі на основі векторних авторегресій (vector autoregression, VAR). Моделі авторегресій та векторної корекції помилок (vector error correction, VEC) надають два корисних інструменти дослідження динаміки ендогенних змінних: імпульсний відгук та декомпозиція варіації.
Функція імпульсного відгуку дозволяє відслідковувати вплив шоку однієї з інновацій обсягом в одне стандартне відхилення на поточні та майбутні значення ендогенних змінних (рис. ). Шок i-тої змінної прямо впливає не тільки на її власне значення, але й передається всім ендогенним змінним через динамічну структуру векторної авторегресії.
Рисунок . Імпульсний відгук моделі VEC
Перший стовпець на рис. відбиває системну динаміку у відгук на збурення індексу цін (PC) величиною в одне стандартне відхилення (0,02 %%). Цей шок може бути викликаний будь-яким з внутрішніх чи зовнішніх факторів. Другий стовпець рис. відповідає шокові тиску попиту (ZZ), який може бути асоційованим, наприклад, з експансивною фіскальною політикою. Третій стовпець рис. представляє відгук системи на зростання ставки кредитування (LR), яке не пояснюється зміною інших змінних. Цей випадок звичайно асоціюється з головним каналом трансмісійного механізму монетарної політики. Останній рядок рис. відображає реакцію відсоткових ставок за кредитами (LR) на різноманітні збурення. Ці результати відбивають, що монетарна влада або ринки індукують зменшення відсоткових ставок у відповідь на зростання інфляції (перший стовпець), або збільшення розриву виробництва (другий стовпець). Останній стовпець не надає можливості визначити статистично значущий вплив на відсоткові ставки інших джерел варіації. Спільна траєкторія всіх трьох ендогенних змінних свідчить, що ринки та влада визначають їх шоки як тимчасові або, можливо, сезонні, тому оптимальним варіантом є утримання реальних відсоткових ставок на постійному рівні.
Декомпозиція варіації надає інший метод аналізу системної динаміки. Функції імпульсного відгуку відстежує вплив шоку однієї змінної на інші ендогенні змінні векторної авторегресії. На відміну від цього, декомпозиція варіації розкладає дисперсію ендогенної змінної на компоненти, зумовлені шоками інших змінних векторної авторегресії. Декомпозиція варіації надає відомості щодо відносної важливості кожного випадкового збурення змінних моделі VAR (VEC).
На табл. подана декомпозиція варіації (довгострокові значення) індексу цін Др, тиску попиту (yp-y)/yp та відсоткової ставки за кредитами r, приписана шокам кожної змінної, як процентне співвідношення до загальної варіації, поясненої моделлю.
Таблиця .
Довгострокові значення декомпозиції варіації
Змінні | Стандартна помилка | Джерела варіації, %
Др | (yp-y)/yp | r
Др | 0.043 | 29.38 | 8.14 | 62.48
(yp-y)/yp | 0.111 | 22.53 | 14.57 | 62.90
R | 6.760 | 12.12 | 12.01 | 75.87
В табл. найбільш цікавим є останній стовпець. Він свідчить, що в довгостроковій перспективі понад 60 % варіації як індексу цін Др, так і розриву виробництва (yp-y)/yp пояснюється незалежними зрушеннями ставки кредитування r, отже відсоткові ставки лишаються головним каналом монетарного трансмісійного механізму в Україні. Важливого значення також набувають інші канали, непрямо пов’язані з відсотковими ставками, а особливо кредитні канали.
На жаль, істотним недоліком моделей VAR та VEC є те, що вони описують трансмісійний механізм у термінах шоків. В цьому контексті шоки — це випадковий, несистематичний компонент монетарної політики, її частина, яка не пов’язана зі станом економіки, поточним або минулим. Для владних установ випадковий та систематичний аспекти політики є однаково важливими, проте в повсякденній діяльності наголос має робитися саме на систематичному компоненті. Ось чому для всебічного вивчення монетарної політики та її трансмісійного механізму необхідні саме структурні моделі.
Економіка стикається як з реальними, так і з номінальними шоками, а відгук цін та заплат є негнучким. Ці нееластичності можуть бути асиметричними (зниження цін та зарплат є важчим ніж зростання) або ні. Наслідки для монетарної політики є надзвичайно важливими.
В умовах шоків та асиметричних нееластичностей інфляція практично не піддається точному регулюванню, особливо в короткостроковій перспективі. Це пояснює, чому багато центральних банків та урядів переглянули своє ставлення до ухвалення вузьких інтервалів для таргетування інфляції. Утримання в межах інтервалу може виявитися нездійсненним завданням, що підриває довіру до влади, яка впроваджує таку політику.
Аналіз монетарної трансмісії в реальних умовах надає можливість обирати оптимальний рівень інфляції. Коли ціни коригуються нечасто, інфляція викривлює цінові сигнали та призводить до неоптимального розміщення ресурсів. Але, якщо ціни та зарплати нееластичні додолу, певний обсяг інфляції сприяє адаптації до реальних шоків. Ряд нещодавніх досліджень переконливо доводить, що оптимальний рівень інфляції, коли корисні вплив на економіку переважує шкідливий, знаходиться між нулем та п’ятьма відсотками (незміщене значення). Проте, існують два важливих застереження. По-перше, оскільки продуктивність праці звичайно має тенденцію до зростання, існує підстава для скорочення цільової інфляції. По-друге, оптимальний рівень інфляції залежить від суміші шоків та нееластичностей, яким піддається економіка. Отже, оптимальний рівень інфляції змінюється проміж країнами та еволюціонує з плином часу.
В Україні в 2000-2002 рр. на фоні середньорічної інфляції споживчих цін біля 15 % та стійкого зниження продуктивності праці монетарна політика, спрямована на укріплення курсу гривні, була щонайменше необґрунтованою. Для отримання позитивних наслідків тобінівського “ефекту мастила” курс гривні необхідно було знижувати пропорційно зростанню індексу споживчих цін, Це дозволило б стабілізувати систему цінових сигналів в економіці, через цінове регулювання розподілу ресурсів по галузях сприяло б гармонізації пропорцій суспільного відтворення. Але, через проведення Національним банком неадекватної монетарної політики, період сталого економічного зростання, на жаль, було згаяно.
У п’ятому розділі “Монетарна політика як фактор економічного зростання” розглядаються необхідність антициклічної спрямованості монетарної політики, концепція базового рівню інфляції, а також шляхи розробки інфляційних прогнозів для України.
Економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно, хвилеподібно. Існують досить розбіжні пояснення проблеми економічних циклів: інноваційна теорія, теорія недоспоживання, теорія перенагромадження, монетарна теорія, теорія сподівань. За допомогою імітаційного моделювання можна оцінити кількісний вплив різноманітних джерел коливань макроекономічних показників.
Метою державної антициклічної політики є згладжування економічних коливань. Всі заходи такого характеру пов’язані з регулюванням сукупного попиту та впливом на величину витрат економічних агентів. Антициклічне регулювання в розвинених країнах світу давно вже перетворилося на одну з головних цілей державної економічної політики, що спрямована на послаблення глибини економічних криз, подовження періодів піднесення і скорочення періодів рецесії. Економетричні моделі надають явний інструмент оцінки напряму та амплітуди державних заходів антициклічного регулювання. В нашому дослідженні наголос робиться перш за все на монетарних анти циклічних заходах.
Побудована нами базова макроекономічна модель дозволяє вирішувати ряд завдань, пов’язаних із кількісним аналізом особливостей економічної динаміки країни, прогнозуванням перспектив економічного зростання в залежності від напрямів і масштабів заходів державної економічної політики. Також модель дозволяє розраховувати циклічно згладжені (cyclically adjusted) макроекономічні агрегати, відбиваючи їхній рівень відносно довгострокових трендів економічної активності.
Рисунок . Динамічний прогноз: реальний ВВП за компонентами
В якості прикладу наведемо простий динамічний апостеріорний (ex post) прогноз основних макроекономічних показників. На рис. зображені фактичні (actual) та прогнозні (simulated) траєкторії реального ВВП (REAL GDP), індивідуального кінцевого споживання (REAL PRIVATE CONSUMPTION), приватних інвестицій (REAL PRIVATE INVESTMENTS), а також чистого експорту (NET EXPORT). Всі показники є сезонно згладженими за допомогою процедури Х11.
Траєкторії пропозиції
