КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Швець Дмитро Євгенійович

УДК 316.74: 37

СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

22.00.04 – спеціальні та галузеві дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ - 2004

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій

Запорізької державної інженерної академії.

Науковий керівних: кандидат історичний наук, доцент

Огаренко Віктор Миколайович,

гуманітарний університет

“Запорізький інститут державного та

муніципального управління”,

професор кафедри соціології

та соціальної роботи

Офіційні опоненти: доктор філософський наук, професор

Гавриленко Іван Миколайович,

Академія праці та соціальних відносин,

завідувач кафедри соціології та

соціального управління

кандидат соціологічних наук, доцент

Щербина Віктор Миколайович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

докторант кафедри історії та

теорії соціології

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет

Захист відбудеться 13 травня 2004 року о.16.00 годині на засідання

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, вул. Володимирська, 60 ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

За адресою: 01003, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Автореферат розіслано 9 квітня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.О.Тарабукін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Для сучасної України характерні процеси модернізації і системної трансформації суспільства. Зміст трансформаційних процесів багато в чому визначається закономірностями становлення інформаційного суспільства. Частиною цих процесів є інформатизація освіти, яка значною мірою зумовлена запровадженням комп'ютерної техніки.

Інформатизація сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу, відкриває доступ до нових джерел даних, сприяє глобалізації, участі в споживанні інформаційних ресурсів з усього світу, дає змогу стати членом віртуального світового співтовариства, розширює можливості України у створенні віртуальних форумів, сфери дистанційного навчання.

Фахівці різних наук досліджують питання розвитку інформатизації в галузі освіті. Проте вивченню соціокультурних умов і наслідків інформатизації приділяється недостатньо уваги. Зокрема, таким питанням як вплив інформатизації на соціальну ідентичність, зміна норм і цінностей особистості тощо.

Автор дисертації вважає за доречне звернутися до вивчення саме соціокультурних аспектів інформатизації освіти. Тобто, дослідницька проблема випливає з розходження між об’єктивними потребами освіти в інформатизації і недостатнім рівнем знань щодо соціокультурних факторів та наслідків інформатизації освіти, що негативно позначається на готовності суб’єктів освітнього процесу задовольнити потребу в інформатизації. Гносеологічний бік цієї проблеми полягає в протиріччі між рівнями розуміння суб'єктами управління процесами інформатизації її важливості та урахуванням соціокультурних факторів, що впливають на впровадження і розвиток різних компонентів інформатизації.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХI столітті “пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості учнів у сприйнятті складної інформації”. Державні структури підтримують застосування комп’ютерних технологій при оцінюванні знань студентів, сприяють навчальним закладам в обладнанні комп’ютерних класів, розбудові інформаційно-освітніх мереж. Конкретні заходи щодо інформатизації не можуть бути винятком з погляду закономірності впливу на них соціокультурних чинників, оскільки інформатизація має риси соціальної дії та впроваджується людьми, які мають певні цінності, мотиви та цілі.

Ступінь наукової розробленості. Вивчення соціокультурних аспектів інформатизації здійснюється автором в концептуальних рамках соціології освіти, з урахуванням інституціонального підходу.

Розгляд освіти як соціального інституту започатковано в роботах Е. Дюркгейма, М. Вебера і Т. Парсонса.

Освіту як соціальний інститут в сучачній Україні досліджують: В. Волович, І. Гавриленко, В. Городяненко, О. Долженко, Г. Клімова, П. Куделя, В. Луговий, М. Лукашевич, О. Навроцький, В. Пінчук, Л. Сіднєв, О. Скідін, В. Солодков, А. Фурман і ін.

Існує тісна взаємозалежність між розвитком суспільства й освітою. Однією з рис теперішнього суспільства є його суцільна інформатизація. Важливою складовою цього процесу постає інформатизація освіти, що у свою чергу є частиною великого кола питань в рамках концепції інформаційного суспільства. Засновниками проблематики інформатизації суспільства в СРСР, а згодом в Росії та Україні були: В. Глушков, А. Єршов, М. Моісєєв, М. Ракитов, О. Соколов, А. Урсул. Активно працюють і роблять значний внесок у розвиток цього напряму Г. Артамонов, В. Герасименко, К. Колін, І. Мелюхін, Я. Пасхін, Р. Рейзема, О. Соколова й інші.

Інформатизація освіти може бути розглянута в рамках соціально-технологічної концепції. Питанням впровадження соціальних технологій в управлінні різними сферами в сьогоднішніх реаліях соціальної трансформації займаються: В. Беспалько, А. Зайцев, Ю. Красовський, В. Подшивалкіна, О. Скідін, Є. Суїменко, М. Лукашевич, М. Бірюкова й ін.

Питання інформатизації в освіті та інформаційної культури досліджували: К. Колін, Н. Джинчарадзе, Л. Вінарік, А. Щедрін, О. Шадрін, С. Дятлов, А. Толстопятенко та ін.

Одним з аспектів впливу інформатизації освіти на особистість є формування специфічної ідентичності людини як члена інформаційного суспільства. В Україні ці питання досліджують: А. Ручка, Р. Шульга, Н. Костенко, Л. Аза, О. Резнік, Т. Воропай, П. Гнатенко, В. Павленко, С. Макєєв, С. Оксамитна, О. Швачко й ін.

Попри активізацію в останні роки досліджень в галузі інформатизації освіти, існує чимало аспектів, що вимагають подальшого вивчення. Це, зокрема, питання щодо впливу інформатизації на особистість, формування ціннісних орієнтацій студентів, ефективність навчання, латентні явища у сфері освіти, викликані його інформатизацією, місце інформатизації в управлінні освітою тощо. Частка питань, що є не досить досліджувані, піднімаються в цій роботі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми “Соціальні аспекти трансформації суспільства” (державний реєстраційний № 0102U006853), яку виконує кафедра соціології та соціальної роботи Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління” („ЗІДМУ”) за участю автора ”Соціокультурні фактори інформатизації ВНЗу як напряму трансформації соціального інституту освіти”, а також частиною наукової роботи на замовлення Науково-технічної ради Запорізької державної інженерної академії (ЗДІА) за темою “Соціально-психологічні аспекти комп’ютеризації навчального процесу” (державний реєстраційний № 0103U006545), яка виконувалась кафедрою менеджменту організацій ЗДІА за участю автора „Соціокультурна обумовленість комп’ютеризації навчального процесу”. Внесок автора полягає в тому, що проаналізовано зміст та форми модифікацій функцій освіти як соціального інституту та у проведенні емпіричних досліджень з питань інформатизації освіти.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні соціокультурних чинників здійснення інформатизації в діяльності ВНЗ сучасної України та їх впливу на ефективність підготовки фахівців.

Для досягнення даної мети слід вирішити наступні завдання:

уточнити теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу інформатизації освіти і визначити головні поняття дослідження;

з’ясувати соціокультурні аспекти інформатизації освіти;

визначити модифікації функцій освіти в контексті її інформатизації;

дослідити вплив інформатизації освіти на особистість студента;

розробити методи вивчення інформаційної культури суб’єктів освітнього процесу;

проаналізувати можливості соціальних технологій в інформатизації освіти;

здійснити емпіричні дослідження соціокультурних аспектів інформатизації ВНЗ.

Об'єкт дисертаційного дослідження - інформатизація вищої освіти.

Предмет дисертаційного дослідження - соціокультурні аспекти інформатизації вищої освіти.

Методи дослідження. Автор використовував методологічні положення діалектики, концепцію соціального конструювання реальності, розглянутої П. Бергером і Т. Лукманом. Предмет дослідження вимагає врахування соціокультурного аналізу інформатизації, що привертає увагу до ідентифікації, норм і цінностей суб’єктів освітнього процесу. Розглядання питань соціокультурних аспектів управління освітою потребує використання соціально-технологічної концепції.

Інституціональний та функціональний підходи, які використані в даній роботі, зумовлюють необхідність звернути увагу на явні й латентні функції та наслідки інформатизації, їхній вплив на трансформацію соціального інституту освіти.

До кола методологічних проблем належить міждисциплінарна взаємодія. Так, соціологія освіти в частині питань інформатизації ВНЗ зближається із соціальною інформатикою, оскільки остання в найзагальнішому вигляді вивчає інформаційні процеси в суспільстві. Питанням спільного розгляду двох наук є роль інформаційних процесів в освіті, вивчення тих компонентів освітнього процесу, на які впливає інформатика: соціальні умови й передумови впровадження інформатики в освіті, соціальна спрямованість інформатизації освіти, її гуманістичний та антропологічний характер, вплив інформатики на гуманітаризацію освіти.

Важливими питаннями, що вивчаються спільно інформатикою й соціологією освіти, є формування цінностей та світогляду людини інформаційного суспільства, особливості соціального типу особистості інформаційного суспільства. Освіта вирішує ці питання як своїми традиційними засобами, через навчальний процес, так і засобами, що притаманні інформатиці – методами комп'ютерного навчання, дистанційної освіти з залученням комп'ютерної техніки й Інтернету.

Розгляд інформатизації як соціальної освітньої технології в рамках соціально-технологічної парадигми зближує соціологію освіти з соціологією управління.

Вивчення інформаційної культури учасників освітнього процесу, віртуальних співтовариств в освіті, дистанційної освіти, інформатизації соціологічної освіти споріднює соціологію освіти з соціологією інформатизації.

Методами дослідження є аналіз та синтез; критичний і міждисциплінарний підходи до досліджуваної проблеми; логічний і системний аналіз, котрі було використано для розробки концептуальних положень щодо модифікації функцій освіти як соціального інституту; метод ідеального типізування, що використовувався для дослідження впливу інформатизації на процеси ідентифікації; залучені також методи отримання соціологічної інформації.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають матеріали соціологічних досліджень, проведених у 2003 році на базі ВНЗ м. Запоріжжя, насамперед в Запорізькій державній інженерній академії та в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”. Загалом в основному дослідженні було опитано 800 студентів. Вибірка стратифікована, у стратах квотна за критерієм курсу, випадкова, гніздова – за навчальними групами, у гніздах – суцільна. Одна страта - це студенти, що навчаються за спеціальностями, де передбачено активне використання комп’ютерної техніки. Друга - це студенти спеціальностей, що не потребують активного використання комп’ютера.

Додатково було проведено два дослідження (450 осіб та 250 осіб) репрезентативних для ЗДІА за критеріями статі студентів, спеціальностей та курсу. Вибірка квотна за курсами і факультетами, гніздова – за навчальними групами, у гніздах – суцільна.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання вивчення соціокультурних наслідків інформатизації у ВНЗ.

Вперше обґрунтовано положення щодо модифікації функцій соціального інституту освіти. Модифікація полягає в зміні змісту та засобів реалізації функцій завдяки впливу інформатизації, яка зумовлює застосування нових методів навчання та контролю знань, нових ресурсів інформації, прилучення до глобалізаційних процесів (39-51).

Подальшого розвитку набув аналіз впливу інформатизації освіти на формування особистості інформаційного суспільства, яка має позитивні (підвищення ролі знань, глобалізація свідомості) та негативні риси (залежність від Internet, послаблення соціальних зв’язків та посилення соціальної відокремленості), що зумовлено специфікою трансформації суспільства, особливостями ментальності української молоді (62-75).

Дістало подальшого розвитку вивчення ролі інформатизації у формуванні ціннісних диспозицій студентів: доведено, що інформатизація освіти сприяє формуванню компонентів інформаційної диспозиції, інтерналізації та екстерналізації інформаційних цінностей, створює сприятливу ситуацію та засоби для задоволення інформаційних потреб (76-85).

Подальший розвиток отримав аналіз нових соціальних ідентичностей студентів, як членів кіберсоціуму, що зумовлює їх включення в коло суб’єктів інформаційного суспільства (85-106).

Удосконалено теоретичну та емпіричну операціоналізацію поняття “інформаційна культура”, внаслідок чого можна виділити низку показників рівня засвоєння особистістю цінностей інформаційного суспільства (106-115).

Доведено, що підвищення рівня інформаційної культури впливає на зростання експресивних мотивів навчання, підвищення інтересу до гуманітарних знань, тим самим підтверджено тезу про цілісний характер впливу інформатизації на особистість (115-125).

Отримав розвиток розгляд інформатизації з точки зору соціальних технологій в освіті, який полягає в необхідності впровадження інформаційних освітніх технологій (віртуальні лабораторні практикуми, тренажери в поєднанні з тестуванням, віртуальні ділові ігри, безальтернативні методи тестування) з урахуванням соціокультурних чинників та наслідків (131-155).

Практичне значення роботи. Представлені в роботі матеріали і сформульовані положення, висновки і рекомендації в міру поглиблення інформатизації можуть бути використані для подальшої розробки соціологічної теорії, орієнтованої на осмислення нових явищ і процесів, що відбуваються у суспільстві, в цілому, й в освіті зокрема, а також для розробки навчальних посібників і матеріалів з дисциплін галузевої соціології, пов'язаних з інформатизацією, а саме: з соціології освіти, соціології управління, соціальної інформатики й ін.

Аналіз соціокультурних аспектів інформатизації освіти також може реально послужити основою для уточнення програм інформатизації ВНЗ.

Результати теоретичного й емпіричного дослідження слугують джерелом інформації для забезпечення подальшого впровадження інформатизації та дистанційного навчання у ВНЗ. Дані дослідження сприяють розробці соціальних технологій, вдосконаленню навчального процесу за рахунок його комп’ютеризації, що надасть можливість здійснювати інформатизацію навчального процесу та управління в певному закладі освіти з урахуванням соціальних і культурних аспектів, досліджуваних в дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертації було викладено на науково-практичних семінарах кафедри менеджменту Запорізької державної інженерної академії, на кафедрі соціології та соціальної роботи Гуманітарного університету “ЗІДМУ”, а також на таких конференціях: Міжнародна науково-практична конференція "Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи" (Херсон, 2001); П'ята Міжнародна науково-методична конференція “Інформаційні технології навчання у вищих закладах освіти” (Суми, 2001); VII міжнародна науково-методична конференція викладачів України, Росії, Білорусії "Засоби вдосконалення фундаментальної освіти в школах і вузах" (Севастополь, 2001); науково-практична конференція "Інформаційні технології в освіті" (Бердянськ, 2001); Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2001); Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2002).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені в 11 публікаціях, з яких 6 – фахові.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації 177 сторінок; з них 163 сторінки основного тексту, 2 таблиці, 14 сторінок списку використаних джерел (178 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено ступінь її наукової розробки; сформульовано мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет; з’ясовані теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження; визначено наукову новизну і встановлено практичне значення отриманих результатів, а також форми їх апробації.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу інформатизації освіти” – розглянуто стан вивчення проблем інформатизації освіти. Вони досліджуються в рамках декількох галузевих соціологічних дисциплін: соціології освіти, соціальної інформатики, соціології управління.

У літературі звертається увага на позитивні та негативні наслідки інформатизації. Зокрема, підкреслюється, що найбільш чітко суб'єктність молоді в трансформаційних процесах виявляється саме серед тієї її частині, яка залучена до процесу інформатизації. Суб'єктами освоєння інфосфери переважно є студенти ВНЗ.

Негативними наслідками комп'ютеризації є захоплення агресивними комп'ютерними іграми, комп'ютерний ескапізм, психологічна залежність від Інтернету.

Автор визначає “інформатизацію освіти” як процес залучення нових джерел інформації, застосування нових засобів управління нею, зміни методики навчання і контролю знань на базі всебічного використання комп'ютерної, комунікаційної та мультимедійної техніки.

Інформатизація у ВНЗ має дві сторони – це інформатизація самого освітнього процесу й інформатизація управління ним. У дисертаційній роботі висвітлюються насамперед питання інформатизації освіти, проблеми ж управління розглядаються не так докладно.

Інформатизація управління навчальним процесом передбачає автоматизацію збору, надання, збереження й переробки інформації необхідної для управління навчальним процесом, з використанням комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення. Це – використання АСУ ВНЗ, АСУ кафедра і т. ін.

Інформатизація освіти охоплює три компоненти, які фактично визначають і три її етапи: технічний, методичний, змістовний. Перший охоплює забезпечення навчального процесу комп'ютерною, мультимедійною, комунікаційною технікою і відповідною інфраструктурою. Другий являє собою процес відновлення методичної сторони навчального процесу з використанням комп'ютерної, мультимедійної техніки. Змістовна сторона інформатизації включає освоєння нових джерел інформації, насамперед з Інтернету, для навчання з усіх дисциплін.

Інформатизація освіти має соціокультурні умови та наслідки. До них, зокрема, відносяться: формування глобального мережного суспільства, нерівність доступу різних соціальних груп до можливостей інформатизації; вплив її на спосіб життя; спілкування через комп'ютерні мережі; явище інтернетних спільнот; ідентифікація у мережному співтоваристві; норми відносин у мережі; цінності, пов'язані з комп’ютерно-інформаційною культурою; рівень комп'ютерної грамотності; ступінь ментальної готовності до використання сучасної інформаційної техніки; мотиви користування комп'ютером та ін.

Інформатизація спрямована на розв’язання протиріччя інформаційного суспільства, яке полягає у тому, що, з одного боку, відбувається нагромадження великої кількості інформації, яку не може переробити окрема людина. З іншого, - без урахування досягнутого рівня знань і накопиченої інформації неможливо розвивати пізнання в різних сферах діяльності.

У роботі розглянуто соціокультурні фактори, що впливають на інформатизацію освіти, яка пов'язана з соціокультурними особливостями суспільства, що трансформується і набуває рис інформаційного. Зокрема, знання, інформація стають важливим чинником розвитку суспільства. В умовах інформатизації освіти особливого значення набувають методи управлінсько-інноваційного характеру. Саме завдяки їм керівник одержує можливість адекватно реагувати на управлінські ситуації, пов'язані з інформатизацією.

Учасники інформаційного простору мають різні інтереси і переваги, що є джерелом соціокультурної диференціації.

На зміни в системі освіти та її інформатизацію впливають соціокультурні фактори: гуманітаризація освіти, стиль управління у ВНЗ, запити еліти, зразки способу життя розвинутих країн, запозичення освітніх та культурних стандартів, ментальність студентів.

Автор аналізує інформатизацію вищої освіти в інституціональному контексті, розглядає вплив інформатизації на виконання освітою основних функцій, з наголосом на заочній формі навчання.

Інформатизація є важливим компонентом інноваційної функції освіти.

Інформатизація інтенсифікувала роль освіти у формуванні людини, впливаючи на її інтелектуальний, моральний, естетичний розвиток. Її гуманізуючий вплив виявляється через формування нової ідентичності, сприяючи глобалізації, залучаючи до мережного суспільства, до інтернаціональних ресурсів інформації.

Завдяки інформатизації формуються віртуальні освітні спільноти. Інформатизація впливає на організовану соціалізацію індивідів, привчає враховувати численні правила й умови користування інформацією, спілкування через локальні і глобальні мережі. Це надає соціалізації нового інформаційного змісту і характеру.

Інформатизація стимулює соціальну мобільність, підвищує статус індивідів, готує їх до більш складних видів праці, сприяє збільшенню доходів і престижу. Інформаційне суспільство виробляє свої критерії соціального статусу професії, де важливим компонентом є знання комп'ютера, виконання робіт, пов'язаними з використанням комп'ютерної та мультимедійної техніки, системи комунікацій і т. ін. Інформатизація у ВНЗ дає змогу забезпечити кваліфікацію вітчизняних фахівців на рівні достатньому для роботи за кордоном, що сприяє соціальним переміщенням.

Нові дистанційні форми заочної освіти, насичені інформатизацією, змінюють умови соціальних переміщень, роблять їх більш інтенсивними та інформаційно орієнтованими. Працівник, не залишаючи робочого місця, може дистанційно підвищувати власну кваліфікацію, тим самим поліпшуючи свої шанси на соціальні переміщення.

Інформатизація освіти впливає на соціальну селекцію. Зростання престижу знання й інформації посилює вимоги до еліти інформаційного суспільства, яке формує нову еліту, що вирізняється високим рівнем інформаційної культури.

Інформатизація сприяє функції соціального відтворення. Для інформаційного суспільства система освіти з високим рівнем інформатизації готує соціальну групу фахівців масових професій нового типу, що володіють високим рівнем інформаційної культури.

Інформатизація освіти, через засвоєння міжнародних стандартів програмного забезпечення, методики навчання, освоєння міжнародних вимог до освіти сприяє забезпеченню співвідношення національних і транснаціональних, глобалізованих компонентів у формуванні культури навчання. З іншого боку, інформатизація на основі українізованого програмного забезпечення посилює престиж національної культури і мови, розширює сфери її впливу.

Інформатизація стимулює самоосвіту завдяки новим технічним та інформаційним можливостям навчального телебачення, касетної відеотехніки, персональних комп'ютерів, дистанційних ресурсів.

Досліджуються також латентні явища в інформатизації освіти. Їхнім джерелом та причиною дисфункцій може стати незадовільне виконання програми інформатизації освіти: недостатність комп’ютерної техніки, нерозвиненість інформаційної інфраструктури для забезпечення повноцінного навчання у ВНЗ, формалізм у навчанні, використання застарілої емпіричної й теоретичної бази, догматизоване викладання тощо. В дисертації запропоновано типологію дисфункцій, яка включає: дисфункції стосовно особистості (неврози, порушення психіки); стосовно родини; порушення в соціальній структурі через неоднакові можливості доступу до ресурсів інформатизації; порушення балансу робочих місць і підготовлених фахівців та ін.

У другому розділі – „Особистісні аспекти інформатизації у ВНЗ” – розглянуто питання впливу інформатизації на становлення „інформаційної особистості”. Інформатизація відіграє певну роль у соціалізації і культурації, допомагає самовдосконаленню людини. Дія Інтернету на особистість включає процеси сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню й встановлення взаєморозуміння в мережі. Спілкування в мережі впливає на особистість комп’ютерщика, може бути способом компенсації соціально-психологічних проблем. Участь у мережному спілкуванні частково відновлює соціальні зв'язки, через ослаблення яких може виникнути невроз.

Інформатизація дає змогу студентові усвідомити себе сучасною людиною і підтримувати це відчуття постійно.

Користуючись форумами та чатами, студент засвоює мовні і комунікативні зразки, типізує учасників і всю ситуацію діалогу в мережі. Інформатизація впливає на формування специфіки соціального часу і простору. Час для комп’ютерщика виміряється часом, проведеним за комп'ютером і в мережі, – це для нього соціально значущий час соціального самовираження, самореалізації й повноти життєсприйняття.

Для орієнтації й освоєння у світі, подальшого перетворення соціокультурного простору молода людина повинна володіти певною соціокультурною компетентністю, до якої належить й інформаційна компетентність. Таку компетентність забезпечує інформатизація.

Інформатизація впливає і на сприйняття особистістю соціального простору. Мережа, як соціальний простір, є зоною перетинання інформаційних потоків безлічі людей.

Інформаційному суспільству властиве явище нерівномірного розвитку технології, програмування і моральних якостей людини. Це виявляється в такому своєрідному явищі як комп'ютерна злочинність. Однією з її причин є недоліки соціалізації. Комп'ютерні злочинці – це особи з високою кваліфікацією та, як правило, з вищою освітою. Не допустити подібного ставлення до своєї професії – важливе завдання вищої освіти.

Автор розглядає вплив інформатизації освіти на ціннісні орієнтації особистості. Молодь швидше сприймає й інтерналізує цінності, обумовлені інформатизацією. Інформатизація впливає на місце інформатизаційних потреб у структурі потреб особистості. Інформаційна диспозиція впливає на життєві плани, вибір професії, суспільну поведінку, заняття у вільний час, коло і предмет спілкування. Зокрема, інформатизація освіти формує потребу в комп'ютері, створює сприятливу ситуацію для задоволення інформатизаційних потреб, забезпечує об'єктивацію інформатизаційної ситуації як сукупності засобів задоволення інформатизаційних потреб, обумовлює зміну змісту функції вільного часу з орієнтацією на освіту, сприяє інтерналізації та екстерналізації інформаційних цінностей.

Компонентом інформаційної диспозиції є інформатизаційна установка, тобто готовність використовувати комп'ютер і його засоби для вирішення інформатизаційних завдань та задоволення інформаційних потреб.

Залежно від рівня інформаційних потреб комп'ютер розглядається як засіб підготовки домашнього завдання, одержання нової інформації, або як самоцінність, тобто час, проведений за комп'ютером, в Інтернеті, вже сам по собі має позитивне значення.

Автор розглядає інформатизацію освіти як фактор формування ідентичності людини – члена кіберсоціуму, суб’єкта інформаційного суспільства.

Інформатизація дає можливість через Інтернет залучити студента до структур громадянського суспільства, відчути себе його активним суб’єктом, що разом з іншими співгромадянами усвідомлює свої особливі інтереси, пов'язані з функціонуванням у системі інформаційної взаємодії.

Автор розглядає риси інформаційної культури учасників освітнього процесу. Інформаційна культура – це сукупність знань, умінь, пов'язаних з використанням у професійній і навчальній діяльності різноманітних видів інформації з застосуванням комп'ютерної, комунікативної, мультимедійної техніки й Інтернету.

Для розвитку інформаційної культури закладу освіти, організації зворотних зв'язків та управління ним велике значення має рівень інформаційної і соціологічної культури управлінського працівника. Під соціологічною культурою розуміється здатність і уміння керівника користуватися відповідним типом інформації, одержувати інформацію соціологічними засобами й осмислювати її соціологічне значення. Інформаційна культура спонукає керівника використовувати комплекс сучасних програмних засобів для цілей управління ВНЗ.

Для соціологічного дослідження інформаційної культури студентів здійснено операціоналізацію цього поняття. Запропоновано такі показники освітньої інформаційної культури: потреба в освітній інформації в цілому та в окремих її видах; використання літератури, періодики, Інтернету; спілкування з приводу споживання й освоєння освітньої інформації; здатність до науково-інформаційної діяльності; поінформованість в галузі сучасних інформаційних технологій; володіння комп'ютером, Інтернетом тощо.

За участю автора у 2003 році було проведено дослідження інформаційної культури студентів двох ВНЗ м. Запоріжжя. Характеристика вибірки була наведена у вступі. Узагальнено дані про інформаційну культуру студентів залежно від частоти роботи на комп'ютері: для тих, хто щодня по кілька годин проводить за комп'ютером і для тих, хто користується ним дуже рідко. Чим вищим є рівень комп'ютерної культури, тим вище й інтерес до одержання нових знань, тим відчутнішою є перевага експресивних, а не інструментальних мотивів навчання. Високий рівень прилучення до комп'ютерної культури не заважає інтересу до гуманітарних знань. За критерієм потреби в інформації студенти першої категорії показують високий рівень значущості різної за типом інформації, тобто вони відрізняються досить широкими інформаційними потребами.

Рівень комп’ютерно-інформаційної культури людини тісно пов’язаний з її загальною культурою: чим вищій рівень комп’ютерно-інформаційної культури в людини тим більше книг у її домашній бібліотеці. Наявність домашнього комп'ютера практично не залежить від рівня матеріального становища студентів. Серед умовно бідних студентів частка захоплених комп'ютером більше, ніж серед відносно забезпечених.

На інформаційну культуру учасників освітнього процесу впливає рівень інформатизації ВНЗ. Він оцінюється за допомогою такого набору показників й індикаторів: кількість та розмаїтість інформаційно-освітніх послуг; поєднання традиційних і сучасних методів викладання; наявність у ВНЗ спеціальностей і курсів, що готують фахівців інформаційного типу; питома вага комп'ютерної техніки на 100 студентів; наявність дистанційного навчання і його кількісні показники; ступінь інформатизації управління ВНЗ; наявність зворотних зв'язків управління.

В роботі розглянутий гендерний аспект інформатизації освіти. Згідно з дослідженням серед юнаків прилучення до комп'ютерної культури вище, ніж серед дівчат. Дівчата рідше, ніж юнаки використовують можливості Інтернету. Серед жінок більше бажаючих навчатися дистанційно.

Мотиви користування комп'ютером – в основному для роботи і розваг - у дівчат і юнаків практично однакові.

У третьому розділі – “Інформатизація як соціальна технологія в освіті” – інформатизація розглядається під кутом зору соціально технологічної концепції в соціології. Згідно з сучасними вимогами до системного, комплексного підходу в управлінні освітою для реалізації заходів з інформатизації необхідна відповідна соціальна технологія. Це дає можливість здійснювати інформатизацію навчального процесу та управління в певному закладі освіти з урахуванням соціальних і культурних аспектів.

Технологічні процедури включають аналіз конкретних ситуацій інформатизації освіти для визначення засобів досягнення відповідних результатів. Освітня інформаційна технологія являє собою процес упорядкування системи застосовуваних в інформатизації засобів та регламентує діяльність суб'єктів освітнього процесу.

Технології можуть призначатися для формування певних освітніх процесів (наприклад, нових підходів до оцінки знань, що використовують комп'ютерну техніку) або для їх підтримки (наприклад, стимулювання пізнавальних потреб з використанням Інтернету).

На основі аналізу соціальних технологій запропонована класифікація соціальних освітніх технологій за рівнем соціально-освітньої діяльності, за сферою освіти, цілями тощо.

Все більш активне використання інформаційних технологій дає змогу вдосконалити процес навчання, трансформувавши його з урахуванням збільшення обсягу досліджуваної інформації та ролі самостійної роботи студентів .

Однією з важливих соціальних інформаційних технологій в освіті є дистанційне навчання.

Процес розвитку дистанційного навчання в України стримується традиційними для України причинами – відсутністю достатнього матеріально-технічного забезпечення, дефіцитом комп'ютерної техніки, обмеженими можливостями зв'язку і низьким матеріальним стимулюванням викладачів. Певною мірою прискорити цей процес можуть ділові контакти з закордонними освітніми установами.

Технологія дистанційного навчання уможливлює максимальне наближення до традиційної денної форми навчання, прийнятої в українських ВНЗ, і, водночас, завдяки сучасній техніці дозволяє навчатися заочно.

Згідно з опитуванням, більшість молодих людей хотіли б навчатись за дистанційною формою. На питання: „Хотіли б Ви навчатися дистанційно з використанням комп'ютера?” позитивно відповіли 56% опитаних. Встановлено, що чим менше і рідше студент користується комп'ютером, тим більше він хотів би навчатися дистанційно.

Хоча технічні можливості для дистанційного навчання ще не достатні, та вони поступово збільшуються тому треба бути готовими до того, що потреби в дистанційному навчанні незабаром різко зростуть. Але впровадження соціальних інформаційних технологій потребує певної мотиваційної обумовленості, соціально-психологічної та методичної підготовки.

Автор розглядає стан цих соціокультурних факторів інформатизації на прикладі конкретного навчального закладу.

Зараз більшість студентів вміють працювати на комп’ютері на рівні освітніх потреб, тому використання сучасних інформаційних технологій не зустріне перешкод через невміння користуватися ними.

Згідно дослідження, викладачі і студенти в цілому позитивно ставляться до впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. Основними перешкодами в ефективному використанні комп'ютерів на заняттях є недостатня обізнаність викладачів щодо можливостей комп'ютера як методичного засобу, мала кількість методичної літератури з цих питань, недостатня матеріально-технічна база. Виявлена динаміка комп’ютерної забезпеченості студентів, що дає підставу для реального впровадження елементів дистанційних технологій у навчальний процес.

ВИСНОВКИ

Зроблені висновки щодо досягнення мети і дослідницьких завдань. Основним результатом проведеного дослідження є визначення соціокультурних умов та наслідків інформатизації вищої освіти в сучасній України, аналіз ролі інформатизації вищої освіти у формуванні нового типу особистості та культури інформаційного суспільства.

Інформатизацію визначено як комплекс дій, спрямованих на оперування інформацією з використанням комп'ютерної та комунікативної техніки. Відповідно, інформатизація освіти – це процес залучення нових джерел інформації, застосування нових засобів управління нею, зміна методики навчання і контролю знань на базі всебічного використання комп'ютерної, комунікаційної та мультимедійної техніки.

Інформатизація навчального процесу зумовлює модифікацію функцій соціального інституту освіти. Зокрема, інформатизація сприяє формуванню еліти інформаційного суспільства, надає можливості більш гнучко забезпечувати процес безперервної та заочної освіти, сприяє залученню до віртуальних спільнот, соціалізації у мережному співтоваристві, забезпечує соціальну мобільність завдяки отриманню високостатусних професій інформаційного типу, змінює споживчі стандарти, уможливлює включення в процеси глобалізації, значно стимулює самоосвіту.

В освіті існують латентні явища, джерелом яких є недоліки у здійсненні інформатизації освіти. Серед них, насамперед, можна зазначити такі, як новий тип відчуження, що характеризується відходом людини від дійсності та зануренням у віртуальний світ; підвищення рівня агресії через вплив агресивних комп'ютерних ігор; соціальна самоізоляція адепта мережі і комп’ютерщика, створення комп’ютерних вірусів; хакерство.

Інформатизація освіти впливає на формування особистості інформаційного суспільства, якій властиві як позитивні, так і негативні риси, що обумовлено специфікою трансформації суспільства, особливостями ментальності української молоді.

Але позитивний вплив інформатизації освіти на становлення нового типу особистості інформаційного суспільства більш вагомий, ніж негативний.

Завдяки інформатизації у ВНЗ студент включається в специфічне інформаційне середовище – кіберсвіт. Інформатизація, формуючи нові напрями та практики ідентифікації, включає студентів до числа суб’єктів інформаційного суспільства. Вона сприяє формуванню компонентів для інформаційної диспозиції, зокрема, формує потребу в комп'ютері і тих можливостях, які він надає, створює сприятливу ситуацію для задоволення інформатизаційних потреб, сприяє інтерналізації та екстерналізації інформаційних цінностей.

Інформатизація забезпечує формування інформаційної культури, яка в умовах освіти набуває специфічних рис. Головними показниками освітньої інформаційної культури є: міра напруженості і насущності потреби в освітній інформації; тип відносин до освітньої інформації і її функцій; міра використання літератури, періодики, Інтернету; ступінь поінформованості в галузі сучасних інформаційних технологій; володіння комп'ютером, Інтернетом тощо.

Для реалізації заходів з інформатизації необхідна відповідна соціальна технологія, яка всебічно враховує соціальні й культурні аспекти.

Усе більш широке використання інформаційних технологій дає змогу вдосконалити процес навчання, трансформувавши його з урахуванням росту обсягу досліджуваної інформації та ролі самостійної роботи студентів. Однією з важливих соціальних інформаційних технологій в освіті є дистанційне навчання.

Теоретичні положення щодо зростання значення знання та інформації для суспільства та особистості отримали в дисертації емпіричне підтвердження.

Емпіричні і теоретичні дані свідчать про становлення нового типу особистості та культури інформаційного суспільства. Зазначені явища поки існують як тенденції. Ще досить значним є відсоток явищ, властивих індустріальному суспільству. Але наявність чітких тенденцій породжує сподівання на більш високі темпи трансформації суспільства та особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В фахових виданнях:

Швец Д. Е. Образовательные технологии и информационное общество // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики. – Київ – Запоріжжя – Одеса. – 2002. – Вип. 13-14. – С. 196-207.

Швец Д. Е. Социология управления образованием: анализ сопряжения предметных областей // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – 2002. ? Вип. 27. – С. 214-224.

Швец Д. Е. Современное общество и образование: проблемы социологического измерения // Грані. – 2003. – Вип. №1(27). – С. 82-87.

Швец Д. Е. Информационная культура учебного заведения // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – 2003. – Вип. 29. – С. 199-203.

Швець Д. Є. Роль латентних процесів, функцій і явищ в структурі соціальних технологій освіти // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики. – Київ – Запоріжжя – Одеса. – 2003. – Вип. 20. – С. 121-129 .

Швець Д. Є. Інформатизація освіти як фактор формування ідентичності // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. – Вип. 37. – К.: український центр духовної культури, 2003. – С. 234-244.

В наукових збірниках:

1. Швець Д. Є. Соціологічні аспекти інформатизації вищої освіти // Економіка. Вісник рівненського державного технічного університету: Зб. наук. праць. – Вип. 2(9). – Рівне. – 2001. – С. 398-403.

2. Швец Д. Е. Применение информационных технологий в образовании // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя, ЗДІА. – Вип. №7. – 2001. – С. 52-57.

3. Швець Д. Є. Роль інформаційних технологій в освіті на сучасному етапі // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя, ЗДІА. – Вип. №6. – 2001. – С. 123-126.

4. Швець Д. Є. Соціальна необхідність комп’ютеризації освіти // Збірник наукових праць (Матеріали науково-практичної конференції „Інформаційні технології в освіті” (16-18 травня 2001 р.)). – Бердянськ: БДПІ. – 2001. – С. 343-347.

5. Швец Д. Е. Социологические исследования эффективности виртуального лабораторного практикума // Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. праць / Херсонський державний педагогічний університет. – Херсон: Айлант. – 2001. – С. 159-160.

АНОТАЦІЯ

Швець Д. Є. Соціокультурні аспекти інформатизації вищої освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004.

Дисертаційне дослідження містить результати теоретичного та емпіричного вивчення соціокультурних умов та наслідків інформатизації вищої освіти. Аналізуються модифікації функцій соціального інституту освіти під впливом інформатизації. Досліджується вплив інформатизації освіти на становлення особистості студента. Характеризуються відмінності у соціалізації, ідентифікації, ціннісних орієнтацій студентів з високим рівнем інформаційної культури. Розглядається інформатизація освіти як соціальна технологія.

Ключові слова: інформаційне суспільство, інформатизація освіти, вища освіта, соціалізація, ідентифікація, ціннісні орієнтації, функції освіти, соціальні технології, особистість студента, інформаційна культура.

АННОТАЦИЯ

Швец Д. Е. Социокультурные аспекты информатизации высшего образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2004.

Диссертационное исследование содержит результаты теоретического и эмпирического изучения социокультурных условий и следствий информатизации высшего образования. Дается анализ модификаций функций образования как социального института под влиянием информатизации. Исследуется влияние информатизации образования на становление личности студента. Характеризуются отличия в социализации, идентификации, ценностных ориентаций студентов с высоким уровнем информационной культуры. Рассматривается информатизация образования как социальная технология.

Ключевые слова: информационное общество, информатизация образования, высшее образование, социализация, идентификация, ценностные ориентации, функции образования, социальные технологии, личность студента, информационная культура.

ANNOTATION

Shvetz D. E. Sociocultural Aspects of Higher Educational Informatization. – The Manuscript.

The Thesis on candidate degree competition of the sociological sciences on speciality 22.00.04 - Special and Branch Sociology – Kiev National University by Taras Shevchenko. – Kiev, 2004.

Dissertation study contains the results of theoretical and empirical study of sociocultural conditions and effect to higher educational informatization. The function modification analysis of education as social institutional enterprise under the informatization influence is given. The educational and informational influence on the student personal formation is being researched. The differences in socialization, identification, value orientation of students having high level of informational culture are characterized. Educational informatization is considered as social technology.

Keywords: information society, educational informatization, higher education, socialization, identification, value orientation, functions of education, social technologies, student personality, informational culture.