КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Свідерська Інна Миколаївна
УДК 388.433
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
Дем’яненко Сергій Іванович
Київський національний економічний університет,
професор кафедри економіки агропромислових формувань
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Могильний Олексій Миколайович,
Секретаріат Кабінету Міністрів України
головний спеціаліст Управління
координації здійснення аграрної політики
кандидат економічних наук
Кобута Ірина Вікторівна,
Національний науковий центр
“Інститут аграрної економіки” УААН,
старший науковий співробітник відділу ціноутворення та кон’юнктури ринку
Провідна установа: Національний аграрний університет,
Кабінет Міністрів України, кафедра державного управління, м. Київ
Захист відбудеться “9” вересня 2004 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 201
Автореферат розісланий “ 5” серпня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, професор Федонін О.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах невизначеності державної аграрної політики та відсутності чіткої стратегії її розвитку особливого значення набуває удосконалення та пошук адекватних механізмів цього розвитку. Враховуючи, що сільське господарство є специфічною галуззю господарського комплексу, запровадження його раціональної підтримки є одним із основних завдань держави.
Внутрішня державна підтримка сільського господарства обумовлена об’єктивною необхідністю і визначається домовленостями між країнами в рамках Світової організації торгівлі (СОТ), яка своїми правилами та угодами регламентує тенденції скорочення підтримки. Важливого значення набуває вплив окремих механізмів і заходів державної підтримки на стан сільського господарства. Основним завданням раціональної державної підтримки є підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому та на зовнішньому аграрних ринках, а також розвиток сільських територій. При цьому регулююча роль держави, спрямована на підтримку вітчизняних виробників, має здійснюватися заходами та механізмами, що не повинні суперечити принципам СОТ і зобов’язанням, які візьме на себе Україна при вступі до цієї організації, та бути дієвою і раціональною для вітчизняних виробників.
Завдання раціональної підтримки сільського господарства набуває для України особливого значення, враховуючи ту обставину, що внутрішній платоспроможний попит населення залишається досить низьким. Тому держава не в змозі проводити політику субсидування сільського господарства за рахунок споживачів. Окремо має проводитися підтримка села та сільських територій. Важливим напрямком аграрної політики є програми “зеленої скриньки” Угоди про сільське господарство СОТ, спрямовані на удосконалення ринкової та виробничої інфраструктури, забезпечення продовольчої безпеки в країні і завоювання стабільних позицій на світових аграрних ринках.
Сучасна економічна думка нагромадила великий досвід з питань особливостей агропродовольчого комплексу, необхідності його підтримки та регулювання в поєднанні з зовнішньоекономічними стратегіями організації підтримки. Основні положення сучасних теорій державного регулювання та необхідності їх здійснення в аграрному секторі викладені в працях зарубіжних вчених С. Аланока, Дж. Кейнса, Ж.Б. Сея, Л. Штріве, Ш. фон Крамон Таубаделя, Л. Хоффманна, М. Трейсі та ін. Серед досліджень вітчизняних вчених окремі аспекти формування механізмів державної підтримки аграрного виробництва висвітлено в роботах В.Г. Андрійчука, С.І. Дем’яненка, С.М. Кваші, О.М. Могильного, Л.В. Молдован, В.М. Нелепа, Б.Й. Пасхавера, Н.В. Сеперович, В.Р. Сіденко, М.Й. Хорунжого та ін. Особливостям розвитку державної політики підтримки в аграрному секторі України в умовах вступу до СОТ присвячені дослідження І.В.Кобути, С.Г. Осики, В.Т. Пятницького та ін.
Разом з тим значна частина проблемних питань цієї складної та багатогранної теми потребує докладнішого вивчення. Залишаються недослідженими: пріоритетні напрямки державної політики підтримки сільського господарства, спрямовані на довгостроковий розвиток галузі на заміну державної підтримки поточних потреб аграрного виробництва; підвищення ефективності окремих механізмів державної підтримки сільського господарства України; концептуальні засади сучасної аграрної політики та місце в них державної підтримки; відповідність державної підтримки сільського господарства України принципам лібералізаційних процесів СОТ. Актуальність і вагома практична значущість визначених питань, їх недостатнє висвітлення у вітчизняній економічній літературі зумовило вибір теми, мети та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету згідно з планом наукового дослідження за темою “Удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного функціонування підприємств АПК” (номер державної реєстрації РК 0101U007343). Автором особисто проведено аналіз державної політики підтримки аграрного виробництва, досліджено особливості державної підтримки сільського господарства в Україні на відповідність її вимогам СОТ.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є обґрунтування напрямків державної підтримки аграрного виробництва в Україні, на основі оцінки ефективності окремих механізмів її реалізації для вітчизняних виробників, аналіз існуючих тенденцій світового досвіду щодо підтримки галузі та багатосторонніх домовленостей України при вступі до СОТ.
Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:
· окреслено теоретичні засади необхідності підтримки аграрного виробництва;
· узагальнено наявну теоретико-методологічну базу проведення підтримки сільського господарства в світі та згідно з вимогами СОТ;
· оцінено сучасний стан політики підтримки аграрного сектору України;
· визначено ефективність впливу окремих механізмів державної підтримки на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції та загальну продуктивність факторів виробництва;
· досліджено існуючі механізми державної підтримки аграрного виробництва України, виявлено їх основні упущення та проблемні аспекти з метою їх подальшого удосконалення;
· визначено пріоритетні напрямки розвитку та механізми державної підтримки аграрного виробництва відповідно до вимог СОТ;
· обґрунтовано концептуальні засади сучасної аграрної політики та місце в них державної підтримки.
Об’єктом дослідження є аграрна політика, спрямована на регулювання та підтримку сільського господарства в умовах його інтеграції до світових аграрних ринків.
Предметом дослідження є державна підтримка аграрного виробництва в процесі входження України до Світової організації торгівлі.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, дослідження світової науки в галузі міжнародних економічних відносин, праці вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно формування державної підтримки аграрного виробництва.
Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань використано загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження державної підтримки аграрного виробництва: монографічний - для дослідження підтримки сільського господарства як складової аграрної політики держави, економіко-статистичний – для оцінки складових підтримки аграрного виробництва, історико-логічний – для визначення тенденцій в політиці підтримки сільського господарства, економетричний – для моделювання державної підтримки сільського господарства України, а також методи наукової абстракції, порівняння, аналізу і синтезу, кількісного та якісного аналізу, визначення середніх і графічний.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України щодо підтримки аграрного виробництва, статистична інформація Державного комітету статистики України, дані Міністерства аграрної політики України, інформаційні матеріали СОТ, Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), а також інших організацій ООН, Європейської комісії, матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані в періодичних виданнях та розміщені в мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів, отриманих особисто автором, полягає в наступному:
вперше:
- науково обґрунтовано термін “раціональна державна підтримка” сільського господарства в контексті вимог СОТ. Раціональна державна підтримка аграрного виробництва полягає в комплексі дій та заходів, спрямованих державою на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, в поєднанні з соціальним захистом населення та комплексним розвитком сільських територій;
- за допомогою моделей лонгітюдних даних зроблено оцінку впливу окремих механізмів державної підтримки на обсяги виробленої сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами України та на загальну продуктивність факторів виробництва, що дозволило оцінити існуючу державну підтримку з точки зору її раціональності та економічної вигоди для аграрних підприємств та посилення розвитку сільських територій;
- доведено на основі моделей лонгітюдних даних значний вплив на загальну продуктивність факторів виробництва таких механізмів державної підтримки, як часткова компенсація процентів за кредити підприємствам АПК, дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти, фінансування інновацій, введення в експлуатацію доріг, освіта; а також те, що на обсяги виробленої сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами значний вплив мають такі механізми підтримки, як дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти, а також фінансування інновацій;
удосконалено:
- сучасні концепції напрямків державної підтримки аграрного виробництва. Зокрема встановлено, що досвід країн з розвиненою ринковою економікою не завжди відповідає реаліям вітчизняної аграрної економіки, яка потребує ефективних механізмів підтримки, адекватних економічним можливостям і доцільності;
- пріоритетні напрями підтримки аграрного виробництва за умов вступу України до СОТ і дотримання багатосторонніх домовленостей, які спрямовані на стабілізацію державної підтримки шляхом створення ефективної ринкової інфраструктури, через забезпечення використання заходів “зеленої скриньки” та соціального розвитку села;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні засади державної підтримки аграрного виробництва в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки та вступу України до СОТ та виявлено її переваги і недоліки для аграрного сектору економіки країни, вітчизняних споживачів, міжнародної торгівлі.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані Верховною Радою України, Міністерством аграрної політики України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України під час розробки окремих програм державної підтримки аграрного виробництва, нормативно-правових актів стосовно механізмів підвищення конкурентноздатності вітчизняної аграрної продукції.
Прикладне значення результатів дисертації підтверджуються довідками про їх використання Верховною Радою України Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин та Міністерством аграрної політики України під час розробки законопроекту “Про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі України” (довідка №06-13/15-185 від 6.11.2003 року) та підготовці міжнародної конференції (довідка №23-1/245 від 7.04.2004 року). Основні положення дисертації знайшли відображення в навчальній дисципліні “Менеджмент виробничих витрат”, яка викладається згідно з програмою підготовки магістрів з економіки агропромислових формувань у Київському національному економічному університеті (довідка від 14.05.2004).
Особистий внесок здобувача дисертаційного дослідження. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто.
Апробація результатів досліджень. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2002” (м. Дніпропетровськ, 5-7 березня 2002 року), Міжнародній науково-методологічній конференції ”Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, 16-17 травня 2002 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 5-6 грудня 2002 року), Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 11-13 грудня 2002 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19-20 лютого 2003 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності” (м. Київ, 19-20 травня 2004 року).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,4 д. а., з яких 6 – у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 1,6 д. а.), 5 – в інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків, викладена на 200 сторінках комп’ютерного тексту, містить 22 таблиці на 22 сторінках, 16 рисунків на 16 сторінках і додатки загальним обсягом 34 сторінок. Список використаних джерел містить 183 найменування на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.
У розділі 1 “Підтримка сільського господарства як складова аграрної політики держави та умови СОТ щодо її здійснення” обґрунтовано поняття раціональної підтримки, узагальнено теоретичні підходи до державної підтримки сільського господарства, систематизовано особливості сільського господарства як галузі, що обумовлюють необхідність проведення державної підтримки; на основі існуючих методик обрахунку рівня підтримки сільського господарства визначено основні тенденції в державній підтримці та механізми її здійснення в країнах з ринковою економікою і країнах, що розвиваються, в контексті правил і вимог СОТ, а також зроблено висновки про можливість їх застосування в Україні.
За умов неоднозначності трактування цілей аграрної політики України та її основних пріоритетів нами запропоновано визначення раціональної підтримки, яке полягає в комплексі дій та заходів, спрямованих державою на підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства на внутрішньому та світових аграрних ринках у поєднанні з соціальним захистом населення і розвитком сільських територій.
Дане визначення передбачає, що раціональна підтримка має бути спрямована на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції і надаватися, не викривлюючи торгівлю та не створюючи соціальної напруги в суспільстві. Критерієм раціональності державної підтримки може бути залежність між витратами з державного бюджету та зростанням конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також підвищення добробуту сільського населення.
Уточнення поняття раціональної підтримки забезпечило визначення пріоритетів аграрної політики держави, розробку її напрямків на основі дієвих та ефективних механізмів їх імплементації. Встановлено, що необхідність державної підтримки полягає в специфіці національного аграрного сектору, якому притаманні: по-перше, коливання цін на сільськогосподарську продукцію і доходів її виробників, що спричинено природними та економічними чинниками, по-друге, низька еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію у порівнянні з продукцією промисловості, по-третє залежність сільськогосподарських товаровиробників від промислового, фінансового, торговельного капіталу, який діє за недосконалої конкуренції на противагу аграрним підприємствам, що функціонують в умовах, наближених до чистої конкуренції, по-четверте, неоднозначна регуляторна державна політика, яка не завжди має позитивний вплив на розвиток аграрного сектору.
Обґрунтовано переваги та недоліки різних методик визначення рівня підтримки аграрного виробництва на основі аналізу підходів до їх обрахунку та економічного змісту. Зазначено, що в зв’язку із проведенням реформ державної політики підтримки, а в країнах ОЄСР - ускладнення та зростання кількості застосовуваних заходів і механізмів підтримки, приведення їх у відповідність до класифікації СОТ (дозволені заходи - заходи “зеленої скриньки”, “блакитної скриньки” та заходи, які необхідно скорочувати – заходи “жовтої скриньки”) виникла необхідність уточнення обрахунку показників виміру підтримки з 1999 р. У роботі проаналізовано загальний показник підтримки (ОЗП), показник еквіваленту підтримки споживача (ЕПС), показник еквіваленту підтримки виробника (ЕПВ), номінальний коефіцієнт допомоги виробнику (НКДВ) та номінальний коефіцієнт допомоги споживачу (НКДС).
Перевагою цієї методики є визначення впливу державної політики підтримки аграрного виробництва та можливості її порівняння й оцінки в часовому, просторовому вимірі, а також у розрізі видів сільськогосподарської продукції.
Обґрунтовано, що держана підтримка має раціонально поєднуватися з ринковими механізмами і спричиняти конкурентну боротьбу сільськогосподарських виробників за ефективне використання бюджетної допомоги. Світовий досвід відзначає тенденцію щодо скорочення обсягів субсидій для сільського господарства, які вважаються неефективними та нераціональними і, як наслідок, ведуть до надмірних витрат державного бюджету та зростання рівня податкового навантаження на інші сектори економіки.
У результаті систематизації державної підтримки аграрного виробництва в країнах з розвиненою економікою визначено, що підтримка ринкових цін є занадто витратною і не завжди ґрунтується на раціональних та ефективних механізмах, що і спричинює її поступові зміни. Україна має врахувати ці недоліки та поряд з пріоритетним світовим досвідом відстоювати національні інтереси та реальні економічні можливості в тісному поєднанні з намірами вступу до СОТ.
Відповідно до вимог Уругвайської угоди про сільське господарство заходи внутрішньої підтримки можна розділити на такі, що підлягають обов’язковому скороченню, і на такі, що не підлягають обов’язковому скороченню. Останні безпосередньо не впливають на ринкові процеси і умови конкуренції. Це так звані заходи “блакитної скриньки”, “зеленої скриньки” та заходи спеціального та диференційованого режимів. Заходи, які мають поступово скорочуватися, відносяться до так званої “жовтої скриньки”, за умови, що їх вартісна оцінка сукупного виміру підтримки (СВП) не перевищує для розвинених країн 5%, а для країн, що розвиваються, 10% вартості валової продукції сільського господарства як для продуктової так і непродуктової підтримки. Підтримка сільського господарства України заходами “жовтої скриньки” з урахуванням податкових пільг становить 78%, а без податкових пільг – 60% у загальній вартості внутрішньої підтримки сільського господарства. Бюджетні трансферти на 70% складаються із заходів “зеленої скриньки”.
Лібералізація торгівлі сільськогосподарською продукцією відповідно до результатів Уругвайського раунду СОТ зображена в табл. 1.
Таблиця 1
Лібералізація торгівлі сільськогосподарською продукцією відповідно до результатів Уругвайського раунду СОТ, %
Напрями лібералізації | Розвинені країни (період виконання 1995-2000 рік) | Країни, що розвиваються
(період виконання 1995-2004)
Зниження ставок імпортних тарифів | -36 | -24
Внутрішня підтримка
Загальне скорочення (СВП) підтримки у секторі |
-20 |
-13,3
Експортні субсидії
Розмір субсидій (бюджетні витрати) |
-36 |
-24
Обсяги експорту продукції, що субсидується | -21 | -14
У розділі 2 “Аналіз складових підтримки аграрного виробництва в сучасній аграрній політиці України” систематизовано сучасну аграрну політику України з точки зору змін у політиці підтримки аграрного виробництва, наведені основні періоди застосування окремих механізмів державної підтримки та обґрунтовано основні недоліки політики державної підтримки.
Систематизація та періодизація державної підтримки аграрного виробництва України свідчить про недостатню економічну ефективність використання бюджетного фінансування з огляду на довгостроковий розвиток сільського господарства. Про це свідчить низький рівень ефективності аграрних підприємств та, як наслідок, низька конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції на внутрішньому та світовому ринках.
Державна підтримка аграрного виробництва була ситуативною реакцією на існуючі проблеми галузі: вирішення короткострокових проблем і подолання кризового стану, що в цілому створювало негативні соціально-економічні наслідки для довгострокового розвитку. Про нестабільність державної підтримки свідчать показники відносного ЕПВ та відносного ЕПС, які мали значні коливання.
Адміністративний характер державного втручання не завжди мав однозначно позитивний вплив. Так, започатковане обмеження на фізичне переміщення продукції між регіонами відобразилося на цінах і доходах виробників, зростанні цін на продукти харчування (хліб, крупи), а також породжувало свавілля та зловживання, а це призвело до ускладнення фінансово-економічного стану аграрних підприємств.
Установлено складові політики державної підтримки аграрного виробництва в Україні та визначено основні переваги й недоліки окремих механізмів їх надання. Так, зміни в механізмі оподаткування сприяли створенню чітких, прозорих і передбачуваних правил стягнення податків. Проте, упущеннями такого механізму є:
· спрямованість на вирішення короткострокових проблем трансформаційного періоду, породження зловживань щодо порядку нарахування, виплат і використання бюджетних коштів;
· суцільність податкової підтримки, в той час як адресна підтримка потенційно сильних підприємств привела б до більш позитивного ефекту;
Система оподаткування має стимулювати розвиток ринків, забезпечувати горизонтальну та вертикальну рівність в оподаткуванні.
Недоліком механізму кредитування є:
· недостатня забезпеченість потреби в короткострокових кредитах (на 50-60%) та в довгострокових (на 10-15%), що стримує інвестиційно-інноваційний розвиток сільського господарства, а особливо галузі тваринництва;
· відсутність рівного доступу до кредитів аграрних підприємств усіх форм власності і господарювання.
Митно-тарифна політика, на наш погляд, потребує забезпечення підвищення митних тарифів на окремі види продукції сільського господарства, виробництво яких потребуватиме захисту на внутрішньому ринку, не підвищуючи середній розмір митних тарифів.
Дослідженням встановлено, що міра використання механізму підтримки споживачів шляхом надання адресної соціальної допомоги громадянам з низьким рівнем доходів є недостатньою. В США через такий механізм підтримки надходить 40% державної допомоги сільському господарству країни, а також вирішуються соціальні проблеми суспільства. Такий досвід є особливо актуальним для України.
У роботі обґрунтована необхідність державної підтримки виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції (м’ясо ВРХ, свинина), яка має бути спрямована на зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції шляхом підвищення продуктивності тварин, запровадження нових технологій виробництва та управління, введення стандартів якості сільськогосподарської продукції відповідно до міжнародних вимог, а також підвищення купівельної спроможності населення.
У розділі 3 “Напрями розвитку аграрної політики підтримки сільського господарства в рамках вимог СОТ” - запропоновано основні шляхи і напрями удосконалення державної підтримки аграрного виробництва через підвищення державного фінансування заходів загального призначення та зміни в концептуальних засадах сучасної аграрної політики, проаналізовано вплив окремих механізмів державної підтримки на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції та на загальну продуктивність факторів виробництва. Обґрунтовано ринкову орієнтацію вітчизняної продукції сільського господарства залежно від державної підтримки.
Стратегія розвитку сільського господарства має базуватися на раціональному розподілі фінансової підтримки, орієнтуючись на заміщення підтримки сільськогосподарського виробництва наданням можливості розвитку ринкової та соціальної інфраструктури села:
- використання перерозподілу ресурсів (земля, капітал, праця) від менш ефективних сільськогосподарських підприємств до більш ефективних;
- підвищення рівня використання ринкових важелів регулювання економіки в аграрному секторі;
- орієнтація на дієві та ефективні механізми підтримки сільськогосподарських товаровиробників;
- відповідність заходів аграрної політики перспективним напрямкам інтеграції України до міжнародних організацій та світових аграрних ринків.
Зростання актуальності підвищення ефективності державної аграрної політики спричинює стрімке зростання значення сучасного апарату моделювання на основі використання лонгітюдних даних (panel data model). Перевагою регресійної моделі лонгітюдних даних є те, що вона дозволяє виявити вплив кількох чинників на результативну ознаку в територіальному та часовому розрізах.
Огляд економічної літератури та результати власних досліджень показують, що важливими чинниками впливу на загальну продуктивність факторів виробництва і обсяги сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарських підприємствах України є державна непряма підтримка, субсидії для сільського господарства в цілому та товаровиробникам окремої аграрної продукції - зокрема. Для моделювання впливу державної підтримки на аграрне виробництво та загальну продуктивність факторів виробництва в розрізі 24 областей України та Автономної республіки Крим за 1999-2002 роки автором використовується економетричний пакет STATA.
Для моделювання обсягу виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємств під впливом державної підтримки можна записати рівняння в такому вигляді:
Outputenter=б+в1 Iaboragroit+в2 costagroit+в3 meatsubsidyit+в4 milksubsidyi+ +в5 innovait+в6 roadsit + в7 creditit + еit, (1)
де і-індекс області, t-індекс проміжку часу;
Outputenter – виробництво сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами (млн. грн. в цінах 2000 р., Державний комітет статистики України);
Iaboragro – витрати на заробітну плату та соціальні відрахування в сільськогосподарських підприємствах (тис. грн., Державний комітет статистики України);
costagro – матеріальні витрати на виробництво продукції сільського господарства (тис. грн., Державний комітет статистики України);
meatsubsidy - дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі (тис. грн., за даними Міністерства аграрної політики України);
milksubsidy – дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти (тис. грн., за даними Міністерства аграрної політики України);
innova – фінансування інновацій (тис. грн., Державний комітет статистики України);
roads – введення в експлуатацію доріг (км, Державний комітет статистики України);
credit - часткова компенсація процентів за кредити підприємств АПК (тис. грн., за даними Міністерства аграрної політики України).
Результати оцінки залежної змінної Yit – виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами України з 1999 по 2002 роки зображені в табл. 2.
Виходячи з отриманих результатів, можна записати рівняння в такому вигляді:
lnYit=-3,30-0,24lnIaboragroit+0,88lncostagroit+0,01lnmeatsubsidyit+
+0,13lnmilksubsidyit +0,3lninnovait+0,01lnroadsit – 0,004lncreditit + еit. (2)
У результаті дослідження отримано дані, що свідчать про значний вплив на обсяги виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами таких механізмів державної підтримки, як дотації сільськогосподарським виробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти. Зростання рівня таких дотацій на 1% приведе до зростання виробництва продукції на 0,13%. Такий розрахунок означає - якщо в 2002 році загальна сума дотацій становила 337 млн. грн., а обсяг виробництва 62106 млн. грн., то при зростанні суми дотацій на 1% (3,37 млн. грн.)
Таблиця 2
Результати оцінки залежної змінної Yit – виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами в Україні протягом 1999-2002 років
Пояснювальні змінні | Коефіцієнт
(Стандартна помилка) | Рівень значимості
Витрати на робочу силу (заробітна плата та соціальні відрахування) в сільськогосподарських підприємствах | -0,24
(0,175) | 0,168
Матеріальні витрати на виробництво продукції сільського господарства | 0,88?
(0,176) | 0,000
Дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молока та молочних продуктів | 0,13?
(0,03) | 0,000
Дотації сільськогосподарським виробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі | 0,10
(0,037) | 0,78
Фінансування інновацій | 0,027???
(0,013) | 0,052
Введення в експлуатацію доріг | 0,0080???
(0,0009) | 0,413
Часткова компенсація процентів за кредити підприємствам АПК | -0,004?
(0,0012) | 0,001
Cons | -3.29?
(1.187) | 0.007
RІ | в межах групи (within) | 0.5844
між регіонами (between) | 0,8880
Загальна (overall) | 0,8806
? коефіцієнт значимий на 1% рівня значимості (р-значення<0,01)
?? коефіцієнт значимий на 5% рівня значимості (0,01< р - значення <0,05)
??? коефіцієнт значимий на 10% рівня значимості (р - значення <0,1
Хаузман – статистика - ?І = 47,97
Рівень значимості = 0,000
виробництво продукції в сільськогосподарських підприємствах зросте на 0,13%, або на 80,7 млн. грн.
Значимим є такий вид підтримки, як фінансування інновацій. Зростання фінансування на 10% приведе до зростання виробництва сільськогосподарської продукції на 0,027%.
Дотації сільськогосподарським виробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі не є значимими, оскільки рівень значимості >0,1, але даний чинник має позитивний коефіцієнт впливу +0,01.
Введення в експлуатацію доріг не є значимим чинником, але має позитивний вплив, оскільки коефіцієнт додатній та становить 0,0008.
В результаті досліджень установлено, що загальний коефіцієнт детермінації становить 0,88, що свідчить про високу якість оцінювання моделей лонгітюдних даних.
Важливим елементом аналізу є визначення впливу механізмів державної підтримки аграрного сектору на загальну продуктивність факторів виробництва в сільськогосподарських підприємствах України:
cumtfp=б+ в1 meatsubsidyit+в2 milksubsidyit +в3 innovait+в4 roadsit + в5 creditit +в6 educit + еit, (3)
де cumtfp – загальна продуктивність факторів.
Результати оцінки впливу державної підтримки сільського господарства на загальну продуктивність факторів подані в табл. 3.
Таблиця 3
Результати оцінки впливу механізмів державної підтримки на загальну продуктивність факторів виробництва в Україні в 1999-2002 роки
Пояснювальні змінні | Коефіцієнт
(стандартна помилка) | Рівень значимості | Дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти | 0,099???
(0,034) | 0,06 | Дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі | 0,0779??
(0,034) | 0,032
Фінансування інновацій | 0,043??
(0,013) | 0,02
Введення в експлуатацію доріг | 0,0004
(0,0009) | 0,614 | Часткова компенсація процентів за кредити підприємствам АПК | 0,0019?
(0,0008) | 0,032 | Освіта | 0,047
(0,061) | 0,441 | RІ | в межах групи (within) | 0.79
між регіонами (between) | 0,0731 | Загальна (overall) | 0,37 | ? коефіцієнт значимий на 1% рівня значимості (р-значимості<0,01)
?? коефіцієнт значимий на 5% рівня значимості (р - значимості<0,05)
??? коефіцієнт значимий на 10% рівня значимості (0,05< р - значимості <0,1 | Хаузман – статистика - ?І = 20,68
Рівень значимості = 0,0021 | Виходячи з отриманих результатів, можна записати рівняння в такому вигляді:
lnYit = -1,87 + 0,78lnmeatsubsidyit + 0,99lnmilksubsidyit + 0,043lninnovait + +0,00047lnroadsit +0,0019lnicredit it +0,048lneducit + еit. (4)
Встановлено, що на продуктивність сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарських підприємствах мають вплив такі чинники:
- дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти зростання яких на 1% призводить до збільшення продуктивності на 0,09%;
- зростання фінансування інновацій на 1% призводить до збільшення продуктивності на 0,043%;
- фінансування освіти не є значущим чинником (це можливо пов’язано з лаговим ефектом), але має позитивний вплив, аналогічна ситуація з введенням в експлуатацію доріг;
- часткова компенсація процентів за кредити підприємствам АПК має позитивний вплив на 1% рівня значення і продуктивність зростає на 0,02%;
- дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі також мають позитивний ефект і при збільшенні дотацій на 5% продуктивність зросте на 0,07%.
На основі показників впливу державної підтримки на аграрне виробництво доведено, що конкурентоспроможними на світовому ринку є пшениця, кукурудза, ячмінь, олійні культури. Від’ємне значення відносного ЕПВ та відносного ЕПС, а також значення НКЗС, близьке до 1, свідчать про значну ринкову орієнтацію даних продуктів (підтримка в Україні значно нижча, ніж в світі, а також значно нижчі внутрішні ціни в порівнянні з світовими), але низька урожайність сільськогосподарських культур і продуктивності сільськогосподарських тварин не дають змоги з впевненістю сказати про можливість завоювання у теперішній час стабільних ніш на міжнародних ринках.
ВИСНОВКИ
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо комплексу проблемних питань у сфері державної політики підтримки аграрного виробництва в Україні в рамках вимог СОТ. За результатами проведених досліджень зроблено наступні наукові та практичні висновки:
1. Економічна криза в аграрному секторі в період ринкової трансформації національної економіки та специфічні особливості сільського господарства як галузі народного господарства вимагають проведення її державної підтримки. Остання має ефективно допомагати вирішувати існуючі проблеми в галузі, не спотворюючи цінові сигнали на ринку, й сприяти виходу вітчизняної конкурентоспроможної продукції на світові ринки. При цьому державна підтримка сільського господарства має сприяти комплексному розвитку сільських територій та відповідати правилам СОТ.
2. Узагальнюючи існуючі напрями державної політики підтримки, доводиться констатувати, що обґрунтована стратегія аграрної політики відсутня, її окремі програми мають декларативний та рекомендаційний характер, а також недостатнім є фінансове забезпечення передбачених вітчизняним законодавством заходів. Запропоновано проводити раціональну державну підтримку в рамках аграрної політики держави, яка передбачає комплекс дій та заходів спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства на внутрішньому та світовому аграрних ринках у поєднанні з соціальним захистом населення та розвитком сільських територій.
3. На основі умов доцільності проведення політики підтримки аграрного сектору, враховуючи потребу сектору в захисті, недосконалість дії ринкових механізмів, необхідність підвищення конкуренції, часові обмеження в проведенні захисту обґрунтовано критерій раціональності підтримки, який визначається як залежність між витратами з державного бюджету та зростанням конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також підвищення добробуту сільського населення.
4. Основними передумовами необхідності державної підтримки є різкі коливання цін на сільськогосподарську продукцію, низька еластичність попиту на неї, а також низькі доходи виробників аграрної продукції. Кількісне обчислення державної підтримки аграрного сектору визначається спеціальними показниками, які вказують на вплив державної політики підтримки, зокрема такими як, показник еквіваленту підтримки виробника та еквіваленту підтримки споживача. В рамках СОТ визначається показник сукупного виміру підтримки, який вказує на базовий рівень підтримки і слугує зобов’язанням до скорочення.
5. Доведено, що державна підтримка вітчизняної сільськогосподарської продукції є нестабільною та не завжди надається через ефективні механізми. Так, показник сукупного виміру підтримки становив в 1994-1996 роках 1,38 млрд. дол. США, в період 1997 - 1999 років - 0,607 млрд. дол. США, а в 2000-2003 роки - 1,08 млрд. дол. США, що створює ускладнення під час проведення переговорів щодо вступу України до СОТ.
6. Для аграрної політики України важливо, не повторюючи помилок країн з ринковою економікою, зокрема країн Європейського Союзу, використовувати ефективні механізми підтримки, виходячи з власних економічних можливостей, економічної доцільності та політичної волі.
7. Процес вступу України до СОТ вимагає переосмислення та перебудови аграрної політики на основі започаткування нової стратегії розвитку сільського господарства. Вона має бути спрямована на покращення інфраструктури українських аграрних ринків, підвищення ефективності секторів, що забезпечують сільське господарство ресурсами та використовують його продукцію (переробка, транспортування, зберігання продукції), технологічну модернізацію, спрямовану на досягнення стабільно високої врожайності та продуктивності тварин, розробку законодавчого забезпечення процесу інтеграції України до світових аграрних ринків, запровадження стандартів якості продукції гармонізованих з міжнародними, а також комплексний розвиток сільських територій.
8. Доведено відсутність стабільності та прозорості аграрної політики підтримки в поєднанні з невідповідністю її довгостроковим проблемам галузі. Аграрна політика в Україні характеризується ситуативною реакцією на існуючі проблеми та лобіюванням економічних інтересів її окремих підгалузей в поєднанні з адміністративним втручанням, що не призводить до вирішення проблем галузі.
9. Обґрунтовано, що використання фінансової підтримки сільського господарства не завжди має однозначний вплив на економіку галузі та країни в цілому. Важливими є спрямованість державної підтримки та механізми її надання. Як пріоритетні, визначено напрямки розвитку державної політики АПК через ефективну інфраструктуру аграрного ринку, впровадження системи цінового моніторингу, стимулюючої податкової системи, скорочення обсягів тіньового сектору економіки.
10. На основі економетричного методу дослідження встановлено, що окремі механізми державної підтримки аграрного сектору не однаково впливають на обсяг виробництва сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами. Так, значний вплив мають дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти, фінансування інновації. Позитивний вплив мають такі механізми, як введення в експлуатацію доріг, дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі, фінансування освіти. Проте такі механізми, як фінансування інновацій та освіта, а також введення в експлуатацію доріг фінансуються державою не в повному обсязі, що і не чинить значного впливу на зростання ефективності, а навпаки має зворотній ефект, особливо, коли фінансування відбувається за рахунок аграрних підприємств, що обумовлює відволікання коштів від безпосередньої виробничої діяльності.
11. Вивчення впливу окремих механізмів підтримки на загальну продуктивність факторів виробництва на основі моделей лонгітюдних даних підтверджує значимість компенсації процентів за кредити підприємствам АПК, важливість дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти, фінансування інновацій та освіти.
Нестабільність аграрної політики в цілому та державної підтримки зокрема відображена значною варіацією показників еквівалента підтримки виробника та еквівалента підтримки споживача, що в свою чергу призвело до значних коливань на ринку аграрної продукції. Так, в період з 1996 по 2001 рік відносний еквівалент підтримки виробників мав значні коливання від –4% до 16% в період з 1996 до 1997 року, в 1998 році даний показник становив 13%, а вже в період з 1999 по 2001 рік був у межах від –3 до 5%. Відносний еквівалент підтримки споживача також досить нестабільний і коливається в межах від – 13% в 1997 році до 12% в 1999 році. В 2001 році даний показник становив – 2%.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Свідерська І.М. Загальні аспекти інтеграції сільського господарства України до Світової організації торгівлі // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 8 – К.: КНЕУ, 2002. – С. 174-179. - (0,2 д. а.).
2. Свідерська І.М. Концептуальні засади сучасної аграрної політики України та місце в ній державної підтримки // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 10 - К.: КНЕУ, 2003. – С. 198-203. - (0,2 д. а.).
3. Свідерська І.М. Підвищення конкурентоспроможності аграрного підприємства як одне із завдань економічної роботи // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 278-281. - (0,2 д. а.).
4. Свідерська І.М. Тенденції розвитку політики підтримки сільського господарства в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 189: в 5 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 612-624. - (0,4 д. а.).
5. Свідерська І.М. Підтримка сільського господарства як важливий чинник сучасної аграрної політики // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. Ч. 1 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амосова, Г.Є. Мазнєва. Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2002. С. 242-243. - (0,2 д. а.).
6. Свідерська І.М. Державна підтримка сільського господарства та її вплив на аграрну політику // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 190: в 4 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 380-387. - (0,4 д. а.).
В інших виданнях:
7. Свидерская И.Н. Анализ процесса вступления Украины во Всемирную организацию торговли // Праці Другої міжнародної третьої Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” Ч.3. / Ред. кол. Ступін О.Б., Александров О.И. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 156-159. – (0,3 д. а.).
8. Свідерська І.М. Підтримка сільського господарства як складова аграрної політики держави // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми перспективи / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: В 2 т. – Т.1 – К.:ІАЕ УАН, 2003. – С.154-155. – (0,1 д.а.).
9. Свідерська І.М. Уругвайський раунд Світової організації торгівлі та його вплив на сільське господарство // Матеріали V науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. – Т.15. Економіка. – Дніпропетровськ: наука і освіта, 2002. – С. 26-27. - (0,1 д.. а.).
10. Свідерська І.М. Аналіз митно-тарифного регулювання
