КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

СЕМЕНІХІН Іван Миколайович

УДК 355.073.52 (048)

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

спеціальність 08.04.01- фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Лютий Ігор Олексійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Ковальчук Трохим Тихонович, Інститут законодавства Верховної Ради України, перший заступник директора інституту,

кандидат економічних наук, доцент Гапонюк Микола Анатолійович, Київський національний економічний університет, заступник завідувача кафедри фінансів.

Провідна установа: Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, відділ управління державними фінансами, м. Київ.

Захист відбудеться 22 грудня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90А, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий ____ листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За роки незалежності України хоча й відбулися значні економічні перетворення, проте не сформована адекватна сучасним вимогам фінансова система, складовою якої є фінансове забезпечення армії. Нинішній механізм фінансового забезпечення армії має суттєві недоліки і не повністю забезпечує реформування та розвиток армії з переходом її на контрактну основу комплектування в умовах трансформації національної економіки. На сьогодні не сформовано системного підходу до фінансового забезпечення військ, включення його в загальнодержавний процес ринкових перетворень.

Актуальність теми. На сучасному етапі реформування збройних сил в умовах трансформації економіки України відбуваються суттєві зміни у механізмі їх фінансового забезпечення. В умовах ринкової економіки велике значення має наявність виваженої фінансово-економічної політики, спрямованої на виконання державою притаманних їй функцій, зокрема забезпечення захисту національного суверенітету. Зазначене вимагає аналізу та дослідження тих трансформаційних процесів, що відбуваються у фінансовій системі держави, а відповідно, й у фінансуванні Збройних Сил України. Дана робота орієнтована на наукове обгрунтування розвитку і вдосконалення фінансового забезпечення армії.

Обороноздатність Збройних Сил України повністю залежить від рівня соціально-економічного розвитку держави, яка на утримання військ щорічно виділяє відповідні фінансові ресурси, перерозподіл яких здійснюється через складові фінансового механізму з метою своєчасного і повного забезпечення оборонних потреб.

На думку вітчизняних вчених наслідки використання постсоціалістичних форм та методів управління економікою до цього часу негативно впливають на фінансове забезпечення армії, а запозичення досвіду розвинених країн при втіленні в реалії наштовхується на перешкоди, оскільки в Україні до цього часу використовуються командно-адміністративні принципи управління національною економікою, що безпосередньо впливає на фінансово-економічний стан Збройних Сил України.

Фінансові потреби Міністерства оборони України постійно не задовольняються. Отже, виникають питання пошуку додаткових джерел фінансування військ за рахунок їх власних коштів, що безумовно позитивно впливає на їх фінансово-економічний стан. Разом з тим, актуальним на сьогодні є необхідність перегляду законодавчо-правової бази, яка регламентує внутрішньо-господарську діяльність військ, оскільки діюча система не стимулює війська самостійно заробляти кошти.

Існують дослідження зарубіжних вчених теоретичних основ фінансового забезпечення держави, у тому числі й армії, серед яких необхідно виділити роботи Ж. Бодена, А. Вагнера, Т. Гоббса, Д. Карафи, Д.Кейнса, Д. Локка, Н. Макіавелі, Т. Мена, С. Пуфендорфа, Д.Рікардо, П.Самуельсона, Л. фон Секендорфа, Ж. Сісмонді, А.Сміта, А. Штейна, А. Шеффле, Ф. Юсті та інших. Цінним для України є практичний досвід і його теоретичне узагальнення в дослідженнях фінансового забезпечення збройних сил радянськими ученими. Значний внесок в розробку теорії і практики фінансово-економічних відносин належить відомим російським науковцям: А. Александрову, Г. Базарову, А. Бірману, Є. Вознесенському, В. Дьяченку, В.Квасницькому, О.Пожарову, М. Шерменєву та ін. Серед видатних українських вчених, що досліджували питання фінансового забезпечення збройних сил, слід виокремити праці Б. Андресюка, О. Василика, А. Гальчинського, А. Даниленка, Т. Ковальчука, І.Лукінова, В. Мунтіяна, Ю. Палкіна, В. Федосова, А. Чухна та багатьох інших.

Разом з тим, низка проблемних питань фінансового забезпечення збройних сил потребує подальшого дослідження. Сьогодні постала необхідність більш повного розкриття сутності і значення фінансового забезпечення армії, чіткого визначення його ролі і функцій, глибокого аналізу зарубіжного досвіду фінансового забезпечення армії, що особливо важливо в умовах використання внутрішніх джерел фінансування, а також визначення шляхів виходу Збройних Сил України із існуючого складного стану фінансування.

У роботі питання теорії і практики фінансового забезпечення військ досліджене з позиції формування, розподілу та використання оборонних асигнувань у період реформування Збройних Сил України. Проведений аналіз формування оборонного бюджету, що має практичне значення не тільки для життєдіяльності армії, але й для забезпечення оборони країни, захисту її суверенітету.

Дослідження фінансового забезпечення армії, яке посідає одне з чільних місць у фінансовій системі держави і бере участь у суспільному відтворенні, має важливе значення в умовах економічних перетворень в Україні з упровадженням казначейського обслуговування, бюджетної класифікації і бухгалтерського обліку та суттєвих змін у механізмі фінансового забезпечення військ. При цьому потрібно підкреслити, що він не спростився, а навпаки, ускладнився.

Актуальність дослідження пояснюється і тим, що питання фінансового забезпечення армії ще недостатньо вивчені, а ті дослідження, які проводяться сьогодні, не ґрунтуються на засадах системного підходу, що не дає потрібного позитивного впливу на покрашення фінансового забезпечення української армії. Зазначене є результатом відсутності достатньо обґрунтованих цілісних концепцій реформування Збройних Сил України. Саме такий підхід визначає актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково–дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка і виконана у відповідності і межах комплексної наукової теми “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень”, підрозділ “Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання”, шифр 01БФ040-01. У межах обраної теми автором розроблена концепція теоретичного і практичного обґрунтування фінансового забезпечення армії в умовах ринкової трансформації економіки України.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному аналізі фінансового забезпечення збройних сил щодо його вдосконалення та підвищення ефективності використання оборонних коштів в умовах трансформації економіки України.

Реалізація зазначеної мети обумовила вирішення таких завдань:

- подальшого вивчення теоретичних та методичних основ існуючої системи фінансового забезпечення сучасної армії та визначення пріоритетів його розвитку в умовах економічних перетворень в Україні;

- уточнення соціально-економічної сутності фінансового забезпечення збройних сил, обгрунтування принципів фінансування української армії;

- виявлення особливостей фінансового забезпечення збройних сил в умовах становлення ринкових відносин;

- дослідження складових механізму фінансового забезпечення збройних сил в умовах переходу на контрактну основу комплектування з урахуванням зарубіжного досвіду;

- визначення шляхів ефективного витрачання оборонних коштів та обгрунтування необхідності використання внутрішніх джерел фінансування армії;

- обгрунтування напрямів удосконалення організації фінансового забезпечення української армії;

- розробка пропозицій щодо покращення фінансового забезпечення розвитку соціально-економічної сфери Збройних Сил України.

Об’єктом дослідження є система економічних відносин в процесі реалізації фінансового забезпечення Збройних Сил України в умовах трансформації національної економіки.

Предмет дослідження складають теоретичні та методичні засади формування і реалізації складових механізму фінансового забезпечення Збройних сил України в умовах їх реформування.

Теоретичною основою дисертації є фундаментальні основи теорії фінансів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених та спеціалістів–практиків з питань фінансів (у тому числі військових), бюджету, організаційно-правових проблем фінансового забезпечення збройних сил в умовах трансформації економіки України, системний підхід до вивчення економічних процесів, позицій якого фінансово-економічні відносини розглядаються як системне явище з обов’язковим аналізом функцій і взаємодіючих елементів фінансового забезпечення.

Дослідження проводилось з використанням методів: економічного аналізу при вивченні структури і динаміки надходжень та видатків на утримання збройних сил; історичного та системного – при дослідженні взаємовідносин державних та військових фінансів; порівняльного аналізу документів – при дослідженні наукової і спеціальної літератури та законодавчо-правової бази; синтезу – при вивченні основних напрямів сучасних досліджень з теми дисертації; економіко–математичних та наукової абстракції, з допомогою яких виділені найважливіші характеристики і особливості функціонування оборонного бюджету; динаміко – статистичного та логічного, які застосовуються при розгляді впливу фінансового забезпечення на реформування збройних сил в умовах економічних перетворень в Україні, діалектичне пізнання яких передбачає дослідження фінансових явищ і процесів у їх розвитку і взаємозв’язку. Крім того, застосовувалися різні прийоми спостереження, групування, класифікації та графічного зображення результатів.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правове забезпечення реалізації складових фінансового механізму реформування збройних сил: Конституція України, Закони України, Постанови Верховної Ради України, декрети Кабінету Міністрів України, Укази Президента України; нормативні акти Міністерства фінансів України та Міністерства оборони України, а також інших міністерств, відомств та матеріали науково – дослідних установ, які займаються прогнозуванням реформування і розвитку збройних сил. Крім того, використовувалися дані семінарів, нарад, круглих столів і науково – практичних конференцій з питань фінансового забезпечення військ, а також оперативна, поточна інформація, що поширюється через електронні мережі зв’язку інформаційними агенціями УНІАН, інтерфакс та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження фінансового забезпечення Збройних Сил України, що дозволило одержати теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, зокрема:

вперше:

- визначено сутність фінансового забезпечення Збройних Сил України як складову фінансової системи країни з приводу формування, розподілу та використання грошових фондів для задоволення оборонних потреб та розкрито особливості фінансування військ за умов їх переходу на контрактну основу;

- обґрунтовано взаємозв’язок між економічними можливостями країни та фінансовим забезпеченням армії з урахуванням сучасного етапу її реформування; запропоновано механізм фінансування збройних сил, що комплектуватимуться на професійній основі;

уточнено:

- напрями розвитку і вдосконалення механізму фінансового забезпечення армії на етапі стабілізації економіки з урахуванням зарубіжного досвіду, а саме: обґрунтовано створення спеціальних військових структур, які мають займатися реалізацією надлишкової військової техніки, майна та озброєнь, аналізом і оцінкою надходжень фінансових ресурсів; порядок розподілу і використання спеціального фонду, сформованого за результатами внутрішньої господарської діяльності військ;

- шляхи вдосконалення механізму формування оборонного бюджету на програмно-цільовій основі, що дало можливість обґрунтувати таке співвідношення спрямування його коштів: на утримання особового складу - 50%; на бойову підготовку - 25 %; на матеріально-технічне забезпечення - 25%;

дістало подальшого розвитку:

- фінансове планування у збройних силах, зокрема на рівні розпорядників коштів другого та третього ступенів з метою його спрощення та уникнення дублювання;

- механізм організації фінансового контролю в збройних силах, передусім попереднього і поточного, зокрема через покращення підготовки і підбору кадрів для контрольно-ревізійної роботи, а також поліпшення системи взаємозв?язку контрольно-ревізійних органів з фінансовими та іншими контрольними органами збройних сил.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у дослідженні викладена цілісна концепція теоретичного і практичного обґрунтування та вдосконалення реалізації складових механізму фінансового забезпечення збройних сил в умовах трансформації економіки України. Окремі положення дисертації можуть бути використані при підготовці законодавчо-нормативних документів з питань фінансового забезпечення армії.

Дослідження має теоретичне та практичне значення і використовується при підготовці фахівців фінансово-економічної служби у військово-навчальних закладах, а також в їх практичній діяльності у військах.

Сформульовані пропозиції впроваджувались Департаментом з питань бюджету та фінансового моніторингу, Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України, а також фінансово-економічними управліннями видів збройних сил і оперативних командувань з питань фінансового забезпечення військ. Практичне застосування рекомендацій підтверджено довідками: Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України (№ 193/366 від 19.02.2004 р.), фінансово-економічних управлінь Західного оперативного командування (№29/3/419 від 9.03.2004 р.) та Головного командування військово-повітряних сил Збройних сил України (№153/165/1/296 від 3.02.04 р.).

Матеріали дослідження використовуються в навчально-виховному процесі Національної академії оборони України при викладанні навчальних дисциплін на кафедрі військової економіки та фінансового забезпечення, а також у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка – при проведенні навчальних занять на кафедрах фінансів збройних сил, – військової економіки та бухгалтерського обліку, звітності та контрольно-ревізійної роботи, а також при написанні навчальних посібників “Фінансове забезпечення військової частини”, “Організація фінансового забезпечення військ”, “Економіка Збройних Сил України” та ін., про що свідчать акт Національної академії оборони України (№167/53 від 15.01.2004 р.) та довідка Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (№548 від 24.03.2004 р.).

Дані пропозиції сприятимуть науковому обґрунтуванню фінансового забезпечення армії у період її реформування з переходом на контрактну основу комплектування.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною, завершеною науковою працею. Особистий внесок здобувача полягає у розкритті сутності, форм та методів фінансового забезпечення збройних сил у період їх перебудови і розвитку, а також його особливостей в умовах трансформації економіки України.

У дослідженні розроблено концептуальні основи організації і реалізації складових механізму фінансового забезпечення, які застосовуються у військах, а також у військово-навчальних закладів з підготовки військових фінансистів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповіда-лися, обговорювалися та отримали позитивні відзиви на міжнародних науково-практичних конференціях “Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (21 – 22 березня 2003 р., м. Київ), “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (15 – 18 квітня 2003 р., м. Донецьк), а також на науково-практичних конференціях “Удосконалення системи оподаткування як необхідність забезпечення перспективи бюджетної політики” (19 березня 2003 р., м. Київ) і на честь 70-річчя заснування військової підготовки у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка „Військова наука та освіта: сьогодення та майбутнє” (14-15 жовтня 2003 р. м. Київ), на Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту”, присвяченій 170-річчю Київського національного університету іме-ні Тараса Шевченка і 60-річчю економічного факультету (27-28 квітня 2004 р., м. Київ) та ін. Крім того, дослідження пройшло апробацію на науково-практичному семінарі “Бухгалтерський облік у Збройних силах України на сучасному етапі: проблеми та шляхи удосконалення”, що проводився у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (23 квітня 2004 р., м. Київ), та методологічних семінарах на кафедрах: фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка; економіки та фінансового забезпечення Національної академії оборони України; фінансів збройних сил, бухгалтерського обліку, звітності та контрольно–ревізійної роботи та військової економіки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Також матеріали дисертації застосовуються у навчально-виховному процесі зазначених навчальних закладів при розробці навчальних програм і тематичних планів на відповідних кафедрах.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 7 наукових працях автора загальним обсягом 3,0 др.арк., опублікованих у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (192 найменування) та 12 додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 185 сторінок друкованого тексту, у тому числі 10 таблиць і 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету, завдання, об’єкт, предмет та методи, а також відображено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів у фінансовому забезпеченні збройних сил в умовах трансформації економіки України.

У розділі І “Теоретичні та методичні основи фінансового забезпечення Збройних Сил України” розглянуто соціально–економічну сутність фінансового забезпечення армії під час її реформування з переходом на контрактну основу комплектування, обґрунтовано необхідність його вдосконалення і реалізації складових фінансового механізму в умовах трансформації економіки України.

У дослідженні суть фінансового забезпечення армії зведено до певного вилучення країною окремої частини ВВП, спрямованої на досягнення боєздатності Збройних Сил України. Цей підхід дозволив логічно і послідовно розглянути процес фінансового забезпечення та роль кожного з його елементів у зміцненні оборони держави.

У роботі відмічено, що саме завдання військ обумовлюють якісні показники фінансового забезпечення, а ресурсні обмеження визначають кількісні характеристики інструментів фінансового забезпечення Збройних Сил України. При цьому його рівень характеризується економічними можливостями і політикою держави; а реалізація складових механізму фінансового забезпечення, в свою чергу, є регулятором, який впливає на національну економіку.

В умовах ринкових перетворень в Україні посилюється роль фінансової системи в економічному розвитку не тільки держави, але загалом її збройних сил. Їх фінансове забезпечення стає одним з найважливіших показників боєздатності, матеріально–технічного стану, а також розвитку соціально – економічної сфери армії.

У дисертації досліджено підходи до визначення фінансового забезпечення військ як складової фінансів збройних сил і підкреслено, що це сукупність фінансово–економічних відносин у процесі створення, розподілу та використання як централізованих, так і децентралізованих грошових фондів з метою задоволення потреб оборони, забезпечення науково–обґрунтованої обороноздатності і боєготовності військ у будь–яких умовах внутрішньої та міжнародної воєнно-політичної обстановки.

У дисертаційній роботі глибоко проаналізовані підходи до сучасного розуміння фінансового забезпечення і його теоретичних та методичних основ. Розглянуто фінансове забезпечення як активний інструмент, що не просто поєднує складові економіки армії в єдину військову міць, але й впливає на їх вдосконалення. Воно є тонкою зв’язуючою ланкою окремих частин економіки армії і входить до кожної її частини, що дозволяє об’єднати в єдине ціле матеріальні та фінансові чинники військової економіки збройних сил.

Дослідження фінансового забезпечення збройних сил здійснено шляхом аналізу та оцінки, згідно з яким разом з розподільчою і контролюючою в самос-тійні виокремлюється регулююча і стимулююча функції фінансів збройних сил, які є похідними фінансового забезпечення. Таке трактування обґрунтовано тим, що це потрібно не тільки для мобільності фінансового забезпечення військ, але, в першу чергу, для маневрування коштами для виконання найбільш важливих першочергових завдань, пов’язаних з реформуванням української армії.

Реалізація регулюючої функції фінансів збройних сил забезпечує більш раціональне фінансове забезпечення військ, що дозволяє вносити корективи в напрямках витрачання коштів та, безумовно, впливає на підвищення рівня боєздатності української армії. Стимулююча функція пов’язана з появою таких фінансових стимулів, як важіль розвитку внутрішньої господарської діяльності військ, що активно сприяє створенню спеціального фонду як джерела додаткового фінансування військ.

Зроблено висновок, що фінансове забезпечення військ з урахуванням його особливостей спрямовано в будь–який час повністю і своєчасно профінансувати необхідні заходи, що проводяться в армії. Глибоке розуміння соціально–економічної сутності та специфіки фінансового забезпечення дає змогу виявити вузькі місця і резерви у формуванні, розподілі та ефективному використанні оборонних коштів, що, тим самим, більш активно вплине на підвищення бойової готовності військ під час їх реформування.

Теоретично обґрунтовано, що з переходом збройних сил на контрактну основу комплектування доцільно запозичувати зарубіжний досвід фінансового забезпечення армій провідних країн світу при врахуванні національних особливостей. Для порівняння необхідно брати як розвинені країни, так і країни з рівнем економіки, схожим з українським. Україні доцільно і надалі проводити позаблокову політику, побудовану на взаємовигідних відносинах, в першу чергу, з тими країнами, які розуміють і підтримують нашу державу на міжнародному рівні. Крім цього, досліджено модель розподілу оборонних коштів в порівнянні з країнами блоку НАТО, що проілюстровано на рисунку 1.

Рис. 1 Розподіл оборонних коштів України (ліворуч) порівняно з країнами НАТО (праворуч)

1) утримання особового складу; 2)бойова підготовка, експлуатація ОВТ; 3)закупки ОВВТ; 4)НДДКР; 5)інші витрати.

Зроблено висновок, що вказаний розподіл асигнувань не на користь Україні і не відповідає не тільки вимогам реформування армії на сучасному етапі, але і світовим стандартам, призводить до деградації оборонного потенціалу держави.

Акцентовано увагу на тому, що зазначені диспропорції треба виправляти до стандартів країн Північноатлантичного блоку, причому незалежно від обсягу оборонного бюджету. Йдеться не про суму коштів, які виділяються на оборону, а про їх пропорції – саме вони визначають ступінь виконання поставлених завдань перед Збройними Силами України в умовах їх реформування і переходом на контрактну основу комплектування.

Аналізуючи принципи фінансового забезпечення, у дисертації поставлено питання, що єдиноначальність як один із принципів управління військами часом негативно впливає на ефективність, доцільність витрачання оборонних коштів. Запропоновано при отриманні від відповідного командира (начальника) наказу, що суперечить вимогам керівних документів про встановлений порядок витрачання коштів, виконувати таке розпорядження слід тільки після отримання дозволу від забезпечуючого фінансового органу.

У розділі 2 “Механізм фінансового забезпечення Збройних Сил України” на основі визначених теоретичних та методичних концепцій розглянуто сучасну практику реалізації складових механізму фінансового забезпечення армії, що характеризує і підтверджує її складний фінансово–економічний стан. Таке трактування пов’язане, в першу чергу, з погіршенням основних соціально–економічних показників. Про це свідчать дані проведеного дослідження, розміри фінансування оборони в умовах трансформації економіки України, а також досягнутий на сьогодні кінцевий результат боєздатності з переходом армії на контрактну основу комплектування в період ринкових перетворень.

У дисертації проаналізовано багатогранний процес формування оборонного бюджету з врахуванням завдань, які стоять перед збройними силами. З цією метою запропоновано створення спеціальної комісії, яка б ретельно займалась військовими проблемами і про хід реформування армії поетапно доповідала особисто Уряду України. Для упорядкування організації формування оборонного бюджету в Україні необхідно розробити на рівні Уряду України законодавчо–правовий документ “Про оборонне планування”, як це робиться в низці держав світу.

Розглядаючи вищезазначене, запропоновано також внести зміни в діючу систему оборонного фінансового планування, а саме:

- з метою спрощення на рівні розпорядників коштів третього ступеня фінансового планування доцільно розпочинати його після прийняття Закону України “Про Державний бюджет України”, тобто коли Міністерству оборони України відома призначена сума, а забезпечуючий фінансовий орган з врахуванням фінансових можливостей доводить до військ затверджену контрольну суму;

- проекти планів бойової підготовки, господарських робіт та інші потрібно складати у першому кварталі поточного року, щоб враховувати їх під час визначення потреби в коштах і складання фінансово–планових документів військовими частинами;

- розрахунки ( форми 1/ФС і 1а/ФС ), які складають начальники відповідних служб військових частин по своїм кошторисним підрозділам, непотрібно надавати забезпечуючому фінансовому органу разом з кошторисом, а краще надати їх на узгодження в забезпечуючі департаменти й управління до 5 квітня, це трактування пов’язано з тим, що вони в першу чергу, відповідають за ці кошторисні підрозділи;

- збільшити час обробки фінансово–планових документів у фінансово–економічних органах розпорядників коштів другого ступеня і переглянути термін подання ними зведених кошторисів до Головного забезпечуючуючого фінансового органу МО України замість 15 травня до 25 травня поточного року, пропонований порядок дозволить не тільки більш якісно спланувати кошти, але й в майбутньому ефективно та доцільно їх витрачати.

Розроблено шляхи подальшого вдосконалення фінансового контролю в армії, особливо попереднього та поточного, покращення підготовки і підбору кадрів для контрольно–ревізійної роботи, розширення і поліпшення взаємовідносин контрольно–ревізійних органів із забезпечуючими фінансовими органами та слідчо судовими органами Збройних сил України.

Значне місце в дослідженні відводиться реалізації складових механізму фінансового забезпечення армії в умовах національної економіки. Проте сьогоднішній рівень фінансування військ не може вирішити ті завдання, які стоять перед ними на сучасному етапі їх реформування та розвитку. Тих коштів, що виділяються на оборону зараз, як і в минулі роки, недостатньо. На жаль, за роки незалежності обсяг фінансування Збройних сил України так і не досяг в середньому й половини від суми, визначеної Законом України “Про Збройні Сили України” (3% від ВВП). Та й ті суми, що визначені у відповідних Державних бюджетах України, не повністю надходили військовим. Запити армії із року в рік не задовольняються, що негативно впливає на її фінансово–економічний стан і боєздатність. Наприклад, на 2002, 2003 та 2004 роки витребувалось Міністерством оборони України 6,1, 5,9 та 6,4 млрд. грн. відповідно, а фактично було призначено в бюджеті - 3,36, 4,28 та 4,92 млрд. грн., отже на такому ж рівні були виконані завдання військовими.

Для повної оцінки реалізації складових механізму фінансового забезпечення армії в таблиці 1 наведені дані розподілу державних коштів у розрізі військових витрат за останні 10 років, у тому числі за показниками на одного мешканця та одного військовослужбовця України. Зроблено висновок про те, що головною причиною незадовільного фінансування армії є недостатність коштів у держави на оборонні потреби.

У дисертації зазначено, що діюча система регламентації фінансового забезпечення армії не відповідає сучасним вимогам реформування Збройних Сил України. Тому запропоновано підготовку нового Положення про фінансове господарство військ і Збірника керівних документів з фінансово-економічних питань.

Таблиця 1

Динаміка зміни оборонних витрат Державного бюджету України

Роки | Обсяг ВВП

(млрд. грн.) | Виділено на оборону з державного бюджету

(млрд.. грн.) | % до ВВП | Витрат на одного мешканця (грн.) | Витрат на одного

військово -службовця

(грн.)

1995 | 54,3 | 1,03 | 1,9 | 21 | 2060

1996 | 81,77 | 1,23 | 1,5 | 25 | 2733

1997 | 91,5 | 1,74 | 1,9 | 35 | 4350

1998 | 101,3 | 1,42 | 1,4 | 27 | 3737

1999 | 129,8 | 1,56 | 1,2 | 31 | 4457

2000 | 176,5 | 2,2 | 1,3 | 50 | 7700

2001 | 202,1 | 3,03 | 1,5 | 62 | 10100

2002 | 247 | 3,36 | 1,36 | 68 | 11200

2003 | 240 | 4,28 | 1,78 | 87 | 15286

2004 | 289,7* | 4,92 | 1,7 | 101 | 17571

* прогнозні показники

Розглянуто і запропоновано можливі напрями фінансування військ через гарнізонні фінансові відділи з організацією при них пересувних виплатних пунктів, а також введення аналітичного обліку і посилення контролю за витрачанням коштів, які виплачуються особовому складу інших міністерств.

У розділі 3 “Шляхи вдосконалення фінансового забезпечення Збройних Сил України з переходом на контрактний принцип комплектування” обґрунтовано напрями ефективного витрачання оборонних коштів, складових та використання внутрішніх джерел фінансування військ в умовах ринкової економіки, а також покращення фінансування розвитку соціально–економічної сфери комплектування армії в період її реформування з переходом на контрактну основу.

Зміни, що відбуваються в національній економіці, спрямовані на формування ринкових відносин, в том числі і в збройних силах. Зазначене вимагає перегляду і вдосконалення фундаментальних положень реалізації складових механізму фінансового забезпечення армії.

Розглянуто перспективи розвитку фінансового забезпечення української армії і його ефективності в умовах трансформації національної економіки. Обґрунтовано необхідність створення достатніх умов для ефективного фінансового забезпечення реформування армії з переходом її на контрактну основу комплектування, прогнозні показники фінансування військ у майбутньому наведено на рисунку 2.

Рис. 2. Розвиток фінансового забезпечення Збройних сил України

На рисунку 2: Т1–час прийняття законодавчо – правових документів про реформування армії, Т2–Т3-початок перетворень (перший етап), Т3-Т4 - другий етап реформування, Т4-Т5–третій етап – директивний термін завершення основної частини перетворень і вихід на запланований штатний режим, Т5-Т6–майбутнє фінансове забезпечення.

При цьому підкреслено, що фінансове забезпечення військ повинно здійснюватись з урахуванням підвищенням оборонних витрат за умов інфляції, подорожчання ресурсів, збільшення цін тощо.

Для якісного реформування української армії з переходом її на контрактну основу комплектування і ефективного використання оборонних коштів потрібен новий концептуальний підхід. Для цього в дослідженні дана реальна оцінка сьогоднішнього стану збройних сил і бачення їх у майбутньому, при цьому зроблено порівняльний аналіз і визначені переваги армії нового зразка, в тому числі в їх фінансовому забезпеченні. Це представлено таким чином: А1 F А2 ,

де A1 - нинішня армія з її чисельністю, озброєнням та військовою технікою і фінансово – економічним станом; А2 - армія майбутнього зі скороченою чисельністю та новими видами сучасного озброєння та військової техніки і обсягом оборонних витрат; F - сукупність організаційних, правових, фінансово-економічних побутово-технічних заходів, спрямованих на перетворення армії, у тому числі її фінансового забезпечення.

Запропоновано для реалізації F розробити відповідну доктрину реформування Збройних Сил України, щоб передбачені в ній заходи реалізовувались практично, а не базуватися на військовій доктрині, що існує, вимоги якої залишаються часом на папері. Затвердити цілісну систему нормативно-правових актів, які б діяли постійно, на весь період реформування армії. Потрібно спрямувати, конкретизувати організаційні заходи по підготовці висококваліфікованих кадрів, які безпосередньо займаються реформуванням армії і сприяли би ефективному витрачанню коштів, виділених на потреби оборони.

У цей період особливо важливо звернути увагу на оборонні НДДКР, тобто до періоду Т5 провести повністю модернізацію озброєння та військової техніки.

Окремим рядком в оборонних призначеннях рекомендовано передбачати суми на скорочення армії, у тому числі по складу і виду витрат по кожному із складових елементів F. Краще було б ці витрати визначити з урахуванням їх оцінки обсягу і жорстко дотримуватися при фінансуванні військ по періоду їх реформування, тобто на періодах Т2-Т3; Т3-Т4; Т4-Т5. Також необхідно зробити порівняльний аналіз фінансування армії з можливостями національної економіки по етапам реформування армії.

Потребу в коштах на перетворення армії на будь-який період її реформування слід визначати за такою формулою: Vк = ВВП Ка,

де Vк – обсяги асигнування, що необхідно для армії, ВВП - валовий внутрішній продукт, Ка – коефіцієнт, який враховує економічні можливості країни по фінансуванню армії, тобто відсоток від ВВП який виділяється на утримання української армії.

Саме Vк буде визначати не тільки фінансове забезпечення армії, але й ефективність її утримання у періоди Т2-Т5, а також можливості її перетворень в цей час і фінансово - економічний стан нових збройних сил, їх відповідність військовій доктрині і законодавчим правовим актам, які регламентують реформування армії з переходом її на контрактну основу комплектування.

У дисертації розглянуто проблеми формування, розподілу та використання коштів спеціального фонду, з цією метою запропоновано шляхи пошуку додаткових джерел фінансування військ і можливості зацікавлення особового складу армії займатися господарською діяльністю; переглянути розподіл коштів, які надходять від підсобних господарств, а також використання надходжень у відшкодування збитків, заподіяних державі.

Таким чином, у роботі обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення фінансового забезпечення Збройних Сил України, а саме: збільшення фінансування на оборону, перегляд системи фінансового планування і розподілу оборонних асигнувань, розвиток фінансування соціально–економічної сфери армії, ефективність витрачання коштів; використання внутрішніх джерел фінансування військ, форм і методів управління і чітка реалізація складових механізму фінансового забезпечення.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено аналіз і дана оцінка економічного розвитку збройних сил, що зумовлено необхідністю подальшого вдосконалення фінансового забезпечення української армії в умовах трансформації національної економіки.

Науково обґрунтовано сутність фінансового забезпечення військ в період ринкової трансформації економіки України, визначено концептуальні засади перспектив розвитку фінансового забезпечення української армії та підвищення його ефективності, запропоновано конкретні шляхи вдосконалення складових механізму фінансового забезпечення збройних сил, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Розгляд теоретичних та методичних основ фінансового забезпечення Збройних Сил України має важливе історичне значення не тільки для сьогодення, але і для майбутнього. Визначено, що еволюція теоретичних та методичних основ фінансового забезпечення на всьому історичному розвитку проходила під впливом фундаментальних досліджень у таких галузях науки, як економіка, фінанси, соціологія та інших, що знайшло своє відображення в економічних концепціях розвитку сучасного фінансового забезпечення армії. В теперішній час визначено категорію фінансового забезпечення збройних сил як складову фінансової системи країни з приводу формування, розподілу та використання грошових фондів для задоволення оборонних потреб.

2. Науково обґрунтовано процес фінансового забезпечення армії, суть якого полягає у спрямуванні частки ВВП на виконання державою оборонних завдань. Складовими його є економічні можливості країни, джерела, принципи, форми, методи та організація фінансового забезпечення, які виконують певну функцію у військовій фінансовій політиці. Масштаби і обсяги фінансування військ залежать від низки чинників, до яких віднесено міжнародні відносини та воєнну загрозу, економічні можливості держави, розвиток науково-технічного прогресу, підвищення добробуту населення.

3. Проведено аналіз і надано критичну оцінку сучасному стану фінансового забезпечення Збройних Сил України, при цьому підкреслено, що він не відповідає не тільки вимогам Державної програми реформування військ з переходом їх на контрактну основу комплектування, але і світовим стандартам, перетворення в армії відірвані від реального фінансування. У наукових дослідженнях проблем фінансового забезпечення армії поки відсутній системний підхід, тому недоліки і помилки у фінансуванні військ постійно відтворюються.

4. Для розв’язання проблем доцільності формування та використання оборонних коштів потрібно переглянути діючу законодавчо-правову базу, яка регламентує фінансове забезпечення військ; розподіл видатків в армії здійснювати таким чином, щоб він відповідав світовим стандартам і сьогоднішнім вимогам реформування армії, тобто 50% асигнувань виділялись на утримання особового складу, а решта - на інші цілі; з метою покращення проведення внутрішньо-господарської діяльності слід зацікавити особовий склад, певну суму від прибутку доцільно залишати в розпорядженні військ, а решту перерахувати за призначенням; для подальшого позитивного вирішення питання про використання військових містечок, що вивільняються, слід внести зміни до керівних документів і дозволити мешканцям закритих військових містечок приватизувати своє житло.

5. Для вдосконалення механізму фінансового забезпечення військ необхідно: посилити організацію фінансового контролю, а саме: попереднього та поточного за діяльністю молодих спеціалістів фінансово-економічної служби і тих, які допускають фінансові порушення; створити єдині контрольно-ревізійні органи в системі фінансово-економічної служби із залученням високопідготовлених фахівців з фінансових питань; переглянути діючий порядок формування оборонного бюджету, тобто розпочинати фінансове планування на рівні військової частини слід тільки після прийняття Закону України “Про Державний бюджет України”.

6. З метою поліпшення фінансового забезпечення Збройних Сил України, з врахуванням особливостей діяльності військ доцільно: вдосконалити існуючу систему фінансування армії через органи Державного казначейства, бухгалтерського обліку, а також програмної класифікації, які сьогодні не забезпечують мобільність, оперативність фінансового забезпечення військ навіть у мирний час.

7. З метою ефективного витрачання коштів обґрунтовано доцільність надання прав командирам військових частин самостійно приймати рішення щодо виплати окремих видів грошового забезпечення особовому складу (звільнені, спрямовані за кордон); внести зміни до діючого законодавства по грошовому забезпеченню, де переглянути його структуру і відмінити премію, яка поступово втрачає своє стимулююче значення (через підвищення посадових окладів, окладів за військовим званням, надбавки за вислугу років); включити для виплати відсоткової надбавки весь період строкової служби військовослужбовцям контрактної служби без врахування перерв; покращити стан економічної роботи по всім напрямкам життєдіяльності військ; привести у відповідність штати і штатні розписи з фактичною потребою військ.

8. Для підвищення рівня соціального захисту особового складу Збройних Сил України необхідно вирішити наступні питання: розробити заходи для безкоштовного медичного обслуговування військовослужбовців, військових пенсіонерів та членів їх сімей; поновити виплату грошової компенсації замість продовольчого пайка, а також передбачити оплату проїзду у відпустку, санаторії і міському транспорті. Крім цього, варто створити фонди страхових резервів для довгострокового кредитування будівництва житла для військових; активізувати залучення на потреби житлових питань не тільки кошти Державного бюджету, але й інвесторів, у тому числі іноземних; удосконалити порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла і наблизити її до фактичних витрат. Запропоновано ліквідування диспропорції у пенсійному забезпеченні військових пенсіонерів, не залежно від терміну звільнення їх з лав збройних сил; переглянути мінімальний розмір пенсії за віком, з якої нараховуються пільгові надбавки до пенсії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Семеніхін І.М. Економічні можливості держави як чинник формування оборонного бюджету України // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. К.: Знання України – 2003 – вип.13. – С.140-145. (0,3 д.а.)

2. Семеніхін І.М. Ефективність використання державних коштів, що виділяються на утримання Збройних сил України в сучасних умовах // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. К.: Академія муніципального управління, 2003 – вип.12. – С.164-172 (0,5 д.а.).

3. Семеніхін І.М. Особливості фінансового забезпечення Збройних сил України в умовах їх реформування // Вісник академії праці і соціальних відносин. – 2003. – Випуск 5. –С. 123-128 (0,5д.а.).

4. Семеніхін І.М. Політика держави в системі соціального захисту військовослужбовців Збройних сил України // Социально-економические аспекти промышленной политики: сб. науч. тр.- Т.2 НАН Украины. Ин-т економики пром-ти: редкол.: Амоша А.И.-Донецк.- 2003,- С 291-297 ( 0,3 д.а.).

5. Семеніхін І.М. Принципи фінансового забезпечення