НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САДЛОВСЬКА ІРИНА ПЕТРІВНА

УДК 656:339.5:339.2

Формування стратегії економічного розвитку авіатранспортних підприємств

спеціальність 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти та науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Загорулько Валентин Миронович -

Національний авіаційний університет,

заступник завідувача кафедрою маркетингу і ресурсозбереження

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ященко Леонід Андрійович

Національний авіаційний університет,

професор кафедри організації авіаційних перевезень

кандидат економічних наук, доцент

Євстіфєєв Валерій Степанович

Київська державна академія водного транспорту,

доцент кафедри економіки і менеджменту

Провідна установа: Національний транспортний університет, кафедра менеджменту і підприємництва.

Захист дисертації відбудеться „3” липня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 в Національному авіаційному університеті ( 03058 м.Київ, просп. Космонавта Комарова, 1, корпус 2,ауд 418).

З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету.

Автореферат розісланий „ ____” __________ 2004 року

Вчений секретар В.В. Матвєєв

спеціалізованої вченої ради, к.е.н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Трансформація економіки України, формування ринкових відносин обумовлюють необхідність дослідження проблем виживання та подальшого розвитку підприємств в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Актуальність дисертаційної роботи обумовлена наявністю ряду проблем діяльності та розвитку авіатранспортних підприємств, відсутністю широкого застосування в практичній роботі авіапідприємств принципів стратегічного планування.

Теоретична база з розробки стратегій широко представлена в зарубіжній економічній літературі. Серед всесвітньо відомих слід відзначити імена та наукові здобутки І. Ансоффа, М. Альберта, Б. Бермана, К.Боумена, Дж. Еванса, Б. Карлофа, Ф. Котлера, М. Мескона, М. Портера, Ф. Хедоурі, А. Чандлера.

Разом з тим, наявний теоретичний базис з стратегії розвитку підприємств має більш загальнотеоретичний характер, в ньому відсутній механізм формування стратегії розвитку підприємств. Крім того, використання іноземного досвіду при розробці стратегії розвитку для вітчизняних підприємств вкрай обмежене, оскільки не враховує особливості економічної ситуації в Україні.

Нині в Україні триває активний пошук механізмів і методів, які б забезпечили ефективне стратегічне управління розвитком підприємства в ринкових умовах. Проблеми удосконалення теоретичних засад стратегії розвитку підприємств, адаптації її до умов вітчизняної економіки та розробки практичних рекомендацій досліджуються українськими вченими-економістами А. Білошапкою, Н. Брюховецькою, Р. Василишиним, В. Герасимчуком, В. Загорулько, Н. Куденко, В. Мовою, А. Наливайко, Ю. Путятіним, О. Степановим, З. Шершньовою, В. Щелкуновим, Л. Ященко і іншими, праці яких складають теоретичний та практичний базис вітчизняної науки.

Актуальність удосконалення та подальшого розвитку методичних підходів до формування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств обумовлена необхідністю підвищення рівня їх конкурентоспроможності, рівня безпеки польотів і авіаційної безпеки, забезпечення фінансово-економічної спроможності експлуатантів.

Відсутність комплексного, системного підходу до вирішення цих питань обумовили актуальність дослідження та визначили мету і основні завдання дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані відповідно до положень Концепції розвитку цивільної авіації, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.96 №1587, в частині необхідності розроблення економічних методів оцінки діяльності підприємств, пропозицій щодо їх розвитку і співробітництва, аналізу економічного стану експлуатантів; Концепції реформування транспортного сектору; Державної комплексної Програми розвитку авіаційного транспорту на період до 2010 року, що визначає стратегічні орієнтири розвитку підприємств авіаційного транспорту.

Мета дослідження - розробка науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування стратегій економічного розвитку авіатранспортних підприємств.

Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:

- аналіз сучасного стану та встановлення тенденцій розвитку підприємств авіаційного транспорту України;

- діагностика проблем розвитку авіатранспортних підприємств України;

- подальший розвиток теоретичних та методичних положень в частині обґрунтування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств, визначення пріоритетів їх розвитку;

- удосконалення методичних підходів щодо визначення сутності і принципів формування стратегічного потенціалу авіатранспортних підприємств;

- розробка механізму формування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств;

- розробка методичних та практичних рекомендацій по формуванню стратегії розвитку авіапідприємств.

Об’єктом дослідження є процеси формування стратегій розвитку авіатранспортних підприємств (авіакомпаній, аеропортів, державного підприємства обслуговування повітряного руху “Украерорух”).

Предметом дослідження є науково-методичні підходи до обґрунтування стратегій розвитку авіатранспортних підприємств, які враховують особливості їх діяльності в конкурентному середовищі.

Методи дослідження. Методологічною і інформаційною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, наукові труди вітчизняних і зарубіжних вчених економістів в області стратегічного управління, законодавчі та нормативні акти України, статистична звітність.

В процесі дослідження використовувались методичні положення системного аналізу, теоретичного узагальнення, техніко-економічного аналізу і синтезу, індукції і дедукції, декомпозиції і агрегації, економічного обґрунтування господарських рішень, фактографічні і експертні методи.

Наукова новизна роботи полягає в поглибленні теоретичних положень та розробці практичних методів, що стосуються формування стратегії економічного розвитку авіатранспортних підприємств, зокрема:

вперше:

- на основі системного підходу розроблено універсальний механізм формування стратегій авіатранспортних підприємств, який розкриває структуру і взаємозв’язки етапів стратегічного процесу;

- розроблено систему цілей розвитку для авіатранспортних підприємств, яка забезпечує їх повноту і впорядкованість;

дістали подальший розвиток:

- основні положення стратегії розвитку в частині визначення вимог і характеристик економічного розвитку авіатранспортних підприємств та в частині виявлення особливості процесу формування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств, яка полягає у необхідності взаємодії стратегій авіакомпаній та аеропортів;

- методичні підходи до формування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств та їх практична реалізація з застосуванням оцінки сильних та слабких сторін підприємства, можливостей та загроз подальшого розвитку, на підставі визначення стратегічних напрямів розвитку, розробки виробничої, маркетингової та фінансової стратегій;

удосконалено:

- теоретичні положення сутності та ролі стратегічного потенціалу авіатранспортного підприємства при реалізації стратегічних напрямів розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні положення дисертації адаптовані до умов діяльності авіатранспортних підприємств України, доведені до рівня методичних рекомендацій та дають можливість більш обґрунтовано приймати стратегічні рішення.

Методичні підходи, запропоновані в даній дисертації, використані при розробці :

- “Інструкції про порядок перевірки фінансово-економічної спроможності виконання експлуатантами норм і правил з питань безпеки авіації” на виконання Указу Президента України від 15 січня 1998 року №17/98 „Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України” (акт впровадження від 05.05.04 № 27.1-172);

- економічного обґрунтування потреби у фінансуванні з державного бюджету лізингових операцій з оновлення парку повітряних суден та „Порядку використання коштів державного бюджету, що виділяються на надання кредитів для здійснення операцій з фінансового лізингу авіаційної техніки”, на виконання п.1 розділу 4 „Програми фінансового оздоровлення авіаційного транспорту України” та п. 4.3. „Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року”, схвалених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року №919 (акт впровадження від 06.05.04 №6/11-1.1-10-10187);

- бізнес-плану реструктуризації Державного авіаційного підприємства “Львівські авіалінії” шляхом виділення з його складу аеропорту та в подальшому - створення на базі авіакомпанії та аеропорту холдингової компанії (акт впровадження від 13.05.04 № 01/16-1377).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих ним одноосібних статтях.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи докладалися на міжнародній науково-технічній конференції “Авіа-2000” (Київ, жовтень 2000 року).

Положення дисертації використані в Департаменті авіаційного транспорту України, Міністерстві транспорту України: при сертифікаційній перевірці фінансово-економічної спроможності експлуатантів щодо виконання норм і правил з питань безпеки авіації, при аналізі діяльності та визначенні стратегічних напрямів розвитку підприємств авіаційної галузі.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в дев’яти друкованих працях загальним обсягом 2 др. арк., у тому числі автору належить 1,75 др. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та переліку використаних джерел (153 найменувань). У роботі, загальний обсяг якої складає 135 сторінок, наведено 37 таблиць, 8 з яких повністю займають площу сторінки, 40 рисунків, 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значення, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, основні завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 „Аналіз теорії стратегії та тенденцій розвитку авіатранспортних підприємств” проведено критичний огляд наукової літератури з питань теорії стратегії, окреслені основні етапи еволюції теорії стратегії розвитку підприємств, висвітлені теоретичні засади визначення перспектив розвитку підприємств, здійснено аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку авіатранспортних підприємств.

Огляд наукової літератури дозволяє виділити в еволюції теорії стратегії два основних етапи, що мали визначальне значення для її розвитку: 1950-1980 роки, коли сформувалась загальна теоретична база і сформувались основні школи, які тепер вважаються класичними, та після 1980 року, коли теорія стратегії стала набувати чіткості в формулюваннях, принципах, моделях та методах.

Слід відзначити , що практично всі вищезазначені наукові здобутки з теорії стратегії та стратегічні школи до 1980 року належать до іноземної економічної літератури.

Щодо вітчизняної економічної думки, то вона тривалий час була спрямована на пошук ефективних напрямків стратегічного управління економікою в цілому і недостатньо уваги приділяла процесу формування стратегії на рівні підприємства.

Огляд наукової літератури з стратегії економічного розвитку підприємств, в цілому, свідчить про наявність загальної теоретичної бази.

В іноземній та вітчизняній науковій літературі можна зустріти чимало визначень поняття стратегії підприємства. Серед авторів існують певні розбіжності в визначенні поняття “стратегія підприємства”. Проте, крім розбіжностей, пов’язаних з його конкретизацією, суттєвим недоліком є нечіткість в визначенні ключової частини поняття - в одному смисловому ряду при визначенні стратегії підприємства знаходяться такі суттєво різні поняття як “план”, “напрям”, “комплекс”, “комбінація”. Але ці поняття, на нашу думку, не є синонімами.

При тлумаченні поняття “стратегія підприємства” ми будемо виходити з того, що стратегія – це напрям діяльності підприємства, який зорієнтований на досягнення визначених цілей при раціональному використанні його внутрішнього потенціалу та адаптації до умов зовнішнього середовища.

В цілому, відзначаючи в сучасній науковій літературі різноманітність підходів до формування стратегії розвитку підприємств, слід констатувати їх досить загальний, описовий характер, відсутність єдиних теоретичних та методичних підходів до процесу формування стратегії, відсутність механізму розробки стратегії підприємства.

Аналіз сучасного стану та динаміки показників діяльності авіатранспортних підприємств дозволяє виділити наступні основні тенденції:

- стабілізацію обсягів авіаційних перевезень пасажирів за перід 2001-2003 роки після значного їх спаду за період 1991-1999 роки, що пов”язано, в першу чергу, з покращенням макропоказників;

- значну питому вагу (біля 80%) в загальному обсязі авіаційних перевезень складають міжнародні перевезення;

- функціонування на ринку авіатранспортних перезень біля 100 сертифікованих перевізників, серед яких провідну роль в перевезеннях пасажирів відіграють 10 авіакомпаній різних форм власності;

- постійне скорочення, починаючи з 1994 року, парку вітчизняних повітряних суден, та експлуатація на умовах лізингу провідними вітчизнянми авіакомпаніями іноземної авіаційної техніки.

У розділі 2 „Методичні підходи до обґрунтування стратегії економічного розвитку та оцінки стратегічного потенціалу авіатранспортних підприємств” проведена діагностика проблем розвитку авіатранспортних підприємств, викладені методичні підходи до обґрунтування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств, пріоритетів економічного розвитку та визначення стратегічного потенціалу авіатранспортних підприємств, розроблено механізм формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства.

Діагностика проблем розвитку авіатранспортних підприємств дозволила їх ідентифікувати за групами авіатранспортних підприємств: для аеропортів, авіакомпаній, підприємства з обслуговування повітряного руху, а також окремо виділити проблеми, пов’язані з розвитком авіаційної промисловості.

Результати діагностики основних проблем розвитку авіатранспортних підприємств дали змогу визначити напрями їх вирішення, які полягають: в перегляді та визначенні пріоритетів розвитку авіатранспортних підприємств та розробці стратегічних планів розвитку; модернізації та оновленні авіаційної техніки на підставі обґрунтованих бізнес-планів з залученням інвестиційного капіталу; залученні інвестицій в розвиток авіакомпаній та аеропортів шляхом їх акціонування та застосування різних форм комерційного співробітництва; підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних авіатранспортних підприємств шляхом введення більш жорстких вимог до їх фінансового стану.

Для прогнозування розвитку авіатранспортних підприємств найбільш часто застосовуються фактографічні та експертні методи прогнозування. Зазначені методи прогнозування можуть використовуватися як інструменти на окремих етапах формування стратегії. Разом з тим, в існуючій методичній базі відсутня загальна схема формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства.

Механізм формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства представлено у вигляді послідовності взаємоузгоджених дій, які в умовах постійного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів спрямовані на вирішення стратегічних та поточних завдань підприємства.

Загальна схема формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства має містити шість основних стадій (рис. 1). Формування стратегії починається з прогнозно-аналітичної стадії, яка передбачає вибір варіантів прогнозування обсягів авіаційних перевезень і попереднє визначення стратегічного потенціалу з урахуванням обмежень, встановлених за результатами оцінки факторів зовнішнього середовища та внутрішнього середовища підприємства.

Рис.1. Механізм формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства

Початкова стадія розробки стратегічної програми передбачає визначення місії авіатранспортного підприємства та стратегічних цілей, які розподіляються на маркетингові, виробничі, інвестиційні, фінансово-економічні, організаційні та соціальні. Кожна з цілей повинна мати цільові параметри – вимірюватись кількісними показниками. На цьому ж етапі встановлюються загальні пріоритети розвитку. Ці основні етапи в подальшому і визначають генеральну стратегію розвитку, яка обирається з декількох альтернативних варіантів через позиціонування.

Пріоритети мають враховуватися і при розробці функціональних стратегій. Функціональні стратегії поділяються на маркетингову, виробничу, фінансову, інвестиційну, стратегію ціноутворення та розвитку неавіаційної діяльності, організаційну, соціальну, інші і повинні забезпечуватися ресурсами підприємства. Стратегічний потенціал підприємства складається із відповідних складових: маркетинговий потенціал, виробничий, фінансовий, інформаційний, інвестиційний, інноваційний, організаційно-управлінський, трудовий, ресурсно-сировинний.

Заключним етапом формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства є оцінка ефективності стратегії, за підсумками якої, в разі отримання результатів, які не повною мірою задовольняють, здійснюється коригування місії, пріоритетів розвитку, стратегічних цілей та перегляд загальної та функціональних стратегій.

Запропонований механізм дає змогу системно підійти до формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства, враховує всі ключові етапи та взаємозв’язки між ними, вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, забезпеченість ресурсами.

Оскільки головним критерієм вибору пріоритетного напрямку розвитку авіатранспортного підприємства є оцінка своїх можливостей у конкретній ринковій ситуації, запропоновано варіант адаптації матриці „Мак-Кінзі” до умов діяльності авіатранспортних підприємств.

Разом з тим, при розробці стратегії розвитку підприємства і формуванні конкретних стратегічних напрямів першочергову роль відіграє забезпеченість підприємства ресурсами, які складають стратегічний потенціал підприємства.

Стратегічний потенціал підприємства в ринкових умовах залежить від сукупності показників: укомплектованості виробничими потужностями та їх конкурентоспроможності, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами, трудовими ресурсами та якості їх професійної підготовки, рівня інформаційно-програмного забезпечення, ступеню розвитку невиробничої сфери, організації менеджменту та роботи служб маркетингу.

З точки зору рівня використання можливостей підприємства стратегічний потенціал досліджується на фактичному, досягнутому на теперішній момент розвитку, рівні та на перспективному.

При реалізації конкретного стратегічного напрямку розвитку використовується комплекс ресурсів, які є складовими локальних потенціалів підприємства. При цьому в залежності від визначеного стратегічного завдання їх кількісних і якісний склад може змінюватися.

У розділі 3 „Методичне забезпечення процесів формування стратегії економічного розвитку авіатранспортних підприємств” розроблена система цілей, виділено важливий аспект при формування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств – взаємодія стратегій розвитку авіакомпаній та аеропортів, запропоновані вимоги та основні характеристики економічного розвитку авіатранспортних підприємств, визначені можливі напрями економічного розвитку авіатранспортних підприємств, розроблені методичні положення по формуванню стратегії розвитку авіатранспортних підприємств з урахуванням особливостей функціонування авіакомпаній і аеропортів, практичні рекомендації по формуванню стратегії розвитку авіатранспортного підприємства на прикладі державного авіаційного підприємства “Львівські авіалінії”.

Розробка стратегічних цілей дає можливість підприємству визначити свою стратегічну позицію в галузі з урахуванням факторів впливу зовнішнього середовища та сформувати пріоритетні напрямки розвитку.

Оскільки стратегічні цілі мають на меті використання потенціалу підприємства, для їх формулювання і деталізації застосуємо модель у вигляді системи цілей. Склад цілей містить всі основні напрями реалізації стратегічного потенціалу підприємства: економічну, виробничу, організаційну, маркетингову, інвестиційну, соціальну (рис. 2).

Рис. 2. Система цілей авіатранспортних підприємств

Розвиток авіапідприємств може бути забезпечений при виконанні певних вимог до економічного розвитку підприємства. Запропоновані вимоги та їх характеристики враховують те, що економічний розвиток авіапідприємства має забезпечити підвищення рівня його конкурентоспроможності, покращення фінансово-економічного стану, забезпечення безпеки польотів (таблиця 1).

Таблиця 1

Вимоги до розвитку авіатранспортних підприємств

Вимоги | Основні характеристики

Забезпечення безпеки польотів |

· відсутність авіаційних подій;

· відсутність авіаційних інцидентів

Задоволення та стимулювання попиту в авіаційних послугах | · зростання запропонованої кількості та різновидності регулярних маршрутів, міжнародних та внутрішніх;

· збільшення комерційного завантаження рейсів;

· зростання обсягу авіатранспортних послуг

Забезпечення конкурентоспроможності

авіаційних перевезень |

· функціонування альтернативних авіакомпаній на умовах добросовісної конкуренції;

· доля ринку, якою володіє авіакомпанія і рівень її конкурентоспроможності;

· застосування сучасних форм продажу та комп’ютерного бронювання квитків;

· гнучкість тарифної системи;

· якість обслуговування споживачів послуг повітряного транспорту

Впровадження сучасної техніки, технологій та обладнання | · формування сучасного парку повітряних суден з метою забезпечення необхідної продуктивності та економічної ефективності польотів;

· широке застосування лізингу авіаційної техніки;

· модернізація та оптимізація структури

аеропортів, їх інфраструктурної частини

Фінансово-економічна спроможність авіаційних підприємств | · збільшення розміру основних фондів;

· зростання обсягу залучених інвестицій;

· зростання доходів від реалізації авіаційних послуг, робіт;

· прибуткова діяльність,

· відсутність будь-якої простроченої заборгованості

Окремо розроблені показники фінансово-економічної спроможності авіакомпанії здійснювати експлуатаційну діяльність. Розробка даних показників має на меті визначення достатнього рівня розвитку авіакомпанії для забезпечення стабільної та конкурентоспроможної діяльності.

Важливою та мало вивченою стороною процесу формування стратегій авіатранспортних підприємств є взаємодія їх стратегій розвитку.

Взаємодія стратегій розвитку авіакомпаній і аеропортів обумовлюється необхідністю аеропортів обґрунтовувати обсяги робіт (відправлення, прибуття, кількість злітно-посадочних операцій за типами повітряних суден та др.), площі для обслуговування і базування повітряних суден, а в цілому стратегічний потенціал на основі даних про рух повітряних суден конкретних авіакомпаній через аеропорт ( рис. 3).

Рис. 3. Взаємозв’язок стратегій розвитку авіатранспортних підприємств

Авіакомпанії при формуванні стратегії розвитку обґрунтовують маршрутну мережу, обсяги перевезень і місця базування парку літаків на основі даних, що характеризують мережу аеропортів та їх можливостей по прийманню-випуску, обслуговуванню (комерційному і технічному), базуванню конкретних типів повітряних суден, забезпеченню паливом, пропускній спроможності аеропортових комплексів, розміру аеропортових зборів.

Таким чином, однією із пріоритетних є задача узгодження пропускної спроможності аеропортів і провізної спроможності парку літаків авіакомпаній, тобто їх виробничого потенціалу, яка може бути вирішена на основі ринкового саморегулювання і державної підтримки аеропортового сектору і авіакомпаній України. Відставання (диспропорція) в розвитку аеропортів може стримувати стратегічний розвиток авіакомпаній.

Для обґрунтування передумов подальшого розвитку підприємств авіаційного транспорту, визначено три ключових макроекономічних показника, які безпосередньо впливають на зростання обсягів авіаційних перевезень: зростання доходів населення; розширення міждержавних економічних відносин; розвиток етнічних зв’язків.

При цьому розвиток підприємств авіаційного транспорту відбувається за кількома напрямами: розвиток авіакомпаній, розвиток аеропортів, розвиток підприємств аеронавігаційного обслуговування та розвиток підприємств вітчизняної авіаційної промисловості.

Разом з тим, зростання обсягів перевезень, в тому числі транзитних, розвиток нових маршрутів та збільшення зручних стиковок, в свою чергу, потребують розвитку обласних та регіональних аеропортів, їх технічної та технологічної модернізації у відповідності до міжнародних стандартів, тісної взаємодії між аеропортами.

При цьому ефективне функціонування аеропортів можливе за умови зростання обсягів авіаперевезень та досягнення рівня надходжень, достатніх для покриття поточних витрат, а також розвитку інфраструктури. В той же час розвиток обласних аеропортів можливий за умови випереджального розвитку внутрішніх авіаперевезень.

Розвиток авіаційної промисловості передбачає широке застосування лізингових схем, в першу чергу, для вітчизняних авіаперевізників.

Вказані напрями та взаємозв’язки дають змогу в комплексі визначити необхідність скоординованого розвитку авіакомпаній, аеропортів, аеронавігаційного обслуговування та підприємств авіаційної промисловості.

Запропоновані методичні підходи щодо формування стратегії розвитку враховують особливості функціонування авіакомпаній і аеропортів. Так, з огляду на те, що аеропорти не можуть повною мірою впливати на обсяги і характер попиту пасажирів, які прибувають і відбувають, стратегія розвитку аеропорту має бути спрямована на залучення якомога більшої кількості авіакомпаній (в межах пропускної спроможності), які прилітають до аеропорту, збільшення кількості рейсів.

Оскільки авіакомпанія контролює маршрути, розклад, типи повітряних суден, тарифи, то її стратегія повинна враховувати такі ключові параметри як зручність розкладу вильотів, збільшення кількості регулярних рейсів, підвищення якості сервісу та обслуговування, диференціацію тарифів, вибір типу літака з урахуванням характеристик маршрутів. Стратегія як аеропортів, так і авіакомпаній повинна передбачати розвиток неавіаційної діяльності, яка полягає в розширенні кола послуг.

Практичну реалізацію запропонованих методичних підходів щодо формування стратегії розвитку авіапідприємств виконано на прикладі державного авіаційного підприємства „Львівські авіалінії”.

На першому етапі формування стратегії розвитку виконано аналіз макро- і мікросередовища підприємства і складено конкретний перелік слабких і сильних сторін, а також загроз і можливостей авіапідприємства.

Проведена оцінка кожного фактору показала, що найбільш сильною позицією підприємства при реалізації можливостей є вигідне, з точки зору потенційних споживачів, географічне положення. Разом з тим, через високий рівень фізичного та морального зносу літаків та недостатню маркетингову роботу по просуванню продукції значно зменшуються можливості підприємства по освоєнню нових сегментів ринку, залученню додаткових пасажиропотоків.

Сумарна оцінка реалізації можливостей свідчить про перевагу слабких сторін і ставить під сумнів можливості підприємства по оновленню парку літаків, нарощуванню доходів та збільшенню прибутку.

На наступному етапі формування стратегії авіапідприємства „Львівські авіалінії” розроблені заходи по усуненню загроз і відставань від конкурентів, визначені загальні стратегічні напрями розвитку підприємства.

Стратегічною виробничою ціллю авіакомпанії є оновлення парку літаків. Вихідною передумовою формування парку літаків є списання повітряних суден АН-24 вже до 2006 року, ріст попиту на внутрішні та міжнародні перевезення, обумовлений економічним ростом України і розширенням різносторонніх зв’язків з іншими державами світу і , перш за все, з СНД як такими, що мають потенційні ринки авіатранспортних послуг по зв’язкам з Україною.

Оновлення парку літаків може бути забезпечено за рахунок повітряних суден вітчизняного виробництва на умовах лізингу при застосуванні дієвого механізму лізингових операцій. Стратегію авіакомпанії на поточний момент можна назвати стартовою. Враховуючи структуру внутрішніх повітряних ліній та підвищення ролі авіакомпанії як провідного вітчизняного перевізника, на першому етапі рекомендуються варіанти поповнення парку літаків АН-140, АН-148, Ту-334, а в подальшому - при формуванні базової мережі повітряних ліній і стабілізації пасажиропотоків на підставі ретельних маркетингових досліджень, розширення географії польотів на магістральних напрямах з використанням далекомагістральних літаків (Б - 767-300 ЕR або аналогічних типів повітряних суден). Експлуатація сучасних типів повітряних суден, в свою чергу, буде сприяти залученню нових пасажиропотоків. Літаки Як-42, які ще залишаються в експлуатації до виробки призначеного ресурсу по нальоту годин доцільно використовувати в чартерних програмах або здавати в оренду.

Розмежування сфер застосування розрахункових типів повітряних суден проведено в залежності від питомих витрат на перевезення.

Для порівняльної оцінки розрахункових типів повітряних суден використовуємо питомі витрати за парний рейс (на тонну комерційного завантаження) по формулі:

,

де Єп – питомі витрати за парний рейс, гр. од/тонну; Слг – собівартість льотної години, в яку включаються лізингові платежі і витрати на технічне обслуговування, оплату труда, страхування та ін., гр. од./годину; tпр – тривалість парного рейсу, годин; Q т - витрати авіаційного пального за парний рейс, тонн; Цт - ціна авіаційного пального, гр. од. / тонну; Сап - аеропортові збори (без аеронавігаційного збору і збору за комерційне обслуговування), гр.од.; Сан - аеронавігаційний збір гр.од.; Сз – питома ставка витрат, яка залежать від завантаження (збір за обслуговування пасажирів, за забезпечення безпеки, витрати на харчування пасажирів та ін.), гр. од/пас.; Nп- кількість пасажирів на рейс, чол.; Gкр - комерційна завантаженість рейсу, тонн.

Результати розрахунків питомих витрат на перевезення в розрахунку за одну тонну комерційного завантаження наведені в табл. 2:

Таблиця 2

Питомі витрати на перевезення тонни комерційного завантаження

Відстань, км. | Витрати за парний рейс, гр.од.

Ан-140 | Ан-148 | Ту-334

всього | на 1 т. | Всього | на 1 т. | всього | на 1 т.

500 | 4839 | 410 | 7561 | 420 | 9322 | 423,5

1000 | 7716 | 654 | 9796 | 544 | 12024 | 546,5

1500 | 10290 | 953 | 12159 | 675,5 | 14925 | 678,5

2000 | 12091 | 1226,5 | 15253 | 847,5 | 18950 | 861,5

2500 | - | - | 17948 | 997 | 22329 | 1122

Виконані розрахунки свідчать, що для реалізації виробничої стратегії ДАП “Львівські авіалінії” по економічному критерію в якості розрахункового доцільно обрати літак АН-148 пасажиромісткістю 68 крісел, в тому числі 8 крісел бізнес-класу і 60 крісел економічного класу.

Прогноз обсягу перевезень на 2006 -2011 роки по базовим маршрутам виконано на базі статистики перевезень та на підставі відпрацювання статистичних рядів за 1999-2003 роки шляхом використання екстраполяційної моделі, а також з урахуванням частот рейсів та їх комерційного завантаження.

В цілому, реалізація запропонованих методичних підходів до формування стратегії розвитку ДАП “Львівські авіалінії” дає змогу збільшити за період 2006 –2011 роки обсяги авіаперевезень в 1,4 рази, розмір прибутку в 2,1 рази, підвищити конкурентоспроможність авіакомпанії шляхом експлуатації сучасної техніки та реалізації маркетингової стратегії (табл. 3).

Таблиця 3

Прогнозні фінансово-економічні показники реалізації стратегії ДАП "Львівські авіалінії" у 2006-2011 роках

Показники | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2010р. | 2011р. | Обсяги перевезень пасажирів, тис.чол. | 135,4 | 146 | 157 | 167 | 177 | 188 | Пасажирооборот, млн. пас. км. | 170,2 | 178 | 185 | 197 | 207 | 217 | Чистий дохід від реалізації послуг, тис. гр.од. | 13654 | 14886 | 16005 | 16882 | 17853 | 18947 | Витрати, тис. гр.од. | 13229 | 14289 | 15334 | 16089 | 16991 | 18035 | Прибуток до оподаткування, тис. гр.од. | 425 | 597 | 681 | 793 | 862 | 912 |

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні положення та розроблені методичні та практичні рекомендації по формуванню стратегії розвитку авіатранспортних підприємств. Узагальнення отриманих результатів дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Насичення ринку наукоємною, високотехнологічною і високоякісною продукцією, зріст продуктивності праці придали конкуренції як основній рухомій силі ринкової економіки нову якість - досягнення успіху в конкурентній боротьбі підприємством можливе тільки при реалізації стратегії розвитку, безперервному здійсненні інноваційних процесів у всіх сферах своєї життєдіяльності.

2. Відзначаючи різноманітність підходів в сучасній науковій літературі до формування стратегії розвитку, слід констатувати їх досить загальний, описовий характер, відсутність єдиних теоретичних та методичних підходів до процесу формування стратегії та механізму розробки стратегії підприємства.

3. Запропонований в даній дисертації механізм дає змогу системно підійти до формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства, враховує всі ключові етапи та взаємозв’язки між ними, вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, забезпеченість ресурсами.

4. Розроблена типова модель системи цілей для авіатранспортних підприємств дозволяє виділити генеральну ціль та цілі нижчого рівня, які враховують всі основні напрями реалізації стратегічного потенціалу підприємства, а також забезпечити взаємоузгодженість цілей.

5. Визначено особливість процесу формування стратегій розвитку авіатранспортних підприємств – необхідність взаємодії стратегій розвитку авіакомпаній і аеропортів, яка обумовлюється необхідністю узгодження пропускної спроможності аеропортів і провізної спроможності парку літаків авіакомпаній, тобто їх виробничого потенціалу.

6. Запропоновані вимоги та характеристики економічного розвитку авіапідприємства враховують те, що розвиток підприємства має забезпечити конкурентоспроможність на ринку авіаційних перевезень, задоволення попиту в авіаційних послугах, впровадження сучасної техніки та технологій, фінансово-економічний стан, який дозволяє здійснювати безпечну експлуатаційну діяльність.

7. На підставі визначених напрямів розвитку підприємств авіаційного транспорту та взаємозв’язків обґрунтовано необхідність скоординованого розвитку авіакомпаній, аеропортів, системи аеронавігаційного обслуговування та підприємств авіаційної промисловості.

8. Розроблені методичні положення щодо формування стратегії розвитку авіапідприємств враховують особливості функціонування аеропорту і авіакомпанії.

9. На підставі аналізу слабких і сильних сторін, загроз і можливостей подальшого розвитку державного підприємства “Львівські авіалінії”, результатів оцінки реалізації можливостей підприємства з урахуванням сильних і слабких позицій та впливу загроз, розроблено комплекс заходів по усуненню загроз і відставань від конкурентів та визначені стратегічні напрями діяльності підприємства, запропоновано виробничу, маркетингову та фінансову стратегії.

Реалізація запропонованих методичних підходів до формування стратегії розвитку ДАП “Львівські авіалінії” дає змогу збільшити за період 2006 –2011 роки обсяги авіаперевезень в 1,4 рази, розмір прибутку в 2,1 рази, підвищити конкурентоспроможність авіапідприємства шляхом експлуатації сучасної техніки та реалізації маркетингової стратегії.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Загорулько В.М., Садловская И.П. Направление развития механизма обновления авиатранспорта (рос.)// Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Вип.2- К.: КМУЦА, 1997,с. 120-123.

2. Садловская И.П. Оценка конъюктуры рынка авиационных работ// Проблемы информатизации и управления . Вып. 3- К.: КМУГА, 1998,с. 154-158.

3. Садловская И.П. Использование опыта повышения эффективности работ зарубежных авиакомпаний// Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Вип. 3- К.: КМУЦА, 1998,с. 154-158.

4. Садловська І.П. Деякі аспекти проведення аналізу фінансового стану підприємств// Проблемы информатизации и управления . Вип. 4- К.: КМУГА, 1999,с. 120-123.

5. Садловська І.П. Деякі аспекти фінансового регулювання державних авіапідприємств// Вісник Київського Міжнародного університету цивільної авіації, Вип. 2- К.: КМУЦА, 1999,с. 340-342.

6. Садловська І.П. Системний підхід до стратегії розвитку транспортних систем // “Залізничний транспорт України”, випуск 5, К. 2003, с. 20-23.

7. Садловська І.П. Обґрунтування стратегії розвитку підприємств авіаційної галузі// “Залізничний транспорт України”, випуск 1, К. 2004, с. 48-50.

8. Садловська І.П. Визначення стратегічного потенціалу авіатранспортних підприємств // “Залізничний транспорт України”, випуск 2, К. 2004,с.16-18.

Тези доповідей :

Садловська І.П. Державне регулювання діяльності та розвиток транспортного комплексу України. Науково-технічна конференція “Авіа-2000”. Програма конференції, диск “Міжнародна науково-технічна конференція “Авіа –2000” , Київ 2000.

АНОТАЦІЯ

Садловська І. П. Формування стратегії економічного розвитку авіатранспортних підприємств. Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку.

Актуальність роботи обумовлена існуючими проблемами діяльності та розвитку авіатранспортних підприємств, відсутністю комплексного, системного підходу до формування стратегії їх розвитку.

Запропонований в даній дисертації механізм дає змогу системно підійти до формування стратегії розвитку авіатранспортного підприємства, враховує всі ключові етапи та взаємозв’язки між ними, вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, забезпеченість ресурсами.

На підставі запропонованих методичних підходів розроблено систему цілей, а також вимоги та характеристики економічного розвитку авіатранспортних підприємств, розроблені методичні положення щодо формування стратегії розвитку авіатранспортних підприємств з урахуванням особливостей функціонування авіакомпаній і аеропортів. Встановлено особливий аспект, який потребує свого врахування при формуванні стратегії розвитку авіатранспортного підприємства - взаємодія стратегій розвитку авіакомпаній і аеропортів.

Практична реалізація запропонованих методичних підходів дозволила розробити комплекс заходів по усуненню загроз і відставань від конкурентів, визначити стратегічні напрями діяльності конкретного авіатранспортного підприємства, запропонувати виробничу, маркетингову та фінансові стратегії.

Ключові слова: авіатранспортне підприємство, стратегія, цілі, пріоритети, потенціал, механізм, взаємодія, конкурентоспроможність.

АННОТАЦИЯ

Садловская И.П. Формирование стратегии экономического развития авиатранспортных предприятий. Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 – экономика транспорта и связи.

Насыщение рынка наукоемкой, високотехнологической и висококачественной продукцией, рост продуктивности труда придали конкуренции как основной движущей силе рыночной экономики новое качество – достижение успеха в конкурентной борьбе предприятием возможно только при реализации стратегии развития, безпрерывном осуществлении инновационных процессов во всех сферах своей життедеятельности.

Актуальность работы обусловлена существующими проблемами деятельности и развития авиатранспортных предприятий, отсутствием комплексного, системного подхода к формированию стратегии их развития.

В диссертационной работе проведена диагностика проблем развития авиатранспортных предприятий, методически обоснована стратегия их развития, изложена методика определения приоритетов экономического развития, раскрыт метод определения стратегического потенциала авиатранспортных предприятий.

Предложенный в диссертации механизм дает возможность системно подойти к формированию стратегии развития авиатранспортного предприятия, учитывает все ключевые этапы и взаимосвязи между ними, влияние факторов внешней и внутренней среды, обеспеченность ресурсами.

На основании предлагаемых методических подходов разработана система целей, а также определены требования и характеристики экономического развития для авиатранспортных предприятий, разработаны методические положения по формированию стратегии развития авиатранспортных предприятий с учётом особенностей функционирования авиакомпаний и аэропортов.

Разработанная типовая система целей для авиатранспортных предприятий позволяет выделить генеральную цель и цели нижнего уровня, которые учитывают все основные направления развития стратегического потенциала предприятия, а также позволяет обеспечить согласованность целей.

Предложенные требования и характеристики экономического развития для авиатранспортных предприятий учитывают то, что развитие предприятия должно обеспечить конкурентоспособность на рынке авиационных перевозок, удовлетворение спроса в авиационных услугах, введение современной техники и технологий, финансово – экономическое состояние, которое позволит обеспечивать безопасную эксплуатационную деятельность.

Выделено особый аспект, который необходимо учитывать при формировании стратегии развития авиатранспортного предприятия - взаимодействие стратегий развития авиакомпаний и аэропортов, которое обосновывается необходимостью согласования пропускной способности аэропортов и провозной способности парка самолетов авиакомпаний, то есть их производственного потенциала.

На основе определенных направлений развития предприятий авиационного транспорта и взаимосвязей обосновано необходимость скоординированного развития авиакомпаний, аэропортов, системы аэронавигационного обслуживания и предприятий авиационной промышленности.

Для практической реализации предлагаемых методических подходов сделан анализ слабых и сильных сторон, угроз и возможностей дальнейшего развития государственного предприятия “Львовские авиалинии”, проведена оценка реализации возможностей предприятия с учётом сильных и слабых позиций и влияния угроз на реализацию возможностей, а также оценка его конкурентоспособности. Это, в свою очередь, позволило разработать комплекс мероприятий по устранению угроз и отставаний от конкурентов, определить стратегические направления деятельности предприятия, предложить производственную, маркетинговую и финансовые стратегии.

Ключевые слова: авиатранспортное предприятие, стратегия, цели, приоритеты, потенциал, механизм, взаимодействие, конкурентоспособность.

THE SUMMARY

Sadlovska I.P. Formation of strategy of economic development of transport agencies. The manuscript. The dissertation on reception of a scientific degree of cand.econ.sci. on a speciality 08.07.04 - a transport economics and communications.

The urgency of work is caused by existing problems of activity and development of transport agencies, absence of the complex, system approach to formation of strategy of their development.

The mechanism offered in the dissertation enables is system to approach to formation of strategy of development of transport agency, takes into account all key stages and interrelations between them, influence of factors of the external and internal environment, security resources.

On the basis of offered methodical approaches it is developed system of the purposes, and also requirements and characteristics of economic development of transport agencies, methodical positions on formation of strategy of development of transport agencies are developed in view of features of functioning of airlines and the airports.

It is allocated special aspect which is necessary for taking into account at formation of strategy of development of transport agency - interaction of strategy of development of airlines and the airports.

Practical realization of the offered methodical approaches has allowed to develop a complex of measures on elimination of threats and backlogs from competitors, to define strategic directions of activity of concrete transport agency, to offer industrial, marketing and financial strategy.

Keywords: airtransport company, strategy, the purposes, priorities, potential, the mechanism, interaction, competitiveness.