У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Шалабай Леонід Петрович

УДК 332.1:338.45:620.9

Стратегічні засади розвитку регіональної теплоенергетики

08.10.01 – Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік НАН України
Долішній Мар’ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Недін Ігор Валентинович,
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, завідувач кафедри

кандидат економічних наук
Горин Михайло Петрович,
Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться 11 жовтня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 8 вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Входження України в активні еконо-міч-ні відносини в Європі та у світі, необхідність вирішення проблеми нарощу-вання її соціально-виробничого потенціалу вимагають наукової розробки стра-тегії розвитку України на довготермінову перспективу як у галузевому, так і у регіональному розрізах. Науковому розв’язку задачі оптимізації стратегії соці-аль-но-економічного розвитку регіонів присвячено праці відомих науковців О. Амоші, Є. Бойка, В. Гальчинського, В. Геєця, Б. Данилишина, М. Доліш-нього, С. Доро-гунцова, С.Романюка, М. Чумаченка, В. Януковича та ін.

Активно розробляються теоретичні і прикладні аспекти стратегії роз-вит-ку окремих сфер економічної діяльності. Однією із пріоритетних сфер еконо-мічної діяльності є діяльність, пов’язана із забезпеченням зростаючих потреб населення та суб’єктів господарювання в електричній та тепловій енергії.

В Україні останніми роками здійснена значна робота щодо вирі-шення як науково-технічних, так і організаційно-економічних проблем по-кращення енергозабезпечення. Зокрема, напрями підвищення ефектив-ності використання енергоресурсів досліджували у своїх роботах А. Борисенко, С. Денисюк, Д. Дереган, М. Ковалко, Є. Крикавський, М. Ксенофонтов, В. Куратченко, В. Меркулов, Л. Мороз, І. Недін, Ю. Ніколаєв, М. Поровський, А. Праховник, Ю. Синяк, О. Суходоля, Е. Самбірська, В. Точилін, С. Тулуб, В. Шевченко, А. Шидловський, А. Щокін, С. Янко та інші.

На основі проведених досліджень, а також вивчення світового і вітчизняного досвіду розроблено і прийнято правові та організаційно-економічні норми з розвитку енерговикористання в Україні, розроблено і прийнято Закон України „Про енергозабезпечення”, Закон України „Про альтернативні джерела енергії”, ряд постанов Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, ряд проблем із забезпечення підвищення ефективності виробництва і споживання електричної і теплової енергії вимагають дальших наукових пошуків, розробки науково-обґрунтованих рекомен-дацій господарським органам та владним структурам. Передусім це стосується збалансованого розвитку теплоенергетики на регіональному рівні, використання місцевих ресурсів, застосування ринкових важелів у системі енергоспоживання і виробництва. Актуальність зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання цієї роботи здійснювалось у рамках науково-дослідних тем, що виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Матеріали дисертаційного дослідження використано при розробці науково-дослідних тем: “Теоретичні засади регіональної політики” (номер держреєстрації 019U012834); “Розробка методології статистичної оцінки та порівняння соціально-економічного стану регіонів України на основі інтегральних показників” (номер держреєстрації 0100U003876); „Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (номер держреєстрації 0102U000424).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепційних підходів і практичних рекомендацій щодо роз-робки стратегії розвитку енергетичного і теплового забезпечення життє-діяльності у регіоні.

У відповідності до поставленої мети вирішувались наступні завдання:

·

визначення теоретичної сутності управління процесами забез-печення електричною і тепловою енергією на регіональному рівні у системі енергозабезпечення країни;

·

визначення рівня ефективності управління енергозабезпеченням;

·

вивчення тенденцій розвитку виробництва і споживання теплової і електричної енергії у регіонах, часткового самозабезпечення регіонів тепловою і електричною енергією, виробленою за раху-нок використання місцевих енергоресурсів;

·

оцінювання рівня розвитку ринкових відносин у сфері регіо-нальної теплоенергетики;

·

обґрунтування методологічного підходу до розробки стратегічних програм розвитку системи виробництва і споживання енергії у регіоні.

Об’єктом дослідження є теоретичні, методологічні і методичні поло-ження щодо розробки стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Предметом дослідження є розробка стратегії розвитку виробництва і споживання теплової та електричної енергії на регіональному рівні.

Методи дослідження. У процесі роботи використовуються методи системотехнічного аналізу – при формуванні поняття регіональної тепло-енергетики як сукупності підприємств, діяльність яких об’єднана єдиною метою; методи порівняльного аналізу _при обґрунтуванні пріоритетів організаційно-технічних рішень щодо розвитку регіональної тепло-енергетики; методи статистичного аналізу – при  обґрунтуванні сукуп-ності критеріїв оцінювання ефективності регіональної теплоенергетики.

Методологічною основою виконання дисертаційних досліджень послужили теорії ринкової економіки, досвід розробки програм соціально-економічного розвитку регіону. Методологічною і нормативно-правовою базою досліджень послужили Закон України „Про енергозбереження”, Закон України „Про альтернативні джерела енергії”; інформаційною ба-зою – статистичні щорічники України за 2000 та 2003 роки, статистичні щорічники Київської та Львівської областей за 2001–2003 роки, звітні і програмні матеріали виконкому Білоцерківської міської ради з питань функціонування і розвитку міських електричних і теплових мереж.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

·

сформульовано комплексний підхід до управління процесами виробництва та споживання теплової та електричної енергії, який об’єднує засади реалізації соціальної та економічної політики в державі, засади економічної ефективності виробництва та споживання електричної та теплової енергії у регіоні;

·

сформульовано визначення поняття об’єкту соціально-економічного управління „регіональна теплоенергетика” як сукупності підпри-ємств, діяльність яких підпорядковується вирішенню проблеми виробництва та споживання теплової і електричної енергії для потреб регіону на базі формування нових трансформаційних процесів у соціально-економічному розвитку;

·

запропоновано сукупність критеріїв оцінювання ефективності функціонування регіональної теплоенергетики, яка включає чотири групи критеріїв, а саме: економічна ефективність у споживачів; соціальна захищеність населення; економічна ефективність у ви-робників; енергетична безпека регіону.

Удосконалено:

·

системний підхід до розробки стратегії розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції підвищення ефективності використання енергоресурсів, концепції використання джерел відновлювальної енергії, концепції енергозбереження;

·

методологію обґрунтування пріоритетів організаційно-технічних рішень щодо розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції економії енергетичних ресурсів, заміни імпортних ресурсів вітчизняними ресурсами та побутовими відходами.

Отримали подальший розвиток:

·

пропозиції щодо економічної підтримки з боку держави і місцевих органів влади та місцевого самоврядування заходів створення ефективної регіональної теплоенергетики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретичних і методологічних положень понятійного та інструментального апарату щодо формування стратегічних програм виробництва і споживання теплової та електричної енергії у регіонах на основі комплексного підходу. Розроблено теоретичні засади розвитку регіональної теплоенергетики в Україні. Розроблено методологічні положення щодо обґрунтування оптимі-зації вибору організаційних, економічних та технічних рішень в організації виробництва та споживання електричної та теплової енергії у регіоні. Розроблено методичний підхід до формування стратегії функціонування та розвитку регіональної теплоенергетики. Сформульовані організаційно-економічні засади і методичні положення дозволяють структуризувати процедуру і забезпечити паралельну розробку окремих складових стратегічної програми розвитку процесів енергозабезпечення у регіоні.

Основні положення та пропозиції, що сформульовані в дисертації, використані виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради при роз-робці програми соціально-економічного розвитку міста на 2003–2006 роки (Лист №114-1571 від 22.07.04), при розробці і реалізації програми впровадження на базі існуючих котелень комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (Лист комунального підприємства „Білоцерківтепломережа” №1188/1 від 26.08.04).

Окремі теоретичні розробки та методологічні підходи використовуються у навчальному процесі, зокрема при викладанні курсу „Організація комунального господарства” у Білоцерківській філії Національного університету ім. Т.Шевченка.

Особистий внесок здобувача. Усі викладені в дисертації наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження – теоре-тичні положення і практичні рекомендації, що розроблені автором, – були апробовані на ряді науково-практичних конференцій:

IV міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми економії енергії” (Львів, 8_ жовтня 2003 р.);

науково-практичній конференції „Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (м. Чернівці, 13–14 травня 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у наукових працях, всі у наукових фахових виданнях. Загаль-ний обсяг публікацій – 2,3 д.а., з яких 1,7 д.а. належать особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів. Дисертацію викладено на 162 стор., вона включає 26 табл., 9 рис. Список літератури включає 136 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації „Теоретичні засади функціонування та розвитку системи електричного і теплового забезпечення у регіоні” розглянуто підходи до тлумачення суті соціально-економічного управ-ління процесами забезпечення електричними і тепловими ресурсами життєдіяльності у регіоні, розкрито особливості використання ринкових механізмів в управлінні процесами виробництва та споживання електрич-ної та теплової енергії, систематизовані основні проблеми функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики.

У дисертації обґрунтовується, що для ефективного управління забезпеченням тепловою та електричною енергією на регіональному рівні необхідним є комплексна ув’язка усіх чинників, пов’язаних із процесом виробництва і споживання енергетичних ресурсів. У відповідності з цією концепцією запропоновано визначення комплексу „регіональна тепло-енергетика”. Регіональна теплоенергетика – це сукупність підприємств, взаємопов’язаних економічними і соціальними відносинами з метою виробництва, розподілу, перерозподілу та споживання у регіоні теплової та електричної енергії. Регіональна теплоенергетика є складовою частиною державної теплоенергетики. У свою чергу вона об’єднує теплоенергетику населених пунктів (рис. ).

Рис. . Структуризація системи “вітчизняна теплоенергетика”

При розробці стратегії розвитку регіональної теплоенергетики слід враховувати, що соціально-економічне управління процесами енерго-забезпечення у регіоні здійснюється на основі трьох концепцій:

·

соціальної концепції;

·

економічної концепції підприємств–учасників процесу виробництва і споживання енергії;

·

економічної концепції територіальної громади.

З позицій соціальної концепції регіональна теплоенергетика, як комплекс підприємств і організацій різних галузей, має своєю місією забезпечення комфортних житлових умов для населення, надійних умов для виробничої діяльності.

Економічна концепція управління функціонуванням розвитку регіо-нальної теплоенергетики – концепція безпосереднього товаровиробника – полягає у створенні умов, за яких діяльність кожного з підприємств спрямовується на отримання прибутку.

За економічною концепцією територіальної громади реалізуються засади мінімізації витрат на виробництво електроенергії і тепла у регіоні в цілому.

Основним виконавцем соціальної концепції управління процесами функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики, а також концеп-ції територіальної громади є органи державної влади і місцевого само-врядування. У сфері їх впливу в ринкових умовах господарювання зали-шається виконання функцій формування електричного і теплового балансу в регіоні. Основні з цих функцій і їх взаємозв’язок показані на рис. .

Рис. . Функціональні зв’язки у системі “регіональна теплоенергетика”

Певним обмежувальним чинником впровадження найвищої якості технологічних схем регіональної теплоенергетики є необхідність врахування існуючої техніко-технологічної бази виробництва і спожи-вання електричної та теплової енергії як у країні в цілому, так і в кожному регіоні. Ця база загалом характеризується, у порівнянні із зарубіжними аналогами, як недостатньо ефективна. Разом з тим, мова не може йти про її повну заміну водночас. Концепційно важливо виходити з того, що завдання створення високоефективної регіональної теплоенергетики повинно вирішуватися паралельно за декількома напрямками із врахуванням наявних і перспективних особливостей у виробництві та споживанні паливно-енергетичних ресурсів у кожному регіоні. Слід виходити з необхідності реалізації щонайменше чотирьох таких напрямків.

Перший напрямок має метою створення і впровадження культури еко-номічних відносин у сфері споживання електричної та теплової енергії, обо-в’язковими елементами якої були б відповідальність, обов’язковість тощо.

Другий напрямок удосконалення системи техніко-економічного управління розвитком регіональної теплоенергетики полягає у підвищенні ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів регіону. Відповідна політика повинна будуватися, передовсім, із врахуванням цінових чинників на виробництво (придбання ресурсів), а також з позицій гарантування енергетичної безпеки регіону.

Третім напрямком мають бути заходи, метою яких є якомога ширше залучення і використання місцевих відтворювальних ресурсів – сонячної енергії, енергії вітру, енергії води тощо.

Як один із найважливіших напрямків вдосконалення управління функціонуванням та розвитком регіональної теплоенергетики у дисертації розглядаються засоби і механізми ощадливого використання та збереження електричної і теплової енергії як у сферах її виробництва, так і транспортування та споживання.

Однією із концепційних основ розробки стратегії функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики є використання чиннику ринкових відносин. Особливості ринкових відносин у регіональній теплоенергетиці обумовлені багатоструктурністю ринку. Має місце ряд ринків, основними з яких є: оптовий ринок електроенергії; оптовий ринок газу; безпосередній (роздрібний) ринок електроенергії; безпосередній (роздрібний) ринок газу; безпосередній (роздрібний) ринок тепла. У перспективі функціонуватиме ринок відновлювальних місцевих паливних ресурсів, зокрема: ріпаку, соломи, деревини, а також відходів промислового виробництва, відходів сфери споживання, які утворюють біомасу – джерело паливних ресурсів.

Основним завданням органів влади і самоврядування є створення однакових умов і формування однакових вимог до діяльності усіх учасників системи виробництва та споживання електричної енергії.

Рис. . Класифікація основних концепційних засад забезпечення ефективного функціонування та розвитку регіональної теплоенергетики

Реалізація засад збереження і ощадливого споживання енергії актуальна для всіх сфер суспільного життя: як соціальної сфери, так і ви-робничої.

У другому розділі „Аналіз тенденцій у реалізації концепції розвитку виробництва і споживання теплової і електричної енергії” досліджуються тенденції виробництва та використання теплової і елек-тричної енергії в економіці України, а також здійснено аналіз процесів, пов’язаних із реалізацією концепції енергозабезпечення, концепції використання нетрадиційних видів енергетичних ресурсів у регіональній теплоенергетиці.

Аналіз показав, що енергоємність ВВП протягом останніх десяти років постійно збільшувалася і у 2002 році склала 1,05 кг умовного палива на долар ВВП. В економічно розвинених країнах Європи цей показник у середньому складає 0,29 кг у.п.дол. ВВП. Електроємність ВВП України у році становила близько 0,78 кВт•год./дол. ВВП, тоді як у країнах Європи всередньому – 0,37 кВт•год./дол. ВВП.

За рівнем душового споживання первинних енергоресурсів Україна у 2002 році лише незначно поступалася країнам ЄС. Водночас душове споживання електроенергії зменшилося майже удвічі – з 5200 кВт•год. особу у 1990 році до 3466 кВт•год./особу в році. У Німеччині рівень душового споживання електроенергії складає близько 6950 кВт•год./особу.

Тенденції зростання енергоємності валового внутрішнього продукту характерні і для різних регіонів України. Так, у Київській області у 2002 році суттєво збільшилося споживання вугілля і природного газу порівняно з роком. У 2002 році вугілля та продуктів його переробки було спожито 1931 тис. тонн, або на 51,6більше, ніж у 1998 році, а природ-ного газу – на 53,7Споживання автомобільного бензину зросло з ,1 тис. тонн у році до 169,7 тис. тонн або на 45більше. Разом з тим, топкового мазуту і дизельного палива було спожито значно менше, особливо зменшилось споживання топкового мазуту (більше, ніж у 5 разів). Натомість споживання дров для опалення збільшилося у 4 рази (табл. ).

Таблиця 1

Споживання палива у Київській області 1997–2002 роках

Види палива | Спожито палива | 1997 | 1998 | 2002 |

Вугілля та продукти його переробки, тис. т | 1446,7 | 1273,4 | 1931,0 | Природний газ, млн. куб. м2002,3 | 1823,9 | 2802,9

Автомобільний бензин, тис. т125,2 | 17,1 | 169,7 | Дизельне паливо, тис. т215,4 | 206,6 | 189,8 | Топковий мазут, тис. т138,5 | 217,6 | 41,1 | Керосин, тис. т141,0 | 145,7– | Паливо пічне побутове, тис. т3,3 | 2,2– | Дрова для опалення, тис. щільних куб. м29,7 | 25,7 | 103,4 |

Для порівняння, на Львівщині протягом семи років зростали обсяги використання кам’яного вугілля, нафти, включаючи газовий конденсат. Так, обсяги використання кам’яного вугілля у 2002 році становили 1302,9 тис. тонн порівняно з 1259,9 тис. тонн у 1995 році, або зросли на 3,4нафти – 1686,9 тис. тонн порівняно з 1251,9, або зросли на 34,7

Проведений у дисертації аналіз показав, що відчутних зрушень у реалізації концепції енергозбереження в економіці України досягти не вдалося. У транспортуванні тепла, у процесах використання електричної енергії продовжують мати місце значні втрати. За участю автора проведе-но оцінювання ефективності теплових мереж м. Біла Церква. Показано, що мають місце втрати тепла до 50його виробництва. Має місце зростання витрат на відпуск теплоенергії промислово-виробничими та районними котельнями. Якщо на відпуск Гкал теплоенергії у 1996 році витрачалося 23,2 кВт•год., то у  році – 29,9 кВт•год.

Споживання енергії у соціальній сфері насамперед пов’язане із необхідністю задоволення потреб індивідуальних споживачів (населення), а також колективних потреб закладів соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, тощо). Задоволення цих потреб відбувається головним чином через діяльність житлово-комунального господарства, яке є одним із найбільш енергоємних споживачів після металургійної та хімічної промисловості. Щорічно підприємства ЖКГ споживають 10 млрд. кВт·год. електроенергії, 9 млн. тонн умовного палива і 7,8 млрд. м3 газу. При цьому 25енергоресурсів від загальних обсягів енергоспоживання споживається у житловому фонді України. Питомі витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих послуг у ЖКГ не йдуть у жодне порівняння із зарубіжними показниками, перевищуючи їх у 1,5–2 рази. Існує, проте, значний потенціал для покращення становища у цьому секторі, якщо взяти до уваги низький рівень ізоляції конструкцій будинків та практично відсутність регуляторів технологічних процесів (опалення, освітлення, вентиляції тощо) у більшості будинків. Будівництво нових і реконструкція вже збудованих будинків без врахування необхідності економії енергії є неприпустимим. Проектувальники та будівельники повинні відчувати відповідальність перед тими, хто сплачує рахунки за опалення. У країнах ЄС встановлені дуже жорсткі норми характеристик будинків: енергетичності, вентиляції, теплоізоляції тощо. Актуальною нині є енергетична паспортизація будинків і споруд. Через низькі теплозахисні властивості огороджувальних конструкцій житлових будинків масової забудови, які становлять третину загального житлового фонду України, втрачається майже 30–40теплової енергії.

Енергоємність виробництва в Україні зросла через фізичну заста-рілість основних фондів, а також внаслідок зменшення обсягів виробни-цтва продукції, у собівартості якої зросла частка умовно-постійних витрат. Із збільшенням виробництва енергоємність продукції відповідно буде зменшуватись. На мікроекономічному рівні реалізації заходів з енергозбе-реження та відповідних ефектів слід очікувати лише у тому випадку, коли граничні витрати виробництва досягнуть вартості одиниці скорочення пи-томих енерговитрат. Цей фактор матиме значно більшу ефективність, ніж створення бюджетних або позабюджетних фондів з енергозабезпечення.

У дисертації зроблено аналіз основних досягнень і проблем реалі-зації концепції використання нетрадиційних (відновлювальних) джерел енергії (НВДЕ). З метою зменшення рівня залежності вітчизняної тепло-енергетики від імпортованих енергоносіїв в Україні, за прикладом економічно розвинених країн Європи і США, створена концепція використання нетрадиційних (альтернативних) відновлювальних джерел енергії, зокрема: сонячної енергії, вітрової енергії, біомаси, деревини та ін. Прийнято Закон України „Про альтернативні джерела енергії”. Згідно цього закону основними засадами державної політики у сфері використання альтернативних джерел енергії є: нарощування обсягів виробництва енергії з альтернативних джерел; економне витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшенню залежності України від їх імпорту, реструктуризація системи споживання енергії, що виробляється з альтернативних джерел.

У національній енергетичній програмі України передбачено до 10% енергетичних потреб країни задовольняти за рахунок використання нетра-диційних та відновлюваних джерел енергії. Пріоритети в цій Програмі віддано впровадженню вже розробленого енергоефективного обладнання для використання НВДЕ, розробці і впровадженню сучасного обладнання та устаткування із застосуванням прогресивних технологій, створенню технічно доцільних потужностей та розробці перспективних науково-технічних робіт з основних напрямків нетрадиційної енергетики: вітроенергетики, сонячної енергетики, геотермальної енергетики, малої гідроенергетики, нетрадиційного палива, енергії довкілля та ін.

Разом з тим, обсяги впровадження такого обладнання і відповідно виробництво енергії за рахунок альтернативних джерел енергії носять, в основному, лише експериментальний характер.

Для інтенсифікації розвитку НВДЕ на найближчі роки в Україні необхідно:

·

удосконалити нормативно-правову бази у сфері використання НВДЕ, яка має сприяти освоєнню використання НВДЕ та допомагати вказаному напрямку енергетики, який зараз, поки що, не повною мірою здатний відповідати вимогам економічної конкуренції з традиційними видами паливно-енергетичних ресурсів, зайняти достойне місце на ринках енергетичного обладнання, електроенергії та тепла. Крім того, ця норма-тивно-правова база повинна на законодавчому рівні закріпити необхід-ність забезпечення державної підтримки розвитку використання НВДЕ шляхом надання державою фінансових стимулів і податкових пільг для інвесторів і виробників енергії, яка отримується на базі НВДЕ;

·

нарощувати обсяги використання альтернативного палива власного виробництва, для чого необхідно організувати технічне переоблад-нання частини простоюючих заводів спиртової галузі, з одно-часним підвищенням урожайності зернових культур, обсягів вирощу-вання і збору первинної сировини.

У третьому розділі „Організаційно-економічні засади стратегії розвитку регіональної теплоенергетики” розроблені методологічні за-сади стратегії підвищення ефективності регіональної теплоенергетики, пропозиції щодо розвитку економічних механізмів у регулюванні збалан-сованого забезпечення регіону тепловою та електричною енергією, запро-поновано методологічний підхід до оцінювання ефективності регіональної теплоенергетики.

Стратегією підвищення ефективності (розвитку) регіональної тепло-енергетики у дисертації названо сукупність наукових, соціальних, органі-заційних, технічних, економічних рішень, реалізація яких дозволить досяг-ти певних соціально-економічних цілей.

У дисертації розроблена схема аналізу стану і основних завдань обґрунтування стратегії функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики, основні етапи якої приведені на рис. . На базі аналізу стану розвитку світової теплоенергетики сформульовано сукупність цілей розвитку теплоенергетичного комплексу України в цілому, які є властивими і для кожного з її регіонів.

У найближчі 10–15 років необхідно наростити душове споживання електроенергії до середньоєвропейських обсягів, тобто понад 6000 кВт•год./особу, або у більше ніж півтора рази (у 2002 р. середньодушовий обсяг споживання електроенергії становив 3446 кВт·год./особу).

Необхідно забезпечити обсяги енергетичного забезпечення темпів зростання валового внутрішнього продукту і відповідно валового регіо-нального продукту на 8–10у рік. При цьому повинно бути досягнуто зменшення енергоємності валового регіонального продукту приблизно у два рази (за нормами економічно розвинених європейських країн) із 0,78 кВт•год./дол. США до 0,37 кВт год./дол. США. А витрати умовного палива слід зменшити приблизно у три рази із ,05 кг/дол. США, що має місце в Україні, до 0,78 кг/дол. США, що має місце в економічно розвинених країнах Європи.

Стратегічною метою розвитку теплоенергетики у кожному регіоні має бути гарантія доступності ціни електричної та теплової енергії для споживачів. Окрім того, виробництво теплової та електричної енергії у регіоні повинно бути мінімально залежним від дії зовнішніх чинників і дій форсмажорних обставин.

Створення високоефективної (енергозберігаючої) мережі повинно мати оптимальне вирішення шляхом вибору з різних типів техніки, в тому числі теплоелектроцентралей, мінікотелень для опалювання невеликих житлових масивів, котлів для опалювання окремих будинків, індивідуаль-них котлів для обігрівання індивідуальних квартир. Великий інтерес в Україні викликає впровадження обігріву житла з застосуванням по-квартирних обігрівачів. Але недоліком поквартирного обігріву є орієнта-ція на використання газу як теплоносія, який в основному імпортується з інших країн.

До найпріоритетнішої організаційно-технічної форми виробництва теплової і електричної енергії автор відносить реконструкцію діючих і спорудження нових комунальних ТЕЦ, що здатні виробляти і теплову і електричну енергію одночасно. Комунальні ТЕЦ повинні бути придатні для використання в якості палива комбінації різних паливних ресурсів, що є в Україні і постачаються в Україну: газ, мазут, солома, деревина, макулатура, відходи виробництва.

Спорудження таких ТЕЦ доцільно здійснювати одночасно їз споруд-женням нових теплотрас, які б ліквідували втрати тепла та електроенергії.

Зокрема, для м. Біла Церква суттєвого покращення можна домогтися, якщо економічну відповідальність за здійснення процесів теплопостачання покласти на сукупність біля 50 спеціалізованих підприємств – виробників теплоелектроенергії. Ці підприємства слід наділити не тільки правом виробництва тепла, але і правом постачання тепла споживачам, правом обліку спожитого тепла, отримання платежів. У таких умовах товаровиробники тепла будуть зацікавлені в економії витрат на всіх стадіях виробництва і постачання тепла. Разом з тим, вони будуть зацікавлені в тому, щоб реалізувати якомога більше теплової енергії. Одночасно слід розробити і впровадити на регіональному рівні дієву структуру енергосервісних компаній.

Розробленим за участю автора інвестиційним проектом модернізації теплоенергетичного комплексу м. Біла Церква передбачається впровад-ження когенераційних технологій, що повинно ґрунтовно змінити виробничу структуру комунальної енергетики у місті, забезпечивши генерування не тільки теплової, але й електричної енергії.

Основними завданнями, що вирішуються при створенні когенерацій-них установок, є забезпечення при мінімальних капітальних вкладеннях максимального виходу корисного продукту, що у звичайних технологічних процесах виробляється з низьким коефіцієнтом корисної дії; максимального зниження втрат тепла і шкідливих викидів у навколишнє середовище.

Ці завдання пропонується вирішувати шляхом вибору оптимальних технологічних схем і устаткування. З великого числа можливих схем побудови когенераційних установок запропоновано для використання чотири основних варіанти, які за своїми даними задовольняють вимоги, що ставляться до виробництва теплової та електричної енергії. Ці варіанти відрізняються один від одного тепловими приводними двигунами, типами генераторів, способами генерування теплової енергії. Завдяки впровад-женню когенераційних установок коефіцієнт корисної дії системи вироб-лення електричної та теплової енергії у місті Біла Церква передбачається збільшити до 0,7–0,71.

Забезпечення ефективної модернізації та розвитку регіональної теплоенергетики вимагає вдосконалення економічних механізмів управ-ління майном підприємств, що належать територіальній громаді і вироб-ляють електрику та тепло, а також способів оцінки вартості послуг із надання населенню тепла та електрики. На думку автора, в основі формування цін на тепло та електрику повинні бути закладені затратні методи. При цьому повинні бути підконтрольними для органів влади, що встановлюють тарифи на тепло та електрику, процеси вибору джерел первинних енергоносіїв виробниками тепла і електрики. Тарифи на тепло і енергію слід встановлювати при умовах, що витрати на первинні енергоносії є мінімальними серед можливих. У разі штучного завищення цін на первинні енергоносії підприємство-виробник електрики та тепла повинен позбавлятися ліцензії на здійснення даного виду діяльності.

Рис. . Схема реалізації основних завдань розробки стратегії регіональної теплоенергетики

Рис. . Структура системи критеріїв оцінювання ефективності регіональної теплоенергетики

Важливою складовою соціально-економічного управління проце-сами забезпечення регіону електрикою та теплом має бути виконання регулярних оцінювальних робіт.

У дисертації запропоновано методологію статистичного оцінювання ефективності функціонування регіональної теплоенергетики. Таке оціню-вання пропонується здійснювати на основі системи критеріїв, які форму-ються на основі трьох загальних критеріїв: економічна споживча ефектив-ність, економічна ефективність виробника, енергетична безпека регіону (рис. 5.)

Висновки

У дисертації, на основі системотехнічного аналізу тенденцій вироб-ництва і споживання електричної та теплової енергії в Україні і у світі, запропоновано підхід до вирішення актуальної наукової задачі розробки методологічних основ формування стратегій розвитку регіональної тепло-енергетики та зроблено наступні висновки:

1.

Для ефективного управління процесами підвищення рівня забезпе-ченості населення електричною і тепловою енергією, забезпечення енергобезпеки у регіоні доцільно виділити в окремий об’єкт соціально-економічного управління комплекс підприємств, пов’яза-них із виробництвом теплової та електричної енергії (комплекс „регіональна теплоенергетика”).

2.

Розробка стратегії розвитку регіональної теплоенергетики повинна ґрунтуватися на використанні комплексу соціально-економічних засад, які умовно можна розділити на чотири групи: соціальні; економічні для підприємств-виробників; економічні для регіону в цілому; економічні для споживачів.

3.

У комплекс засад функціонування і розвитку регіональної тепло-енергетики входять як головні такі засади: створення умов для споживання теплової та електричної енергії в обсягах споживання, що мають місце в країнах розвиненої економіки.

4.

Головними економічними засадами розвитку регіональної тепло-енергетики є: забезпечення прибутку підприємств, зайнятих у виробництві теплової та електричної енергії; конкуренція між виробниками тепла і енергії; максимальне використання місцевих енергоресурсів, передовсім джерел відновлювальної енергії.

5.

Для оцінювання безпекотворчого потенціалу регіональної тепло-енергетики пропонується розраховувати коефіцієнт автономії електровиробництва електричної енергії та коефіцієнт використання газу, що постачається централізовано для виробництва тепла у регіоні.

6.

Верховній Раді України розглянути і прийняти Закони України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, зокрема визначити форми і методи ліцензованого централізованого теплопостачання, без чого неможливо здійснити заходи щодо тарифного регулювання в цій сфері.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

Шалабай Л.П. Діяльність комунальної теплоенергетики – на засади рин-кових відносин // Регіональна економіка. – 2003. – № . – С. _.

2.

Шалабай Л.П. Організаційно-економічна модель комунальної енер-гетики // Проблеми економії енергії: Збірник матеріалів IV Міжна-родної науково-практичної конференції. – Львів: Видавництво Наці-онального університету „Львівська політехніка”, 2003. – С. .

3.

Шалабай Л.П., Побурко О.Я. Оцінка процесів капіталізації з вико-ристанням цінних паперів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів. Вип. (XLI). – Львів: ІРД НАН України, 2003. – С. –197. Особистий внесок: запропоновано підхід до оцінки інвестиційних проектів, що реалізуються акціонерними товариствами.

4.

Шалабай Л.П. Килимнюк В.Й., Побурко Я.О. Пріоритети регіональної теплоенергетики // Регіональна економіка. – 2004. – № . – С. . Особистий внесок: обґрунтовано застосування когенераційного способу виробництва тепла і електрики.

5.

Шалабай Л.П. Концепційні засади організаційно-економічного розвитку електричного і теплового забезпечення регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів. Вип. (XLI). – Львів: ІРД НАН України, 2003. – С. –268.

Шалабай Л.П. Стратегічні засади розвитку регіональної теплоенергетики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

Сформульовано комплексний підхід до управління процесами виробництва та споживання теплової та електричної енергії, який об’єднує засади реалізації соціальної та економічної політики в державі, засади економічної ефективності виробництва та споживання електричної та теплової енергії у регіоні.

Сформульовано визначення поняття об’єкту соціально-економічного управління „регіональна теплоенергетика” як сукупності підприємств, діяльність яких підпорядковується вирішенню проблеми виробництва та споживання теплової і електричної енергії для потреб регіону на базі формування нових трансформаційних процесів у соціально-економічному розвитку.

Запропоновано сукупність критеріїв оцінювання ефективності функціонування регіональної теплоенергетики, яка включає чотири групи критеріїв, а саме: економічна ефективність у споживачів; соціальна захи-щеність населення; економічна ефективність у виробників; енергетична безпека регіону.

Запропоновано системний підхід до розробки стратегії розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції підвищення ефективності використання енергоресурсів, концепції використання джерел відновлювальної енергії, концепції енергозбереження.

Розроблено методологію обґрунтування пріоритетів організаційно-технічних рішень щодо розвитку регіональної теплоенергетики з враху-ванням концепції економії енергетичних ресурсів, заміни імпортних ресурсів вітчизняними ресурсами та побутовими відходами.

Розроблено ряд пропозицій щодо економічної підтримки з боку держави і місцевих органів влади та місцевого самоврядування заходів створення ефективної регіональної теплоенергетики.

Ключові слова: регіон, енергетика, тепло, електрика, стратегія, комплексний підхід.

Шалабай Л.П. Стратегические принципы развития региональной теплоэнергетики. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономи-ческих наук по специальности 08.10.01 – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2004.

Работа посвящена исследованию проблемы формирования органи-зационно-экономических механизмов управления процессами производ-ства и потребления электрической и тепловой энергии на региональном уровне с использованием методов, свойственных рыночным отношениям.

В работе предложен комплексный подход к управлению процессами производства и потребления тепловой и электрической энергии в регионе, который основывается на принципах реализации общегосударственной социальной и экономической политики, а также обеспечения экономи-ческой эффективности предприятий – производителей энергоресурсов, электрической и тепловой энергии. Для совершенствования методологии управления предложено выделить как самостоятельный объект социально-экономического управления в регионе комплекс “региональная теплоэнер-гетика” – совокупность предприятий, деятельность которых подчиняется решению проблемы производства и потребления тепловой и электрической энергии для нужд региона.

В работе сформулированы принципы системного подхода к разработке стратегии развития региональной теплоэнергетики, который обобщает три основных концепции: концепцию повышения эффек-тивности использования энергоресурсов, концепцию использования источников нетрадиционной энергии, концепцию энергосбережения.

Разработано методологические принципы обоснования приоритетов организационно-технических решений, касающихся развития производ-ственных мощностей предприятий региональной теплоэнергетики, основывающиеся на концепции экономии энергетических ресурсов, концепции замены импортируемых ресурсов отечественными ресурсами, концепции использования бытовых отходов.

В работе разработаны предложения по совершенствованию методов экономической поддержки со стороны государства, местных органов власти и местного самоуправления мероприятий реконструкции существующей системы региональной теплоэнергетики.

Предложена совокупность критериев статистического оценивания эффективности функционирования региональной теплоэнергетики, которая включает четыре группы критериев, а именно – экономическая эффективность у потребителей, социальная защищенность населения; экономическая эффективность у производителей; энергетическая безо-пасность региона.

Ключевые слова: регион, энергетика, тепло, электричество, стратегия, комплексный поход.

Shalabay L.P. Strategic principles of the regional power system development. – The manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic scieces in the speciality 08.10.01 – Accommodation of productive forces and regional economy. – Institute of regional research of NAS of Ukraine, Lviv, 2004.

The complex approach to management of processes of production and consumption of thermal and electrical energy, which unite the principles of realization of social and economic policy in the state, principles of economic efficacy of production and consumption of thermal and electrical energy in region is formulated.

The system approach to elaboration of strategy of regional power system development with for concepts of increasing of power resources productivity, concept of renew sources of energy usage, concept of energy savings is suggested.

Totality of criteria of an estimation of efficiency of regional power system functioning, which includes 4 groups of criteria, namely: an economic efficiency at the users, social protection of the population, economic efficiency at the manufacturers, power safety of region is offered.

The methodology of grounding of the organizing and technical decisions priorities on development of regional power system, with allowance for concepts of economies of power resources, replacement of import resources by domestic resources and household dross is developed.

The offers on economic support on the part of the state and local government steps on elaboration of effective regional power system is developed.

Key words: region, power, thermal energy, electricity, strategy, complex approach.