СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

СЛОКВА МАРИНА ГРИГОРІВНА

УДК 65.012.32:378.1+339.13.17

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ПІДСТАВІ СЕГМЕНТАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і

управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Кратт Олег Адольфович, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Акмаєв Анатолій Ісайович, перший проректор, завідувач кафедри економіки і управління Донбаського гірничо-металургійного інституту Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ);

кандидат економічних наук, доцент Дубницький Володимир Іванович, проректор з наукової роботи Донецького економіко-гуманітарного інституту (м. Донецьк).

Провідна установа – Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, кафедра маркетингу та логістики (м. Львів).

Захист відбудеться 1 квітня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 27 лютого 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впровадження ринкового механізму господарювання в діяльність організацій галузі освіти найбільш інтенсивно відбувається у такій її сфері, як вища освіта. Про це свідчить формування ринку послуг вищої освіти, що характеризується, з одного боку, появою вищих навчальних закладів недержавної форми власності, а з іншого, все більш зростаючою роллю в діяльності державних закладів вищої освіти договірної форми навчання.

Забезпечення успішного господарювання організацій вищої освіти в умовах ринку передбачає необхідність використання у їх діяльності нових методів управління, адекватних тенденціям розвитку зовнішнього середовища. Особливості діяльності вищих навчальних закладів у ринковому середовищі обумовлюють необхідність розв’язання науково-практичних завдань із забезпечення результативності їх управління в умовах зовнішнього середовища, яке швидко змінюється.

Досконале вивчення змін, що відбуваються, дозволяє сформувати інформаційну базу управління. Її використання обумовлюватиме підвищення рівня обґрунтованості управлінських рішень, що буде сприяти подоланню невизначеності в діяльності організацій вищої освіти.

При окресленні зовнішнього середовища організацій вищої освіти межами ринку послуг вищої освіти, першочергового значення набуває вибір відповідного умовам його функціонування методу дослідження. Характерною рисою цього ринку є значне різноманіття асортименту послуг вищої освіти, що надаються. Це обумовлено різнорідністю потреб галузей економіки у фахівцях різного профілю. Така особливість ринку передбачає використання такого методу дослідження, як сегментація, який дозволить у різноманітності форм виявити схожі риси, створити інформаційну базу, більш адекватну спектру управлінських рішень, що їх приймають організації вищої освіти в діяльності з надання послуг. Отже, вивчення питань формування інформаційної бази для розробки організаціями вищої освіти управлінських рішень, спрямованих на адаптацію до зовнішнього середовища, є актуальним.

У наш час у наукових працях значну увагу приділено вивченню проблем функціонування організацій вищої освіти в ринкових умовах. Однак використання методів формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти не розроблено. Актуальність розгляду питань інформаційного забезпечення управління організаціями вищої освіти шляхом дослідження їх зовнішнього середовища, з одного боку, та недостатнє їх вивчення та висвітлення в економічній літературі, з іншого, визначили мету та коло задач дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету. При виконанні теми Д-8-02 “Розробка наукових основ моделювання вугільної промисловості як безлічі економіко-технологічних об’єктів (шахт) з метою оптимального розподілу інвестицій” (номер державної реєстрації 0102U001152) особисто автором сформовано принципові підходи до інвестиційної стратегії підприємства з урахуванням необхідності розвитку закладів вищої освіти, що готують фахівців відповідного напряму.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти.

Для досягнення поставленої мети дослідження було розв’язано такі задачі:

вивчено особливості формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти на основі пізнання специфіки їх зовнішнього середовища;

виявлено гносеологічні аспекти сегментації як методу інформаційного забезпечення;

визначено інструментарій сегментації зовнішнього середовища організацій вищої освіти на основі використання методу квантифікації;

описано тенденції діяльності організацій вищої освіти з надання послуг, виходячи з ринкових пріоритетів її управління;

виявлено напрями трансформації поведінки споживачів з урахуванням споживчих переваг, джерел їхнього задоволення і результатів сегментації організацій вищої освіти;

визначено зміни в реалізації послуг вищої освіти на основі їхніх основних характеристик і результатів сегментації споживачів;

удосконалено програму формування інформаційної бази розробки управлінських рішень з надання послуг, що адекватні домінуючим значенням ознак сегментів ринку послуг вищої освіти;

доповнено економіко-математичну модель, що дозволить виявляти основні напрями трансформації поведінки споживачів у майбутньому;

запропоновано систему контролю формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти.

Об'єктом дослідження є інформаційне забезпечення управління діяльністю організацій вищої освіти з надання послуг. Предмет дослідження складають теоретичні та практичні аспекти сегментації зовнішнього середовища як методу інформаційного забезпечення управління діяльністю організацій вищої освіти з надання послуг.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи пізнання. В теоретичній частині: для наукового пізнання товарно-галузевої специфіки сегментації використано дедуктивно-номологічну модель; для розгляду гносеологічних аспектів сегментації релевантну логіку; якісні риси компонентів ринку послуг вищої освіти виражено кількісно за допомогою методу квантифікації. В аналітичній частині: при сегментації ринку використано принцип системності; сегментацію компонентів ринку виконано з використанням методу суцільного аналізу, типологічних і структурних угрупувань, рядів динаміки, застосовувалися декартовий добуток, метод декрементизації. У результативній частині: основу програми формування інформаційної бази управлінських рішень складають евристичні методи та методика портфельного аналізу; прогнозну модель поведінки споживачів побудовано з використанням методу групового обліку аргументів; систему контролю формування інформаційної бази управління розроблено на редукції логіки норм до логіки оцінок.

Правове поле дослідження склали Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства освіти і науки України. Інформаційною базою дослідження є статистичні дані Держкомстату України та регіональних органів, аналітичні огляди, науково-методичні публікації.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат роботи полягає в розробці принципових підходів до формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти на основі сегментації зовнішнього середовища та рекомендацій щодо її використання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження характеризується такими положеннями:

уперше:

обґрунтовано автентичний підхід до сегментації ринку послуг вищої освіти, який базується на використанні принципу системності, що полягає у послідовності та взаємообумовленості сегментацій організацій вищої освіти, споживачів і послуг як компонентів ринку та дозволяє простежити динаміку змін їхніх властивостей з позиції визначення домінуючих якісних рис;

запропоновано метод отримання сегментів, що грунтується на використанні принципу звуження області визначення значень ознак сегментації за просторовим та часовим обмеженнями, застосування якого дозволить визначати ступінь диференціації локального ринку порівняно з максимальним рівнем і виявляти вільні ринкові ніші;

удосконалено:

підхід до визначення ознак сегментації зовнішнього середовища на основі вивчення його специфіки в аспекті якісних рис компонентів: організацій вищої освіти, споживачів і послуг;

процедури щодо формування інформаційної бази управлінських рішень для організацій вищої освіти, які основані на виділенні домінуючих характеристик сегментів споживачів і послуг вищої освіти, згрупованих у ситуації за критеріями “частка сегмента на ринку”, “середні темпи зростання сегмента”, що сприятиме вибору адекватних методів управління і дозволить підвищувати рівень реалізації інтересів організацій вищої освіти;

знайшли подальший розвиток:

побудова економіко-математичної моделі з використанням адаптованого методу групового обліку аргументів, що дозволить виявляти майбутні зміни в характері поведінки споживачів і визначати їхню сприйнятливість до спрямованих на них управлінських рішень організацій вищої освіти;

поняття сфери визначення об’єкта сегментації ринку послуг вищої освіти, де, окрім традиційного об’єкта – споживачів, в область визначення включено організації вищої освіти та послуги, що сприятиме поглибленню дослідження та підвищенню рівня комплексності й деталізації результатів і дозволить покращити результативність управління діяльністю організацій вищої освіти.

Практичне значення отриманих результатів. У дисертаційній роботі створено методичну основу формування інформаційної бази управлінських рішень організацій вищої освіти на основі сегментації зовнішнього середовища.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать такі:

методика сегментації ринку послуг вищої освіти із використанням принципу системності;

метод виділення сегментів із застосуванням просторових та часових обмежень;

програма формування інформаційної бази управлінських рішень організацій вищої освіти,

методичні рекомендації щодо моделювання поведінки споживачів послуг вищої освіти.

Результати дослідження використовуються в діяльності Донецького національного технічного університету (довідки №29-108-1/16 та №29-108-2/16 від 18.11.2002 р.), Донбаського гірничо-металургійного інституту (довідка №559-57 від 24.03.2003 р.), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка №108-106-249 від 18.03.2003 р.), Донецького інституту залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту (довідка №704/01 від 12.03.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Робота виконана автором самостійно. Висновки, рекомендації та методичні розробки грунтуються на матеріалах, які одержано здобувачем особисто. Внесок автора в опубліковані колективні праці конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації проведеного дослідження висвітлювались у доповідях на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Маркетинг і захист прав споживачів” (м. Донецьк, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів і підприємств на початку XXI століття”
(м. Полтава, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасного маркетингу” (м. Тернопіль, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку маркетингу і логістики в транзитивній економіці” (м. Донецьк, 2002 р.), IX Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 11 наукових працях, з них 7 статей – у наукових журналах, 4 – у збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій складає 4,35 д.а., з яких особисто автору належить 3,06 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 173 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 14 таблиць і 17 рисунків, що займають повну сторінку, які подано на 14 сторінках. Список використаних джерел із 158 найменувань уміщено на 12 сторінках, 21 додаток – на 73 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Сегментація зовнішнього середовища як метод формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти. З моменту проголошення суверенітету України та переходу на ринкові методи господарювання спостерігається збільшення обсягів діяльності у сфері вищої освіти. Протягом одинадцяти років, починаючи з 1991 р., середні щорічні прирости кількості вищих навчальних закладів третього–четвертого рівнів акредитації та числа зарахованих на перший курс становили відповідно 7% та 8%. В умовах вітчизняного ринку послуг вищої освіти, що швидко змінюється, потреба мати інформацію про стан та тенденції його розвитку з боку господарюючих суб’єктів вимагає проводити відповідні дослідження. Вибір найбільш адекватного методу дослідження зовнішнього середовища організацій вищої освіти зумовив попереднє вивчення специфіки ринку послуг вищої освіти в аспекті властивостей компонентів – організацій, споживачів та послуг.

Якісними рисами організацій вищої освіти є такі: нульовий рівень каналу товарного руху, системність, консерватизм та інерційність, перевага екстенсивного шляху розвитку, своєрідний предмет праці, компетентність, велика частка витрат кваліфікованої праці, форма власності, велика захищеність від іноземної конкуренції, фінансування з централізованих джерел, ліцензування діяльності, рівень акредитації, ліцензований набір за спеціальностями, рівень спеціалізації. Властивості споживачів – це джерело фінансування, реальність та потенційність, множинність, місце проживання, стать, освітні рівні, джерело комплектування. Якісними характеристиками послуг вищої освіти є: нематеріальність, невіддільність, неможливість зберігання та транспортування, мінливість, індивідуалізація, низька чутливість, тривалий період споживання, мала швидкість настання ефекту, різноманіття асортименту, вторинний характер попиту, динаміка спеціальностей, стандартизація, форми одержання, освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні, етапність.

Виділені якісні риси ринку послуг вищої освіти характеризуються діалектикою тотожності та розходження властивостей компонентів. Тотожність полягає в тому, що всі досліджувані одиниці компонента мають виділені для нього властивості. Разом з тим, варіантність властивості, характерна для досліджуваних одиниць, дозволяє робити висновок про наявність різниць у межах компонента ринку послуг вищої освіти. Діалектика тотожності та розходження якісних характеристик ринку послуг вищої освіти обумовлює доцільність використання сегментації для вивчення зовнішнього середовища організацій вищої освіти.

Ґрунтуючись на діалектиці категорій “тотожність” і “різниця”, сегментація є процесом визначення в досліджуваному об’єкті особливого у загальному та загального в особливому, що дозволяє суб’єкту знайти рішення, які сприяють досягненню поставленої мети. Слід зазначити, що оскільки сегментація ринку використовується в практиці досліджень досить тривалий проміжок часу, то можна стверджувати: до цього моменту використовувався традиційний підхід до тлумачення її сутності. В абсолютній більшості публікацій сегментацію подано як дослідження споживачів. Вибір останніх як об'єкта дослідження зумовлює виділення відповідних ознак, методів, критеріїв і показників сегментації. Однак існує думка, що об'єктом сегментації можуть виступати й інші компоненти ринку, зокрема, організації та товари. Разом з тим, поведінка споживачів багато в чому залежить від стану інших компонентів ринку. Тому велику цінність мають дослідження, у яких об'єктом сегментації виступає ринок в цілому. В дисертаційній роботі розширено область визначення об’єкта сегментації ринку, до якої ввійшли організації вищої освіти, споживачі та послуги вищої освіти. Це дозволило поглибити дослідження і підвищити рівень комплексності та деталізації результатів.

Такий підхід до сегментації розширив межі використання традиційних прийомів і методів сегментації. Це обумовлено товарно-галузевою специфікою об'єкта, що припускає наявність якісних характеристик. Тобто, коли встановлено об'єктом сегментації ринок послуг вищої освіти, специфічність інструментарію дослідження буде визначатися властивостями компонентів ринку послуг вищої освіти. У свою чергу, якісний характер рис компонентів визначає необхідність використання методу, який дозволяє обчислити їх кількісно. Інструментарій було сформовано із застосуванням методу квантифікації, що дає можливість кількісного вираження якісних характеристик об’єкта за допомогою його конкретного розгляду в реальності. Результатом використання даного методу є простір понять, які квантифікуються, де кількісні показники характеризують якісні риси компонентів ринку послуг вищої освіти та їхня сума дозволяє дати цілісну характеристику даного ринку.

Алгоритм квантифікації має три стадії. На першій з метою вибору ознак сегментації проводиться оцінка відповідності якісних характеристик компонентів вимогам, що ставляться до ознак. До вимог належать: відбиття диференціації, можливість вимірювання, виявлення відмінностей у структурах ринку, сприяння зростанню розуміння ринку. Друга стадія складається з двох етапів, пов’язаних, відповідно, з використанням простого та ітеративного методів угрупування. На першому етапі вихідна множина залежно від ознаки, що обирається, поділяється на сегменти. Кількість угрупувань визначається кількістю ознак сегментації. Сутність другого етапу полягає в ітеративному поділі множини на сегменти за ознаками, що припускає спочатку утворення груп за однією ознакою, потім утворені групи поділяються на підгрупи за другою і т.д. Кількість кроків визначається кількістю ознак сегментації. Результатом використання ітеративного методу угрупування є матриця, яку отримано шляхом застосування декартового добутку множин сегментів, виділених на першому етапі. На третій стадії як критерії сегментації використовуються абсолютні та відносні величини структури, що дозволяють оцінити й обґрунтувати пріоритетність вибору того чи іншого сегмента.

Отримана у результаті квантифікації якісних рис модель сегментації компонентів ринку послуг вищої освіти є базисною. Відмінною рисою даної моделі є універсальний характер інформації, яка отримана в результаті її реалізації. Універсальність полягає в тому, що інформація може бути спожита різними суб'єктами ринку. Це надає можливість абстрагуватися від інтересів конкретного суб'єкта ринкових відносин.

Таким чином, сутність нового підходу до розгляду теоретичних та прикладних аспектів сегментації зовнішнього середовища як методу інформаційного забезпечення управління організаціями вищої освіти полягає в діалектичній єдності компонентів ринку послуг вищої освіти, в основі дослідження яких лежать їхні якісні риси, виражені кількісно.

Розділ 2. Дослідження стану зовнішнього середовища організацій вищої освіти з використанням сегментації. При квантифікації якісних рис організацій, споживачів та послуг сегментацію ринку послуг вищої освіти було подано як паралельну сегментацію його компонентів. Це дозволило виявити основні ознаки сегментації та їхні значення і, відповідно, виділити максимальну кількість сегментів. У реальності ринок є не сумою роз'єднаних компонентів, а системою. Тому при сегментації ринку було застосовано принцип системності, який полягає у взаємопов’язаному та взаємообумовленому дослідженні організацій вищої освіти, споживачів та послуг, де результати сегментації одного компонента є основою сегментації іншого (рис.1). Використання запропонованого підходу до сегментації дозволило встановити взаємозв'язки між компонентами, простежити динаміку змін їхніх властивостей з позиції виділення домінуючих значень, тим самим поглибити дослідження й одержати результати більшого рівня комплексності та деталізації. Актуальність дослідження організаціями вищої освіти передбачила ієрархію сегментації компонентів ринку. Сегментацію організацій вищої освіти визначено першим рівнем ієрархії. Сегментацію споживачів і послуг – наступними рівнями, що ґрунтуються на результатах першого. Використання такого підходу дозволяє отримати сегменти послуг вищої освіти з привабливими характеристиками як щодо організацій вищої освіти, так і споживачів.

Сегментація кожного компонента ринку послуг вищої освіти має основою базисну модель сегментації, яку отримано при квантифікації якісних рис. Однак практика господарювання переконує в наявності специфічних умов, властивих регіональним ринкам цих послуг. Найважливішою з них є потреба у фахівцях певного профілю та рівня підготовки, яка обумовлена суспільним поділом праці. Як наслідок цього, для кожного регіонального ринку послуг вищої освіти склад значень ознак сегментації і кількість сегментів різні. Тобто, мова йде про зміну базисної моделі сегментації, що фіксується в реальній. При цьому в реальній моделі на основі теоретичних викладок базисної застосовувалися більш доступні для практичного використання прийоми таі методи сегментації. Побудова реальної моделі сегментації дозволяє виявити тенденції в поведінці суб'єктів регіональних ринків. Як об'єкт сегментації вибрано локальний ринок послуг вищої освіти. Ознака локальності має два виявлення: територіальність і освітньо-кваліфікаційний рівень. Перше полягає у виборі ринку послуг вищої освіти Донецької та Луганської областей. Друге – у виборі організацій вищої освіти третього та четвертого рівнів акредитації.

Для визначення ступеня насиченості регіональних ринків та виявлення потенційних характеристик компонентів ринку послуг вищої освіти в роботі запропоновано метод виділення сегментів. Суть його полягає у звуженні області визначення значень ознак сегментації з використанням просторових та часових обмежень. Це визначає необхідність адаптації базисної моделі сегментації до реальних умов локального ринку послуг вищої освіти. Цей процес дозволяє визначити ступінь диференціації компонентів даного ринку за виділеними ознаками сегментації і, отже, виявити вільні ринкові ніші.

Установлені в результаті сегментації тенденції в діяльності організацій вищої освіти свідчать про те, що в Луганській області організації вищої освіти менш різнорідні за виділеними ознаками, ніж у Донецькій. Так само і процес утворення сегментів повторює ситуацію в сусідній області. В результаті аналізу було виявлено найбільш привабливі сегменти організацій вищої освіти, що характеризуються як тривалістю періоду існування, так і утворенням на останньому відрізку досліджуваного періоду. Їх було використано при сегментації споживачів. Установлені пріоритетні сегменти споживачів було використано як системоутворюючу ознаку при сегментації послуг вищої освіти.

Отримані сегменти організацій вищої освіти, споживачів та послуг за ознакою стійкості наборів якісних рис було об'єднано в групи: абсолютно стійкі (характеризуються існуванням протягом усього періоду дослідження), стійкі (більше половини періоду), відносно стійкі (менше половини періоду), нестійкі (припинили існування). У табл. 1 подано результати оцінки груп сегментів за критеріями: V – питома вага за кількістю сегментів, C – питома вага за обсягом придбаних послуг. Для характеристики сегментів використано середній ланцюговий темп приросту за період.

Для сегментів характерне скорочення питомої ваги групи абсолютно стійких сегментів за зазначеними критеріями, у той час як спостерігається прискорення темпів приросту за показниками у групах стійких та відносно стійких сегментів. Це свідчить про те, що на ринку з’являються нові якісні риси компонентів, які характеризуються значними обсягами діяльності. Спостерігається позитивна динаміка в аспекті збільшення різнорідності властивостей компонентів ринку та обсягів придбаних послуг вищої освіти протягом досліджуваного періоду.

Результати дослідження зовнішнього середовища організацій вищої освіти носять комплексний характер, оскільки фіксують тенденції, виявлені щодо трьох компонентів ринку. Ці тенденції є основою для формування інформаційної бази управлінських рішень для організацій вищої освіти.

Розділ 3. Принципові основи створення інформаційної бази управління організаціями вищої освіти шляхом сегментації зовнішнього середовища. Розробка управлінських рішень для організацій вищої освіти в першу чергу передбачає вибір напрямів дій. Останній припускає встановлення правил поведінки, які носять якісний характер і дозволяють установити загальні шляхи, просування якими забезпечить реалізацію інтересів організацій вищої освіти. Основний принцип, покладений в основу формування інформаційної бази для розробки управлінських рішень, – це персоніфікований характер, тобто прийняті рішення унікальні щодо кожного із суб'єктів. Однак результати сегментації ринку послуг вищої освіти носять загальний для одного з компонентів ринку характер. У зв'язку з даною обставиною виникає проблема поєднання загального та особливого в межах результатів аналізу та формування інформаційної бази для розробки управлінських рішень. Її розв’язання полягає у використанні програми, яка дозволяє одержати персоніфіковану для організацій вищої освіти інформацію з питань розробки управлінських рішень щодо домінуючих якісних характеристик споживачів і послуг.

В основу побудови програми покладено такі принципи. По-перше, управлінські рішення повинні сприяти реалізації інтересів. По-друге, вони мають носити персоніфікований характер. По-третє, розробка рішень має здійснюватися для організацій вищої освіти, що обумовлено призначенням сегментації. По-четверте, розробка управлінських рішень здійснюється для організацій, що функціонують, тобто поданих на останньому відрізку досліджуваного періоду. По-п'яте, рішення розробляються для організацій по двох компонентах ринку – споживачів і товару. По-шосте, використання принципу системності в сегментації обумовлює необхідність диференційованого підходу до вироблення управлінських рішень, який полягає в тому, що для одних організацій їх складено по двох компонентах, для інших – по одному.

Сутність програми формування інформаційної бази полягає, по-перше, у персоніфікації результатів дослідження зовнішнього середовища організацій вищої освіти щодо кожної організації, по-друге, у формуванні бази управлінських рішень на основі персоніфікованих результатів.

Перша частина програми передбачає визначення місця організації, тобто знаходження сегментів, у яких вона функціонує, та їхню оцінку щодо реалізації інтересів. Для цього встановлено критерії оцінки сегментів, вибір яких визначено змістом інтересів організацій. Використання критеріїв дозволило визначити, якою мірою робота в сегменті сприяє їхній реалізації. Першим вибрано критерій, за допомогою якого можна охарактеризувати величину доходу, що одержується, – це “частка сегмента на ринку”. Він ґрунтується на використовуваному при аналізі сегментів показнику “середня частка ринку, що займає сегмент за обсягом реалізованих послуг”. Другий критерій дозволяє визначити характер тенденції зміни доходу – це “середні темпи зростання сегмента”. Він носить комплексний характер, оскільки складається з двох показників, що також використовувалися при аналізі сегментів. Це “середні темпи зростання сегмента за обсягами реалізованих послуг” та “середні темпи зростання сегмента за його часткою в обсязі реалізованих на ринку послуг”. Необхідним є використання двох показників у межах даного критерію, оскільки застосування тільки одного не завжди дозволяє визначити характер тенденції.

Для кожного критерію встановлено значення, що дозволило уніфікувати всю безліч значень показників з метою можливості оцінки сегментів. Оскільки оцінювання сегментів виконується одночасно за двома критеріями, то кожний сегмент характеризується двома значеннями. Тому виникла необхідність у класифікації сполучень значень критеріїв, результатом чого є матриця. Число векторів матриці дорівнює дев'яти, що свідчить про дев’ять сполучень значень чи дев'ять ситуацій.

Для персоніфікації результатів проведеного дослідження стану зовнішнього середовища сегменти, у яких функціонує організація вищої освіти, згруповано за ознакою “номер ситуації” та визначено в межах кожної ситуації найбільш поширені в назвах сегментів значення ознаки сегментації, що превалює, тобто панівні якісні характеристики. Необхідність у встановленні панівної якості полягає в тому, що вона визначає номер ситуації, тобто формує властиві їй тенденції. Таким чином, виявлені панівні в межах ситуації якісні характеристики є персоніфікованими результатами дослідження зовнішнього середовища організацій вищої освіти. Вибір домінантної ознаки організацією встановлюється самостійно, виходячи з її можливостей, тому персоніфіковані результати кожним можуть бути інтерпретовані по-своєму.

Другу частину програми призначено для розробки стратегічних управлінських рішень щодо ситуацій з урахуванням інформації про характерні для кожної з них тенденції та визначення якісних характеристик, на які повинно бути спрямоване рішення. Оскільки панівні в межах кожної ситуації якісні характеристики формують її, то адекватні їй управлінські рішення потрібно використовувати відносно значень, що переважають.

З метою визначення ступеня реальності управлінських рішень було встановлено, якою мірою вони адекватні поведінці споживачів. Це досягнуто шляхом імітації поведінки споживачів послуг вищої освіти. Її було виконано за допомогою економіко-математичного моделювання з використанням методу групового обліку аргументів (МГОА). На перших кроках моделювання передбачає поділ вихідної інформації на групи, що було виконано при сегментації споживачів. Кожна з груп перевірялася на вірогідність і надійність вибірки. Крім цього, при виборі методу моделювання було перевірено гіпотезу подоби досліджуваних процесів за кожною з вибраних груп. Також було виявлено подібність характеру протікання досліджуваних процесів на основі аналізу їхніх інтегрованих характеристик. Беручи до уваги, що критерій “середні темпи зростання сегмента” є комплексною інтегрованою характеристикою, яка враховує кілька вихідних параметрів, було проаналізовано динаміку значень цього критерію за досліджуваний період у трьох групах сегментів: абсолютно стійких, стійких та відносно стійких.

У результаті проведеного МГОА аналізу в кожній групі сегментів були математично описані залежності поведінки споживачів. Так, для групи стійких сегментів споживачів у Донецькій області їх можна описати у такий спосіб:

Y = k4*x4 - k3*x3 + k2*x2 - k1*x +k0 ,

де x – обсяг спожитих послуг за досліджуваний період, роки;

k4, k3, k2, k1 і k0 – коефіцієнти поліноміальної моделі, що враховують комбінацію квантитативних факторів.

Знаки при коефіцієнтах визначаються рівнем акредитації, формою власності організації вищої освіти й іншими динамічними факторами, що мають циклічний характер. Для їхнього розрахунку використовується формула:

ki = а3*x3 а2*x2 а1*x а0 .

Для умов Донецької області значення цих коефіцієнтів у моделі групи стійких сегментів споживачів визначаються таким способом:

k4 = 0,0986 x3 0,6891 x2 1,3227 x 0,3709

k3 = 0,7072 x3 4,891 2x2 9,151 x 1,487

k2 = 2,3906x3 16,247x2 29,052x 1,4658

k1 = 3,878x3 25,557x2 41,769x 21,165

k0 = 0,6405x3 3,413x2 1,4455x 24,517 .

Беручи до уваги якісний характер змін коефіцієнтів моделі (рис.2), можна стверджувати, що його циклічність є явно вираженою.

Таким чином, отримані шляхом застосування МГОА моделі поведінки споживачів щодо груп сегментів дозволяють виявити адекватність управлінських рішень організацій майбутньому характеру поведінки споживачів.

В умовах внутрішнього та зовнішнього середовища, що швидко змінюється, обов'язковою умовою є проведення контролю формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти. Необхідність даного етапу полягає в реагуванні на зміни, що відбуваються, шляхом коригування дослідження зовнішнього середовища, яке проводиться.

Розроблена система контролю складається з трьох стадій. Перша – контроль проведення дослідження зовнішнього середовища, який полягає у спостереженні за формулюванням цілей, сегментацією організацій вищої освіти, споживачів і послуг та формуванням інформаційної бази управлінських рішень. Друга – контроль застосування інформаційної бази управлінських рішень, визначення змін, які відбуваються, та адекватне коригування. Третя – контроль результатів, метою якого є визначення правильності проведеного дослідження та сформованої інформаційної бази управління. Контроль на кожній стадії може здійснюватися на одному чи кількох рівнях. Використання запропонованої системи контролю дозволяє досягти зворотного зв’язку на всіх етапах процесу формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано наукове вирішення актуального завдання із забезпечення результативності управління діяльністю організацій вищої освіти шляхом формування інформаційної бази на основі сегментації зовнішнього середовища. Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки та дати практичні рекомендації.

1. Формування і розвиток ринку послуг вищої освіти обумовлює виникнення у суб'єктів, що діють на ньому, потреби в інформації. Одним з найбільш ефективних способів її отримання є дослідження. Використання найбільш прийнятного методу дослідження ринку освітніх послуг припускає необхідність вивчення його якісних характеристик. Оскільки ринок послуг вищої освіти, як і будь-який інший, характеризується наявністю трьох компонентів – продавців, покупців і послуг, то їхні якісні риси формують його специфіку.

2. Специфічність даного ринку визначила необхідність використання такого методу дослідження, як сегментація. Розгляд гносеологічних аспектів сегментації ринку дозволив установити, що абсолютна більшість дослідників під сегментацією розуміє процес розподілу ринку на складові частини. Основу його становить принцип наявності подібного в різноманітті. Різні підходи до розуміння сегментації подано в науковій літературі різноманітністю ознак, методів, критеріїв, видів сегментації, етапів її процесу. Останнє, у свою чергу, визначено безліччю об'єктів сегментації, під якими прийнято розуміти різні групи споживачів. Разом з тим, крім споживачів, як об'єкти сегментації може бути розглянуто також товари, послуги, організації та інші складники.

3. Установлені для кожного з компонентів ринку послуг вищої освіти якісні характеристики склали основу ознак сегментації. З цією метою було використано метод квантифікації, який дозволив одержати кількісне вираження якісних показників компонентів. Як методи розподілу використано просте та ітеративне угрупування.

4. Об'єктом сегментації було обрано локальні ринки послуг вищої освіти Донецької та Луганської областей, на яких функціонують організації вищої освіти третього–четвертого рівнів акредитації. Сегментація локальних ринків ґрунтується на використанні принципу системності, що припускає послідовну та взаємообумовлену сегментацію компонентів ринку. Послідовність їхньої сегментації було встановлено, виходячи з призначення сегментації. Першим рівнем ієрархії виділено сегментацію організацій вищої освіти. Сегментація споживачів і послуг вищої освіти склала наступні рівні ієрархії, що ґрунтуються на результатах першого. Так, виділені пріоритетні сегменти організацій було використано як системоутворюючу ознаку в сегментації споживачів послуг вищої освіти. Пріоритетні сегменти споживачів використовувалися як системоутворююча ознака сегментації послуг.

5. З метою встановлення ступеня насиченості регіональних ринків та виявлення потенційних характеристик компонентів ринку послуг вищої освіти запропоновано метод виділення сегментів. Суть його полягає у звуженні області визначення значень ознак сегментації з використанням просторових та часових обмежень.

6. На основі результатів дослідження зовнішнього середовища організацій вищої освіти було сформовано інформаційну базу для розробки управлінських рішень щодо інших компонентів ринку. Оскільки результати аналізу містять інформацію, систематизовану для ринкових сегментів, то було вирішено проблему персоніфікації результатів щодо кожної організації. Встановлено панівні в ситуаціях якісні характеристики компонентів, на які повинні бути спрямовані управлінські рішення організацій вищої освіти.

7. З метою визначення ступеня реальності управлінських рішень було встановлено, якою мірою вони адекватні поведінці споживачів. Для цього імітовано поведінку споживачів послуг вищої освіти в майбутньому. Імітацію здійснено за допомогою економіко-математичного моделювання, з використанням методу групового обліку аргументів. У результаті отримано моделі для кожної з груп сегментів споживачів Донецької та Луганської областей. Прогноз поведінки дозволяє встановити, якою мірою споживачі будуть сприйнятливі до дій організацій вищої освіти.

8. В умовах внутрішнього та зовнішнього середовища, що швидко змінюється, необхідною вимогою стає проведення контролю формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти. Застосування запропонованої системи контролю дозволяє досягти зворотного зв'язку на всіх етапах формування інформаційної бази і підвищити результативність інформаційного забезпечення управління організаціями вищої освіти.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слоква М.Г. Сегментація ринку освітніх послуг: взаємодія загального та специфічного // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип. 47. – Донецьк: Вид-во ДонНТУ, 2002. – С.168–176.

2. Слоква М.Г. Методика сегментації послуг вищої освіти // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.162. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002.– С.77–89.

3. Слоква М.Г. Сегментація освітніх послуг: розроблення стратегічних управлінських рішень // Економіст. – 2002. – №11. – С.35–37.

4. Слоква М.Г. Сегментація продуцентів локального ринку послуг вищої освіти // Регіональні перспективи. – 2001. – №5–6 (18–19). – С.145–147.

5. Кратт О.А., Слоква М.Г. Якісні характеристики ринку послуг вищої освіти // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2001. – №12 (46). – С.116–122.

Особистий внесок автора: досліджено властивості компонентів ринку послуг вищої освіти.

6. Кратт О.А., Слоква М.Г. Квантифікація як метод сегментації ринку послуг вищої освіти // Схід. – 2001. – №5 (42). – С.15–20.

Особистий внесок автора: розроблено інструментарій сегментації компонентів ринку послуг вищої освіти.

7. Кратт О.А., Слоква М.Г. Методика сегментації споживачів послуг повної вищої освіти // Економіка та право. – 2002. – №2 (3). – С.15–22.

Особистий внесок автора: розроблено методику сегментації споживачів послуг вищої освіти.

8. Кратт О.А., Слоква М.Г. Гносеологічні аспекти сегментації товарного ринку // Торгівля і ринок України: Зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 11. Том 1. – Донецьк: Вид-во ДонДУЕТ, 2000. – С.103–107.

Особистий внесок автора: визначено гносеологічні аспекти сегментації ринку з позиції діалектики філософських категорій “тотожність” і “розходження”.

9. Кратт О.А., Слоква М.Г. Методика маркетингового дослідження оферентів послуг повної вищої освіти // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – №5. – С.118–124.

Особистий внесок автора: розроблено методику сегментації вищих навчальних закладів.

10. Фролов О.В., Слоква М.Г. Інструментарій сегментації ринку: використання принципу системності // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 2/1. – 2002. – С.337–341.

Особистий внесок автора: розроблено інструментарій сегментації ринку, яка ґрунтується на використанні принципу системності.

11. Фролов О.В., Шамаев В.В., Слоква М.Г. Исследование тенденций поведения потребителей при выходе на внешний рынок // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. Донецкого национального университета. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2003. – С.276–278.

Особистий внесок автора: розроблено економіко-математичну модель поведінки споживачів.

АНОТАЦІЯ

Слоква М.Г. Формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти на підставі сегментації зовнішнього середовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2004.

Виявлено особливості формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти. Обґрунтовано необхідність використання сегментації в дослідженні зовнішнього середовища організацій вищої освіти. Встановлено гносеологічні аспекти сегментації як методу інформаційного забезпечення. З урахуванням специфіки зовнішнього середовища організацій вищої освіти визначено інструментарій сегментації. Досліджено стан зовнішнього середовища з використанням сегментації ринку, що характеризується послідовністю та взаємообумовленістю сегментацій компонентів – організацій вищої освіти, споживачів і послуг. Розроблено метод отримання сегментів, який дозволяє виявити на ринку потенційні якісні характеристики компонентів. Удосконалено програму формування інформаційної бази управлінських рішень з надання послуг, що адекватні найбільш поширеним значенням ознак сегментів ринку послуг вищої освіти. На основі використання адаптованого методу групового обліку аргументів побудовано економіко-математичну модель поведінки споживачів. Запропоновано систему контролю формування інформаційної бази управління організаціями вищої освіти.

Ключові слова: управління, інформаційна база, організація, вища освіта, зовнішнє середовище, сегментація, ринок, послуги вищої освіти, споживачі.

АННОТАЦИЯ

Слоква М.Г. Формирование информационной базы управления организациями высшего образования на основе сегментации внешней среды. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2004.

Выявлены особенности формирования информационной базы управления организациями высшего образования. Исследована специфика внешней среды организаций высшего образования в разрезе качественных характеристик компонентов организаций, потребителей и услуг. Обоснована необходимость использования сегментации для исследования внешней среды организаций высшего образования.

Предложен подход к рассмотрению теоретических и прикладных аспектов сегментации внешней среды как метода информационного обеспечения управления организациями высшего образования, состоящий в диалектическом единстве компонентов рынка услуг высшего образования, в основе исследования которых лежат их качественные характеристики выраженные количественно. Уточнено понятие сферы определения объекта сегментации. Кроме традиционного объекта – потребителей – в область определения включены организации и услуги. На основе систематизации качеств внешней среды определена совокупность элементов сегментации, сформированы основные этапы и алгоритм сегментации внешней среды организаций высшего образования.

Исследовано