міністерство освіти і науки україни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШЕВЧУК НАТАЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 65.011.3

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І ФУНКЦІОНУВАННЯМ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

(за матеріалами машинобудівних підприємств України)

Спеціальність 08.06.01.- Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор

Швиданенко Генефа Олександрівна

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти – |

доктор економічних наук, професор

Пашута Микола Тимофійович

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,

головний науковий співробітник відділу проблем розвитку ринків промислової продукції та інвестиційної політики

кандидат економічних наук, доцент

Марченко Валентина Миколаївна

Національний університет харчових технологій

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Провідна установа – | Національний інститут стратегічних досліджень (м. Київ), відділ економічної та соціальної стратегії

Захист відбудеться "20" січня 2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий "17" грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор |

О.С.Федонін

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Об’єктивною основою створення підприємств та їх подальшого ефективного функціонування є капітал. Здатність капіталу генерувати грошові потоки та створювати нову вартість обумовлюють необхідність науково обґрунтованого системного управління ним на всіх стадіях кругообігу з урахуванням сучасних тенденцій інноваційного розвитку виробничих структур, які орієнтовані на довгострокове економічне зростання.

Проблеми формування та функціонування капіталу досліджуються науковцями понад чотирьохсот років. Але у більшості випадків вони розглядають лише окремі аспекти проблеми, пов’язані з формуванням оптимальної структури та визначенням вартості капіталу, аналізом руху та оцінкою ефективності його використання. Серед вітчизняних авторів, праці яких присвячені даним проблемам, слід назвати А. Афанас’єва, Ю. Воробйова, Л. Довганя, С. Кравченко, А. Марченко, В. Марченко, С. Соколова, А. Поддєрьогіна, В. Савчука. Серед російських вчених це О. Стоянова, Т. Теплова, І. Балабанов, Л. Скамай, А. Ковальов, О. Кузнєцов, В. Лівшиц. В працях зарубіжних науковців, особлива увага приділена результатам теоретичних досліджень Дж. К. Ван Хорна, Р. Брейли, С. Майерса, Н. Мажлуфа, С. Майєрса, М. Міллера, Ф. Моділ’яні і Р. Хамади. Більш системний підхід до процесів управління капіталом підприємств характерний роботам українського вченого І. Бланка.

Разом з тим, питання, пов’язані з формуванням і функціонуванням капіталу в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання, досліджені фрагментарно та потребують подальшого науково-прикладного розвитку. Найактуальнішими з них є: поглиблення базових положень системи менеджменту формування та функціонування капіталу підприємств; вдосконалення методичних підходів до розрахунку середньозваженої вартості капіталу, яке пов’язано з уточненням поняття „структура капіталу”; обґрунтування методичних засад оптимізації структури капіталу; формування системи критеріїв і показників оптимізації структури капіталу підприємства за більш широким колом класифікаційних ознак; вдосконалення методів оцінки ефективності формування та функціонування капіталу підприємства з урахуванням інтелектуалізації факторів виробництва.

Актуальність вказаних проблемних питань, недостатній рівень їх наукової та прикладної розробки, необхідність постійного вдосконалення методичного інструментарію менеджменту капіталу визначили вибір теми, мети та завдань дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету за темою “Сучасний розвиток і система управління підприємствами (об’єднаннями) у ринкових умовах господарювання” реєстраційний номер 0100U004558. Автором самостійно розроблено підрозділ “Управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємств”.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є обгрунтування системи управління формуванням і функціонуванням капіталу та поглиблення методичних і прикладних засад оцінки ефективності менеджменту капіталу, зокрема на машинобудівних підприємствах України.

Відповідно до мети у роботі поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

§ визначено складові системи управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємства та їх взаємозв’язок;

§ поглиблено базові положення системи управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємства;

§ уточнено понятійно-категоріальний апарат теорії капіталу;

§ обґрунтовано методичні засади оптимізації структури капіталу;

§ адаптовано до практичного використання моделі оцінки вартості власного капіталу з урахуванням особливостей розвитку національної економічної системи;

§ вдосконалено методичні підходи до: розрахунку середньозваженої вартості капіталу з урахуванням уточнення поняття ”структура капіталу”; комплексного аналізу процесу кругообігу капіталу підприємства; оцінки ефективності формування та функціонування капіталу підприємства;

§ розширено систему критеріїв і показників оптимізації структури капіталу;

§ розроблено теоретико-методичні положення формування системи лімітів на залучення позикового капіталу;

Об’єктом дослідження є процеси управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємства.

Предметом дослідження є теоретико-методичні проблемні питання формування та функціонування системи управління капіталом вітчизняних машинобудівних підприємств в умовах їх інноваційного розвитку.

Методи дослідження. Методичним підґрунтям роботи виступає система загальнонаукових і спеціальних методів, яка дозволила дослідити процеси та явища у їх взаємозв’язку та вирішити наукові і прикладні завдання. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити абстрактно-теоретичний, історичний, діалектичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, що були використані при визначенні та узагальненні теоретико-методичних засад і опрацюванні практичних рекомендацій щодо управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємств. Експертний метод вибору показників, методи екстраполяції, факторного аналізу відхилень, економіко-статистичного аналізу, порівняння, застосовані для комплексного аналізу результатів формування та функціонування капіталу, прогнозування оптимальної його структури та грошових потоків, які він генерує.

Інформаційну базу дослідження склали фундаментальні положення та результати теоретичних розробок, які опубліковані у наукових роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, нормативні документи органів влади України, офіційні матеріали Міністерства промислової політики України, Державного комітету статистики України, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань і мережі Інтернет, а також фінансово-господарська документація машинобудівних підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є системне вирішення сукупності проблемних питань управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

§ визначено логіко-структурний взаємозв’язок елементів і підсистем загальної системи управління формуванням, відтворенням і функціонуванням капіталу машинобудівних підприємств в умовах інноваційного розвитку;

§ обгрунтовано доцільність застосування концепції економічної доданої вартості (EVA) в процесі здійснення оптимізації структури капіталу та оцінки ефективності його функціонування; введено у науковий оборот поняття “приріст ринкової рентабельності капіталу”, яке характеризує приріст ринкової вартості підприємства на одиницю вкладеного капіталу;

удосконалено:

§ методичні підходи до розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC) у зв’язку з уточненням поняття „структура капіталу” та оцінки вартості власного капіталу на основі моделі капітальних активів (САМР) і кумулятивного підходу;

§ методичні засади визначення оптимальної структури капіталу з урахуванням інвестиційних обмежень як з боку позичальників, так і самого підприємства;

§ систему критеріїв і показників оптимізації структури капіталу, адаптовану до стратегічних і тактичних цілей сучасного розвитку підприємств;

одержало подальший розвиток:

§ базові положення системи управління формуванням і функціонуванням капіталу як сукупності функцій та принципів її побудови, факторів функціонування і передумов впровадження;

§ понятійно-категоріальний апарат теорії капіталу: уточнено поняття інтелектуального капіталу (як сукупності інтелектуальних ресурсів підприємства, які здатні створювати нову вартість), визначено його місце у системі управління капіталом; встановлено, що в процесі формування структури капіталу, слід враховувати всі види власних і позикових фінансових ресурсів підприємства, що дозволяє значно розширити сферу практичного використання даної теоретичної концепції.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає змогу здійснювати ефективне управління формуванням і функціонуванням капіталу на машинобудівних підприємствах за умови їх інноваційного розвитку. Апробація вдосконаленої технології оптимізації структури капіталу, методичних підходів до формування системи лімітів на залучення позикового капіталу дали можливість скоригувати стратегію фінансування інноваційного розвитку машинобудівних підприємств та визначити приріст їх ринкової вартості. Універсальність пропозицій щодо методичних підходів до визначення вартості власного капіталу, середньозваженої вартості капіталу з урахуванням уточненого поняття „структура капіталу”, оцінки ефективності формування та функціонування капіталу дозволяє використовувати їх в управлінні капіталом промислових підприємств різних сфер бізнесу.

Результати досліджень підтверджуються їх впровадженням у діяльність машинобудівних підприємств: ВАТ “Харківський машинобудівний завод „Світло шахтаря” (довідка № 236 від 27 травня 2004 року), ЗАТ „Горлівський машинобудівник” (довідка № 481 від 23 червня 2004 року), ВАТ „Донецький машинобудівний завод „Експеримент” (довідка № 425 від 17 серпня 2004 року).

Теоретико-методичні положення та прикладний інструментарій щодо формування системи менеджменту капіталу підприємств використовуються у навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні дисциплін “Економіка підприємства” та “Управління капіталом підприємства” (довідка від 28 квітня 2004 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій запропоновано авторський підхід до розв’язання проблемних питань побудови ефективної системи управління формуванням і функціонуванням капіталу вітчизняних машинобудівних підприємств.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати викладені у наукових доповідях та обговорені на: Міжнародній науково-практичній конференції „Ризикологія в економіці та підприємництві”, 27-28 березня 2001 року, м.Київ; міжнародній, всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”, 2001 рік, м.Донецьк; міжнародній науковій конференціії студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”, 2003 рік, м.Донецьк.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 6,9 д.а., з яких особисто автору належить 6,9 д.а., у тому числі 7 робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,7 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 174 сторінках машинописного тексту і складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, списку використаних джерел і додатків. Матеріал дисертації ілюстрований 44 таблицями на 29 сторінках, 19 рисунками на 6 сторінках та 8 додатками на 26 сторінках. Список використаних джерел містить 155 найменування і займає 14 сторінок.

основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено проблемні питання, що потребують подальшої розробки, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та їх апробацію.

У розділі 1 "Теоретико-методичні основи управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємств" визначено складові системи управління капіталом підприємств та їх взаємозв’язок, узагальнено досвід і обгрунтовано науково-методичні засади оптимізації структури капіталу та оцінки ефективності його функціонування.

Встановлено, що процес управління капіталом доцільно розглядати за двома аспектами: джерелами його формування та фізичною формою існування. На стадіях кругообігу постійно виявляється двоїста сутність капіталу, що визначає його як джерело для створення продуктивного активного капіталу і як причину виникнення зобов’язань підприємства. Доведено, що управління капіталом підприємства доцільно здійснювати у безперервному взаємозв’язку процесів його формування та функціонування (рис.1).

Дослідження менеджменту формування капіталу виявило неоднозначність тлумачення поняття „структура капіталу”. Більшість вчених акцентує увагу на доцільності розширення категорії “структура капіталу”, яка має враховувати усі види як власного, так і позикового капіталу підприємства. Такий підхід, на наш погляд, є доречним і значно розширює межі практичного застосування концепції структури капіталу.

Процес планування структури капіталу має дві складові: перша – це оптимізація співвідношення часток позикових і власних фінансових ресурсів; друга – вибір конкретних фінансових інструментів для залучення капіталу. Під оптимальною структурою капіталу слід розуміти таке співвідношення власних і позикових коштів, яке забезпечує максимізацію ринкової вартості підприємства. Однак слід враховувати, що ринкова вартість підприємства визначається, перш за все, його реальними активами, які здатні генерувати грошові потоки з урахуванням усіх ризиків, що виникають у процесі його функціонування.

Критичний огляд теорій структури капіталу та сучасного методичного інструментарію процесу її оптимізації дозволили вдосконалити процедуру як з точки зору послідовності дій, так і їх змістовного наповнення (рис.2).

Підтверджено, що зв’язок структури капіталу та ринкової вартості підприємства опосередкований показником середньозваженої вартості капіталу (WACC).

Доведено, що уточнення змістовної характеристики структури капіталу вимагає певних коригувань у визначенні вартості капіталу підприємства. Тому, в процесі розрахунку WACC доцільно враховувати вплив очікуваної динаміки кредиторської та дебіторської заборгованості.

Розрахунок WACC з урахуванням зазначеної особливості доцільно здійснювати за формулою

, (1)

де wВК – частка власного капіталу в загальній його величині;

kВК – вартість власного капіталу;

wПК – частка позикового капіталу в загальній його величині;

kПК – вартість позикового капіталу;

wЧКЗ – частка чистої кредиторської заборгованості в загальній величині капіталу;

kЧКЗ – вартість чистої кредиторської заборгованості.

З теоретичної точки зору методичні основи розрахунку середньозваженої вартості капіталу є досить логічними. На практиці розрахунок WACC ускладнюється проблемою визначення вартості власного капіталу підприємства. В процесі оцінки вартості власного капіталу практичне застосування моделі дисконтованих грошових потоків, опціонного та мультиплікаторного підходів вимагають наявності інформації розвиненого фондового ринку, який відсутній, а модель капітальних активів (САМР) і кумулятивний метод оцінки вартості

адаптовані до специфічних умов функціонування національної економічної системи.

Дослідження генезису парадигми оцінки ефективності процесів формування і функціонування капіталу показали, що традиційні методи розрахунку показників на основі фінансової звітності поступово втрачають свою цінність для менеджменту капіталу. Це пов’язано, перш за все з тим, що балансова вартість активів, яка за своєю природою є історичною, майже не корелює з їх ринковою вартістю, перспективною, тобто майбутньою. Це можливо пояснити підвищенням ролі інтелектуального капіталу у формуванні ринкової вартості як активів, так і підприємства в цілому.

Для розв’язання проблеми оцінки ефективності управління формуванням і функціонуванням капіталу запропоновано використати концепцію менеджменту, спрямовану на максимізацію ринкової вартості підприємства (VBM). Вартість підприємства визначається його здатністю генерувати грошові потоки, а нова вартість створюється лише тоді, коли підприємство отримує віддачу від інвестованого капіталу, яка перевищує його вартість. Тому для визначення критерію оцінки менеджменту капіталу на підприємстві було запропоновано використовувати концепцію економічної доданої вартості (EVA), показник якої розраховується за формулою

, (2)

де ЧП – величина чистого прибутку;

К – величина капіталу;

WACC – середньозважена вартість капіталу.

Аналіз розвитку концепції економічної доданої вартості, дозволяє визначити наступні аргументи, які обумовлюють вибір показника EVA в якості критерію оптимізації структури капіталу та одночасно показника, який характеризує ефективність функціонування капіталу:

1) значення показника EVA враховує величину чистого доходу, який генерує капітал у процесі функціонування;

2) розрахунок EVA базується на фактичній прибутковості компанії, сфери бізнесу або проекту;

3) в процесі визначення EVA враховується показник вартості капіталу підприємства, на який в свою чергу впливає структура використаного капіталу та вартість його залучення з різних джерел;

4) на основі показника EVA можна визначити сфери бізнесу, проекти, види продукції, послуг, рентабельність яких є меншою вартості інвестованого капіталу, і таким чином розробити заходи, які пов’язані з підвищенням ефективності управління активами;

5) дає можливість визначити приріст ринкової вартості підприємства на одиницю вкладеного капіталу, яку запропоновано трактувати як “приріст чистої ринкової рентабельності капіталу”.

У розділі 2 „Діагностика формування та функціонування капіталу машинобудівних підприємств України” здійснено аналіз результатів господарювання та перспектив розвитку машинобудівних підприємств, проведено діагностування особливостей формування капіталу та оцінено ефективність його функціонування.

Починаючи з 1990 р. підприємства машинобудівного комплексу переживали глибоку технологічну та економічну кризу. Зниження кількісних і якісних параметрів розвитку галузі тісно пов’язано з уповільненням інвестиційної активності споживачів машинобудівної продукції, зниженням темпів оновлення їх техніко-технологічного потенціалу та скороченням платоспроможного попиту на інноваційне обладнання. Починаючи з 2000 р., спостерігаються структурні зрушення та зростання обсягів промислового виробництва машинобудівної галузі в напрямку підвищення частки інноваційної складової, які пов’язані з початком процесу активізації якісного оновлення основних виробничих фондів підприємств, відчутним зростанням інвестиційного попиту.

Протягом 2000–2003 рр. відбулося підвищення інноваційної активності підприємств машинобудування, однак темпи її розвитку залишаються досить незначними. Дослідження показали, що основним джерелом фінансування інновацій на обстежених підприємствах виступали порівняно незначний обсяг власних коштів, який обумовив поступову реалізацію нововведень, відносно невеликих масштабів і відсутність впровадження розробок глобального характеру.

Для проведення комплексної діагностики формування та оцінки ефективності функціонування капіталу було обрано п’ять машинобудівних підприємств, які характеризуються інноваційною активністю, високим рівнем конкурентоспроможності та достатнім рівнем попиту на продукцію, а також наявністю низки перспективних інноваційно-інвестиційних проектів.

Дослідження особливостей формування капіталу протягом 2000-2003 рр. (табл.1) виявило, що на всіх наведених підприємствах, які досліджувалися частка власного капіталу в загальній його структурі є значно більшою порівняно з позиковим. На жодному підприємстві не відбулося змін величини акціонерного капіталу. Це свідчить про те, що таке джерело фінансування інвестиційної діяльності, як додаткова емісія акцій підприємства на сучасному етапі не використовується.

Таблиця 1

Динаміка показників формування капіталу машинобудівних підприємств

у 2001-2003 рр.

ПОКАЗНИКИ | 2001 | 2002 | 2003

ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе”

1. Коефіцієнт структури капіталу | 0,40 | 0,36 | 0,39

2. Частка кредитних ресурсів у загальній величині капіталу, % | 1,6 | 2,4 | 12,4

3. Рівень фінансового ризику, % | 1,12 | 1,64 | 1,76

4. Модифікована середньозважена вартість капіталу, % | 32,4 | 31,9 | 28,2

ВАТ „Дружківський машинобудівний завод”

1. Коефіцієнт структури капіталу | 0,34 | 0,46 | 0,49

2. Частка кредитних ресурсів у загальній величині капіталу, % | 0,2 | 0,5 | 3,1

3. Рівень фінансового ризику, % | 1,01 | 1,01 | 1,09

4. Модифікована середньозважена вартість капіталу, % | 33,8 | 32,6 | 29,9

ВАТ „Дніпровський машинобудівний завод”

1. Коефіцієнт структури капіталу | 0,23 | 0,26 | 0,34

2. Частка кредитних ресурсів у загальній величині капіталу, % | 0,7 | 0,3 | 1,1

3. Рівень фінансового ризику, % | 1,37 | 2,77 | 1,99

4. Модифікована середньозважена вартість капіталу, % | 34,2 | 33,1 | 32,9

ВАТ „Харківський машинобудівний завод „Світло шахтаря”

1. Коефіцієнт структури капіталу | 0,14 | 0,18 | 0,12

2. Частка кредитних ресурсів у загальній величині капіталу, % | 0,0 | 0,0 | 0,6

3. Рівень фінансового ризику, % | 1 | 1 | 1,01

4. Модифікована середньозважена вартість капіталу, % | 33,8 | 32,1 | 31,5

ЗАТ „Горлівський машинобудівник”

1. Коефіцієнт структури капіталу | 0,18 | 0,14 | 0,41

2. Частка кредитних ресурсів у загальній величині капіталу, % | 0,0 | 0,0 | 4,3

3. Рівень фінансового ризику, % | 1 | 1 | 1,4

4. Модифікована середньозважена вартість капіталу, % | 32,9 | 32,4 | 30,1

За період, що аналізується в структурі позикового капіталу підприємств зросла, хоча і не суттєво, частка кредитних ресурсів. У 2003 р. підприємства залучили довгострокові позикові кошти, 52,3% яких були спрямовані на оновлення та модернізацію активної частини основних фондів. Результати розрахунку модифікованої середньозваженої вартості капіталу машинобудівних підприємств свідчать про те, що протягом 2001–2003 рр. вона мала тенденцію до зниження. Це можна пояснити наступними обставинами: по-перше, постійним зниженням ринкової вартості кредитних ресурсів; по-друге, збільшенням в структурі капіталу частки позикового капіталу, вартість якого є меншою за вартість власного; третє, зменшенням вартості власного капіталу машинобудівних підприємств, що обумовлено зниженням рівня ризикованості їх діяльності та підвищенням інвестиційної привабливості.

Аналітична оцінка ефективності функціонування капіталу машинобудівних підприємств показала, що протягом 2001-2003 рр. основні показники їх діяльності (капіталовіддача, рентабельність основного, оборотного, власного, виробничого капіталу) мали тенденцію до зростання. Найбільш впливовими факторами динаміки рівня прибутковості капіталу є рентабельність продажу і коефіцієнт структури капіталу (табл.2), а здатність капіталу генерувати грошові потоки у найбільшій мірі визначається рівнем інтелектуалізації факторів виробництва.

У розділі 3 "Концепція обгрунтування та впровадження системи управління формуванням і функціонуванням капіталу вітчизняних машинобудівних підприємств" запропоновано власну концепцію системи управління капіталом машинобудівних підприємств, яка базується на визначенні оптимальної структури капіталу для ефективного розвитку сучасного інтелектуального машинобудівного виробництва, системі лімітів на залучення позикового капіталу, сукупності критеріїв і показників, за якими доцільно приймати ефективні рішення щодо процесів менеджменту капіталу.

Доведено, що процес інтелектуалізації факторів виробництва обумовлює необхідність адаптації машинобудівних підприємств до параметрів сучасного інтелектуального виробництва, особливість якого полягає у наступному: частка інноваційної продукції в її загальному обсязі має становити не менше 50% з тенденцією до збільшення продукції 4-го і 5-го технологічного укладу; повинен скорочуватися життєвий цикл машинобудівної продукції у зв’язку зі зростанням коефіцієнту її оновлення; коефіцієнт вибуття високотехнологічного обладнання має коливатися на рівні 0,15-0,20, а темпи його оновлення мають перевищувати темпи вибуття на 5-10%; частка інноваційних витрат у загальному обсязі фінансування має становити не менше 50%; доцільно використовувати сучасні методи інформаційної підтримки на основі нових інформаційних технологій реінжинірингу, у тому числі CALS-, RAD-, SADT технологій та впроваджувати системи комплексної автоматизації усіх етапів виробничої діяльності підприємства на основі корпоративних інтелектуальних систем і програмно-методичного інструментарію їх прискореної розробки і саморозвитку; розширювати систему корпоративних зв’язків із підприємствами-сумісниками та постачальниками на основі інформаційної інтеграції та за допомогою телекомунікаційних мереж.

Таблиця 2

Оцінка впливу чинників на рентабельність активів машинобудівних підприємств у 2001 – 2003 рр.

ПІДПРИЄМСТВА | 2001 р. | 2003 р.

RА | зміна RА (%)

RА | +(-) | за рахунок змін

% | % | a | b | c | d | k | l | m

1. ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання

ім. М.В.Фрунзе” | 0,68 | 5,04 | 4,36 | 3,91 | -0,12 | 2,55 | 0,7 | -2,64 | -0,07 | 0,03

2. ВАТ „Дружківський машинобудівний завод” | -5,45 | 6,25 | 11,7 | 10,02 | 2,66 | -1,50 | -1,42 | 0,01 | 3,74 | -1,81

3. ВАТ „Дніпровський машинобудівний завод” | 0,27 | 0,34 | 0,07 | 0,14 | -0,12 | 0,01 | -0,12 | 0,01 | 0,2 | -0,05

4. ВАТ „Харківський машинобудівний завод „Світло шахтаря” | 21,98 | 16,92 | -5,06 | 0,72 | -3,84 | -1,66 | 60,3 | -58,4 | -2,48 | 0,30

5. ЗАТ „Горлівський машинобудівник” | 6,93 | 23,58 | 16,65 | 18,37 | -0,74 | 2,22 | -8,29 | -8,36 | 22,69 | -9,24

RA – рентабельність активів;

a - рентабельність продажу;

b – оборотність дебіторської заборгованості;

с – частка дебіторської заборгованості у загальній величині оборотних активів;

d – коефіцієнт поточної ліквідності;

k – частка короткострокових зобов’язань у позиковому капіталі;

l – співвідношення позикового та власного капіталу;

m – коефіцієнт автономії

В рамках реалізації інноваційної стратегії розвитку машинобудівних підприємств у роботі окреслені теоретико-практичні аспекти створення системи управління формуванням і функціонуванням капіталу, яка спрямована на максимізацію його економічної доданої вартості. Таку систему, на нашу думку, можна охарактеризувати як взаємозв’язок двох підсистем, а саме: тієї що здійснює процес управління та якою управляють (рис.3).

В процесі апробації запропонованої системи управління формуванням і функціонуванням капіталу машинобудівних підприємств були економічно обгрунтовані альтернативні варіанти структури капіталу за перспективними інноваційно-інвестиційними проектами. Застосування розширеної системи критеріїв і показників визначення оптимальної структури капіталу, а саме: максимізація чистого прибутку, фінансової рентабельності, економічного прибутку, приросту ринкової вартості підприємства, приросту ринкової рентабельності капіталу, а також мінімізації середньозваженої вартості капіталу і рівня фінансового ризику – дозволило обгрунтувати ефективні, з економічної точки зору, варіанти реалізації стратегії фінансування інноваційної діяльності на підприємствах галузі (табл.3).

В роботі доведено, що пошук універсального критерію або показника, на основі якого можна визначити оптимальний варіант структури капіталу, на яку впливають низка різноспрямованих факторів є не доцільним.

Результатами оцінки ефективності формування і функціонування капіталу за критеріями максимізації чистого прибутку, мінімізації рівня фінансового ризику та терміну окупності інвестованого капіталу слід дотримуватися варіанту формування структури капіталу з порівняно низьким значенням коефіцієнту фінансування. За критеріями максимізації фінансової рентабельності, економічного прибутку, економічної доданої вартості та мінімізації вартості капіталу більш привабливими є варіанти фінансування з порівняно високою часткою позикового капіталу (табл..3).

В процесі управління структурою капіталу доцільно враховувати ризик втрати ліквідності та контролю над бізнесом, процентні, валютні, операційні та кредитні ризики, що обумовлює необхідність обґрунтування методичних основ формування системи лімітів на залучення позикового капіталу. Апробація даного методичного підходу в процесі управління формуванням капіталу машинобудівних підприємств дозволила встановити обмеження на обсяг кредитних ресурсів та їх структуру з урахуванням виду валюти, терміну, рівня видатків на обслуговування боргу (ставок, накладних витрат), вимог до кредиторів і процедури оформлення відповідних угод.

В основу аналітичної оцінки наслідків впровадження системи менеджменту капіталу покладена концепція управління вартістю підприємства (VBM). Результатом впровадження цієї концепції VBM стало економічне обгрунтування цільової структури капіталу за інноваційними проектами машинобудівних підприємств, оцінка передумов і наслідків її реалізації.

Таблиця 3

Результати впровадження системи управління капіталом на машинобудівних підприємствах

ПОКАЗНИКИ |

Підприємства

ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе” | ВАТ „Дружківський машинобудівний завод” | ВАТ „Дніпровський машинобудівний завод” | ВАТ „Харківський машинобудівний завод „Світло шахтаря” | ЗАТ „Горлівський машинобудівник”

1 варіант

kстр.кап.=0,48 | 2 варіант

kстр.кап.=0,7 | 1 варіант

kстр.кап.=0,5 | 2 варіант

kстр.кап.=0,8 | 1 варіант

kстр.кап.=0,5 | 2 варіант

kстр.кап.=0,7 | 1 варіант

kстр.кап.=0,3 | 2 варіант

kстр.кап.=0,8 | 1 варіант

kстр.кап.=0,5 | 2 варіант

kстр.кап.=0,8

1. Чистий прибуток, тис.грн. | 14420,7 | 11843,9 | 32110,3 | 20032,8 | 2602,7 | 2080,3 | 13807,6 | 5528,4 | 3241,1 | 1461,0

2. Середньозважена вартість капіталу, % | 23,7 | 22,2 | 23,9 | 22,8 | 24,7 | 23,8 | 25,1 | 25,5 | 23,9 | 22,8

3. Рівень фінансового ризику, % | 1,39 | 1,69 | 1,57 | 2,52 | 1,49 | 1,87 | 1,32 | 3,3 | 1,84 | 4,07

4. Фінансова рентабельність, % | 48,1 | 68,6 | 36,9 | 57,5 | 45,8 | 62,0 | 27,9 | 39,1 | 25,1 | 28,3

5. Чистий приведений дохід, тис.грн | 5140,6 | 5910,6 | 7088,2 | 8714,7 | 1080,9 | 1178,6 | 426,0 | 1406,5 | -172,7 | 63,3

6. Індекс рентабельності інвестованого капіталу | 1,11 | 1,13 | 1,05 | 1,06 | 1,09 | 1,10 | 1,01 | 1,12 | 0,99 | 1,00

7. Термін окупності, роки | 4,1 | 4,3 | 4,4 | 6,9 | 3,3 | 4,1 | 4,8 | 6,4 | 6,3 | 7,9

8. Внутрішня норма доходності, % | 35,6 | 34,6 | 28,9 | 27,4 | 34,2 | 32,9 | 25,8 | 23,9 | 23,2 | 21,9

9. Економічна додана вартість (EVA), тис.грн. | 6359,0 | 7222,8 | 8782,3 | 10701,6 | 1080,9 | 1178,6 | 532,9 | 1735,6 | -216,1 | 78,1

10. Приріст ринкової рентабельності капіталу , % | 11,04 | 12,54 | 5,04 | 6,15 | 9,52 | 10,38 | 0,75 | 2,45 | -0,838 | 0,303

11. Приріст ринкової рентабельності власного капіталу, % | 21,20 | 41,81 | 10,09 | 30,74 | 19,04 | 35,11 | 1,08 | 12,26 | -1,68 | 1,51

висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методичне узагальнення і запропоновано прикладні засади створення системи управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємств. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Системне вирішення проблеми менеджменту капіталу на підприємствах доцільно проводити в органічному взаємозв’язку підсистем, які здійснюють процес управління і якою управляють.

2. Розширення сутнісної характеристики структури капіталу як основного елементу відповідної системи управління вимагає певних коригувань у визначенні вартості капіталу підприємства. В цьому зв’язку доцільним є проведення розрахунку WACC з урахуванням впливу очікуваної динаміки кредиторської та дебіторської заборгованості.

3. Визначення WACC ускладнюється через відсутність необхідної інформаційної бази для розрахунку вартості власного капіталу підприємства. Практичне застосування моделей, які описані у науковій економічній літературі, вимагає наявності розвиненого фондового ринку, який в Україні практично відсутній. У зв’язку з цим використовувати модель дисконтованих грошових потоків, опціонний та мультиплікаторний підходи неможливо, а модель САМР і кумулятивний метод адаптовані до специфічних умов функціонування національної економічної системи.

4. В процесі дослідження еволюції парадигми оцінки ефективності менеджменту капіталу було обгрунтовано доцільність застосування концепції економічної доданої вартості в процесі його формування і функціонування. В науковий оборот введено поняття „приросту ринкової рентабельності капіталу”, яке характеризує зміну ринкової вартості підприємства на одиницю вкладеного капіталу і може бути використано в процесі оптимізації співвідношення власних та позикових коштів підприємства.

5. Підприємства машинобудівного комплексу України, починаючи з 1990 р., переживали глибоку технологічну та економічну кризу. Зниження кількісних та якісних параметрів розвитку галузі тісно пов’язано з уповільненням інвестиційної активності споживачів продукції машинобудівного комплексу, зниженням темпів оновлення їх техніко-технологічного потенціалу та скороченням платоспроможного попиту на інноваційне обладнання. Починаючи з 2000 р., спостерігалися структурні зрушення та зростання обсягів промислового виробництва машинобудівної галузі в напрямку підвищення частки інноваційної складової, які пов’язане з початком процесу активізації якісного оновлення основних виробничих фондів вітчизняними підприємствами, відчутним зростанням інвестиційного попиту.

6. Встановлено, що протягом 2000–2003 рр. спостерігалося підвищення інноваційної активності підприємств машинобудування, однак темпи її розвитку залишаються досить незначними. Основним джерелом фінансування інновацій на обстежених машинобудівних підприємствах виступають власні кошти. Особливістю процесу реалізації нововведень, які фінансуються за рахунок власних джерел, є їх відносно невеликі масштаби та відсутність впровадження розробок глобального значення. Обмеженість фінансових ресурсів обумовлює також поступовий характер реалізації окремих інноваційних проектів. Хоча спостерігається тенденція до зменшення ринкової вартості позикового капіталу, однак його частка у загальній структурі капіталу залишається незначною. Однією з причин такого стану є свідоме відмовлення від зовнішніх джерел фінансування, яке стає причиною невиправданого та економічно недоцільного обмеження інвестиційних ресурсів підприємств.

7. Критичний аналіз теоретико-методичних засад формування капіталу дозволив вдосконалити технологію оптимізації структури капіталу підприємства, з урахуванням інвестиційних обмежень як з боку підприємства, так і позичальника. Результатом практичної реалізації даної пропозиції є обгрунтовані альтернативні варіанти структури капіталу для перспективних інноваційних проектів вітчизняних машинобудівних підприємств.

8. Апробація розширеної система критеріїв і показників оптимізації структури капіталу, а також запропонованого методичного підходу до формування системи лімітів на залучення позикових коштів дозолило обґрунтувати оптимальну структуру капіталу для інноваційних проектів досліджуваних підприємств машинобудування.

9. Оцінка наслідків впровадження запропонованої системи управління формуванням і функціонуванням капіталу була здійснена на основі концепції економічної доданої вартості. Результатом оціночних розрахунків є зміна ринкової вартості вітчизняних машинобудівних підприємств за умови реалізації перспективних інноваційних проектів.

10. Вирішення проблеми побудови системи управління формуванням і функціонуванням капіталу є одним із основних чинників прийняття керівництвом ефективних управлінських рішень на підприємствах незалежно від сфер їх бізнесової діяльності. Універсальність пропозицій щодо вдосконалення методичного інструментарію процесу управління капіталом дозволяє використовувати їх на промислових підприємствах з урахуванням галузевих особливостей діяльності та інших специфічних умов їх функціонування.

11. Подальше дослідження менеджменту капіталу машинобудівних підприємств пов’язується нами з вдосконаленням технології оптимізації пропорцій між основним, оборотним та інтелектуальним капіталом, а також розширенням методичного інструментарію щодо аналізу та оцінки вартості інтелектуального капіталу.

перелік опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

В інших виданнях:

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

анотація

Шевчук Н.В. Управління формуванням і функціонуванням капіталу підприємств (за матеріалами машинобудівних підприємств України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – “Економіка, організація і управління підприємствами”. Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

У дисертації представлено комплексне теоретико-прикладне розв’язання проблеми обгрунтування системи управління формуванням і функціонуванням капіталу на машинобудівних підприємствах України.

Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії капіталу: уточнено поняття інтелектуального капіталу та визначено його місце в системі менеджменту капіталу. Вдосконалено методичні засади визначення середньозваженої вартості капіталу з урахуванням уточнення поняття „структура капіталу”. Адаптовані до практичного використання параметри моделі капітальних активів (САМР) для оцінки вартості власного капіталу вітчизняних підприємств. Обґрунтовано доцільність використання концепції економічної доданої вартості в процесі оптимізації структури капіталу та оцінки ефективності його формування і функціонування на підприємстві. Удосконалено процедуру визначення оптимальної структури капіталу як з точки зори послідовності дій, так і їх змістовного наповнення. Запропоновано методичні засади формування системи лімітів на залучення позикового капіталу підприємств.

Сформовані параметри сучасного інтелектуального машинобудівного виробництва. Розроблено систему управління формуванням і функціонуванням капіталу на машинобудівних підприємствах в умовах інноваційного розвитку.

Ключові слова: капітал підприємства, структура капіталу, вартість капіталу, система управління формуванням і функціонуванням капіталу, економічна додана вартість, система лімітів на залучення позикового капіталу.

АННОТАЦИЯ

Шевчук Н.В. Управление формированием и функционированием капитала предприятий (на материалах машиностроительных предприятий Украины). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – “Экономика, организация и управление предприятиями”. Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

В диссертации представлено комплексное теоретико-прикладное решение проблемы обоснования системы управления формированием и функционированием капитала машиностроительных предприятий Украины в условиях инновационного развития.

Углублен понятийно-категориальный аппарат теории капитала. Уточнено понятие „интеллектуальный капитал” и определено его место в системе управления капиталом предприятия.

Предложен системный поход к осуществлению процеса управления капиталом, который представлен как взаимосвязь управляющей и управляемой подсистем.

Обоснована авторская версия осуществления процеса оптимизации структуры капитала. Расширена система критериев и показателей оптимальной структуры капитала с учётом возможных стратегических целей развития предприятия.

Усовершенствованы методические подходы к определению средневзвешенной стоимости капитала (WACC) с учётом уточнения понятия „структура капитала”. Обосновано, что при расчёте WACC целесообразно учитывать величину и сроки погашения дебиторской и кредиторской задолженности предприятия.

Адаптированы к использованию в практической деятельности предприятия такие методы оценки стоимости собственного капитала, как модель оценки капитальных активов (САМР) и кумулятивный метод.

Обоснована целесообразность использования концепции экономической добавленной стоимости в процессе оптимизации структуры капитала и оценки эффективности формирования и использования капитала