НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

СУПРУН Олег Миколайович

УДК 631.15:330

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВАХ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент

ПОЛТАВСЬКИЙ Юрій Андрійович

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, доцент кафедри економіки сільського господарства

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

МАЛІК Микола Йосипович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу підприємництва

кандидат економічних наук, професор

БУРИК Анатолій Федорович,

Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації

і агробізнесу

Провідна установа: | Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра агробізнесу

Захист відбудеться 5 жовтня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, кімн. 211.

Автореферат розісланий 3 вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перетворення колективних сільськогосподарських формувань у під-приємства, засновані на приватній власності на земельні ділянки і майнові засоби виробництва, можна вважати важливим етапом становлення ринкової структури аграрного сектора еконо-міки. Позитивні зрушення, досягнуті в 2000-2003 рр., у значній мірі зумовлені реалізацією Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року а також ряду Законів України: “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2000-2004 рр.”.

У період 2000-2002 рр. середньорічне виробництво валової продукції сільського господарс-тва в порівнянні з 1999 роком зросло майже на 18%, кількість збиткових господарств скоротилася з 84,2 до 53,8% при певному зростанні обсягів виробництва економічне становище сільгосппідп-риємств залишається нестабільним. Так, в 2002 році одержано меншу масу прибутку, ніж в по-передні роки. Рівень заробітної плати в сільському господарстві найнижчий серед галузей в Україні.

Проблеми теорії і практики економічного механізму господарювання аграрних підприємств досліджувались в роботах провідних зарубіжних учених: І.Алтухова, Ю.Баландина, М.Бакетта, Д.Ваніна, І.Крячкова, О.Чаянова. Значний внесок у дослідження господарського механізму зро-били вітчизняні вчені: В.Андрійчук, В.Амбросов, П.Гайдуцький, В.Зіновчук, В.Ситник, Ю.Коваленко, М.Лобас, І.Лукінов, П.Макаренко, М.Малік, В.Мартьянов, В.Месель-Веселяк, О.Онищенко, П.Саблук, В.Юрчишин.

Аналізуючи результати досліджень вітчизняних учених, констатуємо, що в більшості вони націлені на вирішення проблем функціонування економічного механізму АПК в цілому. Питання ж розробки економічного механізму господарювання були віднесені до сфери визначення самих сільськогосподарських підприємств. Щодо ініціативних наукових досліджень, які здійснювались переважно у вищих аграрних навчальних закладах здобувачами наукових ступенів, то вони присвя-чувались окремим складовим господарського механізму. До того ж, нові агроформування, що виникли після 1999 року і засновані на приватній власності на землю і засоби виробництва, пра-цюють малий проміжок часу.

Виходячи з недостатності комплексних розробок економічного механізму господарювання нових підприємств, серед яких створені у формі товариств з обмеженою відповідальністю скла-дають 42%, існує необхідність розробки систем господарювання саме по означеній тематиці, що являє собою зміст виконаної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економіки сільського господарства Хар-ківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва по темі “Відтворення та підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК” (номер державної реєстрації 0102U001835).

Мета і завдання дослідження. Метою проведеного дослідження є формування економічного механізму господарювання сільгосппідприємств у формі товариств з обмеженою відповідальніс-тю. Відповідно до цієї мети були визначені такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження. Об’єктом виконаного дослідження є економічна реформа в аграрному секторі України.

Предмет дослідження – формування економічного механізму госпо-дарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.

Методи дослідження. Теоретичні дослідження економічного механізму грунтуються на абстрактно-логічному методі аналізу наукових положень по проблемі, що досліджується. При вивченні практичного досвіду господарювання новостворених (після 1999 р.) агроформувань бу-ли застосовані такі методи досліджень: економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, балансовий, економіко-математичний, еконо-метричний.

В якості інформаційної бази проведених досліджень були використані: статистична звіт-ність обласного й державного рівня, оперативні і звітні дані сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) “Агрофірма ім. Т.Г. Шевчен-ка”, сільгосппідприємств Вовчанського району Харківської області, дані особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі здійснення дисертаційних дослі-джень, поєднаних з їх впровадженням у виробництво, обгрунтовано нові підходи щодо вирішення проблеми формування економічного механізму господарювання сільськогосподарських підприємств, створених у формі господарських товариств з обмеженою відповідальністю. Наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає в наступному:

·

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження автора найбільш повно реалізовані в СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка”, якою він є співзасновником і керівни-ком. Це підприємство створено на місці збанкрутілого дослідного господарс-тва УААН в 1997 році і внаслідок впровадження розробленого автором господарського механіз-му вже в 1999 році розрахувалось з кредиторами, стабільно прибутково працює протягом 2000-2003 рр.

Результати досліджень автора у 2003 році впроваджені в господарствах Вовчанського і Ве-ликобурлуцького районів Харківської області, а також використовуються в на-вчальному процесі у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва при викладенні курсу “Економіка аграрних підприємств”. СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка” є базовим для проведен-ня навчання фахівців аграрної сфери на факультеті підвищення кваліфікації Національної академії державного управлін-ня при Президентові України (Харківський регіональний інститут). Підприємство є філією кафедри економіки сільського господарства Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, на його базі студенти економічного факультету виконують дип-ломні й курсові роботи.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням по формуванню економічного механізму господарювання сільськогосподарських підприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Положення, висновки і пропозиції, що містяться в роботі, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались й отримали пози-тивну оцінку на шести міжнародних науково-практичних конференціях: Ринкова трансформація економіки АПК (Харківський державний технічний університет сільського господарства, 2002 р.), Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформу-вання земельних відносин (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 2003 р.), Теорія, практика і проблеми кооперативного руху (Полтавська аграрна академія, 2003 р.), Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах не-визначеності (Київський національний економічний університет, 2004 р.), Механізм господарю-вання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України (Луганський наці-ональний аграрний університет, 2004 р.), Сталий розвиток аграрного сектора економіки (Харків-ський національний аграрний університет, 2004 р.).

Здобувач в 2001-2002 рр. виступав з доповідями на обласних конференціях керівників сіль-госппідприємств. У грудні 2003 і січні 2004 року на базі агрофірми проведені заняття за-ступників голів райдержадміністрацій Харківської, Полтавської, Сумської і Луганської областей, які проходили курс навчання щодо підвищення кваліфікації в Національній академії державного управління при Пре-зидентові України (Харківській регіональний інститут).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в одній колективній монографії, 7 стат-тях у фахових виданнях, збірнику праць конференції Київського національного економічного університету загальним обсягом 2,12 авторських аркушів.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці комп’ю-терного тексту, з них 154 сторінки – основний текст, містить 33 таблиці, 5 рисунків, 9 додатків. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 145 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи економічного механізму господарювання сіль-ськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю” на основі вивчення діючої за-конодавчої бази і теоретичних положень визначені особливості СТОВ як суб’єктів господарювання й основи адаптації механізму господарювання до ринкової економіки в сучасних умовах.

Як показали дослідження, сучасне підприємство являє організаційно-функціональний елемент соціально-орієнтованого ринку, який наповнює його економічно-юридичним змістом. Визнаючи вирішальну роль власності в ефективному функціонуванні під-приємств, вважаємо, що вагомі зміни до покращання відбуваються лише тоді, коли трансформа-ція форм власності супроводжується корінною зміною механізмів господарювання.

У дослідженні були вивчені теоретичні основи прояву економічних законів у сіль-ськогосподарських товариствах з обмеженою відповідальністю, які складають в загальній чисельності новостворених агроформувань в Україні 42%. Їх поширеність зумовлена таки-ми притаманними цій формі підприємницької діяльності рисами: відповідальністю засновників у межах своїх часток, легкістю змін статутного фонду без емісії цінних паперів, більш простою процедурою управління. В законодавстві України юридична особа товариства з обмеженою відповідальністю трактується як економічний суб’єкт, створений на засадах спільної часткової власності.

Земельні ділянки засновників використовуються у виробничому процесі переважно в орен-дному режимі. Тимчасовість землеволодіння не спонукає до організації раціональною землеко-ристування, підвищуючи господарський ризик неокупності інвестицій у відновленні родючості грунту.

Підсумовуючи розгляд особливостей сільськогосподарських підприємств у формі това-риств з обмеженою відповідальністю, слід відзначити, що вони є різновидом корпоративного підприємства, яке засноване на частковій власності, передбачає зосередження функцій управлін-ня в руках менеджерів, використання найманої праці. Ці особливості роблять товариства з обме-женою відповідальністю привабливішими порівняно з іншими організаційно-правовими фо-рмами підприємництва, як такі, що мають діяльно-економічний потенціал, що не суперечить суттєвим економічним інтересам засновників, учасників і найманих працівників.

Наявність вищевказаних дійових осіб потребує узгодження їх групових і індивідуальних інтересів, що реалізуються в системі економічного механізму як певна по-слідовність рішень і практичних дій. Оскільки СТОВ – це структурна ланка ринкової системи, то основною вимогою його функціонування є адаптація до умов цієї системи. Економічний ме-ханізм СТОВ реалізується через такі складові: порівняння доходів і витрат підприємства, ціновий механізм, систему економічних нормативів, стимулювання результативності роботи структурних підрозділів.

Економічний механізм господарювання – це системоутворююче співвідношення державного регулювання і господарського механізму підприємств, що забезпечує реалізацію інтересів окре-мих працівників, колективу, населення держави, трансформуючись на рівні підприємства у господарський механізм. У свою чергу, господарський механізм, виступаючи як складова економічного механізму, включає загальногосподарський та внутрішньогосподарський механі-зми, є системою об’єктивно діючих і свідомо регульованих правових, організаційних й еконо-мічних важелів, які в сукупності визначають кінцеві результати господарської діяльності (рис. 1).

Державне регулювання агробізнесу:

фіксо-ваний сільгосп-податок | викорис-тання ПДВ сільгосп-виробни-ками | забезпе-чення

с.-г. тех-нікою по лізингу | часткова компен-сація кредит-ної став-ки банків | державне регулю-вання реаліза-ційних цін | фінансу-вання застав-них цін на зерно | відшко-дування витрат по страху-ванню ризиків | державні призна-чення по цільових прог-рамах

Загальногосподарський механізм:

бізнес – планування | податкове планування | фінансовий менеджмент | спільна діяльність | впровадже-ння досяг-нень НТП | зовнішньо-економічна діяльність

Внутрішньогосподарський економічний механізм:

власність на засоби вироб-ництва і продукцію | правове регулюва-ння відносин підрозділів | система мотивації праці | внутріш-ньогоспо-дарський ціновий механізм | управ-лінський облік | орендні відносини | взаємодія з особистими господарст-вами населення

Рис. 1. Економічний механізм господарювання

Найважливішою складовою економічного механізму господарювання СТОВ є державне регу-лювання аграрної сфери, засноване на забезпеченні рівних доходів на рівні витрат ресурсів. Водночас вступ України до СОТ потребує переорієнтації підойм державної підтримки сільського господарства на створення інфраструктури ринку, раціональне розміщення виробництва, захист економічної конкуренції. Державне регулювання створює економічне середовище, в якому фун-кціонує підприємство, формуючи загальногос-подарську складову механізму господарювання, який включає: ділове планування, фінансовий менеджмент, спільну діяльність, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, участь в зовнішньоекономічній діяльності.

У функціонуванні господарського механізму СТОВ визначальна роль належить внутрішньогоспо-дарському механізму, який включає: забезпечення оперативної економічної самостійності струк-турних підрозділів, створення рівних умов господарювання, розробку нормативів розподілу при-бутку, запровадження системи внутрішньогосподарських розрахунків на основі розрахункових і пла-ново-облікових цін, застосування системи економічних санкцій у відносинах між підроз-ділами.

У другому розділі дисертаційної роботи “Дослідження ефективності діючого економіч-ного механізму господарювання СТОВ в післяреформений період” обгрунтовані основи ме-тодики досліджень економічного механізму та вивчена ефективність його функціонування.

Предметом досліджень економічного механізму господарювання товариств з обмеженою відповідальністю є вияв причинних взаємозв’язків у конкретній сукупності підприємств цього типу. Виходячи із специфіки пізнання такого об’єкта як економічний механізм господарювання, основоположним методологічним принципом його дослідження є системний підхід. Як свідчать дослідження, сукупність економічних явищ стає системою лише тоді, коли між ними існує таке фіксоване відношення, завдяки реалізації якого взаємодія явищ системи має пе-редбачувані наслідки.

Системний підхід особливо необхідний при аналізі відносин власності в сільськогосподар-ських підприємствах у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Наукою визначені тео-ретичні передумови для нового підходу до аналізу відносин власності, а саме: сумісно-розділений характер власності, уявлення про власність як фундаментальну регулятивну форму, визначення власності як джерела й умови економічних відносин і розвитку.

Власність функціонує в нових організаційно-правових формах аграрного виробництва, до-слідження яких здійснюється в двох аспектах руху – функціонуванні та розвитку. Формування й ефективність організаційних форм досліджується поетапно: 1) аналіз наявної статистико-економічної інформації з метою оцінки результативності економічної реформи, 2) дослі-дження ефективності діючого економічного механізму СТОВ, 3) формування результатів дослі-джень з обгрунтуванням пропозицій виробництву.

Визначальним етапом у вирішенні проблеми переходу сільського господарства у фазу ста-більного розвитку є структуризація системи економічного механізму господарювання, в ході якої визначається перелік складових модулів. Після створення структури проектованої системи роз-робляється механізм її функціонування як соціально-економічної конструкції.

Виробництво валової сільськогосподарської продукції у 2000-2002 рр. зросло, як було підкреслено вище, порівняно з 1999 роком на 18%, продукції харчової промисловості – на 49%, обсяг експорту продукції сільсь-кого господарства і продовольства збільшився на 34%, майже вдвічі більшими стали надходжен-ня до Державного бюджету України. Проте соціально-економічна ситуація на селі залишається вкрай складною. Позитивні макроекономічні зрушення в сільському господарстві поки що не по-значилися на рівні життя селян: залишається високим рівень безробіття, погіршується демогра-фічна ситуація, доходи сільських жителів є найнижчими в країні.

У сільському господарстві Харківської області процесу реформування підлягали 448 ко-лективних сільськогосподарських підприємств, на базі яких були утворені 698 нових агроформувань. Найбільшу питому вагу в структурі реформованих сільськогосподарських підприємств, в основі яких лежать великі форми господарювання, займають господарські товариства і приватні сільськогосподарські підприємства. Частка господарських товариств у цілому по Харківській об-ласті становить 59,4%, приватних підприємств – 26,1%. По господарствах Вовчанського району ці показники становлять відповідно 51,9 і 22,2%. Отже, великомасштабна форма організації ви-робництва і праці на засадах спільного використання приватної власності селян стала основною складовою організаційної структури аграрної сфери.

Основною метою реформування аграрного сектора є створення раціональних сільськогоспо-дарських структур ринкового спрямування на зміну одержавленим сільськогосподарським під-приємствам. У Харківській області реформовані сільськогосподарські підприємства характери-зуються низькими показниками рентабельності виробництва. Так, у 2002 році приватними під-приємствами області з розрахунку на одну гривню виробничих витрат отримано лише 8,2 коп. чистого прибутку, господарськими товариствами – 1,6 коп. Вкрай негативна ситуація складається в галузі тваринництва, яка є збитковою в більшості сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності.

У процесі проведення дослідження нами були обстежені та згруповані за організаційно-правовими формами господарювання 22 сільськогос-подарських підприємства Вовчанського району Харків-ської області. Як показують дані аналізу, в 2002 р. найбільшу питому вагу в структурі сільсько-господарських підприємств Вовчанського району (і за кількістю, і за площею сільськогосподар-ських угідь) займають товариства з обмеженою відповідаль-ністю. Ними виробляється 47,8% ва-лової продукції сільського господарства району на суму 19552 тис. гри. В порівнянні із середньорайонними показниками економічна діяльність ТОВ характеризується вищими показни-ками продуктивності праці, урожайності зернових культур, соняшнику.

Водночас низький рівень матеріально-технічної бази, успадкованої від своїх попередни-ків, недостатня державна підтримка розвитку аграрного сектора, велика зруйнованість соціальної бази сіл призвели до того, що з 12 обстежених товариств з обмеженою відповідальністю Вовчан-ського району Харківської області в 2002 р. три працювали збитково, а в шести товариствах рі-вень рентабельності був нижчим 10%.

Прикладом ефективного господарювання в пореформений період може слугувати СТОВ “Агрофірма ім. Шевченка” Вовчанського району Харківської області. У процесі реформування КСП засновникам нового підприємства вдалося зберегти цілісність земельного і майнового комплексу. Агрофірма ім.Т.Г. Шевченка є великим за розміром підприємством, площа сільськогоспо-дарських угідь якого становила у 2002 р. 3367 га, в тому чи-слі рілля – 3354 га. Земельний масив підприємства збільшився після одержання в оренду земельних ділянок із сусідніх землекористувань. В той же час протягом 1995-2002 рр. спостерігалися і протилежні процеси – земля надавалась у власність фермерським господарствам, а також для розвитку особистих господарств населення.

Середньорічна чисельність працюючих у підприємстві знизилася з 324 осіб у 1995 р. до 227 осіб в 2002 р., що пояснюється масовим виходом на пенсію. В 2002 р. чисельність працюю-чих зросла порівняно з 2000 р. на 33 особи, які були прийняті на роботу за новими спеціальнос-тями. Енергетичні потужності в підприємстві почали зростати з 1999 року, коли з’явилась можли-вість купувати трактори і комбайни для заміни зношених. Ці придбання в основному були зроб-лені в 2001 році. Динаміка витрат електроенергії за досліджений період свідчить про перехід до її економного споживання. У підприємстві розвинена переробка сільськогосподарської продукції, зокрема випікається хліб з борошна власного виробництва, виробляються крупи, олія тощо.

Об’єктом дослідження є корпоративні підприємства – об’єднання власників май-нових паїв. Земля розподілена між працівниками і пенсіонерами, на неї видані державні акти. За взаємною згодою власники передали належні їм на праві власності земельні ділянки в оренду СТОВ “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка”. Більшість власників землі є засновниками СТОВ і працюють в ньому. Таке поєднання в одній особі власника (засновника) і працівника створює високу ступінь заінтересованості в підвищенні ефективності виробництва. Внаслідок впровадження ринкового економічного механізму господарювання СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка” вийшла з кризового стану і працює прибутково (табл. 1).

Аналіз наведених даних дає підстави для висновку, що сільськогосподарське ви-робництво в СТОВ “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” Вовчанського району Харківської області в 2000-2003 рр. є ефективним, оскільки одночасно із ростом рівня інтенсивності відбувається зростання показників економічної ефективності виробництва. Так, у 2002 р. рівень рентабельнос-ті господарської діяльності становив 51,7%. Досліджуване підприємство є єдиним із загальної кількості ТОВ Вовчанського району, в якому в 2002 р. тваринництво було прибутковим – рівень рентабельності цієї галузі становить 38,5% (в середньому по ТОВ Вовчанського району – мінус 38,4%). Незважаючи на несприятливі кліматичні умови 2003 р., в цьому році було отримано на 91 тис. грн. прибутку більше, ніж попереднього року, підвищилась рентабельність галузей і підприємства в цілому.

Ключовим показником ефективності господарської діяльності є продуктивність праці, яка визначається вартістю виробленої валової продукції в порівнянних цінах і кількістю працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. В 2003 р. продуктивність праці становила 19,9 тис. грн., або 121% до рівня 2000 року.

1. Основні показники економічної ефективності сільгосппідприємства

Показники |

Дослідне господар-ство УААН | КСП ім. Т.Г. Шевченка | СТОВ “АФ ім. Т.Г. Шевченка”

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

1. Виробництво продукції, т

Зерно | 2186 | 2744 | 3504 | 3780 | 2095 | 5351 | 5266 | 2339

Цукрові буряки | 87 | 978 | 1304 | 1687 | 1695 | 1580 | 1042 | 1063

Соняшник | 100 | 191 | 302 | 460 | 684 | 360 | 568 | 758

Молоко | 334 | 396 | 576 | 755 | 802 | 1005 | 1040 | 1058

М’ясо | 40 | 77 | 39 | 48 | 63 | 67 | 80 | 73

2. Урожайність і продуктивність

Пшениця, ц/га | 15,2 | 24,0 | 30,0 | 31,2 | 23,5 | 44,0 | 50,4 | 29,9

Цукрові буряки, ц/га | 27,0 | 132,0 | 163,0 | 210,9 | 211,9 | 197,5 | 260,4 | 212,6

Соняшник, ц/га | 4,6 | 10,6 | 14,0 | 22,1 | 25,0 | 12,0 | 18,9 | 25,3

Удій на корову, кг | 753 | 1435 | 2305 | 3019 | 3207 | 4020 | 4158 | 4232

Приріст ВРХ добовий, г | 95 | 257 | 357 | 329 | 426 | 482 | 450 | 381

3. Економічні показники

Вироблено валової продукції в порівнянних цінах 2000 р., всього тис. грн. | 1380 | 2411 | 2728 | 3303 | 2672 | 4082 | 4452 | 3101

Теж на одного працівника, тис. грн. | 8,9 | 12,8 | 13,6 | 16,7 | 16,5 | 23,9 | 26,8 | 19,9

Одержано прибутку,

тис. грн. | -642,0 | -248,4 | -59,6 | 477,4 | 664,5 | 1045,9 | 697,0 | 788,4

Рівень рентабельності по підприємству, % | -37,3 | -32,0 | -3,9 | 29,1 | 95,5 | 61,9 | 51,7 | 52,6

По рослинництву, % | 24,8 | 29,5 | 43,5 | 165,9 | 340,0 | 85,4 | 77,6 | 116,5

По тваринництву, % | -74,6 | -14,6 | -55,5 | -32,7 | 57,7 | 57,6 | 38,5 | 43,1

Досвід роботи СТОВ “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” Вовчанського району підтверджує ви-сновок про те, що ефективність у сільському господарстві досягається у великих сільськогоспо-дарських підприємствах, які можуть застосовувати наукові надбання, мають високу технічну озброєність. Переважання таких господарств у вітчизняному сільськогосподарському виробництві фа-ктично відповідає критерію ефективності. Висока ефективність роботи агрофірми досягнута внаслідок постійного вдосконалення економічного механізму господарювання. В першу чергу, за рахунок зацікавленості працівників агрофірми, які є одночасно і її засновниками. У підприємстві озиму пшеницю висівають по чистих парах, вносять повну норму мінеральних добрив, для сівби використовують власне елітне насіння. Здешевлення тваринницької продукції досягаєть-ся за рахунок використання пасовищ і лугів впродовж шести місяців. Реалізація рослинницької продукції здійснюється в період найвищих цін. Впроваджена досконала система внутрішньогосподар-ського розрахунку, яка націлена на економію матеріальних витрат у виробництві. У підприємстві діє система податкового планування господарської діяльності.

У третьому розділі “Формування основних складових господарського механізму СТОВ” обгрунтовані напрями подальшого формування ефективного механізму господарювання у сіль-ськогосподарських підприємствах цього виду в ринкових умовах функціонування.

Сучасні аграрні підприємства, які виникли в 2000 році, являють собою переважно великі цілі-сні земельно-майнові комплекси, що включають 10-15 внутрішніх підрозділів – рослинництва, тваринництва, переробки. Тому для таких складних господарських систем виникає необхідність у реструктуризації підприємства – виділенні в його складі структурних підрозділів з постановкою завдань перед ними і стимулюванням їх виконання.

Виходячи з корпоративного характеру СТОВ є необхідність у застосуванні спеціального госпрозрахункового механізму, заснованого на внутрішніх договірних і планово-облікових ці-нах. Внутрішньогосподарські структурні підрозділи підприємства, як форми організації праці, не можуть бути повністю самостійними господарюючими суб’єктами за умов отри-мання економічної самостійності.

Метою створення внутрішньої економічної структури є мобілізація інтересів працівників під-розділів на ефективну роботу, що може бути досягнуто постановкою перед підрозділом завдань і стимулюванням повноти їх виконання. В основі відбору підрозділів в агрофірмі був застосований функціонально-технологічний критерій. Дане підприємство може бути визначено як зерново-скотарсько-буряківниче господарство, де частина основної та вся побічна продукція рослинницт-ва і продукція її переробки використовується для згодовування тваринам, а гній – для удобрення полів. Товарна реструктуризація дає можливість створення невеликих груп працівників, для яких обов’язковими умовами є: асортимент й обсяги видів продукції і послуг; відображення в облікових документах обсягів виробленої продукції, витрат, надхо-джень від реалізації.

Для сільгосппідприємств регіону найбільш доцільним, на наш погляд, є виділення в складі підприємства таких структурних одиниць: центрів витрат (відповідальності), центрів прибутку, центрів управління, центрів сервісного обслуговування (рис. 2).

Рослинництво | Тваринництво (цех) | Переробка (цех) | Виробниче обслуговування (цех) | Соціально-побутове обслуговування (підрозділ)

підрозділи | Підрозділи | Служби

Бригада по виробництву зернобобових і технічних культур | МТФ-1

МТФ-2 | Крупорушка

Млин | Автопарк | Їдальня

МТФ-3 |

Олійниця | Ремонтна майстерня | Продуктовий склад

Ремонтна дільниця

Бригада по кормовироб-ництву | Відгодівля ВРХ | Пекарня | Енергозабез-печення

Тік і склади | Свиноферма | Переробка м’яса | Нафтопродукто-ве господарство | Житлово-комуналь-не господарство

Рис. 2. Організаційно-виробнича госпрозрахункова структура СТОВ

Економічний механізм функціонування центрів витрат заснований на внутрішніх розрахун-кових цінах на продукцію та планово-облікових цінах на застосовувані виробничі ресурси. Госп-розрахунковий прибуток підрозділу в цьому варіанті визначається шляхом відрахування від вар-тості виробленої продукції (валового доходу) вартості матеріальних витрат. При визначенні роз-рахункових цін на продукцію рослинництва і тваринництва в 2003 році в агрофірмі були використані фактичні витрати 2002 року, а по обслуговуючих підрозділах – нормативні ціни на послуги.

За такого варіанта адаптації досягається відмежування працівників рослинництва і тварин-ництва від впливу ринкових умов. Цінові сигнали ринку сприймаються управлінськими й марке-тинговими ланками і доводяться через механізм застосування внутрішніх цін на продукцію і ресурси.

Для агрофірми таким центром формування прибутку є відділ маркетингу і реалізації. Центр прибутку відповідає за реалізацію виробленої й закупленої у населення продукції з максимальним доходом. Центри управління в агрофірмі – це традиційні управлінські підрозділи, які включають фінансово-розрахунковий центр, підрозділ оперативного управління, охорону. Центри сервісно-го обслуговування створені для надання послуг структурним підрозділам основного виробництва і представлені цехом виробничого обслуговування (автопарк, ремонтна майстерня, дільниця енергозабезпечення, нафтопродуктові господарство) і підрозділом соціально-побутового обслу-говування. Ціни на послуги підрозділів сервісного обслуговування визначені на рівні норматив-них витрат.

Виходячи з наявності в складі підприємства трьох груп діючих осіб – власників, власників-працівників, найманих працівників розроблена система стимулювання праці, яка заснована на комбінуванні корпоративних виплат, оплати за працю по тарифу, винагород за підвищення прибутковості, соціальних винагород (рис. 3).

Сезонність сільськогосподарського виробництва робить доцільним здійснення в агрофірмі розподілу всіх працюючих на чотири категорії – постійні, сезонні робітники, тимчасові, працюю-чі за погодинною системою.

Важливою складовою загальногосподарського механізму є податкове планування як адап-тація господарської діяльності до діючого податкового законодавства з метою мінімізації плате-жів. Конкретно для сучасних умов господарювання – це врахування особливостей оподаткування сільгосппродукції ПДВ, використання для виплат доходів матеріальної допомоги, дивідендів, виплати орендної плати у вигляді продуктів переробки, надання працюючим безвідсоткових зворотних кредитів.

З метою підвищення прибутковості в агрофірмі використовуються поряд з класичними стратегіями (найменші сукупні втрати, диференціація, фокусування) ключова для сільськогоспо-дарського виробництва стратегія підвищення урожайності польових культур і продуктивності тварин.

Категорії власників і працівників | Корпоративні вип-лати (по капіталу) | Трудова участь | Соціальні виплати праців-никам

орендна плата за земель-ний пай | дивіде-нди | оплата по тарифу | участь в прибут-ку під-розділу | підвище-ння при-бутко-вості | індиві-дуальні винаго-роди

1. Працівники підприємства-орендодавці

1.1. Загальногоспо-дарські спеціалісти | По до-говору оренди | Частина прибут-ку про-порційна частці в статут-ному фонді | Посадо-вий оклад | - | 50-90% від вип-лат ке-рівнику | За вина-городи, пропо-зиції, що підви-щують при-буток | Кому-нальні послуги, навчання дітей у вузах

1.2. Галузеві голо-вні спеціалісти (начальники цехів) | /-/ | /-/ | /-/ | Частка в прибут-ку цеху | /-/ | /-/ | /-/

1.3. Фахівці, технічні службовці | /-/ | /-/ | Дифере-нційний оклад | /-/ | /-/ | /-/ | /-/

1.4. Робітники масових професій | /-/ | /-/ | Тарифні ставки | Розподіл доходу підроз-ділу | - | /-/ | -

2. Пенсіонери-орендодавці підприємства | /-/ | /-/ | Пого-динна оплата | - | - | /-/ | -

3. Наймані працівники | - | - | Тарифні ставки | - | - | /-/ | -

Рис. 3. Система стимулювання праці в СТОВ

“Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка”

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень зроблено теоретичне узагальнен-ня й обгрунтовано нове вирішення проблеми формування економічного механізму господарю-вання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю в післяприватизаційний період. На цій підставі сформульовані такі висновки і пропозиції.

1. Сільськогосподарські підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю, займаючи більше 42% в структурі новостворених агроформувань України, характеризуються наступними ознаками: спільною частковою природою власності, поєднанням в одній особі влас-ника і робітника, сукупністю позитивних ознак різних діючих тинів підприємств.

2. Економічний механізм господарювання є системоутворюючим співвідношенням держав-ного регулювання і господарського механізму підприємств, що забезпечує одновекторну спрямованість інтересів окремих працівників, колективу та держави. Як свідчать досліджен-ня, економічний механізм на рівні підприємства трансформується в господарський механізм, який являє собою систему об’єктивно діючих і свідомо регульованих організаційно-економічних і правових відносин, що визначають кінцевий результат підприємницької діяльнос-ті. Основоположний підсумковий висновок стосовно економічного механізму господарювання СТОВ полягає в тому, що, по-перше, він є формою реалізації його підприємницької суті, по-друге, саме наявність специфічного ринкового механізму СТОВ відрізняє його від інших форм підприємництва, по-третє, реалізація підприємницької суті в цій формі здійснюється на за-садах поєднання інтересів усіх працівників з одночасним зосередженням владних функцій у вла-сників.

3. У дослідженнях державне регулювання визначено як вирішальна складова економічного механізму новостворених агроформувань. З набуттям України статусу держави з ринковою економікою пріоритети в державній політиці підприємств аграрної сфери повинні бути надані створенню інфраструктури ринку, раціональному розміщенню виробництва, професійній підготовці кадрів, підтримці сільського господарства через державні програми розвитку.

4. Виходячи із специфіки дослідження економічного механізму господарювання, основопо-ложним методологічним принципом його пізнання є системний підхід на основі робочої гіпотези, яка включає створення структури, побудову моделі, відпрацювання функцій і зв’язків, вивчення ефективності з допомогою статистично-математичних методів і моделювання, обгрунтування пропозицій щодо подальшого удосконалення і впрова- дження їх.

5. У 2000-2002 рр. в аграрній сфері збільшились обсяги виробленої продукції, сільськогосподарські підприємства від масової збитковості в більшості перейшли до прибуткового господарювання, зросли дохо-ди сільських жителів внаслідок реалізації прав власників землі та майна. Дослідження діяльності сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю свідчить, що у середньому по Харківській області показники їх функціонування нижче середніх, в той час як у Вовчанському районі цей вид підприємств досяг більш високих показників урожайності, продуктивності праці, прибутковості господарської діяльності. Застосування економетричного моделювання при ви-вченні продуктивності праці засвідчує, що в СТОВ Вовчанського району при збільшенні рівня виробництва валової продукції і фондоозброєності продуктивність праці зростає. Водночас при середньому рівні виробництва валової продукції на 1 га сільгоспугідь і фондоозброєності зростання оплати праці не веде до підвищення її продуктивності.

6. Аналіз господарської діяльності СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г. Шевченка” – основного об’єкта дослідження – свідчить про ефективність розробленого у процесі дисертаційних досліджень економі-чного механізму. Засноване на базі збанкрутілого державного підприємства у 2002 році СТОВ отримало 667 тис. грн. прибутку при рентабельності 51,7%. Порівняння досягнутих цим підприємством показників урожайності і продуктивності із середнім рівнем по Харківській області і Вовчанському району свідчить про високу прибутковість і якісний стан менеджменту. В 2003 р., незважаючи на несприятливі погодно-кліматичні умови, підприємством було отримано 778,4 тис. грн. прибутку при рентабельності 52,6%.

7. Першим кроком в освоєнні внутрішньогосподарського розрахунку для складних господарсь-ких систем є їх реструктуризація – виділення структурних підрозділів з постановкою пе-ред ними завдань і стимулюванням їх виконання. Найбільш доцільним, на наш погляд, є виді-лення таких структурних складових: центрів витрат (відповідальності), центрів прибутку, центрів управління, центрів сервісного обслуговування. Економічний механізм функціонування центрів витрат заснований на внутрішньогосподарських розрахункових цінах на вироблену продукцію (послу-ги) та планово-облікових цінах на використовувані ресурси. При визначенні розрахункових цін на сільгосппродукцію були взяті за основу фактичні прямі витрати 2002 року, по обслуговуючих підрозділах – нормативні ціни на послуги. Засоби виробництва передані внутрішньогосподарським підрозділам в суборенду або по договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідаль-ність.

8. Ядром госпрозрахунку є розроблена система стимулювання праці, яка поєднує корпорати-вні виплати, оплату за працю по тарифу (окладу), виплати за підвищення прибутковості, соціаль-ні винагороди. Оптимізація чисельності працюючих досягнута за рахунок їх поділу за ступенем зайнятості на такі чотири групи: постійні, сезонні, тимчасові, працюючі за погодинною оплатою.

9. Обгрунтовано застосування в складі загальногосподарської складової економічного ме-ханізму системи податкового планування господарської діяльності, яка включає використання для виплати доходів матеріальної допомоги та дивідендів, виплати орендної плати у вигляді про-дукції переробки, надання працівникам безвідсоткових зворотних кредитів.

10. З метою підвищення прибутковості в агрофірмі використовуються класичні стратегії під-вищення конкурентоспроможності (найменші сукупні витрати, диференціація, фокусування), розроблена програма підвищення урожайності та продуктивності, діє сучасний менеджмент і мар-кетингова програма.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Супрун О.М. Досвід господарювання товариства з обмеженою відповідальністю ім. Т.Г. Шевченка // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах./ За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Е.Мазнєва. Ч.2. Підвищення ефективності сільськогос-подар-ського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 265-267.

2. Полтавський Ю.А., Калита В.Г., Супрун О.М. Поєднання ринкових підойм і державного управління в ціновій політиці на ринку молока // Економіка АПК. – 2003. – №5. – С.36-41 (автору належить методика оптимізації господарського рішення по за-безпеченню прибутковості виробництва молока).

3. Кошкалда І.В., Супрун О.М. До питання визначення величини орендної плати // Вісник ХНАУ. – 2003. - №4. – С.188-191 (пропозиції по виплаті оренд-ної плати сільськогосподарською продукцією).

4. Супрун О.М. Земельні і майнові відносини в системі господарського механізму сільсько-господарських товариств з обмеженою відповідальністю // Вісник ХНАУ. – 2003. – №6. – С.312-315.

5. Супрун О.М. Податкове планування підприємницької діяльності як складова бізнес-плану сільгосппідприємств // Вісник Харківського національного університету ім.В.П.Каразіна. – 2003. – №580. – С. 109-111.

6. Супрун О.М. Адаптація внутрігосподарського механізму товариств з обмеженою відповідальністю до ринкових умов функціонування // Економіка АПК. – 2003. – №11. – С. 80-86.

7. Полтавський Ю.А., Супрун О.М., Калита В.Г. Удосконалення господарського механізму аграрних підприємств Східного регіону // Вісник ХНАУ. – 2004. – №2. – С. 168-172 (аналітична частина і висновки).

8. Полтавський Ю.А., Супрун О.М. Адаптація внутрігосподарського механізму новостворених агроформувань до умов ринкової економіки // Збірник наукових праць Луганського на-ціонального аграрного університету. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. – №37 (49). – С.116-119 (аналітична частина).

9. Полтавський Ю.А., Супрун О.М. Досвід антикризового управління в АПК // Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах неви-значеності. – 3б. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конференції 19-20 травня 2004 р. - К.: КПЕУ, 2004. – С. 277-282 (теоретична і аналітична частини).

АНОТАЦІЇ

СУПРУН О.М. Формування економічного механізму господарювання в сільськогосподарських товариствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК – Харківський національний аграрний уні-верситет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнен-ня й обгрунтовано новий підхід до вирішення проблеми формування економічного механізму го-сподарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.

Дослідження ефективності аграрної реформи свідчить про перші позитивні результати, отримані внаслідок державної підтримки сільгосптоваровиробників і запровадження ринкового механізму господарювання. Поряд з приватними підприємствами, ефективною організаційно-правовою формою виявились реформовані з КСП товариства з обмеженою відповідальністю.

Удосконалення застосовування в них економічного механізму господарювання здійснюєть-ся в трьох напрямках: адаптації внутрішньогосподарського механізму до ринкових умов, створення системи стимулювання праці з оптимізацією складу працюючих, розробки основ бізнес-податкового планування і прийняття управлінських рішень.

Ключові слова: економічний механізм господарювання, сільгосп-товариство з обмеженою відповідальністю, внутрішньогосподарський механізм, центри витрат, податкове планування.

СУПРУН О.Н. Формирование экономического механизма хозяйство-вания в сельскохо-зяйственных обществах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК.

Реформирование сельскохозяйственных предприятий в структуры рыночной ориентации, ос-нованные на частной собственности и крупномасштабных формах организации производства, является начальным этапом аграрной реформы. При наличии позитивных изменений в экономи-ческом положении сельских товаропроизводителей не обеспечена стабильность их развития, что объясняется неотработанностью экономического механизма хозяйствования новых агроформирований.

В диссертационном исследовании были изучены теоретические основы формирования эконо-мического механизма хозяйствования сельхозпред-приятий в форме обществ с