Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка

СЛОБОДЯН Ольга Петрівна

УДК 371.13: 373.537

ТВОРЧИЙ САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ

ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат педагогічних наук, доцент

Бутенко Людмила Леонідівна, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, докторант кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор Алфімов Валентин Миколайович, завідувач кафедри управління освітою Донецького національного універси-тету, директор ліцею;

кандидат педагогічних наук, доцент

Порус Борис Натанович, Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент кафедри філософії освіти.

Провідна установа: | Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України, кафедра загальної педагогіки.

Захист відбудеться 16 вересня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2)

Автореферат розісланий 14 серпня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

Загальна характеристика дослідження

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Сьогодення потребує людини високодуховної, творця своєї культури, творця культури своєї держави, суспільства. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державна програма “Вчитель”, Національна доктрина розвитку освіти орієнтують педагогів на створення життєдайної системи неперервного навчання й виховання для досягнення високих освітніх рівнів на основі кращих зразків вітчизняної та світової культури, указують на необхідність творчого становлення особистості в процесі розвитку, а також забезпечен-ня умов для постійного духовного самовдосконалення особистості. На жаль, існуюча система педагогічної освіти поки що неспроможна повністю задовольняти потреби часу. Особистісний творчий розвиток кожного учня, кожного студента в масовій практиці ще не стає повсякденним орієнтиром реальної педагогічної діяльності.

Актуальним на сьогоднішній день є питання про перехід педагогіки від установки на розвиток студента до думки про педагогічну цінність саморозвитку особистості. Значущість саморозвитку обґрунтовували філософи Аристотель, Гесіод, Платон, Демокріт, Гегель, І.Кант, Г.Сковорода, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг, П.Юркевич; педагоги Я.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, А.Дістервег, К.Ушинський, С.Русова, П.Каптерев та ін.

На теоретико-методологічному рівні проблема саморозвитку осо-бистості знайшла своє висвітлення в працях вітчизняних (І.Бех, Б.Вульфов, О.Газман, Г.Звенигородська, В.Зінченко, О.Киричук, Б.Кобзар, Л.Кулікова, А.Меренков, М.Ценко) та зарубіжних (Р.Бернс, А.Маслоу, Г.Олпорт, К.Роджерс та ін.) дослідників. Психологічні аспекти саморозвитку особис-тості аналізували Н.Бітянова, С.Максименко, Б.Мастеров, Г.Цукерман.

У роботах К.Вазіної представлена природно-рефлексивна технологія саморозвитку особистості, Н.Григорьєвої – еко-культурний підхід до особистісного саморозвитку студентської молоді, Г.Селевка – технології саморозвитку школярів, В.Сластьоніна, Н.Чинкіної – теорія і практика про-фесійного саморозвитку вчителя. Творчість як спосіб ефективного само-розвитку та професійно-особистісної самореалізації студентської молоді розглядається в роботах В.Алфімова, В.Андрєєва, Д.Богоявленської, В.Козинець, Ю.Лобейка, Я.Пономарьова, М.Резніка, Н.Чинкіної та ін.

У контексті дослідження особливий інтерес становлять дисертаційні роботи останніх років. Так, Г.Медяник розглядав педагогічні технології творчого саморозвитку студентів у процесі педагогічної практики, Л.Редь-ко – соціально-освітню модель педколеджа як середовище саморозвитку особистості, А.Росстальной – гуманітарно-педагогічну модель коледжу як середовище розвитку та саморозвитку майбутніх педагогів, І.Федотова – формування потреби майбутніх педагогів у творчому саморозвитку, І.Шаршов – педагогічні умови професійно-творчого саморозвитку особистості студента.

Проблеми підготовки майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації розглядаються відповідно до загальних вимог професійно-педагогічної підготовки сучасного вчителя (О.Абдуліна, А.Бойко, В.Гриньова, Н.Кузьміна, О.Мороз, О.Пєхота, В.Семиченко, В.Сластьонін та ін.).

Особливе значення в процесі загальнокультурної та професійної підготовки майбутнього вчителя мають дисципліни культурологічного циклу. Взаємозв’язок культурології та освіти представлено в роботах І.Бестужева-Лади, Л.Буєвої, М.Бургіна, З.Донець, Є.Жорнової, Г.Згурсь-кого, Н.Крилової, Б.Степанишина. Теорію і практику культурологічної підготовки сучасного фахівця досліджували Л.Буєва, З.Доній, Т.Іванова, Н.Крилова, О.Макареня, В.Маслов, Л.Настенко, Г.Онкович, О.Попова, О.Рудницька, М.Сова, О.Шевнюк та ін.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях не розроблена чітка система педагогічного впливу на особистість студента з метою рефлексивного розвитку пізнавальних можливостей, не досліджені особливості творчого саморозвитку студента в процесі викладання культурологічних дисциплін.

Аналіз досвіду роботи педагогічних коледжів зумовив визначення наступних протиріч: між вимогами суспільства щодо духовно-інтелек-туального розвитку молоді та наявним рівнем сформованості якостей особистості майбутнього вчителя; між змістом культурологічних дисцип-лін, орієнтованих на загальнолюдські цінності та особистісний розвиток студента, і педагогічними технологіями реалізації цього змісту; між фронтальними, репродуктивними формами навчальної діяльності студентів та індивідуальним творчим рефлексивним характером пізнаваль-ного процесу; між орієнтацією на нові моделі організації навчально-виховного процесу та традиційною професійною культурою педагога.

Недостатня теоретична розробленість, нагальна потреба суспільства у високодуховному та інтелектуально розвиненому вчителеві з новим типом мислення, новою педагогічною культурою, зумовлена цим потреба педагогічних коледжів у розробці нових комплексних технологій викладання культурологічних дисциплін, обумовили пошук нових концептуальних підходів до формування творчої особистості студента педколеджу, здатної до саморозвитку на рефлексивній основі, та спричинили вибір теми дисертаційної роботи “Творчий саморозвиток особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у межах комплексної теми наукового дослідження “Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва”, що розроблялась на кафедрі педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 засідання Вченої ради ЛДПУ від 30 грудня 1999 р.).

Об’єкт дослідження – процес творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу.

Предмет дослідження – педагогічні умови творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

Гіпотеза дослідження – процес творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу буде ефективним за умов:

? поєднання різних форм діалогу в аудиторній та позааудиторній роботі студентів, використання саморефлексії та групової рефлексії в процесі вивчення культурологічних дисциплін;

? застосування моделювання змісту навчального матеріалу, що розвиває образність мислення, творчі задатки студентів, сприяє особистісному усвідомленню контексту культури, у якому живе і з яким знайомиться студент;

? використання роботи з культурологічними текстами, що включає студентів у діалог культур та розвиває навички самоосвіти, орієнтує на активізацію процесу життєтворення, визначення ціннісних пріоритетів у майбутній педагогічній діяльності.

Предмет дослідження, його мета та гіпотеза обумовили вирішення наступних завдань:

1. На підставі аналізу філософської, культурологічної та психолого-педагогічної літератури визначити теоретико-методологічні засади творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

2. Визначити сутність, критерії й вихідні рівні творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу.

3. Розкрити структурні та логіко-емоційні можливості культурологічних предметів, що сприяють процесові творчого саморозвитку особистості студента педколеджу.

4. Розробити модель творчого саморозвитку студента педколеджу, комплекс технологічних засобів забезпечення творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін та здійснити дослідно-експериментальну перевірку умов їх ефективності.

5. Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови творчого саморозвитку майбутніх учителів у процесі вивчення культурологічних дисциплін у педагогічному коледжі.

6. Розробити методичні рекомендації для викладачів педколеджу щодо творчого саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

У процесі дослідження були використані такі методи: теоретичні – вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури для здійснення історико-генетичного аналізу проблеми й визначення теоретико-методоло-гічних засад дисертаційної роботи, теоретичне моделювання для визначен-ня структури та моделі творчого саморозвитку студентів, аналіз передо-вого педагогічного досвіду, ретроспективний аналіз власного педагогіч-ного досвіду для обґрунтування комплексу методів діагностики творчого саморозвитку, визначення форм і методів творчого саморозвитку студен-тів; емпіричні – аналіз педагогічної документації, контент-аналіз продуктів діяльності для визначення вихідного рівня та методичного обґрунтування саморозвитку студентів, педагогічне спостереження, усне опитування (бесіди, інтерв’ю), анкетування для діагностики та поточного аналізу успішності експериментальної роботи, моделювання для розробки практичних засад дослідження; педагогічний експеримент для перевірки ефективності педагогічних умов творчого саморозвитку студентів, методи математичної статистики для обробки результатів експерименту.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають філософські, психолого-педагогічні концептуальні положення: про куль-турологічний підхід до навчально-виховного процесу, орієнтацію на діа-логічність людського мислення, діалог культур (М.Бахтін, М.Бердяєв, В.Біблер, Є.Бондаревська, М.Глазман, Н.Крилова, С.Курганов, О.Лосєв, Ю.Лотман, Т.Флоренська та ін.); про цінність саморозвитку в становленні особистості (В.Андреєв, І.Бех, О.Бодалєв, А.Валицька, Л.Виготський, Б.Вульфов, О.Газман, В.Зінченко, П.Каптерев, О.Киричук, Б.Кобзар, Г.Костюк, С.Кульневич, К.Роджерс, І.Семенов, Г.Цукерман, Н.Чинкіна та ін); про цінність рефлексивного мислення в пізнавальному процесі (В.Біблер, В.Давидов, Д.Ельконін, Ю.Кулюткін, В.Рєпкін, С.Рубінштейн, С.Степанов, І.Семенов та ін.); про творчу сутність особистості (К.Абуль-ханова-Славська, В.Андреєв, В.Алфімов, Д.Богоявленська, Л.Виготський, О.Леонтьєв, О.Лук, О.Матюшкін, В.Моляко, Я.Пономарьов, В.Сухом-линський та ін.); про особистісний розвиток в умовах роботи саморозу-міння, опосередкованого символами (Т.Буякас, В.Давидов, Б.Ельконін, Л.Ельконінова, О.Зєвіна, В.Зінченко, Ю.Лотман, М.Рубцов, М.Петров); про моделювання як пізнання та представлення інформації (Б.Гер-шунський, А.Сохор, В.Шаталов, В.Штофф); про групові форми навчаль-ної діяльності (О.Асмолов, А.Донцов, В.Дяченко, Л.Котляр, Х.Лійметс, В.Ляудіс, Т.Матіс, І.Унт та ін.); про педагогічні технології, щоі ґрунту-ються на рефлексії (Ш.Амонашвілі, О.Газман, В.Давидов, А.Дістервег, В.Доній, Дж.Дьюї, Д.Ельконін, С.Курганов, В.Литовський, І.Лернер, В.Сухомлинський, Л.Рувінський та ін.), синергетичний підхід до освітньої діяльності (О.Князєва, С.Кульневич, В.Кушнір, В.Лутай та ін.).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дістало подальший розвиток визначення сутності та змісту поняття “творчий саморозвиток особистості студента”, уперше розроблено модель творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу на основі рефлексивної діяльності як ефективний засіб становлення майбутнього педагога в контексті культури, що реалізується у комплексному поєднанні мікродіалогу, різнорівневих і різноспрямованих діалогів особистості та діалогів з культурологічними текстами з узагальненням і систематизацією знань у моделях змісту навчального матеріалу та моделях особистісних проблем і з самореалізацією творчого особистісного потенціалу через практичну творчу діяльність, ядром якої є духовність.

Практична значущість дослідження полягає у розробці педагогічної технології, яка сприяє творчому саморозвитку особистості студентів педагогічного коледжу, у моделюванні навчально-виховного процесу на рефлексивно-культурологічній основі, у визначенні початкового та еталонного рівнів творчого саморозвитку особистості майбутнього вчителя, у рекомендаціях викладачам щодо використання педагогічних технологій на рефлексивній основі з метою створення умов для творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу. Практична реалізація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась у процесі викла-дання гуманітарних дисциплін у Стахановському педколеджі (довідка № від 16.04.2002 р., № 16 від 28.02.2002 р.), Лисичанському педколеджі (довідка № 24 від 11.04.2002 р.), Харківському педколеджі (довідка № 32 від 25.04.2002 р.) та окремих етапах у Донецькому педколеджі, Артемівському педучилищі, СШ № 9 м. Стаханова (довідка № 16 від 21.02.2002 р.), СШ № 26 м. Стаханова (довідка № 12 від 28.02.2002 р.), СШ № 11 м. Стаханова (довідка № 16 від 04.03.2002 р.).

Апробація результатів дисертаційної роботи здійснювалась під час обговорення результатів дослідження на кафедрі педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на засі-даннях постійно діючого семінару “Проблеми розвитку особистості сту-дента педучилища в навчальному процесі” в Стахановському педаго-гічному коледжі (1996-1998), “Сучасні інноваційні педагогічні технології” (1999-2003); на засіданнях методичної ради Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на Міжнародній науково-практичній конференції “Цін-нісні пріоритети освіти ХХІ століття” (Луганськ, 2003), ІV Харківських Міжнародних Сковородинівських читаннях “Культура у філософії ХХ сто-ліття” (Харків, 1997); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика” (Луган-ськ, 1999), “Стандарти загальної середньої освіти. Проблеми, пошуки, перспективи” (Київ, 1996); регіональних науково-практичних конферен-ціях “Духовний розвиток школярів в умовах регіонального культурно-освітнього простору” (Старобільськ, 2000), “Духовний розвиток особис-тості майбутнього фахівця в умовах багатоступеневої підготовки” (Стаха-новський педколедж, 1998); обласній науково-практичній конференції “Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа розвитку освіти Луганщини” (Луганськ, 1997); регіональній нараді викладачів гумані-тарних дисциплін педагогічних училищ Східного регіону (Красноградське педагогічне училище, 1997); засіданнях регіонального методичного об’єд-нання викладачів гуманітарних дисциплін педучилищ та педколеджів Східного регіону за проблемами: “Вдосконалення форм та методів нав-чання та духовного становлення студентів у процесі вивчення гумані-тарних дисциплін” (Стахановський педколедж, 2000), “Громадянське виховання студентів у процесі викладання предметів соціально-гуманітарного циклу” (Стахановський педколедж, 2002); міжвузівській науково-практичній конференції викладачів педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Східного регіону “Пошуки ефективних шляхів якісної підготовки випускників педагогічних вузів І-ІІ рівнів акредитації до професійної діяльності в умовах реформування освіти” (Харків, 2003).

Досвід роботи з упровадження результатів дослідження було вивчено та узагальнено методичною радою Стахановського педколеджу (довідка № від 28.02.2002 р.), рекомендовано до впровадження в практику роботи ВНЗ України І-ІІ рівнів акредитації (довідка № 16 від 28.02.2002 р., довідка № 30 від 16.04.2002 р.), включено до Інформаційного бюлетеня педагогічного досвіду вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України (К., 2001).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 13 робіт, з них 8 статей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (332 найменувань), 6 додатків на 58 сторінках, 10 таблиць, 15 ілюстрацій. Повний текст дисертації складає 297 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, розкрито методологічну й теоре-тичну основи, названо методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дисертаційної роботи, наведено дані про апробацію.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади творчого саморозвитку особистості студента педколеджу” подається історико-генетичний аналіз проблеми творчого саморозвитку особистості в кон-тексті філософсько-культурологічного та психолого-педагогічного знання, розкривається сутність поняття “творчий саморозвиток особистості студента педколеджу”, визначається його зміст і структура з урахуванням сучасного культурологічного знання та особливостей соціокультурної ситуації сьогодення, пропонується модель творчого саморозвитку особистості студента педколеджу та особливості її реалізації в процесі вивчення культурологічних дисциплін.

Історико-генетичний аналіз філософсько-культурологічних аспектів творчого саморозвитку особистості свідчить, що саморозвиток – генетично закладений у людині спосіб особистісної самореалізації. Філософська та психолого-педагогічна думка від давніх часів до ХХІ ст. презентує визнання творчості органічною людською потребою й важливим чинником саморозвитку особистості, ставлення до людської особистості як унікуму, який сам себе створює (Г.Сковорода, П.Юркевич, М.Бердяєв).

Сучасні педагогічні концепції саморозвитку особистості спираються на творчу спадщину класичної педагогіки, що визнавала саморозвиток особистості невід’ємною складовою пізнавального процесу, підкреслювала значення самопізнання, самонавчання, самовдосконалення, самоуправ-ління в особистісному становленні людини (Я.Коменський, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Й.Песталоцці).

Педагоги XIX ст. А.Дістервег, К.Ушинський, М.Пирогов, Л.Толстой, П.Каптерев, Ф.Фребель, П.Кергомар, М.Монтессорі, О.Декролі, А.Фер’єр, Р.Кузіне, Ф.Шателен, Дж.Дьюї та ін. вважали, що школа не стільки по-винна давати знання, скільки піклуватися про розвиток дитини, уміння самостійно мислити, спостерігати та аналізувати факти, самостійно здобувати знання. Навчальний процес розглядався ними як вільна творчість учителя та учнів, що визначалася багатьма непередбачуваними чинниками та ситуаціями.

Вихідними концептуальними положеннями, що зумовили визначення теоретико-методологічних засад творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу, є положення про:

? саморозвиток особистості як власну активність людини в само-зміні, у розкритті, збагаченні духовних потреб, творчості, усього особистісного потенціалу (Б.Вульфов, О.Газман, М.Ценко);

? психологічні аспекти саморозвитку особистості: ідеї “саморуху особистості” Г.Костюка, “актів творчої самодіяльності, у яких суб’єкт твориться та розвивається” С.Рубінштейна, “самоста-новлення особистості як постійної роботи” О.Леонтьєва, “орієн-тації на значуще навчання (significat learning)” К.Роджерса; принцип суб’єктивності, за яким психічний розвиток є само-детермінованим явищем або ж процесом саморозвитку суб’єкта;

? творчість як найважливіший чинник процесу саморозвитку особистості в сучасному соціокультурному просторі (В.Андреєв, Б.Вульфов, О.Газман, Н.Чинкіна, І.Шаршов);

? культурологічний підхід до освіти, основу якого складають ідеї М.Бахтіна про культуру як діалог, аналіз внутрішнього мовлення Л.Виготського, учення О.Лосєва про медіатори (знак, слово, символ, міф), інформаційно-семіотичний підхід до культури Ю.Лотмана, принцип культуровідповідності А.Дістервега, поло-ження філософської логіки культури та ідеї Школи діалогу культур В.Біблера, С.Курганова;

? культурологічні засоби саморозвитку особистості – текст культури, діалог культур, знак, символ як атрибути логіко-емо-ційного сприйняття світу (М.Бахтін, Л.Виготський, О.Лосєв);

? самовиховання майбутніх учителів як саморух особистості до професійної самореалізації (О.Кучерявий).

Особливої уваги в процесі творчого саморозвитку майбутнього педагога заслуговує рефлексивна позиція особистості, а саме здатність до узагальнення та інтеграції суперечливої інформації щодо себе та оточення, систематизації варіантів дій, оптимального вибору тих чи інших вчинків. Сучасний студент знаходиться в нескінченному проблемному полі, і через вирішення конкретних проблем відбувається його перехід на якісно новий ступінь розвитку. Саме тому рефлексію (“праця мислячого серця” за Геге-лем) ми вважаємо ядром творчого саморозвитку особистості студента. Умовою саморефлексії виступає різнобічний самоаналіз, переакцентування світу на себе, знаходження в соціальному та культурному контексті “точок здивування”, своїх “больових точок” (В.Біблер).

Аналіз філософсько-культурологічних та психолого-педагогічних досліджень з питань становлення особистості, розвитку її творчого потенціалу дозволяє визначити, що творчий саморозвиток особистості сту-дента педагогічного коледжу – це вмотивована, свідома, відрефлексована на основі самопізнання, самовизначення, самоконтролю, самоосвіти діяль-ність, спрямована на самовдосконалення природних та духовних якостей, на розвиток творчого потенціалу, діалогового дивергентного мислення, на моделювання власного способу життя в соціокультурному контексті, на самореалізацію творчих здібностей у процесі життєтворення та професійно-педагогічного становлення.

Інтегральними показниками творчого саморозвитку особистості студента педколеджу визнані:

? ставлення до діяльності з творчого саморозвитку особистості;

? оволодіння механізмами творчого саморозвитку особистості;

? результативність діяльності щодо самовдосконалення особис-тості;

? рівень оволодіння інформаційним інтелектуально-культурним простором;

? уміння самореалізувати творчий потенціал особистості.

Кожен з цих критеріїв представлено системою показників.

Процес творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу ґрун-тується на врахуванні соціокультурних, психолого-педагогічних особли-востей майбутніх учителів. Це період особистісного становлення, вибору шляхів власного життєтворення. Майбутня професія вчителя вимагає від студентів усвідомлення необхідності неперервного особистісного зрос-тання. Необхідно враховувати особливості сучасної молодіжної суб-культури, орієнтованої здебільшого на масову культуру, низькопробні зразки “ерцазкультури”, яка не вимагає великих зусиль для її осягнення.

У дослідженні обґрунтовується значення культурологічного тексту як засобу творчого саморозвитку особистості майбутнього вчителя. Куль-тура, за визначенням Ю.Лотмана, являє собою “семіотичний простір” як багатошаровий перетин різних текстів. Почуття, викликані спілкуванням з тим чи іншим культурологічним текстом, стають основою для рефлексії. Ми відносимо до культурологічних текстів культуру в цілому з її поділом на регіональні, національні культури, культури епох, а також твори мистецтва, релігійні, фольклорні твори, філософські трактати, наукові праці, матеріали підручників, науково-популярну літературу тощо. Культурологічний текст принципово незавершений, відкритий, особистість кожного разу може знаходити в ньому щось нове, цікаве, непізнане. Діало-гові стосунки створюють сприятливі умови для самовиявлення, самотво-рення особистості студента, оскільки, вступаючи в спів-буття (діалог) з нетотожною собі унікальністю “Іншого”, людина відчуває власну унікальність, відчуває повноту життя.

У зв’язку із визначенням культури як провідного орієнтира в розвит-ку й забезпеченні життєдіяльності суспільства та розвитку особистості навчально-виховний процес у педагогічному коледжі розглядається як культурологічний феномен. У дослідженні розглядається специфіка вивчення культурологічних предметів, їх роль в інтелектуальному та професійному становленні майбутніх педагогів.

Оскільки зміст навчального матеріалу культурологічних предметів будується на логіко-емоційній основі, то для успішного вивчення культу-рологічних дисциплін потрібен “осердечений розум” (Г.Сковорода, П.Юр-кевич) або, інакше кажучи, поєднання раціональних та емоційно-вольо-вих начал у людині. Згідно з логікою діяльності, спрямованої на самозміну суб’єкта в процесі пізнання, викладання культурологічних предметів необхідно організувати як колективне дослідження на основі групового діалогу, що пробуджує ініціативу студентів і звернене до механізмів рефлексивної самоорганізації.

Основними чинниками творчого саморозвитку особистості студентів педагогічних коледжів слід визнати: усвідомлення особистістю студента необхідності в саморозвитку, використанні природних потенціалів для самостійної побудови власного способу життя та активного включення в професійну педагогічну діяльність; творчу спрямованість діяльності студента через усвідомлення гуманної місії вчителя, орієнтацію на загальнолюдські цінності; розвиток у майбутнього педагога діалогового рефлексивного мислення; оволодіння особистістю студента педколеджу механізмами саморефлексії; постійне збагачення інформаційно-культурної бази майбутніх педагогів, включення в освітній діалог на основі оволо-діння інноваційними пізнавальними технологіями; діяльнісна самореалі-зація майбутнього педагога в різних формах навчально-виховного процесу.

У другому розділі “Експериментальне дослідження педагогічних умов творчого саморозвитку особистості студента педколеджу в про-цесі вивчення культурологічних дисциплін” подається розроблена й експериментально перевірена система роботи з творчого саморозвитку студентів в процесі вивчення культурологічних дисциплін та позаауди-торній роботі, розроблені змістовні та процесуальні аспекти діагностики та педагогічної технології творчого саморозвитку особистості; аналізуються та узагальнюються результати експериментальної роботи.

Обґрунтування сутності, структури та критеріїв оцінки творчого саморозвитку особистості студента педколеджу сприяло визначенню якісних характеристик його рівнів – високого, достатнього, середнього, критичного, низького.

В експериментальній роботі були задіяні студенти Стаханівського педагогічного коледжу ЛНПУ імені Тараса Шевченка, Донецького, Лиси-чанського, Харківського педколеджів, учні загальноосвітніх шкіл м. Стаха-нова (№№ 9, 11, 26). Аналіз процесу викладання культурологічних дисцип-лін виявив невідповідність між змістом освіти, сучасними суспільними вимогами до формування особистості майбутнього педагога, запитами, інтересами студентів та формами викладання предметів, що мають в основному репродуктивний характер.

Відповідно до сутності та критеріїв творчого саморозвитку студентів у процесі констатуючого етапу експериментальної роботи ми досліджу-вали творчі можливості та нахили особистості; здатність до самоосвіти та самостійної діяльності; рефлексивні можливості; потребу у творчому саморозвитку особистості; ставлення до роботи з культурологічними текстами; ставлення до групової форми роботи; уміння моделювати.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що основна кількість студентів (70%) знаходиться на низькому та критичному рівнях і тільки 4% – на високому. Дослідження засвідчило невідповідність між потребою у творчому саморозвитку особистості та існуючими способами реалізації цієї потреби в сучасному освітньому просторі, недооцінку рефлексивного мислення як основи творчого саморозвитку особистості студента. Серед чинників, що стимулюють саморозвиток, студенти виді-лили професійне зростання (71,3 %), бажання стати кращим (62,6 %), бажання заслужити похвалу (62 %). У цілому дослідження виявило високу зацікавленість майбутніх учителів у самовдосконаленні та самотворенні особистості.

Педагогічні умови творчого саморозвитку студентів педколеджу перевірялися в процесі викладання дисциплін культурологічного циклу – “Українська та зарубіжна культура”, “Культурологія”, “Філософія”, “Зарубіжна література”, “Основи культури та техніки мовлення”.

У розділі обґрунтовано елементи структурної моделі творчого саморозвитку студента педколеджу, що включає цільові настанови, індивідуальні та групові форми роботи рефлексивної творчої діяльності.

Дослідження дозволило визначити необхідність опосередкованого педагогічного керівництва процесом творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу на основі комплексного використання таких форм:

? система індивідуальної саморефлексивної роботи студента;

? різновиди роботи з культурологічними текстами;

? груповий рефлексивний діалог;

? моделювання змісту навчального матеріалу;

? корекція групової рефлексії;

? система практичної творчої діяльності.

Важливими в процесі роботі зі студентами визнані також ведення щоденників самоспостереження, письмові творчі роботи та дискусії, підготовка та проведення студентських науково-практичних конференцій, творчих звітів, вечорів тощо.

У процесі аудиторних занять та в позанавчальній діяльності особливе значення надавалося інтерпретації культурологічних текстів, умінню обґрунтувати та відстояти свою позицію в діалозі. Спілкування з творами мистецтва доводило парадоксальну особливість культурологічного тексту перетворювати умовне в реальне й минуле в дійсне. У процесі експери-ментальної роботи здійснено добір культурологічних текстів в усіх варіа-ціях до навчальних курсів, що викладалися на основі технології творчого саморозвитку.

Експериментальне дослідження довело ефективність наступної послі-довності діалогової роботи з культурологічними текстами: добір викла-дачем відповідних до теми текстів; моделювання викладачем діяльності студентів при роботі з текстами; формулювання завдання, що виведе на створення творчої напруги в студента; самостійна робота студента з культурологічним текстом (внутрішній діалог); вихід студента на діалог культур на основі рефлексивного аналізу текстів; моделювання культури епохи (у груповому діалозі чи особистісному осмисленні) з опорою на тексти; систематизація здобутих самостійно особистісних знань у процесі міжгрупового діалогу; осмислення студентом своїх особистісних проблем через інформаційне поле культури даної епохи в процесі творчої роботи (особистісний мікродіалог).

Ми розглядаємо моделювання змісту навчального матеріалу як форму пізнання та систематизації культурологічної інформації. Символічне кодування інформації надає можливість знаково-структурного пред-ставлення культурологічного матеріалу з відтворенням причинно-наслід-кових зв’язків. У дослідженні ми враховували функції символу в системі культури: світоглядно-пізнавальну, результативно-адаптивну й комуніка-тивно-інформаційну (М.Рубцов). На заняттях з культурологічних дисцип-лін використовувались три типи моделей змісту навчального матеріалу, які створювали студенти в ході експерименту – образні, структурні та струк-турно-образні моделі. У процесі рефлексивного моделювання навчального матеріалу з використанням культурологічних текстів студенти одержують свого роду катарсисне задоволення від самого процесу інтелектуальної праці, від власних творчих знахідок.

Технологія творчого саморозвитку особистості студента педколеджу характеризується в контексті синергетичних принципів такими ознаками: варіативність методичних засобів, видів роботи на заняттях з культуро-логічних предметів та в позааудиторній роботі; дивергентність у способах вирішення особистісних проблем; непередбачуваність результатів творчої діяльності студентів; урахування випадковостей, некерованих процесів розвитку особистості студента, особливо при опорі на спільну колективну думку студентів у випадках групової підтримки. Точками біфуркації (точками “різкого росту інформативності”) можна вважати моменти пере-ходу до групового діалогу та групової рефлексії, внутрішнього мікро-діалогу, усвідомлення необхідності у творчій діяльності та ін. Саме в таких ситуаціях студент гостро відчуває нестачу інформації, шукає шляхи переходу на якісно вищий ступінь розвитку. У майбутнього вчителя фор-мується “особлива культура незнання” (В.Біблер), яка призводить до з’ясування труднощів, сумнівів. Необхідними джерелами інформації виступають культурологічні тексти в широкому розумінні цього слова.

Спілкуючись у груповому діалозі, студент педколеджу має можли-вість не лише навчитися самому, але й навчити інших, що підвищує соціальну значимість навчальної праці, яка стає більш свідомою і вмотиво-ваною, готує студента до майбутньої педагогічної діяльності.

Запропонована педагогічна технологія зумовлює нову якість викладання та освоєння культурологічних предметів, дозволяє формувати творчу особистість студента, який уміє включатися в діалог культур, самостійно здобувати знання, самонавчатися протягом усього життя. Випускники педагогічного коледжу, які працювали за технологією творчого саморозвитку, використовують елементи цієї технології у власній педагогічній роботі зі школярами.

Аналіз якісних та кількісних показників підсумкового діагнос-тування студентів педколеджів засвідчив можливість досягнення високого та достатнього рівнів творчого саморозвитку особистості більшості сту-дентів експериментальних груп і відсутність такої результативності в контрольних групах, які в межах традиційного навчання в основному одержували репродуктивні знання про культуру без подальшого творчого їх переосмислення для вирішення особистісних проблем (Таблиця 1).

Таблиця 1

Динаміка творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу (%)

Рівні творчого саморозвитку студентів | Експеримент. гр. | Контр. гр.

Початок експ. | Кінець експ. | Початок експ. | Кінець експ.

Високий | 4,2 | 60,5 | 3,6 | 4,8

Достатній | 6,1 | 31,3 | 5,1 | 6,6

Середній | 21,1 | 7,6 | 23,3 | 26,6

Критичний | 30,5 | 1,3 | 29,5 | 28,9

Низький | 37,9 | - | 38,3 | 33,9

Особливі зміни студенти експериментальних груп виявили за такими критеріями, як ставлення до діяльності з творчого саморозвитку особистості, самореалізація творчого потенціалу. Дослідження дозволило визначити труднощі, з якими стикаються студенти в процесі реалізації завдань творчого саморозвитку: необхідність актуалізації вольової сфери людини, невисокий рівень загальної культури, невміння переносити навички рефлексивної діяльності в площину педагогічної роботи та ін.

Достовірність та вірогідність отриманих результатів доведена за допомогою якісного та кількісного аналізу, зокрема використання t-кри-терію Стьюден-та при залежних вибірках. Комплексний аналіз результатів експериментальної роботи підтверджує наші гіпотетичні припущення, що творчому саморозвитку особистості студента педколеджу сприяє введення в навчально-виховний процес різних форм діалогу, використання саморефлексії та групової рефлексії, роботи з культурологічними текстами, застосування моделювання.

За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації для викладачів культурологічних дисциплін вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й практичне розв’язання наукової проблеми творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу в процесі викладання культурологічних дисциплін. В основу концепції дослідження були покладені ідеї про творчість як найважливіший чинник процесу саморозвитку особистості в сучасному соціокультурному просторі, основою якого є культурологічний, особистісно-діяльнісний, синергетичний підходи до організації навчально-виховної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Актуальність проблеми творчого саморозвитку особистості майбутніх учителів зумовлена визнанням культури як домінанти нової гуманної парадигми освіти, необхідністю формування особистості вчителя, який розглядає творчість як спосіб буття, неперервну самоосвіту – як умову успішності професійної педагогічної діяльності.

2. Історико-генетичний аналіз проблеми творчого саморозвитку особистості свідчить, що в ракурсі гуманітарно-культурологічного підходу еволюція людського розуму виявляється в прагненні інтегрувати особливості соціокультурного простору в гармонійну форму сприйняття світу, адекватну духовно-культурній сутності людини, але проблема творчого саморозвитку ще не знайшла достатньо глибокого та всебічного висвітлення в працях сучасних учених-педагогів, психологів.

3. Творчий саморозвиток особистості студента педагогічного коледжу – це вмотивована, свідома, відрефлексована на основі самопізнання, самовизначення, самоконтролю, самоосвіти діяльність, спрямована на самовдосконалення природних та духовних якостей, на розвиток творчого потенціалу, діалогового дивергентного мислення, на моделювання власного способу життя в соціокультурному контексті, на самореалізацію творчих здібностей у процесі життєтворення та професійно-педагогічного становлення. До показників творчого саморозвитку особистості студента педколеджу віднесено: ставлення до діяльності з творчого саморозвитку особистості; оволодіння механізмами творчого саморозвитку особистості; результативність діяльності щодо самовдосконалення особистості; рівень оволодіння інформаційним інтелектуально-культурним простором; уміння самореалізувати творчий потенціал особистості.

4. Культуроорієнтована парадигма сучасної освіти, визнання культури як передумови професійного становлення майбутнього вчителя дозво-ляють розглядати культурологічну підготовку студентської молоді, цикл культурологічних предметів як важливий чинник творчого саморозвитку студентів педагогічного коледжу. Особистісне усвідомлення контексту культури через включення у діалогові стосунки із різноманітними культурологічними текстами сприяє логіко-емоційному сприйняттю світу, формуванню культури діалогу, що може стати підґрунтям для культуро-відповідних, гуманних взаємин у педагогічній діяльності.

5. Теоретико-методологічне обґрунтування сутності творчого само-розвитку студентів педагогічного коледжу, його критеріїв, показників та рівнів, урахування особливостей сучасного соціокультурного освітнього простору, вікових психологічних особливостей студентського віку зумовили розробку структурної моделі творчого саморозвитку студентів, що комплексно поєднує мікродіалог, різнорівневі й різноспрямовані рефлексивні діалоги особистості та діалоги з культурологічними текстами з рефлексивним узагальненням і систематизацією знань у моделях змісту навчального матеріалу й моделях особистісних проблем і з самореалі-зацією творчого особистісного потенціалу через практичну творчу діяльність.

6. Експериментальне дослідження процесу творчого саморозвитку особистості студента в процесі вивчення культурологічних дисциплін дозволило перевірити ефективність розробленої технології творчого саморозвитку особистості, результативність використання таких форм роботи, як груповий діалог, внутрішній діалог, діалог з культурологічними текстами, групова рефлексія, моделювання змісту навчального матеріалу та способів вирішення особистісних проблем, а також простежити динаміку розвитку в студентів критеріальних показників творчого саморозвитку особистості.

7. Оволодіння студентами механізмами саморефлексії, усвідомлення ними суті творчого саморозвитку особистості, розвиток навичок само-освіти, участь у науково-дослідницькій діяльності, включення в різні форми практичної творчої діяльності, раціональна організація самос-тійного пізнавального процесу, розвиток рефлексивно-творчої культури колективного мислення дозволили змінити позицію студентів експериментальних груп з пасивно сприймаючої на активну творчу саморозвивальну.

8. Результати дослідження підтверджують сформульовану гіпотезу й дають можливість дійти загального висновку, що високий рівень зацікавленості студентів педколеджу різних вікових груп теоретичними засадами творчого саморозвитку особистості, практичним оволодінням механізмами самостановлення особистості, якісним особистісним зростанням в процесі вирішення проблем, побудовою власного життє-творчого процесу; висока результативність та продуктивність навчальної праці, творча активність, діалогове взаєморозуміння підтверджують актуальність, своєчасність, потребу включення студентів педколеджу в систему творчого саморозвитку особистості в умовах сучасного освітнього розвивального культурно-духовно-інтелектуального простору педколеджу. Цей процес відбувається за умов поєднання різних форм діалогу в пізнавальній творчій роботі студентів, використання саморефлексії та групової рефлексії, застосування моделювання змісту навчального матеріалу, використання роботи з культурологічними текстами.

9. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми творчого саморозвитку особистості студента педколеджу. Подальшого дослідження потребують: розробка дидактичного забезпечення процесу творчого саморозвитку особистості; створення в освітніх закладах системи управлінської діяльності в контексті творчого саморозвитку особистості; організація науково-методичної роботи в педколеджі щодо включення викладачів у простір творчого саморозвитку особистості; адаптація технології творчого саморозвитку особистості для викладання предметів інших циклів.

Основні положення дисертації висвітлено в таких роботах автора:

1. Слободян О.П. Творчий саморозвиток студентів педагогічного коледжу в процесі рефлексі ї// Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. – 2002 . – № 11 (55). – С. 49-57.

2. Слободян О.П. Методологічні аспекти творчого саморозвитку особистості студента педколеджу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 2002. – Вип. 24. – С. 3-10.

3. Слободян О.П. Логіко-емоційні засади творчого саморозвитку особистості студента педагогічного коледжу// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 22. – С. 150-154.

4. Слободян О.П. Культурологічна рефлексія як основа викладання гуманітарних дисциплін // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. – 2000. – №2. – С.253-257.

5. Слободян О.П. Творчий саморозвиток особистості студента педагогічного коледжу у контексті культури // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 2000. – Вип. 16. – С. 150-154.

6. Слободян О.П. Діалог культур як засіб творчого саморозвитку особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 1999. – Вип. 15. – С. 89-93.

7. Слободян О.П. Рефлексія як засіб педагогічного самовизначення // Соціалізація особистості: Міжкафедральний збірник наукових статей / За заг. ред. А.Й.Капської. – Київ: НПУ, 1999. – Вип. 1. – С. 72-76.

8. Слободян О.П. Творчий саморозвиток студента педколеджу у процесі вивчення культурологічних дисциплін // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. – Вип. ІV/ За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. – Слов’янськ: ІЗМН-СДПІ, 1998. – С.319-322.

9. Слободян О.П. Формування творчого мислення у процесі викладання культурологічних дисциплін // Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа розвитку освіти Луганщини: Матеріали обл. наук.-практ. конф. – Луганськ: ЛІПО, 1997. – С. 168-172.

10. Слободян О.П. Творчий саморозвиток особистості студента педагогічного коледжу // Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва: основні концептуальні ідеї: Наук. зб. – Вип. ІІ / За заг. ред. Шевченко Г.П. – Луганськ: ЛДПУ, 2000. – С. 52-53.

11. Слободян О.П. Творчий саморозвиток особистості в контексті педагогічних досліджень минулого та сучасності // Ціннісні пріоритети освіти у ХХI столітті: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (11-13 листо-пада 2003 р., м. Луганськ). – Ч. 4. – Луганськ: Альма-матер,2003. – С.41-47.

12. Слободян О.П. Творчий саморозвиток особистості як основа інтелектуально-духовного становлення // Пошуки ефективних шляхів якіс-ної підготовки випускників педагогічних вузів 1-2 рівнів акредитації до професійної діяльності в умовах реформування освіти: Зб. матеріалів міжвуз. наук.-практ. конф. викладачів пед. вузів 1-2 рівнів акредитації Східного регіону (18 березня 2003 р.). – Харків: Константа,2003. – С. 54-57.

13. Слободян О.П. Культурна динаміка незалежної України у контексті творення суспільства, держави і особистості // Культура у філософії ХХ століття: Матеріали ІV Харківських міжнар. Сковородинівських читань. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 274-276.

Слободян О.П. Творчий саморозвиток особистості студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення культурологічних дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2004.

Досліджуються теоретико-методологічні засади творчого самороз-витку особистості, аналізується його сутність, обґрунтовується роль рефлексії, діалогових форм навчання, моделювання змісту навчального матеріалу, використання роботи з культурологічними текстами у творчому саморозвитку особистості студента педколеджу в процесі вивчення культурологічних дисциплін у контексті діалогу культур. Визначено критерії та рівні творчого саморозвитку особистості студента педколеджу, розроблено комплекс методів діагностичного дослідження саморозви-вальних процесів та модель творчого саморозвитку особистості студента в процесі вивчення культурологічних дисциплін. Подана й практично реалізована в технології творчого саморозвитку особистості комплексна система педагогічних умов творчого саморозвитку особистості студента педколеджу, спрямована на перебудову мотивів учіння, на зміну рівня саморегуляції навчальної діяльності, на творчу самореалізацію особистості студента при вивченні культурологічних предметів в умовах сучасного соціального культурно-освітнього простору.

Ключові слова: творчий саморозвиток особистості студента педколеджу, рефлексія, діалог, культурологічний текст, діалог культур, моделювання змісту навчального матеріалу, технологія творчого саморозвитку особистості.

Слободян О.П. Творческое саморазвитие личности студентів педагогического колледжа в процессе изучения культурологических дисциплин. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2004.

Исследуются теоретико-методологические основы творческого саморазвития личности, анализируется его сущность, обосновывается роль рефлексии, диалогических форм обучения, моделирования содержания учебного материала, использования работы с культурологическими текстами в творческом саморазвитии личности студента педколледжа в процессе изучения культурологических дисциплин в контексте