Дніпропетровський національний університет

Ситникова Олена Володимирівна |

УДК 81’373.611=161.1 “10/19” (043.3)

Словотвірне гніздо з вершиною “есть” у російській мові:

становлення і сучасний стан

Спеціальність: 10.02.02 – російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - | доктор філологічних наук, професор

Отін Євген Степанович,

завідувач кафедри загального мовознавства і історії мови Донецького національного університету

Офіційні опоненти - | доктор філологічних наук

Горпинич Володимир Олександрович,

професор кафедри української мови

Дніпропетровського національного університету

кандидат філологічних наук

Маторіна Наталя Михайлівна,

доцент кафедри загального та російського мовознавства

і історії та теорії літератури

Слов’янського державного педагогічного університету

Провідна установа - | Київський національний педагогічний

університет імені М.П. Драгоманова

Міністерства освіти и науки України

Захист дисертації відбудеться “ 24 ” грудня 2004 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корпус 1 (ауд. 805).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 6.

Автореферат розіслано “24” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доц. М.С. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Словотвір російської мови – порівняно молода галузь мовознавства, у становленні якої важливу роль відіграли дослідження П.Ф. Фортунатова, В.О. Богородицького, В.В. Виноградова. Стаття Г.О. Винокура “Заметки по русскому словообразованию” посідає особливе місце в розвитку вітчизняної дериватології. У цій роботі вперше в теоретичному плані викладено ряд принципових питань словотвору: проблеми членованості слова, принципи встановлення відношень синхронічної похідності, проблеми варіантності основ і афіксів, висвітлюється питання про зв’язані корені.

Найважливішою рисою сучасного словотвору став системний підхід до вивчення явищ, пов’язаних із творенням слів у мові (об’єкт дослідження). В останні роки особливо інтенсивно вивчаються словотвірні гнізда, що виконують систематизуючу функцію словотвірного рівня мови.

Матеріал, накопичений теоретичним мовознавством і лексикографічною практикою, дозволяє поставити питання про виявлення специфіки гнізд різного типу. Залежно від аспекту, що може бути покладений в основу опису гнізда, розрізняють лексичні, словотвірні, морфемні й лексико-словотвірні гнізда.

Предметом нашого дослідження стало лексико-словотвірне гніздо з вершиною есть, що включає словотвірні зв’язки слів, які входять до його складу, і опис на цій основі їх лексичних значень. Таке гніздо уявляється структурно-семантичною єдністю, “в якій смислові відношення між словами представлені на тлі їх структурних зв’язків, а семантичний і дериваційний аспекти зливаються нерозривно, усуваючи недоліки як суто тлумачного, так і суто словотвірного словників”. Вибір віддієслівного гнізда зумовлений фактом значного впливу його механізмів на дериваційну систему російської мови: словотвірні гнізда, утворені дієсловами, максимально великі кількісно і різноманітніші за дериваційною семантикою похідних порівняно з гніздами інших частин мови. Саме дієслова є основною словоутворювальною силою будь-якого словотвірного гнізда.

Актуальність дослідження визначається необхідністю всебічного аналізу словотвору як системи словотвірних гнізд. Вивчення конкретних гнізд є актуальним як для з’ясування типології гнізд і опису загальної системи словотвору, так і для розв’язання питань внутрішньої організації лексичної системи.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Спрямування дисертації пов’язане з науковою темою “Актуальні проблеми лексикології й ономастичної лексикографії” (№ 00 – 1 вв/39), над якою останніми роками працюють співробітники кафедри загального мовознавства і історії мови Донецького національного університету.

Мета і завдання дослідження. Основною метою цієї роботи є повний структурно-семантичний опис словотвірного гнізда з вершиною есть. Відповідно до вказаної мети необхідно розв’язати такі завдання:

- реконструкція основних рис історії гнізда на різних часових зрізах;

- встановлення мотиваційних відношень у гнізді;

- аналіз багатозначних слів відповідно до відомих науці типів полісемії;

- визначення структури гнізда через характеристику сукупності словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм;

- укладання додатків, де гніздо буде представлене на часовій осі, що дасть можливість усім зацікавленим ознайомитися зі складом гнізда, яке розвивалося протягом тисячі років.

Матеріали дослідження. Джерелами для спостереження за основними рисами історії гнізда на різних хронологічних відрізках стали матеріали “Этимологического словаря славянских языков: Праславянский лексический фонд” за редакцією О.М. Трубачова, “Словаря древнерусского языка XI-XIV веков”, “Словаря русского языка XI-XVII веков”, а також картотек двох останніх словників, “Cловаря русского языка XVIII века”, Словаря Академии Российской 1789 – 1794 гг., “Толкового словаря живого великорусского языка” В.І. Даля та інших. Матеріал для визначення синхронного стану гнізда взято з відомостей “Толкового словаря русского языка” за редакцією Д.М. Ушакова, “Словаря современного русского литературного языка” в сімнадцяти томах (ВАС), “Словаря русского языка” в чотирьох томах (МАС), “Словаря русского языка” за редакцією С.І. Ожегова. Матеріал дослідження подано в зіставленні з відомостями “Словообразовательного словаря русского языка” за редакцією О.М. Тихонова.

Наукова новизна дослідження. У роботі обрано новий, гніздовий підхід до вивчення мотиваційних відношень, питань полісемії, що дає можливість розглянути гніздо на тлі всієї словотвірної системи російської мови. У дослідженні вперше подано повний структурно-семантичний опис конкретного гнізда, визначено межі синхронічного гнізда, показано особливості його функціонування в часі, розглянуто змістові відношення між похідними та їх твірними, визначено статус кожного лексико-семантичного варіанта багатозначних дериватів гнізда, продемонстровано особливості структури гнізда. Усе зазначене є особистим внеском дисертанта в розробку поставленої проблеми.

Теоретичне і практичне значення дослідження. Теоретичні положення цієї роботи пов’язані з виявленням специфіки гнізда, і в цьому плані вони можуть сприяти розвитку загальної теорії гніздування спільнокореневих слів.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані в шкільному й вузівському курсах російської мови, а також під час підготовки спецкурсів і спецсемінарів зі словотвору.

Застосований у дисертаційній праці принцип опису гнізд і класифікації мотивованих слів може бути використаний під час вивчення інших словотвірних гнізд.

Методи дослідження. Дослідження словотвірного гнізда проводиться за допомогою різних лінгвістичних методів. У роботі використовується описовий метод, що виявляється в спостереженні й описі конкретних мовних фактів. Під час розгляду семантичної структури похідних застосовується метод компонентного аналізу. Для обробки й оцінки відомостей про кількість похідних на різних етапах історії гнізда і кількість структурних компонентів сучасного гнізда використовується статистичний метод.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на підсумкових науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету і Донецького національного університету, а також на X міжнародній конференції “Европейская русистика и современность”, що проходила в університеті ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща, 09 – 13 вересня 2003 р.).

Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної наукової літератури, лексикографічних джерел та додатків.

Повний обсяг дисертації – 213 сторінок, текстова частина викладена на 163 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі міститься обґрунтування теми, формулюються мета і завдання дослідження, обґрунтовується актуальність поставленої наукової проблеми, її новизна, теоретичне і практичне значення, визначаються методи дослідження.

У першому розділі “Рух словотвірного гнізда з вершиною есть на часовій осі” простежуються зміни семантичного наповнення вершини гнізда на різних часових зрізах.

“Жодна серйозна робота не може бути виконана на сучасному теоретичному рівні, якщо в методиці її аналізу не враховуються принципові розбіжності між синхронічним і діахронічним підходом під час характеристики об’єкта, що вивчається”. В цьому розділі спочатку обґрунтовується, з одного боку, необхідність розрізнення етимології слова, його історії і синхронічного стану, з іншого – важливість обліку відомостей про функціонування похідних гнізда різних етапів деривації на часовій осі.

Друга частина розділу присвячена вивченню словотвірного гнізда з вершиною есть на різних часових зрізах. Виявом істотних і безперервних змін у словотвірному гнізді стала боротьба засобів вираження дериваційних значень, що найбільше позначилося в блоці префіксальних дієслів та їх похідних наступних етапів деривації, які надмірно з’явилися у словотвірному гнізді в епоху XVIII - серед. XIX ст. На сучасному етапі розвитку словотвірного гнізда ця надмірність подолана. Нині з більшості синонімічних похідних словотвірного гнізда функціонують одиниці, що покривають усе семантичне поле слів, які вийшли з ужитку.

Способи словотворення в досліджуваному словотвірному гнізді досить традиційні – найпоширенішими є суфіксальний і префіксальний способи. Зустрічаються також постфіксальні деривати і похідні, утворені комбінованими способами і шляхом складання.

Словотворення відбувається переважно на першому і другому етапах деривації. У міру віддалення від вершини гнізда деривація скорочується.

Екскурс в історію розвитку словотвірного гнізда з вершиною есть свідчить про те, що досліджуване словотвірне гніздо є структурою, яка характеризується відносною стабільністю складу семантичних місць. Головним змістом розвитку є реалізація структурно-семантичного потенціалу, який склався у словотвірному гнізді до початку сучасного періоду.

За традицією умовно виділяються п’ять часових зрізів розвитку російської мови, на кожному з яких у словотвірному гнізді з’являлися нові похідні, що відображено статистичними відомостями дослідження кількісного складу словотвірного гнізда з періоду спільнослов’янської єдності до теперішнього часу.

У праслов’янський період у словотвірному гнізді було 76 слів, з яких 51 іменник, 15 прикметників, 9 дієслів і 1 дієприкметник. Серед значної групи іменників більшість слів вживається зі значенням відвернутої дії (*мden?je, *м(d)sa/*м(d)s?, *najмda, *najмden?je, *najмdja, *nejмd?/*nejadь, *najмd?, *najмst?, *najмst?kъ) або називають дію як процес (*мdivo, *мdlo, *мd?, *мd?ba, *мstivo, *мst?je, *obмd?/*obмda/*obмdo, *мda, *мdja). Композити ж представлені в основному словами, що позначають предмет, який характеризується дією, названою дієслівною основою і конкретизованою в першій основі (*kostojмd?/*kostojмda, *listojмd?, *lubojмd?, *l’udojмd?/*l’udijмd?/*l’udojмdja, *l’uto(j)мd?/*l’uto(j)мda/*l’uto(j)мdj?, *medojмd?, *mкsojмd?, *muxojмd?kъ/*muxoedica, *myљejad?/*myљejad?/*myљejadja, *nogъtojeda/*nogъtojedъ,*xlмbojмd?/*xlмbojмdja).

У період функціонування давньоруської мови кількість слів у словотвірному гнізді збільшилася до 121 (70 іменників, 28 дієслів і 23 прикметники). Продовжують бути активними іменники, що називають дію як процес (об?дъ, ?дени?-є (гадени?-є), съ?дени?-є, ?дь (гадь), гадиво, изъ?дени?-є, об?ди?-є, отъ?дени?-є (отъгадени?-є), изъ?дь). А серед композитів виділяється група слів, що позначають дію або діяльність, яка називається дієслівною основою і конкретизується в першій основі (вьсе?дьство, едино?ди?-є, з?бо?жь, мало?дени?-є (малогадени?-є), велегадени?-є, велегади?-є, д?шевьногадени?-є, з?богадь, кръвогадени?-є, малогади?-є, мъногогадени?-є, мъногогади?-є, мАсогадени?-є, плътогадени?-є, плътогади?-є, з?богадени?-є, з?богадство). Від періоду праслов’янської мовної єдності успадковано 26 слів: ?дати (гадати), ?да, ?дь (гадь), ?дени?-є (гадени?-є), ?дьць (гадьць), ?дъкыи, ?дъ (гадъ), ?довитыи (гадовитыи), гадиво, гадьца (‘охочий поїсти’), гадьца (‘їжа’), гасли, гаства, изъ?сти, на?стисА (нагастисА), об?дъ, об?дати, об?довати, об?дьныи.

У період давньоруської мови до складу словотвірного гнізда входило 179 слів. Серед них іменників – 86, дієслів – 52, прикметників – 40 і прислівників – 1. Серед іменників також виділяються слова, що називають дію як процес (об?дъ, ?да, ?дера, гадени?-є, гадиво, об?ди?-є, об?довани?-є, об?дани?-є), а композити представлені вже словами, що позначають предмет, який виконує дію, названу дієслівною основою і конкретизовану в першій основі (плото?дьцъ, вьсегадьцъ, д?шегадъ, зв?рогадьцъ, иногадьць, кръвогадьцъ, лютогадъ, лютогадьцъ, мьрътвьчиногадьцъ, мьрътвогадьць, мъногогадьцъ, мъногогадьца, мАсогадьцъ, плътогадьцъ, самогадь, сырогадьць, таиногадьць, чр?вообьгастникъ, мАсогадица, скверногадьцъ). Від періоду ХІ – ХІV ст. успадковано 68 слів: изъ?сти, изъ?дати, изъ?датисА (изъгадатисА), изъгасти, на?стисА, нагастисА, об?дъ, об?дати, об?ди?-є, об?дьнии, об?довати, об?дьнга, объ?стивыи, объгастисА, объгадатисА, объгадани?-є, объгадникъ, объгастивыи, объгадьливыи, объгадени?-є, отъ?сти, отъ?дени?-є, по?сти (погасти), по?дати, по?датисА, про?сть, съ?стьныи, съгасти, у?сти, у?дати, угасти, угадати, ?дати (гадати), гаства, ?дъкии, гадь, негадомыи, гадени?-є, негадени?-є, гадиво, гасли, гадъ, отъгадь, гадовитыи, з?бо?жь, мало?дени?-є (малогадени?-є), само?дь, всегадьливыи, всегадовитыи, зв?рогадина, зв?рогадьныи, з?богадени?-є, з?богадство, кръвогадени?-є, кръвогадьныи, мьрътвьчиногадьцъ, мьрътвогадьць, мъногогадьныи, мъногогадени?-є, мАсогадени?-є, плътогадьцъ, плътогадени?-є, самогадь, чр?вообьгадьливыи.

На 91 одиницю збільшилося словотвірне гніздо у XVIII - серед. XIX ст. На цьому етапі до складу словотвірного гнізда входять 120 іменників, 96 дієслів, 51 прикметник і 3 прислівники. Серед численної групи іменників виділяються слова зі значенням відвернутої дії (?деніе (яденіе), въ?деніе, вы?деніе, до?деніе, за?деніе, (изъяденіе), на?деніе, объ?деніе (объяденіе), подъ?деніе (подъяденіе), по?деніе (пояденіе), про?деніе, съ?деніе (сн?деніе), уяденіе, вы?даніе, до?даніе, за?даніе, изъ?даніе, надо?даніе, объ?даніе, отъ?даніе, пере?даніе, подъ?даніе, про?даніе, разъ?даніе, съ?даніе (сн?даніе), у?даніе) і композити, що позначають предмет, який виконує дію, названу дієслівною основою і конкретизовану в першій основі (коже?дъ, коро?дъ, косто?дъ, лубо?дъ, людо?дъ, миро?дъ, муравье?дъ, ногто?да, рыбо?дъ, хл?бо?дъ, всеядецъ, зв?роядецъ, клещеядецъ, кровоядецъ, лютоядецъ, плотоядецъ, праздоядецъ, саранчеядецъ, сухоядецъ, сухоядникъ, сыроядецъ, таиноядецъ, тунеядецъ, утробоядецъ, челов?коядецъ, чревообъядникъ). Від періоду XV – XVII ст. успадковано 75 слів (?сться, ?дать, ?да ( ядь), ?докъ, (яденіе), ?ства (яства, ястие), ?дкий, ?дучий, вы?сть, до?сть, за?сть, изъ?сть (изъясти), (изъястися), изъ?дать (изъядати), изъ?даться (изъядатися), изъ?жа, на?сть, на?сться, нена?да, объ?сть, объ?сться, (объядливый), объ?ди, объ?дки, объядникъ, (объяденіе), объ?денный, отъ?сть, пере?сть, (подъясти), по?сть (поясти), (поястися), по?дать, по?даться, при?сть, при?сться, про?сть, про?сться, про?даться, про?дать, про?сть, разъ?сть, разъ?дать, съ?стный, у?сть (уясти), у?дать (уядати), все?дный, зубо?жа, мясо?дъ, мясо?дный, всеядецъ, зв?роядецъ, зв?роядина, кровояденіе, кровоядецъ, кровоядный, лютоядецъ, малояденіе, многояденіе, мышеядь, мясояденіе, мясоястіе, плотоядецъ, сыроядецъ, таиноядецъ, тунеядецъ). Значне збільшення числа похідних пов’язане з активізацією префіксальних утворень, які, у свою чергу, стали твірними для синтаксичних і граматичних дериватів.

Незважаючи на те, що статистичні відомості фіксують зменшення кількісного складу словотвірного гнізда на сучасному синхронічному зрізі (з 270 до 217), реально лише 50,2 % похідних успадковано від попередніх етапів розвитку гнізда, решта похідних (108 слів) створена на певному часовому зрізі. У сучасній російській мові функціонують слова, що з’явилися ще в період давньоруської мови: едать, еда, наедаться, изъесть, наесться, костоед, куроед, листоед, лубоед, людоед, медоед, мясоед, мухоед, мухоедка, ногтоеда; изъедать, изъедаться, объедение, объедаться, объедание, объедать, объесться, отъесть, поесть, поедать, поедаться, проедать, съедение, съесть, уесть, уедать, плотоядный. Від періоду XIV – XVII ст. успадковані слова выесть, доесть, заесть, наесть, объесть, объедки, переесть, подъесть, приесть, приесться, проесться, проедаться, разъесть, разъедать, есться, едок, едкий, всеядный, сыроядец. З епохи XVIII – серед. XIX ст. до теперішнього часу збереглися слова едун, едко, едкость, въесться, въедаться, въедчивый, въедчивость, взъесться, взъедаться, выесться, выедать, выедаться, выедание, выеденный, доедать, доедаться, заесться, заедаться, заедать, заедание, заедки, изъедание, изъеденный, наедать, недоедки, объедала, объедья, отъесться, отъедаться, отъедать, переедать, переедаться, переедание, подъедать, подъедаться, подъедание, приедать, приедаться, приедчивый, проесть, проедаться, проедание, разъесться, разъедаться, разъедаться, разъедание, съедать, съедаться, съедание, съедобный, съедобность, съестной, кожеед, короед, муравьед, сыроега, сыроежка, сухоядение, сухоядник, травоядный, чужеядный.

Мова кожного наступного етапу включає елементи мови, породжені в минулому. Успадковуються, як правило, похідні, створені за регулярними і продуктивними словотвірними моделями. Утворення, які семантично дублюють одне одного, деривати, утворені за непродуктивними і нерегулярними словотвірними типами, а також найменування застарілих предметів побуту та їх похідні випадають з мови.

У другому розділі “Мотиваційні відношення в словотвірному гнізді з вершиною есть” розглядаються основні поняття словотвору, визначаються межі синхронічного словотвірного гнізда, вирішується проблема типів мотивації в словотвірному гнізді, показується, яким чином похідні гнізда пов’язані зі своїми твірними, яке місце кожне з них посідає на шкалі мотивованості, як мотиваційні відношення між одиницями гнізда відображаються в їх словникових тлумаченнях.

Похідне слово і за формою (матеріально), і за змістом (семантично) тяжіє до свого твірного і залежить від нього. Формальна залежність похідного слова від твірного виявляється в тому, що в кожному похідному слові матеріально представлене або все твірне слово, або його основа. У похідному слові представлена також семантика твірного. Значення похідного слова визначається значенням твірного. Тому значення похідного слова можна пояснити через значення твірного, тобто розкрити зміст похідного слова можна, якщо включити у формулу його тлумачення твірне. Таким чином, у кожному похідному слові виражено його формально-семантичне відношення до свого твірного. Виразником цього відношення у структурі похідного слова є формант.

Останнім часом увагу лінгвістів привертає все більше не формантна частина значення, а лексичне значення твірного слова і характер його входження в похідне, що дозволило розширити наше уявлення про типологію мотивованості.

Нині існує досить багато досліджень учених–лінгвістів, на підставі яких можна зробити висновки про основні типи словотвірної мотивації, що існують у сучасній лінгвістиці. Під час опису типів мотивації в словотвірному гнізді з вершиною есть ми спиралися на теоретичні розробки В.В. Лопатіна, О.А. Земської, І.С. Улуханова, І.О. Ширшова. За базову нами прийнято класифікацію типів мотивованості простих похідних І.О. Ширшова. Цю класифікацію побудовано на дихотомічному принципі польової організації мовних одиниць, які належать або до ядра системи, або до його периферії.

За ознакою “спосіб входження твірного в значення похідного – повністю чи частково” всі похідні поділяються на дві групи: слова з повною мотивованістю і слова з частковою мотивованістю. Повна мотивованість представлена кількома типами. Залежно від того, з яким значенням твірного – прямим чи непрямим – співвідноситься значення похідного, розрізняються повна пряма і повна непряма мотивованість.

Повна пряма мотивованість – це основний тип словотвірної мотивації, що характеризується повним входженням прямого значення твірного в значення похідного, причому в похідному воно формує ядро лексичного значення.

Повна непряма мотивованість характеризується повним входженням непрямого значення твірного в значення похідного, причому в ряді випадків похідне засвоює тільки непряме значення твірного.

До прямої і непрямої мотивації повнотою засвоєння значення твірного прилягає периферійна мотивація, але протиставляється їм за ознакою “місце значення твірного в семантичній структурі похідного”. Якщо при повній прямій мотивованості значення твірного формує ядро значення похідного, то при периферійній – вузьку ділянку семантичного простору.

Повній мотивованості протиставляється неповна, часткова мотивованість, коли в значення похідного лексичне значення твірного входить із семантичним усіченням. За ознакою “спосіб входження частини значення твірного в значення похідного” неповна мотивованість також представлена кількома типами.

Опосередкована мотивованість виявляється в тих випадках, коли пряме посилання на значення мотивуючого, тобто його залучення в тлумачення, неможливе, але словотвірна структура слова і семантичні зв’язки мотивованого й мотивуючого свідчать про наявність між ними мотиваційних відношень. При опосередкованій мотивації семантичні відношення похідного і твірного вуалюються, затушовуються, робляться менш чіткими, ніж при прямій мотивації.

При метафоричній мотивації з лексичного значення твірного вилучається тільки один семантичний компонент, який кладеться в основу нової номінації, і цьому компоненту уподібнюється значення мотивованого на основі схожості якої-небудь ознаки.

При асоціативній мотивованості в основу лексичного значення похідного кладеться асоціативна ознака, що міститься в семантичній структурі твірного в латентному стані.

І.О. Ширшовим запропонована також шкала ступенів словотвірної мотивованості для складних слів. Вона базується на співвідношенні вже відомих типів мотивації:

- 1 ступінь. Співвідношення прямої мотивації з прямою;

- 2 ступінь. Співвідношення опосередкованої мотивації з прямою;

- 3 ступінь. Співвідношення опосередкованої мотивації з опосередкованою;

- 4 ступінь. Напівмотивованість.

Співвідношення прямої мотивації з прямою спостерігається в складних словах, описова частина значення яких включає відсилання як на перший компонент, так і на другий.

У складних словах, де пряму мотивацію має другий компонент, а перший компонент характеризується опосередкованою мотивацією, має місце співвідношення опосередкованої мотивації з прямою.

При поєднанні в складних словах опосередкованої мотивації з опосередкованою неможливе відсилання ні до першого компонента, ні до другого. Семантичні відношення виявляють себе опосередковано, через складові лексичного значення твірного.

Складні слова, компоненти яких застарівають у мові, є напівмотивованими.

При тлумаченні похідного слова важливо враховувати як тип мотиваційних відношень похідного з твірним, так і галузь деривації. Слідом за Є. Куриловичем, М. Докулілом, О.А. Земською, В.В. Лопатіним, І.С. Улухановим, О.П. Єрмаковою ми виділяємо синтаксичну і лексичну деривацію, а в межах лексичної – деривацію мутаційну і модифікаційну. Окремо розглянуті композити – носії сполучного словотвірного значення.

У досліджуваному словотвірному гнізді переважає тип повної прямої мотивації - 69 слів. З них:

1) 20 слів - синтаксичні деривати: еда, -ы, ж. [есть > ед-а] - ‘дія за дієсловом есть (у 1 значенні)’: еда была ее слабостью; едкость, -и, ж. [едкий > едк-ость] - ‘властивість за значенням прикметника едкий’: лицо исказилось от едкости воды; въедание, -я, сер. [въедаться > въеда-ниj-е] - ‘дія за значенням дієслова въедаться’: въедание пыли в кожу тощо;

2) 22 слова - мутаційні утворення: едоцкий, -ая, -ое [едок > едоц-к-ий] - ‘відноситься до едок (у 1 значенні)’: едоцкие продукты; въедчивый, -ая, -ое [въедаться > въед-чив(ый)] - ‘той, що має властивість легко в’їдатися’: въедчивый запах; въедливый, -ая, -ое [въедаться > въед-лив(ый)] - ‘той, що має властивість легко в’їдатися’: въедливая краска тощо;

3) 27 - слова, що мають модифікаційне словотвірне значення: выесть, док., перех. [есть > вы-есть] - ‘їсти внутрішню частину чого-небудь’: выесть начинку из пирога; доесть, док., перех. [есть > до-есть] - ‘закінчити їсти’: доесть закуски; заесть, док., перех. [есть > за-есть] - ‘інтенсивно їсти’: волк заел овцу тощо.

Повна непряма мотивованість функціонує в 12 похідних, які мають:

1) мутаційне словотвірне значення (3 слова): едкий, -ая, -ое [есть > ед-к(ий)] - ‘той, що руйнує хімічно’: едкая краска; ‘той, що викликає фізичне подразнення’: едкий дым разъедал глаза; взъесться, док. [есть > взъ-есть-ся] - ‘зі злістю накидатися на кого-небудь з лайками, докорами’: свекровь взъелась на невестку; разъевшийся [разъесться > разъе-вш-ий-ся] - ‘той, що погладшав від надмірної їжі’: разъевшийся боров;

2) модифікаційне словотвірне значення (9 слів): выесть, док., перех. [есть > вы-есть] - ‘витравити дією їдких речовин’: дымом глаза выело; изъесть, док., перех. [есть > изъ-есть] - ‘завдавати ушкоджень. Про їдкі речовини, вогкість, сіль і т.п.’: плесень изъела все стены; объесть, док. перех. [есть > объ-есть] - ‘руйнувати поверхню чого-небудь. Про дію їдких речовин’: мыло объело руки тощо.

За типом опосередкованої мотивованості утворено 19 дериватів: едок, -а, ч. [есть > ед-ок] - ‘одна людина як одиниця під час витрат харчових продуктів’: количество продуктов на едока; несъедобность, -и, ж. [несъедобный > несъедобн-ость] - ‘щось неїстівне; те, що неїстівне’: корзина была наполнена всякими несъедобностями; объедение, -я, сер. [объесть > объед-ениj-е] - ‘надмірність у їжі’: щеки отекли от объедения тощо.

Відношеннями метафоричної мотивації пов’язані з твірними 12 слів: объедение, -я, сер. [объесть > объед-ениj-е] - ‘про щось дуже смачне’: уха, сваренная на реке – объедение; доесть, док., перех. [есть > до-есть] - ‘доводити до крайності, вимучувати’: долги его доели; поесть, док., перех. [есть > по-есть] - ‘нищити, поглинати’: болезнь поедает силы тощо.

У досліджуваному словотвірному гнізді не представлені периферійний і асоціативний типи словотвірної мотивованості.

Співвідношення прямої мотивації з прямою спостерігається в 78 композитах: бананоед, -а, ч. [банан + есть > банан-о-ед] - ‘жук, що поїдає банани’: необходимо уберечь урожай от бананоеда; грибоед, -а, ч. [гриб + есть > гриб-о-ед] - ‘жук, що поїдає гриби’: грибов собрали мало, сейчас время грибоеда; дармоедка, -и, ж. [дармоед > дармоед-к-а] - ‘жіноче до дармоед’ тощо.

Ступінь мотивації, при якому опосередкована мотивація сполучається з опосередкованою, спостерігається в 21 композиті: гужеед, -а, ч. [гуж + есть > гуж-е-ед] - ‘лайливе прізвисько кучера, візника’: Василий кучером езжал – гужеед, значит; дармоед, -а, ч. [даром + есть > дарм-о-ед] - ‘той, хто живе за чужий рахунок; ледар’: я – дармоед, ем чужой хлеб; куроед, -а, ч. [кур(ица) + есть > кур-о-ед] - ‘про дрібного чиновника-хабарника’: это бывший куроед тощо.

Складні слова, компоненти яких є поєднанням опосередкованої мотивації з прямою або є напівмотивованими, в досліджуваному словотвірному гнізді не виявлені.

Ні до лексичної, ні до синтаксичної деривації не відноситься видова і станова похідність. Похідні, які корелюють з твірними за видом і станом, умовно названі в роботі граматичними дериватами. У досліджуваному словотвірному гнізді виділяються 27 видових корелятів, утворених за моделями імперфективації: въедаться, недок. [въесться > въед-а-ться] - ‘недок. до въесться’; доедать, недок. [доесть > дое-а-ть] - ‘недок. до доесть’; заедаться, недок. [заесться > заед-а-ться] - ‘недок. до заесться’ тощо, і 13 похідних, що відносяться до станової кореляції (усі вони є дієсловами недоконаного виду): выедаться, недок. [выедать > выедать-ся] - ‘пас. до выедать’; доедаться, недок. [доедать > доедать-ся] - ‘пас. до доедать’; заедаться, недок. [заедать > заедать-ся] - ‘пас. до заедать’ тощо.

З 217 похідних слів, що формують синхронічне словотвірне гніздо, 34 мають позначку “розм.”, 22 – “прост.”, 12 – “застар.”, 1 – “обл.”. Незважаючи на нечіткість мотиваційних відношень, у них все ж таки простежується семантичний зв’язок з твірними основами. Проте усі вони тяжіють до випадіння і через якийсь час можуть бути втрачені мовою.

У третьому розділі “Полісемія в словотвірному гнізді з вершиною есть” аналізуються типи полісемії багатозначних слів гнізда на основі останніх розробок лінгвістів.

Проблема типів полісемії в похідному слові останнім часом стала об’єктом серйозної уваги лінгвістів. Зростаючий інтерес до цієї проблеми цілком закономірний. Він зумовлений тим, що в сучасному мовознавстві окреслилась тенденція дослідження способів організації багатозначності в структурі похідних слів, характеру співвіднесеності лексичних значень похідного з лексичним значенням твірного, встановлення закономірностей між різними типами тлумачення і похідними, що мають загальну словотвірну і семантичну структуру.

Проблема організації багатозначності в похідному слові знайшла своє відображення в працях О.П. Єрмакової, Ю.Л. Гінзбурга, П.А. Соболевої. Найбільш повно висвітлення питання про класифікацію типів полісемії у похідному слові представлене в роботах Н.А. Пугієвої та І.О. Ширшова. Опис типів полісемії в похідних словотвірного гнізда з вершиною есть проводиться нами з урахуванням класифікації І.О. Ширшова, яка включає найповніший перелік типів організації багатозначності в похідних словах сучасної російської мови і термінологічне закріплення кожного типу.

При вивченні типології полісемії похідного слова І.О. Ширшов і Н.А. Пугієва пропонують використовувати гніздовий критерій, суть якого полягає в тому, що: якщо різні значення похідного мотивуються одним твірним і, відповідно, належать до одного словотвірного гнізда, то це явище слід кваліфікувати як словотвірну полісемію. Як відзначає І.О. Ширшов, під час класифікації типів полісемії має значення ознака “джерело виникнення багатозначності”. Джерелом полісемії може виступати кожна з трьох складових семантичної структури похідного – мотивуюча частина, формантна частина і фразеологічне нарощення.

У праці Н.А. Пугієвої представлено такі типи організації полісемії в похідних словах: розвинений тип; віддзеркалений тип; багатозначність, що віддзеркалює факт багатократної деривації; полікорелятивна полісемія і багатозначність, зумовлена неоднозначністю префікса.

І.О. Ширшовим типи полісемії розглянуто дещо ширше.

Лінгвістом також визначено розвинений тип багатозначності, коли “пряме значення виникає в словотвірному акті, а непряме – вже у похідній одиниці”. Однак І.О. Ширшов зауважує, що одиниці, значення яких організовуються за тією чи іншою моделлю перенесення, утворюють своєрідний ланцюжок, середній член якого перебуває у формально-смислових відношеннях з першим членом і лише в семантичних відношеннях – з третім. Перший і третій члени у формально-семантичні відношення не вступають. У досліджуваному словотвірному гнізді розвинений тип полісемії спостерігається в 53 похідних. Серед них виділяються слова, в яких полісемія утворена:

а) метафоричними перенесеннями: поедом, присл. [поедать > поед-ом] – 1. ‘їсти, поглинати жадібно’: народ ел поедом; 2. ‘сильно кусати, багаторазово нападаючи на кого-небудь’: комар поедом ест; 3. ‘весь час лаяти, мучити докорами’: постоянно едят меня поедом (модель метафоричного перенесення грунтується на схожості між явищами матеріального світу і явищами, недоступними безпосередньому спостереженню) тощо;

б) метонімічними перенесеннями: мясоед, -а, ч. [есть > мяс-о-ед] – 1. ‘людина, яка вживає м’ясну їжу’: немцы – убежденные мясоеды; 2. ‘час, у який статутом православної церкви дозволяється вживання м’ясної їжі’: рождественский мясоед (модель метонімічного перенесення – “назва дії – час дії”) тощо;

в) метафоричними і метонімічними перенесеннями: заедание, -я, сер. [заедать > заедание] – 1. ‘загризання до смерті’: заедание овцы волком; 3. Розм. ‘невільні рухи’: заедание якоря в камнях; 5. ‘проїдання’: проедание листьев червями. Між цими значеннями, що ґрунтуються на схожості між назвами дій, характерних для істот і для неживих предметів, спостерігається метафоричний зв’язок. За допомогою метонімічного перенесення з першого значення розвивається друге значення: 2. ‘поїдання чого-небудь для того, щоб заглушити неприємний смак чого-небудь, раніше з’їденого або випитого’: заедание лекарства конфетой. Модель перенесення – “назва дії – об’єкт дії” тощо.

Віддзеркалену полісемію І.О. Ширшов розділяє на чисту віддзеркалену і комбіновану віддзеркалену багатозначність. Чисто віддзеркалена полісемія, при якій “багатозначне твірне, сполучаючись з афіксом в одному і тому ж значенні, формує багатозначне похідне”, спостерігається в структурі 9 дериватів словотвірного гнізда: едкий, -ая, -ое [есть > ед-к(ий)] – 1. ‘той, що роз’їдає, руйнує хімічно’: едкая краска; 2. ‘той, що викликає фізичне подразнення’: едкий дым разъедал глаза; 3. ‘уїдливий, дошкульний’: едкое замечание (пор.: есть – 2. ‘руйнувати хімічно’: ржавчина ест железо; 3. ‘завдавати пекучого болю’: дым ест глаза; 4. ‘докоряти, лаяти’: с утра до вечера есть домашних); едко [едкий > едк-о] – 1. ‘той, що викликає фізичне подразнення’: едко запахло гнилыми водорослями; 2. ‘уїдливий, дошкульний’: замечание едко (пор.: едкий – 2. ‘той, що викликає фізичне подразнення’: едкий дым разъедал глаза; 3. ‘уїдливий, дошкульний’: едкое замечание); въедаться, недок. [въесться > въед-а-ться] – недок. до въесться (пор.: въесться – 1. ‘глибоко встромитися, врізатися в що-небудь’: топор въелся между створ двери; 2. ‘всмоктуватися, проникати в що-небудь’: пыль въелась в кожу; 3. ‘глибоко запасти (у пам’ять, у свідомість), міцно запам’ятатися’: слова крепко въелись в память) тощо. Дериватів з комбінованою віддзеркаленою полісемією, “пов’язаною не тільки з перекладом різних значень твірного в похідне, але й зі сполученням цих значень з різними значеннями афікса”, у досліджуваному словотвірному гнізді не знайдено.

Паралельна або багатократна деривація тлумачиться І.О. Ширшовим як результат неодноразової деривації різних словотвірних моделей. Це зумовило тип афіксальної полісемії, що виникає за рахунок неоднозначності афікса. У межах афіксальної полісемії автор виділяє чисту афіксальну і комбіновану афіксальну багатозначність. У досліджуваному словотвірному гнізді прикладів з суто афіксальною багатозначністю не знайдено. У структурі 12 дериватів представлена комбінована афіксальна багатозначність:

едок, -а, ч. [есть > ед-ок] – 1. ‘одна людина як одиниця під час розподілу, витрат харчових продуктів’: количество продуктов на едока; 2. розм. ‘той, хто любить забагато поїсти’: на такого едока не напасешься. Суфікс -ок виступає у значеннях ‘особа, що є об’єктом дії, названої мотивуючим дієсловом’ і ‘особа, що виконує дію, названу мотивуючим дієсловом’;

едун, -а, ч. [есть > ед-ун] – 1. ‘те ж, що і едок (в 2 значенні)’: он большой едун; 2. прост. ‘великий апетит, прожерливість’: едун напал. Суфікс -ун уживається зі значеннями ‘особа, яка виконує дію, названу мотивуючим дієсловом’ і ‘дія, названа мотивуючим дієсловом’;

въесться, док. [есть > въ-есть-ся] - 1. ‘глибоко встромитися, врізатися у що-небудь’: топор въелся между створ двери; 2. ‘всмоктуватися, проникати в що-небудь’: пыль въелась в кожу; 3. ‘звикати до якої-небудь їжі або до якого-небудь корму; добре засвоювати їх’: уже въелись; 4. ‘глибоко запасти (у пам’ять, у свідомість), міцно запам’ятатися’: слова крепко въелись в память. Біморфема в-...-ся вживається зі значеннями ‘заглибитися в що-небудь за допомогою дії, названої мотивуючим дієсловом’ і ‘звикнути до дії, названої мотивуючим дієсловом’ тощо.

Полісемія похідного слова, що виникає на базі третьої складової семантичної структури похідного – фразеологічного нарощення – названа І.О. Ширшовим нарощеною. Нарощена полісемія характеризується наявністю в різних значеннях одного багатозначного похідного таких сем (фразеологічних нарощень), які ніяк не виражені, ніяк не позначені в його словотвірній структурі. Ці значення рівноправні, неможливо встановити, яке з них з’явилося раніше або є базовим для розвитку іншого. У досліджуваному словотвірному гнізді нарощеної полісемії не знайдено.

І.О. Ширшов також виділяє полікорелятивну полісемію, що виникає як результат співвідносності лексичних значень похідного з різними твірними. У досліджуваному словотвірному гнізді полікорелятивна полісемія виявляється в структурі одного деривата: разъедаться, недок. – 1. Розм. [разъесться > разъед-а-ться] погладшати від надмірної їжі’: разъедается потихоньку, стал тяжело ходить. Друге значення слова разъедаться випливає з іншого твірного гнізда: 2. [разъедать > разъедать-ся] ‘руйнувати що-небудь, завдавати ушкоджень чому-небудь. Про їдкі речовини’: фарфор разъедается плавиковой кислотой.

Типи полісемії в похідному слові можуть виступати в поєднанні один з одним, що дало можливість І.О. Ширшову виділити комбінований тип полісемії. У структурі 5 дериватів спостерігається комбінація полікорелятивної і розвиненої полісемії: объедаться, недок. – 1. [объесться ? объед-а-ться] ‘з’їсти забагато’: объедаться уткой с яблоками; 2. [объедать > объедать-ся] ‘з’їсти що-небудь з країв; обгризати, обкушувати’: мясо объедается на кости собакой; отъедаться, недок. - 1. [отъесться > отъд-а-ться] ‘стати вгодованим, поповніти від доброї надмірної їжі’: отъедаться у родни; 2. [отъедать > отъедать-ся] ‘відкушуючи, з’їсти частину чого-небудь’: хвост рыбы отъедается крысой; 3. Розм. [отъедать > отъедать-ся] ‘витравити, змусити відокремитися’: грязь отъедается раствором соды; приедаться, несов. – 1. Прост. [приедать > приедать-ся] ‘з’їсти все без залишку’: все продукты приедаются гостями; 2. Розм. [приесться > приед-а-ться] ‘набриднути від частого вживання, одноманітності; ставати гидким. Про їжу’: рыба уже приедается червями; 3. [приесться > приед-а-ться] ‘набридати, втратити привабливість для кого-небудь’: приедаются друг другу тощо.

У четвертому розділі “Структура словотвірного гнізда з вершиною есть” досліджуване словотвірне гніздо характеризується як багатовимірна структура, що складається зі словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм, які взаємодіють один з одним і реалізують парадигматичні і синтагматичні зв’язки у гнізді.

Словотвірне гніздо з вершиною есть має високий дериваційний потенціал. 30 утворених у досліджуваному гнізді словотвірних парадигм, з яких 22 є віддієслівними, 4 – відад’єктивними і 4 – відсубстантивними, розкривають словотвірні можливості вершинного слова гнізда.

У міру віддалення від початкового слова поступово зменшується кількість парадигм і кількість їх членів. Так, другий ступінь деривації представлений 15 словотвірними парадигмами, найоб’ємнішими з яких є словотвірні парадигми дієслова съесть (5 членів), іменника дармоед (5 членів) і дієслова объесть (4 члени). Усі інші словотвірні парадигми, що ілюструють цей ступінь словотворення, складаються не більше ніж з 2 похідних.

Третій ступінь деривації демонструє 14 словотвірних парадигм. З 5 членів складається тільки одна словотвірна парадигма (базове слово – дієслово поедать). Кількість словотвірних парадигм, що містять 2 члени, значно збільшилася.

Четвертий ступінь деривації словотвірними парадигмами не представлений.

Досліджуване словотвірне гніздо розгортається в 151 словотвірний ланцюжок, під час характеристики яких нами використовується типологія словотвірних ланцюжків І.О. Ширшова. Дослідник виділяє конкретні і типові словотвірні ланцюжки. Конкретний словотвірний ланцюжок – “це частина конкретного словотвірного гнізда або (рідше) гніздо, в якому всі споріднені слова послідовно пов’язані відношеннями похідності, а кінцева ланка містить кількість формальних ускладнень, скільки ступенів воно пройшло у своєму розвитку”. Типові словотвірні ланцюжки характеризуються однаковою лексико-граматичною приналежністю вихідного слова, включають однакову кількість похідних, мають один і той же дериватор на кожному ступені словотворення і тотожні словотвірні значення. Конкретні словотвірні ланцюжки мають низку різновидів: за кількістю компонентів виділяють бінарні і полінарні словотвірні ланцюжки; за лексико-граматичною приналежністю початкового слова і кінцевої ланки ланцюжки поділяються на лінійні і кільцеві; за характером приєднання афіксів розрізняються повні і неповні словотвірні ланцюжки.

Словотвірні ланцюжки досліджуваного словотвірного гнізда представлені 64 бінарними і 87 полінарними словотвірними ланцюжками.

Серед бінарних словотвірних ланцюжків за лексико-граматичною приналежністю початкового слова і кінцевої ланки 60 словотвірних ланцюжків можуть бути віднесені до лінійних словотвірних ланцюжків: есть – еда, есть – бананоед, есть – грибоед тощо. 4 бінарні словотвірні ланцюжки є кільцевими словотвірними ланцюжками: есть - есться, есть - едать, есть - доесться, есть - розъесться. Послідовний характер приєднання афіксів у всіх словотвірних ланцюжках дозволяє визначити їх як повні словотвірні ланцюжки.

Серед полінарних словотвірних ланцюжків виділено 37 таких, що складаються з трьох компонентів, 5 п’ятикомпонентних словотвірних ланцюжків і 45 чотирикомпонентних словотвірних ланцюжків. Усі вони за послідовним характером приєднання афіксів можуть бути визначені як повні словотвірні ланцюжки.

У складі трикомпонентних словотвірних ланцюжків виділяються 29 лінійних словотвірних ланцюжків: есть – едок – едоцкий, есть – едун – едунья, есть – едкий – едко тощо. 8 словотвірних ланцюжків є кільцевими: есть – взъесться – взъедаться, есть – наесть – наедать, есть – наесться – понаесться тощо.

Усі п’ятикомпонентні словотвірні ланцюжки належать до лінійних словотвірних ланцюжків: есть – въесться – въедаться – въедчивый – въедчивость, есть – въесться – въедаться – въедливый