КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Стельмах Олександр Васильович

УДК 711.553

МІСТОБУДІВНІ ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПАРКУВАННЯ ЛЕГКОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АВТОМОБІЛІВ В

КРУПНИХ ТА НАЙКРУПНІШИХ МІСТАХ УКРАЇНИ

(на прикладі м.Києва)

05.23.20 – "Містобудування та територіальне планування"

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, професор Осєтрін Микола Миколайович, Київський національний університет будівництва і архітектури, проректор.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, доцент Габрель Микола Михайлович, НУ „Львівська політехніка”, професор кафедри містобудування;

кандидат технічних наук, Шаповалов Едуард Володимирович, Український державний науково-дослідний інститут „Діпромісто”, начальник інженерно-планувального відділу.

Провідна установа: Харківська державна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра містобудування, м. Харків.

Захист відбудеться 19 березня 2004 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.09 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, Київ, Повітрофлотський просп., 31, ауд. 466.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Київ, Повітрофлотський просп., 31.

Автореферат розісланий “_18_” лютого 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Ісаєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На даному етапі розвитку автомобілізації в містах України, питання виділення територій під паркування автомобілів набуває гострого характеру. Найбільші проблеми виникають у центрі міст, де територія не значна, а транспортні потоки великі. Наявність і зручність парковки часто є вирішальним критерієм у використанні машини для внутрішньоміських поїздок.

З переходом країни на засади ринкової економіки докорінно змінились принципи розвитку міст, зникло державне регулювання росту рівня автомобілізації, ріст кількості автомобілів став стихійним, це внесло деякі особливості в формування системи паркування в містах.

Питанню організації паркування у містобудівній практиці присвячено багато досліджень, наукових конференцій, нормативних документів, проектних розробок. Дослідження проводили В.П.Адомавичус, Б.Андерсен, Е.Н.Боровик, Г.Є.Голубєв, Е.М.Лобанов, М.М. Осєтрін, А.Е. Страментов, А.П.Сєдов, А.В.Сигаев, Ф.П.Топунов, Е.М.Хевельов, В.А.Черепанов, В.В.Шештокас та інші. Але все ж залишається чимало не вирішених питань. Існує невідповідність між кількістю легкових індивідуальних автомобілів та забезпеченістю організованими місцями паркування.

Необхідність розробки раціональних шляхів організації паркування легкових індивідуальних автомобілів, з урахуванням особливостей, що склалися у нових економічних умовах міст України, недостатність досліджень у цьому напрямі визначають актуальність даного дослідження та його мету.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям досліджень безпосередньо пов’язаний з реалізацією принципів, що сформульовані у законі України „Про планування і забудову територій” (затвердженого Президентом України 20 квітня 2000 року №1699-III), законі України „Про Генеральну схему планування території України” (затвердженого Президентом України 7 лютого 2002 року №3059-III), „Концепції сталого розвитку населених пунктів” (Постанова Верховної ради України від 24.12.99 №1359-XIV”), а також з тематикою науково-дослідних та проектних робіт ДП “Інститут Київгенплан” ВАТ “Київпроект” в рамках розробки Комплексної схеми транспорту м.Києва на період до 2020 р. (відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1154 від 27.06.03), методичних розробок КНУБА, курсового та дипломного проектування на факультетах ГІСУТ та архітектурному.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та систематизація основних містобудівних принципів та методів формування системи паркування легкових індивідуальних автомобілів у крупних та найкрупніших містах України (на прикладі м.Києва).

Виходячи з поставленої мети, було намічено такі задачі дослідження:

1. дослідження впливу автомобілізації на формування системи паркування;

2. систематизація основних принципів вирішення проблеми паркування автомобілів у світовій практиці;

3. розробка класифікації місць паркування легкових автомобілів;

4. обґрунтування переліку та визначення перспективних тенденцій розвитку містобудівних факторів та умов, що впливають на формування системи паркування автомобілів;

5. аналіз методів прогнозування рівня автомобілізації, рухомості населення на індивідуальних автомобілях та визначення кореспонденцій, потреби в місцях паркування індивідуальних автомобілів;

6. дослідження закономірностей та показників використання легкових індивідуальних автомобілів у місті;

7. дослідження параметрів роботи стоянок легкових автомобілів;

8. розробка методів визначення потреби в місцях паркування легкових індивідуальних автомобілів, вибору типу стоянок та їх розміщення у містах.

Методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, наукових звітів, проектних та нормативних матеріалів по темі, проведення натурних обстежень. При виконанні роботи використовувався апарат структурного аналізу, системного підходу, теорії ймовірності та математичної статистики.

Об’єкт дослідження: система паркування легкових індивідуальних автомобілів в крупних та найкрупніших містах України.

Предмет дослідження: містобудівні принципи та методи формування системи паркування легкових автомобілів в крупних та найкрупніших містах України.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в представленні місць паркування автомобілів у вигляді функціональної підсистеми системи транспортного обслуговування в містах та розробці структури системи паркування автомобілів.

Визначені перспективні тенденції розвитку містобудівних факторів та умов, що впливають на формування системи паркування легкових автомобілів, основні параметри перспективного розвитку цієї системи.

Розроблені методи дослідження та організації системи паркування, зокрема: визначення потреби в місцях паркування легкових індивідуальних автомобілів; розміщення їх в плані міста; визначення типу стоянок (в тому числі оцінки можливості організації вуличних стоянок, економічної оцінки вибору типу стоянок, оцінки екологічного впливу роботи стояки).

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в удосконаленні проектування системи паркування автомобілів у місті та прогнозування її розвитку. Результати досліджень доведено до практичних рекомендацій щодо розрахунку потреби в місцях паркування автомобілів як у існуючому положенні, так і на перспективу, вибору типу стоянок та їх розміщення.

Результати досліджень були використані при розробці детального плану Печерського району м.Києва; впроваджуються: при розробці „Комплексної схеми транспорту м. Києва на період до 2020 р.”, соціально-економічних програм розвитку Оболонського та Солом’янського районів м.Києва, при розробці Державних будівельних норм взамін ДБН 360-92** у частині організації паркування легкових індивідуальних автомобілів у містах, а також використані у курсовому та дипломному проектуванні.

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві роботах є: в [1] - визначення перспективних тенденцій розвитку автомобілізації в містах України та її вплив на проблеми паркування легкових індивідуальних автомобілів; в [2] - обґрунтування переліку містобудівних факторів та умов, що впливають на формування системи паркування легкових автомобілів, визначені основні параметри розвитку системи; в [3,4,6] – розробка методів визначення добової місткості 1 місця паркінгу та потреби в місцях паркування легкових автомобілів при комбінованому режимі роботи стоянок в залежності від їх цільових функцій та режиму експлуатації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на наукових конференціях та семінарах - на: 62-ій науково-практичній конференції, присвяченій 10 річчю незалежності України (квітень 2001 р. КНУБА); 63-ій науково-практичній конференції (квітень 2002 р. КНУБА); 64-ій науково-практичній конференції (квітень 2003 р. КНУБА); Всеукраїнській науково-практичній конференції (листопад 2003 р. Харківська державна академія міського господарства); науковій конференції молодих вчених (аспірантів), присвяченій 40-річчю заснування КиївЗНДІЕП, на тему: ”Сучасні напрямки в архітектурі та будівництві України” (листопад 2003 р. ВАТ КиївЗНДІЕП).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено у повному обсязі в п’яти основних друкованих роботах опублікованих у фахових виданнях визнаних ВАК України у відповідності до його вимог та у одній додатково опублікованій роботі.

Обсяг і структура роботи. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел зі 124 найменувань, додатки і містить 130 сторінок основного тексту, 33 рисунка, 17 таблиць. Загальний обсяг роботи - 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, наведено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. „Стан і проблеми формування та розвитку системи паркування індивідуальних автомобілів у містах”. Проведено аналітичний огляд основних етапів розвитку автомобілізації в містах світу. Визначено ряд закономірностей та основних показників розвитку автомобілізації в різних містах світу, окремо виділено зв’язок та відмінності між розвитком автомобілізації та проблемою паркування легкових індивідуальних автомобілів, проведені паралелі з ситуацією що складається в містах України (зокрема в м.Києві). Окреслені основні напрямки досліджень пов’язаних з питанням паркування автомобілів.

Систематизовано основні принципи вирішення проблеми паркування, з прикладами стратегії вирішення цього питання у деяких містах Європи. Загалом можна виділити дві основні групи: заходи пов’язані з упорядкуванням і підвищенням ефективності використання існуючої системи паркування та обмеження допуску транспортних потоків у центральні райони міста.

На основі проведених досліджень пропонується оновлена класифікаційна структура місць паркування автомобілів. Місця паркування легкових автомобілів необхідно класифікувати за наступними основними признаками: функціональні характеристики, конструктивні особливості, форма власності, розміщення автомобілів та місткість. Постійне та тимчасове паркування автомобілів представлене у вигляді єдиної функціональної підсистеми системи транспортного обслуговування в містах, що дозволяє застосовувати системний підхід для дослідження та організації паркування. Вперше запропоновано, як окрему класифікаційну ознаку, поділ місць паркування по формі власності на: приватні (одноосібні або колективні), комунальні та комбіновані. Такий підхід є важливим для визначення загальноміської стратегії розвитку системи паркування. Адже форма власності впливає на ефективність використання місць паркування. Так приватний гаражний бокс або місце стоянки, що закріплене за одним власником, переважно використовується лише одним автомобілем, що значно знижує ефективність використання площі. Комунальна або приватна власність всієї стоянки надає можливість використання її в комбінованому режимі - вдень для тимчасового паркування, а вночі для постійного.

На основі проведеного аналізу організації паркування легкових індивідуальних автомобілів у м.Києві визначено, що в існуючих умовах розвиток системи паркування носить не упорядкований характер. На даному етапі, в місті, споруджуються переважно відкриті стоянки, або незареєстровані (незаконно споруджені) об’єкти зберігання автомобілів. Система постійного та тимчасового паркування автомобілів не відповідає існуючому парку легкових автомобілів, зокрема забезпеченість організованими місцями постійного паркування становить близько 47,5%, тимчасове паркування представлене переважно вуличними стоянками. Відсутність вільних територій, необхідних для подальшого розміщення місць паркування автомобілів стає головним аргументом, щодо переваги будівництва багатоповерхових та підземних стоянок. Вартість міської землі стає одним з головних критеріїв вибору типу стоянок.

Визначено, що в різних функціональних зонах міста потреба в місцях паркування та принципи формування системи паркування автомобілів різні. Отже, система паркування автомобілів в містах формується під впливом цілого ряду факторів та умов. Це визначає необхідність систематизації та визначення ступеню впливу містобудівних факторів на формування системи паркування, виділення основних з них та аналіз перспективних тенденцій їх розвитку. І тільки на основі цих досліджень стане можливим розробка методів розміщення системи паркування легкових індивідуальних автомобілів в містах як у існуючому положенні, так і на перспективу.

На основі проведених досліджень визначено, що формування системи паркування легкових автомобілів залежить від рівня автомобілізації, розміщення та характеру роботи об’єктів тяжіння населення, умов та інтенсивності використання автомобілів, планувальної структури міста, соціально-демографічної структури населення, характеристик вулично-дорожньої мережі, екологічних і економічних факторів та умов.

Розділ 2. „Перспективи розвитку системи паркування легкових автомобілів”. На основі проведених досліджень сформована структура містобудівних факторів та умов, які впливають на принципи формування і розвитку системи паркування легкових індивідуальних автомобілів у містах. У результаті аналізу характерів їх впливу були виділені основні фактори та умови, що визначають вибір типу місць паркування автомобілів та їх розміщення (рис. 1).

Як пріоритетні фактори, що визначають перспективи та принципи розвитку системи паркування були виділені: автомобілізація та рухомість населення на індивідуальних автомобілях.

Рис.1. Фактори та умови, що визначають розміщення та вибір типу місць

паркування автомобілів у містах

Систематизовано та проведено критичний аналіз методів прогнозування рівня автомобілізації в містах. Виділено три основні групи методів, що основані відповідно на економічних факторах, на статистичних даних та на містобудівних факторах. Основним недоліком методів першої групи в умовах України є відсутність вихідних даних про реальні доходи громадян, методи другої групи характеризуються низькою достовірністю, методи третьої групи найбільш пристосовані до використання в містах України.

Систематизовано та описано основні методи прогнозування рухомості населення на індивідуальних легкових автомобілях. Кореспонденції розглядаються у якості критерія встановлення потреби в місцях паркування автомобілів.

Було систематизовано та проведено критичний аналіз існуючих методів визначення потреби в місцях паркування автомобілів з точки зору їх достовірності в нинішніх умовах України. Виділено чотири основні групи методів:

- основані на нормативних показниках, прості у використанні, але дають середні результати, що значно понижує достовірність отриманих результатів. Найбільш вірогідне використання цих методів для локальних об’єктів;

- основані на містобудівних факторах дають більш точні результати. До недоліків можна віднести складність розрахунку та необхідність використання великої кількості вихідних даних, від точності яких залежить точність кінцевого результату. Їх використання більш доцільне, на відміну від першої групи методів, не на локальному, а на більш глобальному рівні проектування (в межах зони, району або міста в цілому);

- основані на вивчені існуючих стоянок дають точні результати, але тільки для існуючих стоянок. При розрахунках на перспективу необхідно точно знати тенденцію розвитку об’єкту, який обслуговує стоянка, при цьому не враховуються можливі зміни використання автомобілів в містах, що пов’язані з містобудівними факторами, це значно понижує достовірність прогнозів;

- основані на „city” факторі надзвичайно прості в розрахунках, але застосування методу обмежене визначенням максимальної потреби в місцях паркування центральної частини міста в цілому. При цьому складно достовірно визначити як змінюється „city” фактор на перспективу.

Проведений аналіз доводить наявність ряду суттєвих недоліків у більшості з представлених методів визначення потреби в місцях паркування автомобілів, що значно знижує ступінь їх достовірності. Виникає необхідність розробки такого методу, який ґрунтувався б на системному врахуванні містобудівних, соціальних, економічних та екологічних факторів та виключав би виявлені недоліки представлених методів.

Розділ 3. „Методи і моделі розміщення системи паркування легкових індивідуальних автомобілів у місті”. На основі теоретичних та натурних досліджень пропонуються методи та моделі розміщення системи паркування легкових індивідуальних автомобілів у містах. Запропонована методика (рис.2) складається з трьох частин: збір вихідних даних, методика розрахунку, розрахунок.

Насамперед територія міста розділяється на райони. Райони виділяються за принципом однорідності функціональної організації території, враховується розміщення житла та щільність населення, розміщення об’єктів прикладання праці, культурно-побутового обслуговування, принцип формування центру міста.

Основою формування системи паркування є визначення потреби в місцях паркування легкових автомобілів. У роботі пропонується два шляхи її визначення, використання яких залежить від стадії проектування (генеральний план, комплексна транспортна схема (КТС), детальне планування території (ДПТ), проект забудови) та задач, що при цьому вирішуються. В основу першого методу покладено визначення кореспонденцій легкових індивідуальних автомобілів, другий базується на основних параметрах, що характеризують роботу стоянок.

Рис. 2. Алгоритм розміщення системи паркування легкових індивідуальних

автомобілів у містах

Основними параметрами роботи стоянок легкових автомобілів є: середній час стоянки, обертаємість машино-місця стоянки, розподіл паркування по терміну стоянки та розподіл завантаження стоянки в часі. Визначення цих параметрів пропонується проводити за методикою дослідження роботи стоянок (представлена у роботі).

Для м. Києва дослідження проводились для груп стоянок розділених за цільовою функцією об’єктів, що обслуговуються ними. У результаті досліджень було встановлено відношення кількості автомобілів у годину “пік” на одиницю потужності відповідних об’єктів тяжіння населення. Ці показники характеризують потребу в місцях паркування автомобілів біля груп об’єктів.

Для визначення закономірностей та показників використання легкових індивідуальних автомобілів було проведено анкетування у декількох гаражно-будівельних кооперативах та на стоянках Солом’янського та Оболонського районів м. Києва (вибірка на цих об’єктах склала близько 70%).

У результаті були встановлені залежності між інтенсивністю використання автомобіля та групою факторів, зокрема: відстанню до об’єкту поїздки, відстанню до місця постійного зберігання автомобіля, віком власника, родом його занять (соціальною приналежністю), різницею затрати часу необхідного на пересування до місця прикладання праці громадським транспортом та легковим автомобілем. Побудовані графіки розподілу інтенсивності використання автомобіля для різних цілей поїздок впродовж тижня. Знайдені середні значення інтенсивності використання та середнє наповнення автомобіля для різних цілей поїздок. Порівняння даних зміни інтенсивності використання легкових автомобілів для побутово-господарських цілей за результатами анкетування та дослідження діючої стоянки біля базару (в п’ятницю, суботу та неділю) показало схожість результатів (з відхиленням показників до 10%).

Далі пропонується методика розрахунку потреби у місцях паркування.

На першому етапі визначається перспективний рівень автомобілізації в місті (районах). Для цього можна використати моделі представлені у другому розділі.

Пропонується визначити кількість поїздок на легковому індивідуальному автомобілі для кожного з районів за формулою: Оіх=НіАікв.х.,

де Оiх — число поїздок, що породжені в і-тому районі (для х-ої цілі поїздки);

Ні – населення і-того району (тис.жит.);

Аі – перспективний рівень автомобілізації в і-тому районі (авт./тис.жит.);

Кв.х. – добовий коефіцієнт використання автомобілів для х-тої цілі поїздки.

Кількість поїздок між районами встановлюється: ,

де Fij х – перспективний транспортний потік з і-ого в j-тий район з ціллю поїздки (х);

Р(Оj х) – вірогідність того, що поїздка закінчиться в j-тому районі .

Як встановлено дослідженнями, рухомість населення на легкових індивідуальних автомобілях характеризується нерівномірністю використання впродовж року, місяця, тижня та доби для різних цілей поїздок. Запропонована модель виходить з максимального рівня використання автомобілів, адже в цих умовах виникає максимальна потреба в місцях паркування автомобілів. Для більшості цілей поїздок таким днем є п’ятниця періоду травень-вересень.

На основі проведених досліджень було визначено вірогідність поїздки в залежності від відстані для різних цілей поїздок.

Якщо прийняти, що кожна цільова поїздка потребує місце для стоянки, то можна записати, що загальна потреба в місцях паркування у відповідному районі буде:

,

де Рj – добова потреба в місцях паркування легкових індивідуальних автомобілів у j-тому районі;

Fij – сумарні добові кореспонденції легкових індивідуальних автомобілів і-того району в j-тий район;

Fijтр, Fijпоб-госп, Fijкульт, Fijінші – добовий потік автомобілів і-ого в j-тий район по трудовим, побутово-господарським, культурно-видовищним та іншим цілям поїздок.

Розрахункові формули для визначення добового машинопотоку між районами для різних цілей поїздок мають вигляд:

- для трудових поїздок: ,

- для побутово-господарських: ,

- для культурно-видовищних: ,

- для інших: ,

де Оітр, Оіпоб-госп,Оікульт,Оіінші - число поїздок, що породжені в районі i для трудових, побутово-господарських, культурно-видовищних та інших цілей поїздок;

Тj – кількість місць прикладання праці в j-тому районі (прибуття);

- кількість місць прикладання праці в групі районів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

Мj – потужність об’єктів обслуговування населення в j-тому районі (прибуття);

- потужність об’єктів обслуговування населення в групі районів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

Vj – потужність та привабливість культурно-видовищних об’єктів в j-тому районі (прибуття);

- потужність та привабливість культурно-видовищних об’єктів в групі районів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

Нj – населення j-того району (прибуття);

- населення групи районів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

f(tij)тр, f(tij)поб-госп, f(tij)культ, f(tij)інші – розподіл поїздок в залежності від часу для трудових, побутово-господарських, культурно-видовищних та інших цілей поїздок відповідно;

kтр, kпоб-госп, kкульт, kінші – коефіцієнт зміни умов використання легкового індивідуального автомобіля на перспективу для трудових, побутово-господарських, культурно-видовищних та інших цілей поїздок відповідно в залежності від соціально-демографічних, економічних та транспортно-планувальних факторів (методи розрахунку коефіцієнтів представлені у роботі).

При прогнозуванні потреби в місцях паркування автомобілів на перспективу необхідно мати прогнозні величини розподілу населення за віком та за родом занять та вартість землі (оренди) по районам міста на розрахунковий період.

При визначенні місткості стоянок добова потреба в місцях паркування автомобілів переводиться на годину пік (коефіцієнти переводу запропоновані у роботі).

Місткість окремих стоянок пропонується розрахувати за формулою: Р=аDD+b,

де Р – потреба в місцях паркування автомобілів біля об’єкту тяжіння населення;

D – потужність об’єкту (в одиницях прийнятих для даної цільової функції);

аD – норма місць паркування на одиницю потужності для об’єктів з цільовою функцією D (показники уточнені дослідженнями та представлені у роботі);

b – резерв місць паркування (при можливості до 10%).

Використання різних методів при визначенні потреби в місцях паркування легкових автомобілів у залежності від стадії проектування дає можливість максимально підвищити ступінь достовірності прогнозованих результатів. Підвищення достовірності досягається за рахунок перевірки кінцевих результатів, адже визначена потреба в місцях паркування автомобілів в районі на основі кореспонденцій має дорівнювати сумі потреб в місцях паркування біля об’єктів тяжіння населення цього району. Порівняння результатів отриманих за двома методами на основі дисперсійного аналізу показало високу ступінь достовірності результатів та дозволило з великою долею ймовірності стверджувати про адекватність запропонованих моделей визначення потреби в місцях паркування.

Для розвантаження центральної частини міста потрібно передбачити систему перехоплюючих стоянок, при цьому потреба в місцях паркування легкових автомобілів у центрі міста зміниться (для цього випадку у роботі пропонується відповідна методика підрахунку потреби в місцях паркування).

При збереженні умов доступності між стоянкою та об’єктами обслуговування, що знаходяться поруч, пропонується проектувати їх комбіноване використання (методика перерахунку потреби в місцях паркування представлена у роботі).

Після визначення місткості стоянок по районам та біля основних об’єктів тяжіння населення необхідно запропонувати раціональну схему їх розміщення.

Запропонована методика розміщення стоянок базується на мінімізації сумарної (або середньої) відстані чи часу необхідного для переміщення між стоянкою та об’єктом, що є ціллю поїздки. Визначається можливість комбінованого використання стоянки для кількох об’єктів тяжіння населення.

Важливе значення при вирішенні проблеми паркування автомобілів у містах має використання вуличних стоянок. Проте, одним з основних їх недоліків є негативний вплив на пропускну спроможність вулиць. Тому головним критерієм оцінки такого типу стоянок має бути визначення її впливу на рух по вулиці.

Для оцінки впливу вуличної стоянки на пропускну спроможність вулиці на якій вона розташована, пропонується в загальну формулу пропускної спроможності ввести коефіцієнт (k) зниження пропускної спроможності смуг руху вулиці на яких здійснюється маневр заїзду (виїзду) автомобілів на місце стоянки:

де чс – середній час стоянки автомобілів на стоянці;

Рс – місткість вуличної стоянки (на вулиці, для якої розраховується коефіцієнт);

чм - орієнтовний сумарний час необхідний для заїзду та виїзду одного автомобіля на місце стоянки включає в себе час гальмування до швидкості 5-6 км/год. = 2 сек.; час заїзду автомобіля (в середньому 4 с.); час виїзду автомобіля (залежить від способу постановки автомобілів, при різних значеннях кута між віссю автомобіля та вулиці слід приймати: для 00 – 1 с., 300 – 5 с., 450 – 6 с., 600 – 8 с., 900 – 16 с.); а також час набору початкової швидкості 5-6 км/год. = 2 с.

Приймається, що пропускна спроможність смуги руху проїзної частини вулиці на якій стоять автомобілі рівна нулю.

Можливість влаштування вуличної стоянки визначається на основі порівняння пропускної спроможності вулиці, з врахуванням впливу стоянки, та перспективної інтенсивності транспортних потоків у годину „пік” на цій вулиці.

На основі даної методики можна вирішувати зворотну задачу – знаходити оптимальні місткість вуличної стоянки та спосіб постановки автомобілів на ній.

Тип стоянки пропонується вибирати на основі економічного розрахунку, з врахуванням екологічного впливу стоянки та оцінки гармонійного вписування її в архітектурний ансамбль оточуючої забудови.

Економічну ефективність вибору типу стоянки, можна визначити за допомогою загальної формули економічної ефективності будівельного об’єкту:

,

де Е – економічна ефективність стоянки;

П – прибуток від стоянки;

З – витрати пов’язані зі стоянкою.

Прибуток від стоянки визначається доходом безпосередньо самої стоянки (при умові, що вона платна) та прибутком який отримує об’єкт тяжіння населення зі стоянкою, але без стоянки не отримував би.

Витрати пов’язані із стоянкою можна також поділити на дві категорії: вартість будівництва - (Зб) та витрати на експлуатацію стоянки - (Зекпл).

Витрати на будівництво залежать від вибору типу стоянки, плану, матеріалів та конструкцій, що використовуються для будівництва, конструктивних елементів екологічного захисту та обладнання стоянки, а також включають вартість земельної ділянки на якій розташована стоянка.

Витрати на експлуатацію включають: оренду землі, поточні витрати на обслуговування, планові ремонти та заробітну плату обслуговуючого персоналу.

Саме в цій категорії витрат і вступає в силу основний містобудівний фактор, що впливає на вибір типу стоянок – це вартість землі та плата за землю, яка залежить від містобудівних умов розміщення стоянок. Так при великій вартості землі, у центральній частині міста, більш ефективно будувати стоянки з меншою потребою площі на один автомобіль – тобто підземні або багатоповерхові.

Окупність стоянки пропонується визначати за формулою:

,

де Ток – термін окупності (років);

Зб – витрати на будівництво стоянки;

П –прибуток від стоянки за рік;

Зексп - витрати на експлуатацію стоянки за рік.

Робота автомобіля пов’язана з негативним впливом на оточуюче середовище. Прийнято виділяти основні аспекти погіршення санітарно-екологічного стану внаслідок роботи автомобілів: зашумленість території та забруднення атмосферного повітря (при високих обертах двигуна - азоту диоксидом NO2 та на холостому ходу - вуглеводними сполуками СхНy і вуглець оксидом СО). У роботі пропонуються методи оцінки ступеню негативного впливу роботи стоянок на оточуюче середовище.

Необхідні екологічні заходи суттєво впливають на вартість будівництва стоянок, що в свою чергу буде визначати її тип та розміщення. Тобто, екологічні вимоги опосередковано через зміни вартості будівництва впливають на вибір типу стоянок.

Застосування положень та теоретичних рекомендацій представлених в даній роботі, продемонстровано на прикладі проектування системи автостоянок в Оболонському районі м.Києва.

На ефективність роботи системи автостоянок в містах впливає вірно вибране планувальне рішення кожної стоянки, яке відповідає принципу зручності та безпечності її використання. Ці вимоги закладені в основу запропонованих принципових планувальних схем вирішення вуличних і обособлених стоянок та необхідного їх обладнання.

Крім вірно спланованої та організованої системи автостоянок в місті дуже важливою складовою частиною ефективної її роботи є кваліфіковане управління міськими автостоянками. Для цього пропонується структура, функціональні обов’язки та рекомендації по управлінню службою експлуатації системи автостоянок в місті.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні існуючих методів організації системи паркування легкових індивідуальних автомобілів у крупних та найкрупніших містах України.

1. Основним результатом виконаної роботи є розроблені методи та моделі визначення потреби в місцях паркування автомобілів, розміщення та визначення типу автостоянок в місті на основі містобудівних, соціально-демографічних, економічних та екологічних факторів;

2. Пропонуються два методи визначення потреби в місцях паркування автомобілів, використання яких залежить від стадії проектування. В основу першого методу покладено визначення кореспонденцій легкових індивідуальних автомобілів, другий базується на основних параметрах, що характеризують роботу стоянок. Використання різних методів дає можливість максимально підвищити ступінь достовірності прогнозованих результатів за рахунок перевірки кінцевих результатів;

3. Тип стоянки необхідно вибирати на основі економічного розрахунку, з врахуванням екологічного впливу стоянки та оцінки гармонійного вписування її в архітектурний ансамбль оточуючої забудови;

4. Розгляд постійного та тимчасового паркування легкових автомобілів у вигляді єдиної функціональної підсистеми системи транспортного обслуговування в містах дає можливість застосовувати системний підхід для дослідженні та організації паркування. Місця паркування легкових автомобілів необхідно класифікувати за наступними основними признаками: функціональні характеристики, конструктивні особливості, форма власності, розміщення автомобілів, місткість;

5. Пріоритетними факторами, що визначають перспективи та принципи розвитку системи паркування є: автомобілізація та рухомість населення на індивідуальних автомобілях;

6. Методи прогнозування перспективного рівня автомобілізації, що основані на містобудівних факторах є найбільш пристосованими для використання в містах;

7. Рухомість населення на легкових індивідуальних автомобілях є основою при визначенні потреби в місцях паркування автомобілів. Проведені теоретичні та натурні дослідження підтверджують основні залежності використання легкових індивідуальних автомобілів у крупних та найкрупніших містах України від містобудівних, соціально-демографічних та планувальних факторів;

8. Основними параметрами роботи стоянок легкових автомобілів є: середній час стоянки, обертаємість машино-місця стоянки, розподіл паркування по терміну стоянки та розподіл завантаження стоянки в часі. Виконані нами натурні дослідження доводять стабільність основних показників для стоянок з однаковою цільовою функцією об’єктів, що обслуговуються нею. Рекомендуємо використовувати представлену методику дослідження роботи стоянок, як інструмент збору необхідної вихідної інформації при проектуванні системи паркування у містах;

9. Впровадження результатів дисертації в практику буде сприяти підвищенню ефективності використання міських територій, створить умови для підвищення обґрунтованості та якості проектних рішень, щодо організації паркування легкових автомобілів.

Основними напрямками подальших досліджень можуть бути:

- дослідження впливу економічних та містобудівних факторів на розвиток автомобілізації в містах України;

- дослідження економічного впливу організації паркування на розвиток життєзабезпечення міста;

- розробка методики визначення ефективності спорудження багатоповерхових та підземних стоянок в містах України, з точки зору економії, екології, безпеки та зручності користування ними;

- більш поглиблене дослідження впливу вуличних стоянок на пропускну спроможність вулиць, екологічну ситуацію тощо;

- розробка інформаційної системи, щодо можливості знайти місця паркування в окремих районах міста.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ

1. Осєтрін М.М., Стельмах О.В. Особливості автомобілізації міст України (на прикладі м.Києва)//Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2000. - вип. 5. - С. 176-183.

2. Осєтрін М.М., Стельмах О.В. Організація паркування легкових автомобілів в м. Києві // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2000. - вип. 7. - С. 139-151.

3. Осєтрін М.М., Стельмах О.В. Дослідження параметрів роботи стоянки легкових автомобілів // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2001. - вип. 9. - С. 132-138.

4. Осєтрін М.М., Стельмах О.В. Особливості роботи стоянок біля об’єктів торгівлі // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2001. - вип. 12. - С. 84-91.

5. Стельмах О.В. Рухомість населення на легкових індивідуальних автомобілях (на прикладі м. Києва) // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2003. - вип. 15. - С. 233-240.

6. Осетрин Н.Н., Стельмах А.В. Исследование параметров роботы стоянок легковых автомобилей// Материалы VII международной (десятой екатеринбургской) научно практической конференции “Социально-экономические проблемы развития транспортных систем городов и зон их влияния” (15-16 июня 2001 г.). - Екатеринбург, 2001. - С.113-118.

АНОТАЦІЯ

Стельмах О.В. Містобудівні принципи і методи формування системи паркування легкових індивідуальних автомобілів в крупних та найкрупніших містах України (на прикладі м.Києва). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.20 – містобудування та територіальне планування. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2003.

За результатами досліджень встановлені особливості використання легкових індивідуальних автомобілів в містах України. Знайдені основні параметри роботи стоянок легкових автомобілів біля різних за функціональним призначенням міських об’єктів тяжіння населення.

Систематизовано та проведено критичний аналіз основних існуючих методів прогнозування рівня автомобілізації, визначення потреби в місцях паркування автомобілів, прогнозування рухомості населення на легкових індивідуальних автомобілях та визначення кореспонденцій.

На основі натурних та теоретичних досліджень розроблено методику визначення потреби в місцях паркування легкових індивідуальних автомобілів та розміщення їх в плані міста. Методика дозволяє визначити потребу в місцях паркування автомобілів в місті в цілому та по районам (зонам) з розділенням по цілям поїздок, як в існуючому положенні, так і на перспективу, дозволяє визначити місткість окремих стоянок. Сформульовано принцип економічної оцінки вибору типу стоянок з врахуванням вартості земельної ділянки на якій вона розташована. Запропоновано методику оцінки впливу вуличного паркування на пониження пропускної спроможності вулиці внаслідок її роботи, як зворотна задача - визначення оптимальних характеристик вуличної стоянки.

Ключові слова: автомобілізація, стоянка, паркування, потреба в місцях паркування, тип стоянки, вулична стоянка, пропускна спроможність вулиці, розміщення стоянок, містобудівні фактори.

ABSTRACT

A.V. Stelmah. The town-planning principles and methods for the formation of the individual car parking system in large cities and metropolises of Ukraine (Kiev-based experience) – Manuscript.

The dissertation seeking the academic degree of a candidate of technical science in the area of 05.23.20 specialization – town- and territorial planning. - Kiev National University of Construction and Architecture, Kyiv. 2003.

The research has resulted in the establishment of peculiarities of the individual car use in the cities of Ukraine. There have been discovered new basic parameters of car parking lot operation for the locations situated near various, by their functional designation, city objects frequented by the masses.

There has been systematized and analytically reviewed the basics of the existing forecast methods designated for the determination of car motorization level, for defining the parking lot needs, for predicting the individual car users mobility and determining correspondences.

Based on the ground and theoretical research, there have been developed methods for the determination individual car parking lot needs and deployment parking lots in the city plan. The methods furnishes an opportunity to determine, both currently and for the future, the parking lot needs in the city as such and in regions (zones) with division thereof depending on the purposes of the car trips; they permit to determine the capacity of individual parking lots. There has been formulated a principle of economic evaluation of parking type lot choices, taking into consideration the land lot price at the location of the plot. There have been proposed methods for the evaluation of the effects of the street parking lots to the decrease of the street traffic capacity resulting from operation thereof, as a reverse task – determination of optimum characteristics of street parking lots.

Key words: car motorization, parking lot, parking, parking lot needs, parking lot type, street parking lot, street traffic capacity, deployment of parking lots, town-planning factors.

АННОТАЦИЯ

Стельмах А.В. Градостроительные принципы и методы формирования системы паркирования легковых индивидуальных автомобилей в крупных и крупнейших городах Украины (на примере г.Киева). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.20 – градостроительство и территориальное планирование. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2003.

Систематизированы основные принципы решения проблемы парковки легковых автомобилей, с примерами стратегии решения этого вопроса в некоторых городах Европы.

По результатам исследований были установлены особенности использования легковых индивидуальных автомобилей в крупных и крупнейших городах Украины в зависимости от градостроительных, социально-демографических и планировочных факторов. Установлены основные показатели для г. Киева, которые были положены в основу разработанной методики расчета потребности города в стоянках легковых индивидуальных автомобилей. Найдены среднее время стоянки, оборачиваемость машино-места стоянки, распределение паркирования по продолжительности стоянки и распределение загрузки стоянки легковых автомобилей, по времени её работы, возле разных по функциональному назначению городских объектов тяготения населения.

Систематизирован и проведен критический анализ основных существующих методов прогнозирования уровня автомобилизации, определения потребности в местах паркирования автомобилей, прогнозирование подвижности населения на легковых индивидуальных автомобилях и определение корреспонденций.

На основе натурных и теоретических исследований разработана методика определения потребности в местах паркирования легковых индивидуальных автомобилей и размещение их в плане города. Методика расчета базируется на использовании зависимости между длиной (или продолжительностью) поездки, количеством поездок и на эмпирических зависимостях, которые определяют степень влияния разного рода факторов на возникновение поездки. Методика дает возможность определить потребность в местах паркирования автомобилей в городе в целому и по районам (зонам) с разделением по целям поездок, как в существующем положении так и на перспективу, позволяет определить ёмкость отдельных стоянок. Цели поездок разделены на трудовые, хозяйственно-бытовые, культурно-зрелищные и прочие. Следует отметить, что при определении ёмкости стоянок мы принимаем к расчетам две модели, которые дополняют одна другую. В основе первой - потребность в местах паркирования автомобилей приравнивается к объему корреспонденций населения на легковых индивидуальных автомобилях по разным целям поездок. Во второй мы исходим из характеристик объектов тяготения населения (существующих или перспективных) и рассчитываем потребность в местах паркирования автомобилей на основании нормативных показателей для разных объектов (уточненных проведенными исследованиями работы стоянок).

Сформулирован принцип экономической оценки выбора типа стоянок с учетом стоимости земельного участка на котором она расположена. На основании такого подхода становится логичным строительство на более дорогих землях центральной части города – многоэтажных и подземных стоянок, которые требуют значительных инвестиций, а на более дешевых землях периферийной части города – более дешевых типов стоянок для автомобилей.

Предложена методика оценки влияния уличной стоянки на понижение пропускной способности улицы вследствии её работы, как обратная задача - определение оптимальных характеристик уличной стоянки.

Представлены принципиальные планировочные схемы решения уличных и обособленных стоянок и их оснащение исходя из удобства и безопасности их использования.

Предлагается структура, функциональные обязанности и рекомендации по управлению