НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Штогун Сергій Григорович

УДК 343.139 (477)

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура й адвокатура

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії та теорії держави і права Національного університету “Острозька академія”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

Провідна установа: |

Кандидат юридичних наук, завідуючий кафедрою спеціальних юридичних дисциплін правничого факультету Національного університету “Острозька академія”, Попелюшко Василь Олександрович

доктор юридичних наук, професор, проректор університету економіки та права “КРОК” Шумило Микола Єгорович

кандидат юридичних наук, доцент радник заступника голови Верховного Суду України Виноградова Оксана Іванівна

Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, відділ теорії держави і права, м. Київ

Захист відбудеться “23” грудня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

Автореферат розісланий “12” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Румянцев В.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надійний захист прав і свобод людини та громадянина, як того вимагає Основний Закон України може забезпечити тільки судова система, яка діятиме на загальновизначених демократичних засадах. Відтак одним із стратегічних завдань розвитку державності в Україні було і залишається проведення судово-правової реформи, яка передбачає становлення в українській державі незалежних місцевих загальних судів, які є основою судової системи України і мають стати основою судових гарантій прав людини, забезпечення соціальної стабільності та режиму законності в державі.

Проте реалізація положень Концепції судово-правової реформи, схваленої Верховною Радою України 28 квітня 1992 року щодо перебудови вітчизняної судової системи в цілому і в місцевих загальних судів, як первинної ланки системи зокрема, далеко не проста і швидкоплинна в часі справа.

Втілення в життя визначених Конституцією орієнтирів побудови судової системи, визначення правового статусу місцевих загальних судів в цій системі потребує насамперед, проведення ґрунтовного наукового аналізу. В той же час, у сучасній правовій науці, проблеми організації і функціонування місцевих загальних судів ще жодного разу не ставали предметом спеціального дослідження.

Поза увагою науковців залишилася динаміка становлення місцевих загальних судів, організаційно –правове забезпечення діяльності місцевих загальних судів, проблеми реалізації міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Тому актуальність розробки названих проблем не викликає сумнівів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії та теорії держави і права правничого факультету Національного Університету “Острозька Академія” в межах і відповідно до Державної цільової комплексної програми “Проблеми удосконалення організації і діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (державна реєстрація № 0186.0.099031). та плану науково-дослідної роботи Національного університету “Острозька академія” на 2003-2004 роки (протокол вченої ради №2 від 25 вересня 2003 року) та плану науково-дослідної роботи кафедри історії та теорії держави і права Національного університету “Острозька академія” за темою: “Здійснення судово-правової реформи в Україні, гарантування прав фізичних і юридичних осіб України правовими засобами”.

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Національного університету “Острозька Академія” 26 червня 2003 р. (протокол № 11).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретичних положень і практичних висновків, спрямованих на вдосконалення організації і функціонування місцевих загальних судів загальної юрисдикції в аспекті здійснення судової реформи в Україні. Формулювання пропозицій, спрямованих на удосконалення Конституції України, законів України “Про статус суддів”, “Про Вищу раду юстиції”, “Про судоустрій України”, “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, “Про Вищу Раду юстиції”, КПК України та ЦПК України.

Дослідження цієї мети вимагає вирішення таких найважливіших завдань:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження – є теоретичні, методологічні та процесуальні проблеми правового регулювання суспільних відносин пов’язаних з організацією та функціонуванням місцевих загальних судів загальної юрисдикції в Україні.

Предметом даного дослідження – є правове регулювання організації та функціонування місцевих загальних судів в період проведення реформування судової системи України, що визначається Конституцією України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільно-процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України “Про судоустрій”, “Про статус суддів”, “Про Вищу раду юстиції”, Указами Президента “Про державну судову адміністрацію”, Положенням “Про Раду суддів України” та іншими нормативно-правовими актами.

Методи дослідження. При здійсненні наукового пошуку використано в поєднанні теоретичний та прикладний типи дослідження. Їх спрямовано на розкриття правових проблем організації та діяльності місцевих загальних судів.

До основних серед дослідницьких методів, що використовувались при написанні дисертаційного дослідження належить загальний метод пізнання для всіх наук – метод діалекти-ки. Серед спеціально-наукових методів пізнання можна виділити структур-но-функціональний метод, з допомогою якого поняття судової влади розкрито як явище з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів (підрозділ 1.1).Особливе місце тут займає формально-догматичний метод, опис і аналіз правових норм і правовідносин, їх пояснення і тлумачення, класифікацію (підрозділи 1.3;). З допомогою таких прийомів досліджувались зміст та юридична природа поняття місцеві загальні суди, описувалися і аналізувалися правові принципи діяльності місцевих загальних судів в судовій системі України, здійснювалася зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу, досліджувались юридичні факти, формулювались визначення та загальна концепція наукового пошуку (підрозділ 1.2).

Порівняльно-правовий метод пізнання використовувався, також, як засіб розкриття особливостей місцевих загальних судів в інших країнах, спосіб аналізу, вияв-лення окремих переваг організації діяльності місцевих судів у інших державах і спроб перенесення їх на вітчиз-няну дійсність (підрозділи 2.2;).

Метод конкретно-соціологічного дослідження забезпечує одержання необхідної інформації і фактів безпосередньо із самого життя. Велике значення при використанні методу конкретно-соціологічного дослідження має судова практика. З матеріалів судової практики одержувалися фактичні дані, на базі яких перевірялася ефективність діючого законодавства, формулювалися рекомендації і пропозиції щодо його покращення.

За допомогою історичного та порівняльно-історичного методу ретроспективно, розглядалася вся панорама явищ дослідження, враховувалося усе позитивне і цінне що було нагромаджено наукою за увесь шлях розвитку, з’ясовувалося закономірне і випадкове, загальне і особливе у змісті правовідносин виникаючих в сфері судоустрою (підрозділ 1.2).

Кожен з названих методів у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднані з іншими. Фактологічна база дисертації базується на матеріалах юридичної практики, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, судової практики, нормативно-правових актах органів виконавчої влади, зокрема, обласних державних судових адміністрацій України.

Теоретична основа дисертаційного дослідження. Різні аспекти проблеми організації та діяльності місцевих загальних судів в Україні тією чи іншою мірою знайшли своє відображення у докторських дисертаціях Кульчицького В.В., Толочка О.М., Ткаченка Ю.В., кандидатських дисертаціях Смородинського В.С., Подкопаєва С.В., Гогуся О.В., Москвич Л.Ш., в монографічних роботах Авер’янова В.Б., Борисова В.І., Білової О.В.,Венедиктова В.С.,Виноградової О.І.,Грошевого Ю.М., Гончаренка В.Д., Журавля В.А., Погорілка В.Ф., Попелюшка В.О. Кривенко Л.Т., Колісника В.П., Мурашина Г.О, Ротаня В.Г., Рум’янцева В.О., Руденка М.В., Селіванова А.О., Сташиса В.В., Сибільової Н.В., Степанюка А.Х., Тація В.Я., Тодики Ю.М., Тищенка М.М., Маляренка В.Т., Молдована В.В., Марочкіна І.Є., Мичко М.І., Мельника М.Ю., Кондратьева Я., Шемчушенка Ю.С., Шумила М.Е.

Російських вчених – Стецовского Ю.И., Мишина А.А., Гуценко К.Ф., Ковалева М.А. та ін.

Однак, ґрунтовних комплексних теоретико-прикладних розробок по даній проблемі не було.

Усі зазначені вище, а також чимало інших праць науковців та власний багаторічний практичний досвід роботи автора на посаді голови місцевого загального суду послужили науково-теоретичною основою даного наукового пошуку.

Наукова новизна дослідження визначається як вибором маловивченої проблеми так і обґрунтуванням винесених на захист положень, які мають важливе значення як для розвитку правової теорії, так і правозастосовчої діяльності місцевих загальних судів, це одне з перших в українській науці досліджень спеціально присвячене проблемам організації і функціонування місцевих загальних судів в аспекті здійснення судової реформи, які розглядаються в єдності загальних і конкретних питань. Вперше вчинена спроба розкрити в рамках однієї роботи правові засади організації і діяльності місцевих загальних судів, яка охоплює сукупність основних теоретичних і практичних положень, необхідних для характеристики цієї первинної судової ланки.

Відповідно до одержаних, в ході дисертаційного дослідження, нових наукових результатів, на захист виносяться зроблені дисертантом узагальнення, оцінки і вис-новки, нові підходи до вирішення питань поставленої проблеми.

Елементи новизни знайшли вираження у тому, що у вітчизняній правовій науці:

- розкрито внутрішній зміст судової влади і виділено крім функцій правосуддя та контролю, такі функції судової влади, як дозвільну організаційну, кадрову , інформаційно-статистичну, роз’яснюючу, обрання міри запобіжного заходу у вигляді арешту, функцію звільнення від покарання і направлення для відбуття покарання, функцію звернення до виконання судових рішень і контроль за їх бвиконанням. Зроблено висновок про можливість отримання судовою владою нових функцій у відповідності до ступеня демократичного розвитку суспільства так і позбавлення судової влади від невластивих її функцій;

- розкрито динаміку становлення судової влади в незалежній Україні і визначено такі етапи її становлення:

1. набуття судовою владою самостійного значення в механізмі новоствореної держави до прийняття Концепції судово-правової реформи (1991-1992р.р.);

2. розвиток судової системи у відповідності до Концепції судово-правової реформи до прийняття Конституції України 1996 р.(1992-1996р.р.);

3. розвиток судової системи у руслі реалізації чинної Конституції України до прийняття Закону України “Про судоустрій України” (1996-2002 рр.);

4. реформування судової системи на сучасних демократичних засадах.

- визначено теоретичні основи та обґрунтовано необхідність реформування місцевих загальних судів в судовій системі України у відповідності до європейських стандартів, розроблено основні засади “Концепції вдосконалення організації та діяльності місцевих загальних судів на 2005-2010 роки” що передбачає:

1. надання місцевим загальним судам статусу юридичної особи;

2. введення в штат місцевого загального суду посад заступника голови з питань матеріально-технічного забезпечення з правом підпису на банківських документах і бухгалтера;

3. надання права голові місцевого суду рекомендувати суддів цього суду на посади його заступників;

4. законодавчо передбачити в державному бюджеті України контрольні цифри фінансувань на кожний місцевий суд;

5. надання голові місцевого суду права ініціювати дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевого суду перед кваліфікаційною комісією суддів;

6. спрощення порядку оформлення процесуальних документів, які виносяться місцевими загальними судами;

7. процесуальне закріплення розгляду всіх категорій справ по першій інстанції за місцевими судами, дотримуючись принципу рівності перед законом;

8. введення обов’язкової спеціалізації в місцевих загальних судах серед суддів по розгляду кримінальних та цивільних справ;

9. розроблення диференційованого порядку сплати державного мита при зверненні до суду у відповідності від отриманого річного прибутку заявника;

- уточнено поняття “судова влада”, “місцеві загальні суди загальної юрисдикції”, “місцеві міжгалузеві суди загальної юрисдикції” його сутність у сучасних умовах;

- розкрито особливості адміністративно-правового статусу голів, суддів місцевих загальних судів, працівників апарату цих судів та судових розпорядників, розроблено проект Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах; Положення про функціональні обов’язки працівників апарату суду та судових розпорядників де передбачено функціональні обов’язки кожного працівника апарату місцевого загального суду;

- дістала подальшого розвитку система гарантій незалежності та недоторканості суддів місцевих загальних судів в законодавстві України в порівнянні з міжнародно-правовим стандартами що до статусу суддів внаслідок чого запропоновано змінити правовий статус органів суддівського самоврядування;

- розкрито роль та значення законів, підзаконних нормативно-правових актів організаційного характеру в становленні і функціонуванні місцевих загальних судів;

- запропоновано значну кількості уточнень, змін та нововведень до Конституції України, Законів “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, “Про Вищу раду юстиції”, “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, Закон України “Про порядок обрання на посаду і звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004р.; КК України, КПК України; ЦПК України; КУ про АП та іншого чинного законодавства в організації і функціонування місцевих загальних судів, зокрема запропоновано розробити “Концепцію вдосконалення організації та діяльності місцевих загальних судів на 2005-2010 роки”, проекту Положення про функціональні обов’язки працівників суду та судових розпорядників

Практичне значення результатів, одержаних дисертантом, полягає в тому, що можуть бути використанні:

- у сфері науково дослідницької діяльності, так як окремі положення в дисертації є дискусійними, що в свою чергу може стати основою для подальших наукових досліджень проблем судової влади в цілому і її основних ланок – місцевих загальних судів;

- у навчально-методичному процесі результати використанні у виданні навчального посібника “Судова влада в Україні” автором з грифом Міністерства освіти і науки України “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів”, а також розроблені положення і висновки можуть використовуватися при читанні лекційних курсів “Організація судових і правоохоронних органів”, “Організація роботи в суді”, “Організація судової влади” і проведенні практичних занять;

- у правозастосовчій сфері (діяльності місцевих загальних судів);

- у процесі вдосконалення законодавства (внесення змін і доповнень до Конституції України, Законів України “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, “Про Вищу раду юстиції”, “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” Закон України “Про порядок обрання на посаду і звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”).

Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана на кафедрі історії та теорії держави і права правничого факультету національного університету “Острозька академія”, обговорена на засіданні кафедри 31 серпня 2004 року. Окремі питання дисертації доповідались на щорічних підсумкових наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів Національного університету “Острозька академія” у 2001,2002, 2003,2004 роках; неодноразово на засіданні кафедри історії та теорії держави і права правничого факультету Національного університету “Острозька академія”; на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” 20 квітня 2002, 23 квітня 2003 року, 21 травня 2004 року в м. Острог.

Регіональні міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання що до забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” в юридичному інституті Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника 16 квітня 2004 року в м. Івано-Франківську, Міжнародній науково-практичній конференції “Судова-правова реформа в Україні: проблеми і перспективи” в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича 26-28 травня 2004 року.

За результатами дослідження сформульовано та подано до Верховної Ради України пропозиції по вдосконаленню Конституції України, проекту Закону України “Про судоустрій України” 26 березня 2004 року.

Публікації. За результатами дослідження автором видано навчальний посібник “Судова влада в Україні” з грифом Міністерства освіти і науки України “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів”, опубліковано 17 одноосібних наукових статей, в тому числі11 – у фахових наукових виданнях, затверджених ВАКом України, а також в тезах наукових повідомлень.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють вісім підрозділів, висновків, переліку нормативних актів та використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінок, в тому числі список використаних джерел на 14 сторінках, який складається з 208 найменувань та додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються теоретична та емпірична бази дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, висвітлюються її мета і завдання, об’єкт і предмет, методологічна основа, розкриваються наукова новизна дисертації та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наводяться відомості про апробацію результатів дослідження, публікації дисертанта за темою дослідження.

Розділ 1 “Становлення та реформування місцевих загальних судів, як суб’єктів судової влади” складається з трьох підрозділів. Його завданням є визначення змісту судової діяльності, визначення ролі і місця судової влади в суспільстві, а також її суті. Розкриття її інститутів, принципів, символів та функцій судової влади. Висвітлення механізму становлення і реформування місцевих загальних судів, як суб’єктів судової влади в аспекті проведення судово-правової реформи.

У підрозділі 1.1 “Поняття судової влади, її суть і функції” висвітлюється роль у становленні та розвитку ідеї судової влади класиків світової державно-правової думки: Аристотеля, Монтеск’є Ш., Райза Ч., а також вітчизняних вчених Грошевого Ю.М., Сташиса О., Тація В.Я., Погорілка В.Ф., Тодики Ю.М., Гуценко К.Ф., Ковальова М.А., Євдокимова В.О., Юлдашева О.Х., Маляренка В.Т., Мурашина О.Г., Безнасюка О., Рустамова Х., Марочкіна М.Е., Сибільової О.Б., Смородинського В.С.

У працях згаданих авторів, а також в ряді історичних джерел дисертант знаходить цінні вказівки про необхідність виділення судової влади в окрему і незалежну гілку влади нарівні із законодавчою та виконавчою владою, її роль для суспільного розвитку, розв’язання суспільних конфліктів, необхідність її легалізації та легітимації, здійснення на засадах професійності, узгодження судової діяльності з правом.

Дисертант простежує наступність державно-правової думки про судову владу, розвиток ідей про владну природу судової діяльності, спочатку суто функціональну, а пізніше і організаційно-правову, її відокремленість від інших владних інститутів держави, визначальних функцій та принципів судової влади, судового правозастосування.

Важливе значення має висновок про те, що функції судової влади не є вичерпними і сталими, а судова влада з розвитком суспільства може набувати ряд нових функцій.

Проведений науковий аналіз складу влади стає основою для розкриття владної природи судової системи цілому і місцевих загальних судів зокрема.

У підрозділі 1.2”Правовий статус місцевих загальних судів та суддів”у вказаному підрозділі дисертант розкриває поняття статусу місцевих загальних судів та їх суддів. На підставі аналізу законодавства, що регулює статус суддів місцевих загальних судів дисертантом зроблено висновок, що ще не в повній мірі в цих правових нормах чинного законодавства України знайшли відображення правові гарантії які забезпечують незалежність і недоторканість суддів місцевих загальних судів.

Так зокрема дисертантом запропоновано вдосконалення механізму підбору, підготовки та підвищення кваліфікації суддів, зміну порядку їх призначення на адміністративні посади.

Проаналізовано особливості статусу суддів місцевих загальних судів, так зокрема проголошений в ст.129 Конституції України принцип незалежності суддів: “Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону” та ст.14 Закону України “Про судоустрій України”, може залишитися просто декларацією, якщо він не буде підкріплений реальними нормами кримінального, адміністративного та цивільного права вважає дисертант.

Відомо, що складовими частинами цих правових гарантій у відповідності до п.7 ст.14 Закону України “Про судоустрій України” є: особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваність суддів та їх недоторканість; порядок здійснення судочинства, встановлений процесуальним законом, таємниця постановляння судового рішення; заборона втручання у здійснення правосуддя; відповідальність за неповагу до суду чи судді; особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановлений законом; належне матеріальне та соціальне забезпеченням суддів; функціонування органів суддівського самоврядування.

Дисертант аналізуючи правові норми, що гарантують незалежність місцевих загальних судів та їх суддів вважає, що процедура здійснення правосуддя повинна бути захищена від будь-якого втручання і виділяє зовнішній і внутрішній рівень такої незалежності.

Вважає, що внутрішній рівень незалежності судової влади обумовлює, з одного боку, діяльність суду по здійсненню правосуддя, а з іншого – статутні (судоустрійні) гарантії суддів. Характеризуючи даний рівень, відзначає, що процедура здійснення правосуддя повинна бути захищеною від будь-якого втручання, а тому повинні бути створені необхідні умови для справді незалежного розгляду справ судом.

Зовнішній рівень незалежності судів в основному охоплює незалежність від органів виконавчої влади і розглядається в трьох аспектах – це судове управління; призначення суддів місцевих судів та голів цих судів органами виконавчої влади; особлива організація фінансування судів.

Проаналізовано інститут суддівського самоврядування і його роль в організації та функціонуванні місцевих загальних судів і позначено наявні прогалини в правозастосовчій практиці.

Ці ніби незначні на перший погляд правові колізії в реалізації конституційних положень про суддівське самоврядування Закону “Про судоустрій України” на практиці породили ряд невизначеностей в роботі голів місцевих судів, звузили до мінімуму їх компетенцію в організації роботи суду і при цьому одночасно посилити їх відповідальність.

Також дисертантом досліджено процес реалізації міжнародно-правових стандартів що до статусу суддів місцевих загальних судів в Україні, зокрема положень Європейської Хартії про закон “Про статус суддів”

Хоча положення Європейської Хартії про закон “Про статус суддів” носять рекомендаційний характер однак вони мають враховуватися європейськими країнами в законодавстві про статус суддів з метою забезпечення найвищого рівня гарантій у конкретних формулюваннях разом з тим вважає дисертант в національні закони не можуть вноситися зміни, спрямовані на зниження рівня гарантій, уже досягнутих у відповідних країнах.

У підрозділі 1.3. “Становлення місцевих загальних судів, як суб’єктів судової влади та основної ланки правосуддя” спираючись на історичні документи, наукові роботи минулих часів, у тому числі ті, що раніше не досліджувалися, дисертант простежує виникнення, становлення та розвиток місцевих загальних судів, як суб’єктів судової влади і первинної та найбільш чисельної ланки судочинства.

Сучасність не можна зрозуміти без історії. Аналіз історичної літератури переконує в тому, що теоретичне і прикладне вирішення сучасних проблем становлення судової влади в цілому і місцевих загальних судів зокрема в Україні залежить від переосмислення висновків науки минулого.

В історії становлення судочинства в Україні дисертант виділяє такі періоди:

судочинство часів Київської Русі; судочинство періоду Запорозької Січі; судова система України в складі Російської імперії; судова влада і судочинство періоду Центральної Ради УНР та Директорії; судова система УРСР в складі СРСР; судова влада незалежної України на сучасному етапі.

Концепція судово-правової реформи, схвалена Верховною Радою України 28 квітня 1992 року серед основних завдань передбачає перебудову судової системи в цілому і місцевих загальних судів, як первинної ланки цієї системи зокрема. Однак не дивлячись на ці заходи, Україна досі не має відповідного дійсності офіційного програмного документа щодо подальшого розвитку та реформування судової системи, який відповідав би вимогам сьогодення. Проблема реформування судової системи України полягає в намаганні створення чотирьохступеневої судової системи, яка не відповідає європейським стандартам.

Питання правового визначення організації та діяльності судової системи в цілому і місцевих загальних судів зокрема ще потребує глибокого наукового аналізу та оцінки, а тому дисертант вважає передчасною констатацію успіхів вітчизняної правотворчості у цій сфері.

Вимога реформування та зміцнення судової системи міститься в документах, що передбачають умови вступу України в ЄС. Важливим кроком у цьому напрямку безперечно є прийняття Верховною Радою України Закону України “Про судоустрій України” 7 лютого 2002 року.

Але незважаючи на позитивну роль названого закону, за висновками експертів Ради Європи, ряд його положень не відповідають європейським стандартам як в частині побудови системи судів, так і організації судової влади, елементи яких дублюють одне одного, є нечіткими, занадто складними, розпорошеними по вертикалі і горизонталі, непрозорими і тому потребують вдосконалення.

Тому основними завданнями судової реформи на найближчий час є приведення чинного законодавства у відповідність до Конституції, прийняття нових законів в яких повинні бути реалізовані всі конституційні норми (про апеляційний суд, про суд присяжних, про утворення спеціалізованих судів та ін.); налагодження фінансування діяльності судових органів та ін.

Дисертантом судово-правова реформа характеризується як система заходів, спрямованих на забезпечення і підвищення ефективності судової системи. Ним досліджуються проблеми судово-правової реформи в Україні, аналізуються причини їх виникнення і шляхи їх розв’язання. Висвітлюється органічний зв’язок між теоретичними проблемами судової влади, які знайшли відображення в дослідженні, і практичними проблемами реформи.

У розділі 2 “Організація роботи місцевих загальних судів: теоретичні та практичні проблеми” дисертант зосереджує увагу на проблемах організації роботи місцевих загальних судів, як суб’єктів судової влади в Україні та вдосконалення організації діяльності цих судів в аспекті здійснення судово-правової реформи.

У підрозділі 2.1 “Поняття та сутність організації роботи місцевих загальних судів” дисертант розкриває поняття та сутьність організації роботи місцевих загальних судів.

Зупиняється на теоретичних та практичних питаннях оргапнізації їх роботи.

Особлива увага приділяється дослідженню повноважень голови місцевого загального суду (його заступника) на якого покладається здійснення організації керівництва діяльності місцевого загального суду.

Автор вважає, що голова даної судової ланки повинен бути включений до кола суб”єктів, що мають право ініціювати дисциплінарну відповідальність суддів як особа на яку покладається персональна відповідальність за належну організацію роботи суду і своєчасний розгляд справ.

Автор розглядає різноманітні засоби управління трудовим колективом, серед яких одне із основних місць займає планування роботи суду, підбір та розстановка кадрів, матеріальне та моральне стимулювання працівників суду, створення належного психологічного клімату в колективі, нормування праці, культура поведінки в суді та інше.

У підрозділі 2.2. “Функціональний розподіл обов”язків між суддями та іншими працівниками місцевих загальних судів” зосереджено увагу на проблемах які мають місце в організації та функціонуванні місцевих загальних судів.

Однією із головних проблем організації діяльності місцевих судів на думку дисертанта є раціональний розподіл обов”язків серед суддів та інших праціваників місцевого міжгалузевого суду.

Особливість такого розподілу обумовлюється специфікою структури місцевого суду – так з однієї сторони він складається із адміністративного апарату на чолі з головою суду, який зобов’язаний забезпечити повноцінне функціонування цього судового органу і стосунки тут будуються за принципом підпорядкованості відповідних посадових осіб адміністратору- голові суду.

А з іншої сторони це відправлення правосуддя суддями місцевого суду з дотриманням конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості з боку судового адміністратора.

Дисертант звертає увагу, що ефективність організації управління в системі місцевих загальних судів залежить в першу чергу від обсягу управлінських повноважень, яким наділений голова такого суду.

Адже від керівників цієї низової ланки судової влади, яка складає основу судової системи країни в першу чергу залежить своєчасність і оперативність відправлення правосуддя.

На підставі вивчення та аналізу чинного законодавства, практичної діяльності робиться висновок про необхідність розширення повноважень голів місцевих загальних судів.

Особливе місце у вказаному підрозділі надається аналізу роботи і діяльності апарату місцевих загальних судів, законодавчого закріплення повноважень і функцій його працівників в зв’язку з чим дисертантом пропонується проект Положення про функціональні обов’язки працівників апарату та судових розпорядників.

У підрозділі 2.3.“Організаційне забезпечення діяльності місцевих загальних судів України” дисертантом приділяється роботі державної судової адміністрації– органу виконавчої влади, що забезпечує організацію діяльності місцевих загальних судів.

В зв”язку з чим дисертант вбачає необхідність реорганізувати державну судову адміністрацію в управління судової адміністрації Верховного Суду України, вивівши його із підпорядкування виконавчої влади і створити низові структури даного управління.

Пропонує розробити “Концепцію вдосконалення організації та діяльності місцевих загальних судів на 2005-2010 роки” якою передбачити ряд заходів по вдосконаленню роботи місцевих загальних судів в напрямку їх незалежності та самостійності в зв’язку чим пропонує:

-

-

-

-

Важливою проблемою організаційного забепечення діяльності місцевих загальних судів є відсутність Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах. З метою усунення вказаних проблем дисертантом розроблено проект цього важливого документу.

У підрозділі 2.4.“Проблеми реалізації міжнародно-правових стандартів в діяльності місцевих загальних судів України” дисертантом досліджено процес реалізації міжнародно-правових стандартів в діяльності місцевих загальних судів в Україні.

Взявши курс на європейський демократичний шлях розвитку необхідно прикласти максимум зусиль для того, щоб діяльність судової системи України в цілому і місцевих загальних судів зокрема відповідала б європейським стандартам.

Одним із таких важливих стандартів є право на справедливий судовий розгляд закріплене в ст.6 Конвенції “Про захист прав і основних свобод людини,” прийнятої в м. Римі 4 листопада 1950 року

Процесуальними гарантіями, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, що закріплені в ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини є:

доступ до суду та право на виконання рішення суду; розгляд справи судом, створеним відповідно закону; розгляд справи безстороннім і неупередженим судом; розгляд справи в розумні терміни; відкритість процесу та публічність проголошення суду.

На підставі аналізу законодавства, що регулює організацію і функціонування місцевих загальних судів дисертантом зроблено висновок, що ще не в повній мірі в цих правових нормах знайшли відображення процесуальні гарантії які закріплені в ст.6 Конвенції.

Так зокрема дисертантом запропоновано диференційований порядок сплати державного мита при зверненні до суду у відповідності до річного прибутку особи яка звертається до суду, пропонується збільшення процесуальних строків розгляду справ в місцевих загальних судах.

До проблем організації роботи судів автор відносить нереальні строки розгляду справ пердбаченні чинним законодавством, відсутність спеціалізації по розгляду справ серед суддів місцевих загальних судів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і по-новому вирішені наукові завдання, що полягає у вивченні і дослідженні сутності правового забезпечення функціонування і організації місцевих загальних судів.

Головними науковими і практичним результатами роботи є наступні висновки:

1. Підсумовуючи дослідження питань організації і функціонування місцевих загальних судів загальної юрисдикції в аспекті здійснення судової реформи в Україні дисертант вбачає ряд правових, економічних, соціологічних проблем в організації та функціонуванні місцевих загальних судів і з метою їх усунення дисертант вважає за необхідне законодавчо закріпити обрання суддів на адміністративні посади голови апеляційного суду – конференцією суддів, а голови місцевого суду – загальними зборами суддів.

2. Реорганізувати державну судову адміністрацію в управління судової адміністрації Верховного Суду України, вивівши його із підпорядкування виконавчої влади і створити низові структури даного управління.

3. Розробити “Концепцію вдосконалення організації та діяльності місцевих загальних судів на 2005-2010 роки” якою передбачити ряд заходів по вдосконаленню роботи місцевих загальних судів в напрямку їх незалежності та самостійності в зв’язку чим:

-

-

-

-

-

-

-

-

4. Розробити Інструкцію про порядок ведення діловодства в місцевих загальних судах.

5. Розробити Положення про функціональні обов’язки працівників апарату суду та судових розпорядників де передбачено функціональні обов’язки кожного працівника апарату місцевого загального суду;

6. Законодавчо передбачити конкурсний відбір кандидатів для призначення на посаду судді місцевого суду і розробити Положення про конкурсні комісії суддів.

7. Переглянути правові норми, які регулюють компетенцію органів суддівського самоврядування і привести їх у відповідність до Конституції України, зокрема:

-

-

-

8. Реалізовуючи міжнародно-правові стандарти що до статусу суддів місцевих загальних судів в законодавстві України слід в першу чергу враховувати вимоги Європейської Хартії про закон “Про статус суддів.”

Разом з тим на думку дисертанта основною проблемою реалізації міжнародних правових стандартів що до статусу суддів в законодавстві України є положення хартії, що при прийнятті нових законів або внесенні змін в чинне законодавство не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

З метою усунення порушень даної міжнародно-правової норми дисертант вважає за необхідне:

-

-

-

-

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Штогун С.Г. Судова реформа – шлях до вдосконалення захисту прав і свобод людини і громадянина // Право України. — 2002. — № 8. — С.34–37.

2. Штогун С.Г.Проблеми правових гарантій незалежності суддів в Україні. // Право України. — 2003. — № 3. — С.42–45.

3. Штогун С.Г. Оскарження дій прокурора в суді, як гарантія незалежності суду в Україні. Тези доп. та наук. повідомлень. // Наукові записки. Серія “Право” Матеріали наукової конференції “Проблеми державотворення, захист прав людини в Україні та політична реформа” 20.04.2003 р. – Острог, НУ “ОА”, 2003. – С.60-67;

4. Штогун С.Г.Оскарження дій прокурора в суді. // Вісник прокуратури. – 2003. – № 9. – С.100–103.

5. Штогун С.Г.Оскарження дій прокурора в суді: проблемні питання. // Право України. – №12. – 2003 – С.60-63.

6. Штогун С.Г. Судова реформа чи криза судової системи? // Прокуратура Людина Держава. – 2004 - №1. – С .99.

7. Штогун С.Г. Становлення суду присяжних. // Прокуратура Людина Держава. – 2004 - №3. – С .99.

8. Штогун С.Г. Судова влада в Україні. Навчальний посібник. – Острог, 2003. – 178.

9. Штогун С.Г.Суддівське самоврядування як конституційна гарантія незалежності та недоторканості суддів. // Право України. – 2004. – № 6. – С. 18-

10. Штогун С.Г. Правові проблеми реформування місцевих загальних судів. Тези доп. та наук. повідомлень. // Наукові записки. Серія “Право.” Матеріали всеукраїнської наукової конференції “Проблеми державотворення, захисту прав людини в Україні” 21-22 травня 2004 року – Острог, НУ “ОА”, 2004. – С.344-353;

11.Штогун С.Г.Правові проблеми діяльності органів суддівського самоврядування в Україні.Тези доп. та наук. повід.//Збірник наукових статей. Випуск ХІІ.”Плай”.Івано-Франківськ,,2004,.- С.49-54.

12.Штогун С.Г. Реформування судової влади в сучасних умовах.//Вісник Верховного Суду України№8(48).-С.33-35

13. Штогун С.Г. Судова реформа наполовину.// Урядовий кур’єр. – 2001. – №156. – С.5

14. Штогун С.Г.Судова влада в контексті перемін. // Урядовий кур’єр. – 2003. – №75. – С.3

15. Штогун С.Г. На шальках адміністративного суду. // Урядовий кур’єр. – 12.02. 2004. – №27 – С. 16

16. Штогун С.Г. Военные суды – за и против. // Юридическая практика №20(334), 18 мая 2004 г. –С.8.

17. Штогун С.Г. Військові суди: за і проти // Урядовий кур’єр. – 1.07. 2004. – №121. – С. – 16

18. Штогун С.Г. Ностальгія по нагляду за судами. // Урядовий кур’єр. – 19.08.