ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

Сєряков Сергій Олегович

УДК 94(477) “16”: 271,5: 37

ЄЗУЇТСЬКЕ ШКІЛЬНИЦТВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

Спеціальність 07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Олійник Микола Миколайович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри історичних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Греченко Володимир Анатолійович, Національний універси-тет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, начальник кафедри історії державності України;

кандидат історичних наук, доцент

Рябченко Ольга Леонідівна, Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України, доцент, завідувач кафедрою історії та культурології.

Провідна установа - Донецький національний університет (кафедра історії України),

Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк.

Захист відбудеться 28 травня 2004 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія IV-65.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

Автореферат розісланий 28 квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пугач Є.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Логічним наслідком здобуття Україною незалеж-ності і обрання курсу на створення демократичного суспільства стало реформування вітчиз-няної системи освіти. Ефективне проведення таких перетворень вимагає врахування історичного досвіду розвитку шкільної справи в Україні. В цьому зв’язку значний інтерес викликає діяльність на її терені єзуїтських навчальних закладів, які в останній чверті XVI – третій чверті XVIII ст. були впливовими чинниками місцевого освітньо-культурного життя. Вивчення цього неоднозначного явища дозволить, з одного боку, інтеґрувати до українсько-го шкільництва прогресивні здобутки єзуїтської педагогіки, з іншого – запобігти появі у вітчизняній освіті негативних рис, що були характерні для навчальних закладів ордену.

В цьому зв’язку особливий інтерес викликає друга половина XVII cт., коли відбулося погіршення освітнього рівня українських єзуїтських шкіл. Дослідження даного явища має не лише суспільне, але й наукове значення. Зокрема, встановлення глибини якісного регре-су місцевих навчальних закладів ордену у другій половині XVII ст. дозволить визначити ступінь їх спроможності до ретрансляції західної культури. Вивчення цього питання, як і взагалі - історії українських єзуїтських шкіл, є актуальним також з точки зору обраного на-шою державою курсу на євроінтеґрацію. Адже реалізація останнього є неможливою без урахування досвіду взаємодії західноєвропейської цивілізації і православного середовища. Історія єзуїтської освіти в Україні у другій половині XVII cт. уособлює складну сутність та-ких стосунків – поєднання мирного контакту з ворожим ставленням до іншого культурного світу. З одного боку, йдеться про поширення єзуїтськими школами на українських землях Речі Посполитої здобутків західноєвропейської культури, з іншого – про перманентне ни-щення з 1648 р. православними мешканцями України місцевих осередків ордену.

Незважаючи на очевидну актуальність вивчення проблематики дисертації, вона досі майже не привертала увагу вітчизняних науковців. Подібне явище можна пояснити тради-ційно підозрілим ставленням православного середовища до католицизму і характерним у радянські часи сприйняттям церкви як несуттєвого чинника культурного життя. Доцільність подолання цих стереотипів у період глобалізації і звільнення нашого суспільства від атавіз-мів тоталітарного мислення вимагає, серед іншого, й відмови від нехтування всебічним дос-лідженням діяльності навчальних закладів “Товариства Ісуса”. Все це й обумовило наше звернення до вивчення історії єзуїтського шкільництва на українських землях Речі Поспо-литої у другій половині XVII ст.

Зв’язок дисертації з науковими програмами. Робота виконана в межах науково-дос-лідницької теми Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди “Історія світової і вітчизняної системи освіти”.

Об’єктом дослідження є навчальні заклади ордену єзуїтів на українських землях Речі Посполитої у другій половині ХVII cт.

Предметом дослідження є зміни у зовнішніх умовах існування, матеріальному забез-печенні та структурі освіти українських шкіл ордену, їх учнівське середовище і якість про-фесійної підготовки викладачів, а також - науково-культурний потенціал місцевих осередків єзуїтської освіти.

Хронологічні межі дисертації охоплюють період з 1648 р. до 1700 р. Обрання такої нижньої хронологічної межі пояснюється тим, що 1648 р. розділяє якісно різні епохи історії єзуїтського шкільництва в Україні. Період до Національно-визвольної війни українського народу характеризується послідовним розширенням сфери освітньої діяльності “Товариства Ісуса” в цьому регіоні. Натомість в 1648 р. спостерігається різке скорочення кількості укра-їнських шкіл ордену, а в подальшому - перевага негативних і застійних явищ у розвитку їх структури освіти та зниження якісного рівня цих навчальних закладів. Впродовж останньої чверті XVII ст. триває подолання даної кризи у розвитку єзуїтського шкільництва на укра-їнських землях Речі Посполитої. Цей процес припиняється з початком Північної війни, що й обумовило обрання 1700 р. за верхню хронологічну межу роботи.

Територіальні межі дослідження включають українські етнічні землі у складі Речі Посполитої, на яких у другій половині XVII ст. знаходилися школи Польської єзуїтської провінції. За рамками дослідження залишаються освітні заклади ордену на українських етнічних землях Австрійської і Литовської провінцій “Товариства Ісуса”.

Мета дисертації полягає у комплексному дослідженні стану єзуїтського шкільництва на українських землях Речі Посполитої у другій половині XVII cт. Для досягнення постав-леної мети автором були визначені такі конкретні наукові завдання:

- прослідити залежність змін у структурі освіти місцевих шкіл ордену у другій полови-ні XVII cт. від зрушень у економічному стані відповідних єзуїтських осередків та зовнішніх умовах їх існування;

- здійснити комплексне вивчення тодішнього учнівського середовища місцевих освіт-ніх закладів ордену, дослідивши вік, категорії, соціальний і конфесійний склад вихованців, форми їх корпоративних об’єднань та позанавчальне життя;

- з’ясувати ступінь професійної дієздатності викладачів українських шкіл “Товариства Ісуса” у другій половині XVII cт., проаналізувавши зміни у рівні їх інтелектуальної підго-товки і педагогічного досвіду;

- виявити конкретні чинники змін цих показників, встановивши співвідношення ролі у цьому процесі об’єктивних і суб’єктивних детермінант;

- проаналізувати стан бібліотек, бурс музикантів і публічно-актової діяльності укра-їнських осередків єзуїтської освіти у другій половині XVII cт., з’ясувати їх значення у міс-цевому культурному житті;

- класифікувати творчу спадщину викладачів українських навчальних закладів ордену у другій половині XVII cт., з’ясувати пріоритетні і другорядні сфери їх науково-культурної діяльності.

Теоретико-методологічною базою дослідження стали принципи: 1) історизму, який дозволив вивчити діяльність українських єзуїтських шкіл у другій половині XVII cт., врахо-вуючи історико-культурні умови їх існування; 2) об’єктивності, що дав можливість, на ос-нові неупередженого аналізу числених фактів, виявити закономірності, які були характерні для розвитку освітніх закладів ордену на українських землях Речі Посполитої у другій поло-вині XVII cт.; 3) системності, що дозволив розглядати окремі аспекти проблематики дисер-тації як елементи цілісності, які є тісно пов’язані між собою. Реалізація цих принципів здійснювалася автором насамперед через застосування спеціально-історичних методів нау-кового дослідження: 1) проблемно-хронологічного, який дозволив комплексно вивчити усі головні аспекти історії українських шкіл ордену у другій половині XVII cт.; 2) методу періодизації, що дав змогу виділити у розвитку навчальних закладів “Товариства Ісуса” в Україні у другій половині XVII cт. кілька якісно різних етапів; 3) описового, що надав мож-ливість детально з’ясувати зміст складових єзуїтської освіти; 4) історико-системного, який дозволив дослідити українські навчальні заклади ордену в якості елементів цілісної струк-тури, функціонування якої обумовлюється дією спільних детермінант; 5) порівняльно-хро-нологічного, який дав можливість співставити результати, досягнені на різних етапах змін, що тривали в єзуїтському шкільництві на українських землях Речі Посполитої у другій по-ловині XVII cт.; 6) історико-порівняльного, який дав змогу співставити ці зрушення з син-хронними змінами в інших регіонах Речі Посполитої чи Польської провінції ордену; 7) персонологічного, що дозволив з’ясувати обсяги і структуру науково-культурного спадку педагогів українських єзуїтських шкіл у другій половині XVII cт. Окрім того, при написанні даної роботи були використані методи статистичного аналізу, класифікації і реконструкції. Перший з них застосовувався при вивченні тенденцій у змінах рівня освіченості і професій-ного досвіду викладачів українських шкіл ордену. Другий - при виділенні якісно різних груп місцевих єзуїтських педагогів. Третій – при встановленні динаміки розвитку у другій половині XVII cт. в українських осередках ордену бібліотек, конгрегацій учнів, бурс бідних і музикантів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому:

- єзуїтська освіта вперше вивчається в таких хронологічних і територіальних межах;

- на основі використання широкого кола джерел до наукового обігу введено нову ін-формацію про структуру освіти українських шкіл ордену, їх науково-культурну діяльність, учнівський і викладацький склад, матеріальне підґрунтя;

- вперше доведено наявність тісного зв’язку між зовнішніми умовами існування укра-їнських єзуїтських осередків у другій половині XVII cт., рівнем їх добробуту і характером змін у структурі освітньої діяльності. Вперше здійснено спробу визначити соціальний і кон-фесійний склад учнів місцевих шкіл ордену у другій половині XVII cт.;

- здійснено класифікацію єзуїтських викладачів;

- вперше досліджено ступінь професійної дієздатності педагогів українських шкіл ор-дену у 1648-1700 рр. шляхом аналізу змін у рівні їх освіченості і професійного досвіду, з’ясовані конкретні детермінанти цих показників, зроблено висновок про співвідношення впливу на них об’єктивних і суб’єктивних чинників;

- було вперше проаналізовано динаміку розвитку бібліотек, бурс музикантів і публіч-но-культурної діяльності українських осередків єзуїтської освіти у другій половині XVII cт.;

- вперше, на основі класифікації творчої спадщини членів “Товариства Ісуса”, які у другій половині XVII cт. викладали в українських школах ордену, визначені пріоритетні і другорядні сфери їх науково-культурної діяльності.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що вона сприятиме поглибленню наукового вивчення історії західних культурних впливів в Україні і розвитку освіти на її терені у другій половині ХVІІ ст.; її матеріали можуть бути використані при викладанні навчальних курсів з історії України і Польщі, спецкурсів з історії католицької церкви і гума-ністичної освіти, при підготовці узагальнюючих наукових праць з вітчизняної і всесвітньої історії, курсових і дипломних робіт; вивчення прогресивного досвіду навчальних закладів ордену може бути використаним у процесі реформування української системи освіти.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації допо-відалися й обговорювалися на конференціях молодих вчених: “Актуальні проблеми вітчиз-няної та всесвітньої історії” (Харків, 27-28 квітня 2000 р.) і “Українська історична наука до десятої річниці незалежності” (Харків, 19-20 квітня 2001 р.); регіональних науково-теоре-тичних конференціях: “Християнські старожитності Лівобережної України” (Полтава, 5-6 січня 2000 р.) та “Історична пам’ять і самосвідомість українського суспільства на межі тися-чоліть” (Харків, 23-24 травня 2000 р.); на міжнародних конференціях: “Освіта і доля нації” (Харків, 2-3 грудня 1999 р.), “Києво-Могилянська академія в історії України” (Київ, 11-13 жовтня 2000 р.), “Краєзнавство-2001” (Харків, 17 квітня 2001 р.), “Україна і Польща у світо-вій історії: політика, економіка, культура” (Острог, 29 травня 2002 р.). Основні наукові ре-зультати дослідження знайшли відображення у семи статтях, надрукованих у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з історичних наук.

Структура дисертації. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літера-тури і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок машинопису, із них 196 – основного тексту. Список використаних джерел та літератури включає 231 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність обраної теми, визначається її зв’язок з науковими програмами, формулюються об’єкт і предмет дослідження, обґрунтовуються його хроно-логічні і територіальні межі, з’ясовується мета, конкретні завдання і наукова новизна дисер-тації, дається характеристика апробації отриманих результатів та структури роботи.

Перший розділ дисертації - “Історіографія, методологічна та джерельна база дос-лідження”- поділяється на два підрозділи. В першому з них аналізується історія вивчення даної проблеми. Початок цьому процесу поклали єзуїти XVIII ст. (К. Нєсіцький, Я. Бєльсь-кий, Ш. Майхровіч і ін.), у працях яких було наведено низку відомостей щодо діяльності українських шкіл ордену у другій половині XVII ст.11 Niesiecki K. Herby y familie rycerskie, tak w Koronie jako y Wielkiem Xiкstwie Litewskim zebrane. - Lwуw, 1728. - S. 107 i ін.; Bielski J. Widok krуlestwa Polskiego ze wszystkimi woiewodztwami, xiкstwy y ziemiami, monarchami y monarchiniami. - T. 1. - Ksiкga 1. - Poznaс, 1763. - S. 193, 194, 213, 220, 224, 228; Majchrowicz S. Trwaіoњж szczкњliwa krуlestw albo ich smut-ny upadek wolnym narodom przed oczy stawiona na utrzymanie nieoszacowanej szczкњliwoњci swoiey. - Cz. 2. - Lwуw, 1764. - S. 76-77 і ін.. У першій половині ХІХ ст. спостеріга-ється зростання інтересу до дослідження тематики дисертації. Зокрема, починається вивчен-ня “єзуїтського питання” в козацько-польських переговорах і угодах (в працях Є.С. Бандткє і Й. Лєлєвеля), майнового підґрунтя українських осередків “Товариства Ісуса” у 1648-1700 рр. (в роботах Д. Бантиш-Каменського і М. Маркевича), філологічного компоненту орденсь-кої освіти (в монографіях К. Мехежинського і Б.Ф. Трентовського), її структури і норма-тивно-правової бази (в дослідженнях Б.Ф. Трентовського, А. Кжижановського і В. А. Мацейовського), чисельності викладачів, різних аспектів учнівської проблематики (в тому числі - діяльності студентських релігійних конгрегацій) (в роботах Б.Ф. Трентовського і Ю. Мучковського)11 Bandtkie J.S. Krуtkie wyobraїenie dziejуw Krуlestwa Polskiego w dwuch tomach. - T. 2. - Wrocіaw, 1810. - S. 346, 352; Le-lewel J. Dzieje Polski. - Warszawa, 1829. - S. 245, 247; Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. - Київ, 1993. - С. 128; Маркевич Н. История Малороссии. - Т. 1. - М., 1842. - С. 134; Mecherzyсski K. Historya jкzyka іaciсskiego w Polsce. - Krakуw, 1833. - S. 84-86; Тrentowski B. F. Chowanna czyli system pedagogiki narodowej, jako umiejкtnoњci wychowania, nauki i oњwiaty, sіowem wyksztaіcenia naszej mіodzieїy. - Poznaс, 1842. - T. 1. - S. 276-277; T. 2. - S. 864, 866; Krzyїanowski A. Dawna Polska ze stanowiska jej udziaіu w dziejach postкpuj№cej ludzkoњci skreњlona w jubileuszowym Mikoіaja Kopernika roku 1843. - Warszawa, 1844. - S. 35; Maciejowski W.A. Piњmiennictwo polskie od czasуw najdawniejszych aї do roku 1830. - T. II. - Warszawa, 1852. - 986 s.; Muczkowski J. Bractwa jezuickie i akademickie w Krakowie. - Krakуw, 1845. - S. 4.. У першій половині ХІХ ст. також продовжує вивчатися науково-культурна спадщина педагогів українських єзуїтських шкіл (Ф. Бентковським), обставини створення (у 1661 р.) і спроби легітимізації Львівської академії (І. Ходиніцьким), діяльність інших місце-вих осередків ордену (А. Кжижановським)22 Bentkowski F. Historia literatury polskiej. - T. 2. – Warszawa-Wilno, 1814. - S. 335-336, 407, 481-482 i ін.; Chodynicki I. Historya stoіecznego Krуlestw Galicyi i Lodomeryi miasta Lwowa od zaіoїenia jego aї do czasуw teraznieyszych. - Lwуw, 1829. - S. 401-403; Krzyїanowski A. Dawna Polska … - S. 97, 99, 100-102.. Велику роль у дослідженні проблематики даної роботи відіграв Ю. Лукашевич. В його “Історії шкіл” було вперше детально висвітлено зміст єзуїтської освіти і формування економічної бази українських осередків ордену, наве-дено нові відомості про позанавчальне життя їх вихованців і розгляд “справи Львівської академії” на сеймах 1661 і 1662 рр.33 Јukaszewicz J. Historya szkуі w Koronie i w Wielkiem Ksiкstwie Litewskiem od najdawniejszych czasуw aї do roku 1794. - Poznaс. - T. 1., 1849. - S. 158-167, 236-251, 256-258 i ?н.; T. 4., 1851. - S. 47-48, 74-75, 84-87 і ін.. В 1850-60-х рр. значний внесок у вивчення тематики дисертації зробили Л. Урбановський і Ю. Броун, які дослідили біографії і творчий спадок числених викладачів українських шкіл “Товариства Ісуса”44 Urbanowski L. Jezuici w Polsce. - Leszno, 1855. - S. 37-38; Brown J. Biblioteka pisarzуw assystencyi polskiej Towarzystwa Jezusowego powiкkszona dwoma dodatkami, z ktуrych pierwszy zawiera polskie i rossyjskie tіomaczenia, drugi wydania pisa-rzy Towarzystwa Jezusowego do innych assystencyi naleї№cych w Polsce i Rossyi. - Poznaс, 1862. – S. 23, 36, 33, 150-151, 332, 386-387 і ін..

Важливим етапом розвитку історіографії проблеми стали праці С. Заленського 1870-80-х рр.55 Zaікski S. Czy jezuici zgubili Polskк. - Lwуw, 1872. - 394 s.; Zaікski S. OO. Jezuici we Lwowie. - Lwуw, 1880. - 118 s.; Zaікski S. O Sodalisach Maryi. - Krakуw, 1886. - 45 s.. В них розширювалося уявлення про структуру і зміст єзуїтської освіти, підготовку викладачів, конґрегації і культурну діяльність учнів, зовнішні умови існування Львівського колеґіуму у другій половині ХVІІ ст. В 1870-80-х рр. було також розпочато персональне вивчення вихованців українських шкіл ордену (в монографії Т.Є. Стецького), продовжено дослідження творчості їх викладачів (в роботі Ю. Бартошевіча), нормативно-правового під-ґрунтя освітньої діяльності “Товариства Ісуса” і економічної бази Острозького колеґіуму (в працях Я. К. Корвіна-Петровського і О. Левицького)11 Stecki T.J. Јuck staroїytny i dzisiejszy. - Krakуw, 1876. - S. 194; Bartoszewicz J. Historia literatury polskiej potocznym spo-sobem opowiedziana. - T. II // Dzieіa. - T. 2. - Krakуw, 1877. - S. 4; Corvin-Piotrowski J.K. Jezuici. - T. 1. - Krakуw, 1883. - S. 48, 74; Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская // Киевская старина. - 1883. - Т. VII. - C. 344-346, 362-363, 366.. В 1890-і рр. починається вивчення бібліотек українських осередків ордену (в розвідці О. Левицького), рівня регламентованнос- ті навчальних функцій єзуїтів (в монографіях Л. Модзалевського і Ж. Губера), триває роз-робка учнівської проблематики (в роботах Л. Модзалевського, Ж. Губера, Л. Фінкєля і С. Стажинського), вперше здійснюється глибоке і комплексне дослідження історії Львівської школи “Товариства Ісуса” (в праці Л. Фінкєля і С. Стажинського)22 Левицкий О.И. Луцкая старина. - Киев, 1891. - С. 9-11; Модзалевский Л.Н. Очерк истории воспитания и обучения с древнейших до наших времен. - Ч. 1. - СПб., 1892. - С. 287-289; Губер Ж. Иезуиты, их история, учение, организация и практическая деятельность в сфере общественной жизни, политики и религии. - СПб., 1898. - С. 207-208; Finkel L., Starzyсski S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. - Cz. I. - Lwуw, 1894. - 351 s.. Значною подією у роз-витку історіографії проблеми стала монографія С. Заленського “Єзуїти в Польщі”. Вона містила чимало нової інформації про нормативно-правову базу, структуру і зміст освітньої діяльності ордену, підготовку викладачів, конгрегації учнів, науково-культурне значення українських єзуїтських шкіл у другій половині ХVІІ ст., “справу Львівської академії”. Безу-мовною новизною цієї праці стало детальне висвітлення історії всіх колеґіумів і резиденцій, яке поєднувалося втім з незначною увагою до їх навчальної діяльності33 Zaікski S. Jezuici w Polsce. - T. 1. - Lwуw, 1900. - S. 97-117, 122-127; T. 3. - Lwуw, 1902. - S. 153-157; T. 4. - Krakуw, 1905. - S. 169-172, 944-949, 980-983, 1045-1049, 1263-1275 та ін..

На початку ХХ ст. спостерігається зростаюча спеціалізація у вивченні проблематики дисертації. В цей час з’являються перші праці, присвячені її історіографії, діяльності Кам’я-нець-Подільського колеґіуму, історії єзуїтського шкільного театру в Речі Посполитій, рито-ричній спадщині місцевих членів ордену44 Sobieski W. Rola jezuitуw w dziejach Rzeczypospolitej Polskiej (kilka zastrzeїen) // Ateneum. - 1901. - T. 2. - S. 630-671; Za-ікski S. Jezuici w Kamiencu Podolskim // Przegі№d Powszechny. - 1904. - T. 84. - S. 252-270; Janik M. Z dziejуw wymowy w wieku XVII i XVIII // Pamiкtnik literacki. - 1908. - R. VII. - S. 265-277, 431-481; Резанов В.И. К истории русской драмы. Экскурс в область театра иезуитского. - Нежин, 1910.. Істотний імпульс дослідженню тематики нашої роботи дало наближення 250-річчя створення Львівської академії (1911 р.). В зв’язку з цим було опубліковано кілька робіт, в яких доводилося (Л. Фінкелєм) чи заперечувалося (Б. Бар-вінським, Т. Вінковським) створення у 1661 р. при Львівському колеґіумі вищого освіт-нього закладу55 Finkel L. Krуla Jana Kazimierza dyplom erekcyjny Uniwersytetu Lwowskiego z r. 1661 // Ksiкga Pami№tkowa ku uczczeniu 250-tej rocznicy zaіoїenia Uniwersytetu Lw?wskiego przez krуla Jana Kazimierza r. 1661. - T. 1. - Lwуw, 1912. - S. 1-20; Вінковский Т. Йосиф чи Ян Казимір (з нагоди святкування мнимої 250-літної річниці єствованя Львівського Університе-ту). - Львів, 1912. - 50 с.; Барвінський Б. Предтеча університету ім. Франца І у Львові // Записки НТШ. - 1918. - Т. СXXV. - С. 1-41.. Обґрунтовуючи свої точки зору, автори залучили чимало нових відомостей щодо “справи Львівської академії”, попередньої і наступної історії місцевої школи ордену.

Помітний прогрес у вивченні тематики нашої роботи спостерігається у 1918-1939 рр. Провідними напрямками тодішніх досліджень проблематики дисертації були аналіз її історіографії і джерельної бази (С. Віндакієвічем, С. Беднарським, С. Трухімом, Ю. Умінсь-

ким)11 Windakiewicz S. Teatr kollegjуw jezuickich w dawnej Polsce (Rzecz przedstawlona na posiedzeniu Wydziaіu filologicznego dnia 13 marca 1922 roku). - Krakуw, 1922. - S. 14-16; Truchim S. Szkice z historji szkolnictwa. - Serja wtуra. - Warszawa, 1935. - 71 s.; Umiсski J. Najnowsze prace z historji zakonуw w Polsce (De operibus historiam religionum in Polonia spectan-tibus) // Collectanea Theologica. - 1935. - A. XVI. - F. 4. - S. 668-680; Bednarski S. Polonica w archiwach jezuickich // Nauka polska, jej potrzeby, organizacja i rozwуj. - 1935. - T. XX. - S. 141-167., діяльності єзуїтських шкільних театрів (С. Віндакієвічем, В. Перетцем, Р. Скульсь-ким), причин і ознак якісного регресу навчальних закладів ордену в Речі Посполитій у другій половині ХVІІ ст. (С. Беднарським, С. Котом)22 Windakiewicz S. Teatr kollegjуw jezuickich … - 51 s.; Перетц В. Найдавніша згадка про театр на Україні // Україна. - 1924. - Кн. 1-2. - С. 14-15; Skulski R. Z dziejуw teatru jezuickiego we Lwowie // Pamiкtnik literacki. - 1935. - R. XXXII. - z. 3-4. - S. 541-547; Bednarski S. Upadek i odrodzenie szkуі jezuickich w Polsce. - Krakуw, 1933. - S. 27-30, 33-40 і ін.; Kot S. Historja wychowania. - T. 1. - Lwуw, 1934. - S. 267.. Істотні зрушення відбуваються у міжвоєнний період також у вивченні теологічної і філологічної складових єзуїтської освіти, формування її нормативної бази, рівня підготовки викладачів в Польській провінції ордену у другій половині ХVІІ ст., діяльності релігійних конгрегацій учнів українських шкіл “Това-риства Ісуса” 33 Cichowski A. O historji nauk teologicznych w Polsce // Collectanea Theologica. - 1936. - A. XVII. - F. 1-2. - S. 399; Danysz A. Jezuicki kanon lektury staroїytnych autorow // Studia z dziejуw wychowania w Polsce. - Krakуw, 1921. - S. 157-160, 175; Bed-narski S. Upadek i odrodzenie … - S. 44-46, 106-108, 156-164, 170-174 і ін.; Крип’якевич І. Учитель Богдана Хмельниць-кого (Андрій Гонцель Мокрський) // Записки НТШ. - 1922. - Т. CXXXIII. - S. 35-36.. Разом з тим, у 1918-1939 рр. з’являється перша спеціальна праця з історії діяльності єзуїтів в Ярославі (К. Готтфрєда)44 Gottfried K. Jezuici w Jarosіawiu. - Jarosіaw, 1933. - 35 s..

Значні зміни у розвитку історіографії проблематики дисертації відбуваються з почат-ком “холодної війни” і встановленням у Польщі комуністичного режиму. Загальною рисою праць радянських і польських науковців у другій половині 1940-х – першій половині 1950-х рр. (Є. Мединського, М. Даденкова, Л. Курдибахи, Д. Міхнєвіча і ін.)55 Медынский Е.Н. История педагогики. - М., 1947. - 580 с.; Даденков М.Ф. Історія педагогіки. - Київ-Харків, 1947. - 328 с.; Kurdybacha Ј. Dzieje oњwiaty koњcielnej do konca XVIII wieku. - Warszawa, 1949. - 202 s.; Kurdybacha Ј. Humanizm i jezuici. - Јуdџ, 1950. - 42 s.; Kurdybacha Ј. Waіka o њwieckoњж oњwiaty w XVIII wieku. - Lуdџ, 1950. - 41 s.; Даденков М.Ф. Школа на Україні в ХVI-XVII століттях у боротьбі за зміцнення культурних зв’язків українського і російського народів. - Київ, 1954. - 166 с.; Михневич Д. Е. Очерки из истории католической реакции [иезуиты]. - М., 1955. - 408 с. стає вкрай негативна оцінка освітньої діяльності ордену на тлі поверхового висвітлення тематики даної роботи. Лібералізація з 1956 р. внутрішньополітичного життя у ПНР сприяла деверсифікації підхо-дів до вивчення історії шкіл “Товариства Ісуса” на українських землях Речі Посполитої у 1648-1700 рр. В результаті, у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр., поряд з антиєзуїтським напрямком польської історіографії проблеми (праці Я. Тазбіра, К. Піварсь-кого, С. Волошина)66 Tazbir J. Spoіeczno-polityczna rola jezuitуw w Polsce (1565-1660) // Szkice z dziejуw papiestwa. - Warszawa, 1958. - S. 102-144; Tazbir J. Jezuici w Polsce do poіowy XVII w. // Szkice z dziejуw papiestwa. - Warszawa, 1961. - S. 107-153; Piwarski K. Sobуr Trydenski i Jezuici // Szkice z dziejуw papiestwa. - Warszawa, 1961. - S. 53-105; Woіoszyn S. Dzieje wychowania і myњli pedagogicznej w zarysie. - Warszawa, 1964. - 821 s. та ін. в її межах формується альтернативна течія. Для представників остан-ньої (Я. Поплятека, Ю. Леваньського, Х. Фейхта) було характерним зосередження на глибокому і різнобічному дослідженні культурної діяльності освітніх закладів ордену і під-креслення саме позитивних її наслідків77 Lewaсski J. Studia nad dramatem polskiego Odrodzenia. - Wrocіaw, 1956. - 312 s.; Poplatek J. Studia z dziejуw jezuickiego teatru szkolnego w Polsce. - Wrocіaw, 1957. - 225 s.; Feicht H. Muzyka w okresie polskiego baroku // Z dziejуw polskiej kultury muzycznej. - T. 1. - Krakуw, 1958. - S. 157-229..

Посилення у другій половині 1960-х рр. – на початку 1970-х рр. опозиційного до кому-ністичного режиму руху в ПНР на тлі відзначення 1000-річчя хрещення Польщі спричинили появу низки нейтральних і проєзуїтських робіт (Я. Барановського, М. Бєднажа, К. Джимали, Б. Натонського, Я. Оконя, Л. Пєхніка). В них наводилося чимало нових відомостей про шкільні театри “Товариства Ісуса”11 Drzymaіa K. Praca jezuitуw polskich nad ludnoњci№ wiejsk№ w pierwszym stuleciu osiedlenia siк zakonu w Rzeczypospolitej // Nasza Przeszіoњж. - 1964. - T. XX. - S. 72-73; Okoс J. Dramat i teatr szkolny. Sceny jezuickie XVII wieku // Studia staropols-kie. - 1970. - T. XXVI. - S. 322, 324, 326, 333, 338, 364-368 та ін., чисельність викладачів Польської провінції22 Natoсski B. Szkolnictwo jezuickie w Polsce w dobie kontrreformacji // Studia staropolskie. - 1970. - T. XXIX. - S. 314, 322., релігійне виховання учнів освітніх закладів ордену33 Bednarz M. Jezuici a religijnoњж polska (1564-1964) // Nasza Przeszіoњж. - 1964. - T. XX. - S. 159, 189-190., заснування і діяльність “Ярославської матема-тичної школи” та проекти її перетворення у Військову академію44 Baranowski J. O pierwszym projekcie “szkoіy rycerskiej” w Polsce // Sarmatia Artistica. - Warszawa, 1968. - S. 135, 138-140; Piechnik L. Studium matematyczne і projekt Akademii Wojskowej Bartіomieja W№sowskiego // Nasza Przeszіoњж. - 1971. - T. XXXVI. - S. 177-186.. Міцні позиції зберігає у той час в історіографії проблеми і антиєзуїтський підхід. Втім, поряд з ортодоксальними точками зору (Я. Тазбіра, Б. Мітюрова), в його межах формується поміркований напрямок (праці Л. Курдибахи і А. Войтковського)55 Tazbir J. Historia koњcioіa katolickiego w Polsce (1460-1795). - Warszawa, 1966. - 210 s.; Митюров Б.Н. Развитие педаго-гической мысли на Украине в XVI-XVII вв. - Киев, 1968. - 212 с.; Historia wychowania (pod red. Ј. Kurdybachy). - T. 1. - Warszawa, 1967. - 772 s.; Wojtkowski A. Z dziejуw szkolnictwa jezuickiego i pijarskiego w Polsce // Zeszyty Naukowe KUL. - 1966. - R. IX. - nr. 1-2. - S. 99-115.. Він характеризується пошуком генетичних зв’яз-ків між школами “Товариства Ісуса”і попередньою традицією розвитку освіти.

Певний прогрес у вивченні тематики дисертації спостерігається у 1975-1976 рр. Зокре-ма, в цей час було вперше здійснено цілісний аналіз бібліотечної діяльності ордену в Речі Посполитій (в праці Л. Гжебня), проведено комплексне дослідження теологічної складової єзуїтської освіти (в роботі Л. Пєхніка), продовжено вивчення історії українських осередків “Товариства Ісуса” (в статтях Л. Пєхніка і Є. Клочовського)66 Piechnik L. Akademie i uczelnie jezuickie // Dzieje teologii katolickiej w Polsce. - T. II. - Cz. 2. - Lublin, 1975. - S. 51-101; Grzebieс L. Organizacja bibliotek jezuickich w Polsce od XVI do XVIII wieku // Archiwa, Biblioteki i Muzea Koњcielne. - 1975. - T. 30. - S. 223-278; T. 31. - S. 225-281; Кloczowski J. Zakony w diecezji przemyskiej obrz№dku іaciсskiego w XIV-XVIII wieku // Nasza Przeszіoњc. - 1975. - T. XLIII. - S. 27-72; Piechnik L. Jezuickie seminaria diecezjalne w Polsce (1564-1773) // Collectanea Theologica. - 1976. - F. IV. - S. 45-69.. В 1980-х рр. активну роль у розвитку історіографії проблеми починають відігравати радянські науковці. Саме в їх пра-цях вперше повідомляється про низку курсів лекцій, створених в українських єзуїтських осередках у другій половині ХVІІ ст., згадуються відомі учні Львівської школи ордену, визначається чисельний склад бурс для бідних вихованців Острозького і Ярославського ко-леґіумів77 Стратий Я.М., Литвинов В.Д., Андрушко В.А. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Моги-лянской Академии. - Киев, 1982. - С. 325, 326, 328 i ін.; Історія Львова / під ред. В.В. Секретарюка. - К., 1984. - С. 51, 74; Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР с древнейших времен до конца ХVII в. / под ред. Э.Д. Днепрова. - М., 1989. - С. 270.. Значну роль у науковій розробці проблематики дисертації відіграли також джере-лознавча робота К. Лєня і стаття Р. Монтусєвіча з історії єзуїтської риторичної освіти в Речі Посполитій11 Leс K. Rekonstrukcja archiwum dawnego kolegium jezuitуw sw. Jana w Jarosіawiu // Studia z historii koњcioіa w Polsce. - T. VII. - Warszawa, 1983. - S. 227-364; Montusiewicz R. Kultura retoryczna kolegiуw w XVII i pierwszej poіowie XVIII wieku. Rekonesans materiaіowy // Studia staropolskie. - 1984. - T. L. - S. 193-210..

Падіння комуністичних режимів в СРСР і Польщі на тлі зростаючої глобалізації спри-чинили істотні зміни у вивченні історії українських шкіл ордену у другій половині ХVІІ ст. По-перше, мається на увазі перехід до домінування позитивних оцінок їх діяльності22 Див., зокрема, Axer J. Polski teatr jezuicki jako teatr polityczny // Jezuici a kultura Polska. - Krakуw, 1993. - S. 11-22; Іса-євич Я. Освітній рух в Україні XVII ст.: східна традиція і західні впливи // Україна XVII ст. між Заходом та Сходом Єв-ропи. Матеріали I-го українсько-італійського симпозіуму 13-16 вересня 1994. - Київ-Венеція, 1996. - С. 114-132; Obirek S. Dziaіalnoњж kulturalna jezuitуw w Rzeczypospolitej Obojga Narodуw (1564-1668). Prуba syntezy. - Krakуw, 1996. - 65 s.; Obirek S. Jezuici w Rzeczypospolitej Obojga Narodуw w latach 1564-1668. - Krakуw, 1996. - 176 s.; Okoс J. Jezuicka scena religijna w Polsce XVII w. // Dramat i teatr religijny w Polsce. - Lublin, 1991. - S. 73-97; Pelczar R. Szkolnictwo jezuickie w Jarosіawie 1575-1773 r. // Nasza Przeszіoњж. - 1995. - T. LXXXIV. - S. 13-47; Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich ziem wojewуdztwa ruskiego (XVI-XVIII w.). - Rzeszуw, 1998. - 305 s.; Puchowski K. Edukacja historyczna w jezuickich kole-giach Rzeczypospolitej 1565-1773. - Gdaсsk, 1999. - 326 s.; Яковенко Н. Латинське шкільництво і “шкільний гуманізм” в Україні кінця XVI – середини XVII ст. // Київська старовина. - 1997. - № 1-2. - С. 11-27., по-друге - залучення науковцями 1990-х рр. числених нових джерел з проблематики дисерта-ції33 Див., зокрема, Paluszkiewicz F. Maіy sіownik jezuitуw w Polsce. - Warszawa, 1995. - 262 s.; Encyklopedia wiedzy o jezui-tach na ziemiach Polski i Litwy. 1564-1995. - Krakуw, 1996. - 882 s.; Pelczar R. Szkolnictwo jezuickie w Jarosіawie … - S. 12-53; Pelczar R. Teatr w kolegiach jezuickich na terenie diecezji przemyskiej w XVI-XVIII wieku // Nasza Przeszіoњж. - 1997. - T. LXXXVII. - C. 167-193; Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich … - 305 s. , по-третє – зростання інтересу до глибокого вивчення різних її аспектів. Свідченням останнього є поява перших енциклопедичних видань з історії ордену на терені Речі Поспо-литої і сучасної Польщі44 Paluszkiewicz F. Maіy sіownik jezuitуw… - 262 s.; Encyklopedia wiedzy o jezuitach ... – 882 s.. Окремі аспекти нашої роботи також активно досліджувалися у 1990-і рр. у монографіях і спеціальних працях. В деяких з них (Н. Яковенко, Я. Ісаєвича) були запропоновані нові уявлення про сутність і генетичні витоки єзуїтської освіти та її роль у культурному розвитку України55 Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні … - С. 124; Яковенко Н. Латинське шкільництво … - С. 18.. Натомість більшість робіт 1990-х рр. з тематики ди-сертації спричинила істотний прогрес у фактологічному вивченні її різних складових. Знач-ні якісні зрушення відбулися у дослідженні зовнішніх умов існування осередків ордену у Кросно, Перемишлі і Ярославі у другій половині ХVІІ ст., тодішньої структури їх освітньої діяльності і економічного стану (в роботах Р. Пельчара)66 Pelczar R. Szkolnictwo jezuickie w Jarosіawie … - S. 13-47; Pelczar R. Rola jezuitуw w їyciu spoіecznoњci pogranicza et-nicznego polsko-ruskiego w okresie 1573-1773 roku // 400-lecie Unii Brzeskiej. Tіo polityczne, skutki spoіeczne i kulturalne. - Czкstochowa, 1996. - S. 131-145; Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich … - 305 s.. Безумовною новизною історіо-графії проблеми в 1990-х рр. стало цілісне вивчення місця історичних знань в єзуїтських школах Речі Посполитої (у працях К. Пуховського)77 Puchowski K. Z dziejуw edukacji historycznej w polskich kolegiach jezuickich (1565-1773) // Horyzonty Wiary. - 1991. - z. 6. - S. 59-85; Puchowski K. Nauczanie historii w polskich kolegiach jezuickich (1565-1773). Zarys problematyki. // Jezuici a kul-tura Polska. - Krakуw, 1993. - S. 279-296; Puchowski K. Edukacja historyczna … - 326 s.. Активно тривало дослідження учнівсь-кої проблематики (в роботах Р. Пельчара, Л. Подгородецького) і творчої спадщини викла-дачів українських освітніх закладів ордену (в працях Ф. Палюшкєвіча, Р. Пельчара і ін.)11 Podhorodecki L. Dzieje Lwowa. - Warszawa, 1993. - S. 85; Pelczar R. Szkolnictwo jezuickie w Jarosіawie … - S. 33-35; Pelczar R. Rola jezuitуw w їyciu spoіecznoњci … - S. 135; Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich ..- S. 110-111, 118-119; Paluszkiewicz F. Maіy sіownik jezuitуw ... - S. 63 i ін.; Encyklopedia wiedzy o jezuitach … - S. 1, 3, 5, 6, 11 і ін.. Помітний прогрес відбувся у вивченні історіографії проблеми (у розвідці А. Сівека), релі-гійних конгрегацій єзуїтських вихованців, бурс для бідних і музикантів (в роботах С. Обірка і Р. Пельчара), діяльності в українських осередках ордену у другій половині ХVІІ ст. біблі-отек (в працях М. Підлипчак-Маєровіч і Р. Пельчара) і шкільних театрів (в статтях Є. Аксе-ра, Л. Корнія, Я. Оконя, Р. Пельчара і М. Сулими)22 Siwek A. Spory o jezuitуw w polskiej historiografii 1795-1918. // Studia historyczne. - 1991. - R. XXXIV. - z. 4. - S. 551-568; Obirek S. Jezuici w Rzeczypospolitej Obojga Narodуw … - S. 67, 83-85; Obirek S. Dziaіalnoњж kulturalna … - S. 35-38; Pel-czar R. Rola jezuitуw w їyciu spoіecznoњci … - S. 134, 135, 140; Pelczar R. Szkolnictwo jezuickie w Jarosіawie … - S. 37-41; Pidіypczak-Majerowicz