Четвертий розділ – “Психотерапія та корекційна робота із самотніми жінками”. У цьому розділі описується психологічна допомога самотнім жінкам. Робота з досліджуваними мала такі етапи:

1. Індивідуальне дослідження структури самосвідомості (комп’ютерний варіант);

2. Обробка даних дослідження, їх аналіз та індивідуальні консультації для самотніх жінок;

3. Психокорекційна робота у вигляді адресної психологічної допомоги: індивідуальна психокорекція з використанням елементів сімейних технік та психоаналізу.

Результати дослідження виявили, що після корекційної роботи образ Я у самотніх жінок став більш адекватним, що відбито у результатах повторного тестування. За допомогою непараметричного критерію Mann – Whitney U Test зафіксовано істотні зміни. Апробація програми показала, що її реалізація дає можливість підвищити самооцінку, зробити її більш адекватною. Різниця між вихідними і кінцевими даними підтверджені статистично достовірними розбіжностями на рівні р < 0,01.

ВИСНОВКИ

У дисертації було проведено теоретичне і експериментальне вивчення та розроблено корекцію образу Я, що базується на підставі виділеної типології жіночої самітності.

1. Сутність жіночої самітності полягає у відчутті жінкою своєї нікчемності, неадекватності і неспроможності у важливій сфері стосунків із протилежною статтю, у нереалізованому материнстві, яке не відбулося або перервалося, а також у незатребуваності себе як особистості. Негативний вплив самітності на жінок полягає в тому, що вони знаходять підтвердження своєї неадекватності, непотрібності, що сприяє зниженню мотивації на успіх, результатом цього може бути стійке відчуття безглуздості існування.

2. Специфічними особливостями образу Я самотніх жінок виступають:

- неадекватність самооцінки, періодами занижена, в інших ситуаціях компенсаторно завищена. Негативна інформація про своє Я або витісняється, що і дозволяє зберегти завищену самооцінку, або ігнорується чи проектується на оточуючих. Власні помилки ці жінки приписують чужим недолікам і переносять у результаті проекції свої негативні якості на оточуючих;

- нестійкість самооцінки, оскільки вона формується ситуативно, відсутні чіткі критерії для самооцінювання, а результат залежить від контактів із протилежною статтю;

- завищений рівень домагань, який залежить від зовнішнього впливу;

- недостатньо критична оцінка ситуації та своєї поведінки, некритичність до своїх недоліків;

- прагнення орієнтуватися на зовнішню оцінку;

- основна потреба – уникнути невдачі, а не досягти успіху;

- дисгармонійність особистості, оскільки вони намагаються орієнтуватися одночасно і на думку оточення, і на внутрішні критерії.

- прагнення демонструвати зовнішню привабливість, здатність ігнорувати міжособистісні ускладнення, недовіра, підозрілість, впевненість у собі, невимушеність, гнучкість у поведінці, рішучість, емоційна незрілість, товариськість (іноді надмірна), бадьорість, відчуття своєї значущості, відсутність незручності, м'якість і сердечність;

- потреба у розумінні, любові, визнанні. Вони прагнуть до спілкування, глибоких і міцних міжособистісних стосунків;

- потреба в захищеності виражена й одночасно фрустрована. Самітні жінки відчувають жаль до себе, почуваються нещасними.

3. Організація життя самотніх жінок має певні особливості, якими є невисокий рівень взаємодії із соціумом, відсутність умінь якісно використовувати інформацію щодо міжособистісного спілкування, використання неефективного способу взаємодії із соціумом – соціального стереотипу, що загалом відбиває неуспішність у побудові особистого життя.

4. Жіноча самітність являє собою відсутність реалізації в сімейно-шлюбній сфері, коли за основу значущих критеріїв було обрано взаємини з чоловіками (або їхня відсутність). Стало очевидним існування шести типів жіночої самітності:

· I тип – “самітність жінки без чоловіка”. Характеризується відсутністю поруч будь-якого чоловіка, взаємин із представниками протилежної статі, причому у жінок одночасно співвідносяться негативні уявлення про чоловіка, сформовані через власну незатребуваність і його неприступність, з бажанням взаємодії з ним;

· II – тип “самітність жінки без конкретного чоловіка”. Визначається відсутністю конкретного чоловіка, з яким складаються стосунки, причому всі інші взаємодії не зменшують і не знижують почуття самітності;

· III тип – “самітність як нерозуміння”. Для жінок цього типу характерна відсутність значущих, позитивних стосунків, взаєморозуміння з чоловіком, що негативно впливає на самооцінку жінки, оскільки формується песимістична оцінка всього попереднього і наступного життя;

· IV тип – “самітність як нереалізованість жінки”. Їх відрізняє власна неспроможність, причину якої вони приписують оточуючим людям, залежність від них, що формує нав'язливу взаємодію;

· V тип – “самітність жінки як матері що не реалізувалася”. В них відсутня реалізація потреби в материнстві, що є важливішою в житті жінки. У цих жінок формується відчуття неповноцінності, нещасності і безвихідності;

· VI тип – “самітність покинутої жінки”. В цьому випадку мають місце розрив стосунків з боку чоловіка, який жінки пояснюють як підтвердження своєї неспроможності, непотрібності і нещасності.

5. Виявлено достовірні розбіжності в особливостях особистості у самотніх і несамотніх жінок. Для самотніх характерна емоційна нестійкість, дисгармонія, дискомфорт, песимізм, хворобливе переживання конфліктів. Виявлено внутрішній конфлікт, який виражається в суперечливому поєднанні високого рівня домагань із спрямованістю до недосяжного ідеалу (великий розрив між реальним та ідеальним Я), що за несприятливих соціальних умов зводить до розвитку психосоматичних розладів, алкоголізму та наркоманії. На відміну від одружених жінок, у самотніх виявляється прагнення бути опікуваною і знайти опору в чоловікові, що суперечить актуальній життєвій ситуації.

6. Міжособистісні стосунки ускладнені, оскільки самотні жінки критично ставляться до оточуючих і підкреслюють їхню слабкість, а також використовують їх для досягнення своєї мети. Ускладнення виражаються в одночасному знецінюванні протилежної статті і залежності від неї, що призводить до збільшення самотності, в нав'язуванні себе оточуючим, залежності від їхньої думки і відгородженості, відчуженості від них, що відбивається у незадоволеній потребі в захищеності.

7. На підставі виділених типів жіночої самітності було розроблено корекційну програму, що включає три основних етапи: попередній, у процесі якого відбувалася ініціація відповідальності за актуальну ситуацію і взаємини, центральний, заснований на корекції образу Я, завершальний – відпрацьовування навичок міжособистісної взаємодії.

8. У результаті застосовування корекції образу Я самотніх жінок виявилися істотні зміни: знизилася ворожість і підозрілість до навколишніх, з'явилося адекватне уявлення про себе, природність і зацікавленість у міжособистісному спілкуванні, що дозволяє нам оцінити корекцію образу Я як головний напрямок у психологічній допомозі людині, що страждає від самітності.

Дослідження дозволило висунути ряд актуальних проблем для подальшої розробки обраної теми. Зокрема, вивчення специфіки переживання самітності чоловіками з урахуванням образу Я, етнічних особливостей, розробки методів, що дозволяють діагностувати схильність до переживання самітності та ін.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Силяева В.И. Женское одиночество: специфика образа Я // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П`ятих Костюківських читань. – К.: Гнозис. – 1998. – Т.III. – С.149-154.

2. Силяева В.И. Психологический анализ экзистенциальных аспектов женского одиночества // Наука і освіта. – 1999. – №№ 3-4. – С.91-95.

3. Сіляєва В.І. Жіноча самотність як психологічна проблема // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 4. – С.33-35.

4. Силяева В.И. Психологические особенности взаимодействия с миром у одиноких женщин // Наукові студії із соціальної та політичної психології. // Зб. статей, АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології. – К.: ТОВ “Видавництво “Сталь””. – 2000. – Вип. 3(6). – С.88-97.

5. Силяева В.И. Особенности аналитической терапии с одинокими женщинами // Наука і освіта. – 2001. – № 4. – С.65-67.

6. Силяева В.И. Проблема женского одиночества в воспитании подрастающего поколения // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. // Матер. Міжнар. Наук. Конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка. – Т. II. – К.: Міленіум. – 2002. – С. 226-228.

7. Силяева В.И. Методы работы с одинокими женщинами в различных школах глубинной психологии // Современный психоанализ. Сборник научных трудов. – К.: “Ваклер”, “Альтерпресс”. – 2002. – С.127-134.

8. Сіляєва В.І. Особливості комунікації самотніх жінок // Актуальні проблеми психології. Том. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2002. – частина 4. – С.59-62.

9. Силяева В.И. Организация жизни у одиноких женщин // Наукові студії із соціальної та політичної психології. // Зб. статей, АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології. – К.: ТОВ “Міленіум”. – 2002. – Вип. 6(9). – С.228-236.

10. Сіляєва В.І. Порівняльний аналіз образа Я самотніх чоловіків і жінок // Актуальні проблеми психології. Том. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. Наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум. – 2003. – частина 9. – С.51-53.

АНОТАЦІЯ

Сіляєва В.І. Психологічне вивчення та корекція образу Я у самотніх жінок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню образу Я у самотніх жінок. Здійснено аналіз самітності як переживання та стану. Зазначено специфіку переживання самітності жінками. У процесі дослідження виявлено специфічні особливості організації життя самотніх жінок, а також вказані особливості прояву соціального інтелекту. Дисертаційне дослідження дає змогу проаналізувати дії з організації власного життя самотніми жінками і визначити їхні проблемні зони. У роботі проаналізовані способи взаємодії самотніх жінок з оточуючими. Виділено типи жіночої самітності, що відбивають причини самітності жінок: “самітність жінки без чоловіка”, “самітність жінки без конкретного чоловіка”, “самітність як нерозуміння”, “самітність як нереалізованість жінки”, “самітність жінки як матері що не реалізувалася”, “самітність покинутої жінки”. Досліджено особливості образу Я самотніх жінок, що належать до певних типів жіночої самітності. Визначено стратегію й тактику психологічної корекції самотнім жінкам. Позначено способи психологічної допомоги конкретним типам самотніх жінок.

Ключові слова: самітність, самотня жінка, організація життя, образ Я, самосвідомість, неадекватна самооцінка, взаємодія з навколишнім світом.

АННОТАЦИЯ

Силяева В.И. Психологическое изучение и коррекция образа Я у одиноких женщин. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Харьковский национальный университет им. В.Н Каразина, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена изучению и коррекции образа Я у одиноких женщин. В работе теоретически обоснованы и экспериментально изучены особенности образа Я, женщин испытывающих одиночество. Установлены причины одиночества, описано состояние и переживание одиночества женщинами. Выявлены следующие типы женского одиночества: “одиночество женщины без мужчины”, “одиночество женщины без конкретного мужчины”, “одиночество как непонимание”, “одиночество как нереализованность женщины”, “одиночество женщины как нереализованной матери”, “одиночество покинутой женщины”. Определены приемы психологической помощи одиноким женщинам.

В работе предлагается анализ философских и психологических исследований одиночества, сравнение различных подходов отечественных и зарубежных ученых. Рассматривается специфика переживания одиночества женщинами. Предложено и определено понятие женского одиночества как ощущение и переживание женщиной невостребованности для противоположного пола, которое основывается на неадекватной и неустойчивой самооценке, и в целом на достаточно противоречивом отношении к себе и соответственно на неадекватном отношении к окружающим. Анализируется переживание одиночества женщинами в семье и в социуме.

Выборка составила 169 одиноких женщин в возрасте от 20 до 45 лет. В контрольную группу вошли замужние женщины, имеющие удовлетворительные отношения с мужьями. В результате исследования было отмечено, что в возрасте от 20 до 30 лет (период переживания одиночества – от 1 года до пяти лет) у женщин причиной одиночества является специфика образа Я. Иная ситуация наблюдается у женщин 40-45 лет (испытывают одиночество более пяти лет) – одиночество становится детерминантой их образа Я.

В диссертационном исследовании выявлены специфические особенности организации жизни у одиноких женщин, выражающиеся в адекватном определении проблемных ситуации и формировании задач по их разрешению в профессиональной сфере, в сочетании со сниженной способностью к выявлению проблем и их разрешению в межличностных отношениях с противоположным полом. Специфика действий, организующих жизнь одиноких женщин, заключается в различиях между декларируемыми и осуществляемыми приемами.

Информация, касающаяся взаимодействия с противоположным полом, используется одинокими женщинами не эффективно.

Представлены результаты экспериментального многостороннего изучения личности одиноких женщин, выявлены специфические особенности их образа “Я”, которые проявляются в неадекватной и неустойчивой самооценке (либо заниженной, либо компенсаторно завышенной, зависит от контактов с противоположным полом и значимого окружения), некритичности к собственным недостаткам и гиперкритичности к недостаткам окружающих. Для одиноких женщин характерен высокий уровень притязаний, зависящий от значимого окружения. В отношениях с окружающими наблюдаются парадоксальные сочетания, которые выражаются в одновременном обесценивании и зависимости от противоположного пола, демонстрации превосходства и ожидании внимания со стороны окружения, что существенно осложняет межличностные контакты. Отмечено стремление к общению у одиноких женщин. Наиболее выраженной психологической проблемой для женщин нашей выборки является инфантилизм. Исследуемые женщины не умеют выстраивать длительные отношения, хотя при кратковременном взаимодействии производят благоприятное отношение на окружающих. Одной из основных потребностей этих женщин является аффилиативная, которая в актуальной ситуации фрустрирована. В процессе изучения образа Я у одиноких женщин был выявлен ортодоксально женственный стиль полоролевого поведения. Такие характерные качества одиноких женщин как стремление быть опекаемой и приверженность семейным интересам не могут реализоваться в актуальной ситуации.

В диссертационном исследовании дан сравнительный статистический анализ Я-концепции женщин, переживающих одиночество, и замужних женщин, не испытывающих одиночество. Представленные результаты работы, позволяют детально обосновать специфику образа Я одиноких женщин и показать значимые отличия типов одиночества женщин. Предложена возможность использования результатов исследования психологами-практиками в консультативной практике, поскольку разработана стратегия и тактика психологической помощи одиноким женщинам, которая базируется на созданной автором типологии женского одиночества. Коррекционная программа состоит из трех этапов: предварительного, в котором ответственность за свои отношения и актуальное состояние берут на себя одинокие женщины, центрального, где важное место занимает коррекция образа Я, и заключительного, в котором одинокие женщины приобретают навыки адекватного взаимодействия с окружающими людьми. В результате проведения коррекции с одинокими женщинами были выявлены существенные изменения в образе Я, что подтверждено статистически в процессе повторного тестирования.

Ключевые слова: одиночество, одинокая женщина, организация жизни, образ Я, самосознание, неадекватная самооценка, взаимодействие с окружающим миром.

SUMMARY

Silyaeva V.I. Psychological study and correction of I-image of single women. – Manuscript.

The dissertation in order to obtain the scientific degree of a candidate of psychological sciences, specialty 19.00.01 – Рsychology and history of Psychology. Kharkоv V.N.Karazin National University, Kharkоv, 2004.

The dissertation is devoted to single women I-image study. Analysis of loneliness as feeling and as condition had been accomplished. Specificity of women loneliness experience was indicated. During the study specific characteristics of single women life organizing were recognized. The types of women loneliness, which reflect reasons for women loneliness, were marked. Characteristics of I-image, which are related to the types of women loneliness, were explored. And ways of psychological help for single women were revealed.

Key words: loneliness, single woman, life arrangement, I-image, Self-consciousness, inadequate self-appraisal, outward things interaction.