НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 622.272.8:658.012

Ситник Вячеслав Володимирович

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНІХ РЕЗЕРВІВ ШАХТ В РИНКОВІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.06.01-“Економіка, організація і управління підприємствами”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Дніпропетровськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Саллі Володимир Ілліч,

Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри менеджменту,

заслужений працівник народної освіти України.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

Кабанов Анатолій Іванович,

заступник начальника управління науково-технічної політики та екології Мінпаливенерго України

(м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент

Райхель Борис Львович,

доцент кафедри економіки підприємства

Національного гірничого університету

(м. Дніпропетровськ).

Провідна установа: Донецький Національний технічний

Університет Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту і господарського права.

Захист відбудеться “9” квітня 2004 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 при Національному гірничому університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, , проспект К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий “9”березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд.екон.наук Грідін О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У складі шахтного фонду галузі 72 вугільні підприємства (у тому числі і шахти Західного Донбасу) з річною виробничою потужністю 70 млн. т, на яких зосереджено 80% промислових запасів вугілля із сприятливими гірничо-геологічними умовами залягання пластів. Ці шахти - економічна основа галузі і, разом з тими, що будуються, повинні в першу чергу стати об'єктами інвестування.

На жаль, значна частина коштів держпідтримки прямує, як правило, фінансово і економічно слабким підприємствам. Гірше за те, відчуваючи інвестиційний “голод”, слабіють і відносно благополучні підприємства, які з часом поповнюють ряди збиткових. Щось подібне загрожує перспективним шахтам Західного Донбасу. В умовах інвестиційного дефіциту і недостатнього рівня держпідтримки прямі збитки холдингу “Павлоградвугілля” минулого року склали 40млн. грн. Необхідність збереження потенційно життєздатних вугільних підприємств зумовила актуальність рішення задач, пов'язаних з розкриттям внутрішніх резервів, успішної інтеграції шахт в інфраструктуру промислових регіонів. Головним напрямом такої політики повинне стати максимально можливе зниження собівартості видобутку вугілля з тим, щоб збиткові шахти поступово переходили до числа рентабельних.

Однак до цього часу відсутній надійний механізм формування системи визначення граничних параметрів шахт з метою адресного інвестування і економічної оцінки регіону з перспективним шахтним фондом. Вирішенню цієї актуальної задачі і присвячена дисертаційна робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення в плановій держбюджетній науково-дослідній роботі кафедри менеджменту Національного гірничого університету “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічної надійності та інвестиційної привабливості вугільних шахт” (№ держреєстрації 0103U001287) і госпдоговірній темі “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації та механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій за специфікою окремих регіонів Донбасу” (№ держреєстрації 0104U002025). Особистий внесок автора полягає в розробці методичних рекомендацій з оптимального розвитку шахт і урахування переходу на беззбитковий режим роботи, а також взаємозв'язки чинників, що визначають ступінь конкурентоспроможності готової вугільної продукції.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення і облік взаємовпливу чинників, сприяючих інноваційним процесам по розкриттю внутрішніх резервів вугільних шахт та їх сталому розвитку в ринковій трансформації економіки і переходу до роботи в режимі беззбитковості.

Для досягнення поставленої мети передбачається рішення наступних задач:

§

§

§

§

Об'єктом дослідження є природа внутрішніх резервів шахт як елементів цілісної інноваційної системи, їх значення в досягненні бездотаційної роботи при кон'юнктурі ринку, що змінюється.

Предметом дослідження є шляхи підвищення ефективності роботи вугільних шахт за рахунок раціонального використання ресурсів (у тому числі природних) і моделювання розвитку виробництва в ув'язці з інноваційними процесами і економічною надійністю підприємства як системи.

Методи дослідження. В процесі оцінки стану шахти як об'єкту інвестування застосовані методи функціонального математичного аналізу. З метою обґрунтування граничних параметрів шахт використовувався метод багатокритеріального аналізу з вибором оптимального рішення в області компромісу (оптимальність за В. Паретом). При побудові інвестиційної програми розвитку шахт і комплексної оцінки стану підприємств застосований системний підхід, оснований на методах структурно-логічного і економічного аналізів, а також кластерний аналіз. Для вирішення задачі виходу на бездотаційний режим застосовані методи оптимального програмування на багатокритеріальній основі з елементами блокового програмування.

Наукові положення, що захищаються:

- неоднорідна векторна задача визначення параметрів шахти з собівартості, посуванню лав, їх кількості, продуктивності праці і навантаженню на очисний вибій в розумінні границі, що обумовлює необхідність застосування більш ефективних засобів видобутку для забезпечення режиму беззбитковості;

- залежності находження підсистеми “очисний вибій” у стані працездатності, що дозволяють кількісно оцінити вплив елементу “пласт”, як об’екту праці, на рівень інноваційної активності підприємства з корекцією навантажень на лаву по ергономічному чиннику.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в адаптації сучасних механізмів пошуку і мобілізації внутрішніх резервів шахт залежно від господарських пріоритетів і цільового економічного балансу з метою адресності інвестування простого і розширеного відтворення.

Наукові елементи новизни одержаних результатів:

- вдосконалене поняття “розвиток регіону” на основі реконструкції окремих шахт шляхом концентрації і інтенсифікації виробництва. Такий підхід відрізняється від відомих тим, що в умовах обмеженості коштів інноваційні процеси і, як слідство, інвестиційне пожвавлення, розглядаються як основа адресного розширеного відтворення вугільних шахт, якщо розглядати видобуток вугілля як бізнес;

- уперше сформульована багатокритеріальна векторна задача визначення граничних параметрів шахти в розумінні межі, що обумовлює необхідність застосування більш ефективних засобів видобутку для забезпечення режиму беззбитковості. Такий підхід принципово відрізняється від загальновизнаної оцінки рівнем економічної надійності універсальністю з точки зору адресності інвестування окремих технологічних ланок, що стримують процес розширеного відтворення;

- уперше визначені складові інноваційно-інвестиційної стратегії підтримки потужності шахт Західного Донбасу і переходу на бездотаційний режим на основі пріоритетності фінансування переоснащення очисних вибоїв “іменною” високопродуктивною технікою;

- дістали подальший розвиток кількісні методи оцінки надійності вибійного устаткування у системі “пласт-виїмкова техніка”, що відрізняються використанням розрахункової системи “надійність-витрати” з регулюванням значень коефіцієнтів машинного часу в умовах збільшення потужності пластів, що виймаються, і корекцією навантажень на вибій по ергономічному чиннику;

- уперше визначено, що найбільш характерним показником ефективності інноваційної діяльності шахти, який в водночас визначає і конкурентоспроможність, є рівень реалізації продукції на внутрішньому ринку та ступінь оновлення основних засобів. Доведено, що в залежності від ступеня прогресивності інновацій змінюється рівень інноваційної активності від дуже низького значення 0,2 до достатньо високого –0,7.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані пропозиції і принципи підвищення ефективності роботи шахт можуть бути використані в господарській діяльності практично будь-якого гірничодобувного підприємства України. Розроблені методичні рекомендації дозволяють регулювати економічні показники перспективних шахт у частині керування фінансовими і природними ресурсами, а виробничі ресурси, що вивільняються, можуть бути направлені на реконструкцію або модернізацію шахт, які мають перспективи роботи в бездотаційному режимі. Крім того, доведені можливості адаптації конкретного підприємства в структуру регіону за критерієм підвищення економічної надійності.

Розроблені в дисертації рекомендації з оцінки стану шахтного фонду апробовані і використовуються при перспективному плануванні розвитку підприємств Західного Донбасу (довідка від 15 березня 2003р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою роботою, в якій висловлений авторський підхід до рішення наукового питання про визначення шляхів підвищення ефективності і конкурентоспроможності вугільних шахт конкретного регіону. Частина публікацій за дисертаційною роботою виконана без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації виконаних досліджень неодноразово обговорювалися на міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2003), “Старопромислові регіони північного сходу Англії і Східної Європи в умовах інтеграції” (Донецьк, 2003), “Економічні проблеми розвитку регіонів України” (Рівне, 2003р), на Міжнародному форумі гірників (Дніпропетровськ, 2003), на наукових семінарах Інституту економіки Національного гірничого університету і на технічних радах ДХК “Павлоградвугілля”.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 8 робіт, загальним обсягом 2,4 у.д.а, з яких особисто автору належить 1,5 у.д.а., в тому числі 5 статей у збірниках наукових праць, 3 статті у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 135 найменувань, 2 додатків на 2стор., містить 29 таблиць і 27 рисунків на 26 сторінках. Загальний обсяг – 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Економічна сутність реконструкції шахти у взаємозв'язку з інноваційними процесами.

Одна з найважливіших особливостей вугільної промисловості полягає в несприятливій структурі основних фондів, серед яких різко переважають за вартістю гірничі виробки, спеціалізовані будівлі і споруди на поверхні, тобто пасивні основні фонди. Вони займають в загальній вартості основних фондів 75-80%, що породжує високу інерційність шахтного фонду, ускладнення умов експлуатації і, тим самим, погіршення економічних результатів роботи шахт.

З цієї причини для здійснення заходів щодо простого відтворення шахті потрібні зростаючі капітальні вкладення, що також знижує ефективність роботи вугледобувних підприємств. Суперечність може бути усунена тільки одним шляхом: просте відтворення повинне включати такі елементи, які дадуть можливість гасити виникаючі негативні тенденції. Зокрема, одним з таких засобів є підвищення концентрації виробництва шляхом збільшення навантаження на очисний вибій. Таким чином, щоб галузь працювала ефективно, вона повинна розвиватися за схемою розширеного відтворення. Для вугільної промисловості в цілому формами розширеного відтворення служать нове будівництво, якщо воно компенсує вибуття потужностей або дозволяє увести в дію високоефективні заходи, а також реконструкція діючих підприємств. Остання повинна призводити до збільшення обсягу виробництва і підвищення ефективності роботи підприємства.

При становищі, що склалося, найбільш бажаною і необхідною є така інвестиційна політика, яка сприяла б можливо якнайшвидшому оновленню шахтного фонду, головним чином, шляхом його реконструкції з основним напрямом на перетворення вугільних шахт у великі (стосовно умов України) сучасні високоефективні підприємства. Якщо звернутися до практики капітального будівництва принаймні за останні 25-30 років, то доводиться констатувати, що інвестиційна політика цій вимозі не задовольняла.

Будь-яка інвестиційна політика реалізується на певних об'єктах, якими в нашому випадку є вугільні шахти, а оскільки інвестиційні ресурси завжди обмежені, то виникає проблема вибору об'єктів і черговості напряму інвестицій з метою максимально можливої ефективності їх використання. Це вимагає порівняльної характеристики шахт за ступенем їх інвестиційної привабливості, що в свою чергу пов'язане з визначенням перспективності окремих шахт.

Апріорі ясно, що існує група шахт, подальша робота яких, особливо якщо розглядати тривалі відрізки часу, недоцільна з ряду чинників, і, в той же час, є шахти, стосовно яких така проблема не виникає. Але подібні міркування, будучи правильними, повністю знаходяться в області суб'єктивних думок і не можуть бути підставою для вибору напрямів інвестицій. Необхідна кількісна характеристика, яка б дала усім цим думкам об'єктивну і, по можливості, однозначну відповідь. Задача ця настільки ж складна, наскільки і важлива, оскільки ясно, що неправильний напрям інвестицій спричинить за собою неефективне їх використання впродовж вельми довгого часу.

Достатньо відомий показник економічної надійності, при всій своїй універсальності, не може в повній мірі оцінити доцільність інвестування інноваційних процесів за окремими технологічними ланками шахти. Особливо це відноситься до визначення граничних техніко-економічних параметрів, що визначають бар'єр переходу на беззбитковий режим. Насправді, економічна надійність - вельми статичний показник. Тільки забезпеченість шахти запасами- достатньо стабільний компонент параметра надійності, інші ж його складові - суть впливу інвестиційної політики підтримки потужності.

Таким чином, оцінка можливості роботи шахти в режимі беззбитковості вимагає багатокритеріальної оптимізації параметрів підприємства, тобто визначення їх граничних значень, досягнення яких і визначає необхідний рівень і адресність інвестицій. Оскільки інвестиційні кошти практично завжди обмежені і надходять з різних джерел, потенційним інвесторам необхідна не тільки загальна оцінка стану шахти. Необхідна гарантована границя параметрів, що визначають беззбитковість і, таким чином, відомі гарантії повернення вкладених коштів. Зважаючи на викладене, в наступних розділах запропоноване теоретичне обґрунтування і відповідні економіко-математичні моделі визначення граничних параметрів шахт в області компромісу, що забезпечують паритет параметрів на рівні беззбиткової роботи.

Розділ 2. Обґрунтування граничних параметрів переходу на беззбитковий режим. Проблеми використовування внутрішніх резервів технологічних ланок шахт добре кореспондуються з поняттям “економічна надійність”. Практично це поєднання можливості функціонування шахти на заданому рівні економічної надійності і функціонально-вартісного аналізу витрат на виробництво по тих же ланках. Аналіз показує, що на переважній більшості вугільних шахт України вузькою ланкою є гірничі роботи при багаторазовому резервуванні пропускної спроможності решти технологічних ланок. Як критерії відбору шахт в групу стабільно працюючих і шахт, що розвиваються, прийняті такі: кількість промислових запасів вугілля, термін служби шахти, річна виробнича потужність (500 тис. т і більше) і рівень освоєння виробничої потужності (не менше 80%). При визначенні доцільності різних заходів, що направлені на підвищення ефективності роботи вугільних шахт, часто виникає необхідність одержати попереднє уявлення про можливий ефект у разі їх реалізації. Найпростіший і практично більш важливий (хоча і обмежений) спосіб такої оцінки – очікуване зниження собівартості видобутку вугілля.

У дисертації доведена можливість роботи шахт Західного Донбасу в беззбитковому режимі, який забезпечується вже при різниці між ціною і собівартістю на рівні 20 грн/т при загальному обсязі видобутку рядового вугілля 12-13 млн. т на рік і за умови збагачення гірської маси до якості концентрату зольністю 7% (рис.1).

Слід підкреслити, що економічно гранична глибина розробки або межа беззбитковості розглядаються не як залишковий термін служби вугледобувного підприємства, а межа, досягнення якої викличе необхідність переходу до ефективніших методів підтримки потужності шахти або її закриття. Досягнення вказаної економічної межі без важливих перетворень в техніці і технології виробництва гірничих робіт, компонуванні гірничого господарства визначить наступну межу, при якій видобуток вугілля стає недоцільним навіть за наявності значних балансових запасів у межах шахтного поля.

Таке положення свідчить про те, що технологічна схема, технологія гірничого виробництва, вид виїмкової техніки з часом повинні бути вдосконалені або замінені на більш працездатні. Це в звичайному розумінні процесів простого і, тим більше, розширеного відтворення. У даному випадку суть задачі звужується до необхідної і, загалом, достатньої умови, вираженої в досягненні максимальної концентрації гірничих робіт на шахтах регіону при навантаженнях на очисний вибій не менше 1500 т/добу.

Граничні значення локальних критеріїв визначалися виходячи з порівняння витрат на видобуток з цінами реалізації. При негативній різниці між основними вартісними параметрами подальша розробка запасів у межах шахтного поля формалізується як недоцільна. У процесі багатокрокового розв’язання задачі з умовних оптимальних рішень для кожного розглянутого року може будуватися стратегія підтримки потужності або припинення

подальшої експлуатації досліджуваної системи. Компромісне рішення задачі полягатиме у виборі єдиного варіанту не зі всієї допустимої множини S, а з незначної його частини - безлічі ефективних рішень, відображення яких лежать на компромісній кривій. У результаті виключення безумовно гірших точок залишається безліч “паретовських точок” які геометрично на площині критеріїв є компромісною кривою Е(рис.2). Точки Q1 і Q2 є ефективними і, значить, їх протитипи - точки В1 і В2 - є “паретовськими точками” на площині критеріїв і лежать на компромісній кривій. Тобто варіант рішення, відповідний точці Q1 , відрізняється меншим посуванням вибоїв і більшою собівартістю 1т у порівнянні з варіантом Q2 .

Рис. 1. Механізм переходу до беззбиткового режиму при зольності концентрату 7%

Рис. 2. Формування області компромісу

Щоб визначити характер поведінки критеріїв у заданій області зміни шуканих параметрів необхідно застосувати метод пробних точок. У роботі показано, що вивчення характеру зміни критеріїв у цій області параметрів доцільно робити за допомогою рейтингових випробувань. При завданні як нижньої, так і верхньої границь значень кожного критерію відмінності в різній спрямованості критеріїв особливого значення не мають. Це пов'язано з тим, що шукається не екстремальне значення кожного критерію окремо, а компромісний варіант рішення задачі, що містить в собі краще поєднання значень критеріїв, можливо навіть і суперечливих. Наведене математичне формулювання задачі припускає, що при певному моменті умови видобування вугілля на даній шахті досягають деякої межі, яка зумовлює необхідність ухвалення ефективніших методів видобування вугілля.

У даному розділі розглянуті питання підвищення ефективності розвитку, успішності процесів корпоратизації і роботи шахт в умовах збереження цілісності майна таких комплексів як Західний Донбас. Необхідно ще раз підкреслити важливість приведення в дію механізму використання внутрішніх резервів шахт регіону.

У табл. 1 наведені результати оптимізації граничних параметрів шести шахт Західного Донбасу. Серед цих шахт як передові, так і найскладніші з погляду нарощування обсягів видобутку підприємства. Проте універсальність пропонованого методу дозволяє визначити необхідні межі по собівартості, посуванню лав, їх кількості, продуктивності праці і навантаженню на очисний вибій. За рівнем межі можна судити і про рівень необхідних інвестицій. Показано, що фінансовий стан холдингу такий, що основні інвестиційні кошти (122 млн. грн.) повинні надходити у вигляді держпідтримки.

Табл..1

Параметри переходу до беззбиткового режиму роботи.

Проте використовування сучасної "іменної" (і тому дорогої) виїмкової техніки, значне поліпшення економічних параметрів, концентрації виробництва надасть можливості шахтам концентрувати кошти для роботи принаймні в режимі простого відтворення без дотацій з держбюджету. У табл.1 шахти, основні параметри яких досягай граничне необхідного рівня, відмічені жирним шрифтом, при цьому шахти "Тернівська" і "Благодатна" не подолали необхідний рубіж і ще потребують відповідної інвестиційної підтримки.

Розділ 3. Особливості інноваційних процесів підвищення ефективності гірничих робіт. Інтенсифікація виробничої діяльності і розвиток шахт України, а тим більше шахт Західного Донбасу не можуть бути здійснені на базі застарілої техніки. Колишні досягнення передовиків виробництва базувалися на перевантаженні техніки до рівня, який вона може короткочасно забезпечити, тобто на граничних технічних характеристиках і режимах роботи устаткування. При цьому, як правило, підбиралися сприятливі гірничотехнічні умови, резервувалася велика кількість запасних вузлів і машин, комплектувалися спеціальні бригади з найбільш кваліфікованих працівників, здатних певний час працювати на межі фізичних можливостей. До того ж, у межах існуючих економічних відносин і діючих цін на вугільну продукцію, затверджувані шахтам кондиції на вугільні пласти не забезпечують рентабельної роботи шахт. Навіть в умовах соціалістичної економіки стара концепція встановлення кондицій, що заснована на практично малопродуктивній ідеї економічної доцільності відпрацювання запасів з позицій інтересів всього народного господарства, насправді не в змозі врахувати ні ці інтереси, ні інтереси окремого підприємства. Ще в більшій мірі вони не узгоджуються з умовами переходу України до ринкових відносин.

У даний час видобування вугілля на більшості шахт здійснюється в умовах нестачі інвестицій не тільки на розширене, але і на просте відтворення. Сьогодні, коли кошти на підтримку потужності достатньо обмежені, дуже важливо зосередити їх там, де зростання ефективності видобутку стримується найбільшою мірою. Фактично питання ставиться про економічну надійність інвестування технологічних ланок шахт. У класичному розгляді застосування теорії надійності передбачає збільшення проміжків між відмовами і за цей рахунок забезпечення безперебійної доставки вугілля від очисного вибою до поверхні. У .такому ж контексті виконана і більшість досліджень, пов'язаних з теорією надійності.

Відповідно до задач, поставлених в дисертаційній роботі, необхідне вдосконалення головної технологічної ланки шахти - очисних робіт. Це не означає, що стан гірничих виробок, транспорту або підйому не впливає на ефективність виробництва. Йдеться про концентрацію сил і коштів на більш ефективному відпрацюванні запасів шахт. Від ухвалених рішень щодо кількості лав у шахтному полі, типу виїмкової техніки, обсягу видобутку і якості гірської маси залежатиме система гірничого господарства (довжина підтримуваних виробок, надійність провітрювання тощо).

На підставі викладеного критерій оцінки, використовуваний для економіко-математичного моделювання оптимального обсягу інвестицій для підтримки основних технологічних ланок шахти на заданому рівні виробничих витрат, матиме вигляд

При цьому враховується можливий збиток за умовно-постійними витратами унаслідок відхилення реального рівня надійності від ідеального (Р=0,8) у математичному очікуванні експлуатаційних витрат Сt(Р), амортизації Аt(Р) й інвестицій Кt.

Дослідження економічних проблем інвестування підтримки працездатності окремих підсистем шахти можуть базуватися на, так званої, "подвійній задачі інвестування". Формулювання такої задачі полягає у наступному: при мінімально можливих витратах підвищити надійність технологічних лайок до вибраного рівня або забезпечити мінімізацію витрат на виробництво при заданих рівнях надійності. Таким чином, показник витрат на видобування, починаючи з очисного вибою і з урахуванням загальношахтних витрат, може служити основним орієнтиром регулювання інноваційної діяльності шахти.

Як було сказано вище, для умов вугільних шахт головна проблема - низькі пропускні спроможності технологічних ланок навіть в умовах обмежених можливостей за чинником "гірничі роботи". Причому, в більшості випадків це пов'язано з деконцентрацією гірничих робіт, наявністю в шахтному полі декількох очисних забоїв з відносно невисоким (менш 1000 т) добовим навантаженням. Таке положення є абсолютно неприйнятним, оскільки підтримка потужності перспективних шахт потребує значного інвестування усіх технологічних ланок для простого відтворення очисної лінії. В умовах обмежених можливостей держави і галузі це неминуче приведе до подальшого погіршення економічного стану групи перспективних шахт.

Таким чином, пропонований підхід при плануванні розвитку гірничих робіт переслідує дві цілі. По-перше, необхідно використовувати виїмкову техніку у таких умовах, де вплив елементу "пласт" (найважливішого в умовах пластів потужністю до їм) в найменшій мірі позначається на надійності устаткування. По-друге, оптимально розміщена виїмкова техніка здатна забезпечити збільшення обсягів видобутку і, тим самим, вивільнити інвестиційні кошти для підтримки в працездатному стані технологічних ланок, що безпосередньо забезпечують роботу лав.

Перехід на шахтах Західного Донбасу на відпрацювання запасів зі збільшенням потужності пласта не спричиняє за собою обов'язкової відмови від розробки шахтами пластів меншої потужності. Шахти мають право самостійно вирішувати питання доцільності видобування тих або інших запасів. Проте уведення в дію економічного механізму підвищення потужності пласта за рахунок присікання покрівлі або подошви означає, що відпрацювання некондиційних запасів на шахті припускає персональну економічну відповідальність особи, що ухвалила це рішення. Ця особа зобов'язана

одночасно вжити адекватні заходи компенсаційного характеру, такі як дотування чи погашення підвищених витрат, пов'язаних із відпрацюванням малопотужних пластів, зокрема компенсаційні виплати робітникам і ІТР за підвищення фізіологічного навантаження у більш складних гірничо-геологічних умовах.

Враховуючи капіталоємність заходів щодо підвищення пропускних можливостей технологічних ланок, тривалі терміни проведення гірничо-капітальних робіт з метою оновлення діючого шахтного фонду, визначення основних напрямів його розвитку є головною передумовою забезпечення гарантій переходу шахт на беззбитковий режим. Важливо і те, що адресне інвестування для будь-якого регіону має свою специфіку. На жаль, фактичні терміни експлуатації механізованих комплексів і комбайнів значно перевищують нормативні, і, крім того, частина очисного устаткування не відповідає гірничо-геологічним умовам. Переоснащення шахт "іменною" технікою - найважливіша умова підвищення ефективності виробництва до рівня беззбитковості. Разом з тим, придбання сучасного устаткування вимагає значних інвестиційних коштів, обмеженість яких і диктує обов'язкову адресність їх розміщення. Саме з цієї причини необхідна оцінка інвестиційної привабливості окремих шахт, визначення тих з них, які готові до інновацій з найвищою віддачею.

Згідно з визначеними у розділі 2 дисертації граничними параметрами шахт і інвестиційними можливостями регіону пропонується введення в експлуатацію шести нових комплексно-механізованих очисних вибоїв на шахтах компанії. Виходячи із стереотипів, що склалися, а частіше через відсутність належних засобів, можна зробити висновок, що на підприємствах існує певний стереотип застосування механізованих комплексів у гірничому виробництві. Перевага надається випробуваній і вживаній на шахтах техніці. Нововведення і зміни в технічному і технологічному забезпеченні гірничодобувних процесів сприймаються з великими побоюваннями. Тому був проведений аналіз основних показників роботи механізованих комплексів: обсягу річного видобутку вугілля, грошового відображення реалізованого вугілля, різниці між реалізацією вугілля і витратами на придбання устаткування і терміну окупності устаткування.

Для порівняння було прийнято три варіанти: плановані шахтами типи устаткування, пропоновані виробниками гірничих машин, нове технічне оснащення при зміні довжини лави до 250 м. Одержані результати показали, що залучення устаткування нового технічного рівня дає можливість додатково видобувати 1,3 млн. т. Обсяг реалізації продукції збільшується на 127,3 млн. грн/рік. Зі зміною технологічних параметрів видобутку (довжини лави до 250 м), при залученні устаткування нового технічного рівня, обсяг видобутку збільшиться на 2,2 млн.т/рік. Обсяг реалізації продукції збільшиться на 220 млн. грн/рік, термін окупності знижується на 2,1 міс. Окрім цього, об'єм підготовчих виробок знижується на 30%, що приблизно дорівнює підготовці трьох виїмкових стовпів для лав довжиною 180 м.

Виходячи з виконаних досліджень, можна зробити висновок, що зміна технологічних параметрів ведення гірничих робіт при залученні устаткування нового технічного рівня є ефективним способом реструктуризації шахт ДХК “Павлоградвугілля”. Кількісна оцінка інновацій виконана за такими параметрами:

•

•

•

•

ДХК “Павлоградвугілля” в трьох розглянутих ситуаціях має різний рівень інноваційної активності, причому безпосередній вплив на головний показник роблять техніко-економічні характеристики даного устаткування. Так, у першому і в другому випадках ДХК “Павлоградвугілля” має низький рівень інноваційної активності - відповідно 0,2 і 0,6, що є результатом впливу ряду об'єктивних чинників: низького рівня технико-технологічного розвитку і характеристиками пропонованого устаткування, зокрема його незначною продуктивністю; використанням застарілих технологій; нестачею коштів у підприємства. Серед суб'єктивних чинників слід особливо відзначити помилки у формуванні стратегічних і тактичних заходів для досягнення поставлених цілей підвищення ефективності виробництва. Запропонована система показників інноваційної діяльності разом із показниками економічної надійності може бути використана в рейтинговій системі оцінки інвестиційної привабливості шахт і їх здатності працювати в беззбитковому режимі.

Аналіз показав, що рівень економічних показників всіх шахт достатньо високий, тому створення на базі ДХК "Павлоградвугілля" єдиної вугільної компанії в порівнянні з роздільною приватизацією шахт забезпечує зростання прибутку на 48,0 млн. грн. на рік. Створення на базі ДХК "Павлоградвугілля" акціонерної компанії (АК) або технологічної корпорації (ТК) типу: "вугілля -кокс - метал", "вугілля - енергетика" дозволяє поліпшити координацію виробництва і вирішити проблему ціноутворення в міжгалузевому аспекті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1.

2.

3.

3.

В інших наукових виданнях:

5. Сытник В.В. Повышение эффективности инновационной и
инвестиционной деятельности предприятий Западного Донбасса// Тези
доповідей. Матеріали конференції "Україна наукова". -Дніпропетр.: ДНУ ,2003.-
Т. 19. Економіка. -С.51.

6.

7.

8.

ВИСНОВКИ

У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, що полягає в теоретичному узагальненні і обліку взаємовпливу чинників, сприяючих інноваційним процесам з розкриття внутрішніх резервів вугільних шахт і їх стійкому розвитку в ринковій трансформації економіки і переходу до роботи в режимі беззбитковості.

Основні результати досліджень, виконаних в дисертаційній роботі, полягають у наступному:

1.Структура паливно-енергетичного балансу України коли обсяги споживання природного газу (що переважно імпортується) в 1,7 рази більше обсягів споживання вугілля (переважно власного видобутку) є не обгрунтованою, економічно недоцільної і навіть загрозливо.! для енергетичної і економічної безпеки держави. Крім того, реформування галузі шляхом масового закриття високозбиткових шахт з невідпрацьованими запасами — це хибний і неприйнятний шлях для сучасних економічних умов.

2. Показано, що питома вага Західного Донбасу в загальному обсязі видобутку вугілля по Україні зросла до 13,3% у 2001 році, на площі регіону зосереджено 24 млрд. т запасів, що складає четверту частину вугільних ресурсів України. На шахтах ДКХ “Павлоградвугілля” продуктивність праці робітника з видобутку в 1.6 рази вища, а собівартість 1 т готової вугільної продукції на 35% нижче, ніж у середньому по Україні. Тому Західний Донбас можна розглядати як один з найбільш інвестиційно привабливих регіонів.

3.

4.

5.Забезпечення режиму беззбитковості може мати місце після оптимізації граничних параметрів, які визначають поріг необхідності корінних змін у техніці, технології і топології мережі виробок. Це важливо, насамперед, з точки зору адресності інвестування окремих технологічних ланок, що стримують процес розширеного відтворення. Виконаний у динаміці аналіз граничних параметрів шахт дає можливість визначити складові інноваційно-інвестиційної стратегії підтримки потужності шахт Західного Донбасу і переходу на бездотаційний режим на основі пріоритетності фінансування переоснащення очисних вибоїв "іменною" високопродуктивною технікою.

6. Запропонований підхід дає змогу використати розрахункову систему
"надійність-витрати", але з урахуванням необхідності використовувати
виймальну техніку у таких умовах, де вплив елементу "пласт" (найважливішого
в умовах пластів потужністю до їм) в найменшій мірі позначається на
надійності устаткування. Оптимально розміщена виймальна техніка здатна
забезпечити збільшення обсягів видобутку і тим самим вивільнити інвестиційні
кошти для підтримки в працездатному стані технологічних ланок, що
безпосередньо забезпечують роботу лав.

7. Найбільш ефективним заходом щодо створення прогресивної
інноваційної системи забезпечення навантаження на очисний вибій на рівні
1500-2000 т/добу з найвищою концентрацією гірничих робіт є адресне
оснащення високопродуктивною технікою нового технічного рівня та
спеціальним устаткуванням шахт з відповідним рівнем інвестиційної
привабливості. Несистемні заходи не забезпечать очікуваний ефект, про що
свідчить робота шахт Західного Донбасу. Доведено, що залежно від ступеня
прогресивності інновацій на шахтах регіону змінюється рівень інноваційної
активності від дуже низького значення (0,2) до достатньо високого - 0,7. Це
підтвердилось аналізом зміни обсягів видобутку і реалізації та термінів
окупності устаткування.

8. Ефективність господарської і фінансової діяльності шахт, досягнутий рівень продуктивності праці і собівартості свідчать про знаходження виробничого комплексу регіону в зоні “відносного успіху” координат стратегічного розвитку. Це створює умови для зменшення витратного характеру виробництва суб'єктів господарювання, що входять в корпорацію, і переміщення на вищі позиції. Останнє є найважливішою передумовою успішності процесів корпоратизації і роботи шахт в умовах приватної власності і збереження цілісності майнового комплексу Західного Донбасу.

АНОТАЦІЯ

Ситник В.В. Вдосконалення механізмів розкриття внутрішніх резервів шахт в ринковій трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. — Економіка, організація і управління підприємствами. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004.

Розроблена система багатокритеріальної оцінки стану шахтного фонду з визначенням основних техніко-економічних параметрів, що зумовлюють розкриття внутрішніх резервів і приріст обсягів видобутку вугілля для переходу на беззбитковий режим. Запропоновано використовувати систему економіко-математичних моделей, що формують функціонал і систему обмежень для аналізу й оцінки стану регіону з перспективним шахтним фондом. Особливостями пропонованого методу є можливість ступінчастого регулювання вихідних параметрів з використанням принципів об'єднання локальних критеріїв у області компромісу. Виконано аналіз граничних параметрів шахт в динаміці, що дозволило визначити складові інноваційно-інвестиційної стратегії підтримки потужності шахт регіону і переходу на бездотаційний режим на основі пріоритетності фінансування переоснащення очисних вибоїв "іменною" високопродуктивною технікою.

Ключові слова: шахтний фонд, беззбитковий режим, область компромісу, інноваційно-інвестиційна стратегія, підтримка потужності.

АННОТАЦИЯ

Сытник В.В. Совершенствование механизмов раскрьггия внутренних резервов шахт в рыночной трансформации экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата зкономических наук по специальности 08.06.01. — Зкономика, организация й управление предприятиями.- Днепропетровск: Национальный горный университет, 2004.

В диссертации рассмотрены вопросы, связаннне с оценкой на многокритериальной основе состояния шахтного фонда региона й совершенствованием системы управлення инновациями с целью обеспечения работы предприятий в безубьггочном режиме. Показано, что для осуществления мероприятий по простому воспроизводству по мере старения шахты требуются возрастающие капитальные вложения. Одним из путей погашення возникающих при этом отрицательных тенденций является повышение концентрации производства путем увеличения нагрузки на очистной забой. К понятию концентрации довольно близко примыкает интенсификация производства, которая характеризуется более високим использованием технических и организационных средств, обеспечивающих большее извлечение угля в единицу времени. Установлено, что наиболее характерними показателями эффективности инновационной деятельности шахты которая вместе с тем определяет й конкурентоспособность предприятия, являются рост обьема реализации готовой угольной продукции на внутреннем рынке й степень обновлення основных средств. Показано, что рыночные отношения требуют от предпринимателей и менеджеров угольных шахт постоянного поиска новых идей, которые бы оказывали содействие уравновешению спроса и предложения, возвращаясь к нему в будущем стабильной прибылью. То есть, поиск новых идей и их реализация - это одна из самых сложных задач предпринимателя, а инновационные процессы и, как следствие, инвестиционное оживление, рассматриваются как основа расширенного воспроизводства угольных шахт, если рассматривать добычу угля как бизнес.

Анализ показал, что для перспективних шахт факт существования господдержки представляет следствие нарушения принципов ценообразования, а также следствие тактического отказа от использования механизма дифференциальной горной ренты. Главним направлением повьппения эффективности работы шахт должно стать максимально возможное снижение себестоимости добычи угля с тем, чтобы убыточные шахты постепенно переходили в число рентабельных. В частности, на фоне среднеотраслевого уровня использования производственных мощностей шахт 80,1%, достаточно високий показатель шахт Западного Донбасса (116%) недоиспользуется из-за нестабильной инновационной и инвестиционной политики. Выполненные для условий шахт Западного Донбасса расчеты изменения себестоимости добычи при изменениях обьемов производства и уровня концентрации горных работ показали, что снижение себестоимости при увеличении обьема добычи до 12 млн.т составляет не более 5 %, сокращение количества лав до 34 приводит к снижению уровня затрат на 1,14 грн/т. Это свидетельствует о возможности работы шахт Западного Донбасса в безубыточном режиме, который обеспечивается уже при разности между ценой и себестоимостью на уровне 20 грн/т при общем обьеме добычи рядового угля 12-13 млн т в год и при условии обогащения горной массы до качества концентрата зольностью 7%. Сформулирована неоднородная векторная задача определения предельных параметров шахты в том понимании, что при определенном моменте условия добычи угля на данной шахте достигают некоторого предела, который обусловливает необходимость принятия более эффективных методов добычи угля. Такой подход к оптимизации учитивает не только неравнозначность локальних критериев, но и дает возможность учитывать экономическую и инвестиционную надежность шахты. Универсальность предлагаемого метода позволяет определить необходимне пределы по себестоимости, подвиганию лав, их количеству, производительности труда и нагрузке на очистной забой. Использование современной "именной" выемочной техники, значительное улучшение экономических параметров, концентрации производства