ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

ШАМАЄВА Юлія Юріївна

УДК 811.111:81’37:159.955

КОГНІТИВНА СТРУКТУРА КОНЦЕПТУ “РАДІСТЬ”

(НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

ТАРАСОВА ОЛЕНА ВЛАДИСЛАВІВНА,

Міжнародний Соломонов університет

(Східноукраїнська філія), м. Харків,

кафедра іноземних мов, завідувач

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ,

Запорізький державний університет,

кафедра теорії та практики перекладу, професор, завідувач

кандидат філологічних наук, доцент

ЄРШОВА ОЛЕНА ПАВЛІВНА,

Київський національний університет технологій та дизайну,

кафедра іноземних мов, завідувач,

факультет ринкових інформаційних та інноваційних

технологій (м. Черкаси)

Провідна установа: Ужгородський національний університет,

кафедра англійської філології,

Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород

Захист відбудеться “22” грудня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4.

Автореферат розісланий 18 листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.П.Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню засобів вербалізації та структури концепту РАДІСТЬ (КР) в англійській мові (американський варіант).

У сучасній антропоцентричній функціонально-когнітивній парадигмі фокус уваги дослідників все більше переміщується у напрямку міждисциплінарного синтезу. Вимоги інтеграції лінгвістичного, когнітивного та психологічного в лінгвістичних студіях висувають на перший план вивчення людини як біокогітосоціальної системи, її свідомості, мислення, емоцій, матеріалізованих у мові.

Емоції належать до змістовного фундаменту свідомості, організуючи та спрямовуючи її. Це пояснює сучасне зростання інтересу вчених різних галузей до емоцій, засобів їх концептуалізації та вербалізації. Як наголошується в роботах вітчизняних і зарубіжних лінгвістів (Н.Д. Арутюнова, О.П. Воробйова, М.В. Гамзюк, В.І. Шаховський, M.; M.Z.cses, G.та ін.), пізнання світу здійснюється за допомогою емоцій. Проте відсутність цілісної теорії емоцій, різноманітність та суперечність їх класифікацій, неоднолінійність процесів їх означування ускладнюють дослідження вербалізації емоційних реакцій людини.

Згадані вище проблеми в першу чергу пов’язані зі специфікою емоцій як об’єкта аналізу, що має подвійну мовну природу: з одного боку, емоція – це емоційне супроводження та оцінка змісту мовлення, з іншого – це об’єктивно існуюча у вигляді мовних знаків реальність. Хоча переживання емоції – явище виключно особисте, її експресивний компонент є соціальним. Звідси випливає, що емоція інтегрує об’єктивне та суб’єктивне, образне та поняттєве, статичне та динамічне, дискретне та контінуальне, універсальне та національно-специфічне у спілкуванні між людьми.

У лінгвістичних дисциплінах до недавнього часу емоції вивчалися головним чином у межах емотіології на основі лінгвопсихології та системно-структурного мовознавства (І.В. Арнольд, О.М. Галкіна-Федорук, В.І. Шаховський та ін.). У цьому руслі увага переважно приділялася таким аспектам, як емотивні лексико-семантичні засоби мови (М. Красавський, О.В. Латіна, В.І. Шаховський, P.Laird та ін.), афективна фонетика (А.А. Калита, Л.А. Кантер, N.G.G. Klasmeyer та ін.), афективна граматика та синтаксис (В.В. Задворнов, M.та ін.), гендерні та етнокультурні відмінності у вираженні емоцій (С.Г. Воркачев, M. Jare, H.S. D.вербалізація емоцій у художньому тексті (О.П. Воробйова, С.В. Гладьо, N.

Аналіз підходів до вивчення емоцій, прийнятих у когнітивній психології та когнітивній лінгвістиці свідчить про нерозривний зв’язок між когніцією, емоціями та мовою як взаємозалежними складовими емоційно-когнітивної системи „свідомість – сприйняття – концептуалізація – категоризація – мова – репрезентація”, що підтверджує статус мови емоцій як об’єкту когнітивної лінгвістики.

Одним з найактуальніших напрямків сучасної когнітивної лінгвістики є дослідження концептів, включаючи концепти емоцій (А.Д. Бєлова, А. Вежбицька, C.А. Жаботинська, М. Красавський, О.С. Кубрякова, Г.Г. Слишкін, Й.А. Стернін, Р.М. Фрумкіна, L.Z.иses, G.R.та ін.). Розгляд концепту емоції як інтегруючої основи вивчення способів її мовної реалізації зумовлює комплексний характер дослідження вербалізованих когнітивно-емоційних структур. Проте зусилля більшості фахівців-емотіологів спрямовані або на параметризацію емоційно-когнітивної оцінки з метою диференціювання емоцій (В.В. Жура, Н.О. Золотова, L.або на уточнення та деталізацію окремих груп мовних засобів вираження емоцій, виявлення набору семантичних домінант при визначенні емотивного значення слів (Л.Г. Бабенко, С.Б. Берлізон, М.В. Гамзюк, А.В. Кінцель, В.І. Шаховський, W.На цьому фоні з очевидністю бракує робіт, присвячених всебічному, холістському дослідженню емоційних концептів з урахуванням не тільки когнітивних, але й лінгвокультурологічних аспектів досліджуваного явища.

Актуальність роботи зумовлена інтеґративним когнітивно-лінгвокультурологічним підходом до вивчення структури й мовної реалізації емоційного концепту РАДІСТЬ у сучасній англійській мові. Своєчасним і важливим є звернення до вивчення концептуалізації та вербалізації саме радості як з огляду на її приналежність до базових емоцій, так і на недостатній ступінь її вивчення, бо до цього часу увага вітчизняних та зарубіжних лінгвістів була зосереджена переважно на негативних емоціях, тоді як емоції позитивного спектру майже не вивчалися. Таким чином, науковим завданням роботи є комплексне дослідження структури КР, об’єктивованого в англійскій мові (американський варіант), з метою побудови когнітивної моделі КР, визначення універсальних та національно-специфічних рис лінгвокультурного кодування емоційних реакцій.

Зв’язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю наукових досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за темою „Система мовленнєвої діяльності та навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”, номер державної реєстрації 0103 U 004255.

Метою дослідження є вивчення структури концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англійській мові (американський варіант), та побудова його лінгвокогнітивної моделі у руслі когнітивної лінгвістики, лінгвосинергетики та лінгвокультурології.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та послідовно вирішено такі завдання:

? обґрунтувати когнітивну природу афекту та виокремити афект як категорію когнітивної лінгвістики;

? визначити теоретико-методологічні принципи лінгвокогнітивного моделювання КР;

? розмежувати чуттєво-образне ядро та базовий шар польової моделі КР;

? виокремити периферію поля КР та розробити її когнітивну мапу-схему;

? визначити лінгвокультурний статус КР для американської картини світу;

? охарактеризувати конфігуративно-енергеальний аспект лінгвокогнітивної моделі КР;

? проаналізувати лінгвокультурологічні характеристики КР за допомогою виявлення аксіо-

логічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент когнітивної структури досліджуваного концепту.

Об’єктом дослідження є концепт РАДІСТЬ, актуалізований в американському варіанті англійської мови.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивна структура концепту РАДІСТЬ, репрезентована у вигляді польової моделі на матеріалі англійської мови (американський варіант).

Матеріал дослідження складають прямі номінації емоцій групи „радість” та метафори радості (1065) із словників, прецедентних текстів (цитат, плакатів/лозунгів, пісень, реклами), публіцистичних і художніх текстів англійською мовою (американський варіант); а також із зареєстрованих нами письмових відповідей інформантів на питання анкети у межах асоціативного експерименту.

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження є теорія мовної свідомості, теоретичні принципи лінгвокогнітивного моделювання, концепції когнітивної семантики, загальна теорія метафори, теорії концептуальної метафори, теорії ментальних просторів та концептуальної інтеграції, теорії лінгвістичного поля, теорії прототипів та теорії лінгвосинергетики.

Мета, завдання та теоретико-методологічні засади дослідження обумовили використання в роботі таких методів: загальних – дедуктивного, індуктивного; аналіз словникових дефініцій та побудова семантеми ключового слова; асоціативний експеримент з метою виявлення чуттєво-образного ядра та базового шару КР; аналіз концептуальних метафор КР для визначення елементів поля радості; метод когнітивного мапування для побудови когнітивної мапи-схеми КР; лінгвокультурологічний аналіз поняттєвої, значущісної та образної складових КР для виявлення культурно-маркованих концептуальних характеристик та цінносних домінант американської лінгвосемантичної особи (із застосуванням аналізу асоціативних порівнянь). Отримані дані оброблено методами смислового ранжування та кількісного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає у тому, що в роботі вперше обґрунтовується статус мови емоцій як категорії когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; досліджується когнітивна структура вербалізованого концепту РАДІСТЬ на інтеґрованій методологічній основі когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та лінгвосинергетики.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:

1. Афект, який визначається як тезаурус емоційного досвіду мовного колективу, тобто емоція, виражена мовними засобами, є категорією когнітивної лінгвістики. Механізм афективної реалізації, що характеризує зв’язок між когнітивною та мовною структурами емоцій, включає три етапи: 1) мотиваційно-емоційний – структурування первинного сенсорного процесу в форматі афективно-когнітивної одиниці; 2) смислотвірний – семантична фіксація афективних смислів, перетворення емоційної реакції у смислову структуру відповідно до мотиву та комунікативного наміру мовця; 3) формулюючий – лексико-граматичне оформлення асоціативно-смислової структури, що виникла на мотиваційно-емоційному етапі з подальшим набуттям останньою лінгвоепістемологічних характеристик. Смислогенеруюча сутність афективної діяльності, що базується на взаємодії емоції, когніції та мови, полягає у тому, що вона є складним антиціпаційно-асоціативним лінгвокреативним процесом.

2. Динамічний характер взаємодії афекту з лінгвокогнітивним та екстралінгвальним середовищами свідчить про концептуальну гнучкість та поліфункціональність мови емоції, що уможливлює розглядання афекту як синергетичної за своєю природою (під)системи.

3. Когнітивна модель афекту організує емоційну інформацію у вигляді цілісної системи концептів різноманітних емоцій. Концепт РАДІСТЬ як культурномаркований вербалізований смисл, репрезентований у плані вираження певним репертуаром мовних реалізацій, є однією з підсистем у структурі цієї системи та, у свою чергу, виступає багатовимірним інтеґруючим культурно-евристичним ментально-афективним утворенням, в якому виділяються декілька якісно відмінних складових.

4. Структура концепту РАДІСТЬ моделюється у вигляді поля, де виділяються: а) чуттєво-образне ядро (кодуючий образ універсально-предметного коду як результат чуттєвого відбиття дійсності у свідомості етносемантичної особи; базовий компонент мислення, одиницями якого є наочні образи, що формуються у свідомості індивіда у процесі сприйняття ним оточуючої дійсності); б) базовий шар (сукупність когнітивних сегментів, виділених на основі когнітивних рис, що їх створюють); в) периферія (зконструйована у формі мапи-схеми, що відбиває способи концептуально-метафоричного вираження емоції радості, різноманітні міжфреймові зв’язки та інтенсивну гібридизацію ментальних просторів).

5. Метафоричні способи вербалізації концепту РАДІСТЬ є результатом проходження емоції радості крізь призму мислення та національної психології носіїв мови. Концептуальні метафори радості виступають своєрідними міні-моделями результатів лінгвокреативної діяльності мовців.

6. Концепт РАДІСТЬ є лінгвокультурним концептом. Це зумовлює співвіднесення його сутнісних ознак, втілених у чуттєво-образному ядрі та базовому шарі, з його поняттєвою та значущісною складовими, а інтерпретаційної периферії – з культурно-детермінованою образною компонентою. Метафори радості є мовними знаками національної культури, а тому прийнятий підхід дозволяє виокремити аксіологічну складову КР, що виявляється у способах концептуальної метафоризації радості представниками саме американської лінгвокультури.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що, її основні положення та висновки сприяють систематизації знань з когнітивної семантики, емотіології, лінгвокультурології та лінгвосинергетики, синтезуючи та узагальнюючи існуючі уявлення про концепт. Побудова і аналіз лінгвокогнітивної моделі КР як польового утворення, розробка когнітивної мапи-схеми його периферії, висвітлення його конфігуративно-енергеальних вимірів є внеском у дослідження афекту з погляду когнітивної лінгвістики та теорії міжкультурної комунікації.

Результати вивчення лінгвокогнітивної структури КР в англійській мові (американський варіант) сприяють розв’язанню проблеми створення універсальних моделей афекту та. поглибленому розумінню його самоорганізації, закономірного співвідношення стабільних і нестабільних компонентів під впливом ентропійних факторів середовища.

Практичне значення отриманих результатів і висновків полягає в тому, що вони можуть бути використані у викладанні курсів загального мовознавства (розділ „Семантика”), теоретичної граматики (розділ „Семантика речення”), у спецкурсах з когнітивної семантики, емотіології, психолінгвістики, лінгвокультурології, теорії міжкультурної комунікації. Положення дисертації можуть знайти практичне застосування у наукових дослідженнях студентів та аспірантів, у практиці подолання міжкультурного непорозуміння, у медіалінгвістиці.

Особистий внесок дисертанта полягає у теоретичному обґрунтуванні афекту як категорії когнітивної лінгвістики, в уточненні визначення КР, у розробці теоретико-методологічних принципів дослідження лінгвокогнітивної структури КР, включаючи метод асоціативного експерименту, в побудові когнітивної моделі зазначеного концепту, у визначенені його лінгвокультурного статусу та аналізі його лінгвокультурологічних ознак в американському варіанті англійської мови.

Апробація роботи. Результати та основні положення дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися: на засіданнях кафедри англійської філології та лінгвістичних семінарах факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна 2000-2004 років; на міжнародних наукових конференціях: „Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, квітень 2000); „Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, м. Київ, лютий 2001); „Pragmatics and Beyond. The Second USSE International Conference” (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, травень 2001); „Мова і культура” ім. проф. Бураго (м. Київ, червень 2001); „Культурний потенціал мовного знаку і концептосфера етносу” (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, м. Київ, жовтень 2001); „Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, травень 2002); „Функціональна лінгвістика: Підсумки та перспективи” (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, м. Ялта, вересень-жовтень 2002); „Другі каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, лютий 2003); „Функціонування російської та української мов в епоху глобалізації (Таврійський національний університет, м. Ялта, вересень-жовтень 2003); „Треті каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції” (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, жовтень 2003); „Мови та транснаціональні проблеми” (Московський Інститут мовознавства РАН, м. Москва, квітень 2004).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 9 одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України, та тезах і матеріалах 11 наукових конференцій.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 260 сторінок (обсяг основного тексту – 190 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографії (471 позиція), списку джерел ілюстративного матеріалу (95 позицій) та двох додатків. Основний текст дисертації містить 3 таблиці та 1 схему.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається новизна, теоретична та практична значущість дослідження, формулюються мета, конкретні завдання роботи, визначаються специфіка її об’єкта і предмета, фактичний матеріал і методологічні основи аналізу, зв’язок представленої роботи з науковою темою, особистий внесок дисертанта.

У першому розділі розглядаються та критично узагальнюються існуючі напрямки вивчення мовної об’єктивації емоцій у світлі антропоцентричної парадигми, викладаються теоретичні засади дослідження емоцій як компонента лінгвокогнітивної картини світу, обґрунтовується статус афекту як категорії когнітивної лінгвістики, визначаються характеристики афекту як відкритої функціонально-адаптивної системи.

У другому розділі обґрунтовується статус концепту РАДІСТЬ як концепту-максимуму в мовній картині світу, викладаються основні теоретико-методологічні принципи когнітивного моделювання КР, подається польова модель КР, об’єктивованого в англійській мові (американський варіант).

У третьому розділі аналізується етнокультурна маркованість концепту РАДІСТЬ, він визначається як лінгвокультурний концепт, розглядається конфігуративно-енергеальний аспект його лінгвокогнітивної моделі.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються його результати та окреслюються перспективи подальших наукових розвідок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. „Дослідження емоцій у сучасній лінгвістиці”. У світлі сучасного міждисциплінарного антропоцентричного підходу акцентується поліпарадигмальна інтеґрація лінгвістичного, когнітивного та психологічного, спрямована на вивчення матеріалізованого у мові світогляду мовця, його свідомості, мислення, емоцій (Н.Д. Арутюнова, М.М. Болдирєв, О.С. Кубрякова, М.E.B. Schiffelin та ін.). Прийнятий когнітивно-лінгвістичний підхід зумовлюється когнітивною природою емоцій: емоція та когніція утворюють цілісну систему, що уможливлює представлення мови емоцій як функціонально-адаптивної когнітивно-мовної системи. В основі цієї системи лежить взаємодія емоції з ментальними репрезентаціями як особливими станами нервно-перцепційної системи мовця.

На відміну від фокусу аналізу на мовному вираженні емоцій в традиційній емотіології, що послуговується термінами „емотив”, „експресив”, „афектив” тощо (Ю. Караулов, В.И. Шаховский), обраний когнітивно-лінгвістичний підхід робить наголос на ментальних засадах мовного вираження емоцій. Внаслідок цього з’явилася потреба запропонувати термін афект, який, слідом за Е. Охс та Б. Шиффелін, розуміємо як емоцію, відображену мовною свідомістю та виражену мовними засобами. Тим самим усувається термінологічна невизначеність. При цьому наше розуміння афекту відрізняємо від його більш вузького тлумачення в психології, де він розглядається виключно як психофізіологічний феномен, що активізує нейронні, когнітивні та моторні процеси.

Механізм афективної реалізації, що характеризує зв’язок між когнітивною та мовною структурами емоцій, включає три етапи: 1) мотиваційно-емоційний – структурування первинного сенсорного процесу у форматі афективно-когнітивної одиниці; 2) смислотвірний – семантична фіксація афективних смислів (перетворення емоційної реакції у смислову структуру відповідно до мотиву та комунікативного наміру мовця); 3) формулюючий – лексико-граматичне оформлення асоціативно-смислової структури, що виникла на першому етапі з подальшим набуттям останньою лінгвоепістемологічних (як результат вербальної формалізації) рис. Тобто смислогенеруюча суть афективних процесів, що протікають на базі взаємодії емоції, когніції та мови, полягає у тому, що вони є різновидом складної антиціпаційно-асоціативної лінгвокреативної діяльності.

Трактування афекту як особливої когнітивно-лінгвістичної категорії уможливлює виокремлення афективного дискурсу як особливого типу дискурсу, що не є еквівалентним емотивно-оцінному з огляду на можливу відсутність параметру високого ступеня експресивності та наявність параметру бікомунікативності (активізація психофізіологічного каналу, через який здійснюється обмін емоційними сигналами, поряд з каналом вербальним). Таким чином, дослідження афекту як когнітивно-дискурсивної системи охоплює як інтралінгвальні системні зв’язки цього феномену, так і соціально-психологічні та етнокультурні аспекти екстралінгвального середовища. Динамічний характер взаємодії афекту з лінгвокогнітивним та екстралінгвальним оточенням свідчить про поліфункціональність мови емоцій і дозволяє розглядати афект як синергетичну (під)систему. Таке розуміння базується на тому, що афекту властивий весь набір ознак, характерних для складних синергетичних об’єктів: 1) нелінійність; 2) відкритість; 3) дисипативність; 4) динамічність; 5) когнітивна інтегративність; 6) політемпоральність (репрезентація досвіду минулого, теперішнього з прогностичними тенденціями); 7) плюральність (включення у себе сукупності можливих способів інтерпретації та умовне передбачення); 8) контекстуальність (функціонування у міждисциплінарному середовищі); 9) модельність.

Провідною лінгвістичною ознакою концепту є закріплення за ним певних способів його мовної реалізації. В американській англійській, як засвідчують словники та дані асоциативного експерименту, прямими номінаціями КР є слова JOY та HAPPINESS. Непрямі засоби номінації передбачають метафоричну реалізацію, когнітивні механізми якої виступають операціональною засадою забезпечення стійкості системи афекту в процесі продукування і рецепції афективного дискурсу. Метафоризація належить до найважливіших проявів адаптивної та регулятивної діяльності людини, спрямованої на переробку емоційної інформації. Когнітивна метафора – це вербалізований прийом мислення про світ, динамічний когнітивний процес, внаслідок якого виникають концептуальні метафори, отже, поповнюється мовний інвентар, здійснюється номінація понять, що не мали раніше вербалізованої форми (О.С. Кубрякова,. Ю.С. Степанов, R. Gibbs, G.Lakoff та ін.). Метафорична концептуалізація емоції відбиває стратегії відображення світу в афекті, що дозволяє розглядати КР як цілісну сукупність гештальтів, які асоціюються з певною афективною сутністю та утворюють імплікатури її вербалізації. Таким чином, у когнітивній моделі КР концептуальні метафори являють собою своєрідні міні-моделі результатів лінгвокультурної діяльності мовця у царині мовного вираження емоцій, їх презентативні символи.

Розділ 2. „Когнітивна структура концепту РАДІСТЬ в англійській мові (американський варіант)”. Формування та сприйняття емоційного смислу як семіотичного процесу характеризується складністю концептуалізації, що пов’язано з необхідністю подолання протиріччя між недискретністю ментальної та емоційної царин, з одного боку, і певною дискретністю способів їх вербалізації, з іншого. Розв’язати таке протиріччя можливо шляхом лінгвокогнітивного моделювання концептів емоцій (P. Johnson-Laird, G. Lakoff, A. Mikolajczuk та ін.).

Радість належить до фундаментальних емоцій, має позитивну природу та оптимізує процес комунікації. Радість є емоційною складовою багатомірного інтеґративного ментального утворення – категорії ЩАСТЯ з притаманними їй загальноаксіологічною оцінкою, високим ступенем семіотичної насиченості та етнокультурною специфікою.

Організуючим стриженем когнітивного осмислення емоції радості є концепт РАДІСТЬ, який належить до розряду „концептів-максимумів” (А. Вежбицька, С.Г. Воркачев), бо охоплює всебічне знання/відчуття мовцем емоційного смислу. Критичний аналіз підходів до концепту, існуючих у когнітології та психолінгвістиці, зумовлює доцільність прийняття за основу розуміння КР як культурно-маркованого вербалізованого смислу – одиниці колективної свідомості/знання, репрезентованої низкою мовних реалізацій, іманентно експлікуючих культурні цінності представників конкретної лінгвокультури. Відповідно, КР моделюється як багатомірне інтеґративне культурно-евристичне ментально-афективне утворення, де виділяються наступні складові: поняттєва (відбиває ознакову та дефініційну структури концепту), образна (фіксує концептуальні метафори, що підтримують концепт у мовній свідомості) та значущісна (детермінована місцем концепту у мовній системі лінгвокультурного колективу).

Лінгвокогнітивна модель КР має фреймову природу і складну польову структуру. Слідом за Й.А. Стерніним та С.Г. Воркачевим поле КР представляємо у вигляді чуттєво-образного ядра, базового шару та периферії.

Для ідентифікації ядра КР у мовній свідомості мовців було застосовано асоціативний експеримент та інтроспекція (звернення до власної психіки з метою усвідомлення, екстеріоризації та впорядкування у науковому описі отриманих даних). В асоціативному експерименті взяли участь 54 представника американської лінгвокультури (чоловіків – 21, жінок – 33, студенти, робітники галузі освіти та культури, військовослужбовці, священнослужителі, економісти, пенсіонери, більшість з яких мала вищу або незакінчену вищу освіту, вік більшої частини опитуваних становив 20-40 років). Процедура асоціативного експерименту полягала у заповненні інформантами анкети з 11 пунктів.

Оскільки основний обсяг інформації надходить через зоровий канал, образність перш за все асоціюється з наочністю, а концепт – як із зоровим уявленням об’єкту рефлексії, „мисленнєвою картинкою” (А.П. Бабушкін), так і зі всією сукупністю ознак об’єкту у результаті аперцепції. Останні, вербалізуючись, утворюють гештальт-структурний прототип, що заповнює, за Дж. Лакоффом, гносеологічний проміжок між ментальною репрезентацією та реалією. Шляхом узагальнення і систематизації відповідей інформантів було виявлено зміст чуттєво-образного ядра КР: це наочний образ людини, яка є smiling (36), projecting a positive attitude (22), laughing easily (9), nice to others (6), confident (5), upbeat (4), energetic (4), with bright eyes lit up and twinkling (4), with energy in the voice (3), encouraging (3), friendly (3), relaxed (3), with winkie wide eyes (2), keeping eye-contact (2), animated (2), excited (2), jumping around (2), giving hugs (2), glowing (2), radiating joy (2), affectionate (2), optimistic (2), calm (2), with an open body language (2), being loud (2), enthusiastically cheerful in speech (2), with rosy cheeks and an open mouth, smirkie, grinning widely, showing teeth, with a softened face expression, great animation of the features, eyes crinkled at the corners, keeping up his/her happy high, walking tall, not slouching, with a good poise, walking with the head up high, carefree, acting exuberantly, with an open posture and gestures, acting and talking cheerfully, jubilantly, vivacious, hyper, might act silly and dance around, chirkie, bubbly, up to anything, with a chipper voice tone, speaking with animation, vocal variety, inflection in the voice, making jokes, having trust in God, peppy, enthusiastic, more successful, present in the moment, savoring present, in a good mood, celebrating, tenderhearted, forgiving, with great control in times of trouble, wise, integrative, non-confrontational, welcoming, considerate, boisterous, helpful, complimentary, warm, not swearing, charming

Дослідження базового шару КР включало у себе два етапи: 1) виділення слів joy та happiness як ключових слів-репрезентантів КР та 2) побудова семантем ключових слів. Побудову семантем здійснено шляхом аналізу словникових дефініцій та тлумачень ключової лексеми, що об’єктивує досліджуваний концепт у мові (під семемою, услід за Й.А. Стерніним, розуміємо окремі значення, яке може виражати лексема як матеріальна складова слова; сукупність семем однієї лексеми утворює семантему як спосіб мовної реалізації базових концептуальних ознак досліджуваного концепту). Розуміння семантеми доповнено аналізом синонімів, антонімів та дзеркальних симилярів ключової лексеми. Отримані дані асоціативного експерименту свідчать, що переважна більшість опитуваних не усвідомлює чіткої межі між радістю та щастям. Це однак не знімає протиріччя та неоднозначності сприйняття інформантами радості та щастя як стимулів-репрезентантів КР – joy та happiness. Побудована в результаті експерименту та аналізу словникових дефініцій сукупна семантема joy, happiness, brightness, gladsomeness, jollity, cheerfulness, contentment, gladness, well-being, aptness, welfare, luck, success, gratification, pleasure, enjoyment, satisfaction, delight, jubilation, felicity, elation, kindness, excitement, ecstasy, love, goodness/feeling good, smile, bliss, glee, positiveness, hope є мовною реалізацією концептуальних ознак, що складають базовий шар КР.

Із аналізу синонімічних ключовому слову-репрезентанту асоціатів випливає, що концепт РАДІСТЬ є так званим „архіконцептом”, або „парасольковим” (термін О.С. Кубрякової) концептом, що охоплює концепт ПЕРЕЖИВАННЯ (enjoyment, delight, jubilation, elation, ecstasy), концепт ПОЧУТТЯ/ВІДЧУТТЯ (gladsomeness, contentment, gladness, gratification, pleasure, satisfaction, kindness, love) та концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (happiness, brightness, jollity, cheerfulness, well-being, aptness, welfare, felicity, excitement, goodness/feeling good, smile, bliss, glee, positiveness, hope). Така когнітивна структура КР свідчить про наявність міжфреймових зв‘язків та інтенсивну гібридизацію ментальних просторів.

Периферію КР утворюють вербалізовані концептуальні метафори радості. Мапа-схема периферії, основний зміст якої графічно представлено на рис. , відображає способи концептуально-метафоричної об’єктивації КР в англійській мові (американський варіант).

Рис 1. Мапа-схема корелятів концептуального референта РАДІСТЬ (периферія КР)

Результати кількісного аналізу базових концептуальних корелятів концептуального референта РАДІСТЬ із зазначенням зон перетинання концептуально-метафоричніх просторів, що забезпечують системність осмислення та структурації периферії КР, такі: а) структурна концептуальна метафора РАДІСТЬ – ЖИВА ІСТОТА: Let our happiness live on forever (E.Rhodes) (основа – ключові етапи і аспекти життєдіяльності) – 32,5% метафор-репрезентантів від загального концептуально-метафоричного масиву; б) онтологічна концептуальна метафора РАДІСТЬ – МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ: …I much prefer to chisel the joy of my day by my own self (T. СУБСТАНЦІЯ: Shared joy is mostly enjoyedЕНЕРГІЯ: Our joy was big and kinetic (S. РЕЧОВИНА: Sudden joy swept through his veins like fire through a parched forest (D.Tell) (основа – фізико-хімічні характеристики, засоби використання) – 49,5% метафор-репрезентантів від загального концептуально-метафоричного масиву; в) орієнтаційна концептуальна метафора РАДІСТЬ – УГОРУ: She walked home as though treading on air (L.(основа – фізичне та соціокультурне) – 11,3% метафор-репрезентантів від загального концептуально-метафоричного масиву; г) структурно-онтологічна концептуальна метафора РАДІСТЬ – ВМІСТИЛИЩЕ (чогось цінного): I still haven’t got to the core of his glee today (H.(основа – межі та структура обмеженого простору; вміст у межах контейнеру) – 6,7% метафор-репрезентантів від загального концептуально-метафоричного масиву.

На цьому етапі дослідження було виявлено, що радість концептуалізується у мовній свідомості представників американської лінгвокультури переважно як об’єкт (49,5% базових онтологічних концептуальних метафор від загального концептуально-метафоричного масиву), осмислюючись у таких субстанціональних термінах, як (ЕНЕРГО)РЕСУРСИ (23,8Burst out laughing; They were beaming at each other… (D.; Lin was magnetically drawn by her jollity (D.Tell); Work is the meat of life. Pleasure the dessert, БАГАТСТВО/ГРОШІ (13,9Future joy is purchased by the present, а також БОРОТЬБА/ЗМАГАННЯ (11,8We picture the world as thick with conquering joys and comforts… (S.Crane). Отримані дані підтверджують прагматичну спрямованість американського національного характеру та американської етносемантичної особи, орієнтованої на діяльність та досягнення мети. Зазначені соціокультурні якості суб’єкту радості визначають, у свою чергу, переважний спосіб концептуалізації ним радості як перемоги / успіху, а також як (матеріальної) винагороди за витрачені задля досягнення мети зусилля.

Розділ 3. „РАДІСТЬ як лінгвокультурний концепт”. Головний лінгвокультурний смисл будь-якого емоційного концепту міститься у його спроможності відбивати в своїй афективній реалізації специфіку національного менталітету як сукупності особливостей світогляду та комунікативної поведінки етносу, а також національний характер як досить стійкий склад внутрішнього світу мовця, детермінуючий його етнокультурну своєрідність. Це надає афекту (мові емоції) лінгвокультурологічного статусу.

Аналіз сутнісних ознак концепту РАДІСТЬ у мовній свідомості носіїв американського варіанту англійської мови, втілених у чуттєво-образному ядрі та базовому шарі його польової моделі, дає можливість розподілити концептуальнотвірні чинники за ознаками розташування джерела (locus fontis) радості (Аристипп, Зенон) та констатувати згідно до філософських акумулятивних феліцитарних теорій переважно гедонічну (Аристотель, Гердер, Юм) та коефіцієнтну (Камю, Шопенгауєр) (6:4) спрямованість американської мовно-культурної особи, що відрізняються статичним та динамічним розумінням радості.

Конфігуративно-енергеальний вимір когнітивної моделі КР в американському варіанті англійської мови дозволяє виділити так звані лінгвоментальні інваріанти (афективні універсалії ядра та базового шара концепту) та розбіжності афектації як ціннісної вибірковості концептуального та мовного моделювання світу етносемантичною особою. Афективні універсалії, співвідносні з поняттєвою складовою концепта, акцентують такі лінгвокультурні ознаки КР, як „радість – життєво важлива цінність, могутній стимул у динаміці життя (продовження роду) та творчій діяльності, джерело здоров’я та краси”: Joy is life – make or break; The best healer is good cheer; The joy of the heart makes fair faces. Інші, що складають периферію досліджуваного концепту та співвідносяться з його образною інтерпретаційною компонентою, репрезентовані низкою концептуальних ознак, актуалізуючих такі ціннісні домінанти американської лінгвокультури: прагматизм, примат матеріального над духовним (Aheart is worth tons of gold; Honest joy pays, but it does not seem to pay enough to suit some people), пріоритет свободи вибору (Happiness is a choice; As joyful as I choose to be), „психологія дії” (Double your pleasure, double your fun. That’s the greatness of Double Mint Gum; Happiness is what you make it; Industry is the soul of happiness) та культурний індивідуалізм (Joy is to be yourself; What seems to be happiness is often no more than privacy (C. Eckhulm)).

Аналіз прецедентно-пареміологічної образної компоненти – периферії КР, яку складають способи його метафоричної вербалізації, уможливлює ідентифікацію ціннісних домінант та аксіологічних настанов носія американського варіанту англійської мови як етносемантичної особи. Метафорика КР також відображає біфуркаційні характеристики периферії досліджуваного концепту внаслідок динамічного взаємовідношення афекту та екстралінгвального (соціокультурного) середовища. На периферії КР це найбільш яскраво простежується у перевазі коефіцієнтної концептуалізації радості (орієнтація на встановлення мети та її досягнення), тоді як у ядерній поняттєво-значущісній компоненті домінує концептуалізація гедонічна, та у вербальній об’єктивації ментальної репрезентації радості як оператора трьохзнакової феліцітарної логіки. Таким чином, саме на периферії польової структури КР, аморфні межі якої сприяють утворенню численних царин перетинання з іншими концептами, найбільш наочно виявляється його етнокультурологічний смисл, в тому числі, національні особливості ціннісних соціопсихологічних настанов.

ВИСНОВКИ

Із закріпленням когнітивно-функціональної парадигми у сучасному гуманітарному пізнанні фокус дослідницького інтересу стрімко переміщується у бік міждисциплінарного наукового пошуку. Відповідно до цього все важливіше місце серед актуальних проблем сучасної лінгвістики займає вивчення концептуалізації, мовного забезпечення та когнітивної конденсації аксіологічного емоційного досвіду у мовних стереотипах різного характеру. Афект як емоція, виражена мовними засобами, тезаурус емоційного досвіду є концептуально-гнучкою поліфункціональною складовою реального мовного існування індивіда, соціума, нації. Це зумовлює розглядання афекту як синергетичної (під)системи.

Інтегруючим началом дослідження афекту виступає концепт емоції. Необхідність розуміння природи, структури та механізмів виникнення та функціонування концептів визнається сьогодні представниками майже усіх наукових напрямків, пов’язаних так чи інакше з вивченням людської діяльності. Звідси – актуальність обраного об’єкту дослідження, загальної методології та конкретних методів його вивчення та опису, прийнятих в даній роботі. Узагальнення точок зору на концепт та його дефініції, що використовуються у різних лінгвістичних дисциплінах, дозволяє дійти до висновку, що концепт – це одиниця колективної свідомості/знання, яка має мовну реалізацію та характеризується етнокультурною специфікою.

Модель концепту РАДІСТЬ, репрезентованого в американському варіанті англійської мови, є спробою когнітивно-лінгвістичного опису концепту. Радість тлумачиться як позитивна емоція, що відчувається мовцем як реакція на активізацію певного компонента його фонових знань та набуває відбиття у його концептуальній системі. У мовленнєвомислиннєвій діяльності представників різних лінгвокультур радість виражається у структурованих пропозиціях (вербалізованих ментальних аналогах ситуації переживання емоції). Останні об’єктивують аксіологічні складові національної свідомості, бо мають за вихідну точку скоріше когнітивні інтерпретації, що накладаються на зовнішню реальність, ніж безпосередньо саму реальність.

Для більш адекватного опису сценарію переходу від концепту як одиниці структурованого знання до концепту як об’єкту вербалізації КР розглядаємо як утворення, що характеризується польовою структурою. Польовий аналіз проводився як у напрямку від обраного концепту до засобів його вербалізації, так і у напрямку від ключового слова до фактичних – реалізованих в узусі – контекстів його вживання з подальшою реконструкцією КР за виявленим набором семантичних ознак.

Застосування інтеґративної методології та конкретних лінгвістичних прийомів і методів уможливило вирішення таких дослідницьких завдань: а) конкретизовано когнітивно-лінгвістичний, лінгвокультурологічний та синергетичний статус поняття „афект”; б) на матеріалі концептуально-метафоричного фонду англійської мови (американський варіант) розроблено принципи та дослідницька методика опису когнітивної структури вербалізованого КР; лінгвокогнітивну модель концепту представлено як многомірне функціонально-адаптивне культурно-евристичне ментально-афективне утворення синергетичної природи; в) виявлено лінгвокультурну специфіку КР, що висвітлює аксіологічну сутність афективних одиниць як співвідношення способів вербалізації КР з конкретною мовною особою – носієм національного менталітету.

Прийнятий у роботі підхід до дослідження КР, об’єктивованого в англійської мови (американський варіант) сприяє систематизації лінгвоконцептологічного знання та поглибленню розуміння когнітивної семантики, емотіології, лінгвокультурології та лінгвосинергетики. Побудова і аналіз когнітивної мапи периферії КР разом з виділенням та описом конфігуративно-енергеального аспекту його лінгвокогнітивної моделі є внеском у дослідження афекту з точки зору когнітивної лінгвістики та теорії міжкультурної комунікації.

Використана методологія є перспективною для подальшого вивчення проблеми лінгвокогнітивного моделювання у концептології та емотіології. Запропонована модель може бути використана як інструмент етносемантичного аналізу способів вербалізації концептів емоцій як позитивного, так і негативного спектрів. Подальша розробка, деталізація та удосконалення моделі із застосуванням методів когнітивної етносемантики та етнопсихолінгвістики складають перспективу запланованого на майбутнє дослідження.

Основні положення відображені в наступних публікаціях автора:

1. A cognitive model of joy and its encoding in English and Russian/Ukrainian // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Сер. Филология. – 2000. – Т. 3, № 1. – С. 78-81.

2. A cognitive model of joy and its encoding in English // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Сер.Филология. – 2000. – Т. 3, № 4. – C. 60-63.

3. К построению когнитивной модели радости в английском, украинском и русском языкахВісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2000. – № 500. – С. 134-139.

4. On cognitive modelling of joy and its encoding in Ukrainian and Russian // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Сер. Филология. – 2001. – Т. 4, № 1 (4). – С. 63-65.

5. Бисоциативный аспект когнитивной модели радости в английском, украинском и русском языках // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2001. – № 537. – С. 193-198.

6. До когнітивного моделювання емоції радості: синергетичний підхід // Гуманітарний вісник. Число . Сер. Іноземна філологія. Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 228-230.

7.Этнокультурное своеобразие когнитивной модели радости в английском, украинском и русском языках // Нова філологія. – 2002. – №4 (15). – С. 142-148.

8. Афект як категорія когнітивної лінгвістики // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – №586. – С. 148 -151.

9. Конфигуративно-энергеальный аспект когнитивного моделирования языка эмоции в переводческой деятельности // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2003. –  № 609. – С. 61-63.

10. Когнітивна модель радості в англійській, українській та російській мовах // Тр. Міжнар. конф. „Іноземна філологія на межі тисячоліть”. – Харків: Константа, 2000. – С.312-313.

11. Когнітивна модель радості в англійській, українській та російській мовах // Мат-ли Міжнар. конф. „Мовні і концептуальні картини світу”. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2001. – С. 496-499.

12. Metaphoric language of joy as a mirror of a national picture of the world // The Second USSE Conf. „Pragmatics and Beyond”. – Kharkiv, 2001. – P. 73-74.

13. Когнитивная инфраструктура радости и ее этнокультурная маркированность в английском, украинском и русском языках // Мова і культура. Сер. Філологія. – К.: Видав. Дім Д. Бураго, 2002. –Т. 3, Ч. ІІ: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – Вип.4. – С. 184-191.

14. The Ethnospecific in a Cognitive Model of Joy in American English // Тр. конф. „Культурний потенціал мовного знака і концептосфера етноса”.– К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2001. – №5. – С. 245-248.

15. Етнокультурний аспект когнітивного моделювання емоції радості // Тези 9-ої Всеукр. конф. “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧДТУ, 2002.– С.164-165.

16. Когнитивная модель эмоции радости как инструмент межкультурного взаимодействия Мат-лы ІХ Междунар. конф. “Функциональная лингвистика: Итоги и перспективы”. – Симферополь: КрымФармТрейдинг, 2002. –– С. 287-288.

17. До питання про когнітивне моделювання емоцій // Мат-ли Всеукр. конф. “Другі каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. – Харків: Вид-во ХНУ, 2003. – С. 138.

18. К функциональному осмыслению когнитивной модели эмоций в естественном языке // Мат-ли Х Міжнар. конф. з функціональної лінгвістики “Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации”. – Симферополь: Доля, 2003. – С. 359-361.

19. Конфігуративно-енергеальний аспект когнітивного моделювання емоції радості // Мат-ли Міжнар. наук.-метод. конф. „Треті каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Харків: Вид-во ХНУ, 2003. – С. 191-192.

20. Когнитивная модель эмоции радости: этнокультурній аспект // Мат-лы I Междунар. науч. конф. „Языки и транснациональные проблемы”. – Москва-Тамбов: Изд-во ТГУ им.Г.Р. Державина, 2004. – Т. 2. – С. 536-544.

АНОТАЦІЯ

Шамаєва Ю.Ю. Когнітивна структура концепту РАДІСТЬ (на матеріалі англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2004.

Дисертація