ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Вознюк Оксана Миколаївна

УДК 377.1:273.543

Формування системи

гуманітарних інтегрованих знань

студентів технічних університетів

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

КОЗЛОВСЬКА Ірина Михайлівна,

Львівський науково-практичний центр Інституту пе-да-го-гі-ки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, м. Львів.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України,

СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгома-но-ва, завідувач кафедри трудового навчання та креслення,

м. Київ.

кандидат педагогічних наук, доцент

БАРАНОВСЬКА Лілія Володимирівна,

Білоцерківський державний аграрний університет,

кафедра менеджменту, м. Біла Церква.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться 28 грудня 2004 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.01 у Вінницькому державному пе-да-го-гіч-ному університеті ім. Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного пе-да-гогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий “25” листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. М. Коломієць

загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Важливість дослідження проблеми вивчення гуманітарних дисциплін у вищих тех-ніч-них навчальних закладах нині ви-зна-чається завданнями реформування освіти. Проблема гуманітарної підготовки сту-дентів у вищих навчальних закладах перед-ба-чає наповнення процесу навчання і виховання гуманітарним змістом, котрий узгоджується із кращими надбаннями циві-лі-зації, орієнтований на безпосе-ред-ній розвиток людини та відповідає потребам її са-мореалізації.

В “Основних напрямах досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні” за-зна-чає-ться, що перспективними є дослідження проблем гуманізації та гу-манітаризації вищої освіти, теоретичних і прикладних складових змісту гума-ні-тар-ної під-готовки, зокрема, у вищих технічних навчальних закладах, а також тенденцій і дос-віду використання інтегративного підходу до навчання. У більшості вищих на-в-чаль-них закладів технічного профілю пріоритетною є суто професійна під-го-товка. Однак, гуманітарні знання розвивають у людині такі якості, як порядність, від-чуття пре-красного, людяність. Тому не обмеженого рамками своєї спеціальності фа-хів-ця, а широко освічену людину повинен готувати вищий технічний навчальний заклад Основні напрями досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні // Педагогіка і психологія про-фесійної освіти. – 2002. – №3. – С.10-39..

Актуальність і своєчасність дослідження проблеми інтеграції гуманітарних та інженерних знань зумовлена тим, що порушена проблема поки що не одержала в педагогічній науці достатнього розкриття. Для майбутніх інженерів передбачено викладання психолого-педаго-гіч-них, культурологічних та інших гуманітарних дисциплін, однак кількість годин, які виділено на ці курси, є недостатньою.

Суперечності, що виникають між соціальними потребами гуманітаризації про-цесу навчання у вищих навчальних закладах технічного профілю і тради-цій-ними формами й методами вивчення гуманітарних дисциплін, ок-рес-люють загальну проблему оновлення їхнього змісту. Інтегративний підхід до структурування гуманітарних знань у про-фе-сійній технічній освіті є одним із ефективних шляхів розв’язання цих суперечностей. Інтеграція гуманітарних знань у соціальну картину світу сьогодні визнана доцільною, однак конкретні розробки змісту, форм та методів такої інтеграції дослід-жу-ю-ться переважно на емпіричному рівні. Опти-мі-зація навчального процесу у вищих технічних навчальних за-кладів із одночасним збереженням повноцінного змісту про-фесійної та зага-ль-нокультурної підготовки має важливе значення для подальшого розвитку теорії і практики педагогічної науки.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема гуманітарної під-го-товки у технічних університетах досліджувалась багатьма науковцями, а саме: те-о-ре-тичні основи професійної пе-да-гогіки (С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, Н. Є. Мой-сеюк, Н.Г. Нич-ка-ло, М. І. Сметанський, О. В. Шес-топалюк), фор-му--ван-ня загальної та професійної культури фахівця (Г. О. Балл, І. А. Зязюн, Г. С. Тарасенко), культуроло-гіч-ні ас-пекти підготовки фахівця (В.П.Ан-дру-щенко, Г. П. Васянович, Г. С. Дегтярьова, В. В. Кизима, В. С. Маслов, Л. М. Ма--сол, Л. А. Руденко, О. Л. Шевнюк), формування мовленнєвої культури фахівця (Л. В. Ба-рановська, Т. Є. Гончаренко, Т. П. Рукас), питання пси-хо-ло-гіч-ної та пе-да-го--гічної підготовки інженера (О. В. Винославська, Л. М. Ка-рамушка, Л. О. Ки-зи-мен--ко, В. А. Козаков, Д. В. Чернілевський, М. В. Фоміна) та інші. Водночас тео--ретичні основи формування системи гуманітарних інте-грованих знань, зміст та форми її реалізації у вищому технічному навчальному закладі не були пред-метом спеціального наукового дослідження.

Актуальність проблеми інтеграції та систематизації гуманітарних знань студентів технічних університетів, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики щодо підготовки сучасного інженера зумовили вибір теми ди-сер-та-ційного дослідження: “Формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів”.

Зв’язок теми роботи з науковими напрямами, планами, темами. Ди-сер-та-ційне дослідження пов’язано з тематичним планом науково-дослідних робіт Ін-ституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України в роз-роб-ленні теми “Теоретико-методичні засади викладання предметів гуманітарного циклу в професійно-технічних навчальних закладах” (РК № U000099).

Те-му дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і пси-хології професійної освіти АПН України (протокол № від 27.02.2003 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і пси-хології (протокол № від 25.03.2003 р.).

Об’єкт дослідження – вивчення гуманітарних дисциплін у вищих тех-нічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – структурування змісту гуманітарних знань сту-дентів технічних університетів на основі системного та інтегративного підходів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експери-мен-тально перевірити модель системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що форму-ван-ня системи гуманітарних інтегрованих знань відповідно до специфіки про-фесійної підготовки фахівців конкретного профілю, підвищує рівень знань студентів із гуманітарних дисциплін, сприяє гуманізації професійної підго-тов-ки, зокрема, розвитку загальної та професійної культури майбутнього інженера. Загальна гіпотеза дослідження конкретизується рядом часткових: інте-гра-тивний підхід до формування системи гуманітарних знань студентів тех-ніч-них універ-си-тетів передбачає структурування їхнього знання в логічно завершені ін-тегровані блоки – метапредмети, впровадження яких більш повно реалізує цілі вивчення гуманітарних дисциплін у технічних університетах, що є опти-ма-ль-ним щодо ре-зу-льтативності та затрат навчального часу; навчальні курси з ку-ль-турології, пси-хології, педагогіки та української мови у технічних універ-си-тетах доцільно ви-вчати в межах навчального метапредмета ”Культурологічна підго-товка ін-же-не-ра”; інтеграція гуманітарних знань студентів вимагає забез-печення про-фе-сій-ної спрямованості цих знань залежно від профілю навчального закладу.

Об’єкт, предмет, мета й гіпотеза зумовили такі завдання дослідження:

1. Розробити концептуальні засади інтеграції знань з гуманітарних дисциплін у техніч-них університетах на основі аналізу стану досліджуваної проблеми в педа-го-гічній теорії та практиці.

2. Теоретично обгрунтувати та розробити модель формування системи гу-манітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів.

3. Розробити критерії відбору змісту навчального матеріалу для побудови гуманітарних метапредметів у технічних університетах.

4. Розробити зміст та методи вивчення метапредмета “Культурологічна підготовка інженера” для майбутніх інженерів залізничного транспорту.

5. Експериментально перевірити ефективність функціонування системи гума-ні-тарних інтегрованих знань у технічних університетах та підготувати мето-дичні посібники та рекомендації для викладачів і студентів технічних уні-вер-ситетів залізничного транспорту.

Загальна методологія дослідження базується на філо-соф-сь-кому принципі взаємозв'язку та взаємообумовленості явищ; на використанні структурного, функ-ціонального, прогностичного, системного, інтегративного підходів; на прин-ципах цілісного дослідження дидактичних процесів і комплексного вико-рис-тання методів дослідження, а також положеннях вітчизняних і зарубіжних концепцій гуманізації освіти. У процесі дослідження були використані основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, в Національній доктрині розвитку освіти, Рішенні колегії Міністерства освіти України “Про концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні (вища школа)”, а також нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, які ґрун-тують-ся на ідеях гуманізації та гуманітаризації вищої освіти (Г. О. Балл, С. П. Бон-дар, С. У. Гон-ча-ренко, М. С. Добрускін, І. А. Зязюн, Н. К. Кочерга, О. С. По-но-ма--рьов, М. А. Присич, О. Г. Романовський, С. Б. Ставицький), вивченні гу-ма-ні-тар---них дисциплін у вищому технічному навчальному закладі (Ф. Є. Пашков, В. Ю. Середа, С. С. Тес-люк, В. І. Шубін), формуванні систем, зо-крема освітніх (І. В. Блауберг, М. С. Каган, А. О. Лі-го-цький, Є. І. Юдін), інтеграції та ук-руп-нен-ні дидактичних одиниць (А. П. Беляєва, М. М. Берулава, А. Я. Данилюк, П. М. Ерднієв, С. Ф. Клепко, І. М. Козловська, В. К. Си--до-рен-ко, О. А. Су-ляти-цький, Н. Є. Таран, А. Д. Урсул) та інші.

Комплексний підхід до вивчення проблеми зумовив застосування таких методів дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дав можливість виявити стан досліджуваної проблеми у педагогічній науці; методи аналізу використовувалися для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; емпіричні методи показали стан інтеграції гуманітарних знань; вивчення документальних джерел, зокрема, перевірочних робіт, дозволило визначити стан проблеми у практиці вищих навчальних за-кла-дів. Педагогічний експеримент був спрямований на виявлення умов інтеграції гуманітарних знань та апробацію моделі; анкетування, опитування, тестування, бесіда використовувалися для виявлення стану практики та перевірки ефективності моделі; статистичні та математичні методи використовувалися для обробки результатів педагогічного експерименту.

Дослідження проводилося упродовж 1995-2004 рр. та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1995-1996 рр.) обґрунтовувалася проблема дослідження, здійснювався аналіз навчально-програмної документації та літератури. Була розроблена програма дослідження, проаналізовано стан досліджуваної проблеми у теорії і практиці, вітчизняний та зарубіжний досвід інтеграції знань; виявлено позитивні та негативні сторони існуючої практики, а також специфіка інтеграції гума-ні-тар-них знань у технічних університетах. На цьому етапі дослідження уточнено об’єкт, предмет і мету дослідження.

На другому етапі (1997-1998 рр.) була роз-роб-лена концепція та сформульована гіпотеза дослідження, обґрунтовано кон-цептуальні засади інтеграції гуманітарних знань, розроблено принципи фор-мування системи гуманітарних інтегрованих знань і критерії відбору знань. На цьому етапі розроблено програму і методику експерименту, визначено експериментальну базу, обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експериментальної роботи. Проведено констатуючий експеримент, який дав мож-ливість визначити основні напрями теоретичного дослідження та підго-тувати формуючий і контрольний експерименти.

На третьому етапі (1999-2002 рр.) здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження, роз-роб-лено зміст та методику навчання інтегрованого метапредмета “Культурологічна підготовка інженера”, а також навчальні програми, дидактичні матеріали та рекомендації.

На четвертому етапі (2002-2004 рр.) здійснено систематизацію та обробку експериментальних даних, проведено експертні оцінки дослідження, підведено його підсумки, сформульовано основні висновки та рекомендації, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми,оформлена кандидатська дисертація.

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Київського університету економіки і технологій транс-порту, Української державної академії залізничного транспорту, Львівського факультету Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Політехніки Любельської (Польща). В експериментальній роботі брали участь 943 студенти, 64 інженери, 54 викладачі, 11 експертів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: вперше обґрунтовано і розроблено модель формування системи гу-ма-нітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів, елементами якої є логічно завершені блоки інтегрованих знань; структура системи відо-бра-жає особливості інтеграції гуманітарних знань, критерії їх відбору та зміст і методи вивчення гуманітарного метапредмета; розроблено концептуальні засади інтеграції знань з гуманітарних дисциплін у тех-нічних університетах, серед яких принципово важливими є стійка тенденція до інтеграції та укрупнення блоків гуманітарних знань, необхідність урахування специфіки професійної діяльності майбутнього інженера та інші; розроблено зміст і відібрано методи вивчення гуманітарного інтегрованого метапредмета “Культу-рологічна підготовка інженера”, який містить монокурс “Культурологія”, інтегрований курс “Основи психології та педагогіки” та тематичний модуль “Мовленнєва культура інженера”; набули подальшого розвитку теоретичні засади інтеграції й систематизації знань у вищих навчальних закладах та методичні основи викладання гуманітарних дисциплін у технічних університетах.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: теоретично обґрунтовано доцільність впровадження метапредметів як навчальних курсів на основі гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів; розроблено принципи формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів; розроблено критерії відбору змісту для побудови гуманітарних метапредметів у технічних університетах.

Практичне значення дослідження полягає в розробці змісту гумані-тарних інтегрованих метапредметів; розробці навчальних планів та програм для технічних університетів залізничного транспорту; підготовці дидактичних ма-те-ріалів щодо інтеграції гуманітарних дисциплін студентів технічних універ-ситетів, практичній реалізації теоретичних положень на прикладі гуманітарних дисциплін та використанні результатів дослідження для підготовки нових нормативних та методичних розробок.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у на-в-чальний процес технічних університетів України та Польщі, зокрема: Дніп-ро-петровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (довідка №113/71 від 06.06.03 р.), Київського уні-вер-си-те-ту економіки і технологій транспорту (довідка №01-25/277 від 14.05.03 р.), Української державної академії залізничного транспорту (довідка №06-33/100 від 23.05.03 р.), Львівського факультету Дніпропетровського національного уні-верситету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (довідка №165/12 від 10.10.2003 р.), Політехніки Любельської (Польща) (довідка №154/dk від 11.12.03 р.).

Результати дослідження можуть бути використані для складання навча-ль-них планів, програм і навчальних посібників для технічних універ-си-тетів, а також під час вивчення гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах, проведенні науково-педагогічних досліджень.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проб-ле-ми, зокрема, особливостей інтеграції гуманітарних знань і розробці відповідної моделі для технічних університетів; розробці авторського курсу навчального метапредмета “Культурологічна підготовка інженера”, безпосередній участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи; участі в ство-ренні експериментальних навчальних планів, програм, навчальної літератури для студентів і викладачів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується вико-рис-танням відповідного комплексу дослідницьких методів, обґрунтованим методологічними підходом до формування системи інтегрованих знань, відпо-відністю наукового апарату предмета дослідження і впровадженням дослід-ни-цької методики, адекватної до поставлених задач, експериментальних методів, збігом обґрунтованих теоретичних положень з практичними ситуаціями та позитивними наслідками впровадження результатів дослідження. Висновки дослідження одержано, перевірено і підтверджено в процесі дослідної роботи.

На захист виносяться:

1. Модель формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів.

2. Критерії відбору змісту для побудови гуманітарних метапредметів у технічних університетах, конкретизовані на прикладі метапредмета ”Культурологічна підготовка інженера” для технічних університетів залізничного транспорту.

Основні положення і результати дослідження обговорено на 12 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі: міжнародних “Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному універсистеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 2001), ”Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002), “Пріоритетні напрями розвитку професійної освіти” (Одеса, 2002), “64 Міжнародна науково-технічна конференція кафедр академії та спеціалістів залізничного транспорту і підприємств” (Харків, 2002), “Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії” (Львів, 2003), “Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003), “Василь Сухомлинський і сучасність: особистість вчителя” (Кіровоград, 2003), “Динаміка наукових досліджень – ” (Дніпропетровськ, 2003), “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (Київ, 2003), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), “Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю” (Львів, 2004), на регіональних “Інтеграційні процеси у професійній освіті” (Львів, 2003), “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (Київ, 2003), а також на науково-методичних семінарах, нарадах методистів, педагогічних працівників.

Основні результати дослідження опубліковано у 19 наукових та науково-методичних працях (з них 16 написано без співавторів), у тому числі: 1 методичний посібник, 6 брошур з методичними рекомендаціями та навчально-методичними матеріалами; 10 статей у провідних наукових фахових виданнях (з них 9 одно-осібних), 2 тези у збірнику матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску – 13,4 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 298 найменувань (з них 36 – іноземними мовами), 13 додатків на 51 сторінці. Її повний обсяг – 270 сторінка (191 сторінка – основна частина). Робота містить 13 рисунків на 6 сторінках і 5 таблиць на 4 сторінках.

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визна-че-но його об’єкт, предмет, мету, викладено завдання дослідження, гіпотезу та ме-тодологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне зна-чення.

У першому розділі – ”Теорія і практика формування системи гу-ма-ні-тарних інтегрованих знань студентів технічних університетів” – проведено аналіз формування системи інтегрованих знань у педагогічній теорії, наведені результати аналізу практики досліджуваної проблеми та розроблені концептуальні засади інтеграції знань з гуманітарних дисциплін у технічних університетах, що дозволило зробити висновок про необхідність розглядати гуманітарні знан-ня в єдиній системі. Не менш важливий висновок полягає в тому, що зв’язки між гуманітарними дисциплінами у технічному університеті є епізодичними. Це зумовлює фрагментарні знання студентів з гуманітарних дисциплін навіть за умови високого професіоналізму викла-да-чів.

Інтегративний підхід до викладання гуманітарних дисциплін передбачає не лише узгодження змісту освіти, а й глибоку взаємодію знань, умінь та еле-мен-тів мислення майбутнього фахівця. Досліджуючи проблему оновлення змісту освіти і предметних методик, деякі науковці звертаються до визнаної системи укрупнення дидактичних одиниць. В останні роки в змісті освіти обґрунтовуються так звані метапредмети (А. Хуторський, В. Краєвський), які можуть бути формою реалізації системи інтегрованих знань.

Теоретичний аналіз зумовлює необхідність дослідження такого чинника, як взаємодія професійної та загальнокультурної підготовки ін-женера. З цією метою нами досліджено взаємозв’язки та взаємозалежність між різними цілями професійної та загальнокультурної підготовки студентів (рис. ). Виявлено, що протягом останніх десяти років статус професійних та особистісних цілей змі-нюється доволі мало, а статус культурологічних, психологічних та педа-гогічних цілей суттєво зростає. На наш погляд, вивчення студентами технічних універ-ситетів необхідного обсягу гуманітарних знань можна забезпечити на належ-ному рівні лише на основі ущільнення та інтегративно-системного згортання й архівації навчального матеріалу.

На основі обґрунтованих методологічних, соціологічних, психологічних, пе-дагогічних та методичних передумов інтеграції ми розробили такі концептуальні засади інтеграції знань з гуманітарних дисциплін у технічних університетах: основним інструментальним засобом побудови цілісної системи гуманітарних знань студентів технічних університетів є інтегративний підхід до формування змісту та організації форм навчання; цілі інтеграції гуманітарних знань сту-ден-тів технічних університетів спрямовуються на формування цілісної системи знань як основи професійної та культурологічної підготовки майбутнього ін-женера; для формування цілісної загальної та професійної культури сучасного інженера необхідна знаннєва основа, суттєвим компонентом якої є гуманітарні знання; її структура залежить від компонентів інтеграції знань; інтеграція гуманітарних знань базується на ідеї навчання за інтегрованими блоками дис-цип-лін (метапредметами), скоординованими між собою тематично і хроно-ло-гіч-но; формування системи інтегрованих знань студентів технічних університетів конкретного профілю має ряд особливостей, зумовлених специфікою про-фесійної діяльності і базується на методологічних, соціальних, психологічних, педагогічних та методичних передумовах.

Рис.1. Оцінка значущості цілей професійної підготовки
студентами і випускниками технічних університетів

У другому розділі – ”Формування системи гуманітарних інтегрованих знань та методика їх вивчення у технічних університетах” обґрунтовано принципи формування та модель системи гуманітарних інтегрованих знань у технічних університетах; розроблено критерії відбору змісту для інтегрованого гу-ма-нітарного метапредмета для вищих технічних навчальних закладів; розроблено методику навчання гуманітарного мета-пред-ме-та ”Культурологічна підготовка інженера” у технічних університетах за-лізничного транспорту, а також представлені результати дослідно-експери-ментальної роботи.

Формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів здійснювалось за такими принципами:

принцип пріоритету кінцевої мети: професійна підготовка і розвиток особистості інженера є двоєдиною ціллю професійної освіти, що передбачає оптимальне поєднання спеціальних та гуманітарних знань у її змісті;

принцип єдності загальної та професійної культури: культурологічна підготовка інженера є повноцінним компонентом цілісної системи його професійної освіти;

принцип професійної спрямованості: орієнтація гуманітарних дисциплін на практичні потреби студентів, їхні інтереси і запити, що передбачає органічне поєднання технічних та гуманітарних складових;

принцип креативності: формування системи інтегрованих знань з гуманітарних дисциплін сприяє реалізації творчого потенціалу майбутнього інженера;

принцип гуманізації: формування не лише професіонала, а й особис-тості майбутнього інженера можливе за умови пріоритету гуманістичних ідей у процесі професійної підготовки;

принцип метапредметності: процес вивчення гуманітарних дисциплін у технічних університетах доцільно реалізувати шляхом вивчення метапредметів – систем інтегрованих знань, зміст яких базується на знаннєвій основі декількох гуманітарних дисциплін, об’єднаних спільною дидактичною метою.

Однією з умов ефективного викладання навчальних дисциплін “Куль-турологія”, “Ділова українська мова”, “Основи психології і педагогіки” одним і тим же викладачем є інтегрування гуманітарних знань цих дисциплін у метапредмет “Культурологічна підготовка інженера”.

Нами розроблено критерії відбору змісту інтегрованого гуманітарного метапредмета для вищих технічних навчальних закладів, зокрема: цілісне формування особистості професіонала можливе лише на основі інтегративного підходу до змісту освіти; значущість конкретних гуманітарних знань визначається специфікою професійної діяльності та необхідним рівнем зага-ль-нокультурного розвитку особистості; доцільним є створення гумані-тарних метапредметів для вищих навчальних закладів технічного профілю, які інте-грують зміст кількох споріднених гуманітарних дисциплін; в інтегрованих ме-тапредметах забезпечуються взаємозв’язки та оптимальне співвідношення між знаннями з гуманітарних дисциплін, які інтегруються в цьому блоці, і од-ночасно – професійне спрямування інтегрованого метапредмета як цілого та ін.

Інтегрований метапредмет ”Культурологічна підготовка ін-же-нера” сприяє підвищенню мотивації вивчення гуманітарних дисциплін у тех-нічному університеті. Такий підхід дає можливість забезпечити оптимальне співвідношення між знаннями з гума-нітарних дисциплін, які інтегруються у цьому метапредметі. Інтеграція змісту метапредмета полягає у спробі подати явища природи, техніки і культури як такі, що об’єднані єдиною метою – формування особистості фахівця.

Основними напрямами забезпечення професійної спрямованості гуманітарних знань є: вивчення прик-ладних розділів гуманітарних дисциплін; показ внеску галузі у розвиток людської культури; формування національної самосвідомості шляхом висвітлення внеску вітчизняних вчених та інженерів у відповідну галузь виробництва чи скарбницю людської культури тощо. У роботі детально описані компоненти метапредмета ”Культуро-ло-гічна підготовка інженера”.

Модель формування системи гуманітарних інтегрованих знань представлена на рис.2.

Рис.2. Модель формування системи гуманітарних інтегрованих знань

студентів технічних університетів

Метою формуючого експерименту була перевірка ефективності моделі формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів. Перевірка ефективності вивчення інтегрованого метапредмета ”Культурологічна підготовка інженера” здійснювалася експертами. Оцінювання проводилося на основі декількох видів діяльності: виконання контрольних робіт, бесід, аналізу професійної діяльності випускників тощо. В результаті кожному досліджуваному була виставлена умовна інтегрована оцінка, яка становила середнє арифметичне оцінок, виставлених йому кожним експертом зокрема. Результати оцінювання експертів наведені на рис. .

Рис. 3. Експертні оцінки знань студентів з інтегрованого метапредмета "Культурологічна підготовка інженера"

Аналіз одержаних оцінок показує, що на двох вищих рівнях володіння матеріалом перебувають 52 студенти контрольної групи і 101 – експериментальної. Найчисельніша підгрупа (83 студенти з середнім балом 4_) утворилася у контрольній групі за рахунок низьких балів з окремих дисциплін. У той же час студенти експе-риментальної групи отримували рівні оцінки в експертів з різних дисциплін. Вищий рівень знань студентів і випускників в експериментальній групі свідчить про ефективність роботи із засвоєнням змісту вивчення інтегрованого метапредмета “Культурологічна підготовка інженера”.

На наступному етапі контрольного експерименту студентам пропонувалися ізольовані завдання з дисциплін, паралельно кожний студент одержував комплексне, професійно спрямоване завдання інтегрованого змісту. Результати виконання завдання оцінювалися за 10-бальною шкалою (рис.4.).

Коефіцієнт варіації свідчить про більшу однорідність результатів у експериментальній групі. Різниця в 1,4 бала між середніми арифметичними становить 14% , а отже викликана не випадковими варіаціями. Різниці ж між середніми оцінками за комплексну роботу становлять, відповідно: контрольна група – 2,4 бала (7,4-5,0), експериментальна група – 2,9 бала (9,3_,4).

Рис. . Результати виконання завдань
з окремих дисциплін та метапредмета

Ці різниці у 3-4 рази перевищують середнє квадратичне відхилення, а тому підтверджують гіпотезу про те, що показники знань у студентів, які засвоювали систему інтегрованих знань, є значно вищими, ніж у студентів, які вивчали ізольовані курси тих самих навчальних компонентів. Таким чином, вивчення інтегрованого гуманітарного метапредмета ”Культурологічна підготовка інженера” є більш ефективним, аніж ізольоване вивчення курсів культурології, психології, педагогіки та ділової української мови в підготовці майбутніх інженерів.

Таким чином, під час експерименту доведена доцільність формування системи інтегрованих знань з гуманітарних дисциплін студентів технічних університетів та ефективність вивчення змісту навчального матеріалу з культурології, психології, педагогіки та ділової української мови у єдиному інтегрованому метапредметі ”Культурологічна підготовка інженера”.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Реалії сучасного суспільства і перебудова змісту освіти зумовлюють одночасне підвищення вимог як до професійної компетентності фахівця, так і гуманітарної спрямованості технічної освіти. Із цим пов’язана необхідність роз-робки нових підходів до формування вищої технічної освіти, зокрема, її гума-ні-тарного компоненту. У формуванні знаннєвої основи професійної культури фахівця інтеграція є найбільш доцільним засобом. Формування системи інтегрованих знань студентів технічних університетів, як показало дослід-жен-ня, базується на таких передумовах: методологічних (виникнення нової якості в процесі інтеграції; обґрунтування існування підстави для інтеграції; від-по-відність принципам об’єктивності та науковості тощо), соціологічних (забез-печення формування загальнолюдських цінностей громадянина), психологічних (принцип єдності свідомості та діяльності, забезпечення формування інтегрованих асоціацій та професійного мислення), загальнопедагогічних (реа-лізація якісно нових інтегративних підходів до структурування та мотивації знань із гуманітарних дисциплін), дидактичних (формування знаннєвої основи за-гальної й професійної культури сучасного інженера; доцільність побудови гуманітарних інтегрованих метапредметів в умовах технічного університету) і ме-тодичних (урахування специфіки професійної підготовки інженерів; орієнтація на сучасний розвиток та прогностичні тенденції в розвитку конкретної галузі; розробка трьохрівневої методики вивчення метапредмета тощо).

На основі цих передумов розроблено концептуальні засади інтеграції знань із гуманітарних дисциплін студентів технічних університетів, зокрема, виділення знаннєвої основи для формування професійної та загальної культури студентів; навчання за інтегрованими блоками гуманітарних дисциплін (метапредметами), які скоординовані тематично і хронологічно; забезпечення єдності особистісно орієнтованого та інтегративного підходів до формування професійної культури інженера тощо.

2. Установлено, що основними принципами формування системи гума-ні-тар-них інтегрованих знань студентів технічних університетів є такі: принципи пріоритету кінцевої мети (професійна підготовка і розвиток особистості інженера є двоєдиною ціллю професійної освіти, що передбачає оптимальне поєднання спеціальних і гуманітарних знань в її змісті); єдності загальної та професійної культури (культурологічна підготовка інженера є повноцінним компонентом цілісної системи його професійної освіти); професійної спрямованості (орієнтація гуманітарних дисциплін на практичні потреби студентів, їх інтереси й запити, що передбачає органічне поєднання технічних та гуманітарних складових); креа-тивності (формування системи інтегрованих знань з гуманітарних дисциплін сприяє реалізації творчого потенціалу майбутнього інженера); гуманізації (формування не лише професійних, а й особистісних якостей майбутнього ін-женера можливе за умови пріоритету гуманістичних ідей у процесі професійної підготовки); метапредметності (процес вивчення гуманітарних дисциплін у технічних університетах доцільно реалізувати шляхом впровадження мета-предметів – систем інтегрованих знань, зміст яких базується на знаннєвій основі кількох гума-нітарних дисциплін і об’єднаний спільною дидактичною метою); моделювання і розвитку (модель системи інтегрованих знань із гуманітарних дисциплін у технічному університеті відображає її сутність з урахуванням змінності системи та можливостей розвитку). На цій основі визначено особ-ливості метапредметів як навчальних курсів: розвиток інтегративного світогляду студентів, розвиток інтегративного мислення студентів, реалізація проблемного підходу до навчання, диференціація та індивідуалізація професійної освіти, варіативність навчання, наступність і перспективність навчання.

На основі цих принципів розроблено критерії відбору змісту інтегрованого гуманітарного метапредмета для вищих технічних навчальних закладів: цілісне формування особистості професіонала можливе лише на основі інтегративного підходу до змісту освіти; значущість конкретних гуманітарних знань визна-чаєть-ся специфікою професійної діяльності та необхідним рівнем загальнокультурного розвитку особистості; структурування навчального матеріалу з гуманітарних дис-циплін спрямоване на формування цілісної системи гуманітарних знань осо-бистості з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності сту-дентів; доцільним є створення гуманітарних метапредметів для вищих нав-чальних закладів технічного профілю, які інтегрують зміст кількох споріднених гуманітарних дисциплін; в інтегрованих метапредметах забезпечуються взаємо-зв’язки та оптимальне співвідношення між знаннями з гуманітарних дисциплін, які інтегруються у блоці, і одночасно – професійне спрямування ін-тегрованого метапредмета як цілого; оновлення змісту знань, які формують професійну культуру інженера, зумовлене постійними змінами соціальних умов та пере-оцінкою професійних і культурних цінностей; забезпечення освоєння інва-ріантного, класичного змісту гуманітарних знань, незалежно від профілю навчального закладу, необхідне для формування духовної культури особистості фа-хівця; виявлення та аналіз ”прихованого змісту” гуманітарних знань, що несвідомо закладається авторами навчальних програм, передбачає контроль впливу цього змісту на чуттєво-емоційну сферу студентів. Модель формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів може бути використана для різних навчальних пред-ме-тів. Її конкретизацією є модель інтегрованого гуманітарного метапредмета ”Культурологічна підготовка інженера” для технічних університетів залізничного транспорту.

3. У процесі дослідження  розроблений метапредмет ”Культурологічна під-готовка інженера”, який призначений для студентів технічного університету і будується на основних культурологічних ідеях про єдність загальної та про-фе-сійної культури інженера. Його компонентами є ”Культурологія”, інтегративний курс ”Основи психологія і педагогіка” та тематичний модуль ”Мовленнєва культура інженера”. Для інженерів залізничного транспорту метапредмет має ряд специфічних особливостей. Розробка методики та впровадження системи інте-грованих знань із гуманітарних дисциплін у підготовці майбутніх інженерів у метапредметі ”Культурологічна підготовка інженера” реалізується через комплекс навчальних методів, прийомів та засобів, а також різноманітних форм навчання. Методика навчання метапредмета формується на загально-дидактичному (стосується методики навчання всіх інтегрованих предметів, незалежно від їх змісту) та методичному (стосується методики навчання конкретного метапредмета) рівнях.

4. Експериментальне дослідження ефективності системи формування гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів показало мож-ливості їхнього впливу на функціонування основних компонентів про-фе-сійної діяльності інженера. Аналіз значущості цілей професійної та загально-культурної підготовки студентів, основних напрямів інтеграції змісту гумані-тар-них знань студентів технічних університетів показав, що можливості гума-нітарних знань у формуванні професійної та загальної культури інженера ви-користовуються далеко не повністю. Виявлене зростання позитивного ставлення студентів до вивчення гуманітарних дисциплін.

Показники діагностичних зрізів знань студентів з окремих дисциплін предметних курсів ”Культурологія”, ”Основи психології та педагогіки”, “Ділова українська мова” та з інтегрованого метапредмета ”Культурологічна підготовка інженера” підтверджують більшу ефективність останнього, оскільки він готує студентів до прийняття більш виважених та науково обгрунтованих рішень у майбутній професійній діяльності. Це саме підтвердили й експертні оцінки. Реалізація функцій інтеграції гуманітарних знань безпосередньо позитивно впливає на рівень знань студентів. Результати виконання ситуаційних завдань, які частково моделюють життєві та професійні ситуації, свідчать про те, що студенти експериментальних груп виявили вищу готовність до оцінки ситуацій та прийняття рішень. Таким чином, узагальнені результати проведеного дослідження доводять, що впровадження інтегрованого гуманітарного метапредмета у технічних університетах підвищує якість знань та позитивно впливає на формування професійної та загальної культури студентів.

5. Результати дослідження можуть бути використані Міністерством освіти і науки України, науково-методичним центром вищої школи для подальшої розробки стандартів вищої технічної освіти на основі інтеграції гуманітарних дисциплін; інститутами та університетами, що здійснюють підготовку інженерів, використання проекту навчальної програми з метапредмета ”Культурологічна підготовка інженера”; викладачами гуманітарних дисциплін для здійснення інтеграції гуманітарних знань та внесення змін у зміст навчального матеріалу з гуманітарних дисциплін у технічних університетах залізничного транспорту.

До подальших напрямів дослідження проблеми відносимо: теоретичне обґрунтування інтегрованих метапредметів на базі інших гума-нітар-них дисциплін (філософії, історії тощо); розробку пакету дидактичних матеріалів для студентів та викладачів технічних університетів.

Основні результати дослідження відображено в публікаціях:

Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.  

9.

10.

Навчальні та методичні посібники:

11.

Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали:

12.  

13.  

14.  

15.  

16.  

17.  

Матеріали і тези конференцій:

18.  

19.  

Вознюк О.М. Формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена проблемі формування системи інтегрованих знань з гуманітарних дисциплін студентів технічних університетів. Виявлені методологічні, соціологічні, психологiчні, загальнопедагогічні, дидактичні та методичні передумови систематизації та інтеграції гуманітарних знань в технічних університетах. Обґрунтовано, що систему інтегрованих знань з гуманітарних дисциплін доцільно впроваджувати у навчальний процес технічних університетів у вигляді навчального метапредмета, який містить різні компоненти (монокурси, інтегровані курси, тематичні модулі тощо). На цій основі виділено особливості метапредметів як навчальних курсів.Визначено критерії відбору змісту гуманітарних метапредметів для технічних університетів. Розроблена методика метапредмета “Культурологічна підготовка інженера”, призначена для студентів технічного університету, яка будується на основних культурологічних ідеях про єдність загальної та професійної культури інженера. Його компонентами є ”Культурологія”, інтегративний курс “Основи психології і педагогіки” та тематичний модуль ”Мовленнєва культура інженера”. Реалізація функцій інтеграції гуманітарних знань безпосередньо позитивно впливає на рівень знань студентів і на розвиток їх креативності.

Ключові слова: система, інтеграція знань, технічний університет, гуманітарні дисципліни, культурологія, психологія, педагогіка, мовленнєва культура.

Вознюк О.М. Формирование системы гуманитарных интегрированных знаний студентов технических университетов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2004.

Диссертация посвящена проблеме формирования системы интегрированных знаний по гуманитарным дисциплинам студентов технических университетов. Обоснованы методологические, социологические, психологические, общепедагогические, дидактические и методические предпосылки систематизации и интеграции гуманитарных знаний в технических университетах. Разработаны концептуальные основы интеграции знаний по гуманитарным дисциплинам студентов технических университетов, которые состоят в следующем: для формирования целостной общей и профессиональной культуры современного инженера необходима основа знаний, существенным компонентом которой являются гуманитарные знания; главную идею интеграции гуманитарных знаний составляет обучение за интегрированными блоками гуманитарных дисциплин (метапредметами), скоординированными между собой тематически и хронологически; основным инструментальным средством построения целостной системы гуманитарних знаний студентов технических университетов является интегративный подход к формированию содержания и организации форм обучения, исходя из объективной связи между процессами систематизации и интеграции знаний; цели формирования системы интегрированных знаний состоят в обеспечении единства личностно ориентированного и интегративного подходов к формированию профессиональной культуры инженера; интеграция знаний с гуманитарных дисциплин базируется на определенных методологических, социальных, психологических, педагогических и методических предпосылках; формирование системы интегрированных знаний студентов технических университетов конкретного профиля имеет ряд особенностей, обусловленных спецификой профессиональной деятельности; реализация модели формирования системы интегрированных знаний по гуманитарным дисциплинам предусматривает соблюдение ряда требований и условий, которые обеспечивают еe эффективность в учебном процессе.

Основными принципами формирования системы интегрированных знаний студентов технических университетов являются такие принципы: приоритета конечной цели; единства общей и профессиональной культуры; профессиональной направленности; креативности; гуманизации; метапредметности; моделирования и развития. Обосновано, что систему интегрированных знаний по гуманитарным дисциплинам целесообразно внедрять в учебный процесс технических университетов в виде учебного метапредмета, который содержит различные компоненты (монокурсы, интегрированные курсы, тематические модули).