ЗАГАЛЬНА ХАРАКТРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ім. М. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
ВЕРЕТЕННИКОВА ОКСАНА ВІТАЛІЇВНА
УДК 658.15(1-21)
ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ І ПЕРСПЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА
Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донбаській державній академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України (м.Макіївка)
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Омелянович Лідія Олександрівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, завідувач кафедри фінансів, декан обліково-фінансового факультету
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Амітан Веніамін Наумович, Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство “Данко”, заступник генерального директора
кандидат економічних наук, доцент Михальська Людмила Станіславівна, Донецький національний університет, доцент кафедри фінансів і банківської справи
Провідна установа - Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ)
Захист відбудеться 11 травня 2004 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.055.01 у Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б-р. Шевченка, 30.
Автореферат розісланий 08 квітня 2004 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Економічні і соціальні перетворення на сучасному етапі розвитку України вимагають їх відповідного матеріального і фінансового забезпечення. Значного капіталу та нових форм його використання потребує регенерація промислових підприємств, виробничий потенціал яких руйнувався упродовж переходу до ринкових відносин.
Оскільки власні інвестиційні можливості підприємств в умовах сьогодення є досить обмеженими, перспективи вирішення даної проблеми пов’язуються з використанням фактору взаємодії з іншими суб’єктами інвестиційної діяльності. У зв’язку з цим, однією з найбільш важливих сучасних наукових проблем є визначення можливостей оптимізації взаємодії таких суб’єктів.
При проведенні досліджень здобувач спирався на наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних економістів: Г.Александера, Г.Алексюка, В.Амітана, О.Амоші, Р.Антоні, С.Аптекаря, Д.Бейлі, Ю.Бендерського, М.Білопольського, І.Бланка, Л.Гайгера, В.Геєця, Л.Головко, Н.Гуляєвої, Л.Дідківської, К.Еклунда, А.Єпіфанова, А.Кутиркіна, І.Ландаря, І.Лукінова, Л.Михальської, Л.Омелянович, М.Павловського, А.Пересади, Д.Розенберга, В.Савчука, І.Сало, Н.Ушакової, В.Федоренка, В.Хобти, М.Чумаченка, У.Шарпа, В.Шевчука, В.Януковича й інших.
Незважаючи на те, що всіма авторами визнається надзвичайна важливість проблеми пошуку шляхів оптимізації інвестиційного процесу в Україні, нові форми його організації розроблені недостатньо. У більшості робіт цього напрямку дається оцінка сучасних тенденцій інвестиційного розвитку, інвестиційної привабливості держави в цілому, окремих регіонів чи підприємств, ефективності реалізації інвестиційних проектів. Разом з тим, недостатня увага приділяється реалізації інвестиційних можливостей підприємств шляхом оптимізації їх взаємодії з іншими суб’єктами інвестиційної діяльності, що є сторонами-елементами таких економічних систем як міста.
Практика свідчить про те, що основні перспективи розвитку підприємств залежать від реалізації комплексу заходів у рамках співробітництва різних учасників інвестиційного процесу.
Визначення і використання всіх можливих резервів інвестиційного розвитку, які передбачають досягнення інтересів органів влади місцевого рівня, що представляють територіальні громади, та підприємств, є важливою і актуальною науково-практичною проблемою, якій і присвячена дисертаційна робота.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідних робіт Донбаської державної академії будівництва і архітектури та Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Дисертація є складовою держбюджетної науково-дослідної роботи “Фінанси підприємства в умовах реформування економіки” (номер державної реєстрації 0102U007125) - визначено особливості реалізації інвестиційних проектів на території промислового міста; госпдоговірних науково-дослідних робіт: “Інвестиційний потенціал м. Макіївки” (номер державної реєстрації 0102U006288) – досліджено інвестиційний процес на території м. Макіївки, визначено можливості оптимізації взаємодії органів місцевого самоврядування та підприємств міста, розроблено пропозиції щодо активізації інвестиційних процесів на підприємствах, реалізації їх інвестиційних можливостей, удосконалення інформаційної взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності; “Якість прибутку і її вплив на фінансову стійкість підприємства” (номер державної реєстрації 0103U005526) – запропоновано характеристики прибутку від інвестиційної діяльності, що впливають на загальну якість прибутку; “Управління витратами підприємства” (номер державної реєстрації 0103U005525) – розроблено і впроваджено систему заходів щодо оптимізації інвестиційних витрат з метою удосконалення процесу управління витратами на підприємстві.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-практичне обґрунтування доцільності, можливості та напрямків удосконалення інвестиційного процесу на підприємствах, в основі якого лежить їх взаємодія з органами місцевого самоврядування як учасниками інвестиційного процесу.
Для досягнення мети в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:
обґрунтовано необхідність формування в Україні нової інвестиційної політики, однією з умов здійснення якої є використання можливостей міст як окремих структурних елементів економіки;
доведено важливість урахування фактору децентралізації в питаннях інвестування;
встановлено основні тенденції і особливості інвестиційного розвитку підприємств промислового міста;
визначено характерні особливості реалізації інвестиційних проектів підприємствами міста;
проведено аналіз джерел і форм фінансування інвестиційних проектів, запропоновано їх удосконалення;
удосконалено математичний інструментарій прийняття інвестиційних рішень;
розроблено механізм інформаційної взаємодії підприємств з іншими суб'єктами інвестиційної діяльності промислового міста;
обґрунтовано можливі напрямки співпраці підприємств і органів місцевої влади;
запропоновано шляхи удосконалення інвестиційної політики підприємств.
Об'єкт дослідження – інвестиційний процес на підприємствах промислового міста.
Предметом дослідження є система механізмів реалізації інвестиційних проектів підприємствами промислового міста.
Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі та нормативно-правові документи, які регулюють інвестиційний процес в Україні, звітні дані Державного комітету статистики України, Управління статистики Донецької області, Управління статистики м. Макіївки, Управління економіки Макіївської міської ради, Міністерства фінансів України, дані науково-дослідних центрів та установ. Крім того, використана інформація, що була зібрана безпосередньо автором у ході дослідження особливостей процесу реалізації інвестиційних проектів. Ряд матеріалів отримано шляхом авторської експертної оцінки й анкетного обстеження підприємств. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері інвестування.
Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовувалися методи аналізу і синтезу - для уточнення сутності інвестицій, інвестиційної політики, форм фінансування інвестиційних проектів; ряд економіко-статистичних методів: лінійний регресійний аналіз - для апроксимації показників, що характеризують процес реалізації і одержання результатів від інвестиційних проектів, зокрема метод найменших квадратів - для визначення впливу декількох груп факторів на величину чистого прибутку; метод економіко-математичного моделювання – при побудові моделей, що характеризують залежність результату реалізації проекту від ряду чинників; метод вибіркового дослідження - при проведенні обстеження груп підприємств щодо стану інформаційно-технічного обслуговування інвестиційного процесу; індексний метод - в процесі визначення впливу структурних економічних змін на розвиток інвестиційного процесу, аналізу соціально-економічного стану промислового міста; метод порівняльних характеристик - для співставлення розроблених нормативних коефіцієнтів з фактично отриманими в ході дослідження. Проведення розрахунків здійснювалося із використанням можливостей сучасних комп’ютерних програм і технологій.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі визначено сучасні економічні основи інвестиційного процесу в Україні, проведено комплексне дослідження інвестиційних можливостей та перспектив підприємств промислового міста, розроблені шляхи їх реалізації та напрямки удосконалення інвестиційного процесу на підприємствах. При цьому автором запропоновані нові наукові рішення. Основними з них є такі:
вперше:
введено поняття “інвестиційні можливості суб'єктів господарювання”, що характеризує їхню здатність здійснювати інвестиційну діяльність за рахунок власних коштів чи залучати з цією метою кошти ззовні;
виділено форми фінансування інвестиційних проектів – “стандартне самофінансування інвестиційного проекту” та “спеціальне самофінансування”. Перша може використовуватися для характеристики фінансування проектів за рахунок власних коштів, накопичених у результаті господарської діяльності. Сутність другої полягає в тому, що для здійснення інвестиційного проекту спеціально створюється підприємство, статутний капітал якого формується з активів, необхідних для його реалізації;
сформульовані науково-практичні рекомендації щодо інформаційної взаємодії підприємств з іншими суб’єктами інвестиційної діяльності. Безпосередньо запропоновані можливі варіанти розповсюдження інформаційних імпульсів між різними елементами інвестиційної сфери промислового міста, розроблена багаторівнева структура інформаційного поля, обґрунтована доцільність створення інформаційної бази даних міста, розроблена комп'ютерна програма, що дозволяє визначити можливість використання різних форм фінансування інвестиційних проектів на основі даних інформаційної бази міста;
запропоновано новий підхід до визначення інвестиційної привабливості проектів з боку місцевих органів влади, в основу якого покладені критерії: обсяг виробництва продукції, сума інвестицій, ціна виробленого продукту, роботи, послуги, якість продукту і його затребуваність, мультиплікативність проекту, його екологічність, створення (збереження) робочих місць, використання науково-технічних розробок, вид господарської діяльності;
удосконалено:
поняття державної інвестиційної політики як комплексу рішень і заходів, прийнятих державою з метою встановлення рівноваги між інвестиційним попитом та пропозицією як у державі в цілому, так і в окремих складових її економічної структури;
математичний інструментарій прийняття інвестиційних рішень, зокрема запропонований критерій визначення доцільності використання переваг спеціального режиму інвестиційної діяльності у вигляді одержання податкових пільг; коефіцієнт економії - для ухвалення рішення про розмір інвестицій, необхідних для реалізації проекту; коефіцієнт річного покриття, що характеризує рівень фактичного покриття річної інвестиційної потреби за проектом надходженнями за рік; коефіцієнт накопиченого покриття, що відображає рівень покриття загальної інвестиційної потреби за проектом сумою інвестицій, які надійшли за весь період реалізації проекту;
систему заходів інвестиційної політики підприємств з урахуванням можливостей їх взаємодії з органами місцевого самоврядування, у тому числі обґрунтовані напрямки, в яких реалізація повноважень місцевими органами влади буде відбиватися на формуванні інвестиційної політики підприємств, визначені її заходи, що кількісно та якісно впливають на результати інвестиційної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації є внеском у розробку напрямків інвестиційного розвитку промислових міст.
Одержані наукові результати використані Управління економіки Макіївської міської ради при розробці основних напрямків інвестиційної стратегії міста на період 2004 – 2007рр. Це стосується комплексу заходів, спрямованих на активізацію інвестиційних процесів на підприємствах міста, реалізацію їх інвестиційних можливостей, створення єдиної інформаційної мережі (акт впровадження результатів науково-дослідних робіт з теми „Інвестиційний потенціал м. Макіївки” Макіївською міською радою від 26.11.2002р.). Крім того, ряд рекомендацій, запропонованих у дисертаційній роботі, використано в практиці діяльності підприємств м. Макіївки, зокрема: рекомендації із застосування системи показників у процесі прийняття інвестиційних рішень (довідка про впровадження ТОВ “Донтехобладнання” від 18.11.2002р.), щодо оптимізації інвестиційної політики підприємства (довідка про впровадження Макіївським управлінням шахтобудмеханізації ВАТ ДХК “Донбасшахтобуд” від 01.09.2003р.), вирішення проблем інформаційного обслуговування інвестиційного процесу (довідки про впровадження ПП “Домінанта”, КНВП “Спецвисотрембуд” від 14.05.2003р., 24.12.2003р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Донбаської державної академії будівництва і архітектури при викладанні курсів “Інвестування” та “Інвестиційний менеджмент”, а також виконанні курсових і дипломних робіт студентами економічних спеціальностей.
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки і рекомендації, що містяться в роботі, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися автором на Міжнародній науковій конференції „Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” (м. Донецьк, 2001р.); Міжвузівській науковій конференції студентів і молодих учених „Облікова інформація для забезпечення соціально-економічних аспектів у процесі глобалізації економіки України” (м. Донецьк, 2001р.); Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених „Проблеми і перспективи розвитку фінансів, кредиту і бухгалтерського обліку” (м. Донецьк, 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Прикладна соціальна політика: проблеми використання і розповсюдження” (м. Донецьк, 2002р.); Міжнародному семінарі „Нова економіка і вища освіта” (м. Донецьк, 2003р.); І, ІІ та ІІІ Міжрегіональних науково-практичних конференціях „Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2001-2003рр.); IV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003р.); а також щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського та Донбаської державної академії будівництва і архітектури в період 2001 – 2004рр.
За результатами дисертації опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 4,16 д.а., з них 3,8 належить особисто автору, 6 наукових статей опубліковано у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 169 сторінок. Робота містить 19 таблиць на 15 сторінках, 20 рисунків на 13 сторінках, 10 додатків, список використаних джерел з 218 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі розкрито сутність та стан розробки проблеми, що розглядається, обґрунтовано необхідність проведення дослідження у визначеному напрямку. Надано загальну характеристику дисертації, що містить актуальність теми та її практичну значущість, поданий зв’язок роботи з напрямками наукових досліджень, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено його об’єкт та предмет, представлено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне застосування та апробацію, наведено кількість публікацій за темою дисертації.
У першому розділі “Економічні основи інвестиційного процесу в Україні” на основі аналітичних досліджень визначено основні структурні трансформації в економічній системі України, що відбулися упродовж 1991 – 2002рр. та призвели до зміни її кількісних і якісних характеристик, торкнулися стану інноваційно-інвестиційного процесу.
Аналіз соціального та економічного розвитку України за період 1991– 2002рр. показав, що в реформуванні економіки визначилося три етапи. Перший з них (1991–1994рр.) характеризувався системною кризою, що відобразилася у спаді виробництва більшості галузей промисловості, безпрецедентній інфляції, зниженні обсягів кредитування, нарощуванні взаємозаборгованості; торкнулася політичної, соціальної й інших сфер. Протягом другого етапу (1995–1999рр.) проводилися активні антиінфляційні заходи, грошова реформа, сталися зміни в структурі кредитування, відбулося формування ринкової фінансової інфраструктури, розвиток ринку грошей, були започатковані приватизаційні процеси. Однак, в той же час виникли диспропорції у виробничій і територіальній структурі України, ускладнилася ситуація з виплатою заробітної плати, знизився життєвий рівень людей. Структурні реформи третього етапу (2000– 2002рр.) стали основою економічного росту в Україні. Даний період характеризувався активним продовженням процесів формування ринку капіталів, праці, грошового і валютного ринку, банківської, фінансової, податкової, грошової та платіжної систем. Однак зберігся ряд негативних моментів у функціонуванні фінансів підприємств, держави, що обумовлює нестабільність темпів розвитку держави.
Оцінка якісних змін в структурі економіки України дозволила дійти висновку про те, що перспективи соціально-економічного зростання у державі пов'язані з формуванням ефективної інвестиційної політики, яка має бути спрямована на забезпечення економічного росту і підвищення рівня життя населення, що можливо за умови формування сприятливого інвестиційного клімату, посилення регулятивної функції держави і забезпечення раціонального використання залученого капіталу.
Перша умова викликана необхідністю залучення коштів для здійснення ряду перетворень у сфері національної економіки: реструктуризації, модернізації, технічного переобладнання підприємств, розвитку сфери послуг, покращення соціальних умов життя громадян тощо. Необхідність пошуку нових джерел інвестиційного фінансування підтверджують і статистичні дані. Так, динаміка приросту інвестицій в основний капітал протягом 1991–2002рр. характеризувалася досить низькими темпами. Лише наприкінці 1998р. індекс приросту (зниження) інвестицій в основний капітал (106,1%) перевищив рівень 1991р. (92,9%), але у наступні роки динаміка показника також не є стабільною. Рівень фінансування вкладень в основний капітал відносно ВВП був досягнутий лише в 2002р.
Покриття дефіциту інвестиційного капіталу повинне бути підкріплене регулюванням пропорцій його вкладення щодо різних сфер і галузей економіки, об'єктів, що знаходяться на різних територіях.
Вирішення задач залучення і пропорційного розподілу капіталу не має сенсу без забезпечення його ефективного використання, яке передбачає чітке дотримання визначених у проектах і програмах інвестиційного розвитку напрямків інвестування, його здійснення на умовах раціональності, економічності та відповідальності за результати капіталовкладення.
Таким чином, виходячи з необхідності комплексного підходу в процесі реалізації цілей і вирішення задач інвестиційної політики держави, її запропоновано сприймати як комплекс рішень і заходів, що приймаються з метою встановлення рівноваги між інвестиційним попитом та пропозицією, як у державі в цілому, так і в окремих складових її економічної структури. Передбачається, що їх реалізація буде сприяти інноваційному розвитку, який, у свою чергу, є каталізатором інвестиційної активності.
Умови реалізації інвестиційного процесу визначаються законами та нормами. Проведене дослідження дозволило виділити основні риси законодавчої і нормативної бази, яка регламентує здійснення інвестиційної діяльності: відсутність стабільності законодавства; наявність законів, що не враховують реальної соціально-економічної ситуації або вступають у конфлікт з іншими, раніше прийнятими законами; відсутність у законодавчих і правових актах стимулюючого фактору, який має під собою науковий ґрунт; недостатній розвиток правового поля; наявність законів і відповідних норм, що приймалися у 1990–1991рр., мали тимчасовий характер і відбивали не об'єктивні закономірності, а особливості перехідного періоду тощо. Це свідчить про високий ступінь інвестиційного ризику, пов'язаного з нестабільністю законодавства. Його зменшення і успішна реалізація стратегічних завдань інноваційно-інвестиційної політики залежать від забезпечення основних законодавчих положень щодо умов інвестування; диференційованого підходу до податкових й інших пільг; систематизованого підходу до створення нормативних актів; чіткого визначення законодавчих норм.
У другому розділі дисертаційної роботи “Аналіз інвестиційних можливостей і перспектив підприємств” обґрунтовано важливість урахування фактору децентралізації в питаннях інвестування. Даний факт обумовлений необхідністю здійснення управління інвестиційною діяльністю підприємств з урахуванням тих факторів, що формуються на рівні міста, у тому числі: особливостей законодавчого регулювання, участі в управлінні інвестиційними процесами місцевих органів самоврядування, можливого використання коштів місцевого бюджету, як джерела фінансування інвестиційних проектів, і відповідності до загальної інвестиційної стратегії міста. Усі вони впливають на можливості надходження інвестиційних ресурсів, здійснення інвестиційних процесів на підприємствах і в місті в цілому, пошук можливих шляхів підвищення інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, їх інвестиційні можливості (здатність здійснювати інвестиційну діяльність за рахунок власних чи залучених коштів) і перспективи.
Необхідність дослідження інвестиційної діяльності підприємств з урахуванням умов, які формуються на рівні міста, визначається й тим, що значна кількість промислових міст України знаходиться у депресивному стані. Вирішення їх проблем потребує пошуку нових шляхів розвитку економіки, серед яких не тільки відновлення виробничо-фінансового потенціалу містоутворюючих підприємств, але й створення нових “точок зростання” на базі будь-яких підприємств, що мають можливості інноваційно-інвестиційного розвитку.
З метою визначення основних закономірностей у розвитку інвестиційної діяльності на території промислового міста були розглянуті особливості її здійснення підприємствами м. Макіївки, для якого характерні проблеми більшості промислових міст України.
Дослідження показали, що починаючи з 1999р., спостерігається тенденція збільшення інвестицій в основний капітал. Приріст суми інвестицій в основний капітал протягом 1999–2002рр. склав 45,11%, у той час як за період 1996–1999рр. сума вкладень зменшилася на 43,74%. При цьому була відзначена невідповідність динаміки вкладень в основний капітал і результативності діяльності підприємств міста, що пояснюється відсутністю належних умов інвестування.
Зміни в технологічній структурі інвестицій в основний капітал характеризуються зростанням питомої ваги відновлення активної частини основних фондів у вигляді устаткування, інструментів та інвентарю (з 53,23% у 1997р. до 62,68% у 2002р.), у відтворювальній - збільшенням фінансування технічного переобладнання і реконструкції (з 69,70% у 1998р. до 93,27% у 2002р.), у структурі джерел фінансування - зменшенням частки капітальних вкладень підприємств і організацій і збільшенням частки державних централізованих вкладень, фінансування, що здійснюється місцевими органами влади (з 80,66%, 17,19%, 2,15% у 1998 р. до 45,01%, 49,62% 3,19% у 2002р. відповідно). Причинами даних структурних змін є нестабільність економічного середовища, висока зношеність основних фондів, нестача у підприємств і організацій оборотних коштів, відсутність достатніх стимулів і умов для розвитку інвестиційної діяльності.
Більш детальний розгляд особливостей здійснення значних інвестиційних проектів міста дозволив відзначити декілька негативних моментів в їх реалізації: систематичне невиконання договірних зобов'язань з боку інвесторів щодо надходження й освоєння запланованої суми інвестицій і створення робочих місць; несвоєчасний початок реалізації проекту; зміна графіка й умов реалізації проекту; скасування інвестиційного проекту, у тому числі з виникненням заборгованості перед бюджетом; порушення договірної і фінансової дисципліни тощо.
Використання одного з методів лінійного регресійного аналізу – методу найменших квадратів – дозволило описати взаємозв'язок між розміром чистого прибутку від реалізації проекту і сукупністю факторів: виручкою від реалізації проекту, собівартістю реалізованої продукції, надходженням інвестицій у різних формах, сумою одержаних і освоєних інвестицій, різними напрямками освоєння інвестицій.
Розрахунки показали, що виручка від реалізації проекту, собівартість реалізованої продукції і форми фінансування інвестиційних проектів є найбільш значущими факторами серед тих, що впливають на хід інвестиційного процесу.
У результаті аналізу доведено, що реалізація інвестиційних проектів міста здійснюється за рахунок власного капіталу у формі самофінансування і одержання бюджетних асигнувань, залученого капіталу у вигляді грошових і товарних кредитів від фінансово-кредитних установ, підприємств, громадян.
Переважною формою надходження коштів є самофінансування. Умови формування значної їх частини мають деяку специфіку: для здійснення інвестиційних проектів спеціально створюється підприємство, статутний капітал якого формується з активів, необхідних для реалізації проекту. Як правило, ця форма використовується тими підприємствами міста, що бажають одержати податкові пільги в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності. Вона визначена в роботі як спеціальне самофінансування. Якщо фінансування проекту не залежить від прагнення інвестора одержати податкові пільги за допомогою створення нового підприємства і здійснюється за рахунок власних коштів, накопичених у результаті господарської діяльності, можна говорити про стандартне самофінансування.
Для здійснення науково обґрунтованого вибору щодо використання пільгового режиму інвестиційної діяльності пропонується використання критерію у вигляді нерівності:
, (1)
де – сума прибутку, отриманого підприємством в умовах пільгового режиму інвестиційної діяльності, тис. грн.;
– сума прибутку, отриманого підприємством у звичайних умовах інвестиційної діяльності, тис. грн.;
– сума витрат за проектом у звичайних умовах інвестиційної діяльності, тис. грн.;
– сума економії коштів, що отримана в результаті використання переваг пільгового оподаткування, тис. грн.
Якщо дана умова виконується, то прагнення використовувати переваги спеціального режиму інвестиційної діяльності є виправданим.
Крім того, в процесі ухвалення рішення про розмір інвестицій, необхідний для реалізації проекту, запропоновано використовувати коефіцієнт економії, що відбиває можливість підприємства зменшити свої витрати за рахунок зниження податкових платежів. Його розрахунок може здійснюватися за формулою:
, (2)
де – коефіцієнт економії;–
сума податкових платежів, що може бути сплачена у випадку відсутності податкових пільг, тис. грн.
Надійність використання тієї чи іншої форми фінансування і динаміка надходження інвестиційного капіталу можуть бути визначені з використанням коефіцієнтів річного і накопиченого покриття. Коефіцієнт річного покриття характеризує рівень фактичного покриття річної інвестиційної потреби за проектом річними надходженнями і може бути розрахований наступним чином:
, (3)
де - коефіцієнт річного покриття інвестиційної потреби;
- річна потреба в інвестиційних надходженнях, тис. грн.;
- сума інвестицій, що надійшли по проекту за рік, тис. грн.
Для випадку, коли інвестиційна потреба в році не була цілком покрита, формула для розрахунку коефіцієнта може бути представлена таким чином:
, (4)
де - інвестиційна потреба в році n, тис. грн.;
- непокрита інвестиційна потреба року n - 1, тис. грн.
Оптимальне значення коефіцієнта річного покриття інвестиційної потреби має дорівнювати 1, оскільки саме така його величина свідчить про своєчасне надходження фінансових ресурсів, передбачених проектом, в обсязі, необхідному для фінансування інвестиційних потреб поточного етапу реалізації.
Коефіцієнт накопиченого покриття відбиває ступінь покриття загальної інвестиційної потреби за проектом сумою інвестицій, що надійшли за весь період його реалізації. Він може бути розрахований за формулою:
, (5)
де - коефіцієнт накопиченого покриття інвестиційної потреби;
- загальна інвестиційна потреба по проекту, тис. грн.;
- сума інвестицій, що надійшла за весь період реалізації проекту (на даний момент), тис. грн.
Оптимальне значення даного коефіцієнта для кінцевого року реалізації інвестиційного проекту також повинно дорівнювати 1, оскільки тільки при повному покритті інвестиційних витрат, запланованих в проекті, може бути досягнута його кінцева мета.
Рекомендовані коефіцієнти апробовані і свідчать про недосконалість інвестиційного процесу на підприємствах міста в розрізі джерел і форм фінансування, що використовуються (табл. 1). У зв'язку з цим, доцільною є розробка нових форм інвестування і їх сполучень, що розширить можливості підприємств відносно одержання коштів. Значну роль у цьому відіграє інформаційна взаємодія суб'єктів господарювання.
Таблиця 1
Покриття інвестиційної потреби за проектами, що реалізуються на території м. Макіївки
Джерела і форми
фінансування | Коефіцієнт річного покриття | Коефіцієнт накопиченого покриття
1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Власний капітал, у тому числі | 0,92 | 0,87 | 0,68 | 0,38 | 0,92 | 0,96 | 0,84 | 0,80
самофінансування | 0,89 | 0,84 | 0,68 | 0,38 | 0,89 | 0,94 | 0,81 | 0,77
кошти бюджету і позабюджетних фондів | 0,97 | 2,34 | - | - | 0,97 | 1,04 | 2,34 | 2,34
Позиковий капітал, у тому числі | - | - | 0,01 | 0,06 | - | - | 0,01 | 0,09
кредити інших фінансово-кредитних установ, підприємств, громадян | - | - | 0,11 | 0,00 | - | - | 0,11 | 0,11
товарне кредитування | - | - | 0,00 | 0,06 | - | - | 0,00 | 0,06
Разом | 0,92 | 0,87 | 0,30 | 0,25 | 0,92 | 0,91 | 0,56 | 0,41
У дисертаційній роботі відзначено, що в основі руху інформації лежить сукупність інформаційних імпульсів (потоків). Вивчення можливих варіантів їхнього розповсюдження (безперешкодного руху інформаційних потоків, руху зі зміною змісту чи/або спрямованості одного (декількох) з них після взаємодії, руху з їх розподілом на більшу кількість, руху з їх поверненням до випромінювача імпульсу після взаємодії з іншими потоками) свідчить про складність інформаційного простору, в якому функціонують суб’єкти інвестування, і необхідність урахування зміни характеристик його елементів в процесі прийняття інвестиційних рішень.
Ухвалення рішення в кожному конкретному випадку вимагає проведення ретельного аналізу і здійснюється в інформаційному полі з трьома рівнями інформаційних потоків, які представлені на першому рівні інформацією з найбільшим її абсолютним обсягом (інформація взаємодіючих у процесі інвестиційної діяльності підприємств, інвесторів, органів місцевої влади й інвестиційних інститутів), на другому – інформацією, пов'язаною з функціонуванням населеного пункту в цілому, на третьому – інформацією, що характеризує функціонування держави.
У третьому розділі “Удосконалення інвестиційного процесу на підприємствах” було відзначено, що підприємство є однією із сторін-елементів єдиної територіально цілісної соціально-економічної системи, що має свої інтереси. У зв’язку з цим, політика його інвестиційного розвитку повинна бути побудована з урахуванням можливостей і обмежень, що накладає взаємодія з іншими суб’єктами інвестиційної діяльності, серед яких значну роль відіграють органи місцевого самоврядування.
Результати досліджень дозволили дійти висновку про те, що в процесі розробки заходів, які складають політику взаємодії підприємств з органами місцевого самоврядування повинні бути враховані: на першому етапі – перспективи або обмеження щодо масштабів, напрямків та форм здійснення інвестиційної діяльності; на другому – можливості використання коштів місцевого бюджету і позабюджетних коштів для фінансування інвестиційної діяльності; на третьому – фактори сприяння розвитку інвестиційної діяльності.
Крім того, в дисертації розроблений комплекс заходів інвестиційної політики, що кількісно впливають на кінцевий фінансовий результат інвестиційної діяльності (зниження собівартості продукції; формування раціональної структури вкладення коштів; розширення ринків збуту; дотримання стандартів якості продукції, що випускається; пошук можливості зниження податкового тиску) та створюють якісну основу для ефективної реалізації проекту (розширення джерел і форм фінансування інвестиційних проектів; створення системи моніторингу реалізації інвестиційних проектів; участь у міських інвестиційних програмах; використання можливостей інформаційної взаємодії з іншими учасниками інвестиційного процесу; підвищення якісного рівня управління інвестиційним процесом з боку відповідальних осіб; співробітництво з науковими школами, науковими, науково-технічними і проектними установами; використання методичної та організаційної підтримки з боку місцевих органів влади). Передбачається, що їх здійснення підприємствами при участі органів місцевого самоврядування дозволить підвищити ефективність інвестиційної діяльності перших (табл. 2).
Результати авторської експертизи даних заходів свідчать про те, що в цілому фактори кількісного впливу оцінені як такі, що мають найбільш істотну значущість (рангова значущість показників становила 2, 3, 4, 6, 7). Однак, найвпливовішим був визнаний фактор розширення джерел і форм фінансування інвестиційних проектів (рангова значущість – 1), оскільки в умовах дефіциту оборотних коштів він є одним з вирішальних при визначенні можливості реалізації проекту як такий, що характеризує фінансову базу, фінансові й комерційні ризики, які виникають у ході реалізації.
Встановлено, що участь місцевих органів влади у фінансуванні інвестиційних проектів у формі акціонування, банківського кредитування, лізингу чи комунального кредитування дозволить підприємствам залучати необхідні інвестиційні ресурси, а в окремих випадках підвищити технічний і технологічний рівень здійснення виробничих процесів.
Дефіцит фінансових ресурсів і можливе зниження спонукальних мотивів до конкурентної боротьби за інвестиційні ресурси на ринку обмежують участь місцевих органів влади у фінансуванні інвестиційних проектів. У зв’язку з цим необхідно виділяти інвестиційні проекти, що мають істотне значення для міста, для чого пропонується використовувати такі критерії: обсяг виробництва продукції, сума інвестицій, ціна продукту, його якість і затребуваність на ринку, мультиплікативність проекту, його екологічність, кількість створених (збережених) робочих місць, використання науково-технічних розробок. Показник привабливості інвестиційного проекту, розрахований на їх основі, рекомендується для відбору інвестиційних проектів.
Значна увага також повинна бути приділена фактору використання можливостей інформаційної взаємодії (рангова значущість - 5). Виходячи з цього, у роботі запропонована інформаційна система, що дозволяє формувати єдину інформаційну базу даних підприємств, банків та органів місцевого самоврядування міста.
Система організована у Web-технології і надає інтерфейс взаємодії між абонентом та базою даних за допомогою серверу Web-додатків. Використання даного програмного продукту для промислових підприємств дозволить оцінити можливість застосування різних форм фінансування інвестиційних проектів та встановити показники їх ефективності.
Таблиця 2
Форми участі місцевих органів самоврядування в реалізації комплексу заходів інвестиційної політики підприємств
Заходи інвестиційної політики підприємств | Форми участі місцевих органів влади
Кількісний вплив на кінцевий фінансовий результат
Зниження собівартості продукції | Зменшення вартості природних ресурсів місцевого значення, регулювання податкових ставок та пільг
Формування раціональної структури вкладення коштів | -
Розширення ринків збуту | Укладення і забезпечення виконання договорів на придбання і реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг; сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ і організацій
Дотримання стандартів якості продукції | -
Пошук можливості зниження податкового тиску | Установлення податків і зборів, розмірів їхніх ставок, прийняття рішень про надання пільг по таких податках і зборах
Створення якісної основи для ефективної реалізації проекту
Розширення джерел і форм фінансування інвестиційних проектів | Здійснення позик з відповідного місцевого бюджету або об’єд-нання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету й інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів; участь у змішаному фінансуванні інвестиційних проектів; сприяння залученню коштів населення
Створення системи моніторингу реалізації інвестиційних проектів | -
Участь у міських інвестиційних програмах | Організація міських інвестиційних програм
Використання можливостей інформаційної взаємодії з іншими учасниками інвестиційного процесу | Сприяння створенню єдиного інформаційного простору шляхом формування інформаційної бази даних міста; розповсюдження інформації щодо інвестиційного процесу в місті у засобах масової інформації
Підвищення якісного рівня управління інвестиційним процесом з боку відповідальних осіб | Встановлення контролю
Співробітництво з науковими школами, науково-технічними і проектними установами | Організація зустрічей виробників і науковців, конференцій; організаційна, інформаційна і фінансова підтримка взаємодії
Використання методичної та організаційної підтримки з боку місцевих органів влади | Організація роботи шкіл з питань організації інвестиційної культури і менеджменту; надання інформаційної, організаційно-методичної підтримки
У цілому результати досліджень дали змогу сформувати дві групи заходів, що можуть здійснюватись органами місцевого самоврядування для підвищення ефективності реалізації підприємствами проектів: заходи безпосереднього впливу на результати реалізації інвестиційних проектів (збільшення масштабів фінансування інвестиційних програм і проектів по мірі розширення доходної частини бюджету; зменшення місцевого податкового навантаження на інвесторів і підприємства в залежності від пріоритетності та виду інвестиційного проекту; розширення форм і неподаткових інструментів стимулювання інвестиційної діяльності в місті; відновлення системи державного замовлення) та заходи непрямого впливу на результати реалізації інвестиційних проектів і сприяння покращенню інвестиційного клімату в місті (переміщення акцентів бюджетного фінансування від реалізації масштабних задач на підтримку ефективно працюючих підприємств, розвиток інфраструктури; підвищення фінансової дисципліни в частині виконання зобов'язань з фінансування інвестиційних витрат; сприяння інтеграції науки і промисловості регіону; надання інформаційної і організаційно-методичної підтримки підприємствам; поширення інформації про інвестиційні потреби підприємств міста; організаційна, інформаційна та фінансова підтримка наукових шкіл, що займаються дослідженням інвестиційного процесу; організація роботи постійно діючих шкіл для керівників підприємств, що реалізують інвестиційні проекти, з питань організації інвестиційної культури і менеджменту; сприяння залученню коштів населення на інвестиційний ринок).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі визначено й обґрунтовано доцільність, можливість і напрямки удосконалення інвестиційного процесу на підприємствах, в основі якого лежить їх взаємодія з органами місцевого самоврядування як учасниками інвестиційного процесу. Основні висновки і результати дисертації такі:
1. Забезпечення економічного зростання в Україні неможливе без активізації інвестиційної діяльності, створення і зміцнення основ науково-технічної й інноваційної політики та її реалізації на рівні держави, регіонів і підприємств на основі удосконалення традиційних форм взаємодії суб'єктів господарювання, джерел і форм фінансування інвестиційних процесів.
2. Наявність такого рівня децентралізації як “місто” в ієрархічній структурі “держава – регіон – місто – підприємство” впливає на розвиток інвестиційних відносин і вимагає урахування факторів, що формуються на рівні міста, в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємств.
3. Вирішення характерних проблем підприємств промислового міста, зокрема зменшення обсягів виробництва через нестачу власних оборотних коштів, відсутності оборотних коштів у замовників, істотної моральної і фізичної застарілості устаткування та обладнання, високовитратного характеру більшості виробництв та ін., прямо пов'язане з реалізацією інвестиційних можливостей суб'єктів господарювання.
4. Технологічна структура інвестицій в основний капітал має позитивну тенденцію завдяки збільшенню питомої ваги відновлення активної частини основних фондів (з 53,23% у 1997р. до 62,68% у 2002р.). Відтворювальна структура, у свою чергу, характеризується ростом фінансування технічного переозброєння і реконструкції (з 69,70% у 1998р. до 93,27% у 2002р.), що закономірно в умовах нестабільного економічного середовища, високої зношеності основних фондів, наявності безлічі вільних незадіяних потужностей і дефіциту оборотних коштів у суб'єктів господарювання. Причиною даних структурних змін є відсутність у підприємств достатніх стимулів і умов для розвитку інвестиційної діяльності.
5. Проведене дослідження дозволило виділити негативні риси в реалізації інвестиційних проектів, у тому числі: систематичне невиконання договірних зобов'язань з боку інвесторів щодо надходження й освоєння запланованої суми інвестицій і створення робочих місць; несвоєчасний початок реалізації проекту через недосконалість правового середовища; зміна графіка й умов реалізації проекту через недостатню вивченість інвестиційного правового середовища і невірний вибір форми інвестування; скасування інвестиційного проекту, у тому числі з виникненням заборгованості перед бюджетом; порушення договірної і фінансової дисципліни; невиконання плану з прибутку й інші.
6. За допомогою методу лінійного регресійного аналізу визначено кількісну характеристику залежності між розміром чистого прибутку від реалізації підприємством проекту, сумою виручки і собівартості реалізованої продукції, що можна використовувати для прогнозування чистого прибутку.
7. Для прийняття науково обґрунтованих рішень запропонований критерій визначення доцільності використання переваг спеціального режиму інвестиційної діяльності у вигляді одержання податкових пільг; розроблений коефіцієнт економії, що визначає можливість підприємства зменшити свої витрати за рахунок зниження податкових платежів; коефіцієнти річного і накопиченого покриття для визначення динаміки й рівня покриття інвестиційної потреби за проектом.
8. Встановлено недосконалість інвестиційного процесу на підприємствах міста в розрізі джерел і форм фінансування інвестиційних проектів. Останні представлені, переважно, стандартною та спеціальною формами самофінансування, на яке приходиться 82,88% загальної суми надходжень по проектах, що досліджувалися. Доцільною визнана розробка нових форм інвестування і їх сполучень, що розширить можливості підприємств з одержання капіталу.
9. Встановлено виключну вагомість інформації як ресурсу і те, що в основі її руху лежить сукупність інформаційних імпульсів (потоків). Вивчення можливих варіантів їх розповсюдження в інформаційному полі з трьома рівнями інформаційних потоків дозволило відзначити важливість усебічного урахування таких процесів під час прийняття інвестиційних рішень.
10. На основі даних анкетного опитування, проведеного на сукупності підприємств, зроблений висновок про існування значного потенціалу для більш якісного інформаційного обслуговування інвестиційного процесу за допомогою сучасних інформаційних можливостей. Виходячи з цього, запропонована інформаційна система, що дозволяє формувати єдину інформаційну базу даних підприємств, банків та органів місцевого самоврядування міста; проводити розрахунки щодо можливості застосування підприємствами різних
