ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Варєс Олексій Юрійович

УДК 65.012.34:658.8

МЕХАНІЗМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ЛОГІСТИКИ В УПРАВЛІННІ

ЗАКУПІВЕЛЬНО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування

та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України, на кафедрі економічної кібернетики (м. Донецьк).

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Юрій Григорович Лисенко,

Донецький національний університет

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гузь Микола Григорович, професор кафедри математики і математичних методів в економіці Донецького національного університету (м. Донецьк)

кандидат економічних наук, доцент Лепа Роман Миколайович, завідувач кафедри інформатики та інформаційних технологій Донецького університету економіки та права (м. Донецьк)

Провідна установа: Інститут економіки промисловості Національної академії наук України, відділ проблем економіки підприємств (м. Донецьк)

Захист дисертації відбудеться 1 липня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.07 по захисту дисертацій у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, зал засідань ради

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24

Автореферат розісланий 28 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Беспалова А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом у гірничо-металургійному комплексі України загострились проблеми із забезпеченням підприємств коксівним вугіллям і коксом. Особливо в 2003 році, з огляду на фактор зниження темпів видобутку вугілля, дефіцит набув настільки загрозливий характер, який може привести до істотного зниження темпів виробництва металу. У такий складній ситуації необхідно визначення найбільш ефективних інструментів управління системою постачань.

Особливий інтерес у цьому випадку становить використання механізмів маркетингової логістики в управлінні закупівельно - збутовою діяльністю підприємства, коли основним критерієм адаптивності й ефективності цього механізму і повнота задоволення ринкових потреб. З огляду на це процес функціонування підприємств можна, у певному значенні, представити у вигляді обороту ресурсних потоків, розподілених у часі, тобто, логістичної структури, що дозволяє визначати динаміку взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем.

Нестабільність і непередбачуваність зовнішнього оточення приводять до виникнення нестандартних ситуацій, що вимагають творчого підходу до вирішення проблем збуту та постачання. Це обумовлює актуальність розробки гнучкої системи управління, що забезпечує ефективний збут готової продукції і забезпечення ресурсами, необхідними для її виробництва.

Вирішення поставленої задачі здійснюється на підставі побудови логістичних систем, а стосовно до сформульованої вище проблеми – систем маркетингової логістики.

Вказана система дозволяє встановлювати тісні зв'язки і здійснювати моніторинг взаємодії між внутрішніми і зовнішніми функціональними підрозділами, споживачами готової продукції і постачальниками ресурсів. Таке об'єднання різних структур (як підприємства, так і його партнерів) у єдину логістичну систему дозволяє підприємствам налагодити міцні відносини з постачальниками та споживачами на довгострокову перспективу. Об'єднання постачальників та споживачів у єдину злагоджено функціонуючу систему забезпечить проявлення синергетичного ефекту.

Розвитку та застосуванню у практиці інструментів логістики і маркетингу присвячено праці А.И. Семененко, В.И. Сергєєва, А.М. Гаджинського, Ю.М. Неруша, М.Е. Залмановой, О.А Окландера, А.Ф. Павленка, М.Г. Гузя, Ф. Котлера.

Проблемам адаптації підприємств до умов зовнішнього середовища, що змінюються, присвячено праці вітчизняних та зарубіжних учених Ю.Г. Лисенка, В.Л. Петренка, В.А. Забродського, У.Р. Ешбі, Ст. Біра.

Однак, у працях названих вчених питання побудови систем маркетингової логістики не знайшли відображення. Тому розробка механізму маркетингової логістики в управлінні закупівельно-збутовою діяльністю підприємства є актуальною темою дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетних тем ДонНУ: “Моделювання динаміки виробничо-економічних систем” (номер державної реєстрації 0100U001971), “Моделювання інформаційних і інфологічних систем” (номер державної реєстрації 0100U001967), у яких автор брав участь як співвиконавець.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка механізмів управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємства на основі концепції маркетингової логістики.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі задачі:

·

·

·

·

·

Об'єктом дослідження виступають процеси маркетингової логістики, що виникають на підприємстві, а також у його партнерів: постачальників і збутових посередників.

Предметом дослідження є механізми управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємства, побудовані на основі концепції маркетингової логістики.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання дійсності, фундаментальні положення економічної теорії, закони функціонування ринкової економіки, сучасна теорія управління. Методи системної динаміки використані при обґрунтуванні концепції маркетингової логістики, управління запасами, управління ланцюгами постачань. Методи економіко-математичного моделювання дозволили розробити модель визначення оптимальних витрат.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку і вирішення нової актуальної задачі розробки механізмів управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємства на основі концепції маркетингової логістики. При цьому отримано такі нові наукові результати:

вперше одержано:

концепцію маркетингової логістики, що припускає інтеграцію маркетингових і логістичних методів не тільки в сфері розподілу (збуту) продукції, але й у сфері закупівель необхідних підприємству ресурсів, з урахуванням, як зовнішніх ринкових умов, так і можливостей самого підприємства, а також інтересів всіх учасників логістичної системи з використанням концепції життєздатних систем Стафорда Біра, що дозволяє зменшити витрати на проведення операцій з закупівель та збуту продукції;

розроблено механізм поповнення недопоставок у випадку недостачі продукції або ресурсу, що повинні бути поставлені до потрібного терміну шляхом використання додаткового виробництва та/або прискореного способу доставки, що дозволяє уникнути втрат від штрафів за невиконання договірних зобов’язань;

розроблено метод оцінки ефективності функціонування системи маркетингової логістики, яка дозволяє оцінювати доцільність використання окремих варіантів логістичної системи на основі аналізу всіх аспектів її діяльності та здійснювати вибір оптимального варіанту й обирати найбільш ефективний, з точки зору економії ресурсів, варіант;

удосконалено:

механізми координації в ланцюзі постачань за рахунок спільного використання учасниками інформації про попит і його зміни протягом усього каналу розподілу, що дозволяє на основі використання байесовського підходу прийняття рішень максимізувати доходи учасників;

дістали подальшого розвитку:

механізм повернення збутовими посередниками нереалізованої продукції підприємству-постачальникові на основі укладання компенсаційних контрактів, що забезпечує взаємовигідний розподіл доходу між учасниками ланцюга постачань.

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дослідження забезпечує підвищення ефективності функціонування логістичної системи, що поєднує як підприємство, так і його партнерів (постачальників і посередників), можливість виконання зобов'язань з постачання з найменшими витратами, дозволяє скоротити обсяги запасів, і відповідно витрати, зв'язані з їхнім збереженням і поповненням. Застосування результатів дослідження дозволяє підвищити надійність функціонування логістичних систем. Результати дослідження було реалізовано на ВАТ "Маркохім". Економічний ефект від впровадження результатів дослідження становить 290 тис. грн. (акт впровадження від 17 жовтня 2003 року).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, які представлено в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно. Особистим внеском здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, є запропонування використання концепції життєздатних систем для створення механізмів управління дистриб'юторською мережею; запропонування застосування методів моделювання стійкості економічних систем, які поєднують постачальників, споживачів, транспортні та інші організації, тобто логістичних систем; схеми багатоваріантних каналів збуту; механізми управління маркетинговою логістикою на основі спільного використання учасниками інформації про попит і його зміни протягом усього каналу розподілу, а також поповнення недопоставок у випадку недостачі продукції або ресурсу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних і республіканських науково-практичних конференціях:

V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”, Дніпропетровськ, 2002 р.

VII Всеукраїнської науково-методичної конференції „Проблеми економічної кібернетики”, 11-13 вересня, 2002, м. Запоріжжя.

Міжнародної науково-практичної конференції „Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”, м. Донецьк, 2003.

наукових семінарах кафедри “Економічна кібернетика” Донецького національного університету (м. Донецьк).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у 10 наукових публікаціях загальним обсягом 4,82 д.а. з яких авторові особисто належить 3,63 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 128 найменувань. Загальний обсяг дисертації 164 сторінки. Робота налічує 17 рисунків і 3 таблиці.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Методологічні основи маркетингової логістики в управлінні закупівельно-збутовою діяльністю підприємства” досліджений розвиток концепцій маркетингу і логістики, проблеми і сучасні тенденції розвитку закупівель, збуту, маркетингу і створення логістичних систем. Розглянуто питання стратегічного маркетингу, зокрема ті, що стосуються формування структури каналів збуту, що включає як прямий, так і зворотний ланцюг постачань. Розроблено концепцію маркетингової логістики, що припускає інтеграцію маркетингових і логістичних методів не тільки в сфері розподілу (збуту) продукції, але й у сфері закупівель необхідних підприємству ресурсів, з обліком, як зовнішніх ринкових умов, так і можливостей самого підприємства, а також інтересів всіх учасників логістичної системи.

Дослідження проводилося на базі Маріупольського коксохімічного заводу ВАТ “Маркохім”. На сьогоднішній день “Маркохім” виробляє 15% українського коксу; 97% коксу підприємство поставляє металургійному комбінатові “Азовсталь” на давальницьких умовах. Крім коксу Маріупольський коксохімічний завод випускає сульфат амонію, сірчану кислоту, кам'яновугільну смолу, бензол, ксилол та ін. Проектна потужність його восьми коксових батарей - 3,65 млн. тонн коксу в рік.

Незважаючи на зріст, що намітився останні кілька років після явного спаду в 90-х, коли, наприклад, у 1998 році потужності заводу були завантажені приблизно на 28% (зараз більш ніж на 50%), динаміка його основних показників не відрізняється достатньою стабільністю (рис. 1). Це дозволяє говорити про необхідність розробки і впровадження нових підходів до управління й організації процесами виробництва, особливо логістичними, тому що від цього залежить як стабільність роботи самого підприємства, так і його постачальників і споживачів, учасників виробничо-технологічного ланцюга.

За результатами аналізу стану підприємства та шляхів його розвитку вважається, що маркетингова логістика,, в совокупности и составляют маркетинговую логистику, которая яка охоплює весь ланцюг системи розподілу (маркетинг, транспортування, складування) є невід'ємною частиною загальної логістичної схеми підприємства, використання якої призведе до підвищення ефективності функціонування всієї виробничої системи.. Маркетинговая логистика

Запропоновано концептуальну схему компонентів системи маркетингової логістики. Входами системи маркетингової логістики є ресурси: природні, людські, фінансові, інформаційні; виходами – результати функціонування системи маркетингової логістики: виконання правил логістики (ефективна доставка потрібного товару в потрібний час і місце) на даний момент часу й одержання конкурентних переваг на перспективу.

Підприємство може проводити заходи щодо стимулювання збуту і просування товарів спільно зі своїми партнерами. Тобто підприємство не просто намагається змусити оптовиків закуповувати в нього більше продукції, пропонуючи знижки, а поєднує з ними свої зусилля, спрямовані на ефективне доведення продукції до кінцевого споживача. Концептуальна схема процесів маркетингової логістики представлена на рис. 2.

Передумови застосування такого інтегрованого підходу полягають у наступному. Механізми ринку і логістики розглядаються як стратегічно важливий елемент у реалізації й розвитку конкурентних можливостей підприємств. З'являються реальні перспективи з інтеграції учасників господарських зв'язків між собою, розвитку нових організаційних форм – логістичних мереж. Технологічні можливості в області новітніх інформаційних технологій, відкривають принципово нові можливості для взаємодії і зниження витрат.

Концепція маркетингової логістики, у її авторському трактуванні, пропонує встановлення інформаційних каналів, таких, щоб інформаційний обмін здійснювався не ізольовано по каналу збуту і каналу закупівель, а такі зв'язки були налагоджені по всьому ланцюгу постачань або виробничо-технологічному ланцюгу, у якому дане підприємство є одним із проміжних учасників. При цьому інтегрована інформація може надходити в єдиний керуючий центр, де вона відповідним чином обробляється і на основі її будуються прогнози і плани для кожного учасника ланцюга, з урахуванням його потреб і можливостей, вимог і обмежень ринку і з метою підвищення ефективності функціонування системи в цілому.

В другому розділі „Механізми управління системами маркетингової логістики і координації учасників закупівельно-збутової діяльності” розглянуто процеси формування дистриб'юторської мережі й управління взаємодіями її учасників на основі принципів життєздатних систем Стафорда Біра з використанням моделі синхронізації виробництва. Розроблено механізм координації в ланцюзі постачань на основі спільного використання учасниками інформації про динаміку продажів на різних рівнях каналу розподілу, що дозволяє оперативно керувати запасами учасників логістичної системи. Розроблено механізм поповнення недопоставок у випадку недостачі продукції або ресурсу, що повинні бути поставлені до потрібного терміну шляхом використання додаткового виробництва та/або прискореного способу доставки, що дозволяє на основі моделі визначення оптимальних витрат при заповненні недопоставок мінімізувати додаткові витрати постачальника.

Механізм використання доступної інформації про попит (а точніше обсягах продажів) дозволяє визначити рівні запасів торговельних посередників у дворівневому ланцюзі постачань. При цьому мета керуючої системи – максимізувати загальний прибуток каналу збуту.

Взагалі, дана система може працювати відповідно до трьох сценаріїв: 1) між учасниками відбувається обмін інформацією про зміни попиту відповідно до нових даних; 2) такий обмін не здійснюється; 3) учасники діють як інтегрована фірма.

При цьому необхідно враховувати, що після реалізації продукції процес, який відбувається в ланцюзі постачань на цьому не зупиняється. Існує ще один комплекс задач, з якими зіштовхуються підприємства-виробники у своїй збутовій діяльності – зворотна логістика. Схема операцій зворотної логістики приведена на рис. 3.

У цьому випадку виникають задачі, зв'язані з поверненнями продукції споживачами: визначення обґрунтованості причини повернення, огляд, перевірка, вибір і здійснення подальших дій - ремонт, заміна, демонтаж, повторний продаж.

Події в системі відбуваються в наступній послідовності. Схема представлена на рис. 4:

а) показана ситуація, коли між учасниками відбувається обмін інформацією про зміни попиту. На початку кожного періоду, підприємство-постачальник приймає замовлення, за якими негайно здійснює постачання оптовим чи роздрібним торговцям, що здійснюють свою діяльність на незалежних споживчих ринках. Його споживачі, наприклад, збутові посередники або інші підприємства, миттєво приймають цю партію вантажу.

Запити споживачів надходять протягом цього періоду, а роздрібні торговці відслідковують дані про продажі. Наприкінці періоду, виконуються наступні дії. Споживачі передають дані про продажі або ступінь задоволення виробничих потреб. Постачальник на основі цих даних робить прогнозування змін попиту і планування постачань на наступний період. Постачальник замовляє або виробляє всю необхідну для постачань кількість товару, і в наступні періоди весь цей процес повторюється.

б) відображає ситуацію, коли інформаційний обмін не здійснюється і рішення про рівень запасів кожен учасник приймає самостійно і діє відокремлено.

Можливості задоволення попиту обмежені обсягом запасу, що є в наявності в торговельних посередників. Тому є можливість відслідковувати лише зміни обсягів продажів, але не зміни попиту.

Це означає, що

ViDt; Yi); i = , , (1)

При цьому повинні дотримуватися наступні співвідношення:

h < c < p та h < c w r, (2)

де h – ліквідаційна вартість, що торговці одержують за одиницю непроданого товару, p – штраф (втрати прибутку), якому піддаються торговці за відсутню одиницю товару.

Координація дій учасників каналу збуту може здійснюватися за допомогою використання компенсаційних контрактів. При цьому в кожнім періоді адаптивно встановлюються така оптова (за умови схвалення роздрібними торговцями) і викупна ціни (за умови схвалення постачальником), на основі яких буде відбуватися взаємовигідний розподіл доходу між постачальником і роздрібними торговцями. У постачальника є гнучкість вибору оптової ціни, що максимізує його доход.

На рис. 5 наведена схема, коли учасники діють як інтегрована фірма (або корпорація), причому в схему включені також і постачальники постачальників, а діяльність усієї системи регулюється єдиним центром.

У разі, коли учасники системи діють відокремлено можуть виникати ситуації, де рішення про закупівлю приймається без урахування фактичного стану запасів продукції, що є у постачальника. Для вирішення цієї проблеми пропонується механізм поповнення недопоставок з використанням додаткового виробництва і постачань прискореним способом.

Введемо наступні позначення: – попит протягом періоду t; – рівень запасу в замовника після задоволення попиту протягом періоду t; – рівень запасів, установлюваний для замовника на початок періоду t+1; – рівень запасу у виробника після здійснення постачань оптовому торговцеві протягом періоду t; – рівень запасів, встановлюваний для виробника на початок періоду t+1; – додаткова кількість продукції, протягом періоду t; – постійні витрати замовника зв'язані з закупівлею продукції; – постійні витрати замовника зв'язані зі збереженням; b – заборгованості по постачаннях; – перемінні витрати виробництва; – перемінні витрати виробника зв'язані зі збереженням; – перемінні витрати на додаткове виробництво; – постійні витрати на додаткове виробництво; – перемінні витрати, на постачання прискореним способом; – постійні витрати на постачання прискореним способом; – загальні витрати в період t, що складаються з усіх витрат системи протягом періоду t; - коефіцієнт дисконтування; – стратегія управління запасами в даній системі, ; – повні очікувані приведені витрати; x0 – початковий рівень запасів.

Якщо в постачальника немає в наявності достатньої кількості продукції, щоб виконати замовлення, найчастіше передбачається, що замовник одержить стільки, скільки можливо на даний момент, а інша кількість розглядається як заборгованість по постачаннях, і буде поставлено йому в міру можливості або ж він його не одержить взагалі. Однак же, якщо в постачальника є доступні виробничі потужності, він може виробити додаткову кількість продукції, якщо очікується збільшення попиту. Якщо і цього буде недостатньо, підприємство повинно виробити кількість продукції, що ще залишилося зробити, але відправляє його замовникові більш швидким видом транспорту для того, щоб встигнути виконати замовлення в означений термін. Очевидно, це пов'язано з більш високими транспортними витратами.

Обидва методи заповнення недопоставок вимагають витрат, включаючи постійні і перемінні витрати. Модель для визначення оптимальних витрат у цьому випадку має такий вигляд.

Обмеження:

1. ; 2. ; 3. ; 4. 0  < (коефіцієнт дисконтування приймається рівним від 0 до 1); 5. (собівартість виробництва додаткової одиниці продукції більше, ніж собівартість при звичайному виробництві); 6. (вартість невиконаних замовником зобов'язань перед своїми споживачами); 7. (витрати на збереження у виробника); 8. (постійні витрати на додаткове виробництво не повинні перевищувати приведених постійних витрат на постачання прискореним способом); 9. (перемінні витрати додаткового виробництва не повинні перевищувати суми приведених перемінних витрат на постачання прискореним способом і перемінних витрат на виробництво (не додаткове); 10. xw  y (початковий рівень запасу в замовника не повинний перевищувати максимального обсягу замовлення).

Цільова функція має вигляд:

, (3)

де, E – очікувані витрати даної системи, що поєднує підприємство-постачальника та його споживачів – оптових та роздрібних торговців, C – загальні витрати даної системи. При цьому:

(4)

Найбільш важлива різниця між випадками децентралізованого і централізованого управління в даній системі – те, що при децентралізованому управлінні, замовник ігнорує високі витрати виробника, викликані недопоставками. У випадку централізованого управління виробник чутливий до недопоставок і оптимальна стратегія для виробника відбиває цю чутливість. Вибір конкретного варіанту використання того або іншого методу або їхньої комбінації здійснюється на основі моніторингу внутрішніх виробничих потреб і можливостей підприємства, можливості доставки власним транспортом, а також і зовнішніх факторів, таких як зміни попиту, можливості зовнішніх транспортних організацій і та інші.

Очікується, що ефект, який розподіляється серед учасників, виявляється вище прибутку фірм, що діють ізольовано. Завдяки таким координаційним господарчим зв'язкам можна знизити потреби учасників в основному й оборотному капіталі, необхідному, зокрема, для доведення продукції до кінцевих споживачів.

У третьому розділі „Забезпечення ефективності і надійності систем маркетингової логістики” розроблено методику оцінки ефективності функціонування системи маркетингової логістики, яка дозволяє оцінювати доцільність використання окремих варіантів логістичної системи на основі аналізу всіх аспектів її діяльності та здійснювати вибір оптимального варіанту, зокрема у випадку збоїв у роботі логістичної системи, пов’язаних з виходом будь-якого учасника з логістичної системи.

В умовах вітчизняної економіки одним з найбільш значних факторів виникнення ситуацій невизначеності і непередбачуваності є раптове припинення діяльності одного з елементів логістичного ланцюга (банкрутство, відмовлення від співробітництва за якимись причинами і т.п.).

Це може викликати зменшення збуту (якщо це торговельний посередник або ринок збуту), припинення постачань товарів, сировини або комплектуючих (якщо мова йде про постачальника). Разом з цим припиняється надходження інформації від даного елемента про попит, пропозицію, ситуацію на ринку, переривається і відповідний фінансовий потік.

Канал збуту, як втім і канал постачання, має ієрархічну структуру. В інформаційній системі, що обслуговує операції логістики повинна бути точна інформація про структуру ланцюга (або мережі постачань), так, щоб у випадку виходу якого-небудь елемента із системи, його функції змогли взяти на себе інші елементи. Зруйновані зв'язку між окремими учасниками можуть бути швидко замінені підходящими на основі цієї інформації. У випадку виходу елементу система управління повинна обрати учасника, що здатний взяти на себе вирішення задач вибулого, а також передати йому необхідну для цього інформацію.

Однією з важливих умов для прийняття рішень у логістиці виступає можливість кількісної і якісної оцінки різних варіантів закупівель, збереження і транспортування продукції від місця виробництва до місця споживання.

Підвищення ефективності функціонування системи маркетингової логістики означає мінімізацію логістичних витрат на одиницю реалізованої продукції за умови стовідсоткового виконання договірних зобов'язань, а також забезпечення необхідної якості сервісу. Таким чином, повинен досягатися компроміс між зростаючими вимогами клієнтів, що жадає від підприємства визначених витрат, і прагненням підприємства збільшити свій прибуток.

Загальні витрати системи маркетингової логістики включають: витрати, пов'язані з транспортуванням продукції; витрати на збереження продукції, що знаходиться на складах підприємства; маркетингові витрати, що включають витрати на маркетингові дослідження і витрати на рекламу, просування товару, стимулювання попиту; витрати збільшення обсягів виробництва і витрати, пов'язані з освоєнням нової продукції.

Крім витрат, безпосередньо пов'язаних з певним етапом реалізації продукції, необхідно врахувати втрати прибутку, що виникають внаслідок неефективної (або не досить ефективної) організації логістики збуту продукції.

Ці втрати тією чи іншою мірою присутні в будь-якій системі розподілу і реалізації продукції. Система маркетингової логістики припускає організацію збутового процесу, що дозволяє мінімізувати втрати, що виникають у результаті:

·

·

·

·

·

·

Урахування цих факторів буде корисним, зокрема, у тих випадках, коли необхідно оцінити ефекти від включення того або іншого елемента в логістичну мережу, і, спираючись на отриманий результат, дає змогу зробити попередній висновок про доцільність того або іншого варіанта побудови логістичної мережі.

У загальному вигляді ефект від створення системи маркетингової логістики (або ж одного з її варіантів) можна оцінити в такий спосіб:

E = C + L – CML, (5)

де, C – зниження витрат підприємства, що використовує у своїй закупівельно-збутовій діяльності концепцію інтеграції маркетингу і логістики, L – зниження втрат прибутку даного підприємства, CML – витрати на створення системи маркетингової логістики, а також збільшення витрат на управління цією системою.

Одним з важливих моментів для ефективного управління логістичними процесами підприємства є крім всього іншого створення і/або впровадження сучасних систем управління цими процесами, що дозволяють учасникам логістичної системи оперативно обмінюватися інформацією.

Корпоративна інформаційна система повинна надавати керівництву підприємства наступні можливості: забезпечення інформацією, необхідною для прийняття рішень і ефективного управління; одержання інформації, необхідної для розміщення пріоритетів у діяльності підприємства і планування наступних кроків; надання бази для оцінки перспективності можливостей, що відкриваються, і механізмів контролю за виконанням прийнятих рішень.

Ці функції на Маркохімі здійснюються за допомогою інформаційної системи iRenaissance (компанія-розроблювач – Ross Systems, Росія), що, зокрема, стала інформаційним програмним інструментарієм для реалізації результатів даної дисертаційної роботи.

В результаті реалізації запропонованої концепції маркетингової логістики, та розробленого у її рамках комплексу механізмів управління закупівельно-збутовою діяльністю на Маріупольськім коксохімічнім заводі ВАТ “Маркохім” отримано економічний ефект в розмірі 290 тис. грн.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі проаналізовано розвиток концепцій маркетингу і логістики, проблеми, з якими зіштовхуються підприємства у своїй діяльності, пов’язаної зі збутом продукції та закупівлями ресурсів. На основі цього розроблено концепцію маркетингової логістики та комплекс механізмів управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємств. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. На основі дослідження розвитку та застосування концепцій маркетингу і логістики в практиці вітчизняних підприємств зроблено висновок, що інтеграція маркетингу та логістики необхідна не тільки у сфері збуту, але й у сфері закупівель. Це дозволить учасникам такої системи здійснювати оперативний обмін інформацією, оптимізувати терміни та обсяги постачань, підвищити якість продукції за рахунок встановлення зв’язків з постачальниками більш якісних сировини, комплектуючих, устаткування, своєчасно і повно задовольняти потреби споживачів.

2. Розглянуто процеси формування дистриб'юторської мережі і управління взаємодіями її учасників на основі принципів життєздатних систем Стафорда Біра з використанням моделі синхронізації виробництва. Для того щоб система залишалася життєздатною, вона повинна мати не тільки здатність відповідати на події, аналогічні тім, що відбувалися раніше, але і потенціал для реагування на несподівані, як правило, незнайомі події. Здатність адаптації до зовнішнього середовища, що змінюється, є відмітною ознакою життєздатної системи. У маркетинговій логістиці такі механізми дозволяють здійснити скорочення витрат і зменшення швидкості товарних потоків не тільки за рахунок поліпшення поточних процесів, але і за допомогою інтегрованої поточної інформації про попит та пропозицію.

3. Однією з важливих проблем для підприємства є недостатні або надлишкові запаси, які могуть виникати коли невірно оцінено попит або немає можливості повністю відслідковувати його зміни. Для вирішення цієї проблеми розроблено механізм координації в ланцюзі постачань на основі спільного використання учасниками інформації про динаміку продажів на різних рівнях каналу розподілу, що дозволяє оперативно керувати запасами учасників логістичної системи навіть при попиті, що неповністю відслідковується.

4. Надлишкові запаси можуть також виникати, коли постачальник примушує підприємство збільшувати обсяги закупівель, наприклад, пропонуючи знижки. Використання компенсаційних контрактів дає можливість встановити умови повернення нереалізованої продукції постачальникові на взаємовигідних умовах.

5. Розроблено механізм заповнення недопоставок у випадку недостачі продукції або ресурсу, що повинні бути поставлені до потрібного терміну шляхом використання додаткового виробництва та/або прискореного способу доставки, що дозволяє на основі моделі визначення оптимальних витрат при заповненні недопоставок мінімізувати додаткові витрати постачальника.

6. Проаналізовано варіанти з централізованим та децентралізованим управлінням в логістичній системі, де виникають недостачі продукції або ресурсу. Основна відмінність випадку централізованого управління каналом збуту полягає в тім, що замовник чутливий до стану запасів постачальника і відповідно коректує замовлення на постачання, отже загальні витрати системи можуть бути значно знижені. У випадку ж децентралізованого управління замовник ігнорує високі витрати виробника, викликані недопоставками, що може знизити ефективність роботи всієї системи.

7. Основні результати дослідження пройшли наукову та практичну апробацію. В результаті реалізації запропонованої концепції маркетингової логістики, що припускає інтеграцію маркетингових і логістичних методів не тільки в сфері розподілу (збуту) продукції, але й у сфері закупівель отримано економічний ефект в розмірі 290 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях:

1. Варес А.Ю. Логистика в системе маркетингового управления. // Модели управления в рыночной экономике (сб. науч. тр.). Общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун_т. Донецк:ДонНУ. – 2000. – Спец. вып. – С. 157-163.

2. Варес А.Ю., Овечко А.В. Моделирование дистрибьюторской сети на основе принципов жизнеспособных систем. // Экономическая кибернетика, № 1-2, 2001 – С. . (Здобувачем запропоновано використання концепції життєздатних систем для створення механізмів управління дистриб'юторською мережею).

3. Варес А.Ю., Соломаха С.А. Моделирование устойчивости динамических систем. // Модели управления в рыночной экономике (сб. науч. тр.). Общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун_т. Донецк: ДонНУ. – 2001. - Вып. 4. – С. _. (Здобувачем запропоновано застосування методів моделювання стійкості економічних систем, які поєднують постачальників, споживачів, транспортні та інші організації, тобто логістичних систем).

4. Варес А.Ю., Вострецов С.С. Маркетинговая логистика. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Карамзіна, № 535, 2001 р. – С. _. (Здобувачем запропоновано схеми багатоваріантних каналів розподілу).

5. Варес А.Ю. Концепция маркетинговой логистики в управлении производством. // Вестник ДонНУ, № 2, 2001 г. – С. 44-48.

6. Варес А.Ю. Стратегический маркетинг как средство повышения конкурентоспособности. // Новое в экономической кибернетике (сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко.: Модели и методы стратегического управления. Донецкий нац. ун_т. Донецк:ДонНУ. – 2001, №2 – С. 79-86.

7. Варес А.Ю. Моделирование эффективности систем маркетинговой логистики. // Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. // Моделирование экономических процессов трансформационной экономики. – Донецк: ДонНУ, 2001. - № 4. – С. 97-106.

за матеріалами конференцій

8. Варес А.Ю. Интеграция маркетинга и логистики: оценка эффективности. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. – Том 18. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 7-9.

9. Варес А.Ю. Современные тенденции управления логистическими системами. // Проблеми економічної кібернетики. Тези доповідей VII Всеукраїнської науково-методичної конференції. / Запоріжжя: ЗДУ, 11-13 вересня 2002. – С. 29-30.

10. Варес А. Ю., Вострецов С.С. Механизмы управления системами маркетинговой логистики. // Міжнародна науково-практична конференція „Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”: Матеріали конференції. Том 2. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – С. 98-101. (Здобувачем розроблено механізми управління маркетинговою логістикою на основі спільного використання учасниками інформації про попит і його зміни протягом усього каналу розподілу , а також поповнення недопоставок у випадку недостачі продукції або ресурсу).

АНОТАЦІЯ

Варєс О. Ю. Механізми маркетингової логістики в управлінні закупівельно-збутовою діяльністю підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою. Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

У дисертації досліджено розвиток концепцій маркетингу та логістики та їх інтеграції. Розроблено авторську концепцію маркетингової логістики, що припускає інтеграцію маркетингових і логістичних методів не тільки в сфері збуту продукції, але й у сфері закупівель ресурсів. Це дозволить учасникам такої системи здійснювати оперативний обмін інформацією, оптимізувати терміни та об’єми постачань, підвищити якість продукції за рахунок встановлення зв’язків з постачальниками більш якісних сировини, комплектуючих, устаткування, своєчасно і повно задовольняти потреби споживачів. У рамках даної концепції розроблено комплекс механізмів управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємств.

Розроблено метод оцінки ефективності функціонування системи маркетингової логістики, яка дозволяє оцінювати доцільність використання окремих варіантів логістичної системи на основі аналізу всіх аспектів її діяльності та здійснювати вибір оптимального варіанту.

Ключові слова: маркетинг, логістика, управління ланцюгами постачань, партнерство, інтеграція, закупівлі, збут, прогнозування попиту, компенсаційні контракти.

АННОТАЦИЯ

Варес О. Ю. Механизмы маркетинговой логистики в управлении закупочно-сбытовой деятельностью предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономикой. Донецкий национальный университет, Донецк, 2004.

В диссертации исследовано развитие концепций маркетинга те логистики и их интеграции. Разработана авторская концепция маркетинговой логистики, которая предполагает интеграцию маркетинговых и логистических методов не только в сфере сбыта продукции, но и в сфере закупок ресурсов. Это позволит участникам такой системы осуществлять оперативный обмен информацией, оптимизировать сроки и объемы поставок, повысить качество продукции за счет установления связей с поставщиками более качественных сырья, комплектующих, оборудования, своевременно и полно удовлетворять потребности потребителей.

Рассмотрены процессы формирования дистрибьюторской сети и управления взаимодействиями ее участников на основе принципов жизнеспособных систем Стаффорда Бира с использованием модели синхронизации производства.

Также в работе охвачен еще один комплекс задач, с которыми сталкиваются предприятия-производители в своей сбытовой деятельности – обратная логистика, связанная с обратной цепочкой поставок, возникающей в результате возвратов нереализованной или не удовлетворяющей требованиям продукции.

Разработан комплекс механизмов управления закупочно-сбытовой деятельностью предприятий, который включает механизмы координации в цепи снабжений за счет общего использования участниками информации о спросе и его изменении на протяжении всего канала распределения, в частности, механизм возвращения сбытовыми посредниками нереализованной продукции предприятию-поставщику на основе заключения компенсационных контрактов, механизм восполнения недопоставок в случае нехватки продукции или ресурса, которые должны быть поставлены к нужному сроку, путем использования дополнительного производства и/или ускоренного способа доставки.

Разработана методика оценки эффективности функционирования системы маркетинговой логистики, которая позволяет оценивать целесообразность использования отдельных вариантов логистической системы на основе анализа всех аспектов ее деятельности и осуществлять выбор оптимального варианта. При этом учитываются как затраты предприятия на создание и функционирование системы маркетинговой логистики, так и возможные потери прибыли в результате недостаточно эффективной организации логистических процессов.

Ключевые слова: маркетинг, логистика, управление цепями поставок, партнерство, интеграция, закупки, сбыт, прогнозирование спроса, компенсационные контракты.

SUMMARY

Vares A.Y. Mechanisms of marketing logistics in control of purchasing-marketing activity of firm. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economical Sciences on specialty 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation by economy. Donetsk national university, Donetsk, 2004.

In a thesis the development of the marketing concepts both logistics and their integration is investigated. The author's concept of marketing logistics, which one guesses an integration marketing and logistics method not only in a field of sales of production, but also in a field of purchases of resources is designed. It will allow to the participants of such system to execute operating information exchange, to optimize terms and volumes of deliveries, to improve the quality of production at the expense of contacts establishment with the suppliers better of raw, components, equipment, well-timed and full to meet the customer requirements. Within the framework of the given concept the complex of control mechanisms by firm purchasing-marketing activity is designed.

The functioning efficiency estimation approach of a marketing logistics system, which one allow to estimate expediency of usage of individual variant of a logistics system on the basis of the analysis of all aspects of its activity and to choose optimum alternative is designed.

Keywords: marketing, logistics, controls of circuits of deliveries, partnership, federating, purchases, sales, forecasting of demand, buy-back contracts.

Варєс Олексій Юрійович

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підписано до друку

Печатка офсетна

Тираж 100 екз. | Формат 60х84/16

Умов. друк. арк. 1,0.

Замовлення № | Папір типографський

Надруковано в типографії