КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВАЩУК ТЕТЯНА РОМАНІВНА

УДК 336.012.23

ФІНАНСУВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних

економічних відносин Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Кравченко Ірина Семенівна,

професор кафедри світового господарства і міжнародних

економічних відносин Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Варналій Захарій Степанович,

заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

кандидат економічних наук, доцент

Пухкал Олександр Григорович,

перший заступник директора Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України

Провідна установа Київський національний економічний університет, кафедра міжнародної економіки, м.Київ

Захист відбудеться „_21_„ червня 2004 р. о _14:00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Київ, вул.Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.Київ, вул.Володимирська, 58, к.12

Автореферат розісланий „_21_” травня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Досвід розвитку України в трансформаційний період, а також високорозвинутих країн світу та країн з перехідною економікою свідчить про те, що досягнення значних успіхів на шляху переходу до ринкових відносин та їх удосконалення залежить від врахування загальних закономірностей світового розвитку. З огляду на об’єктивний характер сучасної економічної глобалізації, проявом якої є вплив глобальних факторів на посилення взаємозалежності національного та міжнародного господарств, суттєву роль у формуванні цих взаємозв’язків можна надати підприємництву як на макро- , так і на мікро- рівнях. Оскільки більшість перетворень у світовій економіці тісно пов’язана з економічними, екологічними, технологічними процесами і проходить, в основному, через структури глобального підприємництва, то, відповідно, підприємництву відведена одна з головних місій у вирішенні сучасного та майбутнього економічного глобального розвитку. Під впливом економічної глобалізації національне підприємництво бере активну участь у глобальному, що спричиняє як позитивні, так і негативні наслідки. Наявність негативних наслідків такого впливу створює необхідність у визначенні шляхів їх усунення, пом’якшення, подолання або попередження.

Особливе місце у глобальному підприємництві займає малий та середній бізнес, який має органічний взаємовплив і взаємозв’язок з усіма різновидами глобальних фірм. Як активні учасники глобального процесу, вони здійснюють пошук компромісних рішень у площині перетину інтересів підприємництва як об’єкту і суб’єкту глобалізації.

Актуальність наукової розробки даної теми зумовлюється також проблемою забезпечення фінансовими ресурсами малого та середнього бізнесу. Фінансування такого сектору економіки є одним з найголовніших та проблемних елементів складної внутрішньої структури його економічної безпеки. Розв’язання цієї проблеми повинно створити режим економічної безпеки як самого підприємництва, так, частково, і економічної безпеки держави.

Ефективне проведення реформ в Україні, реалізація її прагнень вступити до Світової організації торгівлі та у подальшому приєднатись до Європейського Союзу, потребують оптимального поєднання та координації фінансових, інституційних, торговельних, політичних заходів щодо національного підприємництва, що спонукає до необхідності вивчення досвіду провідних країн світу у своєчасному, послідовному та ефективному здійсненні цих намірів.

Серед наукових праць, в яких досліджуються проблеми впливу глобалізації на розвиток підприємництва та його інституційні аспекти, а також фінансування малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва, слід відзначити дослідження таких зарубіжних вчених, як: Сміт А., Блєйєр Д., Брайєн С., Браун С., Гідденс А., Грін Ч., Даннінг Дж., Донеган М., Ейзенхардт К., Когут В., Лоувінс А., Майталь Ш., Ратленд П., Роджерс Д., Сакс Дж., Уілсон Дж., Хоукенс П., Шелбурн В., Шумпетер Й. та ін.

Різні аспекти дослідження системи глобального підприємництва з його складовими з урахуванням умов та особливостей сучасного періоду розкриті у роботах вітчизняних науковців: Білоруса О., Будкіна В., Варналія З., Гальчинського А., Дацківа Р., Дудченка М., Єщенка П., Заблоцької Р., Карбовника С., Кістерського Л., Килимника О., Кравченко І., Кредісова А., Кредісова В., Ландика В., Лютого І., Лук’яненка Д., Луцишин З., Мерзляк А., Микитюка О., Морозова В., Реверчука Н., Рогача О., Філіпенка А., Черкаського І., Шниркова О. та ін.

Суттєвий внесок у розробку даної проблематики зробили представники російської економічної школи, серед яких слід відзначити праці Андрєєвої Л., Бухвальда Є., Віленського А., Євстігнєєва Р., Євстігнєєвої Л., Коллонтай В., Кочетова Е., Кратко І., Красавіної Л., Маршавіна Р., Неклесси А., Перегудова С., Попова В. та ін.

Разом з тим, у вітчизняній та зарубіжній фінансово – економічній літературі відсутні грунтовні наукові комплексні дослідження щодо формування та забезпечення ефективного механізму подолання негативних наслідків впливу глобалізації на розвиток підприємництва, а також фінансування малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва з урахуванням інституційного забезпечення.

Вагомість зазначеної проблеми, необхідність її вирішення та актуальність і науково – практична значимість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його об’єкт і предмет, мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у відповідності з плановою темою наукового дослідження кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин “Механізми взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 01БФ048-01), яка є складовою теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” та Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне поглиблене вивчення аспектів фінансування малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва під впливом глобальних економічних процесів, обгрунтування концептуальних засад формування та управління джерелами фінансування підприємництва, а також його інституційного забезпечення.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети дисертаційної роботи зумовив необхідність розв’язання в ній таких важливих завдань дослідження:

з’ясувати та розкрити сутність, методологічні аспекти та теоретичні основи глобального підприємництва;

розкрити характер глобалізації світової економіки, з’ясувати позитивні та негативні наслідки й фактори впливу глобалізації на розвиток підприємництва;

дослідити можливі шляхи попередження, пом’якшення, подолання або усунення негативних наслідків такого впливу;

з’ясувати місце та роль малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва;

дослідити нові тенденції, основні напрями розробки вдосконалення механізму фінансування малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва;

розкрити особливості формування внутрішньодержавних та зовнішніх джерел фінансування малого та середнього бізнесу (зокрема, аутсорсингу), виявити грошово-фінансові аспекти економічної безпеки фінансування малого та середнього бізнесу.

Об’єктом дослідження є малий та середній бізнес у системі глобального підприємництва.

Предметом дослідження є механізм та джерела фінансування малого та середнього бізнесу у взаємозв’язку з його інституційним забезпеченням.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є теоретичні напрацювання світової фінансової думки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, які відображені в роботах відомих вітчизняних та зарубіжних вчених. В дисертації застосовано загальнонаукові методи дослідження, а саме: аналітичне співставлення при дослідженні методологічних проблем визначення позитивних та негативних наслідків впливу глобалізації на розвиток підприємництва, визначення факторів такого впливу (розділ 1). Використано метод кількісного та якісного порівняння (критерії віднесення підприємств до сфери малого чи середнього бізнесу) (розділ 2). Мали місце методи: прогнозування (розділ 3), описово-аналітичний (розділи 1, 2, 3), мікро- та макро- економічний аналіз (розділ 2), статистичний (розділи 1, 2, 3, Додатки), порівняльно-економічний (розділи 1, 2), метод граничного аналізу (розділ 2), історичний (розділи 1, 3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті теоретичних засад і практичних аспектів фінансування малого та середнього бізнесу, визначенні його місця в системі глобального підприємництва та висвітленні сутності глобального підприємництва, як однієї з форм прояву економічної глобалізації. В процесі дослідження автором були одержані такі суттєві наукові результати:

- запропоновано авторське трактування поняття “глобальне підприємництво”, яке полягає у взаємопов’язаній і взаємозалежній діяльності таких його складових, як транснаціональні корпорації, їх стратегічні альянси, спільні підприємства, малі та середні підприємства, активність яких мотивована пошуком та прагненням до найефективнішого використання економічних можливостей (порівняльних переваг) країн світу;

- визначено вирішальну роль глобального підприємництва в процесах економічної глобалізації, яка полягає у діяльності його компонентів у різних сферах світового господарства: більшість світових перетворень тісно пов’язана з економічними, екологічними, технологічними та іншими процесами і відбувається, в основному, через структури глобального підприємництва;

- встановлено позитивні та негативні наслідки впливу світової економічної глобалізації на діяльність підприємництва та запропоновано можливі шляхи подолання негативних. Зокрема, з причин можливого виникнення загроз, пов’язаних з безпекою людства – інформаційних війн, екологічних та інших небезпек, які можуть спричинятися корисливими інтересами підприємництва, доведено необхідність формування системи глобального контролю за підприємницькою діяльністю на прикладі створеного міжнародними організаціями, але ще не впровадженого Кодексу поведінки ТНК, а також вдосконалення вже розроблених механізмів цього контролю та стратегій його подальшого розвитку;

- обгрунтовано особливе місце малого та середнього бізнесу у єдиному механізмі співіснування з іншими складовими глобального підприємництва та виявлено взаємодоповнюючий характер відносин малого та середнього бізнесу з глобальними фірмами (в основному, через найсучаснішу бізнес-модель – аутсорсинг, а також через можливість отримання нових знань, використання природних ресурсів та залучення більш дешевої робочої сили інших країн, використання технології і досвіду управління підприємствами та ін.);

- за результатами проведеного порівняльного аналізу моделей фінансово-кредитної допомоги малому та середньому бізнесу, розроблених у США, Італії, Великій Британії та в інших країнах, співставлено ефекти використання всіх можливих джерел фінансування цього сектору економіки та шляхів їх надходження. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення механізму фінансування малого та середнього бізнесу, зокрема, доведено, що найбільш ефективною є система небанківського кредитування (фінансовий лізинг, франчайзинг, діяльність товариств взаємного кредитування, гарантійних фондів, мікрокредитування спеціалізованими установами та ін.). При цьому найвищі результати діяльності такої системи зумовлені також наданням державних пільгових інвестиційних кредитів і гарантій Уряду по іноземних інвестиційних кредитах та наданням державних дотацій і пільг. Обгрунтовано, що наявність ефективного гарантійно-страхового забезпечення фінансування малого та середнього бізнесу найбільш суттєво впливає на сприяння його розвитку. Акцентовано увагу також на необхідності створення в Україні національної противаги іноземним фінансовим інститутам, які підтримують розвиток сектору малого та середнього бізнесу;

- запропоновано функціональну модель прямопропорційної залежності між фінансуванням малого та середнього бізнесу, як вирішального фактору його розвитку, та складовими такого фінансування (внутрішньодержавні та зовнішні джерела у взаємозв’язку з аутсорсингом, а також власні кошти підприємств). При цьому доведено, що ефективність механізму фінансування залежить від рівня державного сприяння системності, стабільності та безпеці надходження фінансових ресурсів до малого та середнього бізнесу, оскільки ігнорування будь-якого джерела фінансування вимірюється ціною благополуччя цього сектору економіки.

Практичне значення одержаних результатів наукового дослідження полягає в реальних можливостях їх використання в Україні для розробки теоретичних та практичних аспектів фінансування малого та середнього бізнесу на основі залучення внутрішньодержавних та зовнішніх фінансових ресурсів. Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для кредитно-фінансових установ, які надають фінансову підтримку розвитку малого та середнього бізнесу.

Практична значимість наукових висновків дисертанта підтверджується актами про впровадження результатів наукового дослідження ЗАТ КБ “ПриватБанк” №16 від 05.02.2004 року, приватного підприємства “Вігор” №1-041 від 15.12.2003 року, ТОВ “УкрАвтоМедіа” №03-10/46 від 10 жовтня 2003 року.

Крім того, сформульовані в дисертації теоретичні розробки та методичні підходи можуть бути використані в навчальному процесі в окремих розділах курсів “Економіка підприємства”, “Світова економіка”, “Фінанси”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо системи глобального підприємництва та вдосконалення механізму фінансування малого та середнього бізнесу в сучасних умовах розвитку світової економіки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях в Україні: VIII міжнародній науково-теоретичній конференції „Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (м.Київ, 26-27 жовтня 2000р.); IX міжнародній науково-теоретичній конференції „Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (м.Київ, 25-26 жовтня 2001 р.); науково-практичній конференції студентів та молодих учених „Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (м.Київ, 10-11 жовтня 2002р.); X міжнародній науково-теоретичній конференції „Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (м.Київ, 21 листопада 2002р.); XI міжнародній науково-теоретичній конференції „Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інститутами” (м.Київ, 20 листопада 2003р.). Матеріали доповідей на конференціях опубліковані.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 одноосібних наукових статей у провідних наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,2 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 151 найменування на 13 сторінках та 6 додатків на 9 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 198 сторінок, з яких 171 сторінка основного тексту, що містить 1 рисунок та 2 аналітичні таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та вказано на їх практичне значення.

У розділі 1 „Система глобального підприємництва” розкрито характер глобалізації світової економіки та її вплив на розвиток підприємництва; розглянуто місце та роль малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва.

В контексті зазначеної в дисертації проблеми та з метою розробки концептуальних підходів до вивчення діяльності глобального підприємництва, було проведено аналіз трактувань терміну „глобалізація”, який дає право стверджувати, що для процесу глобалізації характерне поширення глобального підприємництва. Автором сформульоване поняття “глобальне підприємництво” як взаємопов’язана і взаємозалежна діяльність таких його складових, як транснаціональні корпорації, їх стратегічні альянси, спільні підприємства, малі та середні підприємства, активність яких мотивована пошуком та прагненням до найефективнішого використання економічних можливостей (порівняльних переваг) країн світу.

У результаті дискусій між прихильниками глобалізації та антиглобалістами, незважаючи на прогресивний поступ економічної глобалізації, висвітлено основні протиріччя глобалізаційних процесів у взаємодії з підприємництвом. З одного боку, глобалізація сприяє тісній економічній взаємодії підприємств різних країн, а з іншого – створює конфлікти та протиріччя, які ускладнюють взаємовідносини між ними.

Враховуючи той факт, що сучасна економічна глобалізація проявляється як об’єктивна тенденція світового розвитку і майже всі світогосподарські процеси проходять через структури глобального підприємництва, то саме йому належить вирішальна роль у глобальних економічних перетвореннях. Основними агентами глобалізації багатьма науковцями остаточно визнано транснаціональні корпорації. На наш час у світі нараховується приблизно 63 тис. основних материнських ТНК і більше 500 тис. їх закордонних філій та афілійованих залежних компаній. При аналізі історичних аспектів становлення та розвитку глобального підприємництва відзначено, що в результаті трансформаційних перетворень для нової економічної цивілізації буде характерною заміна великих підприємств – гігантів-комбінатів і комплексів високотехнологічними середніми та малими виробничо-економічними структурами.

В контексті глобалізації світової економіки обгрунтовані основні фактори її впливу на розвиток підприємництва, до яких віднесено: прискорені темпи розвитку економічної, соціальної, політичної, духовної сфер суспільного життя; створення можливостей ефективного використання і розподілення сировинних та фінансових ресурсів, інноваційних технологій, іноземної індустріальної інфраструктури, залучення більш дешевої робочої сили, науково-технічний прогрес, загострення міждержавної економічної конкуренції та ін.

У результаті дослідження з’ясовано наслідки впливу глобалізації на розвиток підприємництва. До основних позитивних наслідків такого впливу належать: створення транснаціональних корпорацій, їх альянсів; глобальні масштаби розвитку спільних, малих та середніх підприємств; прогресивний розвиток підприємницьких структур у країнах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються; створення умов для подолання ряду законодавчих обмежень і норм, які існують в межах національних кордонів; лібералізація торговельно-політичного режиму в системі міжнародних економічних відносин; підпорядкування національних виробників здоровій конкуренції з іноземними компаніями шляхом „відкриття” національних економік; забезпечення інтегрування національних підприємств у світову економіку.

Основними негативними наслідками впливу глобалізації на розвиток підприємництва в роботі визнано: контрпродуктивне масштабне нарощування виробництва через економічні, торговельні, технологічні, екологічні та інформаційні структури глобального підприємництва, що може призвести до стратегічних загроз; розрив між країнами та їх диференціація, що, в свою чергу, унеможливлює підприємства країн з невисоким рівнем розвитку економіки брати участь у глобальному підприємництві; підсилення нерівномірного розподілу прибуткових результатів, набутих підприємницькою діяльністю між суб’єктами підприємництва, що врешті призводить до соціальної нерівності; в результаті створення торговельно-економічних блоків країн та збільшення протекціоністських тенденцій на рівні економічних угруповань, створюються перешкоди для непролобійованого підприємництва.

В дисертації узагальнено основні шляхи усунення, подолання (пом’якшення) або попередження негативних наслідків, зокрема: глобальна економічна безпека потребує розробки нових механізмів і нових стратегій інтеграції, при цьому національна економічна стратегія кожної країни повинна поєднувати регіональні та глобальні інтереси. Для надання можливості брати участь у глобальному підприємництві підприємствам країн, що відстають і виключаються із глобальної системи, необхідно на глобальному рівні фінансово сприяти зростанню таких ділових професійних послуг, як міжнародний аудит, консалтинг, реклама, міжнародна торгівля ліцензіями, ноу-хау, інжинірингові послуги, а також аутсорсинг. З метою створення сприятливих умов не тільки тим бізнесовим структурам, які в силу своїх корисливих інтересів виштовхують з поля глобальної діяльності менш успішні структури, а також для забезпечення пропорційного розподілу прибуткових результатів між ними - необхідно заснувати систему глобального управління підприємництвом. Важливим завданням цього управління в майбутньому може стати створення ефективних механізмів регулювання та контролювання (за принципами створеного міжнародними організаціями Кодексу поведінки ТНК) поведінки суб’єктів глобального підприємництва, а також вдосконалення вже розроблених стратегій його розвитку. Акцентується увага на необхідності переходу в екологічних стратегіях підприємств від гальмування розвитку виробництва, встановлення санкцій за нанесений збиток екології до заходів попередження збитку.

При визначенні особливого місця малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва розглянуто фактори, які спонукають національні підприємства до активної участі у глобальному підприємництві, а саме: сприятливі природні умови інших країн для організації підприємств у разі наявності дефіциту національних природних ресурсів; загострення конкуренції на національному ринку; можливість залучення більш дешевих людських ресурсів; можливість використання іноземного капіталу, технологій і досвіду управління підприємствами; виявлення додаткових шляхів підвищення конкурентоспроможності своїх експортних товарів в умовах загострення конкуренції на світових ринках та ін.

У свою чергу особливості стратегічних альянсів полягають у необхідності одночасно бути глобально конкурентоздатними та глобально скооперованими. Відбувається помітне збільшення альянсів в сфері інформаційних технологій, хімічної промисловості і виробництва нових матеріалів, біотехнології, автомобільної та авіаційної галузей. Аналіз феномену діяльності стратегічних альянсів демонструє можливість навіть для малих і середніх фірм залучатися до глобальної економічної діяльності.

На основі статистичних даних, які демонструють, що малі та середні підприємства у розвинутих країнах кількісно складають у середньому більш ніж 95% усіх підприємств і надають від 60% до 70 % робочих місць, можна констатувати, що значне місце в глобальному підприємництві займає малий та середній бізнес як один із перспективних напрямів розвитку та найвпливовіших секторів національних економік. У високорозвинених країнах підприємства малого та середнього бізнесу виробляють у середньому 58% ВВП: наприклад, у Німеччині – 64%, у Великій Британії – 58%, у США – 51%. В Росії – 9,5%, в Україні – 7%.

В дисертації відокремлено три підходи щодо віднесення підприємства до малого чи середнього: кількісний, якісний, комбінований. Найчастіше використовують легкодоступні для аналізу критерії: кількість зайнятих працівників, величина активів, обсяги реалізації. Водночас, відсутність єдиного міжнародного методологічного підходу з законодавчим закріпленням щодо належності підприємницьких структур до сфери малого чи середнього бізнесу, на жаль, унеможливлює співставлення даних про розвиток малого та середнього підприємництва у різних країнах. Крім того, при плануванні підтримки підприємств малого та середнього бізнесу, залежно від їх розміру, точне визначення малого та середнього підприємства збільшує масштаби його підтримки.

Виходячи з того, що сутність конкурентного ринкового підприємництва полягає у прагненні до збільшення капіталу (у тому числі за сприянням інвестування), є очевидним той факт, що вихід капіталу за національні межі та формування світового господарства були історично неминучими. При цьому необхідно гармонійно поєднувати інтереси національного і глобального економічного розвитку. У зв’язку з цим, механізми розвитку підприємницької діяльності, як частини цілісного світового господарства, слід формувати одночасно як на рівні виробництва, так і на макрорівні економіки.

У розділі 2 “Механізм фінансування малого та середнього бізнесу в умовах глобалізації” аналізуються джерела фінансування малого та середнього бізнесу, грошово-фінансові аспекти його економічної безпеки та аутсорсинг.

У результаті дослідження особливостей формування внутрішньодержавних джерел фінансування малого та середнього бізнесу та проведеного аналізу досвіду провідних країн світу щодо фінансового сприяння розвитку малого та середнього бізнесу з боку держави, виявлено, що вирішальний характер для такого сприяння підприємництву належить внутрішнім джерелам, які формуються власними зусиллями держав.

У розвинутих країнах світу у розв’язанні проблем доступу до джерел фінансування малого та середнього бізнесу державна допомога надається по-різному. Деякі країни (наприклад, Велика Британія, Нідерланди та ін.) концентрують увагу на питанні забезпечення гарантій позики, інші – підтримують підприємництво, створюючи спеціальні резерви для підтримки малого та середнього бізнесу. Значного поширення набули інкубаторські програми та залишаються популярними традиційні технопарки (США). Крім “інкубаторної” підтримки існує фінансування через позики та субсидії. Держави, надаючи субсидії або фіскальні пільги на інвестиції, пільгові позики та дотації, найбільш активно стимулюють інвестування коштів в основні фонди малого та середнього бізнесу. Досвід Бельгії, Франції, Нідерландів та ін. свідчить про наявність практики надання ризикового капіталу та гарантування компенсації можливих збитків ризикових фондів.

Досліджуючи досвід країн з перехідною економікою, слід зазначити, що в їх загальнонаціональних програмах соціально-економічного розвитку значна увага приділяється впровадженню механізмів розвитку малого та середнього бізнесу, особливо розвитку системи фондів кредитних гарантій, податковим пільгам, субсидіям та дотаціям. Велика увага також приділяється підприємницькій освіті.

У роботі відзначено, що проблема фінансування суб’єктів малого підприємництва у багатьох країнах світу полягає також в обмеженні доступу до таких традиційних для ринкової економіки джерел фінансових ресурсів, як кошти банківської системи та ринку цінних паперів. На жаль, на сьогодні банківський сектор і нашої країни, в основному, більше цікавиться великими проектами з швидкою окупністю і ставка рефінансування для малого бізнесу залишається мало привабливою, а також серйозною причиною обмеженості доступу до коштів банківської системи є відсутність гарантій для банків (у вигляді застав або високоліквідних активів). При проведенні аналізу вищезазначеного, в дисертації розглянуто критерії ефективного використання кредитно-гарантійних схем та показники їх контролю, а саме: гарантійне покриття кредиту, плата за надання гарантій, частка власності держави.

Державна підтримка малого та середнього бізнесу означає, перш за все, підтримку джерел та каналів надходження коштів для нього. З метою ефективного фінансового сприяння розвитку малих та середніх підприємств з боку держави, особлива увага повинна приділятись гарантійно – страховому забезпеченню коштів, які їм надаються, та створенню ефективної системи небанківського кредитування, спрямованого виключно на малий і середній бізнес. Така система протягом останніх сорока років переважає у загальних обсягах фінансування малих та середніх підприємств світу.

На основі проведеного аналізу запропоновано механізми небанківської фінансово – кредитної і інвестиційної підтримки малих та середніх підприємств, які діють у сучасній системі глобального підприємництва (Рис.1).

Рис. 1. Система небанківського кредитування.

Аналіз показав, що всебічна дієва підтримка і розвиток малого та середнього підприємництва створюють у суспільстві атмосферу ділової активності та співробітництва, що відповідає як інтересам держави в цілому, так і інтересам кожного громадянина зокрема.

Проведення теоретико-методологічного дослідження екзогенних факторів фінансового сприяння розвитку малого та середнього бізнесу дозволило розкрити переваги аутсорсингу, а саме: зосередження всіх ресурсів на тому виді діяльності, який є основним для компанії, при цьому підтримуючі (супутні) функції передаються надійному і професійному партнеру. Використовуючи аутсорсинг, керівники компаній концентруються на основному бізнесі і знижують витрати на обслуговування бізнес - процесу.

Основну увагу зосереджено на впливі іноземного капіталу на акумулювання коштів фірмами малого та середнього бізнесу через прямий і непрямий вплив ТНК на цей процес шляхом заощадження населення, держави і безпосередньо самих фірм. Виявлено паралельні тенденції до посилення інвестиційних взаємозв’язків країн Південно-Східної Азії та США, Японії, Західної Європи з країнами, що розвиваються.

Крім дослідження інвестиційних взаємозв’язків, проводиться аналіз змішаних схем кредитування, а також кредитів з інших іноземних джерел (наприклад, за програмою PHARE Європейського Союзу, кредити Європейського інвестиційного банку, Світового банку, ЄБРР та ін.). В результаті аналізу було з’ясовано, що основними зовнішніми джерелами фінансової допомоги малим та середнім підприємствам і їх зовнішньоекономічній діяльності є кошти експортно-імпортних або центральних банків зарубіжних країн, спеціальних фінансових установ, консорціумів провідних банків для підтримки експортних операцій малого та середнього бізнесу, а також підтримка страхових агенств та кредитно-гарантійних установ.

Вартим уваги є досвід США, де втілюються заходи, спрямовані на координацію діяльності фондів фінансового сприяння експорту малих та середніх підприємств і створення засад для фінансування експорту через кредитні установи, які представляють як федеральний уряд, так і уряди штатів; досвід Франції, де поширена практика страхового покриття для кредитування експортерів на стадії виготовлення продукції незалежно від перспектив зарубіжних замовлень; в Італії існує ефективна система державних гарантій у формі страхування ризиків, пов’язаних з експортними кредитами; у Великій Британії впроваджуються ефективні дієві програми фінансування експортного виробництва і просування товарів невеликих фірм на зовнішні ринки. Особливого значення слід також надати співпраці з міжнародними фінансовими інститутами шляхом реалізації різних програм сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.

Оскільки механізм мікрокредитування виявляється набагато успішнішим і результативнішим, ніж кредитні програми комерційних банків або кредитних спілок, у роботі розкрито його переваги. Основною перевагою мікрокредитування є отримання підприємцем можливості започаткування власної справи без заставного капіталу на інших взаємовигідних умовах.

Результати дослідження демонструють прямопропорційну залежність між фінансуванням розвитку малого та середнього бізнесу та його складовими, яку можна відобразити функціональною моделлю:

,

де – загальне фінансування (сума коштів), - сума зовнішніх джерел фінансування, – внутрішньодержавні джерела фінансування, - власні кошти підприємства, – аутсорсинг, к - кількість джерел фінансування.

При цьому слід враховувати кожне із джерел можливого надходження коштів до малих і середніх підприємств, не ігноруючи жодного з них. Тільки за таких умов можливе прогнозування значних обсягів та доступної ціни фінансових ресурсів для цього сектору економіки.

Розгляд грошово-фінансових аспектів економічної безпеки фінансування малого та середнього бізнесу дав можливість розкрити головну мету економічної безпеки підприємства - гарантування його стабільного та максимально ефективного функціонування. Це дало змогу охарактеризувати економічну безпеку підприємства (англ. ecosecent) як економічний стан підприємства, сталий по відношенню до внутрішніх і зовнішніх змін фінансово-господарської діяльності. В цьому ракурсі розглядаються основні джерела фінансового сприяння розвитку малого та середнього бізнесу (лізинг, надання фінансово-кредитної підтримки, державне страхування, гарантування, овердрафт, факторинг та ін.).

Доцільно акцентувати увагу на співвідношенні між власними і залученими коштами, що відіграє важливу роль у зміцненні економічної безпеки фірм. При цьому загальна сума заборгованості фірми не повинна перевищувати суми власних джерел фінансування, тобто критичне значення його коефіцієнта дорівнює 0,5, що характеризує фінансову незалежність підприємства, у той час як коефіцієнт його фінансової стійкості при такому співвідношенні дорівнює 1. Перевищення власних коштів над позичковими свідчить про те, що підприємство є фінансово стійким і відносно незалежним від зовнішніх джерел фінансування.

У розділі 3 “Проблеми та перспективи українського малого та середнього бізнесу в системі глобального підприємництва” досліджується інституційна основа участі українського малого та середнього бізнесу в зовнішньоекономічних зв’язках та вплив вступу України до СОТ на перспективи розвитку українського малого та середнього бізнесу в контексті Європейського вибору.

Інституційна розбудова - процес, який потребує постійного перегляду і модифікації. Важлива роль в ньому належить бізнес-спільноті, яка повинна вимагати і розвивати в цих установах те, що потрібно для регулювання підприємницької діяльності й утвердження певності у діяльності цих установ. При нерозвинутості ринкових механізмів основним інституційним інноватором виступає держава. Для створення розвинутого ринкового середовища в Україні, необхідно створити інституції, які б визначали основні напрями підтримки зовнішньоекономічної діяльності малого та середнього бізнесу в залежності від експортної стратегії підприємств і фінансових можливостей держави, враховуючи регулювання експортного страхування та стимулювання кредитування експортних операцій, а також покриття комерційних ризиків.

Для забезпечення науково-аналітичного, методологічного, інформаційного та експертного супроводу процесу адаптації до зовнішнього середовища, а також для створення сприятливих інтеграційних процесів України за участю підприємницької діяльності відповідно до норм і правил СОТ та ЄС, в нашій державі необхідно заснувати інституцію, яка б відігравала роль “мозкового центру” адаптації по забезпеченню виконання загальнодержавної програми вступу України до СОТ та її інтеграції до ЄС. Діяльність цієї інституції повинна узгоджуватись з відповідними інституціями СОТ.

У дисертації розкривається залежність майбутнього українського підприємництва, вступу України до СОТ в контексті Європейського вибору від того, наскільки швидко і успішно український малий та середній бізнес і державна політика з підтримки підприємництва зможуть використати досвід країн з розвинутою підприємницькою діяльністю, наскільки можливим буде запобігання типових помилок з боку держави щодо підприємництва і помилок самого українського підприємництва, яким чином вдасться нашій країні скористатися усіма перевагами підприємництва з урахуванням національних особливостей в інтересах нашої країни.

Членство України в СОТ обумовлює лібералізацію режиму торгівлі між Україною та ЄС. Разом з тим, це зумовлює позитивні і негативні наслідки для українського підприємництва. До позитивних наслідків належать: збільшення прямих іноземних інвестицій; отримання полегшеного доступу малого та середнього бізнесу до світових ринків товарів, послуг, капіталів, міжнародно визнаних прав щодо них; зниження комерційних ризиків внаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, а також зменшення транспортних витрат внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією країн-членів СОТ. Це призведе до зниження собівартості української продукції і, відповідно, підвищення конкурентоспроможності українських компаній. Експортоорієнтовані галузі економіки виграють від зменшення втрат від дискримінаційних заходів, зокрема, через отримання недискримінаційного ставлення в рамках антидемпінгових розслідувань. Водночас виникнуть додаткові стимули для проведення внутрішніх реформ і для підвищення конкурентоспроможності внутрішніх товарів та послуг.

Аналіз показав, що найбільш негативними чинниками вступу України до СОТ для українського підприємництва є: неготовність з боку вітчизняних виробників до жорсткої міжнародної конкуренції, що вимагає розробки нових технологій, які визначають рівень міжнародної конкурентоспроможності, що, в свою чергу, вимагає державних та недержавних інвестицій, яких бракує сучасному українському підприємництву. Вихід українських товарів на зовнішній ринок гальмується не стільки внаслідок зовнішніх обмежень, скільки відсутністю сучасного експортного потенціалу. Однією з умов покращення структури експорту може бути підвищення конкурентоспроможності продукції, яке неможливе без поліпшення умов фінансування та розвитку малого та середнього бізнесу, зокрема, без активізації інвестиційних та інноваційних процесів в Україні.

Серед комплексу заходів по реалізації стратегічних завдань, спрямованих на підвищення конкурентоздатності продукції національного виробника і розвитку внутрішнього ринку слід відзначити: курс на лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності відповідно до норм та правил СОТ у взаємозв’язку з вибірковими протекціоністськими заходами для стимулювання промислового експорту й експорту послуг. При цьому необхідно виділити пріоритетні галузі і виробництва для тимчасового протекціоністського захисту. Об’єктом протекціоністського захисту повинні бути у першу чергу ті галузі та сфери виробництва, які за дієвої державної підтримки могли б у короткий термін стати конкурентоздатними чи замінити (потіснити) на внутрішньому ринку окремі види імпортної продукції.

Водночас можливі втрати України від розширення ЄС нараховуються Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції у 250-350 млн.доларів США. Саме в таку суму оцінюються збитки підприємств, а також української економіки в цілому при вступі нових країн до ЄС і пов’язаної з цим зміні режимів торгівлі. Так, процес вступу центральноєвропейських країн та країн Балтії до ЄС супроводжується антидемпінговими, компенсаційними процедурами та кількісним обмеженням щодо імпорту українських товарів. При вступі країн ЦЕФТА та Балтії до ЄС та неприєднання України до СОТ, вартісні показники українського експорту товарів знизяться, щонайменше, на 700 млн. дол.США. Таким чином, Україна може втратити валютні надходження від експорту продукції на суму близько 4 млрд. дол. США. У зв’язку із зазначеними втратами Україна виступає за запровадження відповідно до існуючої міжнародної практики системи компенсаційних заходів. Особливу увагу варто приділити сприянню експортних виробництв, які можуть поповнювати валютні надходження країни.

Позитивні очікування прискорення інтеграції України до структур Європейського Союзу потребують здійснення активної і цілеспрямованої державної економічної політики стимулювання фінансової та інноваційної підтримки малого та середнього бізнесу.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико – методологічне та науково – практичне значення:

1. Основою глобалізаційних процесів, які є об’єктивною тенденцією сучасного економічного розвитку світу, виступає функціонування глобального підприємництва. Як прояв тісної економічної взаємодії, ці процеси справляють як позитивний, так і негативний вплив на стан сфери підприємництва.

2. Глобалізація світової економіки впливає на розвиток підприємництва шляхом підвищення ефективності економік усіх держав, одночасно загострюючи на макро- та мікро- рівнях економічну конкуренцію бізнесових структур, які, в силу своїх корисливих інтересів, можуть викликати загрози, пов’язані з безпекою людства - інформаційні війни, екологічні небезпеки і т.д., що створює необхідність заснування системи глобального контролю за підприємницькою діяльністю. Важливим завданням цього контролю може стати створення ефективних механізмів регулювання поведінки ТНК, їх альянсів, спільного підприємництва, малого та середнього бізнесу (у гармонійному співіснуванні - глобального підприємництва), а також вдосконалення вже розроблених стратегій його розвитку.

3. Відсутність міжнародної загальновизнаної методики віднесення підприємницьких структур до сфери малого чи середнього бізнесу та її законодавчого закріплення, обмежує можливість порівняльного аналізу даних про розвиток підприємництва у різних країнах. Цей факт також ускладнює аналіз участі малого та середнього бізнесу у розвитку національних та світової економік. У зв’язку з цим, доцільним було б уніфікувати критерії віднесення підприємства до малого або середнього на міждержавному рівні.

4. Джерелами фінансування малого та середнього бізнесу є як зовнішні (кошти, що надходять від зарубіжних інвесторів, іноземні позичкові кошти – кредити іноземних банків, міжнародних фінансових установ, фондів), так і внутрішньодержавні (кошти, що надходять в межах держави: державні, регіональні та муніципальні вкладення, дотації, пільги, субсидії, кредити комерційних банків, позики інвестиційних фондів, пенсійних приватних фондів, акціонерних товариств, приватних осіб) та власні джерела підприємця (вільні грошові кошти, емісія цінних паперів, прибуток, дивіденди від акцій інших компаній, амортизаційні відрахування та ін.). При цьому найбільш ефективною для фінансового сприяння розвитку малого та середнього бізнесу виявлено систему небанківського кредитування.

5. Перевагами аутсорсингу - однієї з найпрогресивніших форм взаємовідносин глобального підприємництва з малим та середнім бізнесом, яка водночас виступає одним із екзогенних факторів сприяння його розвитку, є концентрація всіх ресурсів на тому виді діяльності, який є провідним для компанії, при цьому додаткові (супутні) функції передаються досвідченому і професійному партнеру. За допомогою аутсорсингу, керівники компаній зосереджуються на головному бізнесі і знижують витрати на обслуговування бізнес - процесу.

6. Важливою стороною теоретико-методологічних досліджень фінансування малого та середнього бізнесу є аналіз його джерел, які створюють режим його економічної безпеки та, частково, економічної безпеки держави, і які залежать від внутрішніх та зовнішніх факторів впливу. Створення в Україні національної противаги іноземним фінансовим інституціям сприятиме активізації підприємницької діяльності і забезпечить її подальший розвиток.

7. Вчасна, послідовна, прискорена адаптація національного підприємництва до глобалізації призводить до істотної переваги економік високорозвинутих країн над країнами того ж рівня, але які зволікали у цьому процесі (наприклад, американські корпорації над європейськими та японськими). Українське підприємництво має достатній потенціал для отримання у майбутньому стратегічної переваги серед інших країн на основі продуктових, технологічних та організаційних інновацій. Разом з тим, інтегрування національних підприємств у світову економіку буде можливим лише за умови вдосконалення механізму фінансування малого та середнього бізнесу, зокрема, цьому сприятиме застосування запропонованої багатофакторної моделі державного і недержавного фінансового сприяння розвитку цього сектору економіки.

8. Основні суперечності економічної глобалізації полягають у конфлікті інтересів між національними економіками та глобальною економікою, у схожості тенденцій розвитку у різних країнах та, водночас, у