ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

ВЕНКЕЛЬ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК: 811.112.2’367.623’37

СИНТАГМАТИЧНІ, ПАРАДИГМАТИЧНІ
ТА ЕПІДИГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИКМЕТНИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів – 2004

Дисертацію є рукопис.

Роботу виконіно в Чернівецькому національному університеті

імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

ОГУЙ Олександр Дмитрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

Ужгородський національний університет,

завідувач кафедри англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

Андрейчук Надія Іванівна Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри прикладної лінгвістики

Провідна установа – Запорізький національний університет,

кафедра перекладу, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя

Захист відбудеться ”_9_” грудня 2004 року о _10_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська 1, ауд. 405)

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розіслано ” 8 ” листопада 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шпак О.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Лінгвісти вважають дослідження лексичного складу мови через виокремлення та всебічне вивчення окремих лексичних мікросистем надзвичайно важливим для подальшого здійснення систематизації лексики. Вивчення кількісного та якісного складу множини колірних позначень (далі – КП) у тій чи іншій мові та їхньої співвіднесеності з колірним досвідом носіїв мови займає одне з чільних місць у різних галузях науки й у сучасній лінгвістиці зокрема. Колірна лексика часто слугувала об’єктом дослідження в лінгвістиці. Її розглядали в різноманітних аспектах: вивчалися механізми номінації колірного простору носіями різних мов (Е. Рош-Хайдер, Р. МакЛорi, Г. Конклін), походження кольороназв (Т. Козак, В. Горобець), особли-вос-ті їхнього функці-ону-вання (С. Кантемір, А. Куслик). Робилися спро-би дослідити появу колір-ного вокабулярію в мові як такого, порівняти колірні лексикони різних мов і дослідити еволюцію їх виникнення в мовах світу (Б. Берлін, П. Кей, Ч. МакДеніел, Л. Маффі), розроблялися різноманітні класифікації позначень кольору (Ж. Соколовська, Н. Пєлє-ві-на, О. Деменчук), проводився зіставний аналіз лексичних мікро-систем кольороназв різних мов (Г. Корбетт, Я. Девіс, О. Коваль-Костин-ська), досліджувалися можливості адекватного добору лексич-них одиниць (далі – ЛО) при перекладі КП на інші мови та стилістичні особливості їхнього вживання (І. Ковальська, М. Харь-ков-щенко, Н. Смир-нова, С. Григорук) тощо. Кольороназви стали об’єк-том числен-них наукових розвідок у психолінгвістиці та фоносемантиці (О. Васи-левич, В. Москович, С. Мартінек, Р. Фрумкіна, Р. Аллот та ін.).

Незважаючи на суттєвий науковий доробок, отриманий у різний час у межах даної проблематики, слід зауважити, що ці дослідження загалом не демонструють цілісності. Досі недостатньо вивченими залишаються кількісний та якісний склад лексико-семантичної мікросистеми КП англійської мови, їх синтагматика, парадигматика та епідигматика. Цілісний розгляд вищезазначених характеристик кольороназв, який би виявив основні функціональні закономірності елементів семантичного поля КП на синтагматичному, парадигматичному та епідигматичному рівнях, досі не проводився. Саме тому ми поставили перед собою завдання зосередитися на дослідженні синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних характеристик прикметників на позначення основних кольорів англійської мови. Проведення наукової розвідки в цьому напрямку – нова площина у вивченні мовної картини світу, що й складає актуальність даної теми.

Об’єктом дослідження є лексико-семантична мікросистема кольору сучасної англійської мови, в межах якої досліджуються 11 прикметників на позначення основних кольорів та 113 прикметників-відтінків основних кольорів.

Предметом дослідження є синтагматичні, парадигматичні відно-шен-ня й епідигматичні характеристики досліджуваних прикметників.

Мета даного дослідження – цілісне вивчення та опис лексико-семантичних функцій прикметників на позначення кольору в сучасній англійській мові, яке вимагає дослідження їхніх синтагма-тич-них та парадигматичних зв’язків, визначення на їх основі епідиг-ма-тич-них характеристик досліджуваних кольороназв, а також виявлен-ня мовних та позамовних чинників, які зумовлюють особливості їх уживання.

Основні завдання дисертації становлять:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Матеріалом дослідження слугували прозові твори англійських та американських авторів кінця ХІХ та ХХ ст. у загальному обсязі 3.044.868 слововживань (5.239 сторінок) та 10 тлумачних словників сучасної англійської мови. Вивчалися 1.780 вживань прикмет-ників на позначення кольору; відносна похибка вибірки склала близько 5%.

Методи дослідження. З метою підтвердження об’єктивності та надійності отриманих результатів у дисертації були використані кількісні (апроксимативні та статистичні) методи, а саме: аналіз частотності вживання ОКП в художньому тексті, визначення достатності вибірки, розрахунки ваги компонента W у словниковому тлумаченні, коефіцієнта рангової кореляції r, критерію “хі-квадрат” (ч2), коефіцієнта взаємної спряженості К О. Чупрова, які нині широко застосовуються в лінгвістиці. В даному дослідженні також використовувалися елементи компонентного аналізу, контексту-ального, дистрибутивного та логіко-інтуїтивного методів.

Наукова новизна роботи визначається метою, основними завданнями, результатами дослідження і полягає в тому, що в даному дисертаційному дослідженні вперше:

1)

2)

3)

4)

5)

Положення, які виносяться на захист:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Теоретичне значення роботи полягає в виявленні особливостей цілісної організації окремої лексико-семантичної системи як елемента всієї прикметникової системи англійської мови на основі синтагматичних зв’язків, парадигматичних відношень та епідигма-тич-них характеристик ЛО, що входять до досліджуваної мікро-системи.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можна використати в курсах лексикології, стилістики англійської мови, теорії та практики перекладу, загального мовознавства, при укладанні тлумачних, багатомовних, синонімічних словників, довідників сполучуваності. Окремі матеріали дослідження можуть бути використані в практиці викладання англійської мови у вищих і загальноосвітніх навчальних закладах та при виконанні бакалаврських, дипломних та магістерських робіт.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до теми наукового дослідження кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету “Функція та семантика мовних одиниць різних рівнів” (номер державної реєстрації: 0199U001872); тему роботи “Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольорів в англійській мові” затверджено на засіданні Вченої Ради Чернівецького університету в 1999 році (протокол № 2, від 26 лютого 1999 року).

Особистий внесок дисертанта полягає в зборі фактичного матеріалу, який склав основу дослідження, проведенні експериментів, здійсненні статистичної обробки отриманих даних і в інтерпретації результатів дослідження.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на методичних та наукових семінарах, засіданнях кафедри герман-ського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, на наукових конференціях: “Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 1998), “Німецька мова і світ” (Дрогобич, 2000), “35-й Лінгвістичний Колоквіум” (Іннсбрук, Австрія, 2000), “Мовні і концептуальні картини світу” (Київ, 2003).

Публікації. Матеріали та результати дисертаційного дослідження викладено в 14 статтях та матеріалах зазначених наукових конференцій, основними з яких є 9 публікацій.

Структура роботи. Структура дисертації зумовлена поставле-ною метою та завданнями, які вирішуються в ній. Робота загальним обсягом 285 сторінок (з них 180 сторінок тексту) складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаних джерел, художньої літератури та умовних скорочень, що використовуються в роботі, а також додатків, які містять 25 таблиць і 16 рисунків. Бібліографія нараховує 250 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, вказано мету, основні завдання, репрезентовано основні положення, що виносяться на захист, охарактеризовано матеріал дослідження, основні методи, сформульовано наукову новизну, теоретичну та практичну цінність результатів дослідження.

У Розділі І – “Дослідження позначень кольору в лінгвістиці” – розглядається природнича концепція кольору (підрозділ 1.1), на основі якої згодом проводиться розгляд процесів колірної категоризації та номінації колірного простору засобами мови. Історія вивчення колірної лексики засвідчила, що спершу дослідження ґрунтувалися здебільшого на антропологічних, фізіологічних та психологічних засадах і лише у ХХ столітті акцент змістився до суто лінгвоструктурних досліджень.

Так, послідовники відомої гіпотези Сепіра-Ворфа стверджують, що культурні моделі втілені в лінгвістичних символах (включаючи внутрішньомовні символи) і застовуються в організації та інтерпретації досвіду. Інші культури можуть використовувати відмінні моделі внутрішньомовних символів. Однак слід зауважити, що спроби навести експериментальні до-ка-зи гіпотези в цілому виявили свідчення, які насправді суперечать їй. Релятивісти (В. Браун, Е. Леннеберг, Дж. Робертс) вважають кількість ЛО в мові залежною від рівня культурного розвит-ку її носіїв, у той час як універсалісти (Б. Берлін, П. Кей, Ч. МакДеніел, А. Вєжбіцка) твердять про наявність певного набору семантичних універсалій, які для багатьох мов збігаються. Послідов-ники структуралізму (Дж. Лайонз, А. Лерер) розглядають колірний лексикон у відповідності до суто фізичного спектра, в межах якого в різних мовах зафіксовано певну кількість позначень. Польовий підхід до вивчення лексики (Л. Вайсгербер) дав змогу надати множині кольороназв статус семантичного поля і виявити основні принципи колірної категоризації та номінації колірного простору.

Підрозділ 1.2 присвячено розгляду семантичної струк-ту-ри ко-льоро-назви, зокрема, з’ясуванню критеріїв розмежування типів лексичних мікросистем та визначенню типу лексичної мікросистеми, до якого належить колірна лексика. Це питання надзвичайно важливе для виконання інвентаризації лексичної мікросистеми позначень кольору на належному рівні, адже лексичне угруповання кольороназв інколи розлядається дослідниками як лексико-семантична група (далі – ЛСГ) (Т. Козак), семантичне поле (І. Чумак-Джунь, С. Кантемір та ін.), терміносистема (П. Кей, Г. Корбетт, А. Мосс та ін.). Для розрізнення типів лек-сич-них мікро-систем пропонуються такі основні критерії: 1) тип зумов--леності зв’язків між членами лексичного угруповання (внутрішньомовні/позамовні зв’язки); 2) тип структурних відношень у межах лексичного угруповання (комутація в межах семантичного поля/субституція в синонімічному ряду); 3) локалізація й тип ідентифікатора угруповання (багатозначне слово-домінанта в межах ЛСГ, лексико-семантичні варіанти слова в складі синонімічного ряду та словосполучення поза межами семантичного поля). Виходячи з цих критеріїв, ми розглядаємо досліджувану лексико-семантичну мікросистему позначень кольору як таку, що за своєю структурою та типом відношень між її елементами відповідає моделі семантичного поля, оскільки ідентифікатор семантичного поля кольороназв розміщується за межами поля і являє собою словосполучення “слова, що позначають колір” (“позначення кольору”). Цей ідентифікатор визначає родове поняття, по відношенню до якого всі члени поля є видовими поняттями. Семантичне поле кольороназв піддається членуванню (варіант такого членування на лексико-семантичні мікрополя з домінантами-ОКП, виконаний нами на основі інвентаризації поля, репрезентовано в даній роботі), проте і такі сегменти семантичного поля кольору не можуть називатися ЛСГ, оскільки навіть дуже близькі до домінанти кожного із зазначених мікрополів ядерні лексеми, є, по суті, позначеннями різних відтінків одного кольору, тобто в основі зв’язку між цими ЛО лежать насамперед позамовні чинники.

Розділ ІІ – “Синтагматика та парадигматика прикметників на позначення основних кольорів англійської мови” – присвяче-но вивченню дистрибуційних властивостей ОКП англійської мови, їх лексичної (на рівні слова), семантичної (на рівні семантичного підкласу), синтаксичної сполучуваності та виявленню на основі цих досліджень синтагматичних зв’язків і парадигматичних відношень зазначених прикметників.

У підрозділі 2.1 проводиться інвентаризація семантичного поля позначень кольору з використанням загально прийнятих у сучасній лінгвістиці квантитативних і статистичних методів дослідження. Інвентаризація семантичного поля кольороназв проводилася нами в три етапи: 1) інвентаризація ОКП за частотністю їхнього вживання в текстах; 2) укладання переліку КП на основі вибірки з лексикографічних джерел; 3) розподіл КП на мікрополя з на основі статистичного аналізу вибірки (тобто розрахунків середньої ваги колірного компонента значення W в словникових тлумаченнях КП).

На першому етапі за показниками частоти (Ч) вживання в текстах виокремлено центральний склад семантичного поля КП, який містить 6 високочастотних ОКП (black/Ч=286; white/Ч=263; red/Ч=257; blue/Ч=161; yellow/Ч=132; green/Ч=106), та периферію, в складі якої 5 ОКП (grey/gray/Ч=93; brown/Ч=77; pink/Ч=48; orange/Ч=21; purple/Ч=19). Нами відзначено належність первинних ОКП до центрального складу і вторинних ОКП до периферії, а також значний “відрив” показників частоти вживання ОКП white, black та red від решти ядерних лексем, що є своєрідним підтвердженням припу-щення Б. Берліна–П. Кея про найранішу появу в колірних лексиконах саме цих трьох ОКП.

На другому етапі інвентаризації опрацьовано перелік КП, укладений в результаті вибірки з лексикографічних джерел. Початковий реєстр КП склав 176 ЛО, зміст яких у тлумачних словниках розкривається за допомогою ОКП. Під час опрацювання з цього переліку було вилучено ЛО з вузькою сферою застосування (blonde, brunette – колір волосся; liard – масть коней); ЛО, які позначають радше яскравість, ніж забарвлення (dark, light, dim, pale), однокорінні КП, які, власне, позначають один відтінок (наприклад, ochreish, ochreous, ochroleucous як варіації КП ochre), а також архаїзми. Наступним кроком було звуження корпусу ЛО на основі компонентного аналізу словникових дефініцій: з переліку вилучалися КП, які трапляються менше ніж у 4 словниках із 10. У результаті операцій, проведених у межах 2-го етапу інвентаризації, перелік досліджуваних КП склав 113 ЛО.

Аналіз вибірки дозволив визначити такі основні принципи утворення відтінкових КП в англійській мові:

1)

2)

3)

4)

5)

Метою третього етапу інвентаризації є повніша систематизація семантичного поля кольороназв шляхом розподілу КП, зафіксованих у переліку, на семантичні мікрополя. За результатами розрахунків середньої ваги колірного компонента W у словниковому тлумаченні КП, було визначено, що структура семантичного поля КП англійської мови являє собою перелік кольороназв, які групуються в 11 лексико-семантичних мікрополів з домінантами-ОКП. Виокремлені нами лексико-семантичні мікрополя характеризуються досить широким центральним складом та практичною відсутністю периферії. Найбільша кількість КП міститься в складі мікрополів із хроматичними домінан-тами RED, GREEN, BLUE, BROWN, які покривають широкий діапазон кольору; найменшу кількість КП зафіксовано в мікрополях із домінантами ORANGE, PINK. Невелика кількість відтінкових КП у мікрополях із домінантами WHITE та BLACK (незважаючи на високу загальну частотність їхнього уживання в текстах та значну кількість семем зареєстрованих у словниках) пояснюється, на нашу думку, їхньою ахроматичністю. Виокремлені нами лексико-семантичні мікрополя гра-фічно репрезентовані у вигляді діаграм. На рис. 1 подано приклад діагра-ми лексико-семантичного мікрополя з домінантою ОКП YELLOW.

У пізрозділах 2.2-2.4 розглядаються проблеми ролі контексту та сполучуваності в аналізі функціонування кольороназв, а також частотні характеристики та деякі кількісні параметри кольороназв, на які ми опиралися в даному дисертаційному дослідженні.

Підрозділ 2.5 присвячений аналізу синтагматичних зв’язків ОКП, які визначаються на основі вивчення їх сполучуваності з іменниками. Лексична сполучуваність англійських ОКП на рівні слова загалом виявилася підпорядкованою впливові колірної семантики іменника. Оскільки об’єкти дійсності мають досить чітко визначені колірні характеристики та іноді входять до складу асоціативних наборів на ідентифікацію того чи іншого кольору, вибір КП для їхнього опису в тексті зумовлений цими традиційними колірними ознаками. Тому саме в таких сполученнях зафіксовано найсильніші статистично значущі зв’язки між ЛО, що сполучаються. Так, наприклад, стандартні синтагматичні зв’язки зафіксовано в ОКП blue в сполученні з іменниками sky та sea (2 та К склали відповідно 20,19 / 0,23 та 15,73 / 0,2), в ОКП green – з іменником grass: 2=92,80; К=0,49.

Статистичні методи дослідження семантичної сполучуваності ОКП дають змогу виявити, що стандартні елементи сполучуваності англійських ОКП на рівні семантичних підкласів іменників не залежать від частотності їхнього вживання з цими підкласами (напри-клад, наявність високих показників стандартних синтагматичних зв’язків ОКП purple з підкласом “Населений пункт”; brown з підкласом “Інтер’єр” при порівняно незначних показниках частоти та їх відсутність в ОКП pink при Ч=48). Виявлено стандартні синтагматичні зв’язки 9 з 11 досліджуваних прикметників-ОКП із семантичним класом іменників “Людина” (крім yellow та pink); слід зазначити, що в уживанні ОКП з даним класом іменників спостерігається також і найвища частотність. У результаті вивчення семантичної сполу-чуваності ОКП виявлено, що іменники, які належать до семантичних підкласів “Людина”, “Природа”, “Текстильні вироби” – їхні типові синтагматичні партнери (80%).

ОКП найчастіше вживаються в атрибутивних конструкціях, тобто в синтаксичній функції означення іменника. Вибірка з художніх текстів засвідчила використання прикметників кольору також і в предикатив-ній функції. В англійській мові існують численні деривативи кольоро-назв, які належать до інших частини мови (іменники та дієслова). Від-повідно, в тексті вони трапляються в складі граматичних конструкцій, характерних для цих частин мови.

Дослідження парадигматичних відношень між прикметниками на позначення основних кольорів англійської мови в межах семантич-ного поля кольору (підрозділ 2.6) продемонстрували наявність гіперонімічних парадигматичних відношень між ідентифікатором поля й ОКП. ОКП, в свою чергу, знаходяться в гіпонімічних парадигматичних відношеннях з лексемами в складі лексико-семан-тичних мікрополів, у яких вони виступають домінантами. ОКП про-явилися в парадигматичних відношеннях типу часткової синонімії (функція заміщення іменника чи словосполучення кольороназвою на основі типовості колірної ознаки), а також антонімії (різкий контраст між ознаками) як у власне колірному, так і в неколірному значеннях. Такі парадигматичні кореляції зазвичай демон-струють відповідне стилістичне навантаження в художньому тексті; деякі з таких випадків “заміщення” співзвучні з певними історичними, суспільно-культурними та національними традиціями мовців.

Результати статистичної обробки вибірки на основі кореляційного аналізу (обчислення коефіцієнта рангової кореляції) показали, що ОКП, які за універсальною ієрархічною схемою розвитку колірних лексиконів Б. Берліна-П. Кея з’явилися найраніше (а саме первинні ОКП white, black, red, yellow), проявляються в найбільшій кількості сильних парадигматичних зв’язків з іншими ОКП.

У Розділі ІІІ – “Епідигматичні характеристики ОКП англій-ської мови” розглядається семантична структура (І.В. Арнольд) прикметників на позначення основних кольорів в англійській мові. На структуру мовного знака впливають синтагматичні й парадигма-тичні відношення, які складають два виміри його суспільно-політичного, матеріально-ідеального, об’єктивно-суб’єктивного харак-те-ру. Синтагматичні зв’язки – це лінійне (тобто горизонтальне) поєднання слова з іншими словами в реченні. Вони реалізуються в тексті і виявляються повною мірою при аналізі контексту. Парадигматичні відношення стосуються “вертикальних” системних відношень слова в парадигматичному угрупованні (полі, групі тощо) і є, фактично, відношеннями чергування при зайнятті певної позиції. Іншими словами, синтагматика й парадигматика описують “розміщення” денотатів у просторі. Вплив цих двох просторових вимірів зумовлює третій вимір – їх внутрішньо-структурний результат чи епідигматику. На думку Д.М. Шмельова, І.М. Кобозє-вої, О.Д. Огуя та ін., цей третій просторовий вимір охоплює внутрішньо-структурні інтегральні відношення в семантичній системі між значеннями полісеманта, або між пов’язаними дериваційно елементами одного значення, які відображають різні референти чи денотати дійсності. Внутрішньо-лексемні семантичні відношення між узуальними значеннями ґрунтуються на деривації, тобто є епідигматичними. Отже, лінгвістична концепція значення полягає в його реалізації в своїх синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних (дериваційних) відношеннях.

Вивчення епідигматики ОКП англійської мови за тлумачними словниками засвідчило наявність подекуди значних розбіжностей між їх словниковими дефініціями, зокрема, за кількістю семем та послідовністю їх презентації в словниковій статті (особливо в ОКП white, black, red, blue, yellow). Це пояснюється різними підходами до укладання словників, суб’єктивним трактуванням укладачами значення ОКП на основі частот уживання словоформ, парадигматичних методик тощо. Можливість подальшого уникнення подібних невідповідностей у тлумаченні ОКП ми вбачаємо в детальному вивченні їхніх епідигматичних характеристик за результатами дослідження реалізації в тексті та дискурсі.

Значення ОКП, зареєстровані словниками, не відображають належним чином змін, які відбуваються в їхній семантичній системі з плином часу. Художні тексти фіксують ці зміни через призму авторського світобачення. Прагнучи об’єктивності результатів нашого дослідження, поряд із аналізом словникових дефініцій та вибірки з текстів ми використовували також дані асоціативного експерименту, проведеного в 1999 році за участю носіїв англійської мови (22 інформантів-англомовців, середній вік яких склав 23,9 років). Одним із завдань експерименту було виявлення чинників, які впливають на ставлення до певних колірних категорій та вибір КП для їх позначення, а також асоціацій, які вони викликають. Резуль-тати експериментальної розвідки частково використовувалися нами для трактування даних, отриманих підчас дослідження епідигматики ОКП.

Вивчення епідигматичних характеристик ОКП на основі синтагматики й парадигматики за текстами виявило значну перевагу сфери вживання ОКП у колірних семемах перед неколірними, а також дозволило простежити напрямки деривації (колірна семеманеколірна семема) між семемами в семантичній структурі ОКП. Кількісна обробка отриманих результатів досліджень за текстами та порівняння з даними опрацьованих тлумачних словників демонструють наявність суттєвих відмінностей у семантичній системі ОКП за словниками та за текстами. Це проявляться, насамперед, у різних наборах сем, зафіксованих при опрацюванні словників та художніх текстів, а також у відсутності реалізації окремих словникових семем ОКП у текстах (кількісна репрезентація епідигматики ОКП подана нижче в таблиці 1 на прикладі ОКП GREY/GRAY). Результати вивчення даних словників та контекстуального аналізу засвідчують наявність вираженої ієрархії в семантичній структурі ОКП, яка базується на семантичній деривації (епідигматиці). Епідигматичні “ланцюжки”, побудовані на основі даних контекстуального аналізу відображають похідність неколірних семем ОКП від їхніх колірних семем. Наприклад, семантична деривація неколірних семем ОКП GREEN від його основної колірної семеми “кольору рослинності”, може бути репрезентована таким епідигматичним ланцюжком: кольору рослинності, трави, зеленого кольору кольору недозрілих фруктів, зелений, недозрілий притаманний юним, молодим, “недозрілий” притаманний недосвідченим, “недозрілий, недосвідчений”.

Кількісна обробка даних показала, що первинні ОКП характе-ри-зу-ються значно ширшою й розгалуженішою епідигматичною мережею, ніж вторинні. Ми схильні трактувати це явище пізнішою появою вторинних ОКП у мові й фактом їх похідності від первинних ОКП (наприклад, pinkred+white; brownblack+ orange; grey (gray) black +white тощо). Подібна картина, за нашими спостереженнями, загалом співвідносна з ієрархією появи ОКП в мові Б. Берліна-П. Кея, а отже може слугувати її своєрідним підтвердженням на семантичному рівні.

Основні результати проведених досліджень та їх підсумки, а також напрямки подальших досліджень у сфері кольороназв англійської мови викладено у висновках.

Таблиця 1

Семантична структура слова-ОКП GREY/GRAY:

кількісна репрезентація епідигматики

Значення за словниками | Значення за текстами

Частоти | %

Основна колірна семема І

І.1. Кольору суміші чорного і білого | І.1.a. кольору шкіри; І.1.b. кольору очей; І.1.c. кольору об’єктів оточ.; І.1.d. кольору предм. інтер’єру | 35 (8+10+4+13) | 37,63

І.2. Темного, похмурого кольору (природа) | + | 7 | 7,53

І.3. Кольору сивого волосся | + | 21 | 22,58

І.4. Забарвлення шерсті тварин | + | 3 | 3,23

І.5. Кольору уніформи, мундира | І.5.a. кольору одягу, взуття | 22 (3+19) | 23,65

Похідні неколірні семеми

ІІ. Сповнений похмурості, смутку | + | 3 | 3,23

ІІІ. Відзначений старістю, похилим віком | - | 0 | 0

- | ІV. Абстрактні поняття (наприклад, безпросвітність, безнадія тощо) | 2 | 2,15

93 | 100

Умовні позначення: римські цифри – семеми; римські та арабські цифри – семи, в яких реалізується дана семема (за словниками); римські, арабські цифри та букви латинського алфавіту – семи, в яких реалізується дана семема за текстами; “+” - наявність семи; “-“ – відсутність семи.

ВИСНОВКИ

“Польовий” принцип вивчення мовного матеріалу дозволяє досліджувати мову як систему, тобто виявляти смислові зв’язки між мовними одиницями зокрема та досліджувати системність лексики через лексичні угруповання загалом.

Дібраний та опрацьований фактичний матеріал засвідчив, що номі-на-ція кольорового континууму в англійській мові здійснюється через розгалужену лексико-семантичну мікросистему позначень кольору, кваліфіковану нами як семантичне поле. В результаті інвентаризації було виявлено, що семантичне поле кольороназв англійської мови міс-тить 11 семантичних мікрополів з домінантами-ОКП. Кількісний та якісний склад мікрополів неоднорідний, що пояснюється належністю ОКП до первинних (white, black, red, green, yellow, blue), які локалізуються в центральному складі і номінують значний діапазон колірного простору, чи вторинних (brown, orange, purple, pink, grey), що належать до периферії (частота вживання в текстах нижче 100). ОКП, які позначають хроматичні кольори, характеризуються наявністю значно ширшого переліку відтінкових КП, ніж ахроматичні. Порівняно з відтінковими КП, ОКП продемонстру-вали значно вищі показники частоти вживання. Отже саме ОКП (як відображення засобами мови основних перцептуальних колірних категорій) займають чільне місце при номінації носіями англійської мови колірного простору в їхній мовній картині світу.

Використовуючи об’єктивні методи обробки отриманого фактичного матеріалу, в результаті дослідження нами було виявлено такі якісно-кількісні характеристики прикметників на позначення основних кольорів англійської мови:

- Синтагматичні зв’язки досліджених прикметників розглядалися через вивчення лексичної (на рівні слова), семантичної (на рівні семантичного підкласу іменників), синтаксичної сполучуваності ОКП та статистичну обробку отриманих даних. Встановлено, що найчастотніші первинні ОКП white, black, red, green, yellow, blue продемонстрували найбільшу кількість статистично значущих синтагматичних зв’язків. Аналіз лексичної та семантичної сполучуваності засвідчив, що типовими синтагматичними партнерами ОКП виявилися іменники, виокремлені нами в семантичні підкласи “Людина”, “Текстильні вироби” та “Природа”. Це пояснюється належністю кольору до основних ознак ідентифікації будь-якого об’єкта дійсності (разом із формою та розміром), а отже його винятковою значущістю при описі зовнішності, одягу та природного оточення. Водночас, семантика іменника в сполученні з ОКП суттєво обмежує перелік його синтагматичних партнерів-кольороназв, що пояснює зафіксований нами неоднорідний розподіл частот уживання ОКП з семантичними підкласами іменників.

- Парадигматичні відношення ОКП досліджувалися на основі результатів вивчення їх сполучуваності. Визначено, що ОКП перебувають у гіперонімічних парадигматичних відношеннях до ідентифікатора семантичного поля кольору та в гіпонімічних відношеннях з лексемами в складі відповідних лексико-семантичних мікрополів. ОКП проявляються також у парадигматичних відношеннях типу часткової синонімії, та антонімії як у колірному, так і в неколірному вживаннях. Встановлено, що первинні ОКП, які номінують основні колірні категорії і містяться в центральному складі досліджуваної лексико-семантичної мікросистеми, проявилися в найбільшій кількості сильних парадигматичних зв’язків з іншими ОКП. Досліджені ОКП зафіксовані радше в сумісному вживанні, ніж у функції заміщення, тобто семантичне поле кольороназв – це така лексико-семантична мікросистема, елементи якої тісно пов’язані між собою парадигматичними зв’язками різної сили та характеру.

- Вивчення епідигматичних характеристик ОКП на основі їх синтагматики й парадигматики показало значні відмінності в семантичній системі кольороназв за словниками та за текстами, виявило значно ширше вживання ОКП у колірних семемах, ніж у неколірних, тобто неколірні семеми розглядаються нами загалом як результат семантичної деривації від колірних семем. Первинні ОКП, які займають центральні позиції в досліджуваній мікросистемі, характеризуються значно розгалуженішою семантичною структурою, що проявляється в більшій кількості семем та сем, у яких вони реалізуються. На основі кількісного аналізу отриманих результатів встановлено наявність виражених дериваційних зв’язків між семемами, що також свідчить про певну ієрархію в семантичній структурі ОКП, яка базується на семантичній деривації (епідигматиці). Така ієрархія частково співвідносна з послідовністю появи ОКП в мові (за Б. Берліном-П. Кеєм), що є своєрідним підтвердженням цієї відомої ієрархічно-еволюційної гіпотези на семантичному рівні.

Таким чином, результати нашого дисертаційного дослідження сприяють отриманню чіткішого уявлення про основні системно-квантитативні характеристики семантичного поля кольороназв англійської мови, природу, мовні функції та семантичну структуру позначень кольору. Отримані в процесі нашої наукової розвідки об’єктивні дані про синтагматику, парадигматику та епідигматику (як внутрішньоструктурну організацію) кольороназв дають змогу здійснити цілісне охоплення всього об’єкта дослідження і сприяють створенню цілісного образу лексико-семантичної мікросистеми кольороназв англійської мови, доповнюючи наявні в сучасному мовознавстві положення про загальні характеристики лексичних одиниць.

Основний зміст та результати дослідження викладено в 14 публікаціях, основними з яких є:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЯ

Венкель Т.В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття нукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних характеристик прикметників на позначення кольору в англійській мові. В роботі аналізувалися 11 прикметників на позначення основних кольорів: 6 прикметників на позначення первинних кольорів – white “білий”, black “чорний”, red “червоний”, blue “синій”, yellow “жовтий”, green “зелений” та 5 похідних – grey/gray “сірий”, orange “оранжевий”, purple “пурпурний”, pink “рожевий”, brown “коричневий” та 113 прикметників на позначення відтінків основних кольорів. Дослідження проводилося на матеріалі художніх прозових текстів англійських та американських авторів (понад 3 млн. слововживань), а також 10 тлумачних словників англійської мови. Результати дослідження обґрунтовувалися на основі опрацювання отриманих даних апроксимативними та статистичними методами. Інвентаризація проводилася з використанням контексту-ального, компонентного та інтуїтивно-логічного методів. Дослідження дало можливість виявити синтагматичні зв’язки та парадигматичні відношення досліджуваних прикметників і на їх основі дослідити епідигматичні характеристики основних кольороназв англійської мови.

Ключові слова: прикметники кольору, сполучуваність, синтагматичні зв’язки, парадигматичні відношення, епідигматичні характеристики, лексико-семантичне мікрополе, статистичні методи.

АННОТАЦИЯ

Венкель Т.В. Синтагматические, парадигматические и эпидигма-тические характеристики прилагательных, обозначаю-щих цвет в английском языке. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филоло-ги-ческих наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Львовский национальный университет им. Ивана Франко. – Львов, 2004.

Диссертационное исследование посвящено изучению синтагма-тических, парадигматических и эпидигматических характеристик прилагательных, обозначающих цвет в английском языке. В работе анализировались 11 прилагательных, обозначающих основные цвета: 6 прилагательных, обозначающих первичные цвета – white “белый”, black “чёрный”, red “красный”, blue “синий”, yellow “жёлтый”, green “зелёный”, 5 вторичных (производных) – grey/gray “серый”, orange “оранжевый”, purple “пурпурный”, pink “розовый”, brown “коричневый” и 113 прилагательных, обозначающих оттенки основных цветов. Исследование проводилось на мaтериале текстов художественной прозы английских и американских авторов (более 3 млн. словоупотреблений), а также 10 толковых словарей английского языка. Результаты исследования обосновывались с помощью обработки полученных данных апроксимативными и статистическими методами. Инвентаризация проводилась с использованием контекстуального, компонентного и интуитивно-логического методов. Исследование дало возможность определить синтагматические и парадигматические связи исследуемых прилага-тельных и на их основе изучить эпидигматические характеристики основных цветообозначений английского языка.

Ключевые слова: прилагательные цвета, сочетаемость, синтагмати-ческие связи, парадигматические отношения, эпидигматические харак-теристики, лексико-семантическое микрополе, статистические методы.

SUMMARY

Venkel’ T.V. The Syntagmatic, Paradygmatic and Epidygmatic Characteristics of Colour Adjectives in the English Language. – Manuscript.

The Candidate of Science in Philology Dissertation, Speciality: 10.02.04 – Germanic Languages. – Lviv Ivan Franko National University. – Lviv, 2004.

The dissertation is devoted to the study of syntagmatic, paradygmatic and epidygmatic characteristics of colour adjectives in the English language. 11 adjectives denoting basic colours have been analysed: 6 of them denoting primary colours: white, black, red, blue, yellow, green, and 5 – secondary ones: grey/gray, orange, purple, pink, brown. 113 colour adjectives denoting the hues of basic colours have also been studied. The investigation was carried out on the material of English and American prose (more than 3 million words) and of 10 explanatory dictionaries of the English Language. The results of the investigation have been substantiated by the use of approximative and statistical methods of data analysis.

Inventarization of the lexical-semantic system under study was done in three stages based on contextual, component and intuitive-logic methods. As a result, the semantic field of colour words was divided into 11 microfields dominated by the basic colour adjectives. The central part of these microfields appeared to be rather wide while there is practically no periphery.

Syntagmatic relations of the investigated adjectives were considered through the analysis of their valency (lexical, semantic and syntactic), which proved that the nouns belonging to the semantic classes “Human being”, “Natural Phenomena”, and “Textiles” are typical syntagmatic partners of basic colour words. Paradigmatic relations between basic colour words are represented by partial synonymy, antonymy and are used jointly rather than substitute each other. Primary basic colour words also proved to possess more “strong” paradigmatic relations than secondary ones.

The analysis of syntagmatic and paradigmatic correlations between the adjectives under study enabled to determine and to study epidygmatic characteristics of basic colour adjectives of the English language on their base. Primary basic colour adjectives (esp. those denoting chromatic colours) appeared to have a wider epidygmatic structure and are characterised by a wider range of semems and sems than the secondary ones. The semantic system of basic colour words according to the investigated dictionaries differs greatly from that, studied through the text analysis.

Key words: colour adjectives, combinability, syntagmatic relations, paradygmatic relations, epidygmatic characteristics, lexical microfield, statistical methods.

Свідоцтво про державну реєстрацію

ДК № 891 від