МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВИННИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 631.5: 664.71

УРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРО-ЩУВАННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06. 01. 09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України протягом 1999-2002 років. Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, Дзюбайло А.Г. професор кафедри агрохімії та ґрунтознавства Львівського державного аграрного університету

Офіційні опоненти : - доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко О.І. завідувач кафедрою рослинництва і кормовиробництва ( Умансь-кий державний аграрний університет, Міністерства аграрної політики України).

кандидат сільськогосподарських наук, Юник А.В., асистент кафедри рослинництва( Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України).

Провідна установа: Подільська державна аграрно-технічна академія, Мінагрополітики України (м. Кам”янець-Подільський).

Захист відбудеться “28”_квітня_2004 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті, 21008 вул. Сонячна 3. с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області.

Відзиви на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою просимо

надсилати за адресою: 21008 м. Вінниця, вул. Сонячна 3.

Секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З десертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.

Автореферат розісланий “26_”__березня__2004 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради, доцент Янчук В. І.

ВСТУП

Зернове господарство – це галузь, продукція якої є основним джерелом продовольчих ресурсів, сировиною для багатьох галузей промисловості, пред-метом жвавої торгівлі на внутрішньому і світовому ринках. Воно було, є і буде одним з найважливіших джерел багатства держави. Тому серед усіх сільсько-господарських культур світового землеробства провідні місця посідають зернові і зернобобові. Серед зернових в Україні перше місце належить пшениці. І підвищення її врожайності має дуже важливе значення.

Актуальність теми. В сучасних умовах зародження ринкових суспільних відносин в Україні, реформування агропромислового комплексу й обмеженого його ресурсного забезпечення зростає роль і значення сорту в підвищенні продук-тивності сільськогосподарських культур. Поява нових сортів на ринку насіння, ефективне використання їхнього генетичного потенціалу, зменшення енерго-витрат на виробництво зерна, потребують удосконалення існуючих агротехнічних прийомів вирощування в конкретних грунтово-кліматичних зонах із врахуванням біологічних особливостей сорту, адаптивності, агроекологічної пластичності й реакції на умови вирощування. Саме ці питання були основою наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною програми комплексних досліджень агрономічного факуль-тету Львівського державного аграрного університету на 2000-2005 роки за проектом ”Розробити науково обґрунтовані енергоощадні системи землеробства, які забезпечують високу продуктивність польових, плодових і овочевих культур, підвищення родючості грунтів та охорону навколишнього природного середови-ща в умовах західного Лісостепу України “ ( N держ. реєстрації 0100 U 002334).

Мета і задачі досліджень. Головною метою досліджень було вдосконалення технологічних прийомів вирощування районованих Миронівська 61, Циганка та перспективних Крижинка, Мировівська 67, Миронівська 68 сортів пшениці озимої до рівня одержання стабільної запланованої врожайності та підвищення якості зерна в умовах західного Лісостепу України.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі задачі:

- визначити вплив біологічних особливостей сортів, строків сівби і норм висіву, а також рівня азотного живлення й емістиму С на тривалість вегета-ційного періоду пшениці озимої;

- виявити взаємозв”язок між антропогенними чинниками і особливостями формування структури врожаю пшениці озимої;

- оцінити зернову продуктивність районованих і перспективних сортів пше-

ниці озимої;

- дослідити вплив строків сівби на урожай та якість зерна пшениці озимої сортів Циганка та Крижинка;

- встановити оптимальні норми висіву насіння пшениці озимої новора- йонованого та перспективного сортів, для одержання стабільних урожаїв високої якості в умовах регіону;

- вивчити взаємовплив удобрення і емістиму С на урожай та якість зерна пшениці озимої;

- дати економічну та біоенергетичну оцінку ефективності запропонованих технологічних прийомів вирощування пшениці озимої в західному Лісостепу України.

Об”єкт дослідження. Процеси та закономірності формування агрофітоценозу пшениці озимої, вплив прийомів технології вирощування та агрометеорологічних умов вегетаційного періоду на реалізацію потенціалу її зернової продуктивності.

Предмет дослідження - нові районовані сорти пшениці озимої вітчизняної селекції Циганка та Крижинка, показники зернової продуктивності і хімічного складу зерна, економічної та енергетичної доцільності вирощування їх залежно від строків сівби, норм висіву, а також рівня азотного живлення і емістиму С.

Методи дослідження: візуальний - для ведення фенологічних спостережень; ваговий – для визначення продуктивності рослин і посівів; хімічний – для виз-начення агрохімічних показників грунту та якісних показників зерна; мате-матично-статистичний – для об”єктивної кількісної оцінки отриманих експери-ментальних даних; розрахунково – порівняльний - для встановлення економіч-ної та енергетичної ефективності прийомів технології вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в умовах за-хідного Лісостепу України на підставі вивчення еколого-біологічних особливос-тей росту і розвитку рослин сортів озимої пшениці , та формування структури урожаю, встановлено оптимальні строки і норми висіву насіння, які сприяють підвищенню врожайності і поліпшенню якості зерна.

В умовах західного Лісостепу вперше вивчено взаємовплив азотних добрив і способів використання емістиму С на формування зернової продуктивності пше-ниці. Дано комплексну оцінку запропонованих агротехнічних прийомів підвищен-ня урожаю і поліпшення якості зерна районованих і перспективних сортів пшениці озимої.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в результаті проведених досліджень розроблено технологічні прийоми підвищення врожай-ності та поліпшення якості зерна пшениці озимої, які дають змогу одержувати до 63,9- 71,2 ц/га зерна високої якості при високому чистому прибутку і низькій собі-вартості. Розроблена технологія вирощування пшениці озимої впроваджена в господарствах Перемишлянського районку Львівської області на площі 180 га.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі у проведенні польових та лабораторних дослідів, узагальненні одержаних експериментальних даних, їх статистичної обробки, визначенні економічної та біоенергетичної оцінки запроектованих заходів, формуванні висновків та рекомендацій виробництву.

Здобувачем самостійно опрацьовано та проаналізовано літературу з даної проб-леми і підготовлено публікації до друку. Автор приймав безпосередню участь у впровадженні наслідків досліджень у виробництво. Особистий внесок здобувача у підготовці дисертаційної роботи складає 80 %.

Апробація результатів досліджень. Про основні положення і результати досліджень було зроблено доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції ”Еколого – економічні проблеми розвитку АПК”, присвяченій 10-й річниці конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та роз-витку (Львів, 2002 р.) та науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми сучасного землеробства”, присвяченій 100-річчю з дня народження доктора сіль-ськогосподарських наук, професора Лубовського М. П. (Луганськ, 14-16 травня 2003 р.), а також на звітних наукових конференціях аспірантів та здобувачів Львівського державного аграрного університету за результатами науково – дослідної роботи у 2001 р. ( 17-18 грудня 2001 р.) та 2002 р. ( 5-6 березня 2003 р. ).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано

4 наукових статті у фахових виданнях, з них дві одноосібних. Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п”яти розділів, висновків і пропозицій виробництву. Дисертаційні матеріали викладені на 150 сторінках комп”ютерного тексту, включають 50 таблиць, 2 рисунки. Список використаних джерел літератури містить 224 найменування, з них 34 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Наукові основи формування зерна пшениці озимої та його цінності залежно від агротехнічних прийомів вирощування (огляд літератури). У цьому розділі наведені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань впливу біологічних особливостей сорту, норм висіву та строків сівби, а також рівня азотного живлення і емістиму С на формування врожаю зерна пшениці озимої та його якості. Висунута гіпотеза та обгрунтування напрямку наукової роботи.

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводились у 1999-2002 рр. в польовому стаціонарному досліді на землях Перемишлянської сортовипробувальної станції, Львівської області. Грунт дослідного поля – темно-сірий опідзолений глеюватий слабо змитий, орний (0-20см) шар якого характеризується такими агрохімічними показниками родючості: вміст гумусу (за Тюріним) 2,0-2,2 %, рН сольової витяжки – 5,7-6,0, гідролітична кислотність (за Каппеном - Гільковіцем) –2,1-2,5 мг-екв на 100 г грунту, лужно-гідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 110 мг, рухомого фосфору (за Чиріковим) - 120 і обмінного калію (за Чиріковим) – 125 мг на 1 кг грунту.

Показники гідротермічних умов за роки проведення досліджень відрізнялись від середніх багаторічних. Так, за періоди з вересеня по серпень у 1999-2000 р.р. випало опадів 659мм.; 2000-2001 р.р.–759мм.; 2001-2002р.р.–789 мм при нормі 658,7 мм. Середня температура повітря в ці роки була відповідно на 1,1; 1,5 і 1,3 °С вищою у порівнянні з середньою багаторічною (7,7°С). Припинення вегетації у рослин пшениці озимої відбувалось у першій - третій декадах листопада, відновлення – в першій декаді березня.

У досліді з вивчення впливу біологічних особливостей сорту на урожай та якість зерна пшениці озимої вивчали 5 сортів: Миронівська 61 (ст.), Циганка, Крижинка, Миронівська 68 і Миронівська 67. Для вивчення норм висіву висівали Циганку і Крижинку по 3,0; 4,0; 5,0 і 6,0 млн. шт. схожих насінин на 1га . Вивчали також 5 строків сівби: 5 вересня; 15.вересня; 25.вересня, та 5 і 15 жовтня.

Для встановлення впливу рівня азотного живлення та емістиму С вивчались 3 рівні удобрення - N30Р60К60 (фон) – восени під основний обробіток грунту; фон + N30 – навесні; фон +N60 – навесні з такими способами обробки емістимом С – без обробки (контроль); обробка насіння ( 10 мл на 1 тону); обробка вегетуючих рослин у фазі кущіння ( 5 мл на 1га) і поєднання обробки насіння (10 мл на 1 тону) з обробкою вегетуючих рослин(5мл на 1 га).В дослідах (крім досліду з вивчення впливу біологічних особливостей сорту) висівали перспективні сорти пшениці озимої Циганка і Крижинка з нормою висіву насіння -5,0 млн шт. схожих насінин на 1 га; строк сівби (крім досліду з вивчення строків сівби) – третя декада вересня, удобрення (крім досліду з вивчення доз добрив) - N30Р60К60 восени + N60 весною при підживленні. Обробку насіння емістимом С з розрахунку 10 мл/т поєднували з протруєнням вітаваксом (2 кг/т), а вегетуючих рослин 5 мл/га з обробкою посівів гербіцидами – гранстаром в дозі 20 г/га. Схеми дослідів пред-ставлені в таблицях 1, 2, 3 та рисунку 1. Площа посівної ділянки 38 м?, обліко-вої – 25 м2, повторність чотириразова. Підготовка грунту під пшеницю озиму була загальноприйнятою для західного Лісостепу. Азотні добрива вносили в формі аміачної селітри, фосфорні – гранульованого суперфосфату і калійні – калімагнезії.

Збирали врожай зерна з кожної ділянки окремо прямим комбайнуванням комбайном САМПО – 500.

Досліди супроводжувались відповідними спостереженнями і дослідженнями рослин та грунту на основі загальноприйнятих методик:

- фенологічні спостереження згідно “Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур”;

- урожайність зерна визначали після прямого комбайнування кожної облікової ділянки з перерахунком на 100 % чистоту і стандартну вологість;

- виживання рослин – шляхом їх підрахунків на 1 м2 (на трьох пробних майдан-чиках розміром 1/6 м2. в двох несумісних повтореннях).

Перед збиранням урожаю озимої пшениці проводили відбір пробних снопів з кожної ділянки для визначення його структури: кущистості – відношення загаль-ної кількості продуктивних стебел до кількості рослин; середню довжину колоса – вимірюванням їх довжини (50 шт.) з точністю до 0,5 см; масу зерна з одного колоса – зважуванням маси зерна зразка і поділом її на кількість продуктивних стебел.

Для якісної оцінки врожаю визначали вміст білкового азоту в зерні на інфрачервоному аналізаторі “Інфрахід-61”, сирої клейковини – відмиванням за ГОСТом 13586-68, натуру зерна – на літровій пурці за ГОСТом 10840-64, масу 1000 насінин – за ГОСТом 10842-64, скловидність зерна – за ГОСТом 10984-76.

Статистичний аналіз урожайних даних у дослідах проводився методом дис-персійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) на персональному комп’ютері Pentium ІІІ із використанням програм Sigma та Statistica 6,0.

Економічну оцінку вирощування пшениці озимої проводили розрахунковим методом з використанням технологічної карти за цінами, які склалися на 2002 рік. Біоенергетичну оцінку факторів, що вивчались у досліді, проводили за мето-диками В. В. Коринец, А.Ф. Козловцев, З.А.Косенко та ін. (1985) і О. К. Мед-ведовський, П. І. Іванченко (1988).

Особливості формування урожаю зерна пшениці озимої залежно від агротехнічних прийомів її вирощування

Вивчення біологічних особливостей рослин, основних закономірностей їх росту і розвитку, реакції на зміни тих чи інших умов зовнішнього середовища, в т. ч. на строки сівби і норми висіву, а також на удобрення та емістим С має велике теоретичне і практичне значення. Адже саме за рахунок вивчення цих первинних процесів стає можливим обгрунтування застосування певних агротехнічних при-йомів з метою отримання високих і сталих урожаїв біологічно чистої продукції та підвищення родючості грунту.

Ріст і розвиток рослин. Спостереження показали, що швидкість проходження окремих фаз вегетації пшениці озимої залежить, в першу чергу, від біологічних особливостей сорту. Найдовший період з часу відновлення весняної вегетації до повної воскової стиглості був у сорту Циганка. Він тривав 115 днів з сумою ефек-тивних температур 21300 С. Дещо коротший (110-111 днів з сумою ефективних температур 2027-20490 С)- у Крижинки, Миронівської 61 і Миронівської 68 і най-коротший (109 днів з сумою ефективних температур 20240 С)- у Миронівської 67. Найкоротшим цей період у Крижинки і Циганки (104-108 днів і 1884-19460С) був при сівбі 5 вересня і найдовшим (117 - 114 днів і 2113- 20410 С) – при сівбі 15 жо-втня. Сорти Циганка і Миронівська 68 росли інтенсивніше і на період збирання досягали висоти 110-113 см, тоді як Крижинка, Миронівська 61 і Миронівська 67 – 96-98 см. Раннім строкам сівби відповідала і більша висота рослин. Так, якщо при сівбі 5 вересня висота рослин становила у сорту Циганка 116 см у сорту Кри-жинка 100 см, то при сівбі 15 жовтня відповідно 98 і 85 см, або на 18,4 і 17,6 % менше. Ранньовесняне підживлення азотними добривами і обробка насіння та вегетуючих рослин емістимом С посилювали ріст пшениці озимої.

Польова схожість насіння. На ІІ етапі органогенезу – час диференціації і росту зародкових органів (час його проходження співпадає з фазою проростання насіння – появи сходів) вже закладається такий важливий елемент продуктивності як польова схожість і від її величини залежить вибір тих чи інших агрозаходів для формування необхідної густоти стеблостою перед збиранням. Звідси величезне значення цього показника.

Як показали трирічні дані наших досліджень, найвища польова схожість насіння була у сортів Циганка (85%), Крижинка (80%). До того ж, вона змінюва-лась залежно від строків сівби. Найвищою вона була в обох сортів при сівбі 5 і 25 вересня (82-87%), найнижчою – при сівбі 15 жовтня (67-70%).

Із збільшенням норми висіву з 3,0 до 6,0 млн. шт. схожих насінин на 1га польова схожість знижувалась з 86 до 82 % у сорту Циганка і з 87 до 81 % у сорту Крижинка. Обробка насіння емістимом С дещо підвищувала польову схожість насіння.

Перезимівля і загальне виживання рослин У технологічних розробках вирощування пшениці озимої значне місце займає її перезимівля. Адже несприятливі умови в зимовий період можуть викликати часткове пошкодження рослин або їх повну загибель.

У наших дослідженнях найбільш стійкими до несприятливих умов зимівлі та вегетаційного періоду в цілому були сорти Циганка і Крижинка. На час віднов-лення вегетації на цих ділянках збереглося 100 % , а до збирання 84 % рослин. Дещо нижчу зимостійкість мали миронівські сорти (97,3-98,7 %). Особливо нес-приятливим для них виявився 2002 рік, коли після перезимівлі збереглось лише 92,5-96,0 % рослин. У середньому за три роки досліджень загальне виживання цих сортів було нижчим (78,0-80,0 %) порівняно з Циганкою і Крижинкою.

Щодо строків сівби, то найбільше рослин сорту Циганка відновили вегетацію при сівбі 25 вересня – 5 жовтня (93-95 %). Прискорення чи запізнення з сівбою знижувало цей показник до 83-87 %. У Крижинки найбільше рослин перезиму-вало при сівбі 25 вересня (93 %), найменше – 15 жовтня (80 %). Пізні строки сів-би знижували також виживання рослин упродовж вегетації.

При збільшенні норми висіву з 3,0 до 6,0 млн. шт. схожих насінин на 1га виживання рослин протягом зими знизилось у середньому за три роки досліджень у сорту Циганка на 5,0 %, у сорту Крижинка на 7,0 %, загальне ж виживання при цьому знизилось на 11,0 % в обох сортів.

Азотні добрива, внесені в підживлення, підвищували виживання рослин упродовж вегетації з 76 % при основному удобренні N30Р60К60 до 79 % при додат-ковому підживленні N30 і до 82% - при додатковому підживленні N60. Обробка насіння і вегетуючих рослин емістимом С також сприяли деякому підвищенню виживання рослин, однак найвищий ефект одержано при поєднанні обох цих об-робок. На цих ділянках загальне виживання рослин, залежно від удобрення, скла-ло 82-88 %, або на 7,9-7,3 % більше порівняно з необробленими емістимом С ділянками.

Густота продуктивного стеблостою. Урожай зерна пшениці озимої, як і інших зернових культур, визначається кількістю продуктивних пагонів на одиницю площі і масою зерна з одного колоса. Тому підвищення врожаю зерна більшість дослідників пов’язують із створенням оптимальної густоти продуктивного стеблостою.

Серед сортів, що вивчалися нами, найвищу густоту продуктивного стеблостою на 1м2 перед збиранням мали сорти Циганка (587 шт.) і Крижинка (545 шт.). У миронівських сортів цей показник складав 486-515 шт. на 1м2.

На густоту продуктивного стеблостою впливали і строки сівби пшениці озимої. У Циганки і Крижинки найбільше продуктивних стебел було на ділянках, засіяних 25 вересня (523 і 546 шт. на 1м2). Прискорення чи запізнення з сівбою знижували густоту продуктивних стебел на 1м2 до 384-472 шт.

Збільшення норми висіву сорту Циганка з 3,0 до 5,0 млн шт. схожих насінин на 1га збільшувало густоту продуктивного стеблостою з 482 до 553 шт. на 1м2, у Циганки – з 482 до 537 шт. Дальше підвищення норми висіву до 6,0 млн шт. зни-жувало цей показник у Циганки до 538, у Крижинки до 529 шт. на 1м2.

Азотні добрива лише в підвищених дозах (N60) збільшували на 13 шт./м2 густоту продуктивного стеблестою. На ділянках, де висівалось насіння оброблене емістимом С, або проводилась обробка вегетуючих рослин цим препаратом, азот-ні добрива, навпаки, знижували цей показник.

Обробка насіння і вегетуючих рослин емістимом С сприяли зростанню густоти продуктивного стеблостою рослин.

Коефіцієнт кущіння. Процес кущіння залежить від багатьох факторів. І перш за все, це фактори природного походження, які майже не піддаються регулюван-ню людиною, але найбільше впливають на кущіння. Це родючість грунту, забезпеченість вологою, температурний режим, інтенсивність освітлення, довжина світлового дня та ін.

Поряд з цим існує ряд агротехнічних заходів, які також мають надзвичайно великий вплив на кущіння і навіть можуть компенсувати втрати, що виникли внаслідок зміни оптимальних факторів.

Варто відмітити, що коефіцієнт кущіння є сортовою ознакою пшениці озимої. Серед п’яти сортів, що вивчалися нами, найвищою кущистістю відзначався сорт Циганка. Його коефіцієнт кущіння в середньому за три роки склав 1,9. Дещо нижчий (1,6) він був у сорту Крижинка і найнижчий (1,4) – у сорту Миронівська 68. Рослини ранніх строків сівби мали вищий коефіцієнт кущіння (1,8-2,0) порів-няно з пізніми (1,3-1,6). Із збільшенням норми висіву з 3,0 до 4,0; 5,0 і 6,0 млн. шт. схожого насіння на 1га коефіцієнт кущіння у Циганки знижувався відповідно на 21,7, 28,6 і 39,3%. У сорту Крижинка це зниження між крайніми варіантами скла-ло 44,3%. Причиною цього є нестача світла в загущених посівах, що знижує про-цес фотосинтезу, а в кінцевому рахунку призводить до вуглеводневого голоду-вання рослин. Обробка насіння емістимом С помітно збільшувала коефіцієнт кущіння рослин. Однак найвищий цей показник був на ділянках з одночасною обробкою насіння і вегетуючих рослин пшениці озимої емістимом С. При цьому він зріс порівняно з контролем на 11,8-23,5 %.

Продуктивність колоса. Продуктивність колоса визначається рядом показ-ників, важливішими серед яких є кількість зерен і їх маса. За цими показниками виділялися сорти Циганка і Крижинка. Вони містили в колосі по 26 шт. насінин масою 1,0 г, тоді як миронівські сорти – відповідно 22-23 шт. і 0,8-0,9 г. Чіткої закономірності у зміні кількості зерен у колосі залежно від строків сівби у сортів Циганка і Крижинка не спостерігалось. Зате маса зерна в колосі значно знижувалася при пізніших строках сівби. Так, якщо при сівбі 5 вересня маса зерна колоса у сорту Циганка і Крижинка складала 1,16 г, то 15 жовтня у Циганки – 1,08 г, а в Крижинки – 1,04 г або відповідно на 7,5 і 11,5 % менше.

Не встановлено і чіткої закономірності у зміні кількості зерен у колосі і їх маси залежно від норм висіву насіння, хоч у сорту Крижинка спостерігалася тенденція до зниження маси зерна із збільшенням норм висіву насіння.

Ранньовесняне підживлення посівів пшениці озимої азотними добривами сприяло підвищенню маси зерна колоса з 0,86 г на ділянках, які були удобрені восени повним мінеральним добривом N30Р60К60 , до 0,89 г при додатковому підживленні N30 і до 0,90 г при підживленні N60. Позитивно впливало на продуктивність колоса і застосування емістиму С. Вже передпосівна обробка насіння цим препаратом підвищила масу зерна колоса, залежно від рівня удобрення, з 0,86-0,90г на контролі до 0,88-0,95 г. Особливо виділялися ділянки, на яких висівалось насіння оброблене емістимом С, з наступною обробкою вегетуючих рослин цим препаратом. На цьому варіанті в колосі нараховувалось 25-29 шт. зерен з масою 1,03-1,19 г, тоді як на ділянках, де цей препарат не застосовувався, ці показники відповідно складали 21-22 шт. і 0,86-0,90 г.

Таким чином, біологічні особливості сорту, строки сівби і норми висіву, а також удобрення азотом і обробка емістимом С впливають на продуктивність ко-лосу, а значить і на урожай та якість пшениці озимої.

Вплив агротехнічних прийомів вирощування на урожай та якість зерна пшениці озимої

Статистичні дані свідчать про те, що в останні роки врожайність зерна пшениці озимої в умовах західного Лісостепу знизилась до 25-30 ц/га. Проте потенціал цієї культури щонайменше вдвічі вищий, якщо всі агротехнічні заходи її вирощування направити на створення найкращих умов для розвитку кожної рослини у всій сукупності агробіоценозу.

Роль сорту в підвищенні врожайності та якості зерна. Рівень урожай-ності, її стабільність і якість зерна значною мірою зумовлені біологічними особливостями сортів. Про це свідчать і дані наших досліджень (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність та якість зерна пшениці озимої залежно від біологічних особливостей сорту ( середнє 2000-2002 р. р.)

Сорт | Уро-жай-ність

ц/га | + - до контролю | Вміст у зерні, % | Скло-

вид-ність, % | Нату-ра

зерна,

г | Маса

1000

насінин

г | ц/га | % | білок | клей-ковина | Миронівська 61 к. | 40,4 | 0 | 100 | 13,9 | 28,9 | 71 | 754 | 37,9 | Циганка | 57,0 | +16,6 | +41,1 | 14,7 | 26,7 | 72 | 756 | 39,3 | Крижинка | 55,8 | +15,4 | +38,1 | 12,9 | 27,5 | 75 | 738 | 37,9 | Миронівська 68 | 43,6 | +3,2 | +7,9 | 14,8 | 30,4 | 72 | 727 | 39,2 | Миронівська 67 | 43,3 | +2,9 | +7,2 | 15,3 | 28,0 | 70 | 751 | 39,2 | НІР05, ц/га 4,1

Найбільший урожай зерна в середньому за 3 роки забезпечували сорти пшениці озимої Циганка і Крижинка. На цих ділянках з кожного гектара збирали відповідно по 57,0 і 55,8 ц/га, тоді як миронівські сорти забезпечили урожайність в межах - 40,4-43,6 ц/га. До того ж Циганка і Крижинка відзначалися високою стабільністю урожаю по роках досліджень. Так, у сорту Циганка різниця між найнижщим і найвищим урожаєм зерна складала 3,2 ц/га, у Крижинки ще менше – 2,1 ц/га, тоді як у Миронівської 61 - 7,0 ц/га, Миронівської 68 - 6,1 ц/га, а у Ми-ронівської 67 - 9,8 ц/га. Це говорить про те, що поряд з властивостями інтен-сивності, тобто здатністю з повною віддачею використовувати відносно високі норми добрив, родючість грунту та інші фактори інтенсифікації, характерною особливістю Циганки і Крижинки є їх висока пластичність.

За вмістом білка в зерні виділялися Миронівська 67 (15,3 %), Миронівська 68 (14,8) і Циганка (14,7 %). Менший вміст був у сортів Миронівська 61 (13,9) і Крижинка (12,9 %). За вмістом клейковини Миронівські сорти дещо переважали Циганку і Крижинку. Вища скловидність була у Крижинки, а натура зерна - у Циганки, Миронівської 61 і Миронівської 67. Високою масою 1000 насінин харак-теризувались сорти Циганка (39,3 г), Миронівська 68 (39,2 г) і Миронівська 67 (39,2 г). Миронівська 61 і Крижинка за цим показником поступалися.

Вплив строків сівби на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Багаточисельними дослідженнями встановлено, що лише при сівбі в оптимальні строки рослини можуть повністю використати всі необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найвищий урожай пшениці озимої. Свідченням цього можуть служити і дані наших досліджень (табл. 2). Таблиця 2

Урожайність та якість зерна сортів пшениці озимої залежно від строків сівби (середнє 2000-2002 рр.)

Сорт | Строк сівби | Урожай-ність зерна,

ц/га |

Вміст у зерні, % | Скло-

вид-ність, % | Натура

зерна,

г | Маса

1000

насінин,

г |

білок | клейко-

вина |

Циганка (к) | 5.09 | 48,8 | 14,1 | 28,9 | 71 | 732 | 41,3 | 15.09 | 52,6 | 14,4 | 29,3 | 70 | 728 | 40,7 | 25.09(к) | 55,6 | 14,8 | 29,7 | 73 | 729 | 39,3 | 5.10 | 55,5 | 14,9 | 30,1 | 75 | 725 | 38,7 | 15.10 | 46,4 | 15,1 | 30,5 | 76 | 727 | 38,0 |

Крижинка | 5.09 | 54,7 | 14,3 | 26,7 | 72 | 726 | 42,8 | 15.09 | 56,6 | 14,6 | 27,1 | 70 | 724 | 43,5 | 25.09 | 59,5 | 14,8 | 27,6 | 73 | 707 | 41,6 | 5.10 | 51,6 | 15,0 | 283,3 | 75 | 700 | 40,5 | 15.10 | 47,4 | 15,2 | 28,5 | 75 | 697 | 39,2 |

НІР05, ц/га А 1,9

В 1,8

АВ 3,2

Найвищий і практично однаковий урожай зерна пшениця озима сорту Циганка забезпечувала при сівбі 25 вересня – 5 жовтня. На цих ділянках з кожного гектара в середньому за три роки досліджень зібрали по 55,6 ц зерна. Максимальний урожай сорту Крижинка одержано при сівбі 25 вересня – 59,5 ц/га. Прискорення чи запізнення зі строками обох сортів призводило до зниження їх урожайності. Порівнюючи реакцію сортів Циганка і Крижинка на строки сівби, можна відзначити, що перший сорт вимагає більш пізніх строків сівби (25 вересня – 5 жовтня). Сорт Крижинка краще вдається при ранніх (15-25 і навіть 5 вересня), ніж при пізніх, строках сівби. Отже, вирощуючи в господарстві ці два сорти, можна суттєво збільшити період оптимальних строків сівби.

Строки сівби впливали також і на якісні показники зерна пшениці озимої. Більше білка і клейковини в зерні обох сортів містилось при пізніх стро-ках сівби. Ця ж закономірність зберігалася і щодо скловидності зерна. Натура зерна і маса 1000 насінин при запізненні із сівбою знижувалися.

Вплив норм висіву на врожай та якість зерна пшениці озимої. Результати наших досліджень показали, що істотний вплив на величину врожаю пшениці озимої мали норми висіву насіння (табл. 3). Таблиця 3

Урожайність та якість зерна сортів пшениці озимої залежно від норм висіву насіння (середнє за 2000-2002 рр.)

Сорт | Норма

висіву, млн шт./га | Урожай зерна,

ц/га |

Вміст у зерні, % | Скло-

видність, % | Натура

зерна,

г | Маса

1000

насінин,

г | білок | клейко-

вина |

Циганка | 3,0 | 50,6 | 14,5 | 29,8 | 75 | 740 | 41,8 | 4,0 | 52,4 | 14,7 | 29,9 | 75 | 748 | 42,6 | 5,0 | 58,4 | 14,8 | 29,6 | 74 | 742 | 41,9 | 6,0 | 56,4 | 14,3 | 29,4 | 75 | 727 | 39,0 |

Крижинка | 3,0 | 52,0 | 14,8 | 27,6 | 74 | 721 | 43,3 | 4,0 | 53,3 | 14,6 | 27,3 | 73 | 724 | 44,4 | 5,0 | 56,4 | 14,5 | 27,7 | 75 | 719 | 43,0 | 6,0 | 55,5 | 14,0 | 27,1 | 75 | 710 | 42,0 | НІР0,5, ц/га А 1,7

В 1,3

АВ 2,8

Найбільше зерна пшениці озимої сорту Циганка одержано на ділянках, де висівалось 5,0 млн. шт.схожих насінин на 1га. Посіви за такої норми висіву за-безпечували в середньому за три роки досліджень 58,4 ц/га зерна. Зниження нор-ми висіву до 4,0 і 3,0 млн. шт. зменшувало врожайність до 52,4 і 50,6 ц/га або на 11,4 і 13,4 %. Збільшення норми висіву насіння до 6,0 млн. шт. також знижувало урожай зерна на 2,0 ц/га, або на 3,5 %.

Така ж закономірність зміни продуктивності залежно від норм висіву на-сіння спостерігалася і в сорту Крижинка. У нього максимум урожайності (56,4 ц/га) зерна також припадав на норму висіву 5,0 млн. шт. схожих насінин на 1га.

Зниження, або збільшення норми висіву зменшувало збір зерна з 1га. Разом з тим, варто відзначити, що сорт Крижинка менше реагував на зміну норми висіву насіння. У цього сорту різниця між найвищим урожаєм при нормі висіву 5,0 млн. шт. (56,4 ц/га) і найнижчим при нормі висіву 3,0 млн. шт. (52,0 ц/га) складає лише 4,4 ц/га або 8,5 % тоді як у Циганки – 7,8 ц/га або 15,4 /%.

Норми висіву насіння менше впливали на вміст білка і клейковини в зерні озимої пшениці сортів Циганка і Крижинка. Лише в загущених посівах (норма висіву 6,0 млн. шт. на 1га) ці показники дещо знижуються. Якщо проаналізуватити такі важливі показники як натура зерна і маса 1000 насінин, то слід зазначити, шо тут також спостерігається тенденція до їх зниження в міру збільшення норми висіву насіння.

Вплив рівня азотного живлення та емістиму С на урожай і якість зерна пшениці озимої. Зміни в рості і розвитку сортів озимої пшениці, в структур-них показниках врожаю під дією добрив та емістиму С, забезпечили в кінцевому результаті формування більш високого урожаю зерна та покращили його якість.

Як показали результати наших досліджень, підживлення посівів азотними добривами, а також застосування емістиму С значно підвищувало продуктивність пшениці озимої (рис.1).

N30Р60К60 - (фон) N30Р60К60 + N30 N30Р60К60 + N60

Підживлення посівів пшениці озимої сорту Циганка азотними добривами з розрахунку 30 кг д. р. на 1га на фоні основного удобрення N30Р60К60 дало змогу підвищити врожай зерна з 44,9 ц/га на ділянках без підживлення до 46,3 або на 1,4 ц/га. Ще вищий урожай зерна одержано при підживленні посівів N60. Тут в середньому за три роки зібрано по 47,9 ц/га, що на 3,0 ц/га або 6,7 % більше порівняно з ділянками без підживлення. На кожен кілограм азоту в першому випадку припадало 4,7 кг, у другому – 5,0 кг приросту врожаю зерна.

Високоефективним прийомом підвищення врожаю зерна є обробка на-сіння і вегетуючих рослин емістимом С. У наших дослідах приріст врожаю зерна від обробки насіння цим препаратом складав в середньому за три роки 1,7-2,1 ц/га, а від обробки вегетуючих рослин - 1,7-2,4 ц/га.

Однак найвищий приріст урожаю зерна до контролю (5,3-6,1 ц/га) одер-жано на ділянках, де висівалося насіння оброблене емістимом С, і рано навесні вегетуючі рослини були оброблені цим препаратом.

Така ж закономірність спостерігалась при застосуванні ранньо-весняного підживлення і емістиму С на посівах пшениці озимої сорту Крижинка.

Підживлення посівів сорту Циганка азотними добривами з розрахунку N30 сприяло підвищнню вмісту білка в зерні з 13,7 % на не підживлених ділянках до 14,2 %, і N60 – до 14,8 %; клейковини відповідно з 29,0 до 29,4 і 29,9 %. Скловидність зерна зросла при цьому з 69 до 71 і 73 %, натура з 748 до 758 і 760 г, а маса 1000 насінин з -39,6 до 40,6 і 40,9 г.

Емістим С практично не впливав на якісні показники зерна обох сортів.

Отже, ранньовесняним підживленням та емістимом С можна значно підви-щити врожай зерна пшениці озимої і поліпшити його якість.

Економічна та біоенергетична оцінка агротехнічних прийомів підвищення врожайності і поліпшення якості зерна пшениці озимої

Дані наших досліджень показали, що з п’яти сортів, які вивчалися нами, найбільш економічно вигідними для вирощування у західному Лісостепу є сорти Циганка і Крижинка. Вони забезпечують з кожного гектара відповідно 1532 та 1475 грн. чистого прибутку при собівартості 1 ц зерна 23,1-23,6 грн і рівні рентабельності 116,2 і 112,2 %. Для порівняння, при вирощуванні сорту Миронівська 61 (ст.) чистий прибуток не перевищував 710 грн з 1га при собівартості 1ц зерна 32,4 грн і рівні рентабельності 54,2 %. До того ж, сорти Циганка і Крижинка мають найвищий енергетичний коефіцієнт-2,19 та 2,14 і коефіцієнт енергетичної ефективності 1,42 і 1,39. У стандарту Миронівська 61 ці показники значно нижчі і становлять відповідно 1,55 і 1,01.

Сорт Циганка найбільш доцільно висівати 25 вересня – 5 жовтня. При цьому можна одержати найвищий чистий прибуток – 1392 та 1388 грн з 1га при найвищому рівні рентабельності – 105,4-105,2 % і найнижчій собівартості 1 ц зерна – 23,8 грн. У цих варіантах і енергетичний коефіцієнт (2,14-2,13) і коефіцієнт енергетичної ефективності (1,39) є значно вищі, порівняно з сівбою 5 і 15 вересня (1,88-1,94 і 1,22-1,26) та 15 жовтня (1,78 і 1,16).

Крижинку доцільніше сіяти з 15 по 25 вересня. Такий строк сівби забезпечує найвищий чистий прибуток з 1га (1434 і 1573 грн.), високий рівень рентабельності (108,0; 118,2 %) і найнижчу собівартість 1ц зерна (23,5; 22,4 грн.) при найвищому енергетичному коефіцієнті (2,17; 2,29) і коефіцієнті енергетичної ефективності (1,41 і 1,49).

І в Циганки і в Крижинки найвищий чистий прибуток з1га (1573 і 1466 грн.), рівень рентабельності (116,8 і 108,3%) і найнижчу собівартість 1ц зерна (23,1 і 24,0 грн.) одержано на ділянках з нормою висіву 5,0 млн. шт. схожих насінин на 1га.

Обробка насіння і вегетуючих рослин емістимом С значно підвищує ефективність ранньовесняного підживлення посівів азотом. Однак найбільший ефект забезпеччує сукупна дія азотного підживлення з обробкою насіння, а навесні й вегетуючих рослин емістимом С. На цих ділянках одержано найвищий чистий прибуток з 1га (1353-1358 грн.), при найвищому рівні рентабельності (101,2-114,0 %) і найнижчій собівартості 1ц зерна (23,4-24,8грн). Енергетичний коефіцієнт (2,66-2,84) і коефіцієнт енергетичної ефективності (1,73-1,84) також були значно вищими, ніж при окремій дії кожного з цих факторів.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і дано нове вирішення задачі щодо основних залежностей формування врожаю та поживної цінності пшениці озимої шляхом удосконалення технології її вирощування при сівбі найбільш продуктивних сортів, встановленні оптимальних строків сівби і норм висіву, а також удобрення і обробки емістимом С.

2. Встановлено, що найдовший період з часу відновлення вегетації до пов-ної стиглості