НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРЧЕНКО АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 636.082.26:636.4

ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ М’ЯСНИХ ПОРІД ВІТЧИЗНЯНОЇ І ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ та Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України, м. Херсон

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Пелих Віктор Григорович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент

Березовський Микола Давидович,

Інститут свинарства УААН,

завідувач відділу розведення та генетики

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Калиниченко Галина Іванівна,

Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри спеціальної зоотехнії

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет, кафедра спеціальної зоотехнії Міністерства аграрної політики України, м. Одеса

Захист відбудеться “_18_” травня_2004 р.о _10____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони,13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий “_16__” квітня_2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток галузі свинарства в значній мірі обумовлений удосконаленням регіональних програм відтворення свиней методами чистопородного розведення і гібридизації (Рибалко В.П., Буркат В.П., 1996).

Основною метою селекційних програм у свинарстві, що діють у нашій країні і за кордоном, є підвищення продуктивності свиней на основі максимальної реалізації ефекту гетерозису. В Україні створено генофонд спеціалізованих м’ясних порід і типів, які поряд з породами зарубіжної селекції (ландрас і дюрок) використовуються в породно-лінійній гібридизації як батьківські форми. Тому порівняльна оцінка ефективності використання в породно-лінійній гібридизації спеціалізованих м’ясних порід, особливо зарубіжних, удосконалених вітчизняними селекціонерами, винятково своєчасна і важлива. Актуальним також є визначення закономірностей прояву гетерозису залежно від попередньої оцінки за рівнем показників репродуктивної здатності перевірюваних свиноматок. Вирішення цих питань дозволить окреслити обсяги чистопородного розведення і гібридизації в регіональних програмах і в окремих господарствах на маточному поголів’ї різного рівня продуктивності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота була складовою частиною наукових досліджень кафедри розведення сільськогосподарських тварин ім. М.А.Кравченка Національного аграрного університету і технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Херсонського державного аграрного університету за темою „Удосконалити прийоми селекційної роботи у свинарстві з використанням критеріїв оцінки інтенсивності формування в ранньому онтогенезі” (номер державної реєстрації 0199004380).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - розробити ефективні способи використання в породно-лінійній гібридизації спеціалізованих м’ясних порід зарубіжної і вітчизняної селекції та встановити закономірності прояву гетерозису при використанні маток з репродуктивною здатністю різного рівня.

Відповідно до мети поставлені такі задачі:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт досліджень. Чистопородні тварини внутрішньопородних типів УВБ-1 та УВБ-3 великої білої і м’ясних порід: дюрок чеської і вітчизняної селекції, ландрас датської селекції.

Предмет досліджень. Показники репродуктивної здатності свиней залежно від рівня багатоплідності маточного поголів’я, відгодівельні та м’ясо-сальні якості молодняку у породно-лінійній гібридизації.

Методи досліджень. Для оцінки ознак продуктивності свиней використані загальноприйняті у зоотехнії методи. За методиками математичного моделювання досліджували закономірності індивідуального розвитку. Методами математичної статистики визначена частка впливу факторів, що вивчалися, на мінливість ознак у свиней різних генотипових груп.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані нові наукові дані щодо використання в породно-лінійній гібридизації свиней породи дюрок вітчизняної і чеської селекції на матках з різним рівнем багатоплідності. Встановлено, що вищий гетерозисний ефект за ознаками відтворної здатності отримано у поєднаннях низькопродуктивних маток з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції та високопродуктивних маток з плідниками породи дюрок чеської селекції. Виявлено залежність репродуктивної здатності свиноматок від генотипу та їх живої маси у 2_місячному віці. Обґрунтовано відбір гібридних свинок для комплектування стад у товарних господарствах від маток класів М+ за багатоплідністю та індивідуальною живою масою у 2_місячному віці та використання маток класу М- у гібридизації як прийому підвищення їх репродуктивної здатності. Доведена ефективність використання у гібридизації на дво- та трипородній основі свиней батьківської форми внутрішньопородного типу УВБ-3 та породи дюрок вітчизняної селекції. Вперше доведена необхідність використання при комплексній оцінці чистопородних і гібридних тварин селекційних індексів.

Уточнено деякі показники росту, інтер’єру та м’ясної продуктивності чистопородних і гібридних свиней.

Практичне значення одержаних результатів. Використання запропонованих варіантів породно-лінійної гібридизації сприяє підвищенню багатоплідності маток на +0,53 голови, середньої живої маси одного поросяти на час відлучення – на +1,04 кг, рівня середньодобових приростів – на +135,23 г та скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на -25,59 доби. Впровадження у регіональних програмах розвитку свинарства чистопородного розведення і гібридизації методики диференційованого використання маток-першоопоросок, яка ґрунтується на рівні їх репродуктивної здатності, забезпечує збереження ефекту гетерозису в наступних генераціях відтворення стада.

Особистий внесок здобувача. Автор брав участь у розробці схем і методик досліджень. Особисто виконав весь обсяг експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних за методичною допомогою наукового керівника дисертаційної роботи. У загальному обсязі виконаних робіт частка автора становить 95

Апробація результатів досліджень. Основні матеріали дисертаційної роботи викладені, обговорені та отримали позитивну оцінку на ІХ Міжнародній науково-виробничій конференції „Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства” (Миколаїв, 2002); ІV Українській конференції з міжнародною участю (Алушта, 2003); Міжнародній конференції Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти і досліджень для сільського господарства „Глобальні реформи вищої аграрної освіти і досліджень – відповіді на світові проблеми якості і безпеки сільськогосподарської і харчової продукції” (Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2003).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у фахових виданнях у 5 друкованих працях, в яких викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота включає – вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних джерел, додатки. Дисертація викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту, вміщує 50 таблиць, 13 рисунків, 7 додатків. Список використаної літератури налічує 250 найменувань, у тому числі 14 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проведені протягом 1999….2003 років в Агрогосподарстві ВП “Запорізька АЕС” – в умовах племзаводу великої білої породи свиней та свинокомплексу з промисловою технологією виробництва свинини на свинях трьох порід: велика біла (внутрішньопородні типи УВБ_, УВБ-3); дюрок (Дв – вітчизняної і Дч - чеської селекції); ландрас (Лд - датської селекції). Схему досліджень наведено на рисунку 1. Досліджувані тварини за живою масою, розвитком і походженням відносились до класів еліта і перший.

Рис. 1. Схема досліджень

Дослідження були проведені у 2 етапи. Свиноматки внутрішньопородного типу УВБ-1 були розподілені на два класи М- (нижче середнього значення) і М+ (вище середнього значення) за показниками багатоплідності, отриманими за перший опорос. Кнури-плідники використані за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1 - Схема досліду

Група | Порода та породність | Кількість у групі, голів | Група | Порода та породність | Кількість у групі, голів

маток | кнурів | маток | кнурів | маток | кнурів | маток | кнурів

І етап | ІІ етап | І | УВБ-1 | УВБ-1 | 24 | 3....4 | V | УВБ-1 | УВБ-1 | 40 | 3....4 | ІІ | УВБ-1 | Дв | 24 | 3....4 | VІ | УВБ-1?Дв | УВБ-3 | 40 | 3....4 | ІІІ | УВБ-1 | Дч | 24 | 3....4 | VІІ | УВБ-1?Дч | УВБ-3 | 40 | 3....4 | ІV | УВБ-1 | Лд | 24 | 3....4 | VІІІ | УВБ-1?Лд | УВБ-3 | 30 | 3....4 | ІХ | УВБ-1?Лд | Дв | 30 | 3....4 | Продуктивність чистопородних і гібридних тварин оцінювали з урахуванням розподілу на 2 класи за багатоплідністю (М- і М+) і два класи за живою масою ремонтних свинок у 2-місячному віці (М- і М+). Дослідження проведені за схемою повного трифакторного аналізу 4?2Ч2 (?отири генотипи, два класи за багатоплідністю маток і два класи за живою масою).

У кожній групі визначали ознаки репродуктивної здатності свиноматок за загальноприйнятими методиками, а також індекс материнських якостей (І, балів) за методикою М.Д.Березовського (1986). У період вирощування проводили щомісячне зважування, контроль за ростом і розвитком з вибраковуванням тварин, що мали екстер’єрні недоліки.

Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин, їх здійснювали відповідно до зоотехнічних норм з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану (1985). Тип годівлі – концентратний з використанням кормів власного виробництва.

3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней у ранньому онтогенезі визначали показники інтенсивності формування (?t) за методикою Ю.К. Свєчина (1985) і показники напруги росту (Ін) та індексу рівномірності (Ір) за методикою В.П.Коваленка та ін. (1998). Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К.Бріджеса (1986) у модифікації С.Я.Плоткіна (2002).

З метою дослідження інтер’єрних особливостей свиней визначали активність ферментів протеїнового, ліпідного та вуглеводного обмінів (аспартат (АсАТ) і аланін (АлАТ) – амінотрансфераз – за методом Рейтмана і Френкеля (1983), холестерину – за методиками, наведеними в довіднику В.В. Меншикова (1987), сіалові кислоти - за методикою, розробленою інститутом педіатрії РАМН (1983).

На основі експериментальних даних розрахували комбінаційну здатність різних поєднань. Ефект комбінаційної здатності оцінений з використанням моделі Гриффінга в модифікації В.К.Савченка (1966) і А.А.Поляничкіна (1980).

На контрольну відгодівлю відбирали тварин-аналогів кожної дослідної групи, відгодівельні та м’ясо-сальні якості оцінювали за загальноприйнятими методиками (1972; 1976; 1987). Для вивчення м’ясо-сальних якостей проводили контрольний забій тварин, які досягли живої маси 100 кг, у забійно-переробному цеху Агрогосподарства ВП “Запорізька АЕС”. Вивчення якості м’яса та обвалування туші проводили на охолодженій правій напівтуші після 24_годинної витримки. Для фізико-хімічних досліджень м’язової та жирової тканин відбирали проби з найдовшого м'яза спини, а сала між 9....12 грудними хребцями. Хімічний аналіз м’язової і жирової тканин проводили за загальноприйнятими методиками (1977).

Економічну ефективність вирощування свиней різних генотипів обчислювали відповідно до „Методики визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1985).

Біометрична обробка даних проведена методом варіаційної статистики за М.О.Плохінським (1969) з використанням персональних комп’ютерів і програм, які входять до пакету STATGRAРНICS (1992), STATISTICA (1997) і MathCAD (2003).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Репродуктивна здатність свиноматок з різним рівнем багатоплідності у породно-лінійній гібридизації. При порівняльній оцінці результатів породно-лінійної гібридизації на двопородній основі встановлено (табл.2) більш високі показники багатоплідності від поєднання з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції на матках класу М- (на +0,53 голови порівняно з чистопородним розведенням).

Таблиця 2 - Репродуктивна здатність свиноматок залежно від їх багатоплідності за І опорос

Клас | Група | n | Багато-плідність, голів | Молочність, кг | На час відлучення у 45 діб | І, балів | середня маса 1 голови, кг | маса гнізда, кг | збере-женість, % | М- | І | 12 | 9,830,24 | 50,91,15 | 12,260,26 | 104,52,68 | 87,29 | 35,60 | ІІ | 11 | 10,360,39 | 55,31,21* | 13,280,26** | 118,83,19** | 86,84 | 37,77 | ІІІ | 10 | 9,100,23 | 47,90,52* | 12,390,18 | 100,01,97 | 89,01 | 33,91 | ІV | 10 | 10,200,25 | 56,71,35** | 12,600,25 | 115,73,75* | 90,20 | 37,45 | М+ | І | 11 | 11,270,43 | 52,81,04 | 12,000,12 | 116,73,80 | 86,29 | 39,15 | ІІ | 10 | 10,000,45 | 53,31,41 | 13,080,25*** | 114,42,43 | 88,00 | 36,82 | ІІІ | 10 | 10,700,30 | 56,30,79* | 12,830,27** | 122,73,11 | 89,72 | 38,89 | ІV | 11 | 9,910,34 | 54,41,41 | 12,540,09** | 112,73,92 | 90,83 | 36,68

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01, *** - Р<0,001 (тут і далі у таблицях по всьому тексту)

На час відлучення свиноматки поєднання УВБ-1?Дв перевищували чистопородних тварин за середньою масою однієї голови (+1,02 кг) та масою гнізда (+14,3 кг) (Р<0,01). Водночас використання маток класу М+ виявилось більш доцільним у чистопородному розведенні за ознакою багатоплідності. За показником маси гнізда на час відлучення кращими були тварини поєднання УВБ-1?Дч, які переважали чистопородних маток на +6,0 кг і аналогів з ІІ групи на +8,3 кг, а за живою масою однієї голови на час відлучення – свиней поєднання УВБ-1?Дв - на +1,08 кг.

Менш ефективним виявилось використання плідників породи ландрас (датський) на матках класу М+. Прояв гетерозисного ефекту за ознакою багатоплідності був вищим для маток класу М- і становив від +6,93 до +21,74для групи М+ він був незначним, а для деяких поєднань навіть від’ємним (УВБ_?Лд - -3,69

Отримані результати досліджень свідчать про ефективність використання маток класу М- у поєднанні з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції.

Динаміка живої маси чистопородних та гібридних свинок. Більш високі показники росту мали свинки класу М+ за живою масою у 2-місячному віці (табл.3).

Таблиця 3 - Динаміка живої маси свинок з урахуванням розподілу за живою масою у 2_місячному віці

Клас розподілу | Група | n | Жива маса (кг) у віці (міс.) | 2 | 4 | 6 | 8 | М- | І | 31 | 15,120,14 | 37,710,39 | 68,680,53 | 105,260,65 | ІІ | 29 | 16,240,15*** | 44,760,49*** | 81,280,67*** | 118,760,91*** | ІІІ | 28 | 15,870,17** | 44,580,62*** | 80,251,00*** | 117,681,64*** | ІV | 31 | 15,290,13 | 42,260,59*** | 77,040,76*** | 114,800,91*** | М+І | 25 | 17,290,15 | 42,640,44 | 79,880,73 | 119,681,25 | ІІ | 26 | 19,140,14*** | 48,810,67*** | 88,541,19*** | 127,581,42*** | ІІІ | 18 | 18,360,17*** | 47,780,98*** | 88,221,52*** | 127,671,83** | ІV | 34 | 17,970,14** | 48,000,65*** | 86,620,99*** | 126,851,12*** | Свинки усіх варіантів породно-лінійної гібридизації за період вирощування характеризувалися вищими показниками живої маси і вірогідно переважали чистопородних тварин І групи (Р<0,001). Найвищі показники живої маси отримані з використанням плідників породи дюрок. При цьому не встановлено суттєвої відмінності між тваринами поєднань з використанням кнурів зарубіжної та вітчизняної селекцій (відповідно жива маса у 8 місяців 127,58 і 127,67 кг). Близькі значення отримані для поєднання УВБ-1?Лд – 126,85 кг. Тому, слід вважати, що за інтенсивністю росту нащадки плідників породи дюрок вітчизняної селекції не поступалися генотипам зарубіжної селекції.

Встановлено вплив організованих факторів на мінливість живої маси ремонтних свинок у 4- і 8-місячному віці (табл.4).

Таблиця 4 – Характеристика живої маси свинок на підставі дисперсійного аналізу

Джерело мінливості | Жива маса у 2 міс. | Жива маса у 4 міс. | Жива маса у 8 міс. | частка впливу в дисперсію, % | Р - знач. | частка впливу в дисперсію, % | Р - знач. | частка впливу в дисперсію, % | Р - знач. | факторі-альну | загаль-ну | факторі-альну | загаль-ну | факторі-альну | загаль-ну | Генотип, A | 15,76 | 11,65 | 0,001 | 54,94 | 31,41 | 0,001 | 34,77 | 20,39 | 0,001 | Жива маса у 2 міс., В | 81,95 | 60,59 | 0,001 | 37,01 | 21,16 | 0,001 | 53,38 | 31,31 | 0,001 | Багатоплідність гнізда, С | 0,01 | 0,00 | 0,865 | 1,36 | 0,78 | 0,054 | 0,15 | 0,09 | 0,516 | Взаємодія, AB | 1,08 | 0,80 | 0,100 | 2,53 | 1,45 | 0,077 | 3,07 | 1,80 | 0,032 | Взаємодія, AС | 0,39 | 0,29 | 0,516 | 0,56 | 0,32 | 0,676 | 0,63 | 0,37 | 0,605 | Взаємодія, BС | 0,33 | 0,24 | 0,167 | 2,40 | 1,37 | 0,011 | 4,68 | 2,74 | 0,001 | Взаємодія, ABС | 0,48 | 0,35 | 0,427 | 1,21 | 0,69 | 0,346 | 3,33 | 1,95 | 0,023 | Залишок, Cz | - | 26,07 | - | - | 42,83 | - | - | 41,34 | - | Переважний і вірогідний вплив на живу масу свинок за період вирощування мала їх жива маса у 2-місячному віці (частка впливу від 31,31 до 60,59у загальну дисперсію і 53,38 і 81,95- у факторіальну, Р<0,001). Суттєвим був також вплив генотипових факторів на живу масу в 4- та 8_місячному віці – від 54,94 до 34,77- у факторіальну дисперсію.

Багатоплідність маток не мала значного впливу на живу масу нащадків, але у 8-місячному віці вірогідною була її взаємодія з живою масою свинок у 2_місячному віці та взаємодія усіх трьох факторів, що вивчалися (Р<0,05).

Закономірності росту та розвитку чистопородних і гібридних тварин, визначені шляхом використання математичних моделей. Виявлені відмінності в інтенсивності росту чистопородного і гібридного молодняку за параметрами моделі Т.Бріджеса і показниками напруги і рівномірності росту (табл.5).

Для гібридних тварин вища кінетична швидкість росту () характерна для груп класу М-, що свідчить про їх більшу компенсаторну здатність. Відповідно експоненційна швидкість була вищою у тварин класу М+. Тварини класу М+ в усіх поєднаннях мали вищі показники рівномірності росту (Ір), що проявилось у більш високому рівні середньодобового приросту, а інтенсивність формування (?t) в усіх поєднаннях була дещо нижча. Встановлена висока точність використання моделі Т.Бріджеса для опису фактичних значень живої маси і прогнозування теоретичних показників, виходячи з даних, отриманих у ранньому онтогенезі (Р<0,001).

Таблиця 5 - Параметри моделі Т.Бріджеса та інтенсивності росту

Група | n | Клас | Параметри моделі Т.Бріджеса | Інтенсивність росту | А | м | /м | Дt | Ір | Ін | СП | І | 28 | М- | 322,01 | 1,726 | 0,0102 | 169,92 | 0,271 | 0,351 | 0,095 | 0,446 | 28 | М+ | 354,98 | 1,753 | 0,0095 | 184,59 | 0,232 | 0,422 | 0,094 | 0,521 | ІІ | 33 | М- | 335,70 | 1,824 | 0,0089 | 203,90 | 0,357 | 0,400 | 0,145 | 0,542 | 22 | М+ | 381,72 | 1,735 | 0,0100 | 173,96 | 0,292 | 0,447 | 0,131 | 0,578 | ІІІ | 16 | М- | 336,86 | 1,788 | 0,0091 | 196,29 | 0,378 | 0,389 | 0,151 | 0,536 | 30 | М+ | 365,84 | 1,785 | 0,0091 | 196,86 | 0,296 | 0,449 | 0,131 | 0,582 | ІV | 40 | М- | 326,47 | 1,831 | 0,0086 | 211,77 | 0,352 | 0,380 | 0,136 | 0,514 | 25 | М+ | 368,90 | 1,782 | 0,0092 | 193,00 | 0,337 | 0,428 | 0,147 | 0,572 | Встановлені високі кореляційні залежності вивчених показників з живою масою у 8-місячному віці. Так, показник рівномірності росту в значній мірі корелює з живою масою (r=0,88....0,96, Р<0,001).

Відгодівельні якості чистопородних і гібридних свинок. У результаті досліджень встановлено (табл.6), що максимальними показниками відгодівельних якостей характеризувались гібриди УВБ-1?Дч класів М+ за живою масою у 2_місячному віці та багатоплідністю, які перевищували чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на 62,90 г, за віком досягнення живої маси 100 кг на -13,78 доби (Р<0,01).

Таблиця 6 - Відгодівельні якості свинок у залежності від їх живої маси у 2 місяці та багатоплідності гнізд, з яких вони походять

Група | Клас розподілу за | n | Жива маса у 2 міс., кг | Вік досягнення живої маси 100 кг, діб | Середньодобовий приріст, г | живою масою у 2 міс. | багатоплід-ністю гнізд | І | М- | М- | 14 | 15,000,25235,571,68518,216,50 | М+ | 17 | 15,270,17236,761,92512,555,44М+ | М- | 14 | 17,640,22219,861,80575,929,14 | М+ | 11 | 17,120,23212,092,58593,8714,47ІІ | М- | М- | 14 | 16,190,19** | 213,432,05*** | 600,309,76*** | М+15 | 16,250,25**218,271,35***589,107,19***М+ | М- | 19 | 19,150,16***205,682,06***623,639,84** | М+7 | 19,370,35***198,864,85*654,5322,49ІІІ | М- | М- | 11 | 15,710,39211,732,67*** | 609,8414,13*** | М+17 | 15,980,15**224,712,81**561,9510,42***М+ | М- | 5 | 18,180,46210,603,91625,0913,87* | М+13 | 18,400,16***198,312,81**656,7714,74**ІVМ- | М- | 19 | 15,280,19223,261,18***566,555,85*** | М+12 | 15,400,21218,832,51***573,638,75***М+ | М- | 21 | 18,150,18206,522,43***625,1911,69** | М+13 | 17,660,22204,152,73630,5315,03Для поєднання УВБ_?Дв отримані близькі показники – перевага відповідно становила +60,66 г і -13,23 доби (Р<0,05).

Встановлено, що висока жива маса свинок у віці 2 місяці і багатоплідність гнізд, з яких вони походять, сприяють отриманню максимальних показників відгодівельних якостей.

Відгодівельна якість свиней на контрольній відгодівлі. Генетичний потенціал свиней досліджуваних варіантів породно-лінійної гібридизації обумовлений вищим рівнем прояву гетерозису на контрольній відгодівлі (табл.7).

Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней

Група | n | Вік досягнення живої маси 100 кг, діб | Середньодо-бовий приріст, гВитрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. | І | 12 | 218,252,38 | 579,0310,51 | 4,620,06 | ІІ | 12 | 198,422,80*** | 682,5318,37***4,140,08***ІІІ | 12 | 194,922,66***710,1718,94***3,990,07***ІV | 12 | 201,252,65***665,9317,20***4,200,08***

Кращими за відгодівельними якостями виявились тварини поєднання УВБ_?Дч, які переважали чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на +131,14 г, віком досягнення живої маси 100 кг – на -23,33 доби і витратами кормів на 1 кг приросту – на -0,63 корм.од. (Р<0,001). Нащадки кнурів-плідників породи дюрок вітчизняної селекції мали майже аналогічні показники продуктивності. Значно нижчі показники отримані у поєднання УВБ_?Лд, у яких перевага над чистопородними становила відповідно +86,9 г, _,0 діб і -0,42 корм.од..

М’ясні якості чистопородного і гібридного молодняку свиней. Виявлена вірогідна перевага гібридного молодняку за показниками товщини шпику над 6....7 грудними хребцями (Р<0,05) порівняно з чистопородними тваринами (табл.8).

Таблиця 8 – М’ясо-сальні якості тварин, n=16 голів

Група | Забійний вихід, % | Товщина шпику над 6_ грудними хребцями, мм | Площа „м’язового вічка”, см2Довжина туші, см | Маса задньої третини напівтуші, кгЧастка м’яса, % | І | 68,73 | 33,250,85 | 29,830,29 | 94,750,85 | 10,150,18 | 57,750,14 | ІІ | 72,63 | 28,501,04* | 33,250,38** | 97,380,69 | 10,880,26 | 61,120,45** | ІІІ | 72,97 | 28,381,03* | 33,430,51** | 97,831,35 | 11,130,36 | 61,150,34*** | ІV | 72,32 | 29,730,77* | 32,230,74* | 99,631,11* | 10,980,19* | 60,780,68* |

Різниця між потомками породи дюрок вітчизняної і зарубіжної селекції була несуттєвою: вони відповідали вимогам для свиней м’ясного і беконного типу. Гібриди поєднання УВБ-1?Лд мали дещо нижчі показники маси окосту та вмісту м’яса в туші. Але за вмістом м’яса гібриди вірогідно переважали чистопородних особин внутрішньопородного типу УВБ_(Р<0,05....0,001).

Інтер’єрні показники чистопородних і гібридних свиней. За рівнем загального білка всі гібридні поєднання переважали чистопородних тварин великої білої породи, а найвищі його значення встановлені для поєднання УВБ_?Дв – 78,44 г/л (Р<0,05). Аналогічні дані отримані за активністю ферментів аланін- (АлАТ) та аспартат- (АсАТ) амінотрансфераз. За активністю АЛТ суттєво вирізнялись тварини поєднання УВБ-1?Лд, які мали його максимальне значення – 0,806 ммоль/л (Р<0,01). За активністю АсАТ всі гібридні тварини переважали чистопородних з високим рівнем вірогідності (Р<0,05....0,01). Водночас за концентрацією сіалових кислот тварини поєднання УВБ-1?Лд поступались іншим гібридним комбінаціям, а також і чистопородним тваринам. Максимальну кількість холестерину в сироватці крові виявлено у чистопородних свиней внутрішньопородного типу УВБ-1 та поєднання УВБ_?Лд (відповідно 3,785 і 3,575 ммоль/л). Отримані дані вказують на більш високу інтенсивність протеїнового обміну в організмі гібридних тварин і підвищений рівень синтезу ліпідів у чистопородних свиней та поєднання УВБ_?Лд. Підвищення вмісту холестерину може обумовлювати дещо нижчу якість м’яса.

Комбінаційна здатність тварин різного напрямку продуктивності. Основним критерієм ефективності породно-лінійної гібридизації є висока комбінаційна здатність вихідних порід, типів та ліній. Аналіз варіанс комбінаційної здатності показав, що на репродуктивну здатність свиней більший вплив мала специфічна комбінаційна здатність (СКЗ) (частка впливу СКЗ для багатоплідності склала 41,65а ЗКЗ – 28,63Таке співвідношення впливу характерне для ознак молочності та кількості поросят на час відлучення, засвідчивши, що ці показники мали меншу частку адитивних факторів у їх успадкуванні, а їх підвищення, в основному, досягається шляхом контрольованої гетерозиготності (гібридизації). Разом з тим показники маси 1 голови на час відлучення і після відгодівлі, та величина середньодобового приросту в значно більшій мірі обумовлені загальною комбінаційною здатністю (ЗКЗ) (частка впливу ЗКЗ на прояв вказаних ознак була у межах 43,17....77,39а СКЗ лише 0,91....8,30Нами визначені кращі та гірші варіанти поєднань порід у взаємодії з багатоплідністю свиноматок за перший опорос, які можна використовувати у практичній роботі під час вибору кращих поєднань генотипів (табл.9).

Найвищі ефекти специфічної комбінаційної здатності виявлені з використанням плідників породи дюрок вітчизняної селекції. Вони становили +0,58 голови за багатоплідністю, +7,92 кг за масою гнізда на час відлучення та _,12 доби досягнення живої маси 100 кг.

Таблиця 9 – Ефекти специфічної комбінаційної здатності

Кращі поєднання | Гірші поєднання | материнська форма | батьківська форма | ефект СКЗ | материнська форма | батьківська форма | ефект СКЗ | Багатоплідність, голів | УВБ-1 (М-) | Дв | +0,58 | УВБ-1 (М+) | Дв | -0,58 | УВБ-1 (М-) | Лд | +0,50 | УВБ-1 (М+) | Лд | -0,58 | УВБ-1 (М+) | УВБ-1 | +0,45 | УВБ-1 (М-) | Дч | -0,47 | Маса гнізда на час відлучення, кг | УВБ-1 (М-) | Дв | +7,92 | УВБ-1 (М-) | Дч | -7,37 | УВБ-1 (М-) | Лд | +6,42 | УВБ-1 (М+) | Лд | -5,75 | УВБ-1 (М+) | Дч | +6,16 | УВБ-1 (М+) | Дв | -5,65 | Середньодобовий приріст, г | УВБ-1 (М-) | Дч | +9,49 | УВБ-1 (М+) | УВБ-1 | -16,02 | УВБ-1 (М+) | Лд | +7,82 | УВБ-1 (М-) | УВБ-1 | -14,56 | УВБ-1 (М+) | Дв | +6,83 | - | - | - | Вік досягнення живої маси 100 кг, діб | УВБ-1 (М-) | Дв | -3,12 | УВБ-1 (М+) | УВБ-1 | +3,37 | УВБ-1 (М+) | Лд | -2,80 | УВБ-1 (М-) | УВБ-1 | +4,37 |

Використання плідників породи дюрок чеської селекції дало дещо вищий ефект СКЗ за ознакою середньодобового приросту (+9,49 г порівняно з +6,83 г для кнурів породи дюрок вітчизняної селекції).

Ефективність використання породно-лінійної гібридизації на дво- і трипородній основі. Результати досліджень доводять, що використання кнурів породи дюрок вітчизняної і зарубіжної селекції, а також породи ландрас для отримання гібридних маток забезпечувало у гібридизації з батьківською формою УВБ-3 дещо вищі показники багатоплідності, маси гнізда на час відлучення. Так, у тварин поєднання (УВБ-1?Дв)?УВБ-3 виявлені максимальні показники багатоплідності (10,97 голови) і маси гнізда на час відлучення (130,39 кг). Усі гібридні комбінації суттєво переважали за ознаками репродуктивної здатності чистопородних тварин внутрішньопородного типу УВБ-1. Ефективним, за винятком багатоплідності, виявилось використання плідників породи дюрок вітчизняної селекції з матками генотипу (УВБ-1?Лд).

Оцінка репродуктивної здатності свиноматок з урахуванням їх індивідуальної живої маси у 2 місяці (табл.10) свідчить, що тварини класів М+ мали вищі показники, які обумовили зростання індексу материнських якостей.

Таблиця 10 - Репродуктивна здатність гібридних свиноматок у залежності від їх живої маси у 2-місячному віці

Клас | Група | n | Багато-плідність, голів | Молочність, кг | На час відлучення у 45 діб | І, балів | середня маса 1 голови, кг | маса гнізда, кг | збере-женість, % | М-V17 | 9,880,24 | 48,80,78 | 12,410,17 | 106,31,95 | 86,90 | 35,73 | VІ15 | 10,730,44 | 53,91,30**13,170,33 | 127,72,94***91,30 | 39,52 | VІІ17 | 10,120,32 | 51,91,03*13,340,23**119,41,74***88,95 | 37,39 | VІІІ15 | 10,200,33 | 51,81,33 | 12,820,18 | 116,01,89**88,89 | 37,21 | ІХ | 13 | 10,080,38 | 53,31,54*13,650,31**120,93,63**88,55 | 37,35 | М+V19 | 11,260,26 | 56,00,96 | 12,190,19 | 118,42,93 | 86,45 | 39,31 | VІ18 | 11,170,31 | 54,60,79 | 13,320,17***132,71,66***89,55 | 40,51 | VІІ13 | 11,080,46 | 55,51,37 | 12,980,34 | 124,71,56 | 87,50 | 39,51 | VІІІ14 | 11,210,28 | 53,91,22 | 12,730,27 | 123,81,32 | 87,26 | 39,65 | ІХ | 13 | 10,540,33 | 55,41,04 | 13,020,32*120,32,18 | 88,32 | 38,15 |

Відгодівельні та м’ясні якості свиней. За відгодівельними якостями кращими були тварини поєднання (УВБ-1?Лд)?Дв (табл.11), вони вирізнялись від чистопородних аналогів за середньодобовим приростом на +135,23 г, віком досягнення живої маси 100 кг на -25,59 діб, витратами кормів на 1 кг приросту на -0,64 корм.од. Аналогічні дані отримані з використанням як батьківської форми нового внутрішньопородного типу УВБ-3 (відповідно +133,46 г, _,00 доби, _,63 корм.од.). Це свідчить, що поряд з класичним варіантом схрещування порід доцільно використовувати поєднання за участю як батьківських форм породи дюрок вітчизняної селекції і типу УВБ-3.

Таблиця 11 - Відгодівельні якості гібридних свиней

Група | n | Вік досягнення живої маси 100 кг, діб | Середньодобовий приріст, г | Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. | V12 | 217,672,62 | 580,9613,04 | 4,620,08 | VІ12 | 196,081,56***694,2610,59***4,070,04***VІІ12 | 193,671,68***714,4212,93***3,990,05***VІІІ | 12 | 199,750,84***670,264,94***4,170,03***ІХ | 12 | 192,081,63***716,1910,92***3,980,04***Аналізом м’ясо-сальних якостей тварин встановлено, що гібридні свині всіх поєднань суттєво переважали чистопородних. Найбільший вихід м’яса отримано з використанням як заключної батьківської форми – породи дюрок вітчизняної селекції і типу УВБ-3 (відповідно 63,24 і 62,11

Комплексна оцінка варіантів породно-лінійної гібридизації за селекційним індексом. Серед двопородних поєднань високе значення індексу отримано для варіанту УВБ-1Дв (+34,82 бала). Ця перевага обумовлена високою інтенсивністю росту поросят, порівняно з чистопородними та іншими гібридними аналогами. Серед триваріантних поєднань високі значення селекційних індексів отримано з використанням як заключної батьківської форми плідників породи дюрок вітчизняної селекції та внутрішньопородного типу УВБ-3 (відповідно +47,94 та +49,39 бала).

Економічна ефективність проведених досліджень. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що найвищу вартість додаткової продукції у розрахунку на 50 свиноматок за умови 1,8 опороса за рік отримано від гібридних свиноматок на двопородній основі класу М- за багатоплідністю варіанту УВБ_?Дв (+4833,00 грн.) та на триваріантній основі - (УВБ-1?Дв)?УВБ-3 (+5856,29 грн.). Прибутковою була відгодівля гібридного молодняку поєднань (УВБ-1?Лд)?Дв та (УВБ-1?Дч)?УВБ-3. Впровадження кращих варіантів породно-лінійної гібридизації дасть змогу отримати на відгодівлі прибавку продукції від +19,50до +31,22

ВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідженнями обґрунтована можливість підвищення продуктивності свиней у товарних господарствах шляхом використання у програмах породно-лінійної гібридизації породи дюрок вітчизняної селекції та нового внутрішньопородного типу УВБ-3. Включення до варіанту породно-лінійної гібридизації на двопородній основі кнурів породи дюрок вітчизняної селекції забезпечило підвищення маси гнізда на час відлучення на 6,37 кг, живої маси однієї голови – на 1,05 кг.

2. Оцінка чистопородних маток-першоопоросок за багатоплідністю є необхідною умовою для використання тварин класу М- з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції, а маток класу М+ – з плідниками породи дюрок чеської селекції. Матки класу М- поєднання УВБ-1?Дв мали вищий ефект гіпотетичного гетерозису за ознаками репродуктивної здатності (+21,74- за багатоплідністю). Маток класу М- слід використовувати у породно-лінійній гібридизації з плідниками м’ясних порід.

3. Встановлено, що ефективність породно-лінійної гібридизації на двопородній основі зумовлена живою масою поросят у 2-місячному віці. Показано, що тварини класу М+ за цією ознакою мали вищу живу масу у 8 місяців на 7,99....7,17 кг, середньодобовий приріст - на 64,15....43,41 г, а вік досягнення живої маси менший на 14,72....10,82 доби порівняно з чистопородними аналогами. Кращими варіантами породно-лінійної гібридизації на двопородній основі за репродуктивною здатністю були поєднання УВБ_?Дв, а за відгодівельними якостями нащадків - УВБ_?Дч. Тварини названих поєднань суттєво та вірогідно переважали за показниками продуктивності чистопородних аналогів.

4. Встановлено високий вплив взаємодії класів розподілу на мінливість ознак, що вивчались. Найвищі відгодівельні якості мали тварини, що походили з класів М+ за багатоплідністю маток та індивідуальною живою масою у 2_місячному віці. Дисперсійним аналізом підтверджено суттєвий вплив генотипу, класів розподілу за живою масою та їх взаємодій (Р<0,05….0,001) на мінливість відгодівельних якостей свиней.

5. Специфічна комбінаційна здатність більше впливала на рівень показників репродуктивної здатності, а загальна - у значній мірі обумовлювала відгодівельні якості. Серед батьківських генотипів високими ефектами специфічної комбінаційної здатності вирізнялись: порода дюрок вітчизняної селекції на матках класу М- та порода дюрок чеської селекції – класу М+.

6. Гібридні тварини характеризувались вищими показниками активності АсАТ та АлАТ сироватки крові, що свідчить про посилення синтезу замінних амінокислот та білків м’язової тканини і зумовлює більший вихід м’яса в туші.

7. Використання свиней внутрішньопородного типу УВБ-3 поряд з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції як заключної батьківської форми у гібридизації на дво- і трипородній основі забезпечило підвищення середньодобового приросту на 133,46....89,30 г, зниження витрат кормів на 1 кг приросту на 0,63....0,45корм.од. і скоротило тривалість досягнення живої маси 100 кг на 24,00....17,92 доби.

8. Комплексною оцінкою досліджуваних породних поєднань на підставі селекційних індексів встановлено найвищий рівень показників продуктивності тварин у варіантах УВБ-1?Дв та (УВБ-1?Дв)?УВБ-3.

9. З метою підвищення ефективності гібридизації до регіональних програм відтворення стада свиней доцільно включати як батьківську форму породу дюрок вітчизняної селекції та новий внутрішньопородний тип УВБ-3, що забезпечить раціональне використання наявного генофонду. Для підвищення прояву ефекту гетерозису рекомендувати вести диференційований відбір маток-першоопоросок і включати до програм гібридизації маток класу М- за багатоплідністю.

10. Ремонтний молодняк для комплектування стада відбирати від маток класу М+ за багатоплідністю та за індивідуальною живою масою у 2_місячному віці. У виборі структури кросу враховувати ефект специфічної комбінаційної здатності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Відгодівельні якості гібридних свинок, отриманих при використанні плідників спеціалізованих порід вітчизняної і зарубіжної селекції // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава. – 2003. - №3-4. – С.39-41. (Експериментальна частина, обробка даних).

2. Коваленко В.П., Пелих В. Г., Юрченко А.П. Оптимізація регіональних програм гібридизації у свинарстві // Вісник аграрної науки. – 2003. - №10. – С.38-40. (Експериментальна частина, обробка даних).

3. Юрченко А.П. Репродуктивні якості свиноматок різного рівня продуктивності у породно-лінійній гібридизації // Вісник аграрної науки. – 2003. №11. – С.68-70.

4. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Вплив багатоплідності маток і живої маси у 2_місячному віці на відгодівельні якості чистопородних і гібридних свинок // Аграрна наука і освіта. – Науковий журнал. – Київ. – 2004. – Том 5. - № . – С.53-56. (Експериментальна частина, обробка даних).

5. Юрченко А.П. Динаміка живої маси чистопородного та гібридного молодняку свиней // Вісник аграрної науки. – 2004. - №1. – С.67-70.

Матеріали і тези з’їздів та конференцій

6. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Зв’язок рівня продуктивності свиноматок з проявом гетерозисного ефекту за відтворними ознаками // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003. – Вип.7. – С.158-163.

7.