Кримський державний агротехнологічний університет

Якушева Інна Євгенівна

УДК 338.439.4/.65.003.13:637.1/.5

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТІВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА,

ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ
М’ЯСО-МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сімферополь – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений працівник освіти України

Зінов’єв Фелікс Володимирович,

Кримський державний агротехнологічний університет,

професор кафедри організації, маркетингу та ЗЕД.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Колузанов Костянтин Васильович,

Одеський державний аграрний університет,

професор кафедри організації виробництва та агробізнесу;

кандидат економічних наук, доцент

Камілова Сюзанна Різаївна,

Інститут аграрної економіки УААН, завідувач

відділу інфраструктурі ринку.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра економіки, Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “10” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.52.805.01 при Кримському державному агротехнологічному університеті за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп.1, ауд. 501.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного агротехнологічного університету за адресою: м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп.1.

Автореферат розісланий “28” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дементьєва С.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. М’ясо-молочний продуктовий підкомплекс має провідне значення в забезпеченні населення найважливішими продуктами харчування. Трансформація економіки в систему ринкового господарювання супроводжувалась суттєвими кризовими явищами, які найбільш гостро виявилися у сфері виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції. Низька зацікавленість аграріїв у виробництві продукції тваринництва значно звузила сировинну базу переробних підприємств. Обсяги і якість м’яса та молока, що надходять на переробку, не дозволяють ефективно використовувати виробничий потенціал переробних підприємств. Зниження купівельної спроможності населення та недостатньо розвинена ринкова інфраструктура обумовили труднощі з реалізацією продукції.

Негативні процеси, що мають місце у м’ясо-молочному підкомплексі, вимагають підвищення економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації продукції, створення адаптованих до нових ринкових умов організаційно-економічних механізмів взаємовідносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробними підприємствами.

Основні аспекти ефективності виробництва м’ясо-молочної продукції та функціонування м’ясо-молочного продуктового підкомплексу розглядались Березовським П.С., Бойко В.И., Ільчуком М.М., Каміловою С.Р., Колузановим К.В., Котковим В.П., Коржинським М.П., Меньшиковою М.А., Мостеньскою Т.Л., Топихою І.Н., Щепієнко П.В., Шпичаком О.М. та іншими вітчизняними та зарубіжними вченими економістами. Однак, значна частина питань, пов’язаних з дослідженням ефективності функціонування м’ясо-молочного підкомплексу та розробкою стратегії її підвищення залишається не розкритою. Недостатньо досліджена сутність, механізми і особливості адаптації суб’єктів м’ясо-молочного подкомплексу до ринкових умов. У цьому зв’язку необхідні нові підходи щодо оптимізації взаємовідносин суб’єктів галузі, обґрунтування перспектив розвитку підкомплексу в умовах функціонування різних форм господарювання з урахуванням можливостей регіону, зниження можливих ризиків у процесі реалізації. Все це обумовило вибір і актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Кримського державного агротехнологічного університету “Наукове забезпечення областей АПК Криму в нових умовах господарювання (номер державної реєстрації 0102U00127) і Таврійської державної агротехнічної академії “Трансформація організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” (Державний номер 0102U000690). Тема дисертації затверджена Вченою Радою Кримського державного агротехнологічного університету (протокол №2 від 29.12.2001 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка пропозиції щодо стабілізації та ефективного розвитку виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції у південному регіоні України. Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:–

обґрунтувати принципи та механізми адаптації м’ясо-молочного підкомплексу до умов ринку;–

розробити методичні підходи до дослідження функціонування регіонального м’ясо-молочного підкомплексу; –

уточнити систему показників економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції;–

виявити основні тенденції та визначити ефективність функціонування м’ясо-молочного підкомплексу в південному регіоні;–

оцінити кон’юнктуру регіонального м’ясо-молочного ринку;–

зробити прогноз виробництва і споживання м’ясо-молочної продукції у південному регіоні на перспективу, оцінити рівень продовольчої безпеки регіону;–

обґрунтувати пропозиції по зниженню можливих ризиків у виробничо-збутовій діяльності підприємств м’ясо-молочного підкомплексу;–

розробити та обґрунтувати механізми підвищення економічної ефективності діяльності підприємств м’ясо-молочного підкомплексу.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес функціонування підприємств м’ясо-молочного підкомплексу. Предметом дослідження є механізми ефективності виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції.

Методи дослідження. В процесі дослідження використана сукупність загальних та спеціальних методів: монографічний (для оцінки ефективності виробництва м’ясо-молочної продукції на окремих підприємствах); експертних оцінок (для встановлення прогнозних рівнів собівартості та реалізаційної ціни м’ясо-молочної продукції); маркетингові методи (для оцінки еластичності попиту на м’ясо-молочну продукцію); разрахунково-конструктивний (для визначення оптимального рівня виробництва м’ясо-молочної продукції та забезпечення потреб регіону на перспективу); методи прогнозування (для прогнозування очікуваних параметрів виробництва м’ясо-молочної продукції); методи оцінки ризику (для кількісної оцінки ступеня ризику виробництва і збуту м’ясо-молочної продукції).

Для аналізу використовувалися матеріалі Держкомстату України, а також Запорізького обласного комітету статистики України, річні звіти окремих переробних підприємств м’ясо-молочної промисловості, аналітичні розробки автора. Дослідження охоплюють період з 1990 по 2002 рік.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:–

вперше сформульовано сутність та складові механізму адаптації мясо-молочного виробництва до умов економіки перехідного періоду; визначена сутність поняття адаптаційної стратегії суб’єктів ринку;–

одержала подальший розвиток система критеріїв і показників оцінки економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції;–

уточнена система методів дослідження стану м’ясо-молочного підкомплексу на регіональному рівні та прогнозування його розвитку на перспективу;–

запропонована методика оцінки рівня економічного ризику м’ясо-молочного виробництва та продовольчої безпеки регіону на перспективу;–

уточнені та обґрунтовані економічні механізми взаємовідносин між сферами виробництва та переробки м’ясо-молочної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені механізми адаптації суб’єктів м’ясо-молочного підкомплексу до сучасних умов, обґрунтовані основні прогнозні напрями та параметри виробництва м’ясо-молочної продукції в аграрному секторі південного регіону, наведений прогноз забезпечення населення регіону м’ясом і молоком, а також розроблені пропозиції по стабілізації та ефективного розвитку регіонального м’ясо-молочного підкомплексу.

Обґрунтовані заходи щодо зниження можливих ризиків виробничої та збутової діяльності товаровиробників. Прогноз потреби регіону в м’ясо-молочної продукції на найближчу перспективу прийняті до практичної реалізації в Запорізькій облдержадміністрації (Довідка №05-02/1840 від 16.12 2003р.). Для ПП “Молокозавод ОЛКОМ” розроблено бізнес-план виробництва з розрахунком економічного ефекту та окупності кредитних ресурсів, а також апробовані методичні рекомендації планування цін на молочні вироби (Довідка 26 від 19.09.2003 р.) Запропонований механізм скорочення витрат та обґрунтування асортиментної та збутової політики прийнято до впровадження у ВАТ “Мелітопольський м’ясокомбінат” (Довідка №1207 від 17.10.2003 р.). Методичні і аналітичні розробки автора знайшли практичне застосування в учбовому процесі ТДАТА в курсах “Економіка аграрного підприємства”, “Домашня економіка”, “Економіка і організація переробки сільськогосподарської продукції” (Довідка №03-1139 від 10.09.2003р.)

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі, пропозиції та рекомендації є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях в Національному аграрному університеті “Механізм господарювання та економічного росту в АПК: стан, проблеми, перспективи (Київ, жовтень 2001р.); в Інституті аграрної економіки “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (Київ, листопад 2001р.); в Кримському державному агротехнологічному університеті “Формування механізмів господарювання в аграрної сфері” (Сімферополь, травень 2001р.) та “Формування ринкового середовища господарювання” (Сімферополь, травень 2002р.); в Харківському національному аграрному університеті ім.. В.В. Докучаєва “Механізм господарювання та економічна динаміка в АПК” (Харків, жовтень 2001-2002рр.); в Луганському національному аграрному університеті “Механізм господарювання та проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (Луганськ, березень 2002р.); в Таврійській державній агротехнічній академії “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (Мелітополь, червень 2002 р.); в Харківському державному технічному університеті сільського господарства “Ринкова трансформація економіки АПК” (Харків, грудень 2002 р.); в Таврійському національному університеті ім. Вернадського “Формування регіонального механізму управління народногосподарським комплексом України” (Сімферополь, грудень 2003р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, в тому числі 12 – у спеціалізованих наукових виданнях. Загальний обсяг –3,14 друк. аркуша.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 163 сторінках тексту. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (136 найменувань). Робота містить 41 таблицю, 7 рисунків, 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основі функціонування м’ясо-молочного підкомплексу в умовах переходу до ринку” розглянуто організаційно-економічні основи адаптації суб’єктів м’ясо-молочного підкомплексу до умов продовольчого ринку, сформована система методів та показників оцінки ефективності м’ясо-молочної продукції.

Складність економічної системи м’ясо-молочного підкомплексу обумовлена функціонуванням сукупності технологічно різних галузей і підприємств та необхідністю їх збалансованої взаємодії у процесі виробництва, переробки та реалізації продукції. Сучасний кризовий стан м’ясо-молочного підкомплексу є наслідком слабкої організаційно-економічної адаптації до ринкових умов.

Адаптація товаровиробників до зовнішнього середовища являє собою мобілізацію усіх можливостей для адекватного реагування (зміни кількісних та якісних параметрів діяльності) на зміну зовнішнього середовища. Метою адаптації є забезпечення росту, зміцнення ринкових позицій суб’єктів підкомплексу, підвищення конкурентоспроможності та ефективності м’ясо-молочного виробництва на основі гнучкого пристосування та підпорядкування господарських процесів в умовах динамічного бізнес-середовища. Адаптаційне поле господарських суб’єктів формується під впливом об’єктивних економічних законів, організаційно-економічного механізму, ринкової структури, методів державного регулювання. Система адаптації включає сукупність відповідних принципів, механізмів і функцій (рис. 1).

Рис. 1. Система адаптації м’ясо-молочного під комплексу до ринкових умов

Адаптаційний потенціал м’ясо-молочного підкомплексу обумовлено пріоритетним напрямком продовольчого забезпечення населення, а також специфікою агропромислового виробництва: низькою еластичністю попиту на м’ясо-молочну продукцію, можливістю швидких змін у товарній структурі, відповідно змін попиту. Однак рівень адаптованості окремих суб’єктів залежить від форм власності та організації виробництва, напрямків діяльності, ступеня інтегрованості та рівня державної підтримки. Важливим аспектом є маркетингова орієнтація виробництва, що дозволяє формувати товарно-асортиментну, збутову та цінову політику товаровиробника.

Досягнення високих показників діяльності забезпечується грамотною адаптаційною політикою на макро- і мікрорівнях, яка являє собою концепцію розвитку і включає розробку, впровадження та реалізацію економічних, правових, організаційних, соціальних, кадрових та інших заходів по підвищенню стійкості виробництва.

Довготермінове та успішне позиціонування суб’єктів м’ясо-молочного підкомплексу на ринку забезпечується ефективною адаптаційною стратегією, яка базується на перспективному баченні цілей підприємства, всебічної оцінки внутрішніх та зовнішніх можливостей їх досягнення, постійному пошуку та створенню конкурентних переваг.

Ступень адаптації, з урахуванням особливостей агропромислових взаємовідносин, обумовлена станом та рівнем розвитку кооперації та інтеграції, планування та прогнозування господарської діяльності, системи адаптивного управління підприємством, комплексу економічних важелів та стимулів.

Методика дослідження стану, ефективності та перспектив м’ясо-молочного виробництва регіону повинна включати систему загальнонаукових та специфічних методів, комплексне використання яких дозволяє найбільш повно і якісно охарактеризувати об’єкт, підвищити достовірність та обґрунтованість отриманих результатів. В умовах економічної нестабільності велике значення набувають ринкові методи дослідження, яки дозволяють оцінити конкретну ситуацію, визначити вплив зовнішніх чинників на результати виробничої і збутової діяльності суб’єктів та їх ринкову позицію, сегментувати ринок за рівнем ефективності виробництва продукції, оцінити ступень ризику. Етапи дослідження складаються з оцінки кон’юнктури ринку м’ясо-молочної продукції, визначення потенціалу сировинної бази м’ясо-молочного виробництва та потенціалу переробної сфери.

Оцінка ефективності виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції передбачає визначення її критеріїв і системи показників, з урахуванням специфіки аграрного і переробного виробництва, розвитку форм власності, ринкової ситуації. На сучасному етапі головним критерієм є норма чистого доходу (прибутку), як результат використання усіх ресурсів підприємства. Головним критерієм соціально-економічної ефективності функціонування регіонального м’ясо-молочного підкомплексу є насиченість ринку високоякісними м’ясо-молочними виробами у необхідній кількості, широкому асортименті та за доступними цінами.

У другому розділі “Сучасний стан і економічна ефективність виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції” проаналізовано особливості та кон’юнктуру м’ясо-молочного регіонального ринку, визначено стан сировинної бази м’ясо-молочного підкомплексу південного регіону, тенденції обсягів переробки, оцінена економічна ефективність виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції.

Сучасні параметри розвитку м’ясо-молочного підкомплексу визначаються не тільки особливостями виробництва, але і об’єктивними законами ринку. Функціонування регіонального ринку м’ясо-молочної продукції визначається співвідношенням основних складових економічного механізму: попиту, пропозиції і цін. Деформація та нестабільність цих параметрів в умовах незбалансованості попиту та пропозиції, слабкого розвитку інфраструктури, відсутністю належного регулювання з боку держави, значних тіньових відносин обумовлює низьку ефективність функціонування ринку.

Важливою особливістю ринку м’яса та молока є наявність локальних зон їх виробництва і переробки, що обумовлює неоднакову забезпеченість населення регіонів м’ясо-молочною продукцією та необхідність в міжрегіональному обміні. Крім того, специфіка продовольчого ринку півдня України обумовлена курортним значенням регіону, тому у літний період виникає необхідність в забезпеченні м’ясо-молочними продуктами великої кількості відпочиваючих. На цих тенденціях будують свою асортиментну і цінову політику виробники та продавці продукції.

Кон’юнктура регіонального м’ясо-молочного ринку характеризується стабільним перевищенням пропозиції над попитом. Однак, у 1990 р. пропозиція м’яса та м’ясопродуктів у південному регіоні перевищувала попит на 42 %, а у 2002 р. лише на 3,3 % (по молоку та молочній продукції ці показники відповідно дорівнюють 39% і 29%). У 1990 р. пропозиція м’ясо-молочної продукції на душу населення у південних областях перевищувала середній рівень по Україні, а у 2002 р. цей показник був значно нижчий.

Низька купівельна спроможність більшої частини населення, натуралізація доходів значно обмежують попит на м’ясо-молочну продукції, зменшують ємність ринку (фактична ємність регіонального ринку м’яса в 2,7 рази менше потенційної, молока – в 1,9 раз (табл. 1)). При сучасному рівні платоспроможності фактичне споживання м’ясо-молочної продукції може бути забезпечено власним виробництвом регіону, однак не вся вироблена продукція надходить до ринкового обігу.

Таблиця 1

Ємність ринку м’ясо-молочної продукції у південному регіоні України, 2002 р.

Регіон | Ємність регіонального ринку (потенційний попит) тис.т | Фонд споживання (фактичний попит),

тис. т | Фактичне виробництво, тис.т | Рівень споживання до потенційного попиту, % | Рівень задоволення потенційного попиту власним виробництвом , %

М’ясо і м’ясопродукти

Південний регіон

у т.ч. | 753,3 | 277,1 |

289,6 |

36,8 | 38,4

АР Крим | 174,4 | 70,4 | 81,6 | 40,4 | 46,8

Запорізька обл. | 164,7 | 66,0 | 59,7 | 40,1 | 36,2

Міколаївська обл. | 106,8 | 34,2 | 27,8 | 32,0 | 26,1

Одеська обл. | 206,7 | 66,8 | 74,1 | 32,3 | 35,8

Херсонська обл. | 100,7 | 39,7 | 46,4 | 39,4 | 46,3

Молоко и молокопродукти

Південний регіон

у т.ч. | 3448,9 | 1825,0 | 2304,0 | 52,9 | 66,8

АР Крим | 798,4 | 381,0 | 433,2 | 47,7 | 54,3

Запорізька обл. | 753,9 | 353,1 | 382,9 | 46,8 | 50,8

Міколаївська обл. | 489,1 | 293,3 | 431,7 | 60,0 | 88,3

Одеська обл. | 946,6 | 522,9 | 675,7 | 56,2 | 55,2

Херсонська обл. | 460,9 | 274,7 | 379,7 | 59,6 | 82,4

Споживчий попит на м’ясо-молочну продукцію має сезонний характер. Циклічність підвищення попиту на м’ясо спостерігається у весняно –літній період, коли знижуються ціни. Пік продаж молокопродукції зафіксовано у зимні місяці. Коливання роздрібних цін на м’ясо-молочну продукцію на протязі року менш інтенсивні, ніж зміна закупівельних цін на сировину.

Провідне місце у м’ясо-молочному підкомплексі займає тваринництво. В сучасних умовах тваринництво південного регіону знаходиться в стані глибокої кризи: виробництво м’ясо-молочної продукції ведеться екстенсивно, залишається високо витратним, його обсяги знизились до критичної межі, продовжується процес технічної деградації. Валове виробництво м’яса всіх видів в регіоні за останні дванадцять років зменшилося на 74,8 %, молока – на 38,9 %. Питома вага південних областей в загальному обсязі виробництва м’яса в країні дорівнює 17,6%, молока 16,3% (за період 1986-1990 рр. ці показники становили 22,1% та 18,1%), що свідчить про більш значні темпи зниження виробництва. Темпи зниження виробництва м’яса на душу населення дорівнює 69 %, молока – 45 %. Відповідно скоротилася реалізація м’ясо-молочної продукції та різко знизився рівень її споживання.

Важливим показником ефективності галузі тваринництва є виробництво м’яса та молока на одиницю земельної площі. В південному регіоні у 2002 р. в порівнянні з рівнем 1990р. виробництво м’яса зменшилося у середньому в 3 рази, молока – в 1,8 разів (у т.ч. в господарствах суспільного сектору відповідно в 7 і 5,9 разів). Скорочення обсягів продукції обумовило збільшення трудомісткості виробництва 1 ц молока на 26%, м’яса ВРХ – на 74 %, м’яса свиней – на 66 %.

На спад валового виробництва м’ясо-молочної продукції вплинуло як скорочення поголів’я тварин (поголів’я великої рогатої худоби в 2002 р. у порівнянні з 1990 р. скоротилося в регіоні в 3,2 рази, в тому числі корів в 2,1 рази, кількість свиней зменшилася в 2,8 рази), так і зниження їх продуктивності, що є наслідком погіршення умов утримання тварин, їх годування, хвороб, недоліками в організації виробництва та селекційно-племінній справі. Зменшення поголів’я супроводжується скороченням його щільності, що обумовлює підвищення витрат на виробництво м’ясо-молочній продукції (наприклад, по областям півдня України в господарствах суспільного сектору залишається по 3-4 корови на 100 га сільськогосподарських угідь).

Собівартість виробництва м’ясо-молочної продукції в господарствах південного регіону є вищою, ніж в середньому по Україні, тому рівень збитковості також найвищий. У 2002 р. рівень збитковості виробництва м’яса великої рогатої худоби в регіоні склав – -45,1%, свинини – -22,9%, молока – -20,3%. Серед областей південного регіону в 2002 р. найвища собівартість яловичини (564,7 грн/ц), свинини (820,9 грн/ц) та молока (71,1 грн/ц) спостерігається у АР Крим, де відповідно і найгірші результаті. До 1994 р. виробництво м’ясо-молочної продукції в регіоні було рентабельним.

За останні роки значних змін зазнала структура витрат на виробництво продукції тваринництва. Скорочення частки амортизаційних витрат свідчить про значну зношеність основних фондів в галузі. Питома вага витрат на оплату праці зменшилася майже в 2 рази у порівнянні з 1990 р. Збільшення частки матеріальних витрат обумовлено не збільшенням їх використання, а зростанням цін. Зниження рівня номінальної оплати праці в тваринництві суттєво порушило мотиваційний механізм, що поряд з іншими негативними чинниками обумовило хронічну неефективність м’ясо-молочного виробництва.

Економічна криза неоднаково вплинула на господарства суспільного та приватного сектора. Особисті господарства населення виявилися більш адаптованими до ринкових умов: у 2002 р. вони виробили 76,6% м’яса усіх видів та 79 % молока. Однак порівняння економічної ефективності виробництва яловичини, свинини та молока в господарствах населення і сільськогосподарських підприємствах інших форм власності свідчать про те, що їх виробництво залишається збитковим, хоч рівень збитковості тваринницької продукції у приватному секторі є нижчим.

Дослідженням балансу м’ясо-молочної продукції в особистих господарствах південного регіону у 2002 р. встановлено, що 72 % виробленого м’яса та 50 % молока було використано на власне споживання. Найбільш питому вагу в структурі реалізації м’ясопродукції приватним сектором займає продаж на ринку –17,4 %, частка іншої реалізації становить –7,8 %, переробним підприємствам реалізовано лише 2,5 % виробленого м’яса. По молочній продукції канали реалізації такі: 18,3 % виробленого молока продано заготівельним організаціям та переробним підприємствам, 16,5% реалізовано на ринку, 5,8 % – інша реалізація. За останні роки товарність виробництва у приватному секторі збільшилася.

Господарства суспільного сектору південного регіону у 2002 р. реалізували заготівельним і переробним підприємствам 13,7% виробленого м’яса та 41,8% молока (у 1990 р. ці показники дорівнювали 64% та 73%). Вибір каналу реалізації перш за все обумовлено ціновими факторами, а також можливостями зберігання, транспортними умовами, характером використання продукції.

Ефективність діяльності переробних підприємств знаходиться під впливом виробників м’ясо-молочної сировини з одного боку та купівельної спроможності споживачів з іншого. Реально оцінити потенціал підприємств м’ясо-молочної переробки дуже важко, тому що більшість виробників не використовують і половини свого обладнання в результаті скорочення обсягів поставки м’яса та молока в переробку.

Південний регіон має розвинену переробну промисловість м’ясо-молочного напряму, виробничі потужності якої здатні повністю задовольнити потреби населення в продукції. На ринку молочної продукції південного регіону провідні позиції займає ЗАТ “Лакталіс Україна” (28%) та ВАТ “Галактон” (23%). Серед м’ясопереробних підприємств лідером є ВАТ “Мелітопольський м’ясокомбінат” (17 % ринку).

У порівнянні з 1990 р. в південному регіоні України виробництво м’яса і субпродуктів знизилося в 16,5 разів, ковбасних виробів – в 17 разів. Спад виробництва в молочному підкомплексі регіону є дещо нижчим: обсяги продукції з незбираного молока знизилися в 7 разів, масла – в 4 разі, жирних сирів –в 1,7 раза. Значно змінилася структура виробленої м’ясо-молочної продукції. За останні роки в переробній промисловості регіону намітилися деякі позитивні зміни: поступово оновлюється обладнання, розширюється асортимент м’ясо-молочних виробів. Найбільший рівень рентабельності і завантаженості виробничих потужностей мають підприємства з високим ступенем диверсифікації виробництва (наприклад, на Мелітопольському м’ясокомбінаті з 2000 р. діє рибний цех, цех по виробництву сухих кормів та хлібобулочних виробів, що забезпечує 1,2 млн. грн. додатковій виручки).

Величина витрат на переробку, обсяги випуску, якість, асортимент продукції та її економічна ефективність залежать від багатьох організаційно-економічних чинників: кількості постачальників сировини, її якості, відстані транспортування, технічних умов виробництва.

В умовах скорочення обсягів виробництва м’яса та молока в аграрному секторі південних областей переробні підприємства для забезпечення виробничих потужностей вимушені завозити сировину з інших регіонів, що підвищує собівартість м’ясо-молочних виробів та їх ціну. Крім того, проблему нестачі м’ясо-молочної сировини переробні підприємства вирішують шляхом впровадження нових технологій виробництва, широким використанням замінників, інгредієнтів, поліпшувачів смакових якостей продукції.

Розширення ринків збуту і підвищення ефективності реалізації переробними підприємствами забезпечується збільшенням строку реалізації виробленій м’ясо-молочній продукції, за рахунок використання сучасних упаковок.

У третьому розділі “Обґрунтування перспектив розвитку м’ясо-молочного підкомплексу та підвищення його економічної ефективності” розроблено прогноз обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції в агарній сфері, розраховані очікувані рівні собівартості та реалізаційних цін, проведена кількісна оцінка виробничо-збутового ризику та обґрунтовано напрями його зниження, обґрунтовано пропозиції щодо перспектив розвитку м’ясо-молочного виробництва південного регіону України.

Методика прогнозування обсягів виробництва м’яса і молока в аграрній сфері регіону полягає в побудові математичної моделі тренду за період з 1986 по 2002 рр. та визначення на цій основі можливих значень на 2003-2005 рр. Короткостроковість прогнозу обумовлена значними коливаннями показників по роках, що суттєво ускладнює достовірне прогнозування на більш тривалу перспективу.

У процесі прогнозування було апробовано декілька варіантів рівнянь регресії і вибрано ті, що найбільш точно описують динаміку змін (у нашому дослідженні залежність нелінійна – рівняння параболи четвертого порядку). Значення коефіцієнту варіації дорівнює від 0,86 до 0,99.

Математичні розрахунки свідчать, що обсяги виробництва м’яса в південному регіоні до 2005 р. можуть знизитися до 53 % при збереженні інтенсивності темпів спаду. Коливання обсягів виробництва молока в регіоні більш плавні, тому тенденція з 2000 р. має позитивний характер та є вірогідність зростання.

Ситуація з кормозабезпеченням тваринництва, яка склалася у 2003 р. в результаті несприятливих кліматичних умов, примусила товаровиробників масово забивати худобу, тому виробництво м’яса у південному регіоні збільшилося, а виробництво молока, навпаки, зменшилося. Згідно прогнозних розрахунків тенденція скорочення чисельності поголів’я збережеться не тільки в господарствах суспільного сектору, але і в особистих господарствах. Тому в найближчій перспективі можна очікувати скорочення виробництва м’ясо-молочній продукції в аграрній сфері південного регіону, що впливатиме на загострення конкуренції переробних підприємств на ринку сировини.

Коливання регіональних обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції загострюють проблему продовольчої безпеки, яка оцінюється шляхом співставлення очікуваних обсягів виробництва та раціонально-обгрунтованих норм споживання. При цьому необхідно враховувати прогнозні зміни у чисельності населення. Математичний прогноз чисельності населення у південному регіоні свідчить про її неухильний спад на найближчу перспективу в результаті зниження народжуваності та міграційних процесів. Для забезпечення продовольчої безпеки південних областей України обсяг виробництва м’яса повинен складати не менше 438 тис. т, молока – 2928 тис. т.

На основі даних балансу розподілу м’ясо-молочної продукції в регіоні за останні роки та прогнозних обсягів виробництва розроблено прогноз попиту та пропозиції на 2005 р. з урахуванням сучасного стану виробництва і споживання (табл. 2). Як видно на найближчу перспективу аграрний сектор південних областей не в змозі забезпечувати ринковий попит за рахунок власного виробництва, тому є необхідність імпортування м’яса та молока з інших регіонів країни як у вигляді сировини, так і готової продукції.

У ринкових умовах ефективність виробництва визначається в процесі реалізації продукції, тому необхідно прогнозувати можливі значення собівартості і ціни на м’ясо-молочну продукцію. Прогнозування таких показників повинно включати математичні розрахунки та експертні оцінки для комплексного урахування як тенденцій, так і особливостей ринкової ситуації. Математичній прогноз собівартості молока, м’яса великої рогатої худоби і свиней у сільськогосподарських підприємствах південного регіону свідчить, що найвищий рівень собівартості очікується в Криму, тому і рівень збитковості продукції буде найвищим (до 42%). Мінімальний рівень збитковості виробництва молока прогнозується у Запорізькій області, виробництва яловичини та свинині – у Херсонський області. Експертні очікування дозволяють прогнозувати можливу рентабельність молочної продукції в аграрній сфері регіону, завдяки сприятливій ціновій ситуації на ринку.

Таблиця 2

Прогноз попиту та пропозиції м’ясо-молочної продукції у
південному регіоні на 2005р.

Розподіл | М’ясо усіх видів, тис. т | Молоко, тис. Т

Пропозиція | 318,4 | 2233,6

Початкові запаси | 2,8 | 10,2

Виробництво | 315,6 | 2223,4

Попит | 440,3 | 3613,0

Продовольче споживання, враховуючи переробку | 438,0 | 2928,1

На відгодівлю худоби | - | 679,6

Втрати | 2,3 | 5,3

Необхідно ввозити з інших регіонів | 121,9 | 1379,4

Високий рівень коливань в системі “ціна-собівартість” обумовлює виробничо-збутовий ризик м’ясо-молочній продукції, про рівень якого свідчать розрахунки середньоквадратичного відхилення та коефіцієнту варіації (табл. 3). У прогнозованому періоді ступінь цінового ризику зросте, тому що коефіцієнт варіації цін на м’ясо-молочну продукцію в регіоні значно перевищує 25 %. Середній рівень ризику збільшення собівартості виробництва молока та свинини очікується в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Мінімізація рівня ризику полягає у мобілізації можливих резервів зниження собівартості, оптимізації каналів збуту з боку товаровиробників та впровадженні ефективного цінового регулювання на продовольчому ринку з боку держави. Реалізаційні ризики виникають при погіршенні співвідношення попиту та пропозиції на ринку, підвищенні тарифів на транспортування та ін. Тому, з урахуванням вимог сучасної економіки, необхідно удосконалити систему інформаційного забезпечення виробників про кон’юнктуру продовольчих ринків.

Підвищення ефективності функціонування м’ясо-молочного підкомплексу передбачає здійснення системі організаційно-економічних і технологічних заходів як на рівні держави, так і окремих товаровиробників. Продовольча політика в сфері м’ясо-молочного підкомплексу пов’язана зі стимулюванням процесів спеціалізації в тваринництві, створенням умов для поглиблення і розширення агропромислової інтеграції аграрного та переробного сектору, підтримкою оптимального рівня конкуренції на ринку, орієнтацією товаровиробників на виробництво високоякісній, екологічно чистій продукції, вдосконаленням цінового, податкового та фінансово-кредитного механізму, збільшенням державних інвестицій в галузь тваринництва, регулюванням попиту на м’ясо-молочну продукцію шляхом підвищення платоспроможності населення.

Таблица 3

Рівень ризику собівартості та ціни м’ясо-молочної продукції

Регион | Молоко | М’ясо ВРХ | М’ясо свиней

За 1996-2002 рр. | З урахуванням прогнозу | За 1996-2002 рр. | З урахуванням прогнозу | За 1996-2002 рр. | З урахуванням прогнозу

Коефіцієнт варіації собівартості, %

Україна | 14,9 | 23,6 | 31,6 | 30,1 | 24,7 | 22,0

АР Крим | 22,5 | 34,7 | 38,4 | 37,9 | 36,8 | 38,0

Запорізька обл. | 15,7 | 18,9 | 31,1 | 32,9 | 25,8 | 27,0

Міколаївська обл. | 14,3 | 20,4 | 32,1 | 28,2 | 25,4 | 23,0

Одеська обл. | 14,9 | 23,5 | 28,3 | 28,6 | 22,0 | 20,0

Херсонська обл. | 16,2 | 19,4 | 31,0 | 28,2 | 28,3 | 24,0

Коефіцієнт варіації ціни, %

Україна | 37,3 | 39,6 | 50,4 | 50,6 | 52,8 | 72,0

АР Крим | 30,4 | 33,5 | 41,6 | 43,1 | 43,9 | 50,8

Запорізька обл. | 35,9 | 38,5 | 47,0 | 47,9 | 46,7 | 77,7

Міколаївська обл. | 37,4 | 39,8 | 51,2 | 50,9 | 48,6 | 77,3

Одеська обл. | 35,3 | 37,4 | 50,2 | 50,1 | 50,2 | 79,9

Херсонська обл. | 37,1 | 39,8 | 47,1 | 48,2 | 52,2 | 75,5

Для стабілізації та підвищення ефективності м’ясо-молочного підкомплексу нами обґрунтовано стратегію ефективного розвитку на основі оптимізації механізму взаємовідносин сфер виробництва м’ясо-молочної сировини, переробки та реалізації, апробовано методику визначення закупівельних, оптових та роздрібних цін для еквівалентного обміну (з урахуванням нормативної собівартості та рівновеликого прибутку на авансований у виробництво капітал). Ефективність виробництва яловичини може бути досягнута при закупівельній ціні на рівні 655 грн/ц живої ваги, свинини – 702 грн/ц, молока – 95 грн/ц. Необхідно створювати систему мотивації аграрних виробників у виробництві м’ясо-молочної продукції високої якості шляхом адекватних підходів до ціноутворення на сировину.

Для переробного підприємства молочної промисловості розроблено бізнес-план виробництва продукції, що передбачає оновлення технологічного рівня виробництва. Окупність кредитних коштів – 12 місяців, сума економічного ефекту –535,5 тис. грн. Важливе значення має розробка та впровадження ефективної збутової стратегії переробних підприємств на основі детальної сегментації м’ясо-молочного ринку, створення торговельної марки, удосконалення методів просування продукції на ринок.

Переробні підприємства повинні взяти на себе функції інтегратора агропромислового виробництва та задавати параметри розвитку сільськогосподарському сектору за обсягами виробництва м’ясо-молочної продукції з урахуванням реальних переробних потужностей та потреб зовнішнього та внутрішнього ринків. Інтегрована система виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції дозволить здійснювати розподілу кінцевих результатів на основі взаємного економічного інтересу учасників з урахуванням витрат на кожній стадії технологічного процесу, що сприятиме підвищенню ефективності.

ВИСНОВКИ

1. Процес адаптації суб’єктів м’ясо-молочного підкомплексу до умов продовольчого ринку повинен здійснюватися на основі принципів економічної свободи, мобільності, адекватного реагування, доцільності, комерційної вигоди, експортної орієнтації, соціального партнерства, дотримання законності. Механізми адаптації поділяються на зовнішні (державний вплив на суб’єкти господарювання, антимонопольне регулювання, цінова, кредитна та інвестиційна політика, законодавче забезпечення) та внутрішні (мотивації, диверсифікації, інновації, інформаційне забезпечення, мінімізація ризиків). Головним критерієм адаптації є конкурентоспроможність м’ясо-молочної продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках.

2. Методика дослідження економіки м’ясо-молочного підкомплексу включає такі етапи: вивчення кон’юнктури м’ясо-молочного ринку, оцінку факторів, що впливають на функціонування м’ясо-молочного підкомплексу, дослідження потенціалу та закономірностей розвитку підкомплексу, визначення економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції, прогнозування, визначення стратегії та оцінка ризиків функціонування підприємств м’ясо-молочного регіонального підкомплексу. Поєднання комплексу традиційних та ринкових методів дослідження дозволяє найбільш повно і достовірно оцінити процеси виробництва, переробки та реалізації м’ясо-молочної продукції.

3. Різноманітність форм власності і господарювання, типів підприємств обумовлює необхідність використання у процесі дослідження адекватної системі критеріїв та економічних показників. Вивчення потенціалу сировинної бази починається з оцінки спеціалізації регіону по виробництву м’ясо-молочної продукції, визначення рівня економічної ефективності виробництва та реалізації м’ясо-молочної продукції в цілому по регіону, по окремих областях та категоріях господарств. Функціонування переробної сфери характеризується ступенем використання виробничих потужностей, рівнем витрат на переробку м’ясо-молочної сировини, рівнем рентабельності виробництва в цілому та по окремих видах продукції. Ефективність функціонування м’ясо-молочного ринку визначаться рівнем його насиченості продукцією (з позиції забезпечення продовольчої безпеки), ступенем задоволення потенціального попиту, співвідношенням цін та доходів населення, динамікою експорту-імпорту.

4. М’ясний потенціал південного регіону у 2002 р. у порівнянні з 1990 р. знизився з 425 тис. т до 289,6 тис. т. Виробництво молока за той же період знизилось на 32,7 %. Спад обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції супроводжувався збільшенням матеріальних, трудових та грошових витрат, що відповідно погіршувало показники економічної ефективності. У 2002 р. виробництво 1 ц молока в сільськогосподарських підприємствах південних областей коштувало від 60,63 до 71,11 грн/ц, а середня ціна реалізації дорівнювала 52,4 грн/ц. Собівартість яловичини дорівнювала 469,4 – 564,7 грн/ц, ціна – 283,2 грн/ц. Збитковість виробництва свинини коливалась по областях від – -11,5 до -32,4%. Стан галузі тваринництва у південному регіоні є значно гіршим, ніж по країні в цілому.

5. Скорочення обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції обумовило недостатню завантаженість переробних підприємств. У порівнянні з 1990 р. значно зменшилися обсяги виробництва м’яса та субпродуктів в 16,5 разів, ковбасних виробів – в 17 разів. Обсяги продукції з незібраного молока зменшилися у 7 разів, тваринного масла – в 4 рази, жирних сирів – в 1,7 раз. Темпи зменшення обсягів переробки м’ясо-молочної продукції у південних областях є вищими, ніж в Україні. Зменшення обсягів переробки є головною причиною підвищення собівартості продукції, що значно знижує прибутки підприємств.

6. М’ясо-молочний ринок регіону характеризується суттєвими деформаціями: низький рівень доходів населення та зростання роздрібних цін значно зменшили споживання продукції (споживання м’яса на 63%, молока на 46% менше рекомендованих норм), що приводить до видимої насиченості ринку. Кон’юнктура ринку залежить від сезонного коливання цін та змін попиту на м’ясо-молочні продукти на протязі року.

7. Короткостроковий математичній прогноз показує подальше скорочення обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції в аграрному секторі південного регіону при збережені інтенсивності темпів зниження (головним чином за рахунок зменшення поголів’я). Значні коливання регіональних обсягів виробництва обумовлюють ринкову нестабільність, що загострює проблему продовольчої безпеки регіону. Для забезпечення продовольчої безпеки на ринок в 2005 р. повинно поступити не менше 0,44 млн. т м’яса та 2, 9 млн. т молока, що є проблематичним при сучасному стані тваринництва в регіоні.

8. Для сільськогосподарських товаровиробників особливо важливим є прогнозування рівня ринкових реалізаційних цін, як на саму продукцію так і на спожиті ресурси. На основі комплексного підходу до прогнозування, що включає математичні розрахунки і експертні оцінки, виявлено, що собівартість м’ясо-молочної продукції у південному регіоні має стійку тенденцію до зростання, причому випереджаючими темпами у порівнянні з величиною реалізаційних цін. Тому на найближчу перспективу виробництво м’яса ВРХ та свинини залишиться збитковим, а виробництво молока, за прогнозами експертів, може бути рентабельним за рахунок сприятливої кон’юнктури сучасного ринку.

9.В прогнозному періоді очікується зростання нестабільності та невизначеності, тому в перспективі рівень виробничо-збутового ризику для аграрних товаровиробників зросте. Мінімізація рівня ризику полягає в мобілізації можливих резервів зниження собівартості, оптимізації каналів збуту та впровадженні ефективного цінового регулювання на продовольчому ринку з боку держави. Крім того, необхідно удосконалити систему інформаційного забезпечення виробників про кон’юнктуру продовольчих ринків.

10. Для стабілізації та підвищення ефективності м’ясо-молочного підкомплексу нами обґрунтовано пропозиції ефективного розвитку на основі оптимізації механізму взаємовідносин сфер виробництва м’ясо-молочної сировини, переробки та реалізації на основі методу еквівалентного ціноутворення (визначення закупочних, оптових та роздрібних цін на м’ясо-молочну продукцію, що забезпечують рівновеликий прибуток суб’єктам).

11. Підвищення економічної ефективності переробки м’ясо-молочної продукції пов’язано з формуванням власної сировинної бази, підвищенням якості м’яса та молока, що надходить до переробки, впровадженням безвідходних технологій виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції на основі зниження собівартості та розширення ринків збуту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Якушева И.Е. Состояние производства и переработки молока в Запорожской области // Экономика и управление.– 2001.– №3.– с. 16-18.

2. Якушева И.Е. Экономическая эффективность производства продукции на Мелитопольском мясокомбинате // Экономика и управление.– 2001.– № 2.–с. 30-32.

3. Якушева И.Е. Реализация мясо-молочной продукции в Запорожской области // Экономика и управление.–2001.– № 5.– с. 17-19.

4. Якушева И.Е. Производство и потребление мясо-молочной продукции // Вестник ХДАУ.– 2001.– № 9.–с. 266-268.

5. Якушева И.Е. Состояние и перспективы мясо-молочной промышленности в Запорожской области// Науковий вісник НАУ.– Київ.–2001.–Вип.. 43.– с 218-221.

6. Якушева И.Е. Эффективность животноводства Запорожской области: тенденции и перспективы // Збірник наукових праць ЛНАУ.– Луганськ.–2002.– № 14(26), том 3.–с. 321-324.

7. Якушева И.Е. Эффективность и проблемы сбыта мясо-молочной продукции в Запорожской области // Экономика и управление.– 2002.– №1.– с. 27-29.

8. Якушева И.Е. Тенденции развития мясо-молочного подкомплекса южного региона Украины // Научные труды КГАУ.– Вып. 70.– Симферополь.– 2002.– с.201-203.

9. Якушева И.Е. Организационно-экономическое состояние кормовой базы животноводства южного региона Украины // Науковий вісник НАУ.– Київ. - 2002.–Вип. 51.– с. 129-13.

10. Якушева И.Е. Проблемы взаимоотношений аграрных и перерабатывающих предприятий мясо-молочного подкомплекса // Вісник ХНАУ.– Х., № 8.– 2002.– с.149-151.

11. Якушева И.Е. Адаптация мясо-молочного производства к продовольственному рынку// Ринкова трансформація економіки АПК: кол. Монографія у чотирьох частинах./ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева.