НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮЩЕНКО ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА

УДК 634.22:634.9(744)

ШКІДНИКИ ПЛОДІВ СЛИВИ В ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ЗАХОДИ ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ

16.00.10 – ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м Київ

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

Шелестова Валентина Сергіївна,

Національний аграрний університет, професор кафедри

ентомології

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук,

професор, член – кореспондент УААН,

лауреат премії ім.. Л.П. Симиренка,

заслужений діяч науки і техніки

ХОМЕНКО Іван Іванович,

директор Мліївського інституту садівництва

ім. Л.П. Симиренка

кандидат сільськогосподарських наук

ЛАПА Олександр Михайлович

ТОВ “Сингента”, експерт, науковий консультант

Провідна установа – Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України,

кафедра зоології і ентомології, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “ 23 ” квітня 2004 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 004. 02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, кімната 41.

Автореферат розіслано “19” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук М.С. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В основних напрямках розвитку садівництва України на період до 2004 року планується довести виробництво плодів і ягід до 4,5 млн. тон. Важливе місце в досягненні цієї мети займає захист насаджень від шкідливих організмів, які завдають великої шкоди плодовим агробіоценозам України. За своїм видовим складом шкідники плодових культур Лісостепової зони дуже різноманітні. Вони пошкоджують кореневу систему (склівка, короїди), бруньки (довгоносики), пагони і листя (попелиці, листоблішки, кліщі). Особливо небезпечні види, що пошкоджують плоди: яблунева та сливова плодожерки, пильщики, сливова товстоніжка. В роки з великою чисельністю цих шкідників втрати врожаю можуть досягати значних масштабів.

За даними перепису садів, у 1994 році плодовими і ягідними насадженнями в Україні було зайнято 818 тисяч гектарів (Андрієнко М.В., Шестопаль О.В., 1994). Близько четвертої частини цієї площі займали кісточкові культури. І найбільш поширеною з них є слива, яка відома в світі і використовується для господарських цілей понад дві тисячі років.

Та, нажаль, втрати врожаю сливи від шкідників щорічно сягають 25-30% (Васильєв В.П., 1988). Особливо значних збитків завдають плодопошкоджуючі види, провідне місце серед яких займають: чорний сливовий пильщик, сливова плодожерка та сливова товстоніжка.

В умовах Північного Лісостепу України фундаментальні дослідження щодо вивчення біології, екології, етології, динаміки чисельності і шкодочинності цих шкідників останнім часом не проводилися, а захист сливових насаджень від них недостатньо обгрунтований. У науковій літературі недостатньо висвітлені питання фенології шкідників, відсутні порівняльні відомості про вплив пошкодження на біохімічний склад та інші якісні характеристики плодів. Вивчення цих питань має теоретичне і практичне значення, отже є надзвичайно актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Проведена науково- дослідна робота є складовою частиною теми: " Розробити екологічні основи регуляції чисельності шкідників плодово-ягідних агробіоценозів, прийоми моделювання прогнозів їх чисельності і шкодочинності в умовах Північного Лісостепу України", яка є частиною державної науково-технічної програми (ДНТП) “Високоефективні технології і засоби захисту рослин”.

Мета і завдання досліджень. Метою нашої роботи було вивчення особливостей біології, фенології, шкодочинності, визначення факторів, обмежуючих чисельність плодопошкоджуючих шкідників сливових насаджень, та пошуки екологічно безпечних заходів регулювання їх чисельності.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – чорний сливовий пильщик, сливова товстоніжка, сливова плодожерка.

Предмет дослідження – динаміка чисельності та фенологія плодопошкоджуючих шкідників сливи в Північному Лісостепу в залежності від впливу абіотичних і біотичних факторів, інтенсивність заселення різних сортів сливи плодопошкоджуючими шкідниками та їх шкодочинність, регулювання їх чисельності шляхом застосування хімічних і біологічних засобів.

Наукова новизна. Уточнено біологічні особливості основних шкідників, пошкоджуючих плоди сливи в Північному Лісостепу України. Визначено критерії життєздатності популяцій. Середня маса кокона чорного сливового пильщика становить 7,4+0,14 мг, довжина 5,0+0,06 мм. Уточнено місця зимівлі шкідників. Заселеність насаджень сливи восени складає: чорним сливовим пильщиком до 30,2 кок./м2, товстоніжкою – 2,0 екз./м2, сливовою плодожеркою – 2,5 гус./дерево. Встановлено наявність багаторічної діапаузи у сливової товстоніжки (43,4% личинок зимує двічі). Досліджено шкодочинність шкідників плодів сливи і визначено комплексний поріг шкодочинності. Розбіжність розрахункових і фактичних втрат врожаю від шкідників сливи становила 2,4-7,1%.

За роки досліджень доведено, що найбільших збитків сливові насадження зазнають від чорного сливового пильщика – до 84 %. Встановлені оптимальні строки проведення захисних заходів щодо чорного сливового пильщика. Досліджено ефективність біологічних препаратів проти шкідників, що пошкоджують плоди сливи.

Практична цінність роботи. Уточнення біологічних особливостей шкідників сливи, строків і кратності проведення захисних заходів дозволили удосконалити систему захисту і зменшити пестицидне навантаження в сливових насадженнях. Застосування біопрепаратів проти шкідників, що пошкоджують плоди сливи, дає можливість отримувати приріст врожаю плодів від 9,1 до 18,4 т/га щорічно та підвищити окупність затрат на захист у 3 – 4 рази.

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження за темою дисертації виконані дисертантом у відповідності з затвердженою методикою: планування дослідів, проведення обліків чисельності шкідників плодів сливи та їх ентомофагів, визначення суми ефективних температур по фазах розвитку шкідників, практичне проведення обприскування насаджень засобами захисту хімічного і біологічного походження на дослідних ділянках, економічне обгрунтування рекомендованих заходів, математична обробка дослідних даних.

Апробація результатів досліджень. Результати наукових досліджень і основні положення дисертації доповідались і обговорювались: на наукових конференціях студентського та професорсько - викладацького складу факультету захисту рослин НАУ (2000-2002рр.); Республіканській ентомологічній конференції присвяченій 50-й річниці Українського ентомологічного товариства (м. Ніжин Чернігівської обл., 19-23 серпня 2000р.); першій Всеукраїнській конференції молодих вчених - аграріїв (м. Київ, НАУ, 15-16 березня 2001 р.); шостому з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 8-10 вересня 2003 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано п’ять наукових праць в фахових виданнях та тези, в яких викладено основні положення дисертації.

Структура і обсяг роботи. Дисертацію викладено на 176 сторінках комп’ютерного тексту. Вона складається з вступу та 6 розділів, загальних висновків і пропозицій виробництву, містить 45 таблиць, 38 рисунків та додатки. Перелік використаних джерел охоплює 225 найменувань публікацій, в тому числі 33 іноземних авторів.

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПИТАННЯ (огляд літератури)

На основі аналізу літературних джерел висвітлені особливості біології та шкодочинності плодопошкоджуючих шкідників сливи, історія вивчення шкідників сливи, зв”язок останніх з органогенезом рослин, фактори, що впливають на динаміку чисельності, а також дані щодо захисних заходів від шкідників сливи.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконувалася в плодових насадженнях ДГ “Новосілки” науково-дослідного інституту садівництва УААН, агрокомбінаті “Тарасівський”, ВАТ “Плодорозсадницький”, а також на кафедрах ентомології і технології зберігання та переробки продукції рослинництва НАУ.

Дослідження проводились в Північному Лісостепу України, який характеризується помірно теплим, сухим кліматом.

Експериментальна робота з вивчення видового складу, особливостей біології шкідників плодів сливи та заходів захисту від них шляхом використання біологічних засобів, включала систематичні обстеження сливових насаджень, проведення обліків особливостей розвитку шкідників в польових, лабораторно-польових і лабораторних дослідах.

Спостереження за видовим складом, появою шкідників і динамікою їх чисельності проводилися протягом всього періоду вегетації сливи шляхом маршрутних обстежень, при яких здійснювався кількісний облік і характеризувався стадійний склад популяцій.

Видовий склад шкідників, паразитичних та хижих тварин встановлювався шляхом збору всіх об”єктів, які зустрічались в сливовому саду з подальшим їх визначенням.

Спостереження за шкідниками, що пошкоджували плоди, проводились шляхом систематичних спеціальних обліків на постійних типових для насадження модельних деревах, які виділялись щорічно весною на весь вегетаційний період (Омелюта В.П.,1986,1988, Приставко В.П.,1979).

Місця резервації та щільність зимуючого запасу шкідника оцінювали восени за загальноприйнятими методами (Омелюта В.П., 1988, Палій В.Ф., 1970).

Динаміку льоту пильщика і товстоніжки та тривалість його визначали шляхом струшування комах з дерева на поліетиленову плівку. Крім цього використовували клеєві картки різних кольорів з клеєм Пестифікс (Омелюта В.П., 1986,1988).

Парування, динаміку яйцекладки шкідників вивчали в марлевих ізоляторах розміром 50х50х100см. Плодючість визначали шляхом розтину самок (Добровольський В.,1954).

Після обсипання фізіологічної падалиці і до збирання врожаю під кожним модельним деревом збирали опавші плоди і визначали їх пошкодженість шкідниками.

Дослідження проведені на сортах: Стенлей, Ганна Шпет та Угорка італійська.

Обробки інсектицидами здійснювали вручну за допомогою ранцевого обприскувача ОРР – 1А “Ера” та механізовано за допомогою обприскувача причіпного вентиляторного ОПВ – 2000.

Досліди, щодо визначення втрат врожаю від комплексу шкідників в сливовому саду, проводили за методиками, розробленими в ВІЗР УААН (Васильєв В.П., 1981, Лісовий М.П., 1999, Трибель С.О., 2001).

Одержані результати досліджень обробляли методами математичної статистики (Доспехов Б.А., 1985), побудову графіків та діаграм здійснювали на персональному комп”ютері (програма Ехеl).

Методики досліджень, котрі не мають загального характеру, викладені у відповідних розділах дисертаційної роботи.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Біологічні особливості шкідників плодів сливи у Північному Лісостепу України

Домінантним видом серед шкідників сливи в Лісостепу України є чорний сливовий пильщик. Максимальна чисельність його спостерігалася в 2002 році, який характеризувався сприятливими умовами для шкідника, коли щільність зимуючих коконів становила 40,8 екз./м2. Життєздатність популяції по роках характеризується оптимальними показниками коконів: маса 7,4 + 0,14 мг, довжина 5,06 + 0,06 мм, ширина 2,3 + 0,02 мм, що обумовило високу шкодочинність виду. Фенологія сливового пильщика залежить від коливань добової температури і розвитку сливи. В роки досліджень вона збігалася з розвитком рослини - живителя і настанням фаз розвитку, тому залялькування відбувалося з ІІ декади квітня; літ імаго та відкладання яєць – з ІІІ декади квітня; живлення личинок – з І декади травня; відхід у грунт на зимівлю – кінець травня – початок червня.

Розвиток чорного сливового пильщика залежить від метеорологічних умов, особливо температури і відносної вологості повітря, та фенології сливи. Оптимальними температурами виявилися: для льоту імаго - 20-24,5 0С, відкладання яєць - 20-240 С, ембріонального розвитку і живлення личинок - 19 - 240 С. Вони сприяли швидкому перебігу окремих фаз пильщика і відповідності їх розвитку кормової рослини.

Відловлювали імаго пильщика на картки розміром 15х20 см, які покривали тонким шаром клею Пестифікс. Для визначення найбільш привабливого кольору для шкідника нами було вивішено картки різного кольору: зеленого, жовтого, червоного та білого (рис. 1).

Як видно з рис. 1 найбільш привабливим виявився білий колір. На білу картку відловлено 62% імаго пильщика. Менш привабливим був зелений. На нього було відловлено 35% комах. На жовту картку виловлено лише 3,3 % імаго. Що до червоного кольору, то він був відлякуючим для пильщика і жодного імаго за період льоту на цій картці не зустрічалось.

На зимівлю сливовий пильщик відходить у кінці травня - на початку червня, личинки виходять переважно з плодів на дереві, рідше з тих, що впали на грунт. Міграції личинок на значну відстань від місця падіння не відбувається. В основному вони розташовуються на відстані 100- 150 см від штамбу дерева на глибині 5-10 см (рис. 2). Тому для їх знищення необхідні рихлення міжрядь та обкопування пристовбурних кіл сливи на глибину 15-20 см.

У сливової товстоніжки зимує личинка останнього четвертого віку. Весною імаго виходить шляхом прогризання бокової стінки кісточки сливи. Глибина розташування кісточок, для подальшого розвитку шкідника має велике значення, оскільки шар грунту в 25 см і більше імаго подолати неспроможні. Сливовій товстоніжці притаманна одно -, дво- та трирічна діапауза. Як видно з таблиці 1, кількість імаго, що вилетіли, коливається по роках. Так, у наступному році виходить лише 46,4% імаго товстоніжки. Майже половина личинок (43,4%) залишається в діапаузі. Отже, сливова товстоніжка має одне покоління за рік. Але можливий розвиток одного покоління за два роки – це є популяційний резерв виду.

Таблиця 1

Вихід імаго товстоніжки з грунту (ДГ “Новосілки”, 2000 – 2002 рр.)

рік | Кісточок в досліді,

шт. | Кісточок з вихідними отворами | Кісточок з

живими личинками | Кісточок з загиблими личинками

шт. | % | шт. | % | шт. | %

2001 | 1000 | 420 | 42 | 470 | 47 | 110 | 11

2002 | 1000 | 509 | 51 | 399 | 39,9 | 92 | 9,2

Середнє | 464,5 | 46,4 | 434,5 | 43,4 | 101 | 10,1

Середньодобова температура повітря є визначальним фактором, що обумовлює динаміку льоту шкідника. Тривалість льоту по роках становить від 21 до 32 днів. При відкладанні яйця самка проколює яйцекладом оплодень м’якої кісточки та насіннєвої оболонки. Коли товщина оплодня перевищує довжину яйцеклада, відкладання яєць стає неможливим. Отже, тривалість його обмежена в часі ростом і розвитком плоду. В середньому, по роках спостережень, вона становить 11 - 17 діб. Личинка все своє життя перебуває в середині кісточки і назовні не виходить. Плоди, пошкоджені сливовою товстоніжкою, відстають в рості в порівнянні зі здоровими, набувають інтенсивного фіолетового забарвлення і передчасно опадають.

Сливова плодожерка в умовах Лісостепу розвивається в двох поколіннях. Простежується залежність інтенсивності льоту метеликів сливової плодожерки від середньодобової температури повітря та кількості опадів. Дослідження двох форм феромонів -сливової і східної плодожерок, показали більшу ефективність першого, що свідчить про його високу видоспецифічність. На зимівлю гусениці сливової плодожерки більше зосереджуються в корі штамбів дерев на висоті до 0,5 м, де їх чисельність становила 76,75% від загальної кількості (таблиця 2).

Таблиця 2

Розміщення гусениць сливової плодожерки по стаціях зимівлі

(агрокомбінат “Тарасівський”, 2001-2002 рр.)

рік | Знайдено гусениць (в %)

В поясах і на корі

штамбів | В рослинних

рештках | Біля кореневої

шийки | В грунті на глибині

до 5 см | до 10 см

2001 | 79,3 | 11,2 | 8,2 | 1,3 | 0

2002 | 74,2 | 12,7 | 10,6 | 2,5 | 0

середнє | 76,75 | 11,95 | 9,4 | 1,9 | 0

В рослинних рештках коконувалось 11,95% гусениць, в грунті - всього 1,9 %. Розподіл шкідника по площі пристовбурного кола дерева і штамба залежить від віку, агротехніки насаджень і гідротермічного режиму періоду виходу популяції на зимівлю. Спостерігається різна заселеність сливовою плодожеркою сортів. Так, на сорті Угорка італійська виявили 4,8 личинки / дерево, в той час як на сортах Ганна Шпет і Стенлей - 1,5 та 1,2 екз./ дерево відповідно, що є свідченням різної стійкості до шкідника досліджуваних сортів кормової рослини.

Шкодочинність головних шкідників плодів сливи

Як показали спостереження, сливі в Північному Лісостепу найбільшої шкоди наносять плодопошкоджуючі шкідники. Якщо прийняти всі плоди (без урахування фізіологічної падалиці) за 100%, то шкідники переводять в падалицю на сорті Ганна Шпет 69% плодів, на сорті Стенлей 59%, на сорті Угорка італійська 70% ( таблиця 3).

За роки спостережень (2000-2002 рр.) найбільш шкодочинним був чорний сливовий пильщик, втрати врожаю від якого складали 46,0 – 53,3%. Меншу шкоду наносили сливові товстоніжка (9,1 – 11,6 %) та плодожерка (5,2 – 8,2%). На частку інших шкідників припадало 0,8 – 1,8% знищених плодів (таблиця 3, рис. 3).

Таблиця 3

Пошкодження плодів сливи (в середньому на одне дерево, ДГ “Новосілки”, 2000-2002 рр.,)

Сорт |

Всього плодів

(без фізіоло-

гічної пада-

лиці),

шт. | З них

пошкод

жено

шкідни

ками,

% | У тому числі, |

Урожай,

%

сливовим

пильщиком,

% | сливовою

товстоніж

кою,

% |

сливовою

плодожер

кою,

% |

іншими

шкідниками,

%

Ганна

Шпет | 1289 | 69,1 | 52,6 | 10,9 | 5,5 |

0,9 |

30,89

Стенлей | 1314 | 59,5 | 46,0 | 9,1 | 5,25 | 0,8 | 40,4

Угорка

італійська | 1358 | 70,3 | 53,3 | 11,6 | 8,2 | 1,84 | 29,7

Всі три досліджувані сорти є пізніми і стійких серед них не виявлено.

Встановлено, що плоди сливи сорту Угорка італійська, пошкоджені сливовою плодожеркою, містили більше цукру на 1 %, а сухих речовин на 2 %, кислот на 0,1 % та вітаміну С на 1,8 % менше, ніж непошкоджені плоди (таблиця 4 ). Як результат - знижується врожай і його якість - пошкоджені плоди позбавляються типових для сорту якостей (Лясковський Г.М., Асеева І.Б., 1969, Ющук Д.Д., 1986).

Таблиця 4

Біохімічний склад плодів сливи (сорт Угорка італійська, ДГ “Новосілки”, 2001р.

Показник | Плоди пошкоджені

сливовою плодожеркою | Непошкоджені

плоди

Середня маса

плоду, г | 19,5 | 33,5

Сухих речовин, % | 17,0 | 19,2

Цукру, % | 8,04 | 7,03

Кислот, % | 0,3 | 0,4

Вітаміну С, % | 14,0 | 15,8

При прийнятті рішення щодо доцільності проведення захисних заходів та їх оптимізації, використовують показники економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). Для плодопошкоджуючих шкідників сливи ЕПШ визначені і становлять: 3 пошкоджені зав’язі сливи чорним сливовим пильщиком із 100 через 5-10 днів після обсипання пелюсток; 5 самців сливової плодожерки на одну феромонну пастку за тиждень (Рубан М.Б., Гадзало Я.М., 1999); 1,2 личинки на дерево сливової товстоніжки під час весняного обстеження (Тертишний О.С., 1983). Але в саду виникає необхідність комплексної оцінки загрози від шкідників плодів. Нами визначено комплексний поріг шкодочинності шкідників плодів сливи, який об’єктивно відображає шкодочинність досліджуваних видів та ймовірний рівень втрат урожаю.

Для розрахунку ймовірного рівня втрат продукції використовували рівняння:

Вп = Іеш х Ккор х 3 , де:

Вп – ймовірний рівень втрат врожаю;

Іеш – інтегральний економічний індекс для комплексу шкідників;

Ккор - коефіцієнт корекції для врахування закономірностей залежності між зростанням чисельності популяції шкідників і зниженням врожаю;

3 – умовний показник втрат врожаю в % від популяцій шкідників на рівні ЕПШ.

В польових умовах було проведено перевірку комплексного рівня шкідливості фітофагів сливи. На дослідних ділянках розбіжність прогнозованих і реальних втрат складала 2,4 – 7,1% (таблиця 5).

Таблиця 5

Розрахункові та фактичні втрати врожаю від шкідників

сливи, сорт Ганна Шпет, 2002р.

Варіант | Урожай-

ність

плодів,

т/га | Зниження врожаю

відносно еталону | Розрахункові

втрати врожаю

від шкідників,

% | Розбіжність

розрахункових

та облікових

показників, %

т/га | %

Застосування

інсектицидів* | 34,3 | - | - | - | -

Застосування

біопрепаратів** | 25,4 | 8,9 | 25,9 | 18,8 | 7,1

Контроль (без

обробки) | 7,0 | 27,3 | 79,6 | 77,2 | 2,4

* - застосування золону, 35% к.е. 2,5 л/га та сумітіону, 50% к.е., 2,0 л/га;

** - застосування інсегару, 25% з.п., фітоверму 0,2% к.е.

Заходи обмеження чисельності шкідників сливи в Північному Лісостепу України

Більшість дослідників рекомендують двократне обприскування проти чорного сливового пильщика: перше до цвітіння, друге через 3-5 днів після цвітіння кісточкових культур (Васильєв В.П.,1988, Матвієвський О.С., 1978, Лісовий В.М., 1999).

З метою зменшення пестицидного навантаження в садах, нами були проведені дослідження можливості скорочення обробок сливи до однієї і утримання чисельності чорного сливового пильщика на економічно невідчутному рівні. Для цього необхідно лише визначення найбільш чутливої фази шкідника до дії препаратів, що застосовуються.

Результати досліджень показали, що личинки першого віку є найбільш вразливою фазою. Личинки, які щойно відродились, деякий час повзають по поверхні плодів, шукаючи зручне місце для заглиблення. Знайшовши таке місце, личинка вигризає отвір в шкірці , потім в тканинах плода і поступово занурюється в нього. До того часу, поки личинка ще на поверхні, вона найбільш підлягає ризику – контакту з інсектицидами.

Використання БІ-58 нового саме в цей період (масового відродження личинок) знизило пошкодженість сливи чорним сливовим пильщиком до 2,4%, ефективність дії препарату становила 97%. Пошкодженість плодів на контролі була 84%. Застосування БІ- 58 нового до цвітіння в період масового льоту імаго чорного сливового пильщика знизило пошкодженість до 12,6%, тобто кількість пошкоджених плодів на цьому варіанті була у 6 разів вища. Ефективність дії препарату становила 85%.

Ефективність обприскування БІ –58 новим на початку відродження личинок чорного сливового пильщика становила 81%, пошкодженість плодів досягала 15,8 %. Заходи, спрямовані на захист плодів в більш пізні строки проти личинок другого і третього віку, показали меншу ефективність – 74 і 55 % відповідно.

Отже, найбільш вразливими фазами шкідника, як показали результати аналізу даних, є імаго та молоді личинки. Ефективність захисних заходів найвища в період масового льоту та масового відродження личинок.

В 2001- 2002 роках ми використовували проти чорного сливового пильщика новий інсектицид – актара, 25% в.г. Використовували його в найбільш вразливі фази розвитку шкідника, які ми встановили. Тобто, захисні заходи були спрямовані проти імаго і личинок першого віку (таблиця 6).

Як видно з таблиці 5, використання актари, 25% в.г. один раз до цвітіння знизило пошкодженість чорним сливовим пильщиком до 6,4%. Ефективність дії препарата 91,1%. Пошкодженість плодів після застосування актари в період масового відродження личинок становила 5,0%. Ефективність дії препарату становила 93,1%.

Пошкодженість в еталонному варіанті, де проводилося два обприскування золоном проти імаго і личинок, становила 12,2%. Ефективність дії препарату – 82,9%.

На контрольній ділянці пошкодженість плодів чорним сливовим пильщиком досягала 72,6 %.

Таблиця 6

Ефективність хімічних препаратів, застосованих проти чорного сливового пильщика (Нoplocampa minuta Christ.), сорт Ганна Шпет, ДГ "Новосілки", 2001-2002 рр.

Варіант | Норма витрати препара-та,кг/га,

л/га | Фенофаза дерева | Фаза розвитку шкідника | Проаналізовано плодів шт. | Пошкоджено плодів пильщиком | Ефек-

тивність

дії, %

шт. | %

Золон,

35% к.е

(2 обробки) | 2,5

2,5 | відокремл. бутонів

утворення зав"язі | масовий літ

масове відродження личинок | 500 | 61 | 12,2 | 82,9

Актара,

25% в.г.

(1 обробка) | 0,14 | відокремл. бутонів | масовий літ | 500 | 32 | 6,4 | 91,1

Актара,

25% в.г.

(1 обробка) | 0,14 | утворення зав"язі | масове відродження личинок | 500 | 25 | 5,0 | 93,1

Контроль

(без обробки) | - |

відокремл. бутонів

утворення зав"язі | масовий літ

масове відродження личинок | 500 | 363 | 72,6 | -

НІР 0,5 7,1

Отже, маючи в арсеналі хімічних засобів захисту від чорного сливового пильщика нові високоефективні препарати, можна скоротити кількість обприскувань в сливових насадженнях до одного. Для цього необхідні лише постійні спостереження за розвитком шкідника і використання препаратів в найбільш вразливі фази його розвитку.

Проти двох поколінь сливової плодожерки застосовували біологічні засоби захисту. Використання гаупсину 2,7 х 109 млрд. життєдіяльних клітин в 1 мл та фітоверму 0,2 % к.е. забезпечило пошкодженість плодів 2,6 та 2,5 % (таблиця 7). На контрольній ділянці цей показник досягав 10 %.

Таблиця 7

Ефективність дії деяких біопрепаратів проти сливової плодожерки (ДГ “Новосілки”, 2001-2002 рр., сорт Ганна Шпет)

Варіант | Норма

витрати,

кг/га,

л/га | Кількість

плодів в урожаї | Кількість плодів

урожай + падалиця | Ефек-

тивність

всього | з них

пошкоджено | всього | з них

пошкоджено | дії пре-

парата,

шт. | % | шт. | % | %

Контроль

(без обробки) | - | 234,2 | 6,8 | 5,7 | 253,6 | 25,3 | 10 | -

Еталон

(золон, 35%к.е,

сумітіон., 50% к.е. ) |

2,5

2,0 | 1114,6 | 7,8 | 0,7 | 1120 | 12,5 | 1,1 | 89

Гаупсин, 2,7х109 млрд. життєдіяльних клітин в 1 мл | 2,0 | 527 | 5,8 | 1,1 | 537,6 | 14,2 | 2,6 | 74

Фітоверм, 0,2% к.е. | 2,0 | 640,4 | 10 | 1,6 | 651,6 | 16,8 | 2,5 | 75

НІР 0,5 186,32 3,24

Крім біопрепаратів, ми застосовували проти сливової плодожерки регулятори росту комах. Застосування таких препаратів показало досить високу ефективність (таблиця 8 ). Пошкодженість сливовою плодожеркою на контролі досягала 10%, на еталонному варіанті, де застосовували золон, 35% к.е. та сумітіон, 50% к.е., пошкодженість була лише 1,1%. Ефективність дії хімічних препаратів становила 89%. Після двократного застосування інсегару, 25% з.п., пошкодженість становила 2%. Ефективність дії препарату 80%. Застосування матчу, 5% з.п. та номолту, 15% к.с., знизило пошкодженість шкідником до 3,2 та 6,0 % відповідно. Ефективність дії матчу, 5% к.е, в порівнянні з контролем дорівнювала 67,5%, номолту, 15 % к.с.- 40,0%.

Таблиця 7

Ефективність дії БАР проти сливової плодожерки

(сорт Ганна Шпет , ДГ “Новосілки”, 2001-2002 рр.)

Варіант | Норма

витра

ти,

кг/га,

л/га | Кількість

плодів в урожаї | Кількість плодів

урожай + падалиця | Ефек-

тивність

дії препарата, %

всього | з них

пошкоджено | всього | з них

пошкоджено

шт. | % | шт. | %

Контроль

(без обробки) | - | 234,2 | 6,8 | 5,7 | 253,6 | 25,3 | 10 | -

Еталон

(золон, 35%к.е,

сумітіон, 50% к.е. ) |

2,5

2,0 | 1114,6 | 7,8 | 0,7 | 1120 | 12,5 | 1,1 | 89,0

Інсегар, 25% з.п. | 0,6 | 828,4 | 8,8 | 1,13 | 838,2 | 16,4 | 2,0 | 80,0

Матч, 5% к.е | 1,0 | 634 | 12 | 2,02 | 646 | 21,0 | 3,25 | 67,5

Номолт, 15% к.е |

0,75 | 624 | 22,6 | 3,5 | 642,2 | 38,6 | 6,0 | 40,0

НІР0,5 223,75 1,85

Економічна оцінка захисту сливових насаджень від шкідників

плодів з максимальним використанням біологічних засобів захисту

Дослідження затрат на захист сливи від плодопошкоджуючих шкідників - чорного сливового пильщика, сливової товстоніжки і сливової плодожерки - показали економічну ефективність заходів. Захист насаджень в ДГ “Новосілки” з використанням для обробки насаджень інсектицидів забезпечив приріст урожаю 27,3 т/га, умовно чистий дохід 7973,2 грн./га, окупність затрат 3,7 на одну витрачену гривню. Окупність біологічного захисту при використанні препаратів гаупсину і фітоверму майже не відрізнялася від окупності хімічного захисту і становила 3,9-3,2 грн./га. Економічна ефективність обробітку саду інсегаром, матчем, номолтом була нижчою, становила 2,9-3,3 грн./га, через високу вартість препаратів.

В агрокомбінаті “Тарасівський”, при застосуванні біологічних препаратів гаупсину і фітоверму по 2,0 л/га, отримано приріст урожаю плодів 7,5-9,6 т/га проти 12 т/га при застосуванні інсектицидів золону 35% к.е. і сумітіону 50%к.е. (2,0-2,5 л/га). Але менша вартість біологічних засобів забезпечила більший умовно чистий дохід з 1га і окупність затрат, які становили відповідно 1853,2; 2063,24; 2297,64 грн./га і 1,7; 3,2; 2,5 грн./га на 1грн., затрачену на захист.

Крім того, при біологічному захисті сливи від шкідливих організмів отримується екологічно чиста продукція необхідна для лікувального, дитячого та дієтичного харчування і зберігається корисна біота плодового агробіоценозу. Ці складові сприяють підвищенню економічної ефективності захисту з використанням біологічних засобів.

ВИСНОВКИ

1. В агробіоценозах Північного Лісостепу України поширено понад 30 видів шкідливих для сливи організмів. Найбільш шкодочинні плодопошкоджуючі – чорний сливовий пильщик (Haplocampa minuta Chrst.), сливова товстоніжка (Euritoma schreineri Schr.), сливова плодожерка (Grapholitha funebrana Tr.). Домінуючим є чорний сливовий пильщик, який пошкоджує до 84% плодів. Товстоніжка та сливова плодожерка пошкоджують 5-11% плодів.

2. Заселеність насаджень сливи восени складає: чорним сливовим пильщиком до 30,2 кок./м2, товстоніжкою – 1,0 екз./м2 , сливовою плодожеркою - 2,5 гус./дерево. Основний зимуючий запас чорного сливового пильщика виявлено у грунті на глибині 5-10 см на площі пристовбурного кола на відстані 1-1,5 м від штамбу дерева. Сливова плодожерка зимує у корі штамбів на висоті до 40 см (75%), рослинних рештках ( 11,95%), у грунті (1,9%). Чисельність і розташування зимуючих фаз шкідників залежить від віку насаджень, їх сортового складу, застосованої агротехніки.

3. На розвиток плодопошкоджуючих шкідників сливи протягом вегетаційного періоду мають великий вплив фактори зовнішнього середовища, особливо рівні опадів і температури. Найбільше залежать від них чорний сливовий пильщик і товстоніжка. При недостатній вологості грунту заляльковується лише 5,5 % зимуючих особин пильщика.

4. На динаміку льоту чорного сливового пильщика особливо впливають різкі зміни добової температури під час активності імаго та відкладання яєць.

5. Вирішальну роль у розвитку чорного сливового пильщика відіграє фенологія кормової рослини. Від одночасності перебігу фенологічних фаз розвитку сливи і шкідника залежить його чисельність і шкодочинність.

6. Живлення чорного сливового пильщика і товстоніжки призводить до опадання зав’язі і прямих втрат урожаю, а пошкодження сливовою плодожеркою та товстоніжкою, крім того, обумовлюють погіршення якості дозріваючих плодів внаслідок зміни їх біохімічного складу, зменшення маси і строку дозрівання.

7. Серед пізніх сортів сливи – Ганна Шпет, Стенлей, Угорка італійська, – стійких до чорного сливового пильщика, товстоніжки і сливової плодожерки, немає; кількість пошкоджених плодів по сортах майже не відрізняється і становить 59-70%.

8. Найдоцільнішими показниками життєздатності популяції чорного сливового пильщика визначено масу та довжину кокона. Середня маса кокона чорного сливового пильщика становить 7,4±0,14 мг, довжина 5,0±0,06 мм.

9. Для визначення необхідності проведення захисних заходів у сливових насадженнях і прогнозування ймовірного рівня втрат врожаю пропонується використовувати обчислення комплексного порогу шкодочинності (КЕПШ) за формулою:

Вп = Іеш · Ккор · 3, де:

Вп - втрати врожаю;

Іеш – інтегральний економічний індекс для комплексу шкідників;

Ккор - коефіцієнт корекції для врахування закономірностей залежності між зростанням чисельності популяції шкідників і зниженням врожаю;

3 – умовний показник втрат врожаю (в %) від популяцій шкідників на рівні ЕПШ.

Перевищення КЕПШ може бути основою для прийняття рішення щодо захисту насаджень сливи, розбіжність між прогнозованими за рівнянням та реальними втратами становила 2,4-7,1%.

10. Оптимальним строком застосування захисних заходів, який забезпечує високу ефективність, є період масового льоту імаго або масового відродження личинок чорного сливового пильщика. Застосування однієї обробки препаратом актара, 25% в.г., у вказаний строк цілком захищає врожай, як проти пильщика, так і товстоніжки, початок льоту якої збігається з масовим відродженням личинок пильщика.

Проти сливової плодожерки строк обробки насаджень доцільно визначати, коли на 1 феромонну пастку відловлюється за тиждень 5 самців або обробляти на початку відродження гусениць, чому відповідає СЕТ 190-2000С (поріг розвитку +100С).

11. Біологічні препарати – фітоверм, 0,2% к.е., при нормі втрати 2,0 л/га та гаупсин, 2,7х109 млрд. життєдіяльних клітин, при нормі 2,0 л/га забезпечують надійний захист плодів від сливової плодожерки. Пошкодженість плодів при їх застосуванні становила 2,5% проти 10% у контролі; ефективність фітоверму, 0,2% к.е., дорівнювала золону, 35% к.е. (90%), гаупсин дещо поступається останньому. Використання регулятора росту комах інсегару, 25% з.п., при нормі витрати 0,6 кг/га, знижує пошкодження плодів до 2-6% (в контролі 10%).

12. При застосуванні проти плодопошкожуючих шкідників сливи хімічних захисних заходів, затрати окуповуються в 3,7 рази; приріст урожаю плодів становив 27,3 т/га.

Витрати на застосування біологічних препаратів та БАР (інсегар, 2,5% з.п., матч, 5% к.е., номолт, 15% к.е., фітоверм, 0,2% к. е., гаупсин, 2,7х109 млрд. життєдіяльних клітин) окуповуються в 2,9-3,9 раза.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.

2.

3.

4.

5.

Вп = Іеш х Ккор х 3, де

Вп - втрати врожаю;

Іеш – інтегральний економічний індекс для комплексу шкідників;

Ккор - коефіцієнт корекції для врахування закономірностей залежності між зростанням чисельності популяції шкідників і зниженням врожаю;

3 – умовний показник втрат врожаю (в %) від популяцій шкідників на рівні ЕПШ.

6. Рекомендувати Укрдержхімкомісії включити до переліку препаратів допущених до застосування в сільському господарстві проти чорного сливового пильщика та сливової плодожерки біологічного препарату гаупсин, 2,7х109 млрд. життєдіяльних клітин та БАР (інсегар, 2,5% з.п., матч, 5% к.е., номолт, 15% к.е.)

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Ющенко Л.П. Шкідники, що пошкоджують плоди сливи в Північному Лісостепу України та заходи обмеження їх чисельності.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена удосконаленню захисту сливових насаджень від основних шкідників плодів. У результаті досліджень виявлено видовий склад, вивчена біологія,фенологія шкідників, їх кормові зв”язки зі сливою, залежність особливостей розвитку від умов зовнішнього середовища.

Встановлено, що більш поширений і шкодочинний чорний сливовий пильщик, який зустрічається майже в усіх сливових садах, щорічно пошкоджує більше 80% урожаю. Сливові товстоніжка і плодожерка менш шкідливі і в роки досліджень знищували до 5-10% плодів.

Розвиток шкідників протягом вегетації дуже залежить від умов зовнішнього середовища, особливо від рівня температури і опадів. Спостерігається сильний вплив різких коливань добових температур на інтенсивність льоту імаго, відкладання яєць пильщиком і товстоніжкою. Виявлено залежність розвитку, чисельності і шкодочинності чорного сливового пильщика від збігу з фенологією кормової рослини.

Встановлена можливість використання для визначення початку льоту імаго чорного сливового пильщика кольорових клейових карток.

Досліджено вплив пошкоджень сливовою товстоніжкою і плодожеркою на біохімічний склад плодів сливи.

Встановлено комплексний поріг шкодочинності, що обумовило можливість визначення втрат урожаю і їх прогнозування.

Уточнені оптимальні строки проведення захисних заходів проти чорного сливового пильщика та їх кратність в залежності від ефективності засобів, що використовуються.

Вивчено ефективність біологічних препаратів проти чорного сливового пильщика, сливових товстоніжки і плодожерки.

Ключові слова: слива, чорний сливовий пильщик, сливова товстоніжка, сливова плодожерка, комплексний ЕПШ, інсектициди, біологічні препарати, ефективність дії.

Ющенко Л.П. Вредители, повреждающие плоды сливы в Северной Лесостепи Украины и мероприятия по ограничению их численности.

Дисертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 – энтомология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Дисертация посвящена усовершенствованию защиты сливовых насаждений от главных вредителей плодов. В результате испытаний определено видовой состав, изучена биология, фенология вредителей, их кормовые связи со сливой, зависимость особенностей развития от условий внешней среды.

Установлено, что наиболее распостранен и вредоносен черный сливовый пилильщик, который встречается