НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЯВОРОВСЬКИЙ

Петро Петрович

УДК 34.71:577.171.7:631.8:577.17:661.52 |

УДОСКОНАЛЕННЯ АГРОТЕХНІКИ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДЕКОРАТИВНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

06.03.01 – лісові культури і фітомеліорація

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

Провідна установа – |

доктор біологічних наук, професор

Калініченко Олександр Анастасійович,

Національний аграрний університет, професор кафедри дендрології та лісової селекції

доктор біологічних наук, професор

Кузнєцов Сергій Іванович,

Національний аграрний університет, професор кафедри ландшафтної архітектури і садово-паркового будівництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Ірклієнко Сергій Петрович,

Український центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства, директор

Український державний лісотехнічний університет, кафедра лісових культур і селекції Міністерства освіти і науки України, м. Львів |

Захист відбудеться “11” березня 2004 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “06” лютого 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кравець П.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку житлового і промислового будівництва й суцільної урбанізації середовища особливої актуальності набуває проблема створення стійких та високодекоративних насаджень на території сельбищної частини міста (І.П. Григорюк, 1996). В даних умовах порушений або навіть повністю знищений родючий шар ґрунту, оголена материнська порода або намитий шар піску товщиною до 3 м, підвищена щільність і лужність ґрунту, зменшена його вологість, підвищена концентрація вуглекислого газу у повітрі та його температура влітку.

Для успішного вирішення питань озеленення територій сельбищної частини міст і закладки лісових культур у міських лісах, які, наприклад, тільки у м. Києві займають до 10% лісових земель, важливе значення має якість садивного матеріалу, що забезпечує швидке пристосування рослин до умов після пересаджування і їх повноцінну життєдіяльність в стресових умовах урбанізованого середовища (О.О. Лаптєв, 1998). Тому актуальною є розробка елементів технологій вирощування деревних рослин з використанням сучасних, екологічно безпечних і ефективних агрохімікатів, що дозволяє отримувати підвищений вихід якісного та стійкого садивного матеріалу (П.Г. Дульнєв, О.А. Калініченко, П.П. Яворовський, 2002).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання даної роботи пов’язане з науковими дослідженнями Науково-інженерного центру “АКСО” НАН України за госпдоговором № 13/169 Н від 01.08.1998 р., з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Розробка та впровадження нових технологічних прийомів вирощування посадкового матеріалу основних лісових культур для заліснення забруднених радіонуклідами територій” та договором № 17/2000 від 24.02.2000 р. між об'єднанням “Київзеленбуд” та Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України по держбюджетній темі: “Розробка наукових основ і на їх підставі агрохімічних рекомендацій по покращенню стану та догляду за деревними насадженнями м. Києва”.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було удосконалення агротехніки вирощування високоякісного садивного матеріалу видів деревних рослин для насаджень сельбищної частини міста Києва, міських та приміських лісів.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

1. Виявити сучасні протруйники, стимулятори росту, мікроелементи, а також плівкоутворювачі, ефективні для передпосівної обробки насіння хвойних і листяних місцевих й інтродукованих деревних видів, які використовуються для озеленення, створення міських та приміських лісів.

2. Дослідити вплив вуглеамонійних солей (ВАС), комплексних мінеральних добрив на основі ВАС (ВІДАКСів) і стимулятора росту триману-1 на ріст та розвиток сіянців у розсадниках.

3. Дослідити дію стимулятора росту триману-1 на ріст і розвиток садивного матеріалу деревних рослин, які вирощуються із живців та саджанців в контейнерах.

4. Вивчити вплив мінерального живлення і водопостачання на фізіологічні процеси деревних саджанців, встановити захисну дію плівкоутворюючих полімерних регуляторів росту полістимуліну К й полістимуліну А-6 з пролонгованою цитокініновою та ауксиновою активністю на кореневі системи рослин після пересаджування.

5. Розробити методику спектральної листової діагностики стану деревних рослин на ранніх етапах виникнення посухи і дефіциту мінерального живлення.

Об’єкт дослідження – вирощування високоякісного і біологічно стійкого садивного матеріалу сосни звичайної, берези повислої, дуба звичайного, дуба червоного, липи дрібнолистої, клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої, туї західної і самшиту вічнозеленого для озеленення міст та створення міських лісів.

Предмет досліджень – реакція насіння сосни звичайної на передпосівну обробку агрохімікатами, берези повислої та жолудів дуба звичайного на триман-1. Реагування сіянців сосни звичайної, дуба червоного і липи дрібнолистої на кореневе й позакореневе підживлення ВАС, ВІДАКСами та обробку триманом-1, живців і саджанців туї західної та самшиту вічнозеленого на обробку триманом-1. З’ясування зміни фізіологічних процесів у саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої і дуба червоного за водного й мінерального дефіциту у ґрунті, а також обробки кореневих систем полімерними регуляторами росту при пересаджуванні. Дослідження спектрального стану листків саджанців деревних видів рослин в умовах водного і мінерального дефіциту.

Методи дослідження. У роботі використано екосистемний підхід, методи визначення показників ґрунту і рослинного матеріалу, графоаналітичного й кореляційного аналізу та біометрії рослин. Інтерпретація експериментальних даних проводилась з погляду єдності рослинного організму і умов зовнішнього середовища.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень. Вперше для деревних рослин відібрано сучасні, екологічно безпечні, сертифіковані в Україні протруйники, стимулятори росту, мікроелементи, плівкоутворювачі і комплексні мінеральні добрива на основі вуглеамонійних солей, які підвищують схожість та енергію проростання насіння сосни звичайної. Вивчена ефективність передпосівної обробки жолудів дуба звичайного і насіння берези повислої стимулятором росту триманом-1. Досліджена дія ВАС, ВІДАКСів і триману-1 на біометричні показники сіянців сосни звичайної, дуба червоного, липи дрібнолистої, туї західної й самшиту вічнозеленого, вирощених із живців в умовах плівкової теплиці та їх саджанців в контейнерах.

Вперше досліджено вплив водного і мінерального дефіциту на фізіологічні процеси саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої й дуба червоного, полістимуліну К та полістимуліну А-6 на рослини при пересаджуванні.

Вперше запропоновані формули для розрахунку вмісту азоту, фосфору, калію, води, водного дефіциту і хлорофілу в листках дуба червоного та клена гостролистого для спектральної діагностики їх стану.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень відібрано найефективніші протруйники, стимулятори росту, мікроелементи і плівкоутворювачі для передпосівної обробки насіння сосни звичайної, а також встановлені оптимальні концентрації триману-1 для передпосівної обробки насіння берези повислої та жолудів дуба звичайного.

Перед посівом запропоновано насіння сосни звичайної, дуба червоного обробляти триманом-1 і підживлювати однорічні сіянці цих видів ВАС або ВІДАКСами, які збільшують їхні біометричні показники в 1,5 – 2 рази та підвищують стійкість рослин до несприятливої дії едафічних факторів при їх пересаджуванні.

Рекомендовано застосовувати триман-1 при вирощуванні садивного матеріалу туї західної і самшиту вічнозеленого із живців у контейнерах, що збільшує їхні біометричні показники на 50 – 100 %. Полістимулін К і полістимулін А-6 при пересаджуванні саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої й дуба червоного сприяють відновленню водного балансу, підсиленню інтенсивності дихання коренів та фотосинтетичних процесів у пересаджених рослин.

Наукові і методичні розробки впроваджені у виробництво при вирощуванні сіянців й саджанців на лісових та декоративних розсадниках Київзеленбуду. Вони застосовуються при створенні і реконструкції насаджень на території м. Києва й міських лісів та лісових земель об'єднання „Чорнобильліс”.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто здійснив інформаційний пошук, проаналізував і узагальнив дані літературних джерел, оволодів сучасними методиками досліджень, провів лабораторні, вегетаційні та польові досліди, за результатами яких підготував до друку наукові праці. Експериментальні дані отримані самостійно і в співавторстві. Методичні підходи до спектральної діагностики стану деревних рослин за умов водного і мінерального дефіциту у ґрунті розроблено разом із старшим науковим співробітником Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, кандидатом біологічних наук Ткачовим В.І.

Здобувач брав участь у розробці рекомендацій виробництву “Вуглеамонійні солі, комплексні добрива на їх основі та регулятор росту і розвитку рослин триман-1 для сільськогосподарського виробництва та лісорозведення” (2002) і підготовці розділу “Використання нових агрохімікатів у лісовому господарстві”. Дисертант є співавтором рекомендацій “Застосування полімерних регуляторів росту і добрив для підвищення життєздатності саджанців деревних порід” (2001), а також методичних рекомендацій “Наукове обґрунтування і удосконалення агротехніки вирощування декоративних деревних рослин за умов водного і мінерального дефіциту” (2002).

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися на засіданні науково-технічної координаційної ради Київської міської державної адміністрації та Національної Академії наук України (Київ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Лісівницькі дослідження в Україні” (Розточчя Львівської області, 2002), Міжнародній конференції “Photosynthesis and Crop Production” (Київ, 2002), Міжнародній науково-технічній конференції “Сертифікація лісів України в контексті розвитку сучасної лісової політики” (Київ, 2002), ІV Міжнародній конференції „Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 2003), V з’їзді фізіологів рослин Росії (Пенза, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 6 статей у наукових фахових виданнях. Отримано один Деклараційний патент України на винахід № 52873А від 15.01.2003 р.

Структура і обсяг роботи. Дисертація написана українською мовою на 135 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаних 209 літературних джерел. У дисертації міститься 12 рисунків, 29 таблиць та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Шляхи інтенсифікації вирощування садивного матеріалу деревних рослин. В огляді літератури розглянуто питання удосконалення агротехніки вирощування сіянців і саджанців, передпосівної обробки насіння деревних рослин, застосування мінеральних добрив, мікроелементів й стимуляторів росту. Узагальнено дані стосовно вирощування садивного матеріалу в захищеному ґрунті і з кореневою системою, сформованою в контейнерах, як основних напрямків підвищення якості й виходу садивного матеріалу з одиниці площі у декоративних та лісових розсадниках. Відзначено, що питання передпосівної обробки насіння деревних рослин вивчали Т.С. Устинова (1995), А.Ю. Зародов (1998), С.К. Пентелькін (1999); мінерального живлення – E. Mulder (1960), П.Г. Кальной (1964), D. Fillips (1976), В.К. Панчева (1996), Н.Н. Приходько (1997); застосування регуляторів росту – О.Є. Давидова (1995), І.П. Григорюк (1996), П.Г. Дульнєв (1996), М.М. Ведмідь (2002) та інші.

Програма досліджень. Завданням було дослідити вплив протруйників, стимуляторів росту, мікроелементів, плівкоутворювачів і комплексних препаратів на схожість й енергію проростання насіння сосни звичайної, стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання жолудів дуба звичайного та насіння берези повислої; з’ясувати вплив амонійно-карбонатних сполук і їх комплексів на ріст й розвиток однорічних сіянців сосни звичайної, дуба червоного, липи дрібнолистої, а також на ріст саджанців туї західної й самшиту вічнозеленого при їх вирощуванні в умовах плівкової теплиці та в контейнерах; вивчити шляхи підвищення приживлюваності саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої та дуба червоного; встановити вплив дефіциту води і мінерального живлення на фізіологічні процеси й покращення умов водного та мінерального живлення саджанців при пересаджуванні шляхом використання плівкоутворюючих полімерних регуляторів росту полістимуліну К і полістимуліну А-6; розробити методику спектральної діагностики стану деревних рослин на ранніх етапах виникнення водного і мінерального дефіциту у ґрунті.

Методика досліджень. Ефективність передпосівної підготовки насіння сосни звичайної, дуба звичайного і берези повислої вивчали у лабораторії Науково-інженерного центру “АКСО” НАН України (м. Київ). Для досліду брали по 30 шт. насінин у 3 повторностях кожного виду в контрольних і дослідних варіантах.

Насіння сосни звичайної обробляли розчинами протруйників: девіденту, вітаваксу, сумі-8, бенлату (фундазолу); стимуляторів росту: триману-1, ДГ-735, Д-8А, ДГ-032, нафтилоцтової і індолилоцтової кислот (НОК і ІОК). Досліджували дію сумішей мікроелементів Со, Мо, Zn, Mn, Cu, Fe, В, а також плівкоутворювачів ПБ-1, ПВА, NаКМЦ, ПВС та комплексних препаратів бенлат + триман-1 + NаКМЦ; вітавакс + триман-1 + NаКМЦ.

Жолуді дуба звичайного замочували у водному розчині стимулятора росту триману-1 і пророщували в піску. Насіння берези повислої після снігування протягом 15 діб обробляли водним розчином стимулятора росту триману-1 і пророщували на зволоженому фільтрувальному папері в чашках Петрі.

Схожість насіння і довжину проростків сосни звичайної визначали через 7 і 14 діб, жолудів дуба – через 3 і 14, насіння берези – через 30 діб.

Досліджували кореневе і позакореневе підживлення сіянців сосни звичайної, дуба червоного й липи дрібнолистої, вплив триману-1, а також мінерального підживлення на ріст й розвиток туї західної та самшиту вічнозеленого.

Для досліджень у кожному із варіантів та контролі відбирали по 40 сіянців та 30 саджанців.

Дослідження пошкодження саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої і дуба червоного в умовах мінерального і водного дефіциту з визначенням у листках вмісту азоту, фосфору і калію проводили за загальноприйнятими методиками. Процес пересаджування рослин імітували шляхом витримування коренів рослин у розчині поліетиленгліколю “Ferack” молекулярною масою 20000.

Вегетаційні досліди по вивченню впливу мінерального живлення на приживлювання саджанців виконували в піщаній культурі. Дослідження механізму пошкодження саджанців посухою проводили у ґрунтовій культурі. Ґрунтову посуху створювали припиненням поливу і доведенням вмісту води в ґрунті до 25% польової вологоємкості (ПВ). Фізіологічні показники (водний дефіцит, вміст хлорофілу, інтенсивність фотосинтезу, дихання та транспірації) у листках деревних рослин визначали за методиками Х.Н. Починка (1976), І.П. Григорюка (1999).

Відбиття світла листками деревних рослин вимірювали за допомогою спектрофотометра СФ-18 з автоматичним розвертанням і реєстрацією в діапазоні видимої області світла 400-740 нм за швидкості розвертання спектра 30 – 90 нм/хв.

Польові дослідження проводили протягом 1998-2002 рр. на лісовому розсаднику Хотівського лісництва Боярської ЛДС та на декоративному розсаднику “Теремки” об'єднання “Київзеленбуд”. Ґрунт Хотівського лісорозсадника – світло-сірий легкосуглинковий, вміст гумусу в орному шарі – 1,75%, рНсол. – 4,6 – 5,0, рухомого фосфору (Р2О5), обмінного калію (К2О) і азотних сполук від 48 до 98 мг/кг ґрунту в повітряно-сухому стані. Торфяно-ґрунтова суміш, яка застосовувалась у теплицях і для наповнення контейнерів на декоративному розсаднику „Теремки”, мала вміст (в % на абсолютно-суху речовину) N – 2,04, Р2О5 – 0,78; К2О – 0,38. Обмінний К2О в мг/100 г ґрунту складав 10,9, pH – 6,2. Дані експериментів оброблено методами математичної статистики (А.С. Молостов, 1965; Б.А. Доспєхов, 1985).

ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ, СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ, МІКРОЕЛЕМЕНТІВ, ПЛІВКОУТВОРЮВАЧІВ І КОМПЛЕКСНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ЇХ ОСНОВІ НА СХОЖІСТЬ ТА ЕНЕРГІЮ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

Вплив протруйників на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Встановлено, що високу ефективність та найменший негативний вплив на насіння виявляли протруйники девідент (5 г/кг) і бенлат (5 – 7 г/кг). Вітавакс і сумі-8 у всіх варіантах помітно пригнічували схожості насіння і коренеутворення у сходів.

Вплив стимуляторів росту на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Стимулятори росту триман-1 і ДГ-735 при їх витратах 10 г/т насіння більш ефективні, ніж НОК та ІОК у концентраціях 0,05-0,1% водного розчину. Триман-1 (10 г/т) забезпечує 100% схожість насіння при температурах від +16?С до +26С, а ДГ-735 сприяє підвищенню схожості насіння порівняно з контролем на 15 – 50% і збільшенню енергії його проростання на 16%. Препарати Д-8А і ДГ-032 не впливали суттєво на посівні показники насіння.

Вплив мікроелементів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Встановлено, що найефективніше на схожість і енергію проростання насіння впливає суміш Со, Мо, Мg, Сu, Fe та В у співвідношенні 0,1 : 0,1 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 та витраті 12,5 і 25 мг/л водного розчину.

Вплив плівкоутворювачів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Найменшу пригнічуючу дію на схожість і енергію проростання насіння виявив плівкоутворювач ПВА в концентрації 2,5% водного розчину.

Вплив комплексних препаратів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Нашими експериментами встановлено, що системні протруйники затримують проростання насіння і на початкових фазах розвитку пригнічують ростові процеси у рослин. Включення до їх складу триману-1 (10 г/т насіння) частково послаблює гальмуючий ефект протруйників. Для подальшого посилення ростових процесів потрібно у суміш додавати комплекс мікроелементів Со, Мg, Сu, Fe, Zn і B у співвідношенні 0,1 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 та кількості 25 мг/л.

Вплив стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання жолудів дуба звичайного. Встановлено, що замочування жолудів у водному розчині триману-1 протягом 24 год (100 мг/л водного розчину) на 3 і 14 добу пророщування збільшує довжину проростів на 37% і 22 % порівняно з контролем.

Вплив стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання насіння берези повислої. Пророщування стратифікованого насіння берези при температурі 21С через 30 діб після його обробки водним розчином стимулятора росту триману-1 (25 мг/л) збільшує його схожість порівняно з контролем на 14%, а енергію проростання – на 77%. Схожість не стратифікованого насіння на 10% нижча, ніж стратифікованого.

ПОКРАЩЕННЯ УМОВ РОСТУ І РОЗВИТКУ СІЯНЦІВ, ЖИВЦІВ І САДЖАНЦІВ У РОЗСАДНИКАХ

Використання вуглеамонійних солей, стимулятора росту триману-1 та комплексних мінеральних добрив при вирощуванні деревних рослин.

Сосна звичайна. Встановлено, що обробка насіння сосни звичайної стимулятором росту триманом-1 і кореневе підживлення вуглеамонійними солями та їх комплексами ефективніше впливає на біометричні показники однорічних сіянців, ніж підживлення аміачною селітрою. При внесенні в міжряддя в сипкому стані ВАС у нормі 20 г/м2 і комплексних добрив ВІДАКСів (20 г/м2) загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані збільшується порівняно з контролем ввідповідно у 1,1 і 1,9 рази, маса кореневої системи – в 2,3 і 1,5, висота сіянців – в 1,8 і 1,9 рази (рис. 1).

Дуб червоний. Після обробки триманом-1 жолудів і кореневого підживлення однорічних сіянців дуба червоного ВІДАКСом-Н (з гуматом натрію) у сипкому стані (20 г/м2) загальна маса сіянців та маса коренів у повітряно-сухому стані перевищувала контроль у 2,1 рази, висота сіянців була більшою в 1,2 рази.

Рис. 1. Вплив передпосівної обробки насіння сосни звичайної стимулятором росту рослин триманом-1 та підживлення азотними добривами на біометричні показники однорічних сіянців: 1 – контроль; 2 – карбамід у сипкому стані (7 г/м2); 3 – ВАС у сипкому стан (20 г/м2); 4 – ВІДАКС-Н у сипкому стані (20 г/м2); 5 – полив 0,25%-ним водним розчином аміачної селітри; 6 – полив 0,1%-ним водним розчином карбаміду; 7 – полив 0,5 %-ним водним розчином ВАС; 8 – полив водним розчином триману-1 (25 мг/л).

Таким же чином на дію триману-1 та підживлення азотними добривами реагував і дуб червоний.

Липа дрібнолиста. При вирощуванні сіянців липи найефективнішими виявили обробку насіння триманом-1 та внесення в міжряддя суміші ВАС і аміачної селітри (10 г/м2 + 10 г/м2), при цьому загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані і маса кореневої системи порівняно з контролем збільшувалась в 3,6 рази, висота дослідних сіянців була в 2,6 рази більшою, ніж у контролі (рис. 2).

Рис. 2. Вплив обробки насіння липи дрібнолистої стимулятором росту триманом-1 та добрив на біометричні показники однорічних сіянців: 1 – контроль; 2 – аміачна селітра (10 г/м2); 3 – карбамід (7 г/м2); 4 – вуглеамонійні солі (ВАС – 20 г/м2); 5 – суміш карбаміду (3,7 г/м2) і ВАС (10 г/м2); 6 – ВІДАКС-Н, 20 г/м2; 7 – суміш карбаміду (3,7 г/м2) і ВІДАКС-Н (10 г/м2); 8 – суміш карбаміду (3,7 г/м2), ВІДАКС-Н (10 г/м2) і цеоліту (10 г/м2); 9 – суміш ВАС (10 г/м2) і аміачної селітри (10 г/м2).

Використання стимулятора росту триману-1 при вирощуванні декоративних рослин із живців самшиту вічнозеленого і туї західної. 4-годинне замочування живців самшиту і туї у водному розчині триману-1 у концентрації 20 мг/л, стимулює ріст кореневої системи і надземної частини дослідних рослин. Так, довжина і маса кореневої системи та надземної частини дворічних рослин самшиту, оброблених триманом-1, у повітряно-сухому стані перевищувала відповідні показники рослин, оброблених індолілоцтовою кислотою (100 мг/л) на 33,1%, 47,4 і 28,8% та показники контролю – на 50,0%, 268,5 і 190,1% (табл. 1).

Таблиця 1

Біометричні показники дворічних рослин самшиту вічнозеленого, вирощених

із живців (травень 2000 р. - лютий 2002 р.) в декоративному розсаднику

“Теремки” об’єднання “Київзеленбуд”

Варіант |

Назва препарату | Концен-трація препарату на 1 л води, мг | Біометричні показники рослин | довжина , см | маса в повітряно-сухому стані, г | надземної частини | кореневої системи | рослин | надземної частини | кореневої системи | рослин | 1 | Контроль (вода) | - | 15,0 | 18,6 | 33,6 | 1,62 | 0,54 | 2,16 | Замочування живців протягом 2 год | 2 | ІОК | 50 | 15,9 | 22,9 | 38,8 | 1,90 | 0,75 | 2,65 | 3 | ІОК | 100 | 15,9 | 22,8 | 38,7 | 3,03 | 1,11 | 4,14 | 4 | ІОК | 150 | 14,4 | 19,9 | 34,3 | 2,14 | 0,78 | 2,92 | 5 | Триман-1 | 10 | 18,1 | 27,3 | 45,4 | 3,54 | 1,40 | 4,94 | 6 | Триман-1 | 20 | 19,8 | 24.8 | 44,6 | 3,19 | 1,39 | 4.58 | 7 | Триман-1 | 40 | 18.8 | 23,6 | 42,4 | 2,19 | 0,90 | 3,09 | Замочування живців протягом 4 год | 8 | ІОК | 50 | 17,1 | 23,1 | 40,2 | 3,62 | 1,59 | 5,21 | 9 | ІОК | 100 | 17,2 | 23,2 | 40,4 | 3,65 | 1,35 | 5,00 | 10 | ІОК | 150 | 15,1 | 22,4 | 37,5 | 2,44 | 0,90 | 3,34 | 11 | Триман-1 | 10 | 20,9 | 21,7 | 42,6 | 2,20 | 1,05 | 3,25 | 12 | Триман-1 | 20 | 22,9 | 27,9 | 50.8 | 4,70 | 1,99 | 6,69 | 13 | Триман-1 | 40 | 22,0 | 26.4 | 48.4 | 4,41 | 1,68 | 6,09 | НІР 05 | - | 2,82 | 2,20 | 2,51 | 0,90 | 0,36 | 0,63 |

При 2-годинному замочуванні живців туї західної у водному розчині триману-1 (20 мг/л) їхня довжина і маса кореневої системи та надземної частини у повітряно-сухому стані перевищувала контроль відповідно на 28,5%, 99,6 і 161,5% і була більшою, ніж при їх 4-годинній обробці ІОК (150 мг/л) – на 3,7%, 85,0 і 89,2% (табл. 2).

Таблиця 2

Біометричні показники дворічних рослин туї західної, вирощених із живців

(травень 2000 р. - лютий 2002 р.) у декоративному розсаднику

“Теремки” об’єднання “Київзеленбуд”

Варіант |

Назва препарату | Концен-трація препарату на 1 л води, мг | Біометричні показники рослин | довжина , см | маса в повітряно-сухому

стані, г | надземної частини | кореневої системи | рос-лин | надземної частини | кореневої системи | рослин | 1 | Контроль (вода) | - | 32,5 | 31,6 | 64,1 | 9,48 | 2,29 | 11.77 | Замочування живців протягом 2 год | 2 | ІОК | 50 | 38,2 | 45,8 | 84,0 | 14,44 | 3,68 | 18,12 | 3 | ІОК | 100 | 36,6 | 37,6 | 74,2 | 8,73 | 2,07 | 10,80 | 4 | ІОК | 150 | 31,0 | 32,3 | 63,3 | 11,53 | 2,78 | 14,31 | 5 | Триман-1 | 10 | 38,5 | 36,8 | 75,3 | 19.88 | 3,68 | 23.56 | 6 | Триман-1 | 20 | 45,0 | 40,6 | 85,6 | 24,79 | 4,57 | 29,36 | 7 | Триман-1 | 40 | 41,7 | 36.9 | 78,6 | 15,03 | 2,55 | 17,58 | Замочування живців протягом 4 год | 8 | ІОК | 50 | 41,7 | 41,6 | 83,3 | 14,94 | 3,14 | 18,08 | 9 | ІОК | 100 | 44,3 | 34,3 | 78,6 | 12,8 | 2,67 | 15,47 | 10 | ІОК | 150 | 43,4 | 35,7 | 79,1 | 13,10 | 2,47 | 15,57 | 11 | Триман-1 | 10 | 43,9 | 37,0 | 80,9 | 11,53 | 1,75 | 13.28 | 12 | Триман-1 | 20 | 47.7 | 36,2 | 83.9 | 20,11 | 3,22 | 23.33 | 13 | Триман-1 | 40 | 52,7 | 48,3 | 101,0 | 18,05 | 3,39 | 21,44 | НІР 05 | - | 3,55 | 4,70 | 4,12 | 2,39 | 0,55 | 1.47 |

Дослідження трирічних саджанців самшиту вічнозеленого і туї західної показали, що весняна обробка триманом-1мг, 20 мг/л) торф’яно-ґрунтової суміші у контейнерах, повторна літня обробка триманом-1 і підживлення міндобривами та мікроелементами (500 мл поживної суміші на рослину) збільшують у рослин самшиту вічнозеленого порівняно з контролем висоту на 13%, загальну масу рослин, масу коренів та масу надземної частини в повітряно-сухому стані відповідно – на 92%, 60 і 112%; у туї західної – на 0,5%, 56, 49 і 59% (табл. 3).

Таблиця 3

Біометричні показники трирічних саджанців самшиту вічнозеленого

і туї західної, вирощених у поліетиленових контейнерах (декоративний

розсадник “Теремки” об’єднання “Київзеленбуд”)

Варіант | Надземна частина

діаметр кореневої шийки саджанців, мм | Коренева система | загальна маса саджанців у повітряно-сухому стані, г | висота, см | бічні гілки | маса в повітряно-сухому стані, г | довжина головного кореня, см | кількість бічних корінців діаметром понад 1 мм, шт. | маса коренів у повітряно-сухому стані, г | кількість, шт. | довжина, см | Самшит вічнозелений | Полив водою – контроль | 21,2 ±2,0 | 2,8 ±0,3 | 12,0±1,1 | 4.0 ±0,3 | 5,8 ±0,4 | 22,7±1,8 | 7,5 ±0,8 | 2,5 ±0,8 | 6,5 ±0,4 | Полив–триман-1+МЕ(0,25 л, 22.05.02); триман-1 + МЕ + міндобрива (0,5 л, 17.06.02) | 23,9 ±2,5 | 2,6 ±0,2 | 18,1±1,3 | 8,5 ±0,7 | 6,3 ±0,7 | 24,9±1,9 | 8,4 ±0,9 | 4,0 ±0,4 | 12,5±0,9 | % до контролю | 113 | 93 | 151 | 212 | 108 | 110 | 160 | 160 | 192 | Туя західна | Полив водою – контроль | 43,4 ±3,8 | 0,6 ± 0,03 | 16,0±1,5 | 16,1±1,8 | 8,4 ±0,2 | 42,1±5,1 | 7,6 ±0,1 | 6,7 ±0,7 | 22,8±2,9 | Полив– триман-1 + МЕ (0,25 л, 22.05.02); триман-1 + МЕ + міндобрива (0,5л, 17.06.02) | 43,6 ±4,1 | 0,9 ± 0,06 | 33,3±2,8 | 25,6±2,7 | 9,8 ±0,2 | 43,8±4,2 | 5,0 ±0,2 | 10,0 ±0,8 | 35,6±3,1 | % до контролю | 100,5 | 150 | 208 | 159 | 117 | 104 | 66 | 149 | 156 |

Примітка: МЕ – суміш мікроелементів: MgSO4 – 6,7 мг/л; CuSO4 – 16,6 мг/л;

MnSO4 – 13,3 мг/л і ZnSO4 – 13,3 мг/л; міндобрива: сечовина – 1 г/л;

КН2РО4 – 1,3 г/л.

ПІДВИЩЕННЯ ПРИЖИВЛЮВАНОСТІ САДЖАНЦІВ ПРИ ПЕРЕСАДЖУВАННІ, ПОЛІПШЕННЯ І ДІАГНОСТИКА УМОВ ЇХ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ

Вплив дефіциту води на фізіологічні процеси та заходи щодо покращення водного режиму саджанців при пересаджуванні. Нашими дослідженнями встановлено, що при пересаджуванні саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої і дуба червоного вміст води в коренях знижується від 5% (дуб червоний) до 21% (клен гостролистий), а водний дефіцит зростає в 2 (дуб червоний) - 5 (липа широколиста) разів. Інтенсивність транспірації при цьому зменшується в 2 (липа широколиста) – 4,6 (дуб червоний) рази (табл. 4).

Таблиця 4

Фізіологічні параметри водного режиму різних видів деревних

рослин після пересаджування

Варіант

Вміст води в коренях,

% від сирої

маси | Водний дефіцит,

% | Інтенсивність транспірації,

г/дм2 поверхні

надземної частини рослин

за добу | Клен гостролистий | До пересаджування | 71±4 | 4±1 | 0,26±0,08 | Пересаджування | 50±2 | 12±2 | 0,11±0,03 | Гіркокаштан звичайний | До пересаджування | 73±5 | 5±1 | 0,21±0,08 | Пересаджування | 54±2 | 11±1 | 0,05±0,02 | Липа широколиста | До пересаджування | 78±2 | 3±1 | 0,63±0,08 | Пересаджування | 61±3 | 15±3 | 0,32±0,08 | Дуб червоний | До пересаджування | 67±3 | 4±2+ | 0,84±0,09 | Пересаджування | 62±4 | 8±2 | 0,18±0,07 |

Обробка коренів деревних рослин при пересаджуванні плівкоутворюючими полімерними регуляторами росту полістимуліном К і полістимуліном А-6 (50% на 50%, 10-4М) сприяє зменшенню водного дефіциту у коренях клена гостролистого на 43%, у гіркокаштана звичайного – на 52, липи широколистої – на 45 і у дуба червоного на 59% порівняно з контролем (табл. 5).

Таблиця 5

Водний дефіцит у кореневих системах деревних рослин при пересадженні

після обробки їх різними концентраціями полістимуліну К і

полістимуліну А-6 (%)

Варіант | Клен

гостролистий | Гіркокаштан

звичайний | Липа

Широколиста | Дуб

червоний | водний дефіцит | % до конт-ролю | водний дефіцит | % до конт-ролю |

водний дефіцит | % до конт-ролю | водний дефіцит | % до конт-ролю | Контроль (без обробки) | 14,31,1 | 100 | 16,62,0 | 100 | 19,71,9 | 100 | 12,80,9 | 100 | Полістимулін К, 10-5 М | 13,90,8 | 97 | 16,21,9 | 98 | 20,32,4 | 103 | 11,70,9 | 91 | Полістимулін К, 10-4 М | 9,20,9 | 64 | 11,51,2 | 69 | 15,21,7 | 77 | 5,80,4 | 45 | Полістимулін К, 10-3 М | 8,10,7 | 67 | 9,60,8 | 58 | 11,61,1 | 59 | 6,30,3 | 49 | Полістимулін А-6, 10-5 М | 15,11,1 | 106 | 18,32,0 | 110 | 20,21,8 | 103 | 13,00,9 | 102 | Полістимулін А-6, 10-4 М | 12,71,2 | 89 | 14,21,3 | 86 | 14,50,7 | 74 | 10,11,2 | 79 | Полістимулін А-6, 10-3 М | 13,50,9 | 94 | 15,41,2 | 93 | 15,21,3 | 77 | 9,40,5 | 73 | Полістимулін К, 10-4 М +

Полістимулін А-6, 10-4 М | 8,21,0 | 57 | 8,01,1 | 48 | 10,90,9 | 55 | 5,30,5 | 41 |

Вплив мінерального живлення на фізіологічні процеси деревних рослин та заходи щодо їх покращення при пересаджуванні. Виявлено, що недостатня кількість основних мінеральних елементів живлення (N0,5P0,5K0,5) або їх надлишок (N2P2K2) негативно впливають на фізіологічні процеси пересаджених саджанців (табл. 6).

Таблиця 6

Вплив кореневого підживлення мінеральними добривами на транспірацію та

накопичення сухої речовини саджанцями через 30 діб після пересаджування

Варіант | Умови мінерального живлення | Витрата води на транспірацію | Кількість сухої речовини | Транспіраційний коефіцієнт | г на посудину | % від контро- лю | г на посудину | % від контро- лю | % від контро- лю | Клен гостролистий | 1 | Контроль (N1P1K1) | 37584 3117 | 100 | 87,0 6 | 100 | 432 37 | 100 | 2 | N0,5P0,5K0,5 | 29733 2782 | 79 | 51,4 4 | 59 | 583 68 | 135 | 3 | N1P2K1 | 41480 4283 | 110 | 122,0 11 | 140 | 340 32 | 79 | 4 | N2P2K2 | 50463 4925 | 134 | 89,0 8 | 102 | 567 56 | 131 | Дуб червоний | 1 | Контроль (N1P1K1) | 23950 2619 | 100 | 50 7 | 100 | 479 35 | 100 | 2 | N0,5P0,5K0,5 | 25120 1428 | 105 | 32 3 | 64 | 785 83 | 164 | 3 | N1P2K1 | 35991 4227 | 150 | 93 9 | 186 | 387 41 | 81 | 4 | N2P2K2 | 27871 2094 | 116 | 47 6 | 94 | 593 46 | 126 |

Примітка: N1P1K1 – N – 120 мг/кг; P – 60 мг/кг; K – 150 мг/кг піску.

Встановлено, що збільшенню інтенсивності фотосинтезу саджанців після пересаджування сприяє мінеральне живлення N1P2K1 та застосування суміші полістимуліну К і полістимуліну А-6 (50% на 50%, у концентрації 10-4М) (табл. 7).

Таблиця 7

Вплив мінерального живлення на інтенсивність фотосинтезу саджанців

деревних рослин через 30 діб після пересаджування, мг СО2/дм2 год

Варіант |

Клен гостролистий | Гіркокаштан звичайний | Дуб

червоний | Липа широколиста | інтен-сивність фото-синтезу | % до кон-тро-лю | інтен-сивність фото-синтезу | % до кон-тро-лю | інтен-сивність фото-синтезу | % до кон-тролю | інтен-сивність фото-синтезу | % до кон-тро-лю

Контроль (N1P1K1) | 4,150,26 | 100 | 4,090,09 | 100 | 4,180,08 | 100 | 4,840,12 | 100 | N0,5P0,5K0,5 | 2,040,18 | 49 | 2,970,12 | 73 | 2,360,25 | 56 | 1,980,09 | 41 | N1P2K1 | 5,120,17 | 123 | 5,440,13 | 133 | 4,820,06 | 115 | 6,380,14 | 132 | N2P2K2 | 3,870,23 | 93 | 5,120,16 | 125 | 3,110.11 | 74 | 2,130,23 | 44 | N1P2K1+ по-лістимулін К і А-6 | 5,940,26 | 143 | 5,860,12 | 143 | 5,230,24 | 125 | 6,150,18 | 127 |

Спектральна діагностика стану деревних рослин за умов мінерального дефіциту у ґрунті.

Дефіцит елементів мінерального живлення у ґрунті викликає зміну забарвлення листків у деревних рослин. Його можна встановити за зміною спектральних коефіцієнтів відбиття (СКВ) світла у видимому діапазоні при довжинах хвиль 560, 680, 720 і 750 нм за запропонованою нами формулою:

СКВ (560) + СКВ (680)

L= ----------------------------------.

СКВ (750) – СКВ (720)

Величина L більше 2,0 сигналізує про стресову ситуацію у саджанців із-за дефіциту ґрунтового мінерального живлення. Залежність між L і вмістом N, P й K у листках дуба червоного та клена гостролистого показана на рис. 3. Для розрахунку вмісту N,P,K у % на масу сухої речовини в листках саджанців деревних рослин пропонуються формули: N = - 0,25L + 5,09; Р = - 0,12L + 1,47; K = - 2,22L + 20,71.

Рис. 3. Залежність між L і вмістом N, Р і К в листках дуба червоного (x) та клена гостролистого (), % на суху масу речовини.

Спектральна діагностика стану деревних рослин за умов водного дефіциту. Посухи призводять до зів’янення, скручування, пожовтіння і засихання листків рослин, що викликає зміни у їх спектральних властивостях. Найінформативнішими для діагностики стану рослин за умов посухи виявилися діапазони світла 500 – 600 та 650 – 670 нм.

Рис. 4. Залежність L від вмісту води (%), водного дефіциту (%), вмісту хлорофілу (мг/г сухої маси речовини) в листках дуба червоного (x) і клена гостролистого (?).

За допомогою спектрального коефіцієнта відбиття світла листками деревних рослин (L) в умовах посухи можна за формулами вирахувати в них: вміст води (%) = - 1,54L + 12, водний дефіцит (%) = - 25L + 34,75 і вміст хлорофілу (мг/г сухої маси)= - 3,23L + 15,87.

Вважаємо, що спектральна діагностика стану деревних рослин є простим і доступним методом, який рекомендується для застосування в практиці зеленого будівництва.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У результаті дослідження підготовки насіння деревних видів до посіву, вивчення впливу стимулятора росту триману-1, вуглеамонійних солей, їх комплексів, полістимуліну-К і полістимуліну А-6, умов ґрунтового мінерального та водного живлення на ріст і розвиток сіянців і саджанців деревних рослин отримано наступні висновки:

1. Використання стимулятора росту ауксинової і цитокінінової дії триману-1 спричиняє