Зелінська
Галина Олексіївна

УДК 331.101.262(477.86)

Регіональні особливості формування і
реалізації людського капіталу

Спеціальність 08.09.01 –
демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Садова Уляна Ярославівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
завідувач сектору

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Нижник Віктор Михайлович,
Хмельницький державний університет, проректор

кандидат економічних наук, доцент
Заблоцький Богдан Федорович,
Львівська комерційна академія, доцент

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ відтворення людського капіталу і розселення (м. Київ).

Захист відбудеться 26 листопада 2004 р. об 1400 годині на засіданні спеціалізованої ради Д .154.01. по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул..Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 25 жовтня 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Оцінка сучасного соціально-економічного розвитку України характеризується різноманіттям поглядів, ідей, концепцій стосовно економічного зростання. Серед них все більше значення відводиться ролі людського фактора, котрий повністю вписується в поле інформаційних та інноваційних стратегій суспільного поступу. Від якості людських ресурсів залежить ефективність виробництва, від мотивації праці – добробут населення, від нарощування людського капіталу – безпека країни, майбутнє нації. Класична економічна думка констатує, що процес виробництва вимагає наявності принаймні трьох факторів: предмету праці, знаряддя праці і самої праці. Кожен з факторів у процесі суспільно-історичного розвитку не лише забезпечує динаміку процесу виробництва, але й внутрішньо видозмінюється сам. Зокрема, фактор праці ставить нові вимоги до людини – людини-творця, людини-ініціатора, яка постійно удосконалюється, збагачує свої знання, досвід, виробничі навички тощо. Під впливом інноваційних змін нові риси характеризують зміст праці, скорочується частка важкої, фізичної, низькооплачуваної праці, натомість – зростає загальноосвітній та культурно-технічний рівень і кваліфікація робітників. Людство вийшло на такий рівень розвитку, при якому еволюція можлива тільки за умови творчої активності робітників значної частини професій, широкого використання в сфері суспільної праці новітніх технічних і супутніх їм знань. Людські знання стали особливо цінним капіталом, об’єктом інвестування, котрий внаслідок освіти, кваліфікації регенерує новий потік доходу. Все це обумовило той факт, що економічна наука сьогодні на порядок денний ставить проблему економіки знань, посилення ролі в соціально-економічному поступі людського капіталу (ЛК), формування та використання якого має свої територіальні особливості. Вивчення їх в контексті дії загальних та специфічних факторів розвитку, оцінка обсягів людського капіталу регіону (ЛКР) якраз і визначають актуальність теми даного дослідження.

В сучасній науково-дослідницькій діяльності питаннями вивчення природи ЛК займалося багато вчених. Активно пропагуючи спадщину попередників, вчених зі світовим ім’ям М.Туган-Барановського, І.Вернадського, С.Подолинського, в Україні виросли сучасні наукові школи. Гідну естафету досліджень перейняли такі вчені, як: С.Бандур, Д.Богиня, І.Бондар, О.Грішнова, С.Вовканич, М.Долішній, Т.Заяць, С.Злупко, Ю.Краснов, В.Куценко, Е.Лібанова, М.Мікловда, В.Нижник, В. Онікієнко, С.Пирожков, М.Петюлич, У.Садова, Л.Семів, В.Стешенко, М.Шаленко, Л.Шевчук та інші. Особливої уваги заслуговує багата спадщина зарубіжних вчених – М.Блауга, М.Вудхолла, Т.Шульца, інших, які розвинули і збагатили концепцію ЛК. В Росії до питання ЛК зверталися Т.Заславська, Р. Капелюшников та інші. Слід зазначити, що складність проблем становлення ринкової економіки в Україні вимагає поглиблення досліджень впливу різних факторів на формування і використання ЛК. Принципово важливою є діагностика й зворотного зв'язку в контексті розвитку регіональної економіки. Важливим є питання оцінки обсягу ЛК. Якщо у літературі існують підходи до такої оцінки на рівні окремого підприємства чи країни в цілому, то на регіональному рівні такі розрахунки практично відсутні. Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування її мети, завдань, а також логіку і структуру подання результатів роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, планової теми “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№ державної реєстрації 0102U000425), вона знайшла своє відображення в держбюджетній тематиці кафедри економічної теорії та економіки підприємства Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу “Теоретичні та практичні проблеми реформування ринкових відносин в Україні” (регіональний аспект) та “Проблеми підвищення ефективності операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємств і організацій” (№ державної реєстрації 0197U001783).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних, методологічних і методичних положень теорії ЛК та регіональні особливості їх застосування в умовах становлення соціально орієнтованої ринкової економіки України. Для досягнення мети поставлені та розв’язані наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – економічно активне населення Івано-Франківської області.

Предмет дослідження – регіональні особливості процесів формування та реалізації ЛКР.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення теорії економічного зростання, теорії людського капіталу та мотивації людської діяльності, теорії раціонального використання ресурсів, наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з питань його реалізації. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. В роботі використано метод наукового абстрагування та системного підходу при дослідженні категорії “людський капітал”, класифікаційно-аналітичний метод при класифікації чинників, що визначають формування та використання ЛК; методи статистики (групування, динамічних порівнянь, табличні, графічні, експертних оцінок, рейтингу, анкетування) при дослідженні стану демографічної, екологічної ситуації в регіоні, освітнього стану населення та його реалізації на регіональному ринку праці. Застосовано методи економіко-математичного моделювання для аналізу залежності екосистеми та індикаторів здоров’я населення і – для виявлення залежності між людським чинником та результатами ефективності діяльності в регіоні. Для прогнозування змін між попитом і пропозицією робочої сили на регіональному ринку праці використано комп’ютерну програму Microsoft Word, Excel (функції – трендові ряди), а для виявлення взаємозв’язку між ринком праці і ринком освітніх послуг – соціологічне опитування молоді вищих навчальних закладів м. Івано-Франківська. Оцінку ЛКР проведено за допомогою методичного арсеналу економіки фінансів, зокрема, методу дисконтування.

Інформаційно-нормативною базою дисертації послужили законодавчі та нормативно-правові акти України, Укази Президента України, матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Івано-Франківського обласного центру зайнятості та обласного управління статистики, розпорядження Івано-Франківської обласної ради, облсанепідемстанції, наукові публікації вчених регіоналістів з проблем формування і використання ЛК.

Наукова новизна одержаних результатів визначається наступним:

вперше:

-

-

-

дістало подальший розвиток:

-

-

удосконалено:

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що в дисертації сформульовані теоретичні та науково-обґрунтовані практичні рекомендації, які можуть бути основою щодо вирішення проблем подальшого формування і використання ЛКР. Окремі положення дисертаційної роботи можуть бути використані при реалізації Регіональної програми зайнятості населення Івано-Франківської області, в прогнозно-аналітичній роботі економічних служб облдержадміністрації регіону, при розробці нормативних і програмних документів регіональних органів влади, місцевого самоврядування, а також результати дослідження можуть використовуватися при викладанні відповідних курсів у вищих навчальних закладах. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ), Інституту права, економіки і будівництва при викладанні навчальних дисциплін “Розміщення продуктивних сил”, “Економіка праці” для підготовки студентів спеціальності “Економіка підприємства”, “Фінанси” (акти про використання № 433 від 08.12 2003 р.(ІФНТУНГ), № 689а–07-10-03 від 7.10.2003 р. (Інститут права, економіки і будівництва), вони знайшли своє відображення в держбюджетній тематиці кафедри економічної теорії і економіки підприємства (довідка № 62-37-7/37 від 26.08.2004 р.). Одержані в процесі дослідження результати використані: Регіональним управлінням економіки державної адміністрації Івано-Франківської області при формуванні Стратегічної програми соціально-економічного розвитку області (акт про впровадження №143-143/01 від 12.11.2003 р.), обласним центром зайнятості при розробці однойменної регіональної програми на 2003 рік (акт про впровадження від 07.11.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням, наукові результати, які викладені в роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Отримані в дисертації теоретичні і практичні положення доповідалися і отримали схвальні відгуки на науково-практичних конференціях: 7-ій Міжнародній науково-практичній конференції “ Нафта і газ України – 2002” (м. Київ, 2002), “Проблеми безперервної освіти в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України” (м. Івано-Франківськ, 2002), науково–технічній конференції професорсько-викладацького складу (м. Івано-Франківськ, 2002), науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (м. Івано-Франківськ, 2003).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 10 наукових працях загальним обсягом 2,5 д.а., з яких автору особисто належить 2,41 д.а., в тому числі 5 статей – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,73 д.а., з яких автору належить –1,73 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 169 сторінках основного тексту і включає 19 таблиць ( 9 на 11 повних сторінках), 14 рисунків та 6 додатків на 57 сторінках. Список використаної літератури складається з 149 найменувань на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі “Теоретичні основи дослідження людського капіталу регіону в світлі системи економічних наукових знань” - аналізується зміст поняття “людський
капітал регіону”, розглядається його компонентна структура, досліджуються фактори
відтворення ЛКР.

Дослідження ЛК є складовою розвитку теорії і практики як ринкової, так і соціальної економіки, яка повинна забезпечувати економічне зростання господарської системи при одночасному соціальному її розвитку. Саме ЛК дає можливість економічно описати фактичні і потенційні можливості людини, як головної дійової особи в системі виробництва благ, і як особливо вигідний напрям інвестування. Слід зазначити, що в літературі при обґрунтуванні пропорцій суспільного розвитку автори вдаються до доволі полярного бачення суті ЛК (від його трактування як людини-товару до широкого застосування в контексті теорій розвитку інформаційного суспільства), специфічного трактування окремих його процесів та фаз (зокрема, формування, розподіл, чи одночасне їх бачення). Це відповідно позначається й на мірі присутності даного поняття в розвитку різних теорій (теорії економічного зростання, теорії інвестицій, класичній теорії економічного обміну, теорії розподілу, теорії управління запасами тощо). Це ж можна сказати й про теорію регіональної економіки, яка через свою геопросторову парадигму дає змогу говорити про регіональний аспект формування і реалізації ЛК. Саме з таких позицій виходить автор при визначенні суті ЛКР та розгляді його компонентної структури, що трактується в роботі як багаторівнева динамічна система. В роботі використовується як політекономічний, так і ресурсний підхід до вивчення ЛКР, що пояснює застосування в процесі аналізу понять як реалізації, так і використання ЛКР.

Нами введено наступне трактування поняття ЛКР як капітального блага, яке, будучи результатом розвитку фізичних, психічних, ментальних, інтелектуальних, етичних та інших якостей населення, має властивість виступати успадкованою чи набутою територіально окресленою умовою задоволення певних споживчих потреб, може бути об’єктом інвестування і приносити власнику капіталу (інноваційному носієві) дохід (ренту). Притримуючись традиційної схеми аналізу компонентної структури ЛКР, можна конкретизувати суть успадкованих якостей, як стану здоров’я населення регіону і набутих якостей, як сукупності освітньо-культурного потенціалу, цінностей, навичок, здібностей, мотивацій, менталітету людей, які можна використовувати в сфері суспільного виробництва регіону.

Реалізація ЛК в матеріально-виробничій сфері та в соціальній сфері, забезпечується шляхом функціонування регіонального ринку праці (РРП) як регулятора зайнятості та безробіття в межах даної території. Основними складовими структури ЛКР визначено природно-біологічну, освітньо-професійну, соціально-мотиваційну та екологічну компоненти. Особливе значення при дослідженні сутності наповнення ЛКР відведено інформаційній складовій як такій, що пронизує усі компоненти ЛКР.

У роботі визначені чинники, що відповідають фазам відтворення ЛКР (природно-екологічні, матеріально-технічні, організаційно-економічні, соціальні). Класифікацію чинників, що найбільше впливають на формування і реалізацію ЛКР, представлено у вигляді блочної схеми (Рис. 1). Системний підхід до класифікації чинників відтворення ЛК на регіональному рівні дозволив розширити бачення проблеми не тільки з позицій традиційних методів дослідження, але й з точки зору філософсько-гносеологічного її вирішення. В основі розробки даної класифікації факторів формування і використання ЛКР лежить метод декомпозиції, що дав змогу шляхом розчленування компонентної структури ЛК не лише простежити місце кожної компоненти в інтегральній величині ЛКР, але й виявити проблеми й регіональні особливості реалізації функцій кожної з них.

З цих міркувань, систему “фактори – фази відтворення” представлено як інформаційне поле, пронизане потоками інформації.

До першої групи чинників віднесено демоекологічні, медичні та етнокультурні. Вони представлені станом демоситуації, екоситуації регіону, станом здоров’я населення, позатрудовою та екістичною мобільністю населення.

Рис.1. Взаємозв’язок факторів і фаз відтворення людського капіталу на рівні регіону

Друга група представлена освітніми і духовно-культурними факторами, до яких відносяться стан функціонування системи професійно-кваліфікаційної підготовки і перепідготовки кадрів, стан освіченості населення та його інноваційно-наукова мобільність. Третю групу факторів, згрупованих під назвою економіко-мотиваційні та господарсько-культурні, представлено станом системи зайнятості населення регіону і регіонального ринку праці (РРП), рівнем заробітної плати в регіоні і доходами населення регіону (мотивація праці) і трудовою мобільністю населення. Саме тут відбувається “творення економіки регіону”, взаємовідносин окремих людей і соціуму (регіону), котрі проявляються в регіональному попиті та пропозиції робочої сили. Складовими відтворення ЛКР на фазі формування є: демографічна, освітня та духовна компоненти. Фаза розподілу і перерозподілу включає трудову, професійно-кваліфікаційну та інноваційно-наукову компоненти. Фаза використання – психологічну, професійно-кваліфікаційну, мотиваційну, духовну і етнокультурну компоненти. Напрям дії факторів і реакція-відповідь фаз відтворення в сукупності сприяють регіональному людському розвитку.

В другому розділі “Регіональні особливості формування і використання людського капіталу (на прикладі Івано-Франківської області)” проведено детальний аналіз факторів впливу на формування і реалізацію ЛКР, виявлено тенденції прояву факторів в розрізі окремих складових ЛКР, вказано на залежність між успадкованими (здоров’я) та набутими (освітньо-культурні цінності, навички, здібності, мотивації, менталітет) якостями ЛКР і територіальними аспектами розміщення систем виробництва і розселення населення регіону.

Оцінка ЛКР проводилася в наступних аспектах: аналіз взаємозв’язків між ЛКР і станом демографічної та екологічної ситуації в Івано-Франківській області, аналіз ЛКР та освітнім станом населення, аналіз ЛКР та станом ринку праці і зайнятості населення та мотивації праці. Запропоновано математичну модель взаємозв’язку між екосистемою та ЛКР.

Враховуючи, що природною основою ЛК є населення, в дисертації детально проаналізовано стан, тенденції та існуючі оцінки його відтворення. Зокрема, вказано, що Івано-Франківщина переживає глибокі кризові зміни, свідченням чого є стійке зниження народжуваності та природного приросту, деформація статево-вікової структури, постаріння населення, його міграція за межі держави. За період 1990-2002 років чисельність населення в регіоні зменшилася на 27,7 тис. осіб і становила в 2003 році 1403,7 тис. осіб. Основними чинниками, що вплинули на зменшення народжуваності є: зниження життєвого рівня населення, матеріальна скрута (особливо молодих сімей), збільшення розлучень та зменшення кількості шлюбів. Особливо вражаючим є ріст смертності в сільських поселеннях (за аналізований період зросла більше як в 1,5 разу). В порівнянні з 1995 роком фіксується трикратний ріст кількості сільських населених пунктів, де не було зафіксовано жодного народження. Крім вищевказаного, в регіоні спостерігається тенденція до зростання різних видів захворюваності, що зумовлено як екологічним, так і соціальним чинником (інфекційні, онкологічні, психічні хвороби). Погіршення параметрів здоров’я найчастіше спостерігається у вікових групах: 12-17 років, 30-60 років, що вказує на втрати найбільш “перспективної” когорти ЛКР. Щодо ситуації в сфері шлюбно-сімейних відносин та міграційної рухливості населення (аналіз засвідчив негативну тенденцію в плані збереження повноцінних сімей, в результаті коливань обсягів міграційних переміщень додатне сальдо змінилося на від’ємне), то ЛКР з року в рік зменшується саме внаслідок внутрішньодержавних переміщень населення і збільшення відпливу молоді за кордон. Падіння інтенсивності внутрішньої міграції, зростання потоків трудових мігрантів за межі держави (в основному, це вікові групи –27-32 роки, 40-50 років), значно погіршило кількісні та якісні параметри ЛКР.

Значний вплив на реалізацію ЛКР має статево-вікова структура населення. Про ріст деформованості статево-вікової структури населення свідчить зміна частки народжених дітей за 2001-2002 рр., котра зменшилася з 24% до 20%, зростання частки осіб у віці старшому за працездатний - з 20% до 21,6%. При цьому п’ята частина загальної кількості померлих в 2002 році - це особи працездатного віку.

Щодо взаємозв’язку екосистеми і ЛКР Івано-Франківської області, то в якості основної причини його негативних проявів нами називається гіпертрофований розвиток ресурсоємних, маловідходних галузей, орієнтованих, головним чином, на сировину і матеріали. Під дією таких факторів, як забруднення від трансграничних переносів сірки з Центральної і Східної Європи, регіональні забруднення від власних великих підприємств, локальні забруднення, відбувається ріст захворюваності населення регіону. На території області виявлено дві еліпсоподібні плями забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, рослинності (одна – простягнулася від Івано-Франківська до Городенки і утворена внаслідок викидів Бурштинської ТЕС, друга – від Долини до Надвірної і зумовлена діяльністю нафтопереробних підприємств і компресорних станцій). Еколого-деструктивним для регіону є місто Калуш, де спостерігається тривале багаторічне перевищення вмісту хлорорганічних сполук в атмосферному повітрі. Тут виявлено ріст рівня захворюваності органів дихання, контактних дерматитів, ускладнення вагітності. Не менш проблемним для області є м. Івано-Франківськ, Коломийський, Калуський і Галицький райони. Саме в них фіксуються потенційні ризики в формуванні і використання ЛКР (зокрема, для прикладу, рівень захворюваності крові серед дорослого населення Коломийського району в 2002 році склав 395 проти 360 середньо обласного рівня на 100 тис. населення; в Івано-Франківську вро-джені аномалії спостерігалися вдвічі частіше (78 проти 36 на 100 тис. населення), ніж по облас-ті загалом). Відсутності опірних властивостей організму людини сприяє не тільки дія екочинника, але і нераціональне харчування. Відхилення від науково-обґрунтованих норм споживання м’яса, олії, риби та інших продуктів негативно впливає на стан здоров’я людей, знижуючи загальний рівень їх життєдіяльності, приводить до зменшення продуктивності праці та скорочення тривалості життя. Соціальне неблагополуччя привело до різкого спалаху на теренах регіону зростання захворювання населення на туберкульоз (899 осіб в 2002 році проти 500 – в 1990).

Для встановлення зв’язку між окремими показниками функціонування екосистеми та індикатором стану здоров’я населення досліджуваного регіону в дисертації застосовано метод кореляційно-регресійного аналізу. Запропонована модель та проведені розрахунки дали змогу встановити, що найістотніший вплив на здоров’я населення в регіоні мають на даний час викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення та обсяг скинутих стічних вод (забруднених):

У=-3,4922 + 0,0093*Х1 - 0,0028*Х2 + 0,14*Х3 + 0,0034*Х4 + 0,0065*Х5 +0,0013*Х6

де: У – коефіцієнт смертності населення Івано-франківської області;

Х1 – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, тис. тн;

Х2 – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення, тис. тн;

Х3 – обсяг скинутих стічних вод (забруднених), млн.м3;

Х4 – потужність очисних споруд, млн. м3;

Х5 – кількість людино-днів непрацездатності через травматизм на виробництві на одного потерпілого;

Х6 – обсяг токсичних відходів на підприємствах області, всього, тис. тн.

В роботі проаналізовано вплив якості житлового середовища на ЛКР на прикладі м. Івано-Франківська. Зокрема, встановлено, що найбільш негативний вплив на ЛКР мають викиди шкідливих речовин автотранспорту в атмосферне повітря, а житлове середовище обласного центру належить до умовно сприятливого (нормований синтетичний показник якості середовища складає 65,7 %). Загалом, в результаті аналізу встановлено, що погіршення довкілля не лише посередньо, а й прямо негативно впливає на здоров’я населення (через ріст його непрацездатності та скорочення тривалості життя).

В дисертації особливе місце відводиться аналізу освітньої складової ЛКР, вивченню зв’язків між ринком освітніх послуг і ринком праці. З цією метою проведено соціологічне опитування студентів вищих навчальних закладів м. Івано-Франківська. Результати аналізу дали змогу довести, що існує прямий та зворотній зв’язок між обсягами надання освітніх послуг і зайнятістю населення. З одного боку, ще дає себе знати традиційний галузевий підхід в структурі підготовки кадрів, що стало основною причиною зростання рівня структурного безробіття серед дипломованих спеціалістів (в структурі безробіття їх частка в 2002 році склала 27,4%), з іншого – суттєво зросли вимоги до якості підготовки спеціалістів. В результаті проведеного соціологічного опитування студентської молоді було доведено, що мотиваційні цінності до навчання є деформованими: 32% з опитаних висловили бажання працювати за межами держави, не бачачи перспективи вдалого працевлаштування в Україні і, зокрема, в регіоні; свої знання на “посередньо” оцінило 46% респондентів, що свідчить про зниження якості освіти. Говорити про ефективне відновлення ЛКР можна тільки тоді, коли зміниться відношення молоді до здобуття освіти і посилення економіки знань серед населення.

Окремий блок дисертаційного дослідження присвячено аналізу РРП як бази реалізації ЛКР. Основними чинниками, які в сучасних умовах впливають на реалізацію ЛКР є: зміна форми власності, розвиток нових форм господарювання, спад виробництва, викликаний структурними зрушеннями в регіоні, що вплинув на зниження попиту на робочу силу, рівень життя населення. Аналіз обсягів зайнятості населення за 1990-2002 рр. засвідчив їх зменшилися більше як в два рази (для порівняння рівень зайнятості в Україні за 2002 р. склав 56,2 %, а в області - 51,3 %). Для періоду 1990-2002 років характерне різке зменшення працездатного населення у виробничій сфері (в промисловості – в два рази, в сільському господарстві – майже в чотири) і помірне зростання зайнятих в сфері послуг. Різке зростання частки зайнятих в банківських установах, в сфері фінансування і кредитування викликано потребами ринкового середовища і вимагає ЛКР якісно нового рівня. Найвищий рівень зайнятості в 2002 році за освітою спостерігається в тих, хто закінчив вищі навчальні заклади – 77,7%, а за віковими групами – серед категорії населення у віці 35-39 років. Ці цифри є наглядним доказом того, що РРП вимагає освіченої і висококваліфікованої робочої сили.

Аналіз працезабезпеченості різних секторів економіки і можливостей працевлаштування в них певних професійно-кваліфікаційних груп працівників показує, що між суб’єктами господарювання поки що не склалася конкуренція щодо залучення найбільш висококваліфікованого персоналу. Поряд з незбалансованістю масштабів підготовки молоді з реальними потребами регіону, ця обставина приводить до того, що високий рівень професійної підготовки працівника не є гарантією його достатньої конкурентоспроможності. На офіційному ринку праці Івано-Франківської області переважає питома вага застійного безробіття і звільнених за власним бажанням (рівень застійного безробіття (понад рік) в регіоні в 2002 р. склав 43,3 % , утримується висока частка безробітної молоді віком до 28 років – 24% та жінок – 65% в структурі безробітного населення. В 2002 році п’ята частина працюючих за наймом перебувала в режимі неповного робочого дня (тижня).

Особливістю функціонування РРП є значний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили (рис. 2) загалом і, зокрема, в субрегіональному зрізі з одної сторони, та високий освітній рівень робочої сили, незадіяної в економіці регіону, з іншої. Однією з причин цього можна вважати пониження мотивації зайнятості робочої сили через низький рівень заробітної плати. Так, впродовж 1995-2002 рр. рівень середньої зарплати робітників і службовців зайнятого населення був найнижчим в сільському господарстві, мистецтві, культурі (для прикладу, в 2002 р. рівень середньої зарплати в сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві в регіоні склав 170,2 грн., (по Україні – 182,9 грн.), проти працюючих за наймом в системі транспорту, фінансування і кредитування, де рівень середньої заробітної плати вищий в 3-4 рази). Диференціація рівнів заробітної плати привела до суттєвої нерівномірності приросту трудових доходів працівників і значної поляризації доходів населення в розрізі території.

Рис. 2. Регіональні особливості змін попиту й пропозиції на ринку праці Івано-Франківської області (1997-2002 роки за рейтинговою оцінкою).

Важливе місце серед мотивів до праці відводиться відносинам власності, можливостям підприємництва з врахуванням територіального розміщення області, наявним природним ресурсам. Реалізація та стимулювання малого і середнього бізнесу через створення бізнес-інкубаторів, надання податкових пільг, відкриття власної справи, розвиток рекреаційної сфери, що віднесено до стратегічних пріоритетів розвитку Івано-Франківської області, є одними з умов розвитку і ефективного використання наявного ЛКР.

Загалом, аналіз засвідчив несприятливу дію демографічних, медичних, соціальних, економіко-мотиваційних та екологічних чинників на формування і використання ЛКР. В економіці Івано-Франківської області склалася двоїста ситуація щодо функціонування системи освіти, котра, з одного боку, продовжує надмірне і неузгоджене з потребами економіки регіону продукування вузькопрофільно підготовленої робочої сили, на яку не має належного попиту, з іншого – заявляє про гостру потребу у висококваліфікованих кадрах, які б сприяли інноваційному розвитку регіону на засадах економіки знань.

У третьому розділі “Напрямки вдосконалення регіональної політики формування і реалізації людського капіталу” запропоновано методичний підхід до проведення оцінки обсягів ЛКР, ґрунтований на методологічних засадах як соціальної економіки, так і економіки фінансів, зокрема застосування методу дисконтування, проведена прогнозна оцінка якісних і кількісних індикаторів ЛКР, здійснено прогноз зайнятості працездатного населення за галузями економіки Івано-Франківської області до 2010 року.

Проведене дослідження показує, що в регіоні відбуваються постійні зміни в обсягах ЛКР. Однак, існуюча соціальна політика не спрямована на їх поповнення.

В 2003 році в регіоні розроблена Стратегія економічного і соціального розвитку Івано-Франківської області до 2015 року. Проте, в частині людського розвитку відсутні прикладні схеми для аналізу ЛКР, що робить її малоефективною. З метою вирішення цих проблем пропонується змістити її орієнтири в сторону функціонування економіки знань, будувати її в рамках нової моделі формування та використання ЛКР.

Нова модель формування ЛКР повинна опиратися на висококваліфіковану робочу силу, яка володіє знаннями, як благом певної капіталізованої форми. Модель реалізації ЛКР, з метою збереження підготовлених спеціалістів, вимагає контролю за використанням цих благ, потребує ефективного механізму трудової мотивації, в якому високій заробітній платі повинна бути відведена належна компенсаційна роль, роль, так званого, амортизаційного буфера не лише у реновації (відновленні), але й нарощенні конкурентноздатності економіки регіону. Налагодженню функції регіонального контролю за реалізацією ЛКР, як капіталізованого блага, може сприяти пропонована методика оптимізації співвідношень трансакційних витрат підприємства, окремої галузі економіки регіону, яка дає змогу порівняти їх галузеву специфіку.

Розрахунок обсягу ЛКР в окремо взятій галузі пропонується проводити за допомогою методу дисконтування на основі формули

,

де: ОПіn – обсяг реалізації продукції, що створюється людським капіталом за період корисного строку його використання, тис. грн.;

n – період використання людського капіталу (1...n), роки;

r – ставка роялті, %;

rБР – безризикова ставка, %

rсис – ставка систематичного ризику, %

rГ – ставка галузевого ризику, %

ЗП inГ – середньомісячна заробітна плата працівників за галузями економіки, грн.;

Ч inГ – середньооблікова чисельність працівників за галузями економіки, тис. осіб;

НЗП inГ – місячні нарахування на заробітну плату працівників галузі, грн.;

12 – кількість місяців року.

Аналіз розрахунків вказує, що в Івано-Франківській області обсяги ЛК в різних галузях економіки різні (табл. 1). Найбільший обсяг ЛКР зосереджено в промисловості (1065958,3 тис. грн.), в сфері транспорту і зв’язку його частка складає 37,5%, а в сфері послуг – тільки 14% обсягу в промисловості. Такі результати розрахунків демонструють доволі значні розбіжності існуючої галузевої структури ЛКР з тією, що визначається орієнтирами вищезгаданої Стратегії економічного і соціального розвитку Івано-Франківщини до 2015 року.

Таблиця 1

Визначення обсягу людського капіталу (ЛК) на поточний момент часу
(на прикладі Івано-Франківської області)

Дисконт-на ставка | Роки | Обсяг ЛК, тис. грн. | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | Промисловість

20% | 244175,44 | 88675,45 | 306134,24 | 349619,2 | 472468,15 | 358164,78 | 1065958,3

Будівництво

18% | 49497,1 | 62536,62 | 60052,98 | 68096,55 | 87893,85 | 106381,08 | 236359,1

Сільське господарство

18% | 55739,61 | 82230,65 | 85329,39 | 90785,4 | 104571,36 | 110898,11 | 292561,38

Інші галузі, які виробляють товари

19% | 18492,51 | 22778,4 | 22213,01 | 21503,65 | 23501,78 | 24204,684 | 73901,88

Транспорт і зв’язок

24% | 159449,24 | 24397,4 | 130941,7 | 149103,55 | 181797,65 | 227475,64 | 400787,57

Галузі соціально-культурної сфери

20% | 169154,87 | 194568,56 | 190838,18 | 199952,41 | 221446,04 | 308379,44 | 575215,73

Галузі, які надають послуги

16% | 21227,69 | 34480,6 | 37972,7 | 42315,19 | 74570,4 | 56307,49 | 150237,19

Про потребу зміщення акцентів в регіональній політиці соціально-економічного розвитку Івано-Франківщини в бік підвищення уваги до використання ЛКР свідчить оцінка взаємозв’язків між параметрами ЛКР та валовою доданою вартістю (ВДВ) регіону, що проводилася за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (КРА).

Математична залежність між показниками ЛКР і ВДВ (Y) має вигляд

Y=4010307,931+8198,29*Х1+59492,31*Х2+22913,02*Х3+127886,36*Х8+38486,55*

*Х9- 47939,87*Х10 +138997,88*Х12 4,358*Х13-6920,43*Х14

де: Y – валова додана вартість, тис. грн.;

Х1 – частка осіб працездатного населення в працездатному віці;

Х2,Х3 – рівень зайнятості населення за освітою (відповідно: вищою базовою, вищою повною);

Х8,Х9 – питома частка робітників і спеціалістів, які закінчили ВНЗ I-II та III-IV рівнів акредитації;

Х10 – рівень безробіття;

Х12 – питома частка осіб, які підвищили кваліфікацію, в загальній чисельності штатних працівників облікового складу;

Х13 – чисельність зареєстрованих незайнятих громадян на 1000 населення;

Х14 – кількість людино-днів непрацездатності на одного потерпілого через травматизм на виробництві.

Результати свідчать, що в області на ріст ВДВ впливають: освіченість населення, його зайнятість, професійно-кваліфікаційний рівень; на зменшення величини ВДВ – ріст рівня безробіття, кількість незайнятого населення, кількість втрачених людино-днів через травматизм.

В цілому регіональна політика формування і реалізації ЛК Івано-Франківщини повинна тісно корелювати зі всіма видами економічної, соціальної, екологічної, містобудівної політики як на макрорівні, так і на мезо, і локальному рівнях. Разом з тим, виходячи із специфіки розвитку регіональної економіки, інноваційного вектора суспільних перетворень, Стратегія соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області має зазнати коректив в бік розширення поля застосування економіки знань. Це стосується заходів стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечення гідних умов праці і побуту населення. Політика реалізації ЛКР вимагає координації дій та зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, відомств, громадських організацій, бізнес-структур і ділових кіл.

З метою підвищення моделі реалізації ЛКР в роботі пропонується визначати розвиток пріоритетних галузей економіки, повноцінне фінансування регіональних соціальних програм, (направлених на поліпшення здоров’я населення, реформування освітньої галузі, росту доходів населення). Значного вдосконалення вимагає інфраструктура РРП, зокрема, в частині територіальної організації діяльності державної служби зайнятості (в плані надання соціальних послуг безробітному населенню в сільській місцевості). Доведено, що формування і реалізація ЛК не можливі без стабілізації та економічного зростання економіки регіону, відновлення роботи підприємств, сприятливого інвестиційного середовища з боку вітчизняного і зарубіжного інвестора.

Висновки

1. Еволюція теоретичних уявлень про ЛК у вітчизняній і зарубіжній літературі дозволила розмежувати поняття дотичні до нього, а саме: “робоча сила”, “трудові ресурси”, “трудовий потенціал” і поглибити соціально-економічну сутність категорії “людський капітал регіону”(ЛКР).

2. ЛКР трактується як капітальне благо, яке, будучи результатом розвитку фізичних, психічних, ментальних, інтелектуальних, етичних і інших якостей населення, має властивість виступати успадкованою чи набутою територіально окресленою умовою задоволення певних споживчих потреб, може бути об’єктом інвестування і приносити власнику капіталу (інноваційному носієві) дохід (ренту).

3. Реалізація ЛК в матеріально-виробничій і в соціальній сфері забезпечується шляхом формування та використання РРП як регулятора зайнятості і безробіття в межах даної території.

4. Основними складовими структури ЛКР визначено природно-біологічну, освітньо-професійну, соціально-мотиваційну та екологічну компоненти. Особливе значення при дослідженні сутності наповнення ЛКР відведено інформаційній складовій як такій, що пронизує усі компоненти.

5. Основними чинниками, що визначають особливості регіонального формування і реалізації ЛКР є демоекологічний стан регіону, стан функціонування системи професійно-кваліфікаційної підготовки і перепідготовки кадрів, стан освіченості населення, РРП та зайнятості населення, міграційна, інноваційна, трудова, інформаційна мобільність населення, мотивація праці.

6. Діагностика компонентної структури ЛКР вказала на найбільш болючі точки збереження та нарощування його запасів. Зокрема, в частині здоров’я населення – це прогресуючий ріст смертності осіб працездатного віку і дитячої смертності, поширення інфекційних, психічних та онкологічних хвороб; в частині екологічної складової – низька потужність очисних споруд та висока загазованість повітря автотранспортом; в частині освітньої складової – фактор престижності освіти, гарантованого працевлаштування з відповідною зарплатнею, мотиваційні складники до навчання та прагнення до самовдосконалення; в частині свободи вибору (зайнятості) – якісна і кількісна невідповідність між пропозицією робочих місць та отриманою професією. Аналіз РРП дозволив встановити диспропорції галузевого розподілу робочої сили, що пов’язано: із структурними перетвореннями в економіці області; неузгодженістю попиту зі сторони економіки і пропозиції зі сторони освітянської сфери на окремі професії; низькими можливостями зайнятості молоді.

7. В результаті проведеного дослідження розширено арсенал аналізу ЛКР, зокрема, запропоновано метод рейтингу при вивченні територій з значним рівнем безробіття; метод дисконтування, на основі якого проведена оцінка обсягів ЛКР, що може бути використано службами облдержадміністрації для перспективного прогнозування ЛКР.

8. Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування рекомендується перейти до реалізації комплексних заходів, спрямованих на захист вітчизняного товаровиробника, створити сприятливий інвестиційний клімат для українського та зарубіжного інвестора, що дасть можливість вирівняти