НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
національний аграрний університет
Зламанюк людмили михайлівни
УДК 636.084.598.261.7
ВИКОРИСТАННЯ КОРМУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ
В КОМБІКОРМАХ
06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів
ім. П.Д.Пшеничного
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бомко Віталій Семенович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Провідна установа – Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Одеса
Захист відбудеться “18” травня 2004 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий “17” квітня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів
ім. П.Д.Пшеничного
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бомко Віталій Семенович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Провідна установа – Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Одеса
Захист відбудеться “18” травня 2004 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий “17” квітня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі у нашій країні широкого розповсюдження набуває нова галузь птахівництва – перепелівництво. Перепели характеризуються високою інтенсивністю росту, напруженістю обміну речовин, тому їх продуктивні якості зумовлені не лише наявністю в раціоні достатньої кількості енергії, протеїну, жиру, вуглеводів та вітамінів, а і мінеральних речовин, насамперед кальцію та фосфору.
Важливість підтримання гомеостазу цих елементів обумовлюється участю їх у багатьох фізіологічних процесах (Петрухин И.В., 1972; Одынец Р.Н., 1979; Москалев Ю.И., 1985; Кольман Я., Рем К.-Г., 2000; Кліценко Г.Т. та ін., 2001; Etches R.J., 1987). Останнім часом одержані нові дані щодо обміну кальцію і фосфору в організмі, які повинні враховуватись при встановленні норм годівлі тварин. Зокрема виявлено, що всмоктування кальцію у кишечнику в нормі визначається не рівнем його надходженням з кормом, а гормональною регуляцією систем активного транспорту кальцію з кишечнику в кров (Вандер А., 2000). Це дозволяє організму адаптуватись до коливань кальцію, що надходить разом з кормом (Kanis J., Hamdy N., 1997). Одночасно доступність кальцію для абсорбції залежить від багатьох кормових факторів, включаючи наявність фосфатів, жирних кислот і фітатів. Надходження ж фосфору до організму птиці залежить від низки чинників, головними з яких є активність фітази кормів, рН хімусу, рівнів енергії, протеїну, кальцію і вітаміну D у раціоні (Лапшин С.А. и др., 1988; Кальницький Б.Д., 1985; Pointillart A., 1987).
Рекомендації щодо потреби перепелів у кальції та фосфорі за даними ряду авторів (Кузнецов Б., 1967; Пигарева М.Д., Афанасьев Г.Д., 1989; Нанос В., 1991; Кочеткова З. и др., 1992; Кроик Л., Юсов В., 2000) базуються на часткових критеріях оцінки показників продуктивності та обміну речовин без урахування системного підходу. Як наслідок, рекомендовані рівні кальцію в комбікормах коливаються від 2,5 до 4,5%, фосфору – від 0,8 до 1,4%.
У зв’язку з цим проведення досліджень з метою встановлення оптимального рівня кальцію та фосфору в комбікормах для перепелів мають важливе значення і є актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою “Розробити способи підвищення ефективності використання кормів і кормових добавок у годівлі тварин” (номер державної реєстрації 0101U001753).
Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити оптимальні рівні кальцію та фосфору у комбікормах перепілок японської породи для забезпечення ефективнішого використання корму і якості одержуваної продукції.
У роботі ставились завдання дослідити:
- яєчну продуктивність та живу масу перепілок;
- морфологічні та інкубаційні показники, хімічний склад яєць;
- показники якості шкаралупи яєць перепілок;
- перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, магнію, калію, заліза, міді і цинку;
- гематологічні показники;
- мінеральний склад скелету;
- економічну ефективність виробництва яєць.
Об’єкт дослідження. Перепела японської породи яєчного напряму продуктивності за різного рівня кальцієво-фосфорного живлення.
Предмет дослідження. Продуктивні якості, перетравність поживних речовин та гематологічні показники у перепілок яєчного напряму продуктивності.
Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, перетравність та баланс поживних речовин); біохімічних (нагромадження поживних речовин у яйцях); біофізичних (гематологічний склад) та статистичних (обробка дослідних даних) методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведеними дослідженнями вперше вивчено вплив різних рівнів кальцію та фосфору в раціонах на ефективність використання корму та продуктивність перепелів яєчного напряму продуктивності.
Збільшення в комбікормі перепелів вмісту кальцію до 3,0; 3,5 і 4,0% при рівні фосфору 0,8 і 1,1% підвищує їх яєчну продуктивність, харчову та біологічну цінність яєць.
Розширено дані щодо перетравності поживних речовин, обміну азоту і мінеральних речовин в організмі перепілок-несучок за різного рівня кальцій-фосфорного живлення. Виявлено, що найвища перетравність поживних речовин корму спостерігається у перепілок, рівень кальцію у раціоні яких становив 3,0% і фосфору – 0,8%.
Отримано нові дані про вплив різних рівнів кальцію та фосфору в раціонах перепелів на морфологічний і біохімічний склад крові та мінеральний склад кісток. Встановлено, що при різних рівнях кальцієво-фосфорного живлення перепелів відбуваються незначні зміни у концентрації кальцію, фосфору, магнію у крові та підвищується їх вміст у скелеті.
Практичне значення одержаних результатів. Використання у годівлі перепілок-несучок комбікормів із вмістом 3,0% кальцію та 0,8% фосфору підвищує несучість на середню несучку на 29,5%, середню масу яєць – на 6,4%, кількість одержаної яєчної маси – на 38,0% та знижує витрати кормів на 10 яєць на 23,0%. Рівень рентабельності збільшується при цьому на 13,8%.
Впровадження результатів досліджень проведено у ДП “Обрій” ЗАТ Агрофірма “Березанська птахофабрика” Баришівського району Київської області. За результатами досліджень одержано патент України на винахід “Спосіб годівлі перепелів” № 20021210317.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних та теоретичних досліджень, підготовці матеріалів для опублікування.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (вересень 2002 р.) та на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів” (жовтень 2003 р., Національний аграрний університет).
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковані 3 статті у фахових виданнях, в яких викладені основні положення дисертаційної роботи.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 135 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків та пропозицій виробництву і списку літератури. робота містить 49 таблиць і 4 рисунки. список літератури включає 237 найменувань, у тому числі 47 – іноземною мовою.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного Національного аграрного університету. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший – з липня по листопад 2001 р., другий – з січня по травень 2002 р.
Для обох дослідів було відібрано по 240 голів японських перепелів, віком 60 діб, яких розділяли за принципом аналогів на 6 груп – контрольну та 5 дослідних, по 40 голів у кожній (30 самок і 10 самців). Основний період тривалістю 120 днів був поділений на 4 підперіоди по 30 днів кожний.
Піддослідне поголів’я перепелів утримувалось у шестиярусній клітковій батареї. У кожній клітці розміром 60 х 40 х 20 см розміщували по 20 голів (15 самок і 5 самців). При цьому площа на одну голову становила 120 см2, фронт годівлі – 2 см, напування – 1 см.
Параметри мікроклімату приміщення, де утримувалася птиця, відповідали прийнятим зоогігієнічним нормам.
Годівлю піддослідних перепілок здійснювали повнораціонними комбікормами згідно із схемою досліду (табл. 1). Рівень кальцію у комбікормі для пепепілок регулювали за рахунок додаткового введення черепашки, а фосфору – мононатрійфосфату.
Таблиця 1 – Схема науково-господарських дослідів
Група | Період досліду
зрівняльний (14 днів) | основний (120 днів)
вміст у 100 г комбікорму, %
Кальцію | фосфору | кальцію | фосфору
Перший науково-господарський дослід
1-контрольна | 2,5 | 0,8 | 2,5 | 0,8
2-дослідна | 2,5 | 0,8 | 2,5 | 1,1
3-дослідна | 2,5 | 0,8 | 2,5 | 1,4
4-дослідна | 2,5 | 0,8 | 3,0 | 0,8
5-дослідна | 2,5 | 0,8 | 3,0 | 1,1
6-дослідна | 2,5 | 0,8 | 3,0 | 1,4
Другий науково-господарський дослід
1-контрольна | 3,5 | 0,8 | 3,5 | 0,8
2-дослідна | 3,5 | 0,8 | 3,5 | 1,1
3-дослідна | 3,5 | 0,8 | 3,5 | 1,4
4-дослідна | 3,5 | 0,8 | 4,0 | 0,8
5-дослідна | 3,5 | 0,8 | 4,0 | 1,1
6-дослідна | 3,5 | 0,8 | 4,0 | 1,4
Протягом двох науково-господарських дослідів проводили облік несучості, збереженості поголів’я, маси яєць, живої маси перепелів, витрат комбікормів, а також визначали хімічний і морфологічний склад яєць та їх інкубаційні якості.
Товщину шкаралупи вимірювали мікрометром з точністю до 0,01 мм на трьох ділянках яйця: екваторіальній частині, тупому та гострому кінцях. Пружну деформацію шкаралупи яєць визначали за допомогою приладу для визначення пружної деформації (ПУД-3), а міцність шкаралупи – на основі опору проколу голкою з плоским кінцем діаметром до 1 мм (модернізованим офтальмодинамометром).
Оцінку інкубаційних якостей яєць здійснювали згідно з рекомендаціями ВНДТІП (Байковская И.П. и др., 1982).
З метою вивчення перетравності поживних речовин, балансу азоту та мінеральних елементів (кальцію, фосфору, магнію, марганцю, цинку, міді, заліза, натрію, калію) в середині основного періоду першого та другого науково-господарських дослідів (вік птахів 122 доби) були проведені фізіологічні досліди. Для цього з кожної групи за принципом аналогів були відібрані по 3 перепілки-несучки, яких утримували по одній голові у клітці. Підготовчий період становив 3 дні, обліковий – 6 днів.
Перетравність та баланс поживних речовин розраховували за методикою О.И.Маслиевой (1970).
Протягом підготовчого періоду перепілки звикали до нових умов утримання, а в обліковий період – здійснювався облік кількості спожитого комбікорму, виділеного посліду та знесених яєць.
Аналіз зразків комбікорму, яєць та посліду, отриманих під час фізіологічного досліду, проводили за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу (Петухова Е. А. и др., 1981).
Вміст мінеральних елементів, а саме: калію, магнію, заліза, цинку та міді в досліджуваних зразках визначали методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії на приладі AAS-30 (полум’яний варіант).
У другому науково-господарському досліді проводили дослідження мінерального складу скелету за методикою М.Г. Остапця та Н.М. Романської (1974). Для цього було проведено контрольний забій 3-х голів перепілок із кожної групи за методикою Т.М. Поливановой (1967). При забої відбирали зразки крові для біохімічних та морфологічних досліджень.
Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Перепелам усіх піддослідних груп протягом досліду згодовували повнораціонні комбікорми (табл. 2).
Таблиця 2 – вміст основних поживних речовин та енергії у 100 г комбікорму
Показник | Група
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Обмінна енергія, МДж | 1,19 | 1,187 | 1,185 | 1,189 | 1,187 | 1,186
Суха речовина, г | 88,80 | 87,80 | 87,20 | 88,70 | 88,10 | 87,60
Зола, г | 11,51 | 11,30 | 11,10 | 13,08 | 13,44 | 13,21
Сирий протеїн, г | 21,90 | 22,10 | 22,30 | 21,80 | 21,70 | 21,70
Сирий жир, г | 3,07 | 3,12 | 3,05 | 2,95 | 3,10 | 3,03
Сира клітковина, г | 4,65 | 4,31 | 4,79 | 4,88 | 4,71 | 4,58
БЕР, г | 47,67 | 46,97 | 45,96 | 45,99 | 45,15 | 45,05
Кальцій, г | 2,46 | 2,51 | 2,49 | 3,08 | 3,10 | 3,04
Фосфор, г | 0,77 | 1,05 | 1,39 | 0,76 | 1,09 | 1,35
Енерго-протеїнове відношення | 0,543 | 0,538 | 0,534 | 0,546 | 0,548 | 0,543
Відношення Са:Р | 3,13:1 | 2,27:1 | 1,79:1 | 3,75:1 | 2,73:1 | 2,14:1
Набір і кількість основних компонентів у складі комбікормів для перепілок контрольної та дослідних груп були однаковими. кількість зернових компонентів становила 56,38%, шроту – 28,22%. масова частка кормів тваринного походження та мінеральних добавок у комбікормі складала відповідно 8,0% і 7,1%.
Кількість кальцію в раціонах перепілок 4-, 5- і 6-ї дослідних груп регулювали за рахунок додаткового введення до складу комбікорму 1,4% черепашки, фосфору – за рахунок введення до раціону мононатрійфосфату: для птиці 2- і 5-ї груп – по 1,25%, а 3- і 6-ї – відповідно по 2,5%. Протягом досліду комбікорми згодовували у сухому розсипному вигляді з розрахунку 25 г на голову за добу.
Продуктивність піддослідних перепілок. Встановлено, що зміни вмісту кальцію та фосфору в раціонах перепілок помітно впливають на їх яєчну продуктивність (табл. 3).
Таблиця 3 – Продуктивність перепілок
Показник | Група
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Несучість на несучку, шт.:
середню | 65,9 | 73,4 | 68,3 | 85,3 | 85,2 | 69,1
початкову | 57,8 | 69,0 | 65,5 | 77,1 | 79,8 | 67,0
Середня маса яєць, г | 11,0±0,41 | 11,2±0,42 | 11,4±0,28 | 11,7±0,31 | 11,3±0,53 | 11,0±0,35
Кількість яєчної маси на середню несучку за 30-денний період, г | 180,25±
3,336 | 205,73±
5,297 | 195,07±
4,063 | 248,76±
3,525** | 239,89±
3,423** | 190,87±
3,776
Жива маса перепілок, г:
на початку досліду | 173 ± 3,9 | 171 ± 2,7 | 178 ± 3,1 | 170 ± 3,3 | 172 ± 4,1 | 178 ± 3,3
у кінці досліду | 179 ± 2,2 | 178 ± 1,8 | 184 ± 2,5 | 182 ± 2,3 | 183 ± 2,5 | 183 ± 2,3
Витрати корму, кг:
на 10 яєць | 0,459±
0,0270 | 0,414±
0,0285 | 0,449±
0,0305 | 0,354±
0,0224* | 0,353±
0,0144* | 0,445±
0,0275
на 1 кг яєчної маси | 4,20±0,324 | 3,73±0,371 | 3,96±0,316 | 3,05±0,260* | 3,17±0,252* | 4,08±0,343
*P<0,05, **Р<0,01 порівняно з контрольною групою
Так, при підвищенні у комбікормі для перепілок 2-ї дослідної групи вмісту фосфору до 1,1% за рівня кальцію 2,5% несучість на середню несучку збільшилася на 11,4%, вихід яєчної маси – на 14,1%, а витрати корму на 10 яєць і на 1 кг яєчної маси – зменшились відповідно на 9,8 та 11,2% порівняно з птицею контрольної групи. При підвищені в раціоні перепілок вмісту фосфору до 1,4% за рівня кальцію 2,5% несучість на середню несучку зросла лише на 3,6%, кількість яєчної маси – на 8,2%. При цьому витрати корму на 10 яєць знизилися на 2,2%, а на 1 кг яєчної маси – на 5,7%.
При збільшенні у раціоні для перепілок 4-, 5- та 6-ї груп вмісту кальцію до 3,0% продуктивність змінювалася залежно від вмісту фосфору. У перепілок 4-ї дослідної групи, які одержували комбікорм з вмістом 0,8% фосфору несучість на середню несучку збільшилася на 29,5% (P<0,05), кількість яєчної маси – на 38,0% (Р<0,01), а витрати корму зменшилися відповідно на 22,9 і 27,4% (P<0,05) порівняно з птицею контрольної групи. При підвищенні рівня фосфору до 1,1% у комбікормі для перепілок 5-ї групи несучість на середню несучку була вищою порівняно з аналогами контрольної групи на 28,9% (P<0,05), кількість яєчної маси – на 33,1% (Р<0,01). Витрати корму при цьому були нижче відповідно на 23,1 і 24,5% (P<0,05). У перепілок 6-ї групи, які одержували комбікорм з вмістом 1,4% фосфору показники були помітно нижчими, ніж у аналогів 4- і 5-ї груп, хоча порівняно з контролем – дещо вищими. За показником живої маси суттєвих відмінностей між піддослідною птицею не виявлено.
Морфологічні показники яєць та якість шкаралупи. Результати проведених досліджень свідчать, що згодовування перепілкам комбікормів з різними рівнями кальцію та фосфору викликає суттєві зміни у абсолютній та відносній масі складових частин яйця.
Так, у перепілок 2-ї групи, які отримували комбікорм з вмістом 2,5% кальцію та 1,1% фосфору, спостерігалося зниження абсолютної маси жовтка на 3,3%, білка – на 2,5%, а шкаралупи – на 2,1% порівняно з контролем. При підвищенні рівня фосфору у раціоні до 1,4% за аналогічного вмісту кальцію (3-я група) спостерігалося зниження абсолютної маси жовтка (Р<0,05) та білка, хоча маса шкаралупи порівняно з аналогами контрольної групи при цьому збільшувалася на 2,9%.
Підвищення рівня кальцію до 3,0% за вмісту фосфору 0,8; 1,1 і 1,4% у комбікормі для перепілок 4-, 5-, та 6-ї дослідних груп сприяло збільшенню абсолютної маси жовтка, білка та шкаралупи (Р<0,05).
Аналіз результатів досліджень показав, що вплив різних рівнів кальцію та фосфору на якісні показники шкаралупи яєць перепілок був неоднаковий.
Так, при вмісті у комбікормі перепілок 2,5% кальцію незалежно від рівня фосфору середня товщина шкаралупи була однаковою і становила 0,26 мм. При цьому у перепілок 2-ї групи пружна деформація була на 3,4% вище ніж у птиці контрольної та 3-ї дослідної груп, а міцність шкаралупи – відповідно на 0,5 і 2,6% нижче.
При підвищенні у комбікормі кількості кальцію до 3,0% незалежно від вмісту фосфору середня товщина шкаралупи зросла відповідно на 19,2 і 23,1% (Р<0,05), міцність шкаралупи яєць – на 9,5; 11,6 і 14,3% (Р<0,05; Р<0,001), а показник пружної деформації знизився на 17,2 і 24,1% (Р<0,05) порівняно з аналогами контрольної групи.
Відмічено взаємозв’язок між рівнем кальцію, середньою товщиною та міцністю шкаралупи. При підвищені вмісту кальцію у комбікормі збільшується кількість кальцію у сухій речовині шкаралупи і відповідно підвищується середня товщина та міцність шкаралупи.
Хімічний склад яєць. Збагачення комбікормів кальцієм та фосфором сприяло підвищенню вмісту кальцію, фосфору та магнію в яйцях.
У перепілок контрольної групи вміст кальцію в яйцях становив 0,54 у дослідних коливався від 0,59 до 0,72 г, що було вище ніж у аналогів контролю на 9,3-33,3% (Р<0,05). За вмістом фосфору та магнію спостерігалась аналогічна тенденція. Так, у яйцях перепілок контрольної групи вміст фосфору і магнію становив 0,16 і 0,069 г, а у дослідних знаходився у межах від 0,18 до 0,22 та від 0,071 до 0,092 г, що відповідно на 12,5-37,5 (Р<0,05) та 2,8-33,3% (Р<0,05) вище порівняно з контролем.
Вміст протеїну, жиру та золи у яйцях перепілок дослідних груп змінювався незначною мірою. Зокрема у перепілок 4-ї групи, в раціоні яких вміст кальцію становив 3,0% з рівнем фосфору 0,8%, спостерігалося підвищення вмісту сухої та органічної речовини, протеїну, БЕР та золи, і зниження вмісту жиру порівняно з птицею контрольної групи. У перепілок 5-ї групи, у комбікормі яких вміст фосфору був 1,1% на фоні кальцію 3,0%, вміст сухої та органічної речовини підвищувався відповідно на 0,8 і 0,79%, протеїну – на 0,35%, жиру – на 0,01%, БЕР – на 0,43%, золи – на 0,01% порівняно з контролем. При збільшенні в комбікормі вмісту фосфору до 1,4% при однаковому рівні кальцію у перепілок 6-ї групи за вмістом сухої та органічної речовини протеїну та жиру відмічалася аналогічна картина, при цьому вміст БЕР та золи був дещо нижчий ніж у аналогів контрольної групи.
Інкубаційні якості яєць. Підвищення рівня кальцію до 3,0% за різного вмісту фосфору у комбікормах для перепілок 4-, 5- та 6-ї дослідних груп сприяло підвищенню кількості запліднених яєць порівняно з аналогами контрольної групи (заплідненість яєць – 75,0%) відповідно на 16,7; 12,5 та 7,3%.
Встановлено позитивний вплив різних рівнів кальцію та фосфору на виводимість яєць та вивід молодняку. Підвищення вмісту фосфору в раціонах перепілок до 1,1 і 1,4% з рівнем кальцію 2,5% (2- і 3-я дослідні групи) обумовило збільшення виводимості яєць на 2,5 і 1,3% відповідно.
За показником виводу молодняку мала місце аналогічна тенденція. Найвищий вивід молодняку відмічався у перепелів 4-ї групи (78,3%), в раціоні яких містилося 3,0% кальцію і 0,8% фосфор. Порівняно з контрольною групою цей показник був вищим на 15,8%.
Перетравність поживних речовин. Результати фізіологічного досліду, проведеного у віці 122 доби, свідчать про певну динаміку змін перетравності поживних речовин корму за різних рівнів кальцію та фосфору в комбікормі (табл. 4).
Так, підвищення у комбікормі вмісту фосфору до 1,1% при рівні кальцію 2,5% (2-а група) суттєво не впливало на перетравність органічної речовини, протеїну, жиру та БЕР. Зростання рівня фосфору в раціонах до 1,4% за аналогічного вмісту кальцію (3-я група) призводило до зниження перетравності органічної речовини на 5,0%, протеїну – на 2,6%, жиру – на 3,0% та БЕР – на 3,7% порівняно з аналогами контрольної групи.
Таблиця 4 – Перетравність поживних речовин раціону, %
Група | Органічна речовина | Протеїн | Жир | Клітковина | БЕР
1 | 74,6±1,17 | 80,3±0,91 | 81,9±1,74 | 8,8±1,11 | 80,9±0,89
2 | 75,3±0,75 | 80,3±0,58 | 83,3±0,58 | 13,3±0,68* | 81,4±0,57
3 | 69,6±0,94 | 77,7±0,63 | 78,9±0,57 | 12,8±0,47* | 77,2±0,71
4 | 77,3±1,33 | 82,2±1,46 | 83,1±0,80 | 16,4±1,79* | 86,4±0,78
5 | 71,6±1,26 | 75,5±2,50 | 85,1±0,61 | 9,1±0,91 | 80,7±0,85
6 | 75,8±0,48 | 80,6±1,10 | 86,9±0,48 | 8,1±0,73 | 83,8±0,28
*Р<0,05 порівняно з контрольною групою
Аналіз показників перетравності при вищому рівні кальцію у комбікормі (3,0%) показав, що найбільш висока перетравність органічної речовини, протеїну, клітковини та БЕР відмічається у птиці 4-ї групи, комбікорм якої містив 0,8% фосфору. З підвищенням вмісту фосфору до 1,1 і 1,4% у перепілок 5- і 6-ї дослідних груп спостерігається тенденція до збільшення перетравності жиру. При цьому перетравність інших речовин у птиці 6-ї групи суттєвих з контролем не виявила, тоді як у перепілок 5-ї групи перетравність органічної речовини і протеїну була дещо нижчою.
Баланс азоту в організмі перепілок. Аналіз одержаних даних показав, що баланс азоту був додатний у птиці всіх дослідних груп. Так, у перепілок 2-ї групи (вміст у комбікормі фосфору – 1,1%, кальцію – 2,5%) показник утримання азоту в організмі становив 0,49 г, що на 0,06 г вище, ніж у перепілок контрольної групи та на 0,08 г – ніж у птиці 4- і 5-ї груп. Найменша кількість утриманого азоту в організмі (0,35 г) виявлена у перепілок 3-ї групи, у комбікормі яких містилося 2,5% кальцію та 1,4% фосфору.
Найвищий рівень засвоєння азоту спостерігався в організмі перепілок 6-ї дослідної групи (50,6%), в комбікормі яких рівень кальцію становив 3,0%, фосфору – 1,4%, а співвідношення кальцію до фосфору складало 2,14:1.
Баланс кальцію, фосфору та магнію. Аналіз даних, що характеризують засвоєння кальцію в організмі, свідчить про суттєві відмінності між контрольною та дослідними групами (табл. 5).
Збільшення вмісту фосфору у комбікормі до 1,1% при однаковому рівні кальцію (2,5%) сприяло кращому його засвоєнню. Так, кількість засвоєного кальцію у перепілок 2-ї групи була на 3,7% вище порівняно з контролем. Подальше підвищення вмісту фосфору у раціоні (1,4%), навпаки, погіршувало використання кальцію птицею 3-ї групи.
Використання кальцію перепілками підвищувалось при згодовуванні комбікормів з більшим вмістом цього елементу (3,0%) незалежно від рівня фосфору. При цьому найкраще засвоєння кальцію спостерігалось у перепілок 6-ї групи, яке було на 12,7% вище порівняно з аналогами контрольної групи.
Таблиця 5 – Середньодобовий баланс кальцію в піддослідних перепілок
Група | Прийнято з кормом, г | Виділено, г | Засвоєння,% | Утримано в організмі, г
з послідом | з яйцем
1 | 0,62 | 0,179±0,0025 | 0,326±0,0019 | 71,1 | 0,112±0,0006
2 | 0,70 | 0,177±0,0022 | 0,343±0,0033 | 74,7 | 0,180±0,0004
3 | 0,69 | 0,249±0,0015 | 0,357±0,0012 | 63,9 | 0,084±0,0003
4 | 0,77 | 0,193±0,0027 | 0,407±0,0028 | 74,8 | 0,167±0,0005**
5 | 0,89 | 0,229±0,0041 | 0,394±0,0011 | 74,2 | 0,264±0,0014***
6 | 0,76 | 0,123±0,0014 | 0,390±0,0017 | 83,7 | 0,244±0,0033***
**Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою
Результати досліджень балансу фосфору (табл. 6) в організмі піддослідної птиці свідчать, що він був додатний у птиці всіх груп.
Таблиця 6 – Середньодобовий баланс фосфору в піддослідних перепілок
Група | Прийнято з кормом, г | Виділено, г | Засвоєння, % | Утримано в організмі, г
з послідом | з яйцем
1 | 0,19 | 0,051±0,0022 | 0,017±0,0005 | 73,6 | 0,125±0,0060
2 | 0,29 | 0,054±0,0050 | 0,020±0,0006 | 81,6 | 0,219±0,0028
3 | 0,23 | 0,042±0,0009 | 0,022±0,0002* | 81,6 | 0,164±0,0044
4 | 0,19 | 0,049±0,0011 | 0,024±0,0001** | 74,1 | 0,116±0,0035
5 | 0,31 | 0,062±0,0033 | 0,023±0,0012** | 80,1 | 0,227±0,0027
6 | 0,34 | 0,049±0,0054 | 0,024±0,0009** | 85,4 | 0,263±0,0021
*Р<0,05; **Р<0,01 порівняно з контрольною групою
При збільшенні рівня фосфору в комбікормі до 1,1 та 1,4% (2-, 3- та 5-, 6-а групи) незалежно від вмісту кальцію (2,5 та 3,0%) в комбікормі рівень засвоєння фосфору в організмі птиці підвищувався на 6,5-11,8% порівняно з контролем і на 6,0-11,3% – порівняно з аналогами 4-ї групи. Найвищий рівень засвоєння фосфору – 85,4% – спостерігався в організмі перепілок 6-ї групи, в раціонах яких вміст кальцію становив 3,0%, а фосфору 1,4%, що на 11,8% вище порівняно з птицею контрольної групи.
Дані проведених досліджень свідчать, що різні рівні кальцію та фосфору в раціоні помітно впливають на баланс магнію в організмі птиці.
Рівень засвоєння магнію у перепілок контрольної групи становив 78,9 %, а у птиці дослідної групи знаходився у межах від 69,4 до 80,0%. Найвищий рівень засвоєння магнію спостерігався в організмі перепілок 6-ї групи – 80% – що на 1,1% вище порівняно з несучками контрольної групи і на 10,6% – порівняно з аналогами 3-ї групи, найнижчий – 69,4% - у організмі птиці 3-ї дослідної групи, що на 9,5% нижче порівняно з контролем.
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Згідно зі схемою другого науково-господарського досліду було сформовано 6 груп перепелів. Годівлю птиці кожної групи здійснювали повнораціонними комбікормами у розсипному вигляді. За набором компонентів раціони птиці у другому досліді порівняно з першим суттєво не відрізнялись. Добова даванка комбікорму на 1 голову за період досліду становила по 25 г в усіх групах.
Набір і кількість основних компонентів у складі комбікормів для перепілок контрольної та дослідних груп були однаковими: зернові компоненти становили 50,16%, шрот – 28,58, корми тваринного походження – 8, соняшникова олія – 3,7%, мінеральні добавки – 9,54%.
Різниця в годівлі була зумовлена різними рівнями кальцію та фосфору в комбікормі для птиці дослідних груп. Перепели контрольної групи отримували повнораціонний комбікорм з вмістом кальцію 3,5%, фосфору – 0,8%. Рівень кальцію в раціонах 4-, 5- і 6-ї дослідних груп регулювали за рахунок додаткового введення до складу комбікорму черепашки – 1,4%, рівень фосфору у раціонах перепелів 2- і 5-ї дослідних груп – за рахунок введення до раціону птиці мононатрійфосфату в кількості 1,25%, а для 3- і 6-ї груп в кількості2,5% згідно із схемою досліду.
Продуктивність піддослідної птиці. Результати досліджень свідчать, що продуктивність птиці дослідних груп при підвищенні вмісту кальцію від 3,5 до 4,0% і фосфору від 0,8 до 1,1-1,4% збільшується (табл. 7).
Так, у перепілок 2-ї групи, у раціоні яких вміст кальцію становив 3,5% і фосфору – 1,1%, несучість на середню несучку була вище на 10,9%, кількість яєчної маси – на 15,7% порівняно з контролем. Витрати корму на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси при цьому були нижчими відповідно на 10,8 і 14,0%. При підвищенні вмісту фосфору у комбікормі для перепілок 3-ї групи до 1,4% несучість на середню несучку порівняно з контролем була вище на 8,2%, вихід яєчної маси – на 13,5%, а витрати корму знижувались відповідно на 8,6 і 13,1%.
Підвищення рівня кальцію у комбікормі до 4,0% при 0,8% фосфору сприяло збільшенню виходу яєчної маси на 9,0% і зменшенню витрат кормів відповідно на 1,1% і 9,2%, порівняно з птицею контрольної групи. При підвищенні у комбікормі для птиці 5-ї групи рівня фосфору до 1,1% на фоні кальцію 4,0% несучість на середню несучку була на 3,5%, а кількість яєчної маси – на 8,9% вище ніж у контролі, витрати корму при цьому були відповідно на 4,4 і 7,1% нижче.
Таблиця 7 – Продуктивність перепілок
Показник | Групи
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Несучість на несучку, шт.:
середню | 68,7 | 76,2 | 74,3 | 68,9 | 71,7 | 73,9
початкову | 66,6 | 73,8 | 70,2 | 68,1 | 68,3 | 63,0
Середня маса яєць, г | 10,8±0,46 | 11,3±0,44 | 11,3±0,31 | 11,7±0,33 | 11,3±0,52 | 11,1±0,38
Кількість яєчної маси на середню несучку
за 30-денний період, г | 185,27±
3,294 | 214,30±
4,311 | 210,28±
3,443 | 201,92±
4,101 | 201,77±
3,313 | 204,37±
3,691
Жива маса перепілок, г:
на початку досліду | 172±2,9 | 179±2,6 | 172±4,9 | 178±2,8 | 173±3,7 | 174±3,2
у кінці досліду | 178±1,4 | 184±1,8 | 177±1,9 | 183±1,6 | 179±1,4 | 180±1,4
Витрати корму, кг:
на 10 яєць | 0,452±
0,0487 | 0,403±
0,0347 | 0,413±
0,0356 | 0,447±
0,0419 | 0,432±
0,0447 | 0,413±
0,0327
на 1 кг яєчної маси | 4,21±0,454 | 3,62±0,405 | 3,66±0,334 | 3,82±0,344 | 3,91±0,490 | 3,76±0,353
При підвищенні рівня фосфору до 1,4% з таким самим рівнем кальцію у перепілок 6-ї групи досліджувані показники порівняно з аналогами контрольної та 4- і 5-ї груп були дещо вищими, але порівняно з птицею 2- і 3-ї – нижчими. За показником живої маси суттєвих змін не виявлено.
Морфологічні показники яєць та якість шкаралупи. Дані проведених досліджень свідчать, що згодовування перепілкам раціонів з підвищеними рівнями кальцію та фосфору обумовлює збільшення абсолютної маси складових частин яйця. Так, підвищення в раціоні рівнів кальцію від 3,5 до 4,0% та фосфору від 0,8 до 1,1 і 1,4% сприяло збільшенню абсолютної маси жовтка на 6,7-15,7%, абсолютної маси білка – на 1,03-5,7% та абсолютної маси шкаралупи – на 2,7-5,3%. Але у перепілок 6-ї групи, які отримували комбікорм з вмістом 4,0% кальцію та 1,4% фосфору, абсолютна маса шкаралупи була на 1,3% нижче порівняно з контролем.
Підвищення вмісту кальцію в комбікормі для перепілок від 3,5 до 4,0% за вмісту фосфору 0,8; 1,1 і 1,4% суттєво впливало на якісні показники шкаралупи яєць. Так, у перепілок 2- та 3-ї груп, комбікорми яких містили відповідно 1,1 і 1,4% фосфору на фоні 3,5% кальцію, пружна деформація та міцність шкаралупи порівняно з контрольною групою підвищувались відповідно на 5,7 і 1,4% та 2,9 і 4,8%. За середньою товщиною шкаралупи перепілки 2-ї групи на 3,0% переважали птицю контрольної і 3-ї дослідної груп.
Підвищення у комбікормі для перепілок 4-, 5- та 6-ї дослідних груп рівня кальцію до 4,0%, за різних рівнів фосфору сприяло покращенню якісних показників шкаралупи яєць.
Перетравність поживних речовин. Результати фізіологічного досліду показали, що збільшення вмісту кальцію та фосфору в раціоні перепілок викликає зниження перетравності органічної речовини, протеїну, жиру та БЕР (табл. 8).
Встановлено, що при підвищенні рівнів фосфору до 1,1 та 1,4%, незалежно від рівня кальцію, перетравність клітковини знижувалася на 3,5-8,7% (Р<0,001), а у перепілок 4-ї групи (вміст кальцію – 4,0%, фосфору – 0,8%), навпаки, перетравність клітковини підвищувалася порівняно з птицею контрольної групи.
Таблиця 8 – Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %
Група | Органічна речовина | Протеїн | Жир | Клітковина | БЕР
1 | 77,1±1,23 | 77,5±1,01 | 89,6±0,63 | 12,3±1,88 | 85,2±0,92
2 | 73,5±1,19 | 74,3±0,83 | 87,2±0,30 | 5,8±1,24*** | 82,1±1,34
3 | 74,8±0,83 | 76,3±0,14 | 86,8±0,23 | 8,8±1,52*** | 82,8±0,98
4 | 75,9±1,54 | 75,1±1,45 | 87,5±0,53 | 13,0±1,49 | 84,8±1,18
5 | 73,6±0,95 | 73,2±0,33 | 86,2±0,48 | 3,6±1,33*** | 84,1±1,13
6 | 73,4±0,53 | 76,2±0,68 | 86,4±0,61 | 5,8±1,00*** | 81,7±0,78
***Р<0,001 порівняно з контролем
Таким чином, збільшення у комбікормі рівнів кальцію до 4,0%, фосфору до 1,1 та 1,4% супроводжувалося певним зниженням перетравності поживних речовин корму.
Баланс азоту в організмі несучок. Аналіз отриманих даних показав, що середньодобовий баланс азоту в організмі перепілок всіх дослідних груп був додатний.
При підвищенні вмісту фосфору до 1,1 і 1,4% за різних рівнів кальцію у комбікормі утримання азоту в тілі перепілок знижувалося на 11,6-34,9% порівняно з аналогами контрольної групи (Р<0,05–0,01) .
Баланс кальцію, фосфору та магнію. Підвищення рівнів кальцію та фосфору в комбікормі позитивно впливає на засвоєння в організмі перепілок кальцію, фосфору та магнію.
Результати досліджень (табл.9) засвідчили, що підвищення вмісту фосфору в комбікормі до 1,1 і 1,4% при рівні кальцію 3,5% (2- і 3-я групи) призводило до зниження засвоєння та утримання кальцію відповідно на 3,7 і 4,6% та 18,6 і 25,6% (Р<0,05) порівняно з аналогами контрольної групи.
Аналогічна закономірність спостерігалася і у перепілок 4-, 5- та 6-ї дослідних груп Підвищення вмісту кальцію до 4,0% з рівнем фосфору 0,8% обумовило збільшення кількості утриманого кальцію в організмі перепілок на 9,3% порівняно з контрольною групою. Аналогічна картина спостерігалася і у птиці 5- і 6-ї груп, у комбікормі для яких вміст фосфору становив 1,1 і 1,4% на фоні 4,0% кальцію, відносно ж 4-ї групи цей показник дещо знижувався.
Таблиця 9 – Середньодобовий баланс кальцію в піддослідних перепілок
Група | Прийнято з кормом, г | Виділено, г | Засвоєння, % | Утримано в організмі, г
з послідом | з яйцем
1 | 0,95 | 0,23±0,011 | 0,28±0,001 | 75,3 | 0,43±0,015
2 | 0,91 | 0,26±0,007* | 0,30±0,001* | 71,6 | 0,35±0,015*
3 | 0,88 | 0,26±0,003* | 0,30±0,001* | 70,7 | 0,32±0,006*
4 | 1,07 | 0,28±0,019* | 0,32±0,005* | 73,7 | 0,47±0,016
5 | 1,03 | 0,27±0,011* | 0,31±0,006* | 73,4 | 0,45±0,016
6 | 0,96 | 0,26±0,013* | 0,31±0,001* | 72,9 | 0,40±0,043
**Р<0,05 порівняно з контрольною групою
Аналіз результатів дослідження балансу фосфору (табл. 10) в організмі піддослідної птиці показав, що збільшення вмісту фосфору у комбікормі від 0,8 до 1,1 і 1,4% при однаковому рівні кальцію (3,5%) сприяло кращому його засвоєнню порівняно з контролем.
Таблиця 10 – Середньодобовий баланс фосфору в піддослідних перепілок
Група | Прийнято з кормом, г | Виділено, г | Засвоєння, % | Утримано в організмі, г
з послідом | з яйцем
1 | 0,21 | 0,049±0,0018 | 0,023±0,0004 | 77,0 | 0,14±0,003
2 | 0,29** | 0,060±0,0031 | 0,026±0,0003* | 79,1 | 0,20±0,004**
3 | 0,35*** | 0,068±0,0030* | 0,027±0,0003** | 80,6 | 0,25±0,001***
4 | 0,20 | 0,057±0,0042 | 0,023±0,0004 | 75,1 | 0,13±0,003
5 | 0,28** |
