НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ ПРИ

МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Затварська Олена Орестівна

УДК 336.71(477)

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ

ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЇЇ РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2004

Дісертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Карчева Ганна Темофіївна, начальник Управління

аналізу звітності та оперативного моніторингу

Департаменту стратегічного розвитку банківського

нагляду Національного банку України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч

науки і техніки України,

Савлук Михайло Іванович, директор Української

фінансово-банківської школи;

кандидат економічних наук, доцент

Кірєєв Олександр Іванович, директор Центру

наукових досліджень Національного банку України.

Провідна установа Українська академія банківської справи Національного

банку України, кафедра банківської справи, м. Суми

Захист відбудеться “23” грудня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.853.01 Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України за адресою: 01103, м. Київ., бул. Дружби народів, 28.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України за адресою: 01103, м. Київ., бул. Дружби народів, 28.

Автореферат розіслано “22” листопада 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С.С. Гасанов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Потужна банківська система є необхідною умовою забезпечення сталого економічного зростання в Україні. Вітчизняні банки проходять серйозну перевірку часом в умовах постійних економічних трансформацій. Швидка зміна умов функціонування, відкритість зовнішньому середовищу, схильність до внутрішніх перетворень спонукають банківську систему до постійного удосконалення. Рівень розвитку економіки значною мірою залежить від стану банківської системи.

Актуальність теми. В умовах перехідної економіки, на етапі формування та розвитку ринкових інститутів банківська система України ще сповна не мобілізувала й не реалізувала усі властиві їй стимулюючі можливості. Нерозв’язаними залишаються проблеми: підвищення рівня капіталізації банків; ефективності функ-ціонування банківської системи та способів оцінювання цієї ефективності; удосконалення державної стратегії розвитку банківської системи, яка б сприяла її надійній та ефективній діяльності. Відтак банківська система потребує удосконалення, розробки фундаментальних та прикладних засад її подальшого зміцнення, усунення негативних проявів, які мають місце в сучасній банківській практиці. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність проаналізувати теоретичні основи, охарактеризувати банківську систему, запропонувати практичні рекомендації для поліпшення управління її розвитком, спрямувати цей розвиток у необхідне для економіки та суспільства русло.

Значний внесок у розробку питань теорії і практики функціонування бан-ківської системи здійснили зарубіжні вчені: Дж. М. Кейнс, Й. Шумпетер, А.Пігу, Дж.Герлі, Е. Коен, Е. Шоу, М. Фрідмен, Ф. Мишкін, П. Роуз, Дж. Сінкі, А. Грязнова, Е. Жуков, В. Колесніков, Л. Красавіна, О. Лаврушин, Ю.А. Львов. Означеній тематиці присвячено праці вітчизняних вчених-економістів, зокрема: О. Барановського, О. Васюренка, А. Гальчинського, О. Дзюблюка, Б. Івасіва, Г. Карчевої, О. Кі-рєєва, В. Кротюка, В. Лисицького, І. Лютого, Б. Луціва, В. Мі-щенка, А. Мороза,
Л. Примостки, М. Пуховкіної, М. Савлука, В. Суторміної, Р. Тир--кала, С. Циганова.

Не зменшуючи значимості наукових напрацювань в рамках загальної теорії банківської системи, досліджень стосовно зарубіжних банків, окремих проблем функціонування вітчизняної банківської системи, зокрема її платоспроможності та ліквідності, слід все ж констатувати, що залишаються недостатньо вивченими особливості, тенденції і перспективні напрями розвитку банківської системи України. В умовах трансформацій, які відбуваються в країні, вони потребують глибшого розроблення як у теоретичному, так і в методично-практичному аспектах.

Актуальність зазначених проблем, недостатній рівень вивчення економічною наукою теоретичних і дослідження практичних питань функціонування та розвитку банківської системи України в умовах перехідної економіки обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукового напряму Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України в рамках теми “Оцінка впливу грошово-кредитної політики України на фінансовий стан суб’єктів господарювання” (№ ДР 0202U004334, де автором розроблено класифікацію етапів грошово-кредитної політики в Україні, проаналізовано її особливості на кожному етапі та надано пропозиції до її удосконалення).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування теоретичних і науково-методологічних положень щодо функціонування банків-ської системи в період становлення ринкових відносин, розробка шляхів забезпечення її стабільного та ефективного розвитку.

Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження передбачає розв’я-зання таких завдань:–

проаналізувати сучасні методологічні підходи до питання сутності банків-ської системи, керуючись принципами загальної теорії систем, обгрунтувати її поняття, визначити економічну сутність та функціональне призначення;–

визначити критерії стабільного функціонування та сталого розвитку банків-ської системи перехідного типу;–

узагальнити зарубіжний досвід становлення та розвитку банківських систем з метою його адаптації та використання в Україні;–

проаналізувати макроекономічні умови становлення та розвитку банків-ської системи України;–

дослідити тенденції розвитку банківської системи України на різних етапах її функціонування у зв’язку з особливостями соціально-економічного розвитку країни, проведення грошово-кредитної та регулятивної політики Національного банку України, проаналізувати за допомогою економіко-статистичних методів кількісні параметри діяльності банківської системи України на кожному етапі її розвитку;–

визначити та розкрити основні напрями забезпечення сталого розвитку банківської системи України шляхом підвищення капіталізації комерційних банків, рівня ефективності функціонування банківської системи;–

визначити роль держави в процесі забезпечення стабільного та ефективного розвитку банківської системи і розробити рекомендації для побудови державної концепції її розвитку.

Об’єкт дослідження – банківська система України як складова національної економіки, процеси її формування і розвитку в умовах перехідної економіки та механізми регулювання.

Предмет дослідження – теоретичні і практичні проблеми становлення, функ-ціонування та розвитку банківської системи України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою даної дисертаційної роботи стали фундаментальні положення зарубіжної та вітчизняної теорії функціонування та розвитку банківської системи. Для досягнення визначеної мети залежно від складності наукових завдань застосовувався комплекс загальнонаукових методів: аналіз і узагальнення, класифікація, оцінювання; системний та порівняльний аналіз. Так, при вивченні моделей становлення та розвитку банківських систем різних країн (підрозділ 1.3) використано методи синтезу та порівняння. Шляхом системного аналізу встановлено взаємозв’язок між грошово-кредитною політикою НБУ та розвитком банківської системи (підрозділ 2.2). Проведено оцінку кількісних параметрів функціонування банківської системи України на різних етапах її розвитку із застосуванням статистичних та економічних методів (підрозділ 2.3). За допомогою методу аналітичного групування і узагальнення складено класифікацію банків України за рівнем їх рентабельності (підрозділ 3.2).

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві результати, що містять наукову новизну, полягають у такому:

1. Узагальнено підходи до аналізу сутності банківської системи з використанням теорії систем, що дало змогу охарактеризувати банківську систему як велику динамічну цілеспрямовану відкриту систему. Уточнено функції банківської системи, зокрема емісійна, стабілізаційна, акумуляції ресурсів, посередницька, інвестиційна, організації платіжно-розрахункової системи, ефективної взаємодії з системами вищих рівнів та здійснено оцінку ефективності їх виконання в динаміці.

2. Розроблено й обгрунтовано критерії стабільного функціонування та сталого розвитку банківської системи (збереження цілісності; розвиненість функцій і структури; здатність до саморегулювання та розвитку; цільова спрямованість; взаємодія з фінансовою, соціально-економічною системами, зовнішнім світом) з урахуванням її специфічних властивостей, особливого її місця і ролі у фінансовій та макроекономічній системах, а також виходячи із принципів загальної теорії систем.

3. Уперше запропоновано визначення понять: “стабільність банківської системи” як збалансованість її складових, наявність взаємопов’язаних і взаємоузгоджених пропорцій між ними як у галузевому, так і в регіональному аспектах, а також збереження рівноваги та ефективного взаємозв’язку з фінансовою та макроекономічною системами; “розвиток банківської системи” як процес її зрівно-важеного руху, що приводить до появи якісно нових характеристик у функціонуванні банківської системи.

4. Визначено етапи розвитку банківської системи залежно від етапів економіч-ного розвитку країни, інструментів грошово-кредитної та регулятивної політики НБУ та кількісних параметрів функціонування самої банківської системи. Доведено, що залежно від стану економічного розвитку країни та банківської системи формуються види банківських інститутів, визначаються їх кількість, виконувані ними функції та добираються способи організації їх діяльності.

5. Оцінено вплив інструментів механізму грошово-кредитної політики Національного банку України на розвиток банківської системи країни, розкрито його специфіку в перехідній економіці та шляхи підвищення ефективності грошово-кредитної політики Національного банку України.

6. Уперше запропоновано методику оцінки ефективності функціонування банківської системи України, розроблену на основі використання багатомірного статистичного групування банків за рівнем рентабельності активів та капіталу.

7. Набула подальшого розвитку концепція державної стратегії розвитку бан-ківської системи України на основі розробленої функціональної системи цілей в напрямах функціонального та структурного розвитку банківської системи, підвищення дієвості банківського нагляду і контролю, удосконалення практики грошово-кредитного регулювання тощо. Визначено роль держави в стимулюванні процесів розвитку банківської системи, що допомогло розробити рекомендації для створення державної концепції розвитку банківської системи України в розрізі запропонованих принципів участі держави у її розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи мають теоретичне і практичне значення. Теоретичне значення полягає в поглибленні наукового обгрунтування особливостей функціонування і розвитку банківської системи України в умовах перехідної економіки. Головні результати дослідження впроваджені в навчальний процес у таких дисциплінах, як “Гроші та кредит”, “Банківські операції”, “Центральний банк та грошово-кредитна політика” на кафедрі фінансів Білоцерківського державного аграрного університету (довідка БДАУ № 01-04 від 26.03. 2004 ).

Практичне значення проведеного дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні положення роботи можуть бути використані як методологічна база для обгрунтування стратегії розвитку банківської системи України. Результати дисертаційного дослідження щодо становлення банківської системи та основних напрямів її розвитку використовуються департаментом Національного банку України при підготовці Аналітичного звіту “Фінансовий стан банків України”, зокрема визначенні закономірностей та тенденцій у розвитку банківської системи України (довідка №42-213/921 від 11.03. 2004). Результати дисертаційного дослід-ження в частині методичних рекомендацій щодо вдосконалення оцінки ефективності діяльності банків використовуються акціонерним банком Енергобанк при визначенні рентабельності діяльності банку (довідка №20/28-3083 від 27.11. 2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до теоретичного і практичного обгрунтування сутності та функціонального призначення банківської системи й розробки шляхів забезпечення її стабільності та ефективного розвитку в період становлення ринкових відносин. Крім одноосібних публікацій, особистий внесок дисертанта відображено у публікації в співавторстві. Зокрема з Г.Т. Карчевою проводилася оцінка ефективності банківської системи України (Карчева Г.Т., Затварська О.О. Оцінка ефективності розвитку банківської системи України та шляхи її підвищення // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – Зб. наук. праць. – Т. 9. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2004. – С. 34–38.). Дисертантом запропоновано критерії оцінки ефективності функціонування банківської системи України.

Апробація результатів дисертації. Положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми сучасної фінансової науки” (Київ, 1999 р.); “Проблеми фінансової політики в Україні” (Київ, 2000 р.); “Проблеми бюджетної полі-тики України в умовах перехідної економіки” (Київ, 2001 р.); “Проблеми розвитку фінансової системи України” (Київ, 2002 р.); “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (Суми, 2003 р.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 9 публікаціях загальним обсягом 7 ум.-друк. арк., з яких 4 – у наукових фахових виданнях, які включені до відповідного переліку ВАК України.

Структура та обсяг дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 206 назв,
на 14 сторінках та 13 додатків – на 17 сторінках. Дисертацію викладено на 184 сторінках друкованого тексту, вона включає 9 таблиць, 9 діаграм, 4 схеми та 4 графіки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь розробки теми, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні засади побудови банківської системи” досліджено поняття, сутність та функціональне призначення банківської системи. Узагальнено підходи до сутності банківської системи, сформульовано її функції, проаналізовано критерії фінансової стійкості. Всебічно проаналізовано банківські системи різних країн.

З метою узагальнення економічної суті банківської системи автор аналізує визначення цього поняття різними авторами: Ю. Львовим, П. Біленчуком, О.Дзюблюком. На основі синтезу позитивних сторін наведених визначень, з урахуванням системного підходу, автор визначає банківську систему як динамічну цілеспрямовану сукупність взаємопов’язаних банківських інститутів, що постійно розвиваються. Крім цього, сутність банківської системи розкривають такі її властивості, як: структурна різноманітність, яка проявляється через велику кількість елементів системи, що виконують різні функції; ієрархічний порядок створення; динамічність поведінки елементів, підсистем і системи в цілому, наявність складних взаємо-зв’язків, включаючи зворотні; нерегулярність впливу зовнішнього середовища та стохастичність у поведінці системи; наявність підсистем (банківських груп, системних банків) функціонального характеру, ієрархічно організованих, які мають свої локальні цілі функціонування і розвитку; наявність визначеної процедури прийняття рішень. Підкреслюється, що банківська система має своє особливе призначення, виконує свої специфічні функції в економіці, які не просто повторюють призначення і функції окремих банків, а є явищем більш вищого порядку, з іншими кількісними та якісними ознаками.

На основі теоретичних засад побудови банківської системи визначені основні критерії її стабільного функціонування та сталого розвитку. Розвиток банківської системи розглядається автором як процес зрівноваженого руху банківської системи, що приводить до появи якісно нових характеристик у її функціонуванні. Стабільне функціонування і розвиток банківської системи залежить від її фінансової стійкості. У зв’язку з цим запропоновано виділяти дві категорії фінансової стійкості: “статична фінансова стійкість” та “стратегічна фінансова стійкість”. Статична фінансова стійкість банківської системи означає постійне дотримання системою певних критеріїв (параметрів) фінансової стійкості (обов’язкових економічних нормативів, формування в необхідному обсязі резервів за активними операціями, рівноваги грошового і товарного ринку, стабільного валютного курсу, рівноважної процентної ставки тощо). Стратегічна фінансова стійкість банківської системи безпосередньо пов’язана з реалізацією пріоритетних цілей її розвитку. Банківська система дотримується стратегічної стійкості, якщо всі перехідні стани системи забезпечують досягнення поставленої цілі - сталого розвитку системи, тобто є фінансово стійкими і рівноважними, а стани, які роблять неможливим досягнення поставленої мети, є фінансово нестійкими (нерівноважними). Тому поточний фінансовий стан банківської системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей її розвитку на перспективу.

У розділі автор аналізує систему цілей банківської системи, розбиваючи її на вертикальну, динамічну та функціональну структури. Функціональну систему цілей банківської системи та її підсистем відображено на рис. . Досягнення основної цілі – забезпечення стабільного функціонування та розвитку банківської системи – можливе лише за умови ефективної реалізації пріоритетних цілей підсистем.

Розгляд системи цілей розвитку банківської системи в динаміці передбачає визначення головної (стратегічної) цілі і підцілей на довго- , середньо- і ко-рот-ко-стро-кову перспективу. Ці цілі мають бути узгоджені між собою. Автор зазначає, що жодну з визначених цілей банківської системи не зможе реалізувати один окремий банк, яким би фінансово могутнім він не був. Тільки скоординоване поєднання банків-ських установ у систему, зорієнтоване на зазначені цілі, робить їх досягнення реальним. У забезпеченні досягнення відповідних цілей банківської системи дуже важливу роль має відігравати державна цільова комплексна програма.

У розділі показано, що в проекті Комплексної програми розвитку банківської системи України визначені лише окремі пріоритетні цілі розвитку банківської системи, тобто при формуванні цілей стабільного розвитку та заходів щодо його забезпечення не повною мірою дотримувалися принципи системного, комплексного підходу. Зроблено висновок, що загальносистемне розуміння цілей розвитку банківської системи допомагає виявити не тільки певну спрямованість процесів і їх обумовленість кінцевими результатами, але й передбачає дотримання рівноваги, пропорційності між окремими функціональними компонентами системи та ефективну взаємодію банківської системи з макроекономічною системою і поглиблення інтеграції в світовий фінансовий простір.

Виходячи із завдань дисертаційного дослідження, автор розглядає три типи організації діяльності банківської системи (командно-адміністративну; перехідну та розвинену) відповідно до характеру і рівня розвитку економічної системи, в якій вона функціонує. Найбільш досконалими виступають банківські системи розвинених країн. Встановлено, що їх характерними рисами є: високий рівень капіталізації, ефективності; високий рівень розвитку банківських технологій надання відповідних послуг; існування оптимальних умов і методів обслуговування клієнтської бази; пріоритетність довгострокових кредитних та інвестиційних операцій у портфелях комерційних банків; закріплення тенденції до універсалізації, поряд з якою зберігається спеціалізація у банківській справі; розвинена система оцінки ризиків банківської діяльності тощо. Сприятливою для розвитку банківської системи є конкуренція, в основі якої в сучасному банківському бізнесі виступають інформаційні технології, основний елемент банківської конкуренції – автоматизація операцій та послуг. Автор робить висновок, що стабільність банківської системи та ефективність її розвитку також залежить від рівня розвитку економіки, в якій вона функціонує.

У розділі проаналізовано досвід трансформації східноєвропейських банків-ських систем, з огляду на який найбільш прийнятними для застосування в Україні автор вважає такі заходи: збільшення власного капіталу банківських установ шляхом реінвестування отриманих прибутків; використання як інструменту грошово-кредитної політики таргетування інфляції з метою зниження рівня інфляції та інфляційних очікувань; дотримання принципів гласності, прозорості, передача досто-вірної інформації щодо банківської діяльності в країні.

исунок. Функціональна система цілей банківської системи та її підсистем

Встановлено, що переважна більшість цих чинників негативно впливає на вітчизняну банківську систему, обмежуючи можливості її ефективного розвитку, зокрема йдеться про: нестабільні макроекономічні умови функціонування комерційних банків, повільне проведення структурних реформ, складний фінансовий стан суб’єктів господарювання та низький рівень платоспроможного попиту населення; структурну нерозвиненість банківської системи; недостатній обсяг банківського капіталу; високі ризики активних операцій комерційних банків, перш за все, кредитних; низький рівень розвитку вітчизняних банківських технологій.

На розвиток банківської системи значною мірою впливає діяльність Національного банку України, пов’язана з розробкою та проведенням грошово-кредитної (монетарної) політики. В розділі визначено етапи грошово-кредитної політики НБУ. В основу класифікації покладені основні параметри грошово-кредитного ринку (темп інфляції; рівень облікової ставки НБУ; тенденції валютного курсу; процентні ставки за кредитами та депозитами комерційних банків) та основні показники розвитку банківської системи (обсяг наданих банками кредитів; обсяг залучених банками коштів фізичних і юридичних осіб; обсяг банківського капіталу; фінансовий результат діяльності банків).

Оцінка виділених етапів засвідчила позитивні тенденції регулятивної діяльності НБУ. Основні параметри грошово-кредитного ринку: облікова ставка, процентні ставки за депозитами і кредитами, обсяги грошової маси, темпи інфляції мали сталу тенденцію до покращання. Враховуючи стан економічного середовища, характер грошово-кредитної й регулятивної політики НБУ та основних показників діяльності банківської системи, в розділі виділено такі етапи розвитку банківської системи України:

1 етап: 1991–1995 рр. – характеризується стрімким збільшенням кількості банківських інститутів у країні, а також низьким рівнем керованості процесом формування банківської системи.

2 етап: 1996–1998 рр. (до фінансової кризи) – відносна стабілізація банківської системи, її фінансове оздоровлення через підвищення обсягів капіталізації.

3 етап: 1998 (після фінансової кризи)–2000 рр. – розбудова банківської системи в умовах подолання фінансової кризи; знецінення капіталу банківської системи, зниження рівня її прибутковості.

4 етап: 2001 р. – до цього часу – якісне піднесення банківської системи, зростання основних параметрів її діяльності.

Проведений дисертантом аналіз визначених етапів дав змогу відстежити такі особливості формування та розвитку банківської системи України: механічність (недостатня керованість процесами) створення банківської системи; стихійність; висока динамічність; взаємопов’язаність процесів формування банківської системи і створення національної грошової системи; залежність розвитку банківської системи від економічної ситуації в країні та грошово-кредитної політики НБУ.

Дослідження кількісних та якісних (фінансових) параметрів банківської системи України дали змогу з’ясувати, що до 2000 р. вона розвивалася екстенсивно. Поліп-шення основних параметрів функціонування банківської системи почалося з 2001 р., про що свідчить збільшення обсягів коштів населення у ресурсній базі банків, активізація взаємозв’язків з реальним сектором економіки, зростання довгострокових позик, наданих в економіку країни, покращання якості активів та кредитних портфелів банків, зниження рівня процентних ставок за кредитами і депозитами тощо.

изначено стримуючі фактори у розвитку банківської системи України, а саме: низький рівень капіталізації, недостатня фінансова стійкість, недостатня якість активів і зобов’язань, високі внутрішні та зовнішні ризики, територіальні диспропорції розміщення банківських установ по країні; орієнтація на короткострокове кредитування, нерозвиненість системи кредитування фізичних осіб, мізерна частка інвестиційних вкладень.

У третьому розділі “Основні шляхи забезпечення стабільного та ефективного розвитку банківської системи України” обгрунтовано пріоритети подальшого розвитку банківської системи України. Визначено, що стабільний її розвиток залежить від: стабільного нарощування капітальної бази; підвищення ефективності функціонування банківської системи; відповідного державного регулювання, яке полягає у розробці стратегії розвитку банківської системи України.

Основним завданням сучасного етапу розвитку вітчизняної банківської системи визначено нарощування обсягів капіталу, оскільки саме капітал складає основу функціонування і розвитку всієї банківської системи, забезпечує її фінансову стійкість, слугуючи джерелом пом’якшення негативних наслідків різноманітних ризиків, яких зазнає банківська діяльність. Банківський капітал розглянуто за основними критеріями його класифікації, способами виміру, функціональним призначенням.

Визначено потенційні резерви зростання капіталу банківської системи України, а саме: 1) злиття та консолідація банків у різноманітні об’єднання тощо; 2) за-лучення коштів на умовах довгострокового субординованого боргу; 3) приріст капіталу банківської установи шляхом додаткового випуску акцій; 4) акумулювання прибутку минулих і поточного років та його використання для створення різноманітних резервів. Більш перспективним способом швидкого збільшення капіталу в Україні автор вважає злиття та консолідацію банківських установ.

У розділі розглянуто способи оцінки якісного розвитку банківської системи, а саме: обов’язкові економічні нормативи; підходи щодо оцінки достатності капіталу; оцінка основних показників ефективності банківської системи – рентабельності активів, рентабельності капіталу, рентабельності акціонерного капіталу, чистого спреду та чистої процентної маржі. Встановлено, що найбільше уваги при забезпеченні фінансової стійкості банківської системи приділяється першим двом способам, а от оцінці показників ефективності банківської системи – значно менше. Основою для розрахунку цих показників є прибуток банківської системи, динаміка якого останніми роками значно поступається динаміці активів банків. Так, упродовж 2001–2003 рр. сумарний прибуток банків зріс у 1,6 раза, а чисті активи – у 2,1 раза [розраховано за даними офіційного сайту НБУ]. Також аналіз структури доходів і витрат банків, динаміки основних показників рентабельності активів, капіталу, акціонерного капіталу і чистої процентної маржі дав змогу зробити висновок про низький рівень ефективності функціонування банківської системи України.

З метою відстеження ефективності функціонування банківської системи України автором розроблено методику оцінки ефективності банківської системи, яка базується на багатомірному групуванні банків за такими коефіцієнтами: рентабельність активів та рентабельність капіталу. Саме ці коефіцієнти, на думку автора, дають загальну оцінку функціональній дієздатності банківської системи, зокрема демонструють, наскільки успішно вона виконує трансформаційну функцію, забезпечує зв’язок між вкладниками та позичальниками, наскільки ефективно розміщує власні і залучені кошти. Відповідно, в розділі запропоновано такі критерії щодо виділення груп банків відносно рівня їх рентабельності:

група високоприбуткових банків – рентабельність активів > 2; рентабельність капіталу > 10%;

група достатньо прибуткових банків – рентабельність активів > 1; рентабельність капіталу > 7%;

група низькоприбуткових банків – рентабельність активів > 0; рентабельність капіталу > 0%;

група збиткових банків – рентабельність активів < 0; рентабельність капіталу < 0%.

За даними критеріями, користуючись офіційною інформацією Національного банку України про фінансовий стан банків, дисертант розподілив банки на 4 групи та отримав показники їхньої рентабельності за 2003–2004 рр. (табл. 1).

Розподіл банків за рівнем рентабельності активів та капіталу показав, що 67,5% банківських установ мають низькі показники ефективності. Отже, забезпечення прибуткової діяльності та підвищення рентабельності залишається необхідною умовою стабільного функціонування та розвитку банків України. У процесі ана-лізу функціонування банківської системи України запропоновано концентрувати увагу не тільки на оцінці кількісних показників діяльності банків, а й на характеристиці їх якісних параметрів.

Таблиця 1

Розподіл банків на групи за рівнем рентабельності

Групи банків за рівнем рентабельності | 2002 р. | 2003 р. | I півріччя 2004 р. | Кількість банків | % | Кількість банків | % | Кількість банків | % | Високоприбуткові банки | 23 | 14,6 | 18 | 11,5 | 18 | 11,5 | Достатньо прибуткові банки | 11 | 7 | 26 | 16,6 | 26 | 16,6 | Низькоприбуткові банки | 112 | 71,3 | 106 | 67,5 | 106 | 67,5 | Збиткові банки | 11 | 7 | 7 | 4,5 | 7 | 4,5 | Джерело: розраховано автором за даними НБУ.

Джерело: розраховано автором за даними НБУ.

Автор вважає, що визначення рівня рентабельності банківської системи на основі аналітичних групувань є більш обгрунтованим, ніж розрахунки показників рентабельності активів і капіталу в цілому по системі, оскільки дають можливість адекватніше оцінювати результати діяльності банків в Україні.

Необхідною умовою ефективного функціонування та сталого розвитку банків-ської системи України, на думку автора, є зважена та послідовна державна політика в цій сфері. В умовах ринкових перетворень державне планування переважно втрачає адміністративно-командний зміст та набуває форм прогнозування, відбувається перехід від директивного до індикативного та стратегічного програмування. У третьому розділі визначено основні принципи участі держави у розвитку банківської системи: ринковості, невтручання, добровільності, конкурентності.

В основу стратегії розвитку банківської системи України автор пропонує покласти розроблену функціональну систему цілей розвитку банківської системи, представлену на рис. 1. Досягнення вказаних цілей має здійснюватися за напрямами: структурного та функціонального розвитку банківської системи, підвищення дієвості банківського нагляду та контролю, вдосконалення грошово-кредитної політики.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційної роботи дають змогу зробити найважливіші висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

1. В умовах становлення ринкового механізму господарювання в країні значення стабільної і ефективної банківської системи суттєво зростає, і вона перетворюється на одну із найважливіших складових успішного розвитку економіки. Удосконалення теоретичних засад функціонування і розвитку банківської системи з урахуванням специфіки перехідного періоду є необхідною умовою створення ринкового господарства в Україні.

2. Сучасну банківську систему слід розглядати як велику динамічну цілеспрямовану відкриту систему, яка характеризується: наявністю значної кількості елементів, що виконують різні функції і мають багаторівневу ієрархічну структуру; динамічністю поведінки елементів, підсистем і системи в цілому, наявністю складних взаємозв’язків, включаючи зворотні; нерегулярністю впливу зовнішнього середовища та стохастичністю в поведінці системи; наявністю визначеної процедури прийняття рішень.

3. Банківська система України є системою перехідного типу, якій притаманні такі особливості: порушення фінансової рівноваги; надзвичайно велике значення банківського капіталу як основи фінансової стабільності банківської системи; високий рівень взаємозалежності елементів та компонентів системи; недосконала організаційна структура; низька ефективність виконання функцій; розвиток за рахунок екстенсивних факторів; більш динамічний розвиток банківських інститутів порівняно з розвитком підприємств реального сектора економіки.

4. Визначальний вплив на розвиток банківської системи України має грошово-кредитна політика Національного банку України. Для удосконалення практики грошово-кредитного регулювання в Україні запропоновано забезпечувати стабільність грошового ринку, створення прогнозованої економічної ситуації для всіх суб’єктів економічної системи. У разі недостатньої ліквідності на грошовому ринку та для забезпечення стабільності процентних ставок пропонується активно використовувати механізми рефінансування комерційних банків з боку НБУ через операції РЕПО, ломбардного та облікового кредитування.

5. Застосування методів синтезу і порівняння дало змогу не тільки виділити етапи розвитку банківської системи, але й виявити тенденції у функціонуванні банківської системи України за усі роки незалежності, за допомогою економіко-статистичних методів встановити позитивні та негативні риси кількісного і якісного характеру, визначити пріоритетні напрями подальшого розвитку банківської системи України.

6. З метою підвищення рівня капіталізації комерційних банків запропоновано стимулювати злиття та об’єднання невеликих банківських установ. Це допоможе збільшити капітал, врятувати від банкрутства суспільно важливі банки, підвищити ефективність через скорочення витрат. Особливу увагу слід приділяти невеликим за капіталом, але фінансово стійким, рентабельним банкам. У методиці оцінки економічної ефективності злиття і об’єднання банківських установ запропоновано використовувати не показники дохідності акцій, а оцінку майбутньої прибутковості створених об’єднань.

7. Ефективність функціонування банківської системи України прийнято визначати через міру виконання системою притаманних їй функцій та досягненням поставлених цілей. В роботі запропоновано оцінювати ефективність функціонування банківської системи за допомогою якісних параметрів, визначених на основі аналітичного багатомірного групування банків за показниками рентабельності активів і капіталу. Багатомірне групування порівняно із розрахунками показників рентабельності активів і капіталу в цілому за системою дає змогу більш адекватно оцінювати: якість управління як системою банків, так і кожною банківською установою; завчасно виявляти та усувати негативні прояви у функціонуванні банківської системи.

8. Стабільний та ефективний розвиток банківської системи значною мірою залежить від державної політики в сфері банківської діяльності, основними принципами якої мають бути принципи ринковості, невтручання, добровільності, конкурентності. Одним із напрямів підвищення якості державного регулювання є розроблення стратегії розвитку банківської системи України, яка повинна відображати пріоритетні напрями забезпечення стабільного та ефективного розвитку банківської системи, шляхи її пристосування до внутрішнього і зовнішнього середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Грошово-кредитна політика центрального банку: Монографія / О.О. Затварська. – Біла Церква, 2004. – 80 с. – 4,65 д.а.

Статті в наукових фахових виданнях:

2. Затварська О.О. Незалежність банку Англії та її законодавче забезпечення // Вісник НБУ. – № 4. – 2001. – С.53–56. – 0,26 д.а.

3. Затварська О.О. Перспективи розвитку банківської системи України//Наукові праці НДФІ. – 2002. – №3(18). – С.27–30. – 0,27 д.а.

4. Затварська О.О. Теоретичні основи стратегії розвитку банківської системи // Фінанси України. – 2002. – №4. – С.112–118. – 0,42 д.а.

5. Карчева Г.Т., Затварська О.О. Оцінка ефективності розвитку банківської системи України та шляхи її підвищення// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. Т. 9. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2004. – С.34–38. – 0,24 д.а. (в т.ч. автора – 0,12 д.а.). Особистий внесок – запропоновано критерії оцінки ефективності функціонування банківської системи України.

Матеріали наукових конференцій:

6. Затварська О.О. Деякі аспекти розвитку банківської системи України// Вісник БДАУ. – Вип. 4. – Ч.2. – Біла Церква, 1998. – С.190–194. – 0,24 д.а.

7. Затварська О.О. Особливості формування і проблеми банківської системи України// Наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми сучасної фінансової науки”. – К.: НДФІ. – 1999. – С. 78–82. – 0,3 д.а.

8. Затварська О.О. Теоретичні основи розвитку банківської системи України// Наук.-практ. конф. “Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки”. – К.: НДФІ. – 2001. – С. 79–86. – 0,48 д.а.

9. Затварська О.О. Перспективи розвитку банківської системи України// Наук.-теорет. конф. “Проблеми розвитку фінансової системи України”. – К.: НДФІ. – 2002. – С. 115–118. – 0,26 д.а.

АНОТАЦІЯ

Затварська О.О. Банківська система України та основні напрями її розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спе-ціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2004.

У дисертації здійснено комплексне теоретичне і практичне обгрунтування сутності та функціонального призначення банківської системи в період становлення ринкових відносин. Визначено основні критерії стабільного функціонування та сталого розвитку банківської системи з урахуванням її специфічних властивостей.

Визначено етапи розвитку банківської системи залежно від етапів економічного розвитку країни, видів банківських інститутів, інструментів грошово-кредитної та регулятивної політики НБУ та кількісних параметрів функціонування самої банківської системи. Досліджено організаційно-економічний механізм грошово-кредитної політики Національного банку України та обгрунтовано вплив інструментів грошово-кредитної політики на розвиток банківської системи країни. Розкрито специфіку механізму грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці та шляхи підвищення ефективності грошово-кредитної політики Національного банку України. Розглянуто потенційні резерви зростання капіталу банківської системи України через злиття та консолідацію банків в різноманітні об’єднання тощо; залучення коштів на умовах довгострокового субординованого боргу; приріст капіталу банківської установи через додатковий випуск акцій; акумулювання прибутку минулих і поточного років та його використання для створення різноманітних резервів. Більш перспективним способом швидкого збільшення капіталу в Україні автор вважає злиття та консолідацію банківських установ.

В роботі запропоновано методику оцінки ефективності функціонування бан-ківської системи України, розроблену на основі використання багатомірного статистичного групування банків за рівнем рентабельності активів та капіталу.

Визначено роль держави в стимулюванні процесів розвитку банківської системи, що дало змогу розробити рекомендації для створення державної концепції розвитку банківської системи України.

Ключові слова: банківська система, грошово-кредитна політика центрального банку, показники банківської діяльності, ефективність функціонування банків-ської системи, банківський капітал.

АННОТАЦИЯ

Затварская Е.О. Банковская система Украины и основные направления ее развития. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит. – Научно-исследовательский финансовый институт при Министерстве финансов Украины, Киев, 2004.

В диссертации проведено комплексное теоретическое и практическое обоснование сути и функционального предназначения банковской системы в период становления рыночных отношений. Определены основные критерии стабильного функ-ционирования и развития банковской системы с учетом ее специфических особенностей.

Автор определил этапы развития банковской системы Украины в зависимости от этапов экономического развития страны, инструментов денежно-кредитной и регулятивной политики Национального банка Украины, а также количественных параметров самой банковской системы. Исследован организационно-экономический механизм денежно-кредитной политики Национального банка Украины и обосновано влияние инструментов денежно-кредитной политики на развитие банковской системы страны. В работе раскрыты специфика механизма денежно-кредитного регулирования в переходной экономике и пути повышения эффективности денежно-кредитной политики Национального банка Украины. Рассмотрены потенциальные резервы роста капитала банковской системы Украины путем объединения и консолидации банков; привлечение средств на условиях долгогострочного субординированого долга; увеличение капитала банковских институтов путем дополнительного выпуска акций; аккумуляция прибыли прош-лых и текущего годов и ее использование для создания различных резервов. Наиболее перспективним способом быстрого увеличения капитала в Украине автор считает слияние и консолидацию банковских институтов.

В работе предложена методика оценки эфективности функционирования банковской системы Украины, разработанная на основе использования многомерного статистического группирования банков по коэфициентам рентабельности активов и капитала.

Раскрыта роль государства в стимулировании процесов развития банковской системы, что позволило разработать рекомендации для создания государственной концепции развития банковской системы Украины.

Ключевые слова: банковская система, денежно-кредитная политика центрального банка, показатели банковской деятельности, эффективность функционирования банковской системы, банковский капитал.

SUMMARY

Zatvarska O.O. The banking system of Ukrainе and main directions of it development. – Manuscript.

The dissertation is for obtaining Ph.D. Degree in Economic Sciences by specialization coded 08.04.01. – Finance, monetary circulation and credit. – Institute for Financial Research, Ministry of Finance of Ukrainе, Kyiv, 2004.

The dissertation investigates theoretical and practical aspects of essence, functions of the banking system in market economy. The work determines main criteriа of stable functioning and development of of the banking system.

The author details stages of development of the banking system of Ukrainе depending of level of economic state, kinds of banks and their quantity, functions, character of monetary and regulation politics. The thesis discovers peculiarity of monetary regulation in Ukrainе and it influences the development of the banking system.

Special attention in the dissertation is paid to capitalation of the banking system and level of it effectiveness. The author thinks that the merging of banks is the most perspective way to increase banking capital. The author offers the methods for estimation of effectiveness of banking system. Banks depending on profitable of assets and capital are classified on the basis of this method.

The role of state in stimulation of development Ukrain’s banking system was conducted.

Key words: banking system, monetary policy, banking indicators, effectiveness of banking system, banking capital.