МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗБРИЦЬКА ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

УДК 331. 5: 378

МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ ІЗ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

Спеціальність: 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна

економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі управління персоналом і економіки праці Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Куліков Юрій Миколайович,

Одеський державний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, професор

кафедри управління персоналом і економіки праці

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Нижник Віктор Михайлович,

Хмельницький державний університет Міністерства

освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародних

економічних відносин

кандидат економічних наук, професор

Петюх Василь Миколайович,

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, заступник завідувача кафедри управління персоналом

Провідна установа Науково-дослідний інститут праці і зайнятості

населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, відділ робочих місць, профорієнтації, підготовки кадрів та демографії, м. Київ

Захист відбудеться 15.12.2004 року о 13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.055.02 в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий 12.11. 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент В.Г. Баранова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Радикальні зміни, що відбуваються в сучасному українському суспільстві у з в'язку з розвитком ринкових відносин, стосуються всіх аспектів життя суспільства. в тому числі підготовки молодих фахівців із вищою освітою (далі ФВО) та їхньої зайнятості В Україні законодавче проводиться активна соціальна політика стосовно підготовки та зайнятості ФВО, яка спрямована на входження національної освіти до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору, впровадження в систему вітчизняної вищої освіти основних ідей. сформульованих Болонською декларацією 1999 року.

Становлення ринку праці об'єктивно змінює традиційні та формує нові взаємозв'язки між освітою І соціальними інститутами, які займаються підготовкою, працевлаштуванням та зайнятістю ФВО на ринку праці. Це сприяє взаємоадаптованості ринків освітніх послуг і праці та обумовлює вироблення нової соціальної політики відносно ФВО, яка спрямована на підвищення рівня підготовки фахівців та їхньої зайнятості.

Інституційні процеси взаємоадаптації вищої школи та ринку праці в контексті такої актуальної категорії як “людський капітал” знайшли відображення у наукових працях відомих зарубіжних учених, зокрема Г. Беккера, С. Брю, Б. Вульфсона, Дж.Гелбрейта, Р. Дорнбуша,

К. Макконела, Н. Менкью та інших.

Проблемі зайнятості молодих фахівців як основного носія ^людського капіталу" та рол і в цьому процесі вищої школи присвячені наукові роботи російських учених В. Автономова,

С. Дятлова, А. Ісаєнко, Р. Капелюшного, М. Критського, В. Марцинкевича, К. Рубчевського та інших.

Суттєвий вклад в обґрунтування провідної ролі “людського капіталу” в економічному зростанні країни шляхом зайнятості молодих ФВО внесли такі вітчизняні учені, як О. Амоша, Н. Анішина, С. Бандур, Д. Богиня, К. Бондарчук, Н. Власенко, О. Грішнова, В. Данюк,

М Долішній, В. Дяченко, Т. Кір’ян, Л. Колєшня, А. Колот, Е. Лібанова, Н. Лук’янченко,

І. Мартинюк, С. Мельник, В. Никифоренко, В. Нижник, О. Новікова, В. Петюх, В. Савченко, А.Уманський, Н. Черниш, О. Янковий та інші.

Досліджуючи проблему дисертаційної роботи, перед автором виникла необхідність розглянути діючий порядок підготовки та зайнятості ФВО з нових, ще не вивчених позицій, а саме як цілісної системи. Такий підхід відрізняє його від подавання окремими ученими ринку освітніх послуг та ринку праці без урахування їхньої системної єдності, яка “працює” на кінцевий результат – ефективну зайнятість ФВО як індикатора їхнього соціального захисту, тобто ступінь одержання синергетичного ефекту існуючою системою їхньої підготовки та зайнятості. Саме використання системного методологічного підходу дозволяє використовувати переваги сучасного маркетингу освітніх послуг та реалізовувати його інноваційну сутність завдяки сталому економічному зростанню, що спостерігається в Україні за останні роки.

У зв’язку з цим у теоретико-методологічному аспекті перед автором дисертації постало, перш за все, питання про визначення конституціональних принципів, які формують архітектоніку цілісної системи забезпечення підготовки та ефективної зайнятості молодих ФВО (далі скорочена назва – цілісна система). Далі необхідно визначитися в регулятивних принципах, додержання яких дозволяє проаналізувати діючі механізми регулювання, вдосконалити їх, а в разі необхідності - сконструювати нові.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано :

відповідно до двох бюджетних науково-дослідних тем, які виконувались у рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень Одеського державного економічного університету (далі ОДЕУ) ”Механізм стимулювання нововведень та структурної перебудови вищих закладів освіти”, який узгоджений із Міністерством освіти і науки України на 2000-2002 рр. (держреєстраційний № 0100U005393): автор брав участь у збиранні досліджуваного матеріалу до І розділу (довідка № 53-18/210 від 17.02. 2004 р.) та в рамках плану наукових досліджень кафедри управління персоналом і економіки праці ОДЕУ за темою “Формування та ефективне використання людських ресурсів в умовах ринкової економіки”, що узгоджена з Міністерством освіти і науки України на 2002-2004 рр. (держреєстраційний № 0102U000394, довідка № 01 -18/22 від 12.01.2004 р.): автором розроблені розділи: “Професійна орієнтація – механізм управління вибором професії”, “Методика визначення економічної потреби в молодих фахівцях із вищою освітою”;

у рамках наукових досліджень НДІ праці й зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики і НАН України (далі НДІ праці) за темою “Проблеми підвищення ефективності професійної реабілітації інвалідів з метою розширення їх зайнятості”, 2003 р. (держреєстраційний № 0103U005586, довідка № 72-18/845 від 23.12.2003 р.): автор брав участь у збиранні досліджуваного матеріалу до І розділу та підрозділів 2.4; 3.2;

у рамках наукових досліджень у Причорноморському філіалі НДІ праці Міністерства праці України, пов’язаних із проблемами розробки організаційно-економічного механізму підготовки спеціалістів, а також методичних принципів і підходів щодо визначення та прогнозування потреби у фахівцях із вищою освітою за період 1992-1997 рр. (державні реєстраційні номери: 01920016837; 0194U005963; 0195U006739, довідка № 179 від 16.05.1997 р.): автор брав участь у збиранні, обробці даних до II, III розділів та підготовці наукового звіту.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення та створення нових механізмів регулювання щодо підвищення ефективності цілісної системи освітньої підготовки та зайнятості ФВО у трансформаційних процесах, які притаманні сучасній ринковій економіці в Україні.

Для досягнення мети дослідження поставлено та вирішено наступні задачі:

розроблено системний методологічний підхід до аналізу підготовки та зайнятості фахівців у контексті взаємоадаптованості ринків освітніх послуг та праці;

розроблено принципи формування цілісної системи та принципи регулювання її ефективності за допомогою відповідних механізмів;

визначено поняття “освітнього капіталу” як похідного від категорії “людський капітал”, пропоновано логічну схему мотивів і стимулів до праці стосовно як до фахівців, так і використання її роботодавцями;

здійснено узагальнений аналіз досвіду використання у країнах із розвинутою ринковою економікою механізмів соціального захисту молоді шляхом регулювання їхньої підготовки та зайнятості;

обґрунтовано, що для одержання системного синергетичного ефекту стосовно існуючої системи підготовки та зайнятості фахівців потрібне додаткове формування таких обов’язкових компонентів (підсистем), як профорієнтація, моніторинг і визначення економічної потреби у ФВО;

проаналізовано діюче законодавство за темою дисертаційного дослідження та обґрунтовано окремі зміни і доповнення до нього;

проаналізовано діючі механізми регулювання підготовки та зайнятості ФВО відповідно до вимог системності, розроблено структурно-логічну схему формування сукупного механізму регулювання підготовки та зайнятості ФВО;

запропоновано необхідність створення Міжвідомчої координаційної ради з питань ефективної зайнятості випускників ВНЗ, як найбільш реальної форми управління на даному етапі ринкових відносин;

внесено пропозиції щодо розробки структури Концепції маркетингу послуг вищої освіти на ринку праці в контексті забезпечення ефективної зайнятості молодих ФВО;

обґрунтовано необхідність реституції в новій якості організаційно-економічного механізму визначення економічної потреби в молодих ФВО, розроблено методику відповідних розрахунків;

запропоновано використання механізму лізингу в менеджменті зайнятості фахівців із вищою освітою, розроблено інфраструктуру лізингового регулювання їхнього працевлаштування.

Об’єктом дослідження є існуюча система підготовки, зайнятості молодих ФВО та діючі механізми щодо підвищення її ефективності в сучасних ринкових перетвореннях в Україні.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, які характеризують існуючу систему підготовки та зайнятості молодих ФВО як цілісну, а також ступеню відповідності діючих механізмів регулювання ефективності цієї системи сучасним процесам взаємоадаптації ринків освітніх послуг та праці.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою досліджень є економічна теорія, наукові розробки провідних учених-економістів у галузі соціальної економіки і політики, економіки праці, демографії, маркетингу освітніх послуг і менеджменту зайнятості. У дисертації використані системний методологічний підхід до аналізу існуючого порядку підготовки, працевлаштування та зайнятості молодих ФВО; методи економіко-статистичного аналізу для оцінки підготовки та використання молодих ФВО на ринку праці; методи дисконтування коштів відносно доцільності інвестування в ”освітній капітал”; методи насичення, штатний і балансовий методи для визначення економічної потреби у ФВО, а також методи спостереження та порівняння. Автором застосовані соціологічні методи (бесіди, інтерв’ювання, анкетування та експертні оцінки), які підтвердили його думку про нагальну необхідність відтворення в новій якості профорієнтаційної роботи, про визначення економічної потреби у ФВО, точок зору роботодавців стосовно рівня кваліфікації й професійної спеціалізації молодих фахівців та шляхів налагодження взаємозв’язків ВНЗ з ними.

Як джерело інформації в дисертації використовувалися офіційні дані статистичної звітності (форми 1-3-НК, 1-2-ПН б-ПВ, 10-ПВ, М-5БД тощо), результати науково-дослідних робіт НДІ праці, монографічні та періодичні видання, матеріали науково-методичних і науково-практичних конференцій, дані власних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає в наступному:

уперше розроблено:

системний методологічний підхід до розгляду існуючого порядку підготовки й зайнятості молодих ФВО та вивчення механізмів регулювання, які сприяють підвищенню її ефективності;

поняття “освітнього капіталу” як похідного від категорії “людський капітал”, що пов’язано з раціональним використанням інвестицій в освіту та бажанням приведення їх у рухомий стан шляхом ефективної зайнятості;

типову структурно-логічну схему формування сукупного механізму регулювання підготовки і зайнятості ФВО та його складових механізмів щодо підвищення ефективності цілісної системи;

концептуальні засади вдосконалення маркетингу послуг вищої освіти і напрямки формування механізму його реалізації (наведено її структуру);

визначено:

цільову функцію, компонентний склад, організаційно-функціональну структуру та інтегративні властивості, що визначають синергетичний ефект цілісної системи;

загальне поняття механізму регулювання та окремих механізмів відносно компонентів досліджуваної системи;

обґрунтовано необхідність:

посилення професійної орієнтації, як підсистеми цілісної системи. Внесення змін у діюче “Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається” (пункту про психологічну підготовку молоді, зокрема навчання прийомам аутогенного тренування);

визначення економічної потреби у фахівцях із вищою освітою шляхом реституції в новій якості відповідного організаційно-економічного механізму (автором приведені алгоритм та методи розрахунків);

внесення доповнень до діючого Закону України “Про лізинг”, в розділ стосовно використання лізингу робочої сили (перш за все, в ст. 2, п. 2 “Форми лізингу” – “Лізинг робочої сили”);

запропоновано:

використання механізму лізингу в менеджменті зайнятості фахівців із вищою освітою, розроблено його інфраструктуру;

необхідність створення Міжвідомчої координаційної ради з питань ефективної зайнятості випускників вищих навчальних закладів (за зразком та схожістю вже діючих міжвідомчих координаційних рад відносно окремих недостатньо захищених верств населення: дітей, ветеранів, інвалідів тощо). Розроблено проект Положення.

Практичне значений одержаних результатів полягає у вдосконаленні методичного підходу щодо формування цілісної системи, призначенням якої є якісна підготовка, ефективна зайнятість і на цій основі соціальний захист молодих ФВО завдяки використанню відповідних механізмів регулювання. Окремі результати роботи використані при:

визначенні економічної потреби у ФВО на регіональному різні на 1992-1997 рр. (довідка

№ 179 від 16.05.1997 р.);

створенні та функціонуванні роботи кадрового агентства “Успіх” при ОДЕУ зі сприяння у працевлаштуванні не тільки студентів і випускників ОДЕУ, але й студентів інших ВНЗ Одеської області, 2002 р. (довідка № 53-18/446 від 7.04.2004);

співпраці в рамках проекту між Університетом Мінесоти (США) і ОДЕУ при підтримці Університету Вармія-Мазури (Польща) за темою “Розвиток менеджменту освіти у відповідності зі змінами бізнес-середовища” (на прикладі ОДЕУ), 2002-2004 рр. (довідка № 01-18/21 від 12.01. 2004 р.);

співпраці з Одеською обласною адміністрацією, Управлінням освіти і науки з питань аналізу та вдосконалення організаційно-методичних аспектів (профорієнтації, визначення економічної потреби у фахівцях для регіону, підготовки, працевлаштування молодих фахівців із вищою освітою (довідка № 01-01/950 від 06.09.2004р.);

співпраці з Одеським обласним центром зайнятості з питань організації (реституції в новій якості) системи професійної орієнтації в закладах освіти, прогнозування регіональної потреби у молодих фахівцях та лізингового використання висококваліфікованої робочої сили (довідка

№ 2264/07/02 від 07.09.2004 р.);

використанні окремих методологічних положень у навчальному процесі при читанні курсів

“Менеджмент персоналу”, “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Психологія

управління” в ОДЕУ (довідка № 53-18/446 від 7.04.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є особистим здобутком автора в галузі взаємоадаптованості ринку освітніх програм і ринку праці в сучасних ринкових перетвореннях у країні. Внесок автора в написанні наукових робіт у співавторстві конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукових досліджень обговорювалися й одержали схвалення на IV-й Міжнародній науково-методичній конференції “Удосконалення підготовки фахівців” (м. Одеса, 2001 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2001 р.); на науково-методичній конференції “Проблеми безперервної освіти в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України” (м. Івано-Франківськ, 2002 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України в перехідний період” (м. Краматорськ, 2002 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку вищої освіти в період суспільної трансформації” (м. Донецьк, 2002 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика в сучасних економічних умовах” (Донецьк-Слов'янськ, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку” (м. Алчевськ, 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (Донецьк-Маріуполь, 2004 р.); на щорічних підсумкових наукових конференціях Одеського державного економічного університету (36. наук, праць: Вил. 9, 2001 р.; 14, 2003 р.; 16, 2004 р.; матеріали науково-методичних конференцій 2000 р., 2002 р., 2004 р.)

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційної роботи опубліковано в 15 наукових працях, серед яких – 10 статей у збірниках наукових праць і 5 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,0 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,6 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи викладено на 211 сторінках друкованого тексту. Робота містить 11 таблиць і 21 рисунок. У роботі міститься список літературних джерел з 194 найменувань, який представлено на 16 сторінках, та 9 додатків на 47 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дисертаційного дослідження, визначено методологічну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У першому розділі “Системний методологічний підхід щодо регулювання підготовки

та зайнятості фахівців” автором віддано перевагу моделі “змішаної ринкової економіки”, що концептуально стверджує можливості досягнення гармонізації та єдності в діях механізмів ринкового саморегулювання і помірного державного регулювання економічних відносин за умов їх стихійного відхилення від рівноважного стану. Авторське бачення діючої моделі ринкової економіки за типом соціально-захищеного ринкового господарства представлено на рис.1, у якому визначено місце ринків праці та освітніх послуг, їх взаємозв’язки з іншими ринковими компонентами. Авторська інтерпретація цієї моделі відображає інституціональний порядок формування регулюючого впливу соціальних інститутів (ринкових, державних, громадських) на основні компоненти соціально-захищеної ринкової економіки.

прямі зв’язки

зворотні зв’язки

Рис. 1. Модель інституціонального порядку формування регулюючого впливу соціальних інститутів на основі компоненти соціально-захищеної ринкової економіки

Виходячи з прийнятого в дисертації системного методологічного підходу, автором визначені конститутивні принципи, які повинні бути покладені в основу формування будь-якої цілісної системи. Додержання цих принципів, а саме: цілепокладання, концептуальності, компонентності, керованості, інтегративності, комунікативності та інформаційної забезпеченості дозволило автору вперше представити досліджувану систему як цілісну, її структурно-функціональну схему

наведено на рис. 2.

Рис. 2. Структурно-функціональна схема цілісної системи забезпечення освітньої підготовки та ефективної зайнятості ФВО на ринку праці

У дисертації приведено загальне поняття механізму регулювання в системі забезпечення ефективної зайнятості ФВО як сукупність ринкових методів, законодавче встановлених державою норм і правил поведінки партнерів у молодіжному секторі ринку праці, що формують між ними такі ринково-економічні, фінансово-господарські, адміністративно-правові, організаційно-управлінські та соціально-економічні відносини, дотримання яких стає економічно вигідним або престижним при розширенні сфери використання праці молодих ФВО. Автором визначені принципи регулятивного впливу на існуючу систему, які повинні бути покладені в основу механізмів регулювання її ефективності при їхньому вдосконаленні чи конструюванні. До них належать принципи: науковості, пріоритетності, координації та субординації, економічності та граничної корисності, доступності, перманентності, флексібілізації, професійної мобільності, соціальної компетентності та нормативно-правової підготовленості. В якості більш досконалого методу вивчення шляхів підвищення ефективності зайнятості, як кінцевого результату досліджуваної системи, автором розроблена модель потоку молодих ФВО на ринку праці.

У дисертації з метою більш ефективного використання інвестицій в освіту розроблено поняття “освітнього капіталу”. Воно є похідним від поняття “людський капітал” та враховує спадкоємність у застосуванні таких категорій, як “робоча сила”, “трудові ресурси”, “трудовий потенціал”, “людський фактор”. Автором використана формула дисконтування коштів відносно економічної доцільності інвестування в “освітній капітал” (), яка враховує фактор часу.

, (1)

де : - очікуваний приріст доходу ФВО у -ий період після одержання навчання за основним місцем роботи; - кількість можливих розрахункових періодів (рік, квартал); - порядковий номер періоду від 1 до ;- розрахунковий період у проміжку від 1 до ; - норма віддачі на “освітній капітал”, яка може бути прийнята за величину від 0,15 до 0,1; - інші ефекти, які можна оцінити у грошовому еквіваленті; - загальні прямі витрати (вартість) на навчання; - побічні утрати (упущені заробітки, упущена вигода, додаткові збитки) за період навчання. Поступово підставляючи у розрахунки різні значення t, можна визначити період часу, коли наступає окупність інвестицій в освіту.

Отже, у першому розділі автором розроблено системний методологічний підхід, застосування якого в подальшому аналізі дозволяє обґрунтувати висновки стосовно доцільності й можливості створення цілісної системи й необхідності вдосконалення діючих та створення нових механізмів регулювання її ефективності.

У другому розділі “Дослідження механізмів регулювання зайнятості молодих фахівців із вищою освітою в контексті системності” в результаті проведеного аналізу визначено, що в період ринкових перетворень проблема соціального захисту молодих ФВО тісно пов’язана зі створенням цілісної системи забезпечення їхньої ефективної зайнятості. Саме така система дозволяє реалізувати за допомогою відповідних механізмів захисний характер державного впливу ва процеси підготовки фахівців, працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (далі ВНЗ) і підвищення ефективної зайнятості молодих ФВО. Виявлення інтегративних властивостей, які притаманні цілісній системі, дозволяють уявити наступну картину.

В Україні, в динаміці за 1995/96-2002/03 навчальні роки, спостерігається постійне збільшення кількості ВНЗ III-ІV рівнів акредитації в цілому на 29,4%. При цьому темп зростання державних ВНЗ становить 21,5%, недержавних – 53,1%. Але, за даними 2003 навчального року, все ж таки кількість державних навчальних закладів перевищує і складає 232 одиниці, проти недержавних – 98 одиниць. Що ж стосується співвідношення чисельності студентів за держзамовленням і за контрактом, то в діючій статзвітності ця інформація відсутня. Розрахунки, які одержані автором і які відповідають даним НДІ праці свідчать, що частка чисельності студентів у недержавних ВНЗ у динаміці зростає. На сьогодні вона не перевищує 20% у загальній чисельності студентів, які навчаються. Можливість вибору альтернативного виду навчання розширює професійний профіль молодих ФВО та їхні вимоги до майбутнього робочого місця.

Чисельність випускників ВНЗ III-ІV рівнів акредитації за цей період часу збільшилася на 208,8 тис.осіб або у 2,4 рази і склала у 2002/03 навчальному році 356,7 тис.осіб. При цьому чисельність студентів у розрахунку на 10000 населення досягла 352 особи. Тобто в Україні поступово реалізується концептуальне положення про розширення доступу молоді до вищої освіти.

Аналіз розподілу випускників ВНЗ за професійним профілем у порівнянні 2000-2003 рр. з 1990 роком свідчить про найбільше зростання фахівців з права, управління та соціально-економічних наук у середньому на 33,0 відсотки. Водночас підготовка фахівців з інженерних спеціальностей у середньому зменшилась на 12,5%, суттєві зміни відбулися й з інших професійних профілів. Така картина у принципових моментах відповідає тенденціям, які спостерігалися в перехідних періодах у країнах із розвинутою економікою. Однак, розбалансованість професійної спеціалізації, невідповідність інколи рівня кваліфікації молодих ФВО потребам ринку праці обумовлюють, з одного боку, нестачу деяких фахівці, з другого – кон’юнктурний попит на окремі спеціальності. Як свідчать наші соціологічні дослідження, відсутність належної профорієнтації, визначення потреби у ФВО призводить до того, що ринок освітніх послуг працює більше на “соціальну потребу”, ніж на економічну. Така ситуація певним чином пояснюється продовженням реклами так званих “модних” спеціальностей, навантаження з яких на одну вакантну посаду перевищує 10 осіб. Водночас спостерігається нестача фахівців цих самих спеціальностей, але з досвідом роботи, вкрай потрібні фахівці окремих інженерних спеціальностей інноваційного профілю. Виходячи з цього, в роботі більш докладніше аналізуються етапи включення молодих ФВО у трудову діяльність.

За даними статзвітності в динаміці за 1998/99-2002/03 навчальні роки чисельність студентів, які навчалися за держзамовленням зменшується на 19,6%. Чисельність випускників ВНЗ, які одержали направлення ва роботу за досліджуваний період збільшується на 8,5%. Але за даними наших соціологічних досліджень, близько 25 % випускників не працюють за одержаними направленнями через відсутню потребу замовника на час працевлаштування, відсутність робочого місця з замовленого фонду, невідповідність умов праці вимогам КЗпП, низької заробітної плати тощо Таке положення відповідає тенденціям, які спостерігаються у світовій практиці. Отже, вільний розподіл молодих фахівців на загальному ринку праці стане в Україні основним.

Як свідчать дані табл.1, яка розрахована згідно зі статистичними збірниками, рівень зайнятості молоді за цей період знижується з 51,4% до 45,1%, рівень безробіття зменшується з 18,8% до 15,6%. Що ж стосується молодих ФВО, то їхня адаптованість до ринку праці визначена на підґрунті рівня працевлаштування випускників ВНЗ, які перебували на обліку у державній |

Показники |

Одиниця виміру | Роки | 2002 до

1998, %

1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

1 | Молодь у віці 15-29 років | тис. осіб | 10700,3 | 10810,0 | 10928,6 | 10991,2 | 11090,3 | 103,6

із них: | % | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | -

2 | економічно активна молодь | тис. осіб | 6768,4 | 5994,4 | 6027,2 | 5923,0 | 5925,1 | 87,5

Усього

в тому числі: | рядок 2/

рядок 1 | % | 63,3 | 55,5 | 55,2 | 53,9 | 53,4 | -9,9

3 | зайняті | тис. осіб | 5496,6 | 4782,2 | 4875,2 | 4916,5 | 4998,2 | 90,9

4 | безробітні | тис. осіб | 1271,8 | 1212,2 | 1152,0 | 1006,5 | 926,9 | 72,9

5 | економічно неактивна молодь | тис. осіб | 3931,9 | 4815,6 | 4901,4 | 5068,2 | 5165,2 | 131,4

рядок 5/

рядок 1 | % | 36,7 | 44,5 | 44,8 | 46,1 | 46,6 | 9,9

6 | рівень зайнятості молоді | рядок 3/

рядок 1 | % | 51,4 | 44,2 | 44,6 | 44,7 | 45,1 | -6,3

7 | рівень безробіття молоді | рядок 4/

рядок 2 | % | 18,8 | 20,2 | 19,1 | 17,0 | 15,6 | -3,2

8 | Молоді ФВО, які випущені навчальними закладами

I-IV рівнів акредитації | тис. осіб |

362,5 |

386,7 |

422,2 |

460,3 |

512,2 |

141,3

% | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | -

9 | Випускники ВНЗ, які перебувають на | тис. осіб | 52,8 | 62,7 | 63,3 | 53,5 | 46,4 | 87,7

обліку у ДСЗ | рядок 9/

рядок 8 | % | 14,6 | 16,2 | 15,0 | 11,6 | 9,0 | -5,6

10 | Випускники ВНЗ, яких працевлаштовано ДСЗ | тис. осіб | 11,4 | 14,2 | 16,7 | 16,6 | 14,7 | 128,9

11 | Безробітні випускники, які зареєстровані у ДСЗ

на кінець року | тис. осіб | 22,3 | 26,0 | 22,0 | 18,7 | 16,2 | 72,6

12 | рівень працевлаш-тування випускників | рядок10/

рядок 9 | % | 21,6 | 22,6 | 26,4 | 31,0 | 31,7 | 10,1

13 | рівень безробіття випускників | рядок11/рядок 8 | % | 6,2 | 6,7 | 5,2 | 4,1 | 3,2 | -3,0

службі зайнятості (далі ДСЗ).

Таблиця 1

Зайнятість та безробіття молоді країни в динаміці за 1998-2002 роки, зокрема молодих ФВО, які закінчили ВНЗ I-ІV рівнів акредитації

За аналізований період цей показник у динаміці зростає на 10,1% і становить у 2002р.- 31,7%. У порівнянні з даними рівнів працевлаштування різних категорій молоді, за даними 2002р., спостерігаємо таке: молодь – усього 33,5 %; випускники загальноосвітніх шкіл – 30,5%; ПТУ – 31,8%. Тобто, не зважаючи на більш сприятливу картину безробіття стосовно ФВО, витікає висновок про їхню недостатню соціальну захищеність, як і всієї молоді. Тому частка випускників, які звертаються у ДСЗ за допомогою у працевлаштуванні, зменшується. Наприклад, з 1998 р. по 2002 р. їхня частка знизилася з 14,6% до 9,0%. Це пояснюється недовірою в одержанні першого робочого місця відповідно до професійного профілю, рівня кваліфікації та гідної заробітної плати. Як наслідок – більшість випускників ВНЗ вирішують питання працевлаштування та зайнятості самостійно.

Дослідження, які проведені особисто автором по Одеській області, підтверджують характерні тенденції в досліджуваній проблемі, що виявлені в цілому по всій Україні.

Аналіз діючих механізмів регулювання підготовки та зайнятості молодих ФВО показує, що вони не є досконалими. Для забезпечення повної продуктивної і вільно обраної зайнятості, які проголошені українським законодавством, необхідно не тільки деяке корегування відповідних норм права, але й поєднання дії регулятивних механізмів з боку ринку, держави та громадських організацій. Треба підкреслити, що діюча законодавча база поклала початок соціального захисту молодих ФВО через державні гарантії, але їхня реалізація можлива, перш за все, шляхом створення сукупного механізму регулювання підготовки та зайнятості молодих ФВО. Тому в дисертаційній роботі розроблено типову структурно-логічну схему його формування. Вона дозволяє при проведенні дослідження, а також у практичній роботі обґрунтовувати висновки про вдосконалення вже діючих механізмів, які об’єктивно сформувались, чи про необхідність їх побудови у разі відсутності таких.

Отже, високі вимоги роботодавців до рівня кваліфікації та досвіду фахівців потребують переорієнтації ВНЗ не стільки на кількість випускників, скільки на маркетингову стратегію, яка своєю метою має попереджуючий, превентивний вплив на процес їхньої підготовки згідно з очікуваними змінами на ринку праці.

Третій розділ “Удосконалення механізмів підвищений соціального захисту молодих фахівців шляхом регулювання їхньої зайнятості”. У розділі розроблена структура Концепції маркетингу послуг вищої освіти на ринку праці, яка схвалена незалежними експертами та відповідає цілісній системі. Саме ця Концепція повинна бути покладена в основу цілісної системи забезпечення ефективної зайнятості ФВО та конструювання механізмів регулювання її ефективності. Необхідною умовою реалізації Концепції є створення Міжвідомчої координаційної ради з питань ефективної зайнятості випускників ВНЗ. Згідно з Положенням про Міжвідомчу координаційну раду, проект якого розроблений у дисертації, цей орган зі своїми регіональними відділеннями повинен регулювати процеси підготовки, працевлаштування, зайнятості та соціального захисту молодих ФВО.

У роботі розроблена схема основних напрямків формування механізму маркетингу

послуг вищої освіти н6а ринку праці. В ньому найменш відпрацьованими виявилися питання професійної орієнтації. Установлено, що державна Концепція профорієнтації населення та Положення про профорієнтацію молоді не виконуються. Не є виключенням загальноосвітня й вища школа, де абияк надається професійна інформація, а іноді – профконсультація. Виявлено, що важливим чинником небажання працювати за обраною спеціальністю, як помилковою, зміна фаху, звільнення за власним бажанням є незадовільна профорієнтаційна робота. Психологічна підтримка молоді з боку шкільних і вузівських психологів, навіть при необхідності, не проводиться зовсім. Звичайно, студенти ВНЗ мають недостатню інформацію про особливості майбутньої професії, не володіють прийомами соціальної, психологічної та психофізіологічної адаптації до майбутньої праці. Така необхідність виникає у студентів ВНЗ, які відчувають нервовопсихічну напругу у процесі навчання та ще більшу у процесі працевлаштування та на початкових етапах праці. Тому автором обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до “Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається”. У дисертації рекомендовано план-схему та перелік устаткування кімнати психологічного розвантаження для студентів та викладачів ВНЗ. Зведення профорієнтаційної роботи до рангу системності, розгляд її як компонента цілісної системи й одночасно – механізму підвищення її ефективності може сприяти забезпеченню ефективної зайнятості ФВО.

На основі аналізу існуючих спроб окремих учених та власних розробок пропонується за підтримкою держави здійснити реституцію в новій якості організаційно-економічного механізму визначення потреби у ФВО. Для цього доцільно використовувати вже існуючі управлінські структури, що мають чи можуть мати відношення до цього. Ці органи управління в державі та регіоні (ДСЗ, структури держадміністрацій усіх рівнів, кадрові агентства, навчальні центри та інші) сьогодні займаються підготовкою та розподілом кадрів. Але жоден з них не відповідає за визначення та прогнозування потреби у ФВО. Тому в дисертації приведені алгоритм та методи розрахунків, які складають основу запропонованої методики, а звідси – механізму визначення економічної потреби у ФВО. З метою одержання більш точних даних, на відміну від діючих методів розрахунків насиченості, автором враховувалася не тільки фактична наявність фахівців, працюючих за призначенням стосовно штатного розкладу. У розрахунках коефіцієнта насиченості здійснювалося корегування їхньої чисельності на фахівців працюючих не за призначенням, а також на чисельність практиків, які працюють на посадах фахівців за формулою:

, (2)

де:-фактична наявність чисельності фахівців; -чисельність фахівців, працюючих не за призначенням; -чисельність практиків на посадах фахівців; -загальна чисельність штатних працівників облікового складу.

Запропонований у дисертації механізм лізингу в менеджменті зайнятості ФВО є новим

явищем в українській економіці. Його стихійні прояви, які сьогодні іноді застосовуються у вигляді аренди робочої сили окремими кадровими агентствами, дають реальне підґрунтя для розвитку й перетворення цієї форми зайнятості у досить надійну та ефективну. Тим паче, що в українському законодавстві Закон “Про лізинг” займає гідне місце. До того ж досвід зарубіжжя свідчить про те, що лізинг робочої сили, особливо висококваліфікованої, до якої відноситься ФВО, має дуже широке розповсюдження. При цьому це явище є характерним і для країн, які не мають спеціального лізингового законодавства, наприклад США, де використовуються норми права відносно аренди. Доцільність застосування механізму лізингу пов’язана не лише з актуальністю проблеми зайнятості, але з можливістю використання нового виду високорентабельного бізнесу.

Отже, лізинг молодих ФВО – це найбільш адаптований до ринкових умов механізм підвищення ефективної зайнятості, що базується на традиціях шкіл профорієнтації, а лізингові експерти професійно підготовлені за правилом спадкоємності. Автором розроблена схема типового механізму лізингу послуг робочої сили фахівців (див. рис. 3).

Рис. 3. Інфраструктура типового механізму лізингового регулювання зайнятості фахівців із вищою освітою

В Україні лізинг робочої сили перебуває на початковій стадії розвитку. Офіційних даних або якоїсь інформації про нього в Україні немає. Це пояснюється відсутністю статистичної звітності або небажанням поділитися позитивним досвідом через побоювання конкуренції. Крім того, важливою причиною нерозвиненості лізингу робочої сили є нерозробленість законодавства, яким передбачено значні податкові та інші пільги для лізингодавця та лізингоодержувача. Для того, щоб лізингове законодавство було дієвим механізмом державного сприяння зайнятості ФВО, деякі зміни до нього треба вносити негайно. Тому в дисертації запропоновані окремі (доповнення до діючого Закону України “Про лізинг”, в розділ стосовно лізингового використання робочої сили (перш за все, в ст. 2, п. 2 “Форми лізингу” – “Лізинг робочої сили”).

Пропоновані в дисертації механізми дозволяють закінчити формування досліджуваної системи в цілісну, зробити її більш ефективною.

ВИСНОВКИ

Одержані в дисертації результати зводяться до наступного:

1. Виходячи з інституціонального середовища української економіки, в дисертації віддано перевагу моделі “змішаної ринкової економіки”, що концептуально стверджує можливість досягнення гармонізації та єдності у діях механізмів ринкового саморегулювання й помірного державного регулювання.

2. Розроблений системний методологічний підхід до аналізу існуючого порядку підготовки та зайнятості молодих ФВО, перетворення якого в цілісну систему може бути досягнуте при додержанні сформульованих принципів її формування та регулювання ефективності.

3. В основу досліджуваної системи покладена Концепція маркетингу послуг вищої освіти на ринку праці, реалізація якої забезпечить ефективну зайнятість молодих ФВО. У роботі запропоновано її структуру.

4. Основною умовою реалізації цієї Концепції є створення Міжвідомчої координаційної ради з питань ефективної зайнятості випускників ВНЗ, розроблено проект Положення про неї, приведена експертна оцінка доцільності її функціонування.

5. Введено поняття “освітнього капіталу”, як похідного від категорії “людський капітал”, що пов’язано з раціональним використанням інвестицій в освіту та бажанням приведення їх у рухомий стан шляхом ефективної зайнятості.

6. На відміну від деяких аналітиків, автором прийнята позиція пошуку позитивних тенденцій у вирішенні досліджуваної проблеми, обґрунтовано необхідність і можливість її системного вирішення з урахуванням економічного зростання країни, яке спостерігається в останні роки, та наявністю достатньої законодавчої бази

7. Зниження в динаміці рівня безробіття та підвищення зайнятості пояснюється як економічним зростанням, так і результатами діяльності вищої школи та служб зайнятості. Але рівень працевлаштування випускників ВНЗ, які перебувають на обліку в ДСЗ, не відрізняє їх від випускників середніх шкіл, ПТУ, коледжів, що потребує з боку держави їхнього соціального захисту. В ньому головне місце займає саме вирішення проблеми ефективної зайнятості молодих ФВО.

8. Непомірне навантаження на вакантну посаду з окремих спеціальностей обумовлено продовженням випуску незатребуваних на ринку праці фахівців з причин непотрібного професійного профілю, низької кваліфікації та недостатнього досвіду. Серед причин плинності кадрів має перевагу звільнення молодих ФВО за власним бажанням. За цим мотивом, як свідчать соціологічні дослідження, скриваються: відсутність тих підсистем, які формують цілісність досліджуваної системи (профорієнтація; визначення економічної потребі у ФВО і моніторинг та інформаційне забезпечення).

9. В дисертації розроблено типову структурно-логічну схему формування сукупного механізму регулювання підготовки та зайнятості молодих ФВО, яка відповідає цілісній системі та основні напрямки формування механізму маркетингу послуг вищої освіти на ринку праці.

10. Запропоновані механізми підвищення зайнятості та соціального захисту молодих ФВО шляхом реституції в новій якості організаційно-економічного механізму визначення економічної потреби у фахівцях і лізингу в менеджменті зайнятості ФВО.

Упровадження зазначених, на наш погляд, найбільш актуальних в сучасній ринковій економіці механізмів, дозволить більш ефективно витрачати державні кошти на фахову підготовку, більш раціонально використовувати одержані знання, підвищити престиж вищої освіти в Україні та особистісних якостей фахівців, продуктивно організувати взаємодію всіх соціальних інститутів, що сприятиме соціальному захисту молодих ФВО шляхом їхньої ефективної зайнятості та в кінцевому підсумку обумовлює економічне зростання країни.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Збрицька Т. П. Особливості функціонування вищих навчальних закладів різних форм власності. // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса, 2000. – Вып. З (12). - С. 293-297.

2. Збрицька Т.П. Регіональні аспекти підготовки і працевлаштування персоналу в умовах ринкової економіки. // Вісник соціально-економічних досліджень