Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського

АСАНОВА ЕЛЬЗАРА РУСТЕМІВНА

УДК 330.322.5

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ управління ІНВЕСТИЦІЙНОЮ

ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і

управління підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сімферополь – 2005

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Таврійському національному університеті ім. В.И. Вернадського Міністерства освіти і науки України на кафедрі менеджменту і маркетингу.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Подсолонко Володимир Андрійович

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Багрова Інна Василівна

Український державний хіміко-технологічний університет (м.Дніпропетровськ), професор кафедри економіки, промисловості і організації виробництва

кандидат економічних наук

Куліш Володимир Іванович

Міністерство економіки АР Крим,

міністр економіки

Провідна установа: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, кафедра бізнесу і контролінгу (м.Харків)

Захист відбудеться “17” червня 2005 р. о 14.20 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К52.051.06 у Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського за адресою: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, проспект В.І. Вернадського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4.

Автореферат розісланий “16” травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доцент С. Ю. Цьохла

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація економіки країни в 1991-2003 р. неоднозначно вплинула на розвиток галузей господарювання і їхніх підприємств. З одного боку, вона сприяла створенню умов для самостійної діяльності, дозволила широко використовувати економічні механізми, що існують в арсеналі ринкової економіки, з іншого боку, обернулася глибокою кризою для підприємств галузей. До базових галузей промисловості традиційно відноситься хімічний комплекс, визначаючи її важливу роль у розвитку практично всіх галузей народногосподарського комплексу України. На підприємствах цього комплексу сформувалася проблемна ситуація, що характеризується значним спадом обсягу виробництва, що до 2003 р. склав тільки 46,4 % від рівня 1990 р.; скороченням чисельності промислово-виробничого персоналу на 34,2 %; фактичним призупиненням процесу відновлення фондів, ступінь зношеності яких склала 51,9 – 71,6 %; зниженням рентабельності продукції з 16 % у 1990 р. до 5,2 % у 2003 р.; а також низьким рівнем конкурентоспроможності хімічної продукції, високою імпортозалежністю, деформованістю галузевої структури тощо.

До одних з основних причин розвитку проблемної ситуації, що поглиблюють негативні явища в економіці галузі, відносять дефіцит інвестицій, обсяг яких у 2003 р. склав 34,6 % від рівня 1990р., і неефективне їхнє використання. У цих умовах задачі активізації інвестиційної діяльності й ефективного управління даним процесом, як умова виживання і стабільного розвитку підприємств, здобувають першорядне значення.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженням інвестиційної діяльності, знайшли своє відображення в роботах закордонних учених-економістів: Александера Г., Ансоффа І., Бейлі Д., Бітмана Л., Джонка М., Шарпа У й ін. Слід зазначити, що їхньої розробки враховують умови функціонування підприємств у розвинутих ринкових відносинах, і не прийнятні для підприємств, що функціонують в умовах трансформації економічних процесів. Серед вітчизняних учених, що зробили внесок у дослідження процесів інвестування, варто віднести Аптекаря С., Багрову І., Бланка І., Гаврилюка О., Грабенка С., Куліша В., Крючкова І., Мазура В., Федоренка В., Чумаченка М. та ін. Незважаючи на те, що всіма авторами визнається виняткова важливість проблеми пошуку шляхів оптимізації управління інвестиційною діяльністю в Україні, його нові форми розроблені ще недостатньо. Потребують дослідження питання нового підходу до формування організаційних структур як форми, що забезпечує ефективне управління інвестиційною діяльністю підприємств, визначення складових цих структур, принципів і етапів їхнього функціонування.

Необхідність рішення даних питань і рішення всіх складових означеної вище проблемної ситуації розвитку підприємств хімічної галузі на основі управління процесами залучення і використання інвестицій обумовило вибір теми, її актуальність і зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота входить у план НІР Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського: “Розробка стратегії розвитку підприємницької діяльності в Кримському регіоні” (2001-2005 рр., номер державної реєстрації № U008374), “Стратегія підготовки менеджерів організацій” (2001-2005 рр., номер державної реєстрації 0101U005424), “Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформаційної економіки” (2002-2005 рр., номер державної реєстрації 0102U001525). У рамках даних тем автором запропонована форма підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі економічної інтеграції підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичного забезпечення ефективного управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальних форм організації підприємств, що дозволяють усунути кризові явища і сприяти стабільному ростові в розвитку підприємств хімічного комплексу України.

Реалізація мети дисертації обумовила рішення наступних задач:

дослідження сутності й особливостей інвестиційної діяльності підприємств хімічного комплексу України;

дослідження теорії управління інвестиційною діяльністю хімічних підприємств;

формулювання теоретичних положень по вирішенню задачі підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств;

обґрунтування форм і видів організаційних структур підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств;

обґрунтування оптимального сполучення обраної форми і виду для підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств;

визначення і реалізація пріоритетної форми організації підприємств хімічного комплексу України;

розробка рекомендацій з підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі удосконалювання нормативно-правової бази в сфері діяльності пріоритетної форми організації.

Об'єктом дослідження виступають процеси інвестиційної діяльності підприємств хімічного комплексу України.

Предметом дослідження є управління інвестиційною діяльністю хімічних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Для рішення поставлених задач у дисертаційній роботі були використані метод системного аналізу - при визначенні динаміки, тенденцій і структури інвестиційної діяльності хімічних підприємств; методи регресивно-кореляційного аналізу - при визначенні взаємовпливу інвестицій і виробничих ресурсів; формальна логіка - при уточненні понять теорії управління інвестиційною діяльністю підприємств, визначенні пріоритетної форми організації підприємств хімічного комплексу; метод порівняльного аналізу - при обґрунтуванні оптимальної форми і виду організаційних структур, що дозволяють підвищити ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємств.

Джерелами інформації для проведення досліджень стали матеріали монографій, публікацій, галузевих і міжнародних конференцій, дані оперативного і статистичного обліку підприємств хімічного комплексу. Інформаційно-правове забезпечення базувалося на законодавчих актах Верховної Ради України, постановах Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні форми підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю хімічних підприємств на основі економічної інтеграції підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

запропоновано концепцію по формуванню інтеграційної структури організації підприємств, як форму підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю стосовно для підприємств хімічного комплексу України, що включає задачі, умови й етапи функціонування;

удосконалено:

методичний підхід до оцінки ефективності реальних інвестицій на основі системи показників, що відображають рівень використання основних видів виробничих ресурсів і витрат (жива праця, основні виробничі фонди, матеріальні ресурси);

структурний зміст інтегрованих корпоративних структур, що включає наступні елементи: концентрацію виробництва й інших взаємозалежних форм суспільного виробництва (комбінування, спеціалізація, кооперування); концентрацію капіталу; фінансово - промисловий капітал; синергічний ефект.

систему факторів, що визначають створення інтегрованих корпоративних структур в Україні за ознакою взаємозв'язку рішення задач поточного і перспективного розвитку.

одержало подальший розвиток:

класифікаційна структура підприємств як об'єктів інвестування шляхом доповнення нової класифікаційної ознаки “за ступенем економічної інтеграції”;

понятійний апарат: “ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємства”, обумовлена як відношення результату отриманого інвестором у результаті інвестування за визначений період часу, до величини вкладених інвестицій, що обумовили одержання цього ефекту; “інтегрована корпоративна структура”, розглянута як організаційна форма об'єднання фінансового, промислового й інтелектуального капіталу, що базується на концентрації виробництва і взаємозалежних з нею формах суспільного виробництва, невід'ємним принципом об'єднання якого є одержання синергічного ефекту.

Практичне значення отриманих результатів Отримані результати являють собою організаційно-методичну базу для впровадження суб'єктами господарювання організаційної структури на основі економічної інтеграції підприємств, як форми підвищення ефективності управління їхньою інвестиційною діяльністю, яка допомагає усунути кризові явища в економічному розвитку підприємств хімічного комплексу України і сприяти його стабільному економічному зростанню. Підтвердженням практичного значення отриманих результатів є використання основних методичних розробок і практичних рекомендацій у діяльності підприємств.

Керівництво ВАТ “НВО “Йодобром” здійснює ряд заходів відповідно до розробленої концепції по формуванню інтегрованої структури з метою підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства (довідка № 1/147 від 14.02.2005 р.).

Керівництво ДАК “Титан” має намір використовувати рекомендації з удосконалюванню існуючої структури ПФГ “Титан” і реалізувати етапи формування інтегрованої структури для забезпечення високоефективної інтеграції (довідка № 01-03/343 від 11.02.2005 р.).

Відзначені пропозиції прийняті не тільки на рівні підприємств, але й на рівні виконавчих і законодавчих органів влади.

Міністерство промисловості, транспорту і зв'язку АР Крим рекомендує запропоновані науково-методичні положення по формуванню і функціонуванню інтегрованої структури до впровадження хімічним підприємствам і використанню при розробці державних програм розвитку підприємств хімічної галузі АР Крим (довідка №03.1/70 від 14.02.2005 р.).

Автором розроблені рекомендації з удосконалювання діючого Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні”, що визначає порядок створення, реорганізації і ліквідації промислово-фінансових груп, а також фінансово-економічні умови їхньої діяльності. Переглянуто такі сфери регулювання, як статус, учасники, реєстрація, пільги, облік і звітність, і доповнені новими - спосіб утворення промислово-фінансових груп, управління, державна підтримка, контроль.

Комітет з питань промислової політики і підприємництва Верховної Ради України взяв до уваги пропозиції автора по удосконалюванню законодавства України, що регламентують діяльність промислово-фінансових груп і вважає за доцільне використовувати представлені рекомендації при доробці змін і доповнень до діючих законодавчих і нормативних актів (довідка № 06-11/12-41 від 09.02.2005 р.).

Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського при викладанні навчальних дисциплін: “Економічна інтеграція”, “Економіка галузевих ринків” (довідка № 221-05/173 від 04.02.2005 р.)

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і рекомендації, що приведені в роботі, отримані автором самостійно на основі вивчення, аналізу й узагальнення теоретичного і практичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукових досліджень доповідалися й одержали схвалення на наукових конференціях: XXX, XXXI, XXXII, ХХХIII, ХХХIV науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (2000 – 2005 р., м.Сімферополь); Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції “Управління соціально-економічним розвитком регіонів України і АР Крим” (17 травня 2002 р., м.Сімферополь); Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи транзитивної економіки” (20 грудня 2002 р., м.Сімферополь); Всеукраїнської міжвузівської конференції “Формування регіонального механізму управління народно-господарським комплексом” (25 грудня 2003 р., м.Сімферополь); Міжнародної конференції по поширенню результатів спільного Європейського проекту “Менеджмент організацій і управління людськими ресурсами” (15-16 березня 2004 р., м.Ялта, 14-15 березня 2005 р., м.Ялта).

Публікації. Основні результати досліджень автором особисто опубліковані в 13 наукових працях, загальним обсягом 5,5 д. ар. у тому числі 10 статей у наукових спеціалізованих журналах обсягом 4,6 д. ар., 3 публікації в матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота виконана на 187 сторінках машинописного тексту, ілюстрованого 28 таблицями, 30 рисунками, 3 додатками і списку використаних джерел із 165 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрита проблемна ситуація, обґрунтована актуальність наукового дослідження, визначені його мета, об'єкт і предмет дослідження, представлена наукова новизна отриманих результатів, показані їхнє практичне використання й апробації, приведений перелік публікацій автора за темою дисертації.

У розділі 1 “Теоретичні основи ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств” визначена сутність інвестиційної діяльності, її роль у забезпеченні економічного розвитку підприємства; розглянуті основні складові процесу управління інвестиційною діяльністю; узагальнені положення з питань підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств.

Теоретичний аналіз і узагальнення наукових праць із проблем інвестування дозволили визначити, що інвестиційна діяльність підприємства як процес включає три етапи: пошук інвестиційних ресурсів і їхнє акумулювання; вибір ефективних об'єктів інвестування; формування інвестиційної програми і її реалізація. Управління інвестиційною діяльністю підприємств спрямовано на забезпечення ефективної реалізації етапів інвестиційної діяльності, тим самим, визначає зростання темпів економічного розвитку підприємства, що є основою забезпечення максимізації добробуту власників підприємства, до числа яких відносяться інвестори. Утвориться замкнуте коло, в якому позитивна результативність усіх ланок залежить, головним чином, від застосування ефективних засобів і методів управління інвестиційною діяльністю.

Результати дослідження процесу інвестиційної діяльності підприємств хімічного комплексу дозволяють стверджувати про сформоване неефективне управління інвестиційною діяльністю. Хімічна промисловість у період 1991-2003 р. характеризується зниженням обсягу внутрішніх і зовнішніх інвестицій, що не дозволяє забезпечити навіть просте відтворення, і веде до ще більшого морального і фізичного зносу основних фондів (51,9 %, у т.ч. устаткування – 71,6 %). Акумульовані інвестиції до того ж характеризуються неефективною структурою, що визначає їхнє неефективне використання. Через несуттєві масштаби інвестиційна діяльність не могла істотно вплинути на результативність функціонування комплексу, а навпаки, загострила проблемну ситуацію в галузі, перевагою фондо- і енергоємних виробництв (44,5 %), низьким рівнем наукомістких виробництв і технологій (11,8 %), низьким завантаженням діючих потужностей (22–46 %), високою імпортозалежністю, обіг якого перевищив обсяг виробництва хімічної продукції в Україні на 7 %, а також відсутністю завершених технологічних циклів продукції кінцевого споживання, дефіцитом сировинних ресурсів, посиленням технологічної відсталості, низькою конкурентноздатністю продукції, загостренням екологічних проблем тощо.

Дослідження причин обмеженості власних й іноземних інвестицій, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності дозволило визначити, що, крім усе ще не сприятливого інвестиційного клімату на рівні держави, не створені потрібні внутрішні умови стабільного функціонування підприємств хімічного комплексу і форми організації інвестиційної діяльності, здатні залучити й ефективно використовувати інвестиційний капітал.

Необхідність пошуку економічного механізму, що дав би можливість надати стимули і гарантії для залучення інвестицій, забезпечити бажаний кінцевий результат інвестування, і внести помітний вклад у розвиток хімічних підприємств, визначили задачу підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств.

Узагальнення понять “ефективність управління” і “управління інвестиційною діяльністю”, а також аналіз родинних понять “економічна ефективність інвестицій”, “ефективність інвестиційних проектів”, дозволило уточнити визначення “ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства”. Оцінка ефективності управління інвестиційною діяльністю здійснюється сукупністю показників економічної ефективності об'єктів інвестування.

Застосовувані в Україні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів використовують стандартний набір показників кінцевого результату (чистий дисконтований прибуток, внутрішня норма прибутковості, індекс прибутковості, термін окупності з урахуванням дисконтування), що не дають цілком об'єктивної оцінки. Для підприємств України більшою мірою актуальні реальні інвестиції, покликані забезпечити зниження собівартості, підвищення якості і конкурентноздатності продукції, на основі реконструкції і технічного переозброєння діючих виробництв. Досягти цього можливо на основі управління інвестиціями через зменшення фондоємності, матеріалоємності і трудомісткості продукції. Тому представляється важливим ухвалення рішення про ефективність інвестицій не тільки з позиції одержання кінцевого результату, але й кількісного внеску основних складових одержання цього результату – основних виробничих ресурсів і витрат (праці, основних виробничих фондів і матеріальних ресурсів). Пропонується доповнити систему показників ефективності інвестицій, показниками фондоємності, матеріалоємності і трудомісткості продукції, зниження рівня яких, як показали результати кореляційної залежності, свідчить про ріст ефективності інвестиційної діяльності. Для прийняття управлінських рішень визначені іхні прогнозні показники песимістичного, оптимального і середнього рівня.

Забезпечити розумне сполучення виробничих ресурсів можливо шляхом оптимізації організаційних форм управління інвестиційною діяльністю підприємства.

У хімічній промисловості такою формою історично виступає концентрація виробництва, як об'єктивно необхідний фактор економічного зростання, що визначає збільшення капітальних внесків і поліпшення використання основних фондів. В останні роки дана форма не досить використовувалася в організації виробництва підприємств України, у той час, як нові умови ринкового господарювання вимагали розвитку її нових форм. Це обумовило вибір способу підвищення ефективності управління інвестиційної діяльності - створення і розвиток сучасних організаційних форм на основі концентрації виробництва й інших взаємозалежних форм суспільного виробництва, що ведуть до укрупнення шляхом економічної інтеграції підприємств.

Для забезпечення оптимального використання цих форм у дисертації удосконалена класифікаційна структура підприємств як об'єктів управління інвестиційною діяльністю, у яких особливості формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності істотно розрізняються й різною мірою впливають на ефективність управління інвестиціями. Пропонується доповнити класифікаційну структуру шляхом включення нової класифікаційної ознаки “за ступенем економічної інтеграції” і позначити унітарні й асоціативні форми організації підприємств (інтегровані корпоративні структури).

У розділі 2 “Форми підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств” розкритий зміст інтегрованих корпоративних структур (ІКС); визначені фактори, що сприяють формуванню ІКС в Україні; проаналізовані форми і види ІКС, обґрунтоване їхнє оптимальне сполучення з метою підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств.

Економічна інтеграція підприємств у сучасних умовах представлена ІКС, поява яких обумовлена формуванням фінансово-промислового капіталу. Саме необхідність росту капіталовитрат обумовлює розвиток корпоративних структур у напрямку ІКС. Фінансово-промисловий капітал як інтегрована форма промислового, фінансового й інтелектуального капіталу, являє собою внутрішню структуру взаємодії, за допомогою якої найбільше ефективно відбувається процес консолідації інвестиційних ресурсів у загальний інноваційно-інвестиційний фонд подальшого розвитку й удосконалення виробничого процесу, і здійснюється його розподіл.

Дослідження процесів концентрації виробництва дозволило удосконалити структурний зміст ІКС, що базуються на формах суспільного виробництва (спеціалізації, кооперування, комбінування, диверсифікованості) на чолі з концентрацією виробництва, що визначає інтеграцію підприємств по різних напрямках. Концентрація капіталу, як необхідна умова концентрації виробництва, є передумовою й основою консолідації фінансово-промислового капіталу, результатом якого служить одержання синергічного ефекту. (Рис. 1). Такий зміст ІКС визначає відмінні риси формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності, що різною мірою впливають на ефективність управління інвестиціями у порівнянні з іншими формами організації підприємств.

Рис. 1. Зміст інтегрованих корпоративних структур

Дослідження змісту ІКС дозволило уточнити їхнє поняття в сфері промисловості. В існуючих трактуваннях ІКС розглядають як сукупність економічних агентів або як організаційно-правову форму промислового і банківського капіталу. У новому тлумаченні ІКС варто розглядати як організаційну форму об'єднання фінансового, промислового й інтелектуального капіталу, що базується на концентрації виробництва і взаємозалежних з нею формах суспільного виробництва, невід'ємним принципом об'єднання якого є одержання синергічного ефекту.

Необхідність в активізації процесу формування ІКС в Україні викликана впливом різних факторів. Одні з них відображають стан сучасної економіки України в сфері промислового виробництва, що характерно і для підприємств хімічної галузі, складаючи її проблемну ситуацію, інші фактори відбивають світові тенденції розвитку економіки. (Рис. 2). Фактори першої групи можна вважати задачами поточного, а другої групи, перспективного розвитку, вирішувати які послідовно покликані ІКС.

Рис. 2. Фактори, що сприяють створенню ІКС в Україні

З метою визначення пріоритетної форми інтегрування для хімічних підприємств, у дисертації проаналізовані форми і види ІКС. У світовій і вітчизняній практиці склалися різноманітні форми ІКС, що відрізняються в залежності від цілей співробітництва, характеру господарських відносин між їхніми учасниками, ступеня самостійності підприємств, що входять до об'єднання. Це асоціації, стратегічні альянси, консорціуми, картелі, синдикати, пули, конгломерати, трести, концерни, холдингові компанії, фінансово-промислові групи.

Вивчення особливостей кожної з форм ІКС, їхнє порівняння за різними ознаками дозволило визначити, що усі форми тісно взаємозалежні, і їхні функціональні особливості найчастіше переплітаються і служать доповненням один до одного, а, найвищою формою розвитку ІКС є фінансово-промислова група (ФПГ). ФПГ дозволяє об'єднати й удосконалити в собі особливості і переваги кожної з форм ІКС: можливість централізації і децентралізації функцій управління; можливість формування ФПГ шляхом договірних відносин і методом участі в капіталі; можливість розподілу між собою ринків і цінової домовленості; можливість створення як на основі довгострокового функціонування, так і реалізації короткострокових цільових програм і проектів; можливість активного впровадження НДДКР; захист загальногалузевих інтересів, налагодження партнерських зв'язків тощо. В основі одержання даних переваг лежить утворення у ФПГ повноцінного фінансово-промислового капіталу, у рамках якого формується і функціонує інноваційно-інвестиційний фонд, покликаний постійно акумулювати й ефективно розподіляти інвестиційні ресурси.

Формування кожної з форм ІКС здійснюється по вертикальній, горизонтальній і конгломератній інтеграції. У роботі позначені переваги і недоліки кожної з них. Вибір виду інтеграції й одержання відповідних вигод залежить, насамперед, від поставлених цілей, від специфіки виробництва продукції і галузевих особливостей самих підприємств, що входять в об'єднання.

Проте представлений математичний підхід, де як критерій виступає ціна кінцевої продукції, включаючи сукупні витрати (1) показує, що вертикальна інтеграція ефективніше горизонтальної і конгломератної. Коли в роботі єдиного технологічного ланцюжка беруть участь самостійні галузеві підприємства, вони поставляють свою продукцію кінцевій ланці за цінами, що включає якусь норму прибутку. При вертикальній інтеграції, коли підприємства стають підрозділами однієї інтегрованої структури, застосовують контрактні ціни за затвердженою собівартістю. Таким чином, чим вища частка доданої вартості в наступній ланці технологічною ланцюжку й норма прибутку, тим більше зростають сукупні виробничі витрати.

де П – норма прибутку в і – ланці; і – число ланок (виробничих і посередницьких) у технологічному ланцюжку; Ді – частка вартості, що додається; Сі-1 - вартість продукції, що поставляється; Сі (гор.,конгл.) – вартість кінцевої продукції при горизонтальній інтеграції (або конгломератної); Cі (верт.) – вартість кінцевої продукції при вертикальній інтеграції.

При формуванні вертикальної інтеграції повинні дотримуватися ряд виявлених правил, що враховують особливості стадій розвитку галузі, технологічну взаємозалежність, особливості виробництва проміжної продукції, структуру собівартості кінцевої продукції, проходження яким дозволить визначити доцільність побудови такого виду інтеграції і забезпечити його високу ефективність.

Результати дослідження форм і видів ІКС дозволили визначити їхнє оптимальне об’єднання для підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств у формі ФПГ на основі вертикальної інтеграції. До факторів росту обсягу й ефективності використання інвестицій (у рамках даної інтегрованої структури) варто віднести: консолідацію капіталів учасників групи і використання їх для реалізації інвестиційних проектів у найбільш ефективних напрямках розвитку, наявність механізмів залучення зовнішніх ресурсів. До факторів підвищення ефективності використання і віддачі інвестиційних ресурсів - економію на витратах за рахунок побудови послідовного технологічного ланцюжка у виробничій сфері, кооперації в маркетинговій діяльності; зниження потреби в оборотних коштах; трансферне ціноутворення; прискорення оборотності; перерозподіл податкової відповідальності в рамках ФПГ; оптимізація структури відносин власності в групі; перерозподіл ризику усередині ФПГ; раціональне використання елементів господарського механізму ФПГ (лізинг, внутрішньогрупові кредити, вексельне звертання, внутрішній груповий бартер) тощо.

У роботі особлива увага приділена функціонуванню банківської структури в рамках ФПГ, як важливого інструмента ефективної інвестиційної діяльності всієї групи. Визначено достоїнства ФПГ у залученні банків з інвестиційними ресурсами і розглянуті переваги одержувані банками за участю ФПГ.

Вивчення особливостей формування ФПГ в Україні і світовій практиці (американських, японських, південнокорейських, німецьких, французьких, італійських моделей ФПГ) дозволило сформулювати основні принципи об'єднання у ФПГ (принцип придбання переваг, принцип загальних стратегічних цілей, принцип однаковості систем управління, принцип управління за результатами, принцип концентрації зусиль, принцип “рятування від баласту”) і визначити існуючі механізми консолідації капіталу (холдингова форма управління капіталом, довірче управління Головним підприємством акціями учасників групи, взаємне володіння акціями учасників ФПГ, довгострокові фінансові зв'язки, загальне відкриття акціонерної компанії, висновок Генеральної угоди про спільну діяльність без створення юридичної особи).

У розділі 3 “Забезпечення підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств” виконане методичне забезпечення формування інтеграційної структури організації хімічних підприємств: запропонована й обґрунтована пріоритетна форма інтеграції, розроблена концепція по забезпеченню реалізації інтегрованої структури, розроблені рекомендації з удосконалення правового регулювання інтегрованої структури в Україні.

Автором пропонується пріоритетною формою інтеграції для підприємств хімічного комплексу України визначити вертикально-інтегровану промислово-фінансову групу (ПФГ). В Україні нормативно-правовою базою визначене поняття ПФГ, а не ФПГ. Організаційно-господарської механізм такої форми інтеграції дозволить одержати підприємствам цілий комплекс переваг, основними з яких є: концентрація інвестиційних, матеріальних, науково-технічних, трудових, інформаційних ресурсів; формування закінченої технологічної послідовності виробництва продукції; можливість реалізації масштабних науково-технічних розробок; зменшення потреби в оборотних коштах; перерозподіл податкової відповідальності і ризиків між учасниками; створення загальної інформаційної, банківської, страхової, постачальне - збутової, транспортної, маркетингової, кадрової і соціальної інфраструктури; спрощення відстоювання групових інтересів у державних інстанціях; зростання результативності взаємодії між партнерами і конкурентами тощо. Широкий спектр можливостей, одержуваних при створенні такої інтегрованої форми, дозволить значно підвищити ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємств і тим самим сприяти усуненню кризових явищ, сприяти стабільному ростові в розвитку підприємств хімічного комплексу.

Облік особливостей вітчизняної законодавчої бази, світової практики і сформованої корпоративної пріоритетності в Україні дозволив запропонувати кілька варіантів організаційних схем створення вертикально – інтегрованих ПФГ з відображенням формування кінцевого результату і його розподілу: вертикально інтегрована структура, де в ролі Головного підприємства виступає промислове підприємство (Рис. 3); вертикально інтегрована структура на чолі з фінансово-кредитною установою; вертикально інтегрована структура з утворенням центральної компанії в формі акціонерного товариства.

Рис. 3. Організаційно-економічна схема вертикально-інтегрованої ПФГ для хімічних підприємств України на чолі з підприємством, що робить кінцеву продукцію.

Для ефективної реалізації запропонованих схем розроблена концепція формування інтегрованої корпоративної структури. У рамках концепції визначений перелік задач, що полягають у визначенні Головного підприємства й учасників за критеріями (доцільності приєднання підприємства, окупності витрат по інтегруванню, досягнення синергічного ефекту); у визначенні механізму формування ПФГ і його реалізації; у проведенні заходів щодо досягнення “швидких” фінансово-економічних результатів (формування погодженої цінової і маркетингової політики і забезпечення її реалізації, інвентаризація й оцінка майнового комплексу підприємств, здійснення кадрових призначень на ключові позиції ПФГ, реалізація організаційної структури по встановлених лініях підпорядкованості і управління).

Запропоновано поетапний план заходів щодо створення і наступного розвитку ПФГ, представлений від підготовчого етапу інтеграції, коли розробляється проект інтеграції, до зрілого етапу інтеграції, коли досягнуті генеральні цілі одержання конкурентних переваг згідно з проектом, і розробляється нова стратегія діяльності вертикально-інтегрованої ПФГ.

Визначення “вузьких місць” функціонування ПФГ стало основою розробки додаткових умов функціонування ПФГ: централізація управління з одночасною демонополізацією влади і розподіл повноважень; функціональний розподіл; зміцнення горизонтальних взаємодій між учасниками; моніторинг управлінської діяльності і результатів роботи учасників.

Проведені розрахунки при реалізації запропонованої форми на кримських хімічних підприємствах ДАК “Титан” і ВАТ “НВО “Йодобром” виявили перевагу показників, що вимірюють ефективність управління інвестиційною діяльністю при створенні ПФГ на основі вертикальної інтеграції у порівнянні з показниками, отриманими в умовах розвитку окремого підприємства. Вимір кореляційної залежності визначило підвищення ефективності інвестицій і зниження показників фондоємності, трудомісткості і матеріалоємності. Формування вертикально-інтегрованих ПФГ на зазначених підприємствах дозволило збільшити обсяг виробництва вітчизняної конкурентноздатної хімічної продукції, усунути імпортозалежність по сировині, знизити собівартість продукції, підвищити якість і ціну на кінцевий продукт, збільшити надходження в бюджети різних рівнів, впровадити інноваційні проекти, обновити виробничі потужності й ін.

Основною перешкодою до реалізації запропонованої інтегрованої форми для підприємств хімічного комплексу є чинне законодавство, що регламентує діяльність ПФГ в Україні. Внаслідок цього, автором проведений детальний аналіз Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні” і розроблені рекомендації з його удосконалювання. Переглянуто такі сфери регулювання, як статус, учасники, реєстрація, пільги, облік і звітність, і доповнені новими - спосіб утворення ПФГ, управління, державна підтримка, контроль.

Принципово новим в удосконалюванні діючого Закону стала пропозиція про можливості створення трьох видів ПФГ, кожне з яких має місце в практиці: 1. ПФГ з утворенням юридичної особи: 1.1. ПФГ холдингового типу; 1.2. ПФГ договірного типу; 2. ПФГ без утворення юридичної особи (договірного типу). Рекомендації розроблені з урахуванням досвіду правового регулювання ФПГ у США, Японії, країн Європи і Росії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальної форми організації підприємств, що дозволяє усунути кризові явища і сприяти стабільному зростанню в розвитку підприємств хімічного комплексу України.

Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили здійснити такі висновки:

1. Дефіцит інвестицій і неефективне управління їхнім використанням у період 1991-2003р. створили проблемну ситуацію в хімічному комплексі, що характеризується ростом технологічної відсталості галузі, перевагою фондо- і енергоємних виробництв, низьким рівнем наукомістких виробництв і технологій, низьким завантаженням діючих потужностей, високим рівнем імпортозалежності, низькою конкурентоспроможністю продукції тощо.

2. Забезпечення зниження собівартості, підвищення якості і конкурентноздатності продукції на основі технічного переоснащення виробництва за рахунок інвестицій можливо тільки шляхом цілеспрямованого управління ними через зменшення матеріалоємності, трудомісткості і фондоємності продукції. Пропоновані в роботі доповнення до системи показників, що відбивають рівень використання основних видів виробничих ресурсів і витрат (жива праця, основні виробничі фонди, матеріальні ресурси) дозволяють оцінити кінцевий результат інвестиційної діяльності через кількісний внесок основних складових одержання цього результату.

3. На окремих підприємствах формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності істотно розрізняються і як наслідок, різною мірою впливають на ступінь ефективності управління інвестиціями. З метою керованого підвищення ефективності залучення і використання інвестиційних ресурсів у роботі удосконалена класифікаційна структура підприємств як об'єктів інвестиційної діяльності шляхом доповнення нової класифікаційної ознаки “за ступенем економічної інтеграції” і позначені унітарні й асоціативні форми організації підприємств (інтегровані корпоративні структури). Розширення класифікації підприємств дозволить у практиці планування інвестиційної діяльності використовувати нові форми організаційних структур.

4. Умовою економічного зростання на основі капітальних вкладень і поліпшення використання основних фондів, є розвиток форм організації виробництва. У роботі запропоновані інтегровані корпоративні структури (ІКС) які являються новою організаційною формою розвитку концентрації виробництва. Для умов управління інвестиційною діяльністю - даний структурний зміст ІКС, що базується на формах суспільного виробництва на чолі з концентрацією виробництва, на концентрації капіталу у формі фінансово-промислового капіталу, на одержанні синергічного ефекту.

5. Створення ІКС в Україні – об'єктивна необхідність, викликана впливом ряду факторів. Автором зроблений їхній розподіл за ознаками, що характеризують стан виробничої сфери в сучасній економіці України і світові тенденції розвитку економіки. Цей розподіл визначив розв'язувані в них задачі відповідно, як поточного, так і перспективного розвитку, здійснювати які послідовно покликані ІКС. Рішення поточних задач інтегрованими структурами дозволить констатувати про вихід із кризи хімічної промисловості й вирішення її проблемної ситуації, вирішення задач перспективного розвитку – про становлення розвитку галузі на траєкторію стабільного зростання в умовах світового ринку.

6. Запропонована оптимальна форма інтеграції підприємств хімічної промисловості – вертикально-інтегрована промислово-фінансова група (ПФГ) - створює умови для акумулювання і найбільш ефективного використання інвестиційного капіталу. Це обумовлено консолідацією капіталу учасників ПФГ і використанням їх для реалізації інвестиційних проектів у найбільш ефективних напрямках розвитку, наявністю механізмів залучення зовнішніх ресурсів, економією на витратах за рахунок побудови послідовного технологічного ланцюжка у виробничій сфері, кооперацією в маркетинговій діяльності, зниженням потреби в оборотних коштах, трансферним ціноутворенням, перерозподілом податкової відповідальності в рамках ПФГ, перерозподілом ризику усередині ПФГ тощо.

7. Використання запропонованих у роботі методичних положень забезпечення реалізації інтегрованої структури дозволило визначити і підвищити обґрунтованість створення вертикально-інтегрованих ПФГ, їхню ефективність і цілеспрямованість функціонування. Розроблена при цьому концепція по формуванню вертикально-інтегрованої ПФГ визначила перелік задач, поетапний план заходів щодо створення і наступного розвитку ПФГ, умови його функціонування.

8. Діючий Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” перешкоджає реалізацію запропонованих форм інтеграції для підприємств хімічного комплексу. У роботі дані рекомендації з його удосконалювання шляхом оптимізації процедури реєстрації, структури внутрішньогрупового менеджменту, державної підтримки, контролю і диференціації режиму правового регулювання для ПФГ різних типів. Реалізація цих рекомендацій дасть можливість залучення в ПФГ широкого кола існуючих промислових, фінансових і науково-дослідних структур для одержання всіх переваг, що дає така форма інтегрування і дозволить підвищити ефективність функціонування ПФГ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Асанова Э.Р. Анализ современного состояния промышленности Автономной Республики Крым // Экономика и управление. – 2003. - № 3-4. – С. 52-58.

2. Асанова Э.Р. Стратегия развития промышленности Автономной Республики Крым // Экономика Крыма. – 2003. - № 7. – С.42-47.

3. Асанова Э.Р. Инвестиционное развитие химического комплекса Украины // Культура народов Причерноморья. – 2003. - № 38. – С. 145-148.

4. Асанова Э.Р. Эффективность управления инвестиционной деятельностью предприятия // Культура народов Причерноморья. – 2003. - № 43. – С. 67-71.

5. Асанова Э.Р. Правовое регулирование деятельности промышленно-финансовых групп в Украине. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – 2003. – . Серія “Экономика”. Том 16 (55) № . – С. 9-18.

6. Асанова Э.Р. Вертикальная интеграция предприятий// Культура народов Причерноморья. – 2003. - № 46 – С. 33-37.

7. Асанова Э.Р. Содержание интегрированных корпоративных структур // Культура народов Причерноморья. – 2004. - № 51. – С. 29-34.

8. Асанова Э.Р. Инвестиционная деятельность предприятий химического комплекса Украины // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – 2004. – Серія “Экономика”. Том 17 (56) .№ . – С. 3-16.

9. Асанова Э.Р. Приоритетная форма интеграции предприятий химического комплекса Украины // Культура народов Причерноморья. – 2005. - № 58. – С. 118-126.

10. Асанова Э.Р. Показатели эффективности инвестиций в химической промышленности // Економіка: Проблема теорії та практики. Збірник наукових праць. – 2005. Випуск 202. Т I. – С. 81 – 88.

Матеріалі конференцій:

1. Асанова Э.Р. Инвестиционные особенности химической промышленности Украины // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции: Управление социально-экономическим развитием регионов “Украины и АР Крым”. – Симферополь: Таврида, 2002. – С. 92-97.

2. Асанова Э.Р. Позитивные аспекты формирования интегрированных бизнес-групп // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции Проблемы и перспективы транзитивной экономики. – Симферополь: Таврия-Плюс, 2002. – С. 128-133.

3. Асанова Э.Р. Вертикальная интеграция и промышленно-финансовая группа для предприятий химической отрасли Украины // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции: Формирование регионального механизма управления народно-хозяйственным комплексом. – Симферополь: Таврия-Плюс, - 2004. – С. 17-19.

АНОТАЦІЯ

Асанова Е.Р. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств. - Рукопис.

Дисертація на змагання наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Таврійський Національний Університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств.

У дисертації досліджена сутність інвестиційної діяльності, її роль у забезпеченні економічного розвитку підприємств хімічного комплексу України. Неефективність застосованих методів управління інвестиційною діяльністю обумовили незадовільний стан інвестиційної сфери комплексу. Визначено оптимальну форму організації хімічних підприємств на основі економічної інтеграції як форми управління, що дозволяє сконцентрувати й ефективно використовувати власні й залучені інвестиції. Запропоновано концепцію по забезпеченню реалізації інтегрованої структури. Розроблено рекомендації з удосконалення правового регулювання по формуванню й функціонуванню запропонованої інтегрованої структури в Україні.

Ключові слова: управління інвестиційною діяльністю підприємств хімічної промисловості, оцінка ефективності інвестицій, економічна інтеграція підприємств, інтегровані корпоративні структури, вертикальна інтеграція, промислово-фінансова група.

АННОТАЦИя

Асанова Э.Р. Повышение эффективности управления инвестиционной деятельностью предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Таврический Национальный Университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2005.

Диссертация посвящена теоретическим, методологическим и практическим вопросам повышения эффективности управления инвестиционной деятельностью предприятий на основе определения оптимальной формы организации предприятий, применительно для предприятий химического комплекса Украины.

В первом разделе “Теоретические основы эффективности управления инвестиционной деятельностью предприятий” исследованы теоретические основы инвестиционной деятельности и управления данным процессом. Проанализирована инвестиционная деятельность на предприятиях химической промышленности, исследованы ее динамика, тенденции и структура. Дана оценка неудовлетворительного состояния инвестиционной сферы в отрасли, выявлены ее причины, обусловившие задачу повышения эффективности управления инвестиционной деятельностью предприятий. Уточнено понятие “эффективности управления инвестиционной деятельностью предприятий” и определены показатели, измеряющие ее эффективность. Необходимость развития новых форм организационный структур на основе концентрации производства, обеспечивающей рост реальных инвестиций и их использование, определили выбор способа повышения эффективности управления инвестиционной деятельности – создание и развитие оптимальных форм организации на основе концентрации производства путем экономической интеграции предприятий. В работе получило дальнейшее развитие классификационная структура предприятий, как объектов инвестиционной деятельности, путем дополнения нового классификационного признака “по степени экономической интеграции”.

Во втором разделе “Формы повышения эффективности управления инвестиционной деятельностью предприятий” рассмотрен процесс формирования интегрированной корпоративной структуры (ИКС), как современной формы экономической интеграции предприятий. Раскрыто содержание ИКС, в основе которого лежит концентрация производства и другие взаимосвязанные формы общественного производства, концентрация капитала в форме финансово-промышленного капитала и синергический эффект. Это позволило расширить понятие ИКС. Исследование факторов, способствующих созданию ИКС в Украине дало возможность определить задачи, решить, которые последовательно призваны ИКС.

Проанализированы формы и виды ИКС, определены особенности функционирования каждой из форм, достоинства и недостатки видов интеграции. Определено и обосновано оптимальное сочетание формы