Відокремлено блок нейропсихологічних порушень, що були зв’язані з впливом дози опромінення, котрий включав такі симптоми: відсутності плану вирішення арифметичних задач, зниження запам’ятовування за тестом Рея, загальної оцінки вирішення арифметичних задач, здатності підбору вербальних аналогій, вибору аналогій з запропонованих, виконання динамічних проб правою рукою. Таким чином, залежними від дози опромінення виявилися показники роботи асоціативних ділянок головного мозку, що відповідають за контроль та регуляцію виконання рухових програм, мнестичної (вербальної) та складної інтелектуальної діяльності, опосередкованих мовою. Підсумовуючи вищенаведене, можна стверджувати, що в осіб, що зазнали впливу ІВ внаслідок Чорнобильської катастрофи має місце ураження лівої гемісфери головного мозку, переважно передніх відділів, а саме кори лівої скроневої та лобної ділянок з їх кірково-підкірковими зв’язками. На відміну від осіб основної групи, в групі порівняння спостерігається дифузне ураження головного мозку із залученням передніх (регуляторних) та задніх (гностичних) відділів обох гемісфер, а також неспецифічних серединних структур.

НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ ПРИ ОПРОМІНЕННІ

ТА ЇХ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

В результаті проведеного дослідження встановлено широкий спектр нейропсихологічних симптомів в опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи, який можна кваліфікувати таким чином:

1) симптоми ураження лівої скроневої ділянки у вигляді легких порушень слухомовного гнозісу та елементів акустико-мнестичної афазії, як представлено на рис. 2;

2) симптоми ураження серединних структур головного мозку у вигляді порушення динамічних компонентів психічної діяльності в поєднанні з модально-неспецифічними розладами короткочасної пам’яті, що свідчить про ослаблення модально-неспецифічного чинника “активації”, як представлено на рис. 3;

Рис. 2. Схема симптомів ураження лівої скроневої ділянки мозку при опроміненні внаслідок Чорнобильської катастрофи при дозах більше за 0,3 Зв

Рис. 3. Схема симптомів ураження глибинних структур мозку при опроміненні внаслідок Чорнобильської катастрофи при дозах більше за 0,3 Зв

3) симптоми ураження лобних формацій переважно лівої гемісфери у вигляді порушення вищих форм регуляції: дефектів контролю, програмування, селективності та пластичності різних видів психічної діяльності, що свідчать про ослаблення “передніх” (лобних) чинників, як представлено на рис. 4.

Рис. 4. Схема симптомів ураження лобних ділянок мозку при опроміненні внаслідок Чорнобильської катастрофи при дозах більше за 0,3 Зв

Треба відмітити, що саме “лобні” порушення відіграють ведучу роль в порушенні ВПФ у обстежених основної групи. Лобна ділянка кори головного мозку займає у людини більш третини всієї маси кори. Разом з нижньотім’яною ділянкою лобні долі являються найбільш складними та історично найбільш новим утворенням великих півкуль головного мозку. Ця ділянка відрізняється від інших і тим, що вона має найбільш тонку будову та найбільш різноманітні та численні системи зв’язку з іншими ділянками мозку. Дозрівають вони пізніше інших відділів мозку і являють собою особливі зони, спосіб роботи яких та функції також вельми відрізняються від усіх інших зон мозку. Ураження лобних ділянок мозку веде до змін психічної діяльності людини, до порушення поведінки, яке в одних випадках проявляється в зниженні активності, а в інших — в тенденціях до імпульсивних безконтрольних актів. Відмічається розлад емоційного життя. Змінюється характер та поведінка. Спостерігається швидкі зміни настрою, перехід від сміху до сліз, своєрідна жартівливість, іноді — дурашливість. Часто при ураженні лобної ділянки спостерігається загальмованість, апатія, відсутність імпульсу до руху, ініціативи. При ураженні полів лівої нижньої лобної звивини виникає розлад мови (Лурия А.Р., 1983; Корсакова Н.К. 1998; De Felipe-Oroquieta J., 2002; Ибодуллаев З.Р., 2002; Яхно Н.Н., Штульман Д.Р. 2003).

Вся пізнавальна діяльність цих хворих страждає відсутністю мотиву, наміру, пізнавальної активності, цілеспрямованості та цілепокладання в процесі виконання завдання. Вказані дефекти характерні перш за все для ураження префронтальних конвексітальних зон лобної долі. Порушення зв’язків між лобною ділянкою та іншими відділами головного мозку, а саме структурами кортико-лімбічної системи, ускладнює картину симптоматики патології кори лобної ділянки.

Проведені дослідження дозволили визначити діагностичні критерії нейропсихологічних синдромів при органічних психічних розладах у віддалений період дії ІВ внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) доза зовнішнього опромінення більше за 0,3 Зв;

2) симптоми ураження серединних структур головного мозку, що за даними нейропсихологічного обстеження виражається у підвищеній загальмованості слідів в умовах інтерференції (як вербальних, так і зорових стимулів), зниженні короткочасної вербальної пам’яті, труднощів при безпосередньому відтворенні і втриманні серій слів та складів-триграм, котрі поєднуються із нерівномірною ефективністю виконання завдань, легкою відволікаємістю, афективною лабільністю, але при збереженості зорової короткочасної пам’яті;

3) симптоми ураження лівої скроневої ділянки у вигляді легких порушень слухомовного гнозісу під час відтворення непов’язаних між собою складів, а також елементів акустико-мнестичної афазії;

4) симптоми ураження лобних ділянок у вигляді порушення протікання процесів асоціативного мислення, складання плану розумової діяльності, порушення організації довільних рухів та дій (реципрокної координації, динамічних проб, сенсомоторної координації), порушення переключення, слабкості довільної уваги щодо вербальних стимулів;

5) збереженість гностичних функцій;

6) збереженість оптико-просторової діяльності, сприйняття ритмів, схеми тіла, пальцевого гнозісу, орієнтування у просторі, що свідчить про інтактність правої гемісфери та тім’яно-потиличних відділів лівої гемісфери;

7) поєднання нейропсихологічних симптомів із клінічними об’єктивними психопатологічними симптомами, особливо такими, як соматосенсорні порушення та негативна психопатологічна симптоматика;

8) органічна неврологічна мікросимптоматика у вигляді слабкості конвергенції, легкої асиметрії обличчя, пожвавлення періостальних та сухожильних рефлексів, анізорефлексії, пірамідної та екстрапірамідної недостатності, патологічних рефлексів Штрюмпеля, Нойка-Ганєва, Россолімо, Бехтерева, Жуковського, нерізко виражених симптомів орального автоматизму, легких і помірних стато-координаторних порушень;

9) поєднання нейропсихологічних симптомів із підвищенням спектральної потужності ?- та ?-активності на ЕЕГ в передніх відділах мозку, переважно лівої гемісфери, а також зі зниженням домінуючої частоти в лобно-скроневих відведеннях;

10) відсутність виражених традиційних чинників ризику (соматичних хвороб із значним розладом функцій органів, черепно-мозкових травм, інфекційних захворювань, інтоксикацій, зловживання психоактивними речовинами), що могли вплинути на нервово-психічний стан обстеженого.

Таким чином, результати дослідження дозволяють довести, що в УЛНА на ЧАЕС при органічних психічних розладах має місце структурно-функціональна неповноцінність асоціативних ділянок головного мозку, яка носить не дифузний, а локалізований характер, і захоплює лобні відділи і ліву скроневу ділянку із системою їх кірково-підкіркових зв’язків, можливо на декількох анатомічних рівнях, а також серединні структури мозку (диенцефальні утворення та підкіркові рухові вузли).

Переважна церебральна локалізація порушень у лімбічній, асоціативній фронтальній та темпоральній корі домінантної півкулі задовільно пояснює зміни особистості, негативну психопатологічну симптоматику, шизоїдні прояви, когнітивний дефіцит, що було виявлено у обстежених основної групи. Патологія вторинних кортикальних рецепторних полів і, особливо, третинної асоціативної ділянки домінантної півкулі, що було наочно показано результатами нейропсихологічного і нейрофізіологічного дослідження, є церебральним базисом порушень аферентного синтезу, центральних механізмів аферентації та кільцевих зв’язків.

ВИСНОВКИ

1) У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі щодо оцінки вищих психічних функцій при органічних психічних розладах в осіб, яким діагностували ГПХ, та УЛНА на ЧАЕС у віддалений період впливу ІВ у діапазоні доз 0,1–6 Зв, що полягає у визначенні переважної церебральної локалізації порушень вищої нервової діяльності, їх всебічній клініко-нейропсихологічній характеристиці, розробці діагностичних критеріїв нейропсихологічних синдромів при органічних психічних розладах у віддалений період опромінення, а також визначенні найбільш впливових чинників, котрі зумовлюють порушення вищих психічних функцій. Одержані наукові результати обґрунтовують концепцію радіочутливості головного мозку і переважну локалізацію ураження у кортико-лімбічній системі домінантної гемісфери, а також сприяють ранній та об’єктивній діагностиці органічних психічних розладів після опромінення та оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.

2) Органічні психічні розлади в осіб, яким діагностували ГПХ, та УЛНА на ЧАЕС у віддалений період опромінення переважно складаються з органічних розладів особистості, органічного емоційно лабільного (астенічного) розладу і органічного депресивного розладу. У віддалений період ГПХ вірогідно частіше спостерігається апатичний варіант органічного розладу особистості.

3) Характерні особливості нейропсихологічних порушень при органічних психічних розладах в осіб, яким діагностували ГПХ, та УЛНА на ЧАЕС полягають у тенденції до переважання лівої руки у праворуких осіб; порушеннях мови; інертності тонких послідовних рухових актів; порушеннях сенсомоторної пам’яті; зниженні безпосереднього запам’ятовування, короткочасної пам’яті та інтерференції; дисоціації функції пам’яті — порушенні слухомовної при збереженні візуальної; порушенні розрахункових операцій; специфічних порушеннях асоціативного процесу.

4) На підставі нейропсихологічних і нейрофізіологічних досліджень при органічних психічних розладах в осіб, яким діагностували ГПХ, та УЛНА на ЧАЕС відокремлено три нейропсихологічні синдроми: 1) синдром ураження кори лівої скроневої ділянки — порушення слухомовного гнозісу та елементи акустико-мнестичної афазії; 2) синдром ураження серединних структур — порушення динамічних компонентів психічної діяльності у поєднанні з модально-неспецифічними розладами короткочасної пам’яті та ослабленням модально-неспецифічного чинника “активації”; 3) синдром ураження лобної ділянки — дефекти контролю, програмування, селективності та пластичності психічних процесів. Церебральним базисом порушень вищої нервової діяльності при органічних психічних розладах у віддалений період опромінення при дозах більше 0,3 Зв є патологія кори лобних та скроневих часток (особливо, домінантної півкулі), структур кортико-лімбічної системи, діенцефальних структур, ретикулярної формації стовбура головного мозку, а також їх асоціативних зв’язків. Характерним є зниження функціональної активності домінантної півкулі головного мозку при компенсаторному підвищенні недомінантної.

5) Порушення ВПФ в осіб, яким діагностували ГПХ, та УЛНА на ЧАЕС є етіологічно гетерогенними і виникли внаслідок як цереброваскулярної патології (перед усім, церебрального атеросклерозу) та вікових змін, так і впливу ІВ. Нейропсихологічними особливостями органічних психічних розладів при дозах 0,3–6 Зв є порушення асоціативних ділянок кори головного мозку, що відповідають за контроль та регуляцію виконання рухових програм, мнестичної (вербальної) та складної інтелектуальної діяльності, опосередкованих мовою.

6) Розроблено діагностичні критерії нейропсихологічних синдромів при органічних психічних розладах у віддалений період дії ІВ внаслідок Чорнобильської катастрофи при дозах опромінення більших за 0,3 Зв, що полягають в наявності синдрому ураження кори лівої скроневої ділянки, синдрому ураження серединних структур головного мозку, синдрому ураження лобної ділянки, в поєднанні з негативними психопатологічними симптомами та органічною неврологічною мікросимптоматикою із підвищенням спектральної потужності ?- та ?-активності на ЕЕГ в передніх відділах мозку, переважно лівої гемісфери, а також зі зниженням домінуючої частоти в лобно-скроневих відведеннях, при збереженості гностичних функцій, зорової пам’яті та оптико-просторової діяльності і відсутності виражених традиційних чинників ризику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1) Використання розробленої уніфікованої методології клініко-нейропсихологічного і нейрофізіологічного дослідження та діагностичних критеріїв нейропсихологічних синдромів для верифікації органічних психічних розладів у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та персоналу, який працює у контакті з джерелами ІВ.

2) Застосування клініко-нейропсихологічних і нейрофізіологічних досліджень для медичного контролю персоналу, який приймає участь у роботах з перетворення об’єкту “Укриття” до радіоекологічно безпечної системи.

3) Використання методів нейропсихологічного відновлення ВПФ (програмування діяльності, вміле застосування мови, формування позитивних мотивацій, організація, розподіл та концентрування уваги, відновлення процесів розуміння, освідомлених дій, зв’язку “думка–дія”, розуміння цілісності розумових, рухових операцій та дій) для досягнення соціально-психологічної адаптації постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4) Впровадження діагностичних критеріїв нейропсихологічних синдромів при органічних психічних розладах у віддалений період дії ІВ в практику охорони здоров’я.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Диагностические критерии пострадиационной энцефалопатии в отдаленный период острой лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Ващенко Е.А., Костюченко В.Г., Зазимко Р.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Антипчук Е.Ю., Здоренко Л.Л. — К.: Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Ассоциация “Врачи Чернобыля”, 1998. — 48 с.

2. Концепция психоневрологических расстройств при хронической лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Плачинда Ю.И., Ващенко Е.А., Зазимко Р.Н., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Антипчук Е.Ю. // Український вісник психоневрології. — 1996. — Т.4, вип. 5. — С. 79–81.

3. Антипчук Е.Ю. Нарушения высших корковых функций у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС 1986 года, страдающих энцефалопатией // Проблеми радіаційної медицини. Збірник наукових праць. — К.: ТОВ “Планета людей”. — 2001.— вип. 8. — С. 83–89.

4. Антипчук Е.Ю. Нейропсихологические нарушения у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС 1986 г.// Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Об’єкт Укриття — 15 років: минуле, сучасне, майбутнє” // Проблеми Чорнобиля. Науково-технічний збірник.— Чорнобиль, 2002. — Вип.10, ч. 2. — С. –251.

5. Антипчук К.Ю. Нейропсихологічний аналіз вирішення задач в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період // Актуальні проблеми психології. — К., 2002. — Т.1, ч. 8. — С. 3–10.

6. Антипчук К.Ю. Порушення пам’яті в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період // Український радіологічний журнал. — 2003. — № 11. — С. 68–72.

7. Верифікація органічного ураження головного мозку у віддалений період гострої променевої хвороби / К.М. Логановський, О.М. Коваленко, К.Л. Юр’єв, М.О. Бомко, К.Ю. Антипчук, Н.В. Денисюк, Л.Л. Здоренко, А.П. Россоха, А.І. Чорний, Г.В. Дубровіна // Український медичний часопис. — 2003. — № 6 (38). — С. 70–78.

8. Антипчук К.Ю. Нейропсихологічний аналіз особливостей пам’яті в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Лікарська справа. — 2004. — №1-2. — С. 8–11.

9. Антипчук К.Ю. Нейропсихологічний метод у діагностиці радіаційних уражень головного мозку // Український медичний часопис. — 2004. — №3 (41). — С. 121–128.

10. Антипчук К.Ю. Нейропсихологічна характеристика органічних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддалений період // Журнал психіатрії та медичної психології. — 2004. — №3 (13). — С. 8–13.

11. Денисюк Н.В., Антипчук К.Ю. Оцінка стану церебральної гемодинаміки та нейропсихологічних показників у опромінених осіб з органічними психічними розладами // Журнал психіатрії та медичної психології. — 2004. — №3 (13). — С. 34–39.

12. Pathogenesis of psycho-neurologic disorders associated with chronic radiation exposure / Nyagu A.I., Loganovsky K.N., Chuprovskaja N.Yu., Kostyuchenko V.G., Plachinda Yu.I., Vaschenko Ye.A., Zazimko R.N., Yuriev K.L., Loganovskaja T.K., Antipchuk Ye.Yu. // Book of Abstracts of International Conf. on Radiation and Health, Beer Sheva (Israel), November 3–7, 1996. — Beer Sheva:Ben-Gurion University of Negev, Soroka Medical Center of the Negev, WHO, IAEA, 1996. — P. 92.

13. Диагностические критерии энцефалопатий у облученных лиц / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Ващенко Е.А., Юрьев К.Л., Плачинда Ю.И., Зазимко Р.Н., Антипчук Е.Ю., Логановская Т.К., Здоренко Л.Л., Петрова И.В., Пынько П.Ф., Дроздова Н.В. // Материалы 2-й Междунар. конф. “Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы” / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. — К.: Чернобыльинтеринформ. — 1998. — С. 322.

14. Neuropsychiatric disorders associated with chronic radiation exposure / Nyagu A., Loganovsky K., Kostyuchenko V., Vaschenko Ye., Chuprovskaja N., Plachinda Yu., Yuriev K., Zazimko R., Loganovskaja T., Antipchuk Ye., Petrova I., Zdorenko L. // Book of abstracts of Seventh Conference of Nuclear Sciences & Applications, 6–10 February, 2000. — Cairo: The Egyptian Society of Nuclear Sciences and Applications and The Atomic Energy Authority, 2000. — P. 87–88.

15. Postradiation encephalopathy as a result of acute radiation sickness / Nyagu A., Loganovsky K., Vaschenko Ye., Yuriev K., Kostyuchenko V., Chuprovskaja N., Loganovskaja T., Plachinda Yu., Zazimko R., Zdorenko L., Antipchuk Ye., Petrova I. // Book of abstracts of Seventh Conference of Nuclear Sciences & Applications, 6–10 February, 2000. — Cairo: The Egyptian Society of Nuclear Sciences and Applications and The Atomic Energy Authority, 2000. — P. 107–108.

16. Антипчук Е.Ю. Нарушения высших корковых функций у лиц, облученных в результате аварии на ЧАЭС // Тезисы международной научно–практической конференции в Молдове 10–12 октября 2000. — С. 38-39.

17. Антипчук Е.Ю. Нарушения высших корковых функций у лиц, облученных в результате аварии на ЧАЭС // Int. J. Radiat. Med. — 2001. — Т. 3, № 1–2 (Специальный выпуск: Тезисы докладов 3-й Междунар. Конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”, 4–8 июня 2001 г., Киев, Украина). — С. 153–154.

18. Антипчук Е.Ю. Нейропсихологические нарушения у лиц, облученных в результате аварии на ЧАЭС // Тезиси доповідей IV міжнародної науково-практичної конференції “Об’єкт “Укриття” — 15 років. Минуле, сучасне, майбутнє”. — 2001.— С. 171.

19. Нейропсихиатрические эффекты острого, хронического и внутриутробного облучения вследствие Чернобыльской катастрофы / Нягу А.И., Логановский К.Н., Юрьев К.Л., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Плачинда Ю.И., Ващенко Е.А., Зазимко Р.Н., Логановская Т.К., Здоренко Л.Л., Петрова И.В., Антипчук Е.Ю. // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”. — Int. J. Rad. Med., Special Issue. — 2001. — Vol. 3, № 1–2. — P. 250.

20. Состояние нервной системы и психическое здоровье персонала зоны отчуждения / Нягу А.И., Логановский К.Н., Юрьев К.Л., Костюченко В.Г., Здоренко Л.Л., Ващенко Е.А., Плачинда Ю.И., Зазаимко Р.Н., Петрова И.В., Бомко М.А., Антипчук Е.Ю., Денисюк Н.В. // Тезиси доповідей V щорічної науково-практич. конф. Міжнародного Чорнобильського центру “В XXI століття з безпечними ядерними технологіями”, Славутич, 12–14 вересня 2001. — Славутич: Славутицька лабораторія міжнародних досліджень та технологій, 2001. — С. 156–157.

21. Антипчук К.Ю. Порушення пам’яті в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період після впливу іонізуючого випромінювання // IV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса // Тези доповідей. — К., 2003. — С. 9–10.

22. Антипчук К.Ю. Особливості інтелектуальної діяльності в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період // Тези доповідей III з’їзду з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія). — Київ, 21–25 травня 2003. — С. 205.

23. Postradiation brain damage in remote period of the Chernobyl accident / Loganovsky K.N., Bomko M.A., Antipchuk Ye. Yu., Denisyuk N.V., Zdorenko L.L., Rossokha A.P., Chornyj A.I., Drozdova N.V., Yukhimenko Ye.N., Kravchenko V.I., Vasilenko Z.L. // Abstracts of the 12th World Congress of Psychophysiology, “The Olympics of the Brain”, Thessaloniki, Greece, 18–23 September, 2004. Internatioanl Journal of Psychophysiology. — 2004. — Vol . 54, № 1–2. — P. 149.

АНОТАЦІЯ

АНТИПЧУК К.Ю. Клініко-нейропсихологічна характеристика органічних психічних розладів у віддалений період в осіб, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 — радіобіологія. Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2005.

На підставі клініко-нейропсихологічного та нейрофізіологічного обстеження 143 УЛНА на ЧАЕС, а також паралельних груп порівняння, виявлена переважна церебральна локалізація порушень вищої нервової діяльності при органічних психічних розладах у віддалений період впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні доз 0,1–6 Зв, надана їх всебічна характеристика, визначені їх особливості. В їх основі лежить патологія кори лобних і скроневих ділянок домінантної півкулі та серединних структур з їх кірково-підкірковими зв’язками. Залежними від дози опромінення виявилися показники роботи асоціативних ділянок головного мозку, що відповідають за контроль та регуляцію виконання рухових програм, мнестичної (вербальної) та складної інтелектуальної діяльності, опосередкованих мовою. Розроблені діагностичні критерії нейропсихологічних синдромів при органічних психічних розладах у віддалений період дії іонізуючого випромінювання при дозах більших за 0,3 Зв.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, Чорнобильська катастрофа, органічні психічні розлади, нейропсихологія, вищі психічні функції, латеральність.

ABSTRACT

ANTIPCHUK K. YU. Clinical-neuropsychological characteristic of organic mental disorders in remote period of exposure to ionizing radiation as a result of the Chernobyl accident

The dissertation (manuscript) for the academic degree of a Candidate of Medical Sciences in radiobiology (03.00.01). Research Centre for Radiation Medicine of Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2005.

On the base of clinical-neuropsychological and neurophysiologic study of 143 cleaning-up workers of the consequences of the Chernobyl accident together with comparison groups, the preferred cerebral localization of higher mental functions disorders was revealed in organic mental disorders in the remote period of exposure to ionizing radiation as a result of the Chernobyl accident in doses of 0.1–6 Sv, their comprehensive characterization was presented, the particular features were specified. The pathology of frontal and temporal cortex o the dominating hemisphere, middle structures and cortical-subcortical interconnections considered to be the cerebral basis of the higher nervous activity disturbances in patients with organic mental disorders in the remote period after exposure to ionizing radiation. Dose–effect relationship were revealed regarding performance of brain association areas, that are responsible for control and regulation of motor program realization as well as memory (verbal) and complex intellectual activity, mediated by speech. The diagnostic criteria of neuropsychological syndromes in organic mental disorders in the remote period of exposure to ionizing radiation in doses more than 0.3 Sv were worked out.

Key words: ionizing radiation, Chernobyl accident, organic mental disorders, neuropsychology, highest mental functions, brain laterality.

АННОТАЦИЯ

АНТИПЧУК Е.Ю. Клинико-нейропсихологическая характеристика органических психических расстройств в отдаленный период у лиц, облученных в результате Чернобыльской катастрофы

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.01 — радиобиология. Научный центр радиационной медицины АМН Украины. Киев, 2005.

На основе клинико-нейропсихологического и нейрофизиологического обследования 143 участников ликвидации последствий аварии (УЛПА) на Чернобыльской АЭС (ЧАЭС), а также параллельных групп сравнения, выявлена преимущественная локализация нарушений высшей нервной деятельности при органических психических расстройствах в отдаленный период воздействия ионизирующего излучения в диапазоне доз 0,1–6 Зв, дана их всесторонняя характеристика, выявлены их особенности. В основе этих нарушений лежит патология лобных и височных областей доминирующего полушария головного мозга с их корково-подкорковыми связями.

Органические психические расстройства у лиц, которым диагностировали острую лучевую болезнь (ОЛБ) и УЛПА на ЧАЭС в отдаленный период облучения преимущественно представлены органическими расстройствами личности, органическим эмоционально лабильным (астеническим) расстройством и органическим депрессивным расстройством. В отдаленный период ОЛБ достоверно чаще наблюдается апатический вариант органического расстройства личности.

Нейропсихологические нарушения состоят в тенденции к преобладанию левой руки у праворуких лиц; нарушениях речи; инертности тонких последовательных двигательных актов; нарушениях сенсомоторной памяти; снижении кратковременной и долговременной вербальной памяти; явлении ретроактивной интерференции, феномене “привнесения новых слов”; диссоциации функции памяти — нарушении слухоречевой при сохранении визуальной; нарушении расчетных операций; специфических нарушениях ассоциативного процесса и избирательной деятельности.

Оценено влияние нерадиационных факторов и зависимость “доза–эффект” для нейропсихологических параметров. Зависимыми от дозы облучения оказались показатели работы ассоциативных областей головного мозга, которые отвечают за контроль и регуляцию выполнения двигательных программ, мнестической (вербальной) и сложной интеллектуальной деятельности, опосредованных речью. Характерным является снижение функциональной активности доминантного полушария головного мозга при компенсаторном повышении недоминантного.

Разработаны диагностические критерии нейропсихологических синдромов при органических психических расстройствах в отдаленном периоде воздействия ионизирующего излучения вследствие Чернобыльской катастрофы: 1) доза внешнего облучения более 0,3 Зв; 2) симптомы поражения срединных структур головного мозга, которые состоят в повышенной тормозимости следов в условиях интерференции (як вербальных, так и зрительных), снижении кратковременной вербальной памяти, трудностей при непосредственном воспроизведении и удержании серий слов и слогов, которые сочетаются с неравномерной эффективностью выполнения заданий, легкой отвлекаемостью, аффективной лабильностью, но при сохранности зрительной кратковременной памяти; 3) симптомы поражения левой височной области в виде легких нарушений слухо-речевого гнозиса и элементов акустико-мнестической афазии; 4) симптомы поражения лобных областей в виде нарушения протекания процессов ассоциативного мышления, составления плана умственной деятельности, нарушения организации произвольных движений и действий, нарушения переключения, слабости произвольного внимания в отношении вербальных стимулов; 5) сохранность гностических функций; 6) сохранность оптико-пространственной деятельности, восприятия ритмов, схемы тела, пальцевого гнозиса, ориентации в пространстве; 7) сочетание нейропсихологических симптомов с клиническими психопатологическими симптомами, особенно такими, как сенсомоторные нарушения и негативная психопатологическая симптоматика; 8) органическая неврологическая микросимптоматика в виде слабости конвергенции, легкой асимметрии лица, оживления периостальных и сухожильных рефлексов, анизорефлексии, пирамидной и экстрапирамидной недостаточности, патологических рефлексов Штрюмпеля, Россолимо, Бехтерева, Жуковского, Нойка-Ганева, нерезко выраженных симптомов орального автоматизма, легких и умеренных стато-координаторных нарушений; 9) сочетание нейропсихологических симптомов с повышением мощности ?- и ?-активности на ЭЭГ в передних отделах мозга, преимущественно левой гемисферы, а также снижением доминирующей частоты в лобно-височных отведениях; 10) отсутствие выраженных традиционных факторов риска, которые могли повлиять на нервно-психическое состояние обследованного.

Ключевые слова: ионизирующее излучение, Чернобыльская катастрофа, органические психические расстройства, нейропсихология, высшие психические функции, латеральность.

Підписано до друку 14.12.2004 р. Формат 60901/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Автор. арк. 0,78. Тираж 100 екз. Замовлення №

Видавництво та друк — Інформаційно-видавничий центр Товариства “Знання” України.

03150, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська) , 57/3, к. 314.

Тел.: 227-41-45, 227-30-97.