АПШАЙ НАДІЯ ІВАНІВНА

УДК [027.7:378.141](477)(043.3)

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ

РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство,

бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і туризму України

Науковий керівник доктор історичних наук, професор

Ільганаєва Валентина Олександрівна,

Харківська державна академія культури,

декан факультету бібліотекознавства та

інформатики, завідувач кафедри

бібліотекознавства та соціальних комунікацій

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Слободяник Михайло Семенович,

Державна академія керівних кадрів культури і

мистецтв, завідувач кафедри документальних

комунікацій

кандидат педагогічних наук

Пасмор Надія Петрівна,

Національна юридична академія

ім. Ярослава Мудрого, директор бібліотеки

Провідна установа Київський національний університет

культури і мистецтв, кафедра

бібліотекознавства та інформаційних ресурсів,

Міністерство культури і туризму України,

м. Київ

Захист відбудеться “13” червня 2005 р. о 15 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній

академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської

державної академії культури за адресою: 61003, м. Харків,

Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий “12” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соляник А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування системи вищої освіти належить до стратегічних напрямів державотворення в Україні. Основні завдання щодо її розбудови на засадах якісно нової людиноцентристської парадигми визначені в Національній доктрині розвитку освіти і закріплені на законодавчому рівні Законом України “Про вищу освіту” та іншими офіційними документами.

Реформування вищої освіти зумовлене необхідністю забезпечити її відповідність динамічним змінам, що відбуваються в природі, суспільстві, оточуючому людину середовищі; зростанням обсягу інформації та стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій /ІКТ/. Загальноцивілізаційний процес формування інформаційного суспільства зумовлює зміну моделі “Освіта на все життя” новим підходом “Освіта впродовж усього життя”. Якісно новими ознаками, що характеризують інноваційний характер вищої освіти, є особистісно-орієнтований підхід; перехід від репродуктивної моделі освіти до гуманістичної, продуктивної; багатоукладність і варіативність, діяльнісний характер освіти. У результаті реформування активно розвивається ідея безперервної освіти, яка охоплює всі її форми, типи і рівні, стимулює розвиток дистанційного навчання, що базується на новій техніко-технологічній базі та креативних методиках навчання. Безперервна освіта в поєднанні з інформатизацією навчального процесу спрямовані на вирішення протиріччя між стрімкими темпами зростання знань у сучасному світі та обмеженими можливостями їх засвоєння людиною в період здобуття вищої освіти. Це протиріччя змушує вищі навчальні заклади /ВНЗ/ спонукати студентів до цілеспрямованої самостійної роботи з інформацією. Зміна парадигми освіти, активний процес її інформатизації є ключовими чинниками трансформації вузівської бібліотеки. Вона покликана усунути невідповідність між новими вимогами суспільства до вищої освіти і рівнем її документно-інформаційного забезпечення.

Теоретичні засади трансформації бібліотек розроблені у фундаментальних монографіях провідних українських бібліотекознавців В.О. Ільганаєвої, М.С. Слободяника, А.С. Чачко. Сутнісні зміни, що відбуваються в діяльності сучасних вузівських бібліотек, аналізуються в працях Н.Ю. Багрової, Т.В. Єрьоменко, І.П. Осипової, Н.П. Пасмор, М.С. Слободяника, К. Енгельштадт. Тому визначення стратегічних орієнтирів та завдань інноваційного розвитку бібліотек ВНЗ набуває особливого значення. Аналіз публікацій дозволяє констатувати, що нині відсутні узагальнюючі праці з проблем стратегічного бачення рівня управління змінами в діяльності вузівських бібліотек в умовах реформування та інформатизації вищої освіти. Усвідомлення цих змін, втілення задумів та програм у дійсність бібліотечно-інформаційної практики потребують вибору чітких орієнтирів і завдань. Тобто існує загальна проблема стратегічного управління, яка полягає не у відсутності управлінського знання, а в його змісті – цілеспрямованості, організованості і технологіях здійснення. Це посилює актуальність комплексного дослідження даної проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з планом наукової роботи Ужгородської філії Київського національного університету культури і мистецтв, а також відповідно до комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури “Бібліотечне забезпечення науки, виробництва, освіти і культури”.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування стратегічних орієнтирів розвитку вузівської бібліотеки в умовах реформування вищої освіти та переходу України до інформаційного суспільства.

Завдання дослідження зумовлені його метою і передбачають:

проаналізувати і визначити рівень наукової розробки проблеми;

дослідити структурно-функціональні зміни освітніх закладів та їх вплив на типо-видовий склад бібліотек ВНЗ;

визначити фактори впливу на формування професійних інформаційних потреб /ІП/ суб’єктів освітнього інформаційно-комунікаційного процесу, структуру і зміст ІП;

розробити стратегічно-орієнтований план розвитку бібліотеки як освітнього інформаційного середовища;

запропонувати шляхи підготовки бібліотечних працівників і користувачів вузівської бібліотеки до роботи в інформаційному просторі ВНЗ.

Об’єкт дослідження: бібліотека вищого навчального закладу.

Предмет дослідження: стратегічні орієнтири розвитку бібліотеки ВНЗ в умовах формування єдиного освітнього інформаційного простору.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є основні закони соціокультурного розвитку суспільства та інформаційно-комунікаційних процесів у освіті, розуміння наукового пізнання сутності бібліотеки як поєднання теоретичного та емпіричного рівнів знань. Методологічний апарат дослідження складають загальнонаукові підходи до пізнання: системний, інформаційний, діяльнісний, соціокультурний; методи: функціональний, структурно-цільовий, класифікаційний, аналізу і синтезу, стратегічного планування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на теоретичному рівні обґрунтовуються стратегічні орієнтири розвитку бібліотек ВНЗ та пріоритетні напрями їх діяльності у формуванні інтегрованого освітнього інформаційного середовища.

Наукова новизна підтверджується тим, що:

визначено сутнісні типологічні ознаки з урахуванням структурно-функціональної перебудови в освіті та розроблено фасетну класифікацію бібліотек ВНЗ України;

обґрунтовано функціональний вплив процесу реформування вищої освіти на формування ІП читачів бібліотек ВНЗ;

доповнено уявлення про зміст та структуру ІП користувачів бібліотек ВНЗ, а також визначено їх загальні і специфічні складові;

розроблено модельний стратегічно-орієнтований план розвитку бібліотек ВНЗ, обґрунтовано основні позиції його реалізації в окремій бібліотеці та на корпоративному рівні з урахуванням розподілу завдань системної взаємодії в умовах єдиного інформаційно-освітнього простору;

окреслено та структуровано основні завдання діяльності вузівських бібліотек по формуванню зведеного електронного каталогу /ЕК/ та Національної освітньої електронної бібліотеки (НОЕБ) як ресурсної бази інформаційно-освітнього середовища України;

узагальнено основні напрями підготовки працівників і читачів вузівських бібліотек до роботи в єдиному інформаційно-комунікативному середовищі та роль бібліотек у цьому процесі.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та результати дисертації можуть використовуватися для розробки стратегії розвитку конкретної вузівської бібліотеки та підготовки її читачів до роботи в інформаційному просторі ВНЗ, при підготовці програм навчальних дисциплін ВНЗ бібліотечно-інформаційного профілю та в системі підвищення кваліфікації працівників вузівських бібліотек.

Практичне значення дисертації підтверджується впровадженням у практику наукової бібліотеки Ужгородської філії МАУП розробленого в дослідженні модельного стратегічного плану трансформації вузівської бібліотеки та рекомендацій щодо підготовки читачів для роботи в електронному середовищі. У навчальному процесі Ужгородської філії КНУКіМ за участю дисертанта впроваджені пропозиції з удосконалення інформаційно-технологічної підготовки майбутніх бібліотекарів. Матеріали дисертації використані при оновленні змісту дисциплін бібліотекознавчого циклу в Харківській державній академії культури, про що свідчить акт про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Найважливіші наукові результати і висновки дисертації одержані автором особисто, полягають у створенні теоретичних засад визначення стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку бібліотек ВНЗ. Особистий внесок здобувача полягає в розробці модельного стратегічного плану як інструменту втілення замислів, концепцій, програм розвитку в бібліотечно-інформаційну практику.

Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом доповідей на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: восьмій міжнародній науковій конференції ”Бібліотечна справа – 2003, гуманітарні та технологічні аспекти розвитку” (Москва, 2003 р.); міжнародній науковій конференції “Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві” (Харків, 2003 р.); міжнародній науковій конференції “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики” (Київ, 2004 р.); науковій конференції “Документознавство та інформаційна діяльність: наука, освіта, практика” (Київ, 2002 р.).

Текст дисертації, основні наукові висновки і рекомендації обговорені на кафедрі бібліотекознавства та соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 6 одноосібних публікаціях: 3 статті – у фахових виданнях та 3 публікації – у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи підпорядковані досягненню мети і вирішенню завдань дослідження. Результати дослідження викладено на 169 сторінках тексту. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел з 327 найменувань, двох додатків. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовані актуальність теми та її зв’язок з науковими програмами і планами; сформульовані об’єкт, предмет, мета і завдання роботи, визначені методологічні основи і методи дослідження; обґрунтовані його наукова новизна і практичне значення; наводяться дані про публікації та інші форми апробації результатів дослідження.

Перший розділ ”Інформатизація як основа трансформації діяльності бібліотек вищого навчального закладу” складається з двох підрозділів: “Аналіз джерельної бази дослідження” та “Теоретико-методологічні засади дослідження”. У першому підрозділі послідовно розглядаються основні погляди на трансформацію діяльності вузівської бібліотеки: формування інформаційного суспільства і розробка політики та стратегії бібліотечної діяльності в принципово нових соціально-економічних умовах; вивчення проблеми “бібліотека і освіта та роль вузівських бібліотек у її вирішенні”; теорія і практика інформатизації бібліотек, автоматизація бібліотечних процесів; формування електронних бібліотек /ЕБ/; використання можливостей Інтернет-технологій; участь бібліотек у системі дистанційної освіти; розширення роботи з формування корпоративних бібліотечних систем.

Проаналізовані основоположні роботи, присвячені реформуванню вищої освіти в Україні в якісну, відкриту, безперервну, що ґрунтується на людиноцентристській парадигмі, в основі якої – особистісно-орієнтований підхід, що має відповідати вимогам інформаційного суспільства і новим соціально-економічним реаліям – В.П. Андрющенка, Б.С. Гершунського, М.Б. Євтуха, Д.Н. Когберна, В.Г. Кременя, Я.М. Нейматова, О.П. Сердюка, К. Енгельштадт.

Принципові зміни, що відбуваються в системі вищої освіти, зумовлюють стратегічне бачення вузівської бібліотеки. Аналіз її сучасного стану і перспективних тенденцій розвитку здійснено в працях Н.Ю. Багрової, О.В. Башун, В.М. Волинець, В.Г. Дригайло, Т.В. Єрьоменко, Н.П. Пасмор, І.П. Осипової. Магістральним напрямом розвитку вузівської бібліотеки є інформатизація. У цьому процесі виділяються три основні складові – автоматизація бібліотечних процесів, формування ЕБ, опанування можливостей Інтернет-технологій. Загальнотеоретичні проблеми автоматизації бібліотечних процесів розглядаються в працях А.І. Віслого, Ф.С. Воройського, Б.С. Єлепова, М.Є. Каленова, Л.Й. Костенка, О.О. Лавренової, М.І. Сенченка, Я.Л. Шрайберга. Сучасний етап інформатизації характеризується посиленням ролі повнотекстових ресурсів, що концентруються в ЕБ. Значна увага дослідженню ЕБ приділяється в працях Д. Акеройда, В. Аріса, Д. Болла, А.І. Віслого, А.І. Земскова, Л.Й. Костенка, О.О. Лавреньової, І.А. Павлуші, Т.П. Павлуші, Б. Расбридж, Н. Ройтберг, Б. Ройян, М.С. Слободяника, К. Спайс, А.О. Чекмарьова, В.М. Шейка, Я.Л. Шрайберга.

Практичний досвід організації дистанційної освіти та участі в цьому процесі вузівських бібліотек узагальнено в публікаціях О.О. Андрєєва, В.В. Ільїної, В.С. Кирчика, В.С. Пашкової, Е.Ф. Уотсона, Л.Я. Філіпової, К. Енгельштадт.

Вузівські бібліотеки беруть активну участь у формуванні корпоративних мереж. Загальновизнаним світовим лідером у цій діяльності є міжнародна система OCLC, діяльність якої ґрунтовно проаналізували В.Ф. Воройський, Т.В. Єрьоменко, Е.Р. Сукіасян, Н.М.Шиндряєва, Я.Л. Шрайберг. Досвід формування корпоративних мереж вузівських бібліотек у Росії узагальнено в працях О.С. Арзуханова, В.Л. Баранова, Т.В. Єрьоменко, А.І. Племнека, Н.В. Соколової.

Незважаючи на значний інтерес до проблематики даного дослідження, відсутні узагальнюючі праці, присвячені стратегічним позиціям діяльності вузівських бібліотек, що посилює актуальність цієї роботи. В літературі недостатньо уваги приділяється проблемам вузівських бібліотек; аналізу формування, структури і змісту ІП їх користувачів як підґрунтя прийняття рішень щодо позиціювання у планах розвитку; розробці стратегічних напрямів розвитку вузівських бібліотек та обґрунтуванню конкретних шляхів їх реалізації.

Доводиться, що для вибору стратегічних орієнтирів найважливішими є системні зміни і зв’язки в суспільних підсистемах освіти, науки та їх інтеграція. Сучасний період характеризується становленням нової парадигми вищої освіти, яка базується на особистісно-орієнтованому підході. Його суть полягає у визначенні, підтримці і розвитку позитивних якостей студента і формуванні на цій основі механізму самореалізації особистості.

Стратегічному баченню бібліотеки ВНЗ допомагає системний розгляд основних факторів впливу на трансформацію діяльності вузівської бібліотеки: формування інформаційного суспільства і розробки політики та стратегії бібліотечної діяльності в принципово нових умовах; вивчення проблеми “бібліотека і освіта” та ролі вузівських бібліотек у її вирішенні; теорія і практика інформатизації бібліотек – автоматизації бібліотечних процесів; формування електронних бібліотек, опанування можливостей Інтернет-технологій, участь бібліотек у дистанційній освіті; формування корпоративних бібліотечних систем; узагальнення практичних здобутків у вузівських бібліотеках у цих напрямах.

Інформаційна взаємодія є необхідною умовою функціонування і розвитку бібліотек ВНЗ в умовах системної інтеграції інформаційних технологій. Чільне місце у формуванні стратегії розвитку бібліотеки в інформаційному суспільстві належить розробці і реалізації корпоративних проектів, що ґрунтуються на формуванні інтегрованих інформаційних ресурсів і збереженню їх загальної доступності на основі застосування можливостей електронної супермагістралі.

Доведено, що для наукового забезпечення діяльності вузівських бібліотек в умовах інформатизації слід вирішити ключові теоретичні проблеми: дослідити стан і характер диверсифікації освітньої діяльності та її вплив на функціональний устрій бібліотек ВНЗ; провести структурну декомпозицію бібліотек ВНЗ; визначити структуру і зміст ІП користувачів вузівської бібліотеки; здійснити аналіз функцій і цілей діяльності вузівських бібліотек; розробити стратегічний план розвитку вузівської бібліотеки в умовах формування єдиного освітнього інформаційного простору; запропонувати організаційно-технологічні засади реалізації стратегічного плану; розробити педагогічні аспекти підготовки до роботи в інформаційному середовищі ВНЗ. Для розробки стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку бібліотек ВНЗ аналітичною базою є діагностика зовнішнього і внутрішнього середовища, системних змін у сфері їх діяльності та тенденції перетворень бібліотек на елемент єдиного освітнього інформаційного простору відповідно до рівня технологій, структур, цінностей інформаційного суспільства.

На особливу увагу заслуговують кадри бібліотек, що є виконавцями, і користувачі, що є партнерами в процесі створення і освоєння інформаційного простору.

Другий розділ дисертації “Аналіз освітньо-інформаційного середовища бібліотек вищого навчального закладу” присвячено факторам формування єдиного формату діяльності бібліотек в науці і освіті. Сконцентрована увага на підтвердженні змін з конкретних теоретико-методологічних та методичних установок, поданих у першому розділі. Здійснено аналіз бібліотеки ВНЗ з системних позицій у безпосередньому зв’язку із зовнішнім середовищем – вищою освітою – для уточнення змісту поняття. Такий підхід дозволив визначити бібліотеку ВНЗ як соціальну інституцію, особливістю якої є взаємозв’язок із системою вищої освіти, а основними типологічними ознаками – безпосередня включеність у структуру і систему комунікацій ВНЗ та проблемна орієнтація ресурсів на задоволення ІП професорсько-викладацького складу і студентів. При розробці типо-видового складу вузівських бібліотек узагальнені існуючі в реальній практиці тенденції їх диференціації, максимально врахована законодавча база розвитку вищої освіти. У роботі розроблена класифікація, що складається з таких ознак-фасетів: А – тип навчального закладу; Б – місце бібліотеки в структурі вузу; В – форма власності; Г – рівень акредитації вузу; Д – структура контингенту користувачів; Є – тематичний склад фондів; Ж – склад фондів за носіями інформації; К – рівень інформатизації. Здійснена диференціація кожного з цих фасетів. Багатоаспектність та зручність цієї класифікації забезпечуються кодуванням основних типологічних ознак бібліотеки, що дозволяє подати класифікаційні ознаки її документів як єдиної складової освітнього ресурсу.

Запропонована класифікація бібліотек ВНЗ створює можливості операціоналізації системної та мережевої їх взаємодії в єдиному інформаційно-освітньому просторі. Вона дозволяє відстежувати відповідність бібліотек вимогам забезпечувати реалізацію стратегій і завдань освітніх структур, задоволення ІП користувачів, а також бути індикатором у системі заміщення штатних посад бібліотечно-інформаційними фахівцями відповідного рівня кваліфікації.

Розгляд і з’ясування впливу факторів формування ІП здійснюється з урахуванням принципового положення, що потреба є об’єктивною характеристикою людини, її свідомості та вихідним пунктом її діяльності. Це дозволяє розглядати ІП читачів вузівської бібліотеки як єдиний цілісний елемент, у структурі якого виділяються об’єктивний і суб’єктивний компоненти. Дане положення зумовлює авторське розуміння професійних ІП читачів вузівської бібліотеки як об’єктивно виникаючого в результаті постановки освітньої мети і завдань або в процесі навчальної та наукової діяльності дефіциту в інформації, усунення якого потребує специфічної інформаційно-комунікаційної діяльності. Теоретичне підґрунтя такого бачення феномену професійних ІП закладено в сучасному бібліотекознавстві.

Сутнісними особливостями сучасного етапу розвитку вищої освіти в Україні є її гуманітаризація та безперервний характер. Гуманітаризація – пріоритетний напрям оновлення освіти, який характеризується прагненням до освоєння цілісної картини життя і насамперед культури, оприлюднення знання і формування системного мислення. Вона розглядається фахівцями як нова парадигма, що ґрунтується на людиноцентристському підході, згідно з яким особистість визнається вищою соціальною цінністю освітньої діяльності. Це зумовлює необхідність розкриття потенціалу особистості студента, врахування його можливостей, психологічних особливостей, уподобань. Вища освіта в Україні набуває важливих ознак інноваційності та інтегрованості. Вищезазначені та інші фактори створюють підґрунтя для формування об’єктивної складової ІП користувачів бібліотек ВНЗ. Суб’єктивне значення змісту освіти – особистісний характер – відрізняється диференційованістю й унікальністю для окремого студента та викладача, тому він визначається його інтересами, цілями, мотивами, соціально-моральними проблемами.

Ознакою сучасної соціально-культурної ситуації стають процеси інтеграції – політичні, духовні, економічні, інформаційні. Це зумовлює необхідність формування світового освітнього простору. Інтеграційні процеси в європейській освіті об’єктивно впливають на формування у професорсько-викладацького складу вузів України міжнародного компонента їх професійних ІП. До цієї складової входять потреба в інформації щодо змісту освіти в європейських державах, дидактичних принципів і методів організації навчального процесу і контролю знань, опанування можливостей ІКТ для активізації традиційного і впровадження дистанційного навчання.

Якість освіти визначається системою зовнішніх і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх виділяються соціальний статус освіти в суспільстві, рівень її фінансового і матеріально-технічного забезпечення, зв’язок з історико-культурними традиціями. Внутрішні фактори зумовлені системою принципів функціонування освіти – соціальних і дидактичних. Основними соціальними принципами є: загальність, безперервність, спадковість, широкий профіль підготовки кадрів, єдність навчання і виховання, гнучкість і адаптивність, інноваційність. Основні дидактичні принципи – фундаментальність, комплексність, інтегративність, гуманітаризація, спеціалізація і професіоналізація.

Нові умови навчання розкривають можливості особистісно-орієнтованого підходу в освіті та вихованні. Важливим результатом опанування особистісно-орієнтованого підходу є формування спеціаліста як особистості, яка здатна до самонавчання впродовж життя. Для цього необхідне оновлення системи навчальних планів і програм та системи контролю, оцінювання і стимулювання нової структури і змісту навчання. Це покладає особливу відповідальність на бібліотеки як сутнісно комунікативні структури і потребує активної результативної підтримки статусу бібліотек ВНЗ з боку держави. Технологія освітньої і педагогічної діяльності передбачає широкий і різноманітний спектр освітніх послуг, упровадження ІКТ, що сприятиме зміні застарілих стереотипів, формуванню сучасного мислення, інноваційної орієнтації навчання.

Ці аспекти є підґрунтям для визначення основних позицій розвитку бібліотек ВНЗ, що охоплюють потреби освіти у створенні умов безперешкодного отримання інформації на різних етапах освіти і самостійного вибору користувачів, а також внутрішніх змін у бібліотеці, яка набуває ознак інформаційного центру, опановуючи нові технології та предмети праці.

Далі відстежується, яким чином реформування вищої освіти впливає на формування професійних ІП професорсько-викладацького складу і студентів. У структурі їх потреб формується загальна і специфічна складові. Перша є спільною для читачів усіх вузівських бібліотек. У сучасних умовах і середньостроковій перспективі загальну частину ІП визначають такі основні чинники: формування інтегрованого Європейського освітнього простору; становлення особистісно-орієнтованої парадигми розвитку вищої освіти, оновлення дидактичних засад навчально-виховного процесу, проведення наукових досліджень. Специфічна складова ІП визначається їх тематичною спрямованістю, службовими обов’язками й особистим професійним тезаурусом викладачів, індивідуальними особливостями студентів. У результаті аналізу об’єктивних факторів формування ІП читачів вузівської бібліотеки в структурі цих потреб виділені стабільна і динамічна складові. До першої належать змістовна спрямованість потреб, що зумовлена у викладачів проблематикою їх навчальної і наукової діяльності; необхідністю одержання педагогічної інформації дидактичного, методичного і технологічного характеру; а в студентів – навчальним планом і програмами. Динамічна складова ІП формується в результаті об’єктивної необхідності в одержані ситуативної інформації наукового і навчального характеру. Зміст ІП також має стабільну і динамічну складові. Стабільною є тематична структура ІП, яка визначається офіційними документами – стандартами освіти та варіативним компонентом навчальних планів – робочими програмами навчальних дисциплін, спрямованістю наукових інтересів. Динамічна складова ІП безпосередньо пов’язана з індивідуальним становленням особистості студента в процесі навчання і залучення до НДР. Широкий спектр професійних ІП професорсько-викладацького складу зумовлюється їх науковою діяльністю. На формування потреб в інформації суттєво впливає специфіка НДР у різних галузях гуманітарних, суспільно-політичних і природничо-технічних наук.

Розглянуті особливості структури і змісту професійних ІП читачів бібліотеки ВНЗ певним чином впливають на розробку стратегії її розвитку в єдиному інформаційному просторі освіти. Крім того, це дозволяє налагодити ефективну взаємодію бібліотек ВНЗ у процесі створення, функціонування і розвитку корпоративних об’єднань в умовах системної інтеграції інформаційних технологій сучасності.

У третьому розділі “Стратегічний менеджмент у бібліотеках вищого навчального закладу: цілі, завдання, ресурси” розроблені стратегічні позиції розвитку бібліотек ВНЗ в умовах реформування освіти та інформатизації суспільства, завдання їх реалізації та підготовки користувачів і бібліотекарів до роботи в нових умовах. Для визначення стратегій їх цілеспрямованості необхідно моделювати управлінську ситуацію, планувати та реалізовувати ці зміни. Стратегічне планування в цьому контексті розглядається як особливий механізм регулювання планових рішень у формі стратегій, концепцій, пріоритетів. Задовольнити нові вимоги освіти може потужний інформаційний потенціал бібліотек, який має бути актуалізований у відповідних формах організації функціонування і подання бібліотечно-інформаційних послуг суб’єктам освітнього процесу. Стратегічне планування націлює управління інноваційними змінами в бібліотеці на досягнення певних результатів, які визначаються системою координат, базовими і специфічними цінностями діяльності бібліотек ВНЗ.

Стратегічне планування відбувається з урахуванням місії бібліотеки. Місія вузівської бібліотеки полягає в забезпеченні доступності документів, інформації, знань для ефективного розвитку освітньої та наукової діяльності на основі максимально повного задоволення інформаційних потреб професорсько-викладацького складу і студентів. Її реалізація дозволяє вузівській бібліотеці стати стрижневим компонентом якісно нової системи освіти, що характеризується поєднанням глобальних і національних рис, безперервністю, гнучкістю, відкритістю, можливістю дистанційного навчання.

Розглянуто основні вимоги та принципи розробки стратегічних дій бібліотек ВНЗ. Стратегічний план репрезентовано у формі “дерева цілей”, що дозволило відобразити їх розгортання, взаємозв’язки, підпорядкованість, взаємозумовленість. У стратегічному плані виділено вісім стратегічних позицій: здійснення моніторингу відповідності ІП користувачів ІР бібліотеки; автоматизація основних технологічних процесів; формування ЕБ; опанування можливостей Інтернет-технологій; участь бібліотеки в дистанційній освіті; оновлення інформаційної продукції та послуг; участь у корпоративних бібліотечно-інформаційних системах; підготовка бібліотекарів і користувачів для роботи в електронному середовищі. У дисертації здійснено декомпозицію цих цілей та обґрунтовані основні напрями їх виконання щодо кожної позиції.

Доводиться, що магістральним напрямом розвитку вузівської бібліотеки в умовах інформатизації є формування інтегрованого інформаційно-освітнього середовища, покликаного забезпечити якісно новий рівень освітньо-комунікаційного процесу завдяки створенню високоякісних ІР і забезпеченню доступу до них професорсько-викладацького складу та студентів. Це є обов’язковою умовою реалізації особистісно-орієнтованого підходу та інформаційною базою для безперервного навчання.

Реалізація стратегічного плану – необхідна умова її інноваційного розвитку на засадах поступового досягнення цілей реалізації стратегічних позицій. Усі позиції запропонованого стратегічного плану є конкретними кроками на шляху розвитку будь-якої вітчизняної бібліотеки ВНЗ, навіть тієї, яка вже досягла певного рівня автоматизації своєї діяльності і системної інтеграції на корпоративних засадах.

Особлива увага приділяється світоглядним аспектам професійної свідомості через засвоєння ключових позицій стратегічного розвитку бібліотек ВНЗ. Так, для участі вузівських бібліотек у створенні інформаційно-освітнього середовища потрібна кооперація їх діяльності, ефективною формою якої є організація корпоративної бібліотечно-інформаційної мережі (КБІМ) вузівських бібліотек для розвитку спільних програм і послуг, що базуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій. КБІМ розглянуто як єдиний комплекс організаційних, технологічних та інформаційних засобів, призначених для створення інтегрованого інформаційно-освітнього середовища, орієнтованого на задоволення потреб професорсько-викладацького складу і студентів у навчальній, науковій та соціально-культурній інформації.

Запропоновано створення Національної освітньої електронної бібліотеки /НОЕБ/ як елементу єдиного інформаційного простору освіти в Україні. Вона має діяти як інституція загальнодержавного масштабу, діяльність якої покликана забезпечити повну, якісну й оперативну інформаційну підтримку навчального процесу і наукової діяльності у ВНЗ України.

Для реалізації інноваційних підходів до розвитку бібліотек ВНЗ пропонується забезпечити підготовку бібліотекарів і користувачів для роботи в електронному середовищі інформаційного простору освіти. Підготовка бібліотечних працівників передбачає оновлення професійної освіти та розвиток системи перепідготовки та підвищення кваліфікації. Центральне місце в професійній підготовці має відводитися сучасним технологічним знанням. Необхідно надати майбутнім фахівцям знання, вміння і навички з використання прикладного програмного забезпечення, технології наповнення і організації ЕК та інших БД, особливостей комунікаційних і каталогізаційних форматів, технології формування ЕБ та забезпечення доступу до її ресурсів; сучасних лінгвістичних засобів. Пріоритетним у підготовці фахівців має бути вивчення Інтернет-ресурсів і технологій для реалізації функцій вузівської бібліотеки. Розглядаються зміст та методичні вимоги реалізації завдань підготовки бібліотекарів та користувачів для співпраці в єдиному освітньому інформаційному середовищі.

Важливою умовою ефективної підготовки користувачів до роботи в єдиному інформаційному середовищі є: включення до навчальних планів усіх спеціальностей дисципліни, покликаної сформувати в студентів цілісну систему інформаційних знань і умінь. Найповніше на сучасному етапі цим вимогам відповідає навчальна дисципліна „Основи інформаційної культури”, якій доцільно надати статусу нормативної в стандартах освіти.

Таким чином, створення й опанування нового простору освіти, науки, культури сучасного інформаційного суспільства є необхідною вимогою до стратегічного розвитку бібліотек ВНЗ. Крім суто організаційних, функціональних, технологічних, системно-інформаційних, інформаційно-педагогічних завдань розвитку, найважливішими автор вважає підготовку бібліотекарів та користувачів бібліотек ВНЗ як партнерів у єдиному освітньому інформаційному середовищі ВНЗ.

ВИСНОВКИ

У процесі дослідження досягнуто поставлену мету дисертації, вирішено всі завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків. Здійснено переведення абстрактно існуючих норм бажаного майбутнього через стратегічні позиції та інструментарій стратегічного управління інноваційним розвитком бібліотек ВНЗ.

1. Вивчення стану дослідження бібліотеки ВНЗ дозволило з’ясувати визначальний вплив на їх функціонування загальноцивілізаційного процесу формування інформаційного суспільства і соціально-політичних та економічних змін, що зумовлюють реформування вищої освіти. Процес інформатизації, що характеризує перехід до інформаційного суспільства, сприяє кардинальному оновленню бібліотечної технології. В інформатизації бібліотек виділяється три основних напрями – автоматизація бібліотечних процесів, формування ЕБ, опанування Інтернет-технологій. Інтеграція цих напрямів є технологічним фундаментом трансформації сучасної бібліотеки і створює підґрунтя щодо визначення стратегічних орієнтирів бібліотеки ВНЗ, що і склало основний зміст дослідження по досягненню його мети.

2. Використання системного підходу дозволило дослідити бібліотеку ВНЗ як систему у взаємозв’язку і взаємозалежності її елементів, внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Функціональний підхід уможливив вивчити вузівську бібліотеку у двох взаємопов’язаних аспектах – її функціонального впливу на освіту і функціонального впливу освіти на діяльність бібліотеки. Цільове бачення в поєднанні з методом стратегічного планування надали змогу розробити стратегічний план розвитку вузівської бібліотеки та обґрунтувати основні напрями його реалізації.

Використання методу класифікаційного аналізу допомогло здійснити класифікацію вузівських бібліотек за організаційно-функціональними характеристиками їх діяльності в освітньо-інформаційному просторі України. Залучення методів аналізу і синтезу дало можливість вивчити фактори впливу на формування ІП користувачів вузівської бібліотеки, структуру і зміст, проаналізувати стан дослідження проблеми.

3. Класифікацію вузівських бібліотек доцільно здійснювати на основі функціонального підходу, що дозволяє розглядати їх як складову системи вищої освіти. Розроблена на методологічних засадах цього підходу класифікація вузівських бібліотек складається з комплексу ознак-фасет: тип навчального закладу; місце бібліотеки в структурі ВНЗ; форма власності; рівень акредитації ВНЗ; структура контингенту користувачів; тематична структура фондів; склад фондів за носіями інформації; рівень інформатизації. Кожен із цих фасетів підлягає подальшій диференціації; для забезпечення багатоаспектності та гнучкості класифікації доцільно скористатися принципом кодування ознак.

Класифікація бібліотек ВНЗ створює можливості операціоналізації їх системної та мережевої взаємодії в єдиному інформаційному просторі освіти, а також може бути врахована при виборі форм задоволення ІП користувачів.

4. Основними факторами впливу на формування професійних ІП читачів бібліотек ВНЗ є загальноцивілізаційна тенденція формування інформаційного суспільства; стрімкі соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні; реформування вищої освіти, її зближення з вимогами Болонського процесу, спрямованого на інтеграцію Європейського освітнього простору; впровадження нових стандартів освіти, навчальних планів і програм; опанування дидактичного потенціалу особистісно-орієнтованого підходу, науково-дослідницька робота. Ці аспекти складають підґрунтя щодо визначення основних позицій розвитку бібліотек ВНЗ, що охоплюють потреби освіти у створенні умов безперешкодного отримання інформації на різних щаблях освіти і самостійного вибору користувачів, а також внутрішніх змін у бібліотеці, яка набуває ознак інформаційного центру, опановуючи нові технології та предмети праці.

5. Обґрунтовано наявність у структурі і змісті професійних ІП користувачів вузівської бібліотеки стабільної і динамічної складових. У структурі ІП читачів стабільними є такі основні елементи: професійний, творчий, соціально-психологічний, особистісний. У професорсько-викладацького складу стабільною є змістова складова ІП, що зумовлена: проблематикою навчальної та наукової діяльності; інтеграційними процесами в царині вищої освіти, необхідністю в педагогічній інформації з дидактичних, методичних і технологічних проблем; освоєнням особистісно-орієнтованого підходу; інформатизацією навчального процесу. У студентів стабільною є змістова частина ІП, що визначається стандартами освіти і варіативним компонентом навчального плану, програмами навчальних дисциплін, спрямованістю наукових інтересів. Динамічна складова ІП викладачів і студентів формується в результаті необхідності одержання ситуативної інформації навчального і наукового характеру. Динамічна складова ІП професорсько-викладацького складу зумовлена також їх посадовими обов’язками й особистим тезаурусом. У студентів вона безпосередньо пов’язана з індивідуальним становленням особистості в процесі навчання та залучення до НДР. Структура та зміст ІП користувачів впливають на рішення щодо формування й використання освітньо-інформаційного ресурсу ВНЗ, функціональну роль у системі бібліотек, підготовку користувачів до роботи в єдиному освітньо-інформаційному просторі, професійність ІП.

6. На основі вивчення внутрішніх та зовнішніх умов функціонування бібліотек ВНЗ та суспільного стану освіти України визначені основні орієнтири стратегічного розвитку. Вони є основою стратегічного бачення менеджменту і планування поточних та віддалених завдань на шляху інноваційного оновлення діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. До них належать: загальноцивілізаційні процеси формування інформаційного суспільства; реформування освіти щодо створення умов перманентної, гнучкої, особистісно-орієнтованої, гуманістично-змістовної системи освіти; інформатизація бібліотек ВНЗ та їх трансформація в інформаційно-комунікаційні центри єдиного інформаційно-освітнього середовища; структура і зміст професійних ІП користувачів вузівської бібліотеки; структура і зміст бібліотечно-інформаційних ресурсів; інноваційна кваліфікація працівників бібліотек та інформаційна культура користувачів.

7. Стратегія розвитку вузівської бібліотеки передбачає визначення її місії та основних функцій, що конкретизуються у стратегічних цілях. Стратегічні орієнтири відбито в розділах модельного стратегічного плану бібліотеки ВНЗ: здійснення моніторингу відповідності ІП читачів та інформаційних ресурсів бібліотеки; автоматизація основних технологічних процесів, формування електронної бібліотеки; опанування можливостей Інтернет-технологій; участь бібліотеки в дистанційній освіті, оновлення інформаційних продуктів і послуг; участь у корпоративних бібліотечно-інформаційних системах; підготовка бібліотекарів і читачів для роботи в електронному середовищі. Стратегічні орієнтири реалізовані в цілях першого рівня. Вони підлягають подальшій диференціації. Наведені в стратегічному плані цілі за масштабом їх реалізації поділяються на дві групи. Цілі першої реалізуються в конкретній бібліотеці, а другої – у результаті об’єднання зусиль вузівських бібліотек. Обов’язковою умовою реалізації стратегічного плану є опанування можливостей новітніх технологій.

8. Інформатизація створює технологічний фундамент для формування в Україні інтегрованого освітньо-інформаційного середовища, спрямованого на створення єдиного освітнього простору України; підвищення якості вищої освіти, ефективне використання творчого потенціалу професорсько-викладацького складу; активне впровадження ІКТ у навчальний процес. Основним напрямом діяльності вузівських бібліотек у формуванні освітньо-інформаційного середовища є організація корпоративної мережі для розвитку спільних програм і послуг, що базуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій. Відповідно до стратегічного плану, корпоративна бібліотечно-інформаційна мережа забезпечує інтеграцію інформаційних ресурсів, організаційних, технологічних та інформаційних засобів вузівських бібліотек для задоволення потреб професорсько-викладацького складу і студентів у навчальній, науковій та соціально-культурній інформації.

9. Принципове значення для реалізації стратегічних завдань вузівських бібліотек України має формування їх спільними зусиллями Національної освітньої електронної бібліотеки як загальнодержавної інституції, що здійснює інформаційне забезпечення навчальної і наукової діяльності ВНЗ електронними ІР. Кооперація вузівських бібліотек у створенні Національної освітньої електронної бібліотеки дозволяє забезпечити одноразові поцифрування і каталогізацію документа та його багаторазове використання; вичерпну повноту фонду в межах установлених параметрів відбору; стандартизацію процесів обробки документів і метаінформації та форм представлення результатів цих робіт; використання універсальних конверторів; надання можливостей доступу до ресурсів Національної освітньої електронної бібліотеки віддалених користувачів.

10. Реалізація стратегічного плану розвитку бібліотеки ВНЗ зумовлює необхідність підготовки бібліотечних працівників і читачів для роботи в єдиному освітньому інформаційному середовищі на партнерських засадах. Для підготовки сучасних бібліотекарів необхідно суттєво оновити зміст навчальних планів і програм. Традиційні базові дисципліни слід збагачувати новими знаннями, пов’язаними із функціонуванням бібліотечного соціального інституту в умовах формування інформаційного суспільства. Центральне місце в професійній підготовці має посісти сучасне технологічне знання. Необхідно озброїти майбутніх фахівців знаннями, вмінням і навичками з використання прикладного програмного забезпечення, технології наповнення й організації ЕК та інших БД, особливостей комунікаційних і каталогізаційних форматів, технології формування ЕБ та забезпечення доступу до її ресурсів; сучасних лінгвістичних засобів, Інтернет-ресурсів і технологій.

11. У результаті навчання користувачі вузівської бібліотеки повинні здобути знання, набути вміння, навички, необхідні для самостійного інформаційного пошуку, опанування традиційних і формалізованих методів аналітико-синтетичної переробки інформації, ефективного освоєння традиційної технології оформлення результатів пошуку і опрацювання інформації. Для виконання цих завдань необхідна спільна робота кафедр ВНЗ і вузівської бібліотеки, яку слід зосередити на озброєнні користувачів алгоритмами пошуку, аналітико-синтетичної переробки, вилучення і опрацювання інформації. Особливу увагу необхідно звернути на ознайомлення читачів з пошуковими системами Інтернет; ідентифікацію та використання основних та спеціалізованих Інтернет-порталів та довідників; оцінці достовірності інформації з Інтернет; раціоналізації пошуку необхідних порталів і сайтів.

Проведене дослідження не вичерпує повністю питань порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають:

узагальнення досвіду опанування бібліотеками ВНЗ новітніх інформаційних технологій;

аналіз реалізації стратегій інноваційного розвитку бібліотек;

дослідження застосування технологій стратегічного управління в бібліотечній сфері.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях:

Апшай Н. Класифікація бібліотек вищих навчальних закладів / Н. Апшай // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 1. – С. 37 - 39.

Апшай Н. Стратегічні засади розвитку вузівської бібліотеки в умовах інформатизації / Н. Апшай // Вісн. Кн. Палати. – 2004. – № 6. – С. 23-25.

Апшай Н Функції бібліотеки вищого навчального закладу/ Н. Апшай // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 7. – С. 40-41.

Апшай Н.І. Інформатизація як основа інтенсивного розвитку вузівських бібліотек / Н.І. Апшай // Документознавство та інформаційна діяльність: наука, освіта, практика: Зб. матеріалів наук. конф. / ДАКККіМ. – К., 2003. – С. 27-28

Апшай Н.И. Пути совершенствования библиотечно-информационного обеспечения системы высшего образования в Украине / Н.И. Апшай // Библиотечное дело – 2003. Гуманитарные и технологические аспекты развития: Матер. 8 междунар. науч. конф. – М., 2003. – С. 34.

Апшай Н.І. Структура і зміст професійних інформаційних потреб читачів вузівської бібліотеки / Н.І. Апшай // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2004 . – С. 106-108.

АНОТАЦІЇ

Апшай Н.І. Стратегічні орієнтири розвитку бібліотек вищих навчальних закладів в умовах реформування освіти в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. – Харківська державна академія культури. – Харків, 2005.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню стратегічних орієнтирів розвитку бібліотек ВНЗ, що відбувається в період реформування вищої освіти в Україні. Розкрито вплив основних чинників – бурхливих соціально-економічних змін в Україні та загальноцивілізаційного процесу формування інформаційного суспільства на реформування вищої освіти та трансформацію вузівської бібліотеки. На базі сучасних педагогічних і бібліотекознавчих концепцій обґрунтовані фактори впливу на формування стратегічного бачення розвитку бібліотек ВНЗ у єдиному освітньо-інформаційному середовищі.

Запропоновано модельний стратегічний план розвитку бібліотеки, який розглядається як інструмент утілення стратегічного бачення розвитку в конкретні позиції та завдання управління інноваційним розвитком бібліотек ВНЗ. Обґрунтовані основні напрями діяльності вузівських бібліотек щодо формування інтегрованого освітньо-інформаційного середовища. Розроблені теоретичні та організаційно-технологічні засади формування корпоративної бібліотечно-інформаційної мережі вузівських бібліотек. Запропоновані основні напрями формування Національної електронної освітньої бібліотеки України та підготовки бібліотекарів і читачів для роботи в єдиному освітньому інформаційному середовищі на партнерських засадах.

Ключові слова: бібліотека ВНЗ, стратегічні орієнтири, інноваційне управління, стратегічний план, освітньо-інформаційне середовище, стратегічний менеджмент.

Апшай Н.И. Стратегические ориентиры развития библиотек высших учебных заведений в условиях реформирования образования в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 07.00.08 – книговедение, библиотековедение, библиографоведение. – Харьковская государственная академия культуры. – Харьков, 2005.

Последовательно решается проблема обобщения инновационного видения современной библиотеки в условиях парадигмальных изменений и воплощения замыслов, концепций, программ развития в практику работы библиотек. Исследуемые аспекты связываются с общими задачами стратегического менеджмента в библиотечно-информационной сфере.

В работе выявлены и проанализированы основные факторы формирования, стратегия развития вузовской библиотеки разработана путем обоснования миссии ее основных функций, которые конкретизируются в виде стратегических позиций и целей их реализации. Стратегия развития вузовской библиотеки