Міністерство аграрної політики України
Вінницький державний аграрний університет

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ КОРМІВ

БРОЩАК ІВАН СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК 635.21:631.811.98

ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ І СПОСОБІВ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця–2005

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному
університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Ковтуник Іван Миколайович, Подільський державний
аграрно-технічний університет, професор кафедри
рослинництва та кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Молоцький Михайло Якович, Білоцерківський державний аграрний університет, професор кафедри селекції та насінництва;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ільчук Лідія Андріївна, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, провідний науковий співробітник лабораторії картоплярства

Провідна установа: Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дубляни.

Захист відбудеться “8” червня 2005 року о 10 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституту кормів УААН за адресою: Україна, вул. Сонячна, 3, корп. 2, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету і Інституту кормів УААН.

Відзиви на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 21008, вул. Сонячна, 3, корп. 2, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, Вінницький державний аграрний університет, вченому секретареві спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий “6” травня 2005 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Материнський П.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Картопля є цінним і незамінним продуктом харчування. Серед сільськогосподарських культур важко знайти таку культуру, яка могла б зрівнятись з нею за універсальністю використання.

В Україні її вирощують на всій території: від Полісся до Степу, на площі понад 1,6 млн. га. Більшість господарств країни одержують досить низьку врожайність картоплі – 100–140 ц/га, що в декілька разів менше потенційних можливостей цієї культури, тому виникла необхідність розробки заходів щодо збільшення урожайності та покращення якості бульб.

Актуальність теми. Проблема збільшення врожайності картоплі хоч і є головною, але поряд з нею постає не менш важливе завдання – отримання екологічно чистої продукції.

Вирішити проблему підвищення продуктивності картоплі можна не лише селекційно-генетичними методами, внесенням добрив та пестицидів, а й застосуванням регуляторів росту рослин, які все більше стають невід’ємними елементами інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

В умовах західного Лісостепу України проводились дослідження щодо застосування регуляторів росту на ряді сільськогосподарських культур: озимій пшениці, гречці, цукрових буряках тощо.

Проте збільшення врожаю і покращення якості бульб картоплі залежно від норм та способів використання нових регуляторів росту, особливо третього покоління, до цього часу в умовах регіону вивчені недостатньо, не визначена реакція сортів на їх застосування.

Все це свідчить про актуальність теми та необхідність проведення досліджень, спрямованих на підвищення продуктивності картоплі за рахунок застосування регуляторів росту рослин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження за темою дисертаційної роботи є складовою частиною тематики досліджень Подільського державного аграрно-технічного університету (державний реєстраційний № 01001U003326 інв. № 5/13).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у вивченні процесів формування продуктивності картоплі різних сортів в умовах західного Лісостепу України під дією регуляторів росту. Для досягнення цієї мети програмою досліджень було передбачено вивчення таких питань: –

аналіз та узагальнення результатів попередніх досліджень з питань застосування регуляторів росту рослин з метою можливого їх використання в картоплярстві західного Лісостепу України; –

вплив регуляторів росту залежно від норм, строків і способів його застосування на:

- період проходження рослинами окремих фенологічних фаз;

- ріст і розвиток рослин картоплі;

- процеси формування врожаю картоплі;

- біохімічний склад і якісні показники бульб;

- біоенергетичну та економічну ефективність застосування препаратів.

На основі проведених досліджень розробити рекомендації виробництву щодо ефективного використання регуляторів росту в картоплярстві регіону.

Об’єкт досліджень – оптимізація агротехнічних процесів використання регуляторів росту для підвищення врожайності сортів картоплі і якості бульб.

Предмет досліджень – сорти картоплі: Світанок київський, Невська і регулятори росту: гумат натрію, вермистим, потейтін, емістим С.

Методи досліджень. В процесі досліджень використані такі методи: польовий, за яким у поєднанні зі спостереженнями за ростом і розвитком рослин та умовами зовнішнього середовища кількісно оцінений агротехнічний ефект досліджуваних заходів вирощування картоплі, візуальний та вимірювально-ваговий – для визначення біометричних показників рослин, ураження їх хворобами та врожайності, лабораторно-хімічний – для визначення хімічного складу бульб, математично-статистичний – для оцінки достовірності результатів досліджень, розрахунково-порівняльний – для встановлення енергетичної та економічної ефективності досліджуваних факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах західного Лісостепу України вивчені питання застосування регуляторів росту нового покоління на картоплі. Для одержання високого урожаю і екологічно-чистої продукції картоплі вперше запропоновано використання регулятора росту вермистиму, який має суттєві переваги порівняно з гуматом натрію, потейтіном і емістимом С.

Удосконалена технологія використання вермистиму, яка полягає в двохразовому обприскуванні насаджень картоплі у фазах бутонізації і цвітіння у нормі по 12-14 л/га на фоні передсадивної обробки бульб у нормі 8 л/т.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці технологічних прийомів вирощування картоплі сортів Світанок київський та Невська з використанням регулятора росту вермистиму, що дозволяє отримати приріст урожаю 58 – 63 ц/га відповідно по сортах. Запропоновану розробку, завдяки економічній ефективності і невисокій затратності, можна використовувати при вирощуванні картоплі у фермерських і селянських господарствах та інших агроформуваннях регіону.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Здійснено узагальнення вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми застосування регуляторів росту в картоплярстві, розроблена схема дослідів, проведені їх закладання, обліки, спостереження, статистичний аналіз одержаних експериментальних даних, визначена енергетична та економічна ефективність застосування регуляторів росту. У проведенні біохімічних аналізів бульб допомогу надали лабораторії Подільського державного аграрно-технічного університету та Інституту картоплярства УААН.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися на засіданнях Вченої ради Подільського державного аграрно-технічного університету (2003–2004 рр.); на засіданні координаційно-методичної ради наукового центру “Картоплярство” Інституту картоплярства УААН (2004 р.); республіканській науково-практичній нараді-семінарі “Удосконалення технології вирощування картоплі”, м. Гусятин Тернопільської області (2004 р.); науково-практичній конференції “Досягнення науки і практики в картоплярстві”, м. Тернопіль (2001 р.); науково-технічній конференції асоціації “Біоконверсія” “Застосування регулятора росту вермистиму в сільському господарстві”, м. Івано-Франківськ (2002 р.); науково-практичній конференції корпорації “Укровочкартоплепром” “Стан і перспективи розвитку картоплярства України”, м. Київ (2003 р.); Міжнародній конференції ПДАТу “Стан і перспективи розвитку технічних культур і картоплі”, м. Кам’янець-Подільський (2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 7 статтях, у тому числі 4 статті в фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 5 розділів, висновків та пропозицій виробництву, включає 33 таблиці, 12 рисунків та 12 додатків.

Список використаних джерел охоплює 224 найменувань, у тому числі 17 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

огляд ЛІТЕРАТУРИ

У цьому розділі проаналізовані наукові роботи вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно використання регуляторів росту рослин. З’ясовані погляди щодо ефективності їх застосування на різних сільськогосподарських культурах, у тому числі на картоплі, що дозволило сформулювати мету і завдання досліджень.

МІСЦЕ, УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди, покладені в основу дисертаційної роботи, проведені протягом 2000–2003 рр. на Гусятинському опорному пункті Інституту картоплярства УААН Тернопільської області, який знаходиться в західному Лісостепу України.

Досліди закладені на чорноземах опідзолених. Агрохімічні показники ґрунту такі: вміст гумусу 3,10 %, рухомого фосфору – 164 мг/кг, обмінного калію – 128 мг/кг, легкогідролізованого азоту – 136 мг/кг ґрунту; РН сольове – 5,7, щільність ґрунту – 1,30–1,33 г/см3, середній бал ґрунтів складає 45 балів.

Погодні умови в період росту і розвитку рослин картоплі дещо відрізнялися за роками досліджень, однак коливались у межах, характерних для західного Лісостепу України.

Експериментальна робота проводилась шляхом закладання двофакторного польового досліду. Його схема включала такі фактори:

Фактор А – сорти Світанок київський та Невська, які відрізняються за морфологічними ознаками, вимогами до умов вирощування, стійкістю до хвороб.

Фактор В – регулятори росту: гумат натрію, потейтін, емістим С і вермистим. Оскільки перші три є більш вивченими, ми обмежились лише обробкою ними садивних бульб картоплі з метою стимулювання пробудження бруньок, посилення утворення паростків та розвитку з них стебел.

Що стосується регулятора росту третього покоління вермистиму, то він у регіоні досліджений недостатньо, тому ми вирішили випробувати його дію більш детально не тільки як стимулятора проростання бульб, але і дослідити його вплив на подальші процеси росту і розвитку рослин, утворення бульб, формування біохімічних показників і стійкості до хвороб за одноразової та дворазової обробки вегетуючих рослин.

Схема дослідів:

1. Бульби, оброблені водою з нормою витрати рідини 8 л/т (контроль).

2. Бульби, оброблені гуматом натрію з нормою витрати препарату 30 г/т д.р., розчиненого в 8 л води.

3. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т.

4. Бульби, оброблені потейтіном – 5 мл/т, розчиненого в 8 л води.

5. Бульби, оброблені емістимом С – 2,5 мл/т, розчиненого в 8 л води.

6. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 8 л/га.

7. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 10 л/га.

8. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 12 л/га.

9. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 14 л/га.

10. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 16 л/га.

11. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння – по 10 л/га.

12. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння – по 12 л/га.

13. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння – по 14 л/га.

Повторність у дослідах чотириразова. Розмір облікової ділянки – 25 м2, посівної – 54 м2. Площа живлення 70 х 25 см. Розміщення ділянок системне. Обробка бульб картоплі та рослин під час вегетації розчинами регуляторів проводилася шляхом обприскування ранцевим обприскувачем. Попередником картоплі в усі роки досліджень була пшениця озима. Агротехніка вирощування картоплі – загальноприйнята для зони.

РІСТ І РОЗВИТОК КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ

РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН

Розвиток рослин характеризується змінами фізіологічних функцій організму та органотворчих процесів. Вони зумовлюють появу нових органів і зміни морфологічних ознак рослин. Процес розвитку рослин складається з певних періодів – фенологічних фаз.

Строки появи сходів є початком відліку настання всіх наступних фаз розвитку. В дослідженнях 2000–2002 рр. з’явлення масових сходів при передсадивній обробці бульб регуляторами росту у сортів Світанок київський та Невська відбулося в середньому на 2–5 днів, фази бутонізації – на 2–3 дні та фази цвітіння – на 1–2 дні раніше, ніж на контролі. Відмирання бадилля затримувалося на 2–5 днів відповідно.

На варіантах, де проводили обробку бульб вермистимом і дворазове обприскування рослин ним у період вегетації по 10–14 л/га, бутонізація розпочиналася на 2–4, цвітіння на 2–3 дні раніше, а вегетаційний період продовжився на 6–8 днів у порівнянні з контролем.

Регулятори росту чинили вплив на схожість бульб. Так, якщо на контролі зрідженість насаджень становила по сорту Невська 14 %, а по Світанку київському – 12 %, то за обробки садивних бульб гуматом натрію менше відповідно на 6 і 4 %, вермистимом – 5 і 3 %, потейтіном – 4 і 2 % і емістимом С – на 6 і 5 %. При додатковій обробці препаратом вермистим під час вегетації рослин одно- і дворазово незалежно від концентрації розчину, збільшення схожості бульб майже не спостерігалося.

Стеблоутворювальна здатність садивних бульб і формування стеблостою на площі залежно від впливу регуляторів росту рослин. Випробувані препарати позитивно впливали на стеблоутворювальну здатність садивних бульб. Так, їх обробка у сортів Світанок київський та Невська гуматом натрію збільшувала утворення стебел у кущі на 0,3–0,4, вермистимом – на 0,5, потейтіном – на 0,5 і емістимом С – на 0,6 штук у середньому за три роки порівняно з контрольним варіантом (табл. 1).

Таблиця 1

Залежність стеблостою від обробки садивних бульб і рослин

регуляторами росту, середнє за 2000 – 2002 рр.

Варіанти | Світанок київський | Невська | Кількість стебел у кущі, шт. | Кількість кущів на

1 га, тис. шт. | Кількість стебел на 1 га, тис. шт. | ± до контро-лю,

тис. шт. | Кількість стебел у кущі, шт. | Кількість кущів на

1 га, тис. шт. | Кількість стебел на

1 га, тис. шт. | ± до контро-лю, тис. шт. | 1 | 3,6 | 50,2 | 181– | 3,4 | 49,9 | 170– | 2 | 3,9 | 54,8 | 214 | 33 | 3,8 | 53,7 | 204 | 34 | 3 | 4,1 | 55,6 | 228 | 47 | 3,9 | 54,9 | 214 | 44 | 4 | 4,1 | 55,7 | 228 | 47 | 3,9 | 54,2 | 211 | 41 | 5 | 4,2 | 54,3 | 228 | 47 | 4,0 | 53,6 | 214 | 44 | 6 | 4,2 | 55,5 | 233 | 52 | 4,0 | 54,7 | 219 | 49 | 7 | 4,2 | 55,0 | 231 | 50 | 4,0 | 54,8 | 219 | 49 | 8 | 4,2 | 55,8 | 234 | 53 | 4,0 | 55,7 | 223 | 53 | 9 | 4,2 | 56,0 | 235 | 54 | 4,0 | 54,6 | 218 | 48 | 10 | 4,2 | 55,4 | 233 | 52 | 4,0 | 54,3 | 217 | 47 | 11 | 4,2 | 54,9 | 231 | 50 | 4,1 | 55,3 | 227 | 57 | 12 | 4,3 | 56,0 | 241 | 60 | 4,1 | 54,4 | 223 | 53 | 13 | 4,3 | 55,9 | 240 | 59 | 4,1 | 55,4 | 227 | 57 | НІР05 Кількість кущів. Фактори: (А) – 0,52; (В) – 1,33; (АВ) – 1,89;

Кількість стебел / га. Фактори: (А) – 10,58; (В) – 26,99; (АВ) – 38,17

Дані таблиці свідчать про те, що кількість кущів у сорту Світанок київський на контрольному варіанті складала 50,2 тис., а у Невської – 49,9 тис. шт./га, що знаходиться на рівні рекомендованих норм (50–55 тис./га). Проте кількість стебел на гектарі виявилась недостатньою – 181 і 170 тис. шт. відповідно по сортах. Згідно з рекомендаціями Міністерства аграрної політики України для ранніх і середньоранніх сортів, оптимальний стеблостій становить 250 тис. шт./га.

За обробки бульб сорту Світанок київський гуматом натрію стеблостій зріс на 33 тис., вермистимом, потейтіном і емістимом С – на 47 тис. шт./га. Обробка вермистимом під час бутонізації рослин спричинила незначне зростання стеблостою, а дворазове обприскування препаратом у фазах бутонізації і цвітіння за норми 12 – 14 л/га підвищило кількість стебел на гектарі на 13 тис. порівняно з варіантом 3, де обробляли лише садивні бульби.

Аналогічна тенденція спостерігалася і по сорту Невська. Але проведені обстеження виявили, що зростання стеблостою відбулося за рахунок утворення гілок, що розвинулися в пахвах листів, які при підгортанні були присипані землею. Ростові речовини стимулювали їх ріст, внаслідок чого вони перетворилися у стебла, що мали власну кореневу систему, утворили столони і бульби, що характеризує їх як самостійні рослини.

Висота рослин картоплі залежно від впливу регуляторів росту рослин. Під впливом регуляторів росту рослин – гумату натрію, вермистиму, потейтіну і емістиму С (варіанти 2–5) збільшувалася висота рослин у фазі бутонізації у сорту Світанок київський на 3,7–4,7 см до контролю. При обробці бульб вермистимом та одноразовому обприскуванні ним рослин у фазі бутонізації висота рослин зростала на 4,4–6,2 см (рис. 1).

У фазі цвітіння спостерігалась така ж закономірність у рості рослин, як і у фазі бутонізації, але різниця в їх висоті в дослідних і контрольних варіантах скоротилася. Аналогічні результати одержані і по сорту Невська.

У середньому за три роки досліджень на варіантах, де проводили передсадивну обробку бульб вермистимом збільшення висоти рослин в обох сортів склало 3,9 см. Найвищий приріст відмічено на варіантах, де проводилася обробка бульб вермистимом та дворазове обприскування рослин цим препаратом по 10–14 л/га у фазах бутонізації і цвітіння. Приріст у сорту Світанок київський становив 6,5–7,2 см, у сорту Невська – 8,7–8,8 см до контролю.

Формування листкової поверхні картоплі залежно від впливу регуляторів росту рослин. Значний вплив на врожайність картоплі має площа листя на одному гектарі. На величині цього показника відбивалася обробка садивних бульб та рослин під час вегетації біостимуляторами. Результати досліджень свідчать про те, що на контрольному варіанті по сорту Світанок київський у середньому за 3 роки листкова поверхня на одному гектарі становила 32,5 тис., а по сорту Невська – 35,4 тис.м2, тобто не досягала оптимуму по першому сорту на 8–12 тис., а по другому – на 5–10 тис.м2/га (табл. 2).

Таблиця 2

Площа листя залежно від дії регуляторів росту у фазі цвітіння, тис. м2/га,

середнє за 2000–2002 рр.

№ п/п | Варіанти досліду | Світанок київський | Невська

Площа листя | ± до

контролю, % | Площа листків | ± до контролю, %

Обробка бульб:

1 | Водою з нормою витрати 8 л/т (контроль) | 32,5– | 35,4–

2 | Гуматом натрію з нормою витрати препарату 30 г/т д.р., розчиненому в 8 л води | 35,8 | 10,2 | 40,2 | 13,6

3 | Вермистимом – 8 л/т | 37,1 | 14,2 | 41,4 | 16,9

4 | Потейтіном – 5 мл/т, розчиненому у 8 л води | 37,0 | 13,8 | 41,9 | 18,4

5 | Емістимом С– 2,5 мл/т, розчиненому у 8 л води | 36,7 | 12,9 | 39,6 | 11,9

Обробка бульб і рослин:

6 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 8 л/га | 37,4 | 15,1 | 41,7 | 17,8

7 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 10 л/га | 37,7 | 16,0 | 42,0 | 18,6

8 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 12 л/га | 38,4 | 18,2 | 43,5 | 22,9

9 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 14 л/га | 38,9 | 19,7 | 43,8 | 23,7

10 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 16 л/га | 39,5 | 21,5 | 44,3 | 25,1

11 | Вермистимом – 8 л/т + дворазове обприску-вання у фазах бутонізації і цвітіння по 10 л/га | 40,1 | 23,4 | 44,6 | 26,0

12 | Вермистимом – 8 л/т + дворазове обприску-вання у фазах бутонізації і цвітіння по 12 л/га | 40,2 | 23,7 | 44,8 | 26,6

13 | Вермистимом – 8 л/т + дворазове обприску-вання у фазах бутонізації і цвітіння по 14 л/га | 40,0 | 23,1 | 45,1 | 27,4

НІР05 Фактори: (А) – 0,18 тис.м2/га, (В) – 0,48 тис.м2/га, (АВ) – 0,67 тис.м2/га

За обробки садивних бульб регуляторами росту – гуматом натрію, вермистимом, потейтіном і емістимом С площа листя зросла у сорту Світанок Київський на 10,2 – 14,2 %, а у сорту Невська – 11,9 – 18,4 %.

Проте, якщо у сорту Світанок київський обробка садивних бульб біостимуляторами хоча і була ефективною (35,8 – 37,1 тис.м2/га), але не дозволила довести площу листя до оптимальної, то у Невської вдалося забезпечити потрібну площу листя на гектарі (39,6–41,9 тис. м2/га).

Значно зросла площа листя за додаткової обробки рослин під час вегетації препаратом вермистим. Так, за одноразового обприскування ним рослин у фазі бутонізації з нормою 8 л/га, у сорту Світанок київський площа листя зросла на 15,1 %, 10 л/га – 16,0, 12 л/га – 18,2, 14 л/га – 19,7 і 16 л/га – на 21,5 %, а у сорту Невська відповідно на 17,8; 18,6; 22,9; 23,7 і 25,1 %. Вже на цьому етапі площа листя досягла оптимального значення (39,5–44,3 тис. м2/га).

При дворазовому обприскуванні процес наростання листкового апарату рослин уповільнився і додатково до одноразової обробки по Світанку київському склав 1,6–2,2 %, а по Невській – 0,8–2,3 %, загальна площа листя на 1 га дорівнювала 40,0 у першого сорту і 45,1 тис. м2 у другого. Таким чином, обробка бульб перед садінням і рослин під час вегетації дозволяє значно збільшити площу листкового апарату рослин картоплі і довести його до оптимальних значень, що в подальшому позитивно відбивається на формуванні високого врожаю бульб.

Чиста продуктивність фотосинтезу залежно від застосування регуляторів росту рослин. Визначення чистої продуктивності фотосинтезу в період інтенсивного наростання вегетативної маси рослин під час проходження фенофаз “бутонізація – цвітіння” засвідчило позитивний вплив вермистиму на цей важливий показник у обох досліджуваних сортів (табл. 3).

Таблиця 3

Чиста продуктивність фотосинтезу залежно від застосування регуляторів росту рослин, середнє за 2000–2002 рр., г/м2/добу

Варіанти | Світанок київський | Невська

Чиста продуктивність фотосинтезу | ± до контролю | Чиста продуктивність фотосинтезу | ± до контролю

1 | 6,53– | 5,29–

2 | 7,32 | 0,79 | 6,43 | 1,14

3 | 7,48 | 0,95 | 6,51 | 1,22

4 | 7,49 | 0,96 | 6,22 | 0,93

5 | 7,20 | 0,67 | 6,2 | 0,91

6 | 8,67 | 2,14 | 7,39 | 2,10

7 | 8,65 | 2,12 | 7,44 | 2,15

8 | 8,89 | 2,36 | 7,48 | 2,19

9 | 8,93 | 2,40 | 7,57 | 2,28

10 | 8,87 | 2,34 | 7,66 | 2,37

11 | 8,99 | 2,46 | 7,45 | 2,16

12 | 8,42 | 1,89 | 7,43 | 2,14

13 | 8,86 | 2,33 | 7,61 | 2,32

НІР05 Фактори: (А) – 0,015; (В) – 0,039; (АВ) – 0,055

Найвищий приріст чистої продуктивності за передсадивної обробки бульб регуляторами відмічався при застосуванні потейтіну (0,93–0,96 г/м2/добу) та вермистиму (0,95–1,22 г/м2/добу).

Поєднання обробки садивних бульб з одноразовим обприскуванням рослин вермистимом у фазі бутонізації (варіанти 6–10) підвищувало чисту продуктивність фотосинтезу на 2,12–2,40 г/м2/добу.

Зі збільшенням концентрації розчину вермистиму при обприскуванні рослин у фазі бутонізації спостерігалось зростання чистої продуктивності фотосинтезу.

За дворазового обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння не відбувалося подальшого зростання чистої продуктивності фотосинтезу.

Друге обприскування рослин препаратом діяло не на інтенсивність формування вегетативної маси рослин, а на процес бульбоутворення і накопичення врожаю. Чиста продуктивність фотосинтезу у сорту Світанок київський була дещо вищою, ніж у сорту Невська.

Стійкість рослин картоплі до ураження фітофторозом під впливом регуляторів росту рослин. На варіантах, де застосовувався вермистим у комбінації з фунгіцидами, встановлено зменшення ураження рослин фітофторозом порівняно з контролем, де обробка проводилася тільки фунгіцидами (рис. 2).

На картоплі обох сортів за передсадивної обробки бульб регуляторами росту рослин – гуматом натрію, вермистимом, потейтіном та емістимом С відмічено зниження ураження рослин фітофторозом у середньому за 3 роки на 2–7 % порівняно з контролем.

Обприскування рослин вермистимом на фоні передсадивної обробки бульб зменшувало ураження рослин фітофторозом порівняно з контролем сорту Світанок київський на 10–18 %, Невська – на 11–20 %, причому більш ефективним виявилося застосування вермистиму на всіх варіантах сорту Невська, який є менш стійким до фітофторозу, ніж Світанок київський.

Бактерицидні і фунгіцидні властивості вермистиму обумовлені наявністю бактеріостатичних білків та антибіотиків, які виділяються тканинами та сапрофітною мікрофлорою кишківника дощового черв’яка в процесі вермикультивування.

Аналізуючи вплив регулятора росту вермистиму на стійкість картоплі до фітофторозу, слід відмітити, що він має переваги перед іншими, оскільки крім стимулювального ефекту сприяє кращому засвоєнню поживних речовин рослинами, підвищенню їх резистентності, стійкості до ураження грибними і бактеріальними хворобами.

ПРОДУКТИВНІСТЬ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА ВПЛИВУ

РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН

Урожайність картоплі залежно від сорту і застосування регуляторів росту рослин. Основними складовими елементами врожаю картоплі є кількість бульб під кущем і середня маса бульби.

Аналіз проведених досліджень показав позитивний вплив біостимуляторів на збільшення кількості бульб у кущі.

На всіх варіантах дослідів сорту Світанок київський, де застосовували регулятори росту, приріст кількості бульб під кущем становив 0,1–1,1 шт.; на сорті Невська він був дещо більшим (0,1–1,3 шт.).

Найкращий ефект одержано при обробці садивних бульб вермистимом та дворазовому обприскуванні ним рослин у період бутонізації та цвітіння по 10–14 л/га у обох сортів, де кількість бульб становила 8,3–11,0 шт., що більше від контролю на 0,8–1,3 шт. Такою ж була дія регуляторів росту на середню масу бульби.

Одним із важливих показників є структура урожаю, яка відображає співвідношення різних за масою бульб.

При обробці картоплі вермистимом збільшувалась кількість середніх та крупних бульб, зменшувалася кількість відходів, зростала товарність бульб. Так, товарність бульб у сорту Світанок київський зросла порівняно з контролем на всіх варіантах при застосуванні вермистиму на 3,5–5,5 %, у сорту Невська на 6,7–11,7 %, кількість відходів зменшилася відповідно на 2,2–3,6 та 3,1–6,0 %.

Найкраща товарність картоплі сортів Світанок київський (88,3–88,6 %) та Невська (98,2 %) та найменша кількість відходів відповідно 8,6 і 1,3 % була при передсадивній обробці бульб вермистимом та дворазовому обприскуванні рослин по 10–14 л/га (варіанти 11–13).

Підвищення кількості бульб під кущем та їх середньої маси під впливом регуляторів росту обумовило зростання загальної врожайності на всіх варіантах досліду. По сорту Світанок київський у середньому за три роки досліджень вона склала 229 ц/га, а по сорту Невська 231 ц/га, що вище ніж на контролі по обох сортах на 38 ц/га. Сорт Світанок київський мав кращу реакцію до регуляторів росту (табл.4).

Дослідженнями встановлено, що передсадивна обробка бульб гуматом натрію, вермистимом, потейтіном, емістимом С забезпечила в середньому за три роки приріст урожайності по сорту Світанок київський на 20–25 ц/га (10,5–13 %), сорту Невська – 11–20 ц/га (5,7–10,4 %).

При передсадивній обробці бульб вермистимом та одноразовому обприскуванні ним рослин у фазі бутонізації найбільш ефективною нормою було 16 л/га. Приріст урожаю картоплі сорту Світанок київський при цьому склав 46 ц/га (24,1 %), сорту Невська – 50 ц/га (25,9 %).

Таблиця 4

Урожайність картоплі залежно від сорту та обробки садивних бульб і рослин

регуляторами росту

Варіанти | Світанок київський | Невська

Урожайність, ц/га | ± до

контролю, % | Урожайність, ц/га | ± до

контролю, %

2000

рік | 2001 рік | 2002 рік | середнє значення | 2000 рік | 2001 рік | 2002 рік | середнє значення

1 | 203 | 171 | 198 | 191 | - | 208 | 168 | 203 | 193 | -

2 | 227 | 186 | 221 | 211 | 10,5 | 207 | 186 | 219 | 204 | 5,7

3 | 228 | 196 | 222 | 216 | 13,0 | 221 | 190 | 223 | 212 | 9,8

4 | 228 | 201 | 217 | 215 | 12,6 | 211 | 209 | 216 | 212 | 9,8

5 | 230 | 199 | 217 | 215 | 12,6 | 220 | 207 | 213 | 213 | 10,4

6 | 235 | 203 | 222 | 220 | 15,2 | 236 | 199 | 240 | 225 | 16,6

7 | 244 | 212 | 228 | 228 | 19,4 | 247 | 206 | 245 | 233 | 20,7

8 | 247 | 217 | 230 | 231 | 20,9 | 252 | 212 | 251 | 238 | 23,3

9 | 249 | 220 | 236 | 235 | 23,0 | 256 | 214 | 252 | 240 | 24,4

10 | 252 | 222 | 237 | 237 | 24,1 | 259 | 215 | 255 | 243 | 25,9

11 | 257 | 224 | 241 | 241 | 26,2 | 265 | 217 | 257 | 246 | 27,5

12 | 263 | 228 | 247 | 246 | 28,8 | 266 | 220 | 267 | 251 | 30,1

13 | 266 | 230 | 250 | 249 | 30,4 | 271 | 222 | 276 | 256 | 32,6

НІР05 Фактори (А) – 8,76 ц/га, (В) – 22,34 ц/га, (АВ) – 31,60 ц/га

Найкращий результат одержано на варіантах, де вермистимом обробляли бульби перед садінням і двічі обприскували рослини у фазах бутонізації і цвітіння по 10–14 л/га (варіанти 11–13). На цих варіантах одержали приріст урожаю бульб порівняно з контролем по сорту Світанок київський 50–58 ц/га (26,2–30,4 %), і сорту Невська – 53–63 ц/га (27,5–32,6 %).

Залежність якості бульб картоплі від застосування регуляторів росту рослин. Біохімічний склад бульб є одним із найважливіших показників харчової цінності картоплі та її кулінарних властивостей.

Регулятори росту гумат натрію, вермистим, потейтін, емістим С у всі роки досліджень забезпечували приріст сухої речовини в бульбах картоплі сорту Світанок київський на 0,1–0,5 % порівняно з контролем, а вихід сухої речовини з гектара зріс на 11,2–14,5 % (рис. 3).

У несприятливому за погодними умовами 2001 р. у порівнянні з 2000 і 2002 рр. уміст сухої речовини у бульбах був значно меншим. На варіанті, де проводили передсадивну обробку бульб вермистимом, уміст сухої речовини в бульбах становив у 2001 р. 24,8 %, у 2000 – 25,4 %, у 2002 – 26,8 %.

Одноразове обприскування вермистимом насаджень картоплі на фоні обробки цим препаратом садивних бульб сприяло збільшенню вмісту сухої речовини на 0,7–1,2 %.

Найбільший приріст сухої речовини в бульбах був на варіантах, де вермистимом обробляли бульби перед садінням та проводили дворазову обробку ним рослин під час вегетації по 10–14 л/га. Приріст склав 1,4–1,6 %.

НІР05 (Фактор В) = суха речовина – 1,01 %, крохмаль – 0,69 %, вітамін С – 0,44 мг%, нітрати – 7,24 мг/кг сирої маси

Рис. 3. Залежність вмісту сухої речовини, крохмалю, вітаміну С та нітратів у бульбах картоплі

від впливу регуляторів росту, сорт Світанок київський, середнє за 2000–2002 рр.

Для сільськогосподарського виробництва важливе значення має не тільки вміст у бульбах тієї чи іншої речовини, яка визначає харчову цінність картоплі, але й вихід її з одного гектара насаджень. На цей показник впливає урожайність бульб та їх фракційний склад.

Вихід сухої речовини з гектара на контролі у сорту Світанок київський становив 48,2 ц/га, а в кращих варіантах 64,0–66,6 ц/га, що вище на 15,8–18,4 ц/га, або 32,8–38,2 %.

Застосування вермистиму в середньому за три роки досліджень забезпечило збільшення вмісту крохмалю в бульбах на 0,6–2,7 % до контролю. Найбільший приріст умісту крохмалю був на варіантах, де проводили обробку бульб вермистимом та дворазове обприскування рослин у нормі по 10–14 л/га, по сорту Світанок київський – на 2,1–2,7 %.

Збір крохмалю з одиниці площі був найвищим на варіантах, де здійснювали обробку садивних бульб і дворазове обприскування рослин у період вегетації по 10–14 л/га і склав 47,7–50,9 ц/га. Приріст був на рівні 14–17,2 ц/га.

Обробка садивних бульб і рослин під час вегетації вермистимом впливала позитивно на підвищення вмісту в бульбах вітаміну С.

Регулятори росту рослин суттєво впливали на зменшення вмісту в бульбах нітратів. Оптимальними були варіанти, де на фоні передсадивної обробки бульб вермистимом у нормі 8 л/га, під час бутонізації рослин проводили одноразове обприскування по 14–16 л/га, або дворазове у фазах бутонізації і цвітіння по 12–14 л/га, в яких відбулося зниження в бульбах умісту нітратного азоту на 12, 9 і 14,3 та 24,3–25,7 мг/кг відповідно.

Аналогічна тенденція щодо впливу регуляторів росту рослин на вміст у бульбах сухої речовини, крохмалю, вітаміну С і нітратів відмічена і по сорту Невська.

Вермистим позитивно впливав на вміст сирого протеїну в бульбах обох сортів залежно від норм і способів його застосування.

За три роки досліджень спостерігалось зростання вмісту сирого протеїну на всіх варіантах, де застосовувався вермистим, але найбільш суттєве збільшення відмічалось на варіантах 11–13 і у сорту Світанок київський – на 0,3 %, у сорту Невська – на 0,3–0,4 % порівняно з контролем.

Слід зауважити, що у сорту Невська вміст сирого протеїну був значно вищим, ніж у Світанку київського.

Збір сирого протеїну був найвищим на варіантах досліду, де проводилась передсадивна обробка бульб вермистимом та дворазове обприскування ним у період вегетації по 10–14 л/га.

ЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА КАРТОПЛІ,

ЇХ ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА

Проведений нами аналіз енерговитрат при застосуванні регуляторів росту дає можливість стверджувати, що при застосуванні вермистиму прослідковується стабільний приріст енергії від отриманої прибавки врожаю. Найвища енергетична ефективність відмічалась при поєднанні обробки бульб перед садінням та дворазового обприскування рослин у фазах бутонізації та цвітіння по 12–14 л/га. Для сорту Світанок київський приріст енергії склав 33097–33750 МДж, а Кее становив 1,58–1,59, у сорту Невська відповідно 34925–36683 МДж та Кее – 1,61–1,64.

Аналіз економічної ефективності застосування вермистиму показав доцільність його використання в картоплярстві. Обробка бульб картоплі перед садінням забезпечила чистий прибуток з 1 гектара по сорту Світанок київський 5172 грн, що на 1351 грн більше, ніж на контролі, рівень рентабельності склав 66,6 % (табл. 5).

Таблиця 5

Економічна ефективність застосування регуляторів росту на картоплі, сорт Світанок київський, середнє за 2000–2002 рр.

№

п/п | Варіанти | Умовно чис-тий прибуток, грн/га | Собівартість, грн/ц | Рентабель-ність %

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Обробка бульб:

1 | Водою з нормою витрати 8 л/т (контроль) | 3821 | 39,9 | 50,1

2 | Гуматом натрію з нормою витрати препарату 30 г/т д.р., розчиненому в 8 л води | 4886 | 36,7 | 63,0

3 | Вермистимом – 8 л/т | 5172 | 36,0 | 66,6

4 | Потейтіном – 5 мл/т, розчиненому у 8 л води | 5062 | 36,4 | 64,8

5 | Емістимом С – 2,5 мл/т, розчиненому у 8 л води | 5063 | 36,4 | 64,8

Обробка бульб і рослин:

6 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 8 л/га | 5369 | 35,5 | 67,8

7 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 10 л/га | 5801 | 34,5 | 73,8

8 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 12 л/га | 5959 | 34,1 | 75,6

9 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 14 л/га | 6176 | 33,6 | 78,2

10 | Вермистимом – 8 л/т + обприскування у фазі бутонізації – 16 л/га | 6280 | 33,4 | 79,3

11 | Вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування у фазах бутонізації і цвітіння по 10 л/га | 6490 | 33,0 | 81,7

12 | Вермистимом – 8 л/т + дворазове обприску-вання у фазах бутонізації і цвітіння по 12 л/га | 6750 | 32,5 | 84,5

13 | Вермистимом – 8 л/т + дворазове обприску-вання у фазах бутонізації і цвітіння по