нацІональна академІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

БЕЛАКОВСЬКИЙ Леонід Михайлович

УДК 338.45.004.69

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.02.02 – Економіка та управління науково-

технічним прогресом

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Демченко Дмитро Михайлович,

Одеська національна академія харчових технологій

Міністерства освіти і науки України, проректор з

науково-педагогічної роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Національний університет „Львівська політехніка”

Міністерства освіти і науки України,

директор інституту економіки і менеджменту

доктор економічних наук, професор

Захарченко Віталій Іванович,

Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки

України, професор кафедри економіки

та управління

Провідна установа: Інститут економіки промисловості, відділ проблем

ефективного використання виробничого потенціалу,

Національна академія наук України, м. Донецьк

Захист відбудеться “24” листопада 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “20” жовтня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економіка України в значній мірі залежить від ефективних структурних перетворень промислового виробництва, що, в свою чергу, вимагає його швидкого та якісного оновлення. Світова практика промислового виробництва наочно підтверджує, що без нових технологій і відповідних фінансових і матеріальних ресурсів жодних позитивних економічних зрушень взагалі не відбувається.

Зростання економічного потенціалу України за рахунок підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва буде сприяти індустріалізації його розвитку. Визначення шляхів прискореного впровадження нових технологій в промислове виробництво передбачає врахування його особливостей, вивчення суттєвості та економічної природи структурних зрушень, подальше розкриття об’єктивних і суб’єктивних чинників і умов, які визначають сутність економічних процесів, що відбуваються у країні. При цьому не можна не враховувати поступового виходу з економічної кризи, який почався в останні роки, помітного підвищення рівня вітчизняного виробництва, відчутного пожвавлення суспільних процесів. Сучасній економіці України потрібен спонукаючий поштовх для поглиблення цих позитивних зрушень.

У цих умовах найбільш ефективним є використання програмно-цільового підходу, принципи якого конкретизуються в просторі та в часі на базі комплексу виробничих, організаційних, науково-дослідних, технологічних і фінансових заходів, що у комплексі мають сприяти активізації процесів використання нових технологій у регіональному промисловому виробництві.

Проблемами дослідження підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва займались і займаються відомі вітчизняні та закордонні учені: Амоша О.І., Барташев Л.В., Буніч П.Г., Буркинський Б.В., Бутенко А.І., Долішній М.І., Геєць В.М., Грузнов І.І., Голубєв Ю.М., Захарченко В.І., Збарська Л.О., Лапко О.О., Патон Б.Є., Уткін Є.А., Чумаченко М.Г, Кейнс Дж.М., Гелбрейт Дж., Шумпетер Й. Однак багато питань на сучасному етапі залишаються невизначеними.

Недостатнє вивчення цих питань та їх важливість для забезпечення ефективного розвитку економіки зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили основні напрямки, внутрішню логіку і структуру наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на базі тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, які виконувались відповідно до Координаційного плану НАН України, згідно з планом держбюджетних тем “Теоретичні основи формування конкуренто-спроможної економіки регіону на перехідному етапі” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U000711), “ Конкурентні чинники інноваційного розвитку економіки України” (2004 р., № держреєстрації 0104U004307). Автором розроблений механізм фінансового забезпечення інноваційної діяльності в частині впровадження нових технологій на підприємствах регіону.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці наукових і методичних рекомендацій, що створять передумови для активізації використання нових технологій та підвищення їх ефективності.

Досягнення зазначеної мети обумовило вирішення таких основних задач:

- дослідити вплив нових технологій на економічний розвиток;

- визначити основні принципи оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій у сучасних умовах;

- визначити та провести аналіз факторів впливу на ефективність виробничих процесів промислових підприємств;

- розробити технологію інформаційного та фінансового забезпечення управління використанням нових технологій;

- розробити економічну стратегію технічного переозброєння промислових підприємств;

- обґрунтувати організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання нових технологій.

Об’єктом дослідження є процеси ефективного використання нових технологій на підприємствах промисловості України.

Предметом дослідження є методи та засоби підвищення економічної ефективності використання нових технологій.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, праці провідних учених-економістів України та інших країн, що стосуються проблеми підвищення ефективності використання нових технологій. Інформаційною базою дослідження стали чинне законодавство України та офіційні статистичні дані, що характеризують результати діяльності промислових підприємств. При виконанні дослідження були використані методи системного, статистичного та техніко-економічного аналізу, економіко-математичного моделювання (при розробці моделей визначення економічної ефективності впровадження і використання нових технологій).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання нових технологій, що ґрунтується на економічній стратегії технічного переозброєння промислових підприємств та передбачає забезпечення процесу їх оптимального подальшого розвитку;

- запропоновано механізм фінансової підтримки, у тому складі пільгового кредитного обслуговування підприємств, що активно впроваджують нові технології, який базується на методиці зниження ризиків для обох учасників кредитних відносин – підприємства та кредитної установи (банку);

удосконалено:–

методичні підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення системи управління використанням нових технологій на промислових підприємствах;

набуло подальшого розвитку:

- концепція оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій на основі економіко-математичного моделювання;

- система управління використанням нових технологій на базі визначення, класифікації та аналізу технологічних факторів, що впливають на ефективність виробничих процесів промислових підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки і рекомендації дають можливість визначити шляхи активізації використання нових технологій і забезпечити їх конкретний вплив на ефективність виробничої діяльності промислового підприємства. Вони дозволяють також визначити пріоритетні напрямки реалізації економічного ефекту від використання нових технологій на перспективу з позиції необхідності інтеграції України в Європейський Союз. Розроблені моделі, результати розрахунків по ним, а також практичні рекомендації були використані на ВАТ „Мікрон” (довідка № 107/Д-д від 20.07.2004 р.), у “Місто-банку” (довідка № 1043 від 25.07.2005 р.), на ДПНДТІ „Темп” (довідка № 67-П6 від 21.09.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою, в якій викладено науковий підхід та практичні рекомендації щодо розвязання важливої проблеми – розробки наукових і методичних рекомендацій, що створять передумови для активізації використання нових технологій з метою підвищення ефективності промислового виробництва. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на Міжнародних наукових конференціях “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз” (Форос - 1997, Форос - 1998), „Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми” (Одеса, 15.05.2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 1 розділ у монографії, 5 статей у збірниках наукових праць і 1 – у матеріалах конференцій загальним обсягом 4,1 д.а., з яких особисто автору належить 2,05 д.а., з них 6 праць – в наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 212 сторінках, з них 18 таблиць на 18 сторінках, 11 рисунків на 11 сторінках, 5 додатків на 27 стор. Список використаних джерел з 203 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими темами Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, визначено об’єкт, предмет і задачі дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення результатів, наведено дані про апробацію основних положень роботи.

У першому розділі “Нові технології як об’єктивний чинник розвитку промисловості” проаналізовано існуючі теорії технологічного розвитку, на базі яких визначено роль і проблеми реалізації прогресивних технологій на підприємствах промисловості.

Статистичні дані свідчать, що інноваційні процеси й сполучене з ними інноваційно-спрямоване інвестування все ще не одержали належного поширення у вітчизняній економіці (табл.1). Так, у 2002 році кількість впроваджених нових технологічних процесів у промисловості України становила лише 15,6% від рівня 1991 року, заходи щодо впровадження інновацій здійснювало тільки 14,6 % підприємств, тоді як у промислово розвинутих країнах цей показник становить 30-70%. Частка інноваційного інвестування, незважаючи на її зростання, все ще перебуває на низькому рівні, що свідчить про технологічну відсталість й уповільнені процеси відновлення виробництва. На жаль, інноваційний розвиток усе ще не є пріоритетом для більшості вітчизняних суб'єктів промислового виробництва і цьому є низка об'єктивних причин. Незважаючи на затвердження Президентом України інноваційної моделі стратегічного розвитку країни ще в 1999 році, дотепер не створено реальних економічних умов для матеріального стимулювання інноваційної активності підприємств, що й приводить до падіння інтересу до інноваційної діяльності.

Таблиця 1

Інноваційна діяльність у промисловості України

Показники | Значення по роках | 1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Питома вага промислових підприємств, що впроваджу-вали інновації, % | 22,9 | 13,5 | 14,8 | 14,3 | 14,6 | 11,5

Впроваджено нових техно-логічних процесів, од. | 2936 | 1203 | 1403 | 1421 | 1142 | 1482

Освоєно виробництво нових видів продукції, найменув. | 11472 | 12645 | 15323 | 19484 | 22847 | 7416

у т. ч. товарів народного споживання, % | 82,0 | 80,2 | 81,8 | 74,5 | 75,6

Питома вага відвантаженої інноваційної продукції, %–– | 9,4 | 6,8 | 7,0 | 5,6

Усього інноваційних витрат, млн. грн– | 1175,7 | 1760,1 | 1979,4 | 3017,2 | Частка інноваційно-спря-мованих інвестицій, %– | 17,8 | 18,3 | 14,5 | 19,9

Слід зазначити, що причини незадовільних темпів промислового зростання мають також і регіональні коріння. Так, в Одеській області на протязі останнього десятиліття спостерігається негативна динаміка майже всіх ключових показників науково-технологічної діяльності: в 11 разів скоротилася кількість розробок для створення нових видів техніки та технологій, майже втричі зменшилася чисельність працюючих у цій сфері, у 7 разів – кількість використаних винаходів, у 8 разів – кількість використаних раціоналізаторських пропозицій. Не краще виглядає ситуація з впровадженням інновацій. Так, у 1988 р. промисловими підприємствами регіону було впроваджено у виробництво 69 механізованих і автоматичних ліній, у 2001 р. – жодної, прогресивних технологічних процесів було впроваджено відповідно 430 і 17, в тому числі маловідходних, ресурсозберігаючих і безвідходних – 122 і 3. У 2002 р. в області було впроваджено у виробництво 294 найменування нових видів продукції. У 2003 р. обсяг інноваційної продукції склав 231,2 млн. грн. або 4,1% загального обсягу промислової продукції.

Причиною незадовільного стану в сфері інноваційного розвитку є фактична відсутність державної підтримки цього напрямку економічного розвитку, незважаючи на формальне визнання його пріоритетів з боку органів влади та вищого керівництва держави. Про це свідчать статистичні дані про розподіл обсягу фінансування інноваційної діяльності, наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості

(у фактичних цінах) |

2000 | 2001 | 2002 | 2003

Млн.

грн. | % до загаль-

ного обсягу | Млн.

грн. | % до

загаль-

ного обсягу | Млн.

грн. | % до

загаль-

ного обсягу | Млн.

грн. | % до

загаль-

ного обсягу

Всього | 1757,1 | 100,0 | 1971,4 | 100,0 | 3013,8 | 100,0 | 3059,8 | 100,0

У тому числі за рахунок

держбюд-жету | 7,7 | 0,4 | 55,8 | 3,8 | 45,5 | 1,5 | 93,0 | 3,0

Місцевих

бюджетів | 1,8 | 0,1 | 2,6 | 0,1 | 2,6 | 0,1 | 3,1 | 0,1

Власних

коштів | 1399,3 | 79,6 | 1654,0 | 83,9 | 2141,8 | 71,1 | 2148,4 | 70,2

Коштів інвесторів

вітчизняних | 49,4 | 2,8 | 34,9 | 1,8 | 58,7 | 1,9 | 112,0 | 3,7

Іноземних

держав | 133,1 | 7,6 | 58,6 | 3,0 | 264,1 | 8,8 | 130,0 | 4,3

Інших джерел | 165,8 | 9,5 | 165,5 | 8,4 | 501,1 | 16,6 | 573,3 | 18,7

Як бачимо, основну частку у фінансуванні інноваційної діяльності складають власні кошти підприємств – 70,2%. Зважаючи на те, що майже 50% промислових підприємств показали у статистичній звітності збитковість, зрозуміла досить мізерна величина загального обсягу фінансування інноваційної діяльності, що складає на всю промисловість України лише 3,06 млрд. грн. Друге місце, за обсягами фінансування інноваційної діяльності, обіймають кошти іноземних (4,3%) та вітчизняних (3,7%) інвесторів. Зрозуміло, що за обсягами, які складають 130,0 і 112,0 млн. грн., таке фінансування не може задовольнити потреби інноваційного зростання української промисловості. Ось чому вирішення проблеми залучення інвестицій у нашій країні є першочерговим.

Все це свідчить про те, що назріла негайна необхідність поновлення матеріально-технічної бази галузі і комплексу технологічних процесів, що може бути здійснено тільки шляхом використання нових технологій і впровадження науково-технічних новацій. Але процесу оновлення промислових технологій має передувати розробка відповідних методик і розрахунків, адекватної оцінки економічної ефективності, що можливо на основі дослідження та моделювання цього важливого інноваційного процесу.

У другому розділі “Методичні засади оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій з урахуванням вимог ринку” викладено дослідження економічної ефективності впровадження нових технологій і забезпечення на цій основі оптимального розвитку промислових підприємств.

Сутність авторського підходу до моделювання ефективності впровадження нових технологій у промисловості України полягає у тому, що:

– цей процес необхідно розглядати на макрорівні, з урахуванням існуючої державної політики інноваційного розвитку, що передбачає розробку моделі галузі як підсистеми економічної системи країни;

– зважаючи на неможливість виконання цього завдання в межах окремого дисертаційного дослідження, за допомогою розробленої моделі підвищення показника прибутку залежно від використання нових технологій проаналізовано загальні тенденції поведінки цього показника. Результати аналізу свідчать про відсутність кореляції між впровадженням інновацій на промислових підприємствах і величиною отриманого прибутку;

– запропоновано обирати нові технології для впровадження на промислових підприємствах шляхом побудови моделі економічної оцінки ефективності різних їх варіантів. Іншими словами, обирається для впровадження нова технологія, впровадження якої характеризується прогнозним мінімумом витрачених коштів і максимумом одержаного прибутку, тобто максимальною, розрахованою за моделлю, ефективністю.

Запропонована концепція обумовлює логіку та алгоритм дій, наведені на рис. 1., згідно яких побудовано даний розділ дисертаційного дослідження.

Вирішення проблеми об’єктивної економічної оцінки ефективності впровадження нових технологій ми тісно пов’язуємо з удосконаленням прогнозування розвитку виробництва, на якому впроваджуються нові технології. Причому, розв’язання останньої базується на ринковому підході до аналізу співвідношення “попит-пропозиція” на ринку відповідної продукції галузі або окремого підприємства. Обґрунтованість прогнозних моделей забезпечується: визначенням оптимальних варіантів приросту валової продукції за критерієм економічної ефективності, розрахунком періоду випередження прогнозу, оцінкою вірогідності прогнозів, оптимізацією прогнозних значень показників виробництва за критерієм найбільшого економічного ефекту при фіксованих витратах, або найменших витратах при фіксованому ефекті. В економічній постановці такої задачі одержала відображення проблема оцінки напрямів використання існуючої техніки. Сьогодні внаслідок зношення основних виробничих фондів складається ситуація, що потребує прийняття певного рішення: або зберегти існуючі фонди, що потягне за собою додаткові

витрати, пов’язані з їх відновленням та обслуговуванням, або замінити цей застарілий виробничий ресурс новим. Варіанти поповнення основних виробничих ресурсів за рахунок власних коштів у моделі підприємства подані як додаткові потреби і відображені у відповідних одиницях вимірювання. Поповнення ресурсів, що передбачається в постановці задачі, здійснюється у кожному плановому періоді, причому у другому і третьому роках поповнення цих ресурсів враховується за весь період, тобто за кожен рік у цілому. Для кожного року з перших трьох розраховується одержаний прибуток від різних варіантів виробництва продукції, який реалізується у відповідності до вимог ринку. В наступних періодах визначається у цілому розмір власних коштів, які плануються для реконструкції підприємства та впровадження нових технологій. Принципи побудови моделі розвитку підприємств пристосовані до опису адекватних інтегрованих процесів вертикального рівня.

Проведений аналіз результатів моделювання виявив, що залежність прибутку від використання нових технологій була незначною, тобто за останні роки ефективність використання нових технологій на промислових підприємствах зменшується. Можливо припустити, що цей парадоксальний висновок обґрунтовується, перш за все, відсутністю адекватної державної підтримки інноваційного розвитку промисловості.

Це й обумовило побудову економіко-математичної моделі (ЕММ) для визначення економічної ефективності нових технологій шляхом вибору з існуючих варіантів нових технологій такого, що забезпечить для конкретного підприємства промисловості максимальний ефект за прийнятим критерієм ефективності при виконанні існуючих обмежень фінансових, виробничих, матеріальних та інших ресурсів. У ході реалізації моделі пропонується вибір найефективнішого варіанта нової технології (НТ) з наявних, або, при відсутності переваг над базовим варіантом, - пошук інших, більш ефективних технологічних пропозицій. На цій підставі пропонується використання метода комплексної оцінки ефективності використання НТ за сукупністю визначених критеріїв, а саме: порівняльна ефективність; економічна ефективність; термін окупності; рентабельність продукції; рентабельність виробництва. У ході дослідження процесів впровадження НТ проаналізовано та проранжовано фактори, які впливають на ефективність цих процесів, і визначено 4 з них, що найбільш впливають на ефективність впровадження нових технологій у виробничі процеси на промислових підприємствах, а саме: конструкція: конструктивна уніфікація і стандартизація; матеріально-технічна база: склад устаткування і комплектність верстатного парку; технологія: досконалість і прогресивність технологічних процесів, механізація і автоматизація, стандартизація і уніфікація; організація виробництва: досконалість процесів управління.

Дослідження поведінки цих елементів дозволило формалізувати ЕММ оцінки економічної ефективності впровадження НТ наступним чином:

де З – витрати; е – індекс варіанту; r – кількість варіантів; х – сукупність змінних, що характеризують варіант; j – індекс продукції; аje – обсяг випуску j-ї продукції за е-м варіантом; k – індекс виду ресурсів; dje – ліміт використання k-го ресурсу при випуску j-го виду продукції за е-м варіантом використання нової технології; Aj – обмеження, що лімітує за k-м видом ресурсів, необхідних для випуску j-го виду готової продукції; m – кількість видів продукції; p – кількість видів ресурсів.

Залежність між альтернативними варіантами нових технологій формалізується таким чином:

Збалансованість пропускних можливостей суміжних технологічних ланок виробництва продукції з сировини, наприклад, задається у вигляді системи обмежень:

де r1?r3 – підваріанти використання нових технологій по послідовним технологічним ланкам; bj – обсяг, що задається до випуску.

Таким чином, у ході дослідження сформована система найважливіших елементів та факторів, що, з одного боку, мають найбільший вплив на ефективність виробничих процесів, а з іншого таку ж залежність від впровадження нових технологій. Враховуючи різноспрямованість векторів впливу факторів на ефективність виробництва, завдання обмеження негативного і підсилення позитивного їх впливу на виробничий процес при впровадженні нових технологій повинна виконувати система управління.

У третьому розділі “Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання нових технологій” запропоновано та обґрунтовано необхідність застосування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання НТ, напрямки реалізації якого повинні бути такі:

- застосування зваженої стратегії технічного переозброєння підприємств;

більш поширене застосування у виробничій діяльності прогнозування, особливо довгострокового, та підвищення обґрунтованості прогнозних моделей;

- забезпечення процесу оптимального розвитку підприємств на базі впровадження НТ;

- вдосконалення фінансового забезпечення процесів впровадження НТ.

Вихід нових наукомістких технологій виробництва на чільне місце серед головних факторів динамічного розвитку економіки обумовлює необхідність розробки і подальшого використання методичних інструментів дослідження характеру та темпів технологічного розвитку в контексті макроекономічних процесів. Саме на базі застосування процедури економічної оцінки технологій має формуватися нова політика економічного зростання, заснована, передусім, на інноваційному технологічному розвитку.

У всіх випадках, впровадження нових технологій неможливе без технічного переозброєння виробництва з залученням такого обладнання, що є матеріальним носієм нових технологічних процесів. Технічне переозброєння виробництва треба розуміти як систематичний, складний, розгалужений процес безупинного відновлення матеріальної бази промислових підприємств, з метою її потенційної відповідності технічним і технологічним вимогам, які диктуються законами ринку. Відновлене устаткування повинно забезпечити випуск продукції в необхідному обсязі, відповідного рівня якості та асортименту, дозволяти оперативно здійснювати перехід на випуск нової продукції, іншими словами, постійно забезпечувати готовність виробництва до ефективного досягнення кінцевого результату – отримання максимального прибутку виробника при задоволенні конкретного попиту споживачів.

Проведене дослідження дозволило визначити основні напрямки технічного переозброєння підприємств, а саме:

- оновлення основного і допоміжного устаткування шляхом введення машин, механізмів, приладів нового покоління з одночасним виводом з експлуатації не тільки фізично зношеного, але й морально застарілого устаткування;

- модернізація існуючих основних фондів - особливо актуальна в умовах дефіциту нової техніки, з яким підприємства постійно зіштовхуються в нинішній час. Вихід з ситуації, що склалася, бачиться в організації сучасних і якісних ремонтів устаткування. Ремонт, в обов’язковому порядку, має здійснюватися з одночасною модернізацією устаткування – доведенням його параметрів до рівня прогресивних зразків техніки.

В цілому визначені напрями забезпечують удосконалення матеріальної бази підприємства і дозволяють перейти до НТ.

Функцію обмеження негативного і підсилення позитивного впливу розглянутих факторів на виробничий процес при впровадженні НТ має виконувати система управління. Нами запропоновано вдосконалення системи управління використанням НТ на основі: прогнозування науково-технічного розвитку підприємства з урахуванням регіональних особливостей і розмірів ресурсів та розвитку даної галузі промисловості; регулювання науково-технічного розвитку конкретного виробництва; управління процесами використання нових технологій і впровадження науково-технічних новацій на підприємстві за раніше визначеними оптимальними варіантами; ресурсного забезпечення підприємства. Відомо, що позитивною властивістю будь-якої системи є таке управління, яке має зворотний зв’язок на базі інформаційного забезпечення. Тому, з метою підвищення ефективності управління процесом впровадження інновацій, досліджено інформаційне забезпечення системи управління як необхідної бази дійового її функціонування при надійному зворотному зв’язку. Це дозволило зробити такі висновки: потоки інформації в системі управління впровадженням нових технологій, як правило, є більш складними, ніж матеріальні потоки, які пов’язані з безпосереднім процесом виробництва продукції; жодна функція управління не може забезпечити підтримання заданих параметрів усієї системи без налагоджених прямого і зворотнього зв’язку потоків інформації; інформаційна система являє собою невід’ємну органічну частку всієї системи управління, яка забезпечує комплектність, ефективну взаємодію і взаємозв’язок усіх ланок виробництва.

Забезпечення оптимального розвитку підприємств пропонується реалізувати з використанням запропонованих моделей оптимізації з оцінкою оптимальності самих моделей по співвідношенню складових результуючої похибки та використанням динамічного підходу з урахуванням фактору часу в умовах ринку.

Однією з болючих проблем впровадження НТ є нестача фінансових ресурсів у підприємств на інноваційний розвиток. У роботі розглядаються механізми їх залучення. При цьому маються на увазі як джерела накопичення власних фінансових ресурсів (прискорена амортизація, прибуток тощо), так і залучення запозичених ресурсів (вдосконалення кредитної стратегії та політики). Особлива увага приділена останньому напрямку, з метою підсилення якого пропонуються заходи щодо вдосконалення процедури виділення НБУ комерційним банкам цільових ресурсів на пільгових умовах. Тому що фінансову підтримку процесу впровадження і використання нових технологій в сучасних умовах реальніше всього здійснювати шляхом взаємокорисного спілкування підприємств з комерційними банками та пільгового кредитування підприємств, які активно впроваджують нові технології. Проведені дослідження дозволили зробити висновки, що не тільки банк має зробити оцінку кредитоспроможності клієнтів, але й підприємства при виборі банка-кредитора мають заздалегідь переконатися в його надійності і платоспроможності. З метою запобігання загострення ситуації (прикладом чого слугують КБ “Україна”, “Слов’янський”) і зниження ризиків, вперше запропоновано розрахунки оцінки платоспроможності саме обох суб’єктів кредитної угоди (підприємства-клієнта та банка-кредитора).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в створенні передумов для активізації використання нових технологій з метою підвищення їх ефективності. Основні наукові і прикладні результати, рекомендації з наукового і практичного їх використання полягають у такому:

1. В дисертації доведено, що економічне зростання вітчизняної економіки можливо тільки на базі втілення науково обґрунтованої промислової політики, складовими якої мають бути: формування новітніх технологічних укладів, глибинні інституційні перетворення, реалістичні сценарії прогнозування, тощо.

2. Проведений автором аналіз стану впровадження нових технологій в промисловості України показує його недосконалість в той час, як нові технології є могутнім засобом підвищення економічного потенціалу країни.

3. Автором встановлено, що однією з причин недостатнього впровадження нових технологій у промисловість в Україні є відсутність достатньо повних економічних досліджень процесів їх впровадження в практику.

4. Холодильна промисловість, на базі якої проводилося дослідження, сьогодні гостро потребує використання нових технологій для подальшого вдосконалення та розширення номенклатури виробництва холодильної техніки, яка застосовується для зберігання харчових продуктів, що містять нестійкі компоненти, що не витримують тривалого зберігання. Інтенсифікація різноманітних технологічних процесів із застосуванням штучного холоду також необхідна й в інших галузях економіки: на підприємствах торгівлі і громадського харчування, в металургійній, гірничодобувній, машинобудівній, хімічній, нафтогазовій промисловості, сільському господарстві, авіації, атомній енергетиці, у дослідженнях космосу й інших галузях промисловості, науки та техніки.

5. Розвиток економіки в період її трансформації потребує розробки методичного забезпечення впровадження нових технологій, зокрема в холодильній промисловості, для чого у першу чергу потрібна розробка досконалої методики оцінки економічної ефективності, що можливо на основі дослідження та моделювання цього важливого інноваційного процесу.

6. У ході дослідження доведено, що запропонований підхід до побудови економіко-математичної моделі на основі порівняльного аналізу результатів розрахунків різних варіантів (існуючого варіанта, нового будівництва, технічного переозброєння, тощо) дозволив адекватно відображати процеси оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій у промислове виробництво.

7. У ході дослідження обґрунтовано вибір системи факторів і елементів виробництва та шляхом їх ранжування встановлено ступінь впливу їх розвитку на споживчу вартість продукції, що виробляється. Таким чином визначено, що найбільш важливими факторами виробництва є: конструктивна уніфікація і стандартизація, досконалість технологічних процесів, склад і досконалість устаткування та верстатного парку тощо.

8. Дослідження інформаційного забезпечення системи управління впровадженням нових технологій дозволило зробити висновок, що надійний зворотній зв’язок дає гарантію своєчасного коригування відхилень від запланованого ходу процесу впровадження та функціонування нових технологій, що, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності впровадження нових технологій.

9. На базі запропонованої математичної моделі визначення економічної ефективності впровадження і використання нових технологій та проведених розрахунків обґрунтовано концептуальні положення технічної політики розвитку промислових підприємств, що базуються на технічному переозброєнні підприємств за принципом: новим технологіям – нове устаткування, новому устаткуванню – нові технології.

10. Основними напрямками технічного переозброєння слід вважати: оновлення (заміна) технологічного парку; вдосконалення існуючого устаткування, системи організації управління виробництвом; введення нового устаткування (повна заміна); виведення із експлуатації застарілого устаткування; своєчасний ремонт, модернізація устаткування; організаційні інновації, комп’ютеризація управління; автоматизацію виробничих процесів. Реалізація заходів за визначеними напрямами у сукупності має забезпечити досягнення виробником високого прибутку за необхідних обмежень (екологічних, соціальних тощо). Ці вимоги необхідно враховувати як обов’язкові при проектуванні нових технологій у сучасних умовах.

11. Для запобігання розрахунків за неточними ізольованими моделями, автором запропонована система взаємопов’язаних моделей щодо розвитку окремого підприємства з урахуванням суспільно-господарських аспектів. Аналіз динаміки показника прибутку довів, що однією з причин повільного впровадження нових технологій є те, що їх впровадження не впливає позитивно на прибуток. Причиною цього негативного явища, в свою чергу, є недостатній розвиток ринкових механізмів регулювання при відсутності державної підтримки цих процесів.

12. Наведений аналіз також дозволив визначити найбільш ефективний напрямок технічного переозброєння промислових підприємств, а саме: оновлення та модернізація устаткування на базі впровадження нових технологій.

13. Як важливий напрям стимулювання впровадження і використання нових технологій, пропонується механізм підсилення їх фінансової підтримки. Запропонована модель розрахунку економічного ефекту впровадження нових технологій за рахунок кредитів комерційних банків дозволяє їм контролювати процес впровадження та реалізації економічного ефекту на підприємстві на протязі всіх ланок ланцюга “продукція – виробник – споживач”. Це дає можливість значно зменшити фінансовий ризик банків та заохочує їх до кредитування процесів впровадження нових технологій.

14. Для поліпшення ситуації щодо кредитування процесів впровадження нових технологій розроблено схему фінансової політики НБУ, яка полягає у тому, щоб надавати цільові пільгові кредити комерційним банкам у разі виконання ними таких вимог: надавати пільгові кредити лише тим підприємствам, які активно впроваджують та використовують нові технології. При цьому слід дозволяти застосовувати такі заходи, як збільшення розміру кредитів, зменшення розміру відсотків за кредити, продовження терміну повернення кредитів, надання гарантії постачальникам нової техніки та ноу-хау щодо платоспроможності їх споживачів; застосувати практику надання послуг перспективним клієнтам, висуваючи, коли це потрібно, вимоги врахування не тільки наявності коштів на рахунках, а й усієї нерухомої власності підприємств - позичальників як гарантію повернення кредитів та сплати відсотків по ним тощо.

15. У ході дослідження доведено, що запропоновані моделі доцільно використовувати для визначення найбільш ефективних заходів щодо впровадження і використання нових технологій на конкретних підприємствах, а також використовувати в учбовому процесі вищих учбових закладів відповідного профілю.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Белаковский Л.М. Роль банков в привлечении иностранных инвестиций в Украину // Вестник Тернопольской академии народного хозяйства, спец. вып. №1. Тернопіль: СМП „Астон”, 1997. С. 149 – 151.

2. Белаковский М.Я., Белаковский Л.М., Зайцева В.В. Экономические аспекты использования новых технологий в региональном промышленном производстве // Вестник Тернопольской академии народного хозяйства, специальный выпуск №6. Тернопіль: СМП „Астон”, 1998. С.97-98. Особистий внесок здобувача: Досліджено економічні аспекти впровадження нових технологій у регіональному промисловому виробництві.

3. Белаковський Л.М. Впровадження нових технологій як шлях відродження регіонального промислового комплексу // Экономические инновации. Вып. 13 “Экономические трансформации: проблемы и современные тенденции регионального развития”. Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2002. С.277-283.

4. Белаковский Л.М. Роль банков в развитии регионального промышленного производства // Збірник наук. праць “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: регіональні та соціально-економічні аспекти”. Тернопіль: СМП „Астон”, 1998. С.278-279.

5. Буркинский Б.В., Лысюк В.М., Пивоварчук И.Д., Гурченков А.П., Белаковский Л.М., Гриневецкий С.Р. Потенциал регионального производственного комплекса // Политика мобилизации интегрального ресурса региона / Под рук. чл.-кор. НАН Украины Б.В.Буркинского, д.э.н., проф. С.К.Харичкова. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. Кн.1. С. 197-236. Особистий внесок здобувача: Проаналізовано стан впровадження нових технологій у регіональному виробничому комплексі; виявлено вплив використання нових технологій на ефективність процесів мобілізації виробничого ресурсу регіону.

6. Белаковський Л.М. До проблеми економіко-математичного моделювання оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій // Экономические инновации. Вып.15: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции. Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. С. 305-312.

Матеріали і тези конференцій

7. Лысюк В.М., Варава Ю.В., Белаковский Л.М. Роль новых интегрированных структур в трансформации экономики Украины // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми”. Одеса: Астропрінт, 2003. С.186-189. Особистий внесок здобувача: Проаналізовано вплив використання нових технологій на ефективність створення нових інтегрованих структур.

Белаковський Л.М. Підвищення економічної ефективності використання нових технологій у промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним прогресом. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена питанням розробки наукових і методичних рекомендацій, що створять передумови для активізації використання нових технологій з метою підвищення їх ефективності.

Об’єктом дослідження є процеси використання нових технологій на підприємствах промисловості України.

Предметом дослідження є методи та засоби підвищення економічної ефективності використання нових технологій.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що, на засадах удосконалення економічної оцінки ефективності впровадження нових технологій, розроблено та обґрунтовано організаційно-економічний механізм стимулювання процесів впровадження нових технологій та підвищення ефективності їх використання в галузях вітчизняної економіки, в тому числі в промисловості.

Ключові слова: нові технології, промислове виробництво, інвестиції, ринок, підвищення ефективності.

Белаковский Л.М. Повышение экономической эффективности использования новых технологий в промышленности. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02 – Экономика и управление научно-техническим прогрессом. Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена вопросам разработки научных и методических рекомендаций, создающих предпосылки для активизации использования новых технологий с целью повышения их эффективности.

Объектом исследования являются процессы использования новых технологий на предприятиях промышленности Украины. Предметом исследования являются методы и способы повышения экономической эффективности использования новых технологий.

В диссертационной работе автором:

- на основе анализа и систематизации существующих теорий экономического роста определено влияние новых технологий, как объективного, долговременно действующего фактора, на экономическое развитие в переходных условиях;

- получила дальнейшее развитие концепция оценки экономической эффективности внедрения новых технологий на основе экономико-математического моделирования;

- получили дальнейшее развитие методические подходы к совершенствованию информационного обеспечения системы управления использованием новых технологий;

- предложен организационно-экономический механизм повышения эффективности использования новых технологий, базирующийся на экономической стратегии технического перевооружения промышленных предприятий и предусматривающий обеспечение процесса их оптимального развития;

- получили дальнейшее развитие механизмы финансовой поддержки повышения эффективности использования новых технологий на промышленных производствах.

Проведенное исследование показало, что техническому перевооружению промышленных предприятий в регионе препятствуют: отсутствие соответствующего современного оборудования, электронных комплектующих и т.п. Эффективность использования новой техники в процессе технического перевооружения предприятий ограничивается практическим отсутствием налаженного и непрерывного послепродажного обслуживания техники со стороны производителей на предприятиях, ее эксплуатирующих.

Больше того, даже при приобретении заводом или фабрикой импортного оборудования сервис со стороны иностранных фирм, где он находится на высоком уровне, осложнен затяжными сроками ввода новой техники в эксплуатацию. Здесь сказывается и отсутствие нужных средств, и невозможность получения кредитов, и низкая производственная дисциплина. Что касается оборудования, которое поставляется отечественными предприятиями, то здесь обычным является некомплектность поставок (вследствие недобросовестной работы производителей, неоправданных потерь при транспортировании и хранении, отсутствия запасных частей и др.).

Основными направлениями технического перевооружения следует считать:

– обновление производственного парка;

– совершенствование существующего оборудования, системы организации управления производством;

– своевременный ремонт, модернизация оборудования;

– организационные инновации, компьютеризация управления;

– автоматизация производственных процессов.

Реализация мероприятий по определенным направлениям в совокупности должна обеспечить достижение производителем высокой прибыли при необходимых ограничениях (экологических, социальных и т.п.). Эти требования необходимо обязательно учитывать при проектировании новых технологий в современных условиях.

Основные выводы и рекомендации, изложенные в диссертации, позволяют определить пути активизации использования новых технологий и обеспечить их конкретное влияние на эффективность производственной деятельности промышленного предприятия. Они позволяют также определить приоритетные направления реализации экономического эффекта от использования новых технологий на перспективу с позиций необходимости интеграции Украины в Европейский Союз.

Разработанные автором модели, результаты расчетов по ним, а также практические рекомендации были использованы на: ОАО „Микрон”, а также в “Сити-банке”. Во всех случаях достигнуты положительные результаты.

Ключевые слова: новые технологии, промышленное производство, инвестиции, рынок, повышение эффективности.

Belakovskiy L.M. Increase of an economic efficiency of use of new technologies in an industry. - The manuscript.

Thesis for a scientific degree of the candidate of economical sciences by speciality 08.02.02. – Economy and management of scientific and technical progress. - Institute of market problems and economical-ecological investigations of Ukrainian National Academy of sciences, 2005.

The thesis is devoted to questions of development of scientific and methodical recommendations, preconditions for activization of use of new technologies with the purpose of increase of their efficiency.

Theoretical value of results research is, that, on the basis of improvement of an economic estimation of efficiency introduction of the new technologies, the developed and proved organizational - economic mechanism of stimulation of processes introduction of new technologies and increase of efficiency their use in the field of domestic economy, including in the industry.

Key words: new technologies, industrial manufacture, investments, market, increase of efficiency.