НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Бачинська Наталія Василівна

УДК. 796.47-055.2

ПЛАНУВАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ В ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ МЕЗОЦИКЛІ ДЛЯ АКРОБАТИЧНИХ ПАР З УРАХУВАННЯМ БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЖІНОЧОГО ОРГАНІЗМУ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата наук по фізичному вихованню і спорту

Дніпропетровськ -2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Науковий керівник —

кандидат педагогічних наук, доцент

Шамардіна Галина Миколаївна,

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, завідувач кафедри олімпійського і професійного спорту та теорії фізичного виховання.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шахліна Лариса Генріхівна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивної медицини;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Містулова Тетяна Євгенівна,

Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, вчений секретар.

Провідна установа:

Харківська державна академія фізичної культури, кафедра біологічних основ фізичного виховання і спорту, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, м. Харків.

Захист відбудеться 27 2006 р. о 14 год 30 хв на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.856.01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 25 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Коробейніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження ряду авторів показали, що в даний час досягнення багатьох спортивних результатів неможливе без добре продуманого плану учбово-тренувального процесу, важливою частиною якого є планування і оптимальний розподіл тренувальних навантажень в мікроциклах підготовки, як окремих складових його одиницях.

Українська школа акробатики довгі роки продовжує залишатися однією з ведучих разом з акробатичними школами Росії, Білорусії, Польщі і Китаю. Проте наголошується тісне суперництво з боку представників таких країн, як Німеччина, Великобританія, США, Франція, Канада.

Для утримання передових позицій, досягнутих українськими спортсменами, необхідно звернути увагу на систему підготовки резервів збірних команд, зокрема, підвищенню ефективності тренувального процесу акробатів.

Для ефективного управління тренувальним процесом тренеру необхідно мати надійні дані, що характеризують з одного боку, рівень функціональних можливостей спортсмена, з іншою - показники тренувальних навантажень. Виконувана спортсменом тренувальна робота відрізняється високою специфічністю всіх її сторін. У зв'язку з цим, визначення її кількісної міри і тренувального навантаження значно відрізняється в різних видах спорту [Платонов В.П., 1984, 1986, 1988, 1997; Чебураєв В.С., Аркаєв Л.Я., 1997; Смолевський В.М., Гавердовський Ю.К., 1999 та ін.].

Проблеми планування навантажень і їх вплив на організм спортсменів привертали пильну увагу різних фахівців [Матвєєв Л.П., 1999; Зімкин Н.В., 1969; Годік М.А., 1980; Платонов В.Н., 1984, 1986, 1988, 1995; Славік Н.І., 1989,1998; Савчин С., 2000; Неробєєва О.В., 1988 та ін.].

Аналіз науково-методичної літератури дає підставу стверджувати, що раціональне планування тренувальних навантажень має актуальне значення для вдосконалення системи підготовки спортсменів. У ряді робіт по спортивній гімнастиці, чоловічій і жіночій парній акробатиці, розкриті основні принципи планування тренувального процесу.

Як затверджує ряд авторів, раціональне планування тренувальних навантажень з урахуванням специфічних особливостей організму спортсменок має актуальне значення для вдосконалення системи підготовки. Циклічність процесів, що протікають в організмі жінок, відповідає фазам біологічного ритму, робить вплив на працездатність і прояв рухових якостей спортсменок.

Вивчення робіт з питань планування тренувального процесу в акробатиці свідчить про те, що тренувальні навантаження в жіночій акробатиці плануються без урахування особливостей менструального циклу спортсменок.

Відомо, що у спортсменок сложнокоординаційних видів спорту спостерігається значно більша кількість випадків порушення менструального циклу в порівнянні із спортсменками інших спеціалізацій. Тому ми вважаємо, що розробка і впровадження спеціальної програми підготовки жіночих акробатичних пар до змагань на підставі обліку МЦ нижніх партнерок і відсутністю менструальної функції верхніх, необхідно для попередження порушень специфічного біологічного циклу спортсменок, а також для поліпшення результатів змагань.

Об'єкт дослідження

Структура тренувальних навантажень з урахуванням оваріально-менструального циклу спортсменок високої кваліфікації в парній акробатиці.

Предмет дослідження

Співвідношення тренувальних навантажень і стан функціональних систем організму верхніх, а також нижніх акробаток, в динаміці менструального циклу в період безпосередньої підготовки до змагань.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

· вперше науково обгрунтована і упроваджена система оптимального розподілу тренувальних навантажень для спортсменок жіночих пар, що відрізняється обліком їх амплуа і ОМЦ нижніх партнерок, яка експериментально доводить, що організація тренувального процесу по запропонованій методиці дозволяє більш виразно поліпшити функціональні показники організму спортсменок, показники ОФП і СФП, а також результати змаганнь;

· доповнені і уточнені дані про величину і інтенсивність навантажень в тренувальних заняттях, мікроциклах і передзмагальному мезоциклі для жіночих акробатичних пар;

· підтверджені дані про те, що планування тренувального процесу на етапі безпосередньої підготовки до змагань з урахуванням величини і інтенсивності навантажень, функціонального стану спортсменок сприяє зростанню спортивних досягнень. Також підтверджені дані про вплив сприятливих і несприятливих фаз біологічного циклу на працездатність спортсменок.

Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що з урахуванням оптимального співвідношення об'єму і інтенсивності тренувальних навантажень, динаміки функціонального стану спортсменок, амплуа партнерок і фаз ОМЦ нижніх акробаток, розроблена і упроваджена методика тренувань, сприяюча більш вираженому зростанню рівня фізичної і технічної підготовленості спортсменок в порівнянні з загальноприйнятою системою підготовки до змагань.

Результати дослідження можуть бути використані тренерами в учбово-тренувальному процесі при підготовці спортсменок, що займаються парною акробатикою.

Мета роботи

Розробити і експериментально обгрунтувати систему оптимального розподілу тренувальних навантажень в передзмагальному мезоциклі з урахуванням специфічних біологічних особливостей жіночого організму і амплуа партнерок в парній акробатиці.

Завдання дослідження

1.

2.

3.

4.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, згідно з планом науково-дослідницької роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2000-2005 рр., по темі “Оптимізація учбово-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації”, номер державної реєстрації 0101U001889. Роль автора полягає в розробці і експериментальному обгрунтуванні методики раціонального планування тренувальних навантажень для жіночих акробатичних пар високої кваліфікації, з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

Особистий внесок претендента полягає в розробці проблеми; організації і проведенні дослідження; розробці, експериментальній перевірці і впровадженні авторської методики; аналізі і узагальненні отриманих в роботі результатів; оформленні дисертації.

У роботах, виконаних в співавторстві, дисертанту належать результати експериментальних досліджень, а також організація досліджень процесу підготовки жіночих пар високої кваліфікації Дніпропетровської області до основних змагань по розробленим автором програмам.

Апробація результатів дисертації

Результати проведених досліджень знайшли віддзеркалення в наукових доповідях, викладених на II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і аспірантів фізкультурних закладів “Фізична культура, спорт і здоров'я” (м. Харків, 1999 р.), VI міжнародної наукової конференції “Молода спортивна наука України” (м. Львів, 2002 р.), IV міжнародної наукової конференції “Фізична культура, спорт і здоров'я” (м. Харків, 2002 р.), наукової конференції “Молода наука Придніпров'я” (м. Дніпропетровськ, 2003, 2005 рр.).

Публікації

За наслідками дисертаційних досліджень опубліковано 7 наукових робіт, з них 5 - в спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України; 5 робіт виконано самостійно.

Структура і об'єм дисертації

Дисертація складається з введення, п'яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку літератури, додатку. Робота викладена на 218 сторінках, містить 35 таблиць, ілюстрована 6 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 271 літературне джерело, зокрема – 25 робіт зарубіжних авторів.

Методи дослідження

1. Аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, документальних матеріалів.

2. Педагогічні спостереження за тренувальною і змагальною діяльністю жіночих акробатичних пар, хронометраж занять.

3. Методи соціологічних досліджень.

4. Педагогічне тестування (тестування фізичних здібностей, статичної сили і м'язової координації, вестибулярної функції).

5. Педагогічний експеримент.

6. Медико-біологічні методи (метод функціональних проб).

7. Методи математичної статистики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У введенні розкривається актуальність теми, визначається об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження, характеризується наукова новизна, практичне значення дослідження, особистий внесок претендента, указується область апробації і впровадження в практику результатів дослідження.

У першому розділі “Проблеми і перспективи сучасної підготовки спортсменок в різних видах спорту” проводиться аналіз анатомо-фізіологічних особливостей жіночого організму, статевого дозрівання спортсменок, спеціальної науково-методичної літератури, що розкриває особливості підготовки спортсменок в різних видах спорту, розглядаються анатомо-фізіологічна характеристика спортивної діяльності в акробатиці, основні показники навантаження в спортивній гімнастиці і акробатиці.

Аналіз літературних джерел дає підставу стверджувати, що сучасний рівень спортивної майстерності жінок-спортсменок вимагає пошуку більш довершених шляхів для підвищення ефективності тренувального процесу. В даний час найважливішого значення набуває оптимізація структури і змісту тренування з урахуванням адаптаційних можливостей жіночого організму.

У ряді робіт по таких суміжних видах спорту, як спортивна і художня гімнастика, синхронне плавання, розкриті основні принципи планування тренувальних навантажень в період безпосередньої підготовки до змагань з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму. Проте в жіночих акробатичних парах тренувальний процес проводиться без урахування специфічного біологічного циклу спортсменок, що підтверджується відсутністю досліджень даної проблеми в акробатиці.

У другому розділі “Методи і організація досліджень” дається опис методів дослідження, розкривається організація дослідження.

Дослідження проводилися впродовж 1999-2004 рр.

I етап (1999-2000 рр.) - аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, вивчення планованих і фактично виконуваних тренувальних навантажень за показниками об'єму і інтенсивності в передзмагальному мезоциклі.

II етап (2000-2001 рр.) - вивчення особливостей ОМЦ нижніх партнерок методом анкетного опиту, вимірювання базальної температури і маси тіла, аналіз анкетного опиту верхніх партнерок для визначення особливостей становлення у спортсменок статевого дозрівання, а також тренерів, для аналізу їх уявлень про норми навантаження на етапі безпосередньої підготовки до змагань. Проведення тестування рівня загальної і спеціальної фізичної підготовленості акробаток, функціональних показників організму.

III етап (2001-2002 рр.) - дослідження впливу тренувальних навантажень на функціональні показники організму акробаток. Розроблена і упроваджена методика оптимального розподілу навантажень з урахуванням фізіологічних особливостей жіночого організму.

IV етап (2003-2004 рр.) – проведення основного педагогічного експерименту, впродовж якого визначалася ефективність експериментальної методики, математична обробка одержаних експериментальних даних.

У третьому розділі “Особливості планування тренувальних навантажень в акробатиці. Попередні результати дослідження” приведений аналіз результатів анкетування верхніх і нижніх партнерок, а також тренерів.

У анкетному опиті брали участь 22 жіночих акробатичних пари різної спортивної кваліфікації, що представляють Дніпропетровську, Донецьку, Одеську, Вінницьку, Київську області.

З метою вивчення особливостей протікання ОМЦ у нижніх партнерок був проведений анкетний опит по Н.В. Свечникової. На підставі аналізу даних проведеного опиту спортсменок розглянуті особливості становлення і протікання менструальної функції у спортсменок, представлена суб'єктивна оцінка акробатками свого функціонального стану в передменструальну і менструальну фази циклу.

Аналіз представлених даних анкетного опиту дозволяє зробити висновок про те, що всі опитані нижні партнерки почали займатися спортом до настання першої менструації. Вік менархе у спортсменок коливається від 13 до 16 років.

Тривалість ОМЦ у акробаток, що представляють Дніпропетровську область, в межах фізіологічної норми – від 26 до 30 днів. Тривалість менструації складає близько 5 днів. Аналіз даних про психоемоційний стан спортсменок перед і під час менструації показав, що суб'єктивно дівчата відзначають збільшення дратівливості і стомлюваності. Без обмеження навантажень в несприятливі фази менструального циклу тренуються більшість акробаток.

Мал.1. Показники ознак затримки статевого розвитку верхніх акробаток (n=22)

Анкета для верхніх акробаток була складена з ряду питань, що дозволяють встановити особливості становлення у спортсменок статевого дозрівання (мал.1).

Результати анкетного опиту верхніх партнерок дозволяють укласти, що у них виявлені ознаки затримки статевого розвитку за показниками відсутності менархе (першої менструації), а також відсутності або слабкого розвитку вторинних статевих ознак.

Результати анкетування серед 20 ведучих тренерів України свідчать про те, що при виборі параметрів обліку і контролю навантажень використовуються конкретні показники, які легко реалізувати в практичній роботі. У дужках приведений відсоток тренерів, що враховують ці дані: час тренування (90 %), кількість виконуваних елементів і композицій (100 %), кількість повторень (55 %), паузи відпочинку між підходами (35 %).

Облік “внутрішнього” навантаження, пов'язаний з реєстрацією реакції організму на тяжкість вправ або тренувальних занять, тренери, в основному, не використовують на практиці. Лише 5 % тренерів епізодично використовують вимірювання ЧСС.

Вираженість стомлення (точніше – наявність ознак перевтоми) на практиці більшість тренерів визначають на основі зовнішніх ознак (40 %) і суб'єктивних відчуттів спортсменок (55 %).

Результати показали, що тренувальні навантаження постійно реєструють тільки 15 % тренерів. У окремих мікроциклах облік навантажень веде 30 % опитаних тренерів, а в окремих тренувальних заняттях такий облік ведуть 50 % тренерів.

Виявлено, що при плануванні тренувальних навантажень тільки 15 % тренерів епізодично враховують особливості ОМЦ спортсменок і знижують навантаження.

В результаті одержаних даних вимірювання базальної температури і маси тіла нижніх партнерок можна укласти, що двофазна базальна температура указує на нормальний менструальний цикл з чергуванням фолікулярної і прогестероновых фаз ОМЦ. У спортсменок, що беруть участь в нашому експерименті, можна констатувати факт специфічного біологічного циклу без порушень. Показники маси тіла нижніх акробаток свідчать про закономірну зміну ваги в допустимих межах в перебігу ОМЦ.

Проведені дослідження об'ємів роботи жіночих акробатичних пар високої кваліфікації дозволяють стверджувати, що фактична реалізація запланованих об'ємів роботи жіночих пар високої кваліфікації вельми хаотична. Наприклад, в 1-му тижневому мікроциклі, різниця між планованим і фактично виконуваним об'ємом навантаження складає 227,39 елементів, у 2-му МКЦ – 138,91 елементів, у 3-му – 226,6, а в 4-му МКЦ – 96 елементів.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що на практиці, в період безпосередньої підготовки до змагань, тренерами не ведеться облік і контроль виконаних тренувальних навантажень. Тренувальний процес спортсменок проводиться без урахування специфічного біологічного циклу.

Розділ четвертий “Система розподілу тренувальних навантажень в передзмагальному мезоциклі для спортсменок жіночих пар з урахуванням МЦ. Експериментальна перевірка впровадження програми підготовки в тренувальний процес” присвячений опису авторської методики, а також представлені порівняльні дані проведених досліджень до і після проведення експерименту.

Основою розробленої нами методики є диференціація тренувальних навантажень з урахуванням амплуа партнерок і ОМЦ нижніх акробаток.

У кожному ОМЦ жінки вписуються тижневі МКЦ: у 28-денному їх чотири. Побудова тренувального процесу по тижневих мікроциклах, згідно менструального циклу, необхідна для забезпечення правильного чергування навантаження і відпочинку. Дії основних навантажень на організм спортсменки доводяться при цьому на сприятливішу фазу ОМЦ, що, у свою чергу, сприяє раціональному використанню внутрішніх можливостей спортсменки для досягнення оптимального ефекту в перенесенні навантажень і забезпечує необхідну відповідність між процесами стомлення і відновлення.

Структура побудови тижневих мікроциклів наступна: перші 7 днів, починаючи з 1-го дня менструації –втягуючий мікроцикл, який складається з двох фаз. Відновна – з 1-го дня і до закінчення менструації, тобто фаза пониженої адаптації, що починається після закінчення менструації. Даний мікроцикл характеризувався невисоким сумарним навантаженням (у першій його фазі) і був направлений на підведення організму спортсменки до напруженої тренувальної роботи. Ми рекомендували проводити заняття, направлені на вдосконалення техніки, застосовувати вправи з переважним навантаженням на м'язи верхніх кінцівок. У другій фазі мікроциклу використовувалися вправи, направлені на підвищення швидкісних можливостей, навантаження збільшилися як за об'ємом, так і по інтенсивності.

Для 28-денних МЦ, другий мікроцикл комбінований – двофазний. Його тривалість – 7 днів (з 8-го по 14-й день). Перша фаза триває 4 дні. Це так звана зона підвищеної адаптації, вирішується до 12-го дня застосування великих і граничних навантажень. Друга фаза для 28-денного МЦ починається з 12-го дня і закінчується на 14-й день. В цей час можлива овуляція. Враховуючи, що в цій фазі всі показники тренування погіршуються, а великі тренувальні навантаження спортсменка переносить важко, ми планували зниження навантажень до малих і середніх при виконанні невеликого сумарного об'єму. Спеціально були визначені інтервали відпочинку (ЧСС в діапазоні 90-108 уд/хв) і тренування розглядалося як відновне.

Третій тижневий мікроцикл, для 28-ми денних ОМЦ, комбінований, такий, що складається з двох фаз. Перша фаза мікроциклу співпадає з овуляцією (15-16-й день), в другій фазі – фазі сверхвосстановления (17-21-й день ОМЦ), використовувалися ударні навантаження.

Четвертий тижневий мікроцикл, для 28-денного менструального циклу останній. Він теж двофазний: 22-26-й дні відповідають зоні суперадаптації, а 27-й і 28-й – зоні адаптації, що знижується (передменструальні дні).

Модель тренувального процесу верхніх партнерок у передзмагальному мезоциклі залишалася постійною і не змінювалася, крім роботи у парах і роботи по композиціях, тобто парна і композиційна роботи жіночої пари планувалася в залежності від фаз ОМЦ нижніх партнерок.

В результаті експериментальної перевірки ефективності запропонованої системи підготовки до змагань, ми одержали наступні 6 груп даних. Це показники об'єму і інтенсивності навантажень в передзмагальному мезоциклі; показники ОФП і СФП спортсменок; статичної сили і м'язової координації; показники вестибулярної функції; функціональні показники організму спортсменок; результати змагань.

В ході перетворюючого експерименту проведена робота по інтенсифікації тренувальних навантажень. Скоротився час основної частини заняття з 111,90±37,3 до 102,17±15,49 хвилин. Зменшилася кількість індивідуальних елементів у верхніх партнерок - з 42,7±4,2 до 36,20±3,36 елементів, у нижніх – з 41,6±4,9 до 30,38±1,84 елементів. Зросли показники у вправах на акробатичній доріжці: у верхніх партнерок – з 13,3±1,4 до 49,31± 7,07 елементів, у нижніх – з 11,7±0,3 до 41,16±11,66. У вправах на батуті – у верхніх акробаток з 14,7±2,0 до 22,42±11,43 елементів, у нижніх – з 11,9±1,2 до 18,40±13,29 елементів.

Кількість підходів скоротилася: у верхньої партнерки – з 59,7±6,4 до 36,1±4,6, у нижньої акробатки – з 58,7±6,3 до 31,5±2,6.

Інтенсивність тренувального заняття по експериментальній методиці вища, ніж по загальноприйнятій. Збільшення інтенсивності тренування пояснюється зменшенням загального часу заняття, а також зменшенням кількості підходів з одночасним збільшенням кількості вправ на батуті і на акробатичній доріжці.

Виходячи з середньостатистичних даних і розкиду показників, нами визначені межі величини навантаження передзмагального мезоциклу.

Для пари в цілому, по елементах: великі навантаження – 200-245 елементів і вище; середні навантаження – 160-190 елементів; малі навантаження – 90-100 елементів і нижче.

По композиціях: великі навантаження – 5 композицій і вище; середні – 3-4; малі – 3 і нижче.

По інтенсивності: великі – 0,34 эл/хв; середні – 0,26-0,34; малі – 0,26 і нижче.

Результати проведених досліджень дозволяють зробити висновок, що тренувальні заняття по експериментальній методиці виявилися ефективнішими, ніж по загальноприйнятій.

Динаміка загальної і спеціальної фізичної підготовленості акробаток аналізувалася по 8 показникам. Оцінка швидкісно-силових можливостей визначалася спеціальними тестами: лазання по канату (3м) без допомоги ніг (с); біг 20 м з високого старту; п'ять згинань і розгинань рук із стійці на голові (с); присідання на одній нозі за 10 с; стрибок в довжину з місця (см).

Для оцінки спеціальної силової витривалості при роботі в динамічному режимі (максимальна кількість разів) використовувалися тести: підняття прямих ніг до торкання перекладини над головою на гімнастичній стінці; згинання і розгинання рук в упорі лежачи. Гнучкість спортсменок оцінювалася за якістю (у балах) виконання утримання ноги убік.

В результаті проведення експерименту у верхніх партнерок експериментальної групи достовірно зросли показники практично у всіх тестах загальної і спеціальної фізичної підготовленості: підняття ніг на гімнастичній стінці до торкання перекладини над головою (р?0,05); лазання по канату з максимальною швидкістю, 3 м (р?0,001); п'ять згинань і розгинань рук із стійці на голові, с (р?0,001); біг 20 м (р?0,05); утримання ноги убік (р?0,1); згинання і розгинання рук в упорі лежачи (р?0,05;0,01); присідання на одній нозі за 10 с (р?0,05). Результати стрибка в довжину з місця в експериментальній групі верхніх партнерок показують незначне поліпшення показників (р?0,05).

У нижніх партнерок експериментальної групи в динаміці ОМЦ достовірно покращали результати в наступних тестах фізичної підготовленості: підняття ніг на гімнастичній стінці до торкання перекладини над головою (р?0,01; 0,001); лазання по канату, 3 м (р?0,01; 0,001); п'ять згинань і розгинань рук із стійці на голові, с (р?0,01; 0,001); біг 20 м (р?0,01; 0,001); стрибок в довжину з місця (достовірний приріст результатів виявлений тільки в 1 і 5 фазі – р?0,05; 0,01); утримання ноги убік (р?0,05;0,01); згинання і розгинання рук в упорі лежачи (р?0,05; 0,01); присідання на одній нозі за 10 с (р?0,05).

При порівнянні даних статичної сили і м'язової координації акробаток встановлено, що верхні партнерки експериментальної групи після експерименту достовірно перевищують результати до експерименту в показниках: максимального зусилля кисті (р?0,05), яке використовувалося в сукупності з рештою тестів для визначення максимальної сили м'язів кисті; величини помилки відтворення м'язового зусилля 50 % від максимального в стійці на голові (р?0,05); помилки відтворення 5-ти і 10-ти секундних відрізків часу (р?0,05).

У нижніх партнерок експериментальної групи, зменшення помилки відтворення м'язових зусиль 50 % від максимального після експерименту мають тенденцію до переважання у всі фази оМЦ (р?0,01; 0,001). Результати помилки відтворення 5-ти і 10-ти секундних інтервалів часу свідчать про зменшення помилки відтворення заданого часу у всі фази ОМЦ, проте достовірне (р?0,05; 0,01) поліпшення даних показників відмічене не у всі фази біологічного циклу.

За показниками балансування предмету виявлено, що у верхніх акробаток результати даного тесту трохи покращали (р?0,05). Статистично достовірне поліпшення функції балансування виявлене у нижніх акробаток у всі фази ОМЦ (р?0,05; 0,01). Результати кефалограми, що характеризуює ступінь вестибулярної стійкості, після експерименту в експериментальних групах верхніх і нижніх партнерок статистично достовірно покращали (р?0,05; 0,01). У табл. 1 представлені результати кефалограми нижніх партнерок.

Таблиця 1

Показники індексу кефалограми (усл. од.) після тренування у нижніх партнерок в динаміці ОМЦ

Фази ОМЦ | Контрольна група | Експериментальна група

До експерименту | Після експерименту | До

експерименту | Після

експерименту

1 | 3,13 ±0,15 | 3,01 ±0,22 | 2,99 ±0,14 | 1,94 ±0,11****

2 | 23,02 ±0,3 | 3,24 ±0,23 | 2,65 ±0,21 | 1,62 ±0,11***

3 | 3,09 ±0,23 | 3,06 ±0,12 | 2,97 ±0,25 | 1,96 ±0,05*

4 | 2,98 ±0,21 | 3,29 ±0,23 | 2,9 ±0,1 | 1,77 ±0,11****

5 | 2,71 ±0,14 | 2,83 ±0,13*** | 2,81 ±0,11 | 2,11 ±0,13****

Примітка: 1) * р<0,1; 2) ** р<0,05; 3) *** р<0,01; 4) **** р<0,001

Аналізуючи функціональні показники організму акробаток після експерименту можна зробити висновок, що верхні акробатки експериментальної групи за даними ЧСС після кожного виду роботи, в період відпочинку між підходами, а також після заняття, демонструють достовірне (р?0,05; 0,01) поліпшення результатів в порівнянні з даними до експерименту.

У нижніх партнерок експериментальної групи після експерименту у всі фази ОМЦ виявлено статистично достовірне поліпшення результатів відновлення ЧСС після тренувального заняття, а також після кожного виду роботи і в період відпочинку між виконанням вправ (р?0,05; 0,01; 0,001).

Результати ортостатичної проби, зокрема ЧСС вертикального положення тіла, свідчать, що у верхніх партнерок експериментальної групи досліджувані показники покращали (р?0,01; 0,001). У нижніх акробаток (табл.2) статистично достовірне поліпшення ЧСС при переході з горизонтального положення у вертикальне виявлено у всі фази ОМЦ (р?0,01; 0,001).

Таблиця 2

Показники ортостатичної проби (ЧСС, уд/хв)
у нижніх партнерок в динаміці ОМЦ (x ±m)

Фази

ОМЦ | Час

експерименту | Горизонтальне

положення тіла | Вертикальне

положення тіла

КГ | ЭГ | КГ | ЭГ

1 | До экспер. | 59,6 ±1,50 | 60,8 ±1,15 | 85,6 ±1,43 | 84,6 ±2,63

Після экспер. | 58,8 ±1,35 | 61,2 ±1,01 | 85,4 ±1,74 | 68 ±0,94***

2 | До экспер. | 58,8 ±1,59 | 61,4 ±1,02 | 78,4 ±3,14 | 88,6 ±1,28

Після экспер. | 59 ±1,48 | 61,4 ±1,12 | 77,6 ±2,31 | 68,2 ±1,06***

3 | До экспер. | 58,8 ±1,46 | 60,6 ±1,50 | 81,2 ±1,49 | 83,6 ±2,29

Після экспер. | 58,6 ±1,56 | 61 ±1,51 | 82 ±1,41 | 38,8 ±1,39***

4 | До экспер. | 58,6 ±1,96 | 60 ±1,30 | 78,8 ±2,31 | 81,6 ±3,52

Після экспер. | 58 ±1,64 | 60,4 ±1,02 | 80,4 ±2,01 | 68 ±1,30**

5 | До экспер. | 58,8 ±3,48 | 60,4 ±0,74 | 85,4 ±2,73 | 87,8 ±2,33

Після экспер. | 58,6 ±3,41 | 61 ±1,09 | 85,4 ±2,92 | 70,4 ±1,36***

Результати індексу Робінсона (подвійний твір) у верхніх партнерок після експерименту вище за результати до експерименту при р?0,05; 0,01; 0,001. У нижніх акробаток після експерименту показники індексу подвійного твору достовірно краще констатуючих даних при р?0,01; 0,001.

Мал.2. Показники эксператорної пневмотонометрії по Ізоксону (мм.рт.ст.) у нижніх партнерок в динаміці ОМЦ

Дослідження показника механіки дихання (эксператорна пневмотометрія по Ізоксону) після експерименту в експериментальних групах статистично вище констатуючих даних: приріст результатів у верхніх партнерок після експерименту склав р?0,05, у нижніх акробаток - р?0,01; 0,001 (мал. 2).

Додаткову інформацію для підвищення надійності оцінки функціонального стану дає вимірювання після спеціального тестового навантаження (тест спеціальної витривалості). Це 2-х разове виконання комбінованої вправи з 3-х хвилинним інтервалом відпочинку між ними. В процесі вказаного тесту проводиться реєстрація ЧСС і оцінка за техніку виконання. У експериментальних групах верхніх і нижніх партнерок спостерігається статистично значуща відмінність показників ЧСС (р?0,05; 0,01) і оцінки за техніку (р?0,05; 0,01) після експерименту в порівнянні з показниками до експерименту.

Порівняльний аналіз результатів виступу на чемпіонаті Дніпропетровської області і на Кубку області по акробатиці, показав, що в експериментальній групі жіночих пар спостерігається підвищення оцінки за техніку виконання і артистизм виконання, в середньому, на 0,3-0,4 балу, а результати багатоборства вище констатуючих даних в середньому на 1,3 бала (р?0,05), що в значній мірі впливає на розстановку місць в турнірній таблиці. Це підтверджується протоколами змагань.

У контрольних групах верхніх і нижніх партнерок, що тренуються по загальноприйнятій методиці, виявлено епізодичне поліпшення результатів (р?0,05) в деяких функціональних пробах і тестах на визначення м'язової координації.

Проведений кореляційний аналіз між показниками фізичної підготовленості (r=0,72-0,96), координаційними здібностями акробаток (r=0,82-0,99), функціональними показниками (r=0,79-1), результатами змагань (r=0,80-0,99), а також показниками об'єму і інтенсивності тренувальних навантажень (r=0,78-0,98), показав наявність значущих кореляційних взаємозв'язків. Велика кількість достовірних кореляційних взаємозв'язків виявлена між даними загальної кількості елементів і інтенсивності тренувальних навантажень, оскільки ці показники є основними в перезмагальному періоді підготовки.

Аналіз показників тренувальних навантажень передзмагального мезоциклу підготовки показав, що найбільшу інформативність мають показники: загальної кількості елементів, кількості композицій, інтенсивності тренувального заняття. Однак, інформативність кожного з указаних показників, проявляється тільки в окремі недільні мікроцикли передзмагальної підготовки. У заключну неділю підготовки до змагань виявлено найбільшу кількість взаємозв'язків.

Показники максимальної сили кісті показали наявність достатньо значної кількості значущих кореляційних взаємозв'язків з показниками об'єму і інтенсивності тренувальних навантажень (ступені навантаженності заняття) і, як слідство, втомленості м'язів сгибателів пальців. З цієї точки зору, кистьова динамометрія відображає специфіку парної акробатики, яка потребує значної сили м'язів плечового поясу та рук.

У п'ятому розділі “Аналіз і узагальнення результатів” підводяться підсумки і аналізуються одержані в дисертаційній роботі дані, в яких показано, що впровадження експериментальної методики в тренувальний процес жіночих акробатичних пар м. Дніпропетровська, м. Дніпродзержинська, м. Кривого Рогу сприяє ефективнішому, в порівнянні з традиційною системою підготовки, підвищенню рівня загальної і спеціальної фізичної підготовленості, функціональних показників організму спортсменок, результатів змагань.

Таким чином, під час проведення досліджень одержані такі групи даних.

Підтверджені дані про те, що планування тренувального процесу на етапі передзмагальної підготовки, з урахуванням величини і інтенсивності навантажень, функціонального стану організму спортсменів сприяє зростанню спортивних досягнень (В.В. Воропаєв, 1990; Гассан Аль Табаа, 1998; І.С. Ільяшенко, 1990; О.В. Неробєєва, 1988; С. Савчин, 2000; Н.І.Славік, 1989; В.В. Смол'яков, 1984); сприятливі і несприятливі фази біологічного циклу впливають на працездатність, прояв різних фізичних якостей, функціональні показники організму спортсменок (С.В. Калітка, 1990; Т.В. Козєєва, 1980; Ю.А. Короп, 1974; Т.А. Лоза, 1981; Б.П. Пангелов, 1981; Ю.Т. Похоленчук, 1993; А.Р. Радзієвській, 1993; М. Рейлент, 1977; С. Соха, 2000; С.В. Хрущев, Т.С. Собольова, 1996; Л.Я.-Г. Шахліна, 2001).

Доповнені, уточнені і розширені дані про величину і інтенсивність навантажень в тренувальних заняттях, мікроциклах і передзмагальному мезоциклі для жіночих акробатичних пар високої кваліфікації (Т.П. Бегідова, 1989).

Вперше:

- розроблена структура і зміст мікроциклів тренувального процесу в жіночій парній акробатиці для обох партнерок, з урахуванням ОМЦ нижніх, об'єднаних в мезоцикл;

- виконаний порівняльний аналіз результатів до і після проведення експерименту у верхніх партнерок – в кожному з 4-х тижневих мікроциклів передзмагального мезоциклу підготовки, у нижніх партнерок – в кожній фазі менструального циклу;

- виявлений взаємозв'язок між рівнем прояву рухових можливостей і функціонального стану акробаток з показниками об'єму і інтенсивності тренувальних навантажень: для верхніх партнерок – протягом передзмагального мезоциклу, для нижніх партнерок – в кожній фазі ОМЦ;

- упроваджена програма оптимального розподілу тренувальних навантажень з урахуванням ОМЦ нижніх партнерок і відсутністю менструальної функції у верхніх партнерок в тренувальний процес жіночих акробатичних пар високої кваліфікації, що представляють Дніпропетровську область.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації приведено теоретичне узугальнення і нове рішення наукової проблеми, яка визначається в раціональному плануванні тренувальних завантажень передзмагальному мезоциклі в парній акробатиці з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

2. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що сучасний рівень спортивної майстерності спорстменок вимагає пошуку більш довершених шляхів для підвищення ефективності тренувального процесу. В даний час найважливішого значення набуває оптимізація структури і змісту тренування з урахуванням фізіологічних можливостей жіночого організму. Це викликає необхідність вдосконалення існуючої методики побудови, як окремих занять, так і мікроциклів підготовки.

Біологічні особливості жіночого організму вимагають істотної реорганізації тренувального процесу спортсменок. При плануванні тренувальних навантажень необхідні, з одного боку, облік МЦ, з іншою – нові методи, що дозволяють поліпшити функціональний стан організму спортсменок і сприяючі підвищенню спортивних результатів.

3. Аналіз анкетного опиту тренерів України по акробатиці свідчить, що на практиці, в період безпосередньої підготовки до змагань, тренувальний процес спортсменок проводиться без урахування специфічного біологічного циклу. В період проведення педагогічного експерименту тільки 15 % респондентів епізодично враховують особливості МЦ спортсменок.

Встановлені істотні відмінності щодо об'єму планованих і фактично виконуваних тренувальних навантажень. Так, різниця в показниках кількості тренувального часу складає 9,08 %, індивідуальних елементів – 36,32 %, парних елементів – 16,98 %, композицій – 38,62 %, вправ на акробатичній доріжці – 58,39 %, стрибків на батуті – 46,6 %. Подібні розбіжності свідчать про відсутність обліку і контролю за виконанням навантажень.

Більшість опитаних тренерів (95 %) облік і реєстрацію реакції організму на тренувальні навантаження здійснюють не за даними ЧСС (всього 5 % тренерів), а на основі зовнішніх ознак (40 %) і суб'єктивних відчуттів спортсменок (55 %).

4. Анкетний опит нижніх партнерок, дослідження показників базальної температури і маси тіла показали, що у спортсменок, що беруть участь в експерименті, МЦ знаходиться в межах фізіологічної норми – від 21 до 31 дня (28,3±1,33). Двофазна базальна температура тіла указує на ОМЦ без порушень: перша фаза циклу супроводжується нижчим, а друга – вищим рівнем температури. Маса тіла акробаток змінюється впродовж ОМЦ, підвищуючись в передменструальній і менструальній фазах.

З числа опитаних нижніх акробаток з Дніпропетровської області (10 чоловік), 4 спортсменки відзначають підвищення стомлюваності, 3 - дратівливості в передменструальну фазу МЦ. У менструальній фазі самопочуття погіршується: 6 опитаних акробаток відзначили підвищення дратівливості, у 9 спортсменок спостерігалася підвищена стомлюваність.

У верхніх партнерок виявлена затримка статевого розвитку за даними відсутності менархе, відсутності або слабкого розвитку вторинних статевих ознак.

5. На підставі аналізу спеціальної науково-методичної літератури, анкетного опиту, попередніх результатів дослідження, в тренувальний процес жіночих акробатичних пар високої кваліфікації Дніпропетровської області була упроваджена методика раціонального розподілу навантажень в передзмагальному мезоциклі підготовки з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму нижніх акробаток і амплуа партнерок.

Результати проведеного порівняльного аналізу, до і після перетворюючого експерименту, свідчать про ефективність розробленої раціональної системи розподілення тренувальних навантажень в жіночій парній акробатиці.

У верхніх і нижніх партнерок експериментальних груп відбулися позитивні, достовірні (р?0,05; 0,001) зміни в таких показниках фізичної підготовленості як швидкісно-силові можливості, спеціальна силова витривалість, гнучкість. Результати після проведення експерименту відрізняються від результатів до експерименту високою достовірністю відмінностей (р?0,05; 0,001).

6. У експериментальних групах верхніх і нижніх партнерок виявлені статистично достовірні (р?0,05;0,001) зміни результатів тестування статичної сили і м'язової координації після впровадження запропонованої методики.

7. У нижніх партнерок спостерігалося достовірне погіршення показника балансування предмету після тренування в несприятливі фази ОМЦ (менструальна, овуляторная, передменструальна). В результаті реалізації авторської методики, після експерименту виявлено достовірну у нижніх партнерок (р?0,1) зміну функції балансування після тренувального заняття. Індекс кефалограми, що характеризує ступінь вестибулярної стійкості, у нижніх партнерок після експерименту достовірно краще констатуючих даних у всі фази ОМЦ (р?0,5; 0,001).

8. Раціональне співвідношення засобів тренувальних дій різної спрямованості, їх застосування відповідно адаптаційним можливостям жіночого організму в різні фази біологічного циклу, призвело до поліпшення функціональних можливостей спортсменок. За даними ЧСС акробаток до і після тренування, після кожного виду роботи і “робочого спокою”, а також результатів ортостатичної проби у спортсменок експериментальних груп, показники серцево-судинної системи достовірно краще після експерименту як у верхніх, так і у нижніх партнерок (р?0,05; 0,001).

9. Результати показника індексу подвійного твору (усл.од), тесту спеціальної витривалості, загальної фізичної працездатності по рівнянню регресії Бобрика, а також показників механіки дихання (эксператорна пневмотонометрія по Ізоксону), в експериментальних групах верхніх і нижніх партнерок після експерименту достовірно краще за результати до експерименту (р?0,1;0,001). У нижніх акробаток достовірне поліпшення функціональних показників виявлене в більшості фаз ОМЦ.

10. Результати чемпіонату Дніпропетровської області, Кубка області, чемпіонату України свідчать про те, що запропонована нами методика раціонального планування тренувальних навантажень жіночих акробатичних пар в передзмагальному мезоциклі підготовки, позитивно впливає на показники змаганнь, де результати покращали, в середньому, на 0,3-0,4 балу. Статистично достовірного приросту за наслідками багатоборства експериментальних пар на чемпіонаті області не спостерігалося (р?0,05), унаслідок того, що не всі пари беруть участь у фінальних змаганнях. Проте дані результати для акробатичних пар є значущими, оскільки значно впливають на розстановку місць в турнірній таблиці, що підтверджується протоколами змагань.

11. Запропонована методика дозволяє досягти достовірно (р?0,05;0,001) великих приростів різних фізичних якостей (швидкісно-силових, силових, силової витривалості, гнучкості, координаційних здібностей), спеціальної витривалості, а також функціональних показників організму акробаток без збільшення об'ємів тренувальних навантажень.

Раціональне планування тренувальних навантажень з урахуванням амплуа партнерок, особливостей МЦ нижніх акробаток в передзмагальному мезоциклі підготовки змагального періоду, дозволяє оптимізувати тренувальний процес, поліпшити результати діяльності змагання, фізичної підготовленості і функціональних показників акробаток.

Подальше перспективне дослідження проблеми, пов'язаної з урахуванням менструального циклу акробаток при плануванні тренувальних навантажень, може бути зв'язано з урахуванням менструального циклу різної тривалості (21, 28, 32 дні) і розглядатися в ширшому аспекті на підставі індивідуального підходу.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Бачинская Н.В. Методика планирования тренировочного процесса в женской парной акробатике в предсоревновательном мезоцикле // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми ФВ і С: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ) – ХДАФК, 2004. - № 15. – С. 172-178.

2. Бачинська Н.В. Вплив показників об?єму та інтенсивності тренувальних навантажень на показники сердцево-судинної системи у жіночій парній акробатиці // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми ФВ і С: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ) – ХДАФК, 2005. – С. 13-16.

3. Бачинська Н.В. Зміна функціональних показників акробаток під впливом тренувальних навантажень у різні фази менструального циклу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: “Видавничий дім “Панорама”, 2002. – Вип. 6, том 2. – С. 18-20.

4. Бачинська Наталія. Тренувальні навантаження акробаток у залежності