МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Беззубченко Ольга Анатоліївна

УДК 339.727.22(477)

ІНТЕГРАЦІЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДОНЕЦЬК – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – |

доктор економічних наук, професор

Савчук Олександр Володимирович,

Маріупольський державний гуманітарний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економічної теорії, менеджменту та маркетингу. |

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Панков Віктор Андрійович, ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", голова правління, генеральний директор;

кандидат економічних наук Хаджинов Ілля Васильович, Донецький філіал Національного інституту стратегічних досліджень, заступник директора.

Провідна установа:

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки.

Захист відбудеться 30 листопада 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “28“ листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент _____________ С.П.Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах розвитку міжнародних економічних відносин актуальним завданням для України є інтеграція економічної системи держави до світового господарства через закріплення своєї присутності на світових ринках.

Процес міжнародної економічної інтеграції як економічне явище є об'єктивним наслідком посилення взаємозалежності національних економік. Результативність його протікання забезпечується за умови інтеграційного співробітництва у різних галузях соціально-економічних відносин. Так, на сьогоднішній день функціонування металургійної галузі як однієї з провідних галузей міжнародної спеціалізації країни є індикатором якості міжнародних інтеграційних зусиль України, що загострює питання про найбільш повне використання конкурентних переваг металургійного комплексу України на світових ринках.

При цьому все більш актуальною стає необхідність наукового обґрунтування напрямків підвищення конкурентоспроможності металургійного комплексу як засобу інтеграції України до світового господарства.

Дослідженню питань міжнародних інтеграційних процесів у світовій економіці присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених: В. Андрійчука, В. Будкіна, І. Бураковського, А. Кредісова, Є. Савельєва, Ю. Макогона, А. Філіпенка, В. Новицького, О. Шниркова, П. Кругмана. Основні положення сучасної теорії міжнародної торгівлі та методи аналізу міжнародних торговельних відносин викладені у наукових працях Б. Беласси, Дж. Бхагваті, В. Кордена, В. Леонтьєва, П. Ліндерта, М. Портера, П. Самуельсона, Л. Скотта та ін.

Незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо різних аспектів створення в країні передумов для включення в процеси міжнародної економічної інтеграції, питання використання галузевих важелів інтеграційного процесу залишаються недостатньо дослідженими.

Усе вищезазначене обумовило актуальність теми дослідження у теоретичному і практичному плані.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: тем Г-01/03 “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер держреєстрації 0101U005723), в рамках якої автором удосконалено теоретико-методичні підходи до дослідження інтеграційних процесів у світовій економіці, визначено напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної галузі; Г-96/03 “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації” (номер держреєстрації 0196U021119), в рамках якої автором розроблено прогнозну модель кон'юнктури світового ринку металопродукції, яка передбачає можливі варіанти розвитку світового ринку в осяжній перспективі. Дослідження виконувалось також відповідно до напрямків програми науково-технічного розвитку регіону “Донецька область – 2020”, в розробці якої брав участь Донецький національний університет, про що є відповідні довідки в додатках до дисертації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення основних напрямків інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства на основі використання конкурентних переваг галузі на світових ринках.

Дослідження поставленої мети здійснювалось через вирішення наступних задач:

дослідити концептуальні основи та механізм розвитку міжнародної економічної інтеграції;

дослідити вплив інте-граційних процесів на сучасний стан світогосподарських зв'язків;

проаналізувати тенденції та особливості розвитку світового ринку чорних металів;

визначити конкурентні переваги національного металургійного комплексу на світових ринках порівняно з іншими галузями національної економіки;

оцінити вплив фінансових інструментів регулювання міжнародної торгівлі металопродукцією на стан включення вітчизняної металургійної галузі до світового господарства;

розробити прогнозну модель кон'юнктури світового ринку металопродукції;

визначити напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної галузі;

визначити напрямки інтеграції металургійної галузі України до світового ринку металургійної продукції.

Об’єктом дослідження є процес інтеграції України до світового господарства через ринок металопродукції.

Предметом дослідження є економічні та організаційні засади участі України в процесах міжнародної економічної інтеграції через виробництво та торгівлю металопродукцією на світових ринках.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів в області міжнародних економічних відносин. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: методи системного аналізу, теоретичного узагальнення, синтезу (для обґрунтування закономірностей формування інтеграційних об'єднань національних економік); групування та класифікації (для дослідження механізмів розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції та їх впливу на сучасний стан світогосподарських зв’язків); структурний метод, метод статистичного аналізу (для аналізу тенденцій та особливостей розвитку світового ринку); індексний метод та метод порівняння (для визначення конкурентних переваг національного металургійного комплексу на світових ринках); метод інтегрального обчислення (для визначення переваг та недоліків сучасних фінансових інструментів регулювання міжнародної торгівлі); прогнозування (для побудови прогнозної моделі кон'юнктури світового ринку металопродукції).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дані Державного комітету статистики України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інформаційні матеріали Світової організації торгівлі, результати досліджень вітчизняних і зару-біжних учених, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних положень щодо інтеграційної взаємодії національних економік на галузевому рівні і розробці перспективних напрямків щодо практичної реалізації інтеграції України у світову економіку через виробництво та торгівлю металопродукцією.

Основні положення, які формують наукову новизну результатів проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

на основі моделі часткової рівноваги здійснено оцінку наслідків застосування фінансових інструментів регулювання торгівлі металопродукцією: визначено, що суспільні безповоротні втрати надходжень до бюджету України від надання субсидій металургійній галузі лежать у межах від 0,1 до 15 млн. дол. США, що дозволяє обґрунтувати, що припинення використання субсидій принесе значні економічні вигоди, особливо в контексті інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства через використання його конкурентних переваг;

запропоновано модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції через визначення максимальної валютної виручки від експорту української металопродукції, що дозволяє визначити оптимальну структуру капіталовкладень в металургійну галузь з урахуванням виробничих можливостей і потреб українського та зовнішнього ринків і розробити оптимальну тактику виходу металургійних підприємств на зовнішні ринки в умовах інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства;

запропоновано методику оцінки ефективності короткострокових (кон'юнктурних) прогнозів світових цін на металургійну продукцію, яка дозволяє визначити роль і вплив достовірності прогнозу на загальний ефект діяльності металургійного підприємства та визначити надійний період прогнозування для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств, з метою забезпечення інтеграції вітчизняної металургійної галузі до світового господарства;

удосконалено:

теоретичні підходи до дослідження структури процесу міжнародної економічної інтеграції, зокрема обґрунтовано, що міжнародна інтеграційна взаємодія відбувається за допомогою механізмів, основу яких складає розгалужена сукупність власне економічних і договірно-правових інструментів. Таке розуміння процесу міжнародної економічної інтеграції дозволяє максимізувати ефект від взаємного розподілу і кооперації праці, вільного переміщення чинників виробництва у межах регіонального об'єднання;

методику визначення порівняльних переваг країни у зовнішній торгівлі на прикладі продукції металургійного комплексу України через використання індексу порівняльних переваг, що дозволяє визначити порівняльні переваги металургійної галузі України у світовій торгівлі металопродукцією та оптимальні обсяги експорту та імпорту галузі в умовах інтеграції до світового господарства;

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття “міжнародна економічна інтеграція”. Так, міжнародну економічну інтеграцію автор пропонує розглядати як процес економічної взаємодії країн, зумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці, що приймає форму міждержавних угод, призводить до всебічного зближення світогосподарських регіональних зв’язків і регулюється міждержавними органами. Передумовами міжнародної економічної інтеграції є відповідність рівнів економічного розвитку країн, їх географічна близькість, рівень ресурсного і технологічного потенціалів, ступінь зрілості ринкових відносин, масштаби і перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн тощо. Інтеграційні угрупування створюються з метою використання переваг єдиного ринку, створення сприятливих зовнішніх умов для національного розвитку, зміцнення міжнародних переговорних позицій з економічних питань, обміну досвідом ринкових реформ і підтримки національного господарства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані при розробці державної програми економічного розвитку металургійної галузі, державних програм оптимізації зовнішньої торгівлі металургійною продукцією з метою активізації процесу інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність Донецької торгово-промислової палати (довідка №156/01-10 від 21.04.2005р.) - результати оцінки конкурентоспроможності металургійного комплексу України порівняно з іншими секторами економіки країни; ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (довідка №0108/10-180 від 24.03.2005 р.) - модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції; відділу промисловості, праці, агропромислового комплексу та ринкових відносин Маріупольської міської ради (акт № 01-10/164 від 17.05.2005 р.) - методику оцінки порівняння міжнародної конкурентоспроможності різних товарів, галузей національної економіки; співставлення порівняльних переваг у виробництві окремого товару між кількома країнами, оцінку конкуренто-спроможності виробництва декількох видів продукції у різних країнах; ВАТ “ММК ім. Ілліча” (довідка № 12/1566 від 11.04.2005 р.) - методику оцінки конкуренто-спроможності металургійної продукції; ВАТ “МК “Азовсталь”(довідка № 23/019 від 17.03.2005 р.) - модель розробки оптимальної тактики виходу підприємств та їх діяльності на зовнішніх ринках.

Пропозиції автора щодо пріоритетних напрямків розвитку чорної металургії в умовах посилення світових інтеграційних процесів використано при підготовці рекомендацій XI міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів зокрема до програми “Донецька область – 2020” (акт № 244/02-26/69.0 від 27.02.2005 р.), в розробці якої брав участь Донецький національний університет.

Результати роботи використовуються у Донецькому національному університеті МОН України при викладанні курсу "Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства" та Маріупольському державному гуманітарному університеті МОН України при викладанні курсів “Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства” та “Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства”. Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, отримані наукові результати є особистими розробками автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на XI, IX, VIIІ міжнародних науково-практичних семінарах “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк – м. Святогірськ 2005, 2003, 2002 рр.); міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя - 2005р.); ІІ, І науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону” (м. Маріуполь - 2004, 2003 рр.); науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету (м. Маріуполь - 2005, 2004, 2003, 2002 рр.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень одноосібно опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,7 д.а., з них 4 праці у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,8 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 180 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 143 сторінках друкованого тексту, включаючи 9 таблиць на 5 сторінках, 22 рисунка на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертації “Теоретичні особливості сучасного інтеграційного процесу” досліджено концептуальні основи та механізми розвитку процесу міжнародної економічної інтеграції, оцінено вплив інтеграційних процесів на сучасний стан світогосподарських зв’язків.

Міжнародні інтеграційні процеси характеризують якісно новий ступінь сучасних світогосподарських зв'язків. Здійснюючи в цілому позитивний вплив на соціально-економічне стано-вище країн-учасниць та на світове господарство, інтеграційні процеси водночас харак-теризуються суперечливістю, неоднозначністю щодо наслідків як для суб'єктів співпраці, так і для глобального економічного середовища.

Дослідження основних концепцій міжнародної економічної інтеграції дозволило виділити теоретико-методологічні передумови для здійснення аналізу різноманітних форм та типів інтеграційних об'єднань.

Узагальнюючи дослідження різних наукових теорій та шкіл щодо основ міжнародної економічної інтеграції, автор пропонує таке визначення цього процесу. Міжнародна економічна інтеграція –– це процес економічної взаємодії країн, зумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці, що приймає форму міждержавних угод, призводить до всебічного зближення світогосподарських регіональних зв’язків і регулюється міждержавними органами. Передумовами міжнародної економічної інтеграції є відповідність рівнів економічного розвитку країн, їх географічна близькість, рівень ресурсного і технологічного потенціалів, ступінь зрілості ринкових відносин, масштаби і перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн тощо. Інтеграційні угрупування створюються з метою використання переваг єдиного ринку, створення сприятливих зовнішніх умов для національного розвитку, зміцнення міжнародних переговорних позицій з економічних питань, обміну досвідом ринкових реформ і підтримки національного господарства.

Міжнародна інтеграційна взаємодія відбувається за допомогою відповідних механізмів, основу яких складає розгалужена сукупність власне економічних і договірно-правових інструментів. Автором запропоновано розглядати структуру процесу міжнародної економічної інтеграції як таку, що дозволяє максимізувати ефект від взаємного розподілу і кооперації праці, вільного пересування чинників виробництва у межах регіонального об'єднання (рис. 1).

Рис. 1. Структура міжнародного інтеграційного процесу

В результаті проведеного дослідження встановлено, що наслідки і особливості міжнародної економічної інтеграції полягають у наступному:

- формується міжнародний господарський комплекс з відповідною структурою та органами управління. Спільні умови господарської діяльності визначаються і погоджуються всередині кожної країни, на міждержавному та наддержавному рівнях;

- зростає можливість об'єднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних проблем;

- основою інтеграційної діяльності є не лише зовнішньоторгівельний обмін, а також взаємодія в конкретних галузях виробництва та науки з країнами інтеграційного об'єднання на особливих умовах преференцій та пільг;

- міжнародне інтеграційне співробітництво має комплексний і довготривалий характер.

Галузевий аспект міжнародної інтеграційної взаємодії визначається також тим, що успадкована Україною після розпаду СРСР економіка мала вкрай деформовану структуру: деформовану галузеву структуру народного господарства, зокрема, гіпертрофований розвиток гірничо-металургійного комплексу; диспропорції технологічної структури виробництва; дисбаланс крупних і малих підприємств; деформовану регіональну структуру економіки тощо. Все це робить неможливим взаємодію України в галузі виробництва з іншими державами, що є основою інтеграційної діяльності за всіма напрямками одночасно. Отже, для сталого економічного розвитку країни необхідно використовувати інтеграційний потенціал, перш за все, конкурентоспроможних галузей, зокрема металургійної галузі як однієї з провідних галузей міжнародної спеціалізації країни.

Таким чином, дослідження, проведені автором у першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує дослідження світових інтеграційних процесів на галузевому рівні, особливо в контексті інтеграції конкурентоспроможних галузей, серед яких металургійний комплекс України, до світового господарства з урахуванням їх впливу на сучасний стан світогосподарських зв'язків.

У другому розділі дисертації “Аналіз включення вітчизняної металургійної галузі в міжнародні інтеграційні процеси” проаналізовано тенденції та особливості розвитку світового ринку чорних металів, визначено конкурентні переваги національного металургійного комплексу на світових ринках, оцінено вплив фінансових інструментів регулювання міжнародної торгівлі металопродукцією на стан включення вітчизняної металургійної галузі до світового господарства.

За останні п'ять років світові обсяги виробництва сталі збільшилися майже на третину, і тенденція їх прискореного розширення має стійкий характер. Географія експорту української металургійної продукції практично не змінилась. Основними ринками збуту українського металопрокату залишаються регіони Південно-Східної Азії (23,8%), Близького Сходу (25,9%), країни Європи (20,3%), країни СНД (12,3%).

Аналіз регіональної структури експорту вітчизняної металопродукції свідчить, що в цих умовах Україна повинна зберегти за собою обсяги експорту до Південно-Східної Азії, зокрема до Китаю, оскільки він найближчими роками займатиме перше місце за обсягами виробництва, споживання металопродукції, а також до країн Європейського Союзу, оскільки розширення потужностей в цьому регіоні втрачає економічну доцільність (родовища руди в Європі вичерпані, витрати на закупівлю сировини поглинають все більш значну частину доходів від продажу, при цьому посилення екологічних норм і зростання витрат на працю і енергію веде до збільшення собівартості продукції, а підвищення курсу євро ще більш знижує цінову конкурентоспроможність європейських компаній на міжнародних ринках).

Посилення конкуренції на світових ринках вимагає своєчасного реагування на технічні, економічні та інформаційні зміни, що відбуваються у світі, вживання відповідних заходів на рівні як окремих великих підприємств, так і держави в цілому, забезпечуючи тим самим підтримання своїх конкурентних переваг.

Для визначення конкурентних переваг національного металургійного комплексу на світових ринках автором запропоновано використання індексу (Revealed Comparative Advantage), який дозволяє визначити порівняльні переваги України у світовій торгівлі металопродукцією та визначити оптимальні обсяги експорту та імпорту галузі в умовах її інтеграції до світового господарства. Позитивне значення індексу демонструє наявність порівняльних переваг, негативне - їх відсутність. При цьому чим більшим є значення даного індексу, тим більшими є порівняльні переваги.

Як показують розрахунки за пропонованою методикою, Україна має позитивне значення індексу порівняльних переваг у торгівлі металопродукцією: серед країн світу за показником конкурентоспроможності вона знаходиться між країнами Латинської Америки та країнами ЄС (рис.2).

Рис. 2. Індекси порівняльних переваг країн світу у світовій торгівлі сталлю за 2003 рік

Однак варто зауважити, що конкурентні переваги України на світових ринках металопродукції є нестійкими, тому що вони часто зменшуються внаслідок протекціоністських заходів з боку конкуруючих держав.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що з іншого боку, будь-яка країна є потенційно конкурентоспроможною на світових ринках через те, що вона виходить на світові ринки зі своїми товарами, і різним може бути лише рівень конкурентоспроможності. Країни, що розвиваються, внаслідок об'єктивних причин не можуть досить ефективно підтримувати всіх національних виробників, і вимушені зосередити свої зусилля на пріоритетних напрямках розвитку економіки, отже виходять на зовнішні ринки з тими товарами, які за своїми характеристиками (якістю, традиціями виробництва в країні, цінами) мають ознаки конкурентоспроможності.

Для металургійної галузі характерні різні форми державної підтримки: податкові субсидії у формі податкової заборгованості, списання та реструктуризація заборгованості між підприємствами, банківські кредити під державні гарантії. Оцінку наслідків застосування фінансових інструментів автором здійснено на прикладі впливу субсидій на національний добробут на основі моделі часткової рівноваги. Проведене дослідження дозволило встановити, що суспільні безповоротні втрати надходжень до бюджету України від надання субсидій металургійній галузі лежать у межах 0,1 та 14 млн. дол. США за припущення "малої країни" та у межах 0,1 та 15 млн. дол. США за припущення "великої країни", що дозволяє стверджувати, що припинення використання субсидій принесе значні економічні вигоди через те, що тягар від субсидій лягає на державу у цілому у вигляді втрат від ненадходжень до бюджету, тоді як вигоди розподіляються між вітчизняними виробниками сталі, колективами металургійних підприємств та постачальниками.

Розрахунки показників індексу фактичних порівняльних переваг автором пропонується також застосовувати для порівняння міжнародної конкурентоспроможності різних товарів і галузей національної економіки, для співставлення порівняльних переваг у виробництві окремого товару між кількома країнами, а також для оцінки конкуренто-спроможності виробництва кількох видів продукції у різних країнах.

У дисертації автор акцентує увагу на тому факті, що державна підтримка призводить до розширення обсягів експорту металопродукції, що означає зростаючу залежність розвитку галузі від зовнішніх ринків сталі. Ця залежність може привести до того, що при зміні кон'юнктури на світовому ринку металу українські металургійні підприємства не зможуть збути свою продукцію на зовнішніх ринках після вкладення значних інвестицій в розширення виробництва та модернізацію виробничих потужностей, а внутрішній ринок не зможе поглинути збільшений обсяг продукції.

Таким чином, включення металургійної галузі України до світового господарства повинно відбуватися через збереження існуючих та освоєння нових ринків збуту за рахунок підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції та створення дочірніх та спільних іноземних та українських металургійних підприємств, що дозволяє більш ефективно і з меншими втратами компенсувати спади в металургії, припинення використання субсидій.

У третьому розділі дисертації “Напрями та перспективи інтеграції металургійної галузі України до світового господарства” запропоновано модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції, визначено перспективи інтеграції металургійної галузі України у світове господарство, запропоновано напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної галузі на світових ринках.

Для ефективного розвитку економіки країни під час розробки зовнішньоекономічної політики слід ураховувати вигоди, які отримає національна економіка від участі в інтеграційних процесах, а також втрати, які вона може понести.

На основі проведеного дослідження встановлено, що необхідною умовою подальшого включення металургійного комплексу України до світового господарства є підвищення рівня його конкурентоспроможності, що є можливим за рахунок підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств. Автором запропоновано модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції з урахуванням обсягів експорту металу та розміру світових цін (рис. 3), яка дозволяє цілеспрямовано розподіляти продаж металопродукції протягом року із забезпеченням максимально можливої експортної виручки. Модель базується на відповідних довгострокових прогнозних оцінках світових цін і дає можливість розробити оптимальну тактику виходу металургійних підприємств на зовнішні ринки та розраховувати оптимальну експортну виручку з урахуванням структури капіталовкладень в металургійну галузь, потреб і виробничих можливостей українського і зовнішнього ринків.

Рис. 3. Модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції

- прогнозна ціна одиниці товару металургійної галузі на світовому ринку (і-1,2,3....n); –

кількість товару металургійної галузі, який споживається j-ю галуззю вітчизняного господарства;–

необхідні питомі капітальні вкладення в виробництво товару всередині країни;

- виробництво кожного з товарів всередині країни прямо пропорційно капітальним вкладенням в цю галузь;

- капіталовкладення у виробництво металопродукції;

- загальна гранична місткість зовнішнього ринку даного виду металопродукції.

Для оцінки конкретного економічного ефекту від використання зовнішньоекономічного прогнозу на практиці та визначення ролі та впливу прогнозу на загальний ефект всієї діяльності підприємства автором пропонується застосовувати методику оцінки ефективності прогнозування, яка базується на ув'язці кінцевих прогнозних результатів з їх якістю і практичною корисністю, шляхом розрахунку співвідношення успішних прогнозів (де була правильно передбачена фактична динаміка світових цін) до їх загального числа:

, (1)

де - коефіцієнт ефективності прогнозування;

- кількість успішних прогнозів;

- загальна кількість зроблених прогнозів;

t - період, на який розробляються прогнози.

Коефіцієнти ефективності короткострокового прогнозування світових цін на різні види металургійної продукції, отримані в результаті спостережень автора, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Коефіцієнти ефективності короткострокового прогнозування світових цін на металопродукцію за 2001-2004 рр., %

Види продукції | Горизонт прогнозування (квартали)

1 | 2 | 3 | 4

Сталь сортова | 88 | 80 | 75 | 61

Лист холоднокатаний | 90 | 83 | 78 | 66

Цинк | 82 | 73 | 67 | 58

Сляб | 75 | 60 | 58 | 42

Заготівля | 62 | 55 | 50 | 39

Оцинкований прокат | 77 | 62 | 59 | 38

Як видно з наведених даних, частка успішних прогнозів, які досить вірно передбачають поквартальну тенденцію світових цін за всіма видами металургійної продукції, істотно знижується у міру збільшення горизонту (кроків) прогнозування. Це дозволяє зробити висновок, що можна успішно планувати зовнішньоторговельні операції з урахуванням коливань кон'юнктури світового ринку тільки на два квартали вперед, що підвищує результативність зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств та створює підґрунтя для успішного інтегрування галузі до світового господарства.

Дослідження дозволили визначити основні напрямки підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної металургійної галузі: створення загальних умов для роботи підприємств металургійної галузі відповідно до умов розвитку світової металургії, стимулювання прогресивних структурних змін у металургійній промисловості країни, реструктуризація підприємств, прискорення процесів впровадження міжнародних стандартів, зміна форми власності нерентабельних підприємств, заміна їх керівництва і власників, розширення внутрішнього попиту на металопродукцію шляхом відродження металоспоживаючих галузей, активізація інноваційної діяльності в металургії, вирішення соціальних проблем базових і суміжних галузей промисловості.

Дослідження свідчать, що на розвиток металургії України у найближчому майбутньому впливатимуть чотири основних фактори: по-перше, це - світове перевиробництво сталі і металопрокату, при цьому, на думку експертів, така ситуація збережеться у найближчі п’ять років; по-друге, курс України на євроінтеграцію і вступ до Світової організації торгівлі; по-третє, високий рівень експортної орієнтованості галузі; по-четверте, світові ціни на сировину.

До перспектив інтеграції вітчизняного металургійного комплексу до світового господарства автор відносить наступні:

створення в країнах ЄС дочірніх та спільних підприємств українських металургійних комбінатів;

підвищення конкурентоспроможності металургійного комплексу шляхом його реструктуризації, диверсифікації продукції та підвищення обсягів капіталовкладень у модернізацію металургійних підприємств;

вступ України до СОТ, який спричинить більш позитивні наслідки для металургійного комплексу України ніж негативні, серед яких: збільшення іноземних інвестицій в металургійний комплекс України; можливість скасування квот на експорт продукції української металургії до ЄС; можливість застосування при вирішенні торговельних спорів механізму, передбаченого нормами СОТ, що дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях; одночасно українські виробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів СОТ, частка яких складає понад 95% світової торгівлі. Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для її металургійної галузі є обмеження можливості застосування з боку держави стимулюючих виробництво та експорт заходів, таких, як прямі субсидії шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі визначення основних напрямків інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства через використання конкурентних переваг національного металургійного комплексу на світових ринках.

1. Дослідження концептуальних основ інтеграційних процесів дозволило зробити висновок, що міжнародну економічну інтеграцію доцільно розглядати як процес економічної взаємодії країн, зумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці, що приймає форму міждержавних угод, призводить до всебічного зближення світогосподарських регіональних зв’язків і регулюється міждержавними органами. Передумовами міжнародної економічної інтеграції є відповідність рівнів економічного розвитку країн, їх географічна близькість, рівень ресурсного і технологічного потенціалів, ступінь зрілості ринкових відносин, масштаби і перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн тощо.

2. В умовах постійного розвитку світогосподарських зв'язків відбувається трансформація методів та інструментів міжнародної економічної інтеграції в процесі поглиблення і диверсифікації інтеграційних утворень. Зважаючи на те, що на практиці дуже складно відрізнити складові інтеграційного процесу та механізм його функціонування, автором удосконалено теоретичні підходи до дослідження структури процесу міжнародної економічної інтеграції, використання яких дозволяє максимізувати ефект від взаємного розподілу і кооперації праці, вільного пересування чинників виробництва у межах регіонального об'єднання, зокрема обґрунтовано, що практична реалізація міжнародних інтеграційних проектів здійснюється за допомогою відповідних механізмів, основу яких складає розгалужена сукупність власне економічних і договірно-правових інструментів.

3. З метою визначення напрямків підвищення конкурентних переваг металургійного комплексу України в умовах його інтеграції до світового господарства автором удосконалено методику визначення порівняльних переваг країни у зовнішній торгівлі з використанням індексу фактичних порівняльних переваг. Це дозволило встановити, що Україна має позитивне значення індексу порівняльних переваг у торгівлі металопродукцією, що свідчить про належний рівень конкурентоспроможності продукції вітчизняної металургійної галузі на світових ринках, та наявність передумов до подальшої інтеграції до світового господарства.

4. Глибока експортна орієнтація є причиною залежності економічного стану металургійної галузі від кон'юнктури зовнішнього ринку. Проведена на основі моделі часткової рівноваги оцінка наслідків застосування фінансових інструментів регулювання торгівлі металопродукцією дозволила визначити, що суспільні безповоротні втрати надходжень до бюджету України від надання субсидій її металургійній галузі лежать у межах 0,1 та 14 млн. дол. США за припущення "малої країни" та у межах 0,1 та 15 млн. дол. США за припущення "великої країни", та зробити висновок, що припинення використання субсидій принесе значні економічні вигоди, особливо в контексті інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства на засадах добросовісної конкуренції.

5. Запропоновано використовувати модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції щодо визначення обсягів експорту та розміру світових цін для цілеспрямованого розподілу обсягів продажу металопродукції протягом певного періоду із забезпеченням максимально можливої експортної виручки для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств металургійного комплексу України в умовах його інтеграції до світового господарства.

6. З метою визначення ролі та впливу прогнозу на підсумковий ефект діяльності підприємства запропоновано методику оцінки ефективності прогнозування світових цін на металургійну продукцію, яка базується на співставленні кінцевих прогнозних результатів з їх якістю і практичною корисністю, що дозволяє підвищити результативність зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств та створити підґрунтя для успішного інтегрування галузі до світового господарства.

7. Проведений аналіз сучасних тенденцій розвитку світових ринків металопродукції дозволяє стверджувати, що на розвиток металургійного комплексу України у найближчому майбутньому впливатимуть чотири основних чинника: по-перше, це - світове надвиробництво сталі і металопрокату; по-друге, курс України на євроінтеграцію і вступ до Світової організації торгівлі; по-третє, високий рівень експортної орієнтованості галузі; по-четверте, світові ціни на сировину.

8. Позитивні наслідки від вступу України до СОТ для металургійної галузі значно переважають негативні, основними з яких, на думку автора, є: збільшення іноземних інвестицій в вітчизняний металургійний комплекс, можливість скасування квот на експорт металургійної продукції, застосування при вирішенні торговельних спорів механізму, передбаченого нормами СОТ, що дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, українські виробники отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків країн-членів СОТ, частка яких складає понад 95% світової торгівлі. Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості застосування стимулюючих виробництво та експорт заходів, таких, як прямі субсидії шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

9. До перспектив інтеграції вітчизняного металургійного комплексу слід віднести: створення в країнах ЄС дочірніх та спільних підприємств українських металургійних комбінатів, вступ України до СОТ, перехід на інноваційну модель розвитку і системне оновлення структури металургійного виробництва, інноваційний розвиток металургійної галузі, розробка відповідного законодавства і визначення умов оподаткування інноваційної діяльності. Вищезазначене дозволить посилити позиції металургійних підприємств України на світових ринках та прискорити процес інтеграції вітчизняного металургійного комплексу до світового господарства.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Беззубченко О.А. Пріоритети розвитку чорної металургії України в умовах посилення інтеграційних процесів у глобалізованому світі // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2005. – Ч.1. – С. 182-187 (0,5 д.а.).

2. Беззубченко О.А. Наслідки вступу України до СОТ для її металургійної галузі // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – Донецьк: ДонНУ,. – 2004. - №2 . – С. 170-178 (0,5 д.а.).

3. Погуляй О.А. Проблемы формирования конкурентной стратегии металлургического комплекса Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Ч.1. – С. 323-325 (0,4 д.а.).

4. Погуляй О.А. Иностранные инвестиции в экономике Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2002. – Ч.2. – С. 589-591 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

5. Беззубченко О.А. Інтеграційні пріоритети стратегічного розвитку гірно-металургійного комплексу України // Матеріали VІІ підсумкової (2004 р.) науково-практичної конференції викладачів МДГУ: Зб. наук. праць.– Маріуполь: МДГУ, 2005. – С. 167-168 (0,2 д.а.).

6. Беззубченко О.А Підвищення ефективності тактичних і стратегічних рішень на основі прогнозування світового ринку // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти ”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.- Том ІІ.-С.85-88 (0,3 д.а.)

7. Беззубченко О.А. Методологічні основи визначення конкурентних переваг національного гірничо-металургійного комплексу на світових ринках // Матеріали третьої науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону”. – Маріуполь: МДГУ, 2004. – С. 36-38 (0,2 д.а.).

8. Беззубченко О.А. Конкурентоспособность украинского метала на мировом рынке // Материалы V итоговой (2002 г.) научно-практической конференции преподавателей МГИ. Сборник научных трудов. – Мариуполь: МГИ, 2003. – С. 31-33 (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Беззубченко Ольга Анатоліївна. Інтеграція металургійного комплексу України до світового господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено визначенню основних напрямків інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства на основі використання його конкурентних переваг на світових ринках.

У роботі досліджено концептуальні основи та механізми розвитку міжнародної економічної інтеграції, дістало подальшого розвитку визначення поняття "міжнародна економічна інтеграція", удосконалено теоретичні підходи до дослідження структури процесу міжнародної економічної інтеграції, розглянуто основні тенденції розвитку світогосподарських зв'язків та інте-граційних процесів.

Удосконалено методику визначення порівняльних переваг країни у зовнішній торгівлі на прикладі продукції металургійного комплексу України з використанням індексу порівняльних переваг, оцінено вплив фінансових інструментів регулювання міжнародної торгівлі металопродукцією на економіку країни, розроблено прогнозну модель кон'юнктури світового ринку металопродукції, яка передбачає можливі варіанти розвитку світового ринку в осяжній перспективі.

В дисертації запропоновано модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції. За результатами дослідження визначено напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної галузі та обґрунтовано перспективи інтеграції металургійної галузі України до світового ринку металургійної продукції.

Ключові слова: інтеграція, інтеграційні процеси, світове господарство, металургійний комплекс, конкурентні переваги, конкурентоспроможність.

Аннотация

Беззубченко Ольга Анатольевна. Интеграция металлургического комплекса Украины в мировое хозяйство.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена определению основных направлений интеграции металлургического комплекса Украины в мировое хозяйство на основе определения его конкурентных преимуществ на мировых ринках.

В диссертационной работе исследованы теоретические основы современных интеграционных процессов в мировом хозяйстве. Усовершенствована структура процесса международной экономической интеграции для максимизации эффекта от взаимного распределения и кооперации труда, свободного передвижения факторов производства в границах регионального объединения. Исследовано влияние интеграционных процессов на современное состояние мирохозяйственных связей.

Осуществлен анализ включения металлургического комплекса Украины в мировое хозяйство. Проанализированы тенденции и особенности развития мирового рынка черных металлов. Проведен анализ конкурентных преимуществ страны во внешней торговле на примере продукции металлургического комплекса Украины с использованием индекса сравнительных преимуществ. Установлено, что Украина имеет позитивное значение данного индекса в торговле металлопродукцией, что свидетельствует о значительном уровне конкурентоспособности отечественной металлургической отрасли и о целесообразности ее дальнейшей интеграции в мировое хозяйство. Произведена оценка последствий использования финансовых инструментов на примере влияния субсидий на национальное благосостояние на основе модели частичного равновесия.

Предложена оптимизационная модель прогноза конъюнктуры мирового рынка для разработки оптимальной тактики выхода металлургических предприятий на внешние рынки, которая базируется на объемах экспорта металлопродукции и прогнозных оценках мировых цен. Автором предложена методика оценки эффективности краткосрочных прогнозов мировых цен на металлургическую продукцию.

На основе проведенного исследования предложены пути повышения конкурентоспособности металлургической отрасли Украины, а также приоритетные направления интеграции отечественного металлургического комплекса в мировое хозяйство.

Ключевые слова: интеграция, интеграционные процессы, мировое хозяйство, металлургический комплекс, конкурентные преимущества, конкурентоспособность.

ANNOTATION

Bezzubchenko Olga Anatolievna. Integration of the Metallurgical Complex of Ukraine into the World Economy. Manuscript.

The dissertation to obtain the scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University, Donetsk, 2005.

The dissertation is devoted to research of basic directions of the Metallurgical Complex of Ukraine integration to the world economy on the basis of the use of its competitive advantages in the world markets.

Conceptual bases and international economic integration’s mechanisms of development are explored, subsequent development of concept’s determination of "international economic integration" is got, theoretical approaches to research of process’s structure of international economic integration are improved, the basic progress trends of World Economy Relations and integrations processes are considered at work.

The method of country comparative advantages determination in foreign trade on the example of metallurgical complex of Ukraine products with the use of comparative advantages’ index is improved, influence of financial instruments of international trade adjusting by metallurgical products on the country economy is