Третій підрозділ "Проблеми і перспективи розвитку музейної справи і образотворчого мистецтва на сторінках місцевих періодичних видань" присвячений групі публікацій у періодичних виданнях півдня України, про перспективи і проблеми розвитку музейної справи і образотворчого мистецтва. В 90-х рр. ХХ століття, незважаючи на економічні труднощі, художнє життя поступово набуло цілеспрямованого і стабільного розвитку. Це стосується також музеїв.

На сторінках періодичних видань Одеси в першій половині 90-х років точилася гостра полеміка з приводу приміщень музейних установ. Цінність такого спілкування з використанням потенціалу періодичних видань полягає в можливості висвітлення альтернативних думок з окремої проблеми, а також у фіксації останніх на шпальтах газет для подальшого їх аналізу. Практика зворотного зв‘язку між редакціями видань і читачами підкреслює відкритість преси перед альтернативним волевиявленням. Листи-відгуки свідчать про рівень уваги громадськості до інформації, яка поширюється періодикою, а також ступінь довіри до того чи іншого видання. Проблеми, пов‘язані з відкриттям нових музеїв і приміщеннями вже існуючих, які на сторінках одеських офіційних періодичних видань набули форм загальноміських дебатів, у пресі інших міст південного регіону не були виявлені.

Преса південного регіону в період 1991–1999 рр. висвітлювала стан сучасного образотворчого мистецтва з урахуванням основних подій, які стали віхами на шляху його утвердження в суверенній Україні. Проаналізовані публікації, пропонуючи певний обсяг інформації, дають загальне уявлення про тенденції перспектив розвитку як музейної справи, так і пов‘язаного з нею образотворчого мистецтва південного регіону. Зв‘язок із громадськістю втілюється на практиці у листуванні на сторінках газети з проблемних питань, публікація матеріалів, підготовлених представниками громадських кіл, вказує на об‘єктивність періодичних видань у підходах до висвітлення окремої теми.

У четвертому підрозділі "Процес реформування бібліотечної галузі в 90-х роках ХХ століття. Його віддзеркалення у регіональній пресі" аналізуються матеріали преси, присвячені сучасному стану бібліотечних установ. Періодичні видання південного регіону в означені хронологічні рамки фіксують проблеми бібліотечної галузі, методичну і практичну роботу бібліотек. На основі публікацій проблемного змісту можна зробити висновок: створена за роки радянських часів мережа українських бібліотек потребує адаптації до нових умов та модернізації на основі нових технологій у руслі загальноосвітніх тенденцій з урахуванням нагромадженого досвіду. Науково-методична і практична робота бібліотек, що також знайшла своє віддзеркалення у пресі, свідчить про наполегливе прагнення добитися досягнень якісно нового рівня інформаційного забезпечення науки, управління, освіти, культури, тобто активізувати розвиток інформаційних функцій, з огляду на їх очевидне відставання від вимог дня. На останнє необхідно підкреслити: питання співвідношення російської і української літератури у фондах бібліотек, попит на неї читачів, у публікаціях не порушувалося. Це – значне упущенням офіційних періодичних видань. Проблема потребує спеціального висвітлення, особливо в ракурсі мовної політики держави.

У висновках узагальнені основні результати дисертаційного дослідження, які зводяться до наступних положень:

1. Сучасні періодичні видання України у висвітленні існуючих проблем відрізняються своєрідним підходом. Перш за все, він проявляється через відсутність цензури по відношенню до матеріалів, що публікуються. Це супроводжується широким колом думок з того чи іншого питання, що значно розширює напрями переважних поглядів видань. Але для уточнення суті змісту публікацій необхідні звернення до авторів матеріалів оцінно-концепційного характеру.

2. Особливе місце на шпальтах газет зайняло питання мови, що являє глибини характеру нації. В політичному аспекті, з яким тісно переплелися преса і культура, поширені в досліджуваному регіоні, на відміну від центральної та західної України, ліві погляди з домінуючим північним напрямом. Ця специфіка неодмінно має віддзеркалюватися і в культурі, і одночасно в місцевій пресі, де найбільш поширена російська мова, про що свідчить переважна кількість російськомовних періодичних видань. В той же час, на основі динаміки коливання тиражу простежується піднесення в суспільстві державницьких ідей, активності громадської думки і значний потяг до видань даного напряму в середині 90-х рр. Зменшення тиражу газети наприкінці 90-х рр. можна пояснити так: певні кризові явища в житті держави можуть супроводжуватися апатією та зневірою в результативності реформ серед населення. До цього додається зростання популярності інших видань, відкритих згодом.

3. Публікації освітньої тематики в газетах південного регіону, як відзначалося раніше, в кількісному відношенні не поступалися матеріалам мовної проблематики. Серед них виділялися кореспонденції, присвячені українізації школи. Останні можна поділити за хронологією та змістом, що робить їх ідентичними публікаціям про державну мову.

4. Публікації, які мали відношення до середньої і вищої школи, фіксували наступні проблеми фінансового плану: перша – низький рівень матеріально-технічного забезпечення шкільних установ, а саме: нестача кількості підручників, їх неадекватність існуючим програмам, непомірно високі ціни; друга – відсутність фінансів на проведення необхідного ремонту аварійних приміщень шкіл, внаслідок чого в окремих випадках вони повинні були закриватися; третя – через економічний стан країни практично зупинилося будівництво нових шкіл; четверта – в означений час адміністрації шкіл не можуть забезпечити в їдальнях повноцінне харчування, закономірним наслідком чого є погіршення стану здоров‘я учнів; п‘ята – нестача педагогічних кадрів і їх велика плинність. До даної частини дослідження освітньої проблематики на шпальтах газет необхідно включити спільний практично у всіх кореспондентів висновок: при реалізації реформ у галузі освіти відчувається брак коштів.

5. Окремим масивом серед публікацій, присвячених освіті, виділяються матеріали про реформи в ній. Згідно з пресою, реформування школи відбувалося за такими напрямами: 1. впровадження нових навчальних закладів; 2. українізація і відродження національних традицій; 3. відкриття шкіл для національних меншин; 4. введення нових форм оцінки знань; 5. перехід до платного навчання; 6. впровадження в школі посади психолога; 7. поява чи не в кожній школі своєї моделі педагогічного розвитку, введення новацій. Загалом, більшість матеріалів реформеного змісту не несуть негативної оцінки процесів в освітній галузі і не містять категоричного заперечення їх необхідності.

6. Незначним був обсяг кореспонденцій, які мали відношення до стану профтехосвіти у згаданий час. В середньому за рік з цього приводу з‘являлося по три-чотири публікації, які не викликали широкого резонансу в колах громадськості. Зміст матеріалів не виходив за рамки напрямів, традиційних для всієї освіти: фінансування, кількісний та якісний склад студентства, проблеми педагогічних кадрів. Обмежений обсяг матеріалів, що свідчить про складність ситуації в даній галузі освіти та відсутність уваги з боку суспільства і держави до неї. Причина цього – випускники професійно-технічних училищ не мали певного місця в соціально-економічному розвитку України в 90-х роках.

7. Публікації, пов‘язані з реформами в галузі культури, віддзеркалюють національний зміст в усіх його проявах. Преса регіону свідчить: театральна галузь, а також зміни, що відбулися в ній, належним чином були висвітлені періодичними офіційними виданнями за такими напрямами: 1 – матеріали полемічного характеру, які порушували проблеми реформування галузі; 2 – статті, в яких висвітлювалися практичні кроки на шляху реформування театральних установ; 3 – публікації з переважаючим особистісним фактором; 4 – кореспонденції інформаційно-критичного характеру про діяльність театрів, тобто їх репертуар.

8. Аналіз динаміки матеріалів, що узагальнено характеризували рівень уваги друкованих офіційних періодичних видань до проблем музичної культури, вочевидь вказує на зміни, що в 90-х рр. відбувалися в громадській свідомості. Значні кількісні коливання в пресі південного регіону різних за жанром публікацій, присвячених музичному мистецтву, можуть бути свідченням відсутності стабільності та поступовості розвитку галузі: етапи піднесення і спаду змінюють один одного.

9. В період, що досліджується, досить полемічною темою культури на сторінках газет була музейна справа. Враховуючи потенціал періодичних видань, представники даної сфери використовували його з метою досягнення певного результату. Означений етап характеризується появою публікацій проблемного змісту, а також листів – відгуків на них. Зворотний зв‘язок, який мав місце на шпальтах газет, з приводу приміщень музейних установ, свідчив про рівень уваги громадськості до інформації, поширюваної періодикою, і ступінь довіри до того чи іншого видання. Публікації про стан музейних установ акцентують увагу на: 1 – фінансових проблемах; 2 – питаннях з приміщеннями; 3 – виставочній діяльності.

10. Систематизуючи публікації бібліотечної тематики в дисертації, виділимо такі, що превалювали, а саме – висвітлювали особливості розвитку бібліотек, чітко простежуючи проблеми, з якими зустрічалися працівники даних установ. За хронологічним принципом, в основному, їх можна віднести до періоду 1991–1996 рр. У наступні роки спостерігається тенденція до зменшення кількості таких матеріалів. Кореспонденції про наукову діяльність бібліотек складають іншу групу. І остання група – публікації, метою яких було виявити діяльність бібліотек на шляху їх становлення як центрів інформаційного забезпечення суспільства. Що стосується хронології виходу на сторінки газет двох останніх груп, можна зауважити: найчастіше публікації, відповідної тематики, стали з‘являтися з 1995–1996 рр.

11. Вивчення регіональної періодики в ракурсі культурних перетворень, що відбувалися в країні, дає підстави визначити переважну направленість смаків кожного видання у віддзеркаленні проблем різних галузей культури. Кількісний і якісний аналіз публікацій достатньо чітко виявляє наступне: "Чорноморська комуна" (згодом "Чорноморські новини"), "Радянське Прибужжя", "Наддніпрянська правда" – друковані органи обласних Рад народних депутатів (Одеської, Миколаївської та Херсонської), орієнтовані, головним чином, на питання розвитку освіти та мови. Оцінки результативності реформ у матеріалах не виходять за рамки державного курсу в галузі культури. Цьому певною мірою сприяє публікування виступів службових осіб. Проблеми розвитку культури на шпальтах офіційних періодичних видань: "Вечерняя Одесса", "Одесский вестник", "Вечерний Николаев", "Південна правда", "Херсонський вісник", "Новий день" не мають чіткого розмежування. В них містяться публікації, що висвітлюють як стан освіти, так і мистецтва. Матеріали власне мовної тематики містяться у вкрай обмеженому обсязі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ

У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. "Питання освіти в періодичних виданнях Миколаєва (серпень 1991 - червень 1994 рр.)" // Записки іст. ф-ту. - Вип.9. – Одеса: Друк, 1999. - С.152-158.

2. "Роль преси в актуалізації проблем культури в 1999-1998 роках (на матеріалах Півдня України)" // Записки іст. ф-ту. - Вип. 11. – Одеса: Друк, 2001. - С.299-307.

3. "Місце мови у формуванні державної політики сучасної України, а також проблеми, пов‘язані з цим (за матеріалами преси півдня України 1991 – 1998 рр.)" // Політика: історія і сучасність: Зб. наук. праць. – Вип. 1. – Миколаїв - Одеса: ТОВ Від, 2002. – С.130-137.

4. "Проблеми розвитку вищої освіти у 90-х рр. ХХ ст. та їх відображення у періодичній пресі півдня України" // Наук. праці: Наук.-метод. журн. - Т.26. - Вип. 13. - Історичні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2003. – С.120-124.

5. "Музична культура південного регіону України в 90-х рр. ХХ ст.. на сторінках місцевих періодичних видань" // Наук. праці: Наук.-метод. журн. - Т.37. - Вип. 24. - Історичні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2005. – С. 100-104.

6. "Стан народної освіти на Миколаївщині в перші роки незалежності України (за матеріалами місцевої преси) // Історія півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблеми національного, політичного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного та культурного розвитку: Зб. наук. праць. – Ч. ІІ. - Миколаїв - Одеса: Тетра, 1999. - С.240-245.

7. "Середня освіта Півдня України: основні напрямки розвитку 1991-1998 років (за матеріалами місцевої преси)" // Наукові дослідження в контексті історичних проблем. – Т.1. – Історія та українознавство. – Миколаїв – Одеса: ТОВ Від, 2003. – С.149-156.

8. "Процес реформування бібліотечної галузі в 90-х роках ХХ століття. Його віддзеркалення у регіональній пресі." // Гуманітарно-економічні дослідження. – Т.1. – Миколаїв – Одеса: ТОВ Від, 2005. – С.153 -161.

АНОТАЦІЇ

Баковецька О.О. Проблеми культурного життя півдня України на сторінках періодичної преси (90-ті роки ХХ століття). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 01. – Історія України. – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2004.

У дисертації на основі комплексного аналізу преси півдня України 90-х років ХХ століття виявлено роль періодики Одеської, Миколаївської, Херсонської областей в суспільному житті регіону. Розкриті основні функції преси через висвітлення проблем культурного будівництва з урахуванням часових меж процесу і обсягу джерел. Простежено еволюцію становлення законодавчої бази культурної сфери і розкрито правовий стан інформаційного простору України. Розглянуто процес розвитку регіональної періодики в досліджуваний період, а саме - кількісну динаміку. Проаналізовано, на основі матеріалів періодичних видань, позицію останніх відносно культурної реформи і дій місцевих виконавчих органів влади щодо її реалізації. Встановлено ступінь взаємодії між визначеними галузями культури і пресою. Визначено місце преси у встановленні зворотного зв‘язку із громадськістю і рівень впливу матеріалів періодики на формування громадської думки.

Ключові слова: Україна, південний регіон, законодавча база, інформаційний простір, регіональні періодичні видання, матеріали періодичних видань, культурна реформа, галузі культури, громадська думка.

Bakovetska O.O. Problems of cultural life of southern Ukraine on pages of periodicals (90-s of the twentieth century). – Manuscript.

Master's the sis on the science of history. Specialized field 07.00.01. – The History of Ukraine. – Odessa National University named after I.I. Mechnikov. - Odessa, 2004.

The role of periodicals of Odessa, Mykolaiv, Kherson regions in social life of the region is shown in the thesis on the base of integrated analysis of the press of southern Ukraine of 90-s of the twentieth century. Basic functions of the press are uncovered through interpretation of problems of cultural building with tarring into consideration time limits of the process and size of sources. The evolution of formation of legislative base of cultural sphere is traced and legal situation of the Ukrainian informational expanse is uncovered. The process of development of regional periodicals on researching period, namely – quantitative dynamics, is examined. Attitude of the latter to the cultural reform and activities of the executive power as to its realization are analyzed on the base of periodical materials. Co-operation degree between significant branches of culture and the press is determined. The place of the press in arranging back contact with the public and the level of influence of periodicals on the formation of public opinion is determined.

Key words: Ukraine, the Southern region, the legislative base, the informational expanse, regional periodicals, periodical materials, cultural reform, branches of culture, public opinion.

Баковецкая О.А. Проблемы культурной жизни юга Украины на страницах периодической печати (90-е годы ХХ столетия). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. – История Украины. – Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова. – Одесса, 2004.

В диссертации на основе комплексного анализа прессы юга Украины 90-х годов ХХ столетия, которые обозначили становление независимого государства, определено роль периодики Одесской, Николаевской, Херсонской областей в общественной жизни региона. Последний определяется общностью, которая связана с особенностями исторического развития, а именно – культурными традициями Северного Причерноморъя, нахождением данных областей в границах одной Херсонской губернии, экономической спецификой, которая была определена кораблестроением, принципами территориально-административного деления современной Украины. В работе раскрыты основные функции прессы в результате анализа публикаций проблемного характера по вопросам культурного строительства. Анализ официальных периодических изданий, в соответствии с основными функциями прессы, даёт основание утверждать, что в реализации реформ в сфере культуры независимой Украины периодика является источником, средством общественной информации о реформах, инструментом, который формирует общественное мнение.

Также прослежена эволюция становления законодательной базы культурной сферы и раскрыто правовое положение информационного пространства Украины. Отмечено финансовую нестабильность периодических изданий, а также, несмотря на законодательство, значительное преобладание русскоязычных периодических изданий над украиноязычными. Кроме того, определено то, что в прессе юга Украины публиковалось незначительное количество законодательных актов Украины. Последнее было определено спецификой региональной периодики. Материалы официального характера в основной своей массе публиковались на страницах центральных газет. Региональные издания в данном вопросе акцент делали на оценочные материалы, а также публикации, в которых документы предлагались читателям в ракурсе реакции органов местной власти на уже принятые законы, постановления, распоряжения.

Отдельно рассмотрен процесс развития региональной периодики в период, который исследуется, а именно – количественную динамику. Тем самым определён вопрос достаточности информационного поля юга Украины, которое обеспечивается периодикой. На основе анализа количества выпускаемых газет прослеживаются определенные тенденции в развитии общества. Объем газет в постсоветский период значительно сократился за счет профсоюзных, ведомственных и других изданий. В южном регионе, а именно в Николаевской и Херсонской областях в советский период выходило 160 газет. В начале 90-х годов, в этих же областях, количество изданий периодики составляло 110 единиц. Такое положение компенсировалось бесцензурным режимом периодики и расширением практики плюрализма мысли, свободы слова. В конце периода, который исследуется, прослеживается скачок в деле открытия новых изданий. Изменение ситуации связано с периодом некоторой стабилизации в обществе.

Было проанализировано, на основе материалов периодических изданий, позицию последних относительно реформирования культурной сферы. Также определён уровень взаимодействия между отраслями культуры и прессой. В основной массе анализ материалов по всем направления проблемы не входил в противоречие с официальной доктриной государства. Тем не мене, периодические издания регионов имели определенные отличия в ракурсе их отношения к преобразованиям в культуре, что даёт основания определять направленность вкусов каждого издания в освещении проблем различных областей культуры. Количественный и качественный анализ публикаций достаточно чётко определяет следующее: "Чорноморська комуна" (позже "Чорноморські новини"), "Радянське Прибужжя", "Наддніпрянська правда" – печатные органы Одесского, Николаевского и Херсонского областных Советов народных депутатов были сориентированы, главным образом, на вопросы развития образования и языка. В тоже время, как было отмечено ранее, оценки результативности реформ в материалах изданий не выходят за рамки государственного курса в области культуры. Проблемы развития культуры на страницах официальных периодических изданий: "Вечерняя Одесса", "Одесский вестник", "Вечерний Николаев", "Південна правда", "Херсонський вісник", "Новый день" не имеют четко определенного различия. В изданиях содержатся публикации, которые освещают и положение образования в регионе, и развитие искусства. Материалы языковой тематики имеют незначительный объем. Таким образом, количество периодических изданий, которые интересовались бы вопросами образования и искусства ограничено, несмотря на значительный объём выпускаемых газет. В работе определено место прессы в установлении обратной связи с общественностью и уровень влияния материалов периодики на формирование общественной мысли.

Ключевые слова: Украина, южный регион, законодательная база, общественное мнение, информационное пространство, функции прессы, культурное строительство, региональные периодические издания, материалы периодических изданий, бесцензурный режим, сферы культуры, официальная доктрина.