Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Бородієнко Олександра Володимирівна

УДК 911.3 (7)+332.135

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ

СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор географічних наук,

професор Яценко Борис Павлович,

завідувач кафедри країнознавства

і туризму географічного факультету

Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук,

професор Балабанов Геннадій Васильович,

завідувач кафедри країнознавства

Київського міжнародного університету.

кандидат географічних наук,

доцент Смаль Валентина Володимирівна,

заступник директора Інституту соціальної економіки та менеджменту Київського славістичного університету.

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, географічний факультет, кафедра економічної і соціальної географії, м.Львів.

Захист відбудеться “18”квітня 2005 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд.212.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “10” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради доктор географічних наук,

професор С.І.Іщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамічність світового розвитку, що характеризується кардинальними змінами геополітичної ситуації в зв’язку з появою на рубежі XX-XXI ст. на політичній карті нових незалежних держав, викликає до життя необхідність розробки та постійного вдосконалення зовнішньоекономічної стратегії України. Одним із важливих напрямів геостратегії України є взаємодія з Північноамериканським центром сили, інтеграційною системою якого є НАФТА – Північноамериканська угода про вільну торгівлю. Дослідження феномену Північноамериканської інтеграції є цікавим не тільки з точки зору розуміння загальної теорії інтеграції, але й як повчальний аналог при формуванні зовнішньої політики і зовнішньоекономічної стратегії України, особливо за умови її потенційної участі в регіональних інтеграційних процесах. Крім того, сучасні тенденції розвитку світогосподарської системи (основними суб’єктами міжнародних відносин поруч з окремими національними господарствами стають ТНК та крупні регіональні інтеграційні об’єднання) викликають до життя необхідність позиціювання господарського комплексу України в нових умовах. Для України, яка з одного боку має потужний інтеграційний потенціал, а з іншого – повільно та болісно інтегрується в світогосподарську систему, життєво необхідною є розробка наукового підгрунтя зваженої державної політики і зовнішньоекономічної стратегії в цьому напрямі. Це ставить перед суспільними географами завдання більш повного, системного дослідження феномену регіональної економічної інтеграції, яке доповнило б уявлення про регіональні інтеграційні процеси, які базуються переважно на узагальненні результатів економічної та політичної взаємодії країн Європи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності із напрямом наукової роботи кафедри країнознавства і туризму географічного факультету (тема №97121 номер держреєстрації 0197U003170).

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є система регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.

Предметом дослідження є суспільно-географічні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вивчення суспільно-географічних аспектів формування інтеграційної системи в Північній Америці, розкриття специфіки перебігу тут інтеграційних процесів, доповнення методики вивчення інтеграційних угруповань з точки зору теорії суспільної географії.

В зв’язку з цим перед дисертаційним дослідженням стоять наступні задачі:

виявити сутність системи регіональної економічної інтеграції, проаналізувати суспільно-географічні відношення і зв’язки, які цементують дану геопросторову систему;

виявити суспільно-географічні чинники розвитку системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці ;

доповнити систему методів дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці;

проаналізувати особливості спеціалізації в міжнародному географічному поділі праці (МГПП) зовнішньоекономічних комплексів (ЗЕК) США, Канади й Мексики; виявити ступінь їх залежності і взаємодоповнюваності; провести аналіз порівняльних переваг господарств країн-учасниць НАФТА; виявити напрями і поля взаємодії господарств країн регіону;

доповнити суспільно-географічне дослідження комплексним аналізом геополітичних чинників становлення і розвитку системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.

Методологія, методи, використані матеріали. Методологічною базою дослідження є основні положення: теорії суспільної географії (теоретико-методологічні аспекти вивчення суспільно-територіальних систем та їх територіальної організації), закладені в працях Е.Б.Алаєва, М.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, Ю.Г.Саушкіна, О.Г.Топчієва; міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин (теорія порівняльних переваг, теорії міжнародного географічного поділу праці (МГПП) та міжнародного руху факторів виробництва, теоретичні аспекти регіональної економічної інтеграції), які досліджувались українськими та зарубіжними вченими – Б.Балассою, Дж.Вайнером, Т.С.Вертинською, О.П.Кирєєвим, Т.В.Лавровською, П.Х.Ліндертом, А.С.Філіпенком, Ю.В.Шишковим; географії світового господарства та економічної та соціальної географії зарубіжних країн (територіальна організація систем світового господарства, особливості територіальної організації господарських комплексів країн досліджуваного регіону), представлені в працях В.В.Вольського, М.М.Книш, О.І.Шаблія, В.М.Юрківського, Б.П.Яценка; політичної географії та геополітики (основні геополітичні концепції, понятійно-термінологічний апарат політичної географії та геополітики, теоретико-методологічні засади вивчення геополітичного положення (ГПП) держави), закладені в працях О.М.Дергачова, М.С.Дністрянського, В.А.Колосова, Я.Б.Олійника, О.М.Паламарчука, Е.А.Позднякова, А.В.Степаненка.

Найбільш доцільним в процесі дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці представляється синтез наступних методів: діалектичного, геопросторового аналізу, історичного, порівняльно-географічного, літературного, статистико-математичних та картографічного.

В процесі виконання дисертаційної роботи використані матеріали статистичної звітності ООН (в тому числі ЮНКТАД, МВФ), МБРР, Департаменту іноземних справ і міжнародної торгівлі США, Міжнародної організації праці, ГАТТ/СОТ.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в:

-систематизації, доповненні і застосуванні методики комплексного суспільно-географічного дослідження системи регіональної економічної інтеграції, особливості якої полягають в послідовному дослідженні геопросторових економіко-географічних, соціально-демографічних, геополітичних та історичних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції;

-розкритті суті системи регіональної економічної інтеграції на Північноамериканському континенті; виявленні зв’язків і системоутворюючих відношень між елементами системи;

-застосуванні методу оцінки порівняльних переваг в процесі аналізу ЗЕК країн-учасниць НАФТА, що дозволило зробити висновки про порівняльні переваги ЗЕК США, Канади й Мексики, які можуть прислужитися при розробці зовнішньоекономічної стратегії України в цьому регіоні;

-комплексному аналізі геопросторових процесів і тенденцій, які виникають в господарських комплексах країн-учасниць НАФТА в умовах системи регіональної економічної інтеграції;

-розробці концепції впливу геополітичних факторів на становлення і функціонування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці; введенні критеріїв віднесення країн, регіонів та угруповань до поля геостратегічних інтересів держави; виявленні складових полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики й характеристиці їх особливостей.

Практичне значення отриманих результатів. Методичні прийоми та теоретичні узагальнення дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі проведення аналізу інших регіональних інтеграційних угруповань, а також в процесі виявлення порівняльних переваг господарства України з метою їх реалізації на світових ринках. Основні висновки та теоретичні узагальнення можуть бути враховані в процесі розробки державної політики та зовнішньоекономічної стратегії України щодо країн-членів НАФТА. Матеріали роботи використовувались при розробці навчальних програм курсів “Країнознавство”, “Географія світового господарства”, “Географія міжнародних економічних відносин”, “Політгеографія та геополітика регіонів”, які викладаються на кафедрі країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Висновки дисертаційного дослідження були враховані при розробці планової теми Інституту соціології НАН України „Формування нового соціального ареалу життя особистості в умовах глобальних змін” (довідка про впровадження №285/215 від 21.10.2004). Теоретичні узагальнення та основні висновки дисертації були використані в процесі розробки тем „Держава в умовах розбудови інформаційного суспільства”, „Пріоритети інноваційної діяльності України задля інтеграції в глобальну інформаційну інфраструктуру”, „Світові тенденції розвитку мереж зв’язку”, які викладаються фахівцям галузі електрозв’язку на кафедрі управління, економіки і фінансів Головного навчального центру ВАТ „Укртелеком” (довідка про впровадження №869/01-7 від 12.05.2004 р.).

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій представлено авторське бачення передумов та перебігу інтеграційних процесів в Північній Америці. Доповнена, систематизована та реалізована методика суспільно-географічного дослідження системи регіональної економічної інтеграції дозволила всебічно дослідити геопросторові процеси і тенденції, які виникають в господарських комплексах США, Канади й Мексики в умовах поглиблення інтеграційних процесів в регіоні. Запропонована автором концепція впливу геополітичних факторів на систему регіональної економічної інтеграції дозволила виявити особливості полів геостратегічних пріоритетів країн-членів НАФТА і спрогнозувати подальший хід інтеграційних процесів в регіоні.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались: на засіданні кафедри країнознавства і туризму географічного факультету (Київ, 2003, 2004); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 130-річчю Українського географічного товариства та 70-річчю географічного факультету (Київ, 2003); на науково-практичній конференції “Природничі науки на межі століть” (Ніжин, 2004).

Публікації. Основні положення та результати досліджень опубліковані в трьох наукових статтях загальним обсягом 2.0 д.а. та матеріалах двох наукових конференцій обсягом 0.3 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Дисертацію викладено на 166 сторінках, вона містить 36 таблиць, 16 додатків, 33 рисунки, в тому числі 9 картосхем, список використаної літератури налічує 107 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В першому розділі “Теоретичні засади вивчення регіональних інтеграційних утворень” обгрунтована доцільність використання системного підходу в процесі дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Основні постулати теорії систем та характеристики геосистем як сукупності географічних об’єктів з системою просторових (територіальних) зв’язків (системоутворюючих відношень) між ними дозволяють, на нашу думку, представити регіональну економічну інтеграцію як складну геосистему (рис.1).

Застосування системного підходу дозволяє представити процес регіональної економічної інтеграції як систему відношень і зв’язків між елементами. В якості елементів системи S1-S4 на мікрорівні виступають окремі фірми, корпорації, банки, на мезорівні – національні господарства (G1 та G2). Взаємодія між елементами на мікрорівні визначається горизонтальними і вертикальними зв’язками: технологічними (внутріфірмова торгівля в процесі кооперування, внутріфірмова та міжфірмова поставка технології); відтворювальними (надання управлінського досвіду від материнських до дочірніх компаній); транспортними (транспортне обслуговування товарообмінних операцій); демографічними (міграція робочої сили між країнами як результат лібералізації); політичними (даний вид зв’язків є характерним для підсистем нижчого та вищого рівня; характеризуються діяльністю політичних партій, а також міжурядовою діяльністю з приводу інтегрування); адміністративними (діяльність спільних комісій, Центрального банку, наднаціональних органів управління) тощо. Система Gn на макрорівні представляє собою систему угод, домовленостей, інститутів, у випадку більш зрілих інтеграційних угруповань – наднаціональних органів управління.

Рис.1. Система регіональної економічної інтеграції.

Вхід системи – сукупність чинників, які зумовлюють існування та визначають перебіг інтеграційних процесів. Це, насамперед, суспільно-географічні чинники, серед яких можна виділити наступні: економіко-географічні (МГПП, порівняльні переваги у виробництві різних товарів, близькість рівнів суспільного розвитку, взаємодоповнюваність процесів суспільного відтворення); соціально-демографічні (мовна спільність, міграційні процеси); політичні (військово-стратегічні цілі, геостратегічні пріоритети , поля геостратегічних інтересів тощо). Важливу роль у формуванні регіональної економічної інтеграції відіграють також природно-географічні чинники – взаємодоповнюваність природних ресурсів країн-членів регіонального інтеграційного об’єднання, а також рельєф, який визначає зручність комунікацій; різноманітні агрокліматичні умови, які апріорі визначають галузі спеціалізації сільського господарства та їх взаємодоповнюваність.

Вихід системи по суті – результат взаємодії національних господарств в процесі інтегрування. Таким результатом може бути: зрощування національних виробничих циклів як результат транснаціоналізації; задоволення інтересів країн-учасниць (тих первинних геостратегічних інтересів, які послужили мотивацією до інтеграційної взаємодії на макрорівні); синергічний ефект поглиблення МГПП (за рахунок поглиблення спеціалізації та дії ефекту на масштабі); підвищення рівня конкурентоздатності національних господарств (як синергічний ефект від підвищення рівня конкурентоздатності окремих фірм); територіальні зрушення в господарських комплексах країн-учасниць (посилення транскордонної взаємодії, розміщення іноземних підприємств); просторова організація міжнародних економічних зв’язків (МЕЗ) інтеграційного типу (точкові, сіткові та зональні структури); а також негативні наслідки – втрата частини суверенітету та культурної самобутності, нелегальна міграція з країн з нижчим рівнем життя тощо.

Система регіональної економічної інтеграції є складною геопросторовою системою, яка характеризується такими особливостями: основними елементами системи регіональної економічної інтеграції на мікрорівні є окремі фірми, корпорації, банки, які займають на земній поверхні фіксовані місця; системоутворюючі відношення між елементами даної геосистеми представлені сукупністю зв’язків - технологічних (кооперування виробництва, внутріфірмові поставки в межах ТНК, постадійна спеціалізація виробництва, трансфер технології), відтворювальних (транспортно-економічні зв’язки, які є елементами просторових відношень); дані відношення опосереднені через земну поверхню і характеризують структуру системи регіональної економічної інтеграції. Дана геосистема має нові інтегровані якості порівняно з елементами, що її складають:

-формується нова територіально-господарська структура регіону, зумовлена розвитком інтеграційних процесів. Дані зміни є наслідком посилення територіальної концентрації виробництва в певних ареалах, а також територіального кооперування виробництва в регіональному масштабі, яке проявляється в посиленні виробничих та територіальних зв’язків

між елементами системи регіональної економічної інтеграції для виготовлення кінцевої продукції і обміну нею;

-формуються поля інтеграційної взаємодії, сутнісна сторона яких проявляється через тип і структуру інтеграційних зв’язків в Північній Америці. Просторова організація даних зв’язків реалізується у вигляді точкових (спільні підприємства, дочірні компанії, експортні виробництва, територіальні промислові кластери) та сіткових (всі види міждержавної комунікаційної інфраструктури, а також різного роду трансрегіональні форми співробітництва – міжрегіональні і прикордонні інтеграційні зв’язки) елементів просторової організації.

При вивченні суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці особлива увага приділяється економіко-географічним, соціально-демографічним, геополітичним та історичним. Даний зріз аналізу дасть змогу дослідити Північноамериканську інтеграцію як систему, яка характеризується складною сукупністю відношень, процесів і зв’язків між елементами – суб’єктами господарської діяльності. Логіка дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції представлена на рис. 2.

В процесі суспільно-географічного дослідження поля геостратегічних інтересів країни вважаємо за доцільне ввести критерії віднесення країн, регіонів чи угруповань до поля геостратегічних інтересів тієї чи іншої країни. В основу розроблених критеріїв була покладена теза про те, що зовнішня політика будь-якої держави обумовлюється національними інтересами, а в цій царині первинною є економічна вигода, яка й визначає складові і особливості поля геостратегічних інтересів держави. Розроблені критерії відображують ступінь прив’язки господарських комплексів країн, їх взаємодоповнюваність. Основними критеріями, на нашу думку, можуть бути наступні:

Висока залежність від взаємної торгівлі (якщо вартість експорту до даної країни, регіону чи угруповання чи імпорту з них складає не менше 20% сукупного експорту чи імпорту).

Наявність в країнах, регіонах чи угрупованнях стратегічно важливої сировини, насамперед енергоносіїв, і висока ( не менше 20%) залежність досліджуваної країни від їх імпорту з країн, регіонів чи угруповань.

Невелика відстань між країнами (оцінюється як віддаль між столицями), що здешевлює вартість товарів на ринках країни-партнера і тим самим підвищує його

конкурентоздатність. Існує певна економічна межа доцільності переміщення в просторі товаропотоків, що й визначає довжину зв’язку. Дія даного критерію підсилюється наявністю спільних кордонів.

Наявність в країні чи угрупованні країн надлишкових факторів виробництва (вільних площ під забудову, розвіданих природних ресурсів, дешевої робочої сили, технології), що в перспективі дозволить переміщувати виробництво в регіони надлишкових факторів виробництва і тим самим підвищувати конкурентоздатність товарів.

Висока залежність від імпорту або експорту прямих іноземних інвестицій (ПІІ): забезпечується більше 30% фондів ПІІ або 30% потоків ПІІ протягом трьох років.

Якщо в процесі дослідження певних країн, регіонів чи угруповань має місце відповідність хоча б одному з вищенаведених критеріїв, то можна говорити про те, що досліджувані нами країни і угруповання входять до поля геостратегічних інтересів країни.

Крім того, в процесі дослідження поля геостратегічних інтересів країни необхідно зважати на якісні критерії, серед яких визначне місце займають військово-стратегічний інтерес, політичні цілі, законодавча база, рівень корупції в країні, соціальні цілі, які переслідує країна по відношенню до партнера. Самі по собі ці складові не є підставою для віднесення країни до поля геостратегічних інтересів, проте вони є так званим критерієм мотивації до взаємодії, який в поєднанні з кількісними критеріями може або посилювати, або послаблювати дію попередніх.

Таким чином, вищенаведені кількісні та якісні критерії віднесення країн, регіонів чи угруповань до поля геостратегічних інтересів країни визначають перспективу розвитку відносин (інвестування, торгівельних відносин, науково-технічного співробітництва).

Основною характеристикою поля геостратегічних інтересів країни є його потенціал - величина, яка визначає інтенсивність взаємодії всередині поля. Основними особливостями потенціалу поля геостратегічних інтересів є:

-потенціал поля геостратегічних інтересів є відносним якісним показником (визначається як високий, середній, низький);

-потенціал поля геостратегічних інтересів визначається його суб’єктом (тим, хто проявляє інтерес) та об’єктом (тим, до кого інтерес проявляється);

-на величину потенціалу поля геостратегічних інтересів впливають кількісні критерії віднесення країн, регіонів чи угруповань до цього поля. Потенціал наростає по мірі включення параметрів критерія. Включення 1-2 критеріїв відповідає низькому рівню потенціалу, 3-4 – середньому, 5 – високому.

-величина потенціалу поля геостратегічних інтересів може служити інструментом прогнозу (високий градієнт свідчить про високу мотивацію до взаємодії в короткостроковій перспективі, середній і низький – про можливий інтерес у середньо- та довгостроковій перспективі відповідно);

-потенціал поля геостратегічних інтересів може посилюватись або послаблюватись завдяки дії якісних критеріїв (військово-стратегічний інтерес, політичні цілі, законодавча база, рівень корупції в країні, соціальні цілі, які переслідує країна по відношенню до партнера тощо).

В другому розділі роботи “Інтегруюча роль економіко-географічних та соціально-демографічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці” виявлено наступні економіко-географічні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції Північної Америки:

1. Відмінність галузевої структури господарських комплексів країн-учасниць, що створює передумови для взаємодоповнюючого характеру їх зовнішньоекономічних зв’язків. Спеціалізація США в сфері надання високотехнологічних послуг (консалтингових, організаційних, управлінських, банківських); в галузі виробництва наукомісткої високотехнологічної продукції з високою часткою доданої вартості (телекомунікаційного устаткування, електроніки, електротехніки, хімічної продукції та продукції автомобілебудування) є передумовою розвитку ЗЕЗ країни з партнерами по НАФТА в сфері торгівлі товарами і послугами. Крім того, структурна перебудова господарства Мексики та процеси роздержавлення в цій країні, освоєння нових нафтових родовищ в Канаді є предметом зацікавлення американських бізнесових кіл і сферою прикладення їх капіталу. Отже, зв’язки по капіталу, які цементують північноамериканський господарський комплекс, є іншою важливою сферою взаємодії трьох країн. Оскільки в структурі вивезеного зі США до сусідніх країн капіталу переважають ПІІ, то це в значній мірі передбачає трансфер технології – передачу патентів, ліцензій, ноу хау, готового устаткування і технологічних ліній – дочірнім компаніям в Канаді і Мексиці. Спеціалізація промисловості Канади на випуску продукції деревообробної і целюлозно-паперової галузей промисловості, чорної і кольорової металургії, електронної і електротехнічної промисловості дозволяє зробити припущення щодо її втягненості в ЗЕЗ в межах регіону. Господарська взаємодія з партнерами також характеризується інтенсивним рухом капіталу, реціпієнтом якого традиційно є Канада. Спеціалізація промисловості Мексики на випуску продовольчих товарів, непродовольчої сировини і мінерального палива, а також текстильної продукції і продукції машинобудування є передумовою її зв’язків з партнерами по НАФТА.

2. Існування порівняльних переваг країн-учасниць НАФТА у виробництві різних товарів, що є основою для потенційних торгівельних зв’язків. США мають порівняльні переваги у виробництві продовольчих товарів (особливо м’яса і м’ясопродуктів), целюлози і паперу, продукції хімічної промисловості (парфумів, пластмас, миючих засобів). Канада володіє порівняльними перевагами у виробництві продовольчих товарів (риби і рибопродуктів, злаків і виробів з них), сировинної продукції (нікелю, міді, нафти, вугілля, лісу), целюлози і паперу, транспортних засобів. Мексика користується порівняльними перевагами у виробництві нафти, устаткування для електростанцій, телекомунікаційного устаткування, меблів, одягу.

3. Інтенсивний перелив капіталу в межах регіону, що зумовлює розвиток процесів кооперування виробництва, постадійної спеціалізації, і я к наслідок – концентрації його в певних ареалах, що по суті є системоутворюючими відношеннями в системі регіональної економічної інтеграції в Північній Америці;

4. Трансфер технології від материнських до дочірніх компаній.

В даному розділі проаналізовано ступінь залежності і взаємодоповнюваності господарських комплексів країн-учасниць НАФТА. Аналіз внутрішніх і зовнішніх експортних та імпортних квот дозволяє говорити про високий ступінь взаємодії партнерів по НАФТА і виявити регіональну направленість зовнішньо-торгівельної орієнтації цих країн. Висока залежність США, Канади й Мексики від взаємного товарообміну свідчить про переважну роль північноамериканського ринку в процесах суспільного відтворення та про глибокий внутрірегіональний поділ праці.

Найбільш відкритою для міжнародного обміну, в тому числі внутрірегіонального, є економіка Канади. Її загальна і експортна, і імпортна квота майже в 5 разів перевищує американську і в 3 рази – мексиканську. США в основному орієнтовані на нерегіональні ринки – їх торгівельні потоки за межі регіону майже в 5 разів перевищують регіональні. Але, не дивлячись на нерегіональну орієнтацію США, внутрішня північноамериканська квота приблизно співпадає із зовнішньою (з незначними відхиленнями по імпорту та експорту).

В другому розділі також досліджено територіальні відміни ЗЕЗ країн-учасниць НАФТА, зумовлені більш інтенсивною господарською взаємодією в транскордонних зонах – прикордонних зонах Канада-США і Мексика-США. Переважання в Канаді та Мексиці меридіональних зв’язків над широтними є характерною тенденцією функціонування господарського комплексу регіону, яка проявляється в тому, що торгівельні та інвестиційні зв’язки є більш тісними в системах “канадські провінції-американські штати” (рис.3) та “мексиканські штати-американські штати”, ніж в системах “канадські провінції-канадські провінції” і “мексиканські штати-мексиканські штати” відповідно. Поглиблення меридіональних зв’язків призводить до посилення взаємодії в сфері обміну факторами виробництва в транскордонних зонах – прикордонних зонах „Канада-США” та „Мексика-США”, які є найбільш інтегрованими регіонами системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Просторова організація даних зв’язків реалізується у вигляді точкових (спільні підприємства, дочірні компанії, експортні виробництва, територіальні промислові кластери) та сіткових (всі види міждержавної комунікаційної інфраструктури, а також різного роду трансрегіональні форми співробітництва – міжрегіональні і прикордонні інтеграційні зв’язки) елементів (рис.4).

Виявлено, що створення і функціонування зони вільної торгівлі в Північній Америці призвело до структурних зрушень в господарських комплексах країн-учасниць, які проявились в:

зниженні значення обробної промисловості і посилення ролі галузей нематеріальної діяльності в США і Канаді;

зниженні питомої ваги сільського господарства і видобувних галузей та посиленні значення обробної промисловості в господарському комплексі Мексики.

За останні роки структура північноамериканського господарського комплексу трансформувалась і тепер являє собою три потужних промислових ядра – США, Канаду й Мексику -, спеціалізація яких вирізняється виробництвом високотехнологічної і наукоємкої продукції в США і Канаді та трудоємкої продукції в Мексиці. Ці ядра цементує добре розвинута трансконтинентальна інфраструктура (рис.4).

В третьому розділі “Геополітичні та історичні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці” проаналізовано вплив цих чинників на формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.

Напрями геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА в значній мірі визначаються особливостями геополітичного положення цих країн. Сусіди першого і другого порядку для США і Мексики знаходяться в фокусі геополітичних інтересів, тоді як сусіди третього порядку формують нейтральну групу. Для Канади фокусом її геополітичних інтересів є також деякі сусіди третього порядку.

Основними геостратегічними пріоритетами США є: збереження глобальної конкурентоздатності країни, створення противаги Західноєвропейському і Азіатсько-Тихоокеанському центрам сили; закріплення світової першості, а також боротьба з тероризмом. Завданням США, крім того, є зруйнування євразійського геостратегічного регіону і недопущення панування в Євразії будь-якої держави. Дослідження основних складових поля геостратегічних інтересів США на основі запропонованих критеріїв показало, що до цього поля входять такі країни, регіони та угруповання, як НАФТА, Латинська Америка, АТР, Західна Європа, Південно-Західна Азія (рис.5).

Поле геостратегічних інтересів США характеризується такими особливостями:

-найвищим є потенціал поля геостратегічних інтересів США-НАФТА в цілому та США-Канада й США-Мексика зокрема. Це дає змогу прогнозувати поглиблення тристоронніх відносин в короткостроковій перспективі;

-потенціал поля геостратегічних інтересів США-Латинська Америка можна визначити як середній. Дана обставина дає змогу прогнозувати можливе поглиблення економічної та політичної взаємодії в середньостроковій перспективі;

-потенціал поля геостратегічних інтересів США-АТР та США-ЄС можна визначити як низький.

Основними геостратегічними пріоритетами Канади є: збереження і підвищення конкурентоздатності економіки країни на світовій арені; посилення науково-технічного потенціалу; структурна перебудова господарства; збереження культурної самобутності держави; посилення економічної та політичної незалежності шляхом диверсифікації політичних та економічних зв’язків. Виходячи з основних віх геостратегії Канади та на основі дослідження складових поля її геостратегічних інтересів можна констатувати, що до цього поля входять такі країни, регіони та угруповання, як НАФТА (США, Мексика), Латинська Америка, Південно-Західна Азія (країни Близького Сходу).

Поле геостратегічних інтересів Канади характеризується такими особливостями:

-найвищим є потенціал поля геостратегічних інтересів Канада- НАФТА в цілому та Канада-країни-члени-США і Мексика-зокрема. Це дає змогу прогнозувати поглиблення тристоронніх відносин в короткостроковій перспективі;

-потенціал поля геостратегічних інтересів Канада-Латинська Америка і Канада – Південно-Західна Азія можна визначити як низький. Низький потенціал поля геостратегічних інтересів Канада-Латинська Америка дозволяє прогнозувати можливе поглиблення економічної та політичної взаємодії в середньо- та довгостроковій перспективі.

Основними геостратегічними пріоритетами Мексики є: посилення конкурентоздатності національної економіки; підвищення рівня життя населення; структурна перебудова господарського комплексу в руслі НТП; підвищення ступеню відкритості економіки. До поля геостратегічних пріоритетів Мексики входять НАФТА, Латинська Америка, Західна Європа.

Поле геостратегічних інтересів Мексики характеризується такими особливостями:

-найвищим є потенціал поля геостратегічних інтересів Мексика- НАФТА. Це дає змогу прогнозувати поглиблення тристоронніх відносин в короткостроковій перспективі;

-потенціал поля геостратегічних інтересів Мексика-Латинська Америка можна визначити як низький, що дозволяє прогнозувати можливе поглиблення економічної та політичної взаємодії в середньостроковій перспективі;

-потенціал поля геостратегічних інтересів Мексика-ЄС можна визначити як низький. Це дозволяє прогнозувати поступовий розвиток економічної та політичної взаємодії з даним угрупованням в середньо- та довгостроковій перспективі.

Таким чином, структура полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики та їх характеристики свідчать про спільність цілей цих країн щодо інтегрування та поглиблення тристоронньої взаємодії.

ВИСНОВКИ

1. Основні постулати теорії систем та характеристики геосистем як сукупності географічних об’єктів з системою просторових (територіальних) зв’язків (ситемоутворюючих відношень) між ними дозволяють представити регіональну економічну інтеграцію як складну геосистему. Система регіональної економічної інтеграції представляє собою обумовлену лібералізацією руху факторів виробництва систему економічної та політичної взаємодії на регіональному рівні. Вона знаходить своє відображення в своєрідній територіальній і функціонально-господарській структурі господарства регіону і як правило призводить до створення єдиного господарського комплексу на регіональному рівні. В якості елементів системи на мікрорівні виступають окремі фірми, корпорації, банки, на мезорівні – національні господарства. Взаємодія між елементами на мікрорівні визначається горизонтальними і вертикальними зв’язками: технологічними (внутріфірмова торгівля в процесі кооперування, внутріфірмова та міжфірмова поставка технології); відтворювальними (надання управлінського досвіду від материнських до дочірніх компаній); транспортними (транспортне обслуговування товарообмінних операцій); демографічними (міграція робочої сили між країнами як результат лібералізації); політичними (даний вид зв’язків є характерним для підсистем нижчого та вищого рівня; характеризуються діяльністю політичних партій, а також міжурядовою діяльністю з приводу інтегрування); адміністративними (діяльність спільних комісій, Центрального банку, наднаціональних органів управління) тощо.

2.Суспільно-географічні чинники (економіко-географічні - МГПП, порівняльні переваги у виробництві різних товарів, близькість рівнів суспільного розвитку, взаємодоповнюваність процесів суспільного відтворення; соціально-демографічні – подібність шляхів історичного розвитку, мовна спільність, міграційні процеси; політичні - військово-стратегічні цілі, геостратегічні пріоритети, поля геостратегічних інтересів тощо) виступають важливою передумовою формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. На етапі становлення інтеграційної системи в регіоні характерним було переважання процесів приватнопідприємницької інтеграції, що зумовлювало перелив капіталів на північ та південь від ядра інтеграційної системи – США, а також трансфер технології від материнських до дочірніх компаній, розміщених на території партнерів по НАФТА. Система материнських і дочірніх компаній за підтримки банківської інфраструктури та системи комерційних і правових послуг спричинила зрощування національних виробничих циклів, міжгалузевих і трансгалузевих систем, що дає змогу говорити про північноамериканську модель інтеграційної системи, чинниками якої, на відміну від західноєвропейської, була взаємодія на мікроекономічному рівні. Проте, на сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в регіоні, коли взаємодія на міжфірмовому рівні є досить зрілою, саме геополітичні чинники (геостратегія в цілому, домінанти геостратегічних векторів, поле геостратегічних інтересів) виступають каталізатором розвитку інтеграційних процесів.

3. Дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці пропонується проводити в наступній послідовності: аналіз порівняльних переваг зовнішньоекономічних комплексів (ЗЕК) країн-учасниць регіонального інтеграційного угруповання; оцінка спеціалізації ЗЕК; виявлення на основі проаналізованої інформації можливих сфер взаємодії ЗЕК країн; оцінка сучасного стану зав’язаності ЗЕК країн та ступеню втягненості кожної країни в господарську взаємодію в умовах функціонування регіонального інтеграційного угруповання; дослідження геополітичного положення країн-учасниць; дослідження взаємозв’язку національних інтересів країн-учасниць інтеграційного угруповання з їх геостратегією; виявлення геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА; виявлення полів геостратегічних інтересів країн-учасниць; аналіз місця регіонального інтеграційного угруповання в системі геостратегічних пріоритетів країн. Даний зріз аналізу дозволить глибоко і всебічно дослідити передумови становлення, особливості перебігу та зробити прогноз щодо подальшого розвитку інтеграційних процесів в Північній Америці.

4. Відмінність галузевої структури господарських комплексів США, Канади й Мексики створює передумови для взаємодоповнюючого характеру їх ЗЕЗ. Існування порівняльних переваг країн-учасниць НАФТА у виробництві різних товарів і послуг є також основою для потенційних торгівельних зв’язків, які поглиблюються в рамках лібералізації на теренах Північної Америки. Аналіз експортних квот, еластичності експорту по відношенню до ВВП дозволяє говорити про високий ступінь взаємодії з партнерами по НАФТА і регіональну направленість зовнішньо-торгівельної орієнтації цих країн. Дані обставини є міцним економічним базисом поглиблення інтеграційних процесів в регіоні.

5. Основними геопросторовими тенденціями , які мають місце в господарських комплексах США, Канади й Мексики, є поглиблення меридіональних зв’язків в системах „канадські провінції-американські штати” та „мексиканські штати-американські штати”. Це призводить до посилення взаємодії в сфері обміну факторами виробництва в транскордонних зонах – прикордонних зонах „Канада-США” та „Мексика-США”, які є найбільш інтегрованими регіонами системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Завдяки інтенсивній господарській взаємодії тут посилюються процеси кооперування, комбінування та концентрації.

6. Аналіз порівняльних переваг дозволяє виявити сфери найбільшої зав’язаності регіону. США, Канада й Мексика користуються порівняльними перевагами у виробництві різних товарів і послуг. Так, США користуються порівняльними перевагами і можуть експортувати до Мексики харчові продукти (м’ясо і м’ясопродукти), сировинні товари (целюлозу і папір); продукцію хімічної промисловості (парфуми, миючі засоби і пластмаси) до Мексики і Канади. На ринку машин і устаткування їх вироби зустрінуть конкуренцію з боку канадських і мексиканських виробників в тому випадку, якщо американські виробники не будуть мати більш значних порівняльних переваг. Крім того, США, які мають порівняльні переваги у виробництві послуг, можуть їх експортувати до Мексики та в меншій мірі до Канади. Канада користується порівняльними перевагами і потенційно може експортувати до Мексики харчові продукти (м’ясо і м’ясопродукти, рибу і рибопродукти, злаки і вироби з них), до США – рибу і злаки; залізну руду, нікель, мідь - до США і Мексики; нафту - до США; вугілля і вироби з дерева до обох країн; папір - в Мексику. Канадська нафта на американському ринку може конкурувати з мексиканською, а м’ясо і м’ясопродукти на мексиканському ринку – з американськими. Мексика користується порівняльними перевагами у виробництві харчової продукції і живих тварин, мінерального палива, товарів широкого вжитку, а також машин і транспортного устаткування. Торгівельні потоки з цієї країни можуть бути зумовлені експортом нафти і устаткування для електростанцій до США; офісної техніки, телекомунікаційного устаткування, меблів, одягу і аксесуарів - до США і Канади.

7. На сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в Північній Америці характерним є посилення значення геополітичних чинників. Напрями геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА в значній мірі визначаються особливостями геополітичного положення цих країн. Сусіди першого і другого порядку для США і Мексики знаходяться в фокусі геополітичних інтересів, тоді як сусіди третього порядку формують нейтральну групу. Для Канади фокусом її геополітичних інтересів є також деякі сусіди третього порядку. Виявлення складових полів геостратегічних інтересів показало, що для США, Канади й Мексики партнери по НАФТА є невід’ємними складовими полів їх геостратегічних інтересів, що дозволяє говорити про спільність цілей цих країн щодо інтегрування та перспективи розвитку інтеграційних процесів в регіоні. Крім того, посилення лібералізації в рамках НАФТА відповідає національним інтересам кожної країни. Аналіз потенціалу полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики також дає основу для прогнозу подальшого інтенсивного розвитку інтеграційних процесів в регіоні.

Список публікацій за темою дисертації

1. Бородієнко О.В. Методологічні підходи до вивчення взаємозв’язку геополітичного положення (ГПП) країн-учасниць інтеграційного угруповання з їх геостратегією (на прикладі країн-учасниць НАФТА).// Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2003. – Випуск 1(10). – С.62-70.

2. Бородієнко О.В. Структурні та територіальні зрушення в господарському комплексі Північної Америки в контексті регіональної економічної інтеграції. ).// Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2004. – Випуск 2(11). – С.142-151.

3. О.В.Бородієнко. НАФТА в контексті світової глобалізації// Світове господарство в умовах глобалізації: Монографія / Кол.авт.; за ред. Я.Б.Олійника, Б.П.Яценка, В.К.Бабарицької. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – С.126-135.

4. О.В.Бородієнко. До питання про методику суспільно-географічного дослідження поля геостратегічних інтересів держави.// Природничі науки на межі століть (До 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ). – Матеріали науково-практичної конференції. – Ніжин, 2004. – С.141-142.

5. Бородієнко О. Порівняльні переваги зовнішньоекономічних комплексів держав як передумова розвитку інтеграційних процесів в регіоні (на прикладі країн-учасниць НАФТА).// Географічна освіта і наука в Україні. Тези доповідей ІІ Міжнар.наук.-практ.конференції (Київ, 26-27 березня 2003 р.). – К.: ВГЛ „Обрії”, 2003. – С.99-100.

Бородієнко О.В. Суспільно-географічні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

В дисертації розроблена і застосована методика суспільно-географічного дослідження системи регіональної інтеграції, особливості якої полягають у вивченні економіко-географічних, суспільно-демографічних, історичних та геополітичних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Застосовано метод оцінки порівняльних переваг ЗЕК країн-учасниць НАФТА; виявлено товарні категорії, у виробництві яких мають порівняльні переваги США, Канада й Мексика; на основі отриманих даних зроблено висновки про гіпотетичні зв’язки, які поєднуватимуть країни в умовах існування інтеграційного об’єднання. Представлено комплексний аналіз геопросторових процесів і тенденцій, які виникають в господарських комплексах країн-учасниць НАФТА. Виявлено структурні зрушення в господарських комплексах США, Канади й Мексики. Проаналізовано ступінь залежності і взаємодоповнюваності ЗЕК країн-учасниць НАФТА. Розроблена концепція впливу геополітичних чинників на формування системи регіональної економічної інтеграції. Проаналізовано вплив геополітичних чинників на становлення системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Запропоновано критерії віднесення країн, регіонів та угруповань до поля геостратегічних інтересів держави. Визначено геостратегічні пріоритети і поля геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики.

Ключові слова: геополітичні фактори, геостратегічні пріоритети, господарський комплекс, ЗЕК, НАФТА, система регіональної економічної інтеграції в Північній Америці, поле геостратегічних інтересів, порівняльні переваги, геопросторові процеси.

Бородиенко А.В. Экономико-географические факторы формирования системы региональной экономической интеграции в Северной Америке.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

Исследование феномена Североамериканской интеграции представляется целесообразным не только с точки зрения общей теории интеграции, но также в качестве одного из приоритетных направлений формирования внешней политики и внешнеэкономической стратегии Украины. Целью диссертационного исследования является анализ процесса формирования и трендов развития системы региональной экономической интеграции в Северной Америке.

В диссертации на основе обработки и обобщения работ отечественных и зарубежных ученых представлено авторское видение предпосылок и хода интеграционных процессов в Северной Америке.

Обоснована необходимость использования в процессе исследования региональной экономической интеграции методов экономической и социальной географии, международной экономики, геополитики, геоэкономики, региональной экономики.

В диссертации разработана и использована методика экономико-географического исследования системы региональной экономической интеграции, особенности которой состоят в исследовании экономико-географических, социально-демографических. исторических и геополитических факторов формирования системы региональной экономической интеграции в Северной Америке. Алгоритм экономико-географического исследования экономических факторов включает анализ сравнительных преимуществ внешнеэкономических комплексов стран-участниц НАФТА, оценку специализации внешнеэкономических комплексов, выявление на основе полученной информации возможных сфер взаимодействия внешнеэкономических комплексов, оценку современного состояния завязанности внешнеэкономических комплексов и степени вовлеченности каждой страны в хозяйственное взаимодействие в условиях функционирования интеграционного объединения. Алгоритм экономико-географического исследования геополитических факторов формирования системы региональной экономической интеграции в Северной Америке включает исследование геополитического положения стран-участниц, исследование взаимосвязи национальных интересов стран-участниц и их геостратегии, выявление геостратегических векторов