Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

ЧЕРНЯК АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 159.9.355 (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ

ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-КОНТРАКТНИКІВ

ЗА ОЦІНКОЮ ЇХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

19.00.09 “Психологія діяльності в особливих умовах”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: | кандидат психологічних наук

Журавльов Вадим Валентинович,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького,

кафедра педагогіки та психології,

заступник начальника кафедри.

Офіційні опоненти: | доктор психологічних наук, професор

Тімченко Олександр Володимирович,

Національний університет внутрішніх справ України, кафедра прикладної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент

Назаров Олег Олександрович,

Науково-методичний центр навчальних закладів МНС України, начальник центру.

Провідна установа: | Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія інформаційних технологій, м. Київ.

Захист відбудеться “ 28 ” вересня 2005 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 25 ” серпня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, доцент О. Ф. Волобуєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни умов військової праці і, як наслідок, змісту військово-професійної діяльності військовослужбовців, пов’язані з науково-технічним прогресом, зростанням потоку інформації при дефіциті часу, збільшенням ціни помилки і персональної відповідальності, зумовили необхідність підвищення вимог до професійних здібностей військових фахівців. У першу чергу, до загальних (інтелектуальних) здібностей. Рівень їхнього розвитку значною мірою визначає ефективність різних видів діяльності. У першу чергу це стосується до видів діяльності інтегративного характеру, коли фахівці діють в умовах підвищеного ризику і відповідальності.

Проблема оцінки інтелектуальних здібностей в інтересах прогнозування професійної придатності стала особливо актуальною щодо військовослужбовців, які призиваються на військову службу за контрактом. Очікування посилення найбільш відповідальних ланок організаційно-штатної структури підрозділів і частин пов’язувалося з тим, що в армію повинні були прийти підготовлені фахівці, які мають певний життєвий досвід і практику роботи в ідентичних або суміжних галузях. Однак, як свідчить практика реформування Збройних Сил, близькість або навіть ідентичність цивільної професії, якою володіє кандидат, до певної військової професії далеко не завжди гарантує успішність діяльності в умовах військової служби. Результати військово-професійної діяльності фахівців ППО, призваних на військову службу за контрактом у 20002003 роках, свідчать, що професійна підготовленість 52% оцінювалася не вище, ніж на “задовільно”. Значна частина кандидатів має досить низький рівень загальноосвітньої підготовки, демонструє слабкі здібності до навчання. Такий стан справ свідчить про те, що основна мета введення добровільної військової служби – підвищення якості призовного контингенту за рахунок збільшення професійного ядра в армії – поки ще не досягнута, що вказує на наявність проблеми розробки методів оцінки і прогнозування профпридатності осіб, які призиваються на військову службу за контрактом.

По-друге, необхідність кардинального перегляду існуючої концепції профвідбору пов’язана з тим, що на сьогоднішній момент у нашій країні і за кордоном з’явилися нові теоретичні уявлення про загальні і професійні здібності людини. На тлі тривалих дискусій про природу здібностей між прихильниками соціодинамічної теорії особистості і біологізаторських тенденцій усе більш явно торує собі шлях операційне розуміння інтелекту як деякої загальної здібності, що визначає успішність виконання будь-яких пізнавальних, творчих, сенсомоторних та інших задач і виявляється у деяких універсальних характеристиках поведінки людини.

По-третє, задача розробки високонадійних методів прогнозування професійної придатності військовослужбовців, основу яких складають сучасні психологічні теорії здібностей особистості, потребує удосконалення існуючої методології психодіагностичних досліджень, тобто принципів і способів оцінки професійно важливих якостей кандидатів.

Таким чином, практична потреба, причини теоретичного і методологічного характеру вказують на безсумнівну актуальність проблеми удосконалення накопиченого досвіду функціонування системи профвідбору у військах шляхом розробки і впровадження нових методологічних принципів, методичних підходів, прийомів і критеріїв прогнозування профпридатності, які передбачають оцінку інтелектуальних здібностей кандидатів на військову службу за контрактом.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до плану наукових досліджень Національної академії оборони України у рамках НДР “Контрактник” (№ від 09.12.2004-2006 рр.)

Об’єкт дослідження: інтелектуальні здібності майбутніх військовослужбовців-контрактників.

Предмет дослідження: психологічні умови і фактори прогнозування професійної придатності майбутніх військовослужбовців-контрактників шляхом ефективного оцінювання їх інтелектуальних здібностей.

Мета дослідження полягає у розробці психологічних аспектів прогнозування професійної придатності майбутніх військовослужбовців-контрактників на основі оцінки їх інтелектуальних здібностей.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність військово-професійної діяльності фахівців, які проходять військову службу за контрактом, обумовлюється значною мірою рівнем розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Удосконалення оцінки інтелектуальних здібностей, що припускає удосконалення методологічних принципів, методичних засобів і організаційно-психологічних умов процедури оцінювання, дасть можливість істотно підвищити якість комплектування підрозділів і частин військ, ефективність їхньої службово-бойової діяльності.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методи дослідження. За показниками надійності і прогностичної (критеріальної) валідності, які містяться у літературних джерелах, були використані методики оцінки інтелектуальних якостей (тест “Прогресивні матриці” Дж.Равена, Короткий орієнтований тест “Д-48” для оцінки фактору “загального інтелекту”, два варіанти тесту “Аналогії” (відповідний субтест Тесту структури інтелекту Р.Амтхауера (20 завдань) і його розширений варіант, запропонований Б.В. Кулагіним (30 завдань) для оцінки вербальних здібностей), тести “Числові ряди” і “Арифметичний рахунок” (для оцінки математичних здібностей), тести “Візерунки” і “Компаси” (для оцінки просторово-образного мислення), а також методики оцінки особистісних якостей, що визначають індивідуальний стиль інтелектуальної діяльності (16-факторний особистісний опитувальник Р.Кеттелла і багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність”).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:

–

–

–

Практична значущість роботи полягає в тому, що:

–

–

–

–

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень, що представлені у дисертаційній роботі, доповідалися автором на науково-практичній конференції “Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (Хмельницький, НАДПСУ, 2005 р.) на засіданні науково-технічної ради Центрального науково-дослідного інституту МО України, кафедри військової педагогіки та психології Військового інституту Національного університету ім. Тараса Шевченка. Висновки, рекомендації й узагальнення з актуальних проблем оптимізації оцінювання інтелектуальних здібностей в інтересах прогнозування професійної придатності військовослужбовців використані у керівних і методичних документах.

Публікації. Основний зміст та результати дисертаційного дослідження відображено у 6 наукових статтях, з них 5 у фахових виданнях України. Усі публікації є одноосібними.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури зі 145 найменувань і 3 додатків. Основний текст дисертації викладений на 161 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет та мету, сформульовано гіпотезу дослідження і завдання, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів дослідження, наведено відомості про апробацію дисертації і впровадження результатів у практику.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження інтелектуальних здібностей особистості військовослужбовця” відзначається, що у сучасних умовах зміни умов військової праці і, як наслідок, змісту військово-професійної діяльності військовослужбовців, пов’язаного з науково-технічним прогресом, зростанням потоку інформації при дефіциті часу, підвищенням ціни помилки і персональної відповідальності, підвищуються вимоги до професійних здібностей військових фахівців, і, у першу чергу, до їх інтелектуальних здібностей. Однак складність і парадоксальність сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що констатоване підвищення вимог до інтелектуальних здібностей військовослужбовців супроводжується видимим (варто сподіватися, тимчасовим) зниженням якості призовного контингенту, що виявляє себе у збільшенні осіб із середнім і низьким рівнями інтелектуальних можливостей. Такий зсув нормального розподілу інтелектуальних здібностей спостерігається в умовах дії цілого ряду несприятливих для життя людини факторів.

Ідея універсальності інтелекту, що впливає на успішність вирішення будь-яких задач і спирається на ідеологію операційного підходу, отримала підкріплення у факторних моделях інтелекту Ч.Спірмена, Л.Терстоуна, Д.Гілфорда, Р.Кеттелла, Д.Векслера та ряду інших авторів. Розроблені на базі факторних моделей численні тести оцінки загальних здібностей знаходять усе більш широке застосування як за кордоном, так і в Україні. У США, ФРН, Франції, Великобританії та інших країнах-членах НАТО саме тести оцінки інтелектуальних здібностей, які спираються на різні факторні теорії інтелекту, складають основу системи професійного відбору новобранців у Збройних Силах. Іноземні фахівці звертають увагу на позитивний ефект упровадження методів оцінки загальних здібностей військових фахівців, застосування яких не лише забезпечує необхідний розподіл особового складу, але й створює умови економії досить значних коштів. Не менш ефективними є тести і тестові батареї оцінки загальних здібностей, що спираються на факторні психологічні теорії інтелекту і використовуються для професійного консультування і професійного відбору службами зайнятості США і країн Західної Європи. У нашій країні розробка теорії загальних здібностей здійснювалася здебільшого у рамках експериментально-психологічних підходів, орієнтованих на виявлення і пояснення механізмів інтелектуальної діяльності. При цьому не важко помітити, що термін “інтелект” у вітчизняних підручниках з психології практично не фігурує.

Тестологічний напрямок досліджень, пов’язаний із розробкою методів і засобів діагностики інтелектуальних якостей, має не таку вже й тривалу історію (Л.Ф.Бурлачук, Є.А.Голубєва, К.М.Гуревич, В.М.Дружинін, Ю.Б.Максименко, М.Л.Смульсон, М.О.Холодна, В.Д.Шадриков, чиї роботи, у більшості випадків, спираються на аналіз раніше згаданих психологічних теорій Ч.Спірмена, Л.Терстоуна, Р.Кеттелла й ін., тією чи іншою мірою розвиваючи і доповнюючи останні). Відповідно, і методичний інструментарій, використовуваний у вітчизняній практиці психодіагностики, являє собою, найчастіше, перероблені й адаптовані варіанти широко відомих за кордоном тестів оцінки інтелектуальних здібностей. Тести оцінки загальних здібностей в усьому своєму різноманітті беруться на озброєння психологами шкіл, ВНЗів, підприємств і комерційних фірм, фахівцями Центрів зайнятості населення і перепідготовки персоналу. Однак, часто поза увагою цих фахівців залишаються питання теоретичної обґрунтованості застосування тих чи інших психодіагностичних засобів, їхньої надійності, змістовної і прогностичної валідності. Різноманіття психологічних теорій інтелекту і відповідних методів оцінки неминуче породжує проблему обґрунтування, вибору й адаптації найбільш адекватних і перспективних з них для вирішення задач професійно-психологічного відбору конкретних категорій фахівців у конкретних соціально-економічних умовах.

В основу процесу оцінювання інтелектуальних здібностей військовослужбовців у нашому дослідженні покладені такі методологічні принципи як: принцип системного підходу, принцип єдності логіко-математичного, формалізованого і змістовного підходу, цільовий принцип, принцип етапності, принцип використання усієї наявної у системі корисної інформації і принцип динамізму або перспективності, а також основні методологічні принципи професійно-психологічного відбору – наукової обґрунтованості, комплексності, динамічності, практичності, принцип диференційованого прогнозування. Взяті у нерозривній єдності, ці принципи дали можливість розглянути процес оптимізації оцінювання інтелектуальних якостей кандидатів на військову службу за контрактом і прогнозування на цій основі їхньої професійної придатності як складну систему, що включає у себе як матеріальні (об’єкти оцінювання – кандидати на військову службу за контрактом, суб’єкти оцінювання – органи, які організовують, забезпечують і контролюють проведення заходів профвідбору, технічні засоби професійного психологічного відбору), так і ідеальні (мета, задачі, принципи організації професійного психологічного відбору) елементи. Вони поєднані певною структурою, внутрішніми системотвірними зв’язками. Встановлено, що система професійного психологічного відбору, яка спирається на використання методів оцінки інтелектуальних здібностей, а також методів оцінки особистісних якостей, що визначають стиль пізнавальної діяльності, здобуває найважливішу інтегративну якість – здатність ефективно прогнозувати успішність майбутньої військово-професійної діяльності фахівців, які призиваються на військову службу за контрактом.

Аналіз експериментально-психологічних і тестологічних теорій інтелекту у світлі задач прогнозування нагальності освоєння і здійснення різних видів військово-професійної діяльності за результатами оцінки рівня розвитку інтелектуальних здібностей показав, що для визначення професійної придатності кандидатів, їхньої здатності до освоєння нових видів діяльності, а також, можливо, профілю підготовки фахівців, достатньо діагностики чотирьох типів інтелекту: загального, вербального, математичного і просторового. Разом з тим, прояв інтелектуальних здібностей у діяльності значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей людини, заломлюється крізь призму особистісних рис. У зв’язку з цим ефективність психодіагностичних процедур значно підвищується, особливо якщо інтелектуальні тести застосовуються у складі розширених тестових батарей і передбачають оцінку усієї сукупності індивідуальних психологічних особливостей особистості, які складають структуру здатності до того або іншого виду професійної діяльності.

Таким чином, у ході теоретичного аналізу проблеми оптимізації оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців, які призиваються на військову службу за контрактом, крім алгоритму оптимізації психотехнологій оцінювання накреслені основні напрямки подальшого удосконалення системи професійно-психологічного відбору військовослужбовців, що передбачає відповідне удосконалювання заходів організаційного, матеріально-технічного і кадрового забезпечення процедури оцінювання.

У другому розділі “Емпіричне дослідження технології оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців за контрактом” автор зазначає, що завдяки виконаній науково-дослідницькій роботі прогнозування профпридатності кандидатів на військову службу за контрактом відсоток розірвання контрактів через непридатність до військової служби знизився приблизно у 2 рази (з 12% до 6%). На підставі даних про групу прогнозу профпридатності усі обстежені, що отримали висновок типу Р1, Р2, Р3, були піддані подальшим психологічним і психофізичним випробуванням для вирішення питання про придатність до конкретних видів діяльності. Обстеження проводилося за допомогою традиційних тестових “батарей”, наведених у нині діючих методичних посібниках з професійної діагностики. Додаткове обстеження за відповідними тестовими “батареями” дає можливість знизити відсоток відрахованих за профнепридатністю до 2,3-4,1% (залежно від групи спеціальностей). Між тим будь-яке розроблене і теоретично обґрунтоване правило прогнозування профпридатності неодмінно має потребу у відстроченій емпіричній перевірці, бажано на інших групах обстежуваних. Дана вимога пов’язана з тим, що коефіцієнти часткової і множинної кореляцій із зовнішнім критерієм можуть змінюватися від вибірки до вибірки, що вимагає ретельної перевірки не тільки прогностичної цінності сформованої тестової “батареї”, але і її ретестової надійності на різних незалежних вибірках обстежуваних.

Вирішення зазначеної задачі здійснювалося послідовно у три етапи. Першим з них було пілотажне дослідження з вивчення психометричних характеристик, відібраних за результатами теоретичного аналізу десяти психодіагностичних методик оцінки інтелектуальних якостей і особистісних особливостей, що визначають індивідуальний стиль пізнавальної діяльності. Послідовність здійснення статистичних операцій, перелік використаних при цьому методів математичної статистики, а також критерії оцінки ефективності психодіагностичного інструментарію представлені у таблиці 1. Пілотажне дослідження, проведене у трьох частинах центрального підпорядкування Головного штабу військ ППО на вибірці 186 осіб дало можливість на підставі показників надійності, дискримінативності, змістовної і прогностичної валідності методик сформувати тестову “батарею” для розробки методу прогнозування професійної придатності кандидатів на військову службу за контрактом у складі 6 методик (тесту “Прогресивних матриць” Дж.Равена, методик “Аналогії” (30 завдань, варіант Б.В.Кулагіна),

Таблиця 1

Основні статистичні характеристики психодіагностичних методик оцінки інтелектуальних здібностей і особистісних особливостей військовослужбовців

№ п/п | Назва методики | Показник | Середнє | СКО

1 | Тест Дж.Равена (60 завдань) | Nпр.

Серія А

Серія Б

Серія В

Серія Г

Серія Д | 44,7

11,3

9,9

8,9

7,3

5,4 | 7,2

0,9

1,1

1,8

2,1

2,9

2 | КІТ (50 завдань) | Nпр. | 14,3 | 3,2

3 | “Д-48” (44 завдання) | Nпр. | 23,9 | 5,4

4 | “Аналогії” (20 завдань) | Nпр. | 11,1 | 2,6

5 | “Аналогії” (30 завдань) | Nпр. | 14,2 | 4,1

6 | “Арифметичний рахунок” (30 завдань) | Nпр. | 17,1 | 4,8

7 | “Числові ряди” (20 завдань) | Nпр. | 10,9 | 3,5

8 | “Візерунки” (30 завдань) | Nпр. | 9,8 | 4,1

9 | “Компаси” (50 завдань) | Nпр. | 14,5 | 3,2

10 | 16-факторний особистісний опитувальник Р.Кеттелла | Фактор А

Фактор B

Фактор C

Фактор E

Фактор F

Фактор G

Фактор H

Фактор I

Фактор L

Фактор M

Фактор N

Фактор O

Фактор Q1

Фактор Q2

Фактор Q3

Фактор Q4 | 11,1

9,1

16,2

11,9

11,3

13,8

13,1

7,9

10,5

11,9

9,7

11,4

9,3

8,8

14,2

9,8 | 4,4

2,4

3,8

3,5

3,7

3,0

4,6

2,7

3,4

2,9

3,5

3,4

2,4

3,4

3,3

5,5

11 | “Адаптивність” | “НПУ”

“КС”

“МН”

“ЛАП” | 19,8

12,3

10,2

30,2 | 6,1

4,2

2,5

8,4

“Арифметичний рахунок”, “Візерунки”, 16 ФОО, “Адаптивність”). П’ять з них націлені на оцінку різних факторів інтелекту (фактору “загального інтелекту”, вербальних, математичних і просторових здібностей), дві з них (16-факторний особистісний опитувальник Р.Кеттелла і багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність”) – на оцінку особистісних особливостей кандидатів, що визначають індивідуальний стиль пізнавальної діяльності. У ході пілотажного дослідження модифікована методика “Прогресивних матриць” Л.Пенроуза і Дж.Равена, що має, за нашими даними, найбільшу факторну вагу у структурі факторів інтелекту (0,833), найкращі показники надійності (0,771) і прогностичної валідності (0,623). Модифікація методики полягала у переструктуруванні завдань відповідно до принципу “зростаючої складності”, продекларованому її розробниками.

На другому етапі вивчалися особливості військово-професійної діяльності військових фахівців, що проходять військову службу за контрактом, з метою формування “зовнішнього критерію” продуктивної інтелектуальної діяльності даної категорії військовослужбовців. При цьому використані методи професіографічного дослідження (аналіз інструкцій і нормативних документів, спостереження і метод експертних оцінок). Професіографічний аналіз діяльності фахівців військ ППО, що призиваються на військову службу за контрактом, дав можливість встановити перелік психологічних і психофізіологічних вимог до них, що визначають профпридатність, і розробити психологічну класифікацію військових спеціальностей, що замінюються солдатами і сержантами, які проходять військову службу за контрактом.

Для кожного з класів подібних військових посад (командні, операторські, зв’язку і спостереження, водії, спеціального призначення, технологічні та інші) розрахований коефіцієнт “труднощів” освоєння спеціальності, визначений алгоритм формування “зовнішнього критерію” успішності військово-професійної діяльності. Розроблені “зовнішні критерії” відповідають вимогам надійності, релевантності і волі від контамінації, що має безпосереднє відношення до вірогідності результатів наступного дослідно-експериментального дослідження, проведення якого було третім етапом вирішення другої задачі й основним етапом усієї дослідницької роботи.

Для проведення психологічного обстеження були сформовані дві представницькі вибірки випробуваних: 396 чоловіків у віці від 18 до 40 років, зі стажем служби за контрактом від 1 року до 13 років, і 377 військовослужбовців-жінок у віці від 20 до 40 років з досвідом роботи від 1 року до 14 років. У загальній вибірці обстежуваних (773 особи) були пропорційно представлені усі основні класи подібних військових посаді. Отримані експериментальні дані аналізувалися з використанням методів математичної статистики (параметричні критерії розбіжності, перетворення динамічних рядів, кореляційний, факторний і множинний лінійний регресійний аналізи), що дало можливість розробити вирішальне правило прогнозування профпридатності кандидатів на військову службу за контрактом і обґрунтувати єдину технологію оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців і прогнозування їхньої професійної придатності.

Розроблений алгоритм прогнозу професійної придатності кандидатів на військову службу за контрактом дає можливість за результатами психодіагностичного обстеження зарахувати кожного обстежуваного до однієї з 4-х категорій (формалізованих груп прогнозу) професійної придатності. За даними перевірки теоретичної ефективності розробленого вирішального правила комплектування підрозділів кандидатами, що отримали за результатами обстеження висновок про належність їх до I і II категорій професійної придатності, дасть можливість знизити відсоток розірвання контрактів через непридатність до військової служби приблизно у 2 рази (з 12% до 6%). А використання розробленої технології оцінки загальних здібностей разом із традиційними тестовими батареями оцінки спеціальних здібностей фахівців різного профілю (обумовленими нині діючими методичними посібниками) знижує відсоток відрахованих за профнепридатністю до 2,3-4,1 % (залежно від групи спеціальностей).

У ході дослідження було вивчено, використовуючи розроблену психотехнологію оцінювання, кореляційну залежність результатів військово-професійної діяльності військовослужбовців, що призиваються на військову службу за контрактом, від рівня розвитку інтелектуальних здібностей і особистісних особливостей, що визначають індивідуальний стиль пізнавальної діяльності. У ході її вирішення було виявлено, що професійна придатність кандидатів на військову службу за контрактом більшою мірою визначається досягнутим рівнем інтелектуального розвитку (вирішальне значення при цьому має фактор “загального інтелекту”), а крім того, пов’язана з наступними особливостями особистості: екстравертованістю, соціабельністю, товариськістю, орієнтацією на думку колективу (фактор “Q2” 16 ФОО), емоційною стійкістю (фактор “З”), високим рівнем самоконтролю (фактор “Q3”), схильністю до лідерства в інтерперсональних відносинах (фактор “Е”).

У структурі оцінюваних факторів інтелекту найбільше значення для прогнозування успішності професійної діяльності усіх без винятку категорій фахівців військ ППО, що проходять військову службу за контрактом, має фактор “загального інтелектуального розвитку”. Більшою мірою його вплив позначається на результативності професійної діяльності фахівців зв’язку, командного, операторського і водійського профілів (тобто, усіх основних класів подібних військових посад), меншою мірою це характерно для технологічних спеціальностей. Разом з тим, відзначається часткова залежність успішності військово-професійної діяльності фахівців різного профілю від рівня розвитку окремих підструктур (факторів) інтелекту. Так, продуктивність діяльності фахівців командного профілю визначається рівнем розвитку загального інтелекту і вербальних здібностей; фахівців зв’язку й операторів – рівнем розвитку загального інтелекту і математичних здібностей; фахівців водійського профілю – рівнем розвитку загального інтелекту і просторово-динамічних здібностей. Однак частковий характер цих залежностей не дозволив включити методики оцінки вербальних, математичних і просторових здібностей у загальне рівняння прогнозу профпридатності кандидатів на військову службу за контрактом.

Остання задача дослідження, що припускає оцінку ефективності розроблених методів прогнозування і розробку рекомендації з оптимізації оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців, що призиваються на військову службу за контрактом, припускала відстрочений аналіз результатів службової діяльності військовослужбовців, відібраних з використанням розробленої технології, а також аналіз умов її впровадження (структурних елементів системи професійного психологічного відбору військ ППО). Результати проведеного протягом останніх 2-х років аналізу звітів, що надходять з військ, довели ефективність заходів професійного психологічного відбору, а також методів прогнозування, які характеризуються високою прогностичною здатністю. Завдяки тому, що комплектування частин і підрозділів військовослужбовцями за контрактом здійснюється переважно особами першої і другої категорій профпридатності (“Р1”, “Р2”), відсоток відсівання через професійну непридатність серед цієї категорії військовослужбовців за 2 роки у середньому склав 4,3 % (за різними спеціальностями від 3,4 % до 6,8 %). У військах це виразилося у підвищенні успішності фахівців, у появі можливості скорочення термінів навчання і введення у військові лави при призначенні на посади, а також в одержанні значного економічного ефекту (економії засобів за рахунок невиправданих витрат на навчання 77 фахівців з кожної тисячі осіб).

Надійність методів визначення груп профпридатності може відрізнятися тільки тим, що вони з великим запасом прогнозують можливість успішної діяльності, тоді як неуспішну діяльність спрогнозувати практично неможливо. Результати оцінки ефективності методик професійного психологічного добору за критерієм вірогідності показують, що прогноз успішності навчання досить високий, але ці результати отримані за рахунок багаторазового заниження групи професійної придатності кандидатів. Так, за підсумками добору 2004 року з числа прийнятих на контрактну службу за результатами професійного психологічного добору були визначені прогнози (рис. 1). Ці дані показують тенденцію до заниження групи професійної придатності з метою створення істотного “запасу міцності” методикам добору.

Таким чином, ефективність розроблених методів прогнозування професійної придатності кандидатів на військову службу за контрактом перевірена практикою проведення заходів профвідбору у військах, яка показала, що з їхнім впровадженням відсів через професійну непридатність фахівців у середньому скоротився у 3,7 рази.

Усі ці дані дозволяють зробити висновок, що те, що методи прогнозування професійної придатності кандидатів для проходження військової службу за контрактом, які базуються на комплексному підході до її оцінки з обов’язковим врахуванням рівня розвитку інтелектуальних здібностей, мають істотно більшу прогностичну здатність і надійність при порівнянні з традиційними методами, що не передбачають оцінку значущості інтелектуальних якостей.

динамічний науково-методичний супровід заходів оцінювання, що враховують зміни соціально-економічних умов, умов військової праці і якості призовного контингенту, передбачає регулярну ревалідацію використаних психодіагностичних методів;

оптимальна організаційна структура, яка включає органи, що забезпечують, організовують і контролюють здійснення заходів професійного психологічного відбору, розмежування функцій, питання взаємодії і відповідальність посадових осіб центральної і виконавської ланки, порядок реалізації психодіагностичних процедур і обгрунтування висновків про профпридатність;

150

100

50

0 1 група 2 група 3 група

цивільна молодь

військовослужбовці с/с

Рис. 1. Результати професійної придатності кандидатів

на контрактну службу у 2004 році

матеріально-технічне забезпечення процедури оцінювання, що включає виділення спеціальних приміщень для проведення психодіагностичних обстежень; забезпечення відповідною бланковою й іншою друкованою продукцією, обчислювальною технікою і канцелярським приладдям;

рівень професійної компетентності і мотивації фахівців, що здійснюють заходи професійно-психологічний відбір.

Актуалізація психологічних механізмів реалізації технології оцінювання припускає здійснення комплексу заходів, спрямованих на досягнення необхідної мотивації обстежуваних і дотримання вимоги стандартності стосовно усіх елементів процедури оцінювання, а також вимог конфіденційності, “не нанесення шкоди” і неупередженості. Розроблені й апробовані організаційно-психологічні підстави реалізації технології оцінювання інтелектуальних здібностей кандидатів на військову службу за контрактом сприяють підвищенню ефективності і прогнозування професійної придатності даної категорії військовослужбовців.

У третьому розділі “Основні напрямки удосконалення оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців за контрактом” автор робить висновки, що ефективність упровадження розробленої в інтересах прогнозування професійної придатності технології оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців прямо залежить від цілої низки умов, у яких здійснюється процедура оцінювання, основними з них є:

ВИСНОВКИ

Дослідження експериментально-психологічних і тестологічних теорій інтелекту у світлі задач прогнозування успішності освоєння і здійснення різних видів військово-професійної діяльності дало можливість виділити перелік основних складових інтелекту, найбільш значущих у вирішенні задач прогнозування професійної придатності, до яких належать лінгвістичний (вербальний), механічний (просторово-динамічний), математичний фактори і генеральний фактор загального інтелекту. Разом з тим, теоретичне дослідження показало, що прояв інтелектуальних здібностей у діяльності значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей людини, заломлюється крізь призму особистісних рис, у зв’язку з чим ефективність психодіагностичних процедур значно підвищується, якщо інтелектуальні тести застосовуються у складі розширених тестових батарей, які передбачають оцінку всієї сукупності індивідуальних психологічних особливостей особистості, що складають структуру здатності до того чи іншого виду професійної діяльності. Це дало можливість визначити перелік методик для їхньої експериментальної апробації, а надалі і визначити напрямок подальшої роботи, більш того, стратегію створення сучасної технології оцінювання інтелектуальних здібностей військовослужбовців.

На контингенті військовослужбовців, що призиваються на військову службу за контрактом, досліджено прийнятність відібраних за результатами теоретичного аналізу методик оцінки інтелектуальних здібностей для проведення масових обстежень, за необхідності їх модифіковано і на цій підставі обґрунтовано комплекс оцінних критеріїв рівня розвитку інтелекту, а також цілісну технологію оцінювання інтелектуальних здібностей і прогнозування професійної придатності кандидатів.

Аналіз ефективності функціонування усіх ланок існуючої системи професійно-психологічного відбору і розподілу військовослужбовців показав, що результативність психодіагностичних процедур, пов’язаних із реалізацією розробленої технології оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців, прямо залежить від цілого ряду організаційно-методичних умов, у яких здійснюється процедура оцінювання. На підставі аналізу розроблені рекомендації з актуалізації психологічних механізмів реалізації технології оцінювання, що припускають здійснення комплексу заходів, спрямованих на досягнення необхідної мотивації обстежуваних і дотримання вимоги стандартності стосовно усіх елементів процедури оцінювання (тестовим матеріалам, часу, навколишнього оточення і т.д.), а також вимог конфіденційності, “ненанесення шкоди” і неупередженості.

Розроблені й апробовані організаційно-психологічні підстави реалізації технології оцінювання інтелектуальних здібностей кандидатів на військову службу за контрактом підвищили ефективність прогнозуванню професійної придатності даної категорії військовослужбовців. Стратегія ж оптимального розподілу військовослужбовців-контрактників реалізована з використанням класифікаційних тестових батарей. Вона дає можливість вирішувати проблему професійної психодіагностики у будь-якій демографічній і соціально-економічній ситуації на основі відповідної системи пріоритетів стратегії оптимального розподілу кандидатів на військову службу з урахуванням рівня розвитку різних інтелектуальних якостей, що і складає перспективу подальших наукових досліджень у обраному напрямку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черняк А.І. Актуалізація психологічних механізмів удосконалення процедури оцінювання інтелектуальних здібностей військовослужбовців // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 12: Психологія. Зб. наукових праць. – К., 2005. № 3(27). – С. 215 – 221.

2. Черняк А.І. Основні підходи до створення моделі оптимізації оцінки інтелектуальних здібностей у Збройних cилах України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: військово-спеціальні науки. – К., 2005. № 9. С. 90 – 92.

3. Черняк А.І. Психологічний механізм удосконалення процедури оцінювання інтелектуальних здібностей військовослужбовців-контрактників // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2005. Т. VІІ. Вип. 2. – С. 338 – 343.

4. Черняк А.І. Розробка й обґрунтування зовнішнього критерію успішності діяльності фахівців, що проходять службу за контрактом // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. Хмельницький, 2004. № . Ч.– С. 109 – 112.

5. Черняк А.І. Удосконалення умов оцінювання інтелектуальних здібностей військовослужбовців // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Серія: Екологічна психологія. К., 2005, Т. 7. Вип. 4. – С. 371 – 377.

6. Черняк А.І. Психологічні аспекти удосконалення умов оцінювання інтелектуальних здібностей військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом // Матеріали наук.-практ. конф. “Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців”. Хмельницький, НА ДПСУ, 16.02.05.
– С. 122 – 128.

АНОТАЦІЇ

Черняк А.І. Організаційно-психологічні умови прогнозування професійної придатності військовослужбовців-контрактників за оцінкою їх інтелектуальних здібностей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – „Психологія діяльності в особливих умовах”. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м.Хмельницький, 2005.

Досліджено існуючі підходи та визначено основні напрямки удосконалення оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, шляхом розробки і впровадження високонадійних методів прогнозування професійної придатності. Проаналізовано теоретичні підходи до оцінки інтелектуальних здібностей особистості. Уточнено сутність і особливості оцінювання інтелектуальних здібностей в інтересах прогнозування успішності професійної діяльності військовослужбовців за контрактом.

На контингенті військовослужбовців, які призиваються на військову службу за контрактом, досліджено прийнятність ряду методик оцінки інтелектуальних здібностей для проведення масових обстежень і на їхній основі обґрунтувано комплекс оціночних критеріїв рівня розвитку інтелекту, а також цілісну технологію оцінювання інтелектуальних здібностей і прогнозування професійної придатності кандидатів. Використовуючи психотехнологію оцінювання, вивчено кореляційну залежність результатів військово-професійної діяльності військовослужбовців, які призиваються на військову службу за контрактом, від рівня розвитку їх інтелектуальних здібностей. Розроблено рекомендації з оптимізації оцінки інтелектуальних здібностей військовослужбовців, які призиваються на військову службу за контрактом.

Ключові слова: військова служба за контрактом, інтелектуальні здібності, методи прогнозування, професійна придатність.

Черняк А.И. Организационно-психологические условия прогнозирования профессиональной пригодности военнослужащих-контрактников посредством оценки их интеллектуальных способностей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 – „Психология деятельности в особых условиях”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, г. Хмельницкий, 2005.

Исследованы существующие подходы и определены основные направления усовершенствования оценки интеллектуальных способностей военнослужащих, которые проходят воинскую службу по контракту, путем разработки и внедрения высоконадежных методов прогнозирования профессиональной пригодности. Проанализированы теоретические подходы к оценке интеллектуальных способностей личности. Уточнены сущность и особенности оценивания интеллектуальных способностей в интересах прогнозирования успешности профессиональной деятельности военнослужащих по контракту.

На контингенте военнослужащих, призываемых на воинскую службу по контракту, исследована приемлемость ряда методик оценки интеллектуальных способностей для проведения массовых обследований и на их основе обосновано комплекс оценочных критериев уровня развития интеллекта, а также целостную технологию оценивания интеллектуальных способностей и прогнозирования профессиональной пригодности кандидатов. Используя психотехнологию оценивания, изучено корреляционную зависимость результатов военно-профессиональной деятельности военнослужащих, которые призываются на воинскую службу по контракту, от уровня развития их интеллектуальных способностей. Разработаны рекомендации по оптимизации оценки интеллектуальных способностей военнослужащих, которые призываются на воинскую службу по контракту.

Ключевые слова: воинская служба по контракту, интеллектуальные способности, методы прогнозирования, профессиональная пригодность.

А.Chernyak. Organizational psychological conditions of professional appropriateness forecasting of military servicemen on contract basis by Heir intellectual faculties scale. Manuscript.

The thesis on a scientific degree of a candidate of psychological sciences on speciality 19.00.09 “Psychology of activity in the special conditions”. National academy of State boundary service of Ukraine named after B. Khmelnytskiy, Khmelnytskiy, 2005.

The author of the thesis investigates the existing approaches and the basic directions of improvement of an estimation of intellectual abilities of military men who are serving military service on the contract, by means of development and introduction of highly reliable methods of forecasting of professional suitability. The theoretical approaches to an estimation of intellectual abilities of the person are analysed. The essence and features of estimation of intellectual abilities to forecast successfulness of professional activity of military men under the contract are specified.

On a quota of the military men, who are called on a military service under the contract, the acceptability of a number of techniques of an estimation of intellectual abilities for realization of mass inspections is investigated and on their basis the complex of estimated criteria of a level of development of intelligence, and also complete technology of assessment of intellectual abilities and forecasting professional suitability of the candidates is proved. Using psychotechnology of assessment, the correlation dependence of results of military-professional activity of the military men, who are called on a military service under the contract, upon the level of development of their intellectual abilities is investigated.

For the basic groups of military specialities, which are replaced by the military men under the contract, methods of forecasting of professional suitability, which provide an estimation and account of a level of development of their intellectual abilities are optimized. The quantitative estimation of efficiency of these methods is given. The recommendations for optimization of an estimation of intellectual abilities of the military men who are called on a military service under the contract is developed.

The author for the first time carries out development of the proposed scientific applied tasks concerning armies and the analysis of the psychological theories of intelligence is carried out. It has allowed to realize essence of intellectual abilities, to allocate the list of major factors of intelligence, most essential in the decision of tasks of forecasting the professional suitability, and also to specify features of their assessment; experimentally tested and adapted to modern conditions of techniques of estimation of intellectual abilities, and also special factors of intelligence, the psychological contents, testing reliability, discriminativity and forecasting validity of these techniques are specified, the conditions of optimization of their use in psycho diagnostics practice are determined;

In course of research the intrinsic dependence of successfulness of professional activity of the experts of the most widespread and major military trades according to the level of development of their intellectual abilities is specified. It is established, that the optimum level of development of intellectual abilities together with a certain set of personality qualities of the candidates on a military service under the contract predetermines the qualitative