У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА

ЩУРОВСЬКА АЛЛА ЮРІЇВНА

УДК 338.24:656.8

 

МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ТАРИФІВ

НА ПОСЛУГИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

08.07.04 – економіка транспорту та зв’язку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова

Міністерства транспорту та зв’язку України

Науковий керівник доктор технічних наук, професор

Князєва Ніна Олексіївна,

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, завідуюча кафедрою управління проектами та системного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Загорулько Валентин Миронович,

Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри маркетингу та ресурсозбереження

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кухарчик Валентина Георгіївна,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, відділ ринку транспортних послуг

Провідна установа Національний університет кораблебудування

ім. адмірала Макарова, кафедра економіки й організації виробництва, Міністерство освіти і науки України,

м. Миколаїв

Захист відбудеться “ 29 ” квітня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.816.03 в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1.

Автореферат розісланий “ 22 ” березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Отливанська Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна економічна ситуація в Україні характеризується розвитком ринкових відносин у різних сферах економіки, у тому числі і в поштовому зв'язку. Перехід до ринкової економіки в поштовому зв'язку проявився в скороченні бюджетних асигнувань, посиленні конкуренції з боку електрозв'язку й альтернативних служб при зниженні платоспроможного попиту на поштові послуги, що обумовило погіршення фінансового становища у сфері поштового зв'язку. За таких умов особливої актуальності набуває удосконалення тарифної політики на ринку послуг поштового зв’язку. Тарифоутворення відноситься до числа складних проблем, що характеризується багатофакторністю і невизначеністю залежностей між пропозицією та попитом товарів і послуг на ринку та складних залежностях між товарами (послугами) і ринками. У зв'язку з цим виникає необхідність як удосконалювання тарифної політики, так і методів тарифоутворення.

Вирішенню проблем по тарифоутворенню в ринкових умовах присвячено багато робіт як зарубіжних, так і українських учених-економістів: Вальраса Л., Володіної О.Є., Гарайкіної Г.І., Голубицької О.О., Горелик М.А., Губіної Н.М., Жигульської Г.М., Князєвої Н.О., Орлова В.М., Редькіна О.С., Резникової Н.П., Срапіонова О.С., Хаймана Д.Н. та інших.

В цих працях основна увага дослідників приділяється вивченню теорії тарифоутворення та методичним питанням формування тарифів, а також проблемам формування тарифної політики й стратегії підприємств. Важливо зазначити, що в сучасних умовах діяльність господарських суб’єктів зв’язку, як і інших підприємств виробничої сфери, базується на законах ринкової економіки. Однак економічній природі зв’язку властиві специфічні ознаки, що випливають із її галузевої особливості. Тому підходи до тарифоутворення в поштовому зв’язку вимагають особливого дослідження й застосування з урахуванням специфіки поштового зв’язку.

Ринкові відносини, регульовані попитом та пропозицією, вимагають адекватного, а головне – економічного підходу до формування тарифів на послуги поштового зв'язку. В сучасних умовах, що характеризуються зниженням попиту на деякі поштові послуги, необхідно вибрати такий метод тарифоутворення, що дозволив би, по-перше, забезпечити рентабельну діяльність операторів поштового зв’язку і, по-друге, одержати такий розмір прибутку, що забезпечить розв’язання задач по збереженню і розширенню поштового ринку, підвищення якості послуг і більш повного задоволення потреб споживачів, тобто використовувати методи тарифоутворення з урахуванням специфіки пошти як інфраструктури, елемента не тільки виробничої, але і соціальної сфери. Це зумовлює актуальність даного дослідження, його науково-прикладне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає тематичному плану наукових досліджень Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні тем: „Аналіз ринку послуг поштового зв'язку України за період 1997 – 2001 рр.” (номер держреєстрації 0101U008088), „Створення автоматизованої системи прогнозування послуг і тарифів для підприємства ОУПЗ “Укрпошта”” (номер держреєстрації 0197U000280).

Дослідження має прямий зв’язок з Концепцією розвитку національних мереж електричного і поштового зв’язку загального користування та формування ринку послуг зв’язку в Україні до 2010 року.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних, методичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо впровадження методів та моделей формування тарифів на послуги поштового зв'язку України .

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі виникла необхідність вирішення наступних задач:

- визначити конструктивні підходи до формування тарифів у сфері послуг поштового зв’язку;

- дослідити і провести систематизацію методів тарифоутворення в сфері поштового зв'язку з урахуванням кон’юнктурних коливань;

- визначити складові моделей тарифоутворення на послуги поштового зв’язку;

- виконати порівняльний аналіз підходів щодо прогнозування основних параметрів, які характеризують попит на послуги поштового зв’язку;

- дослідити залежність попиту на основні послуги поштового зв’язку від рівня тарифів;

- розробити імітаційну модель формування тарифів з урахуванням маркетингових досліджень ринку послуг поштового зв'язку;

- обґрунтувати і розробити основні напрямки подальшого розвитку операторів поштового зв’язку в сфері тарифної політики.

Об'єктом дослідження є відтворювальні процеси та механізми формування тарифів на послуги поштового зв'язку.

Предметом дослідження є методи та моделі формування тарифів на послуги поштового зв'язку, які враховують особливості й вимоги економіко-організаційних та технологічних змін в галузі поштового зв’язку.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають методи і прийоми наукових досліджень: системний підхід використаний при аналізі методів формування тарифів; методи економіко-математичного аналізу і теорія ймовірностей – для побудови імітаційної моделі формування тарифів на послуги поштового зв'язку; кореляційно-регресійний аналіз – для удосконалення підходів для прогнозування попиту на послуги поштового зв'язку. Результати досліджень надані за допомогою схем, таблиць та графічного зображення.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження. Основними результатами дисертаційної роботи є узагальнення методів тарифоутворення і формування моделі процесу формування тарифів на послуги поштового зв’язку з урахуванням специфіки поштового зв’язку та ринкових факторів.

Нові наукові положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягають у наступному:

уперше:–

розроблено багатофакторну агреговану (обсяги послуг, доходи, витрати) імітаційну модель процесу формування тарифів на послуги поштового зв'язку;

удосконалено:–

підходи щодо прогнозування основних параметрів, які характеризують попит на послуги поштового зв’язку;

отримали подальший розвиток:–

методичні положення щодо формування системи тарифів на послуги поштового зв’язку з урахуванням збалансованості об'єктивних і суб'єктивних тарифоутворюючих факторів;–

економіко-статистичні моделі формування тарифів на послуги поштового зв’язку із застосуванням комплексу ринкових методів тарифоутворення;–

методичні розробки щодо визначення оптимальної середньої доходної такси на послуги поштового зв’язку при збереженні нееластичного попиту.

Практичне значення одержаних результатів. Основний науковий і практичний результат дисертаційної роботи полягає у тому, що розроблені методичні підходи та моделі процесу формування тарифів дають можливість використовувати їх у ході виробничої й економічної діяльності поштових операторів. Розроблена багатофакторна імітаційна модель процесу формування тарифів на послуги поштового зв’язку впроваджена для визначення та аналізу тарифів на послуги поштового зв’язку в Українському державному підприємстві поштового зв’язку „Укрпошта” (акт впровадження від 01.10.2004).

Теоретичні висновки і науково-практичні розробки автора використані для розробки методики дослідження впливу економічних факторів на попит послуг зв'язку з курсу „Економічний механізм функціонування підприємств зв’язку”, а також у навчальному процесі в Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова для підготовки фахівців зі спеціальностей “Економіка підприємства”, “Менеджмент організацій” (акт впровадження від 01.12.2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій відбитий особистий авторський підхід і особисто отримані ним теоретичні і прикладні результати щодо аналізу та особливостей застосування методів і моделей формування тарифів поштового зв’язку.

У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, автору належать: у статті [1] – аналіз впливу зміни середньої доходної такси на послуги поштового зв’язку на величину точки беззбитковості, також на фінансові результати операторів поштового зв’язку; у статті [4] – обґрунтування оптимальної середньої вартості послуги на перспективний період при збереженні нееластичного попиту; у статті [7] – побудова структури інформаційної бази даних для прогнозування обсягів послуг поштового зв’язку. У навчальному посібнику [9] автором розглянуті питання щодо організації процесу надання послуг поштового зв’язку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи були розглянуті та схвалені на наукових конференціях, зокрема: першому Міжнародному науково-технічному молодіжному форумі „Електроніка і молодь у ХХІ столітті” (Харків, ХТУРЕ, 1997); четвертій Української науково-практичній конференції автоматичного управління „Автоматика – 97” (Черкаси, 1997); третьому Міжнародному науково-технічному молодіжному форумі „Електроніка і молодь у ХХІ столітті” (Харків, ХТУРЕ, 1999); Всеукраїнському науково-практичному семінарі „Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі зв’язку” (Одеса, ОНАЗ, 2003).

Наукові результати дослідження обговорювалися на науково-практичних семінарах кафедр управління проектами та системного аналізу, менеджменту та маркетингу Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова в 1997-2004 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 робіт, у тому числі 4 статті у спеціалізованих фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України. Загальний обсяг публікацій 9,6 д.а. (особисто здобувача 2,95 д.а.).

Структура й обсяг роботи.

Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Повний обсяг дисертації становить 193, у тому числі: основного тексту – 168 сторінок, обсяг додатків – 2 сторінки, обсяг списку використаних джерел (120 найменувань) – 10 сторінок. Основна частина дисертації має 29 таблиць і 32 рисунки. Таблиці і рисунки, що повністю займають площу сторінки, розміщені на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, визначені цілі й задачі, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Аналіз методів формування тарифів на послуги зв’язку” розглянуто механізм формування ціни в ринковій економіці, її економічний зміст та фактори, що визначають її рівень. Визначено сутність, класифікацію та характеристику діючих тарифів галузі зв’язку, особливості тарифоутворення на традиційні та нові послуги поштового зв’язку. Визначені основні проблеми тарифної політики в поштовому зв’язку.

Проблема, що зв'язана з удосконалюванням тарифної політики, вибором оптимальної стратегії тарифоутворення в період становлення ринку, є однією з найважливіших теоретичних і практичних проблем для всіх сфер суспільного виробництва, включаючи і галузь зв'язку. Це обумовлено тим, що в тарифах, як і в інших видах цін, фокусуються економічні інтереси всіх суб'єктів ринку. Вони є основою формування доходів для покриття поточних витрат підприємств і одержання прибутку. Розмір тарифів має визначальне значення для основної частини споживачів і є в більшості випадків критерієм переваги і вибору визначених товарів і послуг. Слід також враховувати, що тарифна політика визначається стабільністю фінансової системи країни й ефективністю діяльності виробників, рівнем платоспроможності споживачів і сукупністю матеріальних благ, створених для задоволення потреб в усіх сферах їхнього застосування.

Розглянуті в роботі методи формування тарифів на послуги зв'язку, що діяли з моменту початку лібералізації економіки, дозволяють визначити наступні основні недоліки системи тарифоутворення в галузі поштового зв’язку: –

рівень тарифів з більшості універсальних послуг зв'язку не відповідав витратам операторів на їхнє виробництво; –

ступінь перехресного субсидування, закладений у тарифах, був необґрунтовано великим і дискримінаційним стосовно споживачів виробничого сектору; –

висока диференціація тарифів на однойменні послуги за групами споживачів не обумовлена об'єктивними факторами діяльності операторів поштового зв'язку; –

державне регулювання тарифів у розглянутому періоді не спиралося на наукові методи ринкового ціноутворення, а було засноване на суб'єктивній оцінці регулювальних органів платоспроможності споживачів й урахування не економічних, а соціальних і політичних факторів;–

дисбаланс тарифів призвів до скорочення споживання окремих видів послуг через високу їхню вартість, у той час як інші надавалися за символічну плату і зі збитком для їхніх виробників; –

доходи, одержувані підприємствами зв'язку на основі діючих тарифів, у більшості випадків не забезпечували самофінансування для задоволення інвестиційних потреб і підвищення рівня розвитку й якості послуг зв'язку.

У цілому можна сказати, що вже наприкінці 90-х років виникла потреба в суттєвій зміні діючої системи тарифоутворення в поштовому зв'язку. Його основою повинні бути: оптимальне поєднання державного регулювання тарифів із самостійністю операторів у питаннях формування тарифів, наближення плати за послуги до їх реальної вартості з урахуванням ринкових тарифоутворюючих факторів. Для ефективного розв’язання цієї задачі доцільно використовувати позитивний досвід в області тарифної політики розвинених країн.

В умовах ринкової економіки необхідно враховувати тарифоутворюючі фактори – зовнішні, що не залежать від діяльності операторів зв'язку, і внутрішні, на які оператор може чинити певний вплив. Тариф, установлений з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів, є рівноважним ринковим тарифом, що враховує як інтереси операторів поштового зв'язку, так і інтереси, і можливості споживачів.

Проаналізувавши усі фактори, що впливають на тарифоутворення, підприємство може установити такі тарифи на послуги, щоб, з одного боку, забезпечити одержання прибутку, а з іншого – задовольнити попит на послуги зв'язку. Об'єднання цих двох факторів у системі тарифоутворення є однією з основних проблем, які виникають при формуванні тарифної політики в поштовому зв'язку.

Розглянуті в роботі результати діяльності операторів поштового зв'язку на прикладі Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” (УДППЗ “Укрпошта”) за 2000–2003 роки свідчать, що обсяги поштових відправлень стабілізувалися, що забезпечило щорічне зростання доходів у середньому на 27,77%.

Як і в усьому світі, пошта України йде шляхом уведення додаткових послуг. У 2003 році порівняно з 2000 роком на 17% збільшилися доходи від послуг, зв'язаних з іншою операційною діяльністю.

Одночасно поряд з позитивними змінами чітко стали виявлятися негативні фактори. Безпосередньо це стосується випереджального зростання витрат стосовно зростання доходів. Аналіз структури витрат свідчить, що їхнє зростання відбувається за такими напрямами: заробітна плата з нарахуваннями, амортизація, перевезення пошти, витрати на матеріали, запчастини і т.д. За таких обставин забезпечити прибуткову діяльність підприємства досить важко. Очевидно, що рівень доходів не забезпечує необхідний рівень рентабельності підприємства. Таким чином, виникає задача знаходження балансу між доходами і витратами.

Найбільш важливим у поліпшенні фінансового стану операторів поштового зв'язку є розробка гнучкої тарифної політики. В її основі повинен лежати диференційований підхід до установлення тарифів на різні послуги поштового зв'язку.

Поштові тарифи повинні бути динамічними, по можливості відбивати як позитивні, так і негативні фактори ринкових відносин.

Нарешті, потрібно відзначити, що диференціація тарифів на послуги поштового зв'язку на основі державного регулювання і політики вільних тарифів сприяє більш раціональному розподілу ресурсів, установленню стабільного попиту, формуванню розвиненої структури поштового ринку і престижу української пошти.

У другому розділі „Моделювання процесу формування тарифів у системі ринкових відносин” викладаються основні методологічні принципи визначення тарифів в умовах ринку, проводиться аналіз основних параметрів стану поштового ринку, які визначають концептуальні підходи до формування тарифів. Розглядається низка методів формування тарифів на поштові послуги з побудовою економіко-статистичних моделей.

До найважливіших питань щодо методичних підходів до тарифоутворення в поштовому зв'язку відносяться: визначення типу ринку, в якому реалізуються поштові послуги, оцінка витрат поштових об'єктів, аналіз попиту та пропозиції, а також вивчення тарифів і послуг конкурентів.

Визначенню конструктивних підходів до формування тарифів у сфері поштових послуг передує вивчення різних методів ринкового тарифоутворення й їхнє застосування з урахуванням реальних можливостей функціонування пошти в умовах ринку. Політика тарифоутворення виходить із задач галузі і має такі три цілі: надання послуг, одержання прибутку і збереження своєї частки ринку.

Одним з основних параметрів, що характеризує стан поштового ринку є попит. Попит на поштові послуги розглядається як платоспроможна потреба в послугах поштового зв'язку, тобто як той обсяг послуг, який споживач готовий сплатити за існуючих тарифів.

Для аналізу попиту в роботі були використані статистичні дані діяльності національного оператора поштового зв'язку УДППЗ “Укрпошта” по регіонах України за два періоди 2002 та 2003 рр. Як усереднений діючий тариф використовувалися середні доходні такси на досліджувані послуги.

Аналіз отриманих результатів показав, що не можна зробити однозначного висновку про цінову еластичність попиту з усіх поштових послуг. Так, наприклад, коефіцієнти цінової еластичності попиту на письмову кореспонденцію (просту і рекомендовану) коливаються від –10,5442 (Харківська область) до 2,9286 (Сумська область). У цілому проведене дослідження попиту на окремі поштові послуги в різних ринкових сегментах дозволило виявити закономірності цінової еластичності попиту, досить характерні для регіонів і в цілому для країни, що дає підставу використовувати закономірності попиту для вибору оптимальних методів формування тарифів на послуги поштового зв’язку.

Обґрунтування оптимальних методів формування тарифів на послуги поштового зв’язку, які характеризуються суттєвою варіацією за параметрами їхнього виробництва і споживання, було здійснено на основі математичного апарату установлення залежностей і зрівноважування функцій доходів, витрат, попиту і тарифів.

Одним із методів ринкового ціноутворення, який враховує цінову еластичність попиту є метод „максимального доходу”. Його основу складає взаємозв'язок між попитом, пропозицією послуг і доходами підприємства. Визначення тарифів методом "максимального доходу" дозволить операторам поштового зв'язку врахувати вимоги ринку, виражені через цінову еластичність попиту, з одного боку, і одержати доход, що забезпечує прибутковість підприємства, – з іншого. Тарифоутворення методом “максимального доходу” полягає в побудові для кожного виду послуг моделей залежності доходів (Д) від тарифу (р) та обсягу споживання послуг (q): Д = F(р, q).

Основою для побудови функцій попиту й ціни є результати маркетингових досліджень цінової еластичності попиту. Цю залежність можна представити у вигляді параболи другого порядку. В її вершині (максимумі доходів Дmax) підприємство поштового зв'язку зможе одержати максимальні доходи від надання послуг. Тому що доходи є функцією від тарифу й кількості послуг, то максимальному значенню доходів будуть відповідати певні поєднання значень р і q, серед варіантів яких можна знайти оптимальні розміри тарифів і обсягів надання послуг.

Для обґрунтування оптимальної середньої вартості послуг на перспективний період, за якої б зберігався нееластичний попит, а отже, збільшилися б доходи підприємства без істотного зниження споживання послуг, може бути використана запропонована методика, що включає наступні етапи.

1. Побудова економіко-статистичної моделі залежності попиту на послуги поштового зв’язку від факторів, що впливають на нього. Враховуючи природу попиту й специфіку об'єкта моделювання (ринку поштового зв’язку), що укладається в нерівномірності інтенсивності споживання послуг поштового зв’язку, який має ймовірнісний характер, доцільно проведення багатофакторного моделювання на основі кореляційно-регресійного аналізу. Для побудови такого типу моделей виявляються найбільш значимі фактори формування попиту. Звичайно багатофакторну модель представляють у вигляді лінійного рівняння регресії:

, або qп=, (1)

де – попит на послуги поштового зв'язку; х1, х2, …, хm – фактори, що формують попит; а0, а2, …, аm – параметри рівняння, що показують ступінь впливу відповідних факторів на попит.

Для моделювання попиту на послуги поштового зв’язку вихідна сукупність факторів може включати: х1 – середня доходна такса на досліджувану послугу, грн.; x2 – середньоквартальний обсяг надаваних послуг, млн. грн.; x3 – середньоквартальна номінальна заробітна плата працівників народного господарства, грн.; х4 – рівень безробіття, %; х5 – грошові доходи населення, млн. грн; х6 – кількість об'єктів поштового зв'язку на 100 км2, од. і т.д.

2. Оскільки з усіх фактичних факторів досліджується середня доходна такса, то в отриману модель попиту на досліджувану послугу qп=а0+?ajxj підставляються фіксовані фактичні значення всіх факторів на останню звітну дату, крім середньої доходної такси. Після необхідних перетворень вираз (1) одержує вид: qп = , де x – середня доходна такса; і – коефіцієнти регресії.

3. Побудова моделі для розрахунку коефіцієнта еластичності (Е) з урахуванням отриманої моделі попиту на досліджувану послугу поштового зв'язку. Оскільки по визначенню вона дорівнює відношенню збільшення попиту й збільшення ціни, використовуючи формулу похідної, одержуємо наступний аналітичний вираз коефіцієнта еластичності попиту на послуги зв'язку від тарифу: . З даного виразу випливає, що . (2)

4. Розрахунок значення середньої доходної такси. Задаючись певними значеннями коефіцієнтів еластичності, розраховуються декілька значень середніх доходних такс. У результаті розрахунку вибирається те значення середньої доходної такси, що забезпечує найбільший доход за надання досліджуваної послуги.

Таким чином, ця методика дозволяє установити те граничне значення середньої доходної такси, за якого надання досліджуваної послуги не приводить до зниження доходів і рівня її споживання.

Якщо діючі тарифи й обсяги надаваних послуг, що забезпечують значення фактичної середньої доходної такси () менші розрахункової ( ), то ця обставина свідчить про те, що установлені тарифи в аналізованому періоді занижені й не враховують попит на досліджувану послугу. Якщо більша розрахункової – установлені тарифи в аналізованому періоді завищені й існує можливість їхнього зниження не зменшуючи доходів від їхнього надання.

Метод „оптимальної пропозиції”. Даний метод, на відміну від методу „максимального доходу”, враховує залежність виробничих витрат від кількості надаваних послуг, а також характер надходження доходів у міру збільшення обсягу споживаних послуг. Для забезпечення беззбиткової діяльності, оператори поштового зв'язку повинні надавати таку кількість послуг ("оптимальна пропозиція"), за якої величина доходів, що виражається функцією Дq = f(q), дорівнює величині виробничих витрат (З) відповідно до залежності Зq = f(q).

Для рентабельних послуг оптимальний тариф установлюється виходячи з оптимальної пропозиції і фактичної залежності поміж ціною й обсягом пропонованих послуг ропт = f(qопт). Витрати по реалізації збиткових послуг пошти суттєво перевищують фактично отримані доходи. Тому для збиткових послуг необхідний інший підхід для одержання оптимальних результатів, що зводиться до знаходження загального рішення системи регресійних рівнянь, які характеризують залежності Зq = f(q) і рq= f(q).

Розглянуті методи “максимального доходу” і “оптимальної пропозиції”, мають ряд недоліків. При застосуванні методу "максимального доходу" не враховується величина додаткових витрат (наприклад, на обробку й перевезення поштових відправлень). Метод "оптимальної пропозиції" не передбачає урахування реальних платоспроможних можливостей споживачів.

Метод „рівноважного ціноутворення” дозволяє поєднати особливості надання послуг поштового зв’язку з інтересами і можливостями споживачів. В основі визначення оптимальних тарифів на послуги поштового зв’язку лежить зрівноважування вартості послуг і платоспроможного попиту виходячи з закономірностей зміни платоспроможного попиту в натуральному і вартісному вираженні в залежності від тарифів: З + П ? Др, де Др = f(р) – функція, що виражає залежність очікуваної суми доходів поштового зв'язку від розмірів тарифів. Цю функцію можна визначити, знаючи залежність платоспроможного попиту від тарифу q = f(p). Залежність q = f(p) у теорії ринкової економіки відома як крива попиту, характер якої відбиває закон попиту: за умови постійного впливу інших факторів попит змінюється обернено пропорційно ціні. Максимальний доход може бути отриманий у випадку установлення тарифу, що дорівнює pmах. Даний тариф відбиває інтереси виробника, але повинен влаштовувати і споживачів, тому найкращий тариф для споживача рспож визначається в точці перетинання кривих функцій доходів і попиту від тарифів. Щоб врахувати в тарифі, крім попиту, також і суспільно необхідні витрати, на тому ж графіку будується крива Зр = f(р), що виражає залежність вартості послуг (суми собівартості і нормативного прибутку) від тарифу. У точці перетинання кривих Зр і Др сума витрат на реалізацію послуги і нормативного прибутку буде дорівнювати очікуваним доходам від реалізації послуг, а при тарифах, що перевищують ропт, доходи будуть перевищувати вартість (витрати) надання послуг.

Таким чином, формування тарифів на досліджувану послугу за моделлю рівноважного ціноутворення дозволяє врахувати як виробничі можливості операторів поштового зв'язку, так і інтереси, і витрати споживачів. У його основі лежить зрівноважування вартості виробництва послуги для операторів поштового зв'язку і витрат споживачів виходячи з закономірностей зміни платоспроможного попиту у вартісному або натуральному вираженні в залежності від тарифів (р). Модель рівноважного тарифоутворення може бути представлена наступною системою рівнянь:

, (4)

де – функція, що виражає залежність очікуваної суми доходів від реалізації послуг поштового зв'язку (або витрат одного споживача) від рівня тарифів; – функція, що виражає залежність вартості загальної кількості надаваних послуг (витрати виробництва) у розрахунку на одного споживача від рівня тарифів.

Рішення системи (4) дозволяє установити тарифи, що задовольняють споживачів (рспож), і є оптимальними для операторів поштового зв'язку (ропт).

Отриманий методом „рівноважного ціноутворення” тариф дозволяє покрити витрати виробництва і одержати прибуток, достатній для інвестування подальшого розвитку послуги.

Моделювання процесу формування тарифів за даним методом дає можливість також об'єктивно оцінити діючу тарифну політику операторів поштового зв'язку і дати обґрунтований прогноз параметрів тарифоутворення.

Запропоноване моделювання процесу формування тарифів було застосоване на прикладі послуги “грошовий переказ”. Воно здійснюється шляхом побудови безлічі залежностей доходів від реалізації послуги “грошовий переказ” і витрат на її надавання від середньої доходної такси, а також взаємозв'язків названих параметрів за різних умов і тимчасових періодів.

Величина середньої доходної такси ( ) на послугу “грошовий переказ”, отримана в результаті застосування методу “рівноважного ціноутворення”, практично не відрізняється від фактичної середньої доходної такси ( ), що підтверджує правильність вибору даного методичного підходу. Застосування цього методу дозволяє враховувати як потреби користувачів у послугах пошти, так і інтереси операторів, що виражаються в покритті витрат. Розглянутий метод рівноважного ціноутворення відрізняється універсальністю, оскільки враховує ринкові параметри, що характеризують позиції і продавця, і покупця, що відповідає вимогам соціально-етичного маркетингу й може застосовуватись у тарифоутворенні як для універсальних, так і для нових послуг поштового зв'язку.

Проведені дослідження показали, що в сформованій ситуації найбільш прийнятним для визначення тарифів на послуги поштового зв'язку є метод “рівноважного ціноутворення”. Цей метод є оптимальним у конкурентному середовищі, що забезпечує рентабельність послуг поштового зв'язку й збереження ключових сегментів ринку операторами поштового зв'язку.

У третьому розділі „Розробка імітаційної моделі процесу формування тарифів на послуги зв’язку” сформульовані основні задачі та принципи побудови імітаційних моделей та побудована імітаційна модель процесу формування тарифів на послуги поштового зв’язку й аналізу беззбиткової діяльності операторів поштового зв’язку.

Умови, в яких функціонують оператори поштового зв’язку, надто складні за своєю суттю: їх перебіг відбувається за нестабільних, важко передбачуваних умов, коли змінюються в часі як обставини, так і цілі, тому управління ними вимагає врахування значних обсягів різноманітної інформації, змінної в часі. У таких випадках для одержання більш-менш достовірної інформації при прийнятті управлінських рішень щодо ефективної діяльності операторів поштового зв’язку використовуються певні засоби моделювання ситуацій з урахуванням змінних у часі факторів, тобто імітаційне моделювання. Тому на основі конструктивних підходів до формування тарифів у сфері послуг поштового зв’язку та вивчення різних методів ринкового тарифоутворення щодо їх застосування з урахуванням реальних можливостей функціонування пошти в умовах ринку, розроблена імітаційна модель процесу формування тарифів на послуги поштового зв’язку.

Серед методів прикладного системного аналізу імітаційне моделювання є самим значним інструментом дослідження складних систем, управління якими пов'язане з прийняттям рішень в умовах невизначеності. Порівняно з іншими методами таке моделювання дозволяє розглядати більше число альтернатив, поліпшувати якість управлінських рішень і точніше прогнозувати їхні наслідки.

Імітаційне моделювання проводиться в наступній послідовності:

1) постановка задачі; 2) формування вихідних даних; 3) формування моделі; 4) побудова або вибір моделі; 5) робота з моделлю; 6) перевірка вірогідності; 7) одержання результатів. Додержуючись наведених етапів, було розроблено імітаційну модель формування тарифів на послуги поштового зв’язку.

Задача аналізу і визначення граничних тарифів на послуги поштового зв’язку може бути сформульована в такий спосіб: розробити і досліджувати таку систему співвідношення між обсягом надаваних послуг, витратами і доходами, яка дозволить імітувати ситуації і вимоги, що виникають у різні періоди часу до різних видів послуг.

Для моделювання процесу формування тарифів необхідна статистична інформація за періоди аналізу (ретроспекції), що приведена до порівнянного виду.

Вихідна статистична інформація повинна включати такі дані:

1) Множину {qi} – це обсяг і-го виду послуг у натуральному вираженні.

2) Інформацію про доходи {Дi} – доходи i-ї послуги.

3) Інформацію про сукупні витрати {C} – це безліч даних про сукупні витрати досліджуваного підприємства з виділенням підмножини {с} – умовно-постійних витрат і {v}– умовно-перемінних витрат.

4) До вихідної інформації віднесено також і існуючу систему тарифів, що застосовується в операційній діяльності операторів поштового зв’язку на час проведення імітаційного моделювання.

Уся статистична інформація може бути отримана з різних форм і документів обліку й звітності.

Розроблена імітаційна модель формування тарифів дозволяє розв’язати низку важливих задач поштового зв’язку: прогнозування попиту на послуги поштового зв’язку за даними n періодів ретроспекції, розробку механізму формування попиту на поштові послуги в комерційному та технічному планах, обґрунтування гнучкої системи тарифоутворення та оптимізації тарифів з урахуванням виявлених параметрів споживчого ринку. Представлена імітаційна модель також дозволяє проводити аналіз беззбитковості за номенклатурою послуг, аналіз зміни рентабельності при зміні умов виробництва, оцінку рівня підприємницького ризику, оптимізацію обсягу виробництва, прибутку і витрат з урахуванням попиту на послуги поштового зв'язку.

Блок-схема імітаційної моделі формування тарифів на послуги поштового зв’язку представлена на рис. 1.

У роботі наведено приклад побудови імітаційної моделі формування тарифів для послуги поштового зв’язку „Грошовий переказ”.

Принципи роботи імітаційної моделі формування тарифів наступний. Доход, який одержує підприємство поштового зв'язку за надавання послуги “Грошовий переказ” визначається: , де S – сума переказу, грн.; p – тариф, який залежить від суми, що пересилається, %.

Доход, який одержує підприємство в цілому з даної послуги, дорівнює сумі доходів від усіх переказів: Дзаг , або , де Дзаг – загальний доход від грошових переказів, грн.; Дj – доход, одержуваний за j-й переказ, грн.; k – кількість переказів за розглянутий період, од.; n – кількість інтервалів, у межах яких діє свій тариф за відправлення грошового переказу в залежності від величини суми, що пересилається.

Тоді ,

де Дi – доход, одержуваний в i-му інтервалі, грн.; – середня сума грошового переказу в i-му інтервалі, грн.; – тариф, стягнутий за відправлення переказу, %; – середня кількість грошових переказів у i-му інтервалі, од.

Для того, щоб одержати більш точне значення і проаналізувати структуру доходу (Д) від надавання послуги, поділимо кожен інтервал на рівні частини.

З огляду на всі виконані перетворення можна вивести наступну формулу для розрахунку доходів за грошовими переказами:

.

Виходячи з поставленої задачі, домогтися збільшення доходу можна або збільшивши існуючі тарифи, або змінивши його межі.

Використовуючи виведену формулу, розраховано доход, одержуваний за надання послуги “Грошовий переказ” за існуючих тарифів.

Значення показників , беруться з результатів обробки статистичних даних. Значення Q приймається як таким, що дорівнює 12940700 од. (фактичні дані діяльності УДППЗ „Укрпошта”). У роботі побудована імітаційна модель шляхом зміни тарифів та меж тарифних інтервалів.

Рис. 1. Блок-схема імітаційної моделі формування тарифів на послуги поштового зв’язку

Результати проведеного моделювання процесу формування тарифів представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Результати моделювання процесу формування тарифів

№ ітерації | Межі інтервалу | Тариф, % | Доход, грн. | Зміна доходу , % | Середня доходна такса, грн.

0. | від 0 до , у т.ч.

до 200 грн.

від 200 грн. до 600 грн.

від 600 грн. до 1000 грн.

понад 1000 грн. |

4,5

3,5

2

1,2 | 32692785 | 1 | 2,29

1. | від 0 до | 4,5 | 35347755 | 1,08 | 2,47

2. | від 0 до | 4 | 31420227 | 0,96 | 2,20

3 | від 0 до, у т.ч.

до 300 грн.

від 300 грн. до 600 грн.

від 600 грн. до 1000 грн.

понад 1000 грн. |

4,5

3,5

2

1,2 | 33426378 | 1,02 | 2,34

4. | від 0 до , у т.ч.

до 300 грн.

від 300 грн. до 700 грн.

від 700 грн. до 1000 грн.

понад 1000 грн. |

4,5

3,5

2

1,2 | 33511553 | 1,03 | 2,34

5. | від 0 до , у т.ч.

до 300 грн.

від 300 грн. до 700 грн.

від 700 грн. до 2000 грн. понад 2000 грн. |

4,5

3,5

2

1,2 | 33622259 | 1,03 | 2,35

6. | від 0 до , у т.ч.

до 300 грн.

від 300 грн. до 800 грн. понад 800 грн. |

4,5

3,5

2 | 33816381 | 1,03 | 2,37

7. | від 0 до , у т.ч.

до 300 грн.

від 300 грн. до 800 грн. понад 800 грн. |

4,5

3

1 | 33145874 | 1,01 | 2,32

8. | від 0 до , у т.ч.

до 150 грн.

від 150 грн. до 400 грн.

від 400 грн. до 700 грн.

від 700 грн. до 1000 грн. понад 1000 грн. |

5

4

3

2

1 | 35417610 | 1,08 | 2,48

9. | від 0 до , у т.ч.

до 150 грн.

від 150 грн. до 400 грн.

від 400 грн. до 700 грн.

від 700 грн. до 1000 грн. понад 1000 грн. |

4,5

4

3,5

2

1,5 | 32996203 | 1,01 | 2,31

Аналізуючи результати моделювання можна зробити висновок, що найбільший доход ми одержали на восьмій ітерації. У цьому варіанті, змінюючи межі тарифних інтервалів і змінюючи тарифи, ми домоглися збільшення доходу на 8%.

Оцінка адекватності моделі здійснюється за допомогою коефіцієнта розбіжності Тейла. Коефіцієнт розбіжності Тейла (U) вимірює ступінь збігу ретроспективного значення досліджуваного показника зі змодельованими значеннями даного показника. Коефіцієнт U змінюється від 0 до 1. Якщо U = 0, то модель цілком адекватно відбиває досліджуваний показник; якщо U = 1 – модель неадекватно відбиває досліджуваний показник.

Обчислений коефіцієнт Тейла (U=0,006882) показав достатню адекватність моделі реальним процесам.

Проведено аналіз беззбиткової діяльності підприємства поштового зв'язку на прикладі УДППЗ “Укрпошта” за фактичними даними діяльності з надавання послуги „Грошовий переказ” та отриманими результатами роботи імітаційної моделі за послугою “Грошовий переказ”, за допомогою якого можна прийняти рішення за кожним з варіантів тарифів, тобто який варіант тарифів необхідно вибрати підприємству.

Застосування розробленої імітаційної моделі процесу формування тарифів на послуги поштового зв’язку дозволяє оптимізувати тарифи на послуги при роботі в конкурентному середовищі, забезпечити рентабельність послуг і зберегти ключові сегменти ринку, а також сприяє підвищенню ефективності функціонування операторів поштового зв’язку на ринку послуг поштового зв’язку, обґрунтованості виробничих та економічних рішень з тарифної політики об’єктів поштового зв’язку.

ВИСНОВКИ

Науковий результат дисертаційного дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію у наступному комплексі концептуально-методологічних положень стосовно теоретичних, методичних і прикладних проблем моделювання процесу формування тарифів на послуги поштового зв’язку:

1. Доведено, що поштовий зв'язок є одним з найбільш розповсюджених видів зв'язку, універсальні поштові послуги, поряд з новими продовжують свій розвиток, не дивлячись на бурхливе зростання сучасних засобів зв'язку. Пошта України йде шляхом уведення додаткових послуг, однак безмежно збільшувати частку доходів від нетрадиційних послуг у загальному обсязі доходів, а значить – бути від них залежними, не можна. Одночасно поряд з позитивними змінами чітко стали виявлятися негативні фактори. Безпосередньо це стосується випереджального зростання витрат стосовно зростання доходів.

2. Виявлено, що визначенню конструктивних підходів до формування тарифів у сфері послуг поштового зв’язку передує вивчення різних методів ринкового тарифоутворення та їх застосування з урахуванням реальних можливостей функціонування операторів поштового зв’язку в умовах ринку. Для вибору методу тарифоутворення необхідно проводити комплексне вивчення ринку поштового зв’язку, визначення конкретної моделі ринкових відносин, аналіз споживчого попиту та його еластичності, сегментацію ринку, оцінку фінансового стану галузі та її конкурентоспроможності.

3. Удосконалення тарифної політики поштового зв’язку в умовах ринкових відносин полягає у створенні комплексу методичних підходів до тарифоутворення з використанням параметрів ринкового регулювання. Доведено, що при тарифоутворенні необхідно враховувати два основних підходи: 1) в основу тарифу включати витрати (витратна модель), 2) базою для визначення тарифу є величина еластичності попиту.

4. Дослідження рівня попиту щодо послуг поштового зв’язку дозволило виявити закономірності цінової еластичності попиту та спрогнозувати рівень попиту за удосконаленими автором методичними підходами. На базі результатів дослідження закономірностей попиту розроблені економіко-статистичні моделі формування оптимальних тарифів по деяких методичних варіантах ринкового ціноутворення.

5. Економічна доцільність використовуваних методів ринкового ціноутворення й одержані результати аналізу існуючих тарифів обумовили вибір методу „рівноважного ціноутворення” як найбільш об’єктивного в сфері тарифної діяльності поштових об’єктів. Обраний метод відрізняється універсальністю, оскільки враховує ринкові параметри, які характеризують позиції оператора і споживача, а також можливий для застосовування визначення тарифів як для універсальних, так і нових послуг поштового зв’язку.

6. Вперше розроблена багатофакторна агрегована імітаційна модель процесу формування тарифів на


Сторінки: 1 2