МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕМ’ЯНЧЕНКО АЛІСА ГЕННАДІЇВНА

УДК 658.14:669

МЕТОДИ АНАЛІЗУ І ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01– Економіка, організація

і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь)

Науковий керівник - |

кандидат технічних наук, доцент

Логутова Тамара Григорівна,

Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри фінансів та банківської справи

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Гончаров Валентин Миколайович,

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля Міністерства освіти і науки України,

директор департаменту міжнародних зв’язків;

кандидат економічних наук, доцент

Ларіна Рена Рінатівна,

Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри логістики.

Провідна установа - | Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків),

кафедра міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Захист відбудеться “ 14 ” грудня 2005 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету за адресою:

87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “ 14 ” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зовнішньоекономічні зв'язки України в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку і інтенсифікації економіки. Однією з багатьох пріоритетних цілей економічних перетворень, які в даний час відбуваються в Україні у сфері економіки, соціальної політики, державного управління, є вихід України на міжнародний рівень, інтеграція нашої країни в міжнародні економічні відносини і залучення іноземних підприємців і інвесторів у національну економіку. Процес входження країни в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості ухвалення управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на підприємствах.

Сучасний стан розвитку економіки України свідчить про те, що в нашій країні сформувалася експортоорієнтована модель економіки. За даними Держкомстату, на експорт поставляється до 80% прокату чорних металів, що дозволяє Україні входити в першу десятку країн – експортерів цього виду продукції. Таким чином, на сучасному етапі обсяги виробництва металу в Україні у багато разів перевищують поточні потреби української промисловості і стратегічним напрямком розвитку металургійних підприємств залишається іноземний ринок.

У цих умовах актуальною стає проблема удосконалення методів аналізу та оцінки ефективності експортної діяльності металургійних підприємств. Одним із основних інструментів управління ефективністю експортної діяльності підприємства та в цілому його економічною стабільністю є аналіз стану експортної торгівлі, який дозволяє на ранньому етапі виявити тенденцію розвитку досліджуваних чинників, оцінити та проаналізувати можливі наслідки їх впливу на ефективність експорту та розробити шляхи удосконалення експортної діяльності підприємства.

Питанням розвитку та удосконалення методів аналізу і оцінки експортної діяльності як країни в цілому, так і промислових підприємств присвячені роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених: М. Белопольського, С. Дзюби, В. Сударєва, Н. Шлапак, Ю. Макогона, Ю. Василенко, О. Кириченка, О. Кредісова, Т. Міролюбової, В. Іноземцева, Дж. Деніелса. Проблеми, пов’язані з аналізом та оцінкою експортної діяльності підприємств, знайшли відображення в роботах А. Вічевич, Л. Стровського, А. Яковлєва, О. Муравйова, М. Захарова .

Аналіз результатів досліджень, присвячених цим питанням, дозволив зробити висновок, що більш глибокого вивчення вимагає проблема комплексної методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств металургійного комплексу України, зокрема експортних операцій, оскільки це дозволить не тільки виявити сильні та слабкі сторони в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, а й створити механізм планування та прогнозування її ефективності з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України відповідно з планами науково-дослідних робіт кафедри “Облік та аудит” у рамках теми “Аналіз стану та розробка пропозицій по оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства” (номер державної реєстрації 0104U004689). Внеском автора у виконання вказаної теми є розробка комплексного підходу до управління експортною діяльністю, методів аналізу та оцінки ефективності експортної діяльності, методичного забезпечення автоматизованої програми “Аналітика ЕД”, практичних рекомендації щодо підвищення ефективності аналізу, оцінки та прогнозування експортної діяльності металургійних підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико–методологічних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо методів аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності металургійних підприємств України.

Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:

досліджено глобальні тенденції розвитку світової торгівлі та визначено місце України у ньому;

проаналізовано вплив металургійної галузі на стан експортної діяльності України та встановлено основні тенденції розвитку експорту металургійних підприємств;

встановлено на основі аналізу літературних джерел напрямки розвитку експортної діяльності металургійних підприємств;

проаналізовано та систематизовано принципи формування організаційних структур управління експортною діяльністю підприємств;

узагальнено методи аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності підприємств та розроблено і обґрунтовано напрямки і форми їх удосконалення;

досліджено та систематизовано вітчизняний і зарубіжний досвід організації аналізу і оцінки експортної діяльності підприємств;

розроблено методичне забезпечення автоматизованої системи аналізу, оцінки та прогнозування показників ефективності експортної діяльності металургійного підприємства.

Об’єктом дослідження є процес управління експортною діяльністю металургійних підприємств, зокрема таких як ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” та ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”. Обсяг виробництва цих підприємств, питома вага в сукупному експорті чорних металів з України, рівень організації виробництва та збуту, управління експортною діяльністю дозволяють розглядати ці підприємства як репрезентативні об’єкти дослідження.

Предметом дослідження є методи аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності в системі економічного управління металургійними підприємствами.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становить діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи пізнання, серед яких метод теоретичного узагальнення, порівняння, графічного та статистичного аналізу, системний підхід, економіко - математичне моделювання, комп’ютерне програмування. Основними методами дослідження, використаними в роботі, є: системний аналіз (розробка комплексного підходу до управління ефективністю експортної діяльності металургійних підприємств), економічний аналіз (проведення економічних досліджень – рівня експорту, його динаміки та ефективності), економіко – математичне моделювання (наукове обґрунтування побудови моделей оцінки ефективності експортної діяльності підприємств – показників ефекту експорту, рентабельності експорту, ефективності використання власного та позикового капіталу, коефіцієнта структури платежу), структурний та графічний аналіз, угрупування, методи і моделі прогнозування (розробка механізму оцінки та прогнозування експортної діяльності металургійних підприємств).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно – правові документи, звітні дані Міністерства економіки України, Держкомстату України, звітні дані ВАТ “ММК ім. Ілліча”, ВАТ “МК Азовсталь”.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку теоретико – методичних підходів до аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності підприємств металургійного комплексу та розробка на цьому підґрунті методичних та практичних аспектів удосконалення методів аналізу і оцінки експортної діяльності на підприємствах. Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

запропоновано комплексний підхід до економічного управління експортною діяльністю металургійних підприємств, що ґрунтується на використанні методів аналізу, оцінки, прогнозування та планування, впровадження якого дозволить підвищити ефективність системи економічного управління експортною діяльністю;

розроблено методичне забезпечення для автоматизованої системи аналізу, оцінки та прогнозування ефективності експорту, реалізація положень якого дозволить підвищити ефективність управління експортною діяльністю за рахунок прискорення процесів її аналізу, оцінки та прогнозування;

удосконалено

систему показників оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств уведенням запропонованих показників, які дозволили оцінити вплив таких чинників, як товарна структура експорту, структура платежу за експортовану продукцію, кількість та ефективність власного та позикового капіталу на загальний ефект експорту;

метод оцінки ефективності форм оплати поставленої на експорт продукції, який включає визначення ефективності комерційного кредитування експорту та передоплати експортних поставок, що дозволить урахувати вплив інфляції на отриману виручку від експорту;

дістало подальшого розвитку

модель прогнозування обсягів експорту продукції, побудовану за допомогою засобів економіко-статистичного моделювання, яка дозволяє проводити прогнозування та виявлення резервів збільшення обсягів продажу продукції на експорт, що сприятиме підвищенню ефективності планування експортної діяльності на підприємствах;

система контролю за ефективністю експортованої продукції, яка базується на розробленому методичному забезпеченні автоматизованої програми та дозволяє своєчасно виявити негативні тенденції розвитку експортної діяльності;

система економічного управління експортною діяльністю підприємства шляхом обґрунтування напрямків збільшення ефективності експортної діяльності за рахунок організації заходів з освоєння нових та розширення існуючих ринків збуту та вдосконалення системи організації управління експортною діяльністю на підприємствах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх упровадження забезпечить підвищення ефективності експортної діяльності металургійних підприємств через поліпшення організації управління експортною діяльністю, яке ґрунтується на проведенні комплексного аналізу, оцінки та прогнозування ефективності експорту. Теоретичні положення, які викладені в дисертаційній роботі, доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рекомендацій, які можуть бути використані на металургійних підприємствах.

Результати дослідження використовуються відділом зовнішньоекономічних зв’язків ВАТ “ММК ім. Ілліча” (довідка №12/6158 від 16.09.2005), відділом збуту ВАТ “МК Азовсталь” (довідка №0116/1001 від 10.10.2005) для аналізу ефективності експортної діяльності комбінату та прогнозування обсягів продажу експортованої металопродукції. Теоретичні висновки та методологічні рекомендації в частині розробленого комплексного підходу до управління експортною діяльністю використовуються в навчальному процесі в Приазовському державному технічному університеті при викладанні дисципліни “Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності” (довідка № 73/63-2005 від 28.09.2005).

Особистий внесок здобувача. Представлені результати наукового дослідження отримані здобувачем особисто і відбивають авторський підхід до вирішення наукових задач з удосконалення методів аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності металургійних підприємств України. Внесок здобувача у спільно опублікованих роботах відзначений окремо у переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003 рік); Міжнародній науково-практичній конференції “Управление организацией: диагностика, стратегия, эффективность” (м. Москва, 2004 рік); Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 рік); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку” (м. Одеса, 2005 рік); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово – економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 рік).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 2,76 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 2,46 ум.-друк.арк., у тому числі 5 робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,22 ум.-друк.арк., з яких автору належить 1,81 ум.-друк.арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 190 сторінках, списку використаних джерел із 179 найменувань на 13 сторінках і 12 додатків на 18 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 203 сторінки, включаючи 26 таблиць на 25 сторінках і 48 рисунків на 44 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи й практичні рекомендації щодо удосконалення методів аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності металургійних підприємств, що спрямовані на підвищення якості управління експортною діяльністю, на забезпечення сталого економічного зростання та розвитку металургійної галузі України.

У першому розділі “Концепція розвитку експортної діяльності підприємств металургійного комплексу України” на основі аналізу та узагальнення світових тенденцій розвитку торгівлі визначено роль та місце України в світових торговельних відносинах, досліджено вплив розвитку експортної діяльності металургійної галузі на стан зовнішньої торгівлі України, узагальнено напрямки удосконалення експортної діяльності металургійних підприємств.

Дослідження розвитку світової торгівлі показало, що на початок ХХІ ст. у світовій економіці склався ряд сталих тенденцій: стабілізація темпів економічного зростання; посилення впливу зовнішньоекономічного чинника в господарському розвитку; глобалізація фінансових ринків і посилення взаємозалежності національних економік; зростання питомої ваги сфери послуг у національній економіці і міжнародному обміні; розвиток регіональних інтеграційних процесів. Таким чином, досягнутий ступінь єдності торгівлі, виробництва і кредитно-фінансової сфери промислово розвинутих країн свідчить про формування світового господарського комплексу. За цим поняттями стоїть ефективне функціонування багаторівневої світової системи господарських зв'язків, об'єднуючої окремі країни в глобальний світовий комплекс. Дослідження закономірностей формування цих світогосподарських зв'язків і перспектив їх розвитку показує, що генеральною тенденцією розвитку світового господарства є рух до створення єдиного ринку капіталів, товарів і послуг, економічного зближення і об'єднання економічно розвинених країн.

У таких умовах Україна повинна визначити механізми оптимального вирішення проблеми ефективного приєднання до світових процесів глобалізації, що забезпечить для неї якісно новий напрямок розвитку економіки. Для успішної участі країни в світових економічних процесах, потрібно виконати такі умови Світової організації торгівлі (СОТ): досягнення стабільності в економіці, відвертості в суспільно-економічному житті; обмеження державного впливу; позбавлення корупції; скорочення пільг для підприємств; забезпечення високого рівня освіти вітчизняних спеціалістів.

Інтеграція України в світові господарські зв’язки обумовлює важливість для національної економіки її зовнішнього сектора, зокрема експортного. За даними Держкомстату України, частка експорту в структурі ВВП України досягає більш 50%, унаслідок чого експортна діяльність суб’єктів господарювання України залишається одним з головних важелів стабілізації української економіки. Дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності та експортної стратегії дозволило охарактеризувати етапи, що відбивають тенденції зовнішньоторговельних відносин України (рис. 1).

Рис. 1. Характеристика етапів розвитку зовнішньоекономічної діяльності України

Результати аналізу дозволили виділити основні чинники, що суттєво вплинули на розвиток експортної діяльності України:

постійне зростання обсягів експорту в цінових і кількісних показниках упродовж усього періоду (за винятком 1998-1999 рр.);

експортна спрямованість економіки України (у сукупному обсязі ВВП частка експорту складає близько 50%);

перевага в товарній структурі експорту продукції з низьким ступенем обробки і досягнень науково-технічного прогресу (домінування сировинного експорту);

перевага в географічній структурі експорту частки країн з відносно невисоким рівнем розвитку економіки (за рахунок обмеженого доступу до ринків країн ЄС і США);

порушення антидемпінгових процесів проти українських експортерів металургійної продукції під час спроби прямого доступу на ринки країн СОТ.

Виокремленні чинники дозволяють прогнозувати невисокі темпи зростання обсягів експорту металургійної продукції за рахунок проведення структурних перетворень в експортній галузі з боку держави. Тому в дисертації пропонуються такі напрямки розвитку експортної діяльності, які можуть бути реалізовані на рівні металургійних підприємств:

1. Організація заходів з освоєння нових та розширення існуючих ринків збуту, залучення нових споживачів металопродукції. Це можливо за умов підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом покращення її якості, проведення роботи з її сертифікації згідно зі світовими стандартами, активізації маркетингової діяльності, створення спільних зовнішньоторговельних фірм, реалізація яких сприятиме розширенню кола потенційних споживачів експортованої підприємствами продукції, що приведе до підвищення обсягів експорту металургійними підприємствами.

2. Вдосконалення системи організації управління експортною діяльністю на підприємствах. У сучасних умовах потребують розвитку такі елементи системи – маркетингова стратегія збуту, підсистема транспортування продукції, економічного обґрунтування управлінських рішень у сфері експортної діяльності підприємств, яка ґрунтується на сукупності методів та прийомів аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності. Реалізація заходів у вказаних напрямках приведе до підвищення ефективності експортної діяльності металургійних підприємств.

У другому розділі “Аналіз стану та ефективності експортної діяльності підприємств металургійного комплексу України” проведено аналіз стану експортної діяльності металургійних підприємств на прикладі ВАТ “ММК ім. Ілліча” та ВАТ “МК Азовсталь” на підставі аналізу напрямків розвитку експорту, що застосовують підприємства, організаційних структур збуту, товарної та географічної структури експорту, аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності.

Аналіз організаційної структури відділів збуту підприємств показав, що їх побудова заснована на різних маркетингових стратегіях просування продукції. ВАТ “ММК ім. Ілліча” у процесі збуту своєї металопродукції використовує регіонально орієнтовану структуру маркетингу. Така орієнтація доцільна при великій кількості наявних ринків збуту і незначній номенклатурі товарів. Дотримання цих умов повністю здійснюється на комбінаті, який поставляє метал практично на всі світові ринки, а серед основних товарних позицій налічується до 10 типів металопродукції. Керівництво збутом ВАТ “МК Азовсталь” у своїй роботі користується товарно орієнтованою маркетинговою стратегією. Вона полягає в тому, що по кожному товару або товарній групі призначається спеціальний маркетинг-керівник. При такій організації маркетингу працівники спеціалізуються і мають нагоду успішно координувати зусилля в плані загальної мети і задач комбінату. Таким чином, проведений аналіз позитивних і негативних сторін організації структури управління експортними поставками комбінатів дозволяє зробити такі висновки: якщо керівництвом підприємства ставиться за мету більш детально і поглиблено вивчати специфіку потреб покупців кожного регіону, а також ураховувати регіональні особливості цінової кон'юнктури, якості продукції, економіко-політичної ситуації, то доцільним є формування регіонально орієнтованої структури збуту металопродукції, тому що головним недоліком товарно орієнтованої структури є наявність функціонально дублюючих один одного підрозділів. Це може негативно відбитися на ефективності контролю за проведенням експортних операцій та утруднити обмін відомостями про кожний регіон між підрозділами, що займаються експортом кожного товару.

За результатами проведеного аналізу реалізованих на підприємствах напрямків розвитку експортної діяльності було виявлено, що комбінати в своїх експортних стратегіях орієнтовані на збільшення експортної реалізації металопродукції на високоприбуткові ринки країн ЄС та США. Проте в нинішній час активне проникнення продукції підприємств на ці ринки утруднено через існуючі високі вимоги до сертифікації металопродукції і порушувані антидемпінгові розслідування. Змінити ситуацію може розширення квот на поставку продукції, яке можливо за умов визнання України країною з ринковою економікою, вживання кваліфікованих заходів юридичних служб підприємств при антидемпінгових розслідуваннях з метою доказу неспроможності звинувачень у демпінгу, а також посилення роботи маркетингових служб з отримання сертифікатів на продукцію згідно з європейськими та американськими стандартами.

Аналіз географічної структури експорту підприємств показав, що існуюча структура набуде певних змін, які зумовлені подальшим збільшенням експорту металопродукції Китаєм, за рахунок чого для українських виробників скоротяться традиційні ринки Таїланду, Індії, Китаю, та зростанням експорту в країни Африки. Тому перед підприємствами постає важлива задача збереження існуючих обсягів продажу продукції на азійських ринках та розширення експорту в африканські країни. У цих умовах ефективними економічними інструментами організації підвищення обсягів збуту підприємств може стати: забезпечення сприятливої платіжної дисципліни (надання споживачам знижок на продукцію, відстрочка платежу); проведення ретельного маркетингового аналізу з виявленням позитивних та негативних чинників, що впливатимуть на обсяги збуту в указані країни; організація роботи із сертифікації продукції згідно з певними регіональними стандартами, .

Дослідження товарної структури експорту металургійних підприємств дозволило виявити позитивну тенденцію зростання до 73% частки продажів готової продукції (гарячекатаних рулонів, стального прокату, катаних труб) на комбінаті ім. Ілліча та негативну тенденцію зростання експорту півфабрикатів (слябів та чавуну) до 64% на комбінаті “Азовсталь”. Розвиток торгівлі економічно розвинутих країн свідчить про ефективність такої товарної структури, де меншу частку займають саме півфабрикати, незважаючи на постійне підвищення попиту на них на світових ринках, в угоду підвищення частки високотехнологічної продукції. Тому згідно зі світовими тенденціями перспективою покращення товарної структури експорту металопродукції вказаних підприємств повинно стати збільшення в ній частки готової продукції – особливих марок сталі для судно- і автомобілебудування, високоміцних і різнокалібрових труб для нафтової, газової промисловості.

Узагальнений аналіз та оцінка ефективності експортної діяльності металургійних підприємств у дисертації був виконаний за методиками Т.В. Міролюбової, А.І. Яковлєва (табл.1).

Проведений аналіз за методикою, яка включає розрахунок валютної, абсолютної ефективності експорту та абсолютного ефекту експорту, дозволив виявити вплив на ефективність експортної діяльності таких чинників, як обсяг експортної поставки, валютний курс одиниці розрахунків, собівартість експортованої продукції. Динаміка зміни цих показників на комбінатах ім. Ілліча та “Азовсталь” свідчить про зростання цих показників, за винятком 2001 р., яке водночас проходило різними темпами, що дозволяє зробити висновок про більшу ефективність експортної діяльності комбінату ім. Ілліча. Розрахунок ефективності використання в експорті основних та обігових коштів за методикою Т.В. Міролюбової показав частку прибутку від експорту, яка формується за рахунок ефективного використання виробничих та обігових фондів підприємств. Були виявлені також співпадаючі тенденції спаду та зростання цих показників, але на комбінаті ім. Ілліча зростання ефективності використання основних та обігових коштів проходило швидше за рахунок отримання більших доходів від експорту. Проаналізувавши ефективність експорту комбінатів за допомогою показника ефективності експорту підприємства за методикою О.І. Яковлєва, можна зробити висновок про позитивний ефект застосування в практиці розрахунків між комбінатами і покупцями експортної металопродукції комерційного кредитування. За рахунок саме цього чинника комбінату “Азовсталь” вдалося отримати сумарний приріст ефекту від експорту у розмірі 64477 тис.грн. за період з 2000 по 2004 рр., на відміну від комбінату ім. Ілліча, який у цей час відмовився від надання комерційного кредиту споживачам.

Таблиця 1

Динаміка показників ефективності експорту підприємств у 2000-2004 рр.

Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Коефіцієнт валютної

ефективності експорту (у.о/грн.) | ВАТ “ММК ім. Ілліча” | 0,267 | 0,204 | 0,234 | 0,238 | 0,328

ВАТ “МК Азовсталь” | 0,224 | 0,207 | 0,225 | 0,247 | 0,250

Абсолютна ефективність експорту (грн./грн.) | ВАТ “ММК ім. Ілліча” | 1,308 | 1,059 | 1,206 | 1,217 | 1,741

ВАТ “МК Азовсталь” | 1,097 | 1,160 | 1,163 | 1,260 | 1,325

Абсолютний ефект

експорту (тис.грн.) | ВАТ “ММК ім. Ілліча” | 875195 | 171844 | 671046 | 1040935 | 4470951

ВАТ “МК Азовсталь” | 207872 | 401573 | 442644 | 963909 | 1608749

Ефективність використання основних та обігових коштів в експорті (%) | ВАТ “ММК ім. Ілліча” | 32,43 | 5,98 | 23,51 | 28,43 | 84,01

ВАТ “МК Азовсталь” | 10,29 | 9,07 | 21,45 | 46,72 | 64,97

Ефективність експорту підприємств (тис. грн.) | ВАТ “ММК ім. Ілліча” | 875195 | 171844 | 671046 | 1040935 | 4470951

ВАТ “МК Азовсталь” | 248320 | 209386 | 454205 | 972702 | 1617330

Виконаний аналіз дозволив достатньо повно відобразити вплив важливих чинників на ефективність експортної діяльності металургійних підприємств. Водночас такий аналіз не дозволяє виявити вплив на ефективність експорту таких вагомих чинників, як інфляція, співвідношення комерційного кредитування та передплати експортних поставок, структури експортованої продукції, вартості власного і позикового капіталу, що використовується для поповнення обігових коштів з метою виявлення ефективності залучення кредитних або нових власних ресурсів. Усе це обумовлює проблему вдосконалення методів аналізу і оцінки ефективності експортної діяльності підприємств.

Результати проведеного дослідження дозволили сформувати основні напрямки удосконалення організації управління експортною діяльністю металургійних підприємств:

1. Удосконалення методики аналізу ефективності експортної діяльності за рахунок розробки оціночних показників, які враховують вплив таких чинників, як інфляція, товарна структура експорту, ефективність комерційного кредитування та передоплати експортної поставки, ефективність використання власного та позикового капіталу в експортній діяльності.

2. Оптимізація товарної структури експорту за рахунок пошуку такого співвідношення основних часток товарної номенклатури, яке б підвищило частку готової продукції, особливо за рахунок продукції більш високого рівня технологічності та якості.

3. Удосконалення ролі та змісту платіжних інструментів шляхом оптимізації часток експортних поставок, що кредитуються та передоплачуються з метою отримання додаткового ефекту від експорту за рахунок підвищення обсягів продажу, розширення кола споживачів.

4. Удосконалення методів економічного управління експортною діяльністю за рахунок упровадження комплексного підходу з метою отримання взаємозв’язаної системи аналізу, оцінки, прогнозування та планування ефективності експортної діяльності.

У третьому розділі “Удосконалення методів аналізу, оцінки та прогнозування ефективної експортної діяльності металургійних підприємств” сформовано комплексний підхід до управління експортною діяльністю металургійних підприємств, розроблено методичне підґрунтя автоматизованої системи аналізу, оцінки та прогнозування ефективності експорту, запропоновано показники оцінки ефективності експорту, модель прогнозування обсягів продажу продукції на експорт.

Дослідження, виконане в першому та другому розділах роботи, показало необхідність застосування комплексного підходу в системі управління ефективністю експортної діяльності підприємства, яка б об’єднувала в собі систему економічного аналізу, оцінки, прогнозування та планування. На сьогодні його впровадження утруднене недостатнім рівнем методологічних підходів до комплексного аналізу та оцінки ефективності експортної діяльності підприємств. Запропонована автором методика комплексного підходу до управління експортною діяльністю підприємства (рис.2) характеризує взаємозв'язану сукупність показників, яка відображає таку важливу частину господарської діяльності підприємства, як експортна діяльність.

Запропонована методика включає такі методи: економічний аналіз, який реалізується на етапах формування системи пріоритетів досліджуваних чинників, їх класифікації, розробки комплексних показників оцінки ефективності експортної діяльності; економічний контроль, який здійснюється на етапі побудови системи моніторингу ефективності експортної діяльності; економічне прогнозування та планування, яке здійснюється на етапі виявлення резервів зростання та розробки заходів підвищення ефективності експортної діяльності підприємства.

На другому етапі комплексного підходу до управління ефективністю експортної діяльності підприємству рекомендується виділити вагомі чинники, на яких буде ґрунтуватись комплексний аналіз ефективності експортної діяльності та виокремити такі з них, на які підприємство може істотно впливати. Це завдання виконується методом класифікації чинників залежно від їх внутрішнього та зовнішнього походження (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація чинників, яку пропонується використовувати в аналізі ефективності експортної діяльності підприємства

Внутрішні | Зовнішні

Обсяг виробництва | Обсяг платоспроможного попиту

Собівартість реалізованої продукції | Ціна продукції

Структура реалізації | Транспортні витрати |

Умови поставки | Відсоткова ставка за кредитом

Частка поставки, що кредитується підприємством | Інфляція

Частка поставки, що передплачується | Податкові платежі

Термін знаходження коштів на поточному рахунку | Купівельна спроможність валюти

Цінова знижка | Банківський відсоток по поточному рахунку |

На третьому етапі розробленого підходу автором запропоновано проводити аналіз та оцінку ефективності експортної діяльності підприємства на основі використання таких показників:

1) коефіцієнт структури платежу (Кстр.пл), який дозволяє проаналізувати вплив інфляції на ефективність експортної діяльності

, (1)

де Vк - обсяг експортної поставки, що кредитується; ЦС - розмір цінової знижки, виражений десятковим дробом; ТiА - темп інфляції за період, на який надається кредит; Vп - обсяг передоплати експортної поставки, виражений в десятих частках; %ТС - депозитна ставка по поточному рахунку в банку; ТВ - термін знаходження коштів на поточному рахунку підприємства; ТiB - темп інфляції за період В.

Застосування запропонованого коефіцієнта дозволить оцінити ефективність як комерційного кредитування експортної поставки, так і її передоплати;

2) ефект від реалізації експорту (Еф.ексР), що дозволяє врахувати вплив таких чинників: товарна структура експорту, структура платежу за експортовану продукцію, собівартість, податкові платежі, транспортні та страхові витрати

, (2)

де Vр – обсяг реалізації (тис.т); Ц – ціна продукції (у.о); ПВ – товарна структура експорту продукції; С – собівартість продукції (грн.); ПП – податкові відрахування (грн.), Зтр – транспортні витрати (грн.); Зстр – розмір страхових витрат за відповідних умов поставки (грн.); Кв – купівельна спроможність валюти.

Використання цього показника дозволить оцінити ефективність експортної діяльності підприємства з боку отриманого ефекту від реалізації експортної продукції;

3) рентабельність експорту j-го виду продукції (Rексj)

. (3)

Застосування цього показника дозволяє оцінити рентабельність окремих видів продукції, що сприятиме оптимізації структури експортованої продукції та оцінити ефективність товарної структури експорту;

4) ефективність використання позикового та власного капіталів (Еф.ВК(ПК))

, (4)

де ВК – власний капітал, що використовується в експортній діяльності; ПК – позиковий капітал, що використовується в експортній діяльності.

Використання цього показника для аналізу та оцінки частки прибутку від експортної діяльності, що приходиться на одиницю капіталу, дозволить проводити оптимізацію структури капіталу за критерієм максимуму ефекту від експорту, що приходиться на гривню залученого чи власного капіталу.

Запропонована методика комплексного підходу до управління експортною діяльністю також передбачає контроль за виконанням експортних планів підприємств. Такий контроль автором пропонується здійснювати на етапі побудови системи моніторингу показників ефективності експортної діяльності. Побудова включає визначення структури і показників звітних форм виконавців економічного аналізу експорту підприємства, дослідження динаміки аналізованих факторних і результативних показників, що дозволяє провести горизонтальний і вертикальний аналіз ефекту і рентабельності експорту, а також головних чинників, що на них впливають, та виявити основні причини негативних тенденцій їх динаміки. Для виконання цих процедур рекомендується використовувати методику факторного аналізу ефекту та рентабельності експорту.

Вирішення задач побудови системи моніторингу автором пропонується проводити шляхом застосування розробленого методичного забезпечення комплексного аналізу, оцінки та прогнозування ефективності експортної діяльності, реалізованого в комп’ютерній програмі “Аналітика ЕД”(рис. 3).

Основу побудови алгоритмів програми можна описати чотирма модулями: побудова бази даних експортованої продукції, факторний аналіз показників ефективності експорту, прогнозування цих показників та рекомендації щодо підвищення ефективності експортної діяльності.

Реалізація побудови системи моніторингу показників ефективності експортної діяльності підприємства проводиться за допомогою другого модулю програми, де виконується автоматизований процес факторного аналізу, що передбачає визначення величин впливу окремих чинників на приріст ефекту і рентабельності експорту підприємства, виконаного способом ланцюгової підстановки. Прогнозування ефекту та рентабельності експорту здійснюється за допомогою третього модуля програми, де шляхом уведення прогнозних значень досліджуваних чинників проводиться пошук найбільшого рівня показників ефективності. Рекомендації щодо оптимізації товарної структури експорту та структури платежу за експортовану продукцію пропонуються в четвертому модулі програми “Аналітика ЕД”. За результатами обробки значень обсягів попиту, продажу, виробництва і допустимої частки одної товарної позиції в експорті програмою розраховується оптимальна товарна структура експорту підприємства і надаються рекомендації щодо заходів, які необхідно провести з метою збільшення його ефективності; після розрахунку ефективності комерційного кредитування та передплати поставки експортної продукції надаються рекомендації зі збільшення доходів від експортної реалізації шляхом оптимізації аналізованих показників.

У рамках здійснення п’ятого етапу комплексного підходу до управління ефективністю експортної діяльності прогнозування обсягів продажу експортної продукції пропонується проводити на підприємстві за допомогою моделі, яка б ураховувала такі важливі показники, як обсяг попиту на зовнішніх ринках, ціни на продукцію, кількість нових контрактів на поставку продукції та конкурентоспроможність продукції за її якістю. У результаті застосування методів множинного регресійного аналізу була отримана така модель прогнозу обсягів продажу експортної продукції Vпр:

, (5)

де Vпр – обсяг продажу експортної продукції; D – обсяг попиту на продукцію на зовнішніх ринках; P – ціна експортної продукції, що склалася на зовнішньому ринку; QC – кількість нових контрактів; C – рівень конкурентоспроможності продукції.

Інтерпретація параметрів рівняння дозволяє виявити кількісний вплив кожного чинника на обсяг продажу товарів на експорт при зміні значення чинника на одиницю виміру (за умов незмінності інших чинників), що дозволяє проводити швидке прогнозування обсягу продажу товарів на експорт при відомих майбутніх значеннях аналізованих показників.

Модель пройшла апробацію на якість та достовірність за допомогою таких критеріїв: коефіцієнта детермінації, парних та часткових коефіцієнтів кореляції, F – критерію Фішера та t – критерію Стьюдента. Прогнозні значення обсягу продажу продукції на експорт перевірені на можливу похибку через розрахунок інтервалу, в якому з точністю до 95% знаходиться значення прогнозованого обсягу продажу, а також точкової та інтервальної похибки прогнозу.

Отриману модель прогнозування обсягу продажу на експорт у вигляді множинного регресійного рівняння рекомендується використовувати для підрахунку резервів підвищення обсягу продажу в рамках загального пошуку резервів зростання ефективності експортної діяльності підприємства, який проводиться на п’ятому етапі комплексного підходу. Для розрахунку такого резерву за рахунок змін кожного чинника, описаного в моделі обсягу продажу експортної продукції (5), необхідно приріст кожного чинника, що входить у модель, помножити на величину відповідного коефіцієнта регресії

, (6)

де - резерв підвищення обсягу продажу продукції на експорт; - резерв зростання і-го чинника; ?і – параметр і-го чинника моделі (5).

Використання автором методики множинного регресійного аналізу дозволило спрогнозувати обсяг продажів продукції, що експортується, з метою загального планування експорту підприємства. Були вивчені закономірності зміни обсягу продажів на експорт залежно від тенденції попиту на продукцію, ціни на неї, кількості нових залучених покупців і конкурентоспроможності продукції, що склалася, за її якістю. Таким чином, використання викладеного в роботі алгоритму прогнозування обсягів продажу експортної продукції дозволить об'єктивно проводити оцінку експортної діяльності підприємства та повніше і точніше визначати внутрішньогосподарчі резерви і прогнозний рівень показників.

Методика комплексного підходу до управління ефективністю експортної діяльності реалізована на основі загальних економічних методів аналізу, оцінки, прогнозування та планування, через що її практична реалізація сприятиме вдосконаленню системи економічного управління експортною діяльністю металургійних підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливу наукову задачу удосконалення методів аналізу і оцінки експортної діяльності металургійних підприємств і розроблено практичні рекомендації щодо їх використання. У роботі сформульовано концепцію удосконалення методів аналізу та оцінки ефективності експортної діяльності підприємств через розробку комплексного підходу до управління експортною діяльністю металургійних підприємств, показників оцінки ефективності експорту та моделі прогнозування обсягів експорту металургійного підприємства.

Відповідно до поставленої мети та конкретних завдань отримано такі основні результати роботи.

1. На сучасному етапі розвитку світової торгівлі виділяється декілька загальних тенденцій – це транснаціоналізація, глобалізація та інтернаціоналізація економік країн світу. Україна також поступово приєднується до світового процесу глобалізації, однак для того щоб нашій країні зайняти гідне місце серед розвинених країн світу, їй необхідно дотримуватися стабільності та відкритості економіки, низького рівня державного протекціонізму та корупції, зниження ступеня державного втручання в економічні процеси, підвищення ролі освіти в суспільному житті.

2. Результати дослідження тенденцій розвитку експортної діяльності в Україні свідчать про те, що структура експорту металургійних підприємств в основному базується на металопродукції з невисоким ступенем переробки, яка користується високим попитом на світовому ринку, проте її експорт є менш ефективним, ніж експорт кінцевої продукції металургійної галузі. Географічно структура експорту металургійних підприємств зосереджена на країнах Південно-Східної Азії і Близького Сходу, де створені більш сприятливі умови для українських експортерів щодо квот на поставку металопродукції, цін на неї та вимог відповідності стандартам якості. Порушення антидемпінгових процесів в країнах ЄС, США не дозволяє високими темпами збільшувати обсяги експорту металопродукції на ринки цих високоприбуткових регіонів.

3. Інертність органів державного управління в сприянні розвитку експортної діяльності українських металургійних підприємств зумовлює необхідність пошуку шляхів підвищення ефективності експорту всередині підприємства. Вони лежать в площині активізації процесів пошуку нових ринків збуту, нових споживачів металопродукції, більш ефективних схем транспортування продукції до споживача, підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок отримання сертифікатів якості ринків Європи та Америки, створення спільних зовнішньоторговельних фірм на пріоритетних для експорту металопродукції територіях.

4. Аналіз типових структур організації експортної діяльності металургійних підприємств показав, що за їх основу покладено принцип побудови системи збуту продукції. Обґрунтовано, що регіонально орієнтована система побудови збуту продукції більш ефективна, ніж товарна, оскільки асортимент підприємств металургійної галузі невеликий, а кількість країн, на ринки яких спрямовується продукція, досить велика, і доцільно концентрувати діяльність співробітників на вивченні потреб учасників конкретного ринку, а також його цінової кон'юнктури та інших неекономічних чинників, що впливають на ефективність експорту підприємства в цілому.

5. Аналіз стану експортної діяльності типових підприємств металургійного комплексу України показав, що в цілому розвиток експортної діяльності підприємств іде згідно зі світовою кон’юнктурою, тобто підприємства виробляють та реалізують тільки ті види металопродукції, які в цей час користуються достатнім попитом на світових ринках. Негативним чинником, який знижує можливі обсяги продажів металопродукції на найбільш прибуткових ринках Західної Європи та Північної Америки, є антидемпінгові процеси, які ведуть уряди країн цих регіонів проти українських металовиробників. Аналіз ефективності експорту засвідчив, що надання споживачам комерційного кредиту, тобто відстрочки платежу, є вигіднішим, ніж вимога цілком передплачувати експортні поставки. Комерційне кредитування експорту є вигідним для експортера не тільки тому що в цьому разі він не надає знижок за експортною поставкою, а й тому, що додає до списку потенціальних споживачів його продукції підприємства, які не в змозі одразу оплатити партію експортної металопродукції.

6. Для аналізу, оцінки і прогнозування ефективності експортної діяльності металургійних підприємств запропонований комплексний підхід до економічного управління експортною діяльністю металургійних підприємств, який включає етапи формування системи пріоритетів досліджуваних показників, класифікації чинників, що впливають на ефективність експорту, розробки комплексних показників ефективності експортної діяльності, побудови системи моніторингу показників, виявлення резервів їх зростання, розробку заходів щодо підвищення ефективності експорту підприємства. Розроблений метод дозволить застосувати системний підхід до аналізу, оцінки і прогнозування експортної діяльності, що позитивно відіб’ється на загальній результативності господарської діяльності підприємства, оскільки в цьому випадку охоплюється вся взаємозв'язана сукупність показників ефективності експортної діяльності, а також здійснюється її комплексний аналіз, оцінка і прогнозування.

7. Дослідження сучасних методик оцінки ефективності експортної діяльності підприємств показало, що набір показників, які входять в різні моделі, в основному достатній для проведення