МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОРИСЕНКО Ольга Петрівна

УДК 631.162:339.138

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ ТА

ВИТРАТНО-ЦІНОВОГО АНАЛІЗУ У ПРОГНОЗУВАННІ ТА АДАПТИВНОМУ ПЛАНУВАННІ УРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНОВИХ

(на матеріалах Луганської області)

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському державному аграрному університеті

Міністерства агропромислового комплексу України.

Науковий керівник : кандидат економічних наук, професор

Наумов Юрій Федорович, завідувач кафедри

економіки та підприємництва Луганського

державного аграрного університету

Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор

Кропивко Михайло Федорович, завідувач відділом

інформатики Інституту аграрної економіки;

кандидат економічних наук,

Соловйов Микола Федорович, професор кафедри

організації виробництва та агробізнесу Харківського

державного аграрного університету

Провідна установа : Інститут економіки НАН України

Захист відбудеться " 15 " вересня 1999 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім. Докучаєва за адресою: 312131, м.Харків, п/в "Комуніст-1", учбове містечко ХДАУ, корпус 1, ауд.213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. Докучаєва.

Автореферат розісланий " 12 " серпня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Македонський А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво зерна - основа всього сільського господарства. За останні роки (1992-1998) в Україні і в Луганській області значно погіршились економічні показники цієї галузі. У зв'язку з цим збільшення виробництва зерна є приоритетною і головною задачею державної політики.

В умовах ринкової економіки у південно-східному регіоні України не виправдовує себе планування виробництва зерна, орієнтоване на минулі усереднені результати. Прогнозування та адаптивне планування урожайності зернових є одними з важливіших функцій управління, від яких в значній мірі залежить підвищення економічної ефективності виробництва зерна. Застосування сучасних методів моделювання, витратно-цінового аналізу та сучасних комп'ютерних технологій дозволяє корегувати управлінські рішення з урахуванням умов природного середовища та ринкових чинників. Адаптація до зовнішніх чинників сприятиме пом'якшенню впливу можливих негативних наслідків на результати виробництва та забезпечить стійке та гарантоване виробництво зерна. Актуальність цієї проблеми обумовила вибір напрямку і теми дослідження.

Стан вивчення проблеми. Дослідженню економічних, організаційних, технологічних аспектів інтенсифікації зернового виробництва присвячено багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Значний внесок у розробку концептуальних положень проблеми зробили В.Я.Амбросов, Л.М.Анічин, В.І.Бойко, М.Г.Лобас, О.М.Оніщенко, П.Т.Саблук, М.Ф.Соловйов, В.П.Ситник, Л.М.Худолій, А.М.Шпичак, М.І.Щур, В.В.Юрчишин. Дослідженню впливу економічних чинників на рівень виробництва присвятили свої наукові праці М.Я.Дем'яненко, Ю.С.Коваленко, М.Ф.Кропивко, І.І.Лукінов, М.АПехота, Д.В.Полозенок, М.Є.Романенко, П.Т.Саблук, Є.О.Фірсов, Л.М.Худолій, А.М.Шпичак, В.І.Шиян. Вагомий внесок в розробку застосування різних методів та підходів у визначенні рівня урожайності внесли вчені, серед яких Л.І.Акент'єва, В.П.Дмитренко, А.Ф.Ігуменцев, Р.П.Євсеєва, І.В.Загайтов, М.К.Каюмов, В.С.Кочетков, М.Г.Лобас, П.Д.Половинкін, І.Д.Соколов, Є.О.Фірсов, Л.М.Худолій, А.Ф.Чудновський, І.С.Шатілов та інші. Але, ще існують істотні розбіжності у підходах до вирішення як методологічних, так і практичних аспектів становлення цієї сфери агропромислового комплексу. Все це вимагає системності в підході до вивчення проблеми і підтверджує актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема досліждення входить до плану науково-дослідних робіт з проблеми "Створення інтегрованої системи АРМ фахівців сільськогосподарських підприємств, що функціонує у локальній мережі ЕОМ" за замовленням Міністерства сільського господарства і АПК (реєстраційний номер UАО1001533Р), що розробляється у Луганському державному аграрному університеті.

Мета і задачі дослідження. Метою проведення дослідження є розробка методики прогнозування рівня урожайності та адаптивного планування врожаїв зернових з застосуванням методів моделювання та витратно-цінового аналізу, що дозволить цілеспрямовано та оперативно управлять процесами виробничої діяльності у галузях зернового виробництва.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач: обгрунтування теоретико-методологічних принципів планування та програмування урожайності сільськогосподарських культур; аналіз чинників, що визначають рівень урожайності зернових культур; розробка функцій впливу погодних умов на мінливість та об'єми виробництва зерна; формування підходів до класифікації витрат у рослинництві, що орієнтовані на оперативне управління витратами; удосконалення методики планування та прогнозування витрат у рослинництві; розробка системи моделей з оптимізації урожайності зернових культур з урахуванням агрокліматичних умов і витратного-цінового механізму на всіх етапах і рівнях планування урожайності культур; апробація методики прогнозування та адаптивного планування врожаїв зернових із застосуванням методів моделювання та витратного-цінового аналізу; розробка рекомендацій з удосконалення планування на основі програмування урожайності для кожного поля з застосуванням автоматизованої інформаційної системи "Рослинництво".

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є агроекономічні категорії урожайностей зернових культур та методологічні і практичні питання прогнозування та адаптивного планування рівнів урожайності зернових під впливом витратно-цінового механізму.

Об'єктами дослідження є господарства Луганської області різної форми власності, зокрема Лутугинського району. Базовим сільськогосподарським підприємством нашого дослідження є Учбово-дослідне господарство ЛДАУ.

Методологія і методика досліджень. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектична теорія пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, теоретична спадщина класиків економічної науки, теоретичні положення вітчизняних та зарубіжних вчених з питань адаптивного планування урожайності, економічної ефективності виробництва зерна, впливу витратно-цінового механізму на планування рівня урожайності, застосування комп'ютерних технологій у сільскогосподарському виробництві. Поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувалися за допомогою таких методів дослідження: монографічного, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, графічного, математичного моделювання з використанням ПЕОМ.

Наукова новизна досліджень:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовані у дисертаційній роботі підходи і методи при практичному використанні допоможуть у плануванні реального рівня урожайності, контролі за виробничими ресурсами, що витрачаються, та аналізі рівня виробничих витрат. Все це сприятиме збільшенню об'ємів виробництва зерна, зниженню його собівартості, підвищенню якості продукції, зниженню непродуктивних витрат на всіх стадіях технологічного циклу. Впровадження результатів досліджень в практику планування сприятиме підвищенню обгрунтованості планів з урахуванням впливу природного та ринкового середовища на результати виробництва продукції, досягненню оптимальної, відповідно до умов зовнішнього середовища, урожайності зернових.

Розроблене автором програмне забезпечення реалізації запропонованих підходів може бути використане фахівцями сільськогосподарських підприємств для програмування урожайності всіх основних культур при складанні виробничих планів, бізнес-планів, інвестиційних проектів.

Розроблені рекомендації можуть бути використані науково-консультаційними службами при виконанні послуг з питань раціонального планування врожаїв зернових культур та перспектив задоволення попиту у зерні.

Особистий внесок здобувача. Автором досліджень проведене:

комплексне дослідження проблеми планування урожайності на рівні господарства, поля, культури;

розроблені функції залежності урожайності зернових у цілому, озимої пшениці, гороху та ячменю у Луганській області від комплексу погодних умов;

на підставі отриманих залежностей розроблений коефіцієнт сприяння року для основних зернових культур у Луганській області;

створено програмне забезпечення автоматизованої системи "Рослинництво", що стосується проблем програмування урожайності культур;

розроблено класифікацію витрат, орієнтованих на управління витратами у виробничому процесі;

запропоновано удосконалений підхід до планування та обліку витрат у рослинництві;

створено систему моделей для визначення урожайності зернових культур на етапах тактичного та оперативного планування.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати роботи досліджень доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві України (Київ, Інститут аграрної економіки, 21-22 жовтня 1998 р.), науково-практичних конференціях Луганського державного аграрного університету (м. Луганськ, 1995 р., 1996 р.,1997 р., 1998 р.,1999 р.), симпозіумі "Наука Луганщини в контексті розвитку регіону" (Луганськ, 21-23 квітня 1999 р.)

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані на сторінках видань у 12 наукових працях загальним об'ємом 2,0 друкарських сторінки, вісім з яких опубліковані в фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана на 203 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку 179 використаних джерел і додатків.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти обгрунтування цілей і методів планування та програмування урожайності. 1.1. Урожайність як агробіологічна та економічна категорія. 1.2.Природні та економічні чинники, що впливають на урожайність, їх оцінка і можливості застосування. 1.3. Методи прогнозування урожайності. 1.4.Методи і задачі адаптивного планування врожаю та управління його формуванням. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Дослідження та розробка моделей планування та прогнозування урожайності зернових на даних Луганської області.2.1.Застосування методів статистичного аналізу та експертних оцінок для визначення впливу природних чинників на рівень формування врожаю. 2.2.Формування підходів до класифікації витрат у рослинництві. 2.3. Методика планування та прогнозування витрат у рослинництві. 2.4.Етапи і методи планування та прогнозування урожайності з урахуванням витратно-цінових чинників. 2.5. Напрямки і методи оптимізації витратного-цінового механізму. 2.6.Економіко-математична модель планування та прогнозування урожайності з урахуванням досліджуваних чинників. Висновки до розділу 2.

Розділ 3.Методика підготування виробничо-економічних розрахунків з планування та прогнозування урожайності зернових на прикладі учбово-дослідного господарства ЛДАУ.3.1.Економічна характеристика ефективності виробництва зерна у Луганській області та Лутугинському районі.3.2.Економічна характеристика ефективності виробництва зерна в Учбово-дослідному господарстві ЛДАУ Лутугинського району Луганської області з застосуванням методики прогнозування та адаптивного планування урожайності зернових. 3.2.1.Економічна характеристика ефективності виробництва зерна. 3.2.2. Апробація методики планування та прогнозування урожайності зернових на прикладі учбово-дослідного господарства ЛДАУ. Висновки до розділу 3.

Висновкиї.

Список використаної літератури.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюються завдання дослідження, визначається його предмет, об'єкти, методологічна основа та методи, відображаються наукова новизна та практична цінність досліджень, апробація та реалізація їх результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні аспекти обгрунтування цілей і методів планування та програмування урожайності" висвітлено теоретичні аспекти обгрунтування цілей і методів планування та програмування урожайності.

Для високоефективної організації виробництва зерна в умовах ринкової економіки необхідно планувати урожайності зернових культур з орієнтацією не на усереднені результати минулих років, а на програмовані урожайності певних культур на конкретному полі з урахуванням потенційних можливостей поля та особливостей культури і сорту. У зв'язку з цим ми виділяємо наступні категорії урожайностей: потенційно-можлива урожайність, дійсно-можлива урожайність, нормативна урожайність, врожай у виробництві або програмована урожайність. Програмована урожайність розраховується на підставі потенційно-можливої, дійсно-можливої та нормативної урожайностей і визначає рівень продуктивності поля і культури на ньому, у розрахунку на який доцільно планувати агротехнологію та розраховувати основні агротехнічні заходи.

Оперативність таких розрахунків забезпечується автоматизованою системою "Рослинництво", розробленою на кафедрі кібернетики ЛДАУ.

Врожай у виробництві або фактичний врожай, що знаходиться на момент початку збирання на полі, значно відрізняється від врожаю на момент його реалізації. Це пов'язано з втратами при збиранні, збереженні, доробці зерна у сільськогосподарських і заготівельних підприємствах. Тому, щоб посилити контроль за втратами вирощеного врожаю та причинами їх виникнення, доцільно при плануванні та у звітах показники планованої і фактичної урожайності подавати у трьох рівнях: урожайність франко-поля, урожайність франко-току, урожайність франко-складу.

Визначення можливостей розвитку зернового виробництва в умовах обмеженості ресурсів вимагає відповідних методичних підходів до оцінки чинників, що впливають на формування врожаю, їх аналізу, оцінці впливу.

У рішенні задач планування урожайності та управління процесом її одержання крім знань чинників, що визначають урожайність, необхідно визначити методи, які дозволяють: на етапі прогнозування - досягти точності розрахунку рівня урожайності на перспективу та обрати правильну стратегію управління виробництвом зерна від окремого виробника до агровиробничого комплексу України; на єтапі оперативного планування та управління формуванням урожаю - забезпечити можливість адекватного реагування на зміни умов виробництва у реальному часі.

У процесі розробки було досліджено існуючі методи прогнозування та планування. З них відокремлені ті, що дозволяють ефективно управлять виробництвом в умовах застосування комп'ютерних технологій. Для прогнозування урожайності були обрані методи статистичного аналізу, експертних оцінок, в оперативному плануванні - метод адаптивного планування, який знають у рослинництві як метод програмування урожайності. Він передбачає наукове рішення задачі одержання врожаю в умовах конкретного поля, агрокліматичних та економічних чинників.

У другому розділі "Дослідження та розробка моделей планування та прогнозування урожайності зернових на даних Луганської області" досліджено чинники, що визначають рівень урожайності на прикладі господарств Луганської області, сформовано методичні підходи до планування та прогнозування зернового виробництва.

На основі статистичної обробки даних урожайності зернових культур Луганської області за 47 років була визначена загальна закономірність змін середньообластного рівня урожайності озимої пшениці, ячменю, гороху та зернових у цілому. Всю мінливість урожайності зернових можна підрозділити на три компоненти: збільшення середнього рівня урожайності, періодичні зміни, які визначають 14-річний період із збільшенням амплітуди, випадкові зміни (відхилення від тренду).

Функція мінливості урожайності озимої пшениці має вигляд:

У=-980,5715+0,5083*x-5,083*sin((x-x0)*(2p/14))-0,6684*cos((x-x0)*(2p/14)).

Графіки функції мінливості урожайності озимої пшениці, фактичних даних та лінії тренду представлено на рис.1.

Рис.1. Динаміка урожайності озимої пшениці у Луганській області

Зараз іде навпівперіод із семи менш сприятливих років (1993-1999р.). У 1996 році крива періодичної мінливості утворює "яму", із якої ми почали підніматися в 1997 році. Ясно, що крім циклічних змін мають місце і сильні непередбачувані коливання урожайності по роках. Але, усі дані говорять про те, що умови одержання врожаю в 1999 році будуть у середньому менше сприятливими, ніж у 1986 - 1992 р. Причинами циклічних змін урожайності зернових є у більшому ступені космічні чинники, що діють на рослини. Вплив цих чинників може відбуватися прямо або побічно (насамперед через кількість опадів та їх розподіл у часі) і регулюванню не підлягає.

Виявлення стійкої періодичної залежності зернових культур дозволило нам визначити коефіцієнт-поправку на космічні чинники в залежності від положення конкретного року у циклі мінливості урожайності культури, який ми назвали коефіцієнтом сприяння року. Суть його полягає у тому, що розмір ознаки сприятливого або несприятливого року для вирощування даної культури визначається в частках від теоретичної урожайності. Цей коефіцієнт особистий для кожної культури та інтегрований показник усього комплексу погодних умов.

Визначення рівнянь регресії дозволить з достатньою вирогідністю прогнозувани рівень урожайності для господарств Луганської області по роках у середині циклу. Це є важливим у прийнятті стратегічних рішень у області зернового виробництва на перспективу. При формуванні врожаю важливо одержувати прогноз урожайності не тільки на виробничий цикл, а й по фазах розвитку рослин. У процесі досліджень розроблені регресійні моделі прогнозу урожайності зернових на основі агрокліматичних ресурсів, що склалися, по фазах розвитку рослин, що дає змогу вносити корективи у запрограмовану урожайність та оперативно управлять нею у певний момент на кожному полі. Таке взаємне сполучення двох рівнів прогнозів - на виробничий цикл і по фазах розвитку рослин, робить процес формування врожаю більш управляємим і кількісно вимірювальним.

Для кожної сукупності природно-економічних умов існує оптимальне співвідношення між врожаєм та матеріальними витратами на його одержання. При адаптивному плануванні та управлінні виникає необхідність оцінки витрат з точки зору їх економічної доцільності при плануванні кожної технологічної операції чи ресурсу з урахуванням особливостей конкретного поля та культури, а також агрокліматичних та економічних чинників, що весь час змінюються. Адаптивне планування припускає безперервний перерахунок витрат синхронно до зміни умов, а це можливе лише при наявності чіткого алгоритму залежності витратного механізму по кожному з його елементів від об'єму та умов виробництва. Традиційні методи визначення витрат, що склалися, не відповідають цим вимогам, тому розроблена нами методика витратно-цінового аналізу дозволить при плануванні та управлінні оперативно оцінити економічну вигоду тих чи інших агрономічних та технологічних заходів.

У методиці розроблений удосконалений підхід до класифікації витрат - функціонально-технологічний, який дозволив зв'язати алгоритмом кожен вид витрат з урожайністю та, відповідно, оперативно оцінити вплив витрат на рівень урожайності та її собівартість (рис. 2). Згідно з такою функціонально-технологічною класифікацією ми контролюємо не тільки масу витрат, пов'язану зі зміною рівня урожайності, а й собівартість продукції в зв'язку зі зміною кількості технологічних матеріалів, робітників, продукції та основних фондів. Важливим також є визначення групи приоритетних продуктивних витрат, які найбільше впливають на урожайність зернових. Таке визначення сприятиме становленню чіткого контролю за їх виміром. В умовах адаптивного планування пропонується розгляд двох рівнів об'єктів:

формування об'єкту "поле+культура", який дозволяє планування витрат з урахуванням властивостей поля та культури на цьому полі;

у об'єкті "поле+культура" групування об'єктів витрат у їх алгоритмічній залежності від урожайності.

Рис. 2. Класифікація витрат у рослинництві

Така класифікація витрат дасть змогу забезпечити цілеспрямоване, якісне, науково обгрунтоване і своєчасне управління витратами на різних етапах виробництва продукції та зробити кваліфікований та оперативний аналіз чинників, що впливають на формування витрат, здійснити контроль за раціональним та економним споживанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, а також знайти шляхи до зниження собівартості одиниці продукції як у цілому по господарству, так і на кожному полі.

Процес формування витрат у рослинництві складний. Для правильної економічної оцінки рівня запланованої урожайності необхідно організувати наступні рівні планування витрат:

·

·

·

·

Теоретична можливість моделювання витрат у компактному відображенні представлена у моделі (рис.3). З'ясуємо змінні: ЗЗ – загальні витрати; ПЗ - незмінні витрати; ПП – змінні витрати; СТ – витрати з дотримання стандартної технології (умовно постійні); ДТ-витрати на додаткові технологічні операції, націлені на одержання прибавки врожаю (продуктивні); Зi - витрати на виконання i-ої додаткової технологічної операції; Cij - витрати на виконання одиниці i-ої додаткової технологічної операції по j-му технологічному матеріалу; Tij - кількість j-го технологічного матеріалу на виконання i-ої додаткової технологічної операції; ПРi - прибавка врожаю від виконання i-ої додаткової технологічної операції; НУ-нормативний врожай або врожай по балу бонитету грунту; УР - врожай ( НУ < УР < ДВУ), розрахований з урахуванням застосування k додаткових технологічних операцій (1< к < n); ДВУ – дійсно-можливий урожай; К - коэффіцієнт сприяння року; Ц1- ціна 1 ц стандартного зерна; Пi – очикуванний прибуток; k-кількість виконаних додаткових технологічних операцій (к< n); mi - кількість технологічних матеріалів; n - кількість додаткових технологічних операцій у інтенсивній технології вирощування заданої культури.

Таким чином, модель формування витрат у рослинництві виглядає так: . n m

ЗЗ = ПЗ + СТ + SS SS Cij*Tij .

i=1 j=1

Крітерієм оптимальності у даному випадку може бути одержання максимального прибутку:

n n m

Пi = (НУ+SSПрi )*К *Цi - ПЗ + СТ + SS SS Cij*Tij ®® max .

i=1 i=1 j=1

Такі моделі повинні бути розраховані на кожну фазу розвитку рослини чи на основні критичні моменти у процесі виробництва. Вони мають не вирогідносний, а функціонально-технологічний характер. Такий підхід дозволяє оперативно, автоматично змінювать витрати при одержанні прогнозів на урожайність по фазах розвитку рослин чи зміні зовнішніх економічних умов виробництва (цін на сировину та матеріали, на продукцію та ін.).

Витрати Прибавка врожаю, ц/га Витрати на забезпечення нормативної урожайності Витрати на забезпечення урожайності, близької до дійсно-можливої Витрати на забезпечення дійсно-можливої урожайності

Змінні:

- на дотримання l стандартних технологічних заходів l СТ= SS Зi i=1 l СТ= SS Зi i=1 l СТ= SS Зi i=1

на додаткові технологічні операції, k ДТ= SS Зi i=l n ДТ= SS Зi i=l

у тому числі: 1.по вибору сорту насіння ПР1 m1 З1 = SS C1j*T1j j=1 m1 З1 = SS C1j*T1j j=1

2. по обробці насіння ПР2 m2 З2 = SS C2j*T2j j=1 m2 З2 = SS C2j*T2j j=1

3. по проведенню додаткових агротехнічних заходів ПР3 m3 З3 = SS C3j*T3j j=1 m3 З3 = SS C3j*T3j j=1

i. по захисту рослин … Прi mi Зi = SS Cij*Tij j=1 mi Зi = SS Cij*Tij j=1

n.по внесенню добрив Прn mn Зn = SS Cnj*Tnj j=1 mn Зn = SS Cnj*Tnj j=1

Всього витрат ПП=СТ ПП=СТ+ДТ ПП=СТ+ДТ

Урожайність НУ*К k УР=(НУ+SSПРi )*К i=1 n ДВУ=(НУ+SSПрi )*К i=1

Ціна реалізації Ц1 Ц1 Ц1

Прибуток П1 П2 П3

Рис.3. Модель формування витрат у рослинництві

Виникає необхідність у динамічній методиці планування витрат, яка забезпечить оперативний перерахунок витрат в залежності від зміни окремих елементів технології, не торкаючи тих статей витрат, які у даний момент не змінюються. У ній враховуються математичні залежності взаємодії кожного елементу витрат з урожайністю, технологією та входженням його до собівартості. У зв'язку з цим пропонуються математичні вирази для розрахунку частки у запланованій собівартості:

·

·

·

·

·

де Zij-частка у запланованій собівартості; Cij- нормативні витрати на 1 га; Upr- запланована урожайність; Uij-питові витрати на 1 кг(т,ц) технологічних матеріалів; Vij- питомі витрати на 1 робітника; R-кількість технологічних матеріалів (ТМ), необхідних на 1га; Kol-кількість спожитих ТМ; Ns- кількість нормозмін, необхідних на 1га, тих робіт, де працюють люди; Kch-кількість працівників; Рij- витрати на одержання 1ц продукції; Аi - сума амортизації, розрахована на 1га; i О I- множині технологічних операцій; j О J множині статей витрат.

Розроблений математичний апарат формування витрат на виробництво зерна, дозволить автоматично та оперативно дати оцінку економічній доцільності в залежності від впливу на витратний механізм як природних, так і економічних чинників. Цей математичний апарат реалізовано у рамках автоматизованої інформаційної системи "Рослинництво", що функціонує у єдиному інформаційному просторі з автоматизованими інформаційними системами управління сільскогосподарським підприємством.

В умовах сьогодення гостро стоїть питання ефективного використання виробничих ресурсів. Це дало підстави для формування системи моделей, що становлять раціональні виробничі пропорції між запланованим врожаєм та витратами на його одержання, що в значній мірі сприятиме прийняттю обгрунтованих управлінських та організаційно-економічних рішень.

У дисертації запропонована алгоритмічна процедура можливого (з урахуванням виробничих можливостей) переходу у рамках системи від базисного рівня виробництва зерна до рівня, обумовленого екстремальним набором продукції.

Рівні Види планування

ланування перспективне поточне оперативне

госпо-дарство модель по визначенню тенденцій виробництва зерна по культурах

підрозділ 1) модель по визначенню опти-мальних урожайностей зернових культур на полях з урахуванням вимог сівозміни 2) модель по визначенню опти-мальної структури посівних площ під зернові культури з ураху-ванням потенціалу кожного поля

поле модель по оптимізації рівня урожайності культур на кожній стадії розвитки рослини з ура-хуванням зміни погодних та еко-номічних умов за допомогою "Карти потенційних можливостей поля і прогнозування урожайності"

Рис.3. Структура системи моделей по рівням і видам планування

У рамках даної алгоритмічної процедури при оптимізації плану виробництва на окремі періоди може бути реалізована задача - досягти більш високого рівня виробництва по усіх видах зернової продукції. Система моделей, орієнтована на види планування, реалізацію принципу безперервного планування, різний ступінь деталізації планових розрахунків по рівням планування, представлена на рис.3.

У дисертації розглянуті якісні основи побудови системи моделей програмно-цільового планування в господарстві, обгрунтовані її загальна організаційна структура і порядок поетапного підходу до вирішення питань узгодження рішень моделей у системі, визначена черговість розробки оптимізаційних моделей планування виробництва зерна (рис.4).

На першому рівні прогнозуються рівні урожайності зернових культур на кілька років вперед, визначаються коефіцієнти сприяння року. На другому рівні перед початком виробничого циклу визначається оптимальні урожайності культур з урахуванням виробничих ресурсів та моделюється структура посівних площ. На третьому рівні здійснюється оперативне управління формуванням урожайності за допомогою динамічної моделі з оптимізації рівня урожайності культури на полі на кожній стадії розвитки рослини з урахуванням зміни погодних та економічних умов. Вихідні дані попередньої моделі є вхідними даними для наступної.

Модель Вхідні дані Вихідні дані

модель по визначенню тенденцій виробництва зерна по культурах рівні урожайності зернових культур за декілька 14-ти річних періоди прогнозована урожайність, коефіцієнт сприяння року для культури

модель по визначенню оптимальних урожайностей зернових культур на полях з урахуванням вимог сівозміни дійсно-можлива, нормативна урожайність, коефіцієнт сприян-ня року для культури, коефіцієнт-поправка на попередник, норма-тивні витрати на виробництво, виробничі ресурси запрограмовані рівні урожайності культур на полях сівозміни

модель по визначенню оптимальної структури посівних площ під зернові культури з урахуванням потенціалу кожного поля запрограмовані урожайності культур на полях сівозміни, нормативні витрати на виробництво, виробничі ресурси оптимальна структура сівозміни для зернових культур з запрограмованим рівнем урожайності

Модель по оптимізації рівня урожайності культур на кожній стадії розвитки рослини з урахуванням зміни погодних та економічних умов за допомогою "Карти потенційних можливостей поля і прогнозування урожайності" потенційні можливості поля, планований рівень урожайності культури на ньому, кількість і ціна технологічних матеріалів, деталізовані виробничі витрати вихід продукції, витрати на виробництво продукції на 1 га, собівартість 1ц продукції, прибуток з 1 га

Рис.4. Узгодження рішень моделей у системі

За допомогою імітаційних розрахунків підбирається оптимальний результат. Першу модель одержуємо за допомогою аналізу динамічного ряду, другу и третю – вирішення задачі лінійного програмування, четверту – за допомогою автоматизованої інформаційної системи "Рослинництво" та "Карти потенційних можливостей поля і прогнозування урожайності".

КАРТА ПОТЕНЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПОЛЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ

1. Агроекономічна характеристика поля і культури

Нормативна урожайність Дійсно-можлива Прибавка урожайності Запланована урожайність

Номер сівозміни 1

Номер поля 6

Культура озима пшениць

Попередник горох

Бал бонитету 88,00 88,00 88,00 88,00

Коефіцієнт сприяння року 0,85 0,85

Коефіцієнт на попередника 1,00 1

Коефіцієнт на сорт 1,00 1

Культура землеробства середня

Урожайність, ц/га 27,70 44,90 2,50 30,20

Норма висіву насіння, кг 180,00 180,00

Кількість отрутохімікатів, кг (л) 100,00 100,00 100,00

Ціна отрутохімікатів за 1 кг, грн 2,50 2,50 2,50

Кількість бактеріальних добрив, кг 30,00 30,00 30,00

Ціна бактеріальних добрив за 1 кг, грн 1,50 1,50 1,50

Кількість пального, кг 32,09 37,97 32,93

Вартість пального за 1 кг, грн 0,50 0,50 0,50

Ціна 1 ц продукції 28,10 28,10 28,10

Витрати на виробництво на 1га, грн 182,48 189,38 0,98 183,46

Собівартість 1 ц, грн 17,82 11,21 16,39

Вихід продукції з 1 га, грн 778,37 1261,69 70,25 848,62

Прибуток з 1га, грн 190,93 749,40 26,79 311,19

Сформовані системи моделей становлять раціональні виробничі пропорції між рівнем урожайності, що планується, та рівнем витрат на його одержання. Це дає змогу знайти науково обгрунтовані оптимальні варіанти, що забезпечать високу урожайність та ефективність виробництва. Одним із шляхів вирішення поставлених задач є впровадження у сільське господарство комп'ютерних технологій, які значно підвищать ефективність, своєчасність та оперативність прийняття управлінських рішень. Таким чином, адаптивне планування урожайності зернових культур можна порівняти з проектуванням врожаю при максимальному і комплексному використанню космічних, біологічних, матеріально-технічних чинників, наукового потенціалу та прогресивних форм організації виробництва.

У третьому розділі "Методика підготування виробничо-економічних розрахунків з планування та прогнозування урожайності зернових на прикладі учбово-дослідного господарства ЛДАУ" приведено виробничо-економічні розрахунки з планування та прогнозування урожайності зернових культур в учбово-дослідному господарстві ЛДАУ з метою апробації розробленої методики.

Запропоновано варіант планування урожайності на основі розробленої методики адаптивного планування, що складається з п'яти етапів розрахунків.

На першому етапі проводилося прогнозування урожайності основних зернових культур за допомогою динамічного ряду. На підставі одержаних функцій залежності для основних зернових культур було розраховано коєфіціенти сприяння року, на які далі корегувались рівні урожайності.

З урахуванням агрохімічної характеристики ланок та можливостей зернових культур за допомогою розробленого пакету програм з автоматизації робочого місця агронома було розраховано нормативні урожайності на кожному полі, потенційно-можливі та дійсно-можливі урожайності, на підставі яких спрогнозовано урожайності кожної культури на ланках сівообігу. У рамках автоматизованої інформаційної системи "Рослинництво" на кожну запрограмовану урожайність розраховано систему добрив у діючій речовині та фізичних кілограмах.

На другому етапі проведено розрахунок технологічних карт для об'єкту "поле+культура" та зроблено паспорт на виробництво даної культури на даному полі. На третьому етапі визначено оптимальні рівні урожайності кожної з культур на усіх полях з урахуванням обмеженості ресурсів мінеральних добрив та критерієм оптимальності - одержання максимального прибутку від виробництва зернових культур. На четвертому етапі визначено оптимальну структуру посівних площ зернових культур на підставі одержаних урожайностей.

Ці чотири етапи розрахунків було застосовано на етапі планування на початку виробничого циклу.

Наступним п'ятим етапом стало адаптивне планування урожайності зернових культур у процесі її формування.

Впровадження розробленої методики дозволило в учбово-дослідному господарстві ЛДАУ, у край несприятливий з погодних умов 1998 рік, одержати озимої пшениці на 17,5 центнерів з гектара та в цілому зернових на 7,4 центнера більше, ніж у господарствах Лутугинського району, до якого належить Учгосп ЛДАУ, і на 16,0 центнерів озимої пшениці та в цілому зернових на 5,6 центнерів більше, ніж по господарствах Луганської області. Виробництво зерна в учбово-дослідному господарстві ЛДАУ прибуткове: рівень рентабельності складав у 1998 році 28,3%, проте як по Луганській області та Лутугинському районі зернове виробництво збиткове і склало -23,4% та -31,5% відповідно.

ВИСНОВКИ

Для високоефективної організації виробництва зерна в умовах ринкової економіки необхідно планувати урожайності зернових культур з орієнтацією не на усереднені результати минулих років, а на програмовані урожайності визначених культур на конкретному полі з урахуванням потенційних можливостей поля, особливостей культури та сорту і економічних умов. Системне знання впливу на урожайність природних та економічних чинників сприятиме безперервній адаптації до них з тим, щоб зменшити втрати від несприятливих умов і одержати найбільший економічний ефект від сприятливих умов виробництва.

Планування урожайності з вищезазначеної позиції робить важливим підхід до урожайності як до складної категорії з агрономічної, економічної та технологічної точки зору: з агрономічної - виділяється три рівні урожайності: потенційно-можлива, дійсно-можлива та нормативна; з економічної - програмована урожайність; з технологічної – урожайність: "франко-поле", "франко-тік" та "франко-склад". Це дає змогу використання на кожному етапі прогнозування та планування найбільш ефективних для цього рівня урожайності методів і призводить до об'єктивного визначення рівня продуктивності поля і культури на ньому та адаптивної до нього агротехнології. В умовах ринкової економіки важливо знать прогнози рівня урожайності на всіх етапах планування та визначити і кількісно виміряти закономірності впливу на урожайність природних чинників.

Після проведенного дослідження урожайності основних зернових культур Луганської області за 47 років з'ясовано, що в цілому вся мінливість урожайності зернових розподіляється на три компоненти: збільшення середнього рівня урожайності, періодичні зміни із збільшенням амплітуди коливань, випадкові зміни. Виявлення стійкої періодичної залежності урожайності зернових культур від природних факторів дозволило визначити коефіцієнт-поправку на космічні чинники в залежності від положення конкретного року у циклі мінливості урожайності, який ми назвали коефіцієнтом сприяння року. Це сприятиме розробці оптимальної стратегії поведінки в різні періоди циклу на всіх рівнях планування (область, район, господарство, поле) з метою визначення відповідних заходів для послабження ударів природної стихії. Для оперативного реагування на природні зміни у процесі формування врожаю визначені статистичні залежності урожайності від природних чинників на фазах розвитку зернових культур та програмне забезпечення їх кількісного вимірювання, що дозволить у продовж вегетації прогнозувати рівень врожаю та проводити коригування програмованого рівня урожайності та технології.

В умовах обмеженності ресурсів під постійним контролем повинні знаходитись витрати на виробництво зерна, якість продукцїї, рівень цін на продукцію та ресурси, собівартість зерна, рівень очикуванного прибутку від реалізації продукції. Методика планування, обліку, контролю та аналізу витрат, що застосована в аграрному секторі України, не відповідає сучасним вимогам господарювання і спрямована головним чином на констатацію витрат, а не на управління ними. Для управління витратами необхідна детальна диференціація їх та організація децентралізованого планування, обліку, контролю та аналізу витрат у місцях їх виникнення та прийняття рішень. Насамперед, треба переглянути підхід до об'єкту витрат. Зараз об'єктом витрат є тільки культура, що автоматично виводить із під контролю та управління можливості поля, де вона вирощується, і технологію її виробництва. Пропонується вважати об'єктом планування витрат об'єкт "поле+культура". При розгляданні об'єкту витрат необхідно враховувати алгоритмічне входження окремих витрат у собівартість продукції. З цієї позиції нам здається доцільним при плануванні витрат об'єкту "поле+культура" - об'єктами витрат вважати поле, продукцію, технологічні матеріали, працівника та основні фонди, а об'єктами кальку-лювання собівартості - поле і продукцію. Такий підхід до визначення об'єкту витрат дозволить адаптивно прогнозувати, планувати та контролювати собівартість зерна на кожному етапі його виробництва з використанням комп'ютерних технологій.

Аналіз діючої класифікації витрат дозволяє констатувати, що вона не враховує великого впливу природних чинників на формування врожаю зернових і, відповідно, економічних витрат. Це виключає можливість адаптивного регулювання витрат при зміні природних чинників. Тому, в роботі нами запропонований удосконалений підхід до класифікації витрат, який ми вважаємо функціонально-технологічним. Основний зміст його полягає у тому, що прямі витрати поділяються на умовно постійні та продуктивні. Умовно постійні - витрати на виконання стандартної технологіі при одержанні нормативної урожайності. Продуктивні - витрати, спрямовані на одержання частки врожаю понад нормативний рівень. Враховуючи велику залежність аграрного виробництва від природних та економічних змін і необхідність оперативного реагування на них слід виділяти витрати, що виникають при специфічних умовах на полі або на підприємстві: передбачені та непередбачені. Це дозволить зосередити увагу на останніх витратах і на прийняті щодо них рішеннь, а також при використанні комп'ютерних технологій створити експертну систему ефективних реакцій на непередбачені витрати. Аналізуючи причини виникнення непередбачених витрат, вважаємо за необхідне розділити їх на витрати, що виникли від зміни природної ситуації на полі, та витрати, що залежать від зміни економічної ситуації на піприємстві або у зовнішньому середовищі. Запропонована функціонально-технологічна класифікація витрат створює можливості для імітаційних розрахунків і сприяє використанню комп'ютерних технологій в плануванні урожайності зернових. На основі вище приведених наукових концепцій в дослідженнях розроблена методика прогнозування та адаптивного планування урожайності зернових. Основні її положення такі:

1.Важливим моментом у плануванні урожайності є визначення нижніх та верхніх рівнів продуктивності поля, скорегованих на коефіцієнт сприяння року для данної культури, які будуть з урахуванням економічного чинника визначати рівень програмованої урожайності, що відповідає потенційним можливостям конкретного поля, очікуваним агрометеорологічним умовам даного року і забезпечує мінімум втрат при зміні умов виробництва, що не відповідають тим, на які планувалась урожайність.

2.При плануванні урожайності на наступний рік пропонується зменшити негативний вплив коефіцієнту сприяння року по окремих зернових культурах змінами в структурі посівних площ за допомогою рішення задачі оптимізації структури площ.

3.Для правильної економічної оцінки рівня програмованої урожайності пропонуємо організувати наступні рівні планування витрат: планування витрат на нормативну урожайність зернової культури на даному полі; планування витрат на дійсно-можливу урожайність зернової культури на даному полі; планування витрат на програмовану урожайність за критерієм максимуму прибутку; адаптивне планування витрат при зміні умов виробництва за критерієм "мінімум втрат від несприятливих умов та максимум економічного ефекту від сприятливих умов виробництва".

4.Для оперативного управління витратами автором розроблена "Карта потенційних можливостей поля і прогнозування урожайності", в якій сконцентровані продуктивні можливості поля, економічні умови вирощування (ціни), технологія, витрати у процесі виконання стандартної технології, а також є можливість оцінки додаткових витрат з точки зору покриття їх прибавкою урожаю. Для таких розрахунків у карту введені математичні залежності урожайності та витрат, а також можливості використання експертних оцінок.

5.Прогнозування та адаптивне планування урожайності зернових за описаною методикою не можливе без використання комп'ютерних технологій. Це враховано автором і теоретичні та практичні розробки стали основою створення автоматизованої інформаційної системи "Рослинництво", яка працює у рамках інтегрованої інформаційної системи автоматизованих робочих