ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ДАВИСКІБА КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 332.142.4
ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Спеціальність: 08.10.01 – розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному автомобільно-дорожньому
університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Кубах Анатолій Іванович,
Харківський національний автомобільно-
дорожній університет, професор
кафедри економічної теорії та права
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Кизим Микола Олександрович,
Харківський національний економічний
університет, завідувач лабораторії
соціально-економічних проблем суспільства
кандидат економічних наук, доцент
Мельтюхова Надія Миколаївна,
Харківський регіональний інститут
державного управління Національної
академії державного управління при
Президентові України, завідувач кафедри
державного управління та менеджменту
Провідна установа - Полтавський національний технічний
університет ім. Ю. Кондратюка
Міністерства освіти і науки України,
кафедра економічної теорії (м. Полтава).
Захист відбудеться “ 8 ” квітня 2005 року о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 в Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12, зал засідань Вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.
Автореферат розісланий “ 4 ” березня 2005 року .
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.В. Момот
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Глибока трансформація соціально-економічних відносин, що відбувається в Україні, обумовлює необхідність осмислення і дослідження регіонального розвитку суспільства, обґрунтування його пріоритетів і формування адекватних механізмів управління. Останнім часом регіональна проблема виросла в одну з найбільш гострих проблем суспільного розвитку України.
Соціально-економічний розвиток регіонів значною мірою залежить від величини та ефективності використання наявного на даній території економічного потенціалу. Саме тому, при всій складності й багатоаспектності регіональної проблематики, одним з найбільш важливих сучасних напрямків аналізу є розробка науково-методичних підходів до оцінки економічного потенціалу регіону та ефективності його використання.
У даний час існує багато теоретичних і методичних розробок, пов'язаних з оцінкою окремих складових елементів економічного потенціалу та ефективності їх використання. Вирішенню окремих задач цієї проблеми присвячені роботи вітчизняних учених А.П. Голікова, В.М. Гриньової, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, М.О. Кизима, Т.С. Клебанової, Г.В. Ковалевського, І.І. Лукінова, В.В. Максимова, В.І. Пили, В.С. Пономаренка, С.І. Пирожкова, В.П. Руденка, Д.М. Стеченка, В.І. Торкатюка, М.Г. Чумаченка, Л.С. Шевченко, Б. Шелегеди, Л.М. Шутенка; а також закордонних – В.Д. Андріанова, Г.В. Гутмана, Ю.А. Дорошенка, М. Пората, М. Портера, А. Маршалла, О.І. Татаркіна та ін.
Однак існуючої науково-методичної бази явно недостатньо через відсутність загальновизнаної методики комплексної оцінки економічного потенціалу регіону, а також методики інтегральної оцінки ефективності його використання. Крім того, авторами, як правило, не проводиться системний аналіз взаємозв'язків між складовими елементами економічного потенціалу, не враховується ступінь їх впливу на інтегральний рівень його використання. Тому деякі аспекти проблеми комплексної оцінки економічного потенціалу регіону та інтегральної оцінки ефективності його використання вимагають подальшого теоретичного й методичного обґрунтування. У зв'язку з цим тема, присвячена дослідженню економічного потенціалу регіону та ефективності його використання, є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Обраний у дисертації напрямок досліджень відповідає пріоритетним напрямам, визначеним Концепцією державної регіональної політики України, затвердженою Указом Президента України від 25.05.2001 р., №341/2001. Дисертація пов'язана з основними напрямами наукових досліджень кафедри економічної теорії та права Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, виконаних у межах держбюджетної науково-дослідної роботи “Методологія і логіка вибору стратегії соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0105U002332). У рамках цієї роботи автором обґрунтовано науково-методичні підходи до комплексної оцінки економічного потенціалу регіону та розроблено методику інтегральної оцінки ефективності його використання.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічного потенціалу регіону та інтегральної оцінки ефективності його використання.
Поставлена мета обумовила постановку і вирішення наступних задач:
-
уточнення визначення поняття “економічний потенціал регіону”;
-
дослідження з погляду системного підходу змісту й структури економічного потенціалу регіону;
-
аналіз механізму ефективного використання економічного потенціалу регіону і виявлення напрямів його удосконалення;
-
вибір та обґрунтування науково-методичних підходів до комплексної оцінки економічного потенціалу регіону;
-
розробка методики інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіону;
-
удосконалення аналізу і діагностики економічного потенціалу регіону;
-
розробка та обґрунтування підходу до управління ефективним використанням економічного потенціалу регіону;
-
удосконалення методу стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону.
Об'єктом дослідження є процес розробки та обґрунтування науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо оцінки економічного потенціалу регіону та оцінки ефективності його використання.
Предметом дослідження є комплексна оцінка економічного потенціалу регіону та інтегральна оцінка ефективності його використання.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є система економічних законів і категорій ринкової економіки, регіональної економіки, економічної теорії, праці вітчизняних і закордонних учених різних галузей економіки стосовно оцінки та ефективності використання економічного потенціалу на регіональному рівні.
Для досягнення поставленої мети в роботі було використано такі методи та прийоми: логіко-теоретичного узагальнення і порівняння – для уточнення понять “економічний потенціал регіону” і “регіон”; системного аналізу - для виявлення структурних елементів економічного потенціалу регіону і дослідження їх взаємозв'язку; методи статистичного багатомірного аналізу: таксономія – для розрахунку комплексних показників ефективності використання інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного та трудового потенціалів; кластерний аналіз – для побудови класифікацій регіонів країни за рівнем використання економічного потенціалу та локальних потенціалів; фактографічні статистичні методи, а саме метод екстраполяції – для побудови багатофакторної динамічної моделі інтегрального рівня використання економічного потенціалу регіону.
Інформаційною базою дослідження є статистичні дані Державного комітету статистики України. Написання дисертації здійснювалось з урахуванням законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень і наказів органів державної адміністрації і місцевого самоврядування, що стосуються економіки країни і її регіонів у сучасних умовах розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічного потенціалу регіону та інтегральної оцінки ефективності його використання, зокрема:
вперше:
-
розроблено методику інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіону, що враховує вплив усієї сукупності складових його елементів (інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів) і ґрунтується на застосуванні методів таксономічного аналізу та моделі еластичності;
удосконалено:
-
систему аналізу і діагностики економічного потенціалу регіону, засновану на побудованій класифікації регіонів країни за інтегральним рівнем використання їх економічного потенціалу, що враховує ефективність використання локальних потенціалів;
-
підхід до управління ефективним використанням економічного потенціалу регіону, що базується на багатофакторній динамічній моделі, яка дозволяє враховувати ступінь впливу ефективності використання складових елементів економічного потенціалу регіону на інтегральний рівень його використання і здійснювати прогноз досліджуваних параметрів;
набули подальшого розвитку:
-
поняття економічного потенціалу регіону, що являє собою сукупну здатність наявних у межах регіону економічних ресурсів забезпечити виробництво максимально можливого обсягу матеріальних благ і послуг, що відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку, а також структура економічного потенціалу як системи, що складається з підсистем інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів, кожний з яких характеризується певним кількісним і якісним станом відповідних видів економічних ресурсів;
-
науково-методичні підходи до комплексної оцінки економічного потенціалу регіону з урахуванням його елементного (інвестиційна, природно-ресурсна і трудова складові) й територіального (адміністративні райони області) аспектів;
-
метод стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону, заснований на удосконаленні механізму розподілу бюджетних трансфертів, що враховує інтегральну оцінку рівня використання економічного потенціалу регіону.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані науково-практичні рекомендації і результати досліджень можуть бути використані в практиці роботи різних органів територіального управління. Їх застосування дозволяє здійснити вартісну оцінку економічного потенціалу регіону в елементному і територіальному аспектах, інтегральну оцінку ефективності його використання, враховуючи вплив усієї сукупності складових його елементів, а також дозволяє виявити його сильні й слабкі сторони та можливі альтернативи розвитку з метою підвищення ефективності його використання.
Практична значущість одержаних результатів підтверджується їх впровадженням у Північно-східному науковому центрі НАН і МОН України (акт впровадження №303/1 від 06.10.2003 р.), у Нововодолазькій районній раді Харківської області (довідка №01-13/176/1 від 05.07.2004 р.), у Валківській районній державній адміністрації Харківської області (довідка №01-14/96 від 01.07.2004 р.; акти впровадження №01-14/97; №01-14/98 від 01.07.2004 р.), у навчальному процесі в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (акт впровадження від 14.04.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. На захист виносяться наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, що є особистим результатом досліджень автора. Висновки й положення дисертації мають самостійний характер. Особистий внесок здобувача в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати досліджень доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (2000-2004 рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 8 наукових статей у фахових наукових виданнях, 1 наукова стаття в інших виданнях, 3 тези доповідей. Загальний обсяг публікацій складає 3,5 друк. арк., з них особисто авторові належить 2,9 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи - 214 сторінки машинописного тексту, з них основного тексту - 159 сторінок. Дисертація містить 13 таблиць, 10 рисунків (6 с.), список використаних джерел, що складається з 198 найменувань (17 с.), 6 додатків (32 с.).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначені мета, предмет і об’єкт дослідження, сформульовані задачі, відображені наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі – “Теоретичні основи ефективного використання економічного потенціалу регіону” - уточнено поняття “економічний потенціал регіону”; на основі системного підходу виділено основні властивості економічного потенціалу регіону як системи; визначено його структуру і досліджено взаємозв'язок між складовими елементами; обґрунтовано необхідність формування механізму ефективного використання економічного потенціалу регіону і досліджено напрями його удосконалювання.
Соціально-економічний розвиток регіонів України в трансформаційний період значною мірою залежить від наявного на даній території економічного потенціалу й ефективності його використання.
На підставі аналізу й узагальнення результатів теоретичних досліджень і підходів вітчизняних і закордонних вчених в області визначення поняття “економічний потенціал регіону” (ЕПР) виявлені значні розходження в його трактуванні, розумінні сутності, виділенні складових елементів. Аналіз існуючого різноманіття трактувань поняття “економічний потенціал регіону”, з урахуванням традиційного класичного значення терміну “потенціал” (від латинського слова “potentia”), що означає можливість, потужність, приховані можливості, дозволив автору дати таке визначення даному поняттю:
Економічний потенціал регіону – це сукупна здатність наявних у межах регіону економічних ресурсів забезпечити виробництво максимально можливого обсягу матеріальних благ і послуг, що відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку.
Дослідження ЕПР на основі системного підходу дозволило визначити його основні властивості як системи, які слід враховувати при його дослідженні, аналізі та оцінці, а саме: цілісність і поділ, структурованість, ієрархічність, функціональність, цілеспрямованість, керованість, самоорганізація; а також виділити його підсистеми: інвестиційний, інноваційний, природно-ресурсний і трудовий потенціали, кожний з яких характеризується певним кількісним і якісним станом відповідних видів економічних ресурсів. Виконане дослідження дозволило визначити ресурсний склад основних підсистем ЕПР, елементами якого є: економічно активне населення регіону, в тому числі зайняте населення і безробітні; природні ресурси регіону виробничого призначення, в тому числі розвідані й враховані, а також залучені у виробництво; основні засоби, в тому числі виробничі й невиробничі; запаси і ресурси предметів виробничого призначення і предметів тривалого користування; нематеріальні ресурси, в тому числі науково-технічна й економічна інформація.
Трансформація соціально-економічних відносин, що відбувається в даний час в Україні, обґрунтовує необхідність формування механізму ефективного використання ЕПР, що поєднує систему важелів і стимулів, які здатні забезпечити ефективне використання інвестиційного, інноваційного природно-ресурсного і трудового потенціалів. Проведений детальний аналіз механізму ефективного використання ЕПР дав можливість виділити в його структурі такі складові: організаційний, правовий і економічний механізми. Однак автором було відзначено, що виділення складових елементів у складі механізму ефективного використання ЕПР є умовним, тому що застосування будь-якого економічного важеля вимагає організаційного й правового механізму їх впровадження, тоді як організаційні інструменти обов'язково супроводжуються застосуванням економічних регуляторів. Здійснене автором дослідження дозволило визначити напрями удосконалення механізму ефективного використання економічного потенціалу регіону.
У другому розділі – “Аналіз і оцінка економічного потенціалу регіону та ефективності його використання” - запропоновано науково-методичні підходи до оцінки ЕПР; розроблено методику інтегральної оцінки ефективності його використання, відповідно до якої проведено аналітичне дослідження ефективності використання економічного потенціалу регіонів країни.
Автором запропоновано під оцінкою ЕПР розуміти визначення його величини у вартісному вираженні в розрізі складових елементів. У результаті виконаного дослідження з відомих методів оцінки складових елементів ЕПР було відібрано методи, адаптовані до наявних на сьогоднішній день офіційних статистичних даних Держкомстату України. На підставі цього розроблено й апробовано на прикладі Харківської області науково-методичні підходи до комплексної оцінки ЕПР, що являє собою вартісну оцінку складових його елементів: інвестиційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів. При цьому оцінка трудового потенціалу регіону ґрунтувалась на економічній оцінці трудового потенціалу одиниці трудових ресурсів диференційовано за видами освіти, що розраховується підсумовуванням усіх витрат, що безпосередньо впливають на його формування, за роками періоду їх здійснення. Річну економічну оцінку трудового потенціалу регіону визначали виходячи з тривалості періоду його відтворення, з урахуванням сформованої в досліджуваній адміністративній області структури трудових ресурсів за рівнем отриманої освіти. Вартісну оцінку ресурсів інвестиційного потенціалу виконували на підставі оцінки основних і оборотних фондів досліджуваної області в територіальному розрізі. Оцінку природно-ресурсного потенціалу здійснювали за окремими видами природних ресурсів: лісові, мінерально-сировинні й фауністичні ресурси оцінювали на основі методу валової продуктивності; водні – “виробничого” методу; земельні – на основі величини виробництва рослинницької і тваринницької продукції; рекреаційні - виходячи з кількості всіх оздоровлених у санаторно-курортних установах за рік і середньої вартості найбільш типових путівок (курсівок).
Результати оцінки свідчать, що економічний потенціал Харківської області в 2001 р. складав 24443,945 млн. грн., при цьому на інвестиційний потенціал припадало 42,8, трудовий – 36,1, природно-ресурсний - 21,1% від сумарної вартісної оцінки ЕПР. Найбільш високими показниками територіальної диференціації серед ресурсів локальних потенціалів районів Харківської області характеризуються інвестиційні (різниця між екстремальними значеннями 46,4 раза), потім природні (19,7 раза) й трудові (13,6 раза) ресурси. Різниця в забезпеченості економічним потенціалом між районами області в розрахунку на душу населення складає 4,5 раза, на одиницю території - 4,8 раза.
Соціально-економічний розвиток регіонів України в умовах трансформаційного періоду визначається ефективністю використання економічного потенціалу певної території. У зв'язку з цим одним з найбільш важливих напрямків аналізу є оцінка рівня використання ЕПР з метою пошуку резервів підвищення ефективності функціонування регіону.
Для вирішення цього завдання автором розроблено методику інтегральної оцінки ефективності використання ЕПР, що враховує вплив усіх складових його елементів і ґрунтується на застосуванні методів таксономічного аналізу, а для визначення інтегрального показника рівня використання ЕПР разом з методами таксономічного аналізу - моделі еластичності.
Основою пропонованої методики є формування сукупності показників, що характеризують ефективність використання складових елементів ЕПР (інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів) інформаційною базою для розрахунку яких послужили дані, що містяться в офіційних виданнях Державного комітету статистики України. На підставі цього з безлічі показників, які виділяються вченими при оцінці ефективності використання ЕПР, у розрізі його складових були відібрані й розраховані показники, з яких сформовані матриці спостережень, що включають в себе 8 показників, які описують інвестиційний, 9 - інноваційний, 7- природно-ресурсний, 9 - трудовий потенціали. Вказані матриці спостережень є основою оцінки ефективності використання складових елементів ЕПР із застосуванням таксономічного показника рівня розвитку, побудова якого припускає диференціацію показників на стимулятори і дестимулятори для знаходження еталона розвитку. Відстань між окремими точками-одиницями і точкою, що є еталоном розвитку (cio), визначається за формулою
(1)
де zis – стандартизоване значення показника s (s=1,2,…, n), для регіону i (i=1,2, …w);
zos – координати еталона розвитку, (, якщо ; , якщо , де I – множина стимуляторів).
Отримані відстані служать вихідними величинами для розрахунку показника рівня використання локальних потенціалів:
, (2)
причому ; (3)
; (4)
, (5)
де Хij – показник ефективності використання відповідного складового елемента економічного потенціалу j (j=1,…4) для регіону і, частки одиниці.
Результати проведеного відповідно до запропонованої методики дослідження дозволили виявити значні розходження регіонів країни за рівнем використання локальних потенціалів. Різниця між екстремальними значеннями цих показників у 2000 - 2002 рр. склала: за інвестиційним потенціалом - 4,3; 7,5; 54,6 раза; трудовим - 6,6; 5,8; 7,8 раза; природно-ресурсним - 8,7; 8,1; 6,8 раза; інноваційним потенціалом - 5,3; 5,3; 5,1 раза.
Отримані оцінки ефективності використання інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів послужили базою для визначення інтегрального рівня використання економічного потенціалу регіонів України на основі застосування моделі еластичності:
, (6)
де YЕПР - показник інтегрального рівня ефективності використання ЕПР, частки одиниці;
еj - коефіцієнт еластичності впливу вихідних факторів на результуючий показник.
Результати дослідження показали, що найвищим інтегральним рівнем використання економічного потенціалу характеризується м. Київ (2000-2002 рр. - відповідно 0,9399; 0,9325; 0,9247 частки одиниці). На другій позиції за цим показником знаходиться Харківська область (2000-2002 рр. - 0,8790; 0,8815; 0,8901 частки одиниці). Найменшим інтегральним рівнем використання ЕПР у 2000 й 2001 рр. характеризується Кіровоградська область (0,6371 і 0,6800 частки одиниці), а в 2002 р. - Тернопільська область (0,8136 частки одиниці). Крім того, різниця між екстремальними значеннями досліджуваного показника в 2000-2002 рр. склала 1,5; 1,4; 1,1 раза, що свідчить про наявність тенденції зниження територіальної диференціації інтегрального рівня використання ЕПР.
Перевірку надійності отриманих за допомогою моделі еластичності результатів здійснювали із застосуванням методів, заснованих на: таксономічному показнику рівня розвитку без стандартизації і з стандартизацією діагностичних ознак без урахування коефіцієнтів ієрархії; таксономічному показнику рівня розвитку із стандартизацією діагностичних ознак і урахуванням коефіцієнтів ієрархії (визначених на основі методу таксономічного аналізу), які враховують вагомість кожної ознаки.
Результати розрахунків дозволили на основі інтегральних рівнів використання ЕПР за період 2000-2002 рр. провести ранжирування регіонів України. Аналіз результатів, отриманих за всіма запропонованими способами розрахунку інтегрального показника ефективності використання ЕПР, свідчить про їх збіг протягом усього досліджуваного періоду і, відповідно, про надійність застосованих способів і отриманих підсумків. Проведене дослідження дозволило встановити, що серед інструментарію оцінки інтегрального показника ефективності використання ЕПР перевага належить методу, заснованому на моделі еластичності, тому що він найбільш повно і диференційовано по кожному досліджуваному регіону відображає вплив ефективності використання складових елементів ЕПР на його інтегральну оцінку.
Алгоритм ітерації розробленої та апробованої методики інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіону подано на рис. 1.
Запропонована методика має такі переваги: розрахунки виконуються на основі сукупності показників, дані для визначення яких містяться в офіційних виданнях
Рис. 1. Схема методики інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіону
Державного комітету статистики України; дозволяє здійснювати оптимізацію отриманих результатів і оцінювати рівень використання як складових елементів ЕПР, так і його інтегральний рівень, з урахуванням внеску кожного виду економічних ресурсів; дає можливість приймати стратегічні управлінські рішення з урахуванням сильних і слабких сторін ЕПР.
У третьому розділі – “Удосконалення системи управління ефективним використанням економічного потенціалу регіону” - розроблено й обґрунтовано методику побудови класифікації регіонів України за інтегральною оцінкою ефективності використання їх ЕПР і оцінкою використання локальних потенціалів; систему аналізу і діагностики ЕПР; підхід до управління ефективним використанням ЕПР, заснований на багатофакторній динамічній моделі; комплексну схему побудови системи показників, що характеризують ефективність використання ЕПР; метод стимулювання ефективного використання ЕПР.
Міжрегіональні розбіжності суб'єктів України вимагають диференційованих підходів до розробки стратегії ефективного використання ЕПР, що визначає необхідність їх класифікації за цим показником. Побудову класифікації регіонів за рівнем використання ЕПР проводили на основі кластерного аналізу, із застосуванням методу k-середніх. Обґрунтовано, що найкращою класифікацією регіонів України за інтегральним рівнем використання ЕПР є та, що розбиває досліджувану сукупність регіонів на три кластери, а за рівнем використання локальних потенціалів – на п'ять, тому що дані розбивки приводять до найбільшої ентропії класифікації. Виходячи з цього, виконано класифікацію регіонів і виділено три класи за інтегральним рівнем використання ЕПР: з високим, середнім і низьким рівнями використання ЕПР; а також п'ять - за рівнем використання складових елементів ЕПР: з найвищим (нВ), високим (В), середнім (С), низьким (Н) і найнижчим (нН) (див. таблицю).
Класифікація регіонів України за інтегральним рівнем ефективності використання ЕПР з урахуванням рівня використання його складових (2002 р.)
Інтегральний рівень використання ЕПР | Найменування регіону | Рівень використання складових елементів ЕПР (потенціалів)
інвести-ційного | інновацій-ного | природно-ресурсного | трудо-вого
високий | м. Київ | нВ | нВ | нН | нВ
Харківський | С | нВ | С | нВ
АР Крим | С | С | нВ | В
Донецький | С | В | В | В
Дніпропетровський | С | В | В | нВ
Одеський | В | Н | В | В
Полтавський | В | В | С | В
середній | Львівський | С | С | В | В
Запорізький | С | С | С | В
Миколаївський | В | С | нН | В
Волинський | В | С | Н | В
Київський | В | Н | С | С
Сумський | С | С | С | В
Черкаський | Н | Н | С | С
Хмельницький | С | нН | Н | В
Вінницький | Н | С | Н | В
низький | Івано-Франківський | С | Н | С | нН
Луганський | С | С | Н | Н
Рівненський | С | нН | С | Н
Закарпатський | С | нН | Н | Н
Херсонський | Н | Н | С | С
Житомирський | Н | Н | Н | нН
Кіровоградський | Н | нН | нН | Н
Чернівецький | Н | Н | С | нН
Чернігівський | нН | С | Н | С
Тернопільський | Н | Н | нН | нН
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
-
у кластері, що характеризується високим інтегральним рівнем використання ЕПР, найбільш високою є частка регіонів з найвищим і високим рівнями використання локальних потенціалів, що складає в сумі 67,9 %;
-
у кластері, що характеризується середнім інтегральним рівнем використання ЕПР, переважає частка регіонів, які мають високий і середній рівні використання локальних потенціалів (відповідно 30,6 і 44,4 %), що складає в сумі 75,0%;
-
у кластері, що характеризується низьким інтегральним рівнем використання ЕПР, знаходяться регіони переважно з низьким і найнижчим рівнями використання локальних потенціалів (відповідно 45,0 і 25,0%), сума яких складає 70,0%.
Таким чином, первинна розбивка регіонів на кластери за інтегральним рівнем використання ЕПР підтверджується результатами подальшого дослідження рівня використання локальних потенціалів.
Економічний потенціал регіону являє собою систему з рухливою структурою взаємозалежних компонентів (інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів). Для досягнення стійкого темпу зростання рівня використання ЕПР необхідний збалансований підхід до формування темпів підвищення ефективності використання складових його елементів і врахування їх впливу на інтегральний показник рівня використання ЕПР. Для вирішення даного завдання побудовано багатофакторну регресійну модель (з характеристиками R=0,9771; F=368,7), що описує вплив ефективності використання інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів на інтегральний рівень використання економічного потенціалу регіону:
, (7)
де YЕПР - показник інтегрального рівня використання ЕПР, частки одиниці;
X1, X2, X3, X4 - показники ефективності використання відповідно інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного та трудового потенціалів, частки одиниці.
Шляхом аналізу розрахованих часткових коефіцієнтів еластичності й бета-коефіцієнтів виявлено, що на інтегральний рівень використання ЕПР найбільший вплив з чотирьох досліджуваних факторів робить ефективність використання інвестиційного потенціалу, потім трудового, природно-ресурсного потенціалів і найменший - інноваційного потенціалу.
На основі розробленої моделі множинної регресії інтегрального рівня викорис-тання ЕПР і трендових моделей ефективності використання локальних потенціалів на прикладі Харківської області побудовано багатофакторну динамічну модель:
, (8)
де t - час, роки.
Застосування цієї моделі дало можливість встановити прогнозні значення інтегрального рівня використання економічного потенціалу досліджуваної області, які свідчать про те, що в 2004 і 2005 рр. (у порівнянні з попередніми роками) очікується підвищення цього показника відповідно на 1,3 та 1,4%, що пояснюється здебільшого підвищенням ефективності використання інвестиційного потенціалу.
Розроблену систему показників, що характеризують ефективність використання ЕПР, до якої входять як агреговані, так і диференційовані за складовими його елементами показники (рис.2), доцільно застосовувати в практиці регіонального управління, що дасть можливість нагромадження необхідного обсягу інформації для розробки й прийняття рішень в області забезпечення ефективного використання економічного потенціалу регіону.
Рис. 2. Комплексна схема побудови системи показників, що характеризують ефективність використання економічного потенціалу регіону
Оцінка фінансових та інших ресурсних можливостей регіонів, виявлення шляхів і засобів активізації використання їх економічного потенціалу належить до найважливіших вихідних пунктів при вирішенні регіональних соціально-економічних проблем розвитку. На підставі цього чим більшим економічним потенціалом і більш високим інтегральним рівнем його використання характеризується регіон, тим стабільнішим повинно бути соціально-економічне становище даного регіону. Це підтверджує, що інтегральний рівень використання ЕПР має значний вплив на бюджетну забезпеченість конкретного регіону. Виходячи з цього, запропоновано при регулюванні міжбюджетних відносин, заснованих на перерозподілі фінансових засобів, використовувати механізм коректування бюджетних трансфертів, який враховує інтегральний рівень використання ЕПР, з метою стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіонів.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - розробки науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічного потенціалу регіону та інтегральної оцінки ефективності його використання, що виявляється в таких основних наукових результатах:
1.
У результаті аналізу існуючих в економічній літературі підходів і визначень економічного потенціалу регіону одержало подальший розвиток визначення поняття ЕПР: економічний потенціал регіону – це сукупна здатність наявних у межах регіону економічних ресурсів забезпечити виробництво максимально можливого обсягу матеріальних благ і послуг, що відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку.
2.
На основі системного підходу і логіко-теоретичного аналізу існуючих у тематичних джерелах думок різних авторів одержала подальший розвиток структура ЕПР: економічний потенціал регіону як система складається з підсистем інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів, кожний з яких характеризується певним кількісним і якісним станом відповідних видів економічних ресурсів.
3.
Обґрунтовано необхідність формування механізму ефективного використання ЕПР, що поєднує систему важелів і стимулів, які здатні забезпечити ефективне використання інвестиційного, інноваційного природно-ресурсного і трудового потенціалів, виділено його складові (організаційний, правовий і економічний механізми) й визначено напрямки його удосконалення.
4.
З відомих методів вартісної оцінки складових елементів ЕПР відібрано методи, адаптовані до існуючих на сьогоднішній день офіційних статистичних даних Державного комітету статистики України. На підставі цього одержали подальший розвиток науково-методичні підходи до комплексної оцінки ЕПР, що враховує його елементний (інвестиційну, природно-ресурсну і трудову складові) і територіальний (адміністративні райони області) аспекти. Застосування запропонованих науково-методичних підходів дозволило здійснити вартісну оцінку економічного потенціалу Харківської області і визначити забезпеченість її районів, як сумарним економічним потенціалом, так і його складовими елементами.
5.
Розроблено методику інтегральної оцінки ефективності використання ЕПР, що враховує вплив інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів і заснована на застосуванні методів таксономічного аналізу і моделі еластичності. Реалізація цієї методики дозволила здійснити інтегральну оцінку ефективності використання економічного потенціалу регіонів України з урахуванням рівнів використання їх локальних потенціалів за період 2000-2002 рр. та провести ранжирування регіонів за цим показником.
6.
У результаті проведеного дослідження із застосуванням методу k-середніх, ґрунтуючись на аналізі ентропії, побудовано класифікацію регіонів країни за інтегральною оцінкою ефективності використання їх економічного потенціалу і виділено три їх класи: з високим, середнім і низьким рівнями використання ЕПР; а також класифікацію регіонів за рівнем використання локальних потенціалів, де виділено п'ять класів: з найвищим, високим, середнім, низьким і найнижчим рівнем використання складових елементів ЕПР.
На основі побудованих класифікацій регіонів країни за рівнем використання ЕПР, з урахуванням ефективності використання локальних потенціалів, удосконалено систему аналізу і діагностики економічного потенціалу регіону.
7.
Удосконалено підхід до управління ефективним використанням ЕПР, заснований на розробленій багатофакторній динамічній моделі, що враховує ступінь впливу ефективності використання інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів на інтегральний рівень використання ЕПР і дозволяє здійснювати прогноз досліджуваних параметрів, аналізувати майбутні зміни сформованих тенденцій використання ЕПР, виявляти можливі альтернативи його розвитку з метою підвищення ефективності його використання.
8.
Запропоновано систему агрегованих і диференційованих показників оцінки ЕПР та ефективності його використання для застосування в практиці органів регіонального управління з метою одержання більш детального уявлення про економічну ситуацію в регіоні при обґрунтуванні й виборі управлінських рішень.
9.
Одержав подальший розвиток метод стимулювання ефективного використання ЕПР, заснований на удосконаленні механізму розподілу бюджетних трансфертів, що враховує інтегральний рівень використання економічного потенціалу регіону.
10.
Практична реалізація запропонованих методичних рекомендацій з оцінки ЕПР та інтегральної оцінки ефективності його використання, визначення сильних і слабких сторін, виявлення можливих альтернатив його розвитку надасть можливість нагромадження необхідного обсягу інформації для розробки і прийняття обґрунтованих управлінських рішень в області забезпечення ефективного використання економічного потенціалу регіону.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ дисертації
1. Давыскиба Е.В. Экономический потенциал региона: к определению категории // Коммунальное хозяйство городов: Науч.- техн. сб. – Вып. 40. - К.: Техніка, 2002. - С. 269-274.
2. Давыскиба Е.В. Современные подходы к изучению и оценке экономического потенциала региона // Коммунальное хозяйство городов: Науч.- техн. сб. – Вып. 44. – К.: Техніка, 2002. - С. 73-76.
3. Давыскиба Е.В. Экономическая оценка природно-ресурсного потенциала региона // Вісник Міжнародного слов’янського університету (м. Харків). Серія “Економіка” . – 2003. - Т.6, №1. - С.34-37.
4. Давыскиба Е.В. Экономический потенциал региона: методика и опыт оценки // Коммунальное хозяйство городов: Науч.- техн. сб. – Вып. 50.- К.: Техніка, 2003.- С.152-157.
5. Кубах А.И., Давыскиба Е.В. Методика и расчет показателей эффективности использования экономического потенциала региона // Продуктивність. – 2003.-№3. – С. 14 – 17. Особистий внесок автора: досліджено існуючі методичні підходи до оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіону й обґрунтовано підхід, заснований на методах багатофакторного регресійного аналізу.
6. Тищенко А.Н., Давыскиба Е.В. Оценка эффективности использования экономического потенциала региона // Коммунальное хозяйство городов: Науч.- техн. сб. – Вып. 56. – К.: Техніка, 2004. – С. 3-13. Особистий внесок автора: розроблено методику інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіону з урахуванням впливу рівня використання всіх його складових, застосовано запропоновану методику для оцінки ефективності використання економічного потенціалу регіонів України.
7. Тищенко А.Н., Давыскиба Е.В. Классификация регионов Украины по уровню использования экономического потенциала // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. праць. Тем. випуск: “Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - №10. - С. 36 - 41. Особистий внесок автора: розроблено, обґрунтовано й здійснено побудову класифікації регіонів України за інтегральним рівнем використання їх економічного потенціалу та рівнями використання складових його елементів.
8. Тищенко А.Н., Давыскиба Е.В. Система управления эффективным использованием экономического потенциала региона // Продуктивність. - 2004. - №2. - С. 19-22. Особистий внесок автора: розроблено й обґрунтовано підхід до управління ефективним використанням економічного потенціалу регіону, заснований на побудованій багатофакторній динамічній моделі.
9. Кубах А.И., Чеснокова Е.В. Проблемы и перспективы развития регионов Украины // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в III тисячолітті: Зб. наукових праць. - Рівне: Тетіс, 2000. - С. 204-207. Особистий внесок автора: досліджено й визначено основні проблеми розвитку регіонів країни на етапі економічного реформування.
10. Давыскиба Е.В. Экономическая оценка трудового потенциала региона // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Т. 20. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 17-18.
11. Давыскиба Е.В. Теоретические аспекты исследования экономического потенциала региона на основе методов таксономического анализа // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Т. 19. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 34-35.
12. Давыскиба Е.В. Стимулирование эффективного использования экономического потенциала региона // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. Т. 51. Регіональна економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 21-23.
АНОТАЦІЯ
Давискіба К.В. Економічний потенціал регіону та його ефективне використання в умовах ринкової трансформації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”. – Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2005.
Дисертацію присвячено розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічного потенціалу регіону та інтегральної оцінки ефективності його використання. Уточнені поняття “економічний потенціал регіону” (ЕПР) та його структура. Одержали подальший розвиток науково-методичні підходи до комплексної оцінки ЕПР. Розроблено методику інтегральної оцінки ефективності використання ЕПР, що враховує вплив інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного і трудового потенціалів. Вдосконалено систему аналізу і діагностики ЕПР, що основана на класифікаціях регіонів країни. Удосконалено підхід до управління ефективним використанням економічного потенціалу регіону, який засновується на багатофакторній динамічній моделі. Одержав подальший розвиток метод стимулювання ефективного використання економічного потенціалу регіону.
Ключові слова: економічний потенціал, регіон, інвестиційний потенціал, інноваційний потенціал, природно-ресурсний потенціал, трудовий потенціал, комплексна оцінка, інтегральна оцінки ефективності використання, класифікація, багатофакторна динамічна модель.
АННОТАЦИЯ
Давыскиба Е.В. Экономический потенциал региона и его эффективное использование в условиях рыночной трансформации. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – “Размещение производительных сил и региональная экономика”. – Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена разработке научно-методических подходов и практических рекомендаций для комплексной оценки экономического потенциала региона (ЭПР) и интегральной оценки эффективности его использования.
В результате анализа существующих в экономической литературе подходов и определений экономического потенциала региона, получило дальнейшее развитие понятие ЭПР: экономический потенциал региона – это совокупная способность имеющихся в границах региона экономических ресурсов обеспечить производство максимально возможного объема материальных благ и услуг, соответствующих потребностям общества на данном этапе его развития. На основе системного подхода и логико-теоретического анализа, существующих в тематических источниках мнений авторов уточнена структура ЭПР как системы, состоящая из следующих основных составляющих подсистем: инвестиционного, инновационного, природно-ресурсного и трудового потенциалов, каждый из которых характеризуется определенным количественным и качественным состоянием соответствующих видов экономических ресурсов.
Получили дальнейшее развитие научно-методические подходы к комплексной оценке экономического потенциала региона, учитывающей его элементный (инвестиционную, природно-ресурсную и трудовую составляющие) и территориальный (административные районы области) аспекты. Разработана методика интегральной оценки эффективности использования экономического потенциала региона, учитывающая влияние инвестиционного, инновационного, природно-ресурсного и трудового потенциалов, основанная на применении методов таксономического анализа и модели эластичности.
В результате проведенного исследования с применением метода k-средних, основываясь на анализе энтропии, осуществлена классификация регионов страны по интегральной оценке эффективности использования их экономического потенциала и выделено три их класса: с высоким, средним и низким уровнями использования ЭПР; а также классификация регионов по уровню использования локальных потенциалов с выделением пяти классов: с самым высоким, высоким, средним, низким и самым низким уровнями использования составляющих экономического потенциала. На основе построенных классификаций регионов, по уровню использования ЭПР, учитывающих эффективность использования локальных потенциалов, усовершенствована система анализа и диагностики экономического потенциала региона.
Усовершенствован подход к управлению эффективным использованием экономического потенциала региона, основанный на разработанной многофакторной динамической модели, учитывающей степень влияния эффективности использования составляющих его элементов на интегральный показатель уровня его использования, позволяющей осуществлять прогноз исследуемых параметров, анализировать будущие изменения сложившихся тенденций использования ЭПР, выявлять возможные альтернативы его развития с целью повышения эффективности его использования.
Предложена система агрегированных и дифференцированных показателей оценки экономического потенциала региона и эффективности
