МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОРОШЕНКО ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 81366.37

КАТЕГОРІЯ БЕЗВІДНОСНОЇ МІРИ ОЗНАКИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ І ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА ФОРМ

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

філологічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі російської мови та мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Загнітко Анатолій

Панасович, Донецький національний університет, завідувач

кафедри української мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Сенів Михайло

Григорович, Донецький національний університет, завідувач

кафедри світової літератури і класичної філології;

кандидат філологічних наук, доцент Голі-Оглу Тамара

Войцехівна, Приазовський державний технічний університет,

доцент кафедри українознавства.

Провідна установа: Львівський національний університет ім. І.Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра загального мовознавства.

Захист відбудеться 15 червня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 при Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська 24, головний корпус, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Донецького національного університету.

Автореферат розісланий 13.05.2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н., доцент Вінтонів М.О.

Загальна характеристика роботи

Граматичний лад сучасних мов характеризується системами граматичних категорій. Маючи принципове значення та реалізуючись у функціональних системах мов, граматичні категорії як ядерні компоненти мовної організації репрезентовані на багатьох ярусах її структури. За специфікою реалізації категорійної семантики граматичні категорії поділяються на морфологічні, синтаксичні, словотвірні тощо, а за особливостями членування категорійні ознаки диференціюються на модифікаційні і класифікаційні. Прикметною рисою останніх постає фіксованість і постійність певного значення. Категорія безвідносної міри ознаки (КБМО) належить до класифікаційних (інтегральних, селективних).

Незважаючи на тривалий процес вивчення й аналізу семантико-словотвірної КБМО в окремих мовах (див. праці К.С.Аксакова, В.В.Виноградова, А.П.Грищенка, О.Ізюмова, І.К.Калініної, В.Т.Коломієць, І.Є.Краснової, П.М.Каращука, О.Кржижкової, С.Є.Олійник, Дж.Курме, Дж.Іствуда, Ч.Фріза та ін.), проблема семантичної безвідносності не знайшла ґрунтовного студіювання в загальнотипологічному та контрастивному аналізі одно- та різноструктурних мов. Саме тому в сучасних умовах постає необхідність визначення регулярності / нерегулярності певних засобів реалізації семантики безвідносності ознаки та встановлення специфіки градуювання такої семантики, простеження спеціалізованих експлікативних засобів вираження КБМО в слов’янських і германських мовах, залишається нерозкритим питання виділення ядерних / приядерних / периферійних структур категорії в споріднених і неспоріднених мовах. Все це актуалізує проблему загальнотеоретичного аналізу категорійної семантики категорії в слов’янських і германських мовах і визначення площин спільного та різного в функціонально-семантичних вимірах, простеження КБМО як мовної універсалії.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена декількома чинниками, передусім, дискусійністю статусу безвідносних прислівникових / прикметникових форм, відсутністю праць, присвячених комплексному загальнотеоретичному аналізу КБМО в аспекті частиномовної конкретизації проблеми на матеріалі прикметникових / прислівникових форм у слов’янських і германських мовах, невизначеністю термінологічного апарату досліджуваної категорії.

Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та комплексному аналізі безвідносно-ступеневих прикметникових / прислівникових форм на матеріалі сучасних слов’янських і германських мов (української, російської, англійської), визначенні їхніх семантичних, структурних, типологічних характеристик і встановленні загальнотипологічних показників цих форм.

Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання:

1) проаналізувати, систематизувати термінологічний апарат загальнотеоретичного розгляду КБМО;

2) зясувати статус КБМО в системі граматичних категорій;

3) визначити критерії виділення ядерних / неядерних площин КБМО в словянських і германських мовах;

4) установити структуру концентрично-кільцевої організації КБМО в досліджуваних мовах; визначити наповненість її зон;

5) виявити ієрархію форм безвідносної міри ознаки в українській, російській, англійській мовах;

6) проаналізувати особливості парадигматичної структури категорії в аналізованих мовах;

7) описати синтетичні й аналітичні засоби вираження КБМО з-поміж прикметників / прислівників на матеріалі досліджуваних мов;

8) простежити продуктивність словотвірних засобів утворення форм категорії;

9) виявити функціонально-стилістичні особливості безвідносних прикметникових / прислівникових форм у словянських і германських мовах.

Методика дослідження має комплексний характер, який полягає у використанні різних методів і прийомів, що зумовлено метою та конкретними завданнями і дає можливість розглянути досліджувану категорію з погляду семантики, словотвірної будови, особливостей функціонування в тексті. Аналіз КБМО проведено із застосуванням методів: описового (в синхронному зрізі), дедуктивного, зіставного, компонентного, що є важливими для сучасних лінгвістичних теорій. Під час дослідження застосовано прийом статистичного опрацювання матеріалу.

Вірогідність та об’єктивність результатів наукового дослідження забезпечуються методологічними принципами, покладеними в основу дослідження, достатнім обсягом матеріалу, його широтою та репрезентативністю.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідницької теми “Функціонально-семантичні аспекти дослідження мовних одиниць” (номер реєстрації 2201020) кафедри філології іноземних мов Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Тему дослідження погоджено з напрямами роботи Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол № 3 від 20.06.2002 р.)

Об’єктом дослідження стала семантико-словотвірна КБМО в словянських і германських мовах.

Предметом безпосереднього аналізу є прислівникові та прикметникові утворення, що підлягають безвідносному ступенюванню в його синтетичній та аналітичній формах в українській, російській, англійській мовах.

Матеріалом для дисертаційного дослідження стали безвідносні прикметникові / прислівникові утворення, виявлені в словниках, творах українських, російських, англійських, американських письменників і науково-популярних текстах ХХ та ХХІ століть (загальна картотека складає 6000 одиниць).

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному мовознавстві запропоновано загальнотеоретичний, функціонально-контрастивний аналіз КБМО в українській, російській, англійській мовах; простежено спектри вияву семантики безвідносної міри ознаки (БМО) в різних мовах і розроблено концепцію концентрично-кільцевої організації категорії; встановлено систему функціонально-семантичних парадигм безвідносних прислівникових / прикметникових форм; з’ясовано особливості структури КБМО та специфіку її універсальності в слов’янських і германських мовах, виявлено продуктивність творення форм категорії в досліджуваних мовах.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона становить комплексний аналіз семантико-словотвірної КБМО в одно- та різноструктурних мовах; у ній простежено закономірності основних / неосновних засобів вираження семантики БМО, вперше встановлено в контрастивному вимірі регулярність / нерегулярність безвідносного ступенювання та визначено специфіку співвідносності / неспіввідносності основних / неосновних засобів творення форм безвідносного ступенювання та виявлено ядерні та периферійні категорійні форми БМО в аналізованих мовах. Дослідження є подальшим кроком в опрацюванні питань загальнотеоретичного і типологічного аналізу мовних універсалій.

Практичне значення дисертаційного дослідження. Матеріали роботи можуть бути використанні для подальшого загальнотеоретичного, контрастивного вивчення семантики, словотвору, типології категорій одно- та різноструктурних мов, порівняльної граматики слов’янських і германських мов, укладання словників, при читанні загальнотеоретичних і практичних курсів із сучасних слов’янських і германських мов, опрацюванні спецкурсів і семінарів. Ряд положень знайде застосування при написанні курсових, дипломних робіт, магістерських досліджень, у перекладацькій діяльності.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні власного підходу до процедури зіставлення категорійних форм БМО в українській, російській, англійській мовах, у пропонуванні концепції концентрично-кільцевої організації КБМО, в отриманні всіх фактичних даних, на яких базується дослідження, у здійсненні статистичної обробки й інтерпретації отриманих результатів, простеженні універсальності ознак категорії.

Апробація дисертації. Основні результати дослідження були викладені на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (2002-2005), Регіональній науково-методичній конференції молодих учених (м. Горлівка, 2002), Міжнародній лінгвістичній конференції на честь 80-річного ювілею професора І.К.Кучеренка і професора Н.І.Тоцької (м. Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції “Українська мова у часі і просторі” (м. Львів, 2004), Міжнародній науково-теоретичній конференції “Граматичні читання – ІІІ” (м. Донецьк, 2005). Вся дисертація загалом та окремі її розділи обговорювалися на кафедрі філології іноземних мов, кафедрі російської мови та мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

На захист виносяться положення:

1. КБМО – це семантико-словотвірна категорія, якій властива польова структура з центром і периферією. На цій підставі говоримо про концентрично-кільцеву організацію КБМО, де розрізняються ядро, що охоплює форми – виразники первинної семантики категорії, приядерне та периферійне кола; при цьому за диференційними семантичними та структурними ознаками кола поділяються на відповідні зони, в яких реалізується вторинна семантика категорії.

2. Медіальним центром парадигми КБМО в словянських і германських мовах є абсолютна або ситуативна норми. Лівобічний компонент парадигми в досліджуваних мовах має 7 парадигматичних форм, що виражають дефектність ознаки; правобічний компонент – 12 (слов’янські мови) та 11 (англійська мова) форм зі значенням ексесивності ознаки.

3. У досліджуваних мовах за кількістю елементів у структурі аналітичної форми, що виражає дефектність / ексесивність безвідносної ознаки, розмежовуються дво- та трикомпонентні (з градувальним і конкретизувальним елементом) аналітичні типи. За позиційним розташуванням основного елемента аналітичні форми класифікуються на бівекторні (англ. мова), ядерні, регресивні (укр., рос., англ. мови).

4. Синтетичні засоби словотвору використовуються у творенні форм ліво- та правобічного компонентів парадигми КБМО в словянських і германських мовах; при цьому префіксація не є продуктивним типом словотвору. За групами кореляційних афіксів українська, російська, англійська мови співвідносяться між собою.

Публікації. Зміст дисертації висвітлено у 6 публікаціях, надрукованих у фахових виданнях, що містяться в переліку ВАК України.

Обєкт і завдання дослідження зумовили структуру роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (220 позицій), джерел фактичного матеріалу (75 позицій), додатків. Загальний обсяг роботи – 200 сторінок, основний текст – 175 сторінок.

Структура та основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету, завдання, наукову новизну роботи, визначено теоретичне та практичне значення, прокоментовано обєкт і предмет дослідження, подано методи й апробацію роботи, а також зазначено публікації з теми дисертації.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні засади системно-структурного аналізу семантико-словотвірних категорій” з’ясовуються принципи системно-структурного, типологічного аналізу семантико-словотвірних категорій, висвітлюється питання історії формування безвідносних прислівникових / прикметникових форм, розглядається проблема розмежування релятивних і безвідносних ступенів ознаки, окреслюється структура КБМО.

У підрозділі І.1. “Принципи системно-структурного, загальнотеоретичного та типологічного аналізу” аргументується, що мова як знакова система з чіткими структурними елементами є системою лінгвістичних одиниць та їх відносин. Єдність елементів утворює систему, а будова системи визначається принципами, законами звязку, характером взаємодії елементів. Студіювання семантико-словотвірних категорій у системі означає аналіз структури та внутрішніх закономірностей відносин між мовними одиницями категорій. Поєднуючись з типологічним методом лінгвістичного аналізу, системно-структурне студіювання виявляє спільні закономірності структури мовної системи. Одним з головних напрямків типологічного вивчення мов є зіставлення, характерологічні напрямки якого допомагають виділити спільні риси та відмінності використання мовних засобів, якісно визначити особливості кожної із аналізованих мов, які ризикують не бути зафіксованими при “внутрішньому” вивченні мови, виявити мовні універсалії.

У підрозділі І.2. “Категорія безвідносної міри ознаки в слов’янських і германських мовах” висвітлюється питання розмежування абсолютних і релятивних категорій ознаки у мовознавстві, аналізується факт асиметричного дуалізму КБМО та категорії ступенів порівняння, що зафіксовано в багатьох дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Стверджується, що формування безвідносних синтетичних й аналітичних форм в аналізованих мовах йшло різними шляхами: у слов’янських мовах синтетичні форми з’являються пізніше аналітичних, розрив між цими періодами незначний; у германських мовах час між датами появи синтетичних та аналітичних форм великий (декілька століть), що мотивується аналітичним характером германських і синтетизмом слов’янських мов.

Безвідносне збільшення або зменшення ознаки є встановленням обраних параметрів (ступенів наявності ознаки). Сукупність семантичних ознак слів (безвідносності ознаки прислівників / прикметників) як одиниць словникового складу характеризує досліджувану категорію як семантичну, що фіксується в мові за допомогою спеціальних мовних засобів – словотвірних формантів. Завдяки останнім в рамках КБМО утворюються грамеми ступенів ознаки, значення яких сприймається як зміна значення твірного слова. Семантико-словотвірна КБМО в словянських і германських мовах властива прикметникам і прислівникам як частинам мови, що мають єдину семантичну основу – загальнограматичне значення ознаки.

Підрозділ І.3. “Квалітативність категорії безвідносної міри ознаки” присвячений розкриттю сутності поняття “квалітативність”. У філософських працях квалітативність визначається як смислова категорія, що формується ознаками, властивостями, які виражаються різними мовними засобами. У мовознавстві ця категорія є поняттєвою і розуміється як абстрактна властивість предмета / процесу. Характерною рисою квалітативності як смислової категорії є формування ознак, властивостей, що в мові виражаються прислівниковими (ознаки процесу) та прикметниковими (ознаки предмета) словоформами. Визначаючи якість предмета / процесу, можна констатувати наявність та ступінь наявності їхньої безвідносної якісної ознаки.

У підрозділі І.4. “Безвідносна міра ознаки як показник міри концентрації певної ознаки в предметі та процесі” КБМО розглядається як універсалія, в основі безвідносного ступенювання ознак якої лежить поняття норми. Міра служить одиницею виміру інтенсивності ознаки предмета / процесу на певній шкалі міри, що формується в свідомості людини. Шкала міри є організованою системою з центром – нормою (точка відліку) та полюсами, що порівнюються з нормою та реалізують градуювання ознак різнорівневими мовними засобами.

У другому розділі “Семантика категорії безвідносної міри ознаки: інваріантні та варіантні вияви” студіюється питання семантичної характерології безвідносно-ступеневих прислівникових / прикметникових форм у слов’янських і германських мовах; окреслюються відповідні словотвірні, морфологічні, лексичні, текстуальні засоби вираження КБМО в слов’янських і германських мовах; встановлюється ядерна, приядерна, периферійна семантика БМО, яка репрезентується цілим спектром експлікативних та імплікативних форм.

Підрозділ ІІ.1. “Семантична характерологія прикметників і прислівників безвідносного ступенювання” присвячений дослідженню функціонально-семантичного діапазону форм КБМО. До прислівників, що підлягають безвідносному ступенюванню, в аналізованих мовах належать: атрибутивні, часові, просторові, порівняльно-уподібнювальні, займенникові. Допустові безвідносні прислівникові похідні характерні лише для української і російської мов; в англійській мові допустовість виражається за допомогою прийменниково-іменникових конструкцій, тому тут бачимо неможливість вияву безвідносного ступеня ознаки.

Сфера використання прикметників на позначення інтенсифікації ознаки дає можливість виділити продуктивні тематичні групи частини мови, які в трьох мовах функціонують як засоби передачі ознак якостей, що сприймаються органами смаку, дотику, нюху, ознак неістот, абстрактних явищ, характеристики відповідних органів людини та її загального тла, флори та фауни, метеорологічних явищ. Найчастотнішими в аналізованих мовах є прикметники характеризації ознак відповідних органів людини та її загального тла й абстрактних явищ.

У групі “ознаки відповідних органів людини та її загального тла” звертають на себе увагу прикметники на позначення розумових здібностей та суспільних характеристик людини. У германських мовах похідні цих підгруп кількісно перевищують аналогічні підгрупи в слов’янських мовах майже удвічі, що мотивується позамовними факторами.

У групі “ознаки абстрактних явищ” прикметники позитивної та негативної характеристик формують градуальні опозиції, на базі яких утворюється семантична категорія антонімії: укр. дуже тяжке життя – зовсім гарне життя; рос. очень тяжёлый день – почти счастливый день; англ. bad enough situation – very good situation. Порівняно з прикметниками негативної характеристики прикметники позитивної характеристики кількісно перевищують перші в досліджуваних мовах, що зумовлено позамовними чинниками.

Аналіз словників і текстового матеріалу української і російської мов свідчить, що прикметникові безвідносні форми, вжиті в переносному значенні, зберігають семантику безвідносності; це є нормою для слов’янських мов, у германських мовах таких словоформ не виявлено: укр. зелений юнак (юнак, який не має життєвого досвіду [СУМ, ІІІ]) – зовсім зелений юнак (І.Багряний); рос. сладкий человек (улеслива, лицемірна людина [Ожегов

1988]) – сладковатый человек (А.Солженицын).

Звертають на себе увагу прикметники на позначення кольорових ознак неістот, флори та фауни. Вжиті як частини назв або термінів у слов’янських і германських мовах, вони не можуть утворювати безвідносні ступені ознаки: пор. укр. жовтий віск (М.Василега) – жовтувата кора верби (В.Кархут); рос. красный фосфор (Б.Стёпин, Л.Аликберова) – планета, имеющая красноватый цвет (В.Цесевич); англ. red hematite [ЧЭСТФГ 1980] – a reddish dye (R.Kingsley).

У слов’янських і германських мовах у групу прикметників, що спроможні утворювати безвідносні ступені ознаки, входять відносні прикметники за умови, коли мається на увазі якість їхньої відносності. Такі утворення становлять незначну частку від загальної кількості безвідносних прислівникових / прикметникових утворень, що свідчить про недоступність відносних прислівників для вираження міри безвідносної ознаки.

На шкалі інтенсивності КБМО в слов’янських і германських мовах виявлено форми з дифузними ознаками, неточність межі між якими є причиною їхньої нерозрізненості, тобто адресант не впевнений у виборі словоформи для їхнього позначення: укр. темний, майже брунатний лак (А.Безуглов); рос. говорила лениво, даже чуть монотонно (А.Вайнер, Г.Вайнер); англ. she lived poorly, almost humbly (A.Christie).

Статистичний метод дослідження аналізованих одиниць виявив, що в українській, російській, англійській мовах для утворення категорії безвідносної міри ознаки частіше використовуються прикметники, ніж прислівники.

Це підтверджує, що прикметник є більш мобільною ознаковою частиною мови для вираження аналізованої категорії.

У підрозділі ІІ.2. “Первинна семантика та особливості її вияву” виявляються ядерні форми КБМО, що реалізують первинну семантику категорії. КБМО як лінгвістичний об’єкт та одиниця парадигматичної системи має польову структуру, в якій певній одиниці властивий центр (ядро), периферія, що характеризуються певними ознаками. На цій підставі говоримо про концентрично-кільцеву організацію КБМО, де розрізняємо ядро, приядерне та периферійне кола; при цьому за диференційними семантичними та структурними характеристиками кола поділяються на відповідні зони. Концентрично-кільцева організація КБМО формується центром і периферією, які характеризуються асиметричністю ознак. В ядрі категорії зосереджено максимальну концентрацію ознак безвідносного ступенювання, які репрезентовані максимальним функціональним навантаженням, найбільшою спеціалізованістю системи засобів реалізації семантичної функції БМО, регулярністю функціонування.

Ядро КБМО як лінгвістичного об’єкта й одиниці парадигматичної системи є виразником первинної семантики категорії. В українській та російській мовах ядро складається з прислівникових / прикметникових похідних форм, утворених афіксально, що мотивується флективністю слов’янських мов; в англійській мові ядро складається з аналітичних утворень, що мотивується аналітизмом германських мов. У кількісному відношенні ядро КБМО в англійській мові є продуктивнішим, ніж у слов’янських мовах, що пов’язано з більшим навантаженням ядерної площини в германських мовах.

У підрозділі ІІ.3. “Вторинна семантика та закономірності її вияву” встановлюються периферійні форми КБМО, що реалізують вторинну семантику категорії. Спираючись на характеристики периферії, в концентрично-кільцевій організації КБМО словянських і германських мов виділяємо приядерне та периферійне кола. Приядерне коло досліджуваної категорії в аналізованих мовах розташовано ближче до ядра, воно характеризується певними рисами останнього, але наявність аналітичних, складних форм, прикметників / прислівників у формі субєктивної оцінки ознаки (в словянських мовах), синтетичних форм і сполучень, розширених аналітичних словосполучень (у германських мовах), відсуває приядерне коло за межі ядра, але не уводить його в рамки периферійного кола.

У приядерному колі КБМО слов’янських мов за особливостями вираження значення БМО виділяємо зони, що наповнені: 1) прислівниками / прикметниками з приадвербіальними та приад’єктивними поширювачами: укр. дуже осудливо прислухався (Є.Гуцало), рос. смотрел несколько нахально (С.Михалков); слід звернути увагу на наявність у зоні “двоїстих” поширювачів, які, характеризуючись “природною” негативною ознакою, спроможні сполучатися як з негативними, так і з позитивними, контрарними для них, прислівниками та прикметниками: укр. сидів страшенно незручно (Т.Бабицька) – розмовляв страшенно радісно (розм.), рос. приятель ужасно глупый (И.Бунин) – она ужасно красивая (розм.); 2) прислівниками / прикметниками у формі суб’єктивної оцінки ознаки: укр. виведені давненько (О.Вишня), рос. узенький серп (И.Ефремов); якщо в контексті всі компоненти субстантивного словосполучення утворені за допомогою суб’єктивно-оцінних суфіксів, маємо справу з категорією суб’єктивної оцінки, що виражає експресивність, емоційність, іноді стилістичну маркованість мови; в інших випадках, коли головне слово у сполученні не має демінутивного значення, говоримо про КБМО; 3) афіксальними прислівниками / прикметниками з приадвербіальними / приад’єктивними поширювачами: укр. квітки трохи терпкуваті (В.Кархут), рос. чуть горьковатый запах (И.Ефремов); 4) складними прислівниковими / прикметниковими утвореннями у формі сполучень з афіксальними елементами: укр. гіркувато-кислий квас (А.Безуглов), рос. рыжевато-седая соседка (В.Богомолов); як правило, компоненти сполучень утворюють сурядну структуру, але в сполученнях простежується й субординативна будова структури (з одним суфіксальним елементом), це стосується підгруп прислівників / прикметників на позначення кольорових ознак, інтенсивності забарвлення процесу / предмета, ознак, що сприймаються органами істот, характеристики відповідних органів людини та її загального тла; 5) редуплікованими афіксальними прислівниковими / прикметниковими утвореннями: укр. густий-прегустий ліс (О.Вишня), рос. умное-преумное выражение (А.Солженицын).

У приядерному колі КБМО англійської мови виділяються зони, в яких семантику БМО реалізують: 1) синтетичні прислівники / прикметники: grayish tube (G.Durrell); у зоні серед безвідносних суфіксів виділяємо лише афікси дефектного ступеня; 2) складні прикметникові утворення з афіксальним елементом: reddish-brown wire (J.Smiley); неафіксальний елемент уточнюється іншим, афіксальним, що інтенсифікує позиційно правий прикметник; 3) афіксальні прислівники / прикметники з приадвербіальними / приад’єктивними поширювачами: very ultramodern hat (розм.); 4) прислівники / прикметники з двома допоміжними елементами (прислівник / прикметник займає серединну або фінальну позицію): almost perfectly transparent skin (R.Bausch).

Коло характеризується наявністю одиниць, що виражають БМО ознаки імпліцитно. У слов’янських мовах у цьому колі виявлено зони, де відповідна семантика репрезентована: 1) складними прислівниками / прикметниками у формі сполук, семантика першого компонента яких ослаблена: укр. чудово-прозора вода (О.Вишня), рос. тёмно-синие кристаллы (Б.Стёпин, Л.Аликберова); 2) зв’язаними фразеологізованими прикметниками, що передають значення ексесивності ознаки у відповідних сполученнях з переносним значенням: укр. астрономічні цифри [СУМ І], рос. лошадиное здоровье [Ожегов 1988]; 3) прикметниками у вторинній функції ексесивного ступеня ознаки, які підкреслюють і посилюють ознаку, виражену іншим компонентом словосполучення: укр. жахлива втома [СУМ ІІ], рос. бешеная скорость [Ожегов 1988]; 4) прислівниками / прикметниками зі значенням ознаки ексесивного ступеня, що характеризуються наявністю подвійного значення – якісного / означального та ексесивного: укр. багата фантазія (А.Житник), рос. огромная система (Энциклопедия для детей); 5) відносними прикметниками з приад’єктивними поширювачами: укр. майже людська іронія (Є.Гуцало), рос. характер абсолютно русский (А.Константинов); 6) редуплікованими прислівниками / прикметниками: укр. захитався тихо-тихо (О.Довженко), рос. старая-старая плита (И.Бунин); 7) елативними формами прислівників / прикметників: укр. найрідніша земля (І.Багряний), рос. серьёзнейшие объяснения (В.Богомолов).

В англійській мові в периферійному колі КБМО чітко виділяються зони, в яких семантика БМО реалізується через: 1) зв’язані фразеологізовані прикметники, значення ексесивності в яких не є основним, а виявляється в певних синтаксичних конструкціях: astronomical figures [Hornby 1995]; 2) прикметники у вторинній функції ексесивного ступеня ознаки, що зберегли якісне значення в інших лексико-семантичних варіантах: tremendous delight (G.Durrell); 3) прислівники / прикметники зі значенням ознаки ексесивного ступеня, яке є основним або розвинулось паралельно із базовим якісним / означальним значеннями: the perfect companion (G.Durrell); 4) відносні прикметники з приад’єктивними поширювачами: rather graveyard suggestion (A.Christie); 5) словосполучення двох прикметників, де перший елемент абстрагований від первісного якісного значення і вжитий у функції прислівника зменшення / посилення ознаки: rich green bloom (R.Kingsley); 6) елативні форми прислівників / прикметників: a most intelligent Achilles (G.Durrell); 7) редупліковані прислівники / прикметники: stupid-stupid-stupid man (A.Christie).

Приядерні кола слов’янських мов поділяються на 5, в англійській мові – на 4 зони, периферійні кола в досліджуваних мовах репрезентуються 7 зонами, що дає змогу констатувати тотожність на структурному рівні концентрично-кільцевої організації КБМО в різноструктурних мовах.

Семантика та структура приядерних кіл у слов’янських і германських мовах збігаються, окрім зон, у яких БМО репрезентується прислівниками / прикметниками у формі суб’єктивної оцінки ознаки, редуплікованими афіксальними прислівниками / прикметниками (укр., рос. мова), прислівниками між двома допоміжними елементами (англ. мова).

Семантика та структура периферійних кіл у досліджуваних мовах характеризуються тотожністю, окрім зон, що репрезентують семантику БМО сполуками з ослабленими першими елементами, які співвідносяться лише семантично. Одиниці периферійних кіл позбавлені зовнішнього маркера безвідносності ознаки, яка виражається внутрішньо. В українській та російській мовах найбільш наповненими кількісно є приядерні кола, в англійській мові – ядро, що свідчить про поступове витискання у слов’янських мовах безвідносних синтетичних форм аналітичними.

У підрозділі ІІ.4. “Функціонально-семантична парадигма форм категорії безвідносної міри ознаки” стверджується, що КБМО в слов’янських і германських мовах притаманна трикомпонентна структура парадигми, де виділяємо абсолютну та ситуативну норми, від яких починається вимір ознаки предмета / процесу. Простежується асиметричний дуалізм парадигм з ситуативною й абсолютною нормами.

У слов’янських мовах лівобічний компонент парадигми категорії складається з парадигматичних форм (ПФ), що характеризуються приблизністю, неповнотою ознаки і виражаються: 1) афіксальними прислівниками / прикметниками дефектної семантики; 2) прислівниками / прикметниками з поширювачами дефектної семантики; 3) прислівниками / прикметниками у формі суб’єктивної оцінки ознаки з фіксацією дефектного ступеня її вияву; 4) афіксальними прислівниками / прикметниками з дефектними поширювачами; 5) складними прислівниками / прикметниками з суфіксальними членами дефектної семантики; 6) відносними прикметниками з дефектними поширювачами; 7) складними

прислівниковими / прикметниковими утвореннями з семантично ослабленим першим елементом, що реалізує семантику дефектності ознаки.

В англійській мові до лівобічного парадигматичного компонента КБМО зі значенням дефектності входять ПФ, які репрезентуються: 1) прислівниками / прикметниками з приадвербіальними / приад’єктивними поширювачами; 2) синтетичними прислівниковими / прикметниковими похідними; 3) складними прикметниками у формі подвоєнь з суфіксальним членом; 4) афіксальними прислівниками / прикметниками з приадвербіальними / приад’єктивними поширювачами; 5) прислівниками / прикметниками з двома поширювачами дефектної семантики; 6) відносними прикметниками з дефектними поширювачами; 7) словосполученнями прикметників з семантично ослабленим першим елементом.

Типи ПФ лівобічного парадигматичного компонента в українській, російській, англійській мовах збігаються, за винятком форм суб’єктивної оцінки ознаки, складних утворень із семантично ослабленим першим елементом та форм між двома поширювачами, словосполучень прикметників з семантично ослабленим першим елементом, що характерні для слов’янських і германських мов відповідно.

Правобічний компонент парадигми КБМО утворюють форми, що характеризуються надмірним, підсилювальним виявом ознаки в предметі / процесі. У слов’янських мовах такі ПФ виражаються: 1) афіксальними прислівниками / прикметниками на позначення ексесивної семантики безвідносної ознаки; 2) прислівниками / прикметниками з ексесивними поширювачами; 3) прислівниками / прикметниками у формі суб’єктивної оцінки ознаки зі значенням ексесивності; 4) суфіксальними прислівниками / прикметниками з поширювачами зі значенням ексесивності ознаки; 5) редуплікованими афіксальними прислівниками / прикметниками; 6) складними прислівниковими / прикметниковими утвореннями з семантично ослабленим першим елементом; 7) зв’язаними фразеологізованими прикметниками з реалізацією ексесивності безвідносної ознаки в певних синтаксичних конструкціях; 8) прикметниками у вторинній функції ексесивного ступеня ознаки; 9) прислівниками / прикметниками зі значенням ознаки ексесивного ступеня, розвинутим паралельно з якісним / означальним значеннями; 10) відносними прикметниками з ексесивними поширювачами; 11) редуплікованими прислівниками / прикметниками; 12) елативними формами прислівників / прикметників.

В англійській мові до структури правобічного компонента КБМО входять ПФ, які виражають ексесивність БМО і репрезентуються: 1) прислівниками / прикметниками з ексесивними поширювачами; 2) афіксальними прислівниками / прикметниками зі значенням ексесивної семантики безвідносної ознаки; 3) префіксальними прислівниками / прикметниками з ексесивними поширювачами; 4) прислівниками / прикметниками з двома допоміжними елементами; перший член сполучення може бути представлений ексесивним або дефектним елементом; 5) зв’язаними фразеологізованими прикметниками з реалізацією ексесивності ознаки за певних контекстуальних умов; 6) прикметниками у вторинній функції ексесивного ступеня ознаки; 7) прислівниками / прикметниками зі значенням ознаки ексесивного ступеня, де значення ексесивності розвинуто паралельно з якісним / означальним значеннями; 8) відносними прикметниками з ексесивними поширювачами; 9) словосполученнями двох прикметників з семантично ослабленим першим елементом; 10) елативними формами прислівників / прикметників; 11) редуплікованими прислівниками / прикметниками.

ПФ правобічного компонента парадигми КБМО в українській, російській, англійській мовах збігаються, за винятком форм суб’єктивної оцінки БМО, складних прислівникових / прикметникових утворень з семантично ослабленим першим елементом та прислівників / прикметників між двома допоміжними елементами, словосполучень двох прикметників з семантично ослабленим першим елементом, які характерні для слов’янських і германських мов відповідно.

У досліджуваних мовах ПФ лівобічного компонента парадигми КБМО мають відповідності в правобічному компоненті парадигми, але зв’язані фразеологізовані якісні прикметники, прикметники у вторинній функції ексесивного ступеня ознаки, прислівники / прикметники зі значенням ексесивності БМО, редупліковані сполучення, елативні форми, а також редупліковані афіксальні утворення в слов’янських мовах характерні лише для правобічного компонента парадигми КБМО.

У третьому розділі “Структура категорії безвідносної міри ознаки: синтетичні й аналітичні форми” розглядається питання ієрархії форм категорії, подається аналіз її синтетичних та аналітичних утворень в слов’янських і германських мовах.

Підрозділ ІІІ.1. “Синтетичні форми категорії безвідносної міри ознаки” присвячений дослідженню синтетичних прислівникових / прикметникових форм, що входять до структури лівобічного (дефектний ступінь) і правобічного (ексесивний ступінь) компонентів функціонально-семантичної парадигми КБМО в українській, російській, англійській мовах. Вони утворюються за допомогою афіксів, що у своєму розвитку набули певного значення та, приєднуючись до основи, відповідно змінють її значення.

В аналізованих мовах префікси займають незначне місце в сфері словотворчих засобів вираження категорійної семантики БМО. Українська, російська, англійська мови співвідносяться за системами префіксів дефектної та ексесивної семантики. Інтернаціональні префікси в слов’янських і германських мовах збігаються за походженням і значенням; інші збігаються за відтінками значення, але не є взаємозамінними, тому що, крім спільного семного потенціалу, кожен з них має свою індивідуальну, диференційну сему: при-, по-, про-, напів- (укр. мова), полу- (рос. мова), semi- (англ. мова) – сема “не дуже або майже”, “трохи такий, як на це вказує твірна основа”; над-, пра-, роз-, за-, пре- (укр. мова), пре-, раз- (рас-) (рос. мова), over- (англ. мова) – сема “найвищий / найвище, надмірний / надмірно”.

У досліджуваних мовах суфіксація бере участь у творенні безвідносних прислівникових / прикметникових форм ліво- та правобічного компонентів парадигми категорії. Українській мові, порівняно з російською та англійською, властива різноманітніша система суфіксів вираження семантики дефектності та ексесивності безвідносної ознаки. Суфікси суб’єктивної оцінки в слов’янських споріднених мовах та суфікси з елативним значенням у споріднених слов’янських і неспоріднених германських мовах об’єднуються в дві тотожні групи як такі, що реалізують значення безвідносної суб’єктивної оцінки ознаки й елативу в прислівникових / прикметникових формах слов’янських і германських мов. В українській і російській мовах, порівняно з англійською, спостерігається найбільша кількість словотворчих суфіксів для утворення безвідносних прислівникових / прикметникових словоформ, що мотивується синтетизмом слов’янських та аналітизмом германських мов.

Підрозділ ІІІ.2. “Аналітичні форми категорії безвідносної міри ознаки” присвячений вивченню аналітичних форм, що входять у парадигму КБМО слов’янських і германських мов. В англійській мові аналітичні форми займають ядерну позицію в концентрично-кільцевій організації категорії, в українській і російській мовах – приядерну та периферійну, що мотивується аналітизмом германських і синтетизмом слов’янських мов. Аналітичні форми як засіб репрезентації структури КБМО прислівників / прикметників реалізують маркованість категорії через систему сполук слів, що входять складовими компонентами до її функціонально-семантичної парадигми. З урахуванням усіх ознак аналітичних форм (граматичної нерозкладності, ідіоматичності, десемантизації допоміжного елемента, окремооформленості) у структурі КБМО виділяємо сполуки, яким властива структура “приадвербіальний / приад’єктивний поширювач (прислівник міри та ступеня) + прислівник / прикметник”. Слов’янські складні прислівникові / прикметникові сполуки з ослабленим семантично першим елементом з причини оформленості через дефіс характеризуються як складні слова. Ослаблений перший компонент відіграє службову роль щодо іншого, інтенсифікуючи його. Це зближує сполуки з аналітичними формами; їх можна охарактеризувати як відносні аналітичні форми.

Поширювачі, що утворюють аналітичну форму КБМО в досліджених мовах, поділяємо на групи дефектної та ексесивної семантики. В свою чергу, в групу поширювачів дефектної семантики входять інтенсифікатори на позначення низької, приблизної, мінімальної ознак; в групу ексесивної ознаки – поширювачі великої та максимальної ознак. У слов’янських мовах широким діапазоном статистично значущих зв’язків характеризуються поширювачі підгрупи низької ознаки (укр. мова), мінімальної та великої ознак (рос. мова); в англійській мові такою рисою репрезентовано всі підгрупи поширювачів, окрім підгрупи на позначення низької ознаки, що свідчить про розвиненіші зв’язки між поширювачами та прислівниками / прикметниками як елементами аналітичної форми КБМО в германських мовах у порівнянні зі слов’янськими.

Кількісна наповненість структури аналітичних форм КБМО слов’янських і германських мов диференціює словосполучення на дво-, трикомпонентні форми: укр. трохи пишномовно закінчив (А.Безуглов), рос. город очень суровый (К.Паустовский), англ. rather rotten experience (R.Aldington); в свою чергу, трикомпонентні форми поділяються на підтипи з градувальним (укр. майже абсолютно лиса голова (розм.), рос. почти совершенно ровная дорога (розм.), англ. he is a bit too sensitive (розм.)) і конкретизувальним допоміжним елементом (властивий англійській мові): gentlemen are very peculiar indeed (A.Christie).

Розташування основного елемента аналітичної форми в досліджуваних мовах у пре-, пост- та інтерпозиції розмежовує словосполучення на ядерні, де значеннєвий елемент знаходиться у постпозиції: укр. школа стояла дуже високо (А.Чайковський), рос. очень любезные офицеры (В.Пикуль), англ. to feel very bad (A.Christie); регресивні з препозиційним значеннєвим елементом: укр. велика дуже книжка (О.Вишня), рос. сидели тесно очень (А.Константинов), англ. you were big enough (A.Christie); бівекторні зі значеннєвим елементом в інтерпозиції (характерний для англійської мови): Gladdie’s very upset indeed (A.Christie).

Слов’янські і германські мови характеризуються паралельним функціонуванням синтетичних та аналітичних форм ліво- та правобічних компонентів парадигми КБМО. Системно-структурний аналіз аналітичних форм КБМО в українській, російській, англійській мовах свідчить про наявність у них типологічно схожих рис. Водночас говоримо про специфічні особливості цих мов, що пояснюються різними шляхами їхнього розвитку на певних етапах еволюції.

У висновках формулюються результати проведеного наукового дослідження:

1. КБМО є семантико-словотвірною категорією з модифікаційним значенням дефектності та ексесивності ознаки. Категорія реалізується в слов’янських і германських мовах через прислівникові / прикметникові форми та, з одного боку, чітко протиставлена категорії ступенів порівняння, з іншого, – переплітається з нею.

2. Для утворення КБМО в українській, російській, англійській мовах частіше використовується прикметник; він повніше та репрезентативніше, у порівнянні з прислівником, відображає явище інтенсифікації шляхом безвідносного ступенювання ознаки. У досліджуваних мовах знаходимо відповідності на рівні лексичної семантики: на шкалі інтенсивності ознаки виявлено прислівники та прикметники з дифузними ознаками, що утворюють градаційні ряди.

3. КБМО як лінгвістичний об’єкт та одиниця парадигматичної системи в українській, російській, англійській мовах має концентрично-кільцеву організацію з ядром, приядерним, периферійним колами, що поділяються на відповідні зони за особливостями вираження значення БМО. Ядро наповнено формами – виразниками первинної семантики категорії; в слов’янських мовах ядро репрезентовано похідними прислівниковими / прикметниковими афіксальними формами, в англійській мові – аналітичними утвореннями. Ядро досліджуваних мов характеризується наявністю форм з “граничними афіксами” (укр., рос. мови), утворень з поширювачами двоїстої семантики (англ. мова). Кількісно ядро КБМО в англійській мові є продуктивнішим, ніж у слов’янських мовах, що мотивується більшим навантаженням ядерної площини в германській мові.

4. Приядерні та периферійні кола концентрично-кільцевої організації КБМО вміщують форми, через які реалізується вторинна семантика категорії. В слов’янських мовах приядерні кола за особливостями вираження значення БМО поділяються на 5 зон, які репрезентуються: 1) прислівниками / прикметниками з приадвербіальними / приад’єктивними поширювачами; 2) прислівниками / прикметниками у формі суб’єктивної оцінки ознаки; 3) афіксальними прислівниками / прикметниками з приадвербіальними / приад’єктивними поширювачами; 4) складними прислівниковими / прикметниковими утвореннями у формі сполучень з афіксальними членами; 5) редуплікованими афіксальними прислівниковими / прикметниковими утвореннями. В англійській мові приядерне коло охоплює 4 зони, які виражають семантику БМО і представлені: 1) афіксальними прислівниковими / прикметниковими формами; 2) складними афіксальними утвореннями у вигляді подвоєнь; 3) афіксальними прислівниковими / прикметниковими формами з простими / редуплікованими поширювачами; 4) прислівниковими / прикметниковими утвореннями з двома допоміжними елементами.

5. У трьох мовах периферійні кола, одиниці яких позбавлені експліцитного маркера безвідносності ознаки, за особливостями реалізації семантики БМО диференціюються на зони, які представлені: 1) зв’язаними фразеологізованими прикметниками; 2) прикметниковими утвореннями у вторинній функції ексесивного ступеня ознаки; 3) прислівниковими / прикметниковими формами зі значенням ознаки ексесивного ступеня; 4) відносними прикметниками з поширювачами; 5) редуплікованими прикметниками / прислівниками; 6) елативними формами найвищого ступеня прикметників / прислівників. У слов’янських мовах до цього переліку додається зона, що виражається складними прислівниковими / прикметниковими утвореннями з ослабленим семантично першим елементом, в германських мовах – зона, яка репрезентована словосполученнями двох прикметників з абстрагованим від первісного якісного значення першим елементом. За значенням форм ці дві зони наближені одна до одної. Периферійні кола в українській, російській, англійській мовах репрезентовані зонами, універсальними для слов’янських